Loading video...

Video Failed to Load

Go Home

Ми пережили цей рік. Ми — це нація неймовірних людей. Людей, які можуть донатити, плести сітки, ліпити вареники, тягати гуманітарку через напівзаблокований кордон і утилізовувати орків сотнями за добу. У новорічну ніч піднімімо келихи за героїчних українців, які вистояли, боролися і перемагали. А насамперед — за тих, хто нині...

poroshenko's profile picture

Петро Порошенко

1,177,207 subscribers

51,332 views • 2 years ago •via X (Twitter)

News & PoliticsHealth & WellnessArts
LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

9 Comments

🇺🇦⚓️Lussi⚓️🇺🇦's profile picture
🇺🇦⚓️Lussi⚓️🇺🇦2 years ago

Дякую за те, що даєте надію та за величезну допомогу військовим.🇺🇦🇺🇦🇺🇦 Миру нам у новому році! 🎄🎄 Марина, як завжди чарівна👍👍👍👍

солома's profile picture
солома2 years ago

Дякую,пане Президенте!!🤝👍

Svitlana 🇺🇦 за Європейську Солідарність's profile picture
Svitlana 🇺🇦 за Європейську Солідарність2 years ago

Дякую, мій Президенте! Разом до Перемоги!❤️❤️

Nezabuta's profile picture
Nezabuta2 years ago

@SpravaHromad Дяку за сумлінну працю Вашу та всієї вашої команди, Пане Президент! З прийдешнім Новим Роком! Нехай він стане роком Перемоги України над всіми внутрішніми і зовнішніми ворогами!

Hellis's profile picture
Hellis2 years ago

❤️❤️❤️

Olga Key's profile picture
Olga Key2 years ago

Дякую, пане Президент! З Новим Роком! Дякую за Вашу роботу, за підтримку ЗСУ! Божої Вам допомоги та захисту!🙏💙💛🙏

crevolea44 🇺🇦 🇺🇦🇺🇦's profile picture
crevolea44 🇺🇦 🇺🇦🇺🇦2 years ago

Будьмо! Слава рідні Землі! 🇺🇦🇬🇧🍷

Юлія's profile picture
Юлія2 years ago

З новим роком Петро Олексійовича та Марино ! Дякую ,що ви є !

mr. ВлупіDoll's profile picture
mr. ВлупіDoll2 years ago

З прийдешнім і Вас!!!

Related Videos

Сьогодні у Вербну неділю ми молилися у Володимирському соборі. І, думаю, це зовсім не випадково. Бо саме з Володимира почалося хрещення України. У цей день ми молимося в нашій церкві за українське військо, за наш народ, за мир, за збереження України. Молимося за наших воїнів, які щодня боронять державу. За всіх українців, які проходять через важкі випробування, але не втрачають віри. Сьогодні було особливо приємно бачити так багато людей на службі. Це ще раз нагадує: українців неможливо зламати. Нам непросто. Але ми тримаємося. Віримо. Боремося. І знаємо, що Господь чує наші молитви. З Вербною неділею!
1:45

Сьогодні у Вербну неділю ми молилися у Володимирському соборі. І, думаю, це зовсім не випадково. Бо саме з Володимира почалося хрещення України. У цей день ми молимося в нашій церкві за українське військо, за наш народ, за мир, за збереження України. Молимося за наших воїнів, які щодня боронять державу. За всіх українців, які проходять через важкі випробування, але не втрачають віри. Сьогодні було особливо приємно бачити так багато людей на службі. Це ще раз нагадує: українців неможливо зламати. Нам непросто. Але ми тримаємося. Віримо. Боремося. І знаємо, що Господь чує наші молитви. З Вербною неділею!

Петро Порошенко

11,557 views • 5 months ago

Вперше ми відзначали наших Національних легенд на 30-річчя відновлення незалежності. Після цього перед нашою державою постав найважчий виклик – почалася повномасштабна війна. Зараз ми відзначаємо 35 років. І в нас є наша держава, є незалежність, є наші сильні воїни. Дякую всім, хто в Україні захищає та зберігає нашу державу, бореться за життя. І дякую нашим друзям і партнерам за кордоном, які не дають світові забути, що відбувається в Україні. Ми боремося не просто за виживання. Ми боремося за свою незалежність, за наше життя. Все це нам вдається завдяки єдності. Дякую нашим Національним легендам саме за цю єдність. Завдяки єдності ми збережемо нашу державу й переможемо. Вона дуже важлива. І для мене честь сьогодні відзначати наших легендарних людей важливою відзнакою «Національна легенда України». Дякую вам усім за вашу роботу, службу, талант, за збереження життя і за сильну єдність навколо нашої держави. Ви наша гордість. Ви наші Національні легенди.
3:19

Вперше ми відзначали наших Національних легенд на 30-річчя відновлення незалежності. Після цього перед нашою державою постав найважчий виклик – почалася повномасштабна війна. Зараз ми відзначаємо 35 років. І в нас є наша держава, є незалежність, є наші сильні воїни. Дякую всім, хто в Україні захищає та зберігає нашу державу, бореться за життя. І дякую нашим друзям і партнерам за кордоном, які не дають світові забути, що відбувається в Україні. Ми боремося не просто за виживання. Ми боремося за свою незалежність, за наше життя. Все це нам вдається завдяки єдності. Дякую нашим Національним легендам саме за цю єдність. Завдяки єдності ми збережемо нашу державу й переможемо. Вона дуже важлива. І для мене честь сьогодні відзначати наших легендарних людей важливою відзнакою «Національна легенда України». Дякую вам усім за вашу роботу, службу, талант, за збереження життя і за сильну єдність навколо нашої держави. Ви наша гордість. Ви наші Національні легенди.

