正在加载视频...

视频加载失败

加载此视频时出现问题。这可能是由于临时网络问题，或视频可能不可用。

Мені не можна туди, де коти, бо побачила сьогодні оцього – і в самісіньке серце, весь день з думок не виходить. Такий хороший, смішний добряк-велетень, ніби витканий з тепла і ніжності, як пригорнеться до руки – аж спокійніше стає. Заберіть, це золото, а не кіт

Іолана, а не Ілона

3,535 subscribers

26,459 次观看 • 8 天前 •via X (Twitter)

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 条评论

暂无评论

原始帖子的评论将显示在这里

相关视频

😡 Валерій ПРОЗАПАС: "Однією з причин звільнення Малюка була його відмова підписувати санкції проти Петра Порошенка", - каже відома журналістка, і одразу додає - "Але зараз про це не будемо". Чому ж "не будемо"? Вже ніби все давно зрозуміло і з "небажанням заканчувати війну", і з "наживанням на крові" та "здачею Маріуполя", і з "плівками" російського сенатора Деркача, і зі "справами" від Баканова і ДБР, і з "Роттердамом+", і з Мінськими угодами (які зупинили вогонь), і з тотальним багаторічним медіакілерством від персонажів типу Дубінського, Пєтрова, Куліка, Кузьміна, які всі тепер під держзрадою - то чому "не будемо"? Більше того, за рік так і не надано жодної підстави для тих "санкцій", може тому Малюк не захотів брати в цьому участь - то чому "не будемо"? Звідки ця омерта від молодих, розумних, патріотичних людей - які буквально відмовляються бачити і говорити про найбільшу з часів більшовиків брехню, яка призвела до страшних наслідків? Справа ж не особисто в Порошенку (той Криголам якось все це витримує) - а от разом з ним "термосами" була запльована Гідність, крихку ефективність держави зламали "pohuy!", а смертельну небезпеку "проєбалі" під сміх "а то пУтін нападьот" - про це теж "не будемо"? Дайте суспільству шанс більше не повторювати цих фатальних помилок - давайте будемо про це говорити, тим більше в День Соборності.

😡 Валерій ПРОЗАПАС: "Однією з причин звільнення Малюка була його відмова підписувати санкції проти Петра Порошенка", - каже відома журналістка, і одразу додає - "Але зараз про це не будемо". Чому ж "не будемо"? Вже ніби все давно зрозуміло і з "небажанням заканчувати війну", і з "наживанням на крові" та "здачею Маріуполя", і з "плівками" російського сенатора Деркача, і зі "справами" від Баканова і ДБР, і з "Роттердамом+", і з Мінськими угодами (які зупинили вогонь), і з тотальним багаторічним медіакілерством від персонажів типу Дубінського, Пєтрова, Куліка, Кузьміна, які всі тепер під держзрадою - то чому "не будемо"? Більше того, за рік так і не надано жодної підстави для тих "санкцій", може тому Малюк не захотів брати в цьому участь - то чому "не будемо"? Звідки ця омерта від молодих, розумних, патріотичних людей - які буквально відмовляються бачити і говорити про найбільшу з часів більшовиків брехню, яка призвела до страшних наслідків? Справа ж не особисто в Порошенку (той Криголам якось все це витримує) - а от разом з ним "термосами" була запльована Гідність, крихку ефективність держави зламали "pohuy!", а смертельну небезпеку "проєбалі" під сміх "а то пУтін нападьот" - про це теж "не будемо"? Дайте суспільству шанс більше не повторювати цих фатальних помилок - давайте будемо про це говорити, тим більше в День Соборності.

Справа Громад

16,653 次观看 • 7 个月前

Помните ось був недавно тренд «а от вмер би тоді в Бахмуті і не мучився» Ну короче якби я мусила згадувати моменти близькості до смерті то було б дуже обідно згадувать що можна було розʼїбатись об бабку що продавала помідори на перехресті в Царичанке бо Даня її не побачив (бо Даня взагалі ніфіга до лазерної корекції не бачив, кожна поїздка як остання, даже якщо не на Донбас а в Полтаву) Обідно було б померти поблизу ЛБЗ але не героїчно під час пиздячки а тому що танковий бій не причина не митись Надзвичайно обідно було б померти від неякісної хавки на навчаннях, і ще обідніше - від власноруч привезеної хавки замість тої неякісної (розблоковано спогад як військовослужбовці влаштували БУНТ під час навчань під рос кордоном бо їм не привезли хавку, будь ласка повірте мені шо там ніхто не бідував не голодував, але навчання неможливо було продовжувати, тому довелось розпечатати увесь н/з у вигляді гуманітарних французьких паштетів і молитись щоб не було срачки, а ще над нами літали рускі літаки але срачки я боялась більше) В общем як ви поняли у мене не дуже героїчне їбав воював, зате смішне! Стратегічний запас сєчки на любу пʼянку🫡

