Loading video...

Video Failed to Load

Go Home

Зеленський про зарплату військових та утримання контрактної армії у 800 тис. солдатів після війни: "Перехід з мобілізаційної до контрактної армії. Ті, хто захоче — треба захочувати. Високі зарплати. Я сказав новому міністру оборони, який рівень заробітних плат для першої лінії, де люди ризикують своїм життям. Ми будемо все це...

15,416 views • 6 months ago •via X (Twitter)

0 Comments

No comments available

Comments from the original post will appear here

Related Videos

Половина країни не спала після вчорашнього відео з Вашингтону. Ми тримали кулаки за Україну. І зараз у всіх питання: що робити далі? Хтось чекав від мене критики Зеленського. Але ні, критики не буде, бо це не те, чого зараз потребує країна. Я поясню в декількох тезах, стоячи тут, разом з бригадами, які боронять український Південь. Ми сьогодні привезли їм допомогу, яку законтрактували раніше. Бо що б не відбувалося, потрібно продовжувати посилювати українську Армію. Стосунки України і США — це не стосунки лише Зеленського і Трампа. Це — стосунки двох великих народів, які знають, що демократія і свобода — не пусті слова ні для України, ні для США. І ми не можемо дозволити собі розповсюджувати антиамериканські настрої. Найперше, про що ми маємо зараз думати — це Збройні Сили України, які внаслідок тих чи інших дій можуть залишитися без постачання американської зброї. І це ні в якому разі не є критикою президента Зеленського, бо єдине, що зараз потребує Україна — це єдності. Чомусь з інформаційного поля зникає Армія — події на фронті, де є прориви ворога, ситуація із забезпеченням, зникає питання обороноздатності держави. Так не повинно бути. Ми дуже сподіваємося, що у президента Зеленського є «План Б». Віримо, що після зустрічі в Лондоні та Брюсселі, ми вийдемо з декількома важливими меседжами: ☑️ Єдність Європи. Сподіваємося, що Європа надасть нам зброю, фінансування, посилить інвестиції в оборонну промисловість. Допоможе нам повернути за стіл переговорів наших американських партнерів. Потрібно відновлювати двопартійну підтримку США та парламентську дипломатію. Ми не можемо послаблювати нашу міць. ☑️ Єдність всередині країни. Єдність у парламенті та переформатування Уряду в Уряд національної єдності. ☑️ Третє, що ми хочемо почути: коли і як закінчувати війну? Не ховатися за гарантії безпеки. Ми маємо зберегти державу. Ми маємо не допустити капітуляцію. Гарантом безпеки України мають бути ЗСУ. Крапка! Маємо припинити балачки та допомагати Армії.

Петро Порошенко

221,632 views • 1 year ago

Після таких трагедій, як у Сумах, Кривому Розі, Полтаві, Запоріжжі, які постійно повторюються, ворог хоче вдарити в серце українського народу, залякати. Але ми не маємо права опускати руки. Російський терор посилюється, гинуть діти, цивільні. І однієї підтримки фронту, яку ми зараз робимо, — замало. Треба підтримувати міста, об’єкти критичної інфраструктури. Ми маємо посилити захист загалом. І не повідомленнями у Facebook, а робити все для того, щоб захистити міста. Учора ми з командою передали комплекси ПДТР «Ай-Петрі» громаді Кривого Рогу. Зараз готуємо передати їх і для Сум. Працюємо попри тиск, який чинить влада. Попри усі перешкоди благодійному фонду та після запровадження неконституційних санкцій. І це не про мене чи нашу команду. Це шкодить воїнам на фронті, це шкодить нашим військам. І врешті-решт шкодить Україні. Зараз вноситься чергове продовження воєнного стану. Це вже 15-й раз, коли просять парламент його підтримати. Ми точно знаємо, що його потрібно голосувати! Але чому за місяць до закінчення? Я хочу наголосити, що ми маємо визнати очевидне: влада почала зловживати воєнним станом. Використовує його не тільки для оборони країни, а й для побудови авторитарного режиму. Узурпація влади не може бути сьогодні ціллю. Необмежена влада Офісу над вами, над парламентарями — це принизливо для всієї України. І ми маємо негайно зробити все, щоб об’єднатися. Об’єднатися не довкола Зеленського чи Порошенка, а об’єднатися для того, щоб вбити путіна і перемогти. Об’єднання довкола Збройних Сил. Ми вимагаємо поставити на голосування закон про ПДФО і дати гроші армії. Ми вимагаємо зупинити нафтопровід «Дружба», бо це 20 мільйонів доларів щоденно путіну. А тому хочу поставити запитання до влади: як вам спиться?

