Video wird geladen...

Video konnte nicht geladen werden

Zur Startseite

Легендарний волонтер з Херсона - приклад гідності. Символ незламності Українського народу. Зібрав для ЗСУ вже понад 7 млн. гривень. Вже, коли Херсон був в окупації їздив в місті Херсон з колонкою з якої звучав гімн України. Міцного здоровья Вам Дядя Гриша і шана.

rus_svata15287's profile picture

СВЯТА РУСЬ

2,975 subscribers

10,791 Aufrufe • vor 2 Monaten •via X (Twitter)

LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 Kommentare

Keine Kommentare verfügbar

Kommentare vom Original-Post werden hier angezeigt

Ähnliche Videos

Коли Київ був вже 300 тис. містом на місті Москви були болота де в норах і дуплах жили андрофаги (людожери). З часом з'явиться деревня Кучково на місті якой Менгу Тімур з роду Чінгізідів побудуе Москву для збору дані. З часом московіти придумають фейк про Юрія Довгорукого.
1:37

Коли Київ був вже 300 тис. містом на місті Москви були болота де в норах і дуплах жили андрофаги (людожери). З часом з'явиться деревня Кучково на місті якой Менгу Тімур з роду Чінгізідів побудуе Москву для збору дані. З часом московіти придумають фейк про Юрія Довгорукого.

СВЯТА РУСЬ

14,693 Aufrufe • vor 5 Monaten

‼️«ТЦК у великій кількості мобілізує непридатних, або тих, хто має підстави для відстрочки» Про це в етері КИЇВ24 заявив Дмитро Разумков, народний депутат України, лідер об'єднання "Розумна політика". ""Їх відправляють до лав ЗСУ, вони проходять навчання, приїжджають в бойові частини вже з документами і там списуються. Були приклади, коли це була людина з інвалідністю з дитинства і люди, в яких понад три дитини..."" Протягом півтора роки влада робила все для того, щоб запустити процес СЗЧ, вважає Разумков. На його переконання, посилення покарання за СЗЧ може мати негативні наслідки. ✍️КИЇВ24 відкритий до висвітлення позицій усіх згаданих сторін у цій новині для збереження балансу думок в етері.
3:33

‼️«ТЦК у великій кількості мобілізує непридатних, або тих, хто має підстави для відстрочки» Про це в етері КИЇВ24 заявив Дмитро Разумков, народний депутат України, лідер об'єднання "Розумна політика". ""Їх відправляють до лав ЗСУ, вони проходять навчання, приїжджають в бойові частини вже з документами і там списуються. Були приклади, коли це була людина з інвалідністю з дитинства і люди, в яких понад три дитини..."" Протягом півтора роки влада робила все для того, щоб запустити процес СЗЧ, вважає Разумков. На його переконання, посилення покарання за СЗЧ може мати негативні наслідки. ✍️КИЇВ24 відкритий до висвітлення позицій усіх згаданих сторін у цій новині для збереження балансу думок в етері.

Kyiv24

211,820 Aufrufe • vor 10 Monaten

Росіяни викрали журналіста з Нової Каховки Сергія Цигіпу, коли він ніс ліки й продукти для людей, і вже понад три роки тримають його в неволі, змушуючи отримати російський паспорт та регулярно відправляючи до карцеру. Поширте це відео, аби про Сергія говорили більше. Адже він тримається й вірить: українці повернуть його додому. Аудіосупровід створено за допомогою штучного інтелекту. У відео використано матеріали: Вгору. Херсон, Радіо Свобода
1:59

Росіяни викрали журналіста з Нової Каховки Сергія Цигіпу, коли він ніс ліки й продукти для людей, і вже понад три роки тримають його в неволі, змушуючи отримати російський паспорт та регулярно відправляючи до карцеру. Поширте це відео, аби про Сергія говорили більше. Адже він тримається й вірить: українці повернуть його додому. Аудіосупровід створено за допомогою штучного інтелекту. У відео використано матеріали: Вгору. Херсон, Радіо Свобода

#ШОТАМ

39,321 Aufrufe • vor 10 Monaten

УХИЛЯНТ Зеленський під час війни глузує з мобілізації. 2014-й рік. Початок війни в Україні. рф вже анексувала Крим і окупувала частину Донбасу. Під час одного з концертів Володимир Зеленський отримав повістку про мобілізацію, але позаяк тоді ТЦК ще не було, він просто ухилився від мобілізації та насміхався над обов'язком громадянина України. Потім патологічний брехун під час виборчої кампанії брехав, що такого не було. "Я вам нічєго нє должен", - ці слова Зеленського - вирок недалеким виборцям. Він каже, що був в би в Україні і боровся, коли почалась війна. Насправді, коли російська армія захоплювала Крим і Донбас, Зеленський працював на москві, отримував гроші з путінського бюджету на свої проєкти і поширював кремлівські наративи проти України. (відео-мікст - Перша Українська Незалежна Медіа Платформа)
0:55

УХИЛЯНТ Зеленський під час війни глузує з мобілізації. 2014-й рік. Початок війни в Україні. рф вже анексувала Крим і окупувала частину Донбасу. Під час одного з концертів Володимир Зеленський отримав повістку про мобілізацію, але позаяк тоді ТЦК ще не було, він просто ухилився від мобілізації та насміхався над обов'язком громадянина України. Потім патологічний брехун під час виборчої кампанії брехав, що такого не було. "Я вам нічєго нє должен", - ці слова Зеленського - вирок недалеким виборцям. Він каже, що був в би в Україні і боровся, коли почалась війна. Насправді, коли російська армія захоплювала Крим і Донбас, Зеленський працював на москві, отримував гроші з путінського бюджету на свої проєкти і поширював кремлівські наративи проти України. (відео-мікст - Перша Українська Незалежна Медіа Платформа)

Олег Леусенко

10,792 Aufrufe • vor 10 Monaten

COVID почався 6 років тому. Саме 12 березня 2020 року по всій Україні почав діяти карантин. Перед цим у січні-лютому 2020 року з держрезерву "зникло" понад 500 (!!!) тонн медичних масок. Вони були продані за "бросовими" цінами за кордон. У тому числі і в Китай і в росію, а потім нам же наша держава закуповувала мед.маски у того ж Китаю, але вже в десятки разів дорожче. Китаю продавали по 45.000$ за тонну, Польщі по 18.700$, а росії найдешевше - лише по 3.300$ або по 25 копійок за маску(!!!). Згадайте ціни у нас, коли ввели карантин?!! Ворогу та оккупанту продали 19 тонн медичних масок! Для ЗСУ медичні маски купували волонтери. А пам'ятаєте з якою помпою у квітні 2020 року Зеленський зустрічав літак "Мрію" з медичними масками з Китаю? Тими, які завіз "Епіцентр"? Тобто "Слуги народу" спочатку продали маски, а потім із помпою їх закуповували і продавали нам, але вже у 30-50 разів дорожче! Впевнений, що різниця в ціні опинилась у певних кишенях. Це вже бізнес на крові чи щось інше?
0:36

COVID почався 6 років тому. Саме 12 березня 2020 року по всій Україні почав діяти карантин. Перед цим у січні-лютому 2020 року з держрезерву "зникло" понад 500 (!!!) тонн медичних масок. Вони були продані за "бросовими" цінами за кордон. У тому числі і в Китай і в росію, а потім нам же наша держава закуповувала мед.маски у того ж Китаю, але вже в десятки разів дорожче. Китаю продавали по 45.000$ за тонну, Польщі по 18.700$, а росії найдешевше - лише по 3.300$ або по 25 копійок за маску(!!!). Згадайте ціни у нас, коли ввели карантин?!! Ворогу та оккупанту продали 19 тонн медичних масок! Для ЗСУ медичні маски купували волонтери. А пам'ятаєте з якою помпою у квітні 2020 року Зеленський зустрічав літак "Мрію" з медичними масками з Китаю? Тими, які завіз "Епіцентр"? Тобто "Слуги народу" спочатку продали маски, а потім із помпою їх закуповували і продавали нам, але вже у 30-50 разів дорожче! Впевнений, що різниця в ціні опинилась у певних кишенях. Це вже бізнес на крові чи щось інше?

