Загрузка видео...

Не удалось загрузить видео

На главную

А ще велике прохання до Національної поліції України не тримати на службі профнепридатних працівників. Ну це просто жах, спочатку незаконна вимога, далі абсолютно хибне трактування закону без посилань на прямі норми. Ну не може працівник поліції стверджувати щось чи вимагати без посилання на законодавство. А ці двоє відморожених молодших...

SymorozOfficial's profile picture

Симороз Олег Олександрович

27,786 subscribers

16,946 просмотров • 1 год назад •via X (Twitter)

Новости и политикаОбразование
LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

Комментарии: 0

Нет доступных комментариев

Здесь появятся комментарии из оригинального поста

Похожие видео

Насправді це дуже цікавий керівник медичної служби — депутатка Аліна Михайлова. Вона не їде до США вивчати досвід американських бойових медиків, евакуацію поранених під вогнем чи нові протоколи допомоги в умовах сучасної війни. Ні. Вона їде на IT-тусовку по темі штучного інтелекту. І тут виникає перше логічне питання: а яким боком керівник медичного підрозділу до ШІ? Навіщо саме їй ця поїздка? Які компетенції вона там набуватиме, які знання привезе назад і як це врятує хоча б одного нашого бійця? Чи, може, це просто красива назва для того, щоб поїхати? Бо далі — місяць відсутності. Кілька днів якихось «занять» з ШІ, а потім просто подорожі Америкою. Фотографії біля океану, усмішки, краєвиди. І все це публікується. Відкрито. Без жодного сорому. А в цей час її підопічні — медики, яких вона формально очолює, — без вихідних, без відпусток, без права на «місяць перезавантаження» борсаються в крові. Медики, яким Аліна Михайлова погрожує відправкою на нуль, на передову - якщо їх щось не влаштовує. Вони не можуть дозволити собі навіть нормально виспатися, не те що океан. Вони тримають лінію життя там, де смерть ходить поряд. А їхня керівниця в цей момент спокійно дозволяє собі те, чого не може дозволити собі жоден з них. І ось тут починаються справжні роздуми. Коли людина обіймає таку посаду під час повномасштабної війни, вона бере на себе не просто формальну відповідальність. Вона бере моральний обов’язок. Обов’язок бути з тими, хто щодня ризикує життям. Обов’язок показувати приклад стійкості, а не приклад того, як можна вийти з гри на місяць і назвати це «розвитком». Це вже не про волонтерство. Волонтерство — це коли ти віддаєш себе. А тут виглядає так, ніби посада стала особистим бізнес-проєктом. Можливістю поєднати «служіння» з приємними поїздками, гарними фото і новими знайомствами в IT-середовищі. І ніхто не питає: а чи етично це? Чи не зраджуєш ти тих, хто вірить, що ти на своєму місці саме зараз? Мені здається, саме в такі моменти стає видно справжню ціну слів «ми з вами», «ми разом», «ми не здамося». Коли твої підлеглі живуть у пеклі, а ти публікуєш захід сонця над Тихим океаном — це вже не просто «відпустка». Це сигнал. Сигнал про те, наскільки глибоко розійшлися реальність війни і реальність тих, хто має керувати в цій війні. І найгірше — що такі історії не поодинокі. Вони повторюються. І щоразу ми робимо вигляд, ніби це нормально. Ніби можна бути керівником у війні й одночасно жити так, ніби війни немає, збираючи гроші в цивільних які не можуть собі подібного дозволити. А медики продовжують працювати. Без права на місяць у США. Без права навіть на тиждень тиші. Медики, яким я повторю: Аліна Михайлова погрожує відправкою на нуль, на передову - якщо їх щось не влаштовує. Може, час уже називати речі своїми іменами?
0:20

Насправді це дуже цікавий керівник медичної служби — депутатка Аліна Михайлова. Вона не їде до США вивчати досвід американських бойових медиків, евакуацію поранених під вогнем чи нові протоколи допомоги в умовах сучасної війни. Ні. Вона їде на IT-тусовку по темі штучного інтелекту. І тут виникає перше логічне питання: а яким боком керівник медичного підрозділу до ШІ? Навіщо саме їй ця поїздка? Які компетенції вона там набуватиме, які знання привезе назад і як це врятує хоча б одного нашого бійця? Чи, може, це просто красива назва для того, щоб поїхати? Бо далі — місяць відсутності. Кілька днів якихось «занять» з ШІ, а потім просто подорожі Америкою. Фотографії біля океану, усмішки, краєвиди. І все це публікується. Відкрито. Без жодного сорому. А в цей час її підопічні — медики, яких вона формально очолює, — без вихідних, без відпусток, без права на «місяць перезавантаження» борсаються в крові. Медики, яким Аліна Михайлова погрожує відправкою на нуль, на передову - якщо їх щось не влаштовує. Вони не можуть дозволити собі навіть нормально виспатися, не те що океан. Вони тримають лінію життя там, де смерть ходить поряд. А їхня керівниця в цей момент спокійно дозволяє собі те, чого не може дозволити собі жоден з них. І ось тут починаються справжні роздуми. Коли людина обіймає таку посаду під час повномасштабної війни, вона бере на себе не просто формальну відповідальність. Вона бере моральний обов’язок. Обов’язок бути з тими, хто щодня ризикує життям. Обов’язок показувати приклад стійкості, а не приклад того, як можна вийти з гри на місяць і назвати це «розвитком». Це вже не про волонтерство. Волонтерство — це коли ти віддаєш себе. А тут виглядає так, ніби посада стала особистим бізнес-проєктом. Можливістю поєднати «служіння» з приємними поїздками, гарними фото і новими знайомствами в IT-середовищі. І ніхто не питає: а чи етично це? Чи не зраджуєш ти тих, хто вірить, що ти на своєму місці саме зараз? Мені здається, саме в такі моменти стає видно справжню ціну слів «ми з вами», «ми разом», «ми не здамося». Коли твої підлеглі живуть у пеклі, а ти публікуєш захід сонця над Тихим океаном — це вже не просто «відпустка». Це сигнал. Сигнал про те, наскільки глибоко розійшлися реальність війни і реальність тих, хто має керувати в цій війні. І найгірше — що такі історії не поодинокі. Вони повторюються. І щоразу ми робимо вигляд, ніби це нормально. Ніби можна бути керівником у війні й одночасно жити так, ніби війни немає, збираючи гроші в цивільних які не можуть собі подібного дозволити. А медики продовжують працювати. Без права на місяць у США. Без права навіть на тиждень тиші. Медики, яким я повторю: Аліна Михайлова погрожує відправкою на нуль, на передову - якщо їх щось не влаштовує. Може, час уже називати речі своїми іменами?