Петро Порошенко

87,955 views • 1 year ago

Ніякі погрози чи залякування не зупинять мене у боротьбі проти наволочі, яка грабує лікарні та наживається на поранених. Сьогодні після публікації мною чергового допису про корупцію в комунальній Київській клінічній лікарні швидкої допомоги, я отримав дзвінок на мій номер телефону з прямими погрозами життю наступного змісту «Ало, слухай давай закінчуй там писати про корупцію Кличка та БСП [мається на увазі "Київську клінічну лікарню швидкої допомоги"], бо будемо зовсім по-іншому спілкуватися, переламаємо на*** руки бл***. Я надіюсь ти поняв нас, ну давай, не хворій». Так, вони знають, що я на фронті отримав важке поранення та ампутацію нижніх кінцівок, тому і говорять про «поламаємо руки» зі сподіванням, що я зупинюсь. Так працює логіка цих відбитих корупціонерів. Та я засмучу того, хто досі живе «поняттями» навіяними в банді Рибки. Я не боюся ні тебе, ні ваших жалюгідних методів. Я прекрасно розумію, що ми перейшли багатьом дорогу по БСП і це не тільки мер Кличко та його оточення, а це ще й багато рішал, які наживалися на цій лікарні. Зараз Кличко та його гаманець Палатний активно намагаються використовувати військових та ветеранів у своїх корупційних схемах, втягують змучених війною людей у мерзотні справи. Це їх не врятує, адже я маю довіру від людей та репутацію не лише через статус ветерана. Викрити цього персонажа, якому доручили мене залякувати, було не складно. Це його вибір. Ми маємо всі його дані. Тут, звісно, через політику платформи опублікувати все не можемо, щоб не забанили наші сторінки, але є його фото, ПІБ, дата народження і багато іншого. Загалом він мені не так цікавий, бо це просто шістка. Наша команда Народовладдя готує заяву про вчинення кримінального злочину через погрози моєму життю, яку я направлю до поліції. Щодо самої Лікарні швидкої допомоги. Я опублікую окреме детальне відео. Наразі ми з Патронатними службами Сил оборони України та небайдужими ветеранами, домоглися зняття чорта Віті Дороша, який благословляв побори з важкопоранених військових та решту жесті по відношенню до пацієнтів. Але це тільки початок. Щоб реально щось змінилось треба провести справді прозорий конкурс на нового керівника лікарні із залученням громадськості та власне необхідна стратегія розвитку лікарні, бо в цій багатомільйонній годівниці Кличка навіть укриття для важких пацієнтів не має, закриваються цілі відділення… Так само готуємо по всім цим фактам заяву до правоохоронних органів. Я надам всі дані по БСП, які я встановив в ході перевірки, правоохоронним органам. Про це все я незабаром розповім вам детальніше! А поки хочу подякувати вам за довіру та підтримку! Бо саме завдяки вашій підтримці та небайдужості ми маємо можливість тиснути та змінювати ситуацію. Дякую! Честь маю.

Симороз Олег Олександрович

21,706 views • 2 months ago

Це був шок😳, в який я спершу не вірила, коли ми знайшли правду про Генпрокурора Кравченка. Ми знайшли цілий рсосійський десант в Офісі Генпрокурора. І це все за згодою Зеленського. 📍1. В ті дні, коли ворог забрав в нас Бахмут - батько Генпрокурора Андрій Кравченко в червні 2023 взяв ….. громадянство рсосії 😳 📍2. Ми також знайшли його перетини кордону між так званою «лнр» до воронезької та ростовської областей. Спочатку батько генпрокурора використовував українські номери, а потім і взагалі змінив реєстрацію на рсосійську. На авто ВВ1824ЕХ батько Генпрокурора щонайменше 4 рази проходив автомобільні пункти пропуску “Бугайовка” та “Чертково” з окупованої території до рсосії в наступні дати: 30.06.2023, 27.07.2023, 05.08.2023 05.09.2023. 📍3. І це не все, бо заступниками Кравченко призначив собі людей, сімʼї яких платять мільйони рублів 😳 податків на армію ворога - Віктор Логачов і Максим Крим. 📍4. Ми знайшли батька зама Кравченка Віктора Логачова – Сергія Логачова, який веде прибутковий бізнес на окупованій Луганщині – має там фірму «ВодомІр». Загалом родичі заступника Кравченка Логачова своїм бізнесом заплатили до бюджету рф 1,5 мільйонів рублів на підтримку російської армії. 📍5. Ми також знайшли дружина з рсосійськими документами в усієї сімʼї іншого зама генпрокурора Максима Крима Крим має 😳дружину з рососійськими документами, а також тещу і тестя з рсосійським паспортами. Маю питання до: ▪️СБУ - як вся ця компанія і сам Кравченко пройшли у вас спец перевірку? ▪️Верховна Рада - скільки нам ще чекати на ваші підписи про недовіру Кравченку? ▪️Володимире Зеленський, на що ви чекаєте? Поки паспорт рсосії буде у самого Кравченка?