Сергій Погребецький

16,329 Aufrufe • vor 5 Monaten

Прошу розголосу! Неадекват на відео грубо порушив правила дорожнього руху в Одесі, запаркувавши своє корито на місці паркування для людей з інвалідністю. Це зафіксував ветеран Андрій Кривонос. Далі найцікавіше, бо він назвався працівником Служби зовнішньої розвідки. Так це та, куди зараз призначають Умєрова. Після чого з матюками та великим невдоволенням, що його смикнули з вечері, він просто почав тікати з місця події, коли там вже була поліція та евакуатор. Отже, «героєм паркування» є Олег Андрійович Дегтяр. Далі я думаю СЗРУ вже якось знайдуть цього відпочивальника і розкажуть, де він насправді служить. ЗСУ теж є сенс перевірити, як і всім Силам оборони України. Дуже сподіваюсь, що він полетить з посади! Мені було важливо його ідентифікувати, бо такі відморозки мають нести відповідальність і мені абсолютно начхати на їх статуси! Такі особи паплюжать військо!
8:32

Прошу розголосу! Неадекват на відео грубо порушив правила дорожнього руху в Одесі, запаркувавши своє корито на місці паркування для людей з інвалідністю. Це зафіксував ветеран Андрій Кривонос. Далі найцікавіше, бо він назвався працівником Служби зовнішньої розвідки. Так це та, куди зараз призначають Умєрова. Після чого з матюками та великим невдоволенням, що його смикнули з вечері, він просто почав тікати з місця події, коли там вже була поліція та евакуатор. Отже, «героєм паркування» є Олег Андрійович Дегтяр. Далі я думаю СЗРУ вже якось знайдуть цього відпочивальника і розкажуть, де він насправді служить. ЗСУ теж є сенс перевірити, як і всім Силам оборони України. Дуже сподіваюсь, що він полетить з посади! Мені було важливо його ідентифікувати, бо такі відморозки мають нести відповідальність і мені абсолютно начхати на їх статуси! Такі особи паплюжать військо!

Симороз Олег Олександрович

61,773 Aufrufe • vor 24 Tagen

Ми знайшли дерибан 600 мільйонів в державних контрактах «на дрова» для ЗСУ з фіктивними фопами 🤯 Знайомтесь, з ким уклали контракти на мільйони: 📍1. Студентка педуніверситету 📍2. Працівниця Житомирської лікарні 📍3. 70-річні бабусі 📍4. Люди в розшуку за розбій і тяжкі тілесні 📍5. Цілі сімʼї підставних ФОПів з села Стрибіж Ось вам «успішні» мільйонери, які мали «постачають» дрова для ЗСУ. Відповідальність за це повинні понести начальник сил логістики Карпенко, який замість того аби звільнити керівників тилових підрозділів, яких ми зловили минулого разу, підвищує на посаді. Мова про Олега Лупійчука, який мутив вже таку схему в Дніпрі і має 5 кримінальних справ - то його підвищили очолити регіональні тилові сили Сходу. Пане Зеленський, вас дуже підставляють, коли на державні нагороди вам подають таких, як Карпенко. Чекаємо реакцію антикорупційних органів і звільнення Карпенка. Йшов 5 рік повномасштабки
0:59

Ми знайшли дерибан 600 мільйонів в державних контрактах «на дрова» для ЗСУ з фіктивними фопами 🤯 Знайомтесь, з ким уклали контракти на мільйони: 📍1. Студентка педуніверситету 📍2. Працівниця Житомирської лікарні 📍3. 70-річні бабусі 📍4. Люди в розшуку за розбій і тяжкі тілесні 📍5. Цілі сімʼї підставних ФОПів з села Стрибіж Ось вам «успішні» мільйонери, які мали «постачають» дрова для ЗСУ. Відповідальність за це повинні понести начальник сил логістики Карпенко, який замість того аби звільнити керівників тилових підрозділів, яких ми зловили минулого разу, підвищує на посаді. Мова про Олега Лупійчука, який мутив вже таку схему в Дніпрі і має 5 кримінальних справ - то його підвищили очолити регіональні тилові сили Сходу. Пане Зеленський, вас дуже підставляють, коли на державні нагороди вам подають таких, як Карпенко. Чекаємо реакцію антикорупційних органів і звільнення Карпенка. Йшов 5 рік повномасштабки

Martina Boguslavets

22,184 Aufrufe • vor 5 Monaten

«Я дуже сподіваюся, що незабаром усі наші хлопці, які ще знаходяться в полоні, стануть моїми сусідами», – Тетяна «Хрещена» Теплюк. «Хрещена» для азовців – це зразок, що надихає і захоплює. Людина видатної любові та непохитного духу, вона вже понад 11 років присвячує всю себе захисникам України. Як і всі оборонці Маріуполя, вона поставила все на захист України. І разом з побратимами втратила місто, що стало для неї домом. До свого 74-річчя Тетяна «Хрещена» Теплюк отримала місце, яке може знову назвати домом, завдяки проєкту «Серце Азовсталі» та Фонду Ріната Ахметова. Витоки проєкту лежать у битві за Маріуполь, коли командир «Азову» Денис Прокопенко після розмови з Рінатом Ахметовим отримав від працівників «Метінвесту» схему комунікацій та бомбосховищ заводу «Азовсталь» задля ефективнішого планування оборонних дій. Попри загальну складність ситуації, однією з тем розмови стала підтримка важкопоранених бійців, яких евакуювали гелікоптерами. Багато хто з них втратив житло та все майно в Маріуполі. Тоді Рінат Ахметов зголосився допомогти цим бійцям. Згодом програма фонду розширилась на військовослужбовців всіх підрозділів Маріупольського гарнізону. Зокрема, на сьогодні завдяки благодійній ініціативі вже більше 300 азовців отримали нове житло. Забезпечення житлом військовослужбовців, незалежно від підрозділу, має бути пріоритетом як для соціально відповідального бізнесу, так і для підрозділів, і для держави в цілому. Підтримка військових – це інвестиція в єдину силу, що дійсно гарантує безпеку України.
7:46

«Я дуже сподіваюся, що незабаром усі наші хлопці, які ще знаходяться в полоні, стануть моїми сусідами», – Тетяна «Хрещена» Теплюк. «Хрещена» для азовців – це зразок, що надихає і захоплює. Людина видатної любові та непохитного духу, вона вже понад 11 років присвячує всю себе захисникам України. Як і всі оборонці Маріуполя, вона поставила все на захист України. І разом з побратимами втратила місто, що стало для неї домом. До свого 74-річчя Тетяна «Хрещена» Теплюк отримала місце, яке може знову назвати домом, завдяки проєкту «Серце Азовсталі» та Фонду Ріната Ахметова. Витоки проєкту лежать у битві за Маріуполь, коли командир «Азову» Денис Прокопенко після розмови з Рінатом Ахметовим отримав від працівників «Метінвесту» схему комунікацій та бомбосховищ заводу «Азовсталь» задля ефективнішого планування оборонних дій. Попри загальну складність ситуації, однією з тем розмови стала підтримка важкопоранених бійців, яких евакуювали гелікоптерами. Багато хто з них втратив житло та все майно в Маріуполі. Тоді Рінат Ахметов зголосився допомогти цим бійцям. Згодом програма фонду розширилась на військовослужбовців всіх підрозділів Маріупольського гарнізону. Зокрема, на сьогодні завдяки благодійній ініціативі вже більше 300 азовців отримали нове житло. Забезпечення житлом військовослужбовців, незалежно від підрозділу, має бути пріоритетом як для соціально відповідального бізнесу, так і для підрозділів, і для держави в цілому. Підтримка військових – це інвестиція в єдину силу, що дійсно гарантує безпеку України.

