Загрузка видео...

Не удалось загрузить видео

Возникла проблема при загрузке этого видео. Это может быть связано с временными проблемами сети или видео может быть недоступно.

На главную

До речі, про мову. Ви можете хоч на голову ставати, але якщо українська асоціюється (а вона –– асоціюється) лише з тупим насиллям, дикою істерією, дволикістю, лицемірством, безкультурʼям (мати-перемати офіційно!) –– на українську переходити не просто не будуть, її будуть соромитись використовувати навіть носії! Люди хочуть, щоб оточуючі асоціювали їх... show more

Wenden

5,752 subscribers

23,847 просмотров • 1 год назад •via X (Twitter)

Новости и политика

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

Комментарии: 11

Фото профиля mister Been

mister Been1 год назад

ти реально долбйоб ,читільки прикидаєшся таким??у тебе українська мова асоціюється з насиллям??послухай інтерв,ю тих хто був у полоні і до полону розмовляв кацапською

Фото профиля Wenden

Wenden1 год назад

Так, ви своїм хамством, тупістю та лицемірним маніпуляторством чудово підтверджуєте правоту моїх слів. Дякую!

Фото профиля Ля бусіфікасьйон 🇺🇲 🇺🇦 🏴‍☠️ 🇰🇵 ⚰️🪦4%см🤏

Ля бусіфікасьйон 🇺🇲 🇺🇦 🏴‍☠️ 🇰🇵 ⚰️🪦4%см🤏1 год назад

Після закінчення війни і цієї пропаганди усі мовні срачі закінчаться практично одразу) Людям перестануть промивати мозок і вони трішки протверезіють 🤷

Фото профиля Sanders

Sanders1 год назад

Я думаю що тема мовного після війни просто як вітром здує!!По крайній мірі можливо залишиться процентів 10-15%які будуть помішані на мові,навідміно від тепер коли процентів 70% і то завдяки пропаганди проплаченої!Все зависить від людей які прийдуть до влади і яка буде політика!

Фото профиля Oksana

Oksana1 год назад

Це російська ассоціюється з бикуватістю, агресією та безкультурям. Тому так важко багатьом переходити, тому що це мова низів. Почитайте хоч щось, навіщо себе виставляти таким дурнем??

Фото профиля Wenden

Wenden1 год назад

Перепрошую, але ви свідомо брешете. Ви не вперше в мережі і чудово вмієте читати. Ви відмінно бачите кількість лайки й безкультурʼя україномовних. Своїм лицемірством і брехнею ви підтверджуєте правильність моїх слів. Дякую!

Фото профиля Хунторок Huntorok Inc.

Хунторок Huntorok Inc.1 год назад

Все просто як 2+2. Чи десь ділась мова німецька? Ні. Отак само нічого не буде російській. Тимпаче її використовують в бізнесі по земному шарі багато де словʼянами. Українська? Так саме лишиться на рівні який є; навіть якщо держава коллапсує, збережеться в еміграції.

Фото профиля Санктуарій Скапулярія

Санктуарій Скапулярія1 год назад

Саме так. Після початку мовної істерії повністю перейшла на англійську в інстаграмі та фб.

Фото профиля Nekto007

Nekto0071 год назад

По-перше , чому у декого вона саме так асоціюєьтся зрозуміло. Так нада. робота така.По-друге матюки це - смердючий т.з. "русскій язик" і те ,що люди інфіковані ним є причиною використання їх і змішування з людською мовою. По- третє,питання: навіщо писати таке лайно?

Фото профиля 30 річний doomer

30 річний doomer1 год назад

Пишеш хуйню

Фото профиля Wenden

Wenden1 год назад

Дякую за підтвердження написано мною!

Похожие видео

Прокурор зачитує переписку між Єрмаком та "гадалкою" Веронікою Анікієвич “Вероніка Феншуй” за 24 грудня 2025, яка радить йому виїхати за кордон Вероніка Феншуй: Я сьогодні дуже зла. Тому заздалегідь прошу вибачення за різкість, але, з іншого боку, можливо, моя різкість налаштує вас на іншу хвилю. Усе починається зі слів, які ми говоримо собі та іншим. Ви протягом останніх місяців не ескалюєте, відповідаєте на нападки й побиття, не відповідаєте. Ескалюють вони, ви дозволяєте цьому бути. Ні про яку ескалацію тут не йдеться, якщо ви почнете щось робити, то це не ескалація, а елементарна самооборона, але ви цього не робите. Вас обох кошмарять психологічно, ви мовчите. З кожною новою історією, новим колом ситуація погіршується, але ви мовчите. Що повинно ще статися, щоб ви почали діяти, і він почав діяти? У нього з'їли всіх його людей, він мовчить. Коли вони доїдять вас, почнуть їсти його, запевняю вас. Якщо продовжувати стратегію страуса, то так і буде. Ви готові принести себе в жертву тільки, щоб бути для нього хорошими? Вони не залишать вас і його в спокої. Їм потрібна влада. Якщо ви їх не зупините, то вони її отримають. Питання в тому, що будете робити ви, і де ви будете? Ситуація така, що або ви, або вас. Далі Єрмак у відповідь на це повідомлення пише: "Фіала, Українська правда, Ткач, Мусаєва, Желєзняк, Арахамія, Гончаренко. Я готовий на все. Я на все готовий. Завтра готовий". Вероніка Феншуй відповідає йому: Ви зараз турбуєтеся про папір і про арешт на якийсь відносно короткий час. Це, звісно, неприємно, ніхто з цим не сперечається. Але на зараз у вас є друг, гарант, немає серйозних доказів, після чого у вас з'являється моральне і юридичне право їх знищувати. Але якщо вони отримають владу, то вони тоді будуть діяти більш серйозно, і не буде друга, гаранта і більше повноважень. І найкраще буде, це якщо ви встигнете і зможете виїхати за кордон. Подумайте над цим і над тим, що якби вас зараз повернули на 1-2 місяці назад, то ви напевно б діяли зовсім по-іншому. Ось якщо запускати цю ситуацію, і далі через час буде приблизно так само.

Прокурор зачитує переписку між Єрмаком та "гадалкою" Веронікою Анікієвич “Вероніка Феншуй” за 24 грудня 2025, яка радить йому виїхати за кордон Вероніка Феншуй: Я сьогодні дуже зла. Тому заздалегідь прошу вибачення за різкість, але, з іншого боку, можливо, моя різкість налаштує вас на іншу хвилю. Усе починається зі слів, які ми говоримо собі та іншим. Ви протягом останніх місяців не ескалюєте, відповідаєте на нападки й побиття, не відповідаєте. Ескалюють вони, ви дозволяєте цьому бути. Ні про яку ескалацію тут не йдеться, якщо ви почнете щось робити, то це не ескалація, а елементарна самооборона, але ви цього не робите. Вас обох кошмарять психологічно, ви мовчите. З кожною новою історією, новим колом ситуація погіршується, але ви мовчите. Що повинно ще статися, щоб ви почали діяти, і він почав діяти? У нього з'їли всіх його людей, він мовчить. Коли вони доїдять вас, почнуть їсти його, запевняю вас. Якщо продовжувати стратегію страуса, то так і буде. Ви готові принести себе в жертву тільки, щоб бути для нього хорошими? Вони не залишать вас і його в спокої. Їм потрібна влада. Якщо ви їх не зупините, то вони її отримають. Питання в тому, що будете робити ви, і де ви будете? Ситуація така, що або ви, або вас. Далі Єрмак у відповідь на це повідомлення пише: "Фіала, Українська правда, Ткач, Мусаєва, Желєзняк, Арахамія, Гончаренко. Я готовий на все. Я на все готовий. Завтра готовий". Вероніка Феншуй відповідає йому: Ви зараз турбуєтеся про папір і про арешт на якийсь відносно короткий час. Це, звісно, неприємно, ніхто з цим не сперечається. Але на зараз у вас є друг, гарант, немає серйозних доказів, після чого у вас з'являється моральне і юридичне право їх знищувати. Але якщо вони отримають владу, то вони тоді будуть діяти більш серйозно, і не буде друга, гаранта і більше повноважень. І найкраще буде, це якщо ви встигнете і зможете виїхати за кордон. Подумайте над цим і над тим, що якби вас зараз повернули на 1-2 місяці назад, то ви напевно б діяли зовсім по-іншому. Ось якщо запускати цю ситуацію, і далі через час буде приблизно так само.

Останній Капіталіст

14,073 просмотров • 3 месяцев назад

Втеча з концтабору. Важко, але можливо. І, до речі, не лякайтесь рішення #ЄС про, ніби-то, відмову від надання притулку українським чоловікам. Це лише рекомендаційне рішення, кожна країна має свої правила, і далеко не кожна приймає рекомендацію ЄС. Крім того, це стосується спрощеного порядку надання притулку громадянам #Україна, який діє з 2022. Українці можуть отримати притулок на загальних підставах. Різниця в термінах — замість негайної видачі документа, може тривати розгляд кілька тижнів, чи місяць-два. Але в Україну вас не депортують ніяк, якщо ви доведете, що в Україні існує загроза для вашого життя. А вона тут на кожному кроці — вас можуть, наприклад, закатувати в #ТЦК, свідчень ви можете надати цілий вагон. До речі, це рішення ЄС, яке вибив #Зеленський — постріл собі у ногу. Досі ЄС замовчували жахіття, які відбуваються в Україні, в т.ч. в ТЦК та #ЗСУ. Тепер ці факти будуть розглядатись у відкритих судових слуханнях під час розгляду справ про надання притулку, і розповсюджуватись в інформаційному просторі країн ЄС. І в народів країн ЄС буде все більше виникати запитань до своїх урядів — яких страшний і жорстокий режим вони підтримують в Україні.

Втеча з концтабору. Важко, але можливо. І, до речі, не лякайтесь рішення #ЄС про, ніби-то, відмову від надання притулку українським чоловікам. Це лише рекомендаційне рішення, кожна країна має свої правила, і далеко не кожна приймає рекомендацію ЄС. Крім того, це стосується спрощеного порядку надання притулку громадянам #Україна, який діє з 2022. Українці можуть отримати притулок на загальних підставах. Різниця в термінах — замість негайної видачі документа, може тривати розгляд кілька тижнів, чи місяць-два. Але в Україну вас не депортують ніяк, якщо ви доведете, що в Україні існує загроза для вашого життя. А вона тут на кожному кроці — вас можуть, наприклад, закатувати в #ТЦК, свідчень ви можете надати цілий вагон. До речі, це рішення ЄС, яке вибив #Зеленський — постріл собі у ногу. Досі ЄС замовчували жахіття, які відбуваються в Україні, в т.ч. в ТЦК та #ЗСУ. Тепер ці факти будуть розглядатись у відкритих судових слуханнях під час розгляду справ про надання притулку, і розповсюджуватись в інформаційному просторі країн ЄС. І в народів країн ЄС буде все більше виникати запитань до своїх урядів — яких страшний і жорстокий режим вони підтримують в Україні.