Martina Boguslavets

38,540 views • 6 months ago

Найголовніше завдання зараз — це оборона держави. Йдеться не про миттєву перемогу над ворогом, а про збереження існування Української держави. Бо нині саме існування країни під загрозою. Ми вистоїмо, якщо триматимемося разом. Якщо ми піддаватимемося на провокації, то Україну вдасться зруйнувати зсередини. Саме тому для нас принципово важлива єдність, а фінансування Збройних Сил України має залишатися пріоритетом. Сьогодні мав нагоду виступити перед представниками Львівської обласної ради. Важливо було порадитися з представниками місцевого самоврядування, тому що зараз перед Україною стоїть низка нагальних питань. Питання перше: яким чином зберегти та зміцнити міжнародну коаліцію на підтримку України, не зважаючи на перепони, які чинить команда з «5–6 ефективних менеджерів»? Питання нагальне, бо сьогодні у Гаазі розпочинається Саміт НАТО, де мають бути ухвалені визначальні рішення для України: рішення про надання нам зброї, необхідність проведення Ради Україна–НАТО на рівні голів держав та урядів, рішення щодо фінансування України, рішення щодо посилення санкцій, які примусять путіна припинити війну. Друге питання — це збереження демократії, свобод та місцевого самоврядування. З 2014 року наша команда забезпечує оновлення місцевого самоврядування. Але сьогодні ми, на жаль, бачимо згортання цих реформ так само, як і згортання свобод та демократії. Ми не маємо нічого проти цензури воєнного стану, але категорично не сприймаємо згортання базових демократичних цінностей. Ми точно впевнені, що потужний голос системи місцевого самоврядування мають почути. Зараз у Верховній Раді команда «Європейської Солідарності» висуває низку пропозицій: 🔹 негайно ухвалити звернення до Конгресу Сполучених Штатів Америки, щоб зупинити руйнівні процеси в українсько-американських відносинах. Стратегічне партнерство зі США — це питання виживання. Альтернативи цьому немає. 🔹 повернути ПДФО громадам. Бо саме бригади, громади швидше, ефективніше, чесніше і без корупції вирішують питання забезпечення і використання коштів. 🔹 переведення економіки на військові рейки, що означає концентрацію всіх фінансових ресурсів на секторі оборони і безпеки. Треба думати не про вибори — треба думати про збереження держави і забезпечення армії. 🔹 повернутися до питання будівництва фортифікаційних споруд. Це те, про що ми говорили ще у 2023 році. А нині ані в Сумській області, ні на півдні — немає лінії потужного захисту. Бо немає фінансування. 🔹 програма Safe Soldier — це боротьба за життя кожного воїна. Це — забезпечення засобами захисту, зброєю, сучасними технологіями. 🔹 зміна підходів до формування Уряду: час створити Уряд національного порятунку, що складався б із грамотних фахівців. В умовах сьогодення Україна потребує єдності, компетентності та професіоналізму. Саме це допоможе зберегти Україну.

Петро Порошенко

15,091 views • 1 year ago

Так, шановні! Треба ваша допомога! Треба розголос!!! Бо це тупо пиздець!!! Це відео з українського міста Полтава. Такий собі 26-ти річний місцевий недоблогер Роман Заволока знімає відео як він тяне приколи та посилає нахуй в громадському місці військових, які нині проходять службу в ТЦК. Підходить доречі до них він сам. Ну це в нього таке хобі щоб отримати перегляди, показати що він типу нічого не боїться, ну повийобуватись короче. Щодо першого точно вдалося, щодо другого спробуємо пояснити, що за рахунок військових такі дії шкідливі для здоров’я. Цей хуйлуша на камеру заявив, що він відмовляється від мобілізації, бо «не хоче вбивати людей за гроші», далі ще «краще». До нього підійшли учасники бойових дій, які нині проходять службу в ТЦК, це рядовий особовий склад, навіть не сержанти, прості хлопці. Їм він теж почав розповідати з нецензурною лексикою, що це «їхня війна». Лише за це він має відповідати. Але є ще дещо, що робить цю ситуацію максимально кричущою. І через що ми будемо реагувати максимально жорстко. Справа в тому, що військового, якого образив цей Роман Заволока, звати Олександр Мацько і він учасник бойових дій. Він пішов добровольцем на війну ще у 2014 році. З початку повномасштабного вторгнення був розвідником. Рік тому на Харківському напрямку бронемашина Олександра підірвалася на міні. Він отримав важку контузію і різні травми: опіки та поранення ніг. Весь цей час Олександр проходив реабілітацію й отримав другу групу інвалідності. Після цього його взяли на службу у військкомат. Мені до слово теж 26 років і я теж наїхав на міну, щоправда мені повезло трохи менше. І як ви думаєте я реагую на такі відео розмови з важкопораненим військовим, який попри все повернувся на службу, де цивільним дозволяють з нього знущатися, а поліція такі речі ігнорує? Звертаюсь до небайдужих полтавчан з проханням провести розʼяснювальну бесіду з цим «блогером» та по можливості зробити масаж обличчя. Якщо поліція прокинеться, то звертаю вашу увагу, що тут як мінімум ознаки кримінального правопорушення за ст. 336, 435-1 та 436-2 Кримінального кодексу України! Поширте, бо треба покарати уйобка!

