Video wird geladen...

Video konnte nicht geladen werden

Zur Startseite

– Ви керівник Луцького районного ТЦК? – Я тимчасово виконую обов’язки. – А де керівник? – Немає, посада вакантна. – А де колишній керівник? – Я колишній керівник … Ну такий діалог навіть вигадати неможливо))© Льошик помиляється,це не мем,це ВСЯ наша країна перетворена на мем.

24,394 Aufrufe • vor 5 Tagen •via X (Twitter)

0 Kommentare

Keine Kommentare verfügbar

Kommentare vom Original-Post werden hier angezeigt

Ähnliche Videos

🛑Чи заслуговує Сирський той хейт, який отримує у мережі та на протестах? 🗣️Берлінська: "Про Сирського об'єктивно є багато критики, і частина цієї критики об'єктивно релевантна. Але при цьому я не можу промовчати, що в мене особистий досвід був такий, що він об'єктивно, коли потрібно було збільшити підготовку на FPV, я йому це запропонувала, не було довгих питань, чому це треба, він розумів. Так само, наприклад, НРК (наземні-роботизовані комплекси, - ред.). Я пригадую, що не було історії, де він казав: "ні, нам наземні роботи не потрібні, хай воюють люди". Це неправда. Він підтримував розвиток НРК. І таких прикладів достатньо. Навіть якщо мільйони будуть казати, що Сирський хоче воювати на конях, а Федоров на дронах, це проста, спрощена, така картинка, дуже легко в неї повірити. Я вийшла і також підтримала ці протести, але при цьому я не буду толерувати, коли українських командирів криють матом. Я вважаю, що це неприпустимо, тому що сьогодні криють матом Сирського, завтра будуть крити матом Драпатого, Білецького".

5 канал 🇺🇦

13,921 Aufrufe • vor 1 Monat

Міндіч заявив, що "його призначили винним", а більшість звинувачень приписує медіа. Коментувати юридичний бік справи бізнесмен-втікач відмовився, бо "ситуація в нього і так складна". Міндіч: Тобто сьогодні, ну ви ж як людина професійний журналіст розумієте, що відбувається правильно? Тобто, мене призначили винним. І сьогодні воно до мене все, що хочете. Сьогодні, ну мільйон речей до мене просто приписують там де не те, що я не був, а й не знаю. Ткач: Наприклад? Міндіч: Ну якісь, ось усі, які до мене приписують, це все приписані речі. Так само можна приписати і до вас. Ткач: Наприклад, що вам приписують? Міндіч: У будинку, де ви живете, у вас є кількість сусідів, і ви з ними перетинаєтесь щодня. Ну чи раз на тиждень, вірно? Тобто можна сказати, що всі ці люди, пов'язані з вами... Ткач: Тобто Умєров ваш сусід? Міндіч: Ну Мишку, давайте конструктивно поговоримо. Умєров, ну ви ж знаєте, що він не мій сусід. Я кажу, наприклад, що сьогодні можна... До мене сьогодні ліплять все, що хочете. Все, чого не було, і бути не може і взагалі не в'яжеться. Але це сьогодні приписують. І ви навіть. Я не говоритиму факти, щоб зараз не погіршити свою позицію, і так не дуже легку, правильно? Я сьогодні перебуваю в Ізраїлі. Я сьогодні перевіз свою сім'ю і перебуваю під великим тиском. Це не найкращий час для мене. І тому навіщо мені зараз щось намовляти вам?" Відео: "Українська правда"

5 канал 🇺🇦

18,030 Aufrufe • vor 8 Monaten

Насправді це дуже цікавий керівник медичної служби — депутатка Аліна Михайлова. Вона не їде до США вивчати досвід американських бойових медиків, евакуацію поранених під вогнем чи нові протоколи допомоги в умовах сучасної війни. Ні. Вона їде на IT-тусовку по темі штучного інтелекту. І тут виникає перше логічне питання: а яким боком керівник медичного підрозділу до ШІ? Навіщо саме їй ця поїздка? Які компетенції вона там набуватиме, які знання привезе назад і як це врятує хоча б одного нашого бійця? Чи, може, це просто красива назва для того, щоб поїхати? Бо далі — місяць відсутності. Кілька днів якихось «занять» з ШІ, а потім просто подорожі Америкою. Фотографії біля океану, усмішки, краєвиди. І все це публікується. Відкрито. Без жодного сорому. А в цей час її підопічні — медики, яких вона формально очолює, — без вихідних, без відпусток, без права на «місяць перезавантаження» борсаються в крові. Медики, яким Аліна Михайлова погрожує відправкою на нуль, на передову - якщо їх щось не влаштовує. Вони не можуть дозволити собі навіть нормально виспатися, не те що океан. Вони тримають лінію життя там, де смерть ходить поряд. А їхня керівниця в цей момент спокійно дозволяє собі те, чого не може дозволити собі жоден з них. І ось тут починаються справжні роздуми. Коли людина обіймає таку посаду під час повномасштабної війни, вона бере на себе не просто формальну відповідальність. Вона бере моральний обов’язок. Обов’язок бути з тими, хто щодня ризикує життям. Обов’язок показувати приклад стійкості, а не приклад того, як можна вийти з гри на місяць і назвати це «розвитком». Це вже не про волонтерство. Волонтерство — це коли ти віддаєш себе. А тут виглядає так, ніби посада стала особистим бізнес-проєктом. Можливістю поєднати «служіння» з приємними поїздками, гарними фото і новими знайомствами в IT-середовищі. І ніхто не питає: а чи етично це? Чи не зраджуєш ти тих, хто вірить, що ти на своєму місці саме зараз? Мені здається, саме в такі моменти стає видно справжню ціну слів «ми з вами», «ми разом», «ми не здамося». Коли твої підлеглі живуть у пеклі, а ти публікуєш захід сонця над Тихим океаном — це вже не просто «відпустка». Це сигнал. Сигнал про те, наскільки глибоко розійшлися реальність війни і реальність тих, хто має керувати в цій війні. І найгірше — що такі історії не поодинокі. Вони повторюються. І щоразу ми робимо вигляд, ніби це нормально. Ніби можна бути керівником у війні й одночасно жити так, ніби війни немає, збираючи гроші в цивільних які не можуть собі подібного дозволити. А медики продовжують працювати. Без права на місяць у США. Без права навіть на тиждень тиші. Медики, яким я повторю: Аліна Михайлова погрожує відправкою на нуль, на передову - якщо їх щось не влаштовує. Може, час уже називати речі своїми іменами?

