Загрузка видео...

Не удалось загрузить видео

Возникла проблема при загрузке этого видео. Это может быть связано с временными проблемами сети или видео может быть недоступно.

На главную

Збройні сили Буркіна-Фасо 🇧🇫 отримали перший турецький безпілотний розвідувально-ударний комплекс Bayraktar Akinci 🫥 А що вам відомо про Буркіна-Фасо? Країна в 2,5 разів менша за нас з населенням у ~22 млн. Чисельність збройних сил ~ 12 тисяч осіб. Та й таке.

Т

197,391 subscribers

120,876 просмотров • 2 лет назад •via X (Twitter)

Образование Наука и технологии Новости и политика

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

Комментарии: 10

Фото профиля 🇺🇦Khatsanovsky🔰

🇺🇦Khatsanovsky🔰2 лет назад

Бачу, ви за них радієте, але не від щирого серця.

Фото профиля Т

Т2 лет назад

Зовсім не від щирого…

Фото профиля Картманенко🇬🇪

Картманенко🇬🇪2 лет назад

Охриніти, як вони змогли це зробити без місцевого пердули і суддівського синка???

Фото профиля solomon

solomon2 лет назад

вони реформували СБУ

Фото профиля S.B.T.

S.B.T.2 лет назад

Не пиздят гроші, як наші

Фото профиля Т

Т2 лет назад

Відразу видно сильних фахівців по Африці 💪

Фото профиля Славко🇺🇦

Славко🇺🇦2 лет назад

Пане Тарас, надоїла зрада

Фото профиля Oleh

Oleh2 лет назад

Те що там вагнера тусять і русня вивчить цей бпла

Фото профиля WїndOfChaꑭge

WїndOfChaꑭge2 лет назад

Не здивуюсь, якщо ці безпілотники будуть передані кацам

Фото профиля Find Interesting Facts

Find Interesting Facts2 лет назад

Рахуй русні віддали... Та й таке.

Похожие видео

Того зимового дня, у розпал Революції Гідності, українці трималися пліч-о-пліч. У них були лише «коктейлі Молотова» і впевненість у тому, що вони чинять правильно. «Беркутівці» отримали наказ розігнати мирну ходу. Вони не шкодували ані сил, ані засобів. У хід ішло все — від сльозогінного газу до бойових куль. Центр столиці перетворився на поле кривавої битви. У ті дні здавалося, що темрява накриває собою все довкола. Авторитаризм наступав, а демократія боролася з останніх сил. Але українці продовжували стояти за власну Гідність і Свободу. Не здалися й не відступили. Ми всі стояли пліч-о-пліч та допомагали пораненим. У той час як Андрій Парубій, комендант Майдану, координував Самооборону в найгарячіші дні протистояння. Це була — щоденна особиста відповідальність за людей, за порядок, за безпеку на площі, що стала серцем країни. Саме ця єдність — і тих, хто стояв на барикадах, і тих, хто організовував оборону — допомогла вистояти. Вже за лічені дні янукович втік із країни, а українці перемогли. З того моменту ми пройшли великий шлях — сьогодні тривають уже інші битви тієї війни. І пам’ять про ті події, про Небесну Сотню та про всіх, хто тоді взяв на себе відповідальність за долю держави, має мотивувати нас не здаватися й тепер.

Того зимового дня, у розпал Революції Гідності, українці трималися пліч-о-пліч. У них були лише «коктейлі Молотова» і впевненість у тому, що вони чинять правильно. «Беркутівці» отримали наказ розігнати мирну ходу. Вони не шкодували ані сил, ані засобів. У хід ішло все — від сльозогінного газу до бойових куль. Центр столиці перетворився на поле кривавої битви. У ті дні здавалося, що темрява накриває собою все довкола. Авторитаризм наступав, а демократія боролася з останніх сил. Але українці продовжували стояти за власну Гідність і Свободу. Не здалися й не відступили. Ми всі стояли пліч-о-пліч та допомагали пораненим. У той час як Андрій Парубій, комендант Майдану, координував Самооборону в найгарячіші дні протистояння. Це була — щоденна особиста відповідальність за людей, за порядок, за безпеку на площі, що стала серцем країни. Саме ця єдність — і тих, хто стояв на барикадах, і тих, хто організовував оборону — допомогла вистояти. Вже за лічені дні янукович втік із країни, а українці перемогли. З того моменту ми пройшли великий шлях — сьогодні тривають уже інші битви тієї війни. І пам’ять про ті події, про Небесну Сотню та про всіх, хто тоді взяв на себе відповідальність за долю держави, має мотивувати нас не здаватися й тепер.

Петро Порошенко

20,566 просмотров • 6 месяцев назад

Сьогодні 11-та річниця героїчного виходу Збройних Сил України з Дебальцевого. Це була найбільша битва російсько-української війни до повномасштабного вторгнення. У тому районі боролися тисячі кращих наших бійців. Ці бої загартували українське військо і підготували до повномасштабної війни. За кілька днів до російського вторгнення, в лютому 2022 року, ми згадували Дебальцеве. Тоді я говорив про єдність навколо віри у нашу свободу, про впевненість у наших силах, готовність боротися за свою землю попри все. Дуже скоро ми це довели на полі бою. Але бої за Дебальцеве - не тільки про відвагу та боротьбу. Це ще й про урок. Урок про те, що поняття миру у війні дуже відносне. Мир без перемоги - це всього лише час, час який або дає шанс, або просто готує наступну війну. Саме зараз цей урок треба засвоїти, і не лише нам. Проте лише в наших руках наше майбутнє. Ми змогли відстояти свободу 11 років тому, вистояли у 2022 і продовжуємо боротися зараз. Нас поєднує і дає сили світла пам'ять про тих, хто поліг на цій війні. Завжди пам'ятаємо. Слава Україні! Слава Героям!

Сьогодні 11-та річниця героїчного виходу Збройних Сил України з Дебальцевого. Це була найбільша битва російсько-української війни до повномасштабного вторгнення. У тому районі боролися тисячі кращих наших бійців. Ці бої загартували українське військо і підготували до повномасштабної війни. За кілька днів до російського вторгнення, в лютому 2022 року, ми згадували Дебальцеве. Тоді я говорив про єдність навколо віри у нашу свободу, про впевненість у наших силах, готовність боротися за свою землю попри все. Дуже скоро ми це довели на полі бою. Але бої за Дебальцеве - не тільки про відвагу та боротьбу. Це ще й про урок. Урок про те, що поняття миру у війні дуже відносне. Мир без перемоги - це всього лише час, час який або дає шанс, або просто готує наступну війну. Саме зараз цей урок треба засвоїти, і не лише нам. Проте лише в наших руках наше майбутнє. Ми змогли відстояти свободу 11 років тому, вистояли у 2022 і продовжуємо боротися зараз. Нас поєднує і дає сили світла пам'ять про тих, хто поліг на цій війні. Завжди пам'ятаємо. Слава Україні! Слава Героям!

Valerii Zaluzhnyi

40,002 просмотров • 6 месяцев назад

Що відчуває кожен з вас, коли чує або вимовляє Збройні Сили України? Правильно — гордість. Бо це — найсильніший і найвідоміший у світі український бренд! Гордість — бо пам’ятаємо, як проходила випробування перша українська далекобійна ракета. Потім — ця ракета втопила «Москву». Гордість — бо бачимо, як Збройні Сили стримують навалу, якої боявся або може і зараз боїться весь світ. Партнери давали нам тиждень. Орки — взагалі три дні. А скоро піде третій рік, як ми тримаємося. І маємо перемогти. Гордість — бо знаємо про результати роботи розвідників, десантури, ССО, артилеристів, танкістів, піхоти, пілотів. Всіх. Гордість — коли приїжджаємо на Схід і Південь, бачимо втомлені обличчя воїнів. Чуємо від них, що техніка, яку ми привозимо, рятує життя і додає позитиву військовим. Гордість — коли називаємо друзями і побратимами понад дві тисячі членів нашої команди, які пішли на фронт в перші ж дні війни добровольцями. Біль та горе — бо втратили 74 наших партійців. Більшість з них — це мої та наші близькі люди… Ми відчуваємо біль за кожного із наших загиблих співвітчизників, військових і цивільних. Втрати великі. Але армія наша сильна. І спираючись на нашу беззастережну підтримку, на підтримку всього українського народу, а може і світу, вона переможе. Не дарма у нас День захисника України збігається з Покровою. А тепер, після переходу нашої Церкви з російського на людський календар, День Збройних Сил припадає на Миколая. А може Миколай — на День Збройних Сил. Через Миколая наша команда передала багато «іграшок» військовим: мавіки, фпвішки, бронетехніку, РЕБ, колеса, Посейдони. І водночас — відправила цукерки дітям. Хто виробник — я вам не скажу, рекламувати не буду) Як віруюча людина прошу Миколая Чудотворця молити Бога за нас. Але українці здавна кажуть: «Віра без діл — мертва». І ми не просто віримо у ЗСУ, але усім, чим можемо, їм допомагаємо. Всі разом. Бо ми — українці! Нація, яку знає і якою захоплюється зараз весь світ. Вітаю усіх зі святами!

