Loading video...

Video Failed to Load

There was a problem loading this video. This could be due to a temporary network issue or the video might be unavailable.

Вінницький живчик розігнав банду людоловів чисто на характері і ряджені(зверніть увагу на форму одягу цих йобаних гопників)уїбани позастрибували в свої машини і з'їбалися. Заброньовані та ненавчені мусора-стояли і гигикали,як два сільських підора на дискотеці в клубі.

Roma

1,784 subscribers

18,957 views • 29 days ago •via X (Twitter)

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 Comments

No comments available

Comments from the original post will appear here

Related Videos

На відео - окупанти. Одні в формі поліції, а інші в формі ЗСУ. Бандити-військовослужбовці ТЦК та мусора побили одного українця, а потім жорстко з метою зламати хребет та спинний мозок - повалили головою іншого цивільного. Якщо він виживе і не стане інвалідом - це чудо. Але ж нам скажуть, що він сам впав, чи в нього трапився приступ епілепсії, чи серцевий напад. Вони нас вбивають по приколу. За гроші. Жорстокість справжніх окупантів. Зеленський відкрив для них сафарі на українців з метою заробляння грошей. Щоб вони наловили мʼяса для продовження війни. Зеленський і його військовослужбовці вбивають власний народ. Українці вправі чинити опір окупантам, навіть якщо вони одягли на себе піксель ЗСУ та форму українських поліцейських. Досить всіх лякати бурятами та мобілізацією на війну з Польщею. Окупанти вже прийшли. Ми МАЄМО ПРИЙТИ ДО ВЛАДИ І ПОКАРАТИ ВСІХ ЦИХ ПОЛІЦАЇВ РЕЖИМУ ЗЕЛЕНСЬКОГО! Кожен має відповісти по закону. Підпишись на мій ТГ канал, нас майже 70К:

На відео - окупанти. Одні в формі поліції, а інші в формі ЗСУ. Бандити-військовослужбовці ТЦК та мусора побили одного українця, а потім жорстко з метою зламати хребет та спинний мозок - повалили головою іншого цивільного. Якщо він виживе і не стане інвалідом - це чудо. Але ж нам скажуть, що він сам впав, чи в нього трапився приступ епілепсії, чи серцевий напад. Вони нас вбивають по приколу. За гроші. Жорстокість справжніх окупантів. Зеленський відкрив для них сафарі на українців з метою заробляння грошей. Щоб вони наловили мʼяса для продовження війни. Зеленський і його військовослужбовці вбивають власний народ. Українці вправі чинити опір окупантам, навіть якщо вони одягли на себе піксель ЗСУ та форму українських поліцейських. Досить всіх лякати бурятами та мобілізацією на війну з Польщею. Окупанти вже прийшли. Ми МАЄМО ПРИЙТИ ДО ВЛАДИ І ПОКАРАТИ ВСІХ ЦИХ ПОЛІЦАЇВ РЕЖИМУ ЗЕЛЕНСЬКОГО! Кожен має відповісти по закону. Підпишись на мій ТГ канал, нас майже 70К:

Myroslav Oleshko

15,064 views • 1 year ago

Окупанти ТЦК ЗСУ з мусорами увірвались в будинок мешканця села без жодних дозволів, зламавши замок. Якби мешканець житла їх перестріляв, то полковник Штефан і Зеленський нили б, що вбили чергових героїв війни. «Вадим Анатолійович живу в селі Пʼятничани, Камʼянець-Подільському районі, Хмельницька область. Хочу поділитися ситуацією, яка сталася зі мною. Поки мене не було вдома, до будинку, який я орендую, незаконно проникли представники ТЦК. За словами свідків, їх було близько 6 людей, і вони були з дубінками. Вони вирвали замок на дверях і фактично вдерлися в житло без мого дозволу чи присутності. Хочу окремо наголосити: це житло не є моєю власністю, я його винаймаю, але це не дає нікому права вдиратися всередину та пошкоджувати майно. Вважаю такі дії грубим порушенням моїх прав і недоторканності житла. Ніхто не має права заходити до чужого дому без законних підстав і відповідних процедур. Я не буду мовчати і боятися. Я показую це людям, щоб ви бачили правду і не залишалися осторонь. Ми маємо обʼєднуватися і відстоювати свої права законним шляхом. Звертаюся до дільничого громади - зверніть увагу на цю ситуацію і на те, що відбувається. Також хочу зазначити, що подібні випадки вже траплялися раніше, але належної реакції з боку керівництва громади я не бачу. Публікую це відео, щоб привернути увагу до ситуації та отримати розголос. Не ігноруйте - сьогодні це сталося зі мною, завтра може статися з вами.»

Окупанти ТЦК ЗСУ з мусорами увірвались в будинок мешканця села без жодних дозволів, зламавши замок. Якби мешканець житла їх перестріляв, то полковник Штефан і Зеленський нили б, що вбили чергових героїв війни. «Вадим Анатолійович живу в селі Пʼятничани, Камʼянець-Подільському районі, Хмельницька область. Хочу поділитися ситуацією, яка сталася зі мною. Поки мене не було вдома, до будинку, який я орендую, незаконно проникли представники ТЦК. За словами свідків, їх було близько 6 людей, і вони були з дубінками. Вони вирвали замок на дверях і фактично вдерлися в житло без мого дозволу чи присутності. Хочу окремо наголосити: це житло не є моєю власністю, я його винаймаю, але це не дає нікому права вдиратися всередину та пошкоджувати майно. Вважаю такі дії грубим порушенням моїх прав і недоторканності житла. Ніхто не має права заходити до чужого дому без законних підстав і відповідних процедур. Я не буду мовчати і боятися. Я показую це людям, щоб ви бачили правду і не залишалися осторонь. Ми маємо обʼєднуватися і відстоювати свої права законним шляхом. Звертаюся до дільничого громади - зверніть увагу на цю ситуацію і на те, що відбувається. Також хочу зазначити, що подібні випадки вже траплялися раніше, але належної реакції з боку керівництва громади я не бачу. Публікую це відео, щоб привернути увагу до ситуації та отримати розголос. Не ігноруйте - сьогодні це сталося зі мною, завтра може статися з вами.»

Myroslav Oleshko

19,770 views • 4 months ago

Усі ми потребуємо визначеності, зокрема інституційної визначеності. І дуже добре, що Рада Україна – НАТО дійсно може дати нам необхідну інституційну визначеність. Для нас важливо, що Рада Україна – НАТО буде інструментом інтеграції, а не просто партнерства. Поки ми йдемо до членства в НАТО, Україна потребує дієвих гарантій безпеки – саме на шляху в Альянс. Зараз маємо відповідний пакет гарантій, і я прошу вас підтримати та приєднатись до нього. Наразі зафіксовано, що на шляху до членства України в НАТО не буде потрібно Плану дій щодо членства. І це справедливо. Дякую вам за це визнання. Окремо хочу звернути увагу на формулювання щодо «умов», до яких маємо прийти, щоб отримати запрошення в НАТО. Абсолютна більшість наших людей розраховує на конкретику щодо цих умов. Ми сприймаємо їх саме як безпекові умови. Ми розуміємо, що Україна не може стати членом НАТО, поки триває війна. Але потім це буде наша спільна сила – коли Україна приєднається до Альянсу. #UkraineNATO33 🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Усі ми потребуємо визначеності, зокрема інституційної визначеності. І дуже добре, що Рада Україна – НАТО дійсно може дати нам необхідну інституційну визначеність. Для нас важливо, що Рада Україна – НАТО буде інструментом інтеграції, а не просто партнерства. Поки ми йдемо до членства в НАТО, Україна потребує дієвих гарантій безпеки – саме на шляху в Альянс. Зараз маємо відповідний пакет гарантій, і я прошу вас підтримати та приєднатись до нього. Наразі зафіксовано, що на шляху до членства України в НАТО не буде потрібно Плану дій щодо членства. І це справедливо. Дякую вам за це визнання. Окремо хочу звернути увагу на формулювання щодо «умов», до яких маємо прийти, щоб отримати запрошення в НАТО. Абсолютна більшість наших людей розраховує на конкретику щодо цих умов. Ми сприймаємо їх саме як безпекові умови. Ми розуміємо, що Україна не може стати членом НАТО, поки триває війна. Але потім це буде наша спільна сила – коли Україна приєднається до Альянсу. #UkraineNATO33 🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

703,102 views • 3 years ago

Лора Лумер: Зараз я перебуваю в Києві, Україна, всередині Лаври, яка є найстарішим монастирем у всій Україні І я хотіла показати вам дещо, окрім неймовірної краси цього багатовікового монастиря 15 червня росіяни випустили два безпілотники "Шахед" по цьому монастирю. І ви можете побачити он там, якщо наблизити: вікна були повністю вибиті, а уламки від "Шахедів" впали на підлогу і ледь не спричинили масштабну пожежу конструкції Але я хочу знову наблизити і показати вам дещо. Бо що я вважаю справжнім лицемірством з боку росіян і путіна – це те, як путін постійно зображує росію як якогось рятівника християнства Йому подобається так себе підносити, і він каже, що росія намагається денацифікувати Україну. І що їм потрібно вторгнутися в Україну, бо, мовляв, треба зробити її частиною своєї християнської імперії Ну, якщо ви так дбаєте про християнство, навіщо ж тоді бомбити дронами найстаріший монастир в Україні? Навіщо це робити? Та ще цікавіше за сам факт того, що вони вдарили дронами по найстарішому монастирю, – це кут, під яким ці дрони залетіли в монастир Можна стверджувати, що путін і російські солдати намагалися поцілити дроном у Ісуса Христа Не думаю, що це збіг, що забиті дошками вікна, куди влучили ці "Шахеди" і де опинилися всі уламки та шрапнель, яка розлетілася по всьому монастирю, були прямо перед, точніше прямо за Дівою Марією та Ісусом Христом І що ж це за такий захисник християнства, який намагається поцілити дроном в Ісуса Христа та Діву Марію? І от вони кажуть, що Діва Марія зрештою захистила Ісуса Христа від вогню, бо саме на Діву Марію пішов увесь дим та уламки від "Шахеда". Але це досить іронічно, і мені вже просто накипіло Як американці, як людині, яка є союзником християн і яка хоче зберегти юдео-християнські цінності, мені вже набридло бачити американських інфлюенсерів, ну таких як Такер Карлсон, Кендіс Оуенс чи Нік Фуентес та інших представників цих альтернативних правих Мені вже просто гидко слухати, як ці люди стверджують, ніби росія – це оплот свободи, оплот надії та ідеальна держава для християнства Ви не зможете подивитися мені в очі і серйозно сказати, що захищаєте християнство, коли б’єте дронами по найстарішому монастирю в Україні і буквально намагаєтеся підірвати Ісуса Христа "Шахедом" Тож просто хотіла вам це показати, бо нас завалюють величезною кількістю російської пропаганди