Помните ось був недавно тренд «а от вмер би тоді в Бахмуті і не мучився» Ну короче якби я мусила згадувати моменти близькості до смерті то було б дуже обідно згадувать що можна було розʼїбатись об бабку що продавала помідори на перехресті в Царичанке бо Даня її не побачив (бо Даня взагалі ніфіга до лазерної корекції не бачив, кожна поїздка як остання, даже якщо не на Донбас а в Полтаву) Обідно було б померти поблизу ЛБЗ але не героїчно під час пиздячки а тому що танковий бій не причина не митись Надзвичайно обідно було б померти від неякісної хавки на навчаннях, і ще обідніше - від власноруч привезеної хавки замість тої неякісної (розблоковано спогад як військовослужбовці влаштували БУНТ під час навчань під рос кордоном бо їм не привезли хавку, будь ласка повірте мені шо там ніхто не бідував не голодував, але навчання неможливо було продовжувати, тому довелось розпечатати увесь н/з у вигляді гуманітарних французьких паштетів і молитись щоб не було срачки, а ще над нами літали рускі літаки але срачки я боялась більше) В общем як ви поняли у мене не дуже героїчне їбав воював, зате смішне! Стратегічний запас сєчки на любу пʼянку🫡

жаба польова

31,017 次观看 • 9 个月前

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Myroslav Oleshko

15,785 次观看 • 4 个月前

"Хороший русскій" Чічваркін розкритикував удари ЗСУ по Wildberries - бо це "вбивство мирних людей". А заодно детально розкритикував наші удари по НПЗ, логістичних центрах, заправках тощо - мовляв, це не те, що потрібно для припинення війни, зате це "жахливо" віддаляє момент відновлення партнерських стосунків українців з росіянами, не те що братерських. Коротше, неправильно ми воюємо і не з тими - адже це "багато сліз" росіян. -- «Безумовно, це феноменально картинка впливу: ви мовчали, а війна прийшла у ваш будинок. Величезна кількість неплатежів можливо, безліч банкрутств, багато сліз. Чи це впливає на зупинку війни? Ні. Рівно навпаки. Щоб війна зупинилася, є наступний ланцюг: нафтовидобуток, транспортування нафти, отримання за неї грошей та оплата рекрутів та безпілотників. Ось ця схема потрібна для ведення війни. Нічого іншого не потрібно. У цій схемі немає НПЗ, немає Wildberies, немає логістичних центрів, заправок». -- Долучився до критики і Пастухов: мовляв, не треба робити вигляд, що удари ЗСУ по Wildberries - не терор. І прирівняв це до ударів по київських ТЕЦ минулої зими - мовляв, це абсолютно одне й те саме. А казати інакше - "святенницьке заняття". І навіть не погребував залякати українців: "ніяких нелегітимних цілей не існує, це правило боїв без правил працює в обидва боки". "Досягнута симетрія війни передбачає, що обидві сторони однаково порушують тепер «закони та звичаї війни». Тобто, тепер це в них спільний порядок денний - в усіх поголовно "хороших русскіх": повністю прирівняти жертву до агресора. Того, хто обороняється заради виживання, - і того, хто вбиває просто бо це спосіб існування. Пастухов ще й з наших європейських партнерів пробує зробити "співучасників українського терору щодо мирних російських жертв". "Довго вдавати, що Україна захищається від терору, але сама лише завдає ударів по «легітимних цілях», не вийде. І тоді доведеться визнати, що Європа виявилася по вуха втягнута в конфлікт, в якому обидві сторони використовують терор як метод досягнення своїх цілей". От ця термінологія - "обидві сторони", "симетричні дії", "еквівалентні інструменти" - вона настільки ж отруйна, наскільки й брехлива та безжальна щодо українських сотень тисяч загиблих і мільйонів затероризованих. Але це тепер стандартна термінологія "хороших русскіх". Які нібито весь час, і тепер теж, "на боці українців". Те, що "хорошиє русскіє" прямо зараз створюють цілий фронт для накидання от такого "еквівалентного" порядку денного Європі й Америці, вже очевидно. Добре би стала очевидною ще й потреба для нас вичищати це гівно з вух партнерів. Синхронно з армією "хороших русскіх" доводити, що ніякої "симетрії" не може існувати між вбивцею і жертвою, між агресором і атакованою державою. Але все ж яка вони всі мразота. Сидять в країнах, які "беруть співучасть в терорі мирних росіян" і прекрасно там почуваються. І диктують всім, що нещасних росіян недопустимо лякати, розоряти, лишати без бензину і без покупок. Тобто, вони хочуть, щоб Путін якось пішов, війна припинилась, теплі місця для них звільнились (включно з кріслом диктатора), але щоб наслідків війни не було відчутно. Бо це ми негідні збереження нашого життя, в нас руйнування і масові вбивства - це практично природно. Але яке це дає нам право відповідати росіянам настільки жорстко, щоб кожен відчув війну на собі?! Так що тепер ми терористи. І ставитись до нас мають відповідно. Логічне продовження - "і ніякої допомоги". -- Нагадаю, всі от ці моралісти досі сидять чи не на кожному українському каналі і пояснюють українцям, як правильно жити і воювати.