Myroslav Oleshko

24,631 просмотров • 4 месяцев назад

🔍‼️Верифікувати матеріали Ваганяна можуть лише правоохоронці. Звинувачення дуже серйозні: нардеп Гончаренко про корупційний скандал щодо Баканова "У Ваганяна є фотографії з Бакановим, відео спільного досугу, спільного проведення часу і так далі. Це точно не можна сказати, що це просто якесь там божевілля. Чи все це є правдою, на це мають відповісти правоохоронні органи, а в кінцевому рахунку суд. Якщо правда те, що він говорить, навіть на третину, то це повна катастрофа. Бо це означає, що нашою службою безпеки керувала злочинна організація." — зазначає Олексій Гончаренко , народний депутат України, фракція "Європейська солідарність". За його словами, на засідання ТСК викликали самого Баканова, але Національна поліція відповідає, що вона не може його знайти. "Це насправді теж і не просто дивно. Якщо він не хоче добровільно приходити на засідання ТСК, то ми маємо право застосувати привід. І його поліція має тоді примусово привезти. А вони нам відповідають, що взагалі його знайти не можуть." ✍️КИЇВ24 відкритий до висвітлення позицій усіх згаданих сторін у цій новині для збереження балансу думок в етері. ❔Мільйонні відкати осідали в Офісі президента за часів, коли Службою безпеки України керував друг президента Зеленського Іван Баканов. Такі звинувачення пролунали напередодні у Верховній Раді - на засіданні Тимчасової слідчої комісії щодо корупції під час війни. На ній свідчив одеський бізнесмен Сергій Ваганян.
3:44

🔍‼️Верифікувати матеріали Ваганяна можуть лише правоохоронці. Звинувачення дуже серйозні: нардеп Гончаренко про корупційний скандал щодо Баканова "У Ваганяна є фотографії з Бакановим, відео спільного досугу, спільного проведення часу і так далі. Це точно не можна сказати, що це просто якесь там божевілля. Чи все це є правдою, на це мають відповісти правоохоронні органи, а в кінцевому рахунку суд. Якщо правда те, що він говорить, навіть на третину, то це повна катастрофа. Бо це означає, що нашою службою безпеки керувала злочинна організація." — зазначає Олексій Гончаренко , народний депутат України, фракція "Європейська солідарність". За його словами, на засідання ТСК викликали самого Баканова, але Національна поліція відповідає, що вона не може його знайти. "Це насправді теж і не просто дивно. Якщо він не хоче добровільно приходити на засідання ТСК, то ми маємо право застосувати привід. І його поліція має тоді примусово привезти. А вони нам відповідають, що взагалі його знайти не можуть." ✍️КИЇВ24 відкритий до висвітлення позицій усіх згаданих сторін у цій новині для збереження балансу думок в етері. ❔Мільйонні відкати осідали в Офісі президента за часів, коли Службою безпеки України керував друг президента Зеленського Іван Баканов. Такі звинувачення пролунали напередодні у Верховній Раді - на засіданні Тимчасової слідчої комісії щодо корупції під час війни. На ній свідчив одеський бізнесмен Сергій Ваганян.

Kyiv24

10,200 просмотров • 7 месяцев назад

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».
1:48

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Myroslav Oleshko

15,785 просмотров • 4 месяцев назад

Сьогодні всі погляди прикуті до мирних перемовин, проте ми не повинні забувати, що боротьба на полі бою триває. Війна продовжується, а дипломатія не зменшила інтенсивності чи жорстокості боїв. Як не зменшується кількість ударних безпілотників та балістичних ракет, які атакують українські міста, об’єкти критичної та енергетичної інфраструктури. З цього почав свій виступ на позачерговому саміті ЄНП. Беззаперечно, Україна хоче миру. Але мир не може бути ціною капітуляції. Він не може бути побудований на легалізації агресії і не може дати москві право вето на наше європейське майбутнє. Саме тому наші принципи прості та не підлягають обговоренню: суверенітет, територіальна цілісність, національна ідентичність, сильні Збройні Сили як гарантія безпеки, відповідальність за військові та воєнні злочини та непохитний курс на членство в ЄС і НАТО. Будь-що менше — це не мир, а лише пауза перед більшою війною. Наші ключові принципи мають залишатися незмінними: нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи, нічого про НАТО без НАТО. І ще один ключовий принцип — не погоджено нічого, доки не погоджено все. Не слід мати жодних ілюзій: путін не прийме нічого, крім капітуляції. З досвіду 2015 року можу стверджувати, що розпочати потрібно з негайного припинення вогню. Якщо Україна припинить стріляти — не буде України. Але якщо припинить стріляти росія, то настане мир. Зараз ми перебуваємо у найсерйознішій політичній кризі під час війни — кризі довіри. Відновлення довіри має бути нашим найважливішим пріоритетом. Україні потрібна ширша демократична парламентська коаліція та уряд національного порятунку. Такий уряд не послабив би Президента, а навпаки, дозволив би всім нам зосередитися на війні та дипломатії, тоді як інституції відновлять баланс та довіру. Без довіри, верховенства права, справжньої демократії, системи стримувань і противаг та внутрішньої єдності — немає стійкості. А без стійкості немає майбутнього для демократичної європейської України.
6:58