Що відчуває кожен з вас, коли чує або вимовляє Збройні Сили України? Правильно — гордість. Бо це — найсильніший і найвідоміший у світі український бренд! Гордість — бо пам’ятаємо, як проходила випробування перша українська далекобійна ракета. Потім — ця ракета втопила «Москву». Гордість — бо бачимо, як Збройні Сили стримують навалу, якої боявся або може і зараз боїться весь світ. Партнери давали нам тиждень. Орки — взагалі три дні. А скоро піде третій рік, як ми тримаємося. І маємо перемогти. Гордість — бо знаємо про результати роботи розвідників, десантури, ССО, артилеристів, танкістів, піхоти, пілотів. Всіх. Гордість — коли приїжджаємо на Схід і Південь, бачимо втомлені обличчя воїнів. Чуємо від них, що техніка, яку ми привозимо, рятує життя і додає позитиву військовим. Гордість — коли називаємо друзями і побратимами понад дві тисячі членів нашої команди, які пішли на фронт в перші ж дні війни добровольцями. Біль та горе — бо втратили 74 наших партійців. Більшість з них — це мої та наші близькі люди… Ми відчуваємо біль за кожного із наших загиблих співвітчизників, військових і цивільних. Втрати великі. Але армія наша сильна. І спираючись на нашу беззастережну підтримку, на підтримку всього українського народу, а може і світу, вона переможе. Не дарма у нас День захисника України збігається з Покровою. А тепер, після переходу нашої Церкви з російського на людський календар, День Збройних Сил припадає на Миколая. А може Миколай — на День Збройних Сил. Через Миколая наша команда передала багато «іграшок» військовим: мавіки, фпвішки, бронетехніку, РЕБ, колеса, Посейдони. І водночас — відправила цукерки дітям. Хто виробник — я вам не скажу, рекламувати не буду) Як віруюча людина прошу Миколая Чудотворця молити Бога за нас. Але українці здавна кажуть: «Віра без діл — мертва». І ми не просто віримо у ЗСУ, але усім, чим можемо, їм допомагаємо. Всі разом. Бо ми — українці! Нація, яку знає і якою захоплюється зараз весь світ. Вітаю усіх зі святами!

Петро Порошенко

26,989 просмотров • 2 лет назад

На жаль, обговорення проєкту ухвалення бюджету свідчить про повну неадекватність дій Верховної Ради. Коли всі українці починають свій ранок з deepstate-map, бачачи, що здаються чергові села, ви намагаєтеся протягнути зарплату прокурорів і 400 тисяч гривень зарплати оцієї «фантастичної» позиції, яка на сьогодні принижує державу. Ви забираєте ці гроші в армії, ви забираєте ці гроші у тих, хто в окопах. Ви забираєте ці гроші виплатами прокурорам-«інвалідам», БЕБам, яким ви підвищуєте зарплату на 70%. І не вірте, будь ласка, коли вам кажуть, що це гроші партнерів. Бо запозичення через ОВДП — і є головне фінансування, вони беруть у борг у держави для того, щоб купувати прокурорів, купувати звіти рахункової палати і фінансувати силовиків. Можна скільки завгодно тиснути на місцеві ради, щоб вони голосували за підтримку «плану перемоги», але цей документ свідчить, що це бюджет плану капітуляції. Росія, яка підвищила воєнні видатки на 36%, сьогодні вже всемеро перевищує фінансування Збройних сил України. І вони збираються це робити у 25-му, у 26-му роках. А з цим бюджетом ви тиснете і примушуєте Збройні Сили України бути без боєприпасів, без забезпечення. Я хочу твердо сказати, що мені соромно дивитися в скляні очі окремих депутатів. Це було у 21-му році, коли я з цієї трибуни казав: «Дайте 60 мільярдів Збройним Силам». Це було у 23-му році, коли ми з цієї трибуни казали: «Дайте гроші на фортифікацію, будуючи другу лінію оборони біля Мар'їнки, Авдіївки, Вугледара». Тоді ви казали: «Ні, бо ми наступаємо». Сьогодні, коли ми кажемо, забезпечте Збройні сили пакетом Save Soldier. У кожного воїна має бути не тільки бронежилет кевларовий і шолом, а й те, що зараз потрібно на фронті. FPV, Mavic, РЕБи, засоби протидії технічній розвідці, необхідні запасні частини, які, на жаль, парламент забрав як ПДФО, який мав іти на рахунки бригад. Створіть спеціальний фонд військовим, не підвищуйте податки найманим працівникам, заветуте цей закон і, врешті-решт, будуйте план перемоги.

На жаль, обговорення проєкту ухвалення бюджету свідчить про повну неадекватність дій Верховної Ради. Коли всі українці починають свій ранок з deepstate-map, бачачи, що здаються чергові села, ви намагаєтеся протягнути зарплату прокурорів і 400 тисяч гривень зарплати оцієї «фантастичної» позиції, яка на сьогодні принижує державу. Ви забираєте ці гроші в армії, ви забираєте ці гроші у тих, хто в окопах. Ви забираєте ці гроші виплатами прокурорам-«інвалідам», БЕБам, яким ви підвищуєте зарплату на 70%. І не вірте, будь ласка, коли вам кажуть, що це гроші партнерів. Бо запозичення через ОВДП — і є головне фінансування, вони беруть у борг у держави для того, щоб купувати прокурорів, купувати звіти рахункової палати і фінансувати силовиків. Можна скільки завгодно тиснути на місцеві ради, щоб вони голосували за підтримку «плану перемоги», але цей документ свідчить, що це бюджет плану капітуляції. Росія, яка підвищила воєнні видатки на 36%, сьогодні вже всемеро перевищує фінансування Збройних сил України. І вони збираються це робити у 25-му, у 26-му роках. А з цим бюджетом ви тиснете і примушуєте Збройні Сили України бути без боєприпасів, без забезпечення. Я хочу твердо сказати, що мені соромно дивитися в скляні очі окремих депутатів. Це було у 21-му році, коли я з цієї трибуни казав: «Дайте 60 мільярдів Збройним Силам». Це було у 23-му році, коли ми з цієї трибуни казали: «Дайте гроші на фортифікацію, будуючи другу лінію оборони біля Мар'їнки, Авдіївки, Вугледара». Тоді ви казали: «Ні, бо ми наступаємо». Сьогодні, коли ми кажемо, забезпечте Збройні сили пакетом Save Soldier. У кожного воїна має бути не тільки бронежилет кевларовий і шолом, а й те, що зараз потрібно на фронті. FPV, Mavic, РЕБи, засоби протидії технічній розвідці, необхідні запасні частини, які, на жаль, парламент забрав як ПДФО, який мав іти на рахунки бригад. Створіть спеціальний фонд військовим, не підвищуйте податки найманим працівникам, заветуте цей закон і, врешті-решт, будуйте план перемоги.

