Loading video...

Video Failed to Load

There was a problem loading this video. This could be due to a temporary network issue or the video might be unavailable.

Максим, 24 роки - військовослужбовець ЗСУ. Вдома чекають дружина та донька. Долучився до лав ЗСУ, щоб ворог не мав змоги скривдити рідних. Долучайся до сильних духом! Подай заявку тут: або в Резерв+ #контракт18_24

Генеральний штаб ЗСУ

1,111,076 subscribers

12,365 views • 1 year ago •via X (Twitter)

News & Politics #контракт18_24

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

3 Comments

Пані Каструля1 year ago

Як то кажуть "Помер максим, та й хер з ним".

OnurHasanTEKİN 🇮🇱🇹🇷🇬🇧🇺🇸🇮🇹🇲🇳1 year ago

🫡

Gan Jing World2 years ago

✦ The Fatal Encounter ✦ One year into King Jeong-jo’s reign, a fated day unfolds about one who must live, one who must kill, and one who must protect. 🍿Watch Now

Related Videos

Іван, 24 роки – військовослужбовець ЗСУ. Дуже зрадів коли з’явилася така можливість підписати контракт на рік, того ж дня пішов до ТЦК та оформив всі необхідні документи. Подай заявку тут: або в Резерв+. #контракт18_24

Іван, 24 роки – військовослужбовець ЗСУ. Дуже зрадів коли з’явилася така можливість підписати контракт на рік, того ж дня пішов до ТЦК та оформив всі необхідні документи. Подай заявку тут: або в Резерв+. #контракт18_24

Генеральний штаб ЗСУ

10,818 views • 1 year ago

Колишній польський військовий Мацей із позивним Краков боронить Україну з перших днів широкомасштабного вторгнення. Маючи українське коріння, досвід служби у Війську Польському та роботу медиком в Уганді, він приїхав захищати свободу. Воїн пройшов великий шлях: брав участь у боях на найгарячіших напрямках фронту - від Куп’янська до Бахмута. Сьогодні Краков - боєць 92 окремої штурмової бригади і продовжує боротьбу. Повертатися до цивільного життя Краков не планує(!!!) — після перемоги він залишиться(!!!) в лавах ЗСУ, щоб охороняти кордон або тренувати новобранців. Тільки Подяка та Велика Повага!!! Бережи себе!!!

Колишній польський військовий Мацей із позивним Краков боронить Україну з перших днів широкомасштабного вторгнення. Маючи українське коріння, досвід служби у Війську Польському та роботу медиком в Уганді, він приїхав захищати свободу. Воїн пройшов великий шлях: брав участь у боях на найгарячіших напрямках фронту - від Куп’янська до Бахмута. Сьогодні Краков - боєць 92 окремої штурмової бригади і продовжує боротьбу. Повертатися до цивільного життя Краков не планує(!!!) — після перемоги він залишиться(!!!) в лавах ЗСУ, щоб охороняти кордон або тренувати новобранців. Тільки Подяка та Велика Повага!!! Бережи себе!!!

vitaliyfalcon

10,930 views • 1 month ago

‼️«ТЦК у великій кількості мобілізує непридатних, або тих, хто має підстави для відстрочки» Про це в етері КИЇВ24 заявив Дмитро Разумков, народний депутат України, лідер об'єднання "Розумна політика". ""Їх відправляють до лав ЗСУ, вони проходять навчання, приїжджають в бойові частини вже з документами і там списуються. Були приклади, коли це була людина з інвалідністю з дитинства і люди, в яких понад три дитини..."" Протягом півтора роки влада робила все для того, щоб запустити процес СЗЧ, вважає Разумков. На його переконання, посилення покарання за СЗЧ може мати негативні наслідки. ✍️КИЇВ24 відкритий до висвітлення позицій усіх згаданих сторін у цій новині для збереження балансу думок в етері.