First Corps Azov of the National Guard of Ukraine

12,114 Aufrufe • vor 4 Monaten

Відсьогодні наша команда починає постачати у війська дрони-камікадзе. Ви знаєте, ми вже передавали і будемо передавати в ЗСУ сотні «Мавіків», «Аутелів», «Посейдонів», «Валькірій». Але дронів багато не буває. Бо дедалі частіше хлопці просять саме FPV. Вони їм дуже потрібні. Бо втрати на війні в живій силі, і в легкій техніці на сьогоднішній день — це велика частина роботи таких дронів. Ба більше, такі дрони, іноді, можуть замінити оператора Стугни разом з самою Стугною. І тоді не військовий буде ризикувати своїм життям, виходячи в нерівний бій з ворожою технікою, а лише дрон. Ці працюють на відстані до 12-ти кілометрів і можуть нести з собою 1.5 кілограми вибухівки. Першу партію ми закупили в українського виробника. Всього — 50 FPV-дронів. Перші 25 — підуть в окремий розвідбат вже сьогодні. Наступні 25 — приїдуть до кінця тижня. Також для двох бригад ми уклали контракт на 400 дронів. Найближчим часом передамо їх у війська. Про точність бойового застосування дронів я вам розповідати не буду, ви і так все знаєте. Але те, що вони підвищать ефективність Збройних Сил України — тут сумнівів немає. Орки пошкодують, що прийшли на нашу землю. Докладемо максимальних зусиль для цього.
2:37

Відсьогодні наша команда починає постачати у війська дрони-камікадзе. Ви знаєте, ми вже передавали і будемо передавати в ЗСУ сотні «Мавіків», «Аутелів», «Посейдонів», «Валькірій». Але дронів багато не буває. Бо дедалі частіше хлопці просять саме FPV. Вони їм дуже потрібні. Бо втрати на війні в живій силі, і в легкій техніці на сьогоднішній день — це велика частина роботи таких дронів. Ба більше, такі дрони, іноді, можуть замінити оператора Стугни разом з самою Стугною. І тоді не військовий буде ризикувати своїм життям, виходячи в нерівний бій з ворожою технікою, а лише дрон. Ці працюють на відстані до 12-ти кілометрів і можуть нести з собою 1.5 кілограми вибухівки. Першу партію ми закупили в українського виробника. Всього — 50 FPV-дронів. Перші 25 — підуть в окремий розвідбат вже сьогодні. Наступні 25 — приїдуть до кінця тижня. Також для двох бригад ми уклали контракт на 400 дронів. Найближчим часом передамо їх у війська. Про точність бойового застосування дронів я вам розповідати не буду, ви і так все знаєте. Але те, що вони підвищать ефективність Збройних Сил України — тут сумнівів немає. Орки пошкодують, що прийшли на нашу землю. Докладемо максимальних зусиль для цього.

Петро Порошенко

106,152 Aufrufe • vor 2 Jahren

Експрем'єр Британії Борис Джонсон: Я пам'ятаю одну розмову з німцями, не скажу вам, хто це був, але був один конкретний високопоставлений представник апарату канцлера, який сказав: "Знаєте, якщо це вже має статися (повномасштабне вторгнення росії), чи не було б краще, якби це просто сталося швидко, українці програли і все закінчилося?" І я маю на увазі, я розумію, чому він це сказав. І я, звісно, був категорично не згоден, але... скільки вже минуло часу після початку того вторгнення путіна, з такою кількістю загиблих і поранених, такою кількістю лиха і страждань Я розумію, чому він це сказав. Я все ще вважаю, що він був неправий. Але він намагався сказати: "Послухайте, це буде катастрофа, це буде кошмар для всього світу, кошмар для України, кошмар для росії, можливо, краще закінчити з цим швидше" І я вважав, що це було в корені неправильно, і я вважав, що ми повинні допомогти українцям чинити опір І, знаєте, вони хотіли чинити опір. Вони хотіли битися Вони мали щире бажання захищати свою рідну країну, і це, як ви самі розумієте, є однією з найбільш потужних та глибоких людських емоцій, хіба ж це не так?
1:38

Експрем'єр Британії Борис Джонсон: Я пам'ятаю одну розмову з німцями, не скажу вам, хто це був, але був один конкретний високопоставлений представник апарату канцлера, який сказав: "Знаєте, якщо це вже має статися (повномасштабне вторгнення росії), чи не було б краще, якби це просто сталося швидко, українці програли і все закінчилося?" І я маю на увазі, я розумію, чому він це сказав. І я, звісно, був категорично не згоден, але... скільки вже минуло часу після початку того вторгнення путіна, з такою кількістю загиблих і поранених, такою кількістю лиха і страждань Я розумію, чому він це сказав. Я все ще вважаю, що він був неправий. Але він намагався сказати: "Послухайте, це буде катастрофа, це буде кошмар для всього світу, кошмар для України, кошмар для росії, можливо, краще закінчити з цим швидше" І я вважав, що це було в корені неправильно, і я вважав, що ми повинні допомогти українцям чинити опір І, знаєте, вони хотіли чинити опір. Вони хотіли битися Вони мали щире бажання захищати свою рідну країну, і це, як ви самі розумієте, є однією з найбільш потужних та глибоких людських емоцій, хіба ж це не так?

Останній Капіталіст

40,366 Aufrufe • vor 14 Tagen

Сьогодні у Верховній Раді обговорюється не проста угода. Це тест на зрілість влади та її спроможність укладати стратегічні союзи відповідально, прозоро, з повагою до національного інтересу і до партнерів. Мова йде точно не про копалини. Йдеться про довіру — довіру Сполучених Штатів Америки. Держави, яка надає нам зброю, санкції та дипломатичний щит. Вже пʼять місяців, як цю довіру поставлено під загрозу. Недбало, по-дилетантськи, похапцем. Бо перемови провели так, ніби обмінювали не ресурси на безпеку, а суверенітет — на ресурси. Влада це розуміє, тому президента в залі Верховної Ради сьогодні немає. І тому не він подав цю угоду. На ратифікацію винесено документ не з високими державницькими візіями, а продукт пʼяти-шести знаменитих менеджерів, яких ніхто не знає. Та які так і не спромоглися навіть пояснити ні народу України, ні «Європейській Солідарності», що ми взагалі підписали. Не буває стратегічного партнерства без стратегічної поваги. Не буває прозорості, якщо існують таємничі додатки. Додатки та таємниці від парламенту, від народу, що воює, та від суспільства, яке одинадцять років захищає суверенітет. Народ запитує: «Де в угоді слова про безпеку? Коли буде припинення війни? Коли буде мир? Чи хоча б перемир’я?» Хочу нагадати, що останні півроку ми в «Європейській Солідарності» постійно говорили про стратегічну важливість партнерства зі США, без якого не буде ані перемоги, ані миру. Не ми пропонували надра в обмін на безпеку в «плані перемоги» президента Зеленського. І не «ЄС» розганяла антиамериканську істерію, щоб здобути два міфічних відсотки рейтингу. Ми весь час били на сполох і казали, що це дорога до катастрофи. І не треба перекладати з хворої голови на здорову замість вибачитися і залучити всіх, об’єднавши для роботи на український інтерес. Ми — за чесну угоду. Для цього ми пропонуємо: два читання — як того вимагає Регламент. Перше — вже зараз. А друге — після того, як будуть внесені ключові принципи. Або проголосувати їх в нашій заяві до ратифікації зараз: це — посилання на українсько-американську угоду про гарантії безпеки. З Кримською декларацією, яку я ініціював з президентом Трампом. З нормою про спрямування частини прибутків на американську військову допомогу для ЗСУ вже. І, звісно, висновок Конституційного Суду — бо правова чистота ратифікації є умовою її легітимності в очах українців та наших партнерів. Маємо діяти професійно і патріотично. Бо лише так можна повернути довіру. І лише з довірою — виграти в росії.
3:10