Лора Лумер: Зараз я перебуваю в Києві, Україна, всередині Лаври, яка є найстарішим монастирем у всій Україні І я хотіла показати вам дещо, окрім неймовірної краси цього багатовікового монастиря 15 червня росіяни випустили два безпілотники "Шахед" по цьому монастирю. І ви можете побачити он там, якщо наблизити: вікна були повністю вибиті, а уламки від "Шахедів" впали на підлогу і ледь не спричинили масштабну пожежу конструкції Але я хочу знову наблизити і показати вам дещо. Бо що я вважаю справжнім лицемірством з боку росіян і путіна – це те, як путін постійно зображує росію як якогось рятівника християнства Йому подобається так себе підносити, і він каже, що росія намагається денацифікувати Україну. І що їм потрібно вторгнутися в Україну, бо, мовляв, треба зробити її частиною своєї християнської імперії Ну, якщо ви так дбаєте про християнство, навіщо ж тоді бомбити дронами найстаріший монастир в Україні? Навіщо це робити? Та ще цікавіше за сам факт того, що вони вдарили дронами по найстарішому монастирю, – це кут, під яким ці дрони залетіли в монастир Можна стверджувати, що путін і російські солдати намагалися поцілити дроном у Ісуса Христа Не думаю, що це збіг, що забиті дошками вікна, куди влучили ці "Шахеди" і де опинилися всі уламки та шрапнель, яка розлетілася по всьому монастирю, були прямо перед, точніше прямо за Дівою Марією та Ісусом Христом І що ж це за такий захисник християнства, який намагається поцілити дроном в Ісуса Христа та Діву Марію? І от вони кажуть, що Діва Марія зрештою захистила Ісуса Христа від вогню, бо саме на Діву Марію пішов увесь дим та уламки від "Шахеда". Але це досить іронічно, і мені вже просто накипіло Як американці, як людині, яка є союзником християн і яка хоче зберегти юдео-християнські цінності, мені вже набридло бачити американських інфлюенсерів, ну таких як Такер Карлсон, Кендіс Оуенс чи Нік Фуентес та інших представників цих альтернативних правих Мені вже просто гидко слухати, як ці люди стверджують, ніби росія – це оплот свободи, оплот надії та ідеальна держава для християнства Ви не зможете подивитися мені в очі і серйозно сказати, що захищаєте християнство, коли б’єте дронами по найстарішому монастирю в Україні і буквально намагаєтеся підірвати Ісуса Христа "Шахедом" Тож просто хотіла вам це показати, бо нас завалюють величезною кількістю російської пропаганди

Останній Капіталіст

18,269 views • 1 month ago

Хочу звернути вашу увагу на обставини та причини запровадження санкцій проти мене. Рівно за два тижні до появи інформації про санкції я, як лідер «Європейської Солідарності», разом із нашою політичною силою ініціював петицію щодо запровадження санкцій Президентом України проти державного злочинця Андрія Портнова. Це загальновідомий факт. Петицію було зареєстровано, відповідну заяву зроблено у Верховній Раді, і вона дуже швидко набрала необхідні 25 тисяч голосів. Нам намагалися блокувати цю петицію в Офісі Президента та в уряді — представниками відповідача. Але ми її зареєстрували. У відповідь отримали дивний лист за підписом пані Свириденко, де зазначалося, що підстав для реагування та запровадження санкцій вони не бачать. Паралельно я отримав прямі погрози від пана Портнова — що він буде мститися, і що санкції будуть запроваджені проти мене. Я наголошую: влада, Офіс Президента, пан Єрмак, у співпраці з паном Портновим, який відвідував Офіс Президента, координували зусилля щодо запровадження цих санкцій. Документи, подані моїми захисниками, є доказовою базою абсолютного збігу фейкової аргументації, яку використовував і пан Портнов, і телеграм-канали, пов’язані з Офісом Президента. На це ми вже звертали увагу в судовому засіданні. 13 лютого, одразу після засідання РНБО, під час відвідування Хмельницької АЕС, Президент Зеленський, стоячи поруч із кримінальним злочинцем та фігурантом «Міндіч-гейту», заявив, що причиною санкцій є нібито «виведений Порошенком мільярд». Одинадцятий місяць влада «товче воду в ступі», але ми так і не почули жодного слова, жодного доказу про цей «мільярд». Друга теза — що замість фінансування Збройних Сил України Порошенко нібито фінансує партійні структури. Це брехня. Жодної копійки туди не пішло. Натомість на ЗСУ було спрямовано 7,5 мільярда гривень. Тому в мене є лише дві версії. Або пан Портнов, пан Єрмак і пан Пронін ввели Президента в оману — і тоді виходить, що Президент бреше. Або ж вони втягнули його в цю історію, і він є співучасником злочину. Я дуже сподіваюся, що має місце перша версія. Докази, які представлені суду, є неспростовними. Для пана Портнова — організатора розстрілів на Майдані, де загинули мої побратими — не знайшлося підстав для санкцій. А для Порошенка — знайшлися. І вже майже рік вони не можуть принести до суду жодного доказу. На цьому, думаю, і варто поставити крапку.

Хочу звернути вашу увагу на обставини та причини запровадження санкцій проти мене. Рівно за два тижні до появи інформації про санкції я, як лідер «Європейської Солідарності», разом із нашою політичною силою ініціював петицію щодо запровадження санкцій Президентом України проти державного злочинця Андрія Портнова. Це загальновідомий факт. Петицію було зареєстровано, відповідну заяву зроблено у Верховній Раді, і вона дуже швидко набрала необхідні 25 тисяч голосів. Нам намагалися блокувати цю петицію в Офісі Президента та в уряді — представниками відповідача. Але ми її зареєстрували. У відповідь отримали дивний лист за підписом пані Свириденко, де зазначалося, що підстав для реагування та запровадження санкцій вони не бачать. Паралельно я отримав прямі погрози від пана Портнова — що він буде мститися, і що санкції будуть запроваджені проти мене. Я наголошую: влада, Офіс Президента, пан Єрмак, у співпраці з паном Портновим, який відвідував Офіс Президента, координували зусилля щодо запровадження цих санкцій. Документи, подані моїми захисниками, є доказовою базою абсолютного збігу фейкової аргументації, яку використовував і пан Портнов, і телеграм-канали, пов’язані з Офісом Президента. На це ми вже звертали увагу в судовому засіданні. 13 лютого, одразу після засідання РНБО, під час відвідування Хмельницької АЕС, Президент Зеленський, стоячи поруч із кримінальним злочинцем та фігурантом «Міндіч-гейту», заявив, що причиною санкцій є нібито «виведений Порошенком мільярд». Одинадцятий місяць влада «товче воду в ступі», але ми так і не почули жодного слова, жодного доказу про цей «мільярд». Друга теза — що замість фінансування Збройних Сил України Порошенко нібито фінансує партійні структури. Це брехня. Жодної копійки туди не пішло. Натомість на ЗСУ було спрямовано 7,5 мільярда гривень. Тому в мене є лише дві версії. Або пан Портнов, пан Єрмак і пан Пронін ввели Президента в оману — і тоді виходить, що Президент бреше. Або ж вони втягнули його в цю історію, і він є співучасником злочину. Я дуже сподіваюся, що має місце перша версія. Докази, які представлені суду, є неспростовними. Для пана Портнова — організатора розстрілів на Майдані, де загинули мої побратими — не знайшлося підстав для санкцій. А для Порошенка — знайшлися. І вже майже рік вони не можуть принести до суду жодного доказу. На цьому, думаю, і варто поставити крапку.

Петро Порошенко

13,603 views • 9 months ago

Покровськ порожній. Єдине місце, де є люди — це черги на евакуацію. Ворог мав бути зупинений за десятки кілометрів від Покровська фортифікаційними спорудами. Знову збрехали — ліній оборони і тут немає. На Покровсько-Кураховському напрямку ми вже втретє за два тижні. Привезли найкраще, що маємо на складах: 1500 FPV-дронів, «Мавіки», пересувні авторемонтні майстерні, шиномонтаж, РЕБ, зарядні станції і велику кількість техніки. Бо доля Покровська залежить від того, як будуть забезпечені наші військові. Повірте, вони роблять усе можливе. Хотів би, щоб поруч зі мною зараз стояли представники ДССЗЗІ, які дев’ять місяців тому забрали кошти у місцевих бюджетів, а відзвітували і поставили техніки лише на 40%. Звертаюся і до представників інших державних органів: негайно поверніть кошти військовим. Уся сума воєнного збору, ПДФО від військових мають зараховуватися безпосередньо частинам. Військові закуплять усе потрібне день у день. Міністерство фінансів та Асоціація міст засвідчили, що вилучення ПДФО у місцевих громад було неефективним. Будівництво фортифікаційних споруд також відбувалося з порушеннями. Сьогодні 5-річчя роботи Верховної Ради, але, на жаль, їй нічим похвалитися, окрім «турборежиму», скасування реформ та неякісних законопроєктів. Час продемонструвати єдність! Бо країна в небезпеці. Це час створити Уряд Національної Єдності, коаліцію Національної Єдності в парламенті та перемагати ворога.

