正在加载视频...

视频加载失败

加载此视频时出现问题。这可能是由于临时网络问题，或视频可能不可用。

Кацапи відправили дві БМП-2М з французькими тепловізорами в Армянськ, збивати українські дрони. У підсумку — обидві обличчям прийняли в себе понад 100 кг БЧ FP-2.

Hochu dodomu

31,019 subscribers

42,240 次观看 • 3 个月前 •via X (Twitter)

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 条评论

暂无评论

原始帖子的评论将显示在这里

相关视频

Дмитро Полович із Миколаєва, у якого діагностований ДЦП та вага складає 51,4 кг – підняв 100 кг штангу у становій тязі. Відео його виступу стало вірусним, зібравши понад 68 тисяч вподобань. «Єдиний у світі з таким ступенем ДЦП, хто робить станову тягу», — пише тренерка Анна Куркуріна: На своєму YouTube-каналі Дмитро ділиться історією боротьби й мотивацією: «Лікарі ставили мені 1% що я колись піду і стверджували, що я буду як овоч. І саме всупереч цьому я ходжу, закінчив 11 класів на вищому рівні і відучився в Києві на комп’ютерника». 📸 anna_kurkurina / Instagram

Дмитро Полович із Миколаєва, у якого діагностований ДЦП та вага складає 51,4 кг – підняв 100 кг штангу у становій тязі. Відео його виступу стало вірусним, зібравши понад 68 тисяч вподобань. «Єдиний у світі з таким ступенем ДЦП, хто робить станову тягу», — пише тренерка Анна Куркуріна: На своєму YouTube-каналі Дмитро ділиться історією боротьби й мотивацією: «Лікарі ставили мені 1% що я колись піду і стверджували, що я буду як овоч. І саме всупереч цьому я ходжу, закінчив 11 класів на вищому рівні і відучився в Києві на комп’ютерника». 📸 anna_kurkurina / Instagram

Букви

86,887 次观看 • 1 年前

Жарт із прицілом Fire Point у вигляді серденька, який збиває літак Ан-26 у польоті, виявився пророчим. У ніч з першого на друге квітня Сили безпілотних систем разом із ГУР провели низку уражень дронами FP-2. Серед цілей був літак Ан-72П, який уже точно нікуди не полетить. Також було знищено 4 борти, базу ППП тяжких БПЛА «Оріон» та РЛС «Меч» на АЕ Кіровське у Криму. Дякуємо СБС та ГУР за чудову співпрацю. «Птахами СБС та ГУР знищено 4 борти, базу ППП тяжких БПЛА «Оріон», літак Ан-72П та РЛС «Меч» на АЕ Кіровське у Криму. У ніч на 2 квітня 2026 року птахами 1 оц СБС та 9 деп ГУР нанесено візит ввічливості на базу та пункт передпольотної підготовки новітніх і високовартісних ударно-розвідувальних БПЛА «Оріон». • «Оріон» — дрон, здатний 24 години перебувати у повітрі на глибині до 250–300 км, розвідує та несе до 250 кг озброєння (ракети або бомби) на висоті до 7,5 км. Це лігво знищене вщент на АЕ Кіровське у р-ні нп Красносільське, АР Крим. 🔥🔥🔥🔥 Підтверджено знищення 4 одиниць БПЛА «Оріон». Там же виявлено та знищено транспортний літак-доходягу Ан-72П 🔥 та совкову рухому двокоординатну радіолокаційну станцію кругового огляду П-37 «Меч» 🔥 Ураження здійснено засобами middle strike FP-2 українського в-ва з БЧ 60–100 кг. Далі буде…»

Жарт із прицілом Fire Point у вигляді серденька, який збиває літак Ан-26 у польоті, виявився пророчим. У ніч з першого на друге квітня Сили безпілотних систем разом із ГУР провели низку уражень дронами FP-2. Серед цілей був літак Ан-72П, який уже точно нікуди не полетить. Також було знищено 4 борти, базу ППП тяжких БПЛА «Оріон» та РЛС «Меч» на АЕ Кіровське у Криму. Дякуємо СБС та ГУР за чудову співпрацю. «Птахами СБС та ГУР знищено 4 борти, базу ППП тяжких БПЛА «Оріон», літак Ан-72П та РЛС «Меч» на АЕ Кіровське у Криму. У ніч на 2 квітня 2026 року птахами 1 оц СБС та 9 деп ГУР нанесено візит ввічливості на базу та пункт передпольотної підготовки новітніх і високовартісних ударно-розвідувальних БПЛА «Оріон». • «Оріон» — дрон, здатний 24 години перебувати у повітрі на глибині до 250–300 км, розвідує та несе до 250 кг озброєння (ракети або бомби) на висоті до 7,5 км. Це лігво знищене вщент на АЕ Кіровське у р-ні нп Красносільське, АР Крим. 🔥🔥🔥🔥 Підтверджено знищення 4 одиниць БПЛА «Оріон». Там же виявлено та знищено транспортний літак-доходягу Ан-72П 🔥 та совкову рухому двокоординатну радіолокаційну станцію кругового огляду П-37 «Меч» 🔥 Ураження здійснено засобами middle strike FP-2 українського в-ва з БЧ 60–100 кг. Далі буде…»

Denys Shtilierman

37,500 次观看 • 5 个月前

От тільки за вбитих маріупольців, більше ніж 100 тис. Zеленського потрібно судити на довічно за ті шашлики та "ми знаємо більше". І навіть не важливо, як українці голосували у 2019, хай би навіть за марсіан, але не попередити про можливе вторгнення, не готуватися до нього всіма можливими способами, то вже злочин та зрада. Проте у сьогоденні вони влітку попереджають про блекаути взимку, "готуйтеся переїжджати з міст у села", і в той же час розказували про дрони перехоплювачи, "чисте небо", 3000 Фламінг кращих за Томагавки. І це вже не вписується і жодну логіку, бо: 1. Якщо з міста переїхати до села, то хто працювати буде на заправці/в школі/в магазині/тощо. 2. Якщо у вас "Чисте небо" та тисячи майже Томагавків, то чого тоді боятися українцям, адже к@цап повинен вже був би здохнути до грудня. Іншими словами ці зрадники зелені брешуть завжди, як пуйло, бо у зелених і хуйла одна ціль. І здогадайтесь з одного разу Яка.

От тільки за вбитих маріупольців, більше ніж 100 тис. Zеленського потрібно судити на довічно за ті шашлики та "ми знаємо більше". І навіть не важливо, як українці голосували у 2019, хай би навіть за марсіан, але не попередити про можливе вторгнення, не готуватися до нього всіма можливими способами, то вже злочин та зрада. Проте у сьогоденні вони влітку попереджають про блекаути взимку, "готуйтеся переїжджати з міст у села", і в той же час розказували про дрони перехоплювачи, "чисте небо", 3000 Фламінг кращих за Томагавки. І це вже не вписується і жодну логіку, бо: 1. Якщо з міста переїхати до села, то хто працювати буде на заправці/в школі/в магазині/тощо. 2. Якщо у вас "Чисте небо" та тисячи майже Томагавків, то чого тоді боятися українцям, адже к@цап повинен вже був би здохнути до грудня. Іншими словами ці зрадники зелені брешуть завжди, як пуйло, бо у зелених і хуйла одна ціль. І здогадайтесь з одного разу Яка.

Serhii Sokolov

11,027 次观看 • 8 个月前

ми до вас із новим збором! у Amil_KurganAgregat і kurgan_ram сьогодні днюха. привітайте їх і себе донатом. збираємо для 2 Інтернаціонального легіону та 82 бригади на: ФПВ дрони, Мавіки, Антени,Чаклун ,наземна станція Торо! за донат, кратний 100 грн — ви отримуєте шанс виграти цю тачку. за 500 грн отримуєте скін на карту в моно. гоу гоу гоу. прошу репост. аби більше людей побачило, що я вмію лаятись.

ми до вас із новим збором! у Amil_KurganAgregat і kurgan_ram сьогодні днюха. привітайте їх і себе донатом. збираємо для 2 Інтернаціонального легіону та 82 бригади на: ФПВ дрони, Мавіки, Антени,Чаклун ,наземна станція Торо! за донат, кратний 100 грн — ви отримуєте шанс виграти цю тачку. за 500 грн отримуєте скін на карту в моно. гоу гоу гоу. прошу репост. аби більше людей побачило, що я вмію лаятись.