Симороз Олег Олександрович

384,528 views • 3 years ago

Такого шансу закінчити війну Україна ще не мала. Вузьке вікно можливостей зараз відкрите. Тримається воно на стійкості та спроможності Сил оборони — на безпілотних системах, на діпстрайках. Коли росіяни нарешті відчули те, що щодня відчувають кияни, львів'яни, дніпряни, вони відчули й силу збройної відсічі. Це нова дипломатія. Дипломатія дронів. І найкращий дипломат сьогодні — Збройні Сили України. Щоб армія боронила Україну і тримала переговорну позицію, їй потрібна проста річ: гроші. А уряд подав бюджет, який забирає з Міністерства оборони 40 мільярдів гривень зі статті, що прямо передбачає закупівлю озброєння, і перекидає їх у резервний фонд — поза парламентським контролем. Тому команда Європейської Солідарності підготувала пакет поправок. Перше. Залишити Міністерству оборони 40 мільярдів гривень, передбачених на закупівлю зброї. Руки геть від грошей на армію! Друге. Президент у січні, лютому, березні прямо доручив підняти грошове забезпечення військовим на передовій — від 250 до 400 тисяч гривень залежно від бойових завдань. Ми шукали це доручення в урядовому проєкті… Але так нічого і не знайшли, тому ми вимагаємо передбачити кошти на це рішення. Третє. Кошти від військового збору мають іти виключно у спецфонд і витрачатися лише на оборону. А ще — дозволити експорт оборонних технологій там, де держава сама не може їх закупити. Четверте. Ми знайшли ще 7 мільярдів на грошове забезпечення військових. Мільярд — це брехливий пропагандистський телемарафон, який досі оплачують платники податків, 4 мільярди на відосики, анімаційні фільми та аудіовізуальні шоу, ще 2 мільярди на інші непотрібні проєкти. Ці гроші мають піти не на відосики, а на фронт. П'яте. Збільшити до 20 відсотків частку ПДФО, що йде безпосередньо бойовим бригадам. Жодної корупції — бригада витрачає на себе сама. Жодної черги — пальне, запчастини, ремонт можна закупити за тиждень. Це визнали й на Ставці за участі президента та міністра оборони. Шосте. Підвищене грошове забезпечення в СБУ, Національній гвардії та Державній прикордонній службі мають отримувати ті, хто безпосередньо бере участь у боях. Сьоме. Обмежити резервний фонд виключно війною, подоланням наслідків війни та наслідків надзвичайних ситуацій. Жодних кешбеків. Усі ці поправки об'єднує одна логіка. Більше грошей для армії. Більше справедливості для тих, хто воює та жодного ручного дерибану коштів платників податків.

Петро Порошенко

10,441 views • 2 months ago

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Myroslav Oleshko

15,785 views • 3 months ago

Несподіванки не сталося. Як і прогнозував в інтерв’ю німецькому виданню BILD, припинення вогню не відбулося. За одну лише ніч путін укотре довів, що йому не можна вірити. Що угоди з росією не варті паперу, на якому вони написані, — вислів, який приписують ще Бісмарку. Смертоносні російські ракети та ударні дрони чомусь не послухалися наказу свого верховного… Отже, його всупереч усім обіцянкам не було взагалі. Путін ніби винайшов perpetum mobile війни і не має наміру її завершувати… Не дарма вчора, перед розмовою з президентом Трампом, він на зустрічі з олігархами ділився своїми фюрерськими фантазіями про захоплення Одеси. Це така сама маячня, як колись про Київ за три дні. Даремно сподіватися на те, що одна чи кілька розмов зупинять ці три роки, 11 років війни загалом. І століття спроб стерти Україну з мапи світу. Попри оптимістичні заяви учасників, у нас, українців, справедливо немає відчуття, що вчорашня телефонна розмова наблизила нас до миру. Маю сказати, що попереду складні перемови. Для путіна навіть стіл переговорів — це продовження війни в інший спосіб. Проте з того, що відбулося вчора, коли путін де-факто відкинув ідею президента Трампа про повне припинення вогню, всім треба зробити правильні висновки. Або путін приймає пропозицію президента Трампа про повне припинення вогню, або Трамп задіює «план Б», про який він казав. Такий «план Б» критично важливий і має з’явитися на столі. Це — ще суворіші санкції. Міністр фінансів США Скотт Бессент вчора сказав, що Дональд Трамп готовий максимально посилити економічний тиск на росію. Їхній поточний рівень оцінив як 6 із 10, отже, резерви є, і непогані. Росію треба позбавити ресурсів для ведення війни. Від цього світ лише виграє. Також це — постачання Україні тих видів американської зброї, від надання яких Білий дім утримувався досі. Зрештою, нам потрібна нова двопартійна резолюція Конгресу Сполучених Штатів про подальшу різнобічну підтримку України. І я готовий долучитися до лобіювання цієї резолюції. Маю, до речі, запрошення до Вашингтону та Флориди на зустрічі високого рівня. Сподіваюся, що в Офісі вистачить розуму цього разу не блокувати мою поїздку до США так, як щойно він заборонив мені виїхати на політичну асамблею Європейської народної партії, лідируючої політичної сили Європейського Союзу. Очевидно, що попереду на нас очікують важкі драматичні місяці. І антиамериканська істерія з метою перекласти відповідальність нам не допоможе результативно пройти цей час. Україна, як і Європа, повинна бути за столом переговорів і твердо відстояти принцип «нічого про Україну без України». Ми не можемо більше втрачати час, людей і території. Ми зацікавлені в тому, щоби пропозиція президента Трампа про повне припинення вогню реалізувалася. Для нас це можливість нарешті не на папері, а на реальній місцевості звести фортифікації і перетворити степовий простір сходу і півдня на неприступні рови, вали і мінні поля. І в разі, якщо путін порушить припинення вогню, це унеможливить його подальші наступальні дії. Складність і драматичність ситуації вимагає негайної зустрічі Володимира Зеленського з лідерами парламентських фракцій. Парламент не може дізнаватися про нашу переговорну позицію із зарубіжних мас-медіа. Вважаю, така зустріч має відбутися одразу після розмови Зеленського з Трампом. Попри системні антиконституційні кроки влади щодо опозиції для нас, «Європейської Солідарності», завжди на першому місці є інтереси держави. Треба робити все, що в цих складних умовах може посилити Україну. Нав’язуватися ми теж не будемо, але за будь-яких обставин готові до спільної роботи і спільної відповідальності. Ми не дамо путіну жодних надій, що скориставшись руйнацією єдності йому вдасться розхитати ситуацію в країні, спричинити внутрішню дестабілізацію, виграти від порушень демократії Україні. І в цій його гібридній війні не варто підігрувати. Ми вистоїмо як держава в єдності, це очевидний постулат. Гріх не робити висновків з української історії.