‼️«ТЦК у великій кількості мобілізує непридатних, або тих, хто має підстави для відстрочки» Про це в етері КИЇВ24 заявив Дмитро Разумков, народний депутат України, лідер об'єднання "Розумна політика". ""Їх відправляють до лав ЗСУ, вони проходять навчання, приїжджають в бойові частини вже з документами і там списуються. Були приклади, коли це була людина з інвалідністю з дитинства і люди, в яких понад три дитини..."" Протягом півтора роки влада робила все для того, щоб запустити процес СЗЧ, вважає Разумков. На його переконання, посилення покарання за СЗЧ може мати негативні наслідки. ✍️КИЇВ24 відкритий до висвітлення позицій усіх згаданих сторін у цій новині для збереження балансу думок в етері.

Kyiv24

211,820 views • 9 months ago

Vivienne Mort здійснили мрію полеглого поета та військовослужбовця Максима «Далі» Кривцова — випустили пісню на його вірш ❤️‍🩹 Максим Кривцов був поетом, фотографом, учасником Революції Гідності, АТО та ООС, а також кулеметником Сил спеціальних операцій ЗСУ. 7 січня 2024 року, за два тижні до свого 34-го дня народження, «Далі» загинув у бою на Харківщині… Але завдяки своїм рідним, друзям і тисячам небайдужих людей він продовжує жити в нашій спільній памʼяті ❤️‍🩹 «Далі» мріяв, аби колись його вірші лягли в основу пісень Vivienne Mort. І музиканти допомогли втілити це бажання! Сьогодні, 24 жовтня, гурт презентував пісню «Не ходи ти тут, не ходи» на поезію Максима Кривцова. Весь прибуток з її прослуховувань гурт передасть родині полеглого поета-військовослужбовця 🫂❤️‍🩹

Vivienne Mort здійснили мрію полеглого поета та військовослужбовця Максима «Далі» Кривцова — випустили пісню на його вірш ❤️‍🩹 Максим Кривцов був поетом, фотографом, учасником Революції Гідності, АТО та ООС, а також кулеметником Сил спеціальних операцій ЗСУ. 7 січня 2024 року, за два тижні до свого 34-го дня народження, «Далі» загинув у бою на Харківщині… Але завдяки своїм рідним, друзям і тисячам небайдужих людей він продовжує жити в нашій спільній памʼяті ❤️‍🩹 «Далі» мріяв, аби колись його вірші лягли в основу пісень Vivienne Mort. І музиканти допомогли втілити це бажання! Сьогодні, 24 жовтня, гурт презентував пісню «Не ходи ти тут, не ходи» на поезію Максима Кривцова. Весь прибуток з її прослуховувань гурт передасть родині полеглого поета-військовослужбовця 🫂❤️‍🩹

#ШОТАМ

82,289 views • 9 months ago

Сьогодні я не буду говорити ні про помилки, ні про звіт, ні про підготовку до війни. Для цього ще буде час, висновки будуть зроблені. Сьогодні я буду говорити слова подяки. Перш за все, кожному, хто взяв до рук зброю 11 років тому. І дуже дивно, коли у стінах Верховної Ради їм аплодує лише «Європейська Солідарність». Коли ми закликаємо до шани і поваги, маємо пам’ятати кожного, хто загинув у війні з росією, незважаючи на позицію деяких фракцій. Хочу подякувати всім, хто взяв до рук зброю три роки тому і не здриснув з Києва. Вшанувати пам'ять загиблих та вклонитися їхнім матерями, батьками, дружинам, осиротілим дітям. Ми маємо виграти цю війну. Виграти завдяки партнерству наших друзів по всьому світові, зокрема і Європі. Три роки тому перед нами постав ризик втратити державу, але ми обрали спротив, обрали гідність. У цей день я хочу розповісти вам історію героїзму нашого партійця Сергія Іконнікова. Юнак, який мав блискучу англійську та відмінну юридичну освіту. Сергій мріяв бути дипломатом, але обрав боротьбу. Пішов у армію в день, коли загинув інший мій друг Гліб Бабич — відомий поет, який воював у 10-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді ЗСУ. Сергій загинув у свій 25-ий День Народження. Нашу історію написали військові, волонтери, благодійники. Війна триває, попереду в нас складні виклики. Маємо об’єднатися і перемогти. Виграти війну та прославити Україну.

