Video wird geladen...

Video konnte nicht geladen werden

Beim Laden dieses Videos ist ein Problem aufgetreten. Dies könnte an einem vorübergehenden Netzwerkproblem liegen oder das Video ist möglicherweise nicht verfügbar.

Дорогі друзі і недруги, шанувальники і хейтери! Розмовляти російською — ваше законне право, яке ще й захищене Конституцією України. В інтервʼю я говорю виключно про медійних людей, які після 2014 продовжували створювати русскій мір в Україні своєю творчістю, своєю працею.

Христина Соловій

31,177 subscribers

178,376 Aufrufe • vor 2 Jahren •via X (Twitter)

Nachrichten & Politik Comedy

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

9 Kommentare

Profilbild von ЕкзистеNційна криза

ЕкзистеNційна кризаvor 2 Jahren

Хвацько ви викрутились з ситуації, напевно дійшли до вас скріни з вашого ВК за 2011-2013 рік

Profilbild von Христина Соловій

Христина Соловійvor 2 Jahren

жодних викрутасів, до війни я була споживачкою російського контенту, а на моєму факультеті - українська філологія був обовʼязковий курс російської мови

Profilbild von Irolda Moiseivna 🇺🇦

Irolda Moiseivna 🇺🇦vor 2 Jahren

Дякую що сказали Маші все те що я особисто мріяла їй та їй подібним сказати дуже давно. Вона відмовляється прийняти правду і йти далі. Тому нічого і не засвоює а тільки пристосовується ц імітує.

Profilbild von Myroslav ✙

Myroslav ✙vor 2 Jahren

Такі як Єфросініна й робили нам тут русскій мір. Бо росія на це мала гроші, а вони не мали совісті та продавались.

Profilbild von Ігри Українською 🇺🇦

Ігри Українською 🇺🇦vor 2 Jahren

Вже краще, бо так можна договоритися до того, що це російськомовні захисники і захисниці України виявляється винні у війні. Треба чіткіше висловлюватися та уникати узагальнень, аби не розколювати країну і не зіштовхувати українців між собою на мовному питанні. У нас один ворог рф

Profilbild von ДивоПес

ДивоПесvor 2 Jahren

Тобто в вашій свідомості це нормально стикується з споживанням російського контенту і магістерській по набокову в 2015?

Profilbild von Пані бібліотекарка

Пані бібліотекаркаvor 2 Jahren

А мені сподобалось, як Ви взули Єфросініну

Profilbild von КіваС

КіваСvor 2 Jahren

Соловій відстрелили крила, або як проїбати карʼєру за одне інтервʼю

Profilbild von Чорно-білий Генерал Гривус/Tabi 🟧

Чорно-білий Генерал Гривус/Tabi 🟧vor 2 Jahren

Шли всіх нахер, ти права на 100%, щоб там хто не говорив !

Ähnliche Videos

34 роки тому ми відновили свою Незалежність. За неї боролися десятки поколінь. Тисячу років ми йшли до неї. І того дня, 24 серпня 1991-го, ми отримали шанс. Не всі тоді розуміли, наскільки це важливо. Для когось — вихідний, сцена на Майдані, пісні й вірші. Але саме тоді розпочалася нова історія України. 2004-го був перший іспит. І ми його склали. 2014-го — другий. І тоді вся країна встала разом, щоб відстояти Гідність і Незалежність. А сьогодні ми проходимо третій. І цього разу ніякого перескладання не буде. Ми платимо дуже високу ціну. За право говорити власною мовою. За право жити у власному домі. За право бути собою. Ми вже зробили кроки, які здавалися неможливими. Але найтяжчий шлях ще попереду. І пройти його ми мусимо — за тих, хто не повернувся з бою. Нам потрібно зберегти все, що робило нас сильними: Рішучість Помаранчевої революції. Гідність Майдану. Безстрашність воїнів 2014-го. І Незалежність, яку ми відстояли 24 лютого. Наше завтра будується сьогодні. Його основи — сильна Армія. Рідна Мова. Віра в Господа і в себе. Європейський Союз і НАТО. Мрію, щоб за кілька років ми говорили не про типи ракет і шахедів, що літають над нашим українськими містами. А про цивільні лоукости, які так само як і 2017 року нарешті полетять до Відня на філіжанку кави. Щоб проблеми Європейського Союзу стали й нашими й ми разом вирішували їх. Щоб нарешті в усіх українських хатах, в усіх квартирах пролунало: «Мамо, я вдома». З Днем Незалежності! Слава Україні!

34 роки тому ми відновили свою Незалежність. За неї боролися десятки поколінь. Тисячу років ми йшли до неї. І того дня, 24 серпня 1991-го, ми отримали шанс. Не всі тоді розуміли, наскільки це важливо. Для когось — вихідний, сцена на Майдані, пісні й вірші. Але саме тоді розпочалася нова історія України. 2004-го був перший іспит. І ми його склали. 2014-го — другий. І тоді вся країна встала разом, щоб відстояти Гідність і Незалежність. А сьогодні ми проходимо третій. І цього разу ніякого перескладання не буде. Ми платимо дуже високу ціну. За право говорити власною мовою. За право жити у власному домі. За право бути собою. Ми вже зробили кроки, які здавалися неможливими. Але найтяжчий шлях ще попереду. І пройти його ми мусимо — за тих, хто не повернувся з бою. Нам потрібно зберегти все, що робило нас сильними: Рішучість Помаранчевої революції. Гідність Майдану. Безстрашність воїнів 2014-го. І Незалежність, яку ми відстояли 24 лютого. Наше завтра будується сьогодні. Його основи — сильна Армія. Рідна Мова. Віра в Господа і в себе. Європейський Союз і НАТО. Мрію, щоб за кілька років ми говорили не про типи ракет і шахедів, що літають над нашим українськими містами. А про цивільні лоукости, які так само як і 2017 року нарешті полетять до Відня на філіжанку кави. Щоб проблеми Європейського Союзу стали й нашими й ми разом вирішували їх. Щоб нарешті в усіх українських хатах, в усіх квартирах пролунало: «Мамо, я вдома». З Днем Незалежності! Слава Україні!

Петро Порошенко

23,761 Aufrufe • vor 1 Jahr

Україна тримається завдяки тим, хто своєю сміливістю, відданістю та силою забезпечують нам можливість бути – бути собою, бути Україною. П’ятий рік ми стоїмо проти ворога, який більше, ніж ми, але який не досягає того, чого хоче. І завдяки нашим людям, завдяки нашій українській налаштованості захиститись ми обовʼязково зупинимо Росію та гарантуємо безпеку для нашої держави й людей. Відзначив державними нагородами України тих людей, завдяки яким тримається все: Українська держава, українська незалежність, українське майбутнє – військових Cил безпеки і оборони України. І передав ордени родинам загиблих, яких нагороджено посмертно. Дякую всім, хто зараз у бою, на бойових постах і бойових завданнях, усім, хто працює в оборонній промисловості й забезпечує Україні силу. І хай буде світлою пам’ять усіх українців і українок, усіх наших героїв, які віддали своє життя, захищаючи Україну та незалежність.

Україна тримається завдяки тим, хто своєю сміливістю, відданістю та силою забезпечують нам можливість бути – бути собою, бути Україною. П’ятий рік ми стоїмо проти ворога, який більше, ніж ми, але який не досягає того, чого хоче. І завдяки нашим людям, завдяки нашій українській налаштованості захиститись ми обовʼязково зупинимо Росію та гарантуємо безпеку для нашої держави й людей. Відзначив державними нагородами України тих людей, завдяки яким тримається все: Українська держава, українська незалежність, українське майбутнє – військових Cил безпеки і оборони України. І передав ордени родинам загиблих, яких нагороджено посмертно. Дякую всім, хто зараз у бою, на бойових постах і бойових завданнях, усім, хто працює в оборонній промисловості й забезпечує Україні силу. І хай буде світлою пам’ять усіх українців і українок, усіх наших героїв, які віддали своє життя, захищаючи Україну та незалежність.