Петро Порошенко

99,773 views • 1 year ago

Представник президента вперше не прийшов на суд проти неконституційних і незаконних санкцій. Єдиною тактикою влади з самого початку було затягування процесу. Кодекс адміністративного судочинства абсолютно чітко визначає часові межі щодо подання та обґрунтування доказів, представлення позицій та ухвалення рішень. Високий суд увесь час ішов назустріч представникам влади. Але вони пів року не відповідали на законні вимоги суду і позивача надати документи, які доводять обґрунтованість ухвалення рішень. Виявляється, пів року можна ігнорувати суд, ховати документи і, зрештою, перейти до прямої фальсифікації. Немає жодних ілюзій: влада не виграє цю справу. Тому єдиною виграшною тактикою для них лишається затягувати судове засідання. Скільки ще держава та верховенство права будуть зґвалтовані таким брутальним паплюженням прав і демократії? У мене немає запитань до пані Пантюхової, представниці президента. Мені вона в залі не потрібна. Я подавав позов до Зеленського, який зараз перебуває в Україні. Уся риторика та дії президента пов’язані зараз із виборами. Він дає доручення парламенту підготувати виборче законодавство, де напряму заборонятиметься брати участь у виборах підсанкційним особам. На тлі корупційних скандалів — «міндічгейту» та операції «Кісєля-Шефіра» — нам треба терміново рятувати три речі. Перше — це довіра суспільства до влади. Бо наразі влада є прогнилою та корумпованою і становить загрозу нацбезпеці. Друге — повернення довіри фронту до тилу. Третє — повернення довіри наших партнерів до держави Україна. Інакше ми не отримаємо ні грошей, ні зброї, ні технологій, ні політичної підтримки. Бо допомога партнерів була пов’язана лише з двома факторами. Фактор перший — незалежність антикорупційних органів, які досі перебувають під загрозою. І другий фактор — верховенство права. Верховенство права — це незалежність судів. Верховенство права — це права опозиції, права людини, права журналістів і права громадських активістів. І врешті-решт, свобода. Єдине, що влада може зробити — це не з'явитися на суд. Тут має бути не представниця Зеленського, а він сам. Тому відсутність влади в залі судового засідання — це іспит для суду та держави.