Сьогодні я не буду говорити ні про помилки, ні про звіт, ні про підготовку до війни. Для цього ще буде час, висновки будуть зроблені. Сьогодні я буду говорити слова подяки. Перш за все, кожному, хто взяв до рук зброю 11 років тому. І дуже дивно, коли у стінах Верховної Ради їм аплодує лише «Європейська Солідарність». Коли ми закликаємо до шани і поваги, маємо пам’ятати кожного, хто загинув у війні з росією, незважаючи на позицію деяких фракцій. Хочу подякувати всім, хто взяв до рук зброю три роки тому і не здриснув з Києва. Вшанувати пам'ять загиблих та вклонитися їхнім матерями, батьками, дружинам, осиротілим дітям. Ми маємо виграти цю війну. Виграти завдяки партнерству наших друзів по всьому світові, зокрема і Європі. Три роки тому перед нами постав ризик втратити державу, але ми обрали спротив, обрали гідність. У цей день я хочу розповісти вам історію героїзму нашого партійця Сергія Іконнікова. Юнак, який мав блискучу англійську та відмінну юридичну освіту. Сергій мріяв бути дипломатом, але обрав боротьбу. Пішов у армію в день, коли загинув інший мій друг Гліб Бабич — відомий поет, який воював у 10-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді ЗСУ. Сергій загинув у свій 25-ий День Народження. Нашу історію написали військові, волонтери, благодійники. Війна триває, попереду в нас складні виклики. Маємо об’єднатися і перемогти. Виграти війну та прославити Україну.

Петро Порошенко

51,690 views • 1 year ago

Ющенко хотів би, щоб йшли на Москву. Ніхто з рідних Ющенка в лавах ЗСУ не служить. Як Ющенко готувався до походу на Москву: За часів президентства Віктора Ющенка (2005–2010) Україна справді активно скорочувала військові запаси та продавала надлишкову зброю за кордон. Це пояснювалося тим, що після СРСР залишилися величезні склади зі зброєю та технікою, які вважалися “надлишковими” та дорогими у зберіганні. Кілька фактів: • За даними SIPRI (Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру), у 2005–2009 роках Україна стабільно входила до десятки найбільших експортерів зброї у світі. Основними покупцями були Росія, Китай, Ірак, Грузія, країни Африки. • За офіційними заявами тодішнього Міноборони та “Укрспецекспорту”, йшлося про продаж сотень танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів, літаків і вертольотів, а також тисячі тонн боєприпасів. • Наприклад, у 2005–2009 рр. Україна продала: • понад 700 танків (Т-55, Т-62, Т-72, частково модернізовані); • близько 400 бойових броньованих машин; • понад 200 літаків і вертольотів (МіГ-23, Су-22, Су-25, Мі-8, Мі-24); • тисячі протитанкових і зенітних ракет; • значні запаси стрілецької зброї. • Особливо резонансним було: • постачання зброї до Грузії (2005–2008 рр.), через що Москва критикувала Київ після війни у Південній Осетії; • продаж Іраку великих партій БТРів і літаків Ан-32. Водночас опозиція та ЗМІ звинувачували владу у “розпродажі армії”, бо продавали не лише “надлишки”, а й те, що могло стати у нагоді під час війни. В результаті до 2014 року, коли почалася агресія Росії, в Україні справді був дефіцит боєздатної техніки та боєприпасів. 📊 Якщо стисло: за президентства Ющенка Україна продала сотні одиниць важкої техніки й тисячі тонн боєприпасів, що оцінюється у мільярди доларів контрактів.