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

74,109 views • 1 month ago

Я зла, що замість новин про героїзм українців на сторінках іноземних ЗМІ цей рік я читала про корупційні скандали в Україні. Я зла, що політичне сміття, яке десятиліттями грабувало країну, живе так, наче в Україні нічого не відбувається і на вулиці 2010. Я зла, що в усіх міжнародних відрядженнях на запрошення західних партнерів іноземці мене питають не про героїзм наших військових, а про тих, хто голосує за корупційні законопроекти і хто хоче знищити залишки демократії в Україні. ☝🏻Я пишаюсь роботою антикорупційних органів, які показують нам імена тих, хто грабує нас під час війни і тих, хто живе своє ситне корупційне життя, наче в країні нічого не змінилось. Ми будемо памʼятати імʼя кожного з вас, покидьки Ми будемо публікувати обличчя кожного з вас. ▪️Бо ви ганьбили нашу країну останні роки, коли ініші героїчно її захищають і за це гинуть. ▪️В вас немає жодного політичного майбутнього тут в Україні, забудьте про це. ▪️В вас немає жодного майбутнього на державних посадах, куди б ви не намагались пролізти, бо ми будемо кричати про це, скільки буде голосу і сил. Я зла
1:02

Я зла, що замість новин про героїзм українців на сторінках іноземних ЗМІ цей рік я читала про корупційні скандали в Україні. Я зла, що політичне сміття, яке десятиліттями грабувало країну, живе так, наче в Україні нічого не відбувається і на вулиці 2010. Я зла, що в усіх міжнародних відрядженнях на запрошення західних партнерів іноземці мене питають не про героїзм наших військових, а про тих, хто голосує за корупційні законопроекти і хто хоче знищити залишки демократії в Україні. ☝🏻Я пишаюсь роботою антикорупційних органів, які показують нам імена тих, хто грабує нас під час війни і тих, хто живе своє ситне корупційне життя, наче в країні нічого не змінилось. Ми будемо памʼятати імʼя кожного з вас, покидьки Ми будемо публікувати обличчя кожного з вас. ▪️Бо ви ганьбили нашу країну останні роки, коли ініші героїчно її захищають і за це гинуть. ▪️В вас немає жодного політичного майбутнього тут в Україні, забудьте про це. ▪️В вас немає жодного майбутнього на державних посадах, куди б ви не намагались пролізти, бо ми будемо кричати про це, скільки буде голосу і сил. Я зла

Martina Boguslavets

13,501 views • 8 months ago

Для всього світу — дві тисячі двадцять п’ятий. У нас же — дванадцятий рік війни. Четвертий рік повномасштабного вторгнення. Завдяки українцям. Всім тим, хто в лавах ЗСУ зі зброєю в руках; хто допомагає війську донатами і волонтерством; хто дає в домівки світло і тепло; хто працює і платить податки. Хто попри все вчить дітей, вирощує і пече хліб насущний, береже і примножує хліб духовний — нашу культуру. Ми мріємо, щоб у новорічну ніч відкрилося друге дихання для нас і нашої країни. І підстави для сподівань є. Навіть якщо це вузьке вікно можливостей. Наступного року перемога й мир залежатимуть не лише від військових. Але великою мірою від фаховості наших дипломатів. Від компетентності і професійності тих, хто здатен брати відповідальність за долю країни і людей. І тут ми вже не маємо права на помилки… Попри всі складнощі вірю: настане скоро час і ми знову житимемо в мирі і свободі. «І на оновленій землі, врага не буде супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі». З Новим роком, дорогі українці! Нехай він принесе нам перемогу і мир.
5:40

Для всього світу — дві тисячі двадцять п’ятий. У нас же — дванадцятий рік війни. Четвертий рік повномасштабного вторгнення. Завдяки українцям. Всім тим, хто в лавах ЗСУ зі зброєю в руках; хто допомагає війську донатами і волонтерством; хто дає в домівки світло і тепло; хто працює і платить податки. Хто попри все вчить дітей, вирощує і пече хліб насущний, береже і примножує хліб духовний — нашу культуру. Ми мріємо, щоб у новорічну ніч відкрилося друге дихання для нас і нашої країни. І підстави для сподівань є. Навіть якщо це вузьке вікно можливостей. Наступного року перемога й мир залежатимуть не лише від військових. Але великою мірою від фаховості наших дипломатів. Від компетентності і професійності тих, хто здатен брати відповідальність за долю країни і людей. І тут ми вже не маємо права на помилки… Попри всі складнощі вірю: настане скоро час і ми знову житимемо в мирі і свободі. «І на оновленій землі, врага не буде супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі». З Новим роком, дорогі українці! Нехай він принесе нам перемогу і мир.