"Хороший русскій" Чічваркін розкритикував удари ЗСУ по Wildberries - бо це "вбивство мирних людей". А заодно детально розкритикував наші удари по НПЗ, логістичних центрах, заправках тощо - мовляв, це не те, що потрібно для припинення війни, зате це "жахливо" віддаляє момент відновлення партнерських стосунків українців з росіянами, не те що братерських. Коротше, неправильно ми воюємо і не з тими - адже це "багато сліз" росіян. -- «Безумовно, це феноменально картинка впливу: ви мовчали, а війна прийшла у ваш будинок. Величезна кількість неплатежів можливо, безліч банкрутств, багато сліз. Чи це впливає на зупинку війни? Ні. Рівно навпаки. Щоб війна зупинилася, є наступний ланцюг: нафтовидобуток, транспортування нафти, отримання за неї грошей та оплата рекрутів та безпілотників. Ось ця схема потрібна для ведення війни. Нічого іншого не потрібно. У цій схемі немає НПЗ, немає Wildberies, немає логістичних центрів, заправок». -- Долучився до критики і Пастухов: мовляв, не треба робити вигляд, що удари ЗСУ по Wildberries - не терор. І прирівняв це до ударів по київських ТЕЦ минулої зими - мовляв, це абсолютно одне й те саме. А казати інакше - "святенницьке заняття". І навіть не погребував залякати українців: "ніяких нелегітимних цілей не існує, це правило боїв без правил працює в обидва боки". "Досягнута симетрія війни передбачає, що обидві сторони однаково порушують тепер «закони та звичаї війни». Тобто, тепер це в них спільний порядок денний - в усіх поголовно "хороших русскіх": повністю прирівняти жертву до агресора. Того, хто обороняється заради виживання, - і того, хто вбиває просто бо це спосіб існування. Пастухов ще й з наших європейських партнерів пробує зробити "співучасників українського терору щодо мирних російських жертв". "Довго вдавати, що Україна захищається від терору, але сама лише завдає ударів по «легітимних цілях», не вийде. І тоді доведеться визнати, що Європа виявилася по вуха втягнута в конфлікт, в якому обидві сторони використовують терор як метод досягнення своїх цілей". От ця термінологія - "обидві сторони", "симетричні дії", "еквівалентні інструменти" - вона настільки ж отруйна, наскільки й брехлива та безжальна щодо українських сотень тисяч загиблих і мільйонів затероризованих. Але це тепер стандартна термінологія "хороших русскіх". Які нібито весь час, і тепер теж, "на боці українців". Те, що "хорошиє русскіє" прямо зараз створюють цілий фронт для накидання от такого "еквівалентного" порядку денного Європі й Америці, вже очевидно. Добре би стала очевидною ще й потреба для нас вичищати це гівно з вух партнерів. Синхронно з армією "хороших русскіх" доводити, що ніякої "симетрії" не може існувати між вбивцею і жертвою, між агресором і атакованою державою. Але все ж яка вони всі мразота. Сидять в країнах, які "беруть співучасть в терорі мирних росіян" і прекрасно там почуваються. І диктують всім, що нещасних росіян недопустимо лякати, розоряти, лишати без бензину і без покупок. Тобто, вони хочуть, щоб Путін якось пішов, війна припинилась, теплі місця для них звільнились (включно з кріслом диктатора), але щоб наслідків війни не було відчутно. Бо це ми негідні збереження нашого життя, в нас руйнування і масові вбивства - це практично природно. Але яке це дає нам право відповідати росіянам настільки жорстко, щоб кожен відчув війну на собі?! Так що тепер ми терористи. І ставитись до нас мають відповідно. Логічне продовження - "і ніякої допомоги". -- Нагадаю, всі от ці моралісти досі сидять чи не на кожному українському каналі і пояснюють українцям, як правильно жити і воювати.