Петро Порошенко

59,862 просмотров • 1 год назад

Ми викрили схему, де Киівпастранс відмив 32 мільйони на закупівлі… моторного масла 😳 Якшо можна вкрасти навіть на маслі - вкрадуть. За божевіллям з тиском на НАБУ у кабінетах думали, що у нас не буде часу перевіряти, куди йдуть наші з вами гроші. Але є ж ще ночі 😉 📍1. Ми перевірили договори постачання оливи марок Тексако та Пріста в договорах на понад 83 мільйони, із них 32,6 мільйони (39%) – завищення. 📍2. І це ми порівняли лише з роздрібними цінами. При оптових - завищення буде більше. 📍3. Ми знайшли постачальників і написали щодо актуальності цін, нібито «готуємо пропозицію для державного підприємства на тендер». Ось це ми отримали у відповідь: «Ми працюємо з тими, кому ви питаєте. Ці всі оливи ми поставляємо напряму клієнту». Лише забули додати, що постачають це за вищими цінами на 14-55% у договорах, ніж можна купити на їх сайті вроздріб. ХТО міг наживатися на цьому? На приклад, сімʼя такого собі Руслана Кандибора, директора департаменту транспорту. Сімʼя Кандибора за останні 4 роки обросла майном щонайменше на 20 млн грн: 1️⃣ на тещі – квартира в елітному ЖК Рибальський в центрі Києва за 6,5 мільйонів 🆕 на сину – 2 га землі у хлібному місці під Львовом за 11 мільйонів, де поруч Епіцентр 3️⃣ на сину - електрокросовер за 1 мільйон та колекційний ретро-опель 4️⃣ на себе Кандибор оформив лише Mercedes GLC та мотоцикл Сузукі за втричі занижченою вартістю 5️⃣ а ще у 2023 та 2024 Кандибор дарує 1,8 та 1,9 мільйонів невідомим особам, маючи менший офіційний дохід на двох із дружиною, ніж ці. подарунки ❗️Нам стало відомо, що за домовленістю з Кличком його звільнили пару днів тому за..згодою сторін… 😁 через його недбалість і відповідно руйнування тунелю метро між станціями метро Деміївська та Либідська. Лише ось ніхто до сьогодні не знав усього того, про що зараз пишу. То тепер, сподіваюсь, що в НАБУ відкриють корупційну кримінальну справу. 📍Сьогодні ми надсилаємо ці матеріали в НАБУ та НАЗК – для підозр та конфіскації незаконно набутого майна. Бо ми в Межі проти, коли за злочини і корупцію лише звільняють і залишають все незаконнн майно, як придане. Вимагаємо аби чиновники, які обростають майном без доходів на це, відповіли за усе не звільненням а покаранням по закону

Ми викрили схему, де Киівпастранс відмив 32 мільйони на закупівлі… моторного масла 😳 Якшо можна вкрасти навіть на маслі - вкрадуть. За божевіллям з тиском на НАБУ у кабінетах думали, що у нас не буде часу перевіряти, куди йдуть наші з вами гроші. Але є ж ще ночі 😉 📍1. Ми перевірили договори постачання оливи марок Тексако та Пріста в договорах на понад 83 мільйони, із них 32,6 мільйони (39%) – завищення. 📍2. І це ми порівняли лише з роздрібними цінами. При оптових - завищення буде більше. 📍3. Ми знайшли постачальників і написали щодо актуальності цін, нібито «готуємо пропозицію для державного підприємства на тендер». Ось це ми отримали у відповідь: «Ми працюємо з тими, кому ви питаєте. Ці всі оливи ми поставляємо напряму клієнту». Лише забули додати, що постачають це за вищими цінами на 14-55% у договорах, ніж можна купити на їх сайті вроздріб. ХТО міг наживатися на цьому? На приклад, сімʼя такого собі Руслана Кандибора, директора департаменту транспорту. Сімʼя Кандибора за останні 4 роки обросла майном щонайменше на 20 млн грн: 1️⃣ на тещі – квартира в елітному ЖК Рибальський в центрі Києва за 6,5 мільйонів 🆕 на сину – 2 га землі у хлібному місці під Львовом за 11 мільйонів, де поруч Епіцентр 3️⃣ на сину - електрокросовер за 1 мільйон та колекційний ретро-опель 4️⃣ на себе Кандибор оформив лише Mercedes GLC та мотоцикл Сузукі за втричі занижченою вартістю 5️⃣ а ще у 2023 та 2024 Кандибор дарує 1,8 та 1,9 мільйонів невідомим особам, маючи менший офіційний дохід на двох із дружиною, ніж ці. подарунки ❗️Нам стало відомо, що за домовленістю з Кличком його звільнили пару днів тому за..згодою сторін… 😁 через його недбалість і відповідно руйнування тунелю метро між станціями метро Деміївська та Либідська. Лише ось ніхто до сьогодні не знав усього того, про що зараз пишу. То тепер, сподіваюсь, що в НАБУ відкриють корупційну кримінальну справу. 📍Сьогодні ми надсилаємо ці матеріали в НАБУ та НАЗК – для підозр та конфіскації незаконно набутого майна. Бо ми в Межі проти, коли за злочини і корупцію лише звільняють і залишають все незаконнн майно, як придане. Вимагаємо аби чиновники, які обростають майном без доходів на це, відповіли за усе не звільненням а покаранням по закону

Martina Boguslavets

34,941 просмотров • 11 месяцев назад

Завтра в цій Верховній Раді будуть голосуватись важливі кадрові рішення - говорять про нові потенційні зміни в Уряді. Але станом на зараз депутати жодної уяви не мають, за кого вони голосуватимуть. Це дуже яскрава демонстрація порушення Конституції в частині функцій парламенту при парламентсько-президентській республіці. Бо саме депутати несуть відповідальність за якість кадрової політики. А у нас одні міністри йдуть без звіту, а інші — приходять без бачення. І слухняна частина Ради мовчки голосує за все це. Зараз ми маємо продемонстувати інший підхід. В парламенті і в країні має бути створена Коаліція національної єдності. Має бути розподілена відповідальність. І впевнений в тому, що ми нарешті маємо ухвалити відповідальні рішення. Бо у правильність політики влади не вірять уже навіть глядачі єдиного антиконституційного марафону. Ви докотилися до того, що вперше з 2014 року в країні з’явилися темники, і про це заявили журналісти. З'явилися небажані спікери, яким закрито доступ до телеканалів. Або, можливо, ці списки існували з 2019 року. Серед них - Порошенко, депутати "Європейської Солідарності", інших опозиційних фракцій. Залужний, а відтепер і Сирський, і все військове керівництво. Були виключені з ефіру абсолютно незаконно, без рішення суду, три телевізійні канали. А кошти державного бюджету використовуються для владних телеграм-каналів, які проводять інформаційну політику на кшталт «слов’янського хлопчика». Наша вимога: зупиніться та не робіть кроків, які підривають довіру до найбільш шанованої частини суспільства — Збройних Сил України. І які підривають принципи демократії, бо наша країна бореться саме за них.

Завтра в цій Верховній Раді будуть голосуватись важливі кадрові рішення - говорять про нові потенційні зміни в Уряді. Але станом на зараз депутати жодної уяви не мають, за кого вони голосуватимуть. Це дуже яскрава демонстрація порушення Конституції в частині функцій парламенту при парламентсько-президентській республіці. Бо саме депутати несуть відповідальність за якість кадрової політики. А у нас одні міністри йдуть без звіту, а інші — приходять без бачення. І слухняна частина Ради мовчки голосує за все це. Зараз ми маємо продемонстувати інший підхід. В парламенті і в країні має бути створена Коаліція національної єдності. Має бути розподілена відповідальність. І впевнений в тому, що ми нарешті маємо ухвалити відповідальні рішення. Бо у правильність політики влади не вірять уже навіть глядачі єдиного антиконституційного марафону. Ви докотилися до того, що вперше з 2014 року в країні з’явилися темники, і про це заявили журналісти. З'явилися небажані спікери, яким закрито доступ до телеканалів. Або, можливо, ці списки існували з 2019 року. Серед них - Порошенко, депутати "Європейської Солідарності", інших опозиційних фракцій. Залужний, а відтепер і Сирський, і все військове керівництво. Були виключені з ефіру абсолютно незаконно, без рішення суду, три телевізійні канали. А кошти державного бюджету використовуються для владних телеграм-каналів, які проводять інформаційну політику на кшталт «слов’янського хлопчика». Наша вимога: зупиніться та не робіть кроків, які підривають довіру до найбільш шанованої частини суспільства — Збройних Сил України. І які підривають принципи демократії, бо наша країна бореться саме за них.