Ющенко хотів би, щоб йшли на Москву. Ніхто з рідних Ющенка в лавах ЗСУ не служить. Як Ющенко готувався до походу на Москву: За часів президентства Віктора Ющенка (2005–2010) Україна справді активно скорочувала військові запаси та продавала надлишкову зброю за кордон. Це пояснювалося тим, що після СРСР залишилися величезні склади зі зброєю та технікою, які вважалися “надлишковими” та дорогими у зберіганні. Кілька фактів: • За даними SIPRI (Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру), у 2005–2009 роках Україна стабільно входила до десятки найбільших експортерів зброї у світі. Основними покупцями були Росія, Китай, Ірак, Грузія, країни Африки. • За офіційними заявами тодішнього Міноборони та “Укрспецекспорту”, йшлося про продаж сотень танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів, літаків і вертольотів, а також тисячі тонн боєприпасів. • Наприклад, у 2005–2009 рр. Україна продала: • понад 700 танків (Т-55, Т-62, Т-72, частково модернізовані); • близько 400 бойових броньованих машин; • понад 200 літаків і вертольотів (МіГ-23, Су-22, Су-25, Мі-8, Мі-24); • тисячі протитанкових і зенітних ракет; • значні запаси стрілецької зброї. • Особливо резонансним було: • постачання зброї до Грузії (2005–2008 рр.), через що Москва критикувала Київ після війни у Південній Осетії; • продаж Іраку великих партій БТРів і літаків Ан-32. Водночас опозиція та ЗМІ звинувачували владу у “розпродажі армії”, бо продавали не лише “надлишки”, а й те, що могло стати у нагоді під час війни. В результаті до 2014 року, коли почалася агресія Росії, в Україні справді був дефіцит боєздатної техніки та боєприпасів. 📊 Якщо стисло: за президентства Ющенка Україна продала сотні одиниць важкої техніки й тисячі тонн боєприпасів, що оцінюється у мільярди доларів контрактів.

Myroslav Oleshko

11,610 views • 11 months ago

🇺🇦💪🏼 Пʼятеро ветеранів на протезах вирушили в похід Карпатами, щоб зібрати 10 мільйонів для побратимів Стартували 3 вересня. Мета – зібрати кошти для своїх побратимів з 30 ОМБр, 95 ОДШБр, 1 танкової в/ч 1815, Луганського та Краматорського прикордонних загонів, а також довести, що попри поранення життя продовжується. Додатково воїни несуть у своїх наплічниках мішки з 10 кг піску. І за кожен зібраний мільйон скидатимуть по кілограму. Зібрані гроші чоловіки збираються передати до фонду Сергія Притули, який закупить та доставить обладнання за запитом п’яти підрозділів. Усі учасники походу - Олександр Швецов, Євген Смага, Олексій Бурлаков, Анатолій Кірда, Денис Шеренговський — колишні військові, які отримали поранення у різні роки російсько-української війни. Олександр Швецов втратив ногу ще на початку вторгнення рф у 2014 році. Він не зміг повернутися на поле бою, але продовжує підтримувати побратимів. Організовує походи для поранених захисників, під час яких навчає їх ходити та ділиться власним досвідом. А також долає благодійні піші маратони, збираючи кошти на потреби війська. Денис Шеренговський був частиною 11-го прикордонного загону та обороняв країну на Донецькому напрямку, де внаслідок артилерійського обстрілу отримав поранення. На момент початку повномасштабної війни Анатолій Кірда працював в Ізраїлі. Майже одразу чоловік розірвав трудовий договір і повернувся в Київ. Анатолій брав участь в обороні Києва й тримав оборону на Ізюмському напрямку. Олексій Бурлаков служив у Луганському прикордонному загоні. Торік у Кремінній він потрапив під ворожий обстріл і втратив праву нижню кінцівку. Євген Смага долучився до лав ЗСУ на початку великої війни. А за пів року, у вересні 2022-го, отримав поранення і втратив ногу. Але чоловік не здався! Сьогодні він займається важкою атлетикою, а також виступає на всеукраїнських змаганнях. Долучитися до збору ветеранів та допомогти їхнім побратимам можна за реквізитами: LigPay: Монобанка:

🇺🇦💪🏼 Пʼятеро ветеранів на протезах вирушили в похід Карпатами, щоб зібрати 10 мільйонів для побратимів Стартували 3 вересня. Мета – зібрати кошти для своїх побратимів з 30 ОМБр, 95 ОДШБр, 1 танкової в/ч 1815, Луганського та Краматорського прикордонних загонів, а також довести, що попри поранення життя продовжується. Додатково воїни несуть у своїх наплічниках мішки з 10 кг піску. І за кожен зібраний мільйон скидатимуть по кілограму. Зібрані гроші чоловіки збираються передати до фонду Сергія Притули, який закупить та доставить обладнання за запитом п’яти підрозділів. Усі учасники походу - Олександр Швецов, Євген Смага, Олексій Бурлаков, Анатолій Кірда, Денис Шеренговський — колишні військові, які отримали поранення у різні роки російсько-української війни. Олександр Швецов втратив ногу ще на початку вторгнення рф у 2014 році. Він не зміг повернутися на поле бою, але продовжує підтримувати побратимів. Організовує походи для поранених захисників, під час яких навчає їх ходити та ділиться власним досвідом. А також долає благодійні піші маратони, збираючи кошти на потреби війська. Денис Шеренговський був частиною 11-го прикордонного загону та обороняв країну на Донецькому напрямку, де внаслідок артилерійського обстрілу отримав поранення. На момент початку повномасштабної війни Анатолій Кірда працював в Ізраїлі. Майже одразу чоловік розірвав трудовий договір і повернувся в Київ. Анатолій брав участь в обороні Києва й тримав оборону на Ізюмському напрямку. Олексій Бурлаков служив у Луганському прикордонному загоні. Торік у Кремінній він потрапив під ворожий обстріл і втратив праву нижню кінцівку. Євген Смага долучився до лав ЗСУ на початку великої війни. А за пів року, у вересні 2022-го, отримав поранення і втратив ногу. Але чоловік не здався! Сьогодні він займається важкою атлетикою, а також виступає на всеукраїнських змаганнях. Долучитися до збору ветеранів та допомогти їхнім побратимам можна за реквізитами: LigPay: Монобанка:

#ШОТАМ

21,454 views • 2 years ago

Сьогодні у Верховній Раді обговорюється не проста угода. Це тест на зрілість влади та її спроможність укладати стратегічні союзи відповідально, прозоро, з повагою до національного інтересу і до партнерів. Мова йде точно не про копалини. Йдеться про довіру — довіру Сполучених Штатів Америки. Держави, яка надає нам зброю, санкції та дипломатичний щит. Вже пʼять місяців, як цю довіру поставлено під загрозу. Недбало, по-дилетантськи, похапцем. Бо перемови провели так, ніби обмінювали не ресурси на безпеку, а суверенітет — на ресурси. Влада це розуміє, тому президента в залі Верховної Ради сьогодні немає. І тому не він подав цю угоду. На ратифікацію винесено документ не з високими державницькими візіями, а продукт пʼяти-шести знаменитих менеджерів, яких ніхто не знає. Та які так і не спромоглися навіть пояснити ні народу України, ні «Європейській Солідарності», що ми взагалі підписали. Не буває стратегічного партнерства без стратегічної поваги. Не буває прозорості, якщо існують таємничі додатки. Додатки та таємниці від парламенту, від народу, що воює, та від суспільства, яке одинадцять років захищає суверенітет. Народ запитує: «Де в угоді слова про безпеку? Коли буде припинення війни? Коли буде мир? Чи хоча б перемир’я?» Хочу нагадати, що останні півроку ми в «Європейській Солідарності» постійно говорили про стратегічну важливість партнерства зі США, без якого не буде ані перемоги, ані миру. Не ми пропонували надра в обмін на безпеку в «плані перемоги» президента Зеленського. І не «ЄС» розганяла антиамериканську істерію, щоб здобути два міфічних відсотки рейтингу. Ми весь час били на сполох і казали, що це дорога до катастрофи. І не треба перекладати з хворої голови на здорову замість вибачитися і залучити всіх, об’єднавши для роботи на український інтерес. Ми — за чесну угоду. Для цього ми пропонуємо: два читання — як того вимагає Регламент. Перше — вже зараз. А друге — після того, як будуть внесені ключові принципи. Або проголосувати їх в нашій заяві до ратифікації зараз: це — посилання на українсько-американську угоду про гарантії безпеки. З Кримською декларацією, яку я ініціював з президентом Трампом. З нормою про спрямування частини прибутків на американську військову допомогу для ЗСУ вже. І, звісно, висновок Конституційного Суду — бо правова чистота ратифікації є умовою її легітимності в очах українців та наших партнерів. Маємо діяти професійно і патріотично. Бо лише так можна повернути довіру. І лише з довірою — виграти в росії.