Сьогодні всі погляди прикуті до мирних перемовин, проте ми не повинні забувати, що боротьба на полі бою триває. Війна продовжується, а дипломатія не зменшила інтенсивності чи жорстокості боїв. Як не зменшується кількість ударних безпілотників та балістичних ракет, які атакують українські міста, об’єкти критичної та енергетичної інфраструктури. З цього почав свій виступ на позачерговому саміті ЄНП. Беззаперечно, Україна хоче миру. Але мир не може бути ціною капітуляції. Він не може бути побудований на легалізації агресії і не може дати москві право вето на наше європейське майбутнє. Саме тому наші принципи прості та не підлягають обговоренню: суверенітет, територіальна цілісність, національна ідентичність, сильні Збройні Сили як гарантія безпеки, відповідальність за військові та воєнні злочини та непохитний курс на членство в ЄС і НАТО. Будь-що менше — це не мир, а лише пауза перед більшою війною. Наші ключові принципи мають залишатися незмінними: нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи, нічого про НАТО без НАТО. І ще один ключовий принцип — не погоджено нічого, доки не погоджено все. Не слід мати жодних ілюзій: путін не прийме нічого, крім капітуляції. З досвіду 2015 року можу стверджувати, що розпочати потрібно з негайного припинення вогню. Якщо Україна припинить стріляти — не буде України. Але якщо припинить стріляти росія, то настане мир. Зараз ми перебуваємо у найсерйознішій політичній кризі під час війни — кризі довіри. Відновлення довіри має бути нашим найважливішим пріоритетом. Україні потрібна ширша демократична парламентська коаліція та уряд національного порятунку. Такий уряд не послабив би Президента, а навпаки, дозволив би всім нам зосередитися на війні та дипломатії, тоді як інституції відновлять баланс та довіру. Без довіри, верховенства права, справжньої демократії, системи стримувань і противаг та внутрішньої єдності — немає стійкості. А без стійкості немає майбутнього для демократичної європейської України.

Петро Порошенко

10,341 просмотров • 10 месяцев назад

Маріанна Адамська, власниця приміщення на Куренівці (вул.Данченка, 1), яке вона здала аптеці, виклала шокуюче відео: як мешканці під'їзду просто силоміць зупинили монтаж підіймача - це обов'язкова вимога до аптек, щоб маломобільні люди мали туди доступ. Без пандуса (але з невисоким нахилом) чи підіймача аптекам не видають ліцензії. На затвердженому містом (і схваленому пожежниками) проєкті видно: підіймач займає десь половину ширини сходів у під'їзді. І саме от цим звуженням сходів і обурились мешканці. Обурились так, що тричі не давали змонтувати конструкцію. -- Маріанна Адамська в Threads: "Але мешканці будинку сказали: «Ні». Три рази вони зупиняли монтаж. Під час останньої спроби у мене виривали телефон, тикали в обличчя якимись посвідченнями, кричали й погрожували. ЖЕК повністю відсторонився. Усі звернення ігноруються, бо він боїться без «дозволу мешканців» щось погоджувати. І це — під час війни. Коли таких людей стає все більше. Виявляється, тільки здорові люди можуть вирішувати, чи потрібен підйомник. Наразі на всіх учасників інциденту подано заяви в поліцію. Ми чекаємо на правову оцінку їхніх дій. Але питання просте: чи може купка мешканців заборонити людині на візку потрапити в аптеку? Бо сьогодні це аптека. Завтра — лікарня. А післязавтра — ти сам". -- Низька соціальна відповідальність не дивує. Дивує інше: гарантовано ж у кожного з цих обурених мешканців є друг, родич, знайомий, колега, який отримав поранення на війні і втратив повноцінну мобільність (навіть як не на візочку, то і з костуром, і з незвичним протезом сильно сходами не поскачеш). Вони ж на власні очі бачили проблеми таких людей. І це ніяк на них не вплинуло? От просто наплювати? Але найогидніше, що і тут вилізло наше звичне, корупційно-кумівське: "Бачиш, де я працюю?!". Це подавалось як абсолютний аргумент, щоб не суперечити власнику документу.
0:59

Маріанна Адамська, власниця приміщення на Куренівці (вул.Данченка, 1), яке вона здала аптеці, виклала шокуюче відео: як мешканці під'їзду просто силоміць зупинили монтаж підіймача - це обов'язкова вимога до аптек, щоб маломобільні люди мали туди доступ. Без пандуса (але з невисоким нахилом) чи підіймача аптекам не видають ліцензії. На затвердженому містом (і схваленому пожежниками) проєкті видно: підіймач займає десь половину ширини сходів у під'їзді. І саме от цим звуженням сходів і обурились мешканці. Обурились так, що тричі не давали змонтувати конструкцію. -- Маріанна Адамська в Threads: "Але мешканці будинку сказали: «Ні». Три рази вони зупиняли монтаж. Під час останньої спроби у мене виривали телефон, тикали в обличчя якимись посвідченнями, кричали й погрожували. ЖЕК повністю відсторонився. Усі звернення ігноруються, бо він боїться без «дозволу мешканців» щось погоджувати. І це — під час війни. Коли таких людей стає все більше. Виявляється, тільки здорові люди можуть вирішувати, чи потрібен підйомник. Наразі на всіх учасників інциденту подано заяви в поліцію. Ми чекаємо на правову оцінку їхніх дій. Але питання просте: чи може купка мешканців заборонити людині на візку потрапити в аптеку? Бо сьогодні це аптека. Завтра — лікарня. А післязавтра — ти сам". -- Низька соціальна відповідальність не дивує. Дивує інше: гарантовано ж у кожного з цих обурених мешканців є друг, родич, знайомий, колега, який отримав поранення на війні і втратив повноцінну мобільність (навіть як не на візочку, то і з костуром, і з незвичним протезом сильно сходами не поскачеш). Вони ж на власні очі бачили проблеми таких людей. І це ніяк на них не вплинуло? От просто наплювати? Але найогидніше, що і тут вилізло наше звичне, корупційно-кумівське: "Бачиш, де я працюю?!". Це подавалось як абсолютний аргумент, щоб не суперечити власнику документу.