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

72,235 Aufrufe • vor 3 Monaten

Помийки Офісу Зеленського почали проти мене дискредитаційну кампанію, в якій ні слова правди. Дякую усім, хто останні 24 год бачили це і писали слова підтримки. 📍Причин є 2: 1. Предметна критика Зеленського і його людей за все, що вони робили останній рік аби знищити антикорупційні розслідування в Україні. 2. Вимога і міжнародна робота моя і команди задля очищення правоохоронних органів - із конкурсами на керівників Нацполу і Генпрокурора 📍Ціна питання: Ми провело міні розслідування і дізнались, що пости, які ви кидали мені з ТГ помийок і сайтів - зливних бачків коштують від 20 тисяч гривень і до десятків тисяч доларів. 📍То про що брешуть? 1️⃣ Про джерело мого доходу не кажуть правду. ПРАВДА: за усе життя я 0 днів працювала на державних посадах за гроші українців, а зуміла робити корисну антикорупційну роботу для країни, не використавши жодної гривні українських платників податків. Офіс знає, що ми завжди працювали в міжнародних проектах, які ми вигравали на міжнародних конкурсах на нашу громадську антикорупційну роботу, і це їх дратує ще більше. По усіх наших проетах ми ще й міжнародні аудити річні проходимо. Влада про такі прозорі гроші може хіба мріяти. 2️⃣ Про те, що я купила собі квартиру під час війни після 2022 року за 2 мільйони. 📍ПРАВДА : я купила однокімнатну квартиру в 2019 році ще на етапі котловану за 29 тисяч доларів. На той час - в еквіваленті 700 тисяч гривень, які збирала років так 10. 2 роки тому її здали нарешті в експлуатацію, я її прийняла у власність. Це засвітилось в реєстрі. Але ідіоти, яких найняли аби писати про мене статті, погано розуміють, що дата приватизації не означає дату купівлі. Як і ціну. Яка 5 року тому на квартири була геть інша. Каюсь, за 10 років можна було і більше зібрати, ніж 29 тисяч доларів. Дохід дозволяв. Враховуючи, що з 2015 по 2019 я взагалі працювала на двох роботах паралельно: юридичним радником в міжнародному проєкті і юристом в медичній практиці. 3️⃣ Про мою маму. Рахують гроші моєї мами і закидають відсутність в неї офіційних доходів, крім пару десятків тисяч гривень за багато років. 📍ПРАВДА: моя мама вже більше 15 років живе і працює в Європі. Останні 10 років - в Лондоні. В 2007 вона, працюючи в Тернополі лікарем за копійки, поїхала на заробітки до Європи, як багато хто тоді їздив, і так і не повернулась. Там всі ці роки мама офіційно працює, багато років тим же лікарем, до речі. Дохід має вищий за мій. І зрозуміло, що теж може купити нерухомість в Україні. І не тільки. За цей їй, до речі, окрема подяка, що протягом років вона інвестує в Україну, як і допомагає постійно нашій арміі. 4️⃣ Є ще багато нісенітниць про звʼязки з рсосією, про батька, який насправді помер в 2013 від раку але вони пишуть, що він живий і живе там, про те що я веду якісь рсосійські соцмережі, які видалені років так 10 тому. Але от звідки фото з моіх студентських років, до яких я вже і сама втратила доступ - відповідь ми чудово знаємо. 📍Про що забули в Офісі? 1. Вони забули, що я працювала над корисними речами для країни саме в міжнародних проєктах за гроші західних платників податків, з яких платила постійно високі податки навпаки в український бюджет. 2. Вони забули, що побачили мої такі детальні доходи лише тому, що мені нічого ховати і це мій особистий вибір аби вони це бачили. 3. Вони забули, що всі роки я подавала декларації самовільно, коли цього від мене не вимагав закон. Бо я так хотіла. 4. Вони забули, що з тих же міркувань також 2 роки тому я ще й стала членом Громадської ради доброчесності, яка шукає недоброчесних на руку суддів. І частина моїх декларацій була подана як членкині цієї ради. 5. Хоча багатьох, знаю, зупиняло те, що треба подавати деклараціію і люди відмовлялись ставати членами Ради. Мене це не зупиняє. Навпаки. ☝🏻Вони не уявляють, як весь цей тиск мотивує мене і команду після усіх атак на нас робити нашу громадську антикорупційну роботу ще заповзятіше

Помийки Офісу Зеленського почали проти мене дискредитаційну кампанію, в якій ні слова правди. Дякую усім, хто останні 24 год бачили це і писали слова підтримки. 📍Причин є 2: 1. Предметна критика Зеленського і його людей за все, що вони робили останній рік аби знищити антикорупційні розслідування в Україні. 2. Вимога і міжнародна робота моя і команди задля очищення правоохоронних органів - із конкурсами на керівників Нацполу і Генпрокурора 📍Ціна питання: Ми провело міні розслідування і дізнались, що пости, які ви кидали мені з ТГ помийок і сайтів - зливних бачків коштують від 20 тисяч гривень і до десятків тисяч доларів. 📍То про що брешуть? 1️⃣ Про джерело мого доходу не кажуть правду. ПРАВДА: за усе життя я 0 днів працювала на державних посадах за гроші українців, а зуміла робити корисну антикорупційну роботу для країни, не використавши жодної гривні українських платників податків. Офіс знає, що ми завжди працювали в міжнародних проектах, які ми вигравали на міжнародних конкурсах на нашу громадську антикорупційну роботу, і це їх дратує ще більше. По усіх наших проетах ми ще й міжнародні аудити річні проходимо. Влада про такі прозорі гроші може хіба мріяти. 2️⃣ Про те, що я купила собі квартиру під час війни після 2022 року за 2 мільйони. 📍ПРАВДА : я купила однокімнатну квартиру в 2019 році ще на етапі котловану за 29 тисяч доларів. На той час - в еквіваленті 700 тисяч гривень, які збирала років так 10. 2 роки тому її здали нарешті в експлуатацію, я її прийняла у власність. Це засвітилось в реєстрі. Але ідіоти, яких найняли аби писати про мене статті, погано розуміють, що дата приватизації не означає дату купівлі. Як і ціну. Яка 5 року тому на квартири була геть інша. Каюсь, за 10 років можна було і більше зібрати, ніж 29 тисяч доларів. Дохід дозволяв. Враховуючи, що з 2015 по 2019 я взагалі працювала на двох роботах паралельно: юридичним радником в міжнародному проєкті і юристом в медичній практиці. 3️⃣ Про мою маму. Рахують гроші моєї мами і закидають відсутність в неї офіційних доходів, крім пару десятків тисяч гривень за багато років. 📍ПРАВДА: моя мама вже більше 15 років живе і працює в Європі. Останні 10 років - в Лондоні. В 2007 вона, працюючи в Тернополі лікарем за копійки, поїхала на заробітки до Європи, як багато хто тоді їздив, і так і не повернулась. Там всі ці роки мама офіційно працює, багато років тим же лікарем, до речі. Дохід має вищий за мій. І зрозуміло, що теж може купити нерухомість в Україні. І не тільки. За цей їй, до речі, окрема подяка, що протягом років вона інвестує в Україну, як і допомагає постійно нашій арміі. 4️⃣ Є ще багато нісенітниць про звʼязки з рсосією, про батька, який насправді помер в 2013 від раку але вони пишуть, що він живий і живе там, про те що я веду якісь рсосійські соцмережі, які видалені років так 10 тому. Але от звідки фото з моіх студентських років, до яких я вже і сама втратила доступ - відповідь ми чудово знаємо. 📍Про що забули в Офісі? 1. Вони забули, що я працювала над корисними речами для країни саме в міжнародних проєктах за гроші західних платників податків, з яких платила постійно високі податки навпаки в український бюджет. 2. Вони забули, що побачили мої такі детальні доходи лише тому, що мені нічого ховати і це мій особистий вибір аби вони це бачили. 3. Вони забули, що всі роки я подавала декларації самовільно, коли цього від мене не вимагав закон. Бо я так хотіла. 4. Вони забули, що з тих же міркувань також 2 роки тому я ще й стала членом Громадської ради доброчесності, яка шукає недоброчесних на руку суддів. І частина моїх декларацій була подана як членкині цієї ради. 5. Хоча багатьох, знаю, зупиняло те, що треба подавати деклараціію і люди відмовлялись ставати членами Ради. Мене це не зупиняє. Навпаки. ☝🏻Вони не уявляють, як весь цей тиск мотивує мене і команду після усіх атак на нас робити нашу громадську антикорупційну роботу ще заповзятіше

Martina Boguslavets

21,904 Aufrufe • vor 10 Monaten

УХИЛЯНТ Зеленський під час війни глузує з мобілізації. 2014-й рік. Початок війни в Україні. рф вже анексувала Крим і окупувала частину Донбасу. Під час одного з концертів Володимир Зеленський отримав повістку про мобілізацію, але позаяк тоді ТЦК ще не було, він просто ухилився від мобілізації та насміхався над обов'язком громадянина України. Потім патологічний брехун під час виборчої кампанії брехав, що такого не було. "Я вам нічєго нє должен", - ці слова Зеленського - вирок недалеким виборцям. Він каже, що був в би в Україні і боровся, коли почалась війна. Насправді, коли російська армія захоплювала Крим і Донбас, Зеленський працював на москві, отримував гроші з путінського бюджету на свої проєкти і поширював кремлівські наративи проти України. (відео-мікст - Перша Українська Незалежна Медіа Платформа)

УХИЛЯНТ Зеленський під час війни глузує з мобілізації. 2014-й рік. Початок війни в Україні. рф вже анексувала Крим і окупувала частину Донбасу. Під час одного з концертів Володимир Зеленський отримав повістку про мобілізацію, але позаяк тоді ТЦК ще не було, він просто ухилився від мобілізації та насміхався над обов'язком громадянина України. Потім патологічний брехун під час виборчої кампанії брехав, що такого не було. "Я вам нічєго нє должен", - ці слова Зеленського - вирок недалеким виборцям. Він каже, що був в би в Україні і боровся, коли почалась війна. Насправді, коли російська армія захоплювала Крим і Донбас, Зеленський працював на москві, отримував гроші з путінського бюджету на свої проєкти і поширював кремлівські наративи проти України. (відео-мікст - Перша Українська Незалежна Медіа Платформа)

Олег Леусенко

10,792 Aufrufe • vor 10 Monaten

Андрій Білецький дуже правильно і відверто сказав про Турчинова та владу Порошенка, яка фактично дозволила анексію Криму. На початку російсько-української війни, 26 лютого 2014 року, біля стін парламенту в Сімферополі зібралися десятки тисяч людей з прапорами України. Крим був живий. Крим був український. Люди були готові чинити спротив, самоорганізовуватися, створювати загони оборони. Водночас українські військовослужбовці, які не отримали наказу, просто сиділи в казармах. Саме в цей час Росія безперешкодно, фактично пішим ходом, захоплювала Крим. І за це хтось має відповісти. Цитата Андрія Білецького: "Я вважаю, що і Крим не був такою однозначною історією. Ми його просто в прямому сенсі слова здали. Сотні і сотні тисяч людей були за Україну. Десятки і десятки тисяч виходили на мітинги. Були готові організовувати дружини і так далі. Так, були різні частини, але більшість частин у перші дні були готові виконати наказ і обороняти Кримський півострів. І всі ми тепер знаємо, що у росіян була команда у разі спротиву повертатися і летіти на голубому вертольоті назад на Кубань. Але цього не відбулося. Тому так і здалося."