Сьогодні у Верховній Раді обговорюється не проста угода. Це тест на зрілість влади та її спроможність укладати стратегічні союзи відповідально, прозоро, з повагою до національного інтересу і до партнерів. Мова йде точно не про копалини. Йдеться про довіру — довіру Сполучених Штатів Америки. Держави, яка надає нам зброю, санкції та дипломатичний щит. Вже пʼять місяців, як цю довіру поставлено під загрозу. Недбало, по-дилетантськи, похапцем. Бо перемови провели так, ніби обмінювали не ресурси на безпеку, а суверенітет — на ресурси. Влада це розуміє, тому президента в залі Верховної Ради сьогодні немає. І тому не він подав цю угоду. На ратифікацію винесено документ не з високими державницькими візіями, а продукт пʼяти-шести знаменитих менеджерів, яких ніхто не знає. Та які так і не спромоглися навіть пояснити ні народу України, ні «Європейській Солідарності», що ми взагалі підписали. Не буває стратегічного партнерства без стратегічної поваги. Не буває прозорості, якщо існують таємничі додатки. Додатки та таємниці від парламенту, від народу, що воює, та від суспільства, яке одинадцять років захищає суверенітет. Народ запитує: «Де в угоді слова про безпеку? Коли буде припинення війни? Коли буде мир? Чи хоча б перемир’я?» Хочу нагадати, що останні півроку ми в «Європейській Солідарності» постійно говорили про стратегічну важливість партнерства зі США, без якого не буде ані перемоги, ані миру. Не ми пропонували надра в обмін на безпеку в «плані перемоги» президента Зеленського. І не «ЄС» розганяла антиамериканську істерію, щоб здобути два міфічних відсотки рейтингу. Ми весь час били на сполох і казали, що це дорога до катастрофи. І не треба перекладати з хворої голови на здорову замість вибачитися і залучити всіх, об’єднавши для роботи на український інтерес. Ми — за чесну угоду. Для цього ми пропонуємо: два читання — як того вимагає Регламент. Перше — вже зараз. А друге — після того, як будуть внесені ключові принципи. Або проголосувати їх в нашій заяві до ратифікації зараз: це — посилання на українсько-американську угоду про гарантії безпеки. З Кримською декларацією, яку я ініціював з президентом Трампом. З нормою про спрямування частини прибутків на американську військову допомогу для ЗСУ вже. І, звісно, висновок Конституційного Суду — бо правова чистота ратифікації є умовою її легітимності в очах українців та наших партнерів. Маємо діяти професійно і патріотично. Бо лише так можна повернути довіру. І лише з довірою — виграти в росії.

