Loading video...

Video Failed to Load

Go Home

🐈 Головний інженер, якого ми заслужили. Роботу не робить, але звільнити неможливо У підрозділі «Страж» бригади «Помста» свої правила: дрон не полетить, поки на ньому не поспить «інспектор». Але за сосиску завжди можна домовитись.

DPSU_ua's profile picture

Державна прикордонна служба України

213,676 subscribers

17,717 views • 4 months ago •via X (Twitter)

ComedyNews & PoliticsScience & Technology
LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 Comments

No comments available

Comments from the original post will appear here

Related Videos

довбойоби зранку бадьорять краще за каву блять якщо бути уважним, то можна побачити, що я поїхала не на жовтий і навіть не одразу на зелений, але воно все одно вилетіло переді мною
0:14

довбойоби зранку бадьорять краще за каву блять якщо бути уважним, то можна побачити, що я поїхала не на жовтий і навіть не одразу на зелений, але воно все одно вилетіло переді мною

золотко

11,104 views • 5 months ago

Звісно, так не можна робити з чужим майном, але й паркуватися на тротуарі з відмазкою “А де мені ще стати?” — теж не ок! Коротко про паркування у Львові 📷elitni_vikna_kraft
0:10

Звісно, так не можна робити з чужим майном, але й паркуватися на тротуарі з відмазкою “А де мені ще стати?” — теж не ок! Коротко про паркування у Львові 📷elitni_vikna_kraft

Говорить Великий Львів

71,411 views • 1 year ago

Так зустрічали президента Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський у Франції. Вже зараз не модно дякувати президенту, але я хочу це зробити. Особисто він день за днем робить все можливе і не можливе для нашої перемоги.
0:16

Так зустрічали президента Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський у Франції. Вже зараз не модно дякувати президенту, але я хочу це зробити. Особисто він день за днем робить все можливе і не можливе для нашої перемоги.

Krus

107,357 views • 1 year ago

у моєї сестри немає газу у будинку. Електроплити. Але зламати людей, які не ноють а знаходять вихід з важкої ситуації, неможливо. готування їжі на гелевій свічці в ... сахарниці...
0:13

у моєї сестри немає газу у будинку. Електроплити. Але зламати людей, які не ноють а знаходять вихід з важкої ситуації, неможливо. готування їжі на гелевій свічці в ... сахарниці...

Hellis

24,101 views • 6 months ago

У @tytanovi_rehab ветерани щодня тренуються, щоб бути готовими до остеоінтегративного протезування. Вони вже здолали війну — тепер борються за рух, за самостійність, за життя без болю. Але збір майже зупинився. Ми запрошуємо зірок, розігруємо електрокар, просимо про репости. І все це — щоб зібрати кошти на операції, які не фінансує держава. 💔 Якщо не можеш донатити — просто зроби репост. Це не коштує нічого, але може змінити все. 🔗 Банка : #TYTANOVI
0:15

У @tytanovi_rehab ветерани щодня тренуються, щоб бути готовими до остеоінтегративного протезування. Вони вже здолали війну — тепер борються за рух, за самостійність, за життя без болю. Але збір майже зупинився. Ми запрошуємо зірок, розігруємо електрокар, просимо про репости. І все це — щоб зібрати кошти на операції, які не фінансує держава. 💔 Якщо не можеш донатити — просто зроби репост. Це не коштує нічого, але може змінити все. 🔗 Банка : #TYTANOVI

TYTANOVI Rehab 🇺🇦

20,209 views • 1 year ago

Доведено, що котики не зважають не лише на розмір коробочки, але й на розмір дерева
0:13

Доведено, що котики не зважають не лише на розмір коробочки, але й на розмір дерева

Helga

95,694 views • 1 year ago

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».
1:48

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Myroslav Oleshko

15,785 views • 3 months ago

Це відбувається на очах всього світу. Невже ми заслуговуємо на те, щоб доводити світу, шо ми гідні мати свою землю, свої дома, своє життя? Апокаліпсис у Вовчанську. І це-не кадр з фільму, де добро завжди переможе зло.
0:14

Це відбувається на очах всього світу. Невже ми заслуговуємо на те, щоб доводити світу, шо ми гідні мати свою землю, свої дома, своє життя? Апокаліпсис у Вовчанську. І це-не кадр з фільму, де добро завжди переможе зло.

ІnnКostenko&08.06.2022💙💛

64,356 views • 1 year ago

Раніше я не сприймав котів, бо у мені їх ніколи не було, але це созданіє просто щось)
0:15

Раніше я не сприймав котів, бо у мені їх ніколи не було, але це созданіє просто щось)

якого біса

33,134 views • 7 months ago

На Кінбурнській косі встановлено український прапор. Але коса не під нашим контролем. Задля встановлення прапора днями вчергове поклали наших спецпризначенців. Подібні акції заради прапора відбуваються не вперше. Гине спецура також не вперше. Але ніхто не несе відповідальності.
0:19

На Кінбурнській косі встановлено український прапор. Але коса не під нашим контролем. Задля встановлення прапора днями вчергове поклали наших спецпризначенців. Подібні акції заради прапора відбуваються не вперше. Гине спецура також не вперше. Але ніхто не несе відповідальності.

Serhii Sternenko

260,922 views • 2 years ago

— Потрібно воювати, поки росіяни не погодяться на наші умови. — Чому ви не у війську? — Я там не потрібен, бо я не сильно в тому розуміюсь.
0:14

— Потрібно воювати, поки росіяни не погодяться на наші умови. — Чому ви не у війську? — Я там не потрібен, бо я не сильно в тому розуміюсь.

Інсульт

29,435 views • 26 days ago

росіянин скачав русифікатор на "Сталкер". Але щось пішло не так.
0:16

росіянин скачав русифікатор на "Сталкер". Але щось пішло не так.

Баба і кіт

211,204 views • 1 year ago

Відео, як зарізаний ТЦКун-олімпієць Авдєєв, якого так оплакує зелена шавка Козицький, запихає чоловіка до бусіка 😡 Інтрігі не сталося, ТЦК завжди 💩 міг би піти на фронт, але обрав викрадати людей за гроші. Вкінці відео Авдєєв заліз в авто до багатодітного батька інваліда
0:19

Відео, як зарізаний ТЦКун-олімпієць Авдєєв, якого так оплакує зелена шавка Козицький, запихає чоловіка до бусіка 😡 Інтрігі не сталося, ТЦК завжди 💩 міг би піти на фронт, але обрав викрадати людей за гроші. Вкінці відео Авдєєв заліз в авто до багатодітного батька інваліда

Pandamonium ☕

42,665 views • 4 months ago

Воно не знає. Усе вирішує Єрмак. Але він зараз спитає... Дивіться. Не відводьте очі. Це ваш препіздєнт бля... Але це не точно
0:19

Воно не знає. Усе вирішує Єрмак. Але він зараз спитає... Дивіться. Не відводьте очі. Це ваш препіздєнт бля... Але це не точно

Mrs. Obviousness

27,217 views • 1 year ago