Loading video...

Video Failed to Load

Go Home

#Мародери Сьогодні до колишнього співробітника, а потім помічника народного депутата Гетманцева – Євгенія Сокура, який не маючи фаху та жодних підстав обіймати цю посаду, став зам голови Державної податкової служби у декого з Печерських пагорбів виникли питання і ТГ канали накшталт Джокера пішли в атаку на цього "Фунта". Але...

fakeofforg's profile picture

FAKE OFF

16,681 subscribers

20,229 views • 2 years ago •via X (Twitter)

#Мародери
LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

2 Comments

Дніпросонячний's profile picture
Дніпросонячний2 years ago

Система зосталась невиліковною

Дніпросонячний's profile picture
Дніпросонячний2 years ago

Купа дармоїдів на шиї бізнесу.

Related Videos

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».
1:48

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Myroslav Oleshko

15,785 views • 3 months ago

Трамп про Україну: Я вважаю, що те, що сталося, насправді вражає Війна, яка мала закінчитися дуже швидко. Не знаю, чи ви знаєте цю історію, але коли все почалося, у путіна були сотні танків, що їхали по шосе Там є шосе, бетонне, дуже хороше шосе, міцне, як скеля, прямо до Києва. І десь на півдорозі, він би дістався туди за три години, рухаючись зі швидкістю 51 миля на годину, що є приблизно максимальною швидкістю для танка І в них була, знаєте, пам'ятаєте ту велику колону танків, так? І в них був якийсь генерал, якого мабуть вже немає з нами Генерал вирішив замість того, щоб одразу вирушити на Київ і закінчити війну в перший же день, не думаю, що хтось взагалі знає цю історію, поїхати через поля, через бруд і багнюку А за кілька днів до того пройшла рекордна злива, і ті танки застрягли в тому багні. І я дав їм Джавеліни, і вони знищили танки. Я дав їх ще до того, як це сталося Але знаєте, є такий вислів, бо кажуть: "О, ти такий добрий до росії". Я не добрий до росії. Я був дуже суворим до росії. Я був дуже суворим до Китаю, суворішим за будь-кого. Ось чому вони мене поважають У мене добрі стосунки з цими людьми, але я дав їм "Джавеліни". "Джавелін" – це протитанкова зброя, і ті танки були знищені. І всі казали: "Що сталося?", бо знаєте, у них є супутники, так, супутникові знімки А танки стояли в ряд і не рухалися кілька днів. А потім вони прийшли, вони вдарили по них... Вони були, вони були фактично заблоковані в сипучих пісках Знаєте, це був бруд, як сипучі піски. Вони не могли рухатися. Якби генерал просто... Це говорить вам про те, чому війна – це завжди ризик Якби цей генерал просто поїхав прямо по бетонній трасі, вони були б у Києві за чотири години, і Україна нічого не змогла б з цим вдіяти Та війна закінчилася б за один день. Це було чотири з половиною роки тому. Тож це була жахлива помилка І ось генерал, який вирішує замість того, щоб їхати прямо по шосе в місто, вони б нічого не могли вдіяти, вони були абсолютно не готові. І не тільки це: коли вони знищили всі ці танки, це додало їм впевненості Знаєте, впевненість – це дуже важливо
2:31

Трамп про Україну: Я вважаю, що те, що сталося, насправді вражає Війна, яка мала закінчитися дуже швидко. Не знаю, чи ви знаєте цю історію, але коли все почалося, у путіна були сотні танків, що їхали по шосе Там є шосе, бетонне, дуже хороше шосе, міцне, як скеля, прямо до Києва. І десь на півдорозі, він би дістався туди за три години, рухаючись зі швидкістю 51 миля на годину, що є приблизно максимальною швидкістю для танка І в них була, знаєте, пам'ятаєте ту велику колону танків, так? І в них був якийсь генерал, якого мабуть вже немає з нами Генерал вирішив замість того, щоб одразу вирушити на Київ і закінчити війну в перший же день, не думаю, що хтось взагалі знає цю історію, поїхати через поля, через бруд і багнюку А за кілька днів до того пройшла рекордна злива, і ті танки застрягли в тому багні. І я дав їм Джавеліни, і вони знищили танки. Я дав їх ще до того, як це сталося Але знаєте, є такий вислів, бо кажуть: "О, ти такий добрий до росії". Я не добрий до росії. Я був дуже суворим до росії. Я був дуже суворим до Китаю, суворішим за будь-кого. Ось чому вони мене поважають У мене добрі стосунки з цими людьми, але я дав їм "Джавеліни". "Джавелін" – це протитанкова зброя, і ті танки були знищені. І всі казали: "Що сталося?", бо знаєте, у них є супутники, так, супутникові знімки А танки стояли в ряд і не рухалися кілька днів. А потім вони прийшли, вони вдарили по них... Вони були, вони були фактично заблоковані в сипучих пісках Знаєте, це був бруд, як сипучі піски. Вони не могли рухатися. Якби генерал просто... Це говорить вам про те, чому війна – це завжди ризик Якби цей генерал просто поїхав прямо по бетонній трасі, вони були б у Києві за чотири години, і Україна нічого не змогла б з цим вдіяти Та війна закінчилася б за один день. Це було чотири з половиною роки тому. Тож це була жахлива помилка І ось генерал, який вирішує замість того, щоб їхати прямо по шосе в місто, вони б нічого не могли вдіяти, вони були абсолютно не готові. І не тільки це: коли вони знищили всі ці танки, це додало їм впевненості Знаєте, впевненість – це дуже важливо

Останній Капіталіст

23,504 views • 2 months ago

Репортер: ви домовилися зустрітися з лавровим завтра. Якщо це станеться, чи будете ви тиснути на нього щодо України? Рубіо: Ні, я не знаю, чи доречно вживати слово "тиснути". Ми будемо про це говорити. Знаєте, очевидно війна в Україні багато в чому завадила росії та США знайти порозуміння з інших питань. Це не означає, що ми не будемо шукати інші сфери для потенційної співпраці Але водночас, знаєте, ми б хотіли, щоб ця війна закінчилася. Ми вважаємо, що для росії було б добре, якби ця війна закінчилася Тож ми порушимо це питання і, як я вже казав, США залишаються відкритими та готовими відіграти конструктивну роль у припиненні цієї війни, якщо з'явиться така можливість, а вона може з'явитися Ми відкриті до того, щоб відіграти цю роль, бо вважаємо, що зараз, і гадаю, росіяни погодяться, ми, мабуть, єдина країна у світі, яка може відіграти таку роль у спробах покласти цьому край
0:51

Репортер: ви домовилися зустрітися з лавровим завтра. Якщо це станеться, чи будете ви тиснути на нього щодо України? Рубіо: Ні, я не знаю, чи доречно вживати слово "тиснути". Ми будемо про це говорити. Знаєте, очевидно війна в Україні багато в чому завадила росії та США знайти порозуміння з інших питань. Це не означає, що ми не будемо шукати інші сфери для потенційної співпраці Але водночас, знаєте, ми б хотіли, щоб ця війна закінчилася. Ми вважаємо, що для росії було б добре, якби ця війна закінчилася Тож ми порушимо це питання і, як я вже казав, США залишаються відкритими та готовими відіграти конструктивну роль у припиненні цієї війни, якщо з'явиться така можливість, а вона може з'явитися Ми відкриті до того, щоб відіграти цю роль, бо вважаємо, що зараз, і гадаю, росіяни погодяться, ми, мабуть, єдина країна у світі, яка може відіграти таку роль у спробах покласти цьому край

Останній Капіталіст

38,870 views • 1 month ago

Червінський: Андрія Єрмака у 2019-му мені представили як людину, яка "буде формувати кадрову політику СБУ". "Перша наша зустріч з Єрмаком — їх було дві — і вона дала старт, чому я потім став таким критиком влади. Сергій Шумський, це людина, яка товаришувалася з Денисом Єрмаком близько. Він після перемоги Зеленського прийшов до мене і каже, що прийшли люди, яких я гарно знаю, і вони озвучують тези, що вони хочуть змінити Службу безпеки України на краще, побороти в ній корупцію, корупційні схеми, економічні схеми. Запропонували зустріч з Андрієм Єрмаком. На той момент я навіть не знав, хто це такий. Каже, це людина, яка буде формувати — він вже тоді заявив — що він буде формувати кадрову політику СБУ. Я здивувався, мовляв, як це може бути. Ми з ним зустрілися і сказав, що так, нам такі люди цікаві, тому що ми ведемо війну з росіянами, це наші результати. Він підтвердив, що їм це цікаво. Потім відбулася ще одна така зустріч, а вже за 2-3 дні після другої зустрічі до мене підходить цей Сергій і каже, що Романе, мені дуже соромно тобі це казати, я розумію, що, мабуть, я не маю права навіть від цього казати, але мене Денис попросив за ці дві зустрічі по 10 тисяч доларів з тебе, щоб ти заплатив. Розумієте, дисонанс такий. Він каже, що ми боремося з корупцією, але просить грошей. Я відповів, що готовий їх вже посадити до в'язниці".
1:18