Alex Golobutsky (Олексій Голобуцький)

19,778 次观看 • 1 个月前

Кремль переграв Зеленського та всю його компанію - українську владу – вчисту. Через вибрану стратегію комунікації з населенням –– негативна емоційність. Це робиться з метою підвищення та утримання бажання населення до ірраціональної поведінки своєї жертовності заради помсти. Але, як і кожен інструмент, цей потребує розумного і прорахованого використання. Банда Зеленського сильно загралася з ненавистю і робить помилку за помилкою. І ось –– чергова жахлива помилка. На фоні привітання Зеленського з світлим і радісним святом Різдва Христового, наповненим зла і ненависті, Кремль виглядає цілком адекватними, з розумними і зваженими політиками, з якими можна мати справу. А #Зеленський –– непередбачуваним неадекватом, сповненим зайвої емоційності, без крихти здорового глузду в тому числі в його оточення, яке не повпливало на тон цього "привітання", і співпраця з яким є небажана. Підтримка Зеленського де б то не було вже давно йде за спадною лінією, але тепер падіння пришвидшиться. Так, за інерцією, ще будуть звучати слова підтримки, але все рідше і рідше. Так, ще буде йти допомога, але все важче і менше. Це вже буде перевіркою українського народу. Якщо й надалі буде утримувати Зеленського при владі – він такий же неадекватний та непотрібний усьому світу, як і його лідер. Ось, врівноважена заява Пєскова. Зрівняйте із заявами Зеленського. Рано чи пізно така риторика призведе до визнання справедливості вимог Кремля усім світом. І нічим цьому зарадити. Крім змінити лідера. #Україна

Кремль переграв Зеленського та всю його компанію - українську владу – вчисту. Через вибрану стратегію комунікації з населенням –– негативна емоційність. Це робиться з метою підвищення та утримання бажання населення до ірраціональної поведінки своєї жертовності заради помсти. Але, як і кожен інструмент, цей потребує розумного і прорахованого використання. Банда Зеленського сильно загралася з ненавистю і робить помилку за помилкою. І ось –– чергова жахлива помилка. На фоні привітання Зеленського з світлим і радісним святом Різдва Христового, наповненим зла і ненависті, Кремль виглядає цілком адекватними, з розумними і зваженими політиками, з якими можна мати справу. А #Зеленський –– непередбачуваним неадекватом, сповненим зайвої емоційності, без крихти здорового глузду в тому числі в його оточення, яке не повпливало на тон цього "привітання", і співпраця з яким є небажана. Підтримка Зеленського де б то не було вже давно йде за спадною лінією, але тепер падіння пришвидшиться. Так, за інерцією, ще будуть звучати слова підтримки, але все рідше і рідше. Так, ще буде йти допомога, але все важче і менше. Це вже буде перевіркою українського народу. Якщо й надалі буде утримувати Зеленського при владі – він такий же неадекватний та непотрібний усьому світу, як і його лідер. Ось, врівноважена заява Пєскова. Зрівняйте із заявами Зеленського. Рано чи пізно така риторика призведе до визнання справедливості вимог Кремля усім світом. І нічим цьому зарадити. Крім змінити лідера. #Україна

Wenden

13,147 次观看 • 8 个月前

Бидло, яке напало на заступницю київського міського голови Ганну Старостенко - це офіційний представник зеленої влади, призначений Зеленським - Шмигалем голова Деснянської РДА Бахматов. Я висловлюю свою підтримку Ганні. Знаю, як це боляче і який це шок, свого часу пережила напад на виборчій дільниці пʼяного регіонала Мельника, коли викрила фальсифікації голосування. Ці бидлуваті чоловіки дозволяють штовхати жінок, бо ще ніколи це не отримали належної реакції суспільства, нікого не притягли до кримінальної відповідальності, не покарали, та й особливо не засуджували. Бо в нашому суспільстві ще і досі зневага до жінок вважається нормою… Бахматов верещав на заході, що він представник президента. Цікаво, чи буде у сьогоднішньому вечірньому відосику засудження хама… Вимагаємо його негайного звільнення з посади. А від правоохоронних органів - кримінального провадження за фактом нападу на жінку. Готуємо відповідне звернення на Зеленського і Свириденко та поліцію. Ми не дозволимо толерувати сексизм і хамство.

Бидло, яке напало на заступницю київського міського голови Ганну Старостенко - це офіційний представник зеленої влади, призначений Зеленським - Шмигалем голова Деснянської РДА Бахматов. Я висловлюю свою підтримку Ганні. Знаю, як це боляче і який це шок, свого часу пережила напад на виборчій дільниці пʼяного регіонала Мельника, коли викрила фальсифікації голосування. Ці бидлуваті чоловіки дозволяють штовхати жінок, бо ще ніколи це не отримали належної реакції суспільства, нікого не притягли до кримінальної відповідальності, не покарали, та й особливо не засуджували. Бо в нашому суспільстві ще і досі зневага до жінок вважається нормою… Бахматов верещав на заході, що він представник президента. Цікаво, чи буде у сьогоднішньому вечірньому відосику засудження хама… Вимагаємо його негайного звільнення з посади. А від правоохоронних органів - кримінального провадження за фактом нападу на жінку. Готуємо відповідне звернення на Зеленського і Свириденко та поліцію. Ми не дозволимо толерувати сексизм і хамство.