василь байдак

155,434 次观看 • 2 年前

🔥 Найбожевільніший епізод початку повномасштабного вторгнення. Дорога біля Олешок, Херсонщина. Колона української артилерії 59-ї бригади стоїть уздовж траси. Навпроти — рухається колона російських БМП. Вони бачать одне одного. Українські військові одразу розуміють, хто перед ними. А от росіяни… не відкривають вогонь. Ймовірно, думають, що це «свої». Найбожевільніший момент — український БРДМ-2 з жовтим маркуванням просто стоїть праворуч. На відстані кількох десятків метрів. Кілька секунд. Тиша. І усвідомлення, що все тільки починається. Такі сцени повторювалися не раз у перший день. Колони стояли обабіч доріг і дивилися, як ворог просувається вперед. Без чіткої картини. Без повного розуміння масштабу. 💬 Пам’ятаєте свої відчуття в той день? Напишіть у коментарях.

🔥 Найбожевільніший епізод початку повномасштабного вторгнення. Дорога біля Олешок, Херсонщина. Колона української артилерії 59-ї бригади стоїть уздовж траси. Навпроти — рухається колона російських БМП. Вони бачать одне одного. Українські військові одразу розуміють, хто перед ними. А от росіяни… не відкривають вогонь. Ймовірно, думають, що це «свої». Найбожевільніший момент — український БРДМ-2 з жовтим маркуванням просто стоїть праворуч. На відстані кількох десятків метрів. Кілька секунд. Тиша. І усвідомлення, що все тільки починається. Такі сцени повторювалися не раз у перший день. Колони стояли обабіч доріг і дивилися, як ворог просувається вперед. Без чіткої картини. Без повного розуміння масштабу. 💬 Пам’ятаєте свої відчуття в той день? Напишіть у коментарях.

Актуальна Правда

14,625 次观看 • 6 个月前

Колишній СБУшник, а зараз начальник Львівської митниці Керезвас бреше ось в очі Михайлу Ткачу і зараз хоче очолити митницю України. 📍1. Іван Керезвас - фігурант розслідування Ткача про користування СБУшниками автівками, ціна яких перевищувала їхні офіційні доходи. 📍2. Керезвас тоді був начальником відділення слідчого відділу СБУ у Києві та Київській області. Тоді він катався на BMW Х5 вартістю до 100 тисяч доларів, який був оформлений на батька. 📍3. Керезвас зараз - ВО начальника Львівської митниці і подався на конкурс аби очолити уже усю Державну Митну Службу України. 📍4. 450 тисяч доларів - ринкова вартість майна, яке було набуто ріднею Керезваса з 2020 по 2025. 📍5. У 2022 Керезвас приватизував квартиру у ЖК Озерний, ціна якої на ринку - понад 80 тисяч доларів. При тому, що Керезваси уже мали квартиру на Печерську, оформлену на тещу, вартістю 200 тисяч доларів у ЖК Лейпцизький. В цьому ЖК фактично проживала дружина Керезваса, про що свідчать повідомлення в чаті будинку у 2022 та 2023 роках. 📍6. Теща Керезваса у 2025 стала власницею ще однієї квартири в ЖК Крістер Град, ринковою вартістю в 77 тисяч доларів. ☝🏻 Інформацію про усі авто та нерухомість ми передаємо конкурсній комісії аби в онлайн трансляції засідання комісії ми усі могли почути відповіді Керезваса, звідки офіційні доходи на усе це майно. ☝🏻Ми в МЕЖІ маємо питання до 12 із 16 кандидатів, які проходять далі в конкурсі на головного митника України, щодо їх доброчесності. Отак ось. Допоможіть аби про це дізналось більше українців, бо саме українці вважають митницю найкорумпованішою структурою в Україні

Колишній СБУшник, а зараз начальник Львівської митниці Керезвас бреше ось в очі Михайлу Ткачу і зараз хоче очолити митницю України. 📍1. Іван Керезвас - фігурант розслідування Ткача про користування СБУшниками автівками, ціна яких перевищувала їхні офіційні доходи. 📍2. Керезвас тоді був начальником відділення слідчого відділу СБУ у Києві та Київській області. Тоді він катався на BMW Х5 вартістю до 100 тисяч доларів, який був оформлений на батька. 📍3. Керезвас зараз - ВО начальника Львівської митниці і подався на конкурс аби очолити уже усю Державну Митну Службу України. 📍4. 450 тисяч доларів - ринкова вартість майна, яке було набуто ріднею Керезваса з 2020 по 2025. 📍5. У 2022 Керезвас приватизував квартиру у ЖК Озерний, ціна якої на ринку - понад 80 тисяч доларів. При тому, що Керезваси уже мали квартиру на Печерську, оформлену на тещу, вартістю 200 тисяч доларів у ЖК Лейпцизький. В цьому ЖК фактично проживала дружина Керезваса, про що свідчать повідомлення в чаті будинку у 2022 та 2023 роках. 📍6. Теща Керезваса у 2025 стала власницею ще однієї квартири в ЖК Крістер Град, ринковою вартістю в 77 тисяч доларів. ☝🏻 Інформацію про усі авто та нерухомість ми передаємо конкурсній комісії аби в онлайн трансляції засідання комісії ми усі могли почути відповіді Керезваса, звідки офіційні доходи на усе це майно. ☝🏻Ми в МЕЖІ маємо питання до 12 із 16 кандидатів, які проходять далі в конкурсі на головного митника України, щодо їх доброчесності. Отак ось. Допоможіть аби про це дізналось більше українців, бо саме українці вважають митницю найкорумпованішою структурою в Україні

Martina Boguslavets

18,916 次观看 • 8 个月前

З 2017-го року Фонд Повернись живим допомагає протиповітряній обороні. За ці 8 років ми еволюціонували від дооснащення ЗРК «Оса» та командних пунктів дивізіонів до інтеграції нових ракет на старі ЗРК та розробки командних пунктів під «Насамси», «Айріси» та навіть «Петріоти»! На 2025 рік, напрямок «Протиповітряної оборони» входить у топ-3 нашої активності. Ми посилюємо мобільні вогневі групи, забезпечуємо Армійську та Морську авіації, допомагаємо радіотехнічним та зенітним ракетним військам Повітряних сил, і, звісно ж, ППО Сухопутних військ, з яких все і починалося. А ще у нас є «Дронопад», де спільно з Мережею АЗК мережа АЗК ОККО ми допомагаємо Силам оборони збивати безпілотники — «Зали», «Суперками», «Орлани» та інші. Понад 7 тисяч зенітних FPV, нові пікапи та буси, наземки, генератори, «Старлінки», ДБЖ, ноути, монітори, планшети, рації, модулі звʼязку, мачти, антени, і десятки одиниць всього необхідного, на понад 464 мільйони ваших гривень, для забезпечення якнайкращого результату — знищення ворожих БПЛА — понад двох тисяч❗️бортів від старту проєкту! З осені минулого року ми активно працювали та наближалися до наступної цілі — перехоплення, завдяки FPV, «Шахедів» та «Гербер». Уже взимку військові почали давати одиничні точкові результати, але це була, швидше удача, аніж осмислений прогнозований результат. І рівно 100 днів назад, ми запустили «Відлік» — того дня розпочалася закупівля понад ста спеціальних «антишахедних» засобів, наземних станцій та додаткового транспорту для логістики цього всього на понад 43 млн гривень. У декількох частин з «Дронопаду», хаотичний точковий результат, перейшов на доволі планові збиття. А завдяки новим засобами, наземках, транспорту та іншому майну — вийшов на цифри, які можна масштабувати! І от сьогодні ми впевнено говоримо — екіпажі залучені в «Дронопад» мають 17❗️підтверджених збитих «Шахедів» та понад 30❗️«Гербер» 🔥 І спільно з вами, ми можемо збільшувати ці цифри та масштабувати результати! Давайте разом влаштуємо ворогу «Дронопад» 😈 Ви — донейтите! Ми — закуповуємо та доставляємо! Сили оборони — знищують! Долучайтеся за посиланням 👇

З 2017-го року Фонд Повернись живим допомагає протиповітряній обороні. За ці 8 років ми еволюціонували від дооснащення ЗРК «Оса» та командних пунктів дивізіонів до інтеграції нових ракет на старі ЗРК та розробки командних пунктів під «Насамси», «Айріси» та навіть «Петріоти»! На 2025 рік, напрямок «Протиповітряної оборони» входить у топ-3 нашої активності. Ми посилюємо мобільні вогневі групи, забезпечуємо Армійську та Морську авіації, допомагаємо радіотехнічним та зенітним ракетним військам Повітряних сил, і, звісно ж, ППО Сухопутних військ, з яких все і починалося. А ще у нас є «Дронопад», де спільно з Мережею АЗК мережа АЗК ОККО ми допомагаємо Силам оборони збивати безпілотники — «Зали», «Суперками», «Орлани» та інші. Понад 7 тисяч зенітних FPV, нові пікапи та буси, наземки, генератори, «Старлінки», ДБЖ, ноути, монітори, планшети, рації, модулі звʼязку, мачти, антени, і десятки одиниць всього необхідного, на понад 464 мільйони ваших гривень, для забезпечення якнайкращого результату — знищення ворожих БПЛА — понад двох тисяч❗️бортів від старту проєкту! З осені минулого року ми активно працювали та наближалися до наступної цілі — перехоплення, завдяки FPV, «Шахедів» та «Гербер». Уже взимку військові почали давати одиничні точкові результати, але це була, швидше удача, аніж осмислений прогнозований результат. І рівно 100 днів назад, ми запустили «Відлік» — того дня розпочалася закупівля понад ста спеціальних «антишахедних» засобів, наземних станцій та додаткового транспорту для логістики цього всього на понад 43 млн гривень. У декількох частин з «Дронопаду», хаотичний точковий результат, перейшов на доволі планові збиття. А завдяки новим засобами, наземках, транспорту та іншому майну — вийшов на цифри, які можна масштабувати! І от сьогодні ми впевнено говоримо — екіпажі залучені в «Дронопад» мають 17❗️підтверджених збитих «Шахедів» та понад 30❗️«Гербер» 🔥 І спільно з вами, ми можемо збільшувати ці цифри та масштабувати результати! Давайте разом влаштуємо ворогу «Дронопад» 😈 Ви — донейтите! Ми — закуповуємо та доставляємо! Сили оборони — знищують! Долучайтеся за посиланням 👇