Андрій Білецький дуже правильно і відверто сказав про Турчинова та владу Порошенка, яка фактично дозволила анексію Криму. На початку російсько-української війни, 26 лютого 2014 року, біля стін парламенту в Сімферополі зібралися десятки тисяч людей з прапорами України. Крим був живий. Крим був український. Люди були готові чинити спротив, самоорганізовуватися, створювати загони оборони. Водночас українські військовослужбовці, які не отримали наказу, просто сиділи в казармах. Саме в цей час Росія безперешкодно, фактично пішим ходом, захоплювала Крим. І за це хтось має відповісти. Цитата Андрія Білецького: "Я вважаю, що і Крим не був такою однозначною історією. Ми його просто в прямому сенсі слова здали. Сотні і сотні тисяч людей були за Україну. Десятки і десятки тисяч виходили на мітинги. Були готові організовувати дружини і так далі. Так, були різні частини, але більшість частин у перші дні були готові виконати наказ і обороняти Кримський півострів. І всі ми тепер знаємо, що у росіян була команда у разі спротиву повертатися і летіти на голубому вертольоті назад на Кубань. Але цього не відбулося. Тому так і здалося."

Denys Shtilierman

108,350 Aufrufe • vor 7 Monaten

Поки ми боронимо країну, ми втратили державу. І в мене зовсім нема питань до Міндіча, Татарова, навіть Зеленського. Хто вони такі, я розумів з самого початку. В мене питання до вас, тих, хто дивиться зараз це відео. За винятком невеликої кількості людей, які є волонтерами і витримали цей марафон, і декілька сотень людей, які ще залишили силу донатити на Збройні Сили. Питання до всіх інших. Де ти, мій народе? Той народ, який в 22-му виходив з голими руками проти ворківських танків. Який не боявся нічого. Де ти зараз? Ви боїтеся поліції, ТЦК, поховалися в теплих помешканнях. Ви пропонували їй яйця по 17, браковані міни для ЗСУ, Конституцію на паузі для себе. І ось ми отримали зруйновану державу. Колись в одному з своїх відео про СЗЧ я казав, що у кожного є межа, після якої він прийме рішення йти в СЗЧ. Ось такий час настає для мене. Я не розумію, для кого я і мої хлопці мають залишатися тут. Дати час далі грабувати країну? Чи що? Звісно, я нікуди не піду, але ж думки такі є. А на що надійтесь ви? В моїх постах, в коментах під ними дуже багато сподівань, що військові прийдуть. Шановні друзі, ми знесилині з непровлення. В прямому сенсі цього слова. Мої, хлопці, знаходяться десятками діб на позиції. На відновлення, дві-три доби, і знову на позиції. Ви думаєте, що у нас залишаться сили розгрібати те лайно, яке дозволили створити ви? Чого ви боїтеся? Знайдіть в собі сили хоч розпосюдити цей пост і задуматися, яка доля цій країні.

Поки ми боронимо країну, ми втратили державу. І в мене зовсім нема питань до Міндіча, Татарова, навіть Зеленського. Хто вони такі, я розумів з самого початку. В мене питання до вас, тих, хто дивиться зараз це відео. За винятком невеликої кількості людей, які є волонтерами і витримали цей марафон, і декілька сотень людей, які ще залишили силу донатити на Збройні Сили. Питання до всіх інших. Де ти, мій народе? Той народ, який в 22-му виходив з голими руками проти ворківських танків. Який не боявся нічого. Де ти зараз? Ви боїтеся поліції, ТЦК, поховалися в теплих помешканнях. Ви пропонували їй яйця по 17, браковані міни для ЗСУ, Конституцію на паузі для себе. І ось ми отримали зруйновану державу. Колись в одному з своїх відео про СЗЧ я казав, що у кожного є межа, після якої він прийме рішення йти в СЗЧ. Ось такий час настає для мене. Я не розумію, для кого я і мої хлопці мають залишатися тут. Дати час далі грабувати країну? Чи що? Звісно, я нікуди не піду, але ж думки такі є. А на що надійтесь ви? В моїх постах, в коментах під ними дуже багато сподівань, що військові прийдуть. Шановні друзі, ми знесилині з непровлення. В прямому сенсі цього слова. Мої, хлопці, знаходяться десятками діб на позиції. На відновлення, дві-три доби, і знову на позиції. Ви думаєте, що у нас залишаться сили розгрібати те лайно, яке дозволили створити ви? Чого ви боїтеся? Знайдіть в собі сили хоч розпосюдити цей пост і задуматися, яка доля цій країні.

Актуальна Правда

31,922 Aufrufe • vor 9 Monaten

Це - зрадник Євґєній Баліцкій, колись нардеп від Партії регіонів, нині гауляйтер окупованої частини Запорізької області. І він гордо повідомляє про своє ефективне вирішення української проблеми в частині "нових регіонів Росії": він примусово виселяє українців з тимчасово окупованих територій цілими родинами. Бо вони українці і не радіють "СВО", не люблять Путіна. А також "били, і били жорстко" та робили з українцями інші речі, про які навіть Баліцкій не наважується відкрито говорити. -- "Ті, хто так чи інакше не підтримував "СВО", ті, хто ображав прапор, гімн Росії, президента Російської Федерації, – ми таких людей повиселяли цілими родинами. Ми розуміли, що це люди, яких нам не переконати. Нехай їдуть до себе в Бандерштат і там будують свій гей-світ. Когось примусово виселяли, доводили до стрічки, зачитували рішення про його виселення, давали пляшку води та відправляли. Але що робити з жінкою з трьома дітьми, яка має інше переконання, але вона не вважає Росію своєю батьківщиною. Вона не вважає, що те, що відбувається, - правильно. Ну що нам, вбивати її? Я із цими людьми ще вчора Новий рік зустрічав. За одним столом сидів. Ми били, й били жорстко. І, на жаль, доводилося приймати іноді вкрай жорсткі рішення, про які поки що й не розповідатиму". -- Баліцкій, звісно, мразота і покидьок, завжди таким був. Він ніколи не приховував своїх поглядів щодо України (і українські журналісти та телеканали із задоволенням тягнули його в етери з усім цим). Але конкретно щодо цієї ситуації певна раціональність в його заявах є.

Це - зрадник Євґєній Баліцкій, колись нардеп від Партії регіонів, нині гауляйтер окупованої частини Запорізької області. І він гордо повідомляє про своє ефективне вирішення української проблеми в частині "нових регіонів Росії": він примусово виселяє українців з тимчасово окупованих територій цілими родинами. Бо вони українці і не радіють "СВО", не люблять Путіна. А також "били, і били жорстко" та робили з українцями інші речі, про які навіть Баліцкій не наважується відкрито говорити. -- "Ті, хто так чи інакше не підтримував "СВО", ті, хто ображав прапор, гімн Росії, президента Російської Федерації, – ми таких людей повиселяли цілими родинами. Ми розуміли, що це люди, яких нам не переконати. Нехай їдуть до себе в Бандерштат і там будують свій гей-світ. Когось примусово виселяли, доводили до стрічки, зачитували рішення про його виселення, давали пляшку води та відправляли. Але що робити з жінкою з трьома дітьми, яка має інше переконання, але вона не вважає Росію своєю батьківщиною. Вона не вважає, що те, що відбувається, - правильно. Ну що нам, вбивати її? Я із цими людьми ще вчора Новий рік зустрічав. За одним столом сидів. Ми били, й били жорстко. І, на жаль, доводилося приймати іноді вкрай жорсткі рішення, про які поки що й не розповідатиму". -- Баліцкій, звісно, мразота і покидьок, завжди таким був. Він ніколи не приховував своїх поглядів щодо України (і українські журналісти та телеканали із задоволенням тягнули його в етери з усім цим). Але конкретно щодо цієї ситуації певна раціональність в його заявах є.