Червінський: Андрія Єрмака у 2019-му мені представили як людину, яка "буде формувати кадрову політику СБУ". "Перша наша зустріч з Єрмаком — їх було дві — і вона дала старт, чому я потім став таким критиком влади. Сергій Шумський, це людина, яка товаришувалася з Денисом Єрмаком близько. Він після перемоги Зеленського прийшов до мене і каже, що прийшли люди, яких я гарно знаю, і вони озвучують тези, що вони хочуть змінити Службу безпеки України на краще, побороти в ній корупцію, корупційні схеми, економічні схеми. Запропонували зустріч з Андрієм Єрмаком. На той момент я навіть не знав, хто це такий. Каже, це людина, яка буде формувати — він вже тоді заявив — що він буде формувати кадрову політику СБУ. Я здивувався, мовляв, як це може бути. Ми з ним зустрілися і сказав, що так, нам такі люди цікаві, тому що ми ведемо війну з росіянами, це наші результати. Він підтвердив, що їм це цікаво. Потім відбулася ще одна така зустріч, а вже за 2-3 дні після другої зустрічі до мене підходить цей Сергій і каже, що Романе, мені дуже соромно тобі це казати, я розумію, що, мабуть, я не маю права навіть від цього казати, але мене Денис попросив за ці дві зустрічі по 10 тисяч доларів з тебе, щоб ти заплатив. Розумієте, дисонанс такий. Він каже, що ми боремося з корупцією, але просить грошей. Я відповів, що готовий їх вже посадити до в'язниці".

5 канал 🇺🇦

10,123 views • 3 months ago

Спробую відновити, наскільки це можливо, картинку одного епізоду нашої спільної з Веганом роботи. Скоріш за все, це була середина грудня 2023 року, на околицях АКХЗ (див. перше фото). Друге фото – наближення на частину заводу та прилеглої території, де і відбувались події які я опишу далі. "ПКМ" - моя позиція на той момент (там у нас був не тільки ПКМ, але в основному працювали з нього), "Гранатомет" - позиція Вегана з його 40-мм станковим Mk-19. Окремо зазначена точка "Відео" - більш рання позиція з якою у мене зберігся відеозапис (теж додається), який дозволяє оцінити прилеглу місцевість (коли я спрямовую камеру і кажу що "десь там підори" - це і є напрямок на той самий шматок посадки, позначений як "10 русских"). В той самий день мало того, що на дворі були зима і дубак, так ще й цього прекрасного дня ліг особливо густий туман, який нехай і не перетворив погоду на нельотну, але зробив польоти дронів на кілька годин абсолютно безглуздим заняттям через нульову видимість. Росіяни, вже поклавши сотні трупів кількома шарами в одних і тих же місцях, навчились на своїх помилках користуватися погодою і відповідно вирішили на повну використати густий туман - відразу на кількох напрямках висунулося по відділенню піхоти, в тому числі і в секторі, який я посилено моніторив з позиції "ПКМ". Але ось хоч ПКМ у нас і був, але планки Пікаттіні на нього ще не було, і можна було замість точної стрільби по тепловізійному прицілу тільки дуже приблизно навалити по орієнтирах - тобто просто трохи залякати відділення піхоти і змусити їх залягти, але не вбити нікого. Мене це не влаштувало, багато в чому з егоїстичних мотивів - якщо це відділення прорветься на завод і досидить на ньому до ночі, то чергувати вночі буде дуже страшно. З ненульовою ймовірністю хтось із цих циркачів, уже перебуваючи на заводі, пролізе під покровом ночі та туману через рідкий ланцюг СПшек вглиб заводу, заляже там і потім розстріляє когось із нас у спину в найнесподіванішому місці. Для вирішення цієї проблеми я зв'язався з Веганом по рації і запропонував йому попрацювати разом - я з теплаком даю йому коригування на відділення піхоти, яке лізе у повний ріст по посадці і взагалі нічого не боїться, а він їх знищує. Було дві проблеми - від найпершого в ланцюжку росіянина до кута паркану з нашою СПшкою було десятка три метрів, і з огляду на складний рельєф Веган міг би легко влучити і в наших. До того ж кількість 40-мм гранат була дуже обмежена, і промазати означало втратити шанс їх вбити. Так що коли після пари пристрілювальних гранат настав час приймати рішення, чи давати по цій пристрілці повноцінну чергу, я візуалізував еліпс розсіювання, наклав на нього гауссіану і зайнявся іншою ментальною гімнастикою, щоб ну хоч якось на око прикинути ймовірність що черга полетить куди треба. В результаті я вирішив, що ризик виправданий, а в снайперські здібності Вегана я вірю, я дав йому відмашку і він пустив довгу чергу 40-мм HEDP, які практично ідеально лягли вздовж посадки. Частина цих гранат вибухнула в кронах дерев, частина - вже на землі, а одна граната, судячи з усього, взагалі потрапила прямо в підара, враховуючи, що з одного силуета полетіло багато теплих бризок. В результаті звідти змогли втікти лише три російських піхотинця – більш ніж за дві доби мого чергування на цій позиції звідти більше ніхто так і не виповз, і нашій ділянці заводу туманний прорив більше не загрожував. Найсумніше те що відеофіксації не було, тому що дрони не літали, доповідь хоча б по радійці про ворожі втрати я теж не зробив, тому що з самого початку просто бачив що пішли троє, і думав що може бути решта семеро просто залягли і вийдуть з посадки пізніше. Тільки через пару діб, коли і дрони відновили регулярні польоти, я зрозумів, що ці семеро зайвохромосомних самураїв просто померли прямо на місці. За один тільки цей епізод масового геноциду русні за одне натискання гашетки я б йому дав грамоту типу "ніхуя собі ти рекс", бо інших людей які могли б повторити таку ювелірну роботу я не знаю.
0:40

Спробую відновити, наскільки це можливо, картинку одного епізоду нашої спільної з Веганом роботи. Скоріш за все, це була середина грудня 2023 року, на околицях АКХЗ (див. перше фото). Друге фото – наближення на частину заводу та прилеглої території, де і відбувались події які я опишу далі. "ПКМ" - моя позиція на той момент (там у нас був не тільки ПКМ, але в основному працювали з нього), "Гранатомет" - позиція Вегана з його 40-мм станковим Mk-19. Окремо зазначена точка "Відео" - більш рання позиція з якою у мене зберігся відеозапис (теж додається), який дозволяє оцінити прилеглу місцевість (коли я спрямовую камеру і кажу що "десь там підори" - це і є напрямок на той самий шматок посадки, позначений як "10 русских"). В той самий день мало того, що на дворі були зима і дубак, так ще й цього прекрасного дня ліг особливо густий туман, який нехай і не перетворив погоду на нельотну, але зробив польоти дронів на кілька годин абсолютно безглуздим заняттям через нульову видимість. Росіяни, вже поклавши сотні трупів кількома шарами в одних і тих же місцях, навчились на своїх помилках користуватися погодою і відповідно вирішили на повну використати густий туман - відразу на кількох напрямках висунулося по відділенню піхоти, в тому числі і в секторі, який я посилено моніторив з позиції "ПКМ". Але ось хоч ПКМ у нас і був, але планки Пікаттіні на нього ще не було, і можна було замість точної стрільби по тепловізійному прицілу тільки дуже приблизно навалити по орієнтирах - тобто просто трохи залякати відділення піхоти і змусити їх залягти, але не вбити нікого. Мене це не влаштувало, багато в чому з егоїстичних мотивів - якщо це відділення прорветься на завод і досидить на ньому до ночі, то чергувати вночі буде дуже страшно. З ненульовою ймовірністю хтось із цих циркачів, уже перебуваючи на заводі, пролізе під покровом ночі та туману через рідкий ланцюг СПшек вглиб заводу, заляже там і потім розстріляє когось із нас у спину в найнесподіванішому місці. Для вирішення цієї проблеми я зв'язався з Веганом по рації і запропонував йому попрацювати разом - я з теплаком даю йому коригування на відділення піхоти, яке лізе у повний ріст по посадці і взагалі нічого не боїться, а він їх знищує. Було дві проблеми - від найпершого в ланцюжку росіянина до кута паркану з нашою СПшкою було десятка три метрів, і з огляду на складний рельєф Веган міг би легко влучити і в наших. До того ж кількість 40-мм гранат була дуже обмежена, і промазати означало втратити шанс їх вбити. Так що коли після пари пристрілювальних гранат настав час приймати рішення, чи давати по цій пристрілці повноцінну чергу, я візуалізував еліпс розсіювання, наклав на нього гауссіану і зайнявся іншою ментальною гімнастикою, щоб ну хоч якось на око прикинути ймовірність що черга полетить куди треба. В результаті я вирішив, що ризик виправданий, а в снайперські здібності Вегана я вірю, я дав йому відмашку і він пустив довгу чергу 40-мм HEDP, які практично ідеально лягли вздовж посадки. Частина цих гранат вибухнула в кронах дерев, частина - вже на землі, а одна граната, судячи з усього, взагалі потрапила прямо в підара, враховуючи, що з одного силуета полетіло багато теплих бризок. В результаті звідти змогли втікти лише три російських піхотинця – більш ніж за дві доби мого чергування на цій позиції звідти більше ніхто так і не виповз, і нашій ділянці заводу туманний прорив більше не загрожував. Найсумніше те що відеофіксації не було, тому що дрони не літали, доповідь хоча б по радійці про ворожі втрати я теж не зробив, тому що з самого початку просто бачив що пішли троє, і думав що може бути решта семеро просто залягли і вийдуть з посадки пізніше. Тільки через пару діб, коли і дрони відновили регулярні польоти, я зрозумів, що ці семеро зайвохромосомних самураїв просто померли прямо на місці. За один тільки цей епізод масового геноциду русні за одне натискання гашетки я б йому дав грамоту типу "ніхуя собі ти рекс", бо інших людей які могли б повторити таку ювелірну роботу я не знаю.