Т

22,821 次观看 • 1 年前

⚡️СЕКРЕТНИЙ ЗБІР НА УДАРИ ПО ЛОГІСТИЦІ РОСІЯН Масштабування нового покоління FPV-дронів набирає обертів. Ці дрони тепер летять на відстань 50+ км, що дуже боляче б’є по тилу ворога та логістиці. І зараз час забезпечити ще більше підрозділів цією технологією. Наша ціль — 50 мільйонів гривень! Зібрати треба якнайшвидше. А щоб донатити було цікавіше, кожен донат від 300 гривень дає можливість отримати новий Volvo XC60 від групи компаній Winner. Наша мета — розширити коло підрозділів, що будуть застосовувати нову технологію. За зібрані кошти закупимо понад 1 350 FPV-дронів, 40 ретрансляторів і 50 носіїв для 27 підрозділів. ДОНАТЬ СЮДИ: 💡ВАЖЛИВО: Участь у розіграші — через монобанку, але можна брати участь з карти будь-якого банку. Залишайте в коментарі свій номер телефону, щоб у разі виграшу ми могли з вами зв'язатися. Також серед донатів від 100 гривень розіграємо 100 платинових карток від monobank із безкоштовним обслуговуванням на 2 роки. Донатьте на Секретний Русоріз! Допомагайте Силам Оборони здобути перевагу на полі бою!

⚡️СЕКРЕТНИЙ ЗБІР НА УДАРИ ПО ЛОГІСТИЦІ РОСІЯН Масштабування нового покоління FPV-дронів набирає обертів. Ці дрони тепер летять на відстань 50+ км, що дуже боляче б’є по тилу ворога та логістиці. І зараз час забезпечити ще більше підрозділів цією технологією. Наша ціль — 50 мільйонів гривень! Зібрати треба якнайшвидше. А щоб донатити було цікавіше, кожен донат від 300 гривень дає можливість отримати новий Volvo XC60 від групи компаній Winner. Наша мета — розширити коло підрозділів, що будуть застосовувати нову технологію. За зібрані кошти закупимо понад 1 350 FPV-дронів, 40 ретрансляторів і 50 носіїв для 27 підрозділів. ДОНАТЬ СЮДИ: 💡ВАЖЛИВО: Участь у розіграші — через монобанку, але можна брати участь з карти будь-якого банку. Залишайте в коментарі свій номер телефону, щоб у разі виграшу ми могли з вами зв'язатися. Також серед донатів від 100 гривень розіграємо 100 платинових карток від monobank із безкоштовним обслуговуванням на 2 роки. Донатьте на Секретний Русоріз! Допомагайте Силам Оборони здобути перевагу на полі бою!