Iryna Gerashchenko

30,178 次观看 • 1 年前

Це моє відео з мого інстаграму. 2 грудня 2013-го року. 12 років тому. Моя боротьба почалася саме тоді, під стінами АП. Я пам'ятаю навіщо я вийшов, я пам'ятаю ті настрої, запахи, обличчя... Я пам'ятаю надію, яка з'явилася на можливість йти нам власним курсом і розвиватися туди, куди ми хочемо. Багатьох, хто тоді був поруч і з ким ми пройшли ту зиму вже немає в живих. Частина отримала за цей час страшні поранення, і я говорю не тільки по фізичні. А якась частина досі стоїть на захисті держави. Стоїть до останнього. Навіть тоді, коли почувала себе кинутими і зрадженими. А таке бувало і не раз. Ми частково або повністю відмовилися від свого нормального життя. Від повноцінного створення сім'ї, побудови цивільних кар'єр, реалізації своїх мрій... Віддали частку своєї свободи, здоров'я, часу, навичок заради служіння і захисту країни та народу. І тепер, коли постає питання в вищих ешелонах влади і командування про підписання ганебного миру на умовах агресора, я не можу повірити, що вся ця боротьба може стати даремною. Що ті люди, які 12 років тому вийшли на площі своїх міст з дерев'яними щитами і в будівельних касках, пройшли увесь цей шлях заради свободи себе і свого народу, зробили це двома. Зараз найважчий момент нашої боротьби і ми повинні вистояти. Ми самі собі не пробачимо, якщо здамося. Ми себе потім зжеремо. Я впевнений, що багато хто розуміє про що я. А наші діти нас проклянуть. Якщо Путін дійсно більше не хоче воювати, як зазначають вестерни - значить треба бити з усієї сили, що є. Можливо зараз - це наш шанс зломити ситуацію на наш бік! Але для цього треба декілька передумов. Причому негайно: 1. Критичні кадрові зміни в апаратах керівництва країни 2. Реформа самої системи влади 3. Армійська реформа Якщо зараз це швидко і рішуче реалізувати - ми вистоїмо. І ми покажемо всьому світу, шо ми не невдахи, яких треба жаліти, бо не змогли зберегти свою країну, культуру і державність, а гідний народ! Народ дуже добрий, гостинний але за своє голову відгризе. Треба вистояти. Треба змінитися. Інакше не буде в нас майбутнього. З Днем Гідності, друзі 🫡

Це моє відео з мого інстаграму. 2 грудня 2013-го року. 12 років тому. Моя боротьба почалася саме тоді, під стінами АП. Я пам'ятаю навіщо я вийшов, я пам'ятаю ті настрої, запахи, обличчя... Я пам'ятаю надію, яка з'явилася на можливість йти нам власним курсом і розвиватися туди, куди ми хочемо. Багатьох, хто тоді був поруч і з ким ми пройшли ту зиму вже немає в живих. Частина отримала за цей час страшні поранення, і я говорю не тільки по фізичні. А якась частина досі стоїть на захисті держави. Стоїть до останнього. Навіть тоді, коли почувала себе кинутими і зрадженими. А таке бувало і не раз. Ми частково або повністю відмовилися від свого нормального життя. Від повноцінного створення сім'ї, побудови цивільних кар'єр, реалізації своїх мрій... Віддали частку своєї свободи, здоров'я, часу, навичок заради служіння і захисту країни та народу. І тепер, коли постає питання в вищих ешелонах влади і командування про підписання ганебного миру на умовах агресора, я не можу повірити, що вся ця боротьба може стати даремною. Що ті люди, які 12 років тому вийшли на площі своїх міст з дерев'яними щитами і в будівельних касках, пройшли увесь цей шлях заради свободи себе і свого народу, зробили це двома. Зараз найважчий момент нашої боротьби і ми повинні вистояти. Ми самі собі не пробачимо, якщо здамося. Ми себе потім зжеремо. Я впевнений, що багато хто розуміє про що я. А наші діти нас проклянуть. Якщо Путін дійсно більше не хоче воювати, як зазначають вестерни - значить треба бити з усієї сили, що є. Можливо зараз - це наш шанс зломити ситуацію на наш бік! Але для цього треба декілька передумов. Причому негайно: 1. Критичні кадрові зміни в апаратах керівництва країни 2. Реформа самої системи влади 3. Армійська реформа Якщо зараз це швидко і рішуче реалізувати - ми вистоїмо. І ми покажемо всьому світу, шо ми не невдахи, яких треба жаліти, бо не змогли зберегти свою країну, культуру і державність, а гідний народ! Народ дуже добрий, гостинний але за своє голову відгризе. Треба вистояти. Треба змінитися. Інакше не буде в нас майбутнього. З Днем Гідності, друзі 🫡

