Loading video...

Video Failed to Load

Go Home

Герой України Влад Стоцький оприлюднив інформацію про можливі корупційні розцінки у Закарпацькому ТЦК. Проти нього відкрили кримінальне провадження. Після розголосу його закрили, але він і надалі не збираеться мовчати.

20,138 views • 4 months ago •via X (Twitter)

0 Comments

No comments available

Comments from the original post will appear here

Related Videos

У трамваї Познані побили українця за мову. Радний міста Познань Анджей Прендке (Andrzej Prendke) став свідком нападу у трамваї №13. Двох агресивних чоловіків обурило, що пасажир розмовляв зі своєю партнеркою українською мовою. Все почалося з матюків і криків про «наших жінок». Далі — більше. Нападники повалили українця на підлогу трамвая і били його ногами. Коли жінка намагалася захистити партнера, вона теж постраждала. Пасажири втрутилися, намагаючись відтягнути агресорів, які у відповідь погрожували іншим і кричали, що «роблять це для вас» Після виходу з трамвая радний запропонував допомогу з поліцією та збором свідчень. Пара тоді відмовилася, але Прендке залишив свій номер. Відео він оприлюднив як застереження і для ідентифікації нападників, наголосивши: ксенофобія й насильство у Польщі нікуди не зникли. Хуйова Варшава (

жозефина бонапард

76,430 views • 8 months ago

Він повернувся. Його кроки нерішучі на землі, яку він упізнає, але не наважується прийняти як реальність. Кордон уже позаду, та його тіло ще цього не знає. Тоді він падає навколішки. Він цілує землю. Не як вивчений жест, а як той, хто хапається за життя, торкнувшись небуття. Українська земля холодна, шорстка, жива. Вона ніколи йому не брехала. Вона ніколи його не зраджувала. І вперше за багато місяців — можливо, років — він плаче без страху. Він плаче за тим, що в нього відібрали. Він плаче за ночами без неба. Він плаче за приглушеними криками, за іменами, прошепотілими в темряві, за тими, хто не повернувся. Його тіло несе сліди ув’язнення, але найбільше говорить його погляд. Погляд, у якому жах не зміг убити людяність. Погляд, що бачив, як низько може впасти людина… і все ж обрав залишитися людиною. Перед ним земля мовчить. Вона приймає. Вона розуміє. Бо він протистояв не лише стінам чи кайданам. Він зіткнувся з холодною машиною, з організованою ніччю, з системою, що прагне стерти обличчя, зламати волю, перетворити людей на цифри, на тіні, на мовчання. Темрява не завжди кричить. Іноді вона адмініструє. Вона підписує. Вона зачиняє двері й називає це порядком. Але темрява не перемогла. Бо чоловік, що стоїть навколішки, цілуючи свою землю зі сльозами, сильніший за будь-які ґрати. Бо серце, яке не зламалося, — це поразка для тих, хто хоче все знищити. Бо людяність, навіть поранена, навіть тремтлива, залишається світлом, яке неможливо повністю загасити. Сьогодні з ним має плакати вся земля. Не лише від болю. Але й від поваги. І від обіцянки: ніколи не відвертати погляд, коли тінь вважає, що може панувати без свідків. ❤️

тату Аня зубко 🫡 Xena

52,304 views • 6 months ago