Покровськ порожній. Єдине місце, де є люди — це черги на евакуацію. Ворог мав бути зупинений за десятки кілометрів від Покровська фортифікаційними спорудами. Знову збрехали — ліній оборони і тут немає. На Покровсько-Кураховському напрямку ми вже втретє за два тижні. Привезли найкраще, що маємо на складах: 1500 FPV-дронів, «Мавіки», пересувні авторемонтні майстерні, шиномонтаж, РЕБ, зарядні станції і велику кількість техніки. Бо доля Покровська залежить від того, як будуть забезпечені наші військові. Повірте, вони роблять усе можливе. Хотів би, щоб поруч зі мною зараз стояли представники ДССЗЗІ, які дев’ять місяців тому забрали кошти у місцевих бюджетів, а відзвітували і поставили техніки лише на 40%. Звертаюся і до представників інших державних органів: негайно поверніть кошти військовим. Уся сума воєнного збору, ПДФО від військових мають зараховуватися безпосередньо частинам. Військові закуплять усе потрібне день у день. Міністерство фінансів та Асоціація міст засвідчили, що вилучення ПДФО у місцевих громад було неефективним. Будівництво фортифікаційних споруд також відбувалося з порушеннями. Сьогодні 5-річчя роботи Верховної Ради, але, на жаль, їй нічим похвалитися, окрім «турборежиму», скасування реформ та неякісних законопроєктів. Час продемонструвати єдність! Бо країна в небезпеці. Це час створити Уряд Національної Єдності, коаліцію Національної Єдності в парламенті та перемагати ворога.

Петро Порошенко

100,196 views • 2 years ago

Ми маємо два інструменти тиску на росію — це санкції та зброя. У мене немає великого оптимізму, але в той же час, війну цього року можна і треба закінчити. Продовжуючи роботу на Мюнхенській безпековій конференції, розповів про наші перспективи на перемовинах журналістам польського телеканалу Slawa TV. Спочатку ми повинні забезпечити припинення вогню. Для цього в нас вже є дуже ефективні інструменти, як от санкції для країн, які продовжують купувати російськи енергоносії. Німецький канцлер Фрідріх Мерц і під час свого виступу, і під час нашої з ним зустрічі, наголосив на посилення санкцій, щоб перерізати можливість для путіна фінансувати війну. Друге – це зброя, яка дає можливість Україні відповідати на атаки на цивільну інфраструктуру. Маємо проводити демократичні реформи, забезпечувати вступ України до Євросоюзу. Маємо подбати про безпекові гарантії. Нещодавно оприлюднені дані соціологічного дослідження, де більше 75% українців твердо переконані: якщо зараз на цих умовах будуть підписані мирні угоди, путін дуже швидко знову на нас нападе. І я поділяю думку українців. Під час нашої зустрічі з міністром закордонних справ Польщі, від Радека Сікорського почув, що в 2025 році все фінансування зброї для України здійснювалося за рахунок Європейського Союзу. Для мене це дуже потужний аргумент, щоб Європейський Союз був представлений за столом переговорів. Переговори мають бути не в форматі США-Україна-росія, а обов'язково і за участі ЄС. Нічого про Україну без України. Це — дуже важливо. Але і нічого без Європи про Європу. Не може вирішуватися доля всього континенту без Європейського Союзу. Принагідно хочу привітати міністра оборони Михайла Федорова з гарним початком на «Рамштайні». 38 млрд для постачання зброї від країн ЄС – це важливо. Але хочеться, щоб там були такоє і американська зброя та фінансування. Тоді перемога буде нашим спільним викликом. Переконаний, що це можливо.

Ми маємо два інструменти тиску на росію — це санкції та зброя. У мене немає великого оптимізму, але в той же час, війну цього року можна і треба закінчити. Продовжуючи роботу на Мюнхенській безпековій конференції, розповів про наші перспективи на перемовинах журналістам польського телеканалу Slawa TV. Спочатку ми повинні забезпечити припинення вогню. Для цього в нас вже є дуже ефективні інструменти, як от санкції для країн, які продовжують купувати російськи енергоносії. Німецький канцлер Фрідріх Мерц і під час свого виступу, і під час нашої з ним зустрічі, наголосив на посилення санкцій, щоб перерізати можливість для путіна фінансувати війну. Друге – це зброя, яка дає можливість Україні відповідати на атаки на цивільну інфраструктуру. Маємо проводити демократичні реформи, забезпечувати вступ України до Євросоюзу. Маємо подбати про безпекові гарантії. Нещодавно оприлюднені дані соціологічного дослідження, де більше 75% українців твердо переконані: якщо зараз на цих умовах будуть підписані мирні угоди, путін дуже швидко знову на нас нападе. І я поділяю думку українців. Під час нашої зустрічі з міністром закордонних справ Польщі, від Радека Сікорського почув, що в 2025 році все фінансування зброї для України здійснювалося за рахунок Європейського Союзу. Для мене це дуже потужний аргумент, щоб Європейський Союз був представлений за столом переговорів. Переговори мають бути не в форматі США-Україна-росія, а обов'язково і за участі ЄС. Нічого про Україну без України. Це — дуже важливо. Але і нічого без Європи про Європу. Не може вирішуватися доля всього континенту без Європейського Союзу. Принагідно хочу привітати міністра оборони Михайла Федорова з гарним початком на «Рамштайні». 38 млрд для постачання зброї від країн ЄС – це важливо. Але хочеться, щоб там були такоє і американська зброя та фінансування. Тоді перемога буде нашим спільним викликом. Переконаний, що це можливо.

Петро Порошенко

17,721 views • 7 months ago

Сьогодні реалії міжнародної політики складаються таким чином, що 5–6 хвалених менеджерів Офісу Президента, які замкнули на себе всі процеси, явно не справляються з надсерйозними викликами. Увага насамперед прикута до ситуації довкола угоди про корисні копалини між Україною і США та переговорного процесу загалом. Нагадаю, що ідея угоди з копалинами належить президенту Зеленському, який зробив її четвертим пунктом Плану перемоги, озвученого в парламенті і широко підтриманого місцевими радами за вказівкою Банкової. Через відверто непрофесійні підходи Україна втратила можливість зафіксувати параметри цієї угоди у межах політичного меморандуму, на що погоджувалися партнери. Як наслідок, стан підготовки цього документа, який з’явився у пресі, вже викликає серйозне занепокоєння як загроза, зокрема, державному суверенітету та європейській інтеграції. Але водночас саме від цієї угоди залежать як військова, так і фінансова допомога Україні, і навіть співпраця з МВФ, де США відіграють ключову роль. Тому помилки вузького кола непрофесійних осіб ми повинні негайно виправляти. І антиамериканська істерія, яку розгорнули в країні, точно не є конструктивним шляхом напрацювання дипломатичних рішень. Не важко передбачити, що далі будуть спроби перекласти відповідальність на парламент, який традиційно в усьому винен, військових, які нібито «не так воювали», і партнерів, які нібито «зрадили». Тому маю наголосити: найперше потребує серйозних змін і професійного посилення склад української переговорної делегації, яка несе пряму відповідальність за провал американського треку. Час нарешті це визнати. По-друге, у складні моменти історії український парламент відігравав ключову роль. На жаль, наступні два критичні тижні, коли необхідно діяти, парламент і далі працює в закритому режимі, знову в перерві. Причому на чергові канікули він пішов, так і не отримавши відповідей від уряду про зміст та стан підготовки угоди, яка без перебільшення визначає майбутнє України. Ми ініціюємо звернення Верховної Ради до Конгресу США щодо нової резолюції про двопартійну підтримку України в цих умовах як стратегічного партнера. Така резолюція мала б містити гарантії щодо нових пакетів військової та фінансової допомоги та продовження санкцій проти росії. Голова Верховної Ради запевняв, що має особливі стосунки з Майком Джонсоном, називаючи їх «спікерською коаліцією». Тож саме час все це задіяти. Як і інші форми парламентської дипломатії задля гарантій підтримки. Ще гострішою стала потреба зустрічі президента з лідерами усіх фракцій. Тактика ховати голову в пісок себе вичерпала. Неприпустимо, коли про всі важливі новини з переговорів народ України дізнається із закордонних ЗМІ. А всередині країни всіх продовжують занурювати в теплу ванну пропагандистського марафону. У нас є багато пропозицій для американської сторони, які були б вигідні для обох країн як з економічного, так і з безпекового поглядів. Вони посилили б наше стратегічне партнерство зі США і спрацювали б на безпеку Європи та послаблення росії. Наприклад, участь США у газотранспортній системі України, яка мала б залишитися основною для постачання енергоносіїв для Європи всупереч путінським проектом «Північних потоків». Це мало б запрацювати після досягнення справедливого і всеосяжного миру, але вже було б одним з аргументів для його досягнення. Ми вимагаємо, щоб парламент зібрався на термінове засідання та ухвалив відповідне звернення, а уряд надав усю інформацію про стан угоди.

