Video wird geladen...

Video konnte nicht geladen werden

Beim Laden dieses Videos ist ein Problem aufgetreten. Dies könnte an einem vorübergehenden Netzwerkproblem liegen oder das Video ist möglicherweise nicht verfügbar.

Віталій прийшов до «Скелі» добровольцем. Починав штурмовиком. Згодом став навідником Bradley. У Віталія — десятки виїздів на штурмові дії. Особливо відзначився в боях на Покровському напрямку. За сміливість отримав звання Героя України.

Генеральний штаб ЗСУ

1,109,615 subscribers

44,680 Aufrufe • vor 5 Monaten •via X (Twitter)

Nachrichten & Politik Bildung Sport

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 Kommentare

Keine Kommentare verfügbar

Kommentare vom Original-Post werden hier angezeigt

Ähnliche Videos

Олександр Цебрій мер міста Умань. На початку вторгнення вступив добровольцем до лав ЗСУ у 58 - мотопіхотну бригаду. Був командиром кулеметного взводу. Загинув у боях на Донеччині у влітку 2024 року. Посмертно присвоено звання Героя України. Вічна пам'ять. Вічна шана.

Олександр Цебрій мер міста Умань. На початку вторгнення вступив добровольцем до лав ЗСУ у 58 - мотопіхотну бригаду. Був командиром кулеметного взводу. Загинув у боях на Донеччині у влітку 2024 року. Посмертно присвоено звання Героя України. Вічна пам'ять. Вічна шана.

СВЯТА РУСЬ

14,487 Aufrufe • vor 3 Monaten

Третя штурмова та бійці бригади отримали нагороди від Президента України! Почесною відзнакою «За мужність та відвагу», виявлені у важких боях на найгарячіших напрямках фронту, Президент України нагородив особовий склад Третьої штурмової бригади. Нагороду від імені підрозділу отримав командир бригади Ярослав Левенець, друг Бот. Також Звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» отримав командир роти 2-го штурмового батальйону Владислав Дацький, друг Дацик — за виняткову мужність, стійкість і лідерство на полі бою. За незламність духу до останнього подиху посмертно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» присвоєно воїнам Кирилу Ульману з Протитанкового батальйону та Іллі Остапенку і Олександру Шаргородському з 2-го механізованого батальйону. Орден «За мужність» ІІІ ступеня отримала бойовий медик 1-го штурмового батальйону Марина Гриценко, подруга Мері, яка довела свою відданість і хоробрість, рятуючи побратимів на передовій. Вітаємо побратимів! Пишаємося! Боремося далі!

Третя штурмова та бійці бригади отримали нагороди від Президента України! Почесною відзнакою «За мужність та відвагу», виявлені у важких боях на найгарячіших напрямках фронту, Президент України нагородив особовий склад Третьої штурмової бригади. Нагороду від імені підрозділу отримав командир бригади Ярослав Левенець, друг Бот. Також Звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» отримав командир роти 2-го штурмового батальйону Владислав Дацький, друг Дацик — за виняткову мужність, стійкість і лідерство на полі бою. За незламність духу до останнього подиху посмертно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» присвоєно воїнам Кирилу Ульману з Протитанкового батальйону та Іллі Остапенку і Олександру Шаргородському з 2-го механізованого батальйону. Орден «За мужність» ІІІ ступеня отримала бойовий медик 1-го штурмового батальйону Марина Гриценко, подруга Мері, яка довела свою відданість і хоробрість, рятуючи побратимів на передовій. Вітаємо побратимів! Пишаємося! Боремося далі!

Третій армійський корпус

40,265 Aufrufe • vor 1 Jahr

Продовжуємо серію відеопоезій до Тижня читання поезії текстом Ігоря Мисяка "Море чекає на нових Колумбів" Спочатку море було для митця чимось далеким і незвіданим. Він уперше побачив його на Донеччині в 21 рік, коли пішов в АТО. А потім воно стало частиною його життя – надихало, давало сили, було місцем для роздумів і творчості. Ігор Мисяк - поет, письменник, учасник Революції Гідності, доброволець, молодший сержант. Він боровся за Україну з 2014 року: пройшов Майдан, після чого потрапив під арешт, був добровольцем батальйону “Азов”, санітаром і рятувальником, автор роману “Завод”, присвяченого загиблому побратиму. З перших днів повномасштабного вторгнення знову став на захист України. Спочатку – в ТРО Києва, згодом – у 28-й ОМБ, де обороняв Одещину, Миколаївщину та Херсонщину. Пізніше приєднався до 57-ї ОМБ, став старшим бойовим медиком і санітарним інструктором, рятуючи поранених на Донецькому напрямку. Загинув 1 квітня 2023 року поблизу села Богданівка.