Сьогодні у Верховній Раді обговорюється не проста угода. Це тест на зрілість влади та її спроможність укладати стратегічні союзи відповідально, прозоро, з повагою до національного інтересу і до партнерів. Мова йде точно не про копалини. Йдеться про довіру — довіру Сполучених Штатів Америки. Держави, яка надає нам зброю, санкції та дипломатичний щит. Вже пʼять місяців, як цю довіру поставлено під загрозу. Недбало, по-дилетантськи, похапцем. Бо перемови провели так, ніби обмінювали не ресурси на безпеку, а суверенітет — на ресурси. Влада це розуміє, тому президента в залі Верховної Ради сьогодні немає. І тому не він подав цю угоду. На ратифікацію винесено документ не з високими державницькими візіями, а продукт пʼяти-шести знаменитих менеджерів, яких ніхто не знає. Та які так і не спромоглися навіть пояснити ні народу України, ні «Європейській Солідарності», що ми взагалі підписали. Не буває стратегічного партнерства без стратегічної поваги. Не буває прозорості, якщо існують таємничі додатки. Додатки та таємниці від парламенту, від народу, що воює, та від суспільства, яке одинадцять років захищає суверенітет. Народ запитує: «Де в угоді слова про безпеку? Коли буде припинення війни? Коли буде мир? Чи хоча б перемир’я?» Хочу нагадати, що останні півроку ми в «Європейській Солідарності» постійно говорили про стратегічну важливість партнерства зі США, без якого не буде ані перемоги, ані миру. Не ми пропонували надра в обмін на безпеку в «плані перемоги» президента Зеленського. І не «ЄС» розганяла антиамериканську істерію, щоб здобути два міфічних відсотки рейтингу. Ми весь час били на сполох і казали, що це дорога до катастрофи. І не треба перекладати з хворої голови на здорову замість вибачитися і залучити всіх, об’єднавши для роботи на український інтерес. Ми — за чесну угоду. Для цього ми пропонуємо: два читання — як того вимагає Регламент. Перше — вже зараз. А друге — після того, як будуть внесені ключові принципи. Або проголосувати їх в нашій заяві до ратифікації зараз: це — посилання на українсько-американську угоду про гарантії безпеки. З Кримською декларацією, яку я ініціював з президентом Трампом. З нормою про спрямування частини прибутків на американську військову допомогу для ЗСУ вже. І, звісно, висновок Конституційного Суду — бо правова чистота ратифікації є умовою її легітимності в очах українців та наших партнерів. Маємо діяти професійно і патріотично. Бо лише так можна повернути довіру. І лише з довірою — виграти в росії.

Петро Порошенко

18,114 Aufrufe • vor 1 Jahr

Друзі, показую вам, як зустрічають піхотинців 24-ї бригади, які тримали оборону понад 250 днів. Саме ці люди вже третій рік б'ються за Часів Яр. Я прошу вас допомогти цим солдатам з логістикою, без якої оборона неможлива: Заїзд та виїзд на броні, як на цих кадрах, сьогодні вже нереальний. Через критичну ситуацію в Костянтинівці та просування ворога, пересування трасами — стовідстотковий ризик. А завозити все необхідне на позиції, забирати поранених та проводити ротації треба. Вихід — електроквадроцикли для більш непомітного пересування полями. Буду вдячний за вашу підтримку і максимальне поширення.
1:55

Друзі, показую вам, як зустрічають піхотинців 24-ї бригади, які тримали оборону понад 250 днів. Саме ці люди вже третій рік б'ються за Часів Яр. Я прошу вас допомогти цим солдатам з логістикою, без якої оборона неможлива: Заїзд та виїзд на броні, як на цих кадрах, сьогодні вже нереальний. Через критичну ситуацію в Костянтинівці та просування ворога, пересування трасами — стовідстотковий ризик. А завозити все необхідне на позиції, забирати поранених та проводити ротації треба. Вихід — електроквадроцикли для більш непомітного пересування полями. Буду вдячний за вашу підтримку і максимальне поширення.

Режисер

19,590 Aufrufe • vor 1 Monat

Сьогодні 1035 річниця Хрещення України-Русі! А також в цей день ми відзначаємо свято Української Державності. Ці дати нагадують нам про істину, яку ми з 2014 року повторюємо знову і знову. Державність починається з армії, мови і віри. З цієї триєдиної основи виростає єдність народу, а з нею — його сила. Довгі роки нам доводилося захищати цю очевидність. Після 24 лютого у цьому вже немає потреби. Вибір цілей для терористичних ударів говорить сам за себе. росіяни хочуть знищити нашу державу, тому ведуть війну не лише зі ЗСУ, вони знищують театри і музеї, бібліотеки і храми. Ворог сподівається знищити наших близьких, наші святині, історію і пам'ять щоб серед відчаю і руїн нав’язати українцям псевдоісторію путіна і єресь гундяєва. Ми відродили Православну Церкву України, що веде родовід від Володимирового Хрещення і звільняє народ від духовного поневолення. Ми повернули мову, якою написані графіті у Софії Київській, у простір нашого життя. Тепер енергія українського слова об’єднує всіх українців. Але найвищий пріоритет — Армія. Сьогодні все вирішується на полях боїв. Ми віримо в Збройні Сили України, ми дякуємо союзникам за зброю і допомогу. Але основу держави зміцнювати нам, як би не було складно і важко. З пам’яттю про великі звершення Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого і всіх наших великих предків будьте здорові і сильні! Перемоги і миру усім нам і нашій славній Україні!
2:52

Сьогодні 1035 річниця Хрещення України-Русі! А також в цей день ми відзначаємо свято Української Державності. Ці дати нагадують нам про істину, яку ми з 2014 року повторюємо знову і знову. Державність починається з армії, мови і віри. З цієї триєдиної основи виростає єдність народу, а з нею — його сила. Довгі роки нам доводилося захищати цю очевидність. Після 24 лютого у цьому вже немає потреби. Вибір цілей для терористичних ударів говорить сам за себе. росіяни хочуть знищити нашу державу, тому ведуть війну не лише зі ЗСУ, вони знищують театри і музеї, бібліотеки і храми. Ворог сподівається знищити наших близьких, наші святині, історію і пам'ять щоб серед відчаю і руїн нав’язати українцям псевдоісторію путіна і єресь гундяєва. Ми відродили Православну Церкву України, що веде родовід від Володимирового Хрещення і звільняє народ від духовного поневолення. Ми повернули мову, якою написані графіті у Софії Київській, у простір нашого життя. Тепер енергія українського слова об’єднує всіх українців. Але найвищий пріоритет — Армія. Сьогодні все вирішується на полях боїв. Ми віримо в Збройні Сили України, ми дякуємо союзникам за зброю і допомогу. Але основу держави зміцнювати нам, як би не було складно і важко. З пам’яттю про великі звершення Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого і всіх наших великих предків будьте здорові і сильні! Перемоги і миру усім нам і нашій славній Україні!

Петро Порошенко

48,805 Aufrufe • vor 3 Jahren

Під носом СБУ в 2023 особа, яка мала прибуток з російськоі компанії, яка зараз збирає гроші на армію рф 🤯 без проблем пройшла спецперевірку СБУ і … стала замом керівника БЕБ в Одесі 📍ось чому реформа БЕБ була така важлива. 📍ось чому ми так боролись аби був призначений новий директор і почалось очищення БЕБ Очищення ось і почалось. Цей горе Скупінський викритий, вже з підозрою і звільнений. ☝🏻Але в мене запитано до СБУ: 1. Як? Як особа, яка станом на 2023 зберігала частку в бізнесі на окупованій територіі і отримувала з нього прибуток, пройшла вашу спец перевірку, після чого зайняла керівну посаду в правоохоронному БЕБ? 2. Чи, мабуть, не тому, що раніше БЕБ було недоторканою структурою в праоохороннй системі для своїх - таким собі елітним підрозділом для «нагинання» бізнесу? ☝🏻Але це не кінець. Бо, здається, тут робота і для антикор органів є: 📍Живе Скупінський з 28 грудня 2023 в Одесі в квартирі Валентини Соколової, його тещі 📍Варітсть такої квартири - 15 мільйонів. 📍 Теща купила цю хату день в день, коли він почав там жити. Квартира куплена явно в інтересах Скупінського і явно для того аби не морочить йому голову, як показати кошти на цю квартиру в декларації. 📍Дружина Скупінська Олена в 2021 призначена суддею Одеського окружного адміністративного суду. Подружжя спільно володіє коштовним автопарком та великою кількістю готівки та коштів на банківських рахунках: - 170 000 доларів США готівкою; - 12 000 доларів США на банківських рахунках. ☝🏻Але і це не кінець, бо далі комічне: Скупінський такий жадібний, що при усіх цих грошах с автопарках і квартирах не нехтував оформити собі допогу ВПО і.. 2 тисячі гривень кешбеку. Скільки таких скупих Скупінських в БЕБ, яке ще тільки починає проходити через очищення можна вже розуміти. Спецперевірку СБУ основне пройшли всі…
0:54