Петро Порошенко

36,555 просмотров • 2 лет назад

34 роки тому ми відновили свою Незалежність. За неї боролися десятки поколінь. Тисячу років ми йшли до неї. І того дня, 24 серпня 1991-го, ми отримали шанс. Не всі тоді розуміли, наскільки це важливо. Для когось — вихідний, сцена на Майдані, пісні й вірші. Але саме тоді розпочалася нова історія України. 2004-го був перший іспит. І ми його склали. 2014-го — другий. І тоді вся країна встала разом, щоб відстояти Гідність і Незалежність. А сьогодні ми проходимо третій. І цього разу ніякого перескладання не буде. Ми платимо дуже високу ціну. За право говорити власною мовою. За право жити у власному домі. За право бути собою. Ми вже зробили кроки, які здавалися неможливими. Але найтяжчий шлях ще попереду. І пройти його ми мусимо — за тих, хто не повернувся з бою. Нам потрібно зберегти все, що робило нас сильними: Рішучість Помаранчевої революції. Гідність Майдану. Безстрашність воїнів 2014-го. І Незалежність, яку ми відстояли 24 лютого. Наше завтра будується сьогодні. Його основи — сильна Армія. Рідна Мова. Віра в Господа і в себе. Європейський Союз і НАТО. Мрію, щоб за кілька років ми говорили не про типи ракет і шахедів, що літають над нашим українськими містами. А про цивільні лоукости, які так само як і 2017 року нарешті полетять до Відня на філіжанку кави. Щоб проблеми Європейського Союзу стали й нашими й ми разом вирішували їх. Щоб нарешті в усіх українських хатах, в усіх квартирах пролунало: «Мамо, я вдома». З Днем Незалежності! Слава Україні!

34 роки тому ми відновили свою Незалежність. За неї боролися десятки поколінь. Тисячу років ми йшли до неї. І того дня, 24 серпня 1991-го, ми отримали шанс. Не всі тоді розуміли, наскільки це важливо. Для когось — вихідний, сцена на Майдані, пісні й вірші. Але саме тоді розпочалася нова історія України. 2004-го був перший іспит. І ми його склали. 2014-го — другий. І тоді вся країна встала разом, щоб відстояти Гідність і Незалежність. А сьогодні ми проходимо третій. І цього разу ніякого перескладання не буде. Ми платимо дуже високу ціну. За право говорити власною мовою. За право жити у власному домі. За право бути собою. Ми вже зробили кроки, які здавалися неможливими. Але найтяжчий шлях ще попереду. І пройти його ми мусимо — за тих, хто не повернувся з бою. Нам потрібно зберегти все, що робило нас сильними: Рішучість Помаранчевої революції. Гідність Майдану. Безстрашність воїнів 2014-го. І Незалежність, яку ми відстояли 24 лютого. Наше завтра будується сьогодні. Його основи — сильна Армія. Рідна Мова. Віра в Господа і в себе. Європейський Союз і НАТО. Мрію, щоб за кілька років ми говорили не про типи ракет і шахедів, що літають над нашим українськими містами. А про цивільні лоукости, які так само як і 2017 року нарешті полетять до Відня на філіжанку кави. Щоб проблеми Європейського Союзу стали й нашими й ми разом вирішували їх. Щоб нарешті в усіх українських хатах, в усіх квартирах пролунало: «Мамо, я вдома». З Днем Незалежності! Слава Україні!

Петро Порошенко

23,761 просмотров • 1 год назад

Поки ми боронимо країну, ми втратили державу. І в мене зовсім нема питань до Міндіча, Татарова, навіть Зеленського. Хто вони такі, я розумів з самого початку. В мене питання до вас, тих, хто дивиться зараз це відео. За винятком невеликої кількості людей, які є волонтерами і витримали цей марафон, і декілька сотень людей, які ще залишили силу донатити на Збройні Сили. Питання до всіх інших. Де ти, мій народе? Той народ, який в 22-му виходив з голими руками проти ворківських танків. Який не боявся нічого. Де ти зараз? Ви боїтеся поліції, ТЦК, поховалися в теплих помешканнях. Ви пропонували їй яйця по 17, браковані міни для ЗСУ, Конституцію на паузі для себе. І ось ми отримали зруйновану державу. Колись в одному з своїх відео про СЗЧ я казав, що у кожного є межа, після якої він прийме рішення йти в СЗЧ. Ось такий час настає для мене. Я не розумію, для кого я і мої хлопці мають залишатися тут. Дати час далі грабувати країну? Чи що? Звісно, я нікуди не піду, але ж думки такі є. А на що надійтесь ви? В моїх постах, в коментах під ними дуже багато сподівань, що військові прийдуть. Шановні друзі, ми знесилині з непровлення. В прямому сенсі цього слова. Мої, хлопці, знаходяться десятками діб на позиції. На відновлення, дві-три доби, і знову на позиції. Ви думаєте, що у нас залишаться сили розгрібати те лайно, яке дозволили створити ви? Чого ви боїтеся? Знайдіть в собі сили хоч розпосюдити цей пост і задуматися, яка доля цій країні.

Поки ми боронимо країну, ми втратили державу. І в мене зовсім нема питань до Міндіча, Татарова, навіть Зеленського. Хто вони такі, я розумів з самого початку. В мене питання до вас, тих, хто дивиться зараз це відео. За винятком невеликої кількості людей, які є волонтерами і витримали цей марафон, і декілька сотень людей, які ще залишили силу донатити на Збройні Сили. Питання до всіх інших. Де ти, мій народе? Той народ, який в 22-му виходив з голими руками проти ворківських танків. Який не боявся нічого. Де ти зараз? Ви боїтеся поліції, ТЦК, поховалися в теплих помешканнях. Ви пропонували їй яйця по 17, браковані міни для ЗСУ, Конституцію на паузі для себе. І ось ми отримали зруйновану державу. Колись в одному з своїх відео про СЗЧ я казав, що у кожного є межа, після якої він прийме рішення йти в СЗЧ. Ось такий час настає для мене. Я не розумію, для кого я і мої хлопці мають залишатися тут. Дати час далі грабувати країну? Чи що? Звісно, я нікуди не піду, але ж думки такі є. А на що надійтесь ви? В моїх постах, в коментах під ними дуже багато сподівань, що військові прийдуть. Шановні друзі, ми знесилині з непровлення. В прямому сенсі цього слова. Мої, хлопці, знаходяться десятками діб на позиції. На відновлення, дві-три доби, і знову на позиції. Ви думаєте, що у нас залишаться сили розгрібати те лайно, яке дозволили створити ви? Чого ви боїтеся? Знайдіть в собі сили хоч розпосюдити цей пост і задуматися, яка доля цій країні.

Актуальна Правда

31,922 просмотров • 9 месяцев назад

Коротше, вирішив більш детально розібратись про заяву Василя Малюка про "Один із трьох комплексів "Орєшнік" був знищений у Капустиному Яру силами ГУР, СБУ та СЗРУ" особливо після публікації ГУР МОУ. І знаєте, якщо потратити 10 хв, то ці заяви не виглядають так смішно як вам може виглядати. Так ось перша моя вчорашня версія з датою 9 липня 2024 підвердилась, але давайте по порядку розберемось. 1. 12 квітня (!) 2024 виходить новина на російських помийках про нову МБР, яку тестували на полігоні Капустин Яр, з експериментної СПУ (самохідна пускова установка) нового типу. Що явно говорить нам про "Кедр", він же "Орєшнік". 2. 9 липня 2024 року з'являються новини приблизно в 11 годині дня про десятки БпЛА, які збивають в районі Волгоградської області, які летять в сторону Астраханської. 3. Приблизно о третій годині дня з'являються перші відео дронів UJ-26 «Бобер» та інші (я не зміг ідентифікувати модель), які летять в сторону полігону та фото посаджених РЕБом на землі. 4. Приблизно в 22:00 в мережі з'являється відео, де двоє росіян знімають відео, де палає монтажно-випробувальний корпус на площадці №105, та момент прильоту ще одного в ту саму будівлю. Загалом в ЗМІ є підтвердження, що саме 9 БпЛА нанесли удари по території в/ч 15644 та 2 БпЛА по в/ч 15650. 5. Також українські та західні ЗМІ пишуть про спільну скоординовану атаку ГУР МО та СБУ по Капустиному Яру. Також це підтвердив губернатор Ігор Бабушкін, місцеві чати та ЗМІ. ––– Це також підтверджує слова Малюка та Зеленського, що західні партнери теж були проінформовані. 6. Пізніше з'являються супутникові знімки, де добре видно (під дописом прикріплю), що пожежа була масштабною, це також видно на супутниковому сервісі пожеж від NASA FIRMS за 9-10 липня 2024 року. ––– Тому, як бачите, заяви Василя Малюка та ГУР МОУ з дуже й дуже великою ймовірністю являються правдою. Я думаю, що СЗРУ отримала інформацію, що експериментальна СПУ знаходиться в монтажно-випробувальному корпусі та що росіяни планують нанести удар по нам, СБУ та ГУР МОУ розробили план та реалізували спільно, на той час ГУР використовували саме UJ-26 «Бобер», а ті, що я не зміг ідентифікувати, скоріш за все були від СБУ. Тоді, до речі, був нанесений ряд ударів по ряду об'єктів діпстарайками. Якось так 🙃