Спільнота Стерненка

337,234 次观看 • 4 个月前

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Myroslav Oleshko

15,785 次观看 • 4 个月前

Ліну Костенко та французького філософа Бернара-Анрі Леві нагородили у Конгресі США медаллю імені митрополита Андрея Шептицького Подаємо відеозвернення Ліни Костенко до учасників зібрання а також текст її промови. Ліна Костенко За Ваше і наше Майбутнє Дорогі друзі й колеги, шановні гості! Насамперед – велика моя подяка Єврейській Конфедерації України, а також Українсько-Єврейській Зустрічі (Ukrainian Jewish Encounter, UJE) за нагороду медаллю Митрополита Андрея Шептицького. Це велика честь. І це несподівана для мене нагорода, що набуває особливого значення в ці трагічні для України і для Ізраїлю часи. Коли і як в моє життя ввійшов єврейський світ? Через емпатію, через співстраждання. Моє дитинство припало на Другу світову війну. Ми жили на Трухановому острові – це була прекрасна частина Києва навпроти пам’ятника Святому Володимиру. Як сьогодні пам’ятаю: берегом Дніпра йде мій маленький друг Йося до школи і співає на весь голос. Війна змусила нас покинути той райський куточок. Острів був фактично знищений під час боїв за Київ. Коли ми знову туди повернулись, на острові було зовсім мало людей, і Йосі не було серед них. І ось тоді ми почули страшну звістку: Йосю розстріляли разом з іншими євреями в Бабиному Яру. До цього в школі діти навіть не замислювались, хто якої національності. Тож розуміння ідентичності Йосі прийшло з разом з його загибеллю. Все життя не можу зрозуміти, як можна розстріляти малого хлопчика, що співає на золотому піску на березі Дніпра. Ще один голос пам’ятаю з дитинства. В нас була вдома платівка з давньою єврейською піснею «Akhtsik Yor», «Вісімдесят років». Я не розуміла слів, але мене вражав сам цей сумний глибокий чоловічий голос на контрасті з легкою світлою мелодією. Після війни тяжке враження справила акція, названа «боротьбою з космополітизмом». Це був 1948-й. Серед моїх друзів були українські єврейські письменники. І я раптом побачила, як навколо них виникає пустка. Їх уникали, з ними не вітались. Їх було оголошено «безродними космополітами», ворогами радянської влади. Я принципово продовжувала з ними спілкуватись, намагаючись подолати той їхній вакуум самотності. Пам’ятаючи безмір самотності, пережитий репресованими українськими письменниками. Тільки що називали їх «буржуазними націоналістами». А потім були шістдесяті, коли я входила в літературу. Кілька коротких років друку, згодом – шістнадцять років заборони. Для нас, що тоді були поколінням шістдесятників, було вкрай важливим єврейське питання, так само, як кримсько-татарське чи польське. Знаючи з свого досвіду, що таке імперське і тоталітарне насилля над народами, ми захищали також ідентичність і цих переслідуваних народів. Тим більше сьогодні боляче бачити, як не лише Росія, а й багато хто на Заході ігнорує права кримсько-татарського народу, депортованого в 1944 році, – народу, для якого Крим є єдиною Батьківщиною. В ті часи я перекладала єврейських поетів. Ще зовсім неможливо було собі уявити, що колись постане незалежна Україна, але цю омріяну вільну Батьківщину ми бачили як європейську державу, де в кожного народу мав бути свій голос і своя форма культурного буття. У цьому зв’язку хочу згадати мого великого друга Івана Дзюбу, якого нам так сьогодні бракує. І який теж свого часу отримав цю почесну медаль. Того Івана Дзюбу, донеччанина, одного з найвизначніших дисидентів 60-х років, який помер 22 лютого 2022 року, буквально напередодні російського вторгнення в Україну, – ніби відмовившись бачити, що станеться з його Донеччиною, з його Україною. Був похований в день початку війни, ніби вбитий війною. Власне, саме Дзюба 29 вересня 1966 року вперше сказав про Бабин Яр як про спільну трагедію і спільну пам’ять євреїв і українців. Сказав це в атмосфері державного антисемітизму, з допомогою якого – після катастрофи Голокосту – радянський режим продовжив переслідування, відмовляючи євреям навіть у праві оплакувати своїх мертвих. І відмовляючи українцям у праві навіть згадувати про катастрофу Голодомору. У вересні цього року в Чикаґо відкриється виставка картин, в яких постають історичні драми євреїв та українців. Автор картин – Йоганан Петровський-Штерн (Yohanan Petrovsky-Shtern), дивовижний приклад єврейсько-українського інтелектуального і мистецького симбіозу – назвав цей цикл своїх робіт «Порівнюючи катастрофи» («Confronting Catastrophes»). Насправді кожна катастрофа – унікальна. Але ми – разом з євреями, з поляками і з трьома балтійськими народами – є народами «кривавих земель», земель між Гітлером і Сталіном, як написав про це Тімоті Снайдер (Timothy Snyder). Це один з основних ключів до нашого порозуміння. Фактично антисемітизм за своїми особливостями дуже подібний до українофобії. Ми два народи, яким упродовж століть в різний спосіб відмовляли в праві на існування. В праві мати власну державу. В праві пам’ятати власні трагедії. Українцям довелося боротися десятки років лише за право визнання Голодомору геноцидом українського народу, хоча Голодомор наводив як приклад геноциду навіть Рафаель Лемкін (Raphael Lemkin), автор концепту «геноцид». І справа ще й досі не завершена. Символічний факт: саме під час цієї війни почалося в Європі широке офіційне визнання Голодомору геноцидом. Іншими словами, ніби потрібен сучасний геноцид, аби в його макабричних відсвітах побачити нарешті геноцид у минулому часі. Тому захист пам’яті цих трагедій неминуче стає частиною нашої ідентичності. В цьому плані ми можемо і маємо повчитися у євреїв незламної і послідовної стратегії захисту цієї пам’яті. Ще я хочу згадати про Чорнобиль. В 90-ті роки я понад десять років працювала у складі Історико-культурологічної експедиції, що вивчала спадщину вбитого радіацією українського Полісся. Але Чорнобиль – це також один з давніх центрів хасидизму в Україні. Тут похований Menachem Nаchum (1730-1797), засновник чорнобильської династії цадиків. Тут була чудова велика синагога, перетворена в радянські часи на військкомат. Про цей абсурд нагадує іржава червона зірка на балконі. Місцева мешканка розповіла мені страхітливу історію. Досі там є рів, куди скидали розстріляних євреїв. І серед того апокаліпсису в рову лежала молода єврейська жінка, до якої притулилося двоє її маленьких мертвих синів. Мала на плечах хустку виробництва місцевої фабрики з малюнком хрестиком, чорним по білому, – в ті часи такі хустки через цей малюнок називали «ХХ століття». Я думала про цей моторошний символ – мати з убитими дітьми як емблема ХХ століття, – стоячи в тій пустельній синагозі з розбитими вікнами. Холодна тиша без молитов. Лиш ластівка літала під склепінням, мов маятник часу, креслячи якісь древні таємничі письмена. Моє життя розгорнулося між двома світовими війнами. Другою – і сьогодні, Третьою. Дитиною, 22 червня 1941 року я чула бомбардування німецьких літаків на підступах до Києва. На світанку. Бомбардувальники прилітають на світанку, щоб зупинити людське життя. А 24 лютого 2022 року – так само на світанку – на Київ налетіли російські бомбардувальники. Тоді смерть приходила з Заходу. Тепер смерть прийшла зі Сходу. І саме тоді, коли Україна випросталась, коли Україна кристалізувала свою європейську ідентичність, прийшла ця смерть, щоб не дати цій ідентичності утвердитись. І, власне, Українська держава, як і Ізраїльська держава, перебувають у цьому плані в дуже подібному становищі. Знову і знову їм доводиться боротися за виживання, за право бути, за право вибирати своє майбутнє. Дозвольте мені, користаючись цією неповторною нагодою, подякувати особливій людині, яку Ви нагороджуєте разом зі мною, – Бернару-Анрі Леві (Bernard-Henri Lévy). Ми чули Ваш голос, коли Ви виступили на Майдані 9 лютого 2014 року, назвавши себе українцем. Ми чули Ваш голос, коли Ви вдруге виступили на Майдані, 2 березня того самого року, кажучи: «Європа повинна захищати Україну. Європа повинна стати гарантом кордонів вашої нації та свободи ваших міст». Ви назвали Україну «сторожовою фортецею Європи». Ви також казали, що «наступний за Україною ворог Путіна – це Європа». Проминуло 11 років з часу тих Ваших виступів, і сьогодні ми всі можемо пересвідчитись, наскільки пророчою була Ваша візія. Сьогодні Україна захищає Європу. І Європа захищає Україну. І це є єдина наразі гарантія порятунку демократичної системи. Світ тісний. Тоді на Майдані Вас перекладала паризька журналістка Галя Акерман, наш великий друг. Вона теж, до речі, їздила з нами до Чорнобиля. У Вашому часописі «La Règle du Jeu» 2015 року, присвяченому Майдану, друкувалися мої вірші. І ще – у Вашій особі я хочу подякувати Андре Ґлюксману (André Glucksmann), Вашому другові, якого вже немає з нами, але який від самого початку боротьби України за своє європейське майбутнє ще в 2004 році закликав до солідарності з Україною, вразивши нас своїм пронизливим розумінням ситуації та винятковою пасіонарністю думки. Коли помер видатний філософ – і Ваш учитель – Жак Дерріда (Jacques Derrida), в тому ж таки 2004 році, мені чомусь було так неймовірно сумно. Я написала вірш про розминання всіх з усіма, про неможливість зустрічі в хаосі сучасного світу. Але завдяки великій постаті Митрополита Андрея Шептицького, завдяки Єврейській Конфедерації України та Українсько-Єврейській Зустрічі ми, власне, зустрілись. І навіть якщо це віртуальна зустріч, бо війна не дає мені змоги бути зараз у цій залі, але я все одно разом з Вами – своїми думками і голосом моєї дорогої онуки Ярослави Франчески. І це вищий вимір зустрічі з Вами як глибинного розуміння, глибинної емпатії, глибинної солідарності. Насамкінець згадаю мотто Польського Листопадового повстання 1830-1831 років: «За Вашу і нашу свободу!» Філософія цього мотто: народ може бути по-справжньому вільним, лише якщо оточений там само вільними народами. Драма, яку ми переживаємо сьогодні, змушує нас сказати: «За Ваших і наших мертвих!» Бо це найшляхетніший вимір пам’яті, коли памְ’ятаєш скорботу близького народу. Але також: «За Ваше і наше майбутнє!» – щоб страждання і випробування наших народів у ці роки стало літописом мужності, відповідальності, любові до Свободи. Щоб діти наших народів могли співати на берегах Йордану і Дніпра без страху бути вбитими. Найглибша Вам моя подяка! Київ, 30 квітня 2025 року Медаллю Митрополита Андрея Шептицького відзначають за заслуги у справі зміцнення українсько-єврейського діалогу. Назва нагороди вшановує митрополита Андрея Шептицького – главу Української греко-католицької церкви у 1901–1944 роках. У роки Другої світової війни він рятував єврейське населення Заходу України від нацистських переслідувань, переховуючи людей у монастирях та у власній резиденції.