Сьогодні реалії міжнародної політики складаються таким чином, що 5–6 хвалених менеджерів Офісу Президента, які замкнули на себе всі процеси, явно не справляються з надсерйозними викликами. Увага насамперед прикута до ситуації довкола угоди про корисні копалини між Україною і США та переговорного процесу загалом. Нагадаю, що ідея угоди з копалинами належить президенту Зеленському, який зробив її четвертим пунктом Плану перемоги, озвученого в парламенті і широко підтриманого місцевими радами за вказівкою Банкової. Через відверто непрофесійні підходи Україна втратила можливість зафіксувати параметри цієї угоди у межах політичного меморандуму, на що погоджувалися партнери. Як наслідок, стан підготовки цього документа, який з’явився у пресі, вже викликає серйозне занепокоєння як загроза, зокрема, державному суверенітету та європейській інтеграції. Але водночас саме від цієї угоди залежать як військова, так і фінансова допомога Україні, і навіть співпраця з МВФ, де США відіграють ключову роль. Тому помилки вузького кола непрофесійних осіб ми повинні негайно виправляти. І антиамериканська істерія, яку розгорнули в країні, точно не є конструктивним шляхом напрацювання дипломатичних рішень. Не важко передбачити, що далі будуть спроби перекласти відповідальність на парламент, який традиційно в усьому винен, військових, які нібито «не так воювали», і партнерів, які нібито «зрадили». Тому маю наголосити: найперше потребує серйозних змін і професійного посилення склад української переговорної делегації, яка несе пряму відповідальність за провал американського треку. Час нарешті це визнати. По-друге, у складні моменти історії український парламент відігравав ключову роль. На жаль, наступні два критичні тижні, коли необхідно діяти, парламент і далі працює в закритому режимі, знову в перерві. Причому на чергові канікули він пішов, так і не отримавши відповідей від уряду про зміст та стан підготовки угоди, яка без перебільшення визначає майбутнє України. Ми ініціюємо звернення Верховної Ради до Конгресу США щодо нової резолюції про двопартійну підтримку України в цих умовах як стратегічного партнера. Така резолюція мала б містити гарантії щодо нових пакетів військової та фінансової допомоги та продовження санкцій проти росії. Голова Верховної Ради запевняв, що має особливі стосунки з Майком Джонсоном, називаючи їх «спікерською коаліцією». Тож саме час все це задіяти. Як і інші форми парламентської дипломатії задля гарантій підтримки. Ще гострішою стала потреба зустрічі президента з лідерами усіх фракцій. Тактика ховати голову в пісок себе вичерпала. Неприпустимо, коли про всі важливі новини з переговорів народ України дізнається із закордонних ЗМІ. А всередині країни всіх продовжують занурювати в теплу ванну пропагандистського марафону. У нас є багато пропозицій для американської сторони, які були б вигідні для обох країн як з економічного, так і з безпекового поглядів. Вони посилили б наше стратегічне партнерство зі США і спрацювали б на безпеку Європи та послаблення росії. Наприклад, участь США у газотранспортній системі України, яка мала б залишитися основною для постачання енергоносіїв для Європи всупереч путінським проектом «Північних потоків». Це мало б запрацювати після досягнення справедливого і всеосяжного миру, але вже було б одним з аргументів для його досягнення. Ми вимагаємо, щоб парламент зібрався на термінове засідання та ухвалив відповідне звернення, а уряд надав усю інформацію про стан угоди.

Петро Порошенко

78,010 views • 1 year ago

Тоді як ми передаємо Збройним Силам техніку та укріплюємо обороноздатність держави, парламент ухвалює бюджет. І я ще раз наголошу: ухвалює всупереч позиції найбільшої опозиційної партії, яка проголосувала проти, — «Європейської Солідарності». Чому ми голосували проти? Тому що попри наші надзусилля, хоч я і вдячний за те, що завдяки діалогу нам вдалося знайти додатковий мільярд для війська, влада протягнула корупційні виплати депутатам у вигляді так званих «200 тисяч гривень на місяць». Ми будемо ініціювати вилучення цих коштів і спрямування їх до бюджету на оборону. Друга позиція: ми наполягали, щоб дорожнє будівництво було прив’язане виключно до потреб оборони — логістичних маршрутів, евакуаційних шляхів, антидронових укріплень. Але замість цього вони будують дороги на 9 мільярдів гривень — собі, або до своїх курортів. Це погано закінчиться. Також у бюджеті немає індексації для військовослужбовців. Так, нам вдалося записати доручення протягом першого кварталу підвищити ПДФО з 10% до 20%. Але й тут маємо проблему: оборонні та енергетичні закупівлі залишаються наскрізь корумпованими. І реакція влади на Міндічгейт — млява та ганебна. Не звільнили урядовців, причетних до схем. Не звільнили керівництво моніторингу, яке покривало корупцію і брало участь у розкраданнях бюджету під час будівництва фортифікацій на Покровському напрямку. Думають, що вдалося відволікти увагу. Не вдасться. Ми маємо негайно відновити діалог із нашими американськими партнерами — він фактично втрачений. Я дуже очікував, що з Брюсселя українська делегація повернеться з рішенням щодо використання заморожених російських активів. Не втрачаю надії, що це рішення буде. Я чекав наближення нового, 20-го пакета санкцій ЄС. Чекав, що у разі відмови путіна виконувати умови США та Європи, будуть ухвалені додаткові санкції G7 та Євросоюзу. Я очікував додаткову зброю, якої нам критично не вистачає на фронті, включно з далекобійними та протиповітряними системами. Але внаслідок відсутності реакції влади на корупційний скандал ми ризикуємо залишитися навіть без грошей. Тому ми не дозволимо зам’яти цю справу. Тому ми будемо вимагати, щоб переговорна делегація негайно прибула до Верховної Ради. І тому будемо наполягати на діях щодо притягнення до відповідальності всіх причетних — і в енергетиці, і в оборонних закупівлях, і скрізь. Бо те, що НАБУ показало — це лише верхівка айсберга.

Тоді як ми передаємо Збройним Силам техніку та укріплюємо обороноздатність держави, парламент ухвалює бюджет. І я ще раз наголошу: ухвалює всупереч позиції найбільшої опозиційної партії, яка проголосувала проти, — «Європейської Солідарності». Чому ми голосували проти? Тому що попри наші надзусилля, хоч я і вдячний за те, що завдяки діалогу нам вдалося знайти додатковий мільярд для війська, влада протягнула корупційні виплати депутатам у вигляді так званих «200 тисяч гривень на місяць». Ми будемо ініціювати вилучення цих коштів і спрямування їх до бюджету на оборону. Друга позиція: ми наполягали, щоб дорожнє будівництво було прив’язане виключно до потреб оборони — логістичних маршрутів, евакуаційних шляхів, антидронових укріплень. Але замість цього вони будують дороги на 9 мільярдів гривень — собі, або до своїх курортів. Це погано закінчиться. Також у бюджеті немає індексації для військовослужбовців. Так, нам вдалося записати доручення протягом першого кварталу підвищити ПДФО з 10% до 20%. Але й тут маємо проблему: оборонні та енергетичні закупівлі залишаються наскрізь корумпованими. І реакція влади на Міндічгейт — млява та ганебна. Не звільнили урядовців, причетних до схем. Не звільнили керівництво моніторингу, яке покривало корупцію і брало участь у розкраданнях бюджету під час будівництва фортифікацій на Покровському напрямку. Думають, що вдалося відволікти увагу. Не вдасться. Ми маємо негайно відновити діалог із нашими американськими партнерами — він фактично втрачений. Я дуже очікував, що з Брюсселя українська делегація повернеться з рішенням щодо використання заморожених російських активів. Не втрачаю надії, що це рішення буде. Я чекав наближення нового, 20-го пакета санкцій ЄС. Чекав, що у разі відмови путіна виконувати умови США та Європи, будуть ухвалені додаткові санкції G7 та Євросоюзу. Я очікував додаткову зброю, якої нам критично не вистачає на фронті, включно з далекобійними та протиповітряними системами. Але внаслідок відсутності реакції влади на корупційний скандал ми ризикуємо залишитися навіть без грошей. Тому ми не дозволимо зам’яти цю справу. Тому ми будемо вимагати, щоб переговорна делегація негайно прибула до Верховної Ради. І тому будемо наполягати на діях щодо притягнення до відповідальності всіх причетних — і в енергетиці, і в оборонних закупівлях, і скрізь. Бо те, що НАБУ показало — це лише верхівка айсберга.

Петро Порошенко

13,659 views • 9 months ago

Усі засоби масової інформації переповнені повідомленнями про наявність в Україні глибокої парламентської кризи. Але все значно гірше. Це не криза парламенту, а криза державного управління. Причиною є не НАБУ та САП, не опозиція і не громадські активісти. Причиною є корупція і тотальна некомпетентність влади. Мережа телеграм-каналів та «зе-блогери», що підконтрольні Офісу Президента, намагаються переконати та примусити НАБУ та депутатів працювати. «Європейська Солідарність» пропонує свій порядок денний. Щодня ставити євроінтеграційні реформи, складову частину плану Качки-Кос. Це про верховенство права та незалежність судів. А також перезавантаження ДБР, якого так хоче Європейський Союз і так боїться українська влада. Вони навіть близько до цього питання не підходять. Зверніть увагу на законопроєкт, під яким стоїть мій підпис ще 2022 року. В ньому йдеться про добровільне право народних обранців на службу у Збройних Силах України. Станом на сьогодні представників «Європейської Солідарності» у парламенті 26, хоча мало б бути 27. Бо наша Тетяна Чорновол несе службу у війську. Ми вимагаємо дати їй можливість і служити, і бути депутатом. Але з незрозумілих причин це питання не виноситься на обговорення у залі парламенту. Важливим кроком має бути питання очищення Уряду, контролюючих органів, ОП від фігурантів «плівок Міндіча». Не тільки Шефіра, Єрмака, а багато інших. Не треба їх покривати. Наступне, що влада має зробити, — це відновити парламент як інституцію та розглядати кричущі законопроєкти. Припиніть популізм, «Є-баки» та розподіл коштів, якими купуєте голоси.

Усі засоби масової інформації переповнені повідомленнями про наявність в Україні глибокої парламентської кризи. Але все значно гірше. Це не криза парламенту, а криза державного управління. Причиною є не НАБУ та САП, не опозиція і не громадські активісти. Причиною є корупція і тотальна некомпетентність влади. Мережа телеграм-каналів та «зе-блогери», що підконтрольні Офісу Президента, намагаються переконати та примусити НАБУ та депутатів працювати. «Європейська Солідарність» пропонує свій порядок денний. Щодня ставити євроінтеграційні реформи, складову частину плану Качки-Кос. Це про верховенство права та незалежність судів. А також перезавантаження ДБР, якого так хоче Європейський Союз і так боїться українська влада. Вони навіть близько до цього питання не підходять. Зверніть увагу на законопроєкт, під яким стоїть мій підпис ще 2022 року. В ньому йдеться про добровільне право народних обранців на службу у Збройних Силах України. Станом на сьогодні представників «Європейської Солідарності» у парламенті 26, хоча мало б бути 27. Бо наша Тетяна Чорновол несе службу у війську. Ми вимагаємо дати їй можливість і служити, і бути депутатом. Але з незрозумілих причин це питання не виноситься на обговорення у залі парламенту. Важливим кроком має бути питання очищення Уряду, контролюючих органів, ОП від фігурантів «плівок Міндіча». Не тільки Шефіра, Єрмака, а багато інших. Не треба їх покривати. Наступне, що влада має зробити, — це відновити парламент як інституцію та розглядати кричущі законопроєкти. Припиніть популізм, «Є-баки» та розподіл коштів, якими купуєте голоси.

