Загрузка видео...

Не удалось загрузить видео

Возникла проблема при загрузке этого видео. Это может быть связано с временными проблемами сети или видео может быть недоступно.

На главную

друзі, наш польський богатир чомусь видалив докази свого шляхетського домінування. але ми зберегли документування подвигів славного сина польского народу, який показав нам відеодоказ, що має компʼютер, годинник і драні шкарпетки. на цьому можна закінчувати. краще вже не буде.

пан шаміль

51,798 subscribers

62,782 просмотров • 2 месяцев назад •via X (Twitter)

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

Комментарии: 0

Нет доступных комментариев

Здесь появятся комментарии из оригинального поста

Похожие видео

Сьогодні з командою у Великій Британії на ювілейному Саміті Міжнародного демократичного союзу. Але перед тим заїхали оглянути замовлену техніку для ЗСУ. З цим «малюком» ви вже всі знайомі. Менше місяця тому ми вже передали один хлопцям на фронт. Він за 1,5 хвилини завантажує контейнер з боєприпасами, БТРами, лазнями, майстернями, снарядами вагою до 18 тонн. Тому сьогодні, під час контрнаступу, така техніка дуже потрібна нашим воїнам. Таких «малюків» приїде в Україну ще 20, все законтрактовано 😉 Але ми на цьому не зупинилися. Знайшли чотирьохмостовий DAF, який має такий самий двигун, таку саму коробку та потужність, 1,5 хвилини для розвантаження контейнеру з боєприпасами… Зараз аналізуємо, робимо технічний огляд, випробування, і якщо все буде успішно, це буде наш наступний контракт, який ми укладемо під час мого перебування тут, у Великій Британії. Наш добрий друг Алекс, який допомагає нам із ліцензіями, сьогодні люб’язно погодився, що він напише звернення на уряд Великої Британії, щоб нам якнайшвидше оформили ліцензію. Робимо все для підсилення ЗСУ. Працюємо разом на перемогу!

Сьогодні з командою у Великій Британії на ювілейному Саміті Міжнародного демократичного союзу. Але перед тим заїхали оглянути замовлену техніку для ЗСУ. З цим «малюком» ви вже всі знайомі. Менше місяця тому ми вже передали один хлопцям на фронт. Він за 1,5 хвилини завантажує контейнер з боєприпасами, БТРами, лазнями, майстернями, снарядами вагою до 18 тонн. Тому сьогодні, під час контрнаступу, така техніка дуже потрібна нашим воїнам. Таких «малюків» приїде в Україну ще 20, все законтрактовано 😉 Але ми на цьому не зупинилися. Знайшли чотирьохмостовий DAF, який має такий самий двигун, таку саму коробку та потужність, 1,5 хвилини для розвантаження контейнеру з боєприпасами… Зараз аналізуємо, робимо технічний огляд, випробування, і якщо все буде успішно, це буде наш наступний контракт, який ми укладемо під час мого перебування тут, у Великій Британії. Наш добрий друг Алекс, який допомагає нам із ліцензіями, сьогодні люб’язно погодився, що він напише звернення на уряд Великої Британії, щоб нам якнайшвидше оформили ліцензію. Робимо все для підсилення ЗСУ. Працюємо разом на перемогу!

Петро Порошенко

50,950 просмотров • 3 лет назад

Ми платимо страшну ціну за право бути вільними. Але українська боротьба — це не лише про Україну. Результат цієї війни визначає майбутнє Європи та архітектуру світової безпеки. Про це сьогодні говорив на конференції з питань європейської та глобальної безпеки в Кембриджі. Велика Британія добре знає, що таке стояти наодинці проти ворога. Саме тому ми так цінуємо цю підтримку. Що означає перемога для України? Це збереження нашої нації, нашої незалежності, нашого руху до Європейського Союзу та членства в НАТО. І це єдиний результат, який ми приймемо. Бо путіну не потрібні Донецьк чи Крим. Йому потрібна вся Україна. Його мета — поставити тут прокремлівський уряд. Ми цього не допустимо. Ми ніколи не здамося. Ні у 2014, ні у 2015, ні у 2022-му і точно не зараз. Обмін територіями навіть не обговорюється. Ніхто — ані Порошенко, ані Зеленський, ані будь-хто інший в Україні цього не підпише. І ми точно не будемо обмежувати власні Збройні Сили, бо саме вони — гарантія нашої безпеки і безпеки Європи. Сьогодні Україна має найкраще військо на континенті, створене з нуля у 2014 році. Але ця війна потребує не лише танків. Вона потребує сучасних технологій, дронів, роботів, засобів РЕБ. Ми готові ділитися досвідом і розвивати оборонну промисловість разом із партнерами. Моя порада союзникам: допомогу Україні не можна вважати благодійністю. Це найефективніша інвестиція у вашу власну безпеку. Бо якщо Путіна не зупинити в Україні — він прийде у Лондон, Брюссель чи Берлін. Мир можливий. Але не можна довіряти Путіну, не можна його боятися, не можна намагатися домовитися з ним. Він розуміє лише мову сили. І коли ми, об’єднавшись, почнемо говорити з ним цією мовою, тоді буде мир, тоді буде перемога. Ми повинні припинити втрачати людей, територію і час. Якщо немає всеосяжного припинення вогню, має бути план Б: більше зброї, більше підтримки оборонної промисловості, більше рішучості. Єдність — ось що дає нам силу. І єдність в Європі ми сьогодні бачимо. Разом ми переможемо!

Ми платимо страшну ціну за право бути вільними. Але українська боротьба — це не лише про Україну. Результат цієї війни визначає майбутнє Європи та архітектуру світової безпеки. Про це сьогодні говорив на конференції з питань європейської та глобальної безпеки в Кембриджі. Велика Британія добре знає, що таке стояти наодинці проти ворога. Саме тому ми так цінуємо цю підтримку. Що означає перемога для України? Це збереження нашої нації, нашої незалежності, нашого руху до Європейського Союзу та членства в НАТО. І це єдиний результат, який ми приймемо. Бо путіну не потрібні Донецьк чи Крим. Йому потрібна вся Україна. Його мета — поставити тут прокремлівський уряд. Ми цього не допустимо. Ми ніколи не здамося. Ні у 2014, ні у 2015, ні у 2022-му і точно не зараз. Обмін територіями навіть не обговорюється. Ніхто — ані Порошенко, ані Зеленський, ані будь-хто інший в Україні цього не підпише. І ми точно не будемо обмежувати власні Збройні Сили, бо саме вони — гарантія нашої безпеки і безпеки Європи. Сьогодні Україна має найкраще військо на континенті, створене з нуля у 2014 році. Але ця війна потребує не лише танків. Вона потребує сучасних технологій, дронів, роботів, засобів РЕБ. Ми готові ділитися досвідом і розвивати оборонну промисловість разом із партнерами. Моя порада союзникам: допомогу Україні не можна вважати благодійністю. Це найефективніша інвестиція у вашу власну безпеку. Бо якщо Путіна не зупинити в Україні — він прийде у Лондон, Брюссель чи Берлін. Мир можливий. Але не можна довіряти Путіну, не можна його боятися, не можна намагатися домовитися з ним. Він розуміє лише мову сили. І коли ми, об’єднавшись, почнемо говорити з ним цією мовою, тоді буде мир, тоді буде перемога. Ми повинні припинити втрачати людей, територію і час. Якщо немає всеосяжного припинення вогню, має бути план Б: більше зброї, більше підтримки оборонної промисловості, більше рішучості. Єдність — ось що дає нам силу. І єдність в Європі ми сьогодні бачимо. Разом ми переможемо!

Петро Порошенко

13,614 просмотров • 11 месяцев назад

Експрем'єр Британії Борис Джонсон: Я пам'ятаю одну розмову з німцями, не скажу вам, хто це був, але був один конкретний високопоставлений представник апарату канцлера, який сказав: "Знаєте, якщо це вже має статися (повномасштабне вторгнення росії), чи не було б краще, якби це просто сталося швидко, українці програли і все закінчилося?" І я маю на увазі, я розумію, чому він це сказав. І я, звісно, був категорично не згоден, але... скільки вже минуло часу після початку того вторгнення путіна, з такою кількістю загиблих і поранених, такою кількістю лиха і страждань Я розумію, чому він це сказав. Я все ще вважаю, що він був неправий. Але він намагався сказати: "Послухайте, це буде катастрофа, це буде кошмар для всього світу, кошмар для України, кошмар для росії, можливо, краще закінчити з цим швидше" І я вважав, що це було в корені неправильно, і я вважав, що ми повинні допомогти українцям чинити опір І, знаєте, вони хотіли чинити опір. Вони хотіли битися Вони мали щире бажання захищати свою рідну країну, і це, як ви самі розумієте, є однією з найбільш потужних та глибоких людських емоцій, хіба ж це не так?