Myroslav Oleshko

24,631 Aufrufe • vor 4 Monaten

Вся країна попередні два дні жила надією на результат саміту НАТО у Вільнюсі. Я не бачу, де знайшли перемогу ті, хто стверджує, що Вільнюс був дуже вдалим для України. На жаль, вчорашній Вільнюс був дуже схожий на Вільнюс 2013 року, коли Україна не підписала Угоду про асоціацію. І я її підписав одразу ж після обрання. А нині не отримала заслуженого запрошення до НАТО, хоча українські Збройні Сили боронять східний фланг НАТО. Не парламент, не президент, не Офіс і не уряд зробили свій внесок. Єдині, хто зробив цей внесок, — це Збройні Сили України. Вони воюють краще за будь-яку іншу країну НАТО. На жаль, і підсумковий документ Вільнюса-23 є ксерокопією Бухареста 2008 року. Заява Сімки нагадує виключно протокол про наміри. Той, хто хоче подивитися, — там слово гарантії відсутнє. Єдине, що там є — це початок консультацій у випадку, якщо буде майбутня війна. Я знаю як ці консультації я проводив у 2014 році і ні в якому разі нам не можна це повторити. Не треба нам слів про відкриті двері. Якщо двері відкриті, дайте нам зайти. Якщо ви нас не пускаєте, це означає двері закриті, і кажіть правду. Але ми маємо подякувати партнерам за зброю, далекобійні ракети, радіоелектронну боротьбу, протиповітряну оборону. Без них було би значно важче. І друге, засмучує сварка, яка розгортається навколо саміту. Одні накидаються на владу. Іншим в усьому крайній Байден. Хто винен — з’ясуємо після війни. А зараз нам треба за рік підготуватися до Вашингтонського саміту, бо це не Байден призначав Татарова, Думу, забезпечував корупцію на 36 мільярдів. А єдине, що є у нас в Сімці — це впровадження реформ: судова реформа, захист демократії, включно з парламентською, повага до прав людини, захист ЗМІ – свободи ЗМІ. Це наша відповідальність.

Петро Порошенко

196,634 Aufrufe • vor 3 Jahren

Ми маємо припинити називати підтримку України «допомогою». Це не благодійність. Мова йде про те, як Польща, країни Балтії, Німеччина та Франція зможуть вижити у майбутньому. Тут, на Мюнхенській конференції, де я сьогодні розпочав роботу, йдеться не просто про військову допомогу — ми обговорюємо безпеку всього континенту. Ілюзій більше немає. Бо домовитися з диктатором неможливо. Я знаю це напевно, бо маю п'ятирічний досвід переговорів із путіним. Тоді успіх полягав лише в тому, щоб зупинити активну фазу вогню, чітко розуміючи, що жодна стійка мирна угода з ним неможлива. Єдиний реальний шлях зупинити цю агресію — це «чоботи на землі». Наявність військ НАТО на українській території є надійнішою і, зрештою, дешевшою стратегією, ніж тримати ці війська в Польщі. Війну неможливо зупинити просто грошима чи зброєю — її зупиняє лише дієвий механізм 5-ї статті НАТО. Сьогодні на кону майбутнє глобальної безпеки. Головна умова нашої перемоги — це трансатлантична єдність. Будь-яка роз’єднаність між США та Європою робить нас слабшими, а Росію, Іран та Північну Корею — сильнішими. Я залишаюся оптимістом, бо у нас немає іншого виходу, окрім як триматися разом.