Wenden

82,528 просмотров • 3 дней назад

Міндіч заявив, що "його призначили винним", а більшість звинувачень приписує медіа. Коментувати юридичний бік справи бізнесмен-втікач відмовився, бо "ситуація в нього і так складна". Міндіч: Тобто сьогодні, ну ви ж як людина професійний журналіст розумієте, що відбувається правильно? Тобто, мене призначили винним. І сьогодні воно до мене все, що хочете. Сьогодні, ну мільйон речей до мене просто приписують там де не те, що я не був, а й не знаю. Ткач: Наприклад? Міндіч: Ну якісь, ось усі, які до мене приписують, це все приписані речі. Так само можна приписати і до вас. Ткач: Наприклад, що вам приписують? Міндіч: У будинку, де ви живете, у вас є кількість сусідів, і ви з ними перетинаєтесь щодня. Ну чи раз на тиждень, вірно? Тобто можна сказати, що всі ці люди, пов'язані з вами... Ткач: Тобто Умєров ваш сусід? Міндіч: Ну Мишку, давайте конструктивно поговоримо. Умєров, ну ви ж знаєте, що він не мій сусід. Я кажу, наприклад, що сьогодні можна... До мене сьогодні ліплять все, що хочете. Все, чого не було, і бути не може і взагалі не в'яжеться. Але це сьогодні приписують. І ви навіть. Я не говоритиму факти, щоб зараз не погіршити свою позицію, і так не дуже легку, правильно? Я сьогодні перебуваю в Ізраїлі. Я сьогодні перевіз свою сім'ю і перебуваю під великим тиском. Це не найкращий час для мене. І тому навіщо мені зараз щось намовляти вам?" Відео: "Українська правда"

Міндіч заявив, що "його призначили винним", а більшість звинувачень приписує медіа. Коментувати юридичний бік справи бізнесмен-втікач відмовився, бо "ситуація в нього і так складна". Міндіч: Тобто сьогодні, ну ви ж як людина професійний журналіст розумієте, що відбувається правильно? Тобто, мене призначили винним. І сьогодні воно до мене все, що хочете. Сьогодні, ну мільйон речей до мене просто приписують там де не те, що я не був, а й не знаю. Ткач: Наприклад? Міндіч: Ну якісь, ось усі, які до мене приписують, це все приписані речі. Так само можна приписати і до вас. Ткач: Наприклад, що вам приписують? Міндіч: У будинку, де ви живете, у вас є кількість сусідів, і ви з ними перетинаєтесь щодня. Ну чи раз на тиждень, вірно? Тобто можна сказати, що всі ці люди, пов'язані з вами... Ткач: Тобто Умєров ваш сусід? Міндіч: Ну Мишку, давайте конструктивно поговоримо. Умєров, ну ви ж знаєте, що він не мій сусід. Я кажу, наприклад, що сьогодні можна... До мене сьогодні ліплять все, що хочете. Все, чого не було, і бути не може і взагалі не в'яжеться. Але це сьогодні приписують. І ви навіть. Я не говоритиму факти, щоб зараз не погіршити свою позицію, і так не дуже легку, правильно? Я сьогодні перебуваю в Ізраїлі. Я сьогодні перевіз свою сім'ю і перебуваю під великим тиском. Це не найкращий час для мене. І тому навіщо мені зараз щось намовляти вам?" Відео: "Українська правда"

5 канал 🇺🇦

18,030 просмотров • 7 месяцев назад

Сьогодні у Верховній Раді обговорюється не проста угода. Це тест на зрілість влади та її спроможність укладати стратегічні союзи відповідально, прозоро, з повагою до національного інтересу і до партнерів. Мова йде точно не про копалини. Йдеться про довіру — довіру Сполучених Штатів Америки. Держави, яка надає нам зброю, санкції та дипломатичний щит. Вже пʼять місяців, як цю довіру поставлено під загрозу. Недбало, по-дилетантськи, похапцем. Бо перемови провели так, ніби обмінювали не ресурси на безпеку, а суверенітет — на ресурси. Влада це розуміє, тому президента в залі Верховної Ради сьогодні немає. І тому не він подав цю угоду. На ратифікацію винесено документ не з високими державницькими візіями, а продукт пʼяти-шести знаменитих менеджерів, яких ніхто не знає. Та які так і не спромоглися навіть пояснити ні народу України, ні «Європейській Солідарності», що ми взагалі підписали. Не буває стратегічного партнерства без стратегічної поваги. Не буває прозорості, якщо існують таємничі додатки. Додатки та таємниці від парламенту, від народу, що воює, та від суспільства, яке одинадцять років захищає суверенітет. Народ запитує: «Де в угоді слова про безпеку? Коли буде припинення війни? Коли буде мир? Чи хоча б перемир’я?» Хочу нагадати, що останні півроку ми в «Європейській Солідарності» постійно говорили про стратегічну важливість партнерства зі США, без якого не буде ані перемоги, ані миру. Не ми пропонували надра в обмін на безпеку в «плані перемоги» президента Зеленського. І не «ЄС» розганяла антиамериканську істерію, щоб здобути два міфічних відсотки рейтингу. Ми весь час били на сполох і казали, що це дорога до катастрофи. І не треба перекладати з хворої голови на здорову замість вибачитися і залучити всіх, об’єднавши для роботи на український інтерес. Ми — за чесну угоду. Для цього ми пропонуємо: два читання — як того вимагає Регламент. Перше — вже зараз. А друге — після того, як будуть внесені ключові принципи. Або проголосувати їх в нашій заяві до ратифікації зараз: це — посилання на українсько-американську угоду про гарантії безпеки. З Кримською декларацією, яку я ініціював з президентом Трампом. З нормою про спрямування частини прибутків на американську військову допомогу для ЗСУ вже. І, звісно, висновок Конституційного Суду — бо правова чистота ратифікації є умовою її легітимності в очах українців та наших партнерів. Маємо діяти професійно і патріотично. Бо лише так можна повернути довіру. І лише з довірою — виграти в росії.

Сьогодні у Верховній Раді обговорюється не проста угода. Це тест на зрілість влади та її спроможність укладати стратегічні союзи відповідально, прозоро, з повагою до національного інтересу і до партнерів. Мова йде точно не про копалини. Йдеться про довіру — довіру Сполучених Штатів Америки. Держави, яка надає нам зброю, санкції та дипломатичний щит. Вже пʼять місяців, як цю довіру поставлено під загрозу. Недбало, по-дилетантськи, похапцем. Бо перемови провели так, ніби обмінювали не ресурси на безпеку, а суверенітет — на ресурси. Влада це розуміє, тому президента в залі Верховної Ради сьогодні немає. І тому не він подав цю угоду. На ратифікацію винесено документ не з високими державницькими візіями, а продукт пʼяти-шести знаменитих менеджерів, яких ніхто не знає. Та які так і не спромоглися навіть пояснити ні народу України, ні «Європейській Солідарності», що ми взагалі підписали. Не буває стратегічного партнерства без стратегічної поваги. Не буває прозорості, якщо існують таємничі додатки. Додатки та таємниці від парламенту, від народу, що воює, та від суспільства, яке одинадцять років захищає суверенітет. Народ запитує: «Де в угоді слова про безпеку? Коли буде припинення війни? Коли буде мир? Чи хоча б перемир’я?» Хочу нагадати, що останні півроку ми в «Європейській Солідарності» постійно говорили про стратегічну важливість партнерства зі США, без якого не буде ані перемоги, ані миру. Не ми пропонували надра в обмін на безпеку в «плані перемоги» президента Зеленського. І не «ЄС» розганяла антиамериканську істерію, щоб здобути два міфічних відсотки рейтингу. Ми весь час били на сполох і казали, що це дорога до катастрофи. І не треба перекладати з хворої голови на здорову замість вибачитися і залучити всіх, об’єднавши для роботи на український інтерес. Ми — за чесну угоду. Для цього ми пропонуємо: два читання — як того вимагає Регламент. Перше — вже зараз. А друге — після того, як будуть внесені ключові принципи. Або проголосувати їх в нашій заяві до ратифікації зараз: це — посилання на українсько-американську угоду про гарантії безпеки. З Кримською декларацією, яку я ініціював з президентом Трампом. З нормою про спрямування частини прибутків на американську військову допомогу для ЗСУ вже. І, звісно, висновок Конституційного Суду — бо правова чистота ратифікації є умовою її легітимності в очах українців та наших партнерів. Маємо діяти професійно і патріотично. Бо лише так можна повернути довіру. І лише з довірою — виграти в росії.

Петро Порошенко

18,114 просмотров • 1 год назад

Ніч, яку щойно пережила Україна, знову сказала нам те, що ми, на жаль, давно знаємо: путін не хоче миру. Для нього мир — це поразка його імперської манії. Він не прагне припинення вогню і не має наміру добровільно завершувати війну. Він хоче, щоб Україна втомилася, щоб світ відвернувся, щоб страх став сильнішим за гідність, а виснаження — сильнішим за волю. Але війна залежить не лише від бажання диктатора. Війна — це ресурси, час, технології, союзники, економіка, стійкість суспільства і співвідношення сил. І саме тому сьогодні я хочу сказати дуже відповідально: Україна може бути близька до миру як ніколи за останні чотири роки. Йдеться про шанс припинити вогонь — негайно, без умов і всеосяжно. І розпочати переговори за участі Сполучених Штатів і Європи. Найімовірніше, ми говоримо про найближчі кілька місяців, коли збігаються військові, технологічні, економічні й політичні чинники, здатні створити для росії ситуацію, в якій продовження війни ставатиме дедалі дорожчим і небезпечнішим. Насамперед тому, що Збройні Сили України вкотре довели: найсильніша дипломатія починається там, де ворог розуміє ціну агресії. Час дипломатії дронів настав. Водночас маємо бути чесними із собою: перевага у технологіях не буває вічною. Ворог вчиться, адаптується, перебудовує захист, шукає слабкі місця і намагається наздогнати нас там, де сьогодні ми сильніші. Другий чинник — ситуація на фронті, де російська армія, попри весь блеф кремлівської пропаганди, буксує значно більше, ніж москва готова визнати. Третій чинник — міжнародний політичний календар, який не можна ігнорувати, якщо ми хочемо не просто правильно говорити, а реально впливати на рішення союзників. Сполучені Штати входять у період проміжних виборів до Конгресу, і нам треба тверезо розуміти: для американського виборця Україна не буде єдиною темою. Там будуть інфляція, світові ціни на енергоносії, Близький Схід, економіка, міграція, безпека. І якщо ми хочемо, щоб українське питання залишалося у фокусі не як проблема, а як стратегічний пріоритет вільного світу, діяти треба зараз. Якщо говорити мовою, яку розуміє сам путін, — це примус до миру. Тому найближчі місяці мають стати часом максимальної концентрації держави. Посилювати фронт, нарощувати виробництво зброї, масштабувати дрони, РЕБ і далекобійні рішення, зміцнювати економіку воєнного часу, працювати із союзниками не в режимі прохача, а в режимі держави, яка пропонує спільну стратегію безпеки для всієї Європи. І так само важливо — навчитися говорити одне з одним усередині країни. Наша команда готова надати весь свій досвід, усі міжнародні контакти й усі можливості, здобуті за десятиліття роботи в українській політиці, дипломатії та безпековій сфері. Бо історія не завжди відчиняє двері широко. Іноді вона лише на мить залишає шпарину. Але народи, які хочуть жити, мають встигати пройти навіть крізь неї. Я хочу, щоб українці почули головне: мир можливий. путін хоче, щоб ми звикли до темряви. Але Україна вже не раз доводила, що після найтяжчої ночі вона не просто чекає світанку — вона здатна сама вмикати світло і будувати своє майбутнє.

Ніч, яку щойно пережила Україна, знову сказала нам те, що ми, на жаль, давно знаємо: путін не хоче миру. Для нього мир — це поразка його імперської манії. Він не прагне припинення вогню і не має наміру добровільно завершувати війну. Він хоче, щоб Україна втомилася, щоб світ відвернувся, щоб страх став сильнішим за гідність, а виснаження — сильнішим за волю. Але війна залежить не лише від бажання диктатора. Війна — це ресурси, час, технології, союзники, економіка, стійкість суспільства і співвідношення сил. І саме тому сьогодні я хочу сказати дуже відповідально: Україна може бути близька до миру як ніколи за останні чотири роки. Йдеться про шанс припинити вогонь — негайно, без умов і всеосяжно. І розпочати переговори за участі Сполучених Штатів і Європи. Найімовірніше, ми говоримо про найближчі кілька місяців, коли збігаються військові, технологічні, економічні й політичні чинники, здатні створити для росії ситуацію, в якій продовження війни ставатиме дедалі дорожчим і небезпечнішим. Насамперед тому, що Збройні Сили України вкотре довели: найсильніша дипломатія починається там, де ворог розуміє ціну агресії. Час дипломатії дронів настав. Водночас маємо бути чесними із собою: перевага у технологіях не буває вічною. Ворог вчиться, адаптується, перебудовує захист, шукає слабкі місця і намагається наздогнати нас там, де сьогодні ми сильніші. Другий чинник — ситуація на фронті, де російська армія, попри весь блеф кремлівської пропаганди, буксує значно більше, ніж москва готова визнати. Третій чинник — міжнародний політичний календар, який не можна ігнорувати, якщо ми хочемо не просто правильно говорити, а реально впливати на рішення союзників. Сполучені Штати входять у період проміжних виборів до Конгресу, і нам треба тверезо розуміти: для американського виборця Україна не буде єдиною темою. Там будуть інфляція, світові ціни на енергоносії, Близький Схід, економіка, міграція, безпека. І якщо ми хочемо, щоб українське питання залишалося у фокусі не як проблема, а як стратегічний пріоритет вільного світу, діяти треба зараз. Якщо говорити мовою, яку розуміє сам путін, — це примус до миру. Тому найближчі місяці мають стати часом максимальної концентрації держави. Посилювати фронт, нарощувати виробництво зброї, масштабувати дрони, РЕБ і далекобійні рішення, зміцнювати економіку воєнного часу, працювати із союзниками не в режимі прохача, а в режимі держави, яка пропонує спільну стратегію безпеки для всієї Європи. І так само важливо — навчитися говорити одне з одним усередині країни. Наша команда готова надати весь свій досвід, усі міжнародні контакти й усі можливості, здобуті за десятиліття роботи в українській політиці, дипломатії та безпековій сфері. Бо історія не завжди відчиняє двері широко. Іноді вона лише на мить залишає шпарину. Але народи, які хочуть жити, мають встигати пройти навіть крізь неї. Я хочу, щоб українці почули головне: мир можливий. путін хоче, щоб ми звикли до темряви. Але Україна вже не раз доводила, що після найтяжчої ночі вона не просто чекає світанку — вона здатна сама вмикати світло і будувати своє майбутнє.