Продовжуємо серію відеопоезій до Тижня читання поезії текстом Ігоря Мисяка "Море чекає на нових Колумбів" Спочатку море було для митця чимось далеким і незвіданим. Він уперше побачив його на Донеччині в 21 рік, коли пішов в АТО. А потім воно стало частиною його життя – надихало, давало сили, було місцем для роздумів і творчості. Ігор Мисяк - поет, письменник, учасник Революції Гідності, доброволець, молодший сержант. Він боровся за Україну з 2014 року: пройшов Майдан, після чого потрапив під арешт, був добровольцем батальйону “Азов”, санітаром і рятувальником, автор роману “Завод”, присвяченого загиблому побратиму. З перших днів повномасштабного вторгнення знову став на захист України. Спочатку – в ТРО Києва, згодом – у 28-й ОМБ, де обороняв Одещину, Миколаївщину та Херсонщину. Пізніше приєднався до 57-ї ОМБ, став старшим бойовим медиком і санітарним інструктором, рятуючи поранених на Донецькому напрямку. Загинув 1 квітня 2023 року поблизу села Богданівка.

Недописані

13,561 Aufrufe • vor 1 Jahr

Бубка не має носити звання «Герой України». Для мене це вже давно стало аксіомою, але бачу, що багатьом ще треба це доводити. У братів Василя та Сергія є паливний бізнес на окупованих територіях. Василь Бубка з 2014 року є активним прихильником так званого уряду «ДНР» і бере участь у їхніх пропагандистських заходах, наприклад, у «дні прапора» так званої «ДНР». Саме Василь за свою частку у фірмі «Монблан» отримав підозру від СБУ. Водночас рівноцінний співвласник тієї ж фірми Сергій Бубка жодних підозр не отримав. Організація, яку очолює Сергій Бубка, допустила використання російських прапорів та просування російських наративів на своїх майданчиках під час змагань. Ба більше - офіційні сторінки цієї організації в соціальних мережах також поширювали російську пропаганду. Це далеко не повний список того, що Бубка робить проти України. Хоча навіть сам факт бездіяльності в такій ситуації викликає дуже серйозні питання. Цих фактів уже достатньо, щоб запровадити санкції проти Сергія Бубки. Такі дії порушують закон України «Про санкції» та передбачають позбавлення державних нагород. Бубка не має права носити найвищу державну відзнаку - звання Героя України. Саме тому ми зареєстрували відповідну петицію про застосування санкцій проти Бубки.

Бубка не має носити звання «Герой України». Для мене це вже давно стало аксіомою, але бачу, що багатьом ще треба це доводити. У братів Василя та Сергія є паливний бізнес на окупованих територіях. Василь Бубка з 2014 року є активним прихильником так званого уряду «ДНР» і бере участь у їхніх пропагандистських заходах, наприклад, у «дні прапора» так званої «ДНР». Саме Василь за свою частку у фірмі «Монблан» отримав підозру від СБУ. Водночас рівноцінний співвласник тієї ж фірми Сергій Бубка жодних підозр не отримав. Організація, яку очолює Сергій Бубка, допустила використання російських прапорів та просування російських наративів на своїх майданчиках під час змагань. Ба більше - офіційні сторінки цієї організації в соціальних мережах також поширювали російську пропаганду. Це далеко не повний список того, що Бубка робить проти України. Хоча навіть сам факт бездіяльності в такій ситуації викликає дуже серйозні питання. Цих фактів уже достатньо, щоб запровадити санкції проти Сергія Бубки. Такі дії порушують закон України «Про санкції» та передбачають позбавлення державних нагород. Бубка не має права носити найвищу державну відзнаку - звання Героя України. Саме тому ми зареєстрували відповідну петицію про застосування санкцій проти Бубки.

Vladyslav Heraskevych OLY

119,695 Aufrufe • vor 6 Monaten

Шановне панство, треба підтримати ініціативу про присвоєння звання Герой України (посмертно) Олексію Чубашеву. Олексій був офіцером, який ще задовго до повномасштабної війни допомагав будувати нову українську армію. Його проєкт «Рекрут.UA» надихнув тисячі людей свідомо обрати шлях захисника України. Він це показав на власному прикладі — під час повномасштабного вторгнення залишив медіа, узяв до рук зброю, захищав Київ, а згодом, у складі ГУР МО України, очолив групу Міжнародного легіону. 10 червня 2022 року Олексій Чубашев загинув у боях за Сєвєродонецьк, до останнього залишаючись поруч зі своїми побратимами. Ми мусимо його підтримати не тому що загинув, а тому, як він жив — присвятив себе справі, армії, людям. Льоша по праву залишився серед найкращих, прикладом честі, мужності, лідерства та безмежної відданості Україні. Його внесок у зміцнення обороноздатності держави та його подвиг заслуговують на найвищу державну нагороду. Щиро дякуємо кожному, хто долучиться.