Alex Golobutsky (Олексій Голобуцький)

33,149 просмотров • 7 месяцев назад

Правильна відповідь путіну на ескалацію — це підпис під запрошенням України до НАТО. Наголосив на цьому під час виступу на сесії Парламентської асамблеї НАТО у канадському Монреалі та закликав членів Альянсу дати Україні запрошення. Путін надіслав світові меседж, атакуючи нас міжконтинентальною балістичною ракетою, запускаючи 12-15 балістичних ракет за ніч на Київ, на критично важливі об’єкти енергетичної інфраструктури. Кому адресований цей меседж? Не Україні. Ми не боїмося. Це — послання «слабкій» західній нації. Путін змінив ядерну доктрину росії, щоб налякати нас. Насправді це сам путін до біса наляканий. Він використав балістичну ракету середньої дальності проти України, щоб змусити нас панікувати. Але насправді це путін панікує. Він намагається ще більше використовувати свої нові ракети проти України, щоб змусити нас почуватися слабкими. Але це путін слабкий. А ми повинні мати абсолютно чіткий план. Що є головним компонентом нашої перемоги? Членство в НАТО. Ми можемо виграти цю війну без жодного пострілу, лише одним підписом. І це підпис під запрошенням України до НАТО. Це одразу все змінить. Продемонструйте, що путін не може шантажувати не лише Україну, а й вільний демократичний світ. Нам зараз потрібен цей підпис. Ніхто у світі не розуміє, чому ми не повинні отримати дозвіл на підписання запрошення для України. Навіщо зв’язувати Україні руки, якщо протягом останніх двох тижнів ми демонструємо унікальну ефективність Збройних Сил України. Зі знищеними не тільки російськими, а й північнокорейськими позиціями. Однозначно нам потрібно 0,25% ВВП вільного демократичного світу, країн-членів НАТО для підтримки України. Це має бути домовленість. Північна Корея та Іран постачають росії більше артилерійських снарядів, ніж усі країни НАТО. Більше ракет, ніж усі країни НАТО. Це означає, що вони переводять свою економіку на військові рейки, а ми думаємо, що якось воно буде. Зараз підпис під запрошенням до НАТО — це правильна відповідь путіну. Це — найдешевший варіант. Це — варіант, як уникнути ядерної катастрофи.
4:22

Правильна відповідь путіну на ескалацію — це підпис під запрошенням України до НАТО. Наголосив на цьому під час виступу на сесії Парламентської асамблеї НАТО у канадському Монреалі та закликав членів Альянсу дати Україні запрошення. Путін надіслав світові меседж, атакуючи нас міжконтинентальною балістичною ракетою, запускаючи 12-15 балістичних ракет за ніч на Київ, на критично важливі об’єкти енергетичної інфраструктури. Кому адресований цей меседж? Не Україні. Ми не боїмося. Це — послання «слабкій» західній нації. Путін змінив ядерну доктрину росії, щоб налякати нас. Насправді це сам путін до біса наляканий. Він використав балістичну ракету середньої дальності проти України, щоб змусити нас панікувати. Але насправді це путін панікує. Він намагається ще більше використовувати свої нові ракети проти України, щоб змусити нас почуватися слабкими. Але це путін слабкий. А ми повинні мати абсолютно чіткий план. Що є головним компонентом нашої перемоги? Членство в НАТО. Ми можемо виграти цю війну без жодного пострілу, лише одним підписом. І це підпис під запрошенням України до НАТО. Це одразу все змінить. Продемонструйте, що путін не може шантажувати не лише Україну, а й вільний демократичний світ. Нам зараз потрібен цей підпис. Ніхто у світі не розуміє, чому ми не повинні отримати дозвіл на підписання запрошення для України. Навіщо зв’язувати Україні руки, якщо протягом останніх двох тижнів ми демонструємо унікальну ефективність Збройних Сил України. Зі знищеними не тільки російськими, а й північнокорейськими позиціями. Однозначно нам потрібно 0,25% ВВП вільного демократичного світу, країн-членів НАТО для підтримки України. Це має бути домовленість. Північна Корея та Іран постачають росії більше артилерійських снарядів, ніж усі країни НАТО. Більше ракет, ніж усі країни НАТО. Це означає, що вони переводять свою економіку на військові рейки, а ми думаємо, що якось воно буде. Зараз підпис під запрошенням до НАТО — це правильна відповідь путіну. Це — найдешевший варіант. Це — варіант, як уникнути ядерної катастрофи.

Петро Порошенко

36,659 просмотров • 1 год назад

Сьогодні важливий день – день однієї з наших найбільш сильних емоцій – відчуття, яке буває, коли ти вдома або коли ти впізнаєш своїх і своє. І де б ти у світі не був, у яку б країну ти не приїхав, коли помічаєш український прапор, розумієш, що поруч із тобою, може, і незнайомі тобі особисто люди, але це точно знайомі серця. Саме цей прапор – це відчуття спасіння для людей, яких ми повертаємо з російського полону. Коли вони бачать українські кольори, вони розуміють: зло минуло. Цей прапор – це мета і мрія для багатьох наших людей на тимчасово окупованих територіях України. І вони бережуть цей прапор, вони бережуть його, бо знають: ми свою землю не подаруємо окупанту. Цей прапор символізує найдорожче для сотень тисяч наших воїнів – чоловіків і жінок з усієї нашої України, які захищають не лише той чи інший окремий напрямок, не тільки Вовчанськ чи Добропілля, а всю нашу Україну і, ризикуючи своїм життям, виборюють право на життя для всієї нашої держави. І хай кожен, хто зробив свій власний внесок у таку силу українських кольорів, сьогодні почує ці слова. І ці слова передусім слова вдячності. Це абсолютно заслужено. Хай живе Україна! Хай завжди гордим буде наш синьо-жовтий прапор! З Днем прапора, шановні українці! Слава Україні!
9:29