Петро Порошенко

11,038 просмотров • 2 месяцев назад

Мерц: Наразі я маю кілька пропозицій щодо того, як ми можемо крок за кроком наблизити Україну до Європейського Союзу Тому що ми повинні дати людям в Україні, а це все ще 35 мільйонів українців перспективу, що вони є її частиною Україна відчуває себе європейською країною. Вона і є європейською країною. І тому ми повинні залишатися відкритими для нових членів. Європейський Союз не повинен стати ексклюзивним клубом Україна повинна мати європейську перспективу. Ми не повинні втратити Україну на користь росії навіть на рівні почуттів. Натомість ми повинні сказати людям в Україні: "У вас є майбутнє в Європі". Процеси вступу до Європейського Союзу – це процеси, які завжди тривають дуже довго У Зеленського колись була ідея вступити до ЄС 1 січня 2027 року. Це не спрацює. Навіть 1 січня 2028 року не є реалістичним І я також сказав Зеленському: "Будь обережним, не плекай занадто великих надій, які потім знову супроводжуватимуться розчаруванням" Колись Україна підпише угоду про припинення вогню. Колись, сподіваюся, буде мирний договір із росією. Тоді, можливо, частина території України більше не буде українською Якщо він захоче донести це до власного населення і отримати підтримку більшості, а він повинен провести референдум з цього приводу, тоді він повинен одночасно сказати населенню: "Але я відкрив для вас шлях до Європи" І ми маємо дати на це правдиву відповідь. Ми не маємо казати: "Колись ви зможете прийти", натомість ми маємо сказати Україні: Так, є конкретний план дій, поетапні зміни того, як ви можете наблизитися до Європейського Союзу, і це перші кроки, які є правдивими, незворотними і які зрештою приведуть до повноправного членства в ЄС Це займе тривалий час, але ми повинні почати. Будь-який шлях, яким хочеш пройти, починається з першого кроку

Мерц: Наразі я маю кілька пропозицій щодо того, як ми можемо крок за кроком наблизити Україну до Європейського Союзу Тому що ми повинні дати людям в Україні, а це все ще 35 мільйонів українців перспективу, що вони є її частиною Україна відчуває себе європейською країною. Вона і є європейською країною. І тому ми повинні залишатися відкритими для нових членів. Європейський Союз не повинен стати ексклюзивним клубом Україна повинна мати європейську перспективу. Ми не повинні втратити Україну на користь росії навіть на рівні почуттів. Натомість ми повинні сказати людям в Україні: "У вас є майбутнє в Європі". Процеси вступу до Європейського Союзу – це процеси, які завжди тривають дуже довго У Зеленського колись була ідея вступити до ЄС 1 січня 2027 року. Це не спрацює. Навіть 1 січня 2028 року не є реалістичним І я також сказав Зеленському: "Будь обережним, не плекай занадто великих надій, які потім знову супроводжуватимуться розчаруванням" Колись Україна підпише угоду про припинення вогню. Колись, сподіваюся, буде мирний договір із росією. Тоді, можливо, частина території України більше не буде українською Якщо він захоче донести це до власного населення і отримати підтримку більшості, а він повинен провести референдум з цього приводу, тоді він повинен одночасно сказати населенню: "Але я відкрив для вас шлях до Європи" І ми маємо дати на це правдиву відповідь. Ми не маємо казати: "Колись ви зможете прийти", натомість ми маємо сказати Україні: Так, є конкретний план дій, поетапні зміни того, як ви можете наблизитися до Європейського Союзу, і це перші кроки, які є правдивими, незворотними і які зрештою приведуть до повноправного членства в ЄС Це займе тривалий час, але ми повинні почати. Будь-який шлях, яким хочеш пройти, починається з першого кроку

Останній Капіталіст

17,688 просмотров • 3 месяцев назад

Трамп — це людина, що вміє укладати угоди, але це буде непросте завдання — вести перемови з путіним — людиною, що створює проблеми. Проте вся українська нація зараз тримає кулаки за позитивне рішення, яке, можливо, надійде з Аляски. Про це говорили з Річардом Квестом, відомим журналістом телеканалу CNN . Сподіваюся, президент США донесе путіну позицію України та наших союзників, зокрема Європейського Союзу. З 2014 року ми започаткували принцип «нічого про Україну без України», а згодом додався ще один — «нічого про Європу без Європи». І цих принципів ми повинні неухильно дотримуватися. Ми не маємо говорити про торг українськими територіями. путіну вони не потрібні. Йому не потрібна вільна й демократична Україна — він хоче, щоб вона стала колонією росії. І зараз не час говорити про мирну угоду. Бо кожна мирна угода складається з великої кількості пунктів, що є просто неосяжними за такий короткий проміжок часу. Але реалістичним сценарієм розвитку подій на Алясці залишається угода про припинення вогню. Якщо ж путін відмовиться від цієї пропозиції, то Україна із союзниками повинна діяти об’єднано. У нас більш ніж достатньо інструментів, щоб чинити тиск на російського диктатора: це так званий «план Б». По-перше, зброя для України: не лише оборонна, а й наступальна. По-друге, посилення санкцій, включно з вторинними, щоб зупинити здатність путіна фінансувати війну. У нього не має залишатися ілюзій, що власною балаканиною він зможе відкласти чи призупинити санкції. По-третє, використання заморожених російських активів для підтримки української фінансової системи. По-четверте, вступ України до НАТО як найкраща гарантія безпеки. По-п’яте, підтримка реформ та свобод в Україні. Нам потрібна вільна та демократична країна, що не схожа на російську автократію.

Трамп — це людина, що вміє укладати угоди, але це буде непросте завдання — вести перемови з путіним — людиною, що створює проблеми. Проте вся українська нація зараз тримає кулаки за позитивне рішення, яке, можливо, надійде з Аляски. Про це говорили з Річардом Квестом, відомим журналістом телеканалу CNN . Сподіваюся, президент США донесе путіну позицію України та наших союзників, зокрема Європейського Союзу. З 2014 року ми започаткували принцип «нічого про Україну без України», а згодом додався ще один — «нічого про Європу без Європи». І цих принципів ми повинні неухильно дотримуватися. Ми не маємо говорити про торг українськими територіями. путіну вони не потрібні. Йому не потрібна вільна й демократична Україна — він хоче, щоб вона стала колонією росії. І зараз не час говорити про мирну угоду. Бо кожна мирна угода складається з великої кількості пунктів, що є просто неосяжними за такий короткий проміжок часу. Але реалістичним сценарієм розвитку подій на Алясці залишається угода про припинення вогню. Якщо ж путін відмовиться від цієї пропозиції, то Україна із союзниками повинна діяти об’єднано. У нас більш ніж достатньо інструментів, щоб чинити тиск на російського диктатора: це так званий «план Б». По-перше, зброя для України: не лише оборонна, а й наступальна. По-друге, посилення санкцій, включно з вторинними, щоб зупинити здатність путіна фінансувати війну. У нього не має залишатися ілюзій, що власною балаканиною він зможе відкласти чи призупинити санкції. По-третє, використання заморожених російських активів для підтримки української фінансової системи. По-четверте, вступ України до НАТО як найкраща гарантія безпеки. По-п’яте, підтримка реформ та свобод в Україні. Нам потрібна вільна та демократична країна, що не схожа на російську автократію.

Петро Порошенко

25,193 просмотров • 1 год назад

Ось це сьогоднішній виступ в парламенті прости господи міністра у справах ветеранів Калмикової щодо скандалів навколо Національного військового меморіального кладовища. Прочитала статистику з листочка, далі прикриття ветеранами та полеглими і власне все. Абсолютно нульова позиція як з цієї кризи навколо військового кладовища виходити. Калмикова не здатна навіть висловити позицію міністерства без листочка, хоча і з листочком її немає… У неї досі все добре. Тепер принаймні зрозуміло для чого був такий поспіх з першими похованнями, щоб тепер на всі питання щодо військового кладовища казати – «ну ми ж вже тут поховали військових». Парламент такий виступ міністра влаштував, ніхто навіть питань не задавав. Подивіться на відео як же нардепам в цілому насрати на це питання. Всього лиш скандал Національного масштабу щодо гідного вшанування полеглих воїнів, ну буває, це ще не привід міністру питання ставити… Для галочки звіт провели, молодці, попрацювали. Вкотре наголошую на тому, що суспільство має отримати відповіді на ряд питань навколо Національного військового меморіального кладовища. Мова і про саму земельну ділянку та її придатність до поховань, корупційні схеми навколо будівництва та махінації з бронюванням в самій установі. Але на початку все упирається в нормальну комунікацію з народом. І з того, що ми бачимо, то ця міністерка не здатна змінитися, вона продовжує абсолютно всрату комунікацію, відтак, скандали будуть тільки продовжуватись. Дуже прикро, бо словосполучення «військовий меморіал» та «скандал» просто неприпустимі при спільному вживанні, але сьогодні це реальність. Те, що зараз відбувається на рівні державної політики з меморіалізацією – це проста якась ганьба…

Ось це сьогоднішній виступ в парламенті прости господи міністра у справах ветеранів Калмикової щодо скандалів навколо Національного військового меморіального кладовища. Прочитала статистику з листочка, далі прикриття ветеранами та полеглими і власне все. Абсолютно нульова позиція як з цієї кризи навколо військового кладовища виходити. Калмикова не здатна навіть висловити позицію міністерства без листочка, хоча і з листочком її немає… У неї досі все добре. Тепер принаймні зрозуміло для чого був такий поспіх з першими похованнями, щоб тепер на всі питання щодо військового кладовища казати – «ну ми ж вже тут поховали військових». Парламент такий виступ міністра влаштував, ніхто навіть питань не задавав. Подивіться на відео як же нардепам в цілому насрати на це питання. Всього лиш скандал Національного масштабу щодо гідного вшанування полеглих воїнів, ну буває, це ще не привід міністру питання ставити… Для галочки звіт провели, молодці, попрацювали. Вкотре наголошую на тому, що суспільство має отримати відповіді на ряд питань навколо Національного військового меморіального кладовища. Мова і про саму земельну ділянку та її придатність до поховань, корупційні схеми навколо будівництва та махінації з бронюванням в самій установі. Але на початку все упирається в нормальну комунікацію з народом. І з того, що ми бачимо, то ця міністерка не здатна змінитися, вона продовжує абсолютно всрату комунікацію, відтак, скандали будуть тільки продовжуватись. Дуже прикро, бо словосполучення «військовий меморіал» та «скандал» просто неприпустимі при спільному вживанні, але сьогодні це реальність. Те, що зараз відбувається на рівні державної політики з меморіалізацією – це проста якась ганьба…