Коротше, вирішив більш детально розібратись про заяву Василя Малюка про "Один із трьох комплексів "Орєшнік" був знищений у Капустиному Яру силами ГУР, СБУ та СЗРУ" особливо після публікації ГУР МОУ. І знаєте, якщо потратити 10 хв, то ці заяви не виглядають так смішно як вам може виглядати. Так ось перша моя вчорашня версія з датою 9 липня 2024 підвердилась, але давайте по порядку розберемось. 1. 12 квітня (!) 2024 виходить новина на російських помийках про нову МБР, яку тестували на полігоні Капустин Яр, з експериментної СПУ (самохідна пускова установка) нового типу. Що явно говорить нам про "Кедр", він же "Орєшнік". 2. 9 липня 2024 року з'являються новини приблизно в 11 годині дня про десятки БпЛА, які збивають в районі Волгоградської області, які летять в сторону Астраханської. 3. Приблизно о третій годині дня з'являються перші відео дронів UJ-26 «Бобер» та інші (я не зміг ідентифікувати модель), які летять в сторону полігону та фото посаджених РЕБом на землі. 4. Приблизно в 22:00 в мережі з'являється відео, де двоє росіян знімають відео, де палає монтажно-випробувальний корпус на площадці №105, та момент прильоту ще одного в ту саму будівлю. Загалом в ЗМІ є підтвердження, що саме 9 БпЛА нанесли удари по території в/ч 15644 та 2 БпЛА по в/ч 15650. 5. Також українські та західні ЗМІ пишуть про спільну скоординовану атаку ГУР МО та СБУ по Капустиному Яру. Також це підтвердив губернатор Ігор Бабушкін, місцеві чати та ЗМІ. ––– Це також підтверджує слова Малюка та Зеленського, що західні партнери теж були проінформовані. 6. Пізніше з'являються супутникові знімки, де добре видно (під дописом прикріплю), що пожежа була масштабною, це також видно на супутниковому сервісі пожеж від NASA FIRMS за 9-10 липня 2024 року. ––– Тому, як бачите, заяви Василя Малюка та ГУР МОУ з дуже й дуже великою ймовірністю являються правдою. Я думаю, що СЗРУ отримала інформацію, що експериментальна СПУ знаходиться в монтажно-випробувальному корпусі та що росіяни планують нанести удар по нам, СБУ та ГУР МОУ розробили план та реалізували спільно, на той час ГУР використовували саме UJ-26 «Бобер», а ті, що я не зміг ідентифікувати, скоріш за все були від СБУ. Тоді, до речі, був нанесений ряд ударів по ряду об'єктів діпстарайками. Якось так 🙃

Pulse of Ukraine

92,924 просмотров • 9 месяцев назад

До запаху воєнного гару, який став звичним для українців за роки повномасштабної війни, додався важкий сморід прогнилої зеленої цвілі. Просто із золотого унітазу співвласника «Кварталу 95» Міндича, про який у суботу написала навіть Financial Times у розгромній статті про масштаби української корупції. Важко недооцінити стрес, який нині переживаємо ми, українці, а також наші друзі та партнери за кордоном. Партнери шоковані, суспільство зневірене. А якої ще реакції чекати від українців, які по 10—15 годин сидять без електрики? Усе це відбувається в умовах посиленого російського наступу, коли ми стоїмо на межі втрати стратегічних позицій на сході та півдні. Ми бачимо глибоку кризу довіри суспільства — до влади, фронту — до тилу, партнерів — до України. І водночас вражаюче неадекватну реакцію чинної влади на ситуацію, яка є найгіршою від початку повномасштабного вторгнення. Вона потребує відповідальних, рішучих і чесних кроків, передусім від влади. Замість притягнення винних до відповідальності їм допомагають тікати за кордон. Санкції проти Міндича ухвалюють у такій редакції, що роблять його фактично недосяжним для українського правосуддя. Замітають сліди замість забезпечити екстрадицію. Замість вибачень і роботи над помилками посилюють брудну дискредитаційну кампанію проти НАБУ, активістів та опозиції, намагаються видати всіх критиків влади за російських агентів. Замість чесної розмови з суспільством посилюють цензуру в телемарафоні та підконтрольних телеграм-каналах, які працюють під тотальним контролем Офісу Президента. Антикризовий план, з яким наша команда виходить у понеділок до парламенту, передбачає таке: національна єдність має перестати бути декларацією і декорацією. Потрібна чесна та відверта розмова за участі Президента, до якого накопичилося надто багато запитань. Одним із ключових кроків до відновлення довіри є гарантії ненападу влади на НАБУ та САП. Тепер зрозуміло, чому Офіс Президента атакував їх влітку, бо знали про записи, пам'ятали про свої слова і намагалися придушити справу ще в зародку. Тепер НАБУ має довести розслідування до кінця, хоч куди б вів корупційний слід. ДБР мають отримати чіткий сигнал не втручатися в роботу НАБУ і припинити тиск, і цей сигнал має надійти саме від Президента. Відставка лише двох міністрів — це профанація. В оприлюднених записах фігурують прізвища щонайменше п’яти урядовців, і це лише те, що відомо нам. А знаємо ми далеко не все. Тож увесь цей корумпований колективний Кабміндіч має піти у відставку в повному складі. Йдеться не про персоналії, а про систему управління. Потрібне не тільки оновлення уряду, а й повернення йому політичної суб’єктності. Як і парламенту. Для цього потрібно повернути Конституцію з того фактичного «архіву», куди її відправила чинна влада. Україна є парламентсько-президентською республікою, і саме на основі цієї норми необхідно сформувати нову, дієздатну коаліцію замість чинного утворення, яке в парламенті існує де-факто як цивільний шлюб «Слуг народу» з недобитками ОПЗЖ. Нова коаліція, що об’єднає всі патріотичні політичні сили, має сформувати уряд національного порятунку з фахівців із бездоганною репутацією. У критичні моменти української історії саме парламент був здатний відігравати вирішальну роль. Можливо, для когось наш аналіз і пропозиції здаються занадто м’якими. Можливо, за інших обставин наші оцінки мали би бути значно гострішими, а влада заслуговує на суворіше покарання, ніж відставка уряду. Але лише через надзвичайно критичну ситуацію на фронті ми сформували пакет пропозицій так, щоб він не спричинив надмірної політичної турбулентності і не створив ризиків дестабілізації, а навпаки запобіг гіршим наслідкам. Ключовими словами нашого плану є довіра, справедливість і відповідальність. Лише з професійними підходами та відновленою довірою ми зможемо забезпечити і фронт, і дипломатію, від яких залежить виживання країни.