Ліну Костенко та французького філософа Бернара-Анрі Леві нагородили у Конгресі США медаллю імені митрополита Андрея Шептицького Подаємо відеозвернення Ліни Костенко до учасників зібрання а також текст її промови. Ліна Костенко За Ваше і наше Майбутнє Дорогі друзі й колеги, шановні гості! Насамперед – велика моя подяка Єврейській Конфедерації України, а також Українсько-Єврейській Зустрічі (Ukrainian Jewish Encounter, UJE) за нагороду медаллю Митрополита Андрея Шептицького. Це велика честь. І це несподівана для мене нагорода, що набуває особливого значення в ці трагічні для України і для Ізраїлю часи. Коли і як в моє життя ввійшов єврейський світ? Через емпатію, через співстраждання. Моє дитинство припало на Другу світову війну. Ми жили на Трухановому острові – це була прекрасна частина Києва навпроти пам’ятника Святому Володимиру. Як сьогодні пам’ятаю: берегом Дніпра йде мій маленький друг Йося до школи і співає на весь голос. Війна змусила нас покинути той райський куточок. Острів був фактично знищений під час боїв за Київ. Коли ми знову туди повернулись, на острові було зовсім мало людей, і Йосі не було серед них. І ось тоді ми почули страшну звістку: Йосю розстріляли разом з іншими євреями в Бабиному Яру. До цього в школі діти навіть не замислювались, хто якої національності. Тож розуміння ідентичності Йосі прийшло з разом з його загибеллю. Все життя не можу зрозуміти, як можна розстріляти малого хлопчика, що співає на золотому піску на березі Дніпра. Ще один голос пам’ятаю з дитинства. В нас була вдома платівка з давньою єврейською піснею «Akhtsik Yor», «Вісімдесят років». Я не розуміла слів, але мене вражав сам цей сумний глибокий чоловічий голос на контрасті з легкою світлою мелодією. Після війни тяжке враження справила акція, названа «боротьбою з космополітизмом». Це був 1948-й. Серед моїх друзів були українські єврейські письменники. І я раптом побачила, як навколо них виникає пустка. Їх уникали, з ними не вітались. Їх було оголошено «безродними космополітами», ворогами радянської влади. Я принципово продовжувала з ними спілкуватись, намагаючись подолати той їхній вакуум самотності. Пам’ятаючи безмір самотності, пережитий репресованими українськими письменниками. Тільки що називали їх «буржуазними націоналістами». А потім були шістдесяті, коли я входила в літературу. Кілька коротких років друку, згодом – шістнадцять років заборони. Для нас, що тоді були поколінням шістдесятників, було вкрай важливим єврейське питання, так само, як кримсько-татарське чи польське. Знаючи з свого досвіду, що таке імперське і тоталітарне насилля над народами, ми захищали також ідентичність і цих переслідуваних народів. Тим більше сьогодні боляче бачити, як не лише Росія, а й багато хто на Заході ігнорує права кримсько-татарського народу, депортованого в 1944 році, – народу, для якого Крим є єдиною Батьківщиною. В ті часи я перекладала єврейських поетів. Ще зовсім неможливо було собі уявити, що колись постане незалежна Україна, але цю омріяну вільну Батьківщину ми бачили як європейську державу, де в кожного народу мав бути свій голос і своя форма культурного буття. У цьому зв’язку хочу згадати мого великого друга Івана Дзюбу, якого нам так сьогодні бракує. І який теж свого часу отримав цю почесну медаль. Того Івана Дзюбу, донеччанина, одного з найвизначніших дисидентів 60-х років, який помер 22 лютого 2022 року, буквально напередодні російського вторгнення в Україну, – ніби відмовившись бачити, що станеться з його Донеччиною, з його Україною. Був похований в день початку війни, ніби вбитий війною. Власне, саме Дзюба 29 вересня 1966 року вперше сказав про Бабин Яр як про спільну трагедію і спільну пам’ять євреїв і українців. Сказав це в атмосфері державного антисемітизму, з допомогою якого – після катастрофи Голокосту – радянський режим продовжив переслідування, відмовляючи євреям навіть у праві оплакувати своїх мертвих. І відмовляючи українцям у праві навіть згадувати про катастрофу Голодомору. У вересні цього року в Чикаґо відкриється виставка картин, в яких постають історичні драми євреїв та українців. Автор картин – Йоганан Петровський-Штерн (Yohanan Petrovsky-Shtern), дивовижний приклад єврейсько-українського інтелектуального і мистецького симбіозу – назвав цей цикл своїх робіт «Порівнюючи катастрофи» («Confronting Catastrophes»). Насправді кожна катастрофа – унікальна. Але ми – разом з євреями, з поляками і з трьома балтійськими народами – є народами «кривавих земель», земель між Гітлером і Сталіном, як написав про це Тімоті Снайдер (Timothy Snyder). Це один з основних ключів до нашого порозуміння. Фактично антисемітизм за своїми особливостями дуже подібний до українофобії. Ми два народи, яким упродовж століть в різний спосіб відмовляли в праві на існування. В праві мати власну державу. В праві пам’ятати власні трагедії. Українцям довелося боротися десятки років лише за право визнання Голодомору геноцидом українського народу, хоча Голодомор наводив як приклад геноциду навіть Рафаель Лемкін (Raphael Lemkin), автор концепту «геноцид». І справа ще й досі не завершена. Символічний факт: саме під час цієї війни почалося в Європі широке офіційне визнання Голодомору геноцидом. Іншими словами, ніби потрібен сучасний геноцид, аби в його макабричних відсвітах побачити нарешті геноцид у минулому часі. Тому захист пам’яті цих трагедій неминуче стає частиною нашої ідентичності. В цьому плані ми можемо і маємо повчитися у євреїв незламної і послідовної стратегії захисту цієї пам’яті. Ще я хочу згадати про Чорнобиль. В 90-ті роки я понад десять років працювала у складі Історико-культурологічної експедиції, що вивчала спадщину вбитого радіацією українського Полісся. Але Чорнобиль – це також один з давніх центрів хасидизму в Україні. Тут похований Menachem Nаchum (1730-1797), засновник чорнобильської династії цадиків. Тут була чудова велика синагога, перетворена в радянські часи на військкомат. Про цей абсурд нагадує іржава червона зірка на балконі. Місцева мешканка розповіла мені страхітливу історію. Досі там є рів, куди скидали розстріляних євреїв. І серед того апокаліпсису в рову лежала молода єврейська жінка, до якої притулилося двоє її маленьких мертвих синів. Мала на плечах хустку виробництва місцевої фабрики з малюнком хрестиком, чорним по білому, – в ті часи такі хустки через цей малюнок називали «ХХ століття». Я думала про цей моторошний символ – мати з убитими дітьми як емблема ХХ століття, – стоячи в тій пустельній синагозі з розбитими вікнами. Холодна тиша без молитов. Лиш ластівка літала під склепінням, мов маятник часу, креслячи якісь древні таємничі письмена. Моє життя розгорнулося між двома світовими війнами. Другою – і сьогодні, Третьою. Дитиною, 22 червня 1941 року я чула бомбардування німецьких літаків на підступах до Києва. На світанку. Бомбардувальники прилітають на світанку, щоб зупинити людське життя. А 24 лютого 2022 року – так само на світанку – на Київ налетіли російські бомбардувальники. Тоді смерть приходила з Заходу. Тепер смерть прийшла зі Сходу. І саме тоді, коли Україна випросталась, коли Україна кристалізувала свою європейську ідентичність, прийшла ця смерть, щоб не дати цій ідентичності утвердитись. І, власне, Українська держава, як і Ізраїльська держава, перебувають у цьому плані в дуже подібному становищі. Знову і знову їм доводиться боротися за виживання, за право бути, за право вибирати своє майбутнє. Дозвольте мені, користаючись цією неповторною нагодою, подякувати особливій людині, яку Ви нагороджуєте разом зі мною, – Бернару-Анрі Леві (Bernard-Henri Lévy). Ми чули Ваш голос, коли Ви виступили на Майдані 9 лютого 2014 року, назвавши себе українцем. Ми чули Ваш голос, коли Ви вдруге виступили на Майдані, 2 березня того самого року, кажучи: «Європа повинна захищати Україну. Європа повинна стати гарантом кордонів вашої нації та свободи ваших міст». Ви назвали Україну «сторожовою фортецею Європи». Ви також казали, що «наступний за Україною ворог Путіна – це Європа». Проминуло 11 років з часу тих Ваших виступів, і сьогодні ми всі можемо пересвідчитись, наскільки пророчою була Ваша візія. Сьогодні Україна захищає Європу. І Європа захищає Україну. І це є єдина наразі гарантія порятунку демократичної системи. Світ тісний. Тоді на Майдані Вас перекладала паризька журналістка Галя Акерман, наш великий друг. Вона теж, до речі, їздила з нами до Чорнобиля. У Вашому часописі «La Règle du Jeu» 2015 року, присвяченому Майдану, друкувалися мої вірші. І ще – у Вашій особі я хочу подякувати Андре Ґлюксману (André Glucksmann), Вашому другові, якого вже немає з нами, але який від самого початку боротьби України за своє європейське майбутнє ще в 2004 році закликав до солідарності з Україною, вразивши нас своїм пронизливим розумінням ситуації та винятковою пасіонарністю думки. Коли помер видатний філософ – і Ваш учитель – Жак Дерріда (Jacques Derrida), в тому ж таки 2004 році, мені чомусь було так неймовірно сумно. Я написала вірш про розминання всіх з усіма, про неможливість зустрічі в хаосі сучасного світу. Але завдяки великій постаті Митрополита Андрея Шептицького, завдяки Єврейській Конфедерації України та Українсько-Єврейській Зустрічі ми, власне, зустрілись. І навіть якщо це віртуальна зустріч, бо війна не дає мені змоги бути зараз у цій залі, але я все одно разом з Вами – своїми думками і голосом моєї дорогої онуки Ярослави Франчески. І це вищий вимір зустрічі з Вами як глибинного розуміння, глибинної емпатії, глибинної солідарності. Насамкінець згадаю мотто Польського Листопадового повстання 1830-1831 років: «За Вашу і нашу свободу!» Філософія цього мотто: народ може бути по-справжньому вільним, лише якщо оточений там само вільними народами. Драма, яку ми переживаємо сьогодні, змушує нас сказати: «За Ваших і наших мертвих!» Бо це найшляхетніший вимір пам’яті, коли памְ’ятаєш скорботу близького народу. Але також: «За Ваше і наше майбутнє!» – щоб страждання і випробування наших народів у ці роки стало літописом мужності, відповідальності, любові до Свободи. Щоб діти наших народів могли співати на берегах Йордану і Дніпра без страху бути вбитими. Найглибша Вам моя подяка! Київ, 30 квітня 2025 року Медаллю Митрополита Андрея Шептицького відзначають за заслуги у справі зміцнення українсько-єврейського діалогу. Назва нагороди вшановує митрополита Андрея Шептицького – главу Української греко-католицької церкви у 1901–1944 роках. У роки Другої світової війни він рятував єврейське населення Заходу України від нацистських переслідувань, переховуючи людей у монастирях та у власній резиденції.