Шановне панство, треба підтримати ініціативу про присвоєння звання Герой України (посмертно) Олексію Чубашеву. Олексій був офіцером, який ще задовго до повномасштабної війни допомагав будувати нову українську армію. Його проєкт «Рекрут.UA» надихнув тисячі людей свідомо обрати шлях захисника України. Він це показав на власному прикладі — під час повномасштабного вторгнення залишив медіа, узяв до рук зброю, захищав Київ, а згодом, у складі ГУР МО України, очолив групу Міжнародного легіону. 10 червня 2022 року Олексій Чубашев загинув у боях за Сєвєродонецьк, до останнього залишаючись поруч зі своїми побратимами. Ми мусимо його підтримати не тому що загинув, а тому, як він жив — присвятив себе справі, армії, людям. Льоша по праву залишився серед найкращих, прикладом честі, мужності, лідерства та безмежної відданості Україні. Його внесок у зміцнення обороноздатності держави та його подвиг заслуговують на найвищу державну нагороду. Щиро дякуємо кожному, хто долучиться.

Валерій Маркус

43,444 Aufrufe • vor 1 Monat

Офіційно: Луганщина відтепер під контролем дронів Третього армійського корпусу! Бійці батальйону безпілотних систем Третьої штурмової завдали ударів по логістиці окупантів на тимчасово окупованій Луганщині, діставшись до самого КПП «Ізварине» — це понад 205 км углиб території, контрольованої ворогом. Під час операції пілоти ББС уразили бронетехніку та склади боєприпасів противника. «У відповідь на заяви ворога про повне захоплення Луганської області оголошуємо операцію з контролю логістичних маршрутів на Луганщині та Східній Слобожанщині. Луганськ, Старобільськ, Алчевськ, Брянка, Кадіївка — тепер перебувають під контролем БПЛА Третього армійського корпусу», — заявив командир корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький. Успішну технологічну операцію спланував і очолив друг Схід — командир взводу ударних БПЛА, уродженець Луганщини. У 2022 році він десантувався в оточений Маріуполь, а після завершення його оборони самотужки вийшов на підконтрольну територію, за що отримав звання Героя України.

Офіційно: Луганщина відтепер під контролем дронів Третього армійського корпусу! Бійці батальйону безпілотних систем Третьої штурмової завдали ударів по логістиці окупантів на тимчасово окупованій Луганщині, діставшись до самого КПП «Ізварине» — це понад 205 км углиб території, контрольованої ворогом. Під час операції пілоти ББС уразили бронетехніку та склади боєприпасів противника. «У відповідь на заяви ворога про повне захоплення Луганської області оголошуємо операцію з контролю логістичних маршрутів на Луганщині та Східній Слобожанщині. Луганськ, Старобільськ, Алчевськ, Брянка, Кадіївка — тепер перебувають під контролем БПЛА Третього армійського корпусу», — заявив командир корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький. Успішну технологічну операцію спланував і очолив друг Схід — командир взводу ударних БПЛА, уродженець Луганщини. У 2022 році він десантувався в оточений Маріуполь, а після завершення його оборони самотужки вийшов на підконтрольну територію, за що отримав звання Героя України.

Третій армійський корпус

206,358 Aufrufe • vor 3 Monaten

87-річна британка Роуз Фуше подолала десятки тисяч кілометрів, аби приїхати на Харківщину та побачитися зі своїм сином Пітером... Пітер — британський доброволець-парамедик, який, побачивши смерті дітей на початку повномасштабної війни, не зміг всидіти вдома та вирушив до України. Він став співзасновником організації "Проєкт Костянтин", яка підтримує цивільних та медиків під час війни. За 2 роки в Україні Пітер пройшов крізь пекло — втрату близьких людей, евакуації з найгарячіших точок під Бахмутом... І ця зустріч з мамою в прифронтовій Харківщині стала для Пітера ковтком свіжого повітря для подальшої боротьби за Україну. У відео використані матеріали: Olga Butko, Голос Америки Українською, Project Konstantin, FinSniper.