Симороз Олег Олександрович

20,038 просмотров • 6 месяцев назад

Ми вирішили максимально скоротити і майже відмовитися від будь-яких виступів під час процесу. Не тому, що нам нічого сказати, а тому, що все вже зрозуміло. Довгих тринадцять місяців уряд, президент, РНБО із залученням Мінекономіки свідомо тягнуть засідання, блокуючи ухвалення обґрунтованого і законного рішення. Обґрунтованого і законного — бо президент не має права ні за Конституцією, ні за Законом про санкції накладати обмеження на громадян України, фізичних осіб, резидентів України. У законі про це чітко зазначено. Я можу лише поспівчувати суддям. Я маю сьогодні визнати: вони перебувають під шаленим тиском. Але вони мають підтримку українського народу, Європейського парламенту, Ради Європи, комісара з прав людини, Європейської комісії, політиків і громадських активістів, які наголошують, що не можна запроваджувати довічні санкції превентивно. Тринадцять місяців продемонстрували: нічогісінько немає. Тринадцять місяців продемонстрували: ні президенту, ні уряду нічого сказати ні суспільству, ні Європі. Після оголошеної на десять хвилин перерви суд пішов більш як на годину, і тепер рішення, ймовірно, відкладуть аж на квітень. Але я дуже сподіваюся, що у суддів вистачить громадянської мужності, принциповості, патріотизму та професіоналізму, щоб нарешті почути вже на 14-й місяць короткого і всім зрозумілого процесу рішення. Бо зараз я є єдина людина у світі, проти якої одночасно запроваджені санкції путіна і санкції Зеленського. Це не є санкції України — це є санкції Зеленського. І оця роздвоєність нарешті буде вирішена. Санкції путіна залишаться. Вирок, який мені виніс російський суд за терористичну і екстремістську діяльність, яка полягає в підтримці Збройних Сил України, залишиться, бо ми не маємо наміру припиняти підтримку. А незаконні, неєвропейські, позаконституційні, позасудові санкції пана Зеленського, особливо враховуючи рішення Європейського суду з прав людини, який напряму забороняє застосування проти громадян України таких санкцій, будуть скасовані. Це знущання над правосуддям. Це знущання над верховенством права. Це знущання над європейськими перспективами. Бо вчора, на жаль, у Брюсселі на засіданні послів ухвалили рішення: Україна зупинила реформи. В Україні парламентська криза. Широка коаліція не створюється. Три місяці не голосується жодна реформа, яку Україна взяла на себе зобов’язання запроваджувати. Отже, на жаль, розмови про членство України в 2027 році в Європейському Союзі залишаються пустим звуком. Розмови про підписання мирної угоди залишаються пустим звуком. Україна продовжує стирати себе. І сьогоднішній тиск на суд у вигляді перенесення очевидного для всіх рішення — з цього ж ряду. Треба зупинятися. Треба створювати демократичну стійкість, яка об’єднає всю країну для того, щоб ми наблизилися до миру, до членства в Європейському Союзі, до членства в НАТО, до того, щоб закінчити весь цей жах. Він уже нікому не цікавий, нікому не смішний і лише дискредитує і українську владу, і, на жаль, українську державу.

Ми вирішили максимально скоротити і майже відмовитися від будь-яких виступів під час процесу. Не тому, що нам нічого сказати, а тому, що все вже зрозуміло. Довгих тринадцять місяців уряд, президент, РНБО із залученням Мінекономіки свідомо тягнуть засідання, блокуючи ухвалення обґрунтованого і законного рішення. Обґрунтованого і законного — бо президент не має права ні за Конституцією, ні за Законом про санкції накладати обмеження на громадян України, фізичних осіб, резидентів України. У законі про це чітко зазначено. Я можу лише поспівчувати суддям. Я маю сьогодні визнати: вони перебувають під шаленим тиском. Але вони мають підтримку українського народу, Європейського парламенту, Ради Європи, комісара з прав людини, Європейської комісії, політиків і громадських активістів, які наголошують, що не можна запроваджувати довічні санкції превентивно. Тринадцять місяців продемонстрували: нічогісінько немає. Тринадцять місяців продемонстрували: ні президенту, ні уряду нічого сказати ні суспільству, ні Європі. Після оголошеної на десять хвилин перерви суд пішов більш як на годину, і тепер рішення, ймовірно, відкладуть аж на квітень. Але я дуже сподіваюся, що у суддів вистачить громадянської мужності, принциповості, патріотизму та професіоналізму, щоб нарешті почути вже на 14-й місяць короткого і всім зрозумілого процесу рішення. Бо зараз я є єдина людина у світі, проти якої одночасно запроваджені санкції путіна і санкції Зеленського. Це не є санкції України — це є санкції Зеленського. І оця роздвоєність нарешті буде вирішена. Санкції путіна залишаться. Вирок, який мені виніс російський суд за терористичну і екстремістську діяльність, яка полягає в підтримці Збройних Сил України, залишиться, бо ми не маємо наміру припиняти підтримку. А незаконні, неєвропейські, позаконституційні, позасудові санкції пана Зеленського, особливо враховуючи рішення Європейського суду з прав людини, який напряму забороняє застосування проти громадян України таких санкцій, будуть скасовані. Це знущання над правосуддям. Це знущання над верховенством права. Це знущання над європейськими перспективами. Бо вчора, на жаль, у Брюсселі на засіданні послів ухвалили рішення: Україна зупинила реформи. В Україні парламентська криза. Широка коаліція не створюється. Три місяці не голосується жодна реформа, яку Україна взяла на себе зобов’язання запроваджувати. Отже, на жаль, розмови про членство України в 2027 році в Європейському Союзі залишаються пустим звуком. Розмови про підписання мирної угоди залишаються пустим звуком. Україна продовжує стирати себе. І сьогоднішній тиск на суд у вигляді перенесення очевидного для всіх рішення — з цього ж ряду. Треба зупинятися. Треба створювати демократичну стійкість, яка об’єднає всю країну для того, щоб ми наблизилися до миру, до членства в Європейському Союзі, до членства в НАТО, до того, щоб закінчити весь цей жах. Він уже нікому не цікавий, нікому не смішний і лише дискредитує і українську владу, і, на жаль, українську державу.

Петро Порошенко

13,756 просмотров • 5 месяцев назад

Спробую відновити, наскільки це можливо, картинку одного епізоду нашої спільної з Веганом роботи. Скоріш за все, це була середина грудня 2023 року, на околицях АКХЗ (див. перше фото). Друге фото – наближення на частину заводу та прилеглої території, де і відбувались події які я опишу далі. "ПКМ" - моя позиція на той момент (там у нас був не тільки ПКМ, але в основному працювали з нього), "Гранатомет" - позиція Вегана з його 40-мм станковим Mk-19. Окремо зазначена точка "Відео" - більш рання позиція з якою у мене зберігся відеозапис (теж додається), який дозволяє оцінити прилеглу місцевість (коли я спрямовую камеру і кажу що "десь там підори" - це і є напрямок на той самий шматок посадки, позначений як "10 русских"). В той самий день мало того, що на дворі були зима і дубак, так ще й цього прекрасного дня ліг особливо густий туман, який нехай і не перетворив погоду на нельотну, але зробив польоти дронів на кілька годин абсолютно безглуздим заняттям через нульову видимість. Росіяни, вже поклавши сотні трупів кількома шарами в одних і тих же місцях, навчились на своїх помилках користуватися погодою і відповідно вирішили на повну використати густий туман - відразу на кількох напрямках висунулося по відділенню піхоти, в тому числі і в секторі, який я посилено моніторив з позиції "ПКМ". Але ось хоч ПКМ у нас і був, але планки Пікаттіні на нього ще не було, і можна було замість точної стрільби по тепловізійному прицілу тільки дуже приблизно навалити по орієнтирах - тобто просто трохи залякати відділення піхоти і змусити їх залягти, але не вбити нікого. Мене це не влаштувало, багато в чому з егоїстичних мотивів - якщо це відділення прорветься на завод і досидить на ньому до ночі, то чергувати вночі буде дуже страшно. З ненульовою ймовірністю хтось із цих циркачів, уже перебуваючи на заводі, пролізе під покровом ночі та туману через рідкий ланцюг СПшек вглиб заводу, заляже там і потім розстріляє когось із нас у спину в найнесподіванішому місці. Для вирішення цієї проблеми я зв'язався з Веганом по рації і запропонував йому попрацювати разом - я з теплаком даю йому коригування на відділення піхоти, яке лізе у повний ріст по посадці і взагалі нічого не боїться, а він їх знищує. Було дві проблеми - від найпершого в ланцюжку росіянина до кута паркану з нашою СПшкою було десятка три метрів, і з огляду на складний рельєф Веган міг би легко влучити і в наших. До того ж кількість 40-мм гранат була дуже обмежена, і промазати означало втратити шанс їх вбити. Так що коли після пари пристрілювальних гранат настав час приймати рішення, чи давати по цій пристрілці повноцінну чергу, я візуалізував еліпс розсіювання, наклав на нього гауссіану і зайнявся іншою ментальною гімнастикою, щоб ну хоч якось на око прикинути ймовірність що черга полетить куди треба. В результаті я вирішив, що ризик виправданий, а в снайперські здібності Вегана я вірю, я дав йому відмашку і він пустив довгу чергу 40-мм HEDP, які практично ідеально лягли вздовж посадки. Частина цих гранат вибухнула в кронах дерев, частина - вже на землі, а одна граната, судячи з усього, взагалі потрапила прямо в підара, враховуючи, що з одного силуета полетіло багато теплих бризок. В результаті звідти змогли втікти лише три російських піхотинця – більш ніж за дві доби мого чергування на цій позиції звідти більше ніхто так і не виповз, і нашій ділянці заводу туманний прорив більше не загрожував. Найсумніше те що відеофіксації не було, тому що дрони не літали, доповідь хоча б по радійці про ворожі втрати я теж не зробив, тому що з самого початку просто бачив що пішли троє, і думав що може бути решта семеро просто залягли і вийдуть з посадки пізніше. Тільки через пару діб, коли і дрони відновили регулярні польоти, я зрозумів, що ці семеро зайвохромосомних самураїв просто померли прямо на місці. За один тільки цей епізод масового геноциду русні за одне натискання гашетки я б йому дав грамоту типу "ніхуя собі ти рекс", бо інших людей які могли б повторити таку ювелірну роботу я не знаю.

Спробую відновити, наскільки це можливо, картинку одного епізоду нашої спільної з Веганом роботи. Скоріш за все, це була середина грудня 2023 року, на околицях АКХЗ (див. перше фото). Друге фото – наближення на частину заводу та прилеглої території, де і відбувались події які я опишу далі. "ПКМ" - моя позиція на той момент (там у нас був не тільки ПКМ, але в основному працювали з нього), "Гранатомет" - позиція Вегана з його 40-мм станковим Mk-19. Окремо зазначена точка "Відео" - більш рання позиція з якою у мене зберігся відеозапис (теж додається), який дозволяє оцінити прилеглу місцевість (коли я спрямовую камеру і кажу що "десь там підори" - це і є напрямок на той самий шматок посадки, позначений як "10 русских"). В той самий день мало того, що на дворі були зима і дубак, так ще й цього прекрасного дня ліг особливо густий туман, який нехай і не перетворив погоду на нельотну, але зробив польоти дронів на кілька годин абсолютно безглуздим заняттям через нульову видимість. Росіяни, вже поклавши сотні трупів кількома шарами в одних і тих же місцях, навчились на своїх помилках користуватися погодою і відповідно вирішили на повну використати густий туман - відразу на кількох напрямках висунулося по відділенню піхоти, в тому числі і в секторі, який я посилено моніторив з позиції "ПКМ". Але ось хоч ПКМ у нас і був, але планки Пікаттіні на нього ще не було, і можна було замість точної стрільби по тепловізійному прицілу тільки дуже приблизно навалити по орієнтирах - тобто просто трохи залякати відділення піхоти і змусити їх залягти, але не вбити нікого. Мене це не влаштувало, багато в чому з егоїстичних мотивів - якщо це відділення прорветься на завод і досидить на ньому до ночі, то чергувати вночі буде дуже страшно. З ненульовою ймовірністю хтось із цих циркачів, уже перебуваючи на заводі, пролізе під покровом ночі та туману через рідкий ланцюг СПшек вглиб заводу, заляже там і потім розстріляє когось із нас у спину в найнесподіванішому місці. Для вирішення цієї проблеми я зв'язався з Веганом по рації і запропонував йому попрацювати разом - я з теплаком даю йому коригування на відділення піхоти, яке лізе у повний ріст по посадці і взагалі нічого не боїться, а він їх знищує. Було дві проблеми - від найпершого в ланцюжку росіянина до кута паркану з нашою СПшкою було десятка три метрів, і з огляду на складний рельєф Веган міг би легко влучити і в наших. До того ж кількість 40-мм гранат була дуже обмежена, і промазати означало втратити шанс їх вбити. Так що коли після пари пристрілювальних гранат настав час приймати рішення, чи давати по цій пристрілці повноцінну чергу, я візуалізував еліпс розсіювання, наклав на нього гауссіану і зайнявся іншою ментальною гімнастикою, щоб ну хоч якось на око прикинути ймовірність що черга полетить куди треба. В результаті я вирішив, що ризик виправданий, а в снайперські здібності Вегана я вірю, я дав йому відмашку і він пустив довгу чергу 40-мм HEDP, які практично ідеально лягли вздовж посадки. Частина цих гранат вибухнула в кронах дерев, частина - вже на землі, а одна граната, судячи з усього, взагалі потрапила прямо в підара, враховуючи, що з одного силуета полетіло багато теплих бризок. В результаті звідти змогли втікти лише три російських піхотинця – більш ніж за дві доби мого чергування на цій позиції звідти більше ніхто так і не виповз, і нашій ділянці заводу туманний прорив більше не загрожував. Найсумніше те що відеофіксації не було, тому що дрони не літали, доповідь хоча б по радійці про ворожі втрати я теж не зробив, тому що з самого початку просто бачив що пішли троє, і думав що може бути решта семеро просто залягли і вийдуть з посадки пізніше. Тільки через пару діб, коли і дрони відновили регулярні польоти, я зрозумів, що ці семеро зайвохромосомних самураїв просто померли прямо на місці. За один тільки цей епізод масового геноциду русні за одне натискання гашетки я б йому дав грамоту типу "ніхуя собі ти рекс", бо інших людей які могли б повторити таку ювелірну роботу я не знаю.