А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА

48,168 次观看 • 1 年前

Ось так робочі конячки М113 2-го мехбату 117 бригади під вогнем ворога здійснюють висадку штурмових груп у посадках. Як ви бачите, вони мають тільки захисні екрани, що дуже умовно захищають від ворожих fp-дронів. Якщо некерований заряд РПГ ще є шанс перехопити екраном, то керовані дрони на жаль - це основна загроза для броні. Саме тому хлопці дуже потребують багатодіапазонні РЕБи на транспорт для захисту. Така ж потреба є у бійців 73-го Центру ССО для пікапів, на яких пересуваються групи спецпризначенців. Ми з вами вже майже перетнули позначку у 300 тисяч гривень і залишилось зовсім небагато до 400 - нашої основної мети!! Нагадаємо, що серед всіх донаторів буде розіграна пам'ятна монета "Червона калина" з підписом Героя України, генерал-лейтенанта Сергія Наєва - якщо ви хочете взяти участь у розіграші, в коментарях до донату вкажіть свій контактний телефон. Також буде заохочувальний подарунок за найбільший донат - прапор з підписами бійців бойових підрозділів. 🔗ціль - 400 000грн Долучіться донатом👇(банку Моно та конверт Приват + Пейпал дублюю у коментах) 🔗Посилання на банку 💳Номер картки банки Монобанк 5375 4112 1835 2727 Поповнити конверт через Приват24 Номер картки конверта Приват 5168752108311567 ✅із-за кордону👇 ✔️PayPal: anton.maleyev@gmail.com Через WayForPay - на офіційний рахунок БФ IBAN: UA123052990000026003035030078 (в призначенні платежу вказати - благодійна допомога) - ПриватБанк: Найменування отримувача: БО БУДЬ З УКРАІНОЮ Код отримувача: 44892540 Рахунок отримувача: UA123052990000026003035030078 Назва банку: АТ КБ "ПРИВАТБАНК" *Збір відбувається за інформаційної підтримки телеграм каналу:

Ось так робочі конячки М113 2-го мехбату 117 бригади під вогнем ворога здійснюють висадку штурмових груп у посадках. Як ви бачите, вони мають тільки захисні екрани, що дуже умовно захищають від ворожих fp-дронів. Якщо некерований заряд РПГ ще є шанс перехопити екраном, то керовані дрони на жаль - це основна загроза для броні. Саме тому хлопці дуже потребують багатодіапазонні РЕБи на транспорт для захисту. Така ж потреба є у бійців 73-го Центру ССО для пікапів, на яких пересуваються групи спецпризначенців. Ми з вами вже майже перетнули позначку у 300 тисяч гривень і залишилось зовсім небагато до 400 - нашої основної мети!! Нагадаємо, що серед всіх донаторів буде розіграна пам'ятна монета "Червона калина" з підписом Героя України, генерал-лейтенанта Сергія Наєва - якщо ви хочете взяти участь у розіграші, в коментарях до донату вкажіть свій контактний телефон. Також буде заохочувальний подарунок за найбільший донат - прапор з підписами бійців бойових підрозділів. 🔗ціль - 400 000грн Долучіться донатом👇(банку Моно та конверт Приват + Пейпал дублюю у коментах) 🔗Посилання на банку 💳Номер картки банки Монобанк 5375 4112 1835 2727 Поповнити конверт через Приват24 Номер картки конверта Приват 5168752108311567 ✅із-за кордону👇 ✔️PayPal: [email protected] Через WayForPay - на офіційний рахунок БФ IBAN: UA123052990000026003035030078 (в призначенні платежу вказати - благодійна допомога) - ПриватБанк: Найменування отримувача: БО БУДЬ З УКРАІНОЮ Код отримувача: 44892540 Рахунок отримувача: UA123052990000026003035030078 Назва банку: АТ КБ "ПРИВАТБАНК" *Збір відбувається за інформаційної підтримки телеграм каналу:

Сергій Нещадим △ 🇺🇦

23,332 次观看 • 2 年前

Як політик, мав би приєднатися до потужного хору критики на адресу Трампа, щоби зняти свою порцію вершків. Але як державник, вважаю за потрібне запропонувати перейти від бурхливих емоцій до розсудливого раціо. Час починати дорослу розмову і робити аналіз ситуації, щоб зрозуміти, як нам подолати кризу у стосунках із Сполученими Штатами. Вони залишаються нашим ключовим елементом порятунку держави, і ми ризикуємо це партнерство втратити. А це, в свою чергу, суттєво ускладнить становище України у війні з росією. І Макрон, і Стармер, і врешті сам Зеленський, визнали, що без Америки виграти не можливо, бо доведеться недоречними рейтингами збивати балістику. Отже, на тлі усього сказаного нам потрібна відповідь на питання, як рятувати ситуацію і що робити. Вражає, як показово і дуже швидко перейшли від стратегії і «плану перемоги» до замірів рейтингів, яке є десятим питанням, що, на превеликий жаль чомусь стало головним. Перше, що треба зробити, припинити спілкування з американцями у форматі стадіону, бо ця перепалка йде не на користь Україні, якими б красномовними не були аргументи. Дискусія з Трампом потребує дипломатичної майстерності, тиші і терпіння, достатніх для того, аби не рефлексувати на кожну його заяву. Я з ним працював три роки, я. Знаю, про що кажу. Вдумайтеся, як філігранно очільники Канади, Мексики, Данії і навіть Панами добилися свого в діалозі з Трампом після його приголомшливих і сенсаційних заяв. Подивіться, як акуратно шукає до нього підходи президент Франції. Всі вони вміють тримати емоції в руках. По-друге, владі слід провести роботу над помилками, розібратися, хто із п'яти-шести «потужних» менеджерів не менш «потужно» провалив розбудову стосунків з новою американською адміністрацією. Хто замість того, щоб навести мости, їх попалив? І тепер проблеми влади в комунікаціях із Вашингтоном стали проблемою всієї країни. Наша команда ще в жовтні-листопаді-грудні і січні попереджала про ці проблеми комунікації української влади з командою Трампа. Нас не лише не почули, а навіть намагалася блокувати парламентські поїздки опозиції. Третє, саме тому слід сформувати коло фахових переговорників як для перемовин із США, так і з Євросоюзом, роль та значення якого очевидно зараз зростають, хоча я не бачу навіть теоретичні можливості, коли Євросоюз при всій повазі зміг би нам повною мірою постачати ті обсяги зброї, якими забезпечила нас Сполучені Штати. Якщо у влади є розрахунки, хай їх покажуть і заспокоять суспільство. По-четверте, треба збільшувати роль міжпарламентської дипломатії, і взагалі роль парламенту. Я готовий їхати до Брюсселю чи Вашингтону, аби рятувати ситуацію. І це мають бути інші депутати, фахові дипломати-важковаговики, авторитетні представники громадянського суспільства. Подивіться, яких мастодонтів повиставляли в переговорні групи американці та росіяни. Попри те, що своїми антиконституційними санкціями Зеленський ставить під загрозу зриву мою програму фінансової приватної підтримки Збройних Сил (мені хочуть незаконно і позасудово заборонити як платежі, таr оборонні закупівлі), за минулий тиждень я побував у двох точках фронту, під Покровськом, і під Курщиною. Вважаю, що назріло питання про негайну зустріч президента та військового керівництва з лідерами парламентських фракцій. Бо ситуація на фронті так само дуже складна, і якщо це помножити на геополітичні проблеми, то вона може розвиватися у вкрай несприятливий спосіб. І, нарешті, про головне. Монополія на владу Офісу над позбавленим субєктності парламентом повністю себе вичерпала. Нам сьогодні потрібні посилення і нова якість внутрішньої єдності. Час слів минув. Замість декларацій, відосиків потрібні дії. Очевидною є необхідність створення коаліції уряду національної єдності з професійним міністрами міністрами, викинувши із співпраці «п’яту колону» кремля партію опзж. Приберіть мову єдиного марафону і почніть чесну розмову з суспільством, бо саме така політика бравади і непрофесіоналізму нас привела до того, де ми зараз є. 1/2