Alex

46,360 views • 1 year ago

23 листопада 2025 року «Європейська Солідарність» звернулась до колег у парламенті, щоб зібрати підписи та відправити у відставку уряд, де половина складу є фігурантами «міндічгейту» та корупціонерами. Починаючи з 25 листопада, ми наполягали на створенні коаліції національної єдності у Верховній Раді. Заява Микити Потураєва про складання повноважень народного депутата сьогодні яскраво свідчить про те, що в парламенті немає монобільшості, а тому є ризик незаконних дій під час формування нового уряду. Сьогодні буда зустріч із кандидатом на посаду прем’єра. І можу наголосити, що Сергій Корецький справив позитивне враження. Але ми підняли питання, чому у списку нового уряду немає Михайла Федорова? Чому його кандидатуру на посаду міністра оборони не змогли відстояти? Це дозволило б владі уникнути картонкового майдану. Чому Верховна Рада не здатна запросити чинного міністра оборони, щоб заслухати його звіт? Чого боятись? Наявність Федорові в уряді — це посилення Кабміну чи послаблення? Відповідь очевидна. Ми виступали за відставку попереднього уряду для того, щоб мати змогу формувати уряд національної єдності. Сергій Корецький — це представник ані партійного уряду, ані монобільшості. Тому я хотів би, щоб ми скористались цим шансом. Щоб парламент повернув собі суб’єктність. Щоб він ніс конституційну відповідальність за Уряд. Також на зустрічі із Сергієм ми підняли питання повернення 40 мільярдів гривень армії. Питання повернення військового ПДФО у бригади. Питання ліквідації програми «національний кешбек». Питання забезпечення незалежності антикорупційних органів. І на наше здивування, почули відповідь, що вони готові із цим працювати, працювати в діалозі із парламентом. Подивимось.
3:01

23 листопада 2025 року «Європейська Солідарність» звернулась до колег у парламенті, щоб зібрати підписи та відправити у відставку уряд, де половина складу є фігурантами «міндічгейту» та корупціонерами. Починаючи з 25 листопада, ми наполягали на створенні коаліції національної єдності у Верховній Раді. Заява Микити Потураєва про складання повноважень народного депутата сьогодні яскраво свідчить про те, що в парламенті немає монобільшості, а тому є ризик незаконних дій під час формування нового уряду. Сьогодні буда зустріч із кандидатом на посаду прем’єра. І можу наголосити, що Сергій Корецький справив позитивне враження. Але ми підняли питання, чому у списку нового уряду немає Михайла Федорова? Чому його кандидатуру на посаду міністра оборони не змогли відстояти? Це дозволило б владі уникнути картонкового майдану. Чому Верховна Рада не здатна запросити чинного міністра оборони, щоб заслухати його звіт? Чого боятись? Наявність Федорові в уряді — це посилення Кабміну чи послаблення? Відповідь очевидна. Ми виступали за відставку попереднього уряду для того, щоб мати змогу формувати уряд національної єдності. Сергій Корецький — це представник ані партійного уряду, ані монобільшості. Тому я хотів би, щоб ми скористались цим шансом. Щоб парламент повернув собі суб’єктність. Щоб він ніс конституційну відповідальність за Уряд. Також на зустрічі із Сергієм ми підняли питання повернення 40 мільярдів гривень армії. Питання повернення військового ПДФО у бригади. Питання ліквідації програми «національний кешбек». Питання забезпечення незалежності антикорупційних органів. І на наше здивування, почули відповідь, що вони готові із цим працювати, працювати в діалозі із парламентом. Подивимось.

Петро Порошенко

28,321 views • 1 month ago

Під носом СБУ в 2023 особа, яка мала прибуток з російськоі компанії, яка зараз збирає гроші на армію рф 🤯 без проблем пройшла спецперевірку СБУ і … стала замом керівника БЕБ в Одесі 📍ось чому реформа БЕБ була така важлива. 📍ось чому ми так боролись аби був призначений новий директор і почалось очищення БЕБ Очищення ось і почалось. Цей горе Скупінський викритий, вже з підозрою і звільнений. ☝🏻Але в мене запитано до СБУ: 1. Як? Як особа, яка станом на 2023 зберігала частку в бізнесі на окупованій територіі і отримувала з нього прибуток, пройшла вашу спец перевірку, після чого зайняла керівну посаду в правоохоронному БЕБ? 2. Чи, мабуть, не тому, що раніше БЕБ було недоторканою структурою в праоохороннй системі для своїх - таким собі елітним підрозділом для «нагинання» бізнесу? ☝🏻Але це не кінець. Бо, здається, тут робота і для антикор органів є: 📍Живе Скупінський з 28 грудня 2023 в Одесі в квартирі Валентини Соколової, його тещі 📍Варітсть такої квартири - 15 мільйонів. 📍 Теща купила цю хату день в день, коли він почав там жити. Квартира куплена явно в інтересах Скупінського і явно для того аби не морочить йому голову, як показати кошти на цю квартиру в декларації. 📍Дружина Скупінська Олена в 2021 призначена суддею Одеського окружного адміністративного суду. Подружжя спільно володіє коштовним автопарком та великою кількістю готівки та коштів на банківських рахунках: - 170 000 доларів США готівкою; - 12 000 доларів США на банківських рахунках. ☝🏻Але і це не кінець, бо далі комічне: Скупінський такий жадібний, що при усіх цих грошах с автопарках і квартирах не нехтував оформити собі допогу ВПО і.. 2 тисячі гривень кешбеку. Скільки таких скупих Скупінських в БЕБ, яке ще тільки починає проходити через очищення можна вже розуміти. Спецперевірку СБУ основне пройшли всі…
0:54

Під носом СБУ в 2023 особа, яка мала прибуток з російськоі компанії, яка зараз збирає гроші на армію рф 🤯 без проблем пройшла спецперевірку СБУ і … стала замом керівника БЕБ в Одесі 📍ось чому реформа БЕБ була така важлива. 📍ось чому ми так боролись аби був призначений новий директор і почалось очищення БЕБ Очищення ось і почалось. Цей горе Скупінський викритий, вже з підозрою і звільнений. ☝🏻Але в мене запитано до СБУ: 1. Як? Як особа, яка станом на 2023 зберігала частку в бізнесі на окупованій територіі і отримувала з нього прибуток, пройшла вашу спец перевірку, після чого зайняла керівну посаду в правоохоронному БЕБ? 2. Чи, мабуть, не тому, що раніше БЕБ було недоторканою структурою в праоохороннй системі для своїх - таким собі елітним підрозділом для «нагинання» бізнесу? ☝🏻Але це не кінець. Бо, здається, тут робота і для антикор органів є: 📍Живе Скупінський з 28 грудня 2023 в Одесі в квартирі Валентини Соколової, його тещі 📍Варітсть такої квартири - 15 мільйонів. 📍 Теща купила цю хату день в день, коли він почав там жити. Квартира куплена явно в інтересах Скупінського і явно для того аби не морочить йому голову, як показати кошти на цю квартиру в декларації. 📍Дружина Скупінська Олена в 2021 призначена суддею Одеського окружного адміністративного суду. Подружжя спільно володіє коштовним автопарком та великою кількістю готівки та коштів на банківських рахунках: - 170 000 доларів США готівкою; - 12 000 доларів США на банківських рахунках. ☝🏻Але і це не кінець, бо далі комічне: Скупінський такий жадібний, що при усіх цих грошах с автопарках і квартирах не нехтував оформити собі допогу ВПО і.. 2 тисячі гривень кешбеку. Скільки таких скупих Скупінських в БЕБ, яке ще тільки починає проходити через очищення можна вже розуміти. Спецперевірку СБУ основне пройшли всі…