Сьогодні важливий день – день однієї з наших найбільш сильних емоцій – відчуття, яке буває, коли ти вдома або коли ти впізнаєш своїх і своє. І де б ти у світі не був, у яку б країну ти не приїхав, коли помічаєш український прапор, розумієш, що поруч із тобою, може, і незнайомі тобі особисто люди, але це точно знайомі серця. Саме цей прапор – це відчуття спасіння для людей, яких ми повертаємо з російського полону. Коли вони бачать українські кольори, вони розуміють: зло минуло. Цей прапор – це мета і мрія для багатьох наших людей на тимчасово окупованих територіях України. І вони бережуть цей прапор, вони бережуть його, бо знають: ми свою землю не подаруємо окупанту. Цей прапор символізує найдорожче для сотень тисяч наших воїнів – чоловіків і жінок з усієї нашої України, які захищають не лише той чи інший окремий напрямок, не тільки Вовчанськ чи Добропілля, а всю нашу Україну і, ризикуючи своїм життям, виборюють право на життя для всієї нашої держави. І хай кожен, хто зробив свій власний внесок у таку силу українських кольорів, сьогодні почує ці слова. І ці слова передусім слова вдячності. Це абсолютно заслужено. Хай живе Україна! Хай завжди гордим буде наш синьо-жовтий прапор! З Днем прапора, шановні українці! Слава Україні!

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

130,815 просмотров • 1 год назад

Дніпро. Магазин "Компот", 2-га ночі, російські пісні, матюки, поліція не їде. — Відео від Маргарити Буркут: "Всім відомий магазин «Компот» На годиннику друга ночі. Комендантська година, прифронтове місто. А у нас кожен день під вікнами тусня ще і з російськими піснями, зі словами «Еду по Москве» і це слухають військові ( так вони себе називають). ...На зауваження вони відповіли , що вони військові які приїхали у відпустку . Не всі звісно , двоє з них. ...Той що в капюшоні кричав нам що він приїхав у відпустку і хоче відпочити. Поліцію викликали 4 рази‼️ з 00:30 і до 2:00 ніхто не приїхав‼️ Я хочу максимального розголосу‼️Бо коли одні захищають нас безвилазно на фронті, інші отакі вилупки тут розважаються серед будинків щоночі! ...Але не може бути наливайка в житловому будинку ще й цілодобова!!! ...Ладно эти малолетки , рядом стоят и взрослые люди , среди них женщина которая на замечание , что они громко себя ведут, в ответ мне орет «ну ракеты тебе спать не мешают, а мы тут отдыхаем, живем жизнь»" — От така ситуація.
0:27

Дніпро. Магазин "Компот", 2-га ночі, російські пісні, матюки, поліція не їде. — Відео від Маргарити Буркут: "Всім відомий магазин «Компот» На годиннику друга ночі. Комендантська година, прифронтове місто. А у нас кожен день під вікнами тусня ще і з російськими піснями, зі словами «Еду по Москве» і це слухають військові ( так вони себе називають). ...На зауваження вони відповіли , що вони військові які приїхали у відпустку . Не всі звісно , двоє з них. ...Той що в капюшоні кричав нам що він приїхав у відпустку і хоче відпочити. Поліцію викликали 4 рази‼️ з 00:30 і до 2:00 ніхто не приїхав‼️ Я хочу максимального розголосу‼️Бо коли одні захищають нас безвилазно на фронті, інші отакі вилупки тут розважаються серед будинків щоночі! ...Але не може бути наливайка в житловому будинку ще й цілодобова!!! ...Ладно эти малолетки , рядом стоят и взрослые люди , среди них женщина которая на замечание , что они громко себя ведут, в ответ мне орет «ну ракеты тебе спать не мешают, а мы тут отдыхаем, живем жизнь»" — От така ситуація.

Alex Golobutsky (Олексій Голобуцький)

18,669 просмотров • 1 месяц назад

Стоянка біля "Ґудвайну", місця для автівок осіб з інвалідністю, білий мерс на два місця - смуга межи коліс, викликана поліція власне особою з інвалідністю: "Ахраняєтє тут? ...У вас навєрна машини проста нєт. У вас стока врємєні, шоб за тисячу гривень отето вот". Мабуть, за інших обставин це мало би просто дивувати: чому не визнати помилку і не вибачитись? "Перепрошую, не помітив, моя провина, зараз приберу свою автівку" - і все. Ну, трапляється, поспішали. Дійсно не трагедія, якщо вибачитись і виправити. Їм же поліція ще й пояснювала додатково (так, ніби вони не в Україні живуть, а заїхали випадково на пару днів): що зараз осіб з інвалідністю більшає, бійці з пораненнями повертаються з війни... Але ні - йдуть на принцип, хоча знають, що не праві. Намагаються принизити особу з інвалідністю, демонструють зневагу поліцейському (мовляв, давай, бігом вже виписуй свій копійчаний штраф, ніщєброд - мені їхати). Принципове таке бидляцтво, яке не передбачає відступу перед іншими, перед законом, перед суспільством і правилами співжиття. Хоча що це я... Я ж розумію, що прості люди біля "Ґудвайну" не паркуються.
0:57

Стоянка біля "Ґудвайну", місця для автівок осіб з інвалідністю, білий мерс на два місця - смуга межи коліс, викликана поліція власне особою з інвалідністю: "Ахраняєтє тут? ...У вас навєрна машини проста нєт. У вас стока врємєні, шоб за тисячу гривень отето вот". Мабуть, за інших обставин це мало би просто дивувати: чому не визнати помилку і не вибачитись? "Перепрошую, не помітив, моя провина, зараз приберу свою автівку" - і все. Ну, трапляється, поспішали. Дійсно не трагедія, якщо вибачитись і виправити. Їм же поліція ще й пояснювала додатково (так, ніби вони не в Україні живуть, а заїхали випадково на пару днів): що зараз осіб з інвалідністю більшає, бійці з пораненнями повертаються з війни... Але ні - йдуть на принцип, хоча знають, що не праві. Намагаються принизити особу з інвалідністю, демонструють зневагу поліцейському (мовляв, давай, бігом вже виписуй свій копійчаний штраф, ніщєброд - мені їхати). Принципове таке бидляцтво, яке не передбачає відступу перед іншими, перед законом, перед суспільством і правилами співжиття. Хоча що це я... Я ж розумію, що прості люди біля "Ґудвайну" не паркуються.