Alex Golobutsky (Олексій Голобуцький)

15,469 Aufrufe • vor 1 Monat

І про тупі інформаційні технології шахраїв для яких війна - це виключно можливість за рахунок маніпуляції та брехні збільшити свою аудиторію. І про такі речі треба говорити, це не можна замовчувати. Те, що робить шахрай Діма Гордон - це максимального рівня мерзотство. Бо на відміну від минулого, коли він грався з втюхуванням «зціленням Кашпіровського» та пірамідок, зараз він користується почуттями слабких людей, які за три роки повномасштабного вторгнення на жаль, досі вірять у казки таких як Гордон. Гордон до речі, перед самою повномасштабною війною розповідав байку, що піде воювати якщо буде повномасштабне вторгнення)) Коли ця війна забрала стільки людей, залишила сиротами дітей, в багатьох родинах батьки ховають своїх дітей, коли гинуть цілі родини, ця наволоч маніпулює на цьому вигадуючи «сенсацію». Не просто з новини навіть, а «сенсацію» про перебіг війни. І я сподіваюсь всі розуміють наскільки це верх цинізму. І от в цьому контексті я хочу звернутися до лідерів громадської думки, до військових та ветеранів зокрема. Я не знаю як ви й після такого зможете ходити до цієї наволочі. Ну бо ходили ж і не один, і не раз і продовжуєте. От зараз і подивимось у кого є позиція, а хто має принципи рівня Гордона.

І про тупі інформаційні технології шахраїв для яких війна - це виключно можливість за рахунок маніпуляції та брехні збільшити свою аудиторію. І про такі речі треба говорити, це не можна замовчувати. Те, що робить шахрай Діма Гордон - це максимального рівня мерзотство. Бо на відміну від минулого, коли він грався з втюхуванням «зціленням Кашпіровського» та пірамідок, зараз він користується почуттями слабких людей, які за три роки повномасштабного вторгнення на жаль, досі вірять у казки таких як Гордон. Гордон до речі, перед самою повномасштабною війною розповідав байку, що піде воювати якщо буде повномасштабне вторгнення)) Коли ця війна забрала стільки людей, залишила сиротами дітей, в багатьох родинах батьки ховають своїх дітей, коли гинуть цілі родини, ця наволоч маніпулює на цьому вигадуючи «сенсацію». Не просто з новини навіть, а «сенсацію» про перебіг війни. І я сподіваюсь всі розуміють наскільки це верх цинізму. І от в цьому контексті я хочу звернутися до лідерів громадської думки, до військових та ветеранів зокрема. Я не знаю як ви й після такого зможете ходити до цієї наволочі. Ну бо ходили ж і не один, і не раз і продовжуєте. От зараз і подивимось у кого є позиція, а хто має принципи рівня Гордона.

Симороз Олег Олександрович

76,518 Aufrufe • vor 1 Jahr

Тут просто прекрасно абсолютно все. Хто не розуміє. На відео народна депутатка розказує про корупцію Федорова, називає людей неграмотними, які не вміють аналізувати, і заявляє, що з таким тупеньким народом ми країну не побудуємо. Якщо хтось не знає, то пані Анна Скороход — це такий собі народний депутат, про яку вся країна дізналася 5 грудня 2025 року після розслідування НАБУ. Пані Скороход, яка нічого важчого за пісюн у руках не тримала, хотіла отримати 250 тисяч доларів за те, щоб на певну компанію наклали санкції. І вона найме пацанов каторіє в перєулкє когось в'єбут, що вона тут не баночка джина, і говорила по фєні так, що не кожен чьоткий пацик із району зможе так розпетляти. Я сподіваюся, що рано чи пізно у правоохоронних органів дійдуть руки й до Міністерства оборони. Чи у Євгена Хмари, чи в когось із антикорупційних органів нарешті з’явиться бажання залізти в цю клоаку й показати, хто та через які фірми працює з народними депутатами, чиновниками, армією та міністерством. Думаю, тоді всі ці баночки джина почнуть вилітати з України так швидко, як тільки зможуть узяти п’ятки в руки. І отака от пиздота буде розказувати про недолугість народу та про будівництво держави. Оці всі оказія лиш лишній раз підтверджують крінжовість цієї всієї історії навколо перестановок в уряді і з часом винесе нові "веселі" історії.

Тут просто прекрасно абсолютно все. Хто не розуміє. На відео народна депутатка розказує про корупцію Федорова, називає людей неграмотними, які не вміють аналізувати, і заявляє, що з таким тупеньким народом ми країну не побудуємо. Якщо хтось не знає, то пані Анна Скороход — це такий собі народний депутат, про яку вся країна дізналася 5 грудня 2025 року після розслідування НАБУ. Пані Скороход, яка нічого важчого за пісюн у руках не тримала, хотіла отримати 250 тисяч доларів за те, щоб на певну компанію наклали санкції. І вона найме пацанов каторіє в перєулкє когось в'єбут, що вона тут не баночка джина, і говорила по фєні так, що не кожен чьоткий пацик із району зможе так розпетляти. Я сподіваюся, що рано чи пізно у правоохоронних органів дійдуть руки й до Міністерства оборони. Чи у Євгена Хмари, чи в когось із антикорупційних органів нарешті з’явиться бажання залізти в цю клоаку й показати, хто та через які фірми працює з народними депутатами, чиновниками, армією та міністерством. Думаю, тоді всі ці баночки джина почнуть вилітати з України так швидко, як тільки зможуть узяти п’ятки в руки. І отака от пиздота буде розказувати про недолугість народу та про будівництво держави. Оці всі оказія лиш лишній раз підтверджують крінжовість цієї всієї історії навколо перестановок в уряді і з часом винесе нові "веселі" історії.

MACHIAVELLIST

108,294 Aufrufe • vor 1 Monat

Насамперед я шокований позицією відповідача. Вперше сьогодні я почув, що справжня причина санкцій проти мене — це саме існування Порошенка в Україні як лідера опозиції. Фактично нам прямо кажуть: загрозою національній безпеці є не дії, не рішення, а саме факт мого існування. І ця загроза, за логікою влади, має бути безстроковою — протягом усього мого життя. Жодної іншої підстави ми за весь час процесу так і не почули. Але закон говорить абсолютно чітко. У статті першій закону про санкції визначено вичерпний перелік осіб, до яких вони можуть застосовуватися. Я є автором цього закону, і стенограма Верховної Ради це підтверджує: санкції не можуть застосовуватися до громадян України, резидентів України. Вони передбачені виключно для нерезидентів. Тому те, що відбувається сьогодні, — це не правова процедура, а політичне рішення. Водночас путін полює за мною. І підприємства, що належать до трастового фонду родини Порошенків, стали об’єктами ракетних ударів. У київську кондитерську фабрику «Рошен» влучили «Шахеди». У січні та лютому були удари по логістичному центру. Але держава водночас позбавляє підприємства навіть права захищати людей. Постанова уряду №1506 прямо дозволяє підприємствам критичної інфраструктури купувати і використовувати засоби протиповітряної оборони для захисту працівників і виробництва. Але в тому ж документі написано: це право не поширюється на підприємства, що належать підсанкційним особам. Тобто по цих підприємствах ведеться полювання, але захищати людей нам заборонено. І водночас нам кажуть про європейський вибір України. У документах Європейської комісії прямо зазначено: політичні санкції проти лідерів опозиції несумісні з принципом верховенства права. Є рішення Європейського суду з прав людини, яке підтверджує: не можна застосовувати безстрокові, позасудові й необґрунтовані санкції під приводом «потенційної загрози». Врешті-решт, пану Зеленському треба навчитися визнавати свої помилки. Тому я дуже сподіваюся, що після 13 місяців затягування цього процесу сьогодні буде ухвалено об’єктивне, правове і європейське рішення.

Насамперед я шокований позицією відповідача. Вперше сьогодні я почув, що справжня причина санкцій проти мене — це саме існування Порошенка в Україні як лідера опозиції. Фактично нам прямо кажуть: загрозою національній безпеці є не дії, не рішення, а саме факт мого існування. І ця загроза, за логікою влади, має бути безстроковою — протягом усього мого життя. Жодної іншої підстави ми за весь час процесу так і не почули. Але закон говорить абсолютно чітко. У статті першій закону про санкції визначено вичерпний перелік осіб, до яких вони можуть застосовуватися. Я є автором цього закону, і стенограма Верховної Ради це підтверджує: санкції не можуть застосовуватися до громадян України, резидентів України. Вони передбачені виключно для нерезидентів. Тому те, що відбувається сьогодні, — це не правова процедура, а політичне рішення. Водночас путін полює за мною. І підприємства, що належать до трастового фонду родини Порошенків, стали об’єктами ракетних ударів. У київську кондитерську фабрику «Рошен» влучили «Шахеди». У січні та лютому були удари по логістичному центру. Але держава водночас позбавляє підприємства навіть права захищати людей. Постанова уряду №1506 прямо дозволяє підприємствам критичної інфраструктури купувати і використовувати засоби протиповітряної оборони для захисту працівників і виробництва. Але в тому ж документі написано: це право не поширюється на підприємства, що належать підсанкційним особам. Тобто по цих підприємствах ведеться полювання, але захищати людей нам заборонено. І водночас нам кажуть про європейський вибір України. У документах Європейської комісії прямо зазначено: політичні санкції проти лідерів опозиції несумісні з принципом верховенства права. Є рішення Європейського суду з прав людини, яке підтверджує: не можна застосовувати безстрокові, позасудові й необґрунтовані санкції під приводом «потенційної загрози». Врешті-решт, пану Зеленському треба навчитися визнавати свої помилки. Тому я дуже сподіваюся, що після 13 місяців затягування цього процесу сьогодні буде ухвалено об’єктивне, правове і європейське рішення.