Martina Boguslavets

32,143 views • 10 months ago

У мене є лише одне питання: чому поляки не хочуть говорити про власні злочини, зокрема про те, як на Волині було знищено 20 000 українців? Вони уникають розмови про повну історію — від 1920-х до 1947 року, коли проводилися полонізація, пацифікація, вбивства полонених, концтабори для українців, вбивство дітей та жінок на Волині, переселення й позбавлення майна, а також операція «Вісла». Це тривало майже сорок років. Чому вони викреслили ці 40 років зі своєї історії? Ведуча (Агнешка Гоздира): ​«Останнім часом я спілкувалася з багатьма експертами, і ви робите саме те, що я від них чула, і що я вважаю взагалі непотрібним. Тобто: досить уже цього занурення в чутливість українців, які, мовляв, бачать Бандеру інакше, ніж ми, які мусять те, мусять се... Мусять, воюють, ми це цінуємо, поважаємо. Натомість ми перебуваємо в Польщі й хотіли б, щоб розуміли і нас. Перестаньмо бути такими, знаєте, надмірно емпатичними». ​Гість (С. Цьвік): ​«Звісно, але я розумію, розумію, що далеко не всім сподобається те, що я скажу, бо я не буду говорити те, що дехто хотів би почути, а говоритиму правду. А правда полягає в тому, що ми вважаємо себе кращими за українців. Так, ми вважаємо українців гіршими... через призму геноциду та етнічних чисток на Волині, де Бандери тоді навіть не було...» ​Ведуча: ​«Я не знаю, який висновок із вашої заяви, бо я також не до кінця розумію, про що йдеться, коли ви кажете, що "ми вважаємо себе кращими за українців". У якому сенсі? У якому сенсі ми вважаємо себе кращими?» ​Гість: ​«У тому сенсі, що ми можемо вирішувати за них. Що саме ми можемо...» ​Ведуча: ​«Ні, тому що ми не хочемо вирішувати за них у їхніх інших справах. Ми лише хочемо, щоб у них на пам'ятниках не стояли люди, які найжорстокішим чином винищували поляків. Ось чого ми хочемо. Хіба це забагато?» ​Гість: ​«Вони, мабуть, хотіли б, щоб на наших пам'ятниках не з'являлися...» ​Ведуча: ​«Але історична правда одна...»
1:39

У мене є лише одне питання: чому поляки не хочуть говорити про власні злочини, зокрема про те, як на Волині було знищено 20 000 українців? Вони уникають розмови про повну історію — від 1920-х до 1947 року, коли проводилися полонізація, пацифікація, вбивства полонених, концтабори для українців, вбивство дітей та жінок на Волині, переселення й позбавлення майна, а також операція «Вісла». Це тривало майже сорок років. Чому вони викреслили ці 40 років зі своєї історії? Ведуча (Агнешка Гоздира): ​«Останнім часом я спілкувалася з багатьма експертами, і ви робите саме те, що я від них чула, і що я вважаю взагалі непотрібним. Тобто: досить уже цього занурення в чутливість українців, які, мовляв, бачать Бандеру інакше, ніж ми, які мусять те, мусять се... Мусять, воюють, ми це цінуємо, поважаємо. Натомість ми перебуваємо в Польщі й хотіли б, щоб розуміли і нас. Перестаньмо бути такими, знаєте, надмірно емпатичними». ​Гість (С. Цьвік): ​«Звісно, але я розумію, розумію, що далеко не всім сподобається те, що я скажу, бо я не буду говорити те, що дехто хотів би почути, а говоритиму правду. А правда полягає в тому, що ми вважаємо себе кращими за українців. Так, ми вважаємо українців гіршими... через призму геноциду та етнічних чисток на Волині, де Бандери тоді навіть не було...» ​Ведуча: ​«Я не знаю, який висновок із вашої заяви, бо я також не до кінця розумію, про що йдеться, коли ви кажете, що "ми вважаємо себе кращими за українців". У якому сенсі? У якому сенсі ми вважаємо себе кращими?» ​Гість: ​«У тому сенсі, що ми можемо вирішувати за них. Що саме ми можемо...» ​Ведуча: ​«Ні, тому що ми не хочемо вирішувати за них у їхніх інших справах. Ми лише хочемо, щоб у них на пам'ятниках не стояли люди, які найжорстокішим чином винищували поляків. Ось чого ми хочемо. Хіба це забагато?» ​Гість: ​«Вони, мабуть, хотіли б, щоб на наших пам'ятниках не з'являлися...» ​Ведуча: ​«Але історична правда одна...»

Petrenko AndryiⒸ (Ukraine)

15,827 views • 2 months ago

Андрій Єрмак має піти. 📍1. Ми дізнались про Алі-Бабу 5 днів тому, коли я ось тут запитала керівника САП про тиск на нього 📍2. Він відповів, що є такий собі Алі-Баба, який нарізає задачі, хто і як має переслідувати детективів НАБУ і прокурорів САП - спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Тоді особисто для себе я все вирішила. Це як надлом, коли ти сподіваєшся, що гіршого не почуєш, що воно не трапиться. Але це стається. Ще раз: 📍1. Друга людина за впливом в країні на 4 році повномасштабної війни проводить наради з силовиками не про те, як боронити країну, а про те, як чинити тиск на тих, хто боронить її проти корупції і як їх засунути в СІЗО. 📍2. Друга людина в країні звинуватила студентів, в тому, що вони опублікували розмову з ним, коли вони запитували, чому він захищає присутність Олега Татарова в Офісі Президента. Того Татарова, якого МВС Януковича нагороджувало подяками, коли розганяли Майдан 📍3. Друга людина в країні організувала систему, за якої тих, хто викривав корупцію, сажали в СІЗО і звинувачували в рсосійських звʼязках. А тих, хто крав мільйони, покривала прокуратура з ДБР. Я ніколи цього не казала, але мене часто закордоном на Заході в кулуарах питають чиновники і політики різного рівня - чому Зеленський зберігає Єрмака, до якого так багато питань від громадськості. Я завжди пояснювала, що це особисте рішення Президента і не продовжувала далі цю тему. ☝🏻Тепер, Володимире Зеленський, ми точно розуміємо, для чого ви так довго зберігали Єрмака. ☝🏻Але ми не хочемо більше аби правою рукою Президента був той, хто організовує сходки силовиків для політичних переслідувань. Сьогодні рсосія завдала удару по моєму рідному Тернопол. Я дивлюсь на фото звідси із сльозами на очах. І я не розумію, як друга особа могла влаштувати все це за такої біди в країні. ☝🏻Я не жалію, що 4 дні тому задала керівнику САП Клименку це питання. Бо ми усі почули відповідь. Андрій Єрмак має піти
0:59

Андрій Єрмак має піти. 📍1. Ми дізнались про Алі-Бабу 5 днів тому, коли я ось тут запитала керівника САП про тиск на нього 📍2. Він відповів, що є такий собі Алі-Баба, який нарізає задачі, хто і як має переслідувати детективів НАБУ і прокурорів САП - спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Тоді особисто для себе я все вирішила. Це як надлом, коли ти сподіваєшся, що гіршого не почуєш, що воно не трапиться. Але це стається. Ще раз: 📍1. Друга людина за впливом в країні на 4 році повномасштабної війни проводить наради з силовиками не про те, як боронити країну, а про те, як чинити тиск на тих, хто боронить її проти корупції і як їх засунути в СІЗО. 📍2. Друга людина в країні звинуватила студентів, в тому, що вони опублікували розмову з ним, коли вони запитували, чому він захищає присутність Олега Татарова в Офісі Президента. Того Татарова, якого МВС Януковича нагороджувало подяками, коли розганяли Майдан 📍3. Друга людина в країні організувала систему, за якої тих, хто викривав корупцію, сажали в СІЗО і звинувачували в рсосійських звʼязках. А тих, хто крав мільйони, покривала прокуратура з ДБР. Я ніколи цього не казала, але мене часто закордоном на Заході в кулуарах питають чиновники і політики різного рівня - чому Зеленський зберігає Єрмака, до якого так багато питань від громадськості. Я завжди пояснювала, що це особисте рішення Президента і не продовжувала далі цю тему. ☝🏻Тепер, Володимире Зеленський, ми точно розуміємо, для чого ви так довго зберігали Єрмака. ☝🏻Але ми не хочемо більше аби правою рукою Президента був той, хто організовує сходки силовиків для політичних переслідувань. Сьогодні рсосія завдала удару по моєму рідному Тернопол. Я дивлюсь на фото звідси із сльозами на очах. І я не розумію, як друга особа могла влаштувати все це за такої біди в країні. ☝🏻Я не жалію, що 4 дні тому задала керівнику САП Клименку це питання. Бо ми усі почули відповідь. Андрій Єрмак має піти