Петро Порошенко

20,245 views • 1 year ago

34 роки тому ми відновили свою Незалежність. За неї боролися десятки поколінь. Тисячу років ми йшли до неї. І того дня, 24 серпня 1991-го, ми отримали шанс. Не всі тоді розуміли, наскільки це важливо. Для когось — вихідний, сцена на Майдані, пісні й вірші. Але саме тоді розпочалася нова історія України. 2004-го був перший іспит. І ми його склали. 2014-го — другий. І тоді вся країна встала разом, щоб відстояти Гідність і Незалежність. А сьогодні ми проходимо третій. І цього разу ніякого перескладання не буде. Ми платимо дуже високу ціну. За право говорити власною мовою. За право жити у власному домі. За право бути собою. Ми вже зробили кроки, які здавалися неможливими. Але найтяжчий шлях ще попереду. І пройти його ми мусимо — за тих, хто не повернувся з бою. Нам потрібно зберегти все, що робило нас сильними: Рішучість Помаранчевої революції. Гідність Майдану. Безстрашність воїнів 2014-го. І Незалежність, яку ми відстояли 24 лютого. Наше завтра будується сьогодні. Його основи — сильна Армія. Рідна Мова. Віра в Господа і в себе. Європейський Союз і НАТО. Мрію, щоб за кілька років ми говорили не про типи ракет і шахедів, що літають над нашим українськими містами. А про цивільні лоукости, які так само як і 2017 року нарешті полетять до Відня на філіжанку кави. Щоб проблеми Європейського Союзу стали й нашими й ми разом вирішували їх. Щоб нарешті в усіх українських хатах, в усіх квартирах пролунало: «Мамо, я вдома». З Днем Незалежності! Слава Україні!
3:15

34 роки тому ми відновили свою Незалежність. За неї боролися десятки поколінь. Тисячу років ми йшли до неї. І того дня, 24 серпня 1991-го, ми отримали шанс. Не всі тоді розуміли, наскільки це важливо. Для когось — вихідний, сцена на Майдані, пісні й вірші. Але саме тоді розпочалася нова історія України. 2004-го був перший іспит. І ми його склали. 2014-го — другий. І тоді вся країна встала разом, щоб відстояти Гідність і Незалежність. А сьогодні ми проходимо третій. І цього разу ніякого перескладання не буде. Ми платимо дуже високу ціну. За право говорити власною мовою. За право жити у власному домі. За право бути собою. Ми вже зробили кроки, які здавалися неможливими. Але найтяжчий шлях ще попереду. І пройти його ми мусимо — за тих, хто не повернувся з бою. Нам потрібно зберегти все, що робило нас сильними: Рішучість Помаранчевої революції. Гідність Майдану. Безстрашність воїнів 2014-го. І Незалежність, яку ми відстояли 24 лютого. Наше завтра будується сьогодні. Його основи — сильна Армія. Рідна Мова. Віра в Господа і в себе. Європейський Союз і НАТО. Мрію, щоб за кілька років ми говорили не про типи ракет і шахедів, що літають над нашим українськими містами. А про цивільні лоукости, які так само як і 2017 року нарешті полетять до Відня на філіжанку кави. Щоб проблеми Європейського Союзу стали й нашими й ми разом вирішували їх. Щоб нарешті в усіх українських хатах, в усіх квартирах пролунало: «Мамо, я вдома». З Днем Незалежності! Слава Україні!

Петро Порошенко

23,761 views • 1 year ago

Кожен окупант, якого наші воїни знищують, і кожен результат, якого наші героїчні підрозділи досягають у боях, – це результат у перемовинах і це результат для успішних наших перемовин. Скільки разів цими тижнями я чув подяку від партнерів за Купʼянськ – за нашу операцію, яка знов повертає віру в Україну та доводить, що Путін бреше. Це ми з вами розуміємо, що Москва бреше завжди, а світ має бачити постійно, що є брехня і що є правда. Наші воїни вміють показувати правду – вміють доводити, що Росія помиляється із цією війною і що партнери України не помиляються з підтримкою нашої держави і людей. І я дякую кожному, хто саме так ставиться до своєї служби заради України. Пишаюся вами всіма і дякую вам. Відзначив орденами «Золота Зірка» та Хрестами бойових заслуг воїнів Cил безпеки і оборони України та передав нагороди родинам загиблих Героїв, яких нагороджено посмертно. Слава українським воїнам! Слава Україні!
5:11

Кожен окупант, якого наші воїни знищують, і кожен результат, якого наші героїчні підрозділи досягають у боях, – це результат у перемовинах і це результат для успішних наших перемовин. Скільки разів цими тижнями я чув подяку від партнерів за Купʼянськ – за нашу операцію, яка знов повертає віру в Україну та доводить, що Путін бреше. Це ми з вами розуміємо, що Москва бреше завжди, а світ має бачити постійно, що є брехня і що є правда. Наші воїни вміють показувати правду – вміють доводити, що Росія помиляється із цією війною і що партнери України не помиляються з підтримкою нашої держави і людей. І я дякую кожному, хто саме так ставиться до своєї служби заради України. Пишаюся вами всіма і дякую вам. Відзначив орденами «Золота Зірка» та Хрестами бойових заслуг воїнів Cил безпеки і оборони України та передав нагороди родинам загиблих Героїв, яких нагороджено посмертно. Слава українським воїнам! Слава Україні!