Петро Порошенко

29,227 Aufrufe • vor 5 Monaten

Ми вирішили максимально скоротити і майже відмовитися від будь-яких виступів під час процесу. Не тому, що нам нічого сказати, а тому, що все вже зрозуміло. Довгих тринадцять місяців уряд, президент, РНБО із залученням Мінекономіки свідомо тягнуть засідання, блокуючи ухвалення обґрунтованого і законного рішення. Обґрунтованого і законного — бо президент не має права ні за Конституцією, ні за Законом про санкції накладати обмеження на громадян України, фізичних осіб, резидентів України. У законі про це чітко зазначено. Я можу лише поспівчувати суддям. Я маю сьогодні визнати: вони перебувають під шаленим тиском. Але вони мають підтримку українського народу, Європейського парламенту, Ради Європи, комісара з прав людини, Європейської комісії, політиків і громадських активістів, які наголошують, що не можна запроваджувати довічні санкції превентивно. Тринадцять місяців продемонстрували: нічогісінько немає. Тринадцять місяців продемонстрували: ні президенту, ні уряду нічого сказати ні суспільству, ні Європі. Після оголошеної на десять хвилин перерви суд пішов більш як на годину, і тепер рішення, ймовірно, відкладуть аж на квітень. Але я дуже сподіваюся, що у суддів вистачить громадянської мужності, принциповості, патріотизму та професіоналізму, щоб нарешті почути вже на 14-й місяць короткого і всім зрозумілого процесу рішення. Бо зараз я є єдина людина у світі, проти якої одночасно запроваджені санкції путіна і санкції Зеленського. Це не є санкції України — це є санкції Зеленського. І оця роздвоєність нарешті буде вирішена. Санкції путіна залишаться. Вирок, який мені виніс російський суд за терористичну і екстремістську діяльність, яка полягає в підтримці Збройних Сил України, залишиться, бо ми не маємо наміру припиняти підтримку. А незаконні, неєвропейські, позаконституційні, позасудові санкції пана Зеленського, особливо враховуючи рішення Європейського суду з прав людини, який напряму забороняє застосування проти громадян України таких санкцій, будуть скасовані. Це знущання над правосуддям. Це знущання над верховенством права. Це знущання над європейськими перспективами. Бо вчора, на жаль, у Брюсселі на засіданні послів ухвалили рішення: Україна зупинила реформи. В Україні парламентська криза. Широка коаліція не створюється. Три місяці не голосується жодна реформа, яку Україна взяла на себе зобов’язання запроваджувати. Отже, на жаль, розмови про членство України в 2027 році в Європейському Союзі залишаються пустим звуком. Розмови про підписання мирної угоди залишаються пустим звуком. Україна продовжує стирати себе. І сьогоднішній тиск на суд у вигляді перенесення очевидного для всіх рішення — з цього ж ряду. Треба зупинятися. Треба створювати демократичну стійкість, яка об’єднає всю країну для того, щоб ми наблизилися до миру, до членства в Європейському Союзі, до членства в НАТО, до того, щоб закінчити весь цей жах. Він уже нікому не цікавий, нікому не смішний і лише дискредитує і українську владу, і, на жаль, українську державу.

Ми вирішили максимально скоротити і майже відмовитися від будь-яких виступів під час процесу. Не тому, що нам нічого сказати, а тому, що все вже зрозуміло. Довгих тринадцять місяців уряд, президент, РНБО із залученням Мінекономіки свідомо тягнуть засідання, блокуючи ухвалення обґрунтованого і законного рішення. Обґрунтованого і законного — бо президент не має права ні за Конституцією, ні за Законом про санкції накладати обмеження на громадян України, фізичних осіб, резидентів України. У законі про це чітко зазначено. Я можу лише поспівчувати суддям. Я маю сьогодні визнати: вони перебувають під шаленим тиском. Але вони мають підтримку українського народу, Європейського парламенту, Ради Європи, комісара з прав людини, Європейської комісії, політиків і громадських активістів, які наголошують, що не можна запроваджувати довічні санкції превентивно. Тринадцять місяців продемонстрували: нічогісінько немає. Тринадцять місяців продемонстрували: ні президенту, ні уряду нічого сказати ні суспільству, ні Європі. Після оголошеної на десять хвилин перерви суд пішов більш як на годину, і тепер рішення, ймовірно, відкладуть аж на квітень. Але я дуже сподіваюся, що у суддів вистачить громадянської мужності, принциповості, патріотизму та професіоналізму, щоб нарешті почути вже на 14-й місяць короткого і всім зрозумілого процесу рішення. Бо зараз я є єдина людина у світі, проти якої одночасно запроваджені санкції путіна і санкції Зеленського. Це не є санкції України — це є санкції Зеленського. І оця роздвоєність нарешті буде вирішена. Санкції путіна залишаться. Вирок, який мені виніс російський суд за терористичну і екстремістську діяльність, яка полягає в підтримці Збройних Сил України, залишиться, бо ми не маємо наміру припиняти підтримку. А незаконні, неєвропейські, позаконституційні, позасудові санкції пана Зеленського, особливо враховуючи рішення Європейського суду з прав людини, який напряму забороняє застосування проти громадян України таких санкцій, будуть скасовані. Це знущання над правосуддям. Це знущання над верховенством права. Це знущання над європейськими перспективами. Бо вчора, на жаль, у Брюсселі на засіданні послів ухвалили рішення: Україна зупинила реформи. В Україні парламентська криза. Широка коаліція не створюється. Три місяці не голосується жодна реформа, яку Україна взяла на себе зобов’язання запроваджувати. Отже, на жаль, розмови про членство України в 2027 році в Європейському Союзі залишаються пустим звуком. Розмови про підписання мирної угоди залишаються пустим звуком. Україна продовжує стирати себе. І сьогоднішній тиск на суд у вигляді перенесення очевидного для всіх рішення — з цього ж ряду. Треба зупинятися. Треба створювати демократичну стійкість, яка об’єднає всю країну для того, щоб ми наблизилися до миру, до членства в Європейському Союзі, до членства в НАТО, до того, щоб закінчити весь цей жах. Він уже нікому не цікавий, нікому не смішний і лише дискредитує і українську владу, і, на жаль, українську державу.

Петро Порошенко

13,756 Aufrufe • vor 5 Monaten

Цей тиждень може стати одним із вирішальних у питанні війни і миру. 15 серпня, на Алясці говоритимуть про війну росії проти України та можливе припинення вогню. І саме зараз надзвичайно важливо нагадати: ми — не об’єкт торгу, ми — самостійна, суверенна держава, яка заплатила найвищу ціну за своє право бути вільною. Пріоритет команди «Європейської Солідарності» залишається незмінним — перемога України і максимальна підтримка Збройних Сил. Але ми також розуміємо: гармати можуть замовкнути лише тоді, коли починають говорити дипломати. І дипломатія — це ще один фронт, де треба вміти перемагати. По-перше, ми підтримуємо повне й безумовне припинення вогню по наявній лінії зіткнення. Переговори потребують тиші. Якщо ж це неможливо негайно — розглядаємо проміжний, менш бажаний варіант: припинення вогню у повітрі та на морі, але із гарантованим найкоротшим, дуже стислим переходом до режиму повної тиші. По-друге, припинення вогню не може обумовлюватися втратою територій. Україна не торгує своїми землями. Тоді то не «угода про мир», а небезпечний прецедент, якщо хтось пробує силою перекроїти кордони. Наші кордони закріплені Конституцією і є міжнародно визнані. По-третє, принцип «нічого про Україну без України», запроваджений нашою командою — непорушний. Це означає нашу обов’язкову присутність за будь-яким столом переговорів. Ніхто не має права вирішувати нашу долю за нашою спиною, і будь-які рішення, що стосуються українського суверенітету, територіальної цілісності та безпеки, мають ухвалюватися лише за участі України. Так само «нічого про безпеку Європи без Європи». Україна — частина європейської системи безпеки. Доля континенту не може вирішуватися в переговорах між двома державами, якими б впливовими вони не були, без нашого голосу, без голосу наших європейських партнерів. По-четверте, щоб уникнути помилок минулого, українська делегація має бути підсилена найкращими дипломатами й фахівцями, які користуються довірою українського суспільства та наших партнерів. Потрібно зняти штучні обмеження на парламентську дипломатію, щоб у розмові з Конгресом, Адміністрацією США, бізнесом і громадськістю Америки звучав потужний і єдиний український голос. По-п’яте, чим складніші й болючіші рішення, тим більше влада зобов’язана чесно говорити з суспільством. Директиви на переговори мають бути обговорені в парламенті, хоча би з лідерами фракцій, а не ухвалюватися в тиші кабінетів. Єдність народжується не в умовах переслідувань опозиції, журналістів чи активістів, а в умовах довіри та прозорості. Українці мають право знати правду — про ситуацію на фронті, про стан мобілізації, про економіку, оборонне виробництво і міжнародну підтримку. Правду — а не заспокійливі пропагандистські відеороликиєдиного марафону. Тому вкотре закликаю створити коаліцію національної єдності в парламенті. Замість пересування ліжок, сформувати уряд національного порятунку. Він має діяти швидко: перекрити корупційні схеми, припинити мародерство і марнотратство. Спрямувати кожну гривню на фронт і безпосередньо бригадам, в тому числі і кошти ПДФО. Будувати фортифікації на фронті та укриття в тилу. Впроваджувати НАТОвські стандарти захисту життя солдатів. Перевести економіку на воєнні рейки. Ми повинні виконати умови, які відкриють двері до повної фінансової підтримки від партнерів — завершити судову реформу, очистити прокуратуру. Перезавантажити ДБР, назавжди позбавившись «портновщини». Рішення, які прийматимуться найближчим часом, визначатимуть долю не лише України, а й майбутнє всієї системи міжнародної безпеки. Ми готові говорити. Але говорити так, щоб світ почув: Україна не зламається, не продасть свій суверенітет і ніколи не проміняє свободу. І як би не називалося місце зустрічі — Париж, Аляска чи навіть Антарктида — ми там волею народу, який воює, щоб перемогти. Вирішення викликів глобальної стабільності починається з України. Поки триває російська війна проти України, неможливо уявити повернення до глобального миру, безпеки й стабільності.