87-річна британка Роуз Фуше подолала десятки тисяч кілометрів, аби приїхати на Харківщину та побачитися зі своїм сином Пітером... Пітер — британський доброволець-парамедик, який, побачивши смерті дітей на початку повномасштабної війни, не зміг всидіти вдома та вирушив до України. Він став співзасновником організації "Проєкт Костянтин", яка підтримує цивільних та медиків під час війни. За 2 роки в Україні Пітер пройшов крізь пекло — втрату близьких людей, евакуації з найгарячіших точок під Бахмутом... І ця зустріч з мамою в прифронтовій Харківщині стала для Пітера ковтком свіжого повітря для подальшої боротьби за Україну. У відео використані матеріали: Olga Butko, Голос Америки Українською, Project Konstantin, FinSniper.

#ШОТАМ

118,214 Aufrufe • vor 2 Jahren

Так, шановні! Треба ваша допомога! Треба розголос!!! Бо це тупо пиздець!!! Це відео з українського міста Полтава. Такий собі 26-ти річний місцевий недоблогер Роман Заволока знімає відео як він тяне приколи та посилає нахуй в громадському місці військових, які нині проходять службу в ТЦК. Підходить доречі до них він сам. Ну це в нього таке хобі щоб отримати перегляди, показати що він типу нічого не боїться, ну повийобуватись короче. Щодо першого точно вдалося, щодо другого спробуємо пояснити, що за рахунок військових такі дії шкідливі для здоров’я. Цей хуйлуша на камеру заявив, що він відмовляється від мобілізації, бо «не хоче вбивати людей за гроші», далі ще «краще». До нього підійшли учасники бойових дій, які нині проходять службу в ТЦК, це рядовий особовий склад, навіть не сержанти, прості хлопці. Їм він теж почав розповідати з нецензурною лексикою, що це «їхня війна». Лише за це він має відповідати. Але є ще дещо, що робить цю ситуацію максимально кричущою. І через що ми будемо реагувати максимально жорстко. Справа в тому, що військового, якого образив цей Роман Заволока, звати Олександр Мацько і він учасник бойових дій. Він пішов добровольцем на війну ще у 2014 році. З початку повномасштабного вторгнення був розвідником. Рік тому на Харківському напрямку бронемашина Олександра підірвалася на міні. Він отримав важку контузію і різні травми: опіки та поранення ніг. Весь цей час Олександр проходив реабілітацію й отримав другу групу інвалідності. Після цього його взяли на службу у військкомат. Мені до слово теж 26 років і я теж наїхав на міну, щоправда мені повезло трохи менше. І як ви думаєте я реагую на такі відео розмови з важкопораненим військовим, який попри все повернувся на службу, де цивільним дозволяють з нього знущатися, а поліція такі речі ігнорує? Звертаюсь до небайдужих полтавчан з проханням провести розʼяснювальну бесіду з цим «блогером» та по можливості зробити масаж обличчя. Якщо поліція прокинеться, то звертаю вашу увагу, що тут як мінімум ознаки кримінального правопорушення за ст. 336, 435-1 та 436-2 Кримінального кодексу України! Поширте, бо треба покарати уйобка!

Так, шановні! Треба ваша допомога! Треба розголос!!! Бо це тупо пиздець!!! Це відео з українського міста Полтава. Такий собі 26-ти річний місцевий недоблогер Роман Заволока знімає відео як він тяне приколи та посилає нахуй в громадському місці військових, які нині проходять службу в ТЦК. Підходить доречі до них він сам. Ну це в нього таке хобі щоб отримати перегляди, показати що він типу нічого не боїться, ну повийобуватись короче. Щодо першого точно вдалося, щодо другого спробуємо пояснити, що за рахунок військових такі дії шкідливі для здоров’я. Цей хуйлуша на камеру заявив, що він відмовляється від мобілізації, бо «не хоче вбивати людей за гроші», далі ще «краще». До нього підійшли учасники бойових дій, які нині проходять службу в ТЦК, це рядовий особовий склад, навіть не сержанти, прості хлопці. Їм він теж почав розповідати з нецензурною лексикою, що це «їхня війна». Лише за це він має відповідати. Але є ще дещо, що робить цю ситуацію максимально кричущою. І через що ми будемо реагувати максимально жорстко. Справа в тому, що військового, якого образив цей Роман Заволока, звати Олександр Мацько і він учасник бойових дій. Він пішов добровольцем на війну ще у 2014 році. З початку повномасштабного вторгнення був розвідником. Рік тому на Харківському напрямку бронемашина Олександра підірвалася на міні. Він отримав важку контузію і різні травми: опіки та поранення ніг. Весь цей час Олександр проходив реабілітацію й отримав другу групу інвалідності. Після цього його взяли на службу у військкомат. Мені до слово теж 26 років і я теж наїхав на міну, щоправда мені повезло трохи менше. І як ви думаєте я реагую на такі відео розмови з важкопораненим військовим, який попри все повернувся на службу, де цивільним дозволяють з нього знущатися, а поліція такі речі ігнорує? Звертаюсь до небайдужих полтавчан з проханням провести розʼяснювальну бесіду з цим «блогером» та по можливості зробити масаж обличчя. Якщо поліція прокинеться, то звертаю вашу увагу, що тут як мінімум ознаки кримінального правопорушення за ст. 336, 435-1 та 436-2 Кримінального кодексу України! Поширте, бо треба покарати уйобка!