✙Імператор мавіка

55,361 次观看 • 9 个月前

Волонтери-шахраї, які збирають готівку в Києві, тепер використовують тітушок та продовжують дурити людей. Сьогодні з небайдужими громадянами ми навідалися до однієї з точок збору готівки шахраїської організації «Врятуй рідну країну», яку очолює Микола Осаула. Нічого хорошого я вам розказати не можу, мене як ветерана переповнюють емоції, бо за ці декілька годин, що ми були на місці, були погрози, насміхання з поранених військових та тітушки. Отже, Київ, вихід зі станції метро «Героїв Дніпра». Молодики по формі клянчать «донати на ЗСУ» готівкою у скриньку. По розмові з ними ми дізналися, що вони НЕ СЛУЖИЛИ і відповідно вони не мають жодного морального права вдягати мультикам. Далі ми дізнаємося, що вони працюють тут за ставку заробітної плати, яку виплачує фонд з грошей, які люди донатять на ЗСУ. Ну і враховуючи, що це готівка, то облікоувати її неможливо, саме тому шахраям так подобаються збори готівки. Далі частина грошей на карман, ну і на ЗСУ трохи, бо треба ж подяки у хлопців клянчити , бо бізнес має працювати. Схема тупа як двері. Далі приїхали рішали та тітушки. Один з них такий собі Карєн Мелькумов, він вирішив навіть мені погрожувати. Дуже цікавий персонаж, вів бізнес в окупованому Криму. Вів діяльність, яка буде дуже цікава СБУ, але про це згодом. Далі приїхали працівники Оболонського районного управління поліції міста Києва. Вони робили все, але не намагалися встановити шахраїв. Далі приїхав рішала, наш старий добрий «Дядя Вітя», потім підтягнувся його родич Коля Осаула, який окрім мурчання є ще директором цього фонду. З ним приїхали тітушки, тут не буду багато писати. Так, це тупе бидло, котре насміхалося з мого поранення та служби, розповідали мені, що форму можуть носити всі, а не тільки військові. Далі включається стадний інстинкт. Тітушня розуміє, що їх втричі більше і вони сильніші за дівчат, які були зі мною. Ну і далі максимальне мразотство, мені немає сенсу навіть це коментувати. Чи здивований я? Ні. Образило? А ви ображаєтесь на підколи ворога? Ну то отож.

Sensitive content

Волонтери-шахраї, які збирають готівку в Києві, тепер використовують тітушок та продовжують дурити людей. Сьогодні з небайдужими громадянами ми навідалися до однієї з точок збору готівки шахраїської організації «Врятуй рідну країну», яку очолює Микола Осаула. Нічого хорошого я вам розказати не можу, мене як ветерана переповнюють емоції, бо за ці декілька годин, що ми були на місці, були погрози, насміхання з поранених військових та тітушки. Отже, Київ, вихід зі станції метро «Героїв Дніпра». Молодики по формі клянчать «донати на ЗСУ» готівкою у скриньку. По розмові з ними ми дізналися, що вони НЕ СЛУЖИЛИ і відповідно вони не мають жодного морального права вдягати мультикам. Далі ми дізнаємося, що вони працюють тут за ставку заробітної плати, яку виплачує фонд з грошей, які люди донатять на ЗСУ. Ну і враховуючи, що це готівка, то облікоувати її неможливо, саме тому шахраям так подобаються збори готівки. Далі частина грошей на карман, ну і на ЗСУ трохи, бо треба ж подяки у хлопців клянчити , бо бізнес має працювати. Схема тупа як двері. Далі приїхали рішали та тітушки. Один з них такий собі Карєн Мелькумов, він вирішив навіть мені погрожувати. Дуже цікавий персонаж, вів бізнес в окупованому Криму. Вів діяльність, яка буде дуже цікава СБУ, але про це згодом. Далі приїхали працівники Оболонського районного управління поліції міста Києва. Вони робили все, але не намагалися встановити шахраїв. Далі приїхав рішала, наш старий добрий «Дядя Вітя», потім підтягнувся його родич Коля Осаула, який окрім мурчання є ще директором цього фонду. З ним приїхали тітушки, тут не буду багато писати. Так, це тупе бидло, котре насміхалося з мого поранення та служби, розповідали мені, що форму можуть носити всі, а не тільки військові. Далі включається стадний інстинкт. Тітушня розуміє, що їх втричі більше і вони сильніші за дівчат, які були зі мною. Ну і далі максимальне мразотство, мені немає сенсу навіть це коментувати. Чи здивований я? Ні. Образило? А ви ображаєтесь на підколи ворога? Ну то отож.