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

75,424 views • 9 months ago

Іспанський стид відчувєш закордоном в відрядженні за наш український хмельницький корупційний стид. Норвезькі газети пишуть про корупцію голови МСЕК Хмельницького і депутатки від слуг Крупи. Чоловіка якої рік тому побачив весь світ на ліжку в доларах…🤦🏻‍♀️ сімʼя збагатилась на 160 мільйонів. 🙏 Ми маємо падати в ноги Норвегії за те, що на фоні отакої навіть ганьби норвежці все одно збільшують нам допомогу на 2026 на мільярд. 🙏 Ми маємо падати в ноги нашим військовим, мільйон яких тримає репутацію України, як найсильнішої нації світу, яка 4 рік стоїть за демократію. ▪️І хоч ми пояснюємо тут в десятках розмов з їх посадовцями, що здобуток Революції Гідності - якраз те, що такі злочини тепер викриваються. ▪️І хоч ми пояснюємо, що, на приклад, за Януковича - ніхто б про такі злочини навіть не знав. ▪️І хоч ми пояснюємо, що завдяки роботі НАБУ справа передана до суду і що антикор органи - це теж є надбанням Революції Гідності. Але … цю вечірню газету все одно прочитали тисячі норвежців ввечері… Сьогодні думаю про це весь день. 📍Будь хто, хто наживається під час війни - краде не лише в наших військових, а краде в репутації країни - на міжнародній арені. 📍Будь ти регіональна Крупа з Хмельницького чи ти аж цілий друг Зеленського Міндіч. Шкода та ж…
0:55

Іспанський стид відчувєш закордоном в відрядженні за наш український хмельницький корупційний стид. Норвезькі газети пишуть про корупцію голови МСЕК Хмельницького і депутатки від слуг Крупи. Чоловіка якої рік тому побачив весь світ на ліжку в доларах…🤦🏻‍♀️ сімʼя збагатилась на 160 мільйонів. 🙏 Ми маємо падати в ноги Норвегії за те, що на фоні отакої навіть ганьби норвежці все одно збільшують нам допомогу на 2026 на мільярд. 🙏 Ми маємо падати в ноги нашим військовим, мільйон яких тримає репутацію України, як найсильнішої нації світу, яка 4 рік стоїть за демократію. ▪️І хоч ми пояснюємо тут в десятках розмов з їх посадовцями, що здобуток Революції Гідності - якраз те, що такі злочини тепер викриваються. ▪️І хоч ми пояснюємо, що, на приклад, за Януковича - ніхто б про такі злочини навіть не знав. ▪️І хоч ми пояснюємо, що завдяки роботі НАБУ справа передана до суду і що антикор органи - це теж є надбанням Революції Гідності. Але … цю вечірню газету все одно прочитали тисячі норвежців ввечері… Сьогодні думаю про це весь день. 📍Будь хто, хто наживається під час війни - краде не лише в наших військових, а краде в репутації країни - на міжнародній арені. 📍Будь ти регіональна Крупа з Хмельницького чи ти аж цілий друг Зеленського Міндіч. Шкода та ж…

Martina Boguslavets

37,008 views • 10 months ago

Половина країни не спала після вчорашнього відео з Вашингтону. Ми тримали кулаки за Україну. І зараз у всіх питання: що робити далі? Хтось чекав від мене критики Зеленського. Але ні, критики не буде, бо це не те, чого зараз потребує країна. Я поясню в декількох тезах, стоячи тут, разом з бригадами, які боронять український Південь. Ми сьогодні привезли їм допомогу, яку законтрактували раніше. Бо що б не відбувалося, потрібно продовжувати посилювати українську Армію. Стосунки України і США — це не стосунки лише Зеленського і Трампа. Це — стосунки двох великих народів, які знають, що демократія і свобода — не пусті слова ні для України, ні для США. І ми не можемо дозволити собі розповсюджувати антиамериканські настрої. Найперше, про що ми маємо зараз думати — це Збройні Сили України, які внаслідок тих чи інших дій можуть залишитися без постачання американської зброї. І це ні в якому разі не є критикою президента Зеленського, бо єдине, що зараз потребує Україна — це єдності. Чомусь з інформаційного поля зникає Армія — події на фронті, де є прориви ворога, ситуація із забезпеченням, зникає питання обороноздатності держави. Так не повинно бути. Ми дуже сподіваємося, що у президента Зеленського є «План Б». Віримо, що після зустрічі в Лондоні та Брюсселі, ми вийдемо з декількома важливими меседжами: ☑️ Єдність Європи. Сподіваємося, що Європа надасть нам зброю, фінансування, посилить інвестиції в оборонну промисловість. Допоможе нам повернути за стіл переговорів наших американських партнерів. Потрібно відновлювати двопартійну підтримку США та парламентську дипломатію. Ми не можемо послаблювати нашу міць. ☑️ Єдність всередині країни. Єдність у парламенті та переформатування Уряду в Уряд національної єдності. ☑️ Третє, що ми хочемо почути: коли і як закінчувати війну? Не ховатися за гарантії безпеки. Ми маємо зберегти державу. Ми маємо не допустити капітуляцію. Гарантом безпеки України мають бути ЗСУ. Крапка! Маємо припинити балачки та допомагати Армії.
4:44