Петро Порошенко

16,802 views • 7 months ago

Україна — у надзвичайно складному моменті своєї історії. Протягом останніх тижнів наклалися одразу кілька криз. Перша — безпекова, пов’язана з погіршенням глобальної ситуації. Війна на Близькому Сході різко змінила міжнародний порядок денний. Вона відволікає увагу світу від України. Разом з увагою у той регіон перетікають і ресурси: зброя та фінанси. Переговори щодо формату миру і гарантій безпеки для України фактично поставлені на паузу. Натомість росія отримує подарунок долі — вибух цін на газ та нафту, та ще і тимчасове скасування санкцій. Друга криза — повна зупинка євроінтеграційних процесів та реформ. Народ прагне членства України в Європейському Союзі. Три місяці тому Україна узгодила з єврокомісаркою з розширення Мартою Кос чіткий план з десяти кроків. Його можна було б виконати приблизно за десять парламентських днів, якби на те була політична воля. Минуло понад сто днів. Не виконано жодного пункту. Ситуація починає нагадувати старий анекдот: людина щодня молиться про виграш у лотерею, але навіть не купила квитка. Третє: внутрішня парламентська криза. Вона не вигадана і не є політичною риторикою. Вона реальна. Коаліції, існування якої вимагає Конституція, не існує ані де-юре, ані де-факто. Десятки мільйонів українців стали заручниками кількох десятків депутатів, фігурантів корупційних плівок. Вони влаштували італійський страйк, блокуючи роботу парламенту, лише тому, що комусь не подобаються антикорупційні розслідування, хтось вимагає знищення плівок. Саме тому настав час наголосити: вихід із кризи — це коаліція національної єдності. Оскільки під час воєнного стану вибори провести неможливо, єдиний конституційний шлях виходу з кризи — формування нової парламентської більшості з новою програмою дорослих рішень. Вона має складатися щонайменше з трьох блоків. Перший — безпековий. Посилення оборони, модернізація армії, відновлення міжнародної коаліції підтримки України та активна дипломатія для повернення теми гарантій безпеки на глобальний порядок денний. Другий — соціальний. Захист людей всередині країни. Підвищення пенсій. Підготовка до наступної зими. Підтримка армії, ветеранів, родин військових і тих, хто щодня тримає на собі економіку воюючої держави. Третій — євроінтеграційний. Замість аукціону дат вступу потрібно нарешті робити реформи. Ті самі десять кроків, про які домовилися з Європейською Комісією. І які парламент здатен ухвалити буквально за кілька робочих днів. Фракція «Європейської Солідарності» готова голосувати за ці рішення незалежно від того, перебуваємо ми у коаліції чи ні. Ми готові до серйозної і відповідальної розмови з Президентом України. Така зустріч має відбутися невідкладно — за участі керівництва парламенту, уряду і представників демократичної опозиції. На жаль, влада не почула нас наприкінці 2021 року, коли ми попереджали про небезпеку великої війни. Дуже хотілося б, щоб цього разу наші слова були почуті. Бо у кризах виграють ті країни, де політики здатні поставити державу вище за власні рейтинги.

Петро Порошенко

26,415 views • 5 months ago

❗Друзі, прошу максимального розголосу! Бійця, що на фото вже нема. Він помер. Йшов на поправку. Але потрапив у лікарню БСП у Києві. І помер. І це вже не перша смерть. Системно помирають бійці у центральній лікарні країни . Системно від бездіяльності лікарів клініки БСП. Двічі ми робили сюжети на моєму ютьюбі про смерть бійців. Про ставлення до бійців. Про неготовність клініки до відключень світла. Взимку взагалі там був треш. Нема генераторів. Нема живлення. Нема операцій. Нема життя. Керівництву лікарні ймовірно похуй. Хочеться спитати головного лікаря КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Віктора Дороша, Ви як спите, блять? Ви як спите? Совість є? Ця пісня довга. Системно патронажна штурмових підрозділів пише мені про те, що лікарня немає ліків. Системно родичі бійців пишуть мені, що лікарі не підходять до пацієнтів, а якщо підходять то нехтують скаргами. Після чого бійці системно помирають. Системно я пишу меру. Він дзвонить керівництву лікарні. Ті, зозульки лицемірні, одразу йдуть на зустріч і кажуть шо все під контролем, боєць отримує всю необхідну допомогу. І наступного дня все по новій. Минулого місяця боєць штурмового підрозділу витікав після поранення. Коли я побачила фото бійця в калюжі крові на подушці, якого ніхто не оглянув і негайно не перевіз в операційну, я офігіла. Знаєте чому? Зробили перевʼязку у пʼятницю і пішли до дому. Вихідний. Не до бійців. 9 червня в КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» помер поранений боєць 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади ЗСУ Сергій Кузнєцов. Він мав досить класичне осколкове поранення ніг, живота та спини. Був стабільним та при свідомості. Ми звертали увагу керівництва закладу на те, що йому підібрали неправильні знеболювальні і йому потрібна нормальна фахова допомога в реанімації. Його мама витратила більше 30 тис. грн тільки на знеболюючі препарати. Час йшов, раною на спині ніхто не займався, вона стала агресивною з високою температурою, але і тоді адекватних заходів вжито не було. Воїн помер. У центрі Києва. Після того як йшов на поправку. Понад 80 Служб супроводу Сил оборони України звернулися до Командування Медичних сил ЗСУ із вимогою припинити направляти поранених військовослужбовців до цього закладу. Це безпрецедентний випадок за весь час повномасштабної війни — особливо з огляду на те, що йдеться про один із найбільш забезпечених медичних закладів країни. Причиною стало саме порушення прав поранених військовослужбовців та неналежне лікування. Результату НУЛЬ. ‼️Це ультиматум, то ж ми вимагаємо. Якшо не буде звільнений лікар і директор КНП "Київська Міська Клінічна Лікарня Швидкої Медичної Допомоги" ЛШМД, БСП і не буде проведене розслідування смерті бійця та ваших бійців, ми виходимо на акції протесту. І будемо стояти доти, доки не настануть зміни.