Цей тиждень може стати одним із вирішальних у питанні війни і миру. 15 серпня, на Алясці говоритимуть про війну росії проти України та можливе припинення вогню. І саме зараз надзвичайно важливо нагадати: ми — не об’єкт торгу, ми — самостійна, суверенна держава, яка заплатила найвищу ціну за своє право бути вільною. Пріоритет команди «Європейської Солідарності» залишається незмінним — перемога України і максимальна підтримка Збройних Сил. Але ми також розуміємо: гармати можуть замовкнути лише тоді, коли починають говорити дипломати. І дипломатія — це ще один фронт, де треба вміти перемагати. По-перше, ми підтримуємо повне й безумовне припинення вогню по наявній лінії зіткнення. Переговори потребують тиші. Якщо ж це неможливо негайно — розглядаємо проміжний, менш бажаний варіант: припинення вогню у повітрі та на морі, але із гарантованим найкоротшим, дуже стислим переходом до режиму повної тиші. По-друге, припинення вогню не може обумовлюватися втратою територій. Україна не торгує своїми землями. Тоді то не «угода про мир», а небезпечний прецедент, якщо хтось пробує силою перекроїти кордони. Наші кордони закріплені Конституцією і є міжнародно визнані. По-третє, принцип «нічого про Україну без України», запроваджений нашою командою — непорушний. Це означає нашу обов’язкову присутність за будь-яким столом переговорів. Ніхто не має права вирішувати нашу долю за нашою спиною, і будь-які рішення, що стосуються українського суверенітету, територіальної цілісності та безпеки, мають ухвалюватися лише за участі України. Так само «нічого про безпеку Європи без Європи». Україна — частина європейської системи безпеки. Доля континенту не може вирішуватися в переговорах між двома державами, якими б впливовими вони не були, без нашого голосу, без голосу наших європейських партнерів. По-четверте, щоб уникнути помилок минулого, українська делегація має бути підсилена найкращими дипломатами й фахівцями, які користуються довірою українського суспільства та наших партнерів. Потрібно зняти штучні обмеження на парламентську дипломатію, щоб у розмові з Конгресом, Адміністрацією США, бізнесом і громадськістю Америки звучав потужний і єдиний український голос. По-п’яте, чим складніші й болючіші рішення, тим більше влада зобов’язана чесно говорити з суспільством. Директиви на переговори мають бути обговорені в парламенті, хоча би з лідерами фракцій, а не ухвалюватися в тиші кабінетів. Єдність народжується не в умовах переслідувань опозиції, журналістів чи активістів, а в умовах довіри та прозорості. Українці мають право знати правду — про ситуацію на фронті, про стан мобілізації, про економіку, оборонне виробництво і міжнародну підтримку. Правду — а не заспокійливі пропагандистські відеороликиєдиного марафону. Тому вкотре закликаю створити коаліцію національної єдності в парламенті. Замість пересування ліжок, сформувати уряд національного порятунку. Він має діяти швидко: перекрити корупційні схеми, припинити мародерство і марнотратство. Спрямувати кожну гривню на фронт і безпосередньо бригадам, в тому числі і кошти ПДФО. Будувати фортифікації на фронті та укриття в тилу. Впроваджувати НАТОвські стандарти захисту життя солдатів. Перевести економіку на воєнні рейки. Ми повинні виконати умови, які відкриють двері до повної фінансової підтримки від партнерів — завершити судову реформу, очистити прокуратуру. Перезавантажити ДБР, назавжди позбавившись «портновщини». Рішення, які прийматимуться найближчим часом, визначатимуть долю не лише України, а й майбутнє всієї системи міжнародної безпеки. Ми готові говорити. Але говорити так, щоб світ почув: Україна не зламається, не продасть свій суверенітет і ніколи не проміняє свободу. І як би не називалося місце зустрічі — Париж, Аляска чи навіть Антарктида — ми там волею народу, який воює, щоб перемогти. Вирішення викликів глобальної стабільності починається з України. Поки триває російська війна проти України, неможливо уявити повернення до глобального миру, безпеки й стабільності.

Петро Порошенко

37,682 Aufrufe • vor 1 Jahr

У новий 2026 рік ми заходимо із графіками відключень три через шість. Із моніторинговими групами і картою повітряних тривог у швидкому доступі. Із тривожними новинами про рух на фронті і плутаними повідомленнями про домовленості про мир. Наша команда за рік перетягала на фронт геть усе — від дронів, «Цукорків» до важкої техніки і генераторів. Понад сто п’ятдесят поїздок і передач, ще більше зустрічей з нашими воїнами. Ми бачилися з кимось із вас на судах і під час звільнення політичних в’язнів Банкової. Всі разом слідкували за новинами під час унікальної для всього світу операції «Павутина», та із задоволенням рахували знищені русняві літаки, які випускали ракети по мирних містах. Раділи за своїх, коли наші неймовірні пілоти-дронарі маленькою FPVшкою відправили на той світ гелікоптер ворога разом з бурятською командою. Всі разом оплакували нашого загиблого друга і великого українця Андрія Парубія. Всі разом — з обуренням спостерігали як в судовій системі вскривається «спрут Портнова», який отримав квиток на концерт Кобзона десь на Іспанщині. Ми всі — були приємно здивовані, пишалися неймовірно тисячами молодих людей, які вийшли під театр Франка із картонками. Які своєю енергією, вірою, силою правди не допустили остаточної узурпації влади. Найбільш гостросюжетним серіалом року, безперечно, для нас були плівки НАБУ. Викриття корупції в найвищих кабінетах країни. Розчарування, обурення, втрата довіри… Це був важкий рік. Рік, коли ми всі мали маленький шанс, коротке вікно можливостей завдяки дипломатії домогтися швидкого миру для України. Але цей шанс змарновано, і нині вся країна, затамувавши подих, слідкує за перебігом перемовин. Ми всі рахуємо дні. Дні, коли закінчиться відлік втрат — людей, територій. Коли ми не будемо змушені обирати — гідність чи капітуляція. Але я дивлюся в майбутнє із оптимізмом. Бо стільки, скільки ми всі пройшли, пережили і вижили, мабуть, не пережила жодна нація світу. А саме тому будьте впевнені: ми вистоїмо. З Новим Роком! Слава Україні!

У новий 2026 рік ми заходимо із графіками відключень три через шість. Із моніторинговими групами і картою повітряних тривог у швидкому доступі. Із тривожними новинами про рух на фронті і плутаними повідомленнями про домовленості про мир. Наша команда за рік перетягала на фронт геть усе — від дронів, «Цукорків» до важкої техніки і генераторів. Понад сто п’ятдесят поїздок і передач, ще більше зустрічей з нашими воїнами. Ми бачилися з кимось із вас на судах і під час звільнення політичних в’язнів Банкової. Всі разом слідкували за новинами під час унікальної для всього світу операції «Павутина», та із задоволенням рахували знищені русняві літаки, які випускали ракети по мирних містах. Раділи за своїх, коли наші неймовірні пілоти-дронарі маленькою FPVшкою відправили на той світ гелікоптер ворога разом з бурятською командою. Всі разом оплакували нашого загиблого друга і великого українця Андрія Парубія. Всі разом — з обуренням спостерігали як в судовій системі вскривається «спрут Портнова», який отримав квиток на концерт Кобзона десь на Іспанщині. Ми всі — були приємно здивовані, пишалися неймовірно тисячами молодих людей, які вийшли під театр Франка із картонками. Які своєю енергією, вірою, силою правди не допустили остаточної узурпації влади. Найбільш гостросюжетним серіалом року, безперечно, для нас були плівки НАБУ. Викриття корупції в найвищих кабінетах країни. Розчарування, обурення, втрата довіри… Це був важкий рік. Рік, коли ми всі мали маленький шанс, коротке вікно можливостей завдяки дипломатії домогтися швидкого миру для України. Але цей шанс змарновано, і нині вся країна, затамувавши подих, слідкує за перебігом перемовин. Ми всі рахуємо дні. Дні, коли закінчиться відлік втрат — людей, територій. Коли ми не будемо змушені обирати — гідність чи капітуляція. Але я дивлюся в майбутнє із оптимізмом. Бо стільки, скільки ми всі пройшли, пережили і вижили, мабуть, не пережила жодна нація світу. А саме тому будьте впевнені: ми вистоїмо. З Новим Роком! Слава Україні!