Експрем'єр Британії Борис Джонсон: Я пам'ятаю одну розмову з німцями, не скажу вам, хто це був, але був один конкретний високопоставлений представник апарату канцлера, який сказав: "Знаєте, якщо це вже має статися (повномасштабне вторгнення росії), чи не було б краще, якби це просто сталося швидко, українці програли і все закінчилося?" І я маю на увазі, я розумію, чому він це сказав. І я, звісно, був категорично не згоден, але... скільки вже минуло часу після початку того вторгнення путіна, з такою кількістю загиблих і поранених, такою кількістю лиха і страждань Я розумію, чому він це сказав. Я все ще вважаю, що він був неправий. Але він намагався сказати: "Послухайте, це буде катастрофа, це буде кошмар для всього світу, кошмар для України, кошмар для росії, можливо, краще закінчити з цим швидше" І я вважав, що це було в корені неправильно, і я вважав, що ми повинні допомогти українцям чинити опір І, знаєте, вони хотіли чинити опір. Вони хотіли битися Вони мали щире бажання захищати свою рідну країну, і це, як ви самі розумієте, є однією з найбільш потужних та глибоких людських емоцій, хіба ж це не так?

Останній Капіталіст

40,366 просмотров • 2 дней назад

Промова генерала Валерія Залужного, посла України у Великій Британії, до українських солдатів на британському навчальному полігоні 19 листопада 2024 р: “...Війна з кожним днем стає все жорстокіша. Вона майже не залишає шансів вижити. Але все ж таки, війна буде боятися того, хто готовий до неї приєднатися. Потрібно тут цьому вчитися. Вчитися не боятися смерті. Не боятися дивитися ворогу в очі. Це дуже і дуже важливо. Ви маєте тут навчитися перш за все берегти себе. Навчитися тут вижити. Друге - дивіться уважно один одному в очі. Запам'ятовуйте один одного. Ви маєте один одного запам'ятати на все життя, і переживати, де він - товариш, де Василь, де Петро, що з ним, чи живий він? І на полі бою дивитися на такого ж самого товариша і намагатися врятувати його. Будь-що зберегти свого товариша наскільки це буде можливо. Але цього ще мало - мало зберегти себе і мало зберегти себе, зберегти свого друга, свого побратима. Потрібно ще обов'язково виконати завдання. Для цього потрібно буде вбивати. Вбивати не задумуючись, бачачи ворога. Вбити його першим, ніж він спробує вбити тебе, або твого товариша. Вчіться цього, будь ласка, тут. Любіть один одного. І пам'ятайте про Україну. Якщо Вас не стане, можливо, ваше місце замінить хтось інший. Але Україна має бути збережена. Наші діти, наші жінки, наші батьки мають жити у мирі чого б нам це не коштувало. Україна у нас одна. І ми обов'язково переможемо. Разом. Слава Україні!”

Промова генерала Валерія Залужного, посла України у Великій Британії, до українських солдатів на британському навчальному полігоні 19 листопада 2024 р: “...Війна з кожним днем стає все жорстокіша. Вона майже не залишає шансів вижити. Але все ж таки, війна буде боятися того, хто готовий до неї приєднатися. Потрібно тут цьому вчитися. Вчитися не боятися смерті. Не боятися дивитися ворогу в очі. Це дуже і дуже важливо. Ви маєте тут навчитися перш за все берегти себе. Навчитися тут вижити. Друге - дивіться уважно один одному в очі. Запам'ятовуйте один одного. Ви маєте один одного запам'ятати на все життя, і переживати, де він - товариш, де Василь, де Петро, що з ним, чи живий він? І на полі бою дивитися на такого ж самого товариша і намагатися врятувати його. Будь-що зберегти свого товариша наскільки це буде можливо. Але цього ще мало - мало зберегти себе і мало зберегти себе, зберегти свого друга, свого побратима. Потрібно ще обов'язково виконати завдання. Для цього потрібно буде вбивати. Вбивати не задумуючись, бачачи ворога. Вбити його першим, ніж він спробує вбити тебе, або твого товариша. Вчіться цього, будь ласка, тут. Любіть один одного. І пам'ятайте про Україну. Якщо Вас не стане, можливо, ваше місце замінить хтось інший. Але Україна має бути збережена. Наші діти, наші жінки, наші батьки мають жити у мирі чого б нам це не коштувало. Україна у нас одна. І ми обов'язково переможемо. Разом. Слава Україні!”

Богдан Цюпин

110,246 просмотров • 1 год назад

Сім років — це достатній час, щоб емоції вляглися. І достатній, щоб чесно відповісти: що за цей час сталося з країною? Сьогодні Україна — це країна, яка не лише воює. Це країна, яка виснажена. Людськи, економічно, інституційно. І перший крок до відновлення — це чесність. Сім років тому ми всі почули знайому обіцянку: що достатньо змінити обличчя — і зміниться система. Чули, що держава — це застосунок, який можна «оновити» за одну ніч. Як виявилося, держава — не смартфон. Ми вистояли. Це величезне досягнення. Але вистояти — не означає перемогти в довгій перспективі. Перед нами інше завдання — перезавантажити країну, яка тримається на межі ресурсів. І це питання не окремої політичної сили. Це питання коаліції відповідальності. Нам потрібно повернути гідність. Ми пройшли через Революцію Гідності і знаємо цьому ціну. Коли закон працює однаково для всіх. Коли держава поважає громадянина. Бо без гідності не існує довіри. А без довіри не існує країни. Україні потрібна відмова від популізму. Популізм — це коли складне пояснюють просто. А потім дуже складно пояснюють, чому нічого не вийшло. Нам потрібна економіка, яка працює на оборону, створює робочі місця і повертає людей. Бо люди повертаються не закликами. Вони повертаються туди, де є сенс жити. І найважливіше — ми маємо говорити про завершення війни. Не як про мрію, а як про план. «Якось воно завершиться» — це не стратегія. Країна має почути план. Бо тільки так із країни, яка вистояла, можна зробити країну, яка перемагає.

Сім років — це достатній час, щоб емоції вляглися. І достатній, щоб чесно відповісти: що за цей час сталося з країною? Сьогодні Україна — це країна, яка не лише воює. Це країна, яка виснажена. Людськи, економічно, інституційно. І перший крок до відновлення — це чесність. Сім років тому ми всі почули знайому обіцянку: що достатньо змінити обличчя — і зміниться система. Чули, що держава — це застосунок, який можна «оновити» за одну ніч. Як виявилося, держава — не смартфон. Ми вистояли. Це величезне досягнення. Але вистояти — не означає перемогти в довгій перспективі. Перед нами інше завдання — перезавантажити країну, яка тримається на межі ресурсів. І це питання не окремої політичної сили. Це питання коаліції відповідальності. Нам потрібно повернути гідність. Ми пройшли через Революцію Гідності і знаємо цьому ціну. Коли закон працює однаково для всіх. Коли держава поважає громадянина. Бо без гідності не існує довіри. А без довіри не існує країни. Україні потрібна відмова від популізму. Популізм — це коли складне пояснюють просто. А потім дуже складно пояснюють, чому нічого не вийшло. Нам потрібна економіка, яка працює на оборону, створює робочі місця і повертає людей. Бо люди повертаються не закликами. Вони повертаються туди, де є сенс жити. І найважливіше — ми маємо говорити про завершення війни. Не як про мрію, а як про план. «Якось воно завершиться» — це не стратегія. Країна має почути план. Бо тільки так із країни, яка вистояла, можна зробити країну, яка перемагає.