Симороз Олег Олександрович

384,528 Aufrufe • vor 3 Jahren

Від початку повномасштабної війни потенціал української оборонної промисловості збільшено в десятки разів. Наш потенціал у виробництві тільки дронів і ракет у наступному році буде вже 35 мільярдів доларів. Уже на фронті більше ніж 40 % зброї, яка застосовується, – це зброя, вироблена в Україні або вироблена з Україною. І нашої зброї буде тільки більше. Завдання для виробників, для уряду України, для всіх задіяних інституцій – не менш ніж 50 % зброї на фронті на кінець року – наша, українська зброя. І це завдання має бути реалізоване. Ми потребуємо фінансування, щоб увесь потенціал дійсно працював. І ми працюємо з усіма партнерами, які можуть допомогти це забезпечити. Прийшов час запускати експорт нашої української зброї – тих видів зброї, які в нас у профіциті, а отже, можуть бути експортовані, щоб було фінансування для тих видів зброї, які особливо потрібні для захисту. Я вже доручив уряду, Офісу й секретарю РНБО України розробити та представити ключові елементи такої експортної системи. Загальна робоча назва цієї програми – «Зброя». Наш експортний продукт. Вже є домовленості про відкриття експортно-імпортних платформ у Європі, Сполучених Штатах і на Близькому Сході. Завдання до кінця року – запустити в роботу ці платформи. Про це сказав під час Міжнародного форуму оборонних індустрій, який ми сьогодні вже втретє відкриваємо в Україні.

Від початку повномасштабної війни потенціал української оборонної промисловості збільшено в десятки разів. Наш потенціал у виробництві тільки дронів і ракет у наступному році буде вже 35 мільярдів доларів. Уже на фронті більше ніж 40 % зброї, яка застосовується, – це зброя, вироблена в Україні або вироблена з Україною. І нашої зброї буде тільки більше. Завдання для виробників, для уряду України, для всіх задіяних інституцій – не менш ніж 50 % зброї на фронті на кінець року – наша, українська зброя. І це завдання має бути реалізоване. Ми потребуємо фінансування, щоб увесь потенціал дійсно працював. І ми працюємо з усіма партнерами, які можуть допомогти це забезпечити. Прийшов час запускати експорт нашої української зброї – тих видів зброї, які в нас у профіциті, а отже, можуть бути експортовані, щоб було фінансування для тих видів зброї, які особливо потрібні для захисту. Я вже доручив уряду, Офісу й секретарю РНБО України розробити та представити ключові елементи такої експортної системи. Загальна робоча назва цієї програми – «Зброя». Наш експортний продукт. Вже є домовленості про відкриття експортно-імпортних платформ у Європі, Сполучених Штатах і на Близькому Сході. Завдання до кінця року – запустити в роботу ці платформи. Про це сказав під час Міжнародного форуму оборонних індустрій, який ми сьогодні вже втретє відкриваємо в Україні.