Петро Порошенко

13,700 Aufrufe • vor 7 Monaten

18-річний хлопець повернувся з Польщі до України. Та згодом він публічно пожалкував про це рішення й закликав інших не повторювати його помилки. В його словах прозвучала гірка правда: “В Україні немає майбутнього”. Наступного ж дня — у стилі, що більше нагадує кадирівську Чечню, ніж європейську державу — з’явилось відео з вибаченням. Бандити Зеленського змусили зректися своєї думки. Не злочину, не наклепу — а власної точки зору. І цим “вибаченням” держава лише підтвердила кожне слово хлопця. Вільна країна — це не гасло. Це право бути собою, навіть коли ти не згоден. Свобода — це не коли ти можеш говорити лише “правильне згідно лінії партії”, а коли можеш говорити те, що думаєш, і залишитися людиною, а не ворогом держави. Зеленський - мразь. Батьки дітей після такого ще більше почнуть вивозити дітей.

18-річний хлопець повернувся з Польщі до України. Та згодом він публічно пожалкував про це рішення й закликав інших не повторювати його помилки. В його словах прозвучала гірка правда: “В Україні немає майбутнього”. Наступного ж дня — у стилі, що більше нагадує кадирівську Чечню, ніж європейську державу — з’явилось відео з вибаченням. Бандити Зеленського змусили зректися своєї думки. Не злочину, не наклепу — а власної точки зору. І цим “вибаченням” держава лише підтвердила кожне слово хлопця. Вільна країна — це не гасло. Це право бути собою, навіть коли ти не згоден. Свобода — це не коли ти можеш говорити лише “правильне згідно лінії партії”, а коли можеш говорити те, що думаєш, і залишитися людиною, а не ворогом держави. Зеленський - мразь. Батьки дітей після такого ще більше почнуть вивозити дітей.

Myroslav Oleshko

59,094 Aufrufe • vor 1 Jahr

Спробую відновити, наскільки це можливо, картинку одного епізоду нашої спільної з Веганом роботи. Скоріш за все, це була середина грудня 2023 року, на околицях АКХЗ (див. перше фото). Друге фото – наближення на частину заводу та прилеглої території, де і відбувались події які я опишу далі. "ПКМ" - моя позиція на той момент (там у нас був не тільки ПКМ, але в основному працювали з нього), "Гранатомет" - позиція Вегана з його 40-мм станковим Mk-19. Окремо зазначена точка "Відео" - більш рання позиція з якою у мене зберігся відеозапис (теж додається), який дозволяє оцінити прилеглу місцевість (коли я спрямовую камеру і кажу що "десь там підори" - це і є напрямок на той самий шматок посадки, позначений як "10 русских"). В той самий день мало того, що на дворі були зима і дубак, так ще й цього прекрасного дня ліг особливо густий туман, який нехай і не перетворив погоду на нельотну, але зробив польоти дронів на кілька годин абсолютно безглуздим заняттям через нульову видимість. Росіяни, вже поклавши сотні трупів кількома шарами в одних і тих же місцях, навчились на своїх помилках користуватися погодою і відповідно вирішили на повну використати густий туман - відразу на кількох напрямках висунулося по відділенню піхоти, в тому числі і в секторі, який я посилено моніторив з позиції "ПКМ". Але ось хоч ПКМ у нас і був, але планки Пікаттіні на нього ще не було, і можна було замість точної стрільби по тепловізійному прицілу тільки дуже приблизно навалити по орієнтирах - тобто просто трохи залякати відділення піхоти і змусити їх залягти, але не вбити нікого. Мене це не влаштувало, багато в чому з егоїстичних мотивів - якщо це відділення прорветься на завод і досидить на ньому до ночі, то чергувати вночі буде дуже страшно. З ненульовою ймовірністю хтось із цих циркачів, уже перебуваючи на заводі, пролізе під покровом ночі та туману через рідкий ланцюг СПшек вглиб заводу, заляже там і потім розстріляє когось із нас у спину в найнесподіванішому місці. Для вирішення цієї проблеми я зв'язався з Веганом по рації і запропонував йому попрацювати разом - я з теплаком даю йому коригування на відділення піхоти, яке лізе у повний ріст по посадці і взагалі нічого не боїться, а він їх знищує. Було дві проблеми - від найпершого в ланцюжку росіянина до кута паркану з нашою СПшкою було десятка три метрів, і з огляду на складний рельєф Веган міг би легко влучити і в наших. До того ж кількість 40-мм гранат була дуже обмежена, і промазати означало втратити шанс їх вбити. Так що коли після пари пристрілювальних гранат настав час приймати рішення, чи давати по цій пристрілці повноцінну чергу, я візуалізував еліпс розсіювання, наклав на нього гауссіану і зайнявся іншою ментальною гімнастикою, щоб ну хоч якось на око прикинути ймовірність що черга полетить куди треба. В результаті я вирішив, що ризик виправданий, а в снайперські здібності Вегана я вірю, я дав йому відмашку і він пустив довгу чергу 40-мм HEDP, які практично ідеально лягли вздовж посадки. Частина цих гранат вибухнула в кронах дерев, частина - вже на землі, а одна граната, судячи з усього, взагалі потрапила прямо в підара, враховуючи, що з одного силуета полетіло багато теплих бризок. В результаті звідти змогли втікти лише три російських піхотинця – більш ніж за дві доби мого чергування на цій позиції звідти більше ніхто так і не виповз, і нашій ділянці заводу туманний прорив більше не загрожував. Найсумніше те що відеофіксації не було, тому що дрони не літали, доповідь хоча б по радійці про ворожі втрати я теж не зробив, тому що з самого початку просто бачив що пішли троє, і думав що може бути решта семеро просто залягли і вийдуть з посадки пізніше. Тільки через пару діб, коли і дрони відновили регулярні польоти, я зрозумів, що ці семеро зайвохромосомних самураїв просто померли прямо на місці. За один тільки цей епізод масового геноциду русні за одне натискання гашетки я б йому дав грамоту типу "ніхуя собі ти рекс", бо інших людей які могли б повторити таку ювелірну роботу я не знаю.

Спробую відновити, наскільки це можливо, картинку одного епізоду нашої спільної з Веганом роботи. Скоріш за все, це була середина грудня 2023 року, на околицях АКХЗ (див. перше фото). Друге фото – наближення на частину заводу та прилеглої території, де і відбувались події які я опишу далі. "ПКМ" - моя позиція на той момент (там у нас був не тільки ПКМ, але в основному працювали з нього), "Гранатомет" - позиція Вегана з його 40-мм станковим Mk-19. Окремо зазначена точка "Відео" - більш рання позиція з якою у мене зберігся відеозапис (теж додається), який дозволяє оцінити прилеглу місцевість (коли я спрямовую камеру і кажу що "десь там підори" - це і є напрямок на той самий шматок посадки, позначений як "10 русских"). В той самий день мало того, що на дворі були зима і дубак, так ще й цього прекрасного дня ліг особливо густий туман, який нехай і не перетворив погоду на нельотну, але зробив польоти дронів на кілька годин абсолютно безглуздим заняттям через нульову видимість. Росіяни, вже поклавши сотні трупів кількома шарами в одних і тих же місцях, навчились на своїх помилках користуватися погодою і відповідно вирішили на повну використати густий туман - відразу на кількох напрямках висунулося по відділенню піхоти, в тому числі і в секторі, який я посилено моніторив з позиції "ПКМ". Але ось хоч ПКМ у нас і був, але планки Пікаттіні на нього ще не було, і можна було замість точної стрільби по тепловізійному прицілу тільки дуже приблизно навалити по орієнтирах - тобто просто трохи залякати відділення піхоти і змусити їх залягти, але не вбити нікого. Мене це не влаштувало, багато в чому з егоїстичних мотивів - якщо це відділення прорветься на завод і досидить на ньому до ночі, то чергувати вночі буде дуже страшно. З ненульовою ймовірністю хтось із цих циркачів, уже перебуваючи на заводі, пролізе під покровом ночі та туману через рідкий ланцюг СПшек вглиб заводу, заляже там і потім розстріляє когось із нас у спину в найнесподіванішому місці. Для вирішення цієї проблеми я зв'язався з Веганом по рації і запропонував йому попрацювати разом - я з теплаком даю йому коригування на відділення піхоти, яке лізе у повний ріст по посадці і взагалі нічого не боїться, а він їх знищує. Було дві проблеми - від найпершого в ланцюжку росіянина до кута паркану з нашою СПшкою було десятка три метрів, і з огляду на складний рельєф Веган міг би легко влучити і в наших. До того ж кількість 40-мм гранат була дуже обмежена, і промазати означало втратити шанс їх вбити. Так що коли після пари пристрілювальних гранат настав час приймати рішення, чи давати по цій пристрілці повноцінну чергу, я візуалізував еліпс розсіювання, наклав на нього гауссіану і зайнявся іншою ментальною гімнастикою, щоб ну хоч якось на око прикинути ймовірність що черга полетить куди треба. В результаті я вирішив, що ризик виправданий, а в снайперські здібності Вегана я вірю, я дав йому відмашку і він пустив довгу чергу 40-мм HEDP, які практично ідеально лягли вздовж посадки. Частина цих гранат вибухнула в кронах дерев, частина - вже на землі, а одна граната, судячи з усього, взагалі потрапила прямо в підара, враховуючи, що з одного силуета полетіло багато теплих бризок. В результаті звідти змогли втікти лише три російських піхотинця – більш ніж за дві доби мого чергування на цій позиції звідти більше ніхто так і не виповз, і нашій ділянці заводу туманний прорив більше не загрожував. Найсумніше те що відеофіксації не було, тому що дрони не літали, доповідь хоча б по радійці про ворожі втрати я теж не зробив, тому що з самого початку просто бачив що пішли троє, і думав що може бути решта семеро просто залягли і вийдуть з посадки пізніше. Тільки через пару діб, коли і дрони відновили регулярні польоти, я зрозумів, що ці семеро зайвохромосомних самураїв просто померли прямо на місці. За один тільки цей епізод масового геноциду русні за одне натискання гашетки я б йому дав грамоту типу "ніхуя собі ти рекс", бо інших людей які могли б повторити таку ювелірну роботу я не знаю.