Симороз Олег Олександрович

1,337,425 次观看 • 2 年前

Він повернувся. Його кроки нерішучі на землі, яку він упізнає, але не наважується прийняти як реальність. Кордон уже позаду, та його тіло ще цього не знає. Тоді він падає навколішки. Він цілує землю. Не як вивчений жест, а як той, хто хапається за життя, торкнувшись небуття. Українська земля холодна, шорстка, жива. Вона ніколи йому не брехала. Вона ніколи його не зраджувала. І вперше за багато місяців — можливо, років — він плаче без страху. Він плаче за тим, що в нього відібрали. Він плаче за ночами без неба. Він плаче за приглушеними криками, за іменами, прошепотілими в темряві, за тими, хто не повернувся. Його тіло несе сліди ув’язнення, але найбільше говорить його погляд. Погляд, у якому жах не зміг убити людяність. Погляд, що бачив, як низько може впасти людина… і все ж обрав залишитися людиною. Перед ним земля мовчить. Вона приймає. Вона розуміє. Бо він протистояв не лише стінам чи кайданам. Він зіткнувся з холодною машиною, з організованою ніччю, з системою, що прагне стерти обличчя, зламати волю, перетворити людей на цифри, на тіні, на мовчання. Темрява не завжди кричить. Іноді вона адмініструє. Вона підписує. Вона зачиняє двері й називає це порядком. Але темрява не перемогла. Бо чоловік, що стоїть навколішки, цілуючи свою землю зі сльозами, сильніший за будь-які ґрати. Бо серце, яке не зламалося, — це поразка для тих, хто хоче все знищити. Бо людяність, навіть поранена, навіть тремтлива, залишається світлом, яке неможливо повністю загасити. Сьогодні з ним має плакати вся земля. Не лише від болю. Але й від поваги. І від обіцянки: ніколи не відвертати погляд, коли тінь вважає, що може панувати без свідків. ❤️

Він повернувся. Його кроки нерішучі на землі, яку він упізнає, але не наважується прийняти як реальність. Кордон уже позаду, та його тіло ще цього не знає. Тоді він падає навколішки. Він цілує землю. Не як вивчений жест, а як той, хто хапається за життя, торкнувшись небуття. Українська земля холодна, шорстка, жива. Вона ніколи йому не брехала. Вона ніколи його не зраджувала. І вперше за багато місяців — можливо, років — він плаче без страху. Він плаче за тим, що в нього відібрали. Він плаче за ночами без неба. Він плаче за приглушеними криками, за іменами, прошепотілими в темряві, за тими, хто не повернувся. Його тіло несе сліди ув’язнення, але найбільше говорить його погляд. Погляд, у якому жах не зміг убити людяність. Погляд, що бачив, як низько може впасти людина… і все ж обрав залишитися людиною. Перед ним земля мовчить. Вона приймає. Вона розуміє. Бо він протистояв не лише стінам чи кайданам. Він зіткнувся з холодною машиною, з організованою ніччю, з системою, що прагне стерти обличчя, зламати волю, перетворити людей на цифри, на тіні, на мовчання. Темрява не завжди кричить. Іноді вона адмініструє. Вона підписує. Вона зачиняє двері й називає це порядком. Але темрява не перемогла. Бо чоловік, що стоїть навколішки, цілуючи свою землю зі сльозами, сильніший за будь-які ґрати. Бо серце, яке не зламалося, — це поразка для тих, хто хоче все знищити. Бо людяність, навіть поранена, навіть тремтлива, залишається світлом, яке неможливо повністю загасити. Сьогодні з ним має плакати вся земля. Не лише від болю. Але й від поваги. І від обіцянки: ніколи не відвертати погляд, коли тінь вважає, що може панувати без свідків. ❤️

тату Аня зубко 🫡 Xena

52,304 次观看 • 6 个月前

Перший раз, коли я на позиції попав під нормальний такий обстріл. Спочатку по нам трошки попрацювала арта, потім гради, а потім ще досипали артою. Трошки вскрили на бліндажик і поєбашили обладнання, яке було на вулиці. Було дуже страшно і якби не пацани, які до того вже мали досвід в піхоті, то хуй його як би я це переніс. Завжди більш впевнено почувався себе на позиціях з пацанами, у яких був піхотний досвід за плечима. Після цього ми швиденько зібрались, залетіла машинка і ми швиденько закинули в неї майно і на сйоби. Але у нас залишилась там же ще одна позиція, яку потрібно було вивезти і забрати пацанів. Але це вже інша історія :) З вас 100 гривнів, якщо дочитали і посмялись з мого переляканого обличчя.