Alex

46,360 просмотров • 1 год назад

Якщо на початку війни усі в Європі казали «конфлікт в Україні», згодом — «війна в Україні», потім — «російська агресія проти України», то зараз це «російська агресія проти Європи». Російські безпілотники в повітряному просторі країн Балтії та Польщі допомогли відкрити очі всім європейським націям. Європа більше не має жодних ілюзій. Про це говорили під час Міжнародної безпекової конференції у шведському Вісбі, куди завітав на запрошення, на шляху до Парламентської асамблеї НАТО. Наші головні висновки: не довіряти путіну, не боятись путіна та завжди бути готовими до атак. У 2014 та 2022 ми двічі здивували світ. Нині ніхто не сумнівається в тому, що Україна вистоїть. Але тепер ми маємо разом працювати над тим, щоб вистояла і Україна, і Європа. Ми будемо раді поділитися знаннями, які засвоїли. Існують три нагальні уроки для Європи. Перший: підготовка має бути реальною, а не на папері. Другий: економічна стійкість — це безпека. Європейську економіку слід перевести на військові рейки. Третій: соціальна та політична стійкість є вирішальними. Ми повинні створити потужності для негайного виробництва найсучасніших дронів та виробляти їх зараз для України. А в майбутньому виробляти їх для об’єднаних європейських збройних сил. Разом із тим маємо виробляти ракети далекого радіуса дії, які будуть здатні у відповідь на російську агресію знищити російську енергетичну та нафтопереробну інфраструктуру. Без них росія не зможе вижити. В такій ситуації, я переконаний, Україна та Європа здатні захистити себе, незалежно від влади у Вашингтоні чи москві. Існує термін «позика на реконструкцію». Якщо так і далі триватиме, нічого буде відновлювати. Має бути позика на оборону. Ми не повинні гаяти час, а вже завтра розпочати використання російських заморожених активів. Час грає на путіна. Не на Україну і не на Європу. Суверенна, демократична, європейська Україна — це не лише в наших інтересах. В інтересах усієї Європи мати стабільну безпекову ситуацію на континенті. Тому нам потрібні два блоки гарантій безпеки. По-перше, це оборонна промисловість та спільне виробництво зброї з використанням українського досвіду. Ми не можемо дозволити собі програти битву за технології ні росії, ні Китаю. Ми повинні бути лідерами. По-друге, Європа має бути рішучіша щодо санкцій. Зупинити весь російський експорт нафти можливо, і це наша мета — зупинити здатність путіна фінансувати війну. Найнебезпечніший удар кремля сьогодні — не військовий. Найнебезпечніший — політичний. Мета — розколоти Європу, послабити ЄС, послабити НАТО і привести до влади популістів та ізоляціоністів. Розділіть нас, і ми програємо. Саме тут європейська та трансатлантична єдність є життєво важливою. Наш найбільший щит — це єдність. Наша головна умова — демократія. Якщо ми будемо тримати і щит, і меч у єдності, жоден ворог не зможе зламати Україну та Європу.

Якщо на початку війни усі в Європі казали «конфлікт в Україні», згодом — «війна в Україні», потім — «російська агресія проти України», то зараз це «російська агресія проти Європи». Російські безпілотники в повітряному просторі країн Балтії та Польщі допомогли відкрити очі всім європейським націям. Європа більше не має жодних ілюзій. Про це говорили під час Міжнародної безпекової конференції у шведському Вісбі, куди завітав на запрошення, на шляху до Парламентської асамблеї НАТО. Наші головні висновки: не довіряти путіну, не боятись путіна та завжди бути готовими до атак. У 2014 та 2022 ми двічі здивували світ. Нині ніхто не сумнівається в тому, що Україна вистоїть. Але тепер ми маємо разом працювати над тим, щоб вистояла і Україна, і Європа. Ми будемо раді поділитися знаннями, які засвоїли. Існують три нагальні уроки для Європи. Перший: підготовка має бути реальною, а не на папері. Другий: економічна стійкість — це безпека. Європейську економіку слід перевести на військові рейки. Третій: соціальна та політична стійкість є вирішальними. Ми повинні створити потужності для негайного виробництва найсучасніших дронів та виробляти їх зараз для України. А в майбутньому виробляти їх для об’єднаних європейських збройних сил. Разом із тим маємо виробляти ракети далекого радіуса дії, які будуть здатні у відповідь на російську агресію знищити російську енергетичну та нафтопереробну інфраструктуру. Без них росія не зможе вижити. В такій ситуації, я переконаний, Україна та Європа здатні захистити себе, незалежно від влади у Вашингтоні чи москві. Існує термін «позика на реконструкцію». Якщо так і далі триватиме, нічого буде відновлювати. Має бути позика на оборону. Ми не повинні гаяти час, а вже завтра розпочати використання російських заморожених активів. Час грає на путіна. Не на Україну і не на Європу. Суверенна, демократична, європейська Україна — це не лише в наших інтересах. В інтересах усієї Європи мати стабільну безпекову ситуацію на континенті. Тому нам потрібні два блоки гарантій безпеки. По-перше, це оборонна промисловість та спільне виробництво зброї з використанням українського досвіду. Ми не можемо дозволити собі програти битву за технології ні росії, ні Китаю. Ми повинні бути лідерами. По-друге, Європа має бути рішучіша щодо санкцій. Зупинити весь російський експорт нафти можливо, і це наша мета — зупинити здатність путіна фінансувати війну. Найнебезпечніший удар кремля сьогодні — не військовий. Найнебезпечніший — політичний. Мета — розколоти Європу, послабити ЄС, послабити НАТО і привести до влади популістів та ізоляціоністів. Розділіть нас, і ми програємо. Саме тут європейська та трансатлантична єдність є життєво важливою. Наш найбільший щит — це єдність. Наша головна умова — демократія. Якщо ми будемо тримати і щит, і меч у єдності, жоден ворог не зможе зламати Україну та Європу.

Петро Порошенко

20,524 просмотров • 10 месяцев назад

Цей тиждень може стати одним із вирішальних у питанні війни і миру. 15 серпня, на Алясці говоритимуть про війну росії проти України та можливе припинення вогню. І саме зараз надзвичайно важливо нагадати: ми — не об’єкт торгу, ми — самостійна, суверенна держава, яка заплатила найвищу ціну за своє право бути вільною. Пріоритет команди «Європейської Солідарності» залишається незмінним — перемога України і максимальна підтримка Збройних Сил. Але ми також розуміємо: гармати можуть замовкнути лише тоді, коли починають говорити дипломати. І дипломатія — це ще один фронт, де треба вміти перемагати. По-перше, ми підтримуємо повне й безумовне припинення вогню по наявній лінії зіткнення. Переговори потребують тиші. Якщо ж це неможливо негайно — розглядаємо проміжний, менш бажаний варіант: припинення вогню у повітрі та на морі, але із гарантованим найкоротшим, дуже стислим переходом до режиму повної тиші. По-друге, припинення вогню не може обумовлюватися втратою територій. Україна не торгує своїми землями. Тоді то не «угода про мир», а небезпечний прецедент, якщо хтось пробує силою перекроїти кордони. Наші кордони закріплені Конституцією і є міжнародно визнані. По-третє, принцип «нічого про Україну без України», запроваджений нашою командою — непорушний. Це означає нашу обов’язкову присутність за будь-яким столом переговорів. Ніхто не має права вирішувати нашу долю за нашою спиною, і будь-які рішення, що стосуються українського суверенітету, територіальної цілісності та безпеки, мають ухвалюватися лише за участі України. Так само «нічого про безпеку Європи без Європи». Україна — частина європейської системи безпеки. Доля континенту не може вирішуватися в переговорах між двома державами, якими б впливовими вони не були, без нашого голосу, без голосу наших європейських партнерів. По-четверте, щоб уникнути помилок минулого, українська делегація має бути підсилена найкращими дипломатами й фахівцями, які користуються довірою українського суспільства та наших партнерів. Потрібно зняти штучні обмеження на парламентську дипломатію, щоб у розмові з Конгресом, Адміністрацією США, бізнесом і громадськістю Америки звучав потужний і єдиний український голос. По-п’яте, чим складніші й болючіші рішення, тим більше влада зобов’язана чесно говорити з суспільством. Директиви на переговори мають бути обговорені в парламенті, хоча би з лідерами фракцій, а не ухвалюватися в тиші кабінетів. Єдність народжується не в умовах переслідувань опозиції, журналістів чи активістів, а в умовах довіри та прозорості. Українці мають право знати правду — про ситуацію на фронті, про стан мобілізації, про економіку, оборонне виробництво і міжнародну підтримку. Правду — а не заспокійливі пропагандистські відеороликиєдиного марафону. Тому вкотре закликаю створити коаліцію національної єдності в парламенті. Замість пересування ліжок, сформувати уряд національного порятунку. Він має діяти швидко: перекрити корупційні схеми, припинити мародерство і марнотратство. Спрямувати кожну гривню на фронт і безпосередньо бригадам, в тому числі і кошти ПДФО. Будувати фортифікації на фронті та укриття в тилу. Впроваджувати НАТОвські стандарти захисту життя солдатів. Перевести економіку на воєнні рейки. Ми повинні виконати умови, які відкриють двері до повної фінансової підтримки від партнерів — завершити судову реформу, очистити прокуратуру. Перезавантажити ДБР, назавжди позбавившись «портновщини». Рішення, які прийматимуться найближчим часом, визначатимуть долю не лише України, а й майбутнє всієї системи міжнародної безпеки. Ми готові говорити. Але говорити так, щоб світ почув: Україна не зламається, не продасть свій суверенітет і ніколи не проміняє свободу. І як би не називалося місце зустрічі — Париж, Аляска чи навіть Антарктида — ми там волею народу, який воює, щоб перемогти. Вирішення викликів глобальної стабільності починається з України. Поки триває російська війна проти України, неможливо уявити повернення до глобального миру, безпеки й стабільності.