До запаху воєнного гару, який став звичним для українців за роки повномасштабної війни, додався важкий сморід прогнилої зеленої цвілі. Просто із золотого унітазу співвласника «Кварталу 95» Міндича, про який у суботу написала навіть Financial Times у розгромній статті про масштаби української корупції. Важко недооцінити стрес, який нині переживаємо ми, українці, а також наші друзі та партнери за кордоном. Партнери шоковані, суспільство зневірене. А якої ще реакції чекати від українців, які по 10—15 годин сидять без електрики? Усе це відбувається в умовах посиленого російського наступу, коли ми стоїмо на межі втрати стратегічних позицій на сході та півдні. Ми бачимо глибоку кризу довіри суспільства — до влади, фронту — до тилу, партнерів — до України. І водночас вражаюче неадекватну реакцію чинної влади на ситуацію, яка є найгіршою від початку повномасштабного вторгнення. Вона потребує відповідальних, рішучих і чесних кроків, передусім від влади. Замість притягнення винних до відповідальності їм допомагають тікати за кордон. Санкції проти Міндича ухвалюють у такій редакції, що роблять його фактично недосяжним для українського правосуддя. Замітають сліди замість забезпечити екстрадицію. Замість вибачень і роботи над помилками посилюють брудну дискредитаційну кампанію проти НАБУ, активістів та опозиції, намагаються видати всіх критиків влади за російських агентів. Замість чесної розмови з суспільством посилюють цензуру в телемарафоні та підконтрольних телеграм-каналах, які працюють під тотальним контролем Офісу Президента. Антикризовий план, з яким наша команда виходить у понеділок до парламенту, передбачає таке: національна єдність має перестати бути декларацією і декорацією. Потрібна чесна та відверта розмова за участі Президента, до якого накопичилося надто багато запитань. Одним із ключових кроків до відновлення довіри є гарантії ненападу влади на НАБУ та САП. Тепер зрозуміло, чому Офіс Президента атакував їх влітку, бо знали про записи, пам'ятали про свої слова і намагалися придушити справу ще в зародку. Тепер НАБУ має довести розслідування до кінця, хоч куди б вів корупційний слід. ДБР мають отримати чіткий сигнал не втручатися в роботу НАБУ і припинити тиск, і цей сигнал має надійти саме від Президента. Відставка лише двох міністрів — це профанація. В оприлюднених записах фігурують прізвища щонайменше п’яти урядовців, і це лише те, що відомо нам. А знаємо ми далеко не все. Тож увесь цей корумпований колективний Кабміндіч має піти у відставку в повному складі. Йдеться не про персоналії, а про систему управління. Потрібне не тільки оновлення уряду, а й повернення йому політичної суб’єктності. Як і парламенту. Для цього потрібно повернути Конституцію з того фактичного «архіву», куди її відправила чинна влада. Україна є парламентсько-президентською республікою, і саме на основі цієї норми необхідно сформувати нову, дієздатну коаліцію замість чинного утворення, яке в парламенті існує де-факто як цивільний шлюб «Слуг народу» з недобитками ОПЗЖ. Нова коаліція, що об’єднає всі патріотичні політичні сили, має сформувати уряд національного порятунку з фахівців із бездоганною репутацією. У критичні моменти української історії саме парламент був здатний відігравати вирішальну роль. Можливо, для когось наш аналіз і пропозиції здаються занадто м’якими. Можливо, за інших обставин наші оцінки мали би бути значно гострішими, а влада заслуговує на суворіше покарання, ніж відставка уряду. Але лише через надзвичайно критичну ситуацію на фронті ми сформували пакет пропозицій так, щоб він не спричинив надмірної політичної турбулентності і не створив ризиків дестабілізації, а навпаки запобіг гіршим наслідкам. Ключовими словами нашого плану є довіра, справедливість і відповідальність. Лише з професійними підходами та відновленою довірою ми зможемо забезпечити і фронт, і дипломатію, від яких залежить виживання країни.

Петро Порошенко

81,054 просмотров • 9 месяцев назад

Польським інтернетом з неймовірною швидкістю полилася хвиля ненависті до України, українців, Зеленського Причиною цього стало присвоєння окремому центру спеціальних операцій "Північ" імені Героїв УПА. І очікувано в Польщі згоріли. Звісно, що це очікували. Але це вийшло за межі польських нациків чи електорату ПіС та Конфедерації. Таке невимовна ненависть до українського визвольного руху просякнула все суспільство. Показовою є ситуація з Лехом Валенсою, легендарною особистістю не тільки для Польщі, а й всіх країн пост совка. Валенса зняв значок в кольорах українського прапору через рішення Зеленського уславити УПА. Ця істерія виникла не на пустому місці. Ще з 2010-х в Польщі активно почали мусолити тему "Волинської різні". Правляча партія ПіС пробувала дати полякам новий об'єднавчий символ з минулого. Якщо за часів ПНР це був Катинський розстріл (трагедія яку замовчували комуністи), то зараз це "Волинська різня". Цей наратив дуже лягав на історифіковане польське суспільство. У Польщі ще з ХІХ століття розвивалася думка, що Польща – мученик Європи. Поляки жертви історії. Тобто в уявленні багатьох поляків, вони ніколи не були тими хто пригнічує інших. Волинський міф показував, що є злі українці і добрі поляки, яких вбивали лише за те, що вони поляки. Більш простої спрощеної думки важко собі уявити. І вона чудово лягає в цей "благодатний грунт". От вам і геноцид. Антиукраїнська істерія в Польщі набирає обертів зокрема через розкручування патерну "Волинської різні". "Рольнікі", що викидають зерно з поїздів, забуваючи якою ціною воно було зібране. Побутова ксенофобія до українців. І додайте до цього бажання "панського гонору". Україна недостатньо вдячна Польщі. Україна не бажає вирішувати проблеми. При цьому "волинська істерія" тільки набиратиме обертів. Показовою є ситуація, що після вторгнення Україна є найбільш ворожою до Польщі країною після росії. Ми перегнали традиційного "срібного призера" – Німеччину. Це тільки початок. В Польщі занадто багато сил, які заробляють бали на "Волині". Для польського суспільства занадто перестати дивитися у міфологізоване минуле. Поляки забувають, що історія це не про одних хороших та інших поганих. Вона різнобарвна як і людське життя. Легко винести за дужки совіцьких партизан, керівництво нацистів, польську політику часів 20-30-х (яка мала яскравий асиміляційний, колонізаторський характер) та загалом ставлення українців до зародження Армії Крайової на Волині. Україна та українці, на відміну від поляків, не качають на державному рівні, що полякам можна святкувати чи вшановувати. Хоча полякам слід бути послідовними. Польща вшановує на державному рівні таких людей як Станіслав Басай, Юзефа Бісса, Ромуальда Райса, Зигмунта Сендзеляржа (останній був посмертно нагороджений орденом "Відродження Польщі"). Про етнічні чистки АК та польським підпіллям проти литовців, білорусів, українців. Про те, що в Польщі на державному рівні вшановують ксенофоба, антисеміта та ідеолога польського фашизму Романа Дмовського. І так далі. Якщо Польща так хоче вказувати, кого нам можна шанувати, а кого ні – чому б не почати з себе? А відмазка, що вони боролися і творили незалежну Польщу? То чому українці так само не можуть робити? Лицемірство і бажання поживитися на нашій біді. Не більше не менше. Ми робимо своє діло. Ми боремося. І наші підрозділи мають право носити ім'я героїв. Наших героїв.

Польським інтернетом з неймовірною швидкістю полилася хвиля ненависті до України, українців, Зеленського Причиною цього стало присвоєння окремому центру спеціальних операцій "Північ" імені Героїв УПА. І очікувано в Польщі згоріли. Звісно, що це очікували. Але це вийшло за межі польських нациків чи електорату ПіС та Конфедерації. Таке невимовна ненависть до українського визвольного руху просякнула все суспільство. Показовою є ситуація з Лехом Валенсою, легендарною особистістю не тільки для Польщі, а й всіх країн пост совка. Валенса зняв значок в кольорах українського прапору через рішення Зеленського уславити УПА. Ця істерія виникла не на пустому місці. Ще з 2010-х в Польщі активно почали мусолити тему "Волинської різні". Правляча партія ПіС пробувала дати полякам новий об'єднавчий символ з минулого. Якщо за часів ПНР це був Катинський розстріл (трагедія яку замовчували комуністи), то зараз це "Волинська різня". Цей наратив дуже лягав на історифіковане польське суспільство. У Польщі ще з ХІХ століття розвивалася думка, що Польща – мученик Європи. Поляки жертви історії. Тобто в уявленні багатьох поляків, вони ніколи не були тими хто пригнічує інших. Волинський міф показував, що є злі українці і добрі поляки, яких вбивали лише за те, що вони поляки. Більш простої спрощеної думки важко собі уявити. І вона чудово лягає в цей "благодатний грунт". От вам і геноцид. Антиукраїнська істерія в Польщі набирає обертів зокрема через розкручування патерну "Волинської різні". "Рольнікі", що викидають зерно з поїздів, забуваючи якою ціною воно було зібране. Побутова ксенофобія до українців. І додайте до цього бажання "панського гонору". Україна недостатньо вдячна Польщі. Україна не бажає вирішувати проблеми. При цьому "волинська істерія" тільки набиратиме обертів. Показовою є ситуація, що після вторгнення Україна є найбільш ворожою до Польщі країною після росії. Ми перегнали традиційного "срібного призера" – Німеччину. Це тільки початок. В Польщі занадто багато сил, які заробляють бали на "Волині". Для польського суспільства занадто перестати дивитися у міфологізоване минуле. Поляки забувають, що історія це не про одних хороших та інших поганих. Вона різнобарвна як і людське життя. Легко винести за дужки совіцьких партизан, керівництво нацистів, польську політику часів 20-30-х (яка мала яскравий асиміляційний, колонізаторський характер) та загалом ставлення українців до зародження Армії Крайової на Волині. Україна та українці, на відміну від поляків, не качають на державному рівні, що полякам можна святкувати чи вшановувати. Хоча полякам слід бути послідовними. Польща вшановує на державному рівні таких людей як Станіслав Басай, Юзефа Бісса, Ромуальда Райса, Зигмунта Сендзеляржа (останній був посмертно нагороджений орденом "Відродження Польщі"). Про етнічні чистки АК та польським підпіллям проти литовців, білорусів, українців. Про те, що в Польщі на державному рівні вшановують ксенофоба, антисеміта та ідеолога польського фашизму Романа Дмовського. І так далі. Якщо Польща так хоче вказувати, кого нам можна шанувати, а кого ні – чому б не почати з себе? А відмазка, що вони боролися і творили незалежну Польщу? То чому українці так само не можуть робити? Лицемірство і бажання поживитися на нашій біді. Не більше не менше. Ми робимо своє діло. Ми боремося. І наші підрозділи мають право носити ім'я героїв. Наших героїв.