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

98,096 Aufrufe • vor 11 Monaten

Гайдукевич Віталій Віталійович - пропагандист, виправдовування злочинів ТЦК. 📋Співзасновник ГО «Справа громад». • закликав ТЦК використовувати вогнепальну зброю проти мирного цивільного населення. • у 2024 році відмовився коментувати вбивство воєнними злочинцями ТЦК активіста власної організації «Справа громад», хоча дружина активіста благала про допомогу. На архівному фото Гайдукевич разом з дружиною вбитого активіста. • публічне виправдовування злочинів воєнних злочинців ТЦК, засудження цивільного населення за спротив незаконним діям ТЦК. • у 49 років ухиляється від служби в ЗСУ, хоча має лише одну неповнолітню дитину. • ніхто з родини не мобілізований та не служить, включно з 24 річним повнолітнім сином, який вже може підписати контракт з ЗСУ. • Цитата В. Гайдукевича: "Громадяни України і журналісти не розуміють, шо на ТЦК не можна проявляти агресію. Що має робити військовий коли проявляють до нього агресію? ЗАСТОСУВАТИ ТАБЕЛЬНУ ЗБРОЮ. Військовий має повне право застосувати зброю на захист своєму життю. Це замах на військового. Люди які йдуть виконувати місію, вони є БЕЗЗАХИСНИМИ і страждають з боку людей. Люди не тримаються берегів." Цитата Дмитра Гнапа: «Заброньований тиловий пропагандист свідомо не каже, що агресію чинять саме ТЦКшники. Саме вони першими нападають на людей, бʼють їх, викрадають і навіть вбивають. Все, що роблять люди по відношенню до тцкшників - це лише самозахист, оборона, тобто, дії у відповідь на агресію. Втім, цього пропагандиста можна зрозуміти: не буде виправдовувати терор людоловів - його самого побʼють, запхають в бус і відвезуть на підвал ТЦК. А там йому опинитися ой як не хочеться. Ось і вимушений цинічно брехати в теплій студії.» ➡️Підпишись на Базу 111:

Гайдукевич Віталій Віталійович - пропагандист, виправдовування злочинів ТЦК. 📋Співзасновник ГО «Справа громад». • закликав ТЦК використовувати вогнепальну зброю проти мирного цивільного населення. • у 2024 році відмовився коментувати вбивство воєнними злочинцями ТЦК активіста власної організації «Справа громад», хоча дружина активіста благала про допомогу. На архівному фото Гайдукевич разом з дружиною вбитого активіста. • публічне виправдовування злочинів воєнних злочинців ТЦК, засудження цивільного населення за спротив незаконним діям ТЦК. • у 49 років ухиляється від служби в ЗСУ, хоча має лише одну неповнолітню дитину. • ніхто з родини не мобілізований та не служить, включно з 24 річним повнолітнім сином, який вже може підписати контракт з ЗСУ. • Цитата В. Гайдукевича: "Громадяни України і журналісти не розуміють, шо на ТЦК не можна проявляти агресію. Що має робити військовий коли проявляють до нього агресію? ЗАСТОСУВАТИ ТАБЕЛЬНУ ЗБРОЮ. Військовий має повне право застосувати зброю на захист своєму життю. Це замах на військового. Люди які йдуть виконувати місію, вони є БЕЗЗАХИСНИМИ і страждають з боку людей. Люди не тримаються берегів." Цитата Дмитра Гнапа: «Заброньований тиловий пропагандист свідомо не каже, що агресію чинять саме ТЦКшники. Саме вони першими нападають на людей, бʼють їх, викрадають і навіть вбивають. Все, що роблять люди по відношенню до тцкшників - це лише самозахист, оборона, тобто, дії у відповідь на агресію. Втім, цього пропагандиста можна зрозуміти: не буде виправдовувати терор людоловів - його самого побʼють, запхають в бус і відвезуть на підвал ТЦК. А там йому опинитися ой як не хочеться. Ось і вимушений цинічно брехати в теплій студії.» ➡️Підпишись на Базу 111:

База 111

12,845 Aufrufe • vor 5 Monaten

Сьогодні Андрій Парубій зібрав на свій останній Майдан тисячі українців… Комендант Майдану. Командир сотень Самооборони. Пам’ятаю, як ми разом у 2013-му стояли на морозному Майдані, і Андрій пригощав усіх гречкою з тушонкою. А коли біля сцени залишалося менше тисячі людей, він підтримував їхній дух і був поруч. Він вірив, що Майдан вистоїть, і його мрія здійснилася. За це росія назвала Андрія ворогом. Бо він був символом Майдану. А згодом став справжнім провідником нації. Як і Степана Бандеру, на жаль, його знайшла російська куля. І це не випадковий збіг. Розбудова української Армії. Прийняття Закону про мову. Квоти на українську музику й кіно, обов’язковий переклад у кінотеатрах. Підтримка української книжки, Книжковий Арсенал, Львівський форум. Його внесок у всі ці націєтворчі справи важко переоцінити. За добу він зібрав Верховну Раду, і ми забезпечили голосування за звернення до Вселенського Патріарха щодо надання Томосу. Тоді ми отримали більше, ніж конституційну більшість. І це голосування вів Андрій Парубій, бо він розумів значення нашої віри. Ми разом проголосували зміни до Конституції в частині обов’язковості руху України до ЄС і НАТО. І за це все його ненавиділа росія. Андрій мріяв, щоб у Києві були проспекти Степана Бандери та Романа Шухевича. Наша київська команда “Європейської Солідарності” втілила це в життя. Андрій мріяв, щоб Армія, Мова і Віра стали основою нашої держави й жили серед українського народу. Ми мусимо зробити так, щоб і ця його мрія здійснилася. Андрій був справжнім другом, вірним бойовим товаришем. Дуже мудрою й вихованою людиною. Андрій, дорогий Володимире Івановичу, був великим сином. Андрій був великим чоловіком і великим батьком, дорога пані Уляно. Андрій був справжнім українцем. Коли росіяни кажуть, що почали війну, щоб «денацифікувати» Україну, вони мали на увазі саме це: убити найкращих синів України, серед яких Андрій Парубій. Сьогодні за Андрієм плаче не тільки Майдан і Львів. За ним плаче вся Україна. Дякую тобі, Андрію…