Петро Порошенко

41,148 просмотров • 3 месяцев назад

Ми постійно чуємо про «прориви» у міжнародній політиці, але вони чомусь не ведуть до миру. Нам пропонують некомпетентні речі, про які потім забувають, щоб годувати новими обіцянками. Наше інтерв’ю з Вікторією Гатрич для «Чернівці.C4» було різноплановим і глибоким. Але найбільш непростим для мене стало запитання: чи буде перемога? Які мої власні прогнози щодо миру? Увесь цей час «Єдиний марафон» годував українців «солодкою ватою» про каву на набережній Ялти, війну на два-три тижні і що перемога у нас в кишені. Нам презентували «План Перемоги», а потім теж про нього забули. Та і саме слово перемога зникло з вуст більшості політиків. Може тому, що вони самі вже не вірять у перемогу? А може через ситуацію на фронті і в країні? Наші партнери чекали, що на Саміті миру ми пояснимо, як Україна прокладає мир і що є мир в українському розумінні. Але вони не отримали жодного сигналу з нашого боку. Проте влада подала Саміт миру як найбільший прорив української дипломатії з часів здобуття незалежності. Де ж тоді результати цього саміту і де зараз мир? Виявляється, що саміт робився для family photo. Ми уклали 20, чи 30, чи 40, чи 50 дуже важливих безпекових угод. Де ці безпекові угоди зараз? Як тільки їх ухвалили, про них відразу й забули. Зараз ми маємо об’єднати три речі: єдність, допомога ЗСУ та перехід економіки на військові рейки. Влада має перестати боротися з опозицією, затуляти рот журналістам та громадським діячами, перестати розколювати і руйнувати внутрішню єдність. Україна буде сильною лише через внутрішню єдність. І тільки з сильною Україною буде мир. Бо зі слабкою Україною на нас чекає капітуляція. Бюджет країни повинен мати один пріоритет — оборону країни. Не кешбеки, не «Велике крадівництво» чи інший дерибан. Кожна копійка в максимально короткий термін має доходити до воїна у вигляді зброї, ефективного обладнання, натівської програми «Save Soldiers» і решти, що наразі робить наша команда. Також ми маємо кардинально змінити оборонну промисловість та поставити економіку на військові рейки. Тільки так Україна зможе досягнути миру.

Ми постійно чуємо про «прориви» у міжнародній політиці, але вони чомусь не ведуть до миру. Нам пропонують некомпетентні речі, про які потім забувають, щоб годувати новими обіцянками. Наше інтерв’ю з Вікторією Гатрич для «Чернівці.C4» було різноплановим і глибоким. Але найбільш непростим для мене стало запитання: чи буде перемога? Які мої власні прогнози щодо миру? Увесь цей час «Єдиний марафон» годував українців «солодкою ватою» про каву на набережній Ялти, війну на два-три тижні і що перемога у нас в кишені. Нам презентували «План Перемоги», а потім теж про нього забули. Та і саме слово перемога зникло з вуст більшості політиків. Може тому, що вони самі вже не вірять у перемогу? А може через ситуацію на фронті і в країні? Наші партнери чекали, що на Саміті миру ми пояснимо, як Україна прокладає мир і що є мир в українському розумінні. Але вони не отримали жодного сигналу з нашого боку. Проте влада подала Саміт миру як найбільший прорив української дипломатії з часів здобуття незалежності. Де ж тоді результати цього саміту і де зараз мир? Виявляється, що саміт робився для family photo. Ми уклали 20, чи 30, чи 40, чи 50 дуже важливих безпекових угод. Де ці безпекові угоди зараз? Як тільки їх ухвалили, про них відразу й забули. Зараз ми маємо об’єднати три речі: єдність, допомога ЗСУ та перехід економіки на військові рейки. Влада має перестати боротися з опозицією, затуляти рот журналістам та громадським діячами, перестати розколювати і руйнувати внутрішню єдність. Україна буде сильною лише через внутрішню єдність. І тільки з сильною Україною буде мир. Бо зі слабкою Україною на нас чекає капітуляція. Бюджет країни повинен мати один пріоритет — оборону країни. Не кешбеки, не «Велике крадівництво» чи інший дерибан. Кожна копійка в максимально короткий термін має доходити до воїна у вигляді зброї, ефективного обладнання, натівської програми «Save Soldiers» і решти, що наразі робить наша команда. Також ми маємо кардинально змінити оборонну промисловість та поставити економіку на військові рейки. Тільки так Україна зможе досягнути миру.

Петро Порошенко

25,307 просмотров • 1 год назад

Польські історики вже відкрито заявляють, що цифри, які використовує польська пропаганда, є значно завищеними. І Головне — однією з причин Волинської трагедії був польський націоналізм, про який у Польщі взагалі не згадують: "Замість того, щоб розповідати про минуле, президент Польщі розповідає про історію. Про те, що там дійшло до вбивства, якщо не помиляюся, 29 тисяч поляків і кількох українців. Але він також не говорить... він радикально засуджує український націоналізм, радикально засуджує німецький націоналізм. Польський націоналізм взагалі не згадується як джерело зла, а це ж була одна з причин Волинського злочину, правда? Тому ми також маємо усвідомлювати, що політики, яких підбурює Путін — одні свідомо, інші несвідомо — розповідають нам певну візію минулого, яка не відповідає дійсності. Те минуле було іншим, ніж у цих розповідях. Але дуже добре, що Дональд Туск (я вже закінчую) придумав цю "Стіну пам'яті". Чому? Бо вона дозволить підрахувати реальну кількість жертв. Сьогодні ми чуємо про якісь космічні цифри — 120 тисяч, так? Ну, ніщо на це не вказує. Немає жодних матеріальних підстав наводити таку цифру. Кілька десятків тисяч — це, ймовірно, реалістична оцінка. І тепер, коли ми почнемо це записувати, це буде трохи схоже на історію зі 100 тисяч смертельними жертвами воєнного стану, правда? Коли раптом виявиться, що як не рахуй, а до цієї пропагандистської цифри (я й сам був одним із носіїв цієї пропаганди про 100 тисяч смертельних жертв, перепрошую, сам у це вірив) — що до цієї цифри не вдасться дорахуватися." Показуйте це полякам.

Польські історики вже відкрито заявляють, що цифри, які використовує польська пропаганда, є значно завищеними. І Головне — однією з причин Волинської трагедії був польський націоналізм, про який у Польщі взагалі не згадують: "Замість того, щоб розповідати про минуле, президент Польщі розповідає про історію. Про те, що там дійшло до вбивства, якщо не помиляюся, 29 тисяч поляків і кількох українців. Але він також не говорить... він радикально засуджує український націоналізм, радикально засуджує німецький націоналізм. Польський націоналізм взагалі не згадується як джерело зла, а це ж була одна з причин Волинського злочину, правда? Тому ми також маємо усвідомлювати, що політики, яких підбурює Путін — одні свідомо, інші несвідомо — розповідають нам певну візію минулого, яка не відповідає дійсності. Те минуле було іншим, ніж у цих розповідях. Але дуже добре, що Дональд Туск (я вже закінчую) придумав цю "Стіну пам'яті". Чому? Бо вона дозволить підрахувати реальну кількість жертв. Сьогодні ми чуємо про якісь космічні цифри — 120 тисяч, так? Ну, ніщо на це не вказує. Немає жодних матеріальних підстав наводити таку цифру. Кілька десятків тисяч — це, ймовірно, реалістична оцінка. І тепер, коли ми почнемо це записувати, це буде трохи схоже на історію зі 100 тисяч смертельними жертвами воєнного стану, правда? Коли раптом виявиться, що як не рахуй, а до цієї пропагандистської цифри (я й сам був одним із носіїв цієї пропаганди про 100 тисяч смертельних жертв, перепрошую, сам у це вірив) — що до цієї цифри не вдасться дорахуватися." Показуйте це полякам.