Як політик, мав би приєднатися до потужного хору критики на адресу Трампа, щоби зняти свою порцію вершків. Але як державник, вважаю за потрібне запропонувати перейти від бурхливих емоцій до розсудливого раціо. Час починати дорослу розмову і робити аналіз ситуації, щоб зрозуміти, як нам подолати кризу у стосунках із Сполученими Штатами. Вони залишаються нашим ключовим елементом порятунку держави, і ми ризикуємо це партнерство втратити. А це, в свою чергу, суттєво ускладнить становище України у війні з росією. І Макрон, і Стармер, і врешті сам Зеленський, визнали, що без Америки виграти не можливо, бо доведеться недоречними рейтингами збивати балістику. Отже, на тлі усього сказаного нам потрібна відповідь на питання, як рятувати ситуацію і що робити. Вражає, як показово і дуже швидко перейшли від стратегії і «плану перемоги» до замірів рейтингів, яке є десятим питанням, що, на превеликий жаль чомусь стало головним. Перше, що треба зробити, припинити спілкування з американцями у форматі стадіону, бо ця перепалка йде не на користь Україні, якими б красномовними не були аргументи. Дискусія з Трампом потребує дипломатичної майстерності, тиші і терпіння, достатніх для того, аби не рефлексувати на кожну його заяву. Я з ним працював три роки, я. Знаю, про що кажу. Вдумайтеся, як філігранно очільники Канади, Мексики, Данії і навіть Панами добилися свого в діалозі з Трампом після його приголомшливих і сенсаційних заяв. Подивіться, як акуратно шукає до нього підходи президент Франції. Всі вони вміють тримати емоції в руках. По-друге, владі слід провести роботу над помилками, розібратися, хто із п'яти-шести «потужних» менеджерів не менш «потужно» провалив розбудову стосунків з новою американською адміністрацією. Хто замість того, щоб навести мости, їх попалив? І тепер проблеми влади в комунікаціях із Вашингтоном стали проблемою всієї країни. Наша команда ще в жовтні-листопаді-грудні і січні попереджала про ці проблеми комунікації української влади з командою Трампа. Нас не лише не почули, а навіть намагалася блокувати парламентські поїздки опозиції. Третє, саме тому слід сформувати коло фахових переговорників як для перемовин із США, так і з Євросоюзом, роль та значення якого очевидно зараз зростають, хоча я не бачу навіть теоретичні можливості, коли Євросоюз при всій повазі зміг би нам повною мірою постачати ті обсяги зброї, якими забезпечила нас Сполучені Штати. Якщо у влади є розрахунки, хай їх покажуть і заспокоять суспільство. По-четверте, треба збільшувати роль міжпарламентської дипломатії, і взагалі роль парламенту. Я готовий їхати до Брюсселю чи Вашингтону, аби рятувати ситуацію. І це мають бути інші депутати, фахові дипломати-важковаговики, авторитетні представники громадянського суспільства. Подивіться, яких мастодонтів повиставляли в переговорні групи американці та росіяни. Попри те, що своїми антиконституційними санкціями Зеленський ставить під загрозу зриву мою програму фінансової приватної підтримки Збройних Сил (мені хочуть незаконно і позасудово заборонити як платежі, таr оборонні закупівлі), за минулий тиждень я побував у двох точках фронту, під Покровськом, і під Курщиною. Вважаю, що назріло питання про негайну зустріч президента та військового керівництва з лідерами парламентських фракцій. Бо ситуація на фронті так само дуже складна, і якщо це помножити на геополітичні проблеми, то вона може розвиватися у вкрай несприятливий спосіб. І, нарешті, про головне. Монополія на владу Офісу над позбавленим субєктності парламентом повністю себе вичерпала. Нам сьогодні потрібні посилення і нова якість внутрішньої єдності. Час слів минув. Замість декларацій, відосиків потрібні дії. Очевидною є необхідність створення коаліції уряду національної єдності з професійним міністрами міністрами, викинувши із співпраці «п’яту колону» кремля партію опзж. Приберіть мову єдиного марафону і почніть чесну розмову з суспільством, бо саме така політика бравади і непрофесіоналізму нас привела до того, де ми зараз є. 1/2

Петро Порошенко

747,366 次观看 • 1 年前

Агент КДБ Віталій Портніков, вийміть х Зеленського з рота та х Єрмака з дупи. Досить приймати одразу в обидві сторони. Розповідає наш лауреат Шевченківської премії, що відставка Зеленського та його заміна на Залужного чи когось ще, що обговорюють у Трампа - це УДАР ПО ДЕРЖАВНИМ ІНСТИТУЦІЯМ! Якщо за 6 років Зеленського ми вже майже втратили весь Донбас, а війська окупанта вже на Сумщині, то саме подальше перебування Зеленського при владі загрожує існуванню української державності. І плювати, що удар - це Зеленському без виборів сидіти при владі довше 5 річного терміну, будуючи при цьому диктатуру, арештовуючи критиків та опонентів. Далі каже, що автор американський поганий інсайдер, бо колись брехав, що Північний потік 2 підірвала Україна. Хоча це вже достеменно відомо, бо були злиті фото та імена всіх українців-водолазів задіяних у спецоперації. Але так як Портніков вважає своїх підписників лохами, він ці подробиці оминає. Далі каже, що видатний американський журналіст - агент Кремля та Китаю, бо НЕ ПІДТРИМУВАВ ВІЙНУ У ВʼЄТНАМІ. Хоча її не підтримували найвидатніші зірки США та політичні діячі - ніхто не хотів, щоб невинні мобілізовані примусово американці гинули на чужій землі. І тепер на замовлення Китаю і РФ типу цей журналіст хоче скинути бідного Зеленського. Звісно, Портніков це каже без якихось доказів. Зрештою, починає лякати окупацією всієї країни, якщо Зеленський піде з посади. Каже, будь-яка інша людина у Верховній раді не зможе так ефективно правити. Тож, треба терпіти Зеленського хоч 100 років. Шкода, що ніколи на Портнікова не введуть незаконний санкцій, я б побачив як він заспівав би. Але так віддано захищаючи режим Зеленського, йому світить хіба що друга Шевченківська премія. Підпишись на мій ТГ канал:

Агент КДБ Віталій Портніков, вийміть х Зеленського з рота та х Єрмака з дупи. Досить приймати одразу в обидві сторони. Розповідає наш лауреат Шевченківської премії, що відставка Зеленського та його заміна на Залужного чи когось ще, що обговорюють у Трампа - це УДАР ПО ДЕРЖАВНИМ ІНСТИТУЦІЯМ! Якщо за 6 років Зеленського ми вже майже втратили весь Донбас, а війська окупанта вже на Сумщині, то саме подальше перебування Зеленського при владі загрожує існуванню української державності. І плювати, що удар - це Зеленському без виборів сидіти при владі довше 5 річного терміну, будуючи при цьому диктатуру, арештовуючи критиків та опонентів. Далі каже, що автор американський поганий інсайдер, бо колись брехав, що Північний потік 2 підірвала Україна. Хоча це вже достеменно відомо, бо були злиті фото та імена всіх українців-водолазів задіяних у спецоперації. Але так як Портніков вважає своїх підписників лохами, він ці подробиці оминає. Далі каже, що видатний американський журналіст - агент Кремля та Китаю, бо НЕ ПІДТРИМУВАВ ВІЙНУ У ВʼЄТНАМІ. Хоча її не підтримували найвидатніші зірки США та політичні діячі - ніхто не хотів, щоб невинні мобілізовані примусово американці гинули на чужій землі. І тепер на замовлення Китаю і РФ типу цей журналіст хоче скинути бідного Зеленського. Звісно, Портніков це каже без якихось доказів. Зрештою, починає лякати окупацією всієї країни, якщо Зеленський піде з посади. Каже, будь-яка інша людина у Верховній раді не зможе так ефективно правити. Тож, треба терпіти Зеленського хоч 100 років. Шкода, що ніколи на Портнікова не введуть незаконний санкцій, я б побачив як він заспівав би. Але так віддано захищаючи режим Зеленського, йому світить хіба що друга Шевченківська премія. Підпишись на мій ТГ канал:

Myroslav Oleshko

15,397 次观看 • 1 年前

Голова ГУР МО Кирило Буданов зробив кричущу заяву про майбутнє нашої країни: "Ми завжди програвали через втрату єдності, через внутрішній розбрат. Жодного разу зовнішній ворог нас прямо не зміг перемогти. Якщо не буде єдності, дай сюди трильйони доларів, все озброєння світу, воно не допоможе.". Не можна не погодитися з ним, адже нинішні корупційні скандали, відключення світла та втома від війни створюють передумови для нових внутрішніх криз. Потрібно зупинити руйнування країни зсередини різними зацікавленими групами, які, немов собака на команду "Фас", почали нападати на владу та Президента. Петро Порошенко та його політичні союзники активно просувають ідею "уряду національної єдності", а окремі депутати, як-от Скороход взагалі говорять про створення "тимчасового уряду та підписання ним угоди з росіянами". Це вкрай небезпечна тенденція, яка за всю історію існування України ніколи не приносила позитивних наслідків. Потрібно вже зараз усім прислухатися до прагматичних слів Буданова: "Якщо довести ситуацію до соціального вибуху, то нікому не буде краще. Нікому навіть війна буде нецікава. Тому що Україна просто перестане існувати". Ці слова мають бути почуті в імперативному порядку всіма депутатами та групами впливу, які сьогодні намагаються розхитати країну зсередини. Сьогодні — ключовий момент усього нашого державного існування. Якщо ми його втратимо, усе може повторитися, як 100 років тому. Тільки завдяки єдності наша країна змогла вистояти у перші місяці повномасштабної війни. Тільки завдяки єдності ми зберегли державність, армію та суспільство, що стало одним цілим перед обличчям ворога. Складається враження, що для багатьох безпринципних політиків майбутнє України не є цінністю. Їх цікавлять лише політичні рейтинги та посади. Бо прямо зараз, у режимі реального часу та на очах всього світу, дві наддержави руйнують Україну: одна — ззовні, інша — руками тих, хто заради влади готовий розколювати країну зсередини. Якщо зараз не зупинитися, наслідки можуть стати катастрофічними.