Цей тиждень може стати одним із вирішальних у питанні війни і миру. 15 серпня, на Алясці говоритимуть про війну росії проти України та можливе припинення вогню. І саме зараз надзвичайно важливо нагадати: ми — не об’єкт торгу, ми — самостійна, суверенна держава, яка заплатила найвищу ціну за своє право бути вільною. Пріоритет команди «Європейської Солідарності» залишається незмінним — перемога України і максимальна підтримка Збройних Сил. Але ми також розуміємо: гармати можуть замовкнути лише тоді, коли починають говорити дипломати. І дипломатія — це ще один фронт, де треба вміти перемагати. По-перше, ми підтримуємо повне й безумовне припинення вогню по наявній лінії зіткнення. Переговори потребують тиші. Якщо ж це неможливо негайно — розглядаємо проміжний, менш бажаний варіант: припинення вогню у повітрі та на морі, але із гарантованим найкоротшим, дуже стислим переходом до режиму повної тиші. По-друге, припинення вогню не може обумовлюватися втратою територій. Україна не торгує своїми землями. Тоді то не «угода про мир», а небезпечний прецедент, якщо хтось пробує силою перекроїти кордони. Наші кордони закріплені Конституцією і є міжнародно визнані. По-третє, принцип «нічого про Україну без України», запроваджений нашою командою — непорушний. Це означає нашу обов’язкову присутність за будь-яким столом переговорів. Ніхто не має права вирішувати нашу долю за нашою спиною, і будь-які рішення, що стосуються українського суверенітету, територіальної цілісності та безпеки, мають ухвалюватися лише за участі України. Так само «нічого про безпеку Європи без Європи». Україна — частина європейської системи безпеки. Доля континенту не може вирішуватися в переговорах між двома державами, якими б впливовими вони не були, без нашого голосу, без голосу наших європейських партнерів. По-четверте, щоб уникнути помилок минулого, українська делегація має бути підсилена найкращими дипломатами й фахівцями, які користуються довірою українського суспільства та наших партнерів. Потрібно зняти штучні обмеження на парламентську дипломатію, щоб у розмові з Конгресом, Адміністрацією США, бізнесом і громадськістю Америки звучав потужний і єдиний український голос. По-п’яте, чим складніші й болючіші рішення, тим більше влада зобов’язана чесно говорити з суспільством. Директиви на переговори мають бути обговорені в парламенті, хоча би з лідерами фракцій, а не ухвалюватися в тиші кабінетів. Єдність народжується не в умовах переслідувань опозиції, журналістів чи активістів, а в умовах довіри та прозорості. Українці мають право знати правду — про ситуацію на фронті, про стан мобілізації, про економіку, оборонне виробництво і міжнародну підтримку. Правду — а не заспокійливі пропагандистські відеороликиєдиного марафону. Тому вкотре закликаю створити коаліцію національної єдності в парламенті. Замість пересування ліжок, сформувати уряд національного порятунку. Він має діяти швидко: перекрити корупційні схеми, припинити мародерство і марнотратство. Спрямувати кожну гривню на фронт і безпосередньо бригадам, в тому числі і кошти ПДФО. Будувати фортифікації на фронті та укриття в тилу. Впроваджувати НАТОвські стандарти захисту життя солдатів. Перевести економіку на воєнні рейки. Ми повинні виконати умови, які відкриють двері до повної фінансової підтримки від партнерів — завершити судову реформу, очистити прокуратуру. Перезавантажити ДБР, назавжди позбавившись «портновщини». Рішення, які прийматимуться найближчим часом, визначатимуть долю не лише України, а й майбутнє всієї системи міжнародної безпеки. Ми готові говорити. Але говорити так, щоб світ почув: Україна не зламається, не продасть свій суверенітет і ніколи не проміняє свободу. І як би не називалося місце зустрічі — Париж, Аляска чи навіть Антарктида — ми там волею народу, який воює, щоб перемогти. Вирішення викликів глобальної стабільності починається з України. Поки триває російська війна проти України, неможливо уявити повернення до глобального миру, безпеки й стабільності.

Петро Порошенко

37,682 просмотров • 1 год назад

Сенатор-демократ Кріс Мерфі: Зараз в адміністрації Трампа обговорюється найсерйозніша корупція американської зовнішньої політики Її описують як мирний план для припинення російської війни в Україні, але якщо подивитись на деталі, це немає нічого спільного з миром. Це бізнес-угода, щоб збагатити людей навколо Дональда Трампа. Це просто суцільна корупція. Я розповім вам цю історію. За даними Wall Street Journal, минулого місяця путін відправив голову свого суверенного фонду для переговорів про припинення війни в Україні зі Стівом Віткофом, який є одним із друзів-мільярдерів Трампа, а також одним із його радників з нацбезпеки. Вони зустрілися в Майамі Біч, Джаред Кушнер теж був там. путін не надіслав свого міністра закордонних справ. І це важливо. Він надіслав свого фінансового представника, того, хто контролює мільярди, що надходять від нафтових операцій росії. Чому він це зробив? Тому що він знає, як змусити трампівців погодитися зрадити Україну, запропонувавши угоду, яка зробить друзів-мільярдерів Трампа ще багатшими. Ось кілька прикладів. ExxonMobil зараз веде таємні переговори з роснафтою, найбільшою державною енергетичною компанією росії, щодо масштабного газового проєкту на далекому сході росії. Таке може статися лише якщо війна закінчиться і санкції з компанії будуть знято. Багаті донори Трампа зараз теж прагнуть долучитись до справи. Один донор нещодавно заплатив сотні тисяч доларів лобісту, близькому до оточення Трампа, щоб купити "Північний потік-2", російський газопровід. І знову ж таки, це те, на чому ці інвестори зможуть збагатитися лише за умови, що війна завершиться, а Сполучені Штати знімуть свої санкції. Ще один близький соратник Трампа веде переговори про придбання частки в російському арктичному газовому проєкті. Отже, це те, що отримують друзі-мільярдери Трампа. Але що отримує Україна? Нічого. Ця угода зраджує Україну. Насправді, вона вимагатиме від України віддати росії територію, яку вона навіть зараз не контролює. Вона надає амністію за всі воєнні злочини, які скоїв путін. Вона не створює реальних гарантій безпеки для України в майбутньому. Ця "мирна" угода — катастрофа для України, але вона відверто показує, наскільки хитрий володимир путін. Він знає, як підійти до Дональда Трампа та Стіва Віткофа, підкупити їх, підкупити їхніх друзів, робити послуги для їхнього мільярдерського оточення. І якщо зробити це, тоді вони готові продати українську безпеку, європейську безпеку та американську національну безпеку. Це жахлива угода для України, але дуже вигідна угода для Трампа та його друзів-мільярдерів, Віткоффа.

Сенатор-демократ Кріс Мерфі: Зараз в адміністрації Трампа обговорюється найсерйозніша корупція американської зовнішньої політики Її описують як мирний план для припинення російської війни в Україні, але якщо подивитись на деталі, це немає нічого спільного з миром. Це бізнес-угода, щоб збагатити людей навколо Дональда Трампа. Це просто суцільна корупція. Я розповім вам цю історію. За даними Wall Street Journal, минулого місяця путін відправив голову свого суверенного фонду для переговорів про припинення війни в Україні зі Стівом Віткофом, який є одним із друзів-мільярдерів Трампа, а також одним із його радників з нацбезпеки. Вони зустрілися в Майамі Біч, Джаред Кушнер теж був там. путін не надіслав свого міністра закордонних справ. І це важливо. Він надіслав свого фінансового представника, того, хто контролює мільярди, що надходять від нафтових операцій росії. Чому він це зробив? Тому що він знає, як змусити трампівців погодитися зрадити Україну, запропонувавши угоду, яка зробить друзів-мільярдерів Трампа ще багатшими. Ось кілька прикладів. ExxonMobil зараз веде таємні переговори з роснафтою, найбільшою державною енергетичною компанією росії, щодо масштабного газового проєкту на далекому сході росії. Таке може статися лише якщо війна закінчиться і санкції з компанії будуть знято. Багаті донори Трампа зараз теж прагнуть долучитись до справи. Один донор нещодавно заплатив сотні тисяч доларів лобісту, близькому до оточення Трампа, щоб купити "Північний потік-2", російський газопровід. І знову ж таки, це те, на чому ці інвестори зможуть збагатитися лише за умови, що війна завершиться, а Сполучені Штати знімуть свої санкції. Ще один близький соратник Трампа веде переговори про придбання частки в російському арктичному газовому проєкті. Отже, це те, що отримують друзі-мільярдери Трампа. Але що отримує Україна? Нічого. Ця угода зраджує Україну. Насправді, вона вимагатиме від України віддати росії територію, яку вона навіть зараз не контролює. Вона надає амністію за всі воєнні злочини, які скоїв путін. Вона не створює реальних гарантій безпеки для України в майбутньому. Ця "мирна" угода — катастрофа для України, але вона відверто показує, наскільки хитрий володимир путін. Він знає, як підійти до Дональда Трампа та Стіва Віткофа, підкупити їх, підкупити їхніх друзів, робити послуги для їхнього мільярдерського оточення. І якщо зробити це, тоді вони готові продати українську безпеку, європейську безпеку та американську національну безпеку. Це жахлива угода для України, але дуже вигідна угода для Трампа та його друзів-мільярдерів, Віткоффа.

Останній Капіталіст

49,181 просмотров • 8 месяцев назад

Як політик, мав би приєднатися до потужного хору критики на адресу Трампа, щоби зняти свою порцію вершків. Але як державник, вважаю за потрібне запропонувати перейти від бурхливих емоцій до розсудливого раціо. Час починати дорослу розмову і робити аналіз ситуації, щоб зрозуміти, як нам подолати кризу у стосунках із Сполученими Штатами. Вони залишаються нашим ключовим елементом порятунку держави, і ми ризикуємо це партнерство втратити. А це, в свою чергу, суттєво ускладнить становище України у війні з росією. І Макрон, і Стармер, і врешті сам Зеленський, визнали, що без Америки виграти не можливо, бо доведеться недоречними рейтингами збивати балістику. Отже, на тлі усього сказаного нам потрібна відповідь на питання, як рятувати ситуацію і що робити. Вражає, як показово і дуже швидко перейшли від стратегії і «плану перемоги» до замірів рейтингів, яке є десятим питанням, що, на превеликий жаль чомусь стало головним. Перше, що треба зробити, припинити спілкування з американцями у форматі стадіону, бо ця перепалка йде не на користь Україні, якими б красномовними не були аргументи. Дискусія з Трампом потребує дипломатичної майстерності, тиші і терпіння, достатніх для того, аби не рефлексувати на кожну його заяву. Я з ним працював три роки, я. Знаю, про що кажу. Вдумайтеся, як філігранно очільники Канади, Мексики, Данії і навіть Панами добилися свого в діалозі з Трампом після його приголомшливих і сенсаційних заяв. Подивіться, як акуратно шукає до нього підходи президент Франції. Всі вони вміють тримати емоції в руках. По-друге, владі слід провести роботу над помилками, розібратися, хто із п'яти-шести «потужних» менеджерів не менш «потужно» провалив розбудову стосунків з новою американською адміністрацією. Хто замість того, щоб навести мости, їх попалив? І тепер проблеми влади в комунікаціях із Вашингтоном стали проблемою всієї країни. Наша команда ще в жовтні-листопаді-грудні і січні попереджала про ці проблеми комунікації української влади з командою Трампа. Нас не лише не почули, а навіть намагалася блокувати парламентські поїздки опозиції. Третє, саме тому слід сформувати коло фахових переговорників як для перемовин із США, так і з Євросоюзом, роль та значення якого очевидно зараз зростають, хоча я не бачу навіть теоретичні можливості, коли Євросоюз при всій повазі зміг би нам повною мірою постачати ті обсяги зброї, якими забезпечила нас Сполучені Штати. Якщо у влади є розрахунки, хай їх покажуть і заспокоять суспільство. По-четверте, треба збільшувати роль міжпарламентської дипломатії, і взагалі роль парламенту. Я готовий їхати до Брюсселю чи Вашингтону, аби рятувати ситуацію. І це мають бути інші депутати, фахові дипломати-важковаговики, авторитетні представники громадянського суспільства. Подивіться, яких мастодонтів повиставляли в переговорні групи американці та росіяни. Попри те, що своїми антиконституційними санкціями Зеленський ставить під загрозу зриву мою програму фінансової приватної підтримки Збройних Сил (мені хочуть незаконно і позасудово заборонити як платежі, таr оборонні закупівлі), за минулий тиждень я побував у двох точках фронту, під Покровськом, і під Курщиною. Вважаю, що назріло питання про негайну зустріч президента та військового керівництва з лідерами парламентських фракцій. Бо ситуація на фронті так само дуже складна, і якщо це помножити на геополітичні проблеми, то вона може розвиватися у вкрай несприятливий спосіб. І, нарешті, про головне. Монополія на владу Офісу над позбавленим субєктності парламентом повністю себе вичерпала. Нам сьогодні потрібні посилення і нова якість внутрішньої єдності. Час слів минув. Замість декларацій, відосиків потрібні дії. Очевидною є необхідність створення коаліції уряду національної єдності з професійним міністрами міністрами, викинувши із співпраці «п’яту колону» кремля партію опзж. Приберіть мову єдиного марафону і почніть чесну розмову з суспільством, бо саме така політика бравади і непрофесіоналізму нас привела до того, де ми зараз є. 1/2