Сьогодні Андрій Парубій зібрав на свій останній Майдан тисячі українців… Комендант Майдану. Командир сотень Самооборони. Пам’ятаю, як ми разом у 2013-му стояли на морозному Майдані, і Андрій пригощав усіх гречкою з тушонкою. А коли біля сцени залишалося менше тисячі людей, він підтримував їхній дух і був поруч. Він вірив, що Майдан вистоїть, і його мрія здійснилася. За це росія назвала Андрія ворогом. Бо він був символом Майдану. А згодом став справжнім провідником нації. Як і Степана Бандеру, на жаль, його знайшла російська куля. І це не випадковий збіг. Розбудова української Армії. Прийняття Закону про мову. Квоти на українську музику й кіно, обов’язковий переклад у кінотеатрах. Підтримка української книжки, Книжковий Арсенал, Львівський форум. Його внесок у всі ці націєтворчі справи важко переоцінити. За добу він зібрав Верховну Раду, і ми забезпечили голосування за звернення до Вселенського Патріарха щодо надання Томосу. Тоді ми отримали більше, ніж конституційну більшість. І це голосування вів Андрій Парубій, бо він розумів значення нашої віри. Ми разом проголосували зміни до Конституції в частині обов’язковості руху України до ЄС і НАТО. І за це все його ненавиділа росія. Андрій мріяв, щоб у Києві були проспекти Степана Бандери та Романа Шухевича. Наша київська команда “Європейської Солідарності” втілила це в життя. Андрій мріяв, щоб Армія, Мова і Віра стали основою нашої держави й жили серед українського народу. Ми мусимо зробити так, щоб і ця його мрія здійснилася. Андрій був справжнім другом, вірним бойовим товаришем. Дуже мудрою й вихованою людиною. Андрій, дорогий Володимире Івановичу, був великим сином. Андрій був великим чоловіком і великим батьком, дорога пані Уляно. Андрій був справжнім українцем. Коли росіяни кажуть, що почали війну, щоб «денацифікувати» Україну, вони мали на увазі саме це: убити найкращих синів України, серед яких Андрій Парубій. Сьогодні за Андрієм плаче не тільки Майдан і Львів. За ним плаче вся Україна. Дякую тобі, Андрію…

