Loading video...

Video Failed to Load

Go Home

Він: -Вона така мила, коли їсть🥹 Вона:

30,596 views • 1 month ago •via X (Twitter)

0 Comments

No comments available

Comments from the original post will appear here

Related Videos

Він повернувся. Його кроки нерішучі на землі, яку він упізнає, але не наважується прийняти як реальність. Кордон уже позаду, та його тіло ще цього не знає. Тоді він падає навколішки. Він цілує землю. Не як вивчений жест, а як той, хто хапається за життя, торкнувшись небуття. Українська земля холодна, шорстка, жива. Вона ніколи йому не брехала. Вона ніколи його не зраджувала. І вперше за багато місяців — можливо, років — він плаче без страху. Він плаче за тим, що в нього відібрали. Він плаче за ночами без неба. Він плаче за приглушеними криками, за іменами, прошепотілими в темряві, за тими, хто не повернувся. Його тіло несе сліди ув’язнення, але найбільше говорить його погляд. Погляд, у якому жах не зміг убити людяність. Погляд, що бачив, як низько може впасти людина… і все ж обрав залишитися людиною. Перед ним земля мовчить. Вона приймає. Вона розуміє. Бо він протистояв не лише стінам чи кайданам. Він зіткнувся з холодною машиною, з організованою ніччю, з системою, що прагне стерти обличчя, зламати волю, перетворити людей на цифри, на тіні, на мовчання. Темрява не завжди кричить. Іноді вона адмініструє. Вона підписує. Вона зачиняє двері й називає це порядком. Але темрява не перемогла. Бо чоловік, що стоїть навколішки, цілуючи свою землю зі сльозами, сильніший за будь-які ґрати. Бо серце, яке не зламалося, — це поразка для тих, хто хоче все знищити. Бо людяність, навіть поранена, навіть тремтлива, залишається світлом, яке неможливо повністю загасити. Сьогодні з ним має плакати вся земля. Не лише від болю. Але й від поваги. І від обіцянки: ніколи не відвертати погляд, коли тінь вважає, що може панувати без свідків. ❤️

тату Аня зубко 🫡 Xena

52,304 views • 4 months ago

Лист Посла Брінк - це вирок новому американському світогляду. Цінності Бріджит Брінк не дозволили лишитися на посаді, коли в Білому домі цінності змінилися. Нам пощастило, що вона була поруч у роки повномасштабного вторгнення. На прощальному вечорі у посольстві я підійшов до неї подякувати. Адже вона вірно служила на посаді не тільки американському народу. Вона їздила на прифронтові території, була в деокупованих громадах, спілкувалася з військовими й волонтерами. Її посольство відновило повноцінну роботу в Києві буквально під обстрілами. Вона налаштувала тісну координацію між Білим домом, Конгресом і українським урядом, аби ми скоріше отримували військову допомогу. Ось кого ми втратили. А тепер вона пояснила вголос на весь світ чому пішла. Вона не хотіла бути частиною того, що сама назвала «умиротворенням агресора». Її лист про причини відставки — це більше, ніж дипломатичний жест. Це незгода з новим курсом американської зовнішньої політики. Брінк пише: «Тому я більше не могла сумлінно виконувати політику адміністрації і відчула своїм обов’язком піти у відставку.». Так, звичайно, її лист не змінить політики США, не змусить Європу скоріше рухатися, не зупинить росію. Але він демонструє, що навіть у великій політиці є люди, які не ведуть перемовин із власним сумлінням і чітко розрізняють де добро, а де - зло. І це цінно - мати цих людей серед наших союзників. Дякую, Бріджит!!! Посилання на її листа лишу тредом ⬇️⬇️⬇️

Serhiy Prytula

84,841 views • 1 year ago