Під носом СБУ в 2023 особа, яка мала прибуток з російськоі компанії, яка зараз збирає гроші на армію рф 🤯 без проблем пройшла спецперевірку СБУ і … стала замом керівника БЕБ в Одесі 📍ось чому реформа БЕБ була така важлива. 📍ось чому ми так боролись аби був призначений новий директор і почалось очищення БЕБ Очищення ось і почалось. Цей горе Скупінський викритий, вже з підозрою і звільнений. ☝🏻Але в мене запитано до СБУ: 1. Як? Як особа, яка станом на 2023 зберігала частку в бізнесі на окупованій територіі і отримувала з нього прибуток, пройшла вашу спец перевірку, після чого зайняла керівну посаду в правоохоронному БЕБ? 2. Чи, мабуть, не тому, що раніше БЕБ було недоторканою структурою в праоохороннй системі для своїх - таким собі елітним підрозділом для «нагинання» бізнесу? ☝🏻Але це не кінець. Бо, здається, тут робота і для антикор органів є: 📍Живе Скупінський з 28 грудня 2023 в Одесі в квартирі Валентини Соколової, його тещі 📍Варітсть такої квартири - 15 мільйонів. 📍 Теща купила цю хату день в день, коли він почав там жити. Квартира куплена явно в інтересах Скупінського і явно для того аби не морочить йому голову, як показати кошти на цю квартиру в декларації. 📍Дружина Скупінська Олена в 2021 призначена суддею Одеського окружного адміністративного суду. Подружжя спільно володіє коштовним автопарком та великою кількістю готівки та коштів на банківських рахунках: - 170 000 доларів США готівкою; - 12 000 доларів США на банківських рахунках. ☝🏻Але і це не кінець, бо далі комічне: Скупінський такий жадібний, що при усіх цих грошах с автопарках і квартирах не нехтував оформити собі допогу ВПО і.. 2 тисячі гривень кешбеку. Скільки таких скупих Скупінських в БЕБ, яке ще тільки починає проходити через очищення можна вже розуміти. Спецперевірку СБУ основне пройшли всі…

Martina Boguslavets

32,143 Aufrufe • vor 10 Monaten

❗️Народний депутат України Дмитро Костюк під час виступу у Верховній Раді висловив різке невдоволення поведінкою спікера парламенту «Я звертаюся до спікера парламенту. За регламентом, наскільки правильно пам'ятаю, є одна хвилина на виступ депутатів з процедури, на озвучення пропозицій і на аргументацію цієї пропозиції. Я вважаю, що не красять український парламентаризм, коли спікер дозволяє собі коментувати в своїй хамській формі кожен виступ депутатів, дозволяє собі реготати під час виступу депутатів, в тому числі, коли вони говорять про смерть людей, дозволяє собі постійно перебивати депутатів, які обрані українським народом, які озвучують думки українського народу. Мене обрали десятки тисяч мешканців Житомирщини. Хто за вас голосував особисто? Тільки народні депутати. І я думаю, що дарма, якщо ви дозволяєте собі спілкуватися з українським народом як з бидлом. Я розумію, що вас обрали спікером завдяки КВН, але вже пора знайти собі інші таланти».
0:55

❗️Народний депутат України Дмитро Костюк під час виступу у Верховній Раді висловив різке невдоволення поведінкою спікера парламенту «Я звертаюся до спікера парламенту. За регламентом, наскільки правильно пам'ятаю, є одна хвилина на виступ депутатів з процедури, на озвучення пропозицій і на аргументацію цієї пропозиції. Я вважаю, що не красять український парламентаризм, коли спікер дозволяє собі коментувати в своїй хамській формі кожен виступ депутатів, дозволяє собі реготати під час виступу депутатів, в тому числі, коли вони говорять про смерть людей, дозволяє собі постійно перебивати депутатів, які обрані українським народом, які озвучують думки українського народу. Мене обрали десятки тисяч мешканців Житомирщини. Хто за вас голосував особисто? Тільки народні депутати. І я думаю, що дарма, якщо ви дозволяєте собі спілкуватися з українським народом як з бидлом. Я розумію, що вас обрали спікером завдяки КВН, але вже пора знайти собі інші таланти».

Breaking News

48,699 Aufrufe • vor 2 Monaten

Разом із міністеркою ОАЕ Рім Аль Хашимі відвідали велику прийомну родину Алли й Олександра Ярославцевих. Для пані Рім це перший візит до України. А сім’я Ярославцевих – одна з родин, якій Фундація за підтримки ОАЕ звела новий будинок замість втраченого в російській окупації. Велике щастя – бачити цей домашній затишок і щасливих дітей. Дуже хочеться, щоб таку турботу знайшла кожна наша дитина. За підтримки ОАЕ ми вже збудували десять таких будинків і ще десять зводимо просто зараз. Дякую ОАЕ, уряду і всьому народу країни за партнерство й допомогу змінювати на краще життя українських родин.
1:17

Разом із міністеркою ОАЕ Рім Аль Хашимі відвідали велику прийомну родину Алли й Олександра Ярославцевих. Для пані Рім це перший візит до України. А сім’я Ярославцевих – одна з родин, якій Фундація за підтримки ОАЕ звела новий будинок замість втраченого в російській окупації. Велике щастя – бачити цей домашній затишок і щасливих дітей. Дуже хочеться, щоб таку турботу знайшла кожна наша дитина. За підтримки ОАЕ ми вже збудували десять таких будинків і ще десять зводимо просто зараз. Дякую ОАЕ, уряду і всьому народу країни за партнерство й допомогу змінювати на краще життя українських родин.

Olena Zelenska / Олена Зеленська

13,741 Aufrufe • vor 10 Monaten

Орбан заявив, що саме Угорщина забезпечує Україну електроенергією та газом, хоча частину допомоги розкрадають чиновники: "Крах України був би великою проблемою для Угорщини. Тобто Угорщина не лише не зацікавлена в занепаді України: ми маємо зробити багато, щоб цього не допустити. Це добре розуміє і сільська людина, і спекулянт на ринку нерухомості. Вартість твоєї ділянки визначається не лише тим, яка вона сама, а й тим, який у тебе сусід, у якому він стані і хто там живе. Назву вам дві цифри. 44% усієї електроенергії України надходить з Угорщини. Без цього система вже зруйнувалася б. 58% газопостачання України також іде з Угорщини. Додам у дужках: ми імпортуємо російський газ і частину його передаємо українцям. Світ трохи складніший, ніж здається з росії. Отже, нам потрібна стабільна Україна. Ми надаємл допомогу, хоча боляче усвідомлювати, що частину цієї допомоги крадуть. Війна не зміцнює Україну - вона її руйнує. Україну може зміцнити лише мир".
1:07

Орбан заявив, що саме Угорщина забезпечує Україну електроенергією та газом, хоча частину допомоги розкрадають чиновники: "Крах України був би великою проблемою для Угорщини. Тобто Угорщина не лише не зацікавлена в занепаді України: ми маємо зробити багато, щоб цього не допустити. Це добре розуміє і сільська людина, і спекулянт на ринку нерухомості. Вартість твоєї ділянки визначається не лише тим, яка вона сама, а й тим, який у тебе сусід, у якому він стані і хто там живе. Назву вам дві цифри. 44% усієї електроенергії України надходить з Угорщини. Без цього система вже зруйнувалася б. 58% газопостачання України також іде з Угорщини. Додам у дужках: ми імпортуємо російський газ і частину його передаємо українцям. Світ трохи складніший, ніж здається з росії. Отже, нам потрібна стабільна Україна. Ми надаємл допомогу, хоча боляче усвідомлювати, що частину цієї допомоги крадуть. Війна не зміцнює Україну - вона її руйнує. Україну може зміцнити лише мир".