Як політик, мав би приєднатися до потужного хору критики на адресу Трампа, щоби зняти свою порцію вершків. Але як державник, вважаю за потрібне запропонувати перейти від бурхливих емоцій до розсудливого раціо. Час починати дорослу розмову і робити аналіз ситуації, щоб зрозуміти, як нам подолати кризу у стосунках із Сполученими Штатами. Вони залишаються нашим ключовим елементом порятунку держави, і ми ризикуємо це партнерство втратити. А це, в свою чергу, суттєво ускладнить становище України у війні з росією. І Макрон, і Стармер, і врешті сам Зеленський, визнали, що без Америки виграти не можливо, бо доведеться недоречними рейтингами збивати балістику. Отже, на тлі усього сказаного нам потрібна відповідь на питання, як рятувати ситуацію і що робити. Вражає, як показово і дуже швидко перейшли від стратегії і «плану перемоги» до замірів рейтингів, яке є десятим питанням, що, на превеликий жаль чомусь стало головним. Перше, що треба зробити, припинити спілкування з американцями у форматі стадіону, бо ця перепалка йде не на користь Україні, якими б красномовними не були аргументи. Дискусія з Трампом потребує дипломатичної майстерності, тиші і терпіння, достатніх для того, аби не рефлексувати на кожну його заяву. Я з ним працював три роки, я. Знаю, про що кажу. Вдумайтеся, як філігранно очільники Канади, Мексики, Данії і навіть Панами добилися свого в діалозі з Трампом після його приголомшливих і сенсаційних заяв. Подивіться, як акуратно шукає до нього підходи президент Франції. Всі вони вміють тримати емоції в руках. По-друге, владі слід провести роботу над помилками, розібратися, хто із п'яти-шести «потужних» менеджерів не менш «потужно» провалив розбудову стосунків з новою американською адміністрацією. Хто замість того, щоб навести мости, їх попалив? І тепер проблеми влади в комунікаціях із Вашингтоном стали проблемою всієї країни. Наша команда ще в жовтні-листопаді-грудні і січні попереджала про ці проблеми комунікації української влади з командою Трампа. Нас не лише не почули, а навіть намагалася блокувати парламентські поїздки опозиції. Третє, саме тому слід сформувати коло фахових переговорників як для перемовин із США, так і з Євросоюзом, роль та значення якого очевидно зараз зростають, хоча я не бачу навіть теоретичні можливості, коли Євросоюз при всій повазі зміг би нам повною мірою постачати ті обсяги зброї, якими забезпечила нас Сполучені Штати. Якщо у влади є розрахунки, хай їх покажуть і заспокоять суспільство. По-четверте, треба збільшувати роль міжпарламентської дипломатії, і взагалі роль парламенту. Я готовий їхати до Брюсселю чи Вашингтону, аби рятувати ситуацію. І це мають бути інші депутати, фахові дипломати-важковаговики, авторитетні представники громадянського суспільства. Подивіться, яких мастодонтів повиставляли в переговорні групи американці та росіяни. Попри те, що своїми антиконституційними санкціями Зеленський ставить під загрозу зриву мою програму фінансової приватної підтримки Збройних Сил (мені хочуть незаконно і позасудово заборонити як платежі, таr оборонні закупівлі), за минулий тиждень я побував у двох точках фронту, під Покровськом, і під Курщиною. Вважаю, що назріло питання про негайну зустріч президента та військового керівництва з лідерами парламентських фракцій. Бо ситуація на фронті так само дуже складна, і якщо це помножити на геополітичні проблеми, то вона може розвиватися у вкрай несприятливий спосіб. І, нарешті, про головне. Монополія на владу Офісу над позбавленим субєктності парламентом повністю себе вичерпала. Нам сьогодні потрібні посилення і нова якість внутрішньої єдності. Час слів минув. Замість декларацій, відосиків потрібні дії. Очевидною є необхідність створення коаліції уряду національної єдності з професійним міністрами міністрами, викинувши із співпраці «п’яту колону» кремля партію опзж. Приберіть мову єдиного марафону і почніть чесну розмову з суспільством, бо саме така політика бравади і непрофесіоналізму нас привела до того, де ми зараз є. 1/2

Петро Порошенко

747,306 просмотров • 1 год назад

Несподіванки не сталося. Як і прогнозував в інтерв’ю німецькому виданню BILD, припинення вогню не відбулося. За одну лише ніч путін укотре довів, що йому не можна вірити. Що угоди з росією не варті паперу, на якому вони написані, — вислів, який приписують ще Бісмарку. Смертоносні російські ракети та ударні дрони чомусь не послухалися наказу свого верховного… Отже, його всупереч усім обіцянкам не було взагалі. Путін ніби винайшов perpetum mobile війни і не має наміру її завершувати… Не дарма вчора, перед розмовою з президентом Трампом, він на зустрічі з олігархами ділився своїми фюрерськими фантазіями про захоплення Одеси. Це така сама маячня, як колись про Київ за три дні. Даремно сподіватися на те, що одна чи кілька розмов зупинять ці три роки, 11 років війни загалом. І століття спроб стерти Україну з мапи світу. Попри оптимістичні заяви учасників, у нас, українців, справедливо немає відчуття, що вчорашня телефонна розмова наблизила нас до миру. Маю сказати, що попереду складні перемови. Для путіна навіть стіл переговорів — це продовження війни в інший спосіб. Проте з того, що відбулося вчора, коли путін де-факто відкинув ідею президента Трампа про повне припинення вогню, всім треба зробити правильні висновки. Або путін приймає пропозицію президента Трампа про повне припинення вогню, або Трамп задіює «план Б», про який він казав. Такий «план Б» критично важливий і має з’явитися на столі. Це — ще суворіші санкції. Міністр фінансів США Скотт Бессент вчора сказав, що Дональд Трамп готовий максимально посилити економічний тиск на росію. Їхній поточний рівень оцінив як 6 із 10, отже, резерви є, і непогані. Росію треба позбавити ресурсів для ведення війни. Від цього світ лише виграє. Також це — постачання Україні тих видів американської зброї, від надання яких Білий дім утримувався досі. Зрештою, нам потрібна нова двопартійна резолюція Конгресу Сполучених Штатів про подальшу різнобічну підтримку України. І я готовий долучитися до лобіювання цієї резолюції. Маю, до речі, запрошення до Вашингтону та Флориди на зустрічі високого рівня. Сподіваюся, що в Офісі вистачить розуму цього разу не блокувати мою поїздку до США так, як щойно він заборонив мені виїхати на політичну асамблею Європейської народної партії, лідируючої політичної сили Європейського Союзу. Очевидно, що попереду на нас очікують важкі драматичні місяці. І антиамериканська істерія з метою перекласти відповідальність нам не допоможе результативно пройти цей час. Україна, як і Європа, повинна бути за столом переговорів і твердо відстояти принцип «нічого про Україну без України». Ми не можемо більше втрачати час, людей і території. Ми зацікавлені в тому, щоби пропозиція президента Трампа про повне припинення вогню реалізувалася. Для нас це можливість нарешті не на папері, а на реальній місцевості звести фортифікації і перетворити степовий простір сходу і півдня на неприступні рови, вали і мінні поля. І в разі, якщо путін порушить припинення вогню, це унеможливить його подальші наступальні дії. Складність і драматичність ситуації вимагає негайної зустрічі Володимира Зеленського з лідерами парламентських фракцій. Парламент не може дізнаватися про нашу переговорну позицію із зарубіжних мас-медіа. Вважаю, така зустріч має відбутися одразу після розмови Зеленського з Трампом. Попри системні антиконституційні кроки влади щодо опозиції для нас, «Європейської Солідарності», завжди на першому місці є інтереси держави. Треба робити все, що в цих складних умовах може посилити Україну. Нав’язуватися ми теж не будемо, але за будь-яких обставин готові до спільної роботи і спільної відповідальності. Ми не дамо путіну жодних надій, що скориставшись руйнацією єдності йому вдасться розхитати ситуацію в країні, спричинити внутрішню дестабілізацію, виграти від порушень демократії Україні. І в цій його гібридній війні не варто підігрувати. Ми вистоїмо як держава в єдності, це очевидний постулат. Гріх не робити висновків з української історії.

Несподіванки не сталося. Як і прогнозував в інтерв’ю німецькому виданню BILD, припинення вогню не відбулося. За одну лише ніч путін укотре довів, що йому не можна вірити. Що угоди з росією не варті паперу, на якому вони написані, — вислів, який приписують ще Бісмарку. Смертоносні російські ракети та ударні дрони чомусь не послухалися наказу свого верховного… Отже, його всупереч усім обіцянкам не було взагалі. Путін ніби винайшов perpetum mobile війни і не має наміру її завершувати… Не дарма вчора, перед розмовою з президентом Трампом, він на зустрічі з олігархами ділився своїми фюрерськими фантазіями про захоплення Одеси. Це така сама маячня, як колись про Київ за три дні. Даремно сподіватися на те, що одна чи кілька розмов зупинять ці три роки, 11 років війни загалом. І століття спроб стерти Україну з мапи світу. Попри оптимістичні заяви учасників, у нас, українців, справедливо немає відчуття, що вчорашня телефонна розмова наблизила нас до миру. Маю сказати, що попереду складні перемови. Для путіна навіть стіл переговорів — це продовження війни в інший спосіб. Проте з того, що відбулося вчора, коли путін де-факто відкинув ідею президента Трампа про повне припинення вогню, всім треба зробити правильні висновки. Або путін приймає пропозицію президента Трампа про повне припинення вогню, або Трамп задіює «план Б», про який він казав. Такий «план Б» критично важливий і має з’явитися на столі. Це — ще суворіші санкції. Міністр фінансів США Скотт Бессент вчора сказав, що Дональд Трамп готовий максимально посилити економічний тиск на росію. Їхній поточний рівень оцінив як 6 із 10, отже, резерви є, і непогані. Росію треба позбавити ресурсів для ведення війни. Від цього світ лише виграє. Також це — постачання Україні тих видів американської зброї, від надання яких Білий дім утримувався досі. Зрештою, нам потрібна нова двопартійна резолюція Конгресу Сполучених Штатів про подальшу різнобічну підтримку України. І я готовий долучитися до лобіювання цієї резолюції. Маю, до речі, запрошення до Вашингтону та Флориди на зустрічі високого рівня. Сподіваюся, що в Офісі вистачить розуму цього разу не блокувати мою поїздку до США так, як щойно він заборонив мені виїхати на політичну асамблею Європейської народної партії, лідируючої політичної сили Європейського Союзу. Очевидно, що попереду на нас очікують важкі драматичні місяці. І антиамериканська істерія з метою перекласти відповідальність нам не допоможе результативно пройти цей час. Україна, як і Європа, повинна бути за столом переговорів і твердо відстояти принцип «нічого про Україну без України». Ми не можемо більше втрачати час, людей і території. Ми зацікавлені в тому, щоби пропозиція президента Трампа про повне припинення вогню реалізувалася. Для нас це можливість нарешті не на папері, а на реальній місцевості звести фортифікації і перетворити степовий простір сходу і півдня на неприступні рови, вали і мінні поля. І в разі, якщо путін порушить припинення вогню, це унеможливить його подальші наступальні дії. Складність і драматичність ситуації вимагає негайної зустрічі Володимира Зеленського з лідерами парламентських фракцій. Парламент не може дізнаватися про нашу переговорну позицію із зарубіжних мас-медіа. Вважаю, така зустріч має відбутися одразу після розмови Зеленського з Трампом. Попри системні антиконституційні кроки влади щодо опозиції для нас, «Європейської Солідарності», завжди на першому місці є інтереси держави. Треба робити все, що в цих складних умовах може посилити Україну. Нав’язуватися ми теж не будемо, але за будь-яких обставин готові до спільної роботи і спільної відповідальності. Ми не дамо путіну жодних надій, що скориставшись руйнацією єдності йому вдасться розхитати ситуацію в країні, спричинити внутрішню дестабілізацію, виграти від порушень демократії Україні. І в цій його гібридній війні не варто підігрувати. Ми вистоїмо як держава в єдності, це очевидний постулат. Гріх не робити висновків з української історії.