Alex Golobutsky (Олексій Голобуцький)

156,919 просмотров • 12 дней назад

Влада дуже поспішає відправити уряд у відставку. Тому перше запитання: де правова позиція української влади? Бо стаття 10 чітко передбачає: забороняється припиняти повноваження всіх органів державної влади, насамперед Кабінету Міністрів під час військового стану. Ви бодай спробували розтлумачити, що таке «припиняти повноваження»? Для того, щоб уже до наступного уряду не було запитань з боку закону. Друге запитання: а де коаліція, яка висуває новий уряд? Може, його висуває український народ? Ні. Монобільшість? Ні. Це ще одна підстава, коли влада ставить під сумнів закону майбутній склад українського уряду. Легітимність уряду має бути бездоганною. Ба більше, жоден уряд в історії України не пропрацював такий термін, як уряд, який зараз сидить у цій залі. І я закликаю уряд прозвітувати! Про ковідний фонд, про апарати штучної вентиляції легень, про «Велике крадівництво». Цей уряд не підготував країну до війни. І ця відповідальність — не лише на президенті чи його Офісі. Бо, зокрема, вони мали підготувати країну. За три з половиною роки цей уряд не перевів економіку на військові рейки. Він витрачав гроші на марафон, на кешбек, на «Вовину тисячу», на підкуп виборців замість забезпечення Збройних Сил. Ви позбавляєте Верховну Раду можливості почути звіт. Чесно дати можливість виступити кожному міністру. А вже потім ухвалювати рішення.
3:00

Влада дуже поспішає відправити уряд у відставку. Тому перше запитання: де правова позиція української влади? Бо стаття 10 чітко передбачає: забороняється припиняти повноваження всіх органів державної влади, насамперед Кабінету Міністрів під час військового стану. Ви бодай спробували розтлумачити, що таке «припиняти повноваження»? Для того, щоб уже до наступного уряду не було запитань з боку закону. Друге запитання: а де коаліція, яка висуває новий уряд? Може, його висуває український народ? Ні. Монобільшість? Ні. Це ще одна підстава, коли влада ставить під сумнів закону майбутній склад українського уряду. Легітимність уряду має бути бездоганною. Ба більше, жоден уряд в історії України не пропрацював такий термін, як уряд, який зараз сидить у цій залі. І я закликаю уряд прозвітувати! Про ковідний фонд, про апарати штучної вентиляції легень, про «Велике крадівництво». Цей уряд не підготував країну до війни. І ця відповідальність — не лише на президенті чи його Офісі. Бо, зокрема, вони мали підготувати країну. За три з половиною роки цей уряд не перевів економіку на військові рейки. Він витрачав гроші на марафон, на кешбек, на «Вовину тисячу», на підкуп виборців замість забезпечення Збройних Сил. Ви позбавляєте Верховну Раду можливості почути звіт. Чесно дати можливість виступити кожному міністру. А вже потім ухвалювати рішення.

Петро Порошенко

47,031 просмотров • 1 год назад

Міндіч заявив, що "його призначили винним", а більшість звинувачень приписує медіа. Коментувати юридичний бік справи бізнесмен-втікач відмовився, бо "ситуація в нього і так складна". Міндіч: Тобто сьогодні, ну ви ж як людина професійний журналіст розумієте, що відбувається правильно? Тобто, мене призначили винним. І сьогодні воно до мене все, що хочете. Сьогодні, ну мільйон речей до мене просто приписують там де не те, що я не був, а й не знаю. Ткач: Наприклад? Міндіч: Ну якісь, ось усі, які до мене приписують, це все приписані речі. Так само можна приписати і до вас. Ткач: Наприклад, що вам приписують? Міндіч: У будинку, де ви живете, у вас є кількість сусідів, і ви з ними перетинаєтесь щодня. Ну чи раз на тиждень, вірно? Тобто можна сказати, що всі ці люди, пов'язані з вами... Ткач: Тобто Умєров ваш сусід? Міндіч: Ну Мишку, давайте конструктивно поговоримо. Умєров, ну ви ж знаєте, що він не мій сусід. Я кажу, наприклад, що сьогодні можна... До мене сьогодні ліплять все, що хочете. Все, чого не було, і бути не може і взагалі не в'яжеться. Але це сьогодні приписують. І ви навіть. Я не говоритиму факти, щоб зараз не погіршити свою позицію, і так не дуже легку, правильно? Я сьогодні перебуваю в Ізраїлі. Я сьогодні перевіз свою сім'ю і перебуваю під великим тиском. Це не найкращий час для мене. І тому навіщо мені зараз щось намовляти вам?" Відео: "Українська правда"
1:11

Міндіч заявив, що "його призначили винним", а більшість звинувачень приписує медіа. Коментувати юридичний бік справи бізнесмен-втікач відмовився, бо "ситуація в нього і так складна". Міндіч: Тобто сьогодні, ну ви ж як людина професійний журналіст розумієте, що відбувається правильно? Тобто, мене призначили винним. І сьогодні воно до мене все, що хочете. Сьогодні, ну мільйон речей до мене просто приписують там де не те, що я не був, а й не знаю. Ткач: Наприклад? Міндіч: Ну якісь, ось усі, які до мене приписують, це все приписані речі. Так само можна приписати і до вас. Ткач: Наприклад, що вам приписують? Міндіч: У будинку, де ви живете, у вас є кількість сусідів, і ви з ними перетинаєтесь щодня. Ну чи раз на тиждень, вірно? Тобто можна сказати, що всі ці люди, пов'язані з вами... Ткач: Тобто Умєров ваш сусід? Міндіч: Ну Мишку, давайте конструктивно поговоримо. Умєров, ну ви ж знаєте, що він не мій сусід. Я кажу, наприклад, що сьогодні можна... До мене сьогодні ліплять все, що хочете. Все, чого не було, і бути не може і взагалі не в'яжеться. Але це сьогодні приписують. І ви навіть. Я не говоритиму факти, щоб зараз не погіршити свою позицію, і так не дуже легку, правильно? Я сьогодні перебуваю в Ізраїлі. Я сьогодні перевіз свою сім'ю і перебуваю під великим тиском. Це не найкращий час для мене. І тому навіщо мені зараз щось намовляти вам?" Відео: "Українська правда"