Petrenko AndryiⒸ (Ukraine)

72,328 просмотров • 1 месяц назад

Сьогодні вночі Київ був під ударом балістичних ракет та іранських ударних дронів «Shahed». Це вже третя масована атака за останні три тижні. 4 квітня росіяни вдарили по дитячому майданчику в Кривому Розі, а два тижні тому обстріляли мирне населення міста Суми у Вербну неділю. Серед загиблих і мій близький друг — Юрій Юла. Свій виступ на Міжпарламентській раді Україна — НАТО розпочав зі вшанування пам’яті загиблих від російських ракетних ударів. росія має власну мотивацію, вбиваючи цивільних. Вони хочуть залякати нас, зробити так, щоб українці почали боятися. Але ми не боїмося і не маємо наміру капітулювати. Так само як під час Другої світової війни після нацистських бомбардувань Лондона британці у відповідь об’єдналися проти ворога. По-перше, наш пріоритет — це посилення протиповітряної оборони. Наразі не лише Україна не захищена від російських ракет, а й Європа також. Це означає, що ми повинні разом почати виробляти ракети ППО та балістичні ракети дальньої дії. Нам потрібно збільшити спільне виробництво не в 10, а у 1000 разів. По-друге, ми повинні забезпечити членство України в НАТО. На Бухарестському саміті НАТО у 2008 році нас запевнили, що двері Альянсу для нас відкриті. Якщо вони відкриті, то впустіть нас. Українці не сприймають заяви лідерів деяких країн про те, що настав час переглянути рішення, ухвалені в Бухаресті. Майбутнє України — в НАТО, тому що лише за цієї умови можна зберегти стабільну безпекову ситуацію на континенті. Наше членство в НАТО в інтересах кожного народу, кожної нації, що представлена на Міжпарламентській раді. Тому я пропоную зробити послання парламентарів країн — членів НАТО: Україна має бути запрошена до альянсу на Гаазькому саміті в червні. Саме питання України має бути першочерговим, бо це інвестиція в стабільну безпекову ситуацію на континенті. Але якщо говорити про мир, то в нас є п’ять безкомпромісних пунктів, на які ми ніколи не погодимося: 1. Жодних компромісів щодо територіальної цілісності. 2. Жодних компромісів щодо національного суверенітету та ідентичності. 3. Жодних компромісів щодо нашої обороноздатності. 4. Жодних компромісів щодо санкцій проти росії. 5. Жодних компромісів щодо нашого членства в НАТО. І є ще один пункт, який не стосується наших партнерів: жодних компромісів щодо демократії всередині України. Ми виграли перший етап війни, тому що ми були вільною і демократичною нацією, що боролася проти російського авторитарного режиму путіна. Тому ми не маємо допустити, щоб проти політичних опонентів влада могла запроваджувати незаконні, неконституційні, позасудові та політично вмотивовані санкції. Українці готові до миру, але ми ніколи не повернемося до статусу російської колонії. Перемогти в цій битві ми можемо лише разом. Тільки разом ми зможемо перемогти путіна. І я не сумніваюся, що ми переможемо.

Сьогодні вночі Київ був під ударом балістичних ракет та іранських ударних дронів «Shahed». Це вже третя масована атака за останні три тижні. 4 квітня росіяни вдарили по дитячому майданчику в Кривому Розі, а два тижні тому обстріляли мирне населення міста Суми у Вербну неділю. Серед загиблих і мій близький друг — Юрій Юла. Свій виступ на Міжпарламентській раді Україна — НАТО розпочав зі вшанування пам’яті загиблих від російських ракетних ударів. росія має власну мотивацію, вбиваючи цивільних. Вони хочуть залякати нас, зробити так, щоб українці почали боятися. Але ми не боїмося і не маємо наміру капітулювати. Так само як під час Другої світової війни після нацистських бомбардувань Лондона британці у відповідь об’єдналися проти ворога. По-перше, наш пріоритет — це посилення протиповітряної оборони. Наразі не лише Україна не захищена від російських ракет, а й Європа також. Це означає, що ми повинні разом почати виробляти ракети ППО та балістичні ракети дальньої дії. Нам потрібно збільшити спільне виробництво не в 10, а у 1000 разів. По-друге, ми повинні забезпечити членство України в НАТО. На Бухарестському саміті НАТО у 2008 році нас запевнили, що двері Альянсу для нас відкриті. Якщо вони відкриті, то впустіть нас. Українці не сприймають заяви лідерів деяких країн про те, що настав час переглянути рішення, ухвалені в Бухаресті. Майбутнє України — в НАТО, тому що лише за цієї умови можна зберегти стабільну безпекову ситуацію на континенті. Наше членство в НАТО в інтересах кожного народу, кожної нації, що представлена на Міжпарламентській раді. Тому я пропоную зробити послання парламентарів країн — членів НАТО: Україна має бути запрошена до альянсу на Гаазькому саміті в червні. Саме питання України має бути першочерговим, бо це інвестиція в стабільну безпекову ситуацію на континенті. Але якщо говорити про мир, то в нас є п’ять безкомпромісних пунктів, на які ми ніколи не погодимося: 1. Жодних компромісів щодо територіальної цілісності. 2. Жодних компромісів щодо національного суверенітету та ідентичності. 3. Жодних компромісів щодо нашої обороноздатності. 4. Жодних компромісів щодо санкцій проти росії. 5. Жодних компромісів щодо нашого членства в НАТО. І є ще один пункт, який не стосується наших партнерів: жодних компромісів щодо демократії всередині України. Ми виграли перший етап війни, тому що ми були вільною і демократичною нацією, що боролася проти російського авторитарного режиму путіна. Тому ми не маємо допустити, щоб проти політичних опонентів влада могла запроваджувати незаконні, неконституційні, позасудові та політично вмотивовані санкції. Українці готові до миру, але ми ніколи не повернемося до статусу російської колонії. Перемогти в цій битві ми можемо лише разом. Тільки разом ми зможемо перемогти путіна. І я не сумніваюся, що ми переможемо.

Петро Порошенко

32,592 просмотров • 1 год назад

В Києві, на масиві Троєщина, відбувається справжній бунт. При спробу викрасти людину, #ТЦК отримали не просто опір, а масовий спротив. Все більше і більше людей виходить на протест. Все це відбувається на фоні масованої повітряної атаки, яку проводить Росія, і, як кажуть пабліки, направлена буде в основному на столицю. Очевидно терпіння людей вже не витримує. Вдень терор Української влади, вночі терор агресора – на пʼятому році війни люди вже не мають терпіння. Регулярне "заспокійливе" від #Зеленський та укрпропаганди все усім остогидло! У заклинання Зеленського, що він хоче миру – викликаю рвотний рефлекс. Всі ми бачимо його дії, і слова вже просто не чують. Так, в Зеленського та його шайки бандитів, які утримують владу в #Україна, є ще чим захищатись – сотні тисяч поліцейських ще не задіювались проти народу. Але його це не врятує. Це – як атомна зброя. Нею можна лише лякати. Сам факт її застосування – визнання поразки. Так і поліція, яку так скурпульозно збирав Зеленський всі роки війни. Її застосування лише розізлить націю. А сама поліція – теж частина нації і їй теж набрид клоун, який не хоче миру, бо боїться суду, втративши владу. Зеленський перебуває в дуже крихкій позиції. В будь-який момент його режим рухне. Але, скоріше за все, знищать його із середини. Десятки людей лише чекають моменту знищити "ненависного диктатора" підхопити владу, яка в Україні дає казкові бариші. Так буває...

В Києві, на масиві Троєщина, відбувається справжній бунт. При спробу викрасти людину, #ТЦК отримали не просто опір, а масовий спротив. Все більше і більше людей виходить на протест. Все це відбувається на фоні масованої повітряної атаки, яку проводить Росія, і, як кажуть пабліки, направлена буде в основному на столицю. Очевидно терпіння людей вже не витримує. Вдень терор Української влади, вночі терор агресора – на пʼятому році війни люди вже не мають терпіння. Регулярне "заспокійливе" від #Зеленський та укрпропаганди все усім остогидло! У заклинання Зеленського, що він хоче миру – викликаю рвотний рефлекс. Всі ми бачимо його дії, і слова вже просто не чують. Так, в Зеленського та його шайки бандитів, які утримують владу в #Україна, є ще чим захищатись – сотні тисяч поліцейських ще не задіювались проти народу. Але його це не врятує. Це – як атомна зброя. Нею можна лише лякати. Сам факт її застосування – визнання поразки. Так і поліція, яку так скурпульозно збирав Зеленський всі роки війни. Її застосування лише розізлить націю. А сама поліція – теж частина нації і їй теж набрид клоун, який не хоче миру, бо боїться суду, втративши владу. Зеленський перебуває в дуже крихкій позиції. В будь-який момент його режим рухне. Але, скоріше за все, знищать його із середини. Десятки людей лише чекають моменту знищити "ненависного диктатора" підхопити владу, яка в Україні дає казкові бариші. Так буває...