Martina Boguslavets

23,436 views • 9 months ago

Мене вчергове не перестає дивувати українська влада. Що ми почули зараз? 12-го числа нібито було засідання РНБО. Нібито щось розглядали. Документів, що саме — немає: їх не існує в природі. 12-го нібито його підписали, а о 21:00 президент виходить в ефір і перераховує санкції. І тепер головне. 13-го зранку НБУ, посилаючись на «нормативний документ» — указ президента, який начебто вже набрав чинності, блокує мої кредитні картки та розрахункові рахунки. А самого указу — досі немає. Їм байдуже, що саме підписав Зеленський, байдуже, що є на сайті. Що це означає? Що все, що є на сайті президента, — маячня? Далі — ще серйозніше. Указ, поданий на підпис Зеленському для введення в дію санкцій, в останній версії датований 12-м числом. Питання до Офісу Зеленського: як він міг підписати вашу паперову, сумнозвісну версію, коли його в Києві не було. 12-го він виїхав, 13-го зранку був у Хмельницькому, далі — за кордоном? Факсиміле на указах не ставляться. Делегувати право підпису неможливо. Вносити зміни після засідання РНБО — незаконно й є фальсифікацією. Ви присвоїли собі право міняти указ, а через три дні опублікували інший — з іншими даними, іншими персональними даними, іншими санкціями та іншим терміном. І досі відмовляєтеся це пояснити. Якщо президент підписав — жодних «уточнених версій» бути не може. Станом на зараз на сайті президента два тексти указу: один — той, що підписаний, інший — перероблений. А нам кажуть: «Нам байдуже, що на сайті президента, вам потрібен папірчик з «Урядового кур’єра»». Другий указ — незаконний. Це основний доказ у суді. Те, що ви сфабрикували і сфальсифікували, — це порушення закону. І вже цього достатньо для негайного скасування указу — не лише тому, що він необґрунтований і без підстав, а тому, що внесення змін до підписаного указу — поза законом. Замість пояснити, як одночасно на сайті президента можуть існувати два укази й яким алгоритмом ви присвоїли собі право вносити зміни в указ президента, ви поводитеся так, ніби саме ви — президент. Може, насправді вам не потрібні ані засідання РНБО, ані підпис Зеленського, щоб запроваджувати санкції? Будете вкладати уточнюючі папірці в «Урядовому кур’єрі»? Тут це не пройшло. У нас є офіційна відповідь з боку «Урядового кур’єра» народному депутату, яка спростовує вашу версію. Припиніть брехати. Зайдіть на сайт президента, переконайтеся в наявності двох указів і принесіть вибачення. Це — єдиний гідний вихід для вас.
5:12

Мене вчергове не перестає дивувати українська влада. Що ми почули зараз? 12-го числа нібито було засідання РНБО. Нібито щось розглядали. Документів, що саме — немає: їх не існує в природі. 12-го нібито його підписали, а о 21:00 президент виходить в ефір і перераховує санкції. І тепер головне. 13-го зранку НБУ, посилаючись на «нормативний документ» — указ президента, який начебто вже набрав чинності, блокує мої кредитні картки та розрахункові рахунки. А самого указу — досі немає. Їм байдуже, що саме підписав Зеленський, байдуже, що є на сайті. Що це означає? Що все, що є на сайті президента, — маячня? Далі — ще серйозніше. Указ, поданий на підпис Зеленському для введення в дію санкцій, в останній версії датований 12-м числом. Питання до Офісу Зеленського: як він міг підписати вашу паперову, сумнозвісну версію, коли його в Києві не було. 12-го він виїхав, 13-го зранку був у Хмельницькому, далі — за кордоном? Факсиміле на указах не ставляться. Делегувати право підпису неможливо. Вносити зміни після засідання РНБО — незаконно й є фальсифікацією. Ви присвоїли собі право міняти указ, а через три дні опублікували інший — з іншими даними, іншими персональними даними, іншими санкціями та іншим терміном. І досі відмовляєтеся це пояснити. Якщо президент підписав — жодних «уточнених версій» бути не може. Станом на зараз на сайті президента два тексти указу: один — той, що підписаний, інший — перероблений. А нам кажуть: «Нам байдуже, що на сайті президента, вам потрібен папірчик з «Урядового кур’єра»». Другий указ — незаконний. Це основний доказ у суді. Те, що ви сфабрикували і сфальсифікували, — це порушення закону. І вже цього достатньо для негайного скасування указу — не лише тому, що він необґрунтований і без підстав, а тому, що внесення змін до підписаного указу — поза законом. Замість пояснити, як одночасно на сайті президента можуть існувати два укази й яким алгоритмом ви присвоїли собі право вносити зміни в указ президента, ви поводитеся так, ніби саме ви — президент. Може, насправді вам не потрібні ані засідання РНБО, ані підпис Зеленського, щоб запроваджувати санкції? Будете вкладати уточнюючі папірці в «Урядовому кур’єрі»? Тут це не пройшло. У нас є офіційна відповідь з боку «Урядового кур’єра» народному депутату, яка спростовує вашу версію. Припиніть брехати. Зайдіть на сайт президента, переконайтеся в наявності двох указів і принесіть вибачення. Це — єдиний гідний вихід для вас.

Петро Порошенко

28,797 views • 10 months ago

Сьогодні у Верховній Раді обговорюється не проста угода. Це тест на зрілість влади та її спроможність укладати стратегічні союзи відповідально, прозоро, з повагою до національного інтересу і до партнерів. Мова йде точно не про копалини. Йдеться про довіру — довіру Сполучених Штатів Америки. Держави, яка надає нам зброю, санкції та дипломатичний щит. Вже пʼять місяців, як цю довіру поставлено під загрозу. Недбало, по-дилетантськи, похапцем. Бо перемови провели так, ніби обмінювали не ресурси на безпеку, а суверенітет — на ресурси. Влада це розуміє, тому президента в залі Верховної Ради сьогодні немає. І тому не він подав цю угоду. На ратифікацію винесено документ не з високими державницькими візіями, а продукт пʼяти-шести знаменитих менеджерів, яких ніхто не знає. Та які так і не спромоглися навіть пояснити ні народу України, ні «Європейській Солідарності», що ми взагалі підписали. Не буває стратегічного партнерства без стратегічної поваги. Не буває прозорості, якщо існують таємничі додатки. Додатки та таємниці від парламенту, від народу, що воює, та від суспільства, яке одинадцять років захищає суверенітет. Народ запитує: «Де в угоді слова про безпеку? Коли буде припинення війни? Коли буде мир? Чи хоча б перемир’я?» Хочу нагадати, що останні півроку ми в «Європейській Солідарності» постійно говорили про стратегічну важливість партнерства зі США, без якого не буде ані перемоги, ані миру. Не ми пропонували надра в обмін на безпеку в «плані перемоги» президента Зеленського. І не «ЄС» розганяла антиамериканську істерію, щоб здобути два міфічних відсотки рейтингу. Ми весь час били на сполох і казали, що це дорога до катастрофи. І не треба перекладати з хворої голови на здорову замість вибачитися і залучити всіх, об’єднавши для роботи на український інтерес. Ми — за чесну угоду. Для цього ми пропонуємо: два читання — як того вимагає Регламент. Перше — вже зараз. А друге — після того, як будуть внесені ключові принципи. Або проголосувати їх в нашій заяві до ратифікації зараз: це — посилання на українсько-американську угоду про гарантії безпеки. З Кримською декларацією, яку я ініціював з президентом Трампом. З нормою про спрямування частини прибутків на американську військову допомогу для ЗСУ вже. І, звісно, висновок Конституційного Суду — бо правова чистота ратифікації є умовою її легітимності в очах українців та наших партнерів. Маємо діяти професійно і патріотично. Бо лише так можна повернути довіру. І лише з довірою — виграти в росії.
3:10

Сьогодні у Верховній Раді обговорюється не проста угода. Це тест на зрілість влади та її спроможність укладати стратегічні союзи відповідально, прозоро, з повагою до національного інтересу і до партнерів. Мова йде точно не про копалини. Йдеться про довіру — довіру Сполучених Штатів Америки. Держави, яка надає нам зброю, санкції та дипломатичний щит. Вже пʼять місяців, як цю довіру поставлено під загрозу. Недбало, по-дилетантськи, похапцем. Бо перемови провели так, ніби обмінювали не ресурси на безпеку, а суверенітет — на ресурси. Влада це розуміє, тому президента в залі Верховної Ради сьогодні немає. І тому не він подав цю угоду. На ратифікацію винесено документ не з високими державницькими візіями, а продукт пʼяти-шести знаменитих менеджерів, яких ніхто не знає. Та які так і не спромоглися навіть пояснити ні народу України, ні «Європейській Солідарності», що ми взагалі підписали. Не буває стратегічного партнерства без стратегічної поваги. Не буває прозорості, якщо існують таємничі додатки. Додатки та таємниці від парламенту, від народу, що воює, та від суспільства, яке одинадцять років захищає суверенітет. Народ запитує: «Де в угоді слова про безпеку? Коли буде припинення війни? Коли буде мир? Чи хоча б перемир’я?» Хочу нагадати, що останні півроку ми в «Європейській Солідарності» постійно говорили про стратегічну важливість партнерства зі США, без якого не буде ані перемоги, ані миру. Не ми пропонували надра в обмін на безпеку в «плані перемоги» президента Зеленського. І не «ЄС» розганяла антиамериканську істерію, щоб здобути два міфічних відсотки рейтингу. Ми весь час били на сполох і казали, що це дорога до катастрофи. І не треба перекладати з хворої голови на здорову замість вибачитися і залучити всіх, об’єднавши для роботи на український інтерес. Ми — за чесну угоду. Для цього ми пропонуємо: два читання — як того вимагає Регламент. Перше — вже зараз. А друге — після того, як будуть внесені ключові принципи. Або проголосувати їх в нашій заяві до ратифікації зараз: це — посилання на українсько-американську угоду про гарантії безпеки. З Кримською декларацією, яку я ініціював з президентом Трампом. З нормою про спрямування частини прибутків на американську військову допомогу для ЗСУ вже. І, звісно, висновок Конституційного Суду — бо правова чистота ратифікації є умовою її легітимності в очах українців та наших партнерів. Маємо діяти професійно і патріотично. Бо лише так можна повернути довіру. І лише з довірою — виграти в росії.