5 канал 🇺🇦

18,030 просмотров • 9 месяцев назад

За останні дні чи не в кожного другого побачив це фото з окупованого Мелітополя з підписом про мобілізованих українців до лав російської армії Але на фото зовсім не нещасні люди, яких окупант примусово мобілізував. На фото — складання присяги новоствореному підрозділу МО РФ «БАРС-Запоріжжя» на контрактній основі. Тобто всі особи, яких ви бачите на цьому фото — це зрадники своєї країни та наймані вбивці, які добровільно вступили до лав окупаційних військ На сторінках багатьох із цих персонажів у соціальних мережах — суцільна пропутінська риторика. В інтерв’ю вони з гордістю читають вірші про захист батьківщини — нової батьківщини, адже свою справжню вони продали за 38 тисяч російських рублів, які МО РФ виплачує за підписання контракту Ніколи не плутайте примусово мобілізованих українців до лав російської армії зі справжніми покидьками та зрадниками, які добровільно підписали контракти. Примусова мобілізація до лав ЗС РФ на окупованих територіях України забрала життя десятків тисяч людей, яких кидали в перших рядах на штурм українських позицій, іноді навіть без належного спорядження. І це задокументований історичний факт. За три хвилі такої мобілізації у 2022 році не пощастило й багатьом звичайним українцям, які з тих чи інших причин не встигли або не змогли залишити окуповані території. Вони не проходили ВЛК, не отримували підготовки, часто навіть не мали місць базування чи якихось військових документів, не знали в якій частині вони тепер служать, адже їх буквально складали під парканами штабелями, а потім, мов свиней, відправляли потягами та уралами на фронт Станом на сьогодні на окупованих територіях України мобілізації немає. Існує лише кілька способів потрапляння українців до лав ЗС РФ: - строкова служба; - служба за контрактом; - служба за контрактом шляхом маніпуляцій і сфабрикованих кримінальних справ Це не означає, що з цих причин і у нас не повинно бути мобілізації, або що умови життя на окупованих територіях кращі. Просто російська влада боїться втрачати рейтинги й використовує інші способи залучення людей до своїх лав. А охочих за 38 тисяч або за 200 тисяч рублів піти на смерть усе ще багато. Це зумовлено великою чисельністю населення та значною часткою справді бідних людей, які загрузли в іпотечних боргах, а інколи навіть у боргах за ящик водяри в сільському магазині Це також не означає, що будь-якої миті на окупованих територіях знову не можуть масово зігнати людей під паркан, як це вже було. Це лише питання часу, пов’язане з чисельною перевагою в кількості населення. Але це не означає, що ми можемо називати справжніх зрадників «простими хлопцями, мобілізованими з вулиці». Усі ці фото — вагома підстава для того, щоб СБУ відкривала кримінальні провадження щодо кожного з них, тільки треба називати це правильно
2:27

За останні дні чи не в кожного другого побачив це фото з окупованого Мелітополя з підписом про мобілізованих українців до лав російської армії Але на фото зовсім не нещасні люди, яких окупант примусово мобілізував. На фото — складання присяги новоствореному підрозділу МО РФ «БАРС-Запоріжжя» на контрактній основі. Тобто всі особи, яких ви бачите на цьому фото — це зрадники своєї країни та наймані вбивці, які добровільно вступили до лав окупаційних військ На сторінках багатьох із цих персонажів у соціальних мережах — суцільна пропутінська риторика. В інтерв’ю вони з гордістю читають вірші про захист батьківщини — нової батьківщини, адже свою справжню вони продали за 38 тисяч російських рублів, які МО РФ виплачує за підписання контракту Ніколи не плутайте примусово мобілізованих українців до лав російської армії зі справжніми покидьками та зрадниками, які добровільно підписали контракти. Примусова мобілізація до лав ЗС РФ на окупованих територіях України забрала життя десятків тисяч людей, яких кидали в перших рядах на штурм українських позицій, іноді навіть без належного спорядження. І це задокументований історичний факт. За три хвилі такої мобілізації у 2022 році не пощастило й багатьом звичайним українцям, які з тих чи інших причин не встигли або не змогли залишити окуповані території. Вони не проходили ВЛК, не отримували підготовки, часто навіть не мали місць базування чи якихось військових документів, не знали в якій частині вони тепер служать, адже їх буквально складали під парканами штабелями, а потім, мов свиней, відправляли потягами та уралами на фронт Станом на сьогодні на окупованих територіях України мобілізації немає. Існує лише кілька способів потрапляння українців до лав ЗС РФ: - строкова служба; - служба за контрактом; - служба за контрактом шляхом маніпуляцій і сфабрикованих кримінальних справ Це не означає, що з цих причин і у нас не повинно бути мобілізації, або що умови життя на окупованих територіях кращі. Просто російська влада боїться втрачати рейтинги й використовує інші способи залучення людей до своїх лав. А охочих за 38 тисяч або за 200 тисяч рублів піти на смерть усе ще багато. Це зумовлено великою чисельністю населення та значною часткою справді бідних людей, які загрузли в іпотечних боргах, а інколи навіть у боргах за ящик водяри в сільському магазині Це також не означає, що будь-якої миті на окупованих територіях знову не можуть масово зігнати людей під паркан, як це вже було. Це лише питання часу, пов’язане з чисельною перевагою в кількості населення. Але це не означає, що ми можемо називати справжніх зрадників «простими хлопцями, мобілізованими з вулиці». Усі ці фото — вагома підстава для того, щоб СБУ відкривала кримінальні провадження щодо кожного з них, тільки треба називати це правильно