Половина країни не спала після вчорашнього відео з Вашингтону. Ми тримали кулаки за Україну. І зараз у всіх питання: що робити далі? Хтось чекав від мене критики Зеленського. Але ні, критики не буде, бо це не те, чого зараз потребує країна. Я поясню в декількох тезах, стоячи тут, разом з бригадами, які боронять український Південь. Ми сьогодні привезли їм допомогу, яку законтрактували раніше. Бо що б не відбувалося, потрібно продовжувати посилювати українську Армію. Стосунки України і США — це не стосунки лише Зеленського і Трампа. Це — стосунки двох великих народів, які знають, що демократія і свобода — не пусті слова ні для України, ні для США. І ми не можемо дозволити собі розповсюджувати антиамериканські настрої. Найперше, про що ми маємо зараз думати — це Збройні Сили України, які внаслідок тих чи інших дій можуть залишитися без постачання американської зброї. І це ні в якому разі не є критикою президента Зеленського, бо єдине, що зараз потребує Україна — це єдності. Чомусь з інформаційного поля зникає Армія — події на фронті, де є прориви ворога, ситуація із забезпеченням, зникає питання обороноздатності держави. Так не повинно бути. Ми дуже сподіваємося, що у президента Зеленського є «План Б». Віримо, що після зустрічі в Лондоні та Брюсселі, ми вийдемо з декількома важливими меседжами: ☑️ Єдність Європи. Сподіваємося, що Європа надасть нам зброю, фінансування, посилить інвестиції в оборонну промисловість. Допоможе нам повернути за стіл переговорів наших американських партнерів. Потрібно відновлювати двопартійну підтримку США та парламентську дипломатію. Ми не можемо послаблювати нашу міць. ☑️ Єдність всередині країни. Єдність у парламенті та переформатування Уряду в Уряд національної єдності. ☑️ Третє, що ми хочемо почути: коли і як закінчувати війну? Не ховатися за гарантії безпеки. Ми маємо зберегти державу. Ми маємо не допустити капітуляцію. Гарантом безпеки України мають бути ЗСУ. Крапка! Маємо припинити балачки та допомагати Армії.

Петро Порошенко

221,655 views • 1 year ago

Помийки Офісу Зеленського почали проти мене дискредитаційну кампанію, в якій ні слова правди. Дякую усім, хто останні 24 год бачили це і писали слова підтримки. 📍Причин є 2: 1. Предметна критика Зеленського і його людей за все, що вони робили останній рік аби знищити антикорупційні розслідування в Україні. 2. Вимога і міжнародна робота моя і команди задля очищення правоохоронних органів - із конкурсами на керівників Нацполу і Генпрокурора 📍Ціна питання: Ми провело міні розслідування і дізнались, що пости, які ви кидали мені з ТГ помийок і сайтів - зливних бачків коштують від 20 тисяч гривень і до десятків тисяч доларів. 📍То про що брешуть? 1️⃣ Про джерело мого доходу не кажуть правду. ПРАВДА: за усе життя я 0 днів працювала на державних посадах за гроші українців, а зуміла робити корисну антикорупційну роботу для країни, не використавши жодної гривні українських платників податків. Офіс знає, що ми завжди працювали в міжнародних проектах, які ми вигравали на міжнародних конкурсах на нашу громадську антикорупційну роботу, і це їх дратує ще більше. По усіх наших проетах ми ще й міжнародні аудити річні проходимо. Влада про такі прозорі гроші може хіба мріяти. 2️⃣ Про те, що я купила собі квартиру під час війни після 2022 року за 2 мільйони. 📍ПРАВДА : я купила однокімнатну квартиру в 2019 році ще на етапі котловану за 29 тисяч доларів. На той час - в еквіваленті 700 тисяч гривень, які збирала років так 10. 2 роки тому її здали нарешті в експлуатацію, я її прийняла у власність. Це засвітилось в реєстрі. Але ідіоти, яких найняли аби писати про мене статті, погано розуміють, що дата приватизації не означає дату купівлі. Як і ціну. Яка 5 року тому на квартири була геть інша. Каюсь, за 10 років можна було і більше зібрати, ніж 29 тисяч доларів. Дохід дозволяв. Враховуючи, що з 2015 по 2019 я взагалі працювала на двох роботах паралельно: юридичним радником в міжнародному проєкті і юристом в медичній практиці. 3️⃣ Про мою маму. Рахують гроші моєї мами і закидають відсутність в неї офіційних доходів, крім пару десятків тисяч гривень за багато років. 📍ПРАВДА: моя мама вже більше 15 років живе і працює в Європі. Останні 10 років - в Лондоні. В 2007 вона, працюючи в Тернополі лікарем за копійки, поїхала на заробітки до Європи, як багато хто тоді їздив, і так і не повернулась. Там всі ці роки мама офіційно працює, багато років тим же лікарем, до речі. Дохід має вищий за мій. І зрозуміло, що теж може купити нерухомість в Україні. І не тільки. За цей їй, до речі, окрема подяка, що протягом років вона інвестує в Україну, як і допомагає постійно нашій арміі. 4️⃣ Є ще багато нісенітниць про звʼязки з рсосією, про батька, який насправді помер в 2013 від раку але вони пишуть, що він живий і живе там, про те що я веду якісь рсосійські соцмережі, які видалені років так 10 тому. Але от звідки фото з моіх студентських років, до яких я вже і сама втратила доступ - відповідь ми чудово знаємо. 📍Про що забули в Офісі? 1. Вони забули, що я працювала над корисними речами для країни саме в міжнародних проєктах за гроші західних платників податків, з яких платила постійно високі податки навпаки в український бюджет. 2. Вони забули, що побачили мої такі детальні доходи лише тому, що мені нічого ховати і це мій особистий вибір аби вони це бачили. 3. Вони забули, що всі роки я подавала декларації самовільно, коли цього від мене не вимагав закон. Бо я так хотіла. 4. Вони забули, що з тих же міркувань також 2 роки тому я ще й стала членом Громадської ради доброчесності, яка шукає недоброчесних на руку суддів. І частина моїх декларацій була подана як членкині цієї ради. 5. Хоча багатьох, знаю, зупиняло те, що треба подавати деклараціію і люди відмовлялись ставати членами Ради. Мене це не зупиняє. Навпаки. ☝🏻Вони не уявляють, як весь цей тиск мотивує мене і команду після усіх атак на нас робити нашу громадську антикорупційну роботу ще заповзятіше
0:59