Петро Порошенко

18,114 views • 1 year ago

23 листопада 2025 року більше ста народних депутатів, представники кожної фракції, поставили свої підписи за відставку уряду, якому сьогодні так аплодує Верховна Рада. Це божевілля. Якщо депутати так плескають, то чому уряд відправляють у відставку? Якщо вони такі хороші, то чого влада не дала їм допрацювати рік? Я дам вам відповідь, бо не згоден із вдячністю уряду за цей «прекрасний рік», що лунає у залі парламенту. Більшість українців з владою живуть ніби в різних країнах. Це уряд «міндічгейту». Уряд віцепремʼєрів, яким має бути пред’явлена підозра та які мають бути на лаві підсудних у той час, коли приходять до Верховної Ради слухати оплески на власну адресу. Уряд, що не здійснив реформу європейської інтеграції. Уряд, який не відкрив 4 із 6 кластерів. Уряд, який чітко декларує відсутність верховенства права в країні. Уряд, який ініціює незаконні, неконституційні, позасудові санкції проти громадян України. Уряд, який увійде в історію як уряд кешбеків і «є-баків». Вони — це уряд популістів, які грабують Збройні Сили України. У цьому разі хочу поставити владі одне запитання. Чому для того, щоб підтримати нашу вимогу про відставку цього уряду, знадобилося 8 місяців? Чого чекали урядовці та Офіс Президента? Хіба з «міндічгейту» не було зрозуміло від самого початку? Хіба це не стало зрозуміло після того, як Верховну Раду примусили проголосувати за атаку на антикорупційну інфраструктуру? Хіба не було це зрозуміло за рішеннями, через які ми увійшли в жорстку конфронтацію з нашими міжнародними партнерами?
2:58

23 листопада 2025 року більше ста народних депутатів, представники кожної фракції, поставили свої підписи за відставку уряду, якому сьогодні так аплодує Верховна Рада. Це божевілля. Якщо депутати так плескають, то чому уряд відправляють у відставку? Якщо вони такі хороші, то чого влада не дала їм допрацювати рік? Я дам вам відповідь, бо не згоден із вдячністю уряду за цей «прекрасний рік», що лунає у залі парламенту. Більшість українців з владою живуть ніби в різних країнах. Це уряд «міндічгейту». Уряд віцепремʼєрів, яким має бути пред’явлена підозра та які мають бути на лаві підсудних у той час, коли приходять до Верховної Ради слухати оплески на власну адресу. Уряд, що не здійснив реформу європейської інтеграції. Уряд, який не відкрив 4 із 6 кластерів. Уряд, який чітко декларує відсутність верховенства права в країні. Уряд, який ініціює незаконні, неконституційні, позасудові санкції проти громадян України. Уряд, який увійде в історію як уряд кешбеків і «є-баків». Вони — це уряд популістів, які грабують Збройні Сили України. У цьому разі хочу поставити владі одне запитання. Чому для того, щоб підтримати нашу вимогу про відставку цього уряду, знадобилося 8 місяців? Чого чекали урядовці та Офіс Президента? Хіба з «міндічгейту» не було зрозуміло від самого початку? Хіба це не стало зрозуміло після того, як Верховну Раду примусили проголосувати за атаку на антикорупційну інфраструктуру? Хіба не було це зрозуміло за рішеннями, через які ми увійшли в жорстку конфронтацію з нашими міжнародними партнерами?

Петро Порошенко

17,642 views • 1 month ago

Востаннє у залі Київської міської ради я був 24 і 25 лютого 2022 року. Ми всі пам’ятаємо ті дні. Вулиці столиці були порожні. Не було ні поліції, ні СБУ, ні ТЦК, ні правоохоронців, ні ДБР. Боронити Київ лишилися 72-га бригада. Наші десантники 80-ї і 81-ї бригад. 169-й центр. Сили спеціальних операцій. І підрозділи територіальної оборони — 112-й і 41-й. І разом із ними — тисячі добровольців. У перший день у нашому офісі зібралися дві тисячі людей. На питання, чому вони прийшли, відповідь була дуже проста: казали, що у вас тут можна отримати автомати. І тоді не стояло питання, кому, як і з ким об’єднуватися. Ми тоді всі були єдині. І саме від цієї єдності залежало, чи вистоїть Київ. Але небезпека, яка сьогодні сконцентрувалася над Києвом, не менша, ніж чотири роки тому. Але є величезна проблема: сьогодні нам бракує єдності. Кількість запусків балістичних ракет по Києву не порівнюється з жодним іншим населеним пунктом чи територіальною громадою України. І це атака не проти Банкової чи Хрещатика. Це атака проти України. Вони дуже хотіли, щоб Київ зламався, щоб Київ утік, щоб Київ замерз. Але наші з вами зусилля не дали цього зробити. Саме тому мені бридко сьогодні бачити дискусію, коли Банкова намагається перекинути відповідальність на Кличка, на міську раду, аби самим відійти від повної відповідальності, яку несе держава. І так, ми виступили проти вилучення у місцевого самоврядування коштів податку на доходи фізичних осіб. Якщо сьогодні порахувати, скільки коштів за рахунок ПДФО було вилучено з бюджету Києва, то це 24 мільярди гривень. Але на цьому не зупинилися. Вони поставили нове питання: давайте вилучимо з бюджету міста Києва ще 8 мільярдів гривень. І на запитання — а чому? — жодної притомної відповіді немає. Бо закони про місцеве самоврядування не дають права робити подібні речі. Просто Міндічу дуже потрібні гроші. Бо у них там Чернишов, Алі-Баба і ще багато охочих до ресурсів. Грошей їм не вистачає — тож вирішили збирати їх із Києва. Але чому ми сьогодні тут? До нашої команди звернувся міський голова з проханням підтримати плани столиці на наступний рік. Ми готові підтримати це зробити. Але ми точно братимемо участь у його доопрацюванні, щоб був використаний увесь наш досвід. Досвід компетентних, ефективних, професійних людей. Ми переконані, що система енергетичної децентралізації — це шлях, який має бути започаткований у Києві. І вважаємо, що Міністерство фінансів має випустити спеціальні облігації державної внутрішньої позики на 20 мільярдів гривень із цільовим призначенням — вирішення питання енергозабезпечення міста Києва і підготовки міста до зими. Це не подарунок і не політична подачка. Це відповідальне бюджетне рішення. І сьогодні наше завдання дуже просте — не з’ясовувати стосунки, а зробити так, щоб Київ був готовий до наступної зими. Саме тому ми готові об’єднуватися. Готові долучатися. Готові продемонструвати те, чого ми вимагаємо в парламенті, — коаліцію національної єдності. росіяни думали, що зможуть зламати Київ ракетами. Не змогли. І було б прикро, якби столицю ослабили вже не ракети, а бюрократія і політичні оборудки. Київ — місто, яке пережило імперії. І Київ переживе багато «незламних», «потужних» політичних амбіцій. Бо кияни дуже круті. І місто дуже круте. І представляти Київ — це велика честь. Але це і велика відповідальність.
13:36

Востаннє у залі Київської міської ради я був 24 і 25 лютого 2022 року. Ми всі пам’ятаємо ті дні. Вулиці столиці були порожні. Не було ні поліції, ні СБУ, ні ТЦК, ні правоохоронців, ні ДБР. Боронити Київ лишилися 72-га бригада. Наші десантники 80-ї і 81-ї бригад. 169-й центр. Сили спеціальних операцій. І підрозділи територіальної оборони — 112-й і 41-й. І разом із ними — тисячі добровольців. У перший день у нашому офісі зібралися дві тисячі людей. На питання, чому вони прийшли, відповідь була дуже проста: казали, що у вас тут можна отримати автомати. І тоді не стояло питання, кому, як і з ким об’єднуватися. Ми тоді всі були єдині. І саме від цієї єдності залежало, чи вистоїть Київ. Але небезпека, яка сьогодні сконцентрувалася над Києвом, не менша, ніж чотири роки тому. Але є величезна проблема: сьогодні нам бракує єдності. Кількість запусків балістичних ракет по Києву не порівнюється з жодним іншим населеним пунктом чи територіальною громадою України. І це атака не проти Банкової чи Хрещатика. Це атака проти України. Вони дуже хотіли, щоб Київ зламався, щоб Київ утік, щоб Київ замерз. Але наші з вами зусилля не дали цього зробити. Саме тому мені бридко сьогодні бачити дискусію, коли Банкова намагається перекинути відповідальність на Кличка, на міську раду, аби самим відійти від повної відповідальності, яку несе держава. І так, ми виступили проти вилучення у місцевого самоврядування коштів податку на доходи фізичних осіб. Якщо сьогодні порахувати, скільки коштів за рахунок ПДФО було вилучено з бюджету Києва, то це 24 мільярди гривень. Але на цьому не зупинилися. Вони поставили нове питання: давайте вилучимо з бюджету міста Києва ще 8 мільярдів гривень. І на запитання — а чому? — жодної притомної відповіді немає. Бо закони про місцеве самоврядування не дають права робити подібні речі. Просто Міндічу дуже потрібні гроші. Бо у них там Чернишов, Алі-Баба і ще багато охочих до ресурсів. Грошей їм не вистачає — тож вирішили збирати їх із Києва. Але чому ми сьогодні тут? До нашої команди звернувся міський голова з проханням підтримати плани столиці на наступний рік. Ми готові підтримати це зробити. Але ми точно братимемо участь у його доопрацюванні, щоб був використаний увесь наш досвід. Досвід компетентних, ефективних, професійних людей. Ми переконані, що система енергетичної децентралізації — це шлях, який має бути започаткований у Києві. І вважаємо, що Міністерство фінансів має випустити спеціальні облігації державної внутрішньої позики на 20 мільярдів гривень із цільовим призначенням — вирішення питання енергозабезпечення міста Києва і підготовки міста до зими. Це не подарунок і не політична подачка. Це відповідальне бюджетне рішення. І сьогодні наше завдання дуже просте — не з’ясовувати стосунки, а зробити так, щоб Київ був готовий до наступної зими. Саме тому ми готові об’єднуватися. Готові долучатися. Готові продемонструвати те, чого ми вимагаємо в парламенті, — коаліцію національної єдності. росіяни думали, що зможуть зламати Київ ракетами. Не змогли. І було б прикро, якби столицю ослабили вже не ракети, а бюрократія і політичні оборудки. Київ — місто, яке пережило імперії. І Київ переживе багато «незламних», «потужних» політичних амбіцій. Бо кияни дуже круті. І місто дуже круте. І представляти Київ — це велика честь. Але це і велика відповідальність.

