Video yükleniyor...

Video Yüklenemedi

Ana Sayfaya Dön

Кацапські пропагандисти б’ються в істеріці. І не дарма — адже терористична стратегія рашистів закидати Україну «шахедами» й ракетами, щоб ми зламалися, провалилася. Українці не здаються. Ми не боїмося темряви, не боїмося холоду й не боїмося ворога. Кремлівський терор не працює — натомість кожен удар лише зміцнює нашу рішучість і...

drukarmy's profile picture

ДрукАрмія

5,340 subscribers

81,631 görüntüleme • 11 ay önce •via X (Twitter)

Haberler & Politika
LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 Yorum

Yorum bulunmuyor

Orijinal gönderinin yorumları burada görünecek

Benzer Videolar

Тіпікал нафронтниця. -Ми нічого не будемо віддавати,тіко кордони 1991 року! -Я не піду,я з мамою живу і не хочу, щоб її мобілізували.
0:14

Тіпікал нафронтниця. -Ми нічого не будемо віддавати,тіко кордони 1991 року! -Я не піду,я з мамою живу і не хочу, щоб її мобілізували.

Roma

17,721 görüntüleme • 2 ay önce

Доглядаю за котиком поки власник не вдома (відповідно живу з ним) І от сьогодні він прийшов до мене о 7 і з якоюсь періодичністю штовхав мою руку, щоб я не засинала і його гладила. Це вже абʼюз чи ні???
0:11

Доглядаю за котиком поки власник не вдома (відповідно живу з ним) І от сьогодні він прийшов до мене о 7 і з якоюсь періодичністю штовхав мою руку, щоб я не засинала і його гладила. Це вже абʼюз чи ні???

Сексологиня Діана🇺🇦

30,813 görüntüleme • 1 yıl önce

душу себе залізякою щоб не поїхала кукуха, можу і подушити тебе
0:10

Sensitive content

душу себе залізякою щоб не поїхала кукуха, можу і подушити тебе

цьом цьомич

23,744 görüntüleme • 1 yıl önce

Тищенко знову не зʼявився на судове засідання у Дніпрі. Бо... перебуває на засіданні Верховної Ради 🤡 Здається, це вже ніяке не дно, а відверта зневага до виборців і загалом до суспільства. Хоча не те щоб хтось уже був здивований. Відео: Радіо Свобода
0:14

Тищенко знову не зʼявився на судове засідання у Дніпрі. Бо... перебуває на засіданні Верховної Ради 🤡 Здається, це вже ніяке не дно, а відверта зневага до виборців і загалом до суспільства. Хоча не те щоб хтось уже був здивований. Відео: Радіо Свобода

Bihus.Info

79,795 görüntüleme • 1 yıl önce

А ви і далі паркуйте автівки на пішохідній зоні так, щоб не було місця для проходу.
0:18

А ви і далі паркуйте автівки на пішохідній зоні так, щоб не було місця для проходу.

🇺🇦 Олександр 🇺🇦 ꑭ

81,483 görüntüleme • 1 yıl önce

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».
1:48

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Myroslav Oleshko

15,785 görüntüleme • 5 ay önce

Дякуйте кацапські льотчікі. В ноги падайте. Що ви не будете вимушені літати на своїх "гробах" Алє, будьте на сторожі. Ми доберемося і до вас. Згодом.
0:18

Дякуйте кацапські льотчікі. В ноги падайте. Що ви не будете вимушені літати на своїх "гробах" Алє, будьте на сторожі. Ми доберемося і до вас. Згодом.

Кажан.

30,754 görüntüleme • 1 yıl önce

Щоб не розмовляти голодними
0:16

Щоб не розмовляти голодними

Yarema Dukh 🇺🇦

17,445 görüntüleme • 2 ay önce

Прийшли результати КТ по Процику. Кістка черепа зруйнована, барабанної перетинки немає, гній проник глибоко у мозок. Хлопцю лишилося кілька днів в муках. Настя привезла мені улюбленця - у клініці Проца тимчасово знеболили тож він був спокійний і в'яленький. Ми вирішили не бути егоїстами і не тягнути в очікуванні смерті. Щойно Кіа з підбитою дупою зідзвонилася з "Умкою", домовилася за евтаназію і понесла туди мого неймовірного їжана. Процичок, ти тільки пам'ятай, що ми тебе дуже любимо. Зараз ти ще в переносці, сонний і вмиротворений, а за півгодинки вже нічого не болітиме і ти помандруєш по Райдузі, веселий і повний сил. Сумуватиму, мій подарок долі. Сьогодні і завтра постів з їжаками не буде. Я не стягую.
0:12

Прийшли результати КТ по Процику. Кістка черепа зруйнована, барабанної перетинки немає, гній проник глибоко у мозок. Хлопцю лишилося кілька днів в муках. Настя привезла мені улюбленця - у клініці Проца тимчасово знеболили тож він був спокійний і в'яленький. Ми вирішили не бути егоїстами і не тягнути в очікуванні смерті. Щойно Кіа з підбитою дупою зідзвонилася з "Умкою", домовилася за евтаназію і понесла туди мого неймовірного їжана. Процичок, ти тільки пам'ятай, що ми тебе дуже любимо. Зараз ти ще в переносці, сонний і вмиротворений, а за півгодинки вже нічого не болітиме і ти помандруєш по Райдузі, веселий і повний сил. Сумуватиму, мій подарок долі. Сьогодні і завтра постів з їжаками не буде. Я не стягую.

Душний Їж 🦔

29,285 görüntüleme • 1 yıl önce

Прошу вашої допомоги. Нам потрібні плати ініціації (200 шт.), перевірені, якісні, з якими ми вже неодноразово працювали. Навіщо вони нам? Щоб не було таких випадків як на відео (фпв в ціль влучила, але не вибухнула). Буду вдячний вам за поширення й будь яку допомогу. Дякую! Банка:
0:13

Прошу вашої допомоги. Нам потрібні плати ініціації (200 шт.), перевірені, якісні, з якими ми вже неодноразово працювали. Навіщо вони нам? Щоб не було таких випадків як на відео (фпв в ціль влучила, але не вибухнула). Буду вдячний вам за поширення й будь яку допомогу. Дякую! Банка:

комбатант

113,077 görüntüleme • 1 yıl önce