Wenden

16,633 просмотров • 2 месяцев назад

Востаннє у залі Київської міської ради я був 24 і 25 лютого 2022 року. Ми всі пам’ятаємо ті дні. Вулиці столиці були порожні. Не було ні поліції, ні СБУ, ні ТЦК, ні правоохоронців, ні ДБР. Боронити Київ лишилися 72-га бригада. Наші десантники 80-ї і 81-ї бригад. 169-й центр. Сили спеціальних операцій. І підрозділи територіальної оборони — 112-й і 41-й. І разом із ними — тисячі добровольців. У перший день у нашому офісі зібралися дві тисячі людей. На питання, чому вони прийшли, відповідь була дуже проста: казали, що у вас тут можна отримати автомати. І тоді не стояло питання, кому, як і з ким об’єднуватися. Ми тоді всі були єдині. І саме від цієї єдності залежало, чи вистоїть Київ. Але небезпека, яка сьогодні сконцентрувалася над Києвом, не менша, ніж чотири роки тому. Але є величезна проблема: сьогодні нам бракує єдності. Кількість запусків балістичних ракет по Києву не порівнюється з жодним іншим населеним пунктом чи територіальною громадою України. І це атака не проти Банкової чи Хрещатика. Це атака проти України. Вони дуже хотіли, щоб Київ зламався, щоб Київ утік, щоб Київ замерз. Але наші з вами зусилля не дали цього зробити. Саме тому мені бридко сьогодні бачити дискусію, коли Банкова намагається перекинути відповідальність на Кличка, на міську раду, аби самим відійти від повної відповідальності, яку несе держава. І так, ми виступили проти вилучення у місцевого самоврядування коштів податку на доходи фізичних осіб. Якщо сьогодні порахувати, скільки коштів за рахунок ПДФО було вилучено з бюджету Києва, то це 24 мільярди гривень. Але на цьому не зупинилися. Вони поставили нове питання: давайте вилучимо з бюджету міста Києва ще 8 мільярдів гривень. І на запитання — а чому? — жодної притомної відповіді немає. Бо закони про місцеве самоврядування не дають права робити подібні речі. Просто Міндічу дуже потрібні гроші. Бо у них там Чернишов, Алі-Баба і ще багато охочих до ресурсів. Грошей їм не вистачає — тож вирішили збирати їх із Києва. Але чому ми сьогодні тут? До нашої команди звернувся міський голова з проханням підтримати плани столиці на наступний рік. Ми готові підтримати це зробити. Але ми точно братимемо участь у його доопрацюванні, щоб був використаний увесь наш досвід. Досвід компетентних, ефективних, професійних людей. Ми переконані, що система енергетичної децентралізації — це шлях, який має бути започаткований у Києві. І вважаємо, що Міністерство фінансів має випустити спеціальні облігації державної внутрішньої позики на 20 мільярдів гривень із цільовим призначенням — вирішення питання енергозабезпечення міста Києва і підготовки міста до зими. Це не подарунок і не політична подачка. Це відповідальне бюджетне рішення. І сьогодні наше завдання дуже просте — не з’ясовувати стосунки, а зробити так, щоб Київ був готовий до наступної зими. Саме тому ми готові об’єднуватися. Готові долучатися. Готові продемонструвати те, чого ми вимагаємо в парламенті, — коаліцію національної єдності. росіяни думали, що зможуть зламати Київ ракетами. Не змогли. І було б прикро, якби столицю ослабили вже не ракети, а бюрократія і політичні оборудки. Київ — місто, яке пережило імперії. І Київ переживе багато «незламних», «потужних» політичних амбіцій. Бо кияни дуже круті. І місто дуже круте. І представляти Київ — це велика честь. Але це і велика відповідальність.

Востаннє у залі Київської міської ради я був 24 і 25 лютого 2022 року. Ми всі пам’ятаємо ті дні. Вулиці столиці були порожні. Не було ні поліції, ні СБУ, ні ТЦК, ні правоохоронців, ні ДБР. Боронити Київ лишилися 72-га бригада. Наші десантники 80-ї і 81-ї бригад. 169-й центр. Сили спеціальних операцій. І підрозділи територіальної оборони — 112-й і 41-й. І разом із ними — тисячі добровольців. У перший день у нашому офісі зібралися дві тисячі людей. На питання, чому вони прийшли, відповідь була дуже проста: казали, що у вас тут можна отримати автомати. І тоді не стояло питання, кому, як і з ким об’єднуватися. Ми тоді всі були єдині. І саме від цієї єдності залежало, чи вистоїть Київ. Але небезпека, яка сьогодні сконцентрувалася над Києвом, не менша, ніж чотири роки тому. Але є величезна проблема: сьогодні нам бракує єдності. Кількість запусків балістичних ракет по Києву не порівнюється з жодним іншим населеним пунктом чи територіальною громадою України. І це атака не проти Банкової чи Хрещатика. Це атака проти України. Вони дуже хотіли, щоб Київ зламався, щоб Київ утік, щоб Київ замерз. Але наші з вами зусилля не дали цього зробити. Саме тому мені бридко сьогодні бачити дискусію, коли Банкова намагається перекинути відповідальність на Кличка, на міську раду, аби самим відійти від повної відповідальності, яку несе держава. І так, ми виступили проти вилучення у місцевого самоврядування коштів податку на доходи фізичних осіб. Якщо сьогодні порахувати, скільки коштів за рахунок ПДФО було вилучено з бюджету Києва, то це 24 мільярди гривень. Але на цьому не зупинилися. Вони поставили нове питання: давайте вилучимо з бюджету міста Києва ще 8 мільярдів гривень. І на запитання — а чому? — жодної притомної відповіді немає. Бо закони про місцеве самоврядування не дають права робити подібні речі. Просто Міндічу дуже потрібні гроші. Бо у них там Чернишов, Алі-Баба і ще багато охочих до ресурсів. Грошей їм не вистачає — тож вирішили збирати їх із Києва. Але чому ми сьогодні тут? До нашої команди звернувся міський голова з проханням підтримати плани столиці на наступний рік. Ми готові підтримати це зробити. Але ми точно братимемо участь у його доопрацюванні, щоб був використаний увесь наш досвід. Досвід компетентних, ефективних, професійних людей. Ми переконані, що система енергетичної децентралізації — це шлях, який має бути започаткований у Києві. І вважаємо, що Міністерство фінансів має випустити спеціальні облігації державної внутрішньої позики на 20 мільярдів гривень із цільовим призначенням — вирішення питання енергозабезпечення міста Києва і підготовки міста до зими. Це не подарунок і не політична подачка. Це відповідальне бюджетне рішення. І сьогодні наше завдання дуже просте — не з’ясовувати стосунки, а зробити так, щоб Київ був готовий до наступної зими. Саме тому ми готові об’єднуватися. Готові долучатися. Готові продемонструвати те, чого ми вимагаємо в парламенті, — коаліцію національної єдності. росіяни думали, що зможуть зламати Київ ракетами. Не змогли. І було б прикро, якби столицю ослабили вже не ракети, а бюрократія і політичні оборудки. Київ — місто, яке пережило імперії. І Київ переживе багато «незламних», «потужних» політичних амбіцій. Бо кияни дуже круті. І місто дуже круте. І представляти Київ — це велика честь. Але це і велика відповідальність.

Петро Порошенко

16,932 просмотров • 5 месяцев назад

Доброго вечора, ми з України! Саме так починалася сильна історія Миколаївщини. Тут, у 2022 році. Сьогодні моя каденція добігла кінця – п’ять із лишком років. Я щиро вдячний усім миколаївцям, усім жителям Миколаївщини за довіру. За все, що вдалося зробити, і за те, що не вдалося. Миколаївщину не залишаю. Буду підсилювати вже на іншому рівні. Обов’язки начальника ОВА виконуватиме мій перший заступник Георгій Решетілов. Це дуже досвідчена людина, яка від самого початку працювала пліч-о-пліч зі мною. Він виконав величезний обсяг роботи й отримає всю необхідну підтримку та повноваження. Зі свого боку я й надалі працюватиму над тим, щоб Миколаївщина отримувала фінансування з державного бюджету. Усі проєкти продовжуватимуться, а підтримка буде ще більшою. Переходжу на дуже відповідальну посаду, бо розумію, наскільки це важливо для наших хлопців і дівчат. Про майбутню роботу поки що говорити не буду, але маю серйозний план, який ще допрацьовую. Ще раз дякую всім миколаївцям, усім, із ким ми працювали. З ким усе вдалося і з ким не все вдалося. Усе буде добре. У душі й у серці я назавжди залишаюся миколаївцем. Я цим пишаюся. Нашу культуру, наш характер і наші цінності я нестиму далі. Дякую всім. Пішов працювати. P.S. Новий канал виконувача обовʼязків начальника Миколаївської ОВА Георгія Решетілова – P.S.S. Всі тривоги та оперативна інформація буде на новому каналі