східний

41,325 просмотров • 1 месяц назад

Зеленський мовчить увесь день. Це і є його відповіддю усім нам про корупцію його друга Міндіча на енергетиці і захисті країни. Що б мало відбутись в цивілізованій країні, якби нас не тримали за бидло, яке проковтне це? 1️⃣ Президент мав би звернутись до українців із завою щодо свого друга по недільних шашликах і дати завдання своїм силовикам вернути Міндіча до України. Як вертали Чернишова і Христенка. Але він ховає його закордоном. 2️⃣ Міністр Галущенко вже сьогодні мав би бути відсторонений з Уряду. Написати заяву про відставку з посади міністра юстиції. Бо саме за його керівництва на посаді міністра енергетики і мутили схему. Але він на посаді. 3️⃣ Міністерка енергетики Гринчук сьогодні мала б бути відсторонена з посади, бо саме вона є правою рукою Міндіча і призначена на посаду за його саме протеже. Але вона на посаді і в брифінгу каже, що нічого не знає і не чула про схеми. Якщо ми проковтнемо це, то всі їх подальші схеми будуть ще більш цинічнішими і вже не в коробці будуть носити по 1,6 мільйони доларів, а уже цілий прицеп з десятками мільйонів. Все, що ми спостерігаємо сьогодні - ганьба країни. Ганьба, яка цинічна по відношенню не лише до мільйонів українців, які сидять зараз без світла але і мільйона тих, хто в окопі 😔 мені соромно перед ними за такий тил
0:59

Зеленський мовчить увесь день. Це і є його відповіддю усім нам про корупцію його друга Міндіча на енергетиці і захисті країни. Що б мало відбутись в цивілізованій країні, якби нас не тримали за бидло, яке проковтне це? 1️⃣ Президент мав би звернутись до українців із завою щодо свого друга по недільних шашликах і дати завдання своїм силовикам вернути Міндіча до України. Як вертали Чернишова і Христенка. Але він ховає його закордоном. 2️⃣ Міністр Галущенко вже сьогодні мав би бути відсторонений з Уряду. Написати заяву про відставку з посади міністра юстиції. Бо саме за його керівництва на посаді міністра енергетики і мутили схему. Але він на посаді. 3️⃣ Міністерка енергетики Гринчук сьогодні мала б бути відсторонена з посади, бо саме вона є правою рукою Міндіча і призначена на посаду за його саме протеже. Але вона на посаді і в брифінгу каже, що нічого не знає і не чула про схеми. Якщо ми проковтнемо це, то всі їх подальші схеми будуть ще більш цинічнішими і вже не в коробці будуть носити по 1,6 мільйони доларів, а уже цілий прицеп з десятками мільйонів. Все, що ми спостерігаємо сьогодні - ганьба країни. Ганьба, яка цинічна по відношенню не лише до мільйонів українців, які сидять зараз без світла але і мільйона тих, хто в окопі 😔 мені соромно перед ними за такий тил

Martina Boguslavets

39,901 просмотров • 10 месяцев назад

Поки Верховна Рада прохолоджується під роботою кондиціонерів, на Глобальному Півдні до «осі зла» приєдналися велика кількість країн. Депутати, проковтніть цього прохолодного повітря і уявіть собі 13 або 20 поверх багатоповерхівки без світла, без кондиціонерів, без води. А там малеча, там літні люди. В атаці на енергосистему точно винен путін. Але 6 тижнів тому ми запросили прем’єр-міністра і вимагали, аби негайно було внесено законопроєкт про зняття мита, ПДВ, про фінансування закупівлі всіх необхідних компонентів для захисту енергетики Минуло 6 тижнів і в мене запитання: де сонячні панелі, де акумулятори, де станції для децентралізації енергії. ДЕ? Чому парламент це не прийняв? Бо керівництво парламенту в тур-поїздках. І на сьогоднішній день 400 народних депутатів роблять злочинну бездіяльність. Отже, ми вимагаємо негайно закупити все необхідне та забезпечити і захистити людей. Бо до зими залишилося дуже мало часу, а взимку прийдуть морози. Україну роблять країною, де дуже важко жити. Звичайно, на фронті важче, але тут і зараз ми не допустимо створення штучних перешкод. Тут вітають з річницею хрещення Руси-України. Найкращим подарунком було б проголосувати закон про заборону московської церкви. Вибачте, але якого біса пів року цей закон не ставлять на голосування. Вчора я був у Лаврі на Службі Божій. Українці про це питають, для них важлива і армія, і мова, і віра. Цього тижня закон про церкву має бути проголосований!
3:03

Поки Верховна Рада прохолоджується під роботою кондиціонерів, на Глобальному Півдні до «осі зла» приєдналися велика кількість країн. Депутати, проковтніть цього прохолодного повітря і уявіть собі 13 або 20 поверх багатоповерхівки без світла, без кондиціонерів, без води. А там малеча, там літні люди. В атаці на енергосистему точно винен путін. Але 6 тижнів тому ми запросили прем’єр-міністра і вимагали, аби негайно було внесено законопроєкт про зняття мита, ПДВ, про фінансування закупівлі всіх необхідних компонентів для захисту енергетики Минуло 6 тижнів і в мене запитання: де сонячні панелі, де акумулятори, де станції для децентралізації енергії. ДЕ? Чому парламент це не прийняв? Бо керівництво парламенту в тур-поїздках. І на сьогоднішній день 400 народних депутатів роблять злочинну бездіяльність. Отже, ми вимагаємо негайно закупити все необхідне та забезпечити і захистити людей. Бо до зими залишилося дуже мало часу, а взимку прийдуть морози. Україну роблять країною, де дуже важко жити. Звичайно, на фронті важче, але тут і зараз ми не допустимо створення штучних перешкод. Тут вітають з річницею хрещення Руси-України. Найкращим подарунком було б проголосувати закон про заборону московської церкви. Вибачте, але якого біса пів року цей закон не ставлять на голосування. Вчора я був у Лаврі на Службі Божій. Українці про це питають, для них важлива і армія, і мова, і віра. Цього тижня закон про церкву має бути проголосований!

Петро Порошенко

54,455 просмотров • 2 лет назад