Петро Порошенко

22,998 Aufrufe • vor 6 Monaten

Поки ми боронимо країну, ми втратили державу. І в мене зовсім нема питань до Міндіча, Татарова, навіть Зеленського. Хто вони такі, я розумів з самого початку. В мене питання до вас, тих, хто дивиться зараз це відео. За винятком невеликої кількості людей, які є волонтерами і витримали цей марафон, і декілька сотень людей, які ще залишили силу донатити на Збройні Сили. Питання до всіх інших. Де ти, мій народе? Той народ, який в 22-му виходив з голими руками проти ворківських танків. Який не боявся нічого. Де ти зараз? Ви боїтеся поліції, ТЦК, поховалися в теплих помешканнях. Ви пропонували їй яйця по 17, браковані міни для ЗСУ, Конституцію на паузі для себе. І ось ми отримали зруйновану державу. Колись в одному з своїх відео про СЗЧ я казав, що у кожного є межа, після якої він прийме рішення йти в СЗЧ. Ось такий час настає для мене. Я не розумію, для кого я і мої хлопці мають залишатися тут. Дати час далі грабувати країну? Чи що? Звісно, я нікуди не піду, але ж думки такі є. А на що надійтесь ви? В моїх постах, в коментах під ними дуже багато сподівань, що військові прийдуть. Шановні друзі, ми знесилині з непровлення. В прямому сенсі цього слова. Мої, хлопці, знаходяться десятками діб на позиції. На відновлення, дві-три доби, і знову на позиції. Ви думаєте, що у нас залишаться сили розгрібати те лайно, яке дозволили створити ви? Чого ви боїтеся? Знайдіть в собі сили хоч розпосюдити цей пост і задуматися, яка доля цій країні.

Актуальна Правда

31,922 Aufrufe • vor 9 Monaten

Люди, які складають порядок денний, відірвались від життя. Лише сьогодні вранці я повернувся зі Сходу, де 10 бригад отримали від нас те, чого не додає держава. Так от: земля горить по всій довжині фронту — від Купʼянська аж до Херсону. Хочу наголосити, що історія нічого не вчить, навіть коли вона трагічна. Як у серпні 2021 ми волали про збільшення фінансування Збройних сил України, і тоді були такі смішки, так і зараз, коли ми вимагаємо ключове слово — фортифікація. І фортифікація — це не з’їздити відосики познімати на зразковому ВОПі. Фортифікації — це 2000 кілометрів. Це контроль використання грошей. Запитайте в уряду, скільки було введено в експлуатацію відсотків — і це буде менше 10. А в кого вам питати? Уряду немає. Парламент втрачає свою контрольну конституційну функцію і несемо відповідальність за це ми з вами. Питання постановки на голосування комісії щодо фортифікацій підтримали всі, крім слуг. Дайте свого представника і проголосуйте! Друга позиція: московська церква. Це така сама фортифікаційна споруда від впливу фсб росії, як і перше питання. Негайно поставте і проголосуйте. Третя позиція: поверніть гроші бригадам. Збільшіть ПДФО в їхньому розпорядженні! Четверта позиція — поставте наш проект закону про захист бізнес-клімату. Бо єдині, хто утримує нашу армію — це платники податків України. А силовики замість ходити на фронт дуже люблять живитися в офісах українських бізнесменів. І наступне питання: наш рух до Євросоюзу. Ви обіцяли, що переговори розпочнуться в березні 2024 року. Де? Ми маємо негайно поставити на голосування постанову про імплементацію резолюції Європейського Парламенту, зокрема і щодо відряджень депутатів.

Петро Порошенко

54,824 Aufrufe • vor 2 Jahren

Вчора зранку я повернувся з лінії фронту, мав можливість поспілкуватися з командирами бригад і батальйонів, хочу наголосити, що питання можливості бригад мати доступ до ресурсів місцевих бюджетів є принципово важливим. Швидко і ефективно вирішувати ці проблеми. На жаль, ви, 236-ма голосами, вирішили забрати ці гроші у місцевого самоврядування, забрати їх у військових і передати їх на якісь ефемерні програми, де краще знають, де купляти яйця по 17, де купляти курок за потрійною ціною. Я прошу до другого читання спільно зібратися робочою групою, сконцентрувати ці гроші виключно на забезпеченні бригад з пунктів постійної дислокації, забезпечити ефективний контроль за цими грошима і захистити місцеве самоврядування і децентралізацію. Тепер щодо учасників бойових дій. Немає зараз нічого важливішого, ніж захистити наших воїнів. У нас знову законопроект про УБД стоїть останнім в порядку денному. Законопроект мого авторства взагалі навіть не розглянутий комітетом. Я наголошую, що треба не принижувати наших воїнів. Це наше з вами зобов’язання дати їм законодавчий захист, щоб вони могли захистити членів своїх родин, захистити родини загиблих і сьогодні розглянути цей законопроект, не плутаючи його з формуванням різних реєстрів, намаганням підтягнути туди полегшення проведення виборів, бо мета сьогодні України — це перемога у війні проти путіна і проти росії, а не перемога на виборах, як дехто намагається кожен законопроект тут використати. Вимагаємо розглянути закон про УБД. Вимагаємо сформувати робочу групу по законопроекту ПДФО, залишити і захистити воїнів і місцеве самоврядування. Слава Україні!

Петро Порошенко

43,554 Aufrufe • vor 2 Jahren