Помийки Офісу Зеленського почали проти мене дискредитаційну кампанію, в якій ні слова правди. Дякую усім, хто останні 24 год бачили це і писали слова підтримки. 📍Причин є 2: 1. Предметна критика Зеленського і його людей за все, що вони робили останній рік аби знищити антикорупційні розслідування в Україні. 2. Вимога і міжнародна робота моя і команди задля очищення правоохоронних органів - із конкурсами на керівників Нацполу і Генпрокурора 📍Ціна питання: Ми провело міні розслідування і дізнались, що пости, які ви кидали мені з ТГ помийок і сайтів - зливних бачків коштують від 20 тисяч гривень і до десятків тисяч доларів. 📍То про що брешуть? 1️⃣ Про джерело мого доходу не кажуть правду. ПРАВДА: за усе життя я 0 днів працювала на державних посадах за гроші українців, а зуміла робити корисну антикорупційну роботу для країни, не використавши жодної гривні українських платників податків. Офіс знає, що ми завжди працювали в міжнародних проектах, які ми вигравали на міжнародних конкурсах на нашу громадську антикорупційну роботу, і це їх дратує ще більше. По усіх наших проетах ми ще й міжнародні аудити річні проходимо. Влада про такі прозорі гроші може хіба мріяти. 2️⃣ Про те, що я купила собі квартиру під час війни після 2022 року за 2 мільйони. 📍ПРАВДА : я купила однокімнатну квартиру в 2019 році ще на етапі котловану за 29 тисяч доларів. На той час - в еквіваленті 700 тисяч гривень, які збирала років так 10. 2 роки тому її здали нарешті в експлуатацію, я її прийняла у власність. Це засвітилось в реєстрі. Але ідіоти, яких найняли аби писати про мене статті, погано розуміють, що дата приватизації не означає дату купівлі. Як і ціну. Яка 5 року тому на квартири була геть інша. Каюсь, за 10 років можна було і більше зібрати, ніж 29 тисяч доларів. Дохід дозволяв. Враховуючи, що з 2015 по 2019 я взагалі працювала на двох роботах паралельно: юридичним радником в міжнародному проєкті і юристом в медичній практиці. 3️⃣ Про мою маму. Рахують гроші моєї мами і закидають відсутність в неї офіційних доходів, крім пару десятків тисяч гривень за багато років. 📍ПРАВДА: моя мама вже більше 15 років живе і працює в Європі. Останні 10 років - в Лондоні. В 2007 вона, працюючи в Тернополі лікарем за копійки, поїхала на заробітки до Європи, як багато хто тоді їздив, і так і не повернулась. Там всі ці роки мама офіційно працює, багато років тим же лікарем, до речі. Дохід має вищий за мій. І зрозуміло, що теж може купити нерухомість в Україні. І не тільки. За цей їй, до речі, окрема подяка, що протягом років вона інвестує в Україну, як і допомагає постійно нашій арміі. 4️⃣ Є ще багато нісенітниць про звʼязки з рсосією, про батька, який насправді помер в 2013 від раку але вони пишуть, що він живий і живе там, про те що я веду якісь рсосійські соцмережі, які видалені років так 10 тому. Але от звідки фото з моіх студентських років, до яких я вже і сама втратила доступ - відповідь ми чудово знаємо. 📍Про що забули в Офісі? 1. Вони забули, що я працювала над корисними речами для країни саме в міжнародних проєктах за гроші західних платників податків, з яких платила постійно високі податки навпаки в український бюджет. 2. Вони забули, що побачили мої такі детальні доходи лише тому, що мені нічого ховати і це мій особистий вибір аби вони це бачили. 3. Вони забули, що всі роки я подавала декларації самовільно, коли цього від мене не вимагав закон. Бо я так хотіла. 4. Вони забули, що з тих же міркувань також 2 роки тому я ще й стала членом Громадської ради доброчесності, яка шукає недоброчесних на руку суддів. І частина моїх декларацій була подана як членкині цієї ради. 5. Хоча багатьох, знаю, зупиняло те, що треба подавати деклараціію і люди відмовлялись ставати членами Ради. Мене це не зупиняє. Навпаки. ☝🏻Вони не уявляють, як весь цей тиск мотивує мене і команду після усіх атак на нас робити нашу громадську антикорупційну роботу ще заповзятіше

