Loading video...

Video Failed to Load

Go Home

Лише уявіть: надворі 1991 рік, Україна ще в кайданах радянської влади, а на екранах тим часом виходить серіал про боротьбу українців за національне визволення, у якому лунають ці слова… Таким чином його режисер, а заразом і постановник, директор і сценарист Володимир Андрощук намагався побороти радянську пропаганду й допомогти українцям...

17,365 views • 1 year ago •via X (Twitter)

6 Comments

Olexander's profile picture
Olexander1 year ago

Ще один із перлів нашої ідентичності гарно передає Подерв'янський.

Ще тот 🇩🇰🇳🇱🇲🇫🇧🇻🇮🇱's profile picture
Ще тот 🇩🇰🇳🇱🇲🇫🇧🇻🇮🇱1 year ago

Цей прекрасний народ не хотів робити власну армію

@Игорь's profile picture
@Игорь1 year ago

🤣 самые главные кайданы у рагуля в голове. И он эти кайданы натягивает на всю страну.

Maikl Kini's profile picture
Maikl Kini1 year ago

👍👍👍👍👍👍👍👍💪💪💪💪💪💪💪💪💪💪💪💪💪💪😎🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦😎

Daughters of Persia's profile picture
Daughters of Persia1 year ago

Today, we remember Reyhaneh Jabbari, a 26-year-old Iranian woman EXECUTED for defending herself against RAPE. Imagine facing death simply for saying "No"! Western women, stand with us in amplifying Reyhaneh’s voice and all women in Iran who risk everything for their dignity and rights. #ReyhanehJabbari #WomanLifeFreedom

Владимир Агеев's profile picture
Владимир Агеев1 year ago

То Божа воля!

Related Videos

Сьогодні 11-та річниця героїчного виходу Збройних Сил України з Дебальцевого. Це була найбільша битва російсько-української війни до повномасштабного вторгнення. У тому районі боролися тисячі кращих наших бійців. Ці бої загартували українське військо і підготували до повномасштабної війни. За кілька днів до російського вторгнення, в лютому 2022 року, ми згадували Дебальцеве. Тоді я говорив про єдність навколо віри у нашу свободу, про впевненість у наших силах, готовність боротися за свою землю попри все. Дуже скоро ми це довели на полі бою. Але бої за Дебальцеве - не тільки про відвагу та боротьбу. Це ще й про урок. Урок про те, що поняття миру у війні дуже відносне. Мир без перемоги - це всього лише час, час який або дає шанс, або просто готує наступну війну. Саме зараз цей урок треба засвоїти, і не лише нам. Проте лише в наших руках наше майбутнє. Ми змогли відстояти свободу 11 років тому, вистояли у 2022 і продовжуємо боротися зараз. Нас поєднує і дає сили світла пам'ять про тих, хто поліг на цій війні. Завжди пам'ятаємо. Слава Україні! Слава Героям!