Yanina Sokolova

39,515 views • 2 months ago

Як політик, мав би приєднатися до потужного хору критики на адресу Трампа, щоби зняти свою порцію вершків. Але як державник, вважаю за потрібне запропонувати перейти від бурхливих емоцій до розсудливого раціо. Час починати дорослу розмову і робити аналіз ситуації, щоб зрозуміти, як нам подолати кризу у стосунках із Сполученими Штатами. Вони залишаються нашим ключовим елементом порятунку держави, і ми ризикуємо це партнерство втратити. А це, в свою чергу, суттєво ускладнить становище України у війні з росією. І Макрон, і Стармер, і врешті сам Зеленський, визнали, що без Америки виграти не можливо, бо доведеться недоречними рейтингами збивати балістику. Отже, на тлі усього сказаного нам потрібна відповідь на питання, як рятувати ситуацію і що робити. Вражає, як показово і дуже швидко перейшли від стратегії і «плану перемоги» до замірів рейтингів, яке є десятим питанням, що, на превеликий жаль чомусь стало головним. Перше, що треба зробити, припинити спілкування з американцями у форматі стадіону, бо ця перепалка йде не на користь Україні, якими б красномовними не були аргументи. Дискусія з Трампом потребує дипломатичної майстерності, тиші і терпіння, достатніх для того, аби не рефлексувати на кожну його заяву. Я з ним працював три роки, я. Знаю, про що кажу. Вдумайтеся, як філігранно очільники Канади, Мексики, Данії і навіть Панами добилися свого в діалозі з Трампом після його приголомшливих і сенсаційних заяв. Подивіться, як акуратно шукає до нього підходи президент Франції. Всі вони вміють тримати емоції в руках. По-друге, владі слід провести роботу над помилками, розібратися, хто із п'яти-шести «потужних» менеджерів не менш «потужно» провалив розбудову стосунків з новою американською адміністрацією. Хто замість того, щоб навести мости, їх попалив? І тепер проблеми влади в комунікаціях із Вашингтоном стали проблемою всієї країни. Наша команда ще в жовтні-листопаді-грудні і січні попереджала про ці проблеми комунікації української влади з командою Трампа. Нас не лише не почули, а навіть намагалася блокувати парламентські поїздки опозиції. Третє, саме тому слід сформувати коло фахових переговорників як для перемовин із США, так і з Євросоюзом, роль та значення якого очевидно зараз зростають, хоча я не бачу навіть теоретичні можливості, коли Євросоюз при всій повазі зміг би нам повною мірою постачати ті обсяги зброї, якими забезпечила нас Сполучені Штати. Якщо у влади є розрахунки, хай їх покажуть і заспокоять суспільство. По-четверте, треба збільшувати роль міжпарламентської дипломатії, і взагалі роль парламенту. Я готовий їхати до Брюсселю чи Вашингтону, аби рятувати ситуацію. І це мають бути інші депутати, фахові дипломати-важковаговики, авторитетні представники громадянського суспільства. Подивіться, яких мастодонтів повиставляли в переговорні групи американці та росіяни. Попри те, що своїми антиконституційними санкціями Зеленський ставить під загрозу зриву мою програму фінансової приватної підтримки Збройних Сил (мені хочуть незаконно і позасудово заборонити як платежі, таr оборонні закупівлі), за минулий тиждень я побував у двох точках фронту, під Покровськом, і під Курщиною. Вважаю, що назріло питання про негайну зустріч президента та військового керівництва з лідерами парламентських фракцій. Бо ситуація на фронті так само дуже складна, і якщо це помножити на геополітичні проблеми, то вона може розвиватися у вкрай несприятливий спосіб. І, нарешті, про головне. Монополія на владу Офісу над позбавленим субєктності парламентом повністю себе вичерпала. Нам сьогодні потрібні посилення і нова якість внутрішньої єдності. Час слів минув. Замість декларацій, відосиків потрібні дії. Очевидною є необхідність створення коаліції уряду національної єдності з професійним міністрами міністрами, викинувши із співпраці «п’яту колону» кремля партію опзж. Приберіть мову єдиного марафону і почніть чесну розмову з суспільством, бо саме така політика бравади і непрофесіоналізму нас привела до того, де ми зараз є. 1/2