Перший раз, коли я на позиції попав під нормальний такий обстріл. Спочатку по нам трошки попрацювала арта, потім гради, а потім ще досипали артою. Трошки вскрили на бліндажик і поєбашили обладнання, яке було на вулиці. Було дуже страшно і якби не пацани, які до того вже мали досвід в піхоті, то хуй його як би я це переніс. Завжди більш впевнено почувався себе на позиціях з пацанами, у яких був піхотний досвід за плечима. Після цього ми швиденько зібрались, залетіла машинка і ми швиденько закинули в неї майно і на сйоби. Але у нас залишилась там же ще одна позиція, яку потрібно було вивезти і забрати пацанів. Але це вже інша історія :) З вас 100 гривнів, якщо дочитали і посмялись з мого переляканого обличчя.

✙Товстий кіт ꑭ✙

17,318 次观看 • 22 天前

Сьогодні починає свою роботу Петербурзький міжнародний економічний форум. Це найбільший і найважливіший захід для Росії, де щороку виступає Путін із промовою про те, як Росія всіх перемагає і стає потужнішою. Цього року на форум приїхав і Родні Мімс Кук-молодший, голова Комісії з образотворчих мистецтв при адміністрації президента США Дональда Трампа. Зокрема, він уже встиг відвідати кіностудію «Ленфільм». Через таких поважних гостей і важливість самого заходу ми не могли його проігнорувати — і терміново вилетіли до Пітера. Але є нюанс)) Ми дуже хотіли влаштувати гостям екскурсію на крейсер «Москва», але, на жаль, привести його не вдалось — тож довелось мінуснути два інші кораблі вже на місці проведення заходу. Сподіваюсь, усі гості ПМЕФ-2026 будуть дихати повною груддю та насолоджуватись краєвидами.

Сьогодні починає свою роботу Петербурзький міжнародний економічний форум. Це найбільший і найважливіший захід для Росії, де щороку виступає Путін із промовою про те, як Росія всіх перемагає і стає потужнішою. Цього року на форум приїхав і Родні Мімс Кук-молодший, голова Комісії з образотворчих мистецтв при адміністрації президента США Дональда Трампа. Зокрема, він уже встиг відвідати кіностудію «Ленфільм». Через таких поважних гостей і важливість самого заходу ми не могли його проігнорувати — і терміново вилетіли до Пітера. Але є нюанс)) Ми дуже хотіли влаштувати гостям екскурсію на крейсер «Москва», але, на жаль, привести його не вдалось — тож довелось мінуснути два інші кораблі вже на місці проведення заходу. Сподіваюсь, усі гості ПМЕФ-2026 будуть дихати повною груддю та насолоджуватись краєвидами.

Denys Shtilierman

34,406 次观看 • 2 个月前

Що таке ефект меншовартості? Та ось він на відео. Спостерігав як нещодавно особи з нашої країни, з мʼяко кажучи дуже поганим сприйняття реальності їхали до Бухаресту на концерт російського репчика від «нейтрального» макса коржа. Явище жалюгідне, бо все розганяється під соусом «всєравно ми все адінакавиє, у нас общая музика». Але моє улюблене це те, що дехто реально вірить, що цей переляканий імпотент нібито виступає проти війни в Україні. Це смішно, бо він боїться навіть чути імʼя того, хто вбиває українців. Ну а родзинкою стало те, що цей чорт забирав українські прапори у глядачів перед концертом. Ну і тут вже власне треба говорити, що це не просто «нейтральний» лох, це ворог! Дуже прошу батьків працювати зі своїми дітьми, бо потім у 18 вже пізно, а зі сторони це максимально соромно…

Що таке ефект меншовартості? Та ось він на відео. Спостерігав як нещодавно особи з нашої країни, з мʼяко кажучи дуже поганим сприйняття реальності їхали до Бухаресту на концерт російського репчика від «нейтрального» макса коржа. Явище жалюгідне, бо все розганяється під соусом «всєравно ми все адінакавиє, у нас общая музика». Але моє улюблене це те, що дехто реально вірить, що цей переляканий імпотент нібито виступає проти війни в Україні. Це смішно, бо він боїться навіть чути імʼя того, хто вбиває українців. Ну а родзинкою стало те, що цей чорт забирав українські прапори у глядачів перед концертом. Ну і тут вже власне треба говорити, що це не просто «нейтральний» лох, це ворог! Дуже прошу батьків працювати зі своїми дітьми, бо потім у 18 вже пізно, а зі сторони це максимально соромно…

Симороз Олег Олександрович

39,758 次观看 • 3 个月前