Valerii Zaluzhnyi

40,002 views • 7 months ago

14 грудня — крутий день, коли Україні відкрили шлях до членства в ЄС. Буквально щойно мені зателефонувала посол ЄС в Україні Катерина Матернова. Як же бринів її голос. Це Новина, яку ми так чекали… Новина, яка стала можливою завдяки боротьбі найкращих наших воїнів…Тому дякую за неї всьому українському народові і його Збройним силам. Вікно можливостей було дуже вузьким і коротким. Але нам вдалося. Вдалося кожному, хто про це мріяв. І величезна роль у цьому європейських лідерів, які відстоюють Україну як свою державу. Тому я вдячний кожному з них, хто сказав так, і навіть тому, хто вийшов з залу. Але початок переговорів — це не фініш, а продовження важкої роботи. Шлях до членства — це не спринт, а марафон чи точніше «багатоборство», де від кандидата знадобляться всі сили, навички та вміння. Особливо важливо це під час війни. Але, впевнений, ми здужаємо. Шлях до членства — це не про пафосні заяви та обіцянки, а про чисельні системні та ефективні реформи. Тому шлях до членства — це верховенство права, свобода слова і парламентський плюралізм і всі копенгагенські критерії. Шлях до членства — це не про формальні оцінки в звітах, а дієві кроки з розбудови успішної держави, які відчуватимуть українські громадяни. Шлях до членства — це також про діалог з кожною столицею Обʼєднаної Європи. Це не лише про комфортні столиці, а й про некомфортні. Знаю,10 минулих років було непросто.Ця боротьба почалася під час Революції Гідності. Ми долали подібні виклики і під час укладення Угоди про асоціацію, і в часи боротьби за безвіз. Маємо готуватись і пройти всі етапи цього «євроінтеграційного багатоборства» разом, в одній команді, в дусі справжньої єдності та взаємопідтримки. Щиро вважаю, що прийшов час для прагматичного об’єднання зусиль всіх демократичних сил в рамках коаліції та уряду національної єдності на засадах спільної відповідальності та довіри. Також це і потужний сигнал світу — і союзникам, і нашому ворогові (уявляю собі кислу міну путіна) — про міць та рішучість України боротись та Перемогти. Майбутнє України в ЄС і НАТО з нашою Армією, Мовою та Вірою!

Петро Порошенко

55,582 views • 2 years ago

Коли навколо згущується темрява. Коли втома та роздратування забирають останні сили, а втрати лягають на серце дуже тяжким тягарем. Коли пам’ять можна побачити у рівних рядах давніх козацьких хрестів і почути — у тріпотінні тисяч українських прапорів. Де тоді живе наша Віра в Бога та Україну? На чому тримається? Століттями наші пращури, а тепер і ми несемо крізь важку боротьбу символічні історії, в яких добро завжди здобуває перемогу над злом. Про першу і найяскравішу зорю, що веде до великої мети. Про чортів, які намагаються всюди чинити перешкоди. Про світлих янголів, які змушені з мечами в руках торувати світлу його непростий шлях. Про сміливість і чесність визнати, що шлях буде тяжким і не завжди переможним. І про диво — народження Спасителя. Наша віра живе у листі, написаному дитячою рукою. У спогадах про дім. У піснях та святах. Живе у міцно сплетених руках, в обіймах та веселому сміхові. У поїздках на фронт та підтримці воїнів. У часточках миру посеред руїн. У надії на завтрашній день і на те, що у двобої зі смертю завжди переможе життя. Бо наша Віра, наша Мова та наша Армія — це те, що надихає. Навіть у тяжкі часи є місце для свята! Особливо такого, що додає сил та Віри. Наступного року ми повинні припинити втрачати час, території і головне — людей. Віра є першою передумовою Перемоги, а зневіра — то гріх. Христос ся рождає! Славімо Його!

Петро Порошенко

11,949 views • 1 year ago

Оприлюднені учора аудіозаписи про те, як підозрювані у корупції як вогню бояться НАБУ та САП, не лише знову підіймають тему важливості минулорічних протестів, коли суспільство відстояло незалежність антикор інфраструктури. Для мене це також і питання а чому незалежними не можуть бути інші органи правопорядку? Чому немає прозорих конкурсів до ДБР та Нацполу? Чому досі існує політичний вплив на ці структури? Щоб Україна була сильною, нам потрібне верховенство права. А його не буває без незалежних інституцій. Ми будемо бігати по колу ще довго, якщо все лишати, як є. І так, я за розширення повноважень НАБУ та САП. Боротьба проти корупції це не тільки про те, щоб впіймати хабарника. Це і про усунення системних вразливостей, які сприяють появі схем. Антикорупційні органи мають отримати повноваження надавати надавати іншим органам відповідні рекомендації для мінімізації корупційних ризиків. Так, до слова, було зроблено у Сингапурі. Але хто у нас може це ініціювати? Хто за це проголосує? Поки я бачу лише рух у протилежному напрямку.

Serhii Sternenko

41,056 views • 26 days ago