Останній Капіталіст

65,267 просмотров • 2 месяцев назад

Такого шансу закінчити війну Україна ще не мала. Вузьке вікно можливостей зараз відкрите. Тримається воно на стійкості та спроможності Сил оборони — на безпілотних системах, на діпстрайках. Коли росіяни нарешті відчули те, що щодня відчувають кияни, львів'яни, дніпряни, вони відчули й силу збройної відсічі. Це нова дипломатія. Дипломатія дронів. І найкращий дипломат сьогодні — Збройні Сили України. Щоб армія боронила Україну і тримала переговорну позицію, їй потрібна проста річ: гроші. А уряд подав бюджет, який забирає з Міністерства оборони 40 мільярдів гривень зі статті, що прямо передбачає закупівлю озброєння, і перекидає їх у резервний фонд — поза парламентським контролем. Тому команда Європейської Солідарності підготувала пакет поправок. Перше. Залишити Міністерству оборони 40 мільярдів гривень, передбачених на закупівлю зброї. Руки геть від грошей на армію! Друге. Президент у січні, лютому, березні прямо доручив підняти грошове забезпечення військовим на передовій — від 250 до 400 тисяч гривень залежно від бойових завдань. Ми шукали це доручення в урядовому проєкті… Але так нічого і не знайшли, тому ми вимагаємо передбачити кошти на це рішення. Третє. Кошти від військового збору мають іти виключно у спецфонд і витрачатися лише на оборону. А ще — дозволити експорт оборонних технологій там, де держава сама не може їх закупити. Четверте. Ми знайшли ще 7 мільярдів на грошове забезпечення військових. Мільярд — це брехливий пропагандистський телемарафон, який досі оплачують платники податків, 4 мільярди на відосики, анімаційні фільми та аудіовізуальні шоу, ще 2 мільярди на інші непотрібні проєкти. Ці гроші мають піти не на відосики, а на фронт. П'яте. Збільшити до 20 відсотків частку ПДФО, що йде безпосередньо бойовим бригадам. Жодної корупції — бригада витрачає на себе сама. Жодної черги — пальне, запчастини, ремонт можна закупити за тиждень. Це визнали й на Ставці за участі президента та міністра оборони. Шосте. Підвищене грошове забезпечення в СБУ, Національній гвардії та Державній прикордонній службі мають отримувати ті, хто безпосередньо бере участь у боях. Сьоме. Обмежити резервний фонд виключно війною, подоланням наслідків війни та наслідків надзвичайних ситуацій. Жодних кешбеків. Усі ці поправки об'єднує одна логіка. Більше грошей для армії. Більше справедливості для тих, хто воює та жодного ручного дерибану коштів платників податків.

Такого шансу закінчити війну Україна ще не мала. Вузьке вікно можливостей зараз відкрите. Тримається воно на стійкості та спроможності Сил оборони — на безпілотних системах, на діпстрайках. Коли росіяни нарешті відчули те, що щодня відчувають кияни, львів'яни, дніпряни, вони відчули й силу збройної відсічі. Це нова дипломатія. Дипломатія дронів. І найкращий дипломат сьогодні — Збройні Сили України. Щоб армія боронила Україну і тримала переговорну позицію, їй потрібна проста річ: гроші. А уряд подав бюджет, який забирає з Міністерства оборони 40 мільярдів гривень зі статті, що прямо передбачає закупівлю озброєння, і перекидає їх у резервний фонд — поза парламентським контролем. Тому команда Європейської Солідарності підготувала пакет поправок. Перше. Залишити Міністерству оборони 40 мільярдів гривень, передбачених на закупівлю зброї. Руки геть від грошей на армію! Друге. Президент у січні, лютому, березні прямо доручив підняти грошове забезпечення військовим на передовій — від 250 до 400 тисяч гривень залежно від бойових завдань. Ми шукали це доручення в урядовому проєкті… Але так нічого і не знайшли, тому ми вимагаємо передбачити кошти на це рішення. Третє. Кошти від військового збору мають іти виключно у спецфонд і витрачатися лише на оборону. А ще — дозволити експорт оборонних технологій там, де держава сама не може їх закупити. Четверте. Ми знайшли ще 7 мільярдів на грошове забезпечення військових. Мільярд — це брехливий пропагандистський телемарафон, який досі оплачують платники податків, 4 мільярди на відосики, анімаційні фільми та аудіовізуальні шоу, ще 2 мільярди на інші непотрібні проєкти. Ці гроші мають піти не на відосики, а на фронт. П'яте. Збільшити до 20 відсотків частку ПДФО, що йде безпосередньо бойовим бригадам. Жодної корупції — бригада витрачає на себе сама. Жодної черги — пальне, запчастини, ремонт можна закупити за тиждень. Це визнали й на Ставці за участі президента та міністра оборони. Шосте. Підвищене грошове забезпечення в СБУ, Національній гвардії та Державній прикордонній службі мають отримувати ті, хто безпосередньо бере участь у боях. Сьоме. Обмежити резервний фонд виключно війною, подоланням наслідків війни та наслідків надзвичайних ситуацій. Жодних кешбеків. Усі ці поправки об'єднує одна логіка. Більше грошей для армії. Більше справедливості для тих, хто воює та жодного ручного дерибану коштів платників податків.

Петро Порошенко

10,441 просмотров • 2 месяцев назад

Хочу звернути вашу увагу на обставини та причини запровадження санкцій проти мене. Рівно за два тижні до появи інформації про санкції я, як лідер «Європейської Солідарності», разом із нашою політичною силою ініціював петицію щодо запровадження санкцій Президентом України проти державного злочинця Андрія Портнова. Це загальновідомий факт. Петицію було зареєстровано, відповідну заяву зроблено у Верховній Раді, і вона дуже швидко набрала необхідні 25 тисяч голосів. Нам намагалися блокувати цю петицію в Офісі Президента та в уряді — представниками відповідача. Але ми її зареєстрували. У відповідь отримали дивний лист за підписом пані Свириденко, де зазначалося, що підстав для реагування та запровадження санкцій вони не бачать. Паралельно я отримав прямі погрози від пана Портнова — що він буде мститися, і що санкції будуть запроваджені проти мене. Я наголошую: влада, Офіс Президента, пан Єрмак, у співпраці з паном Портновим, який відвідував Офіс Президента, координували зусилля щодо запровадження цих санкцій. Документи, подані моїми захисниками, є доказовою базою абсолютного збігу фейкової аргументації, яку використовував і пан Портнов, і телеграм-канали, пов’язані з Офісом Президента. На це ми вже звертали увагу в судовому засіданні. 13 лютого, одразу після засідання РНБО, під час відвідування Хмельницької АЕС, Президент Зеленський, стоячи поруч із кримінальним злочинцем та фігурантом «Міндіч-гейту», заявив, що причиною санкцій є нібито «виведений Порошенком мільярд». Одинадцятий місяць влада «товче воду в ступі», але ми так і не почули жодного слова, жодного доказу про цей «мільярд». Друга теза — що замість фінансування Збройних Сил України Порошенко нібито фінансує партійні структури. Це брехня. Жодної копійки туди не пішло. Натомість на ЗСУ було спрямовано 7,5 мільярда гривень. Тому в мене є лише дві версії. Або пан Портнов, пан Єрмак і пан Пронін ввели Президента в оману — і тоді виходить, що Президент бреше. Або ж вони втягнули його в цю історію, і він є співучасником злочину. Я дуже сподіваюся, що має місце перша версія. Докази, які представлені суду, є неспростовними. Для пана Портнова — організатора розстрілів на Майдані, де загинули мої побратими — не знайшлося підстав для санкцій. А для Порошенка — знайшлися. І вже майже рік вони не можуть принести до суду жодного доказу. На цьому, думаю, і варто поставити крапку.