Петро Порошенко

747,349 views • 1 year ago

Виклики, які стоять перед Україною, потребують здорового, дорослого, професійного, державницького підходу. Посилки з орденами поїхали до Варшави. Всі ми вихлюпнули зрозумілі емоції. А тепер усім треба заспокоїтись. Польща — наш стратегічний сусід, союзник, держава, через яку проходить величезна частина нашої безпеки, логістичний хаб забезпечення зброєю наших Збройних Сил, країна, від якої великою мірою залежить наш вступ до ЄС та НАТО. За часів моєї каденції невипадково вона була нашим головним європейським і євроатлантичним адвокатом. Польща — це країна, яка прийняла понад мільйон українських біженців, і їм потрібні добрі стосунки між нашими народами. Тож українсько-польські відносини — це не майданчик для хайпу, взаємних образ і політичної капіталізації на емоціях. Тому час припинити ескалацію там, де потрібні холодна голова, професійна дипломатія і державницька відповідальність. За умов, коли ключові українські комунікатори на польському напрямку все ще киплять емоціями, виникає просте запитання: хто сьогодні реально займається дипломатією з Польщею? Хто відповідає за політичну комунікацію з польською владою? Хто говорить із польським парламентом, урядом, президентською адміністрацією, місцевими елітами, експертним середовищем, медіа? Хто гасить пожежу? Що взагалі робиться для відновлення довіри? Що буде з українсько-польським стратегічним партнерством? Якою буде атмосфера довкола надзвичайно важливої для нас конференції в Гданську? Ми можемо мати суперечки щодо аграрної політики, перевізників, конкуренції, політики, пам’яті тощо. Але все це треба вирішувати через дипломатію, комунікацію і повагу, а не через бійки в соціальних мережах. І без претензій до історичних підручників один одного — хай ними переймаються вчені, а не політики. Наша спільна історія надто складна, сповнена взаємних кривд і образ, і кращих ліків, ніж «прощаємо і просимо прощення», ще ніхто не прописав. Майбутнє не має бути в заручниках від минулого. Тим більше, шо не минуле — причина цієї кризи у двосторонніх стосунках, а внутрішні проблеми, популізм, гонитва за рейтингами. Україна не має розкоші сваритися з Польщею. Польща не має розкоші сваритися з Україною. Ми воюємо за незалежність та існування української державності. І ми повинні берегти кожного союзника, кожен інструмент, кожну можливість. Росія ж лише аплодуватиме кожному нашому взаємному приниженню, кожному необережному слову, кожному новому скандалу. Пропозиції нашої команди такі. Перше. Припинити публічну ескалацію. Друге. Негайно провести аудит української політики щодо Польщі: хто відповідає, яка стратегія, які канали комунікації, які проблеми, які рішення. Третє. Повернути професійну дипломатію. Не шоу, не образи, не спілкування через ЗМІ, не публічний шантаж, не гру у «хто гостріше і болючіше відповість полякам», а системну роботу з польською державою і польським суспільством. Мій заклик до дипломатів: залиште справу повернення орденів політикам, у вас же — своя важлива місія. Четверте. Відокремити емоції від національного інтересу. Бо національний інтерес України — це сильний союз із Польщею, підтримка України в ЄС і НАТО, спільна безпека та спільне стримування росії. П’яте. Маємо забезпечити обіцяне відкриття всіх переговорних кластерів з Європейським Союзом у липні. Це також залежить і від Варшави, і тут не можна недооцінювати ризики. Час працювати і відновлювати українсько-польське стратегічне партнерство. Не можна допустити розділення України і Молдови в європейській інтеграції. Не раз вже говорив: треба припинити втрачати людей, території і час. Тепер додам: так само важливо нам не втрачати партнерів і союзників.

Петро Порошенко

690,528 views • 2 months ago

Важливий для мене збір на загін розвідки 12 бригади спецпризначення «Азов». Це ті самі тигри які штурмують, зачищають і йдуть в саме пекло війни. Саме завдяки ним ми проводили надскладні операції на полі бою. Тому я віддав на розіграш мабуть найдорожчий для мене лот, а Yevhen погодився допомогти з цим всим, та додав ще декілька лотів від себе. Значить так, за донат 100 грн ви можете виграти мій ніж. Ніж, який мені подарували в компанії у Серебрянському лісництві, завжди був зі мною. Якось нас перекинули до Нью-Йорка, і там мені особисто розповідали піхотинці, що один з бійців забув узяти з собою саперну лопатку під час наступальних дій. Він опинився в посадці під скидами й викопав собі таким самим ножем шанець(окоп) — і вижив. Після цього багато хто почав собі купувати саме такі ножі. Орієнтовно в грудні 2024 року в мою машину прилетів КАБ, і все спорядження було знищено. Вижив лише цей ніж та азовський пін. Згоріла броня, каска, два автомати, тепловізори тощо. Я віддав ніж хлопцям, які його виготовили, щоб вони ще раз його загартували (бо коли він горів у машині, він пройшов процес відпалу). Так що цей ніж двічі загартований. Я спеціально попросив не полірувати ніж. Потім інші хлопці допомогли зробити нову рукоятку — покрили згорілу епоксидкою (саму рукоятку теж вдалося врятувати). І вже на ній я власноруч вишкрябав свій підпис. Хотілось би лишити його собі, але будь яка річ це х*йня в порівнянні з життям побратимів. Так що буду вдячний за підтримку, репости донати.

Bohdan Krotevych

42,862 views • 1 year ago