Доброго вечора, ми з України! Саме так починалася сильна історія Миколаївщини. Тут, у 2022 році. Сьогодні моя каденція добігла кінця – п’ять із лишком років. Я щиро вдячний усім миколаївцям, усім жителям Миколаївщини за довіру. За все, що вдалося зробити, і за те, що не вдалося. Миколаївщину не залишаю. Буду підсилювати вже на іншому рівні. Обов’язки начальника ОВА виконуватиме мій перший заступник Георгій Решетілов. Це дуже досвідчена людина, яка від самого початку працювала пліч-о-пліч зі мною. Він виконав величезний обсяг роботи й отримає всю необхідну підтримку та повноваження. Зі свого боку я й надалі працюватиму над тим, щоб Миколаївщина отримувала фінансування з державного бюджету. Усі проєкти продовжуватимуться, а підтримка буде ще більшою. Переходжу на дуже відповідальну посаду, бо розумію, наскільки це важливо для наших хлопців і дівчат. Про майбутню роботу поки що говорити не буду, але маю серйозний план, який ще допрацьовую. Ще раз дякую всім миколаївцям, усім, із ким ми працювали. З ким усе вдалося і з ким не все вдалося. Усе буде добре. У душі й у серці я назавжди залишаюся миколаївцем. Я цим пишаюся. Нашу культуру, наш характер і наші цінності я нестиму далі. Дякую всім. Пішов працювати. P.S. Новий канал виконувача обовʼязків начальника Миколаївської ОВА Георгія Решетілова – P.S.S. Всі тривоги та оперативна інформація буде на новому каналі

Віталій Кім / Vitaliі Kim

30,196 просмотров • 1 месяц назад

Я перепрошую за російську мову, але я процитую псевдопатріарха кирила, генерала фсб гундяєва та вашого покровителя, який закликає вбивати українців. «Когда россии противостоит весь англосаксонский западный мир, следует усилить поддержку российских военнослужащих, которые находятся на передовой и каждый церковный приход рпц должен помогать тем, кто на линии огня. Ищите возможности, собирайте деньги, посылки, по возможности, сами поезжайте!» Друзі, які ще аргументи потрібні цьому залу та президії для того, щоб врешті-решт поставити і підтримати церковний закон? Що заважає нам, парламенту країни, яка вже одинадцятий рік стікає кров’ю, півтора року тримати законодавчу ініціативу українського уряду, блокуючи сьогодні розгляд цього питання? Це буде промовисте голосування і кожен українець зможе побачити, хто син його по духу, а хто по духу — «сучий син». І я твердо переконаний, що фейки, які розганяють за гроші москви фсб, «сук православних», Деркачів нібито стверджуючи, що американці проти. Подивіться виступ Майкла Джонсона, який каже, що рпц — це удар в серце України. Після отримання Томосу з рук Вселенського Патріарха, одним з перших нас привітав Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп. І не треба брехати — весь світ сьогодні разом з Україною. Нагадаю, в законопроєкті згадується слово «заборона» лише стосовно рпц. А росія забороняє ПЦУ! Подивіться на останній храм ПЦУ, який знищений росією в Євпаторії. Подивіться на Резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи, яка визнає офіційно, що рпц — це інструмент російського впливу, пропаганди, який не має нічого спільного зі свободю віросповідання. А український філіал має визначитися або він з Богом і Україною, або він з сатаною і росією. Вибір за ними. Вибір за вами, шановні колеги!

Я перепрошую за російську мову, але я процитую псевдопатріарха кирила, генерала фсб гундяєва та вашого покровителя, який закликає вбивати українців. «Когда россии противостоит весь англосаксонский западный мир, следует усилить поддержку российских военнослужащих, которые находятся на передовой и каждый церковный приход рпц должен помогать тем, кто на линии огня. Ищите возможности, собирайте деньги, посылки, по возможности, сами поезжайте!» Друзі, які ще аргументи потрібні цьому залу та президії для того, щоб врешті-решт поставити і підтримати церковний закон? Що заважає нам, парламенту країни, яка вже одинадцятий рік стікає кров’ю, півтора року тримати законодавчу ініціативу українського уряду, блокуючи сьогодні розгляд цього питання? Це буде промовисте голосування і кожен українець зможе побачити, хто син його по духу, а хто по духу — «сучий син». І я твердо переконаний, що фейки, які розганяють за гроші москви фсб, «сук православних», Деркачів нібито стверджуючи, що американці проти. Подивіться виступ Майкла Джонсона, який каже, що рпц — це удар в серце України. Після отримання Томосу з рук Вселенського Патріарха, одним з перших нас привітав Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп. І не треба брехати — весь світ сьогодні разом з Україною. Нагадаю, в законопроєкті згадується слово «заборона» лише стосовно рпц. А росія забороняє ПЦУ! Подивіться на останній храм ПЦУ, який знищений росією в Євпаторії. Подивіться на Резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи, яка визнає офіційно, що рпц — це інструмент російського впливу, пропаганди, який не має нічого спільного зі свободю віросповідання. А український філіал має визначитися або він з Богом і Україною, або він з сатаною і росією. Вибір за ними. Вибір за вами, шановні колеги!

Петро Порошенко

67,608 просмотров • 2 лет назад

Хочу звернути вашу увагу на обставини та причини запровадження санкцій проти мене. Рівно за два тижні до появи інформації про санкції я, як лідер «Європейської Солідарності», разом із нашою політичною силою ініціював петицію щодо запровадження санкцій Президентом України проти державного злочинця Андрія Портнова. Це загальновідомий факт. Петицію було зареєстровано, відповідну заяву зроблено у Верховній Раді, і вона дуже швидко набрала необхідні 25 тисяч голосів. Нам намагалися блокувати цю петицію в Офісі Президента та в уряді — представниками відповідача. Але ми її зареєстрували. У відповідь отримали дивний лист за підписом пані Свириденко, де зазначалося, що підстав для реагування та запровадження санкцій вони не бачать. Паралельно я отримав прямі погрози від пана Портнова — що він буде мститися, і що санкції будуть запроваджені проти мене. Я наголошую: влада, Офіс Президента, пан Єрмак, у співпраці з паном Портновим, який відвідував Офіс Президента, координували зусилля щодо запровадження цих санкцій. Документи, подані моїми захисниками, є доказовою базою абсолютного збігу фейкової аргументації, яку використовував і пан Портнов, і телеграм-канали, пов’язані з Офісом Президента. На це ми вже звертали увагу в судовому засіданні. 13 лютого, одразу після засідання РНБО, під час відвідування Хмельницької АЕС, Президент Зеленський, стоячи поруч із кримінальним злочинцем та фігурантом «Міндіч-гейту», заявив, що причиною санкцій є нібито «виведений Порошенком мільярд». Одинадцятий місяць влада «товче воду в ступі», але ми так і не почули жодного слова, жодного доказу про цей «мільярд». Друга теза — що замість фінансування Збройних Сил України Порошенко нібито фінансує партійні структури. Це брехня. Жодної копійки туди не пішло. Натомість на ЗСУ було спрямовано 7,5 мільярда гривень. Тому в мене є лише дві версії. Або пан Портнов, пан Єрмак і пан Пронін ввели Президента в оману — і тоді виходить, що Президент бреше. Або ж вони втягнули його в цю історію, і він є співучасником злочину. Я дуже сподіваюся, що має місце перша версія. Докази, які представлені суду, є неспростовними. Для пана Портнова — організатора розстрілів на Майдані, де загинули мої побратими — не знайшлося підстав для санкцій. А для Порошенка — знайшлися. І вже майже рік вони не можуть принести до суду жодного доказу. На цьому, думаю, і варто поставити крапку.