Martina Boguslavets

21,904 views • 11 months ago

Скоро вже буде рік, як триває справа щодо незаконних антиконституційних санкцій проти мене. Справа, яка не варта виїденого яйця. Справа, яка стала лише черговим доказом того, що замість будівництва єдності, влада готується до виборів. Замість того, щоб об’єднувати країну проти путіна, влада знищує політичних опонентів. І нам важливо повернути справедливість. Інакше країну чекає перетворення на путінську росію, мадурівську Венесуелу і лукашенківську Білорусь. Ми цього не допустимо. Сьогодні ми захищаємо не лише мої права. Сьогодні ми захищаємо не лише права опозиції і не лише права громадських активістів. Сьогодні ми захищаємо право України на майбутнє. Право кожного, хто бореться за майбутнє України. Це і є європейське майбутнє держава. Це і є вступ до НАТО. Це доведення відповідальності, принципів та стандартів. Зеленський повинен з’являтися на засідання суду самостійно. Ще раз наголошую. У Кодексі адміністративного судочинства в нього тут немає представників, які можуть «захворіти», яким може «не сподобатися», які можуть «роздратуватися» чи намалювати лікарняні так, як вони фальсифікували подання щодо санкцій. Шестеро з тих, хто на РНБО голосував за незаконні санкції проти мене, є фігурантами «плівок Міндіча». Шестеро зранку «відправляли двушечки на москву», а ввечері голосували за санкції проти Порошенка. Незаконно та безпідставно. Я дуже сподіваюся, що суд оголосить коротку перерву і не піде на сценарій безкінечного затягування. За кожен крок, кожен учасник злочину точно має відповідальність.
2:43

Скоро вже буде рік, як триває справа щодо незаконних антиконституційних санкцій проти мене. Справа, яка не варта виїденого яйця. Справа, яка стала лише черговим доказом того, що замість будівництва єдності, влада готується до виборів. Замість того, щоб об’єднувати країну проти путіна, влада знищує політичних опонентів. І нам важливо повернути справедливість. Інакше країну чекає перетворення на путінську росію, мадурівську Венесуелу і лукашенківську Білорусь. Ми цього не допустимо. Сьогодні ми захищаємо не лише мої права. Сьогодні ми захищаємо не лише права опозиції і не лише права громадських активістів. Сьогодні ми захищаємо право України на майбутнє. Право кожного, хто бореться за майбутнє України. Це і є європейське майбутнє держава. Це і є вступ до НАТО. Це доведення відповідальності, принципів та стандартів. Зеленський повинен з’являтися на засідання суду самостійно. Ще раз наголошую. У Кодексі адміністративного судочинства в нього тут немає представників, які можуть «захворіти», яким може «не сподобатися», які можуть «роздратуватися» чи намалювати лікарняні так, як вони фальсифікували подання щодо санкцій. Шестеро з тих, хто на РНБО голосував за незаконні санкції проти мене, є фігурантами «плівок Міндіча». Шестеро зранку «відправляли двушечки на москву», а ввечері голосували за санкції проти Порошенка. Незаконно та безпідставно. Я дуже сподіваюся, що суд оголосить коротку перерву і не піде на сценарій безкінечного затягування. За кожен крок, кожен учасник злочину точно має відповідальність.

Петро Порошенко

11,913 views • 8 months ago

Тисяча днів. Це цифра, яка сьогодні звучить у кожній домівці, у кожному серці. Для когось ці дні — це тисячі вибухів, тисячі сліз, тисячі втрат. Для когось — це тисячі дронів, сотні тисяч кілометрів доріг, мільйони незламних рішень. Для мене — це тисячі подвигів українців, які щодня робили те, чого не робила жодна інша нація. З перших хвилин вторгнення ми діяли разом. Я згадую перші години, коли на Лаврській ми зібрали добровольців, які приходили з одним проханням: «Дайте зброю, ми захищатимемо Київ». Тоді в наших руках не було магічних рішень, але було головне — віра в нашу перемогу. Так і з’явився 206 батальйон. Тоді ж ми почали роздавати зброю та набої. Далі була евакуація з Бучі, Ірпеня, Гостомеля. Тисяча днів — це тисячі людей, яких я зустрів за цей час. Це воїни, які тримають фронт. Волонтери, які забезпечують армію всім: від бронежилетів до дронів. Пересічні українці, які віддають останнє, щоб допомогти іншим. Це блокпости, укріплення, розбиті дороги й нескінченні поїздки. Це обличчя тих, хто отримує довгоочікувану допомогу. Це дрони, вантажівки, пікапи, прально-душові комплекси, Shield’и, екскаватори, комплекси «Ай-Петрі» які ми доставляємо на фронт. Це численні контракти та мільярди гривень. Хоч зараз ми проходимо найважче випробування — війну, але ми тримаємося. Єдність, сміливість, жертовність — це те, що робить нас незламними. Тисяча днів — це наші сльози за Глібом Бабічем, Сергієм Іконніковим, Юрієм Каракаєм, Олегом Барною, Тарасом Жеребецьким… Це наші сльози, але водночас наша гордість. Ми втратили багато. Кожна втрата — це частина душі. Але кожна дія, кожна людина, яка робила неможливе, додає сили й віри. Ці тисяча днів — це не тільки історія про війну. Це історія про народ, який знайшов у собі надзвичайну силу. Про державу, яка вчиться бути сильнішою. І про нас, українців, які довели собі й світу, що ми непереможні. Ми боротимемося далі. Ми працюватимемо більше, стрілятимемо частіше, винаходитимемо нове. Ми захищатимемо кожен метр нашої землі. І разом ми переможемо.
11:00