Петро Порошенко

16,932 views • 5 months ago

Армія. Мова. Віра. ЄС. НАТО. Це вже стало загальнонаціональною ідеєю. Те, що обʼєднує українське суспільство. Сьогодні в Верховна Рада України на порядку денному є питання мови та віри. Щодо мови та культури, то це законопроєкт про статус англійської мови. Ми, безумовно, за те, щоб закріпити статус англійської мови як мови міжнародного спілкування в Україні. Але не дамо пригнічувати та обмежувати українську мову і, в тому числі, український дубляж в кіно. А також закликаю зал Верховної Ради проголосувати за відставку «міністра безкультурʼя і дезінформації», батька української цензури, людину, яка знищила український Культурний фонд, Держкіно. Також, нарешті, зрушено з мертвої точки питання віри і сьогодні голосуємо проект по московській церкві. Звичайно, це є пригнічення парламентаризму, коли вісім місяців не ставиться наш закон, але хоча б так. Сьогодні ми очікуємо від Помісного Собору Православної Церкви України прийняття рішення про ще один крок від москви — святкування Різдва, Великодня за традиційним європейським календарем. Ми наполягаємо і на відновленні електронного декларування. Але мені незрозуміло чому уряд, який веде переговори з Європейським Союзом, не вніс свій, вірогідно, пропрацьований законопроект, а передає право на його створення — монобільшості. Ми і наша команда впровадила та проголосувала електронну декларацію ще у 2015 році – вісім років тому. Просто поверніть це. Так само як і законопроекти про державне управління, корпоративне управління, децентралізацію, незалежність антикорупційних органів. І на сьогоднішній день достатньо було просто це все не скасовувати і не перешкоджати нашому шляху до Європи. Хотів би також наголосити, що ми маємо запросити у Верховну Раду Голову Служби безпеки у зв’язку з втручанням Служби безпеки в діяльність соціальних мереж, дискредитуючи наших партнерів. І звільнити або відсторонити тих, хто перешкоджає Україні. Слава Україні!
3:08

Армія. Мова. Віра. ЄС. НАТО. Це вже стало загальнонаціональною ідеєю. Те, що обʼєднує українське суспільство. Сьогодні в Верховна Рада України на порядку денному є питання мови та віри. Щодо мови та культури, то це законопроєкт про статус англійської мови. Ми, безумовно, за те, щоб закріпити статус англійської мови як мови міжнародного спілкування в Україні. Але не дамо пригнічувати та обмежувати українську мову і, в тому числі, український дубляж в кіно. А також закликаю зал Верховної Ради проголосувати за відставку «міністра безкультурʼя і дезінформації», батька української цензури, людину, яка знищила український Культурний фонд, Держкіно. Також, нарешті, зрушено з мертвої точки питання віри і сьогодні голосуємо проект по московській церкві. Звичайно, це є пригнічення парламентаризму, коли вісім місяців не ставиться наш закон, але хоча б так. Сьогодні ми очікуємо від Помісного Собору Православної Церкви України прийняття рішення про ще один крок від москви — святкування Різдва, Великодня за традиційним європейським календарем. Ми наполягаємо і на відновленні електронного декларування. Але мені незрозуміло чому уряд, який веде переговори з Європейським Союзом, не вніс свій, вірогідно, пропрацьований законопроект, а передає право на його створення — монобільшості. Ми і наша команда впровадила та проголосувала електронну декларацію ще у 2015 році – вісім років тому. Просто поверніть це. Так само як і законопроекти про державне управління, корпоративне управління, децентралізацію, незалежність антикорупційних органів. І на сьогоднішній день достатньо було просто це все не скасовувати і не перешкоджати нашому шляху до Європи. Хотів би також наголосити, що ми маємо запросити у Верховну Раду Голову Служби безпеки у зв’язку з втручанням Служби безпеки в діяльність соціальних мереж, дискредитуючи наших партнерів. І звільнити або відсторонити тих, хто перешкоджає Україні. Слава Україні!

Петро Порошенко

50,705 views • 3 years ago

Вимушений реагувати, оскільки зараз масово поширюється неправдива інформація скандального колишнього футболіста київського «Динамо» Олександра Алієва, яка може нашкодити репутації моєї бригади. Олександра Алієва всі ми добре знаємо за низьким рівнем інтелекту та алкоголізмом. В перші дні повномасштабного вторгнення Алієв повідомив, що він добровольцем пішов до лав територіальної оборони Києва. Патрулював вулиці Оболоні й не брав участі в бойових діях. Але це не завадило йому в обхід бригади, напряму через командування Сил територіальної оборони отримати статус УБД… І от зараз Алієв вирішив крінжувати далі, в інтерв’ю Славі Дьоміну він заявив, що служить в 129-му батальйоні 112-ї бригади й він є військовослужбовцем. Мушу спростувати цю наглу брехню. Оскільки, я знаю цей батальйон нашої бригади, це героїчні хлопці, які в боях здобули собі імʼя, у них багато загиблих і я не буду спокійно дивитися як цей алкаш намагається спаплюжити їх імʼя. Олександр Алієв ніколи не проходив службу як військовослужбовець в 129-му батальйоні 112-ї бригади, як власне і в інших наших регулярних підрозділах. Він тусувався у ДФТГ № 35, яке підпорядковане нашій бригаді, але учасники цього формування не мають офіційного статусу військовослужбовців Збройних Сил України на відміну від наших регулярних батальйонів, власне як військові 129-го батальйону. Я думаю не треба пояснювати чим бойова бригада відрізняється від ДФТГ у 2025 році. Командування цього ДФТГ дозволило Алієву спокійно грати в футбольчік, відвідувати VIP-ложу стадіону «Динамо» та бухати в ресторанах, ну короче, усі «тяготи важкої армійської служби» в період воєнного стану. Алієв також брехав як він «потрапляв під кулі на Оболоні» та як він має «їхати визволяти Харківщину». Всі до речі, його фото з Донбасу зроблені в рамках «волонтерських поїздок», де він не мав жодних військових задач. У квітні 2023 року Алієв за рахунок примазування до ДФТГ проігнорував повістку від Оболонського ТЦК, власне він мав бути офіційно мобілізований до регулярних військ, але він підключив звʼязки і звісно нікуди не мобілізувався. Ну а в квітні цього року я думаю ви бачили як патрульна поліція клала цього «воїна» обличчям в асфальт за опір та ознаки алкогольного спʼяніння, до слова Алієв від проходження тесту на стан спʼяніння відмовився, що за українським законодавством автоматично визнає його винним. Ну ви розумієте, це така «служба в батальйоні», бухим на Гєліку… Ну і я б не писав цей допис навіть не дивлячись на відвертий звіздьож як він «льочік у танку горів», але… Але коли дружок трохи повірив у себе і розповідає, що він десь «служить», це вже межа враховуючи, що багато спортивних журналістів у своїх матеріалах ставили його в приклад іншим. І в першу чергу це неповага та приниження тих хлопців з тероборони, які місяцями сидять в окопах та віддають своє життя та здоров’я за таких як цей брехун. А взагалі не вперше чую історії як «елітка» зашарюється в тилових ДФТГ та мутить собі відстрочки від призову. Відкрию секрет пану Алієву, що служба в ресторанах не звільняє від мобілізації, ось така несправедливість… Палкий привіт ТЦК!
0:53