Петро Порошенко

28,297 views • 5 months ago

Україна входить у, можливо, найважчу осінь за всі роки Незалежності. І найбільша небезпека цієї осені — не лише те, що робитиме ворог. Найбільша небезпека — зустріти його удари державою, яка неспроможна. Ми входимо в осінь без Міністра оборони, без очільника Служби безпеки, без Міністра закордонних справ. Тому що монобільшість не завершила формування влади — і пішла на місячну перерву. Тому що влада не чує людей на вулиці. На жаль, війна на канікули не пішла. Після російських ударів по складах і торговельній інфраструктурі в окремих містах виникають перебої з постачанням. Логістичний центр — це інфраструктура національної безпеки, а підприємець, який платить зарплату і податки, — людина, яка утримує армію, яка захищає Україну. Хочу сказати уряду дуже просту річ: під час війни бізнесу від держави потрібні не перевіряльники і додаткові перевірки на сплату податків. Йому потрібен захист: Страхування воєнних ризиків. Доступ до фінансування. Захист критичної логістики. Мораторій на безглузді перевірки і силовий тиск силовиків. Підтримка експорту. Механізми швидкого відновлення підприємств після російських атак. Наша команда цей місяць не відпочивала: ми зустрічалися з підприємцями, військовими, виробниками, громадами, експертами. Ми приходимо до парламенту не з черговим списком того, що влада зробила неправильно. Ми приходимо з планом дій — компетентним і ефективним. Восени 2026 року країні потрібен не ще один серіальний сезон з яскравими спецефектами. Країні потрібен план виживання. Перше — захист життя людей. Два роки закон про укриття, який розробила «Європейська Солідарність», навіть не виносили на розгляд Ради. Зараз кожна громада повинна отримати чіткий стандарт стійкості: укриття, резервне живлення, вода, тепло, зв’язок, водовідведення, запаси, альтернативна логістика. Кожна гривня з цих 40 мільярдів, передбачених на плани стійкості, має бути під публічним контролем. Друге — Армія. Ми вимагаємо негайно повернути 40 мільярдів гривень, на які були скорочені закупівлі озброєння. І потрібна нова мотиваційна модель служби: зрозумілі строки, ротації, зростання оплати залежно від тривалості служби, стартовий пакет мобілізованого і реальні сучасні і адекватні соціальні гарантії. Третє — технології. Технологія, яка довела ефективність на фронті, повинна мати прискорений маршрут: випробування — кодифікація — контракт — масштабування. У визначений строк. І в це треба інвестувати частину оборонного бюджету, аби розробити технологічні переваги. Але це можливо без «своїх» виробників. Без штучно створених монополій. Четверте — бізнес і економіка. «Європейська Солідарність» пропонує пакет економічної стійкості: Страхування воєнних ризиків. Доступне фінансування відновлення після атак. Мораторій на силовий тиск і безпідставні перевірки. І без вас важко. Захист логістичних вузлів і критичних складів. Програми підтримки експорту. Аграрний експорт, порівняно з минулим роком, вже впав на 57%. І головне — передбачувані правила. П’яте — зима. Уряд має вже зараз представити парламенту карту енергетичної стійкості країни. Шосте — Європа. Європейська інтеграція — це наш шанс як на відновлення так і на нашу безпеку після війни. Потрібно виконати пакет Качки–Кос: верховенство права, перезавантаження ДБР, Держфінмоніторинг, незалежність і посилення НАБУ та САП. І нарешті — відповідальність уряду. Премʼєр-міністр має щоквартально звітувати про виконання програми у ВР. А уряд і парламентські фракції повинні працювати регулярно. І окремою державною ціллю має стати підготовка країни до можливого припинення вогню. «Європейська Солідарність» готова підтримувати кожне рішення, яке дає більше зброї армії, більше можливостей українському виробнику, більше захисту бізнесу, більше незалежності правосуддю і швидше веде Україну до Європейського Союзу. І ми не дамо голосів за корупцію, нові шлагбауми для підприємців, чиновницьку сваволю чи чергові бюджетні атракціони популізму.

Україна входить у, можливо, найважчу осінь за всі роки Незалежності. І найбільша небезпека цієї осені — не лише те, що робитиме ворог. Найбільша небезпека — зустріти його удари державою, яка неспроможна. Ми входимо в осінь без Міністра оборони, без очільника Служби безпеки, без Міністра закордонних справ. Тому що монобільшість не завершила формування влади — і пішла на місячну перерву. Тому що влада не чує людей на вулиці. На жаль, війна на канікули не пішла. Після російських ударів по складах і торговельній інфраструктурі в окремих містах виникають перебої з постачанням. Логістичний центр — це інфраструктура національної безпеки, а підприємець, який платить зарплату і податки, — людина, яка утримує армію, яка захищає Україну. Хочу сказати уряду дуже просту річ: під час війни бізнесу від держави потрібні не перевіряльники і додаткові перевірки на сплату податків. Йому потрібен захист: Страхування воєнних ризиків. Доступ до фінансування. Захист критичної логістики. Мораторій на безглузді перевірки і силовий тиск силовиків. Підтримка експорту. Механізми швидкого відновлення підприємств після російських атак. Наша команда цей місяць не відпочивала: ми зустрічалися з підприємцями, військовими, виробниками, громадами, експертами. Ми приходимо до парламенту не з черговим списком того, що влада зробила неправильно. Ми приходимо з планом дій — компетентним і ефективним. Восени 2026 року країні потрібен не ще один серіальний сезон з яскравими спецефектами. Країні потрібен план виживання. Перше — захист життя людей. Два роки закон про укриття, який розробила «Європейська Солідарність», навіть не виносили на розгляд Ради. Зараз кожна громада повинна отримати чіткий стандарт стійкості: укриття, резервне живлення, вода, тепло, зв’язок, водовідведення, запаси, альтернативна логістика. Кожна гривня з цих 40 мільярдів, передбачених на плани стійкості, має бути під публічним контролем. Друге — Армія. Ми вимагаємо негайно повернути 40 мільярдів гривень, на які були скорочені закупівлі озброєння. І потрібна нова мотиваційна модель служби: зрозумілі строки, ротації, зростання оплати залежно від тривалості служби, стартовий пакет мобілізованого і реальні сучасні і адекватні соціальні гарантії. Третє — технології. Технологія, яка довела ефективність на фронті, повинна мати прискорений маршрут: випробування — кодифікація — контракт — масштабування. У визначений строк. І в це треба інвестувати частину оборонного бюджету, аби розробити технологічні переваги. Але це можливо без «своїх» виробників. Без штучно створених монополій. Четверте — бізнес і економіка. «Європейська Солідарність» пропонує пакет економічної стійкості: Страхування воєнних ризиків. Доступне фінансування відновлення після атак. Мораторій на силовий тиск і безпідставні перевірки. І без вас важко. Захист логістичних вузлів і критичних складів. Програми підтримки експорту. Аграрний експорт, порівняно з минулим роком, вже впав на 57%. І головне — передбачувані правила. П’яте — зима. Уряд має вже зараз представити парламенту карту енергетичної стійкості країни. Шосте — Європа. Європейська інтеграція — це наш шанс як на відновлення так і на нашу безпеку після війни. Потрібно виконати пакет Качки–Кос: верховенство права, перезавантаження ДБР, Держфінмоніторинг, незалежність і посилення НАБУ та САП. І нарешті — відповідальність уряду. Премʼєр-міністр має щоквартально звітувати про виконання програми у ВР. А уряд і парламентські фракції повинні працювати регулярно. І окремою державною ціллю має стати підготовка країни до можливого припинення вогню. «Європейська Солідарність» готова підтримувати кожне рішення, яке дає більше зброї армії, більше можливостей українському виробнику, більше захисту бізнесу, більше незалежності правосуддю і швидше веде Україну до Європейського Союзу. І ми не дамо голосів за корупцію, нові шлагбауми для підприємців, чиновницьку сваволю чи чергові бюджетні атракціони популізму.

Петро Порошенко

38,406 views • 29 days ago

🧵 Дружина одеського податківця Хандусенка "кинула" бюджет України на 145 млн гривень на рік. І це не схема — це система. Дар'я Кочуріна — дружина скандального одеського податківця — володіє двома магазинами одягу в Києві та Одесі плюс інтернет-магазином. Понад 300 онлайн-замовлень щодня. Швейний цех на 70 швачок. Обладнання — щонайменше на 20 млн грн. Офіційно? Дрібний бізнес. Компанія «Накарат радіп йонг» сплатила у 2025 році аж 5 800 гривень податків. Компанія «Ліор Бутік» — не звітує взагалі. Нічого. Нуль. Все прокручується через ФОПи 2-ї групи — і постійно змінюються. За два роки — мінімум 7 різних ФОПів у договорах публічної оферти. Під час контрольних закупівель виявили ще 3 рахунки від сторонніх ФОПів. Класична схема "мімікрії під малий бізнес". Голова комітету ВР з питань фінансів Данило Гетманцев назвав речі своїми іменами: великий бізнес, що прикидається маленьким. Збитки бюджету — понад 145 млн гривень на рік. І додав із недвозначним натяком: податкова це "не помічає" невипадково. НАЗК вже знайшло порушення у самого Хандусенка. Керівництво податкової, БЕБ і ДБР — ігнорують. Корупція захищає корупцію. Родини тих, хто мав би збирати податки, не платять їх самі. Чекаємо на кримінальну справу. Хоча вже знаємо, як це буває. #Корупція #Податки #Хандусенко #Україна