Петро Порошенко

99,773 просмотров • 1 год назад

За останні дні чи не в кожного другого побачив це фото з окупованого Мелітополя з підписом про мобілізованих українців до лав російської армії Але на фото зовсім не нещасні люди, яких окупант примусово мобілізував. На фото — складання присяги новоствореному підрозділу МО РФ «БАРС-Запоріжжя» на контрактній основі. Тобто всі особи, яких ви бачите на цьому фото — це зрадники своєї країни та наймані вбивці, які добровільно вступили до лав окупаційних військ На сторінках багатьох із цих персонажів у соціальних мережах — суцільна пропутінська риторика. В інтерв’ю вони з гордістю читають вірші про захист батьківщини — нової батьківщини, адже свою справжню вони продали за 38 тисяч російських рублів, які МО РФ виплачує за підписання контракту Ніколи не плутайте примусово мобілізованих українців до лав російської армії зі справжніми покидьками та зрадниками, які добровільно підписали контракти. Примусова мобілізація до лав ЗС РФ на окупованих територіях України забрала життя десятків тисяч людей, яких кидали в перших рядах на штурм українських позицій, іноді навіть без належного спорядження. І це задокументований історичний факт. За три хвилі такої мобілізації у 2022 році не пощастило й багатьом звичайним українцям, які з тих чи інших причин не встигли або не змогли залишити окуповані території. Вони не проходили ВЛК, не отримували підготовки, часто навіть не мали місць базування чи якихось військових документів, не знали в якій частині вони тепер служать, адже їх буквально складали під парканами штабелями, а потім, мов свиней, відправляли потягами та уралами на фронт Станом на сьогодні на окупованих територіях України мобілізації немає. Існує лише кілька способів потрапляння українців до лав ЗС РФ: - строкова служба; - служба за контрактом; - служба за контрактом шляхом маніпуляцій і сфабрикованих кримінальних справ Це не означає, що з цих причин і у нас не повинно бути мобілізації, або що умови життя на окупованих територіях кращі. Просто російська влада боїться втрачати рейтинги й використовує інші способи залучення людей до своїх лав. А охочих за 38 тисяч або за 200 тисяч рублів піти на смерть усе ще багато. Це зумовлено великою чисельністю населення та значною часткою справді бідних людей, які загрузли в іпотечних боргах, а інколи навіть у боргах за ящик водяри в сільському магазині Це також не означає, що будь-якої миті на окупованих територіях знову не можуть масово зігнати людей під паркан, як це вже було. Це лише питання часу, пов’язане з чисельною перевагою в кількості населення. Але це не означає, що ми можемо називати справжніх зрадників «простими хлопцями, мобілізованими з вулиці». Усі ці фото — вагома підстава для того, щоб СБУ відкривала кримінальні провадження щодо кожного з них, тільки треба називати це правильно

За останні дні чи не в кожного другого побачив це фото з окупованого Мелітополя з підписом про мобілізованих українців до лав російської армії Але на фото зовсім не нещасні люди, яких окупант примусово мобілізував. На фото — складання присяги новоствореному підрозділу МО РФ «БАРС-Запоріжжя» на контрактній основі. Тобто всі особи, яких ви бачите на цьому фото — це зрадники своєї країни та наймані вбивці, які добровільно вступили до лав окупаційних військ На сторінках багатьох із цих персонажів у соціальних мережах — суцільна пропутінська риторика. В інтерв’ю вони з гордістю читають вірші про захист батьківщини — нової батьківщини, адже свою справжню вони продали за 38 тисяч російських рублів, які МО РФ виплачує за підписання контракту Ніколи не плутайте примусово мобілізованих українців до лав російської армії зі справжніми покидьками та зрадниками, які добровільно підписали контракти. Примусова мобілізація до лав ЗС РФ на окупованих територіях України забрала життя десятків тисяч людей, яких кидали в перших рядах на штурм українських позицій, іноді навіть без належного спорядження. І це задокументований історичний факт. За три хвилі такої мобілізації у 2022 році не пощастило й багатьом звичайним українцям, які з тих чи інших причин не встигли або не змогли залишити окуповані території. Вони не проходили ВЛК, не отримували підготовки, часто навіть не мали місць базування чи якихось військових документів, не знали в якій частині вони тепер служать, адже їх буквально складали під парканами штабелями, а потім, мов свиней, відправляли потягами та уралами на фронт Станом на сьогодні на окупованих територіях України мобілізації немає. Існує лише кілька способів потрапляння українців до лав ЗС РФ: - строкова служба; - служба за контрактом; - служба за контрактом шляхом маніпуляцій і сфабрикованих кримінальних справ Це не означає, що з цих причин і у нас не повинно бути мобілізації, або що умови життя на окупованих територіях кращі. Просто російська влада боїться втрачати рейтинги й використовує інші способи залучення людей до своїх лав. А охочих за 38 тисяч або за 200 тисяч рублів піти на смерть усе ще багато. Це зумовлено великою чисельністю населення та значною часткою справді бідних людей, які загрузли в іпотечних боргах, а інколи навіть у боргах за ящик водяри в сільському магазині Це також не означає, що будь-якої миті на окупованих територіях знову не можуть масово зігнати людей під паркан, як це вже було. Це лише питання часу, пов’язане з чисельною перевагою в кількості населення. Але це не означає, що ми можемо називати справжніх зрадників «простими хлопцями, мобілізованими з вулиці». Усі ці фото — вагома підстава для того, щоб СБУ відкривала кримінальні провадження щодо кожного з них, тільки треба називати це правильно

східний

40,569 просмотров • 13 дней назад

До запаху воєнного гару, який став звичним для українців за роки повномасштабної війни, додався важкий сморід прогнилої зеленої цвілі. Просто із золотого унітазу співвласника «Кварталу 95» Міндича, про який у суботу написала навіть Financial Times у розгромній статті про масштаби української корупції. Важко недооцінити стрес, який нині переживаємо ми, українці, а також наші друзі та партнери за кордоном. Партнери шоковані, суспільство зневірене. А якої ще реакції чекати від українців, які по 10—15 годин сидять без електрики? Усе це відбувається в умовах посиленого російського наступу, коли ми стоїмо на межі втрати стратегічних позицій на сході та півдні. Ми бачимо глибоку кризу довіри суспільства — до влади, фронту — до тилу, партнерів — до України. І водночас вражаюче неадекватну реакцію чинної влади на ситуацію, яка є найгіршою від початку повномасштабного вторгнення. Вона потребує відповідальних, рішучих і чесних кроків, передусім від влади. Замість притягнення винних до відповідальності їм допомагають тікати за кордон. Санкції проти Міндича ухвалюють у такій редакції, що роблять його фактично недосяжним для українського правосуддя. Замітають сліди замість забезпечити екстрадицію. Замість вибачень і роботи над помилками посилюють брудну дискредитаційну кампанію проти НАБУ, активістів та опозиції, намагаються видати всіх критиків влади за російських агентів. Замість чесної розмови з суспільством посилюють цензуру в телемарафоні та підконтрольних телеграм-каналах, які працюють під тотальним контролем Офісу Президента. Антикризовий план, з яким наша команда виходить у понеділок до парламенту, передбачає таке: національна єдність має перестати бути декларацією і декорацією. Потрібна чесна та відверта розмова за участі Президента, до якого накопичилося надто багато запитань. Одним із ключових кроків до відновлення довіри є гарантії ненападу влади на НАБУ та САП. Тепер зрозуміло, чому Офіс Президента атакував їх влітку, бо знали про записи, пам'ятали про свої слова і намагалися придушити справу ще в зародку. Тепер НАБУ має довести розслідування до кінця, хоч куди б вів корупційний слід. ДБР мають отримати чіткий сигнал не втручатися в роботу НАБУ і припинити тиск, і цей сигнал має надійти саме від Президента. Відставка лише двох міністрів — це профанація. В оприлюднених записах фігурують прізвища щонайменше п’яти урядовців, і це лише те, що відомо нам. А знаємо ми далеко не все. Тож увесь цей корумпований колективний Кабміндіч має піти у відставку в повному складі. Йдеться не про персоналії, а про систему управління. Потрібне не тільки оновлення уряду, а й повернення йому політичної суб’єктності. Як і парламенту. Для цього потрібно повернути Конституцію з того фактичного «архіву», куди її відправила чинна влада. Україна є парламентсько-президентською республікою, і саме на основі цієї норми необхідно сформувати нову, дієздатну коаліцію замість чинного утворення, яке в парламенті існує де-факто як цивільний шлюб «Слуг народу» з недобитками ОПЗЖ. Нова коаліція, що об’єднає всі патріотичні політичні сили, має сформувати уряд національного порятунку з фахівців із бездоганною репутацією. У критичні моменти української історії саме парламент був здатний відігравати вирішальну роль. Можливо, для когось наш аналіз і пропозиції здаються занадто м’якими. Можливо, за інших обставин наші оцінки мали би бути значно гострішими, а влада заслуговує на суворіше покарання, ніж відставка уряду. Але лише через надзвичайно критичну ситуацію на фронті ми сформували пакет пропозицій так, щоб він не спричинив надмірної політичної турбулентності і не створив ризиків дестабілізації, а навпаки запобіг гіршим наслідкам. Ключовими словами нашого плану є довіра, справедливість і відповідальність. Лише з професійними підходами та відновленою довірою ми зможемо забезпечити і фронт, і дипломатію, від яких залежить виживання країни.

До запаху воєнного гару, який став звичним для українців за роки повномасштабної війни, додався важкий сморід прогнилої зеленої цвілі. Просто із золотого унітазу співвласника «Кварталу 95» Міндича, про який у суботу написала навіть Financial Times у розгромній статті про масштаби української корупції. Важко недооцінити стрес, який нині переживаємо ми, українці, а також наші друзі та партнери за кордоном. Партнери шоковані, суспільство зневірене. А якої ще реакції чекати від українців, які по 10—15 годин сидять без електрики? Усе це відбувається в умовах посиленого російського наступу, коли ми стоїмо на межі втрати стратегічних позицій на сході та півдні. Ми бачимо глибоку кризу довіри суспільства — до влади, фронту — до тилу, партнерів — до України. І водночас вражаюче неадекватну реакцію чинної влади на ситуацію, яка є найгіршою від початку повномасштабного вторгнення. Вона потребує відповідальних, рішучих і чесних кроків, передусім від влади. Замість притягнення винних до відповідальності їм допомагають тікати за кордон. Санкції проти Міндича ухвалюють у такій редакції, що роблять його фактично недосяжним для українського правосуддя. Замітають сліди замість забезпечити екстрадицію. Замість вибачень і роботи над помилками посилюють брудну дискредитаційну кампанію проти НАБУ, активістів та опозиції, намагаються видати всіх критиків влади за російських агентів. Замість чесної розмови з суспільством посилюють цензуру в телемарафоні та підконтрольних телеграм-каналах, які працюють під тотальним контролем Офісу Президента. Антикризовий план, з яким наша команда виходить у понеділок до парламенту, передбачає таке: національна єдність має перестати бути декларацією і декорацією. Потрібна чесна та відверта розмова за участі Президента, до якого накопичилося надто багато запитань. Одним із ключових кроків до відновлення довіри є гарантії ненападу влади на НАБУ та САП. Тепер зрозуміло, чому Офіс Президента атакував їх влітку, бо знали про записи, пам'ятали про свої слова і намагалися придушити справу ще в зародку. Тепер НАБУ має довести розслідування до кінця, хоч куди б вів корупційний слід. ДБР мають отримати чіткий сигнал не втручатися в роботу НАБУ і припинити тиск, і цей сигнал має надійти саме від Президента. Відставка лише двох міністрів — це профанація. В оприлюднених записах фігурують прізвища щонайменше п’яти урядовців, і це лише те, що відомо нам. А знаємо ми далеко не все. Тож увесь цей корумпований колективний Кабміндіч має піти у відставку в повному складі. Йдеться не про персоналії, а про систему управління. Потрібне не тільки оновлення уряду, а й повернення йому політичної суб’єктності. Як і парламенту. Для цього потрібно повернути Конституцію з того фактичного «архіву», куди її відправила чинна влада. Україна є парламентсько-президентською республікою, і саме на основі цієї норми необхідно сформувати нову, дієздатну коаліцію замість чинного утворення, яке в парламенті існує де-факто як цивільний шлюб «Слуг народу» з недобитками ОПЗЖ. Нова коаліція, що об’єднає всі патріотичні політичні сили, має сформувати уряд національного порятунку з фахівців із бездоганною репутацією. У критичні моменти української історії саме парламент був здатний відігравати вирішальну роль. Можливо, для когось наш аналіз і пропозиції здаються занадто м’якими. Можливо, за інших обставин наші оцінки мали би бути значно гострішими, а влада заслуговує на суворіше покарання, ніж відставка уряду. Але лише через надзвичайно критичну ситуацію на фронті ми сформували пакет пропозицій так, щоб він не спричинив надмірної політичної турбулентності і не створив ризиків дестабілізації, а навпаки запобіг гіршим наслідкам. Ключовими словами нашого плану є довіра, справедливість і відповідальність. Лише з професійними підходами та відновленою довірою ми зможемо забезпечити і фронт, і дипломатію, від яких залежить виживання країни.

Петро Порошенко

81,054 просмотров • 9 месяцев назад