Петро Порошенко

40,695 Aufrufe • vor 1 Jahr

Прошу максимального розголосу, на превеликий жаль, на сьогоднішній день з цією ситуацією інакше просто неможливо. За цю публікацію і мою позицію мене хочуть вбити. Не потрібно це ігнорувати, це стосується абсолютно кожного, переконувати Вас, я не буду але розумна людина це і так розуміє. Ну що ж, через постійні порушення прав курсантів в Національній академії сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного що у Львові, мені та іншим курсантам довелося звернутися зі спільною заявою до Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по захисту прав військовослужбовців, тому що всі звернення та спроби вирішити проблемні питання в стінах академії були марними, ба більше, за спроби говорити про проблеми ми зустрічалися з тиском від свого керівництва, інколи нас навіть просто ігнорували. Частіше всього ці проблемні питання підіймав я, тому ідея звернутися до ТСК ВРУ була моя, і про це дізналося керівництво, через що я отримав упереджене ставлення, жодного іншого прізвища хто поставив підпис у зверненні до ТСК ВРУ вони не знають до сьогоднішнього дня, крім мене звісно. В перший же тиждень після звернення, на мене заводять два службових розслідування (перевірки), одне тягне за собою кримінальне провадження, інші ж догану та сувору догану, ще через два тижні, ще одне кримінальне провадження - всі ці провадження "шиті білими нитками" через що я і не отримав досі жодної підозри. Але 27 квітня мене було відраховано з академії за "недисциплінованість", недисциплінованим я став за півтори місяці. По академії проводилися безліч перевірок, одна з самих важливих - це розслідування головної інспекції Міністерства оборони України, яка закінчилася 9 липня 2024 року, основним для мене є те, що під час мого відрахування було допущено безліч порушень, в тому числі факт кримінального злочину, грубо кажучи підробка документів. Я подав позов до суду але академія цілеспрямовано затягує цей процес бо знає що програє, чому тягнуть? - бо очільнику академії Павлу Ткачуку лишилося служити згідно його контракту менше року, в його планах піти з посади без скандалу але так не вийде! На відео Ви бачите заступника головного інспектора, який підтверджує виявлені порушення та зловживання в академії посадовими особами, самим цікавим є те, що після цього розслідування міністр оборони звільняє саме головного інспектора а не начальника академії. На сьогоднішній день з керівництва академії ніхто не притягнутий до відповідальності, при тому, що результати та рекомендації по притягненню до відповідальності були надіслані міністру оборони, головнокомандувачу ЗСУ та іншим структурним підрозділам. Хто сприяє уникненню відповідальності генералітету? - висновки робіть самі! Більше того, в академії виявлено розкрадання гуманітарної допомоги, розкрадання бюджетних коштів на понад 44млн гривень, побиття та цькування курсантів, приниження жінок за ознакою статі, неналежне харчування, дизентерія в їдальні, неналежне надання медичної допомоги. Прошу розголосу, станьте променем світла у ці темні часи.

Прошу максимального розголосу, на превеликий жаль, на сьогоднішній день з цією ситуацією інакше просто неможливо. За цю публікацію і мою позицію мене хочуть вбити. Не потрібно це ігнорувати, це стосується абсолютно кожного, переконувати Вас, я не буду але розумна людина це і так розуміє. Ну що ж, через постійні порушення прав курсантів в Національній академії сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного що у Львові, мені та іншим курсантам довелося звернутися зі спільною заявою до Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по захисту прав військовослужбовців, тому що всі звернення та спроби вирішити проблемні питання в стінах академії були марними, ба більше, за спроби говорити про проблеми ми зустрічалися з тиском від свого керівництва, інколи нас навіть просто ігнорували. Частіше всього ці проблемні питання підіймав я, тому ідея звернутися до ТСК ВРУ була моя, і про це дізналося керівництво, через що я отримав упереджене ставлення, жодного іншого прізвища хто поставив підпис у зверненні до ТСК ВРУ вони не знають до сьогоднішнього дня, крім мене звісно. В перший же тиждень після звернення, на мене заводять два службових розслідування (перевірки), одне тягне за собою кримінальне провадження, інші ж догану та сувору догану, ще через два тижні, ще одне кримінальне провадження - всі ці провадження "шиті білими нитками" через що я і не отримав досі жодної підозри. Але 27 квітня мене було відраховано з академії за "недисциплінованість", недисциплінованим я став за півтори місяці. По академії проводилися безліч перевірок, одна з самих важливих - це розслідування головної інспекції Міністерства оборони України, яка закінчилася 9 липня 2024 року, основним для мене є те, що під час мого відрахування було допущено безліч порушень, в тому числі факт кримінального злочину, грубо кажучи підробка документів. Я подав позов до суду але академія цілеспрямовано затягує цей процес бо знає що програє, чому тягнуть? - бо очільнику академії Павлу Ткачуку лишилося служити згідно його контракту менше року, в його планах піти з посади без скандалу але так не вийде! На відео Ви бачите заступника головного інспектора, який підтверджує виявлені порушення та зловживання в академії посадовими особами, самим цікавим є те, що після цього розслідування міністр оборони звільняє саме головного інспектора а не начальника академії. На сьогоднішній день з керівництва академії ніхто не притягнутий до відповідальності, при тому, що результати та рекомендації по притягненню до відповідальності були надіслані міністру оборони, головнокомандувачу ЗСУ та іншим структурним підрозділам. Хто сприяє уникненню відповідальності генералітету? - висновки робіть самі! Більше того, в академії виявлено розкрадання гуманітарної допомоги, розкрадання бюджетних коштів на понад 44млн гривень, побиття та цькування курсантів, приниження жінок за ознакою статі, неналежне харчування, дизентерія в їдальні, неналежне надання медичної допомоги. Прошу розголосу, станьте променем світла у ці темні часи.

Олександр ПОПОВИЧ

168,188 Aufrufe • vor 1 Jahr