Хочу звернути вашу увагу на обставини та причини запровадження санкцій проти мене. Рівно за два тижні до появи інформації про санкції я, як лідер «Європейської Солідарності», разом із нашою політичною силою ініціював петицію щодо запровадження санкцій Президентом України проти державного злочинця Андрія Портнова. Це загальновідомий факт. Петицію було зареєстровано, відповідну заяву зроблено у Верховній Раді, і вона дуже швидко набрала необхідні 25 тисяч голосів. Нам намагалися блокувати цю петицію в Офісі Президента та в уряді — представниками відповідача. Але ми її зареєстрували. У відповідь отримали дивний лист за підписом пані Свириденко, де зазначалося, що підстав для реагування та запровадження санкцій вони не бачать. Паралельно я отримав прямі погрози від пана Портнова — що він буде мститися, і що санкції будуть запроваджені проти мене. Я наголошую: влада, Офіс Президента, пан Єрмак, у співпраці з паном Портновим, який відвідував Офіс Президента, координували зусилля щодо запровадження цих санкцій. Документи, подані моїми захисниками, є доказовою базою абсолютного збігу фейкової аргументації, яку використовував і пан Портнов, і телеграм-канали, пов’язані з Офісом Президента. На це ми вже звертали увагу в судовому засіданні. 13 лютого, одразу після засідання РНБО, під час відвідування Хмельницької АЕС, Президент Зеленський, стоячи поруч із кримінальним злочинцем та фігурантом «Міндіч-гейту», заявив, що причиною санкцій є нібито «виведений Порошенком мільярд». Одинадцятий місяць влада «товче воду в ступі», але ми так і не почули жодного слова, жодного доказу про цей «мільярд». Друга теза — що замість фінансування Збройних Сил України Порошенко нібито фінансує партійні структури. Це брехня. Жодної копійки туди не пішло. Натомість на ЗСУ було спрямовано 7,5 мільярда гривень. Тому в мене є лише дві версії. Або пан Портнов, пан Єрмак і пан Пронін ввели Президента в оману — і тоді виходить, що Президент бреше. Або ж вони втягнули його в цю історію, і він є співучасником злочину. Я дуже сподіваюся, що має місце перша версія. Докази, які представлені суду, є неспростовними. Для пана Портнова — організатора розстрілів на Майдані, де загинули мої побратими — не знайшлося підстав для санкцій. А для Порошенка — знайшлися. І вже майже рік вони не можуть принести до суду жодного доказу. На цьому, думаю, і варто поставити крапку.

Петро Порошенко

13,603 просмотров • 8 месяцев назад

Федоров: Дивіться, я шість місяців на хейт по мобілізації не відповідав взагалі для того, щоб не допустити ситуації, яка виникла сьогодні, і до якої, по суті, нас довів Главком, ГШ – не знаю, хто там архітектор цієї історії. Для того, щоб не сказати "це не я" і не уникати якоїсь відповідальності, яка може бути Але кому підпорядковується ТЦК? Сухопутним військам. Кому підпорядковуються Сухопутні війська? Главкому і Генеральний штаб займається, опікується цими питаннями. Є полісі, де потрібно надягати маски, але давайте говорити відверто, якщо ми домовилися говорити сьогодні як з дорослими людьми: маски – тому що немає відповідальності за напади на ТЦК. Інша проблема – є інша відповідь, тобто тут немає чорного і білого сторони Але насправді питання мобілізації неможливо вирішити, якщо не вирішити питання, які я вам показав. Тому що, знаєте, що зараз молоді люди обговорюють? Вони не нові контракти обговорюють, які ми запустили – дворічні, 14-місячні і так далі. Вони обговорюють екс-комбрига 155-ї бригади, який зробив найбільше зло, яке взагалі можна було зробити під час повномасштабної війни. І вони обговорюють штурмові підрозділи, а конкретні ситуації, які там відбулися Тому неможливо вирішити питання мобілізації без нового суспільного договору і без реальних змін у війську. Чому, до речі, Третій штурмовий корпус – найбільший взагалі корпус по всій лінії фронту? Тому що побудовані процеси, тому що є відповідальність за лінію, є смуга відповідальності, тому що всі бригади зібрані всередині Третього корпусу, тому що є чітка вертикаль, тому що є доктрина, тому що є нормальне забезпечення, тому що є лідерство, тому що ти з ким не зустрічаєшся, а там HR-скіл такий у людей, які підбирають, що всі толкові і розбираються в будь-якому питанні Або "Хартія", або інші підрозділи, які показують результат. І там проблем такої немає з мобілізацією. "Хартія" – черга, мінімум 2000 іноземців, які хочуть приїхати зараз в "Хартію". Мінімум 2000 І питання, корінь проблеми насправді в нашому продукті. А що ми продаємо? Ми продаємо брехню, хаос, безвідповідальність, іди туди там не заміновано? Чи що ми продаємо? Тому нам потрібно змінити кардинально наш продукт. Українці це заслужили своєю роботою і своєю службою. І в армії є велика кількість людей, які можуть робити набагато більше речей, якщо їм дати свободу і підтримати їхнє лідерство. І вони не будуть тікати з поля бою І всі ці фейки про те, що Сирський може там тримати фронт, тому що він от такий диктаторсько-авторитарного типу – українці зупинили росіян, тому що прийняли рішення, вони вийшли і зупинили. Українці вміють брати на себе відповідальність. Українцям не потрібна зверху людина з дубинкою, яка буде його пхати на першу лінію 10-15 днів під дронами. Українці самі приймають рішення: йдуть, беруть на себе ризики, самі розуміють, самі сидять в окопі і знають, що вони роблять це заради своєї родини. А не тому, що вони бояться піти в СЗЧ або ще щось, бо вони несуть відповідальність І цим хлопців їм сьогодні потрібна повага, їм потрібні нормальні контракти, їм потрібні терміни служби, їм потрібна можливість переведення, їм потрібні нормальні лідери, які їх слухають, їм потрібна нормальна соціальна підтримка і багато різних речей, які ми повинні впровадити, але будуючи системні рішення

Федоров: Дивіться, я шість місяців на хейт по мобілізації не відповідав взагалі для того, щоб не допустити ситуації, яка виникла сьогодні, і до якої, по суті, нас довів Главком, ГШ – не знаю, хто там архітектор цієї історії. Для того, щоб не сказати "це не я" і не уникати якоїсь відповідальності, яка може бути Але кому підпорядковується ТЦК? Сухопутним військам. Кому підпорядковуються Сухопутні війська? Главкому і Генеральний штаб займається, опікується цими питаннями. Є полісі, де потрібно надягати маски, але давайте говорити відверто, якщо ми домовилися говорити сьогодні як з дорослими людьми: маски – тому що немає відповідальності за напади на ТЦК. Інша проблема – є інша відповідь, тобто тут немає чорного і білого сторони Але насправді питання мобілізації неможливо вирішити, якщо не вирішити питання, які я вам показав. Тому що, знаєте, що зараз молоді люди обговорюють? Вони не нові контракти обговорюють, які ми запустили – дворічні, 14-місячні і так далі. Вони обговорюють екс-комбрига 155-ї бригади, який зробив найбільше зло, яке взагалі можна було зробити під час повномасштабної війни. І вони обговорюють штурмові підрозділи, а конкретні ситуації, які там відбулися Тому неможливо вирішити питання мобілізації без нового суспільного договору і без реальних змін у війську. Чому, до речі, Третій штурмовий корпус – найбільший взагалі корпус по всій лінії фронту? Тому що побудовані процеси, тому що є відповідальність за лінію, є смуга відповідальності, тому що всі бригади зібрані всередині Третього корпусу, тому що є чітка вертикаль, тому що є доктрина, тому що є нормальне забезпечення, тому що є лідерство, тому що ти з ким не зустрічаєшся, а там HR-скіл такий у людей, які підбирають, що всі толкові і розбираються в будь-якому питанні Або "Хартія", або інші підрозділи, які показують результат. І там проблем такої немає з мобілізацією. "Хартія" – черга, мінімум 2000 іноземців, які хочуть приїхати зараз в "Хартію". Мінімум 2000 І питання, корінь проблеми насправді в нашому продукті. А що ми продаємо? Ми продаємо брехню, хаос, безвідповідальність, іди туди там не заміновано? Чи що ми продаємо? Тому нам потрібно змінити кардинально наш продукт. Українці це заслужили своєю роботою і своєю службою. І в армії є велика кількість людей, які можуть робити набагато більше речей, якщо їм дати свободу і підтримати їхнє лідерство. І вони не будуть тікати з поля бою І всі ці фейки про те, що Сирський може там тримати фронт, тому що він от такий диктаторсько-авторитарного типу – українці зупинили росіян, тому що прийняли рішення, вони вийшли і зупинили. Українці вміють брати на себе відповідальність. Українцям не потрібна зверху людина з дубинкою, яка буде його пхати на першу лінію 10-15 днів під дронами. Українці самі приймають рішення: йдуть, беруть на себе ризики, самі розуміють, самі сидять в окопі і знають, що вони роблять це заради своєї родини. А не тому, що вони бояться піти в СЗЧ або ще щось, бо вони несуть відповідальність І цим хлопців їм сьогодні потрібна повага, їм потрібні нормальні контракти, їм потрібні терміни служби, їм потрібна можливість переведення, їм потрібні нормальні лідери, які їх слухають, їм потрібна нормальна соціальна підтримка і багато різних речей, які ми повинні впровадити, але будуючи системні рішення