Хочу звернути вашу увагу на обставини та причини запровадження санкцій проти мене. Рівно за два тижні до появи інформації про санкції я, як лідер «Європейської Солідарності», разом із нашою політичною силою ініціював петицію щодо запровадження санкцій Президентом України проти державного злочинця Андрія Портнова. Це загальновідомий факт. Петицію було зареєстровано, відповідну заяву зроблено у Верховній Раді, і вона дуже швидко набрала необхідні 25 тисяч голосів. Нам намагалися блокувати цю петицію в Офісі Президента та в уряді — представниками відповідача. Але ми її зареєстрували. У відповідь отримали дивний лист за підписом пані Свириденко, де зазначалося, що підстав для реагування та запровадження санкцій вони не бачать. Паралельно я отримав прямі погрози від пана Портнова — що він буде мститися, і що санкції будуть запроваджені проти мене. Я наголошую: влада, Офіс Президента, пан Єрмак, у співпраці з паном Портновим, який відвідував Офіс Президента, координували зусилля щодо запровадження цих санкцій. Документи, подані моїми захисниками, є доказовою базою абсолютного збігу фейкової аргументації, яку використовував і пан Портнов, і телеграм-канали, пов’язані з Офісом Президента. На це ми вже звертали увагу в судовому засіданні. 13 лютого, одразу після засідання РНБО, під час відвідування Хмельницької АЕС, Президент Зеленський, стоячи поруч із кримінальним злочинцем та фігурантом «Міндіч-гейту», заявив, що причиною санкцій є нібито «виведений Порошенком мільярд». Одинадцятий місяць влада «товче воду в ступі», але ми так і не почули жодного слова, жодного доказу про цей «мільярд». Друга теза — що замість фінансування Збройних Сил України Порошенко нібито фінансує партійні структури. Це брехня. Жодної копійки туди не пішло. Натомість на ЗСУ було спрямовано 7,5 мільярда гривень. Тому в мене є лише дві версії. Або пан Портнов, пан Єрмак і пан Пронін ввели Президента в оману — і тоді виходить, що Президент бреше. Або ж вони втягнули його в цю історію, і він є співучасником злочину. Я дуже сподіваюся, що має місце перша версія. Докази, які представлені суду, є неспростовними. Для пана Портнова — організатора розстрілів на Майдані, де загинули мої побратими — не знайшлося підстав для санкцій. А для Порошенка — знайшлися. І вже майже рік вони не можуть принести до суду жодного доказу. На цьому, думаю, і варто поставити крапку.

Петро Порошенко

13,603 просмотров • 8 месяцев назад

Ніякі погрози чи залякування не зупинять мене у боротьбі проти наволочі, яка грабує лікарні та наживається на поранених. Сьогодні після публікації мною чергового допису про корупцію в комунальній Київській клінічній лікарні швидкої допомоги, я отримав дзвінок на мій номер телефону з прямими погрозами життю наступного змісту «Ало, слухай давай закінчуй там писати про корупцію Кличка та БСП [мається на увазі "Київську клінічну лікарню швидкої допомоги"], бо будемо зовсім по-іншому спілкуватися, переламаємо на*** руки бл***. Я надіюсь ти поняв нас, ну давай, не хворій». Так, вони знають, що я на фронті отримав важке поранення та ампутацію нижніх кінцівок, тому і говорять про «поламаємо руки» зі сподіванням, що я зупинюсь. Так працює логіка цих відбитих корупціонерів. Та я засмучу того, хто досі живе «поняттями» навіяними в банді Рибки. Я не боюся ні тебе, ні ваших жалюгідних методів. Я прекрасно розумію, що ми перейшли багатьом дорогу по БСП і це не тільки мер Кличко та його оточення, а це ще й багато рішал, які наживалися на цій лікарні. Зараз Кличко та його гаманець Палатний активно намагаються використовувати військових та ветеранів у своїх корупційних схемах, втягують змучених війною людей у мерзотні справи. Це їх не врятує, адже я маю довіру від людей та репутацію не лише через статус ветерана. Викрити цього персонажа, якому доручили мене залякувати, було не складно. Це його вибір. Ми маємо всі його дані. Тут, звісно, через політику платформи опублікувати все не можемо, щоб не забанили наші сторінки, але є його фото, ПІБ, дата народження і багато іншого. Загалом він мені не так цікавий, бо це просто шістка. Наша команда Народовладдя готує заяву про вчинення кримінального злочину через погрози моєму життю, яку я направлю до поліції. Щодо самої Лікарні швидкої допомоги. Я опублікую окреме детальне відео. Наразі ми з Патронатними службами Сил оборони України та небайдужими ветеранами, домоглися зняття чорта Віті Дороша, який благословляв побори з важкопоранених військових та решту жесті по відношенню до пацієнтів. Але це тільки початок. Щоб реально щось змінилось треба провести справді прозорий конкурс на нового керівника лікарні із залученням громадськості та власне необхідна стратегія розвитку лікарні, бо в цій багатомільйонній годівниці Кличка навіть укриття для важких пацієнтів не має, закриваються цілі відділення… Так само готуємо по всім цим фактам заяву до правоохоронних органів. Я надам всі дані по БСП, які я встановив в ході перевірки, правоохоронним органам. Про це все я незабаром розповім вам детальніше! А поки хочу подякувати вам за довіру та підтримку! Бо саме завдяки вашій підтримці та небайдужості ми маємо можливість тиснути та змінювати ситуацію. Дякую! Честь маю.

Ніякі погрози чи залякування не зупинять мене у боротьбі проти наволочі, яка грабує лікарні та наживається на поранених. Сьогодні після публікації мною чергового допису про корупцію в комунальній Київській клінічній лікарні швидкої допомоги, я отримав дзвінок на мій номер телефону з прямими погрозами життю наступного змісту «Ало, слухай давай закінчуй там писати про корупцію Кличка та БСП [мається на увазі "Київську клінічну лікарню швидкої допомоги"], бо будемо зовсім по-іншому спілкуватися, переламаємо на* руки бл*. Я надіюсь ти поняв нас, ну давай, не хворій». Так, вони знають, що я на фронті отримав важке поранення та ампутацію нижніх кінцівок, тому і говорять про «поламаємо руки» зі сподіванням, що я зупинюсь. Так працює логіка цих відбитих корупціонерів. Та я засмучу того, хто досі живе «поняттями» навіяними в банді Рибки. Я не боюся ні тебе, ні ваших жалюгідних методів. Я прекрасно розумію, що ми перейшли багатьом дорогу по БСП і це не тільки мер Кличко та його оточення, а це ще й багато рішал, які наживалися на цій лікарні. Зараз Кличко та його гаманець Палатний активно намагаються використовувати військових та ветеранів у своїх корупційних схемах, втягують змучених війною людей у мерзотні справи. Це їх не врятує, адже я маю довіру від людей та репутацію не лише через статус ветерана. Викрити цього персонажа, якому доручили мене залякувати, було не складно. Це його вибір. Ми маємо всі його дані. Тут, звісно, через політику платформи опублікувати все не можемо, щоб не забанили наші сторінки, але є його фото, ПІБ, дата народження і багато іншого. Загалом він мені не так цікавий, бо це просто шістка. Наша команда Народовладдя готує заяву про вчинення кримінального злочину через погрози моєму життю, яку я направлю до поліції. Щодо самої Лікарні швидкої допомоги. Я опублікую окреме детальне відео. Наразі ми з Патронатними службами Сил оборони України та небайдужими ветеранами, домоглися зняття чорта Віті Дороша, який благословляв побори з важкопоранених військових та решту жесті по відношенню до пацієнтів. Але це тільки початок. Щоб реально щось змінилось треба провести справді прозорий конкурс на нового керівника лікарні із залученням громадськості та власне необхідна стратегія розвитку лікарні, бо в цій багатомільйонній годівниці Кличка навіть укриття для важких пацієнтів не має, закриваються цілі відділення… Так само готуємо по всім цим фактам заяву до правоохоронних органів. Я надам всі дані по БСП, які я встановив в ході перевірки, правоохоронним органам. Про це все я незабаром розповім вам детальніше! А поки хочу подякувати вам за довіру та підтримку! Бо саме завдяки вашій підтримці та небайдужості ми маємо можливість тиснути та змінювати ситуацію. Дякую! Честь маю.

Симороз Олег Олександрович

21,706 просмотров • 1 месяц назад