Голова ГУР МО Кирило Буданов зробив кричущу заяву про майбутнє нашої країни: "Ми завжди програвали через втрату єдності, через внутрішній розбрат. Жодного разу зовнішній ворог нас прямо не зміг перемогти. Якщо не буде єдності, дай сюди трильйони доларів, все озброєння світу, воно не допоможе.". Не можна не погодитися з ним, адже нинішні корупційні скандали, відключення світла та втома від війни створюють передумови для нових внутрішніх криз. Потрібно зупинити руйнування країни зсередини різними зацікавленими групами, які, немов собака на команду "Фас", почали нападати на владу та Президента. Петро Порошенко та його політичні союзники активно просувають ідею "уряду національної єдності", а окремі депутати, як-от Скороход взагалі говорять про створення "тимчасового уряду та підписання ним угоди з росіянами". Це вкрай небезпечна тенденція, яка за всю історію існування України ніколи не приносила позитивних наслідків. Потрібно вже зараз усім прислухатися до прагматичних слів Буданова: "Якщо довести ситуацію до соціального вибуху, то нікому не буде краще. Нікому навіть війна буде нецікава. Тому що Україна просто перестане існувати". Ці слова мають бути почуті в імперативному порядку всіма депутатами та групами впливу, які сьогодні намагаються розхитати країну зсередини. Сьогодні — ключовий момент усього нашого державного існування. Якщо ми його втратимо, усе може повторитися, як 100 років тому. Тільки завдяки єдності наша країна змогла вистояти у перші місяці повномасштабної війни. Тільки завдяки єдності ми зберегли державність, армію та суспільство, що стало одним цілим перед обличчям ворога. Складається враження, що для багатьох безпринципних політиків майбутнє України не є цінністю. Їх цікавлять лише політичні рейтинги та посади. Бо прямо зараз, у режимі реального часу та на очах всього світу, дві наддержави руйнують Україну: одна — ззовні, інша — руками тих, хто заради влади готовий розколювати країну зсередини. Якщо зараз не зупинитися, наслідки можуть стати катастрофічними.

Denys Shtilierman

74,494 次观看 • 10 个月前

Федоров прокоментував збиття Су-57 розрахунком "БАРС Москва". "Об этом сообщил, на самом деле, очень серьёзный, я бы сказал, один из наиболее профессиональных источников в Украине под названием InformNapalm. Это действительно серьёзный источник. Там работают профессиональные военные и, как я понимаю, люди, имеющие прямые связи с разведсообществом Украины" Своєю чергою видання DEFENSE EXPRESS розглядає такі сценарії, за якими "БАРС Москва" міг збити літак Су-57: "Якщо виключити ситуацію, коли російський ппо-шник з "БАРСу" цілеспрямовано знищує Су-57 (ред. - наприклад, в результаті свідомої роботи на українські спецслужби), то залишаються два більш ймовірних варіанти. Перший - автономні турелі типу "Цитадель" із 30-мм автоматичною гарматою, для якої заявлена можливість автономного виявлення та знищення цілей... Гіпотетично, у разі отримання несанкціонованого доступу до системи керування, існує можливість знищення такої цілі, як Су-57. Особливо враховуючи те, що літак впав одразу після злету з аеродрому "Кубинка", тобто на малій висоті. Другий варіант - отримання доступу та підміни інформації у системі ситуаційної обізнаності у повітряному просторі, яка також видна на відео. Зокрема позначення Су-57 ворожою ціллю, у результаті чого, можливо, по ньому могли відпрацювати засоби російської 1-ї армії ППО-ПРО збройних сил РФ, тобто повноцінні ЗРК середньої та більшої дальності" За межами публікації залишилися ключові елементи операції: конкретні вектори доступу, технічні інструменти, ролі залучених осіб, послідовність дій, часові маркери та вразливості, використання яких дало практичний результат. Ці дані не призначені для відкритого доступу. Поєднання HUMINT- та CYBINT-складових відкрило коротке вікно можливостей. Воно було використане своєчасно й ефективно. На момент публікації це вікно вже закрилося, а застосований механізм неможливо повторювати або масштабувати в незмінному вигляді. Паралельно сама подія вже стала публічною. Російські Z-канали, медіа та профільні військові видання почали самостійно реконструювати її можливі обставини. За таких умов подальше приховування самого факту операції вже не захищало її механізм. Натомість воно дозволяло російській стороні закріплювати зручну для себе версію про чергову «технічну несправність» Су-57. За понад 12 років війни ми навчилися розрізняти інформацію, яку необхідно зберігати в абсолютній таємниці роками, і дані, оперативна цінність яких швидко зменшується. Консервувати все до абстрактного «кінця війни» — не стратегія. Секретність має захищати джерела, методи та майбутні можливості, а не перетворюватися на ритуал мовчання. Саме тому InformNapalm розкрив результат і загальний контур операції, але залишив закритими всі деталі, які можуть допомогти противнику відновити повну послідовність подій. Працюємо далі на перемогу в різних площинах розвідки: HUMINT, CYBINT, OSINT і т.д. Про десятки інших крутих кібероперацій, деталі яких вже стали доступні для розголошення, ви можете прочитати в цьому розділі на сайті InformNapalm. Дякуємо всім за увагу.

Федоров прокоментував збиття Су-57 розрахунком "БАРС Москва". "Об этом сообщил, на самом деле, очень серьёзный, я бы сказал, один из наиболее профессиональных источников в Украине под названием InformNapalm. Это действительно серьёзный источник. Там работают профессиональные военные и, как я понимаю, люди, имеющие прямые связи с разведсообществом Украины" Своєю чергою видання DEFENSE EXPRESS розглядає такі сценарії, за якими "БАРС Москва" міг збити літак Су-57: "Якщо виключити ситуацію, коли російський ппо-шник з "БАРСу" цілеспрямовано знищує Су-57 (ред. - наприклад, в результаті свідомої роботи на українські спецслужби), то залишаються два більш ймовірних варіанти. Перший - автономні турелі типу "Цитадель" із 30-мм автоматичною гарматою, для якої заявлена можливість автономного виявлення та знищення цілей... Гіпотетично, у разі отримання несанкціонованого доступу до системи керування, існує можливість знищення такої цілі, як Су-57. Особливо враховуючи те, що літак впав одразу після злету з аеродрому "Кубинка", тобто на малій висоті. Другий варіант - отримання доступу та підміни інформації у системі ситуаційної обізнаності у повітряному просторі, яка також видна на відео. Зокрема позначення Су-57 ворожою ціллю, у результаті чого, можливо, по ньому могли відпрацювати засоби російської 1-ї армії ППО-ПРО збройних сил РФ, тобто повноцінні ЗРК середньої та більшої дальності" За межами публікації залишилися ключові елементи операції: конкретні вектори доступу, технічні інструменти, ролі залучених осіб, послідовність дій, часові маркери та вразливості, використання яких дало практичний результат. Ці дані не призначені для відкритого доступу. Поєднання HUMINT- та CYBINT-складових відкрило коротке вікно можливостей. Воно було використане своєчасно й ефективно. На момент публікації це вікно вже закрилося, а застосований механізм неможливо повторювати або масштабувати в незмінному вигляді. Паралельно сама подія вже стала публічною. Російські Z-канали, медіа та профільні військові видання почали самостійно реконструювати її можливі обставини. За таких умов подальше приховування самого факту операції вже не захищало її механізм. Натомість воно дозволяло російській стороні закріплювати зручну для себе версію про чергову «технічну несправність» Су-57. За понад 12 років війни ми навчилися розрізняти інформацію, яку необхідно зберігати в абсолютній таємниці роками, і дані, оперативна цінність яких швидко зменшується. Консервувати все до абстрактного «кінця війни» — не стратегія. Секретність має захищати джерела, методи та майбутні можливості, а не перетворюватися на ритуал мовчання. Саме тому InformNapalm розкрив результат і загальний контур операції, але залишив закритими всі деталі, які можуть допомогти противнику відновити повну послідовність подій. Працюємо далі на перемогу в різних площинах розвідки: HUMINT, CYBINT, OSINT і т.д. Про десятки інших крутих кібероперацій, деталі яких вже стали доступні для розголошення, ви можете прочитати в цьому розділі на сайті InformNapalm. Дякуємо всім за увагу.

InformNapalm

29,547 次观看 • 1 个月前