🧵 Дружина одеського податківця Хандусенка "кинула" бюджет України на 145 млн гривень на рік. І це не схема — це система. Дар'я Кочуріна — дружина скандального одеського податківця — володіє двома магазинами одягу в Києві та Одесі плюс інтернет-магазином. Понад 300 онлайн-замовлень щодня. Швейний цех на 70 швачок. Обладнання — щонайменше на 20 млн грн. Офіційно? Дрібний бізнес. Компанія «Накарат радіп йонг» сплатила у 2025 році аж 5 800 гривень податків. Компанія «Ліор Бутік» — не звітує взагалі. Нічого. Нуль. Все прокручується через ФОПи 2-ї групи — і постійно змінюються. За два роки — мінімум 7 різних ФОПів у договорах публічної оферти. Під час контрольних закупівель виявили ще 3 рахунки від сторонніх ФОПів. Класична схема "мімікрії під малий бізнес". Голова комітету ВР з питань фінансів Данило Гетманцев назвав речі своїми іменами: великий бізнес, що прикидається маленьким. Збитки бюджету — понад 145 млн гривень на рік. І додав із недвозначним натяком: податкова це "не помічає" невипадково. НАЗК вже знайшло порушення у самого Хандусенка. Керівництво податкової, БЕБ і ДБР — ігнорують. Корупція захищає корупцію. Родини тих, хто мав би збирати податки, не платять їх самі. Чекаємо на кримінальну справу. Хоча вже знаємо, як це буває. #Корупція #Податки #Хандусенко #Україна

SPILNO

45,141 views • 6 months ago

Ліну Костенко та французького філософа Бернара-Анрі Леві нагородили у Конгресі США медаллю імені митрополита Андрея Шептицького Подаємо відеозвернення Ліни Костенко до учасників зібрання а також текст її промови. Ліна Костенко За Ваше і наше Майбутнє Дорогі друзі й колеги, шановні гості! Насамперед – велика моя подяка Єврейській Конфедерації України, а також Українсько-Єврейській Зустрічі (Ukrainian Jewish Encounter, UJE) за нагороду медаллю Митрополита Андрея Шептицького. Це велика честь. І це несподівана для мене нагорода, що набуває особливого значення в ці трагічні для України і для Ізраїлю часи. Коли і як в моє життя ввійшов єврейський світ? Через емпатію, через співстраждання. Моє дитинство припало на Другу світову війну. Ми жили на Трухановому острові – це була прекрасна частина Києва навпроти пам’ятника Святому Володимиру. Як сьогодні пам’ятаю: берегом Дніпра йде мій маленький друг Йося до школи і співає на весь голос. Війна змусила нас покинути той райський куточок. Острів був фактично знищений під час боїв за Київ. Коли ми знову туди повернулись, на острові було зовсім мало людей, і Йосі не було серед них. І ось тоді ми почули страшну звістку: Йосю розстріляли разом з іншими євреями в Бабиному Яру. До цього в школі діти навіть не замислювались, хто якої національності. Тож розуміння ідентичності Йосі прийшло з разом з його загибеллю. Все життя не можу зрозуміти, як можна розстріляти малого хлопчика, що співає на золотому піску на березі Дніпра. Ще один голос пам’ятаю з дитинства. В нас була вдома платівка з давньою єврейською піснею «Akhtsik Yor», «Вісімдесят років». Я не розуміла слів, але мене вражав сам цей сумний глибокий чоловічий голос на контрасті з легкою світлою мелодією. Після війни тяжке враження справила акція, названа «боротьбою з космополітизмом». Це був 1948-й. Серед моїх друзів були українські єврейські письменники. І я раптом побачила, як навколо них виникає пустка. Їх уникали, з ними не вітались. Їх було оголошено «безродними космополітами», ворогами радянської влади. Я принципово продовжувала з ними спілкуватись, намагаючись подолати той їхній вакуум самотності. Пам’ятаючи безмір самотності, пережитий репресованими українськими письменниками. Тільки що називали їх «буржуазними націоналістами». А потім були шістдесяті, коли я входила в літературу. Кілька коротких років друку, згодом – шістнадцять років заборони. Для нас, що тоді були поколінням шістдесятників, було вкрай важливим єврейське питання, так само, як кримсько-татарське чи польське. Знаючи з свого досвіду, що таке імперське і тоталітарне насилля над народами, ми захищали також ідентичність і цих переслідуваних народів. Тим більше сьогодні боляче бачити, як не лише Росія, а й багато хто на Заході ігнорує права кримсько-татарського народу, депортованого в 1944 році, – народу, для якого Крим є єдиною Батьківщиною. В ті часи я перекладала єврейських поетів. Ще зовсім неможливо було собі уявити, що колись постане незалежна Україна, але цю омріяну вільну Батьківщину ми бачили як європейську державу, де в кожного народу мав бути свій голос і своя форма культурного буття. У цьому зв’язку хочу згадати мого великого друга Івана Дзюбу, якого нам так сьогодні бракує. І який теж свого часу отримав цю почесну медаль. Того Івана Дзюбу, донеччанина, одного з найвизначніших дисидентів 60-х років, який помер 22 лютого 2022 року, буквально напередодні російського вторгнення в Україну, – ніби відмовившись бачити, що станеться з його Донеччиною, з його Україною. Був похований в день початку війни, ніби вбитий війною. Власне, саме Дзюба 29 вересня 1966 року вперше сказав про Бабин Яр як про спільну трагедію і спільну пам’ять євреїв і українців. Сказав це в атмосфері державного антисемітизму, з допомогою якого – після катастрофи Голокосту – радянський режим продовжив переслідування, відмовляючи євреям навіть у праві оплакувати своїх мертвих. І відмовляючи українцям у праві навіть згадувати про катастрофу Голодомору. У вересні цього року в Чикаґо відкриється виставка картин, в яких постають історичні драми євреїв та українців. Автор картин – Йоганан Петровський-Штерн (Yohanan Petrovsky-Shtern), дивовижний приклад єврейсько-українського інтелектуального і мистецького симбіозу – назвав цей цикл своїх робіт «Порівнюючи катастрофи» («Confronting Catastrophes»). Насправді кожна катастрофа – унікальна. Але ми – разом з євреями, з поляками і з трьома балтійськими народами – є народами «кривавих земель», земель між Гітлером і Сталіном, як написав про це Тімоті Снайдер (Timothy Snyder). Це один з основних ключів до нашого порозуміння. Фактично антисемітизм за своїми особливостями дуже подібний до українофобії. Ми два народи, яким упродовж століть в різний спосіб відмовляли в праві на існування. В праві мати власну державу. В праві пам’ятати власні трагедії. Українцям довелося боротися десятки років лише за право визнання Голодомору геноцидом українського народу, хоча Голодомор наводив як приклад геноциду навіть Рафаель Лемкін (Raphael Lemkin), автор концепту «геноцид». І справа ще й досі не завершена. Символічний факт: саме під час цієї війни почалося в Європі широке офіційне визнання Голодомору геноцидом. Іншими словами, ніби потрібен сучасний геноцид, аби в його макабричних відсвітах побачити нарешті геноцид у минулому часі. Тому захист пам’яті цих трагедій неминуче стає частиною нашої ідентичності. В цьому плані ми можемо і маємо повчитися у євреїв незламної і послідовної стратегії захисту цієї пам’яті. Ще я хочу згадати про Чорнобиль. В 90-ті роки я понад десять років працювала у складі Історико-культурологічної експедиції, що вивчала спадщину вбитого радіацією українського Полісся. Але Чорнобиль – це також один з давніх центрів хасидизму в Україні. Тут похований Menachem Nаchum (1730-1797), засновник чорнобильської династії цадиків. Тут була чудова велика синагога, перетворена в радянські часи на військкомат. Про цей абсурд нагадує іржава червона зірка на балконі. Місцева мешканка розповіла мені страхітливу історію. Досі там є рів, куди скидали розстріляних євреїв. І серед того апокаліпсису в рову лежала молода єврейська жінка, до якої притулилося двоє її маленьких мертвих синів. Мала на плечах хустку виробництва місцевої фабрики з малюнком хрестиком, чорним по білому, – в ті часи такі хустки через цей малюнок називали «ХХ століття». Я думала про цей моторошний символ – мати з убитими дітьми як емблема ХХ століття, – стоячи в тій пустельній синагозі з розбитими вікнами. Холодна тиша без молитов. Лиш ластівка літала під склепінням, мов маятник часу, креслячи якісь древні таємничі письмена. Моє життя розгорнулося між двома світовими війнами. Другою – і сьогодні, Третьою. Дитиною, 22 червня 1941 року я чула бомбардування німецьких літаків на підступах до Києва. На світанку. Бомбардувальники прилітають на світанку, щоб зупинити людське життя. А 24 лютого 2022 року – так само на світанку – на Київ налетіли російські бомбардувальники. Тоді смерть приходила з Заходу. Тепер смерть прийшла зі Сходу. І саме тоді, коли Україна випросталась, коли Україна кристалізувала свою європейську ідентичність, прийшла ця смерть, щоб не дати цій ідентичності утвердитись. І, власне, Українська держава, як і Ізраїльська держава, перебувають у цьому плані в дуже подібному становищі. Знову і знову їм доводиться боротися за виживання, за право бути, за право вибирати своє майбутнє. Дозвольте мені, користаючись цією неповторною нагодою, подякувати особливій людині, яку Ви нагороджуєте разом зі мною, – Бернару-Анрі Леві (Bernard-Henri Lévy). Ми чули Ваш голос, коли Ви виступили на Майдані 9 лютого 2014 року, назвавши себе українцем. Ми чули Ваш голос, коли Ви вдруге виступили на Майдані, 2 березня того самого року, кажучи: «Європа повинна захищати Україну. Європа повинна стати гарантом кордонів вашої нації та свободи ваших міст». Ви назвали Україну «сторожовою фортецею Європи». Ви також казали, що «наступний за Україною ворог Путіна – це Європа». Проминуло 11 років з часу тих Ваших виступів, і сьогодні ми всі можемо пересвідчитись, наскільки пророчою була Ваша візія. Сьогодні Україна захищає Європу. І Європа захищає Україну. І це є єдина наразі гарантія порятунку демократичної системи. Світ тісний. Тоді на Майдані Вас перекладала паризька журналістка Галя Акерман, наш великий друг. Вона теж, до речі, їздила з нами до Чорнобиля. У Вашому часописі «La Règle du Jeu» 2015 року, присвяченому Майдану, друкувалися мої вірші. І ще – у Вашій особі я хочу подякувати Андре Ґлюксману (André Glucksmann), Вашому другові, якого вже немає з нами, але який від самого початку боротьби України за своє європейське майбутнє ще в 2004 році закликав до солідарності з Україною, вразивши нас своїм пронизливим розумінням ситуації та винятковою пасіонарністю думки. Коли помер видатний філософ – і Ваш учитель – Жак Дерріда (Jacques Derrida), в тому ж таки 2004 році, мені чомусь було так неймовірно сумно. Я написала вірш про розминання всіх з усіма, про неможливість зустрічі в хаосі сучасного світу. Але завдяки великій постаті Митрополита Андрея Шептицького, завдяки Єврейській Конфедерації України та Українсько-Єврейській Зустрічі ми, власне, зустрілись. І навіть якщо це віртуальна зустріч, бо війна не дає мені змоги бути зараз у цій залі, але я все одно разом з Вами – своїми думками і голосом моєї дорогої онуки Ярослави Франчески. І це вищий вимір зустрічі з Вами як глибинного розуміння, глибинної емпатії, глибинної солідарності. Насамкінець згадаю мотто Польського Листопадового повстання 1830-1831 років: «За Вашу і нашу свободу!» Філософія цього мотто: народ може бути по-справжньому вільним, лише якщо оточений там само вільними народами. Драма, яку ми переживаємо сьогодні, змушує нас сказати: «За Ваших і наших мертвих!» Бо це найшляхетніший вимір пам’яті, коли памְ’ятаєш скорботу близького народу. Але також: «За Ваше і наше майбутнє!» – щоб страждання і випробування наших народів у ці роки стало літописом мужності, відповідальності, любові до Свободи. Щоб діти наших народів могли співати на берегах Йордану і Дніпра без страху бути вбитими. Найглибша Вам моя подяка! Київ, 30 квітня 2025 року Медаллю Митрополита Андрея Шептицького відзначають за заслуги у справі зміцнення українсько-єврейського діалогу. Назва нагороди вшановує митрополита Андрея Шептицького – главу Української греко-католицької церкви у 1901–1944 роках. У роки Другої світової війни він рятував єврейське населення Заходу України від нацистських переслідувань, переховуючи людей у монастирях та у власній резиденції.