Alex

46,360 Aufrufe • vor 1 Jahr

Федоров: Дивіться, я шість місяців на хейт по мобілізації не відповідав взагалі для того, щоб не допустити ситуації, яка виникла сьогодні, і до якої, по суті, нас довів Главком, ГШ – не знаю, хто там архітектор цієї історії. Для того, щоб не сказати "це не я" і не уникати якоїсь відповідальності, яка може бути Але кому підпорядковується ТЦК? Сухопутним військам. Кому підпорядковуються Сухопутні війська? Главкому і Генеральний штаб займається, опікується цими питаннями. Є полісі, де потрібно надягати маски, але давайте говорити відверто, якщо ми домовилися говорити сьогодні як з дорослими людьми: маски – тому що немає відповідальності за напади на ТЦК. Інша проблема – є інша відповідь, тобто тут немає чорного і білого сторони Але насправді питання мобілізації неможливо вирішити, якщо не вирішити питання, які я вам показав. Тому що, знаєте, що зараз молоді люди обговорюють? Вони не нові контракти обговорюють, які ми запустили – дворічні, 14-місячні і так далі. Вони обговорюють екс-комбрига 155-ї бригади, який зробив найбільше зло, яке взагалі можна було зробити під час повномасштабної війни. І вони обговорюють штурмові підрозділи, а конкретні ситуації, які там відбулися Тому неможливо вирішити питання мобілізації без нового суспільного договору і без реальних змін у війську. Чому, до речі, Третій штурмовий корпус – найбільший взагалі корпус по всій лінії фронту? Тому що побудовані процеси, тому що є відповідальність за лінію, є смуга відповідальності, тому що всі бригади зібрані всередині Третього корпусу, тому що є чітка вертикаль, тому що є доктрина, тому що є нормальне забезпечення, тому що є лідерство, тому що ти з ким не зустрічаєшся, а там HR-скіл такий у людей, які підбирають, що всі толкові і розбираються в будь-якому питанні Або "Хартія", або інші підрозділи, які показують результат. І там проблем такої немає з мобілізацією. "Хартія" – черга, мінімум 2000 іноземців, які хочуть приїхати зараз в "Хартію". Мінімум 2000 І питання, корінь проблеми насправді в нашому продукті. А що ми продаємо? Ми продаємо брехню, хаос, безвідповідальність, іди туди там не заміновано? Чи що ми продаємо? Тому нам потрібно змінити кардинально наш продукт. Українці це заслужили своєю роботою і своєю службою. І в армії є велика кількість людей, які можуть робити набагато більше речей, якщо їм дати свободу і підтримати їхнє лідерство. І вони не будуть тікати з поля бою І всі ці фейки про те, що Сирський може там тримати фронт, тому що він от такий диктаторсько-авторитарного типу – українці зупинили росіян, тому що прийняли рішення, вони вийшли і зупинили. Українці вміють брати на себе відповідальність. Українцям не потрібна зверху людина з дубинкою, яка буде його пхати на першу лінію 10-15 днів під дронами. Українці самі приймають рішення: йдуть, беруть на себе ризики, самі розуміють, самі сидять в окопі і знають, що вони роблять це заради своєї родини. А не тому, що вони бояться піти в СЗЧ або ще щось, бо вони несуть відповідальність І цим хлопців їм сьогодні потрібна повага, їм потрібні нормальні контракти, їм потрібні терміни служби, їм потрібна можливість переведення, їм потрібні нормальні лідери, які їх слухають, їм потрібна нормальна соціальна підтримка і багато різних речей, які ми повинні впровадити, але будуючи системні рішення

Федоров: Дивіться, я шість місяців на хейт по мобілізації не відповідав взагалі для того, щоб не допустити ситуації, яка виникла сьогодні, і до якої, по суті, нас довів Главком, ГШ – не знаю, хто там архітектор цієї історії. Для того, щоб не сказати "це не я" і не уникати якоїсь відповідальності, яка може бути Але кому підпорядковується ТЦК? Сухопутним військам. Кому підпорядковуються Сухопутні війська? Главкому і Генеральний штаб займається, опікується цими питаннями. Є полісі, де потрібно надягати маски, але давайте говорити відверто, якщо ми домовилися говорити сьогодні як з дорослими людьми: маски – тому що немає відповідальності за напади на ТЦК. Інша проблема – є інша відповідь, тобто тут немає чорного і білого сторони Але насправді питання мобілізації неможливо вирішити, якщо не вирішити питання, які я вам показав. Тому що, знаєте, що зараз молоді люди обговорюють? Вони не нові контракти обговорюють, які ми запустили – дворічні, 14-місячні і так далі. Вони обговорюють екс-комбрига 155-ї бригади, який зробив найбільше зло, яке взагалі можна було зробити під час повномасштабної війни. І вони обговорюють штурмові підрозділи, а конкретні ситуації, які там відбулися Тому неможливо вирішити питання мобілізації без нового суспільного договору і без реальних змін у війську. Чому, до речі, Третій штурмовий корпус – найбільший взагалі корпус по всій лінії фронту? Тому що побудовані процеси, тому що є відповідальність за лінію, є смуга відповідальності, тому що всі бригади зібрані всередині Третього корпусу, тому що є чітка вертикаль, тому що є доктрина, тому що є нормальне забезпечення, тому що є лідерство, тому що ти з ким не зустрічаєшся, а там HR-скіл такий у людей, які підбирають, що всі толкові і розбираються в будь-якому питанні Або "Хартія", або інші підрозділи, які показують результат. І там проблем такої немає з мобілізацією. "Хартія" – черга, мінімум 2000 іноземців, які хочуть приїхати зараз в "Хартію". Мінімум 2000 І питання, корінь проблеми насправді в нашому продукті. А що ми продаємо? Ми продаємо брехню, хаос, безвідповідальність, іди туди там не заміновано? Чи що ми продаємо? Тому нам потрібно змінити кардинально наш продукт. Українці це заслужили своєю роботою і своєю службою. І в армії є велика кількість людей, які можуть робити набагато більше речей, якщо їм дати свободу і підтримати їхнє лідерство. І вони не будуть тікати з поля бою І всі ці фейки про те, що Сирський може там тримати фронт, тому що він от такий диктаторсько-авторитарного типу – українці зупинили росіян, тому що прийняли рішення, вони вийшли і зупинили. Українці вміють брати на себе відповідальність. Українцям не потрібна зверху людина з дубинкою, яка буде його пхати на першу лінію 10-15 днів під дронами. Українці самі приймають рішення: йдуть, беруть на себе ризики, самі розуміють, самі сидять в окопі і знають, що вони роблять це заради своєї родини. А не тому, що вони бояться піти в СЗЧ або ще щось, бо вони несуть відповідальність І цим хлопців їм сьогодні потрібна повага, їм потрібні нормальні контракти, їм потрібні терміни служби, їм потрібна можливість переведення, їм потрібні нормальні лідери, які їх слухають, їм потрібна нормальна соціальна підтримка і багато різних речей, які ми повинні впровадити, але будуючи системні рішення

Останній Капіталіст

24,543 Aufrufe • vor 1 Monat