5 канал 🇺🇦

34,705 Aufrufe • vor 8 Monaten

Радник голови ОП Сергій Лещенко консультував команду Зеленського перед виборами президента України: "Коли ми зустрілися, то Володимир Зеленський перебував ще не в статусі кандидата, але згодом він оголосив про участь у виборах. Після того ми такою невеликою групою осіб, туди входив також Олександр Данилюк, Руслан Рябошапка і Айварас Абрамовичус. Сказали, що як є потреба в якійсь інформації про те, як функціонують органи влади, яким способом можемо бути корисними для встановлення контактів, то були б раді виступити в такій ролі комунікаторів. Це потім відбулося, але навіть ще перед цим у нас була зустріч експертна за участі антикорупціонерів так званих, вона навіть в YouTube є. Там були теж різні люди, був Руслан Рябошапка, був Андрій Герус на цій зустрічі, якщо мені пам'ять не зраджує, Віталій Шабунін був, я був, Марина Бардіна була. Тобто це була тоді дискусія на тему функціонування правоохоронних органів в Україні, а потім вже були зустрічі з представниками дипломатичного корпусу, з представниками міжнародних фінансових організацій, акредитованих в Україні".
2:41

Радник голови ОП Сергій Лещенко консультував команду Зеленського перед виборами президента України: "Коли ми зустрілися, то Володимир Зеленський перебував ще не в статусі кандидата, але згодом він оголосив про участь у виборах. Після того ми такою невеликою групою осіб, туди входив також Олександр Данилюк, Руслан Рябошапка і Айварас Абрамовичус. Сказали, що як є потреба в якійсь інформації про те, як функціонують органи влади, яким способом можемо бути корисними для встановлення контактів, то були б раді виступити в такій ролі комунікаторів. Це потім відбулося, але навіть ще перед цим у нас була зустріч експертна за участі антикорупціонерів так званих, вона навіть в YouTube є. Там були теж різні люди, був Руслан Рябошапка, був Андрій Герус на цій зустрічі, якщо мені пам'ять не зраджує, Віталій Шабунін був, я був, Марина Бардіна була. Тобто це була тоді дискусія на тему функціонування правоохоронних органів в Україні, а потім вже були зустрічі з представниками дипломатичного корпусу, з представниками міжнародних фінансових організацій, акредитованих в Україні".

5 канал 🇺🇦

15,848 Aufrufe • vor 4 Monaten

Ліну Костенко та французького філософа Бернара-Анрі Леві нагородили у Конгресі США медаллю імені митрополита Андрея Шептицького Подаємо відеозвернення Ліни Костенко до учасників зібрання а також текст її промови. Ліна Костенко За Ваше і наше Майбутнє Дорогі друзі й колеги, шановні гості! Насамперед – велика моя подяка Єврейській Конфедерації України, а також Українсько-Єврейській Зустрічі (Ukrainian Jewish Encounter, UJE) за нагороду медаллю Митрополита Андрея Шептицького. Це велика честь. І це несподівана для мене нагорода, що набуває особливого значення в ці трагічні для України і для Ізраїлю часи. Коли і як в моє життя ввійшов єврейський світ? Через емпатію, через співстраждання. Моє дитинство припало на Другу світову війну. Ми жили на Трухановому острові – це була прекрасна частина Києва навпроти пам’ятника Святому Володимиру. Як сьогодні пам’ятаю: берегом Дніпра йде мій маленький друг Йося до школи і співає на весь голос. Війна змусила нас покинути той райський куточок. Острів був фактично знищений під час боїв за Київ. Коли ми знову туди повернулись, на острові було зовсім мало людей, і Йосі не було серед них. І ось тоді ми почули страшну звістку: Йосю розстріляли разом з іншими євреями в Бабиному Яру. До цього в школі діти навіть не замислювались, хто якої національності. Тож розуміння ідентичності Йосі прийшло з разом з його загибеллю. Все життя не можу зрозуміти, як можна розстріляти малого хлопчика, що співає на золотому піску на березі Дніпра. Ще один голос пам’ятаю з дитинства. В нас була вдома платівка з давньою єврейською піснею «Akhtsik Yor», «Вісімдесят років». Я не розуміла слів, але мене вражав сам цей сумний глибокий чоловічий голос на контрасті з легкою світлою мелодією. Після війни тяжке враження справила акція, названа «боротьбою з космополітизмом». Це був 1948-й. Серед моїх друзів були українські єврейські письменники. І я раптом побачила, як навколо них виникає пустка. Їх уникали, з ними не вітались. Їх було оголошено «безродними космополітами», ворогами радянської влади. Я принципово продовжувала з ними спілкуватись, намагаючись подолати той їхній вакуум самотності. Пам’ятаючи безмір самотності, пережитий репресованими українськими письменниками. Тільки що називали їх «буржуазними націоналістами». А потім були шістдесяті, коли я входила в літературу. Кілька коротких років друку, згодом – шістнадцять років заборони. Для нас, що тоді були поколінням шістдесятників, було вкрай важливим єврейське питання, так само, як кримсько-татарське чи польське. Знаючи з свого досвіду, що таке імперське і тоталітарне насилля над народами, ми захищали також ідентичність і цих переслідуваних народів. Тим більше сьогодні боляче бачити, як не лише Росія, а й багато хто на Заході ігнорує права кримсько-татарського народу, депортованого в 1944 році, – народу, для якого Крим є єдиною Батьківщиною. В ті часи я перекладала єврейських поетів. Ще зовсім неможливо було собі уявити, що колись постане незалежна Україна, але цю омріяну вільну Батьківщину ми бачили як європейську державу, де в кожного народу мав бути свій голос і своя форма культурного буття. У цьому зв’язку хочу згадати мого великого друга Івана Дзюбу, якого нам так сьогодні бракує. І який теж свого часу отримав цю почесну медаль. Того Івана Дзюбу, донеччанина, одного з найвизначніших дисидентів 60-х років, який помер 22 лютого 2022 року, буквально напередодні російського вторгнення в Україну, – ніби відмовившись бачити, що станеться з його Донеччиною, з його Україною. Був похований в день початку війни, ніби вбитий війною. Власне, саме Дзюба 29 вересня 1966 року вперше сказав про Бабин Яр як про спільну трагедію і спільну пам’ять євреїв і українців. Сказав це в атмосфері державного антисемітизму, з допомогою якого – після катастрофи Голокосту – радянський режим продовжив переслідування, відмовляючи євреям навіть у праві оплакувати своїх мертвих. І відмовляючи українцям у праві навіть згадувати про катастрофу Голодомору. У вересні цього року в Чикаґо відкриється виставка картин, в яких постають історичні драми євреїв та українців. Автор картин – Йоганан Петровський-Штерн (Yohanan