Ліну Костенко та французького філософа Бернара-Анрі Леві нагородили у Конгресі США медаллю імені митрополита Андрея Шептицького Подаємо відеозвернення Ліни Костенко до учасників зібрання а також текст її промови. Ліна Костенко За Ваше і наше Майбутнє Дорогі друзі й колеги, шановні гості! Насамперед – велика моя подяка Єврейській Конфедерації України, а також Українсько-Єврейській Зустрічі (Ukrainian Jewish Encounter, UJE) за нагороду медаллю Митрополита Андрея Шептицького. Це велика честь. І це несподівана для мене нагорода, що набуває особливого значення в ці трагічні для України і для Ізраїлю часи. Коли і як в моє життя ввійшов єврейський світ? Через емпатію, через співстраждання. Моє дитинство припало на Другу світову війну. Ми жили на Трухановому острові – це була прекрасна частина Києва навпроти пам’ятника Святому Володимиру. Як сьогодні пам’ятаю: берегом Дніпра йде мій маленький друг Йося до школи і співає на весь голос. Війна змусила нас покинути той райський куточок. Острів був фактично знищений під час боїв за Київ. Коли ми знову туди повернулись, на острові було зовсім мало людей, і Йосі не було серед них. І ось тоді ми почули страшну звістку: Йосю розстріляли разом з іншими євреями в Бабиному Яру. До цього в школі діти навіть не замислювались, хто якої національності. Тож розуміння ідентичності Йосі прийшло з разом з його загибеллю. Все життя не можу зрозуміти, як можна розстріляти малого хлопчика, що співає на золотому піску на березі Дніпра. Ще один голос пам’ятаю з дитинства. В нас була вдома платівка з давньою єврейською піснею «Akhtsik Yor», «Вісімдесят років». Я не розуміла слів, але мене вражав сам цей сумний глибокий чоловічий голос на контрасті з легкою світлою мелодією. Після війни тяжке враження справила акція, названа «боротьбою з космополітизмом». Це був 1948-й. Серед моїх друзів були українські єврейські письменники. І я раптом побачила, як навколо них виникає пустка. Їх уникали, з ними не вітались. Їх було оголошено «безродними космополітами», ворогами радянської влади. Я принципово продовжувала з ними спілкуватись, намагаючись подолати той їхній вакуум самотності. Пам’ятаючи безмір самотності, пережитий репресованими українськими письменниками. Тільки що називали їх «буржуазними націоналістами». А потім були шістдесяті, коли я входила в літературу. Кілька коротких років друку, згодом – шістнадцять років заборони. Для нас, що тоді були поколінням шістдесятників, було вкрай важливим єврейське питання, так само, як кримсько-татарське чи польське. Знаючи з свого досвіду, що таке імперське і тоталітарне насилля над народами, ми захищали також ідентичність і цих переслідуваних народів. Тим більше сьогодні боляче бачити, як не лише Росія, а й багато хто на Заході ігнорує права кримсько-татарського народу, депортованого в 1944 році, – народу, для якого Крим є єдиною Батьківщиною. В ті часи я перекладала єврейських поетів. Ще зовсім неможливо було собі уявити, що колись постане незалежна Україна, але цю омріяну вільну Батьківщину ми бачили як європейську державу, де в кожного народу мав бути свій голос і своя форма культурного буття. У цьому зв’язку хочу згадати мого великого друга Івана Дзюбу, якого нам так сьогодні бракує. І який теж свого часу отримав цю почесну медаль. Того Івана Дзюбу, донеччанина, одного з найвизначніших дисидентів 60-х років, який помер 22 лютого 2022 року, буквально напередодні російського вторгнення в Україну, – ніби відмовившись бачити, що станеться з його Донеччиною, з його Україною. Був похований в день початку війни, ніби вбитий війною. Власне, саме Дзюба 29 вересня 1966 року вперше сказав про Бабин Яр як про спільну трагедію і спільну пам’ять євреїв і українців. Сказав це в атмосфері державного антисемітизму, з допомогою якого – після катастрофи Голокосту – радянський режим продовжив переслідування, відмовляючи євреям навіть у праві оплакувати своїх мертвих. І відмовляючи українцям у праві навіть згадувати про катастрофу Голодомору. У вересні цього року в Чикаґо відкриється виставка картин, в яких постають історичні драми євреїв та українців. Автор картин – Йоганан Петровський-Штерн (Yohanan Petrovsky-Shtern), дивовижний приклад єврейсько-українського інтелектуального і мистецького симбіозу – назвав цей цикл своїх робіт «Порівнюючи катастрофи» («Confronting Catastrophes»). Насправді кожна катастрофа – унікальна. Але ми – разом з євреями, з поляками і з трьома балтійськими народами – є народами «кривавих земель», земель між Гітлером і Сталіном, як написав про це Тімоті Снайдер (Timothy Snyder). Це один з основних ключів до нашого порозуміння. Фактично антисемітизм за своїми особливостями дуже подібний до українофобії. Ми два народи, яким упродовж століть в різний спосіб відмовляли в праві на існування. В праві мати власну державу. В праві пам’ятати власні трагедії. Українцям довелося боротися десятки років лише за право визнання Голодомору геноцидом українського народу, хоча Голодомор наводив як приклад геноциду навіть Рафаель Лемкін (Raphael Lemkin), автор концепту «геноцид». І справа ще й досі не завершена. Символічний факт: саме під час цієї війни почалося в Європі широке офіційне визнання Голодомору геноцидом. Іншими словами, ніби потрібен сучасний геноцид, аби в його макабричних відсвітах побачити нарешті геноцид у минулому часі. Тому захист пам’яті цих трагедій неминуче стає частиною нашої ідентичності. В цьому плані ми можемо і маємо повчитися у євреїв незламної і послідовної стратегії захисту цієї пам’яті. Ще я хочу згадати про Чорнобиль. В 90-ті роки я понад десять років працювала у складі Історико-культурологічної експедиції, що вивчала спадщину вбитого радіацією українського Полісся. Але Чорнобиль – це також один з давніх центрів хасидизму в Україні. Тут похований Menachem Nаchum (1730-1797), засновник чорнобильської династії цадиків. Тут була чудова велика синагога, перетворена в радянські часи на військкомат. Про цей абсурд нагадує іржава червона зірка на балконі. Місцева мешканка розповіла мені страхітливу історію. Досі там є рів, куди скидали розстріляних євреїв. І серед того апокаліпсису в рову лежала молода єврейська жінка, до якої притулилося двоє її маленьких мертвих синів. Мала на плечах хустку виробництва місцевої фабрики з малюнком хрестиком, чорним по білому, – в ті часи такі хустки через цей малюнок називали «ХХ століття». Я думала про цей моторошний символ – мати з убитими дітьми як емблема ХХ століття, – стоячи в тій пустельній синагозі з розбитими вікнами. Холодна тиша без молитов. Лиш ластівка літала під склепінням, мов маятник часу, креслячи якісь древні таємничі письмена. Моє життя розгорнулося між двома світовими війнами. Другою – і сьогодні, Третьою. Дитиною, 22 червня 1941 року я чула бомбардування німецьких літаків на підступах до Києва. На світанку. Бомбардувальники прилітають на світанку, щоб зупинити людське життя. А 24 лютого 2022 року – так само на світанку – на Київ налетіли російські бомбардувальники. Тоді смерть приходила з Заходу. Тепер смерть прийшла зі Сходу. І саме тоді, коли Україна випросталась, коли Україна кристалізувала свою європейську ідентичність, прийшла ця смерть, щоб не дати цій ідентичності утвердитись. І, власне, Українська держава, як і Ізраїльська держава, перебувають у цьому плані в дуже подібному становищі. Знову і знову їм доводиться боротися за виживання, за право бути, за право вибирати своє майбутнє. Дозвольте мені, користаючись цією неповторною нагодою, подякувати особливій людині, яку Ви нагороджуєте разом зі мною, – Бернару-Анрі Леві (Bernard-Henri Lévy). Ми чули Ваш голос, коли Ви виступили на Майдані 9 лютого 2014 року, назвавши себе українцем. Ми чули Ваш голос, коли Ви вдруге виступили на Майдані, 2 березня того самого року, кажучи: «Європа повинна захищати Україну. Європа повинна стати гарантом кордонів вашої нації та свободи ваших міст». Ви назвали Україну «сторожовою фортецею Європи». Ви також казали, що «наступний за Україною ворог Путіна – це Європа». Проминуло 11 років з часу тих Ваших виступів, і сьогодні ми всі можемо пересвідчитись, наскільки пророчою була Ваша візія. Сьогодні Україна захищає Європу. І Європа захищає Україну. І це є єдина наразі гарантія порятунку демократичної системи. Світ тісний. Тоді на Майдані Вас перекладала паризька журналістка Галя Акерман, наш великий друг. Вона теж, до речі, їздила з нами до Чорнобиля. У Вашому часописі «La Règle du Jeu» 2015 року, присвяченому Майдану, друкувалися мої вірші. І ще – у Вашій особі я хочу подякувати Андре Ґлюксману (André Glucksmann), Вашому другові, якого вже немає з нами, але який від самого початку боротьби України за своє європейське майбутнє ще в 2004 році закликав до солідарності з Україною, вразивши нас своїм пронизливим розумінням ситуації та винятковою пасіонарністю думки. Коли помер видатний філософ – і Ваш учитель – Жак Дерріда (Jacques Derrida), в тому ж таки 2004 році, мені чомусь було так неймовірно сумно. Я написала вірш про розминання всіх з усіма, про неможливість зустрічі в хаосі сучасного світу. Але завдяки великій постаті Митрополита Андрея Шептицького, завдяки Єврейській Конфедерації України та Українсько-Єврейській Зустрічі ми, власне, зустрілись. І навіть якщо це віртуальна зустріч, бо війна не дає мені змоги бути зараз у цій залі, але я все одно разом з Вами – своїми думками і голосом моєї дорогої онуки Ярослави Франчески. І це вищий вимір зустрічі з Вами як глибинного розуміння, глибинної емпатії, глибинної солідарності. Насамкінець згадаю мотто Польського Листопадового повстання 1830-1831 років: «За Вашу і нашу свободу!» Філософія цього мотто: народ може бути по-справжньому вільним, лише якщо оточений там само вільними народами. Драма, яку ми переживаємо сьогодні, змушує нас сказати: «За Ваших і наших мертвих!» Бо це найшляхетніший вимір пам’яті, коли памְ’ятаєш скорботу близького народу. Але також: «За Ваше і наше майбутнє!» – щоб страждання і випробування наших народів у ці роки стало літописом мужності, відповідальності, любові до Свободи. Щоб діти наших народів могли співати на берегах Йордану і Дніпра без страху бути вбитими. Найглибша Вам моя подяка! Київ, 30 квітня 2025 року Медаллю Митрополита Андрея Шептицького відзначають за заслуги у справі зміцнення українсько-єврейського діалогу. Назва нагороди вшановує митрополита Андрея Шептицького – главу Української греко-католицької церкви у 1901–1944 роках. У роки Другої світової війни він рятував єврейське населення Заходу України від нацистських переслідувань, переховуючи людей у монастирях та у власній резиденції.