Тисяча днів. Це цифра, яка сьогодні звучить у кожній домівці, у кожному серці. Для когось ці дні — це тисячі вибухів, тисячі сліз, тисячі втрат. Для когось — це тисячі дронів, сотні тисяч кілометрів доріг, мільйони незламних рішень. Для мене — це тисячі подвигів українців, які щодня робили те, чого не робила жодна інша нація. З перших хвилин вторгнення ми діяли разом. Я згадую перші години, коли на Лаврській ми зібрали добровольців, які приходили з одним проханням: «Дайте зброю, ми захищатимемо Київ». Тоді в наших руках не було магічних рішень, але було головне — віра в нашу перемогу. Так і з’явився 206 батальйон. Тоді ж ми почали роздавати зброю та набої. Далі була евакуація з Бучі, Ірпеня, Гостомеля. Тисяча днів — це тисячі людей, яких я зустрів за цей час. Це воїни, які тримають фронт. Волонтери, які забезпечують армію всім: від бронежилетів до дронів. Пересічні українці, які віддають останнє, щоб допомогти іншим. Це блокпости, укріплення, розбиті дороги й нескінченні поїздки. Це обличчя тих, хто отримує довгоочікувану допомогу. Це дрони, вантажівки, пікапи, прально-душові комплекси, Shield’и, екскаватори, комплекси «Ай-Петрі» які ми доставляємо на фронт. Це численні контракти та мільярди гривень. Хоч зараз ми проходимо найважче випробування — війну, але ми тримаємося. Єдність, сміливість, жертовність — це те, що робить нас незламними. Тисяча днів — це наші сльози за Глібом Бабічем, Сергієм Іконніковим, Юрієм Каракаєм, Олегом Барною, Тарасом Жеребецьким… Це наші сльози, але водночас наша гордість. Ми втратили багато. Кожна втрата — це частина душі. Але кожна дія, кожна людина, яка робила неможливе, додає сили й віри. Ці тисяча днів — це не тільки історія про війну. Це історія про народ, який знайшов у собі надзвичайну силу. Про державу, яка вчиться бути сильнішою. І про нас, українців, які довели собі й світу, що ми непереможні. Ми боротимемося далі. Ми працюватимемо більше, стрілятимемо частіше, винаходитимемо нове. Ми захищатимемо кожен метр нашої землі. І разом ми переможемо.

Петро Порошенко

17,843 views • 1 year ago

Сьогодні 11-та річниця героїчного виходу Збройних Сил України з Дебальцевого. Це була найбільша битва російсько-української війни до повномасштабного вторгнення. У тому районі боролися тисячі кращих наших бійців. Ці бої загартували українське військо і підготували до повномасштабної війни. За кілька днів до російського вторгнення, в лютому 2022 року, ми згадували Дебальцеве. Тоді я говорив про єдність навколо віри у нашу свободу, про впевненість у наших силах, готовність боротися за свою землю попри все. Дуже скоро ми це довели на полі бою. Але бої за Дебальцеве - не тільки про відвагу та боротьбу. Це ще й про урок. Урок про те, що поняття миру у війні дуже відносне. Мир без перемоги - це всього лише час, час який або дає шанс, або просто готує наступну війну. Саме зараз цей урок треба засвоїти, і не лише нам. Проте лише в наших руках наше майбутнє. Ми змогли відстояти свободу 11 років тому, вистояли у 2022 і продовжуємо боротися зараз. Нас поєднує і дає сили світла пам'ять про тих, хто поліг на цій війні. Завжди пам'ятаємо. Слава Україні! Слава Героям!
1:40

Сьогодні 11-та річниця героїчного виходу Збройних Сил України з Дебальцевого. Це була найбільша битва російсько-української війни до повномасштабного вторгнення. У тому районі боролися тисячі кращих наших бійців. Ці бої загартували українське військо і підготували до повномасштабної війни. За кілька днів до російського вторгнення, в лютому 2022 року, ми згадували Дебальцеве. Тоді я говорив про єдність навколо віри у нашу свободу, про впевненість у наших силах, готовність боротися за свою землю попри все. Дуже скоро ми це довели на полі бою. Але бої за Дебальцеве - не тільки про відвагу та боротьбу. Це ще й про урок. Урок про те, що поняття миру у війні дуже відносне. Мир без перемоги - це всього лише час, час який або дає шанс, або просто готує наступну війну. Саме зараз цей урок треба засвоїти, і не лише нам. Проте лише в наших руках наше майбутнє. Ми змогли відстояти свободу