Загрузка видео...

Не удалось загрузить видео

На главную

Були часи, коли ми всі посміхались…

15,583 просмотров • 1 год назад •via X (Twitter)

Комментарии: 9

Фото профиля Pilot
Pilot1 год назад

Була Україна , а стало Зе!мбабве..

Фото профиля Политик по приколу
Политик по приколу1 год назад

В 2017-м Европа открыла украинцам безвиз. В 2019-м — мы открыли двери тем, кто всё это просрал. Как можно было так легко предать свой шанс, свою страну, своё будущее?

Фото профиля Pani Mazepa🌼
Pani Mazepa🌼1 год назад

Це було при поганому Пороху, при афігєнному Зєлє у нас війна, бо вкраїнчики вірили у диво, що прийде чарівний клоун, махне чарівною паличкою і всі стануть мільйонерами.

Фото профиля Простачок
Простачок1 год назад

Здається, у минулому житті 😓😓😓💔

Фото профиля Viola
Viola1 год назад

@serjik985 Були часи,коли я на Аллу Мазур дивилася без відрази.

Фото профиля Vera
Vera1 год назад

Це зробив « зрадник» Порошенко! А ви зелені чим хорошим запамʼятаєтесь?

Фото профиля Ангелина Буяненко
Ангелина Буяненко1 год назад

Такий Хуйовий барига Порох! Як же я сумую за тобою 🥺❤️❤️❤️ я готова піти на нелюдську жертву і відмовитись від найвеличнішого Боневтіка, від зеленого стратега, від найкращого президента Бубочки, аби був у мене президентом оцей Хуйовий Барига Порох🙏🙏🙏🔽

Фото профиля Evgeꑭy
Evgeꑭy1 год назад

а потім вирішили поржать

Фото профиля CASINO WATCHDOG
CASINO WATCHDOG1 год назад

хроніки до створення УНДР

Похожие видео

Дуже крута промова Говарда Баффета, старшого сина інвестора, філантропа та мультимільярдера Уоррена Баффета на Лондонській конференції з відновлення України. ▪ Ми не передаємо Україні все, що їй потрібно, щоб виграти цю війну, так ми ще вимагаємо від України воювати так, як ми не воювали б самі. ▪️Дехто поступає виходячи зі страху. Але ніхто б ніколи не боровся, якби боявся наслідків. ▪️Джон Маккейн одного разу сказав: не провокувати Путіна – це показати слабкість, яка 100% спровокує Путіна. Цього разу ми не маємо права на помилку. ▪️Були часи, коли ми були малодушними. Ми допомагали, але ми були повільними. Були часи, коли ми були нерішучими. Немає часу озиратися. Тому що те, що ми робимо зараз, змінить перебіг історії. ▪️Жоден американець не погодився б на таке для своєї дитини. Не один британець не погодився б на таке для своєї дитини. Ніхто в цьому залі не погодився б на таке для своєї дитини. То чому ми дозволяємо цьому продовжуватися? Фрагмент дивіться повністю.

Олександр Аронець

317,550 просмотров • 3 лет назад

У новий 2026 рік ми заходимо із графіками відключень три через шість. Із моніторинговими групами і картою повітряних тривог у швидкому доступі. Із тривожними новинами про рух на фронті і плутаними повідомленнями про домовленості про мир. Наша команда за рік перетягала на фронт геть усе — від дронів, «Цукорків» до важкої техніки і генераторів. Понад сто п’ятдесят поїздок і передач, ще більше зустрічей з нашими воїнами. Ми бачилися з кимось із вас на судах і під час звільнення політичних в’язнів Банкової. Всі разом слідкували за новинами під час унікальної для всього світу операції «Павутина», та із задоволенням рахували знищені русняві літаки, які випускали ракети по мирних містах. Раділи за своїх, коли наші неймовірні пілоти-дронарі маленькою FPVшкою відправили на той світ гелікоптер ворога разом з бурятською командою. Всі разом оплакували нашого загиблого друга і великого українця Андрія Парубія. Всі разом — з обуренням спостерігали як в судовій системі вскривається «спрут Портнова», який отримав квиток на концерт Кобзона десь на Іспанщині. Ми всі — були приємно здивовані, пишалися неймовірно тисячами молодих людей, які вийшли під театр Франка із картонками. Які своєю енергією, вірою, силою правди не допустили остаточної узурпації влади. Найбільш гостросюжетним серіалом року, безперечно, для нас були плівки НАБУ. Викриття корупції в найвищих кабінетах країни. Розчарування, обурення, втрата довіри… Це був важкий рік. Рік, коли ми всі мали маленький шанс, коротке вікно можливостей завдяки дипломатії домогтися швидкого миру для України. Але цей шанс змарновано, і нині вся країна, затамувавши подих, слідкує за перебігом перемовин. Ми всі рахуємо дні. Дні, коли закінчиться відлік втрат — людей, територій. Коли ми не будемо змушені обирати — гідність чи капітуляція. Але я дивлюся в майбутнє із оптимізмом. Бо стільки, скільки ми всі пройшли, пережили і вижили, мабуть, не пережила жодна нація світу. А саме тому будьте впевнені: ми вистоїмо. З Новим Роком! Слава Україні!

Петро Порошенко

13,685 просмотров • 5 месяцев назад