Petrovsky-Shtern), дивовижний приклад єврейсько-українського інтелектуального і мистецького симбіозу – назвав цей цикл своїх робіт «Порівнюючи катастрофи» («Confronting Catastrophes»). Насправді кожна катастрофа – унікальна. Але ми – разом з євреями, з поляками і з трьома балтійськими народами – є народами «кривавих земель», земель між Гітлером і Сталіном, як написав про це Тімоті Снайдер (Timothy Snyder). Це один з основних ключів до нашого порозуміння. Фактично антисемітизм за своїми особливостями дуже подібний до українофобії. Ми два народи, яким упродовж століть в різний спосіб відмовляли в праві на існування. В праві мати власну державу. В праві пам’ятати власні трагедії. Українцям довелося боротися десятки років лише за право визнання Голодомору геноцидом українського народу, хоча Голодомор наводив як приклад геноциду навіть Рафаель Лемкін (Raphael Lemkin), автор концепту «геноцид». І справа ще й досі не завершена. Символічний факт: саме під час цієї війни почалося в Європі широке офіційне визнання Голодомору геноцидом. Іншими словами, ніби потрібен сучасний геноцид, аби в його макабричних відсвітах побачити нарешті геноцид у минулому часі. Тому захист пам’яті цих трагедій неминуче стає частиною нашої ідентичності. В цьому плані ми можемо і маємо повчитися у євреїв незламної і послідовної стратегії захисту цієї пам’яті. Ще я хочу згадати про Чорнобиль. В 90-ті роки я понад десять років працювала у складі Історико-культурологічної експедиції, що вивчала спадщину вбитого радіацією українського Полісся. Але Чорнобиль – це також один з давніх центрів хасидизму в Україні. Тут похований Menachem Nаchum (1730-1797), засновник чорнобильської династії цадиків. Тут була чудова велика синагога, перетворена в радянські часи на військкомат. Про цей абсурд нагадує іржава червона зірка на балконі. Місцева мешканка розповіла мені страхітливу історію. Досі там є рів, куди скидали розстріляних євреїв. І серед того апокаліпсису в рову лежала молода єврейська жінка, до якої притулилося двоє її маленьких мертвих синів. Мала на плечах хустку виробництва місцевої фабрики з малюнком хрестиком, чорним по білому, – в ті часи такі хустки через цей малюнок називали «ХХ століття». Я думала про цей моторошний символ – мати з убитими дітьми як емблема ХХ століття, – стоячи в тій пустельній синагозі з розбитими вікнами. Холодна тиша без молитов. Лиш ластівка літала під склепінням, мов маятник часу, креслячи якісь древні таємничі письмена. Моє життя розгорнулося між двома світовими війнами. Другою – і сьогодні, Третьою. Дитиною, 22 червня 1941 року я чула бомбардування німецьких літаків на підступах до Києва. На світанку. Бомбардувальники прилітають на світанку, щоб зупинити людське життя. А 24 лютого 2022 року – так само на світанку – на Київ налетіли російські бомбардувальники. Тоді смерть приходила з Заходу. Тепер смерть прийшла зі Сходу. І саме тоді, коли Україна випросталась, коли Україна кристалізувала свою європейську ідентичність, прийшла ця смерть, щоб не дати цій ідентичності утвердитись. І, власне, Українська держава, як і Ізраїльська держава, перебувають у цьому плані в дуже подібному становищі. Знову і знову їм доводиться боротися за виживання, за право бути, за право вибирати своє майбутнє. Дозвольте мені, користаючись цією неповторною нагодою, подякувати особливій людині, яку Ви нагороджуєте разом зі мною, – Бернару-Анрі Леві (Bernard-Henri Lévy). Ми чули Ваш голос, коли Ви виступили на Майдані 9 лютого 2014 року, назвавши себе українцем. Ми чули Ваш голос, коли Ви вдруге виступили на Майдані, 2 березня того самого року, кажучи: «Європа повинна захищати Україну. Європа повинна стати гарантом кордонів вашої нації та свободи ваших міст». Ви назвали Україну «сторожовою фортецею Європи». Ви також казали, що «наступний за Україною ворог Путіна – це Європа». Проминуло 11 років з часу тих Ваших виступів, і сьогодні ми всі можемо пересвідчитись, наскільки пророчою була Ваша візія. Сьогодні Україна захищає Європу. І Європа захищає Україну. І це є єдина наразі гарантія порятунку демократичної системи. Світ тісний. Тоді на Майдані Вас перекладала паризька журналістка Галя Акерман, наш великий друг. Вона теж, до речі, їздила з нами до Чорнобиля. У Вашому часописі «La Règle du Jeu» 2015 року, присвяченому Майдану, друкувалися мої вірші. І ще – у Вашій особі я хочу подякувати Андре Ґлюксману (André Glucksmann), Вашому другові, якого вже немає з нами, але який від самого початку боротьби України за своє європейське майбутнє ще в 2004 році закликав до солідарності з Україною, вразивши нас своїм пронизливим розумінням ситуації та винятковою пасіонарністю думки. Коли помер видатний філософ – і Ваш учитель – Жак Дерріда (Jacques Derrida), в тому ж таки 2004 році, мені чомусь було так неймовірно сумно. Я написала вірш про розминання всіх з усіма, про неможливість зустрічі в хаосі сучасного світу. Але завдяки великій постаті Митрополита Андрея Шептицького, завдяки Єврейській Конфедерації України та Українсько-Єврейській Зустрічі ми, власне, зустрілись. І навіть якщо це віртуальна зустріч, бо війна не дає мені змоги бути зараз у цій залі, але я все одно разом з Вами – своїми думками і голосом моєї дорогої онуки Ярослави Франчески. І це вищий вимір зустрічі з Вами як глибинного розуміння, глибинної емпатії, глибинної солідарності. Насамкінець згадаю мотто Польського Листопадового повстання 1830-1831 років: «За Вашу і нашу свободу!» Філософія цього мотто: народ може бути по-справжньому вільним, лише якщо оточений там само вільними народами. Драма, яку ми переживаємо сьогодні, змушує нас сказати: «За Ваших і наших мертвих!» Бо це найшляхетніший вимір пам’яті, коли памְ’ятаєш скорботу близького народу. Але також: «За Ваше і наше майбутнє!» – щоб страждання і випробування наших народів у ці роки стало літописом мужності, відповідальності, любові до Свободи. Щоб діти наших народів могли співати на берегах Йордану і Дніпра без страху бути вбитими. Найглибша Вам моя подяка! Київ, 30 квітня 2025 року Медаллю Митрополита Андрея Шептицького відзначають за заслуги у справі зміцнення українсько-єврейського діалогу. Назва нагороди вшановує митрополита Андрея Шептицького – главу Української греко-католицької церкви у 1901–1944 роках. У роки Другої світової війни він рятував єврейське населення Заходу України від нацистських переслідувань, переховуючи людей у монастирях та у власній резиденції.
2:36