Останній Капіталіст

24,543 просмотров • 1 месяц назад

Несподіванки не сталося. Як і прогнозував в інтерв’ю німецькому виданню BILD, припинення вогню не відбулося. За одну лише ніч путін укотре довів, що йому не можна вірити. Що угоди з росією не варті паперу, на якому вони написані, — вислів, який приписують ще Бісмарку. Смертоносні російські ракети та ударні дрони чомусь не послухалися наказу свого верховного… Отже, його всупереч усім обіцянкам не було взагалі. Путін ніби винайшов perpetum mobile війни і не має наміру її завершувати… Не дарма вчора, перед розмовою з президентом Трампом, він на зустрічі з олігархами ділився своїми фюрерськими фантазіями про захоплення Одеси. Це така сама маячня, як колись про Київ за три дні. Даремно сподіватися на те, що одна чи кілька розмов зупинять ці три роки, 11 років війни загалом. І століття спроб стерти Україну з мапи світу. Попри оптимістичні заяви учасників, у нас, українців, справедливо немає відчуття, що вчорашня телефонна розмова наблизила нас до миру. Маю сказати, що попереду складні перемови. Для путіна навіть стіл переговорів — це продовження війни в інший спосіб. Проте з того, що відбулося вчора, коли путін де-факто відкинув ідею президента Трампа про повне припинення вогню, всім треба зробити правильні висновки. Або путін приймає пропозицію президента Трампа про повне припинення вогню, або Трамп задіює «план Б», про який він казав. Такий «план Б» критично важливий і має з’явитися на столі. Це — ще суворіші санкції. Міністр фінансів США Скотт Бессент вчора сказав, що Дональд Трамп готовий максимально посилити економічний тиск на росію. Їхній поточний рівень оцінив як 6 із 10, отже, резерви є, і непогані. Росію треба позбавити ресурсів для ведення війни. Від цього світ лише виграє. Також це — постачання Україні тих видів американської зброї, від надання яких Білий дім утримувався досі. Зрештою, нам потрібна нова двопартійна резолюція Конгресу Сполучених Штатів про подальшу різнобічну підтримку України. І я готовий долучитися до лобіювання цієї резолюції. Маю, до речі, запрошення до Вашингтону та Флориди на зустрічі високого рівня. Сподіваюся, що в Офісі вистачить розуму цього разу не блокувати мою поїздку до США так, як щойно він заборонив мені виїхати на політичну асамблею Європейської народної партії, лідируючої політичної сили Європейського Союзу. Очевидно, що попереду на нас очікують важкі драматичні місяці. І антиамериканська істерія з метою перекласти відповідальність нам не допоможе результативно пройти цей час. Україна, як і Європа, повинна бути за столом переговорів і твердо відстояти принцип «нічого про Україну без України». Ми не можемо більше втрачати час, людей і території. Ми зацікавлені в тому, щоби пропозиція президента Трампа про повне припинення вогню реалізувалася. Для нас це можливість нарешті не на папері, а на реальній місцевості звести фортифікації і перетворити степовий простір сходу і півдня на неприступні рови, вали і мінні поля. І в разі, якщо путін порушить припинення вогню, це унеможливить його подальші наступальні дії. Складність і драматичність ситуації вимагає негайної зустрічі Володимира Зеленського з лідерами парламентських фракцій. Парламент не може дізнаватися про нашу переговорну позицію із зарубіжних мас-медіа. Вважаю, така зустріч має відбутися одразу після розмови Зеленського з Трампом. Попри системні антиконституційні кроки влади щодо опозиції для нас, «Європейської Солідарності», завжди на першому місці є інтереси держави. Треба робити все, що в цих складних умовах може посилити Україну. Нав’язуватися ми теж не будемо, але за будь-яких обставин готові до спільної роботи і спільної відповідальності. Ми не дамо путіну жодних надій, що скориставшись руйнацією єдності йому вдасться розхитати ситуацію в країні, спричинити внутрішню дестабілізацію, виграти від порушень демократії Україні. І в цій його гібридній війні не варто підігрувати. Ми вистоїмо як держава в єдності, це очевидний постулат. Гріх не робити висновків з української історії.

Несподіванки не сталося. Як і прогнозував в інтерв’ю німецькому виданню BILD, припинення вогню не відбулося. За одну лише ніч путін укотре довів, що йому не можна вірити. Що угоди з росією не варті паперу, на якому вони написані, — вислів, який приписують ще Бісмарку. Смертоносні російські ракети та ударні дрони чомусь не послухалися наказу свого верховного… Отже, його всупереч усім обіцянкам не було взагалі. Путін ніби винайшов perpetum mobile війни і не має наміру її завершувати… Не дарма вчора, перед розмовою з президентом Трампом, він на зустрічі з олігархами ділився своїми фюрерськими фантазіями про захоплення Одеси. Це така сама маячня, як колись про Київ за три дні. Даремно сподіватися на те, що одна чи кілька розмов зупинять ці три роки, 11 років війни загалом. І століття спроб стерти Україну з мапи світу. Попри оптимістичні заяви учасників, у нас, українців, справедливо немає відчуття, що вчорашня телефонна розмова наблизила нас до миру. Маю сказати, що попереду складні перемови. Для путіна навіть стіл переговорів — це продовження війни в інший спосіб. Проте з того, що відбулося вчора, коли путін де-факто відкинув ідею президента Трампа про повне припинення вогню, всім треба зробити правильні висновки. Або путін приймає пропозицію президента Трампа про повне припинення вогню, або Трамп задіює «план Б», про який він казав. Такий «план Б» критично важливий і має з’явитися на столі. Це — ще суворіші санкції. Міністр фінансів США Скотт Бессент вчора сказав, що Дональд Трамп готовий максимально посилити економічний тиск на росію. Їхній поточний рівень оцінив як 6 із 10, отже, резерви є, і непогані. Росію треба позбавити ресурсів для ведення війни. Від цього світ лише виграє. Також це — постачання Україні тих видів американської зброї, від надання яких Білий дім утримувався досі. Зрештою, нам потрібна нова двопартійна резолюція Конгресу Сполучених Штатів про подальшу різнобічну підтримку України. І я готовий долучитися до лобіювання цієї резолюції. Маю, до речі, запрошення до Вашингтону та Флориди на зустрічі високого рівня. Сподіваюся, що в Офісі вистачить розуму цього разу не блокувати мою поїздку до США так, як щойно він заборонив мені виїхати на політичну асамблею Європейської народної партії, лідируючої політичної сили Європейського Союзу. Очевидно, що попереду на нас очікують важкі драматичні місяці. І антиамериканська істерія з метою перекласти відповідальність нам не допоможе результативно пройти цей час. Україна, як і Європа, повинна бути за столом переговорів і твердо відстояти принцип «нічого про Україну без України». Ми не можемо більше втрачати час, людей і території. Ми зацікавлені в тому, щоби пропозиція президента Трампа про повне припинення вогню реалізувалася. Для нас це можливість нарешті не на папері, а на реальній місцевості звести фортифікації і перетворити степовий простір сходу і півдня на неприступні рови, вали і мінні поля. І в разі, якщо путін порушить припинення вогню, це унеможливить його подальші наступальні дії. Складність і драматичність ситуації вимагає негайної зустрічі Володимира Зеленського з лідерами парламентських фракцій. Парламент не може дізнаватися про нашу переговорну позицію із зарубіжних мас-медіа. Вважаю, така зустріч має відбутися одразу після розмови Зеленського з Трампом. Попри системні антиконституційні кроки влади щодо опозиції для нас, «Європейської Солідарності», завжди на першому місці є інтереси держави. Треба робити все, що в цих складних умовах може посилити Україну. Нав’язуватися ми теж не будемо, але за будь-яких обставин готові до спільної роботи і спільної відповідальності. Ми не дамо путіну жодних надій, що скориставшись руйнацією єдності йому вдасться розхитати ситуацію в країні, спричинити внутрішню дестабілізацію, виграти від порушень демократії Україні. І в цій його гібридній війні не варто підігрувати. Ми вистоїмо як держава в єдності, це очевидний постулат. Гріх не робити висновків з української історії.

Петро Порошенко

99,773 просмотров • 1 год назад