А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА

48,168 views • 1 year ago

Негайно скликати сесійне засідання Парламенту щоб змусити Уряд публічно відповісти на питання про хід ключових для країни переговорів про припинення вогню та угоду із США. Це обов'язки спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. Зібрати Парламент для ухвалення звернення до Конгресу Сполучених Штатів щодо важливості відновлення двопартійної підтримки України та підготовки проекту Резолюції щодо нового безпекового та фінансового пакета допомоги, бо пакет Байдена вичерпується, і це очевидна проблема для України. Це обов'язки спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. І саме до цього я особисто закликав його у понеділок. Але замість цього Голова ВР Стефанчук вирішив чомусь зіграти роль троля, завдання якого – видати постик в стилі телеграм-каналів і для телеграм-каналів Банкової. Такого принизливого становища у спікера і в парламенту в Україні ще не було, хоч це і не дивно, коли країною керують 5-6 менеджерів з вулиці Банкової. Сьогодні, вочевидь, необхідно прибрати емоції, бо людям уже давно не смішно, і діяти як державні діячі, а не як Стефанчук. Почнемо з брехні: спікер добре знає, що заява про моє відрядження до США була подана ще 20 березня, тобто за два тижні, і всі відповідні документи нами представлені. Нам декілька разів казали писати це в таємний спосіб, нібито через вказівку УДО. Очевидно, що роботу апарату організовано так, щоб протидіяти опозиції. Далі. На всіх міжнародних зустрічах Стефанчуку кажуть про необхідність задіяти можливості для парламентської дипломатії, зокрема і для забезпечення двопартійної підтримки Америки, для чого треба негайно скасувати обмеження для роботи парламентарів за кордоном. Дивно не знати, що Конференції проводяться не лише для доповідей, а насамперед для зустрічей. З ким треба зустрічатися у Флориді, я думаю, пан Стефанчук мав би розуміти, тим більше в умовах очевидних проблем із комунікацією української сторони з новою адміністрацією. Тепер щодо «простого способу взяти відпустку». Напевно, ви забули зазначити, що ця опція доступна лише вашим партнерам з ОПЗЖ, як ми це побачили з журналістських розслідувань, але точно не депутатам з «ЄС». Взагалі сам факт того, що лідер опозиційної фракції має погоджувати свої відрядження з владою, вже є свідченням проблем з демократією в країні. Тому найперше варто було б вибачитися за брехню, припинити виконувати вказівки Офісу та організувати роботу апарату Ради, щоб сприяти роботі депутатів, а не заважати. Також варто було б нарешті ухвалити рішення для скасування незаконної постанови уряду з блокування парламентської дипломатії. Це об’єктивно суперечить інтересам країни, до яких ви так пафосно апелюєте. Варто відійти від ролі швейцара, який відкриває двері для виїзду депутатів, у вас немає і не може бути таких повноважень і функцій відповідно до Конституції. Принагідно просив би вас пояснити, чому і за чиєю вказівкою було скасоване моє попереднє і вже підписане відрядження на Політичну Асамблею Європейської Народної Партії до Брюсселю. Щоб не допустити чергових таких відмазок у майбутньому, подаємо також копії наших планів на міжнародні візити, щодо яких подані відповідні заяви. Сподіваюся, що після того, як ви заблокували мою участь в конференції у Флориді, де планувалася активна робота з членами Конгресу США, ви зможете негайно задіяти ваші контакти зі спікером Джонсоном в рамках оголошеної вами «спікерської коаліції» і забезпечити голосування за нові пакети підтримки України. Якщо говорити про інтереси країни сьогодні — то це політична єдність, демократія, підзвітність і прозорість. І професійний парламент, здатний до ефективної роботи, а не до КВК в стилі НКВД.

Негайно скликати сесійне засідання Парламенту щоб змусити Уряд публічно відповісти на питання про хід ключових для країни переговорів про припинення вогню та угоду із США. Це обов'язки спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. Зібрати Парламент для ухвалення звернення до Конгресу Сполучених Штатів щодо важливості відновлення двопартійної підтримки України та підготовки проекту Резолюції щодо нового безпекового та фінансового пакета допомоги, бо пакет Байдена вичерпується, і це очевидна проблема для України. Це обов'язки спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. І саме до цього я особисто закликав його у понеділок. Але замість цього Голова ВР Стефанчук вирішив чомусь зіграти роль троля, завдання якого – видати постик в стилі телеграм-каналів і для телеграм-каналів Банкової. Такого принизливого становища у спікера і в парламенту в Україні ще не було, хоч це і не дивно, коли країною керують 5-6 менеджерів з вулиці Банкової. Сьогодні, вочевидь, необхідно прибрати емоції, бо людям уже давно не смішно, і діяти як державні діячі, а не як Стефанчук. Почнемо з брехні: спікер добре знає, що заява про моє відрядження до США була подана ще 20 березня, тобто за два тижні, і всі відповідні документи нами представлені. Нам декілька разів казали писати це в таємний спосіб, нібито через вказівку УДО. Очевидно, що роботу апарату організовано так, щоб протидіяти опозиції. Далі. На всіх міжнародних зустрічах Стефанчуку кажуть про необхідність задіяти можливості для парламентської дипломатії, зокрема і для забезпечення двопартійної підтримки Америки, для чого треба негайно скасувати обмеження для роботи парламентарів за кордоном. Дивно не знати, що Конференції проводяться не лише для доповідей, а насамперед для зустрічей. З ким треба зустрічатися у Флориді, я думаю, пан Стефанчук мав би розуміти, тим більше в умовах очевидних проблем із комунікацією української сторони з новою адміністрацією. Тепер щодо «простого способу взяти відпустку». Напевно, ви забули зазначити, що ця опція доступна лише вашим партнерам з ОПЗЖ, як ми це побачили з журналістських розслідувань, але точно не депутатам з «ЄС». Взагалі сам факт того, що лідер опозиційної фракції має погоджувати свої відрядження з владою, вже є свідченням проблем з демократією в країні. Тому найперше варто було б вибачитися за брехню, припинити виконувати вказівки Офісу та організувати роботу апарату Ради, щоб сприяти роботі депутатів, а не заважати. Також варто було б нарешті ухвалити рішення для скасування незаконної постанови уряду з блокування парламентської дипломатії. Це об’єктивно суперечить інтересам країни, до яких ви так пафосно апелюєте. Варто відійти від ролі швейцара, який відкриває двері для виїзду депутатів, у вас немає і не може бути таких повноважень і функцій відповідно до Конституції. Принагідно просив би вас пояснити, чому і за чиєю вказівкою було скасоване моє попереднє і вже підписане відрядження на Політичну Асамблею Європейської Народної Партії до Брюсселю. Щоб не допустити чергових таких відмазок у майбутньому, подаємо також копії наших планів на міжнародні візити, щодо яких подані відповідні заяви. Сподіваюся, що після того, як ви заблокували мою участь в конференції у Флориді, де планувалася активна робота з членами Конгресу США, ви зможете негайно задіяти ваші контакти зі спікером Джонсоном в рамках оголошеної вами «спікерської коаліції» і забезпечити голосування за нові пакети підтримки України. Якщо говорити про інтереси країни сьогодні — то це політична єдність, демократія, підзвітність і прозорість. І професійний парламент, здатний до ефективної роботи, а не до КВК в стилі НКВД.

Петро Порошенко

54,948 views • 1 year ago