Петро Порошенко

18,114 views • 1 year ago

Гайдукевич Віталій Віталійович - пропагандист, виправдовування злочинів ТЦК. 📋Співзасновник ГО «Справа громад». • закликав ТЦК використовувати вогнепальну зброю проти мирного цивільного населення. • у 2024 році відмовився коментувати вбивство воєнними злочинцями ТЦК активіста власної організації «Справа громад», хоча дружина активіста благала про допомогу. На архівному фото Гайдукевич разом з дружиною вбитого активіста. • публічне виправдовування злочинів воєнних злочинців ТЦК, засудження цивільного населення за спротив незаконним діям ТЦК. • у 49 років ухиляється від служби в ЗСУ, хоча має лише одну неповнолітню дитину. • ніхто з родини не мобілізований та не служить, включно з 24 річним повнолітнім сином, який вже може підписати контракт з ЗСУ. • Цитата В. Гайдукевича: "Громадяни України і журналісти не розуміють, шо на ТЦК не можна проявляти агресію. Що має робити військовий коли проявляють до нього агресію? ЗАСТОСУВАТИ ТАБЕЛЬНУ ЗБРОЮ. Військовий має повне право застосувати зброю на захист своєму життю. Це замах на військового. Люди які йдуть виконувати місію, вони є БЕЗЗАХИСНИМИ і страждають з боку людей. Люди не тримаються берегів." Цитата Дмитра Гнапа: «Заброньований тиловий пропагандист свідомо не каже, що агресію чинять саме ТЦКшники. Саме вони першими нападають на людей, бʼють їх, викрадають і навіть вбивають. Все, що роблять люди по відношенню до тцкшників - це лише самозахист, оборона, тобто, дії у відповідь на агресію. Втім, цього пропагандиста можна зрозуміти: не буде виправдовувати терор людоловів - його самого побʼють, запхають в бус і відвезуть на підвал ТЦК. А там йому опинитися ой як не хочеться. Ось і вимушений цинічно брехати в теплій студії.» ➡️Підпишись на Базу 111:

Гайдукевич Віталій Віталійович - пропагандист, виправдовування злочинів ТЦК. 📋Співзасновник ГО «Справа громад». • закликав ТЦК використовувати вогнепальну зброю проти мирного цивільного населення. • у 2024 році відмовився коментувати вбивство воєнними злочинцями ТЦК активіста власної організації «Справа громад», хоча дружина активіста благала про допомогу. На архівному фото Гайдукевич разом з дружиною вбитого активіста. • публічне виправдовування злочинів воєнних злочинців ТЦК, засудження цивільного населення за спротив незаконним діям ТЦК. • у 49 років ухиляється від служби в ЗСУ, хоча має лише одну неповнолітню дитину. • ніхто з родини не мобілізований та не служить, включно з 24 річним повнолітнім сином, який вже може підписати контракт з ЗСУ. • Цитата В. Гайдукевича: "Громадяни України і журналісти не розуміють, шо на ТЦК не можна проявляти агресію. Що має робити військовий коли проявляють до нього агресію? ЗАСТОСУВАТИ ТАБЕЛЬНУ ЗБРОЮ. Військовий має повне право застосувати зброю на захист своєму життю. Це замах на військового. Люди які йдуть виконувати місію, вони є БЕЗЗАХИСНИМИ і страждають з боку людей. Люди не тримаються берегів." Цитата Дмитра Гнапа: «Заброньований тиловий пропагандист свідомо не каже, що агресію чинять саме ТЦКшники. Саме вони першими нападають на людей, бʼють їх, викрадають і навіть вбивають. Все, що роблять люди по відношенню до тцкшників - це лише самозахист, оборона, тобто, дії у відповідь на агресію. Втім, цього пропагандиста можна зрозуміти: не буде виправдовувати терор людоловів - його самого побʼють, запхають в бус і відвезуть на підвал ТЦК. А там йому опинитися ой як не хочеться. Ось і вимушений цинічно брехати в теплій студії.» ➡️Підпишись на Базу 111:

База 111

12,845 views • 4 months ago