Вимушений реагувати, оскільки зараз масово поширюється неправдива інформація скандального колишнього футболіста київського «Динамо» Олександра Алієва, яка може нашкодити репутації моєї бригади. Олександра Алієва всі ми добре знаємо за низьким рівнем інтелекту та алкоголізмом. В перші дні повномасштабного вторгнення Алієв повідомив, що він добровольцем пішов до лав територіальної оборони Києва. Патрулював вулиці Оболоні й не брав участі в бойових діях. Але це не завадило йому в обхід бригади, напряму через командування Сил територіальної оборони отримати статус УБД… І от зараз Алієв вирішив крінжувати далі, в інтерв’ю Славі Дьоміну він заявив, що служить в 129-му батальйоні 112-ї бригади й він є військовослужбовцем. Мушу спростувати цю наглу брехню. Оскільки, я знаю цей батальйон нашої бригади, це героїчні хлопці, які в боях здобули собі імʼя, у них багато загиблих і я не буду спокійно дивитися як цей алкаш намагається спаплюжити їх імʼя. Олександр Алієв ніколи не проходив службу як військовослужбовець в 129-му батальйоні 112-ї бригади, як власне і в інших наших регулярних підрозділах. Він тусувався у ДФТГ № 35, яке підпорядковане нашій бригаді, але учасники цього формування не мають офіційного статусу військовослужбовців Збройних Сил України на відміну від наших регулярних батальйонів, власне як військові 129-го батальйону. Я думаю не треба пояснювати чим бойова бригада відрізняється від ДФТГ у 2025 році. Командування цього ДФТГ дозволило Алієву спокійно грати в футбольчік, відвідувати VIP-ложу стадіону «Динамо» та бухати в ресторанах, ну короче, усі «тяготи важкої армійської служби» в період воєнного стану. Алієв також брехав як він «потрапляв під кулі на Оболоні» та як він має «їхати визволяти Харківщину». Всі до речі, його фото з Донбасу зроблені в рамках «волонтерських поїздок», де він не мав жодних військових задач. У квітні 2023 року Алієв за рахунок примазування до ДФТГ проігнорував повістку від Оболонського ТЦК, власне він мав бути офіційно мобілізований до регулярних військ, але він підключив звʼязки і звісно нікуди не мобілізувався. Ну а в квітні цього року я думаю ви бачили як патрульна поліція клала цього «воїна» обличчям в асфальт за опір та ознаки алкогольного спʼяніння, до слова Алієв від проходження тесту на стан спʼяніння відмовився, що за українським законодавством автоматично визнає його винним. Ну ви розумієте, це така «служба в батальйоні», бухим на Гєліку… Ну і я б не писав цей допис навіть не дивлячись на відвертий звіздьож як він «льочік у танку горів», але… Але коли дружок трохи повірив у себе і розповідає, що він десь «служить», це вже межа враховуючи, що багато спортивних журналістів у своїх матеріалах ставили його в приклад іншим. І в першу чергу це неповага та приниження тих хлопців з тероборони, які місяцями сидять в окопах та віддають своє життя та здоров’я за таких як цей брехун. А взагалі не вперше чую історії як «елітка» зашарюється в тилових ДФТГ та мутить собі відстрочки від призову. Відкрию секрет пану Алієву, що служба в ресторанах не звільняє від мобілізації, ось така несправедливість… Палкий привіт ТЦК!

Симороз Олег Олександрович

99,664 views • 1 year ago

Прошу максимального розголосу, на превеликий жаль, на сьогоднішній день з цією ситуацією інакше просто неможливо. За цю публікацію і мою позицію мене хочуть вбити. Не потрібно це ігнорувати, це стосується абсолютно кожного, переконувати Вас, я не буду але розумна людина це і так розуміє. Ну що ж, через постійні порушення прав курсантів в Національній академії сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного що у Львові, мені та іншим курсантам довелося звернутися зі спільною заявою до Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по захисту прав військовослужбовців, тому що всі звернення та спроби вирішити проблемні питання в стінах академії були марними, ба більше, за спроби говорити про проблеми ми зустрічалися з тиском від свого керівництва, інколи нас навіть просто ігнорували. Частіше всього ці проблемні питання підіймав я, тому ідея звернутися до ТСК ВРУ була моя, і про це дізналося керівництво, через що я отримав упереджене ставлення, жодного іншого прізвища хто поставив підпис у зверненні до ТСК ВРУ вони не знають до сьогоднішнього дня, крім мене звісно. В перший же тиждень після звернення, на мене заводять два службових розслідування (перевірки), одне тягне за собою кримінальне провадження, інші ж догану та сувору догану, ще через два тижні, ще одне кримінальне провадження - всі ці провадження "шиті білими нитками" через що я і не отримав досі жодної підозри. Але 27 квітня мене було відраховано з академії за "недисциплінованість", недисциплінованим я став за півтори місяці. По академії проводилися безліч перевірок, одна з самих важливих - це розслідування головної інспекції Міністерства оборони України, яка закінчилася 9 липня 2024 року, основним для мене є те, що під час мого відрахування було допущено безліч порушень, в тому числі факт кримінального злочину, грубо кажучи підробка документів. Я подав позов до суду але академія цілеспрямовано затягує цей процес бо знає що програє, чому тягнуть? - бо очільнику академії Павлу Ткачуку лишилося служити згідно його контракту менше року, в його планах піти з посади без скандалу але так не вийде! На відео Ви бачите заступника головного інспектора, який підтверджує виявлені порушення та зловживання в академії посадовими особами, самим цікавим є те, що після цього розслідування міністр оборони звільняє саме головного інспектора а не начальника академії. На сьогоднішній день з керівництва академії ніхто не притягнутий до відповідальності, при тому, що результати та рекомендації по притягненню до відповідальності були надіслані міністру оборони, головнокомандувачу ЗСУ та іншим структурним підрозділам. Хто сприяє уникненню відповідальності генералітету? - висновки робіть самі! Більше того, в академії виявлено розкрадання гуманітарної допомоги, розкрадання бюджетних коштів на понад 44млн гривень, побиття та цькування курсантів, приниження жінок за ознакою статі, неналежне харчування, дизентерія в їдальні, неналежне надання медичної допомоги. Прошу розголосу, станьте променем світла у ці темні часи.
1:23

Прошу максимального розголосу, на превеликий жаль, на сьогоднішній день з цією ситуацією інакше просто неможливо. За цю публікацію і мою позицію мене хочуть вбити. Не потрібно це ігнорувати, це стосується абсолютно кожного, переконувати Вас, я не буду але розумна людина це і так розуміє. Ну що ж, через постійні порушення прав курсантів в Національній академії сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного що у Львові, мені та іншим курсантам довелося звернутися зі спільною заявою до Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по захисту прав військовослужбовців, тому що всі звернення та спроби вирішити проблемні питання в стінах академії були марними, ба більше, за спроби говорити про проблеми ми зустрічалися з тиском від свого керівництва, інколи нас навіть просто ігнорували. Частіше всього ці проблемні питання підіймав я, тому ідея звернутися до ТСК ВРУ була моя, і про це дізналося керівництво, через що я отримав упереджене ставлення, жодного іншого прізвища хто поставив підпис у зверненні до ТСК ВРУ вони не знають до сьогоднішнього дня, крім мене звісно. В перший же тиждень після звернення, на мене заводять два службових розслідування (перевірки), одне тягне за собою кримінальне провадження, інші ж догану та сувору догану, ще через два тижні, ще одне кримінальне провадження - всі ці провадження "шиті білими нитками" через що я і не отримав досі жодної підозри. Але 27 квітня мене було відраховано з академії за "недисциплінованість", недисциплінованим я став за півтори місяці. По академії проводилися безліч перевірок, одна з самих важливих - це розслідування головної інспекції Міністерства оборони України, яка закінчилася 9 липня 2024 року, основним для мене є те, що під час мого відрахування було допущено безліч порушень, в тому числі факт кримінального злочину, грубо кажучи підробка документів. Я подав позов до суду але академія цілеспрямовано затягує цей процес бо знає що програє, чому тягнуть? - бо очільнику академії Павлу Ткачуку лишилося служити згідно його контракту менше року, в його планах піти з посади без скандалу але так не вийде! На відео Ви бачите заступника головного інспектора, який підтверджує виявлені порушення та зловживання в академії посадовими особами, самим цікавим є те, що після цього розслідування міністр оборони звільняє саме головного інспектора а не начальника академії. На сьогоднішній день з керівництва академії ніхто не притягнутий до відповідальності, при тому, що результати та рекомендації по притягненню до відповідальності були надіслані міністру оборони, головнокомандувачу ЗСУ та іншим структурним підрозділам. Хто сприяє уникненню відповідальності генералітету? - висновки робіть самі! Більше того, в академії виявлено розкрадання гуманітарної допомоги, розкрадання бюджетних коштів на понад 44млн гривень, побиття та цькування курсантів, приниження жінок за ознакою статі, неналежне харчування, дизентерія в їдальні, неналежне надання медичної допомоги. Прошу розголосу, станьте променем світла у ці темні часи.

Олександр ПОПОВИЧ

168,183 views • 1 year ago