Ліну Костенко та французького філософа Бернара-Анрі Леві нагородили у Конгресі США медаллю імені митрополита Андрея Шептицького Подаємо відеозвернення Ліни Костенко до учасників зібрання а також текст її промови. Ліна Костенко За Ваше і наше Майбутнє Дорогі друзі й колеги, шановні гості! Насамперед – велика моя подяка Єврейській Конфедерації України, а також Українсько-Єврейській Зустрічі (Ukrainian Jewish Encounter, UJE) за нагороду медаллю Митрополита Андрея Шептицького. Це велика честь. І це несподівана для мене нагорода, що набуває особливого значення в ці трагічні для України і для Ізраїлю часи. Коли і як в моє життя ввійшов єврейський світ? Через емпатію, через співстраждання. Моє дитинство припало на Другу світову війну. Ми жили на Трухановому острові – це була прекрасна частина Києва навпроти пам’ятника Святому Володимиру. Як сьогодні пам’ятаю: берегом Дніпра йде мій маленький друг Йося до школи і співає на весь голос. Війна змусила нас покинути той райський куточок. Острів був фактично знищений під час боїв за Київ. Коли ми знову туди повернулись, на острові було зовсім мало людей, і Йосі не було серед них. І ось тоді ми почули страшну звістку: Йосю розстріляли разом з іншими євреями в Бабиному Яру. До цього в школі діти навіть не замислювались, хто якої національності. Тож розуміння ідентичності Йосі прийшло з разом з його загибеллю. Все життя не можу зрозуміти, як можна розстріляти малого хлопчика, що співає на золотому піску на березі Дніпра. Ще один голос пам’ятаю з дитинства. В нас була вдома платівка з давньою єврейською піснею «Akhtsik Yor», «Вісімдесят років». Я не розуміла слів, але мене вражав сам цей сумний глибокий чоловічий голос на контрасті з легкою світлою мелодією. Після війни тяжке враження справила акція, названа «боротьбою з космополітизмом». Це був 1948-й. Серед моїх друзів були українські єврейські письменники. І я раптом побачила, як навколо них виникає пустка. Їх уникали, з ними не вітались. Їх було оголошено «безродними космополітами», ворогами радянської влади. Я принципово продовжувала з ними спілкуватись, намагаючись подолати той їхній вакуум самотності. Пам’ятаючи безмір самотності, пережитий репресованими українськими письменниками. Тільки що називали їх «буржуазними націоналістами». А потім були шістдесяті, коли я входила в літературу. Кілька коротких років друку, згодом – шістнадцять років заборони. Для нас, що тоді були поколінням шістдесятників, було вкрай важливим єврейське питання, так само, як кримсько-татарське чи польське. Знаючи з свого досвіду, що таке імперське і тоталітарне насилля над народами, ми захищали також ідентичність і цих переслідуваних народів. Тим більше сьогодні боляче бачити, як не лише Росія, а й багато хто на Заході ігнорує права кримсько-татарського народу, депортованого в 1944 році, – народу, для якого Крим є єдиною Батьківщиною. В ті часи я перекладала єврейських поетів. Ще зовсім неможливо було собі уявити, що колись постане незалежна Україна, але цю омріяну вільну Батьківщину ми бачили як європейську державу, де в кожного народу мав бути свій голос і своя форма культурного буття. У цьому зв’язку хочу згадати мого великого друга Івана Дзюбу, якого нам так сьогодні бракує. І який теж свого часу отримав цю почесну медаль. Того Івана Дзюбу, донеччанина, одного з найвизначніших дисидентів 60-х років, який помер 22 лютого 2022 року, буквально напередодні російського вторгнення в Україну, – ніби відмовившись бачити, що станеться з його Донеччиною, з його Україною. Був похований в день початку війни, ніби вбитий війною. Власне, саме Дзюба 29 вересня 1966 року вперше сказав про Бабин Яр як про спільну трагедію і спільну пам’ять євреїв і українців. Сказав це в атмосфері державного антисемітизму, з допомогою якого – після катастрофи Голокосту – радянський режим продовжив переслідування, відмовляючи євреям навіть у праві оплакувати своїх мертвих. І відмовляючи українцям у праві навіть згадувати про катастрофу Голодомору. У вересні цього року в Чикаґо відкриється виставка картин, в яких постають історичні драми євреїв та українців. Автор картин – Йоганан Петровський-Штерн (Yohanan Petrovsky-Shtern), дивовижний приклад єврейсько-українського інтелектуального і мистецького симбіозу – назвав цей цикл своїх робіт «Порівнюючи катастрофи» («Confronting Catastrophes»). Насправді кожна катастрофа – унікальна. Але ми – разом з євреями, з поляками і з трьома балтійськими народами – є народами «кривавих земель», земель між Гітлером і Сталіном, як написав про це Тімоті Снайдер (Timothy Snyder). Це один з основних ключів до нашого порозуміння. Фактично антисемітизм за своїми особливостями дуже подібний до українофобії. Ми два народи, яким упродовж століть в різний спосіб відмовляли в праві на існування. В праві мати власну державу. В праві пам’ятати власні трагедії. Українцям довелося боротися десятки років лише за право визнання Голодомору геноцидом українського народу, хоча Голодомор наводив як приклад геноциду навіть Рафаель Лемкін (Raphael Lemkin), автор концепту «геноцид». І справа ще й досі не завершена. Символічний факт: саме під час цієї війни почалося в Європі широке офіційне визнання Голодомору геноцидом. Іншими словами, ніби потрібен сучасний геноцид, аби в його макабричних відсвітах побачити нарешті геноцид у минулому часі. Тому захист пам’яті цих трагедій неминуче стає частиною нашої ідентичності. В цьому плані ми можемо і маємо повчитися у євреїв незламної і послідовної стратегії захисту цієї пам’яті. Ще я хочу згадати про Чорнобиль. В 90-ті роки я понад десять років працювала у складі Історико-культурологічної експедиції, що вивчала спадщину вбитого радіацією українського Полісся. Але Чорнобиль – це також один з давніх центрів хасидизму в Україні. Тут похований Menachem Nаchum (1730-1797), засновник чорнобильської династії цадиків. Тут була чудова велика синагога, перетворена в радянські часи на військкомат. Про цей абсурд нагадує іржава червона зірка на балконі. Місцева мешканка розповіла мені страхітливу історію. Досі там є рів, куди скидали розстріляних євреїв. І серед того апокаліпсису в рову лежала молода єврейська жінка, до якої притулилося двоє її маленьких мертвих синів. Мала на плечах хустку виробництва місцевої фабрики з малюнком хрестиком, чорним по білому, – в ті часи такі хустки через цей малюнок називали «ХХ століття». Я думала про цей моторошний символ – мати з убитими дітьми як емблема ХХ століття, – стоячи в тій пустельній синагозі з розбитими вікнами. Холодна тиша без молитов. Лиш ластівка літала під склепінням, мов маятник часу, креслячи якісь древні таємничі письмена. Моє життя розгорнулося між двома світовими війнами. Другою – і сьогодні, Третьою. Дитиною, 22 червня 1941 року я чула бомбардування німецьких літаків на підступах до Києва. На світанку. Бомбардувальники прилітають на світанку, щоб зупинити людське життя. А 24 лютого 2022 року – так само на світанку – на Київ налетіли російські бомбардувальники. Тоді смерть приходила з Заходу. Тепер смерть прийшла зі Сходу. І саме тоді, коли Україна випросталась, коли Україна кристалізувала свою європейську ідентичність, прийшла ця смерть, щоб не дати цій ідентичності утвердитись. І, власне, Українська держава, як і Ізраїльська держава, перебувають у цьому плані в дуже подібному становищі. Знову і знову їм доводиться боротися за виживання, за право бути, за право вибирати своє майбутнє. Дозвольте мені, користаючись цією неповторною нагодою, подякувати особливій людині, яку Ви нагороджуєте разом зі мною, – Бернару-Анрі Леві (Bernard-Henri Lévy). Ми чули Ваш голос, коли Ви виступили на Майдані 9 лютого 2014 року, назвавши себе українцем. Ми чули Ваш голос, коли Ви вдруге виступили на Майдані, 2 березня того самого року, кажучи: «Європа повинна захищати Україну. Європа повинна стати гарантом кордонів вашої нації та свободи ваших міст». Ви назвали Україну «сторожовою фортецею Європи». Ви також казали, що «наступний за Україною ворог Путіна – це Європа». Проминуло 11 років з часу тих Ваших виступів, і сьогодні ми всі можемо пересвідчитись, наскільки пророчою була Ваша візія. Сьогодні Україна захищає Європу. І Європа захищає Україну. І це є єдина наразі гарантія порятунку демократичної системи. Світ тісний. Тоді на Майдані Вас перекладала паризька журналістка Галя Акерман, наш великий друг. Вона теж, до речі, їздила з нами до Чорнобиля. У Вашому часописі «La Règle du Jeu» 2015 року, присвяченому Майдану, друкувалися мої вірші. І ще – у Вашій особі я хочу подякувати Андре Ґлюксману (André Glucksmann), Вашому другові, якого вже немає з нами, але який від самого початку боротьби України за своє європейське майбутнє ще в 2004 році закликав до солідарності з Україною, вразивши нас своїм пронизливим розумінням ситуації та винятковою пасіонарністю думки. Коли помер видатний філософ – і Ваш учитель – Жак Дерріда (Jacques Derrida), в тому ж таки 2004 році, мені чомусь було так неймовірно сумно. Я написала вірш про розминання всіх з усіма, про неможливість зустрічі в хаосі сучасного світу. Але завдяки великій постаті Митрополита Андрея Шептицького, завдяки Єврейській Конфедерації України та Українсько-Єврейській Зустрічі ми, власне, зустрілись. І навіть якщо це віртуальна зустріч, бо війна не дає мені змоги бути зараз у цій залі, але я все одно разом з Вами – своїми думками і голосом моєї дорогої онуки Ярослави Франчески. І це вищий вимір зустрічі з Вами як глибинного розуміння, глибинної емпатії, глибинної солідарності. Насамкінець згадаю мотто Польського Листопадового повстання 1830-1831 років: «За Вашу і нашу свободу!» Філософія цього мотто: народ може бути по-справжньому вільним, лише якщо оточений там само вільними народами. Драма, яку ми переживаємо сьогодні, змушує нас сказати: «За Ваших і наших мертвих!» Бо це найшляхетніший вимір пам’яті, коли памְ’ятаєш скорботу близького народу. Але також: «За Ваше і наше майбутнє!» – щоб страждання і випробування наших народів у ці роки стало літописом мужності, відповідальності, любові до Свободи. Щоб діти наших народів могли співати на берегах Йордану і Дніпра без страху бути вбитими. Найглибша Вам моя подяка! Київ, 30 квітня 2025 року Медаллю Митрополита Андрея Шептицького відзначають за заслуги у справі зміцнення українсько-єврейського діалогу. Назва нагороди вшановує митрополита Андрея Шептицького – главу Української греко-католицької церкви у 1901–1944 роках. У роки Другої світової війни він рятував єврейське населення Заходу України від нацистських переслідувань, переховуючи людей у монастирях та у власній резиденції.

А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА

48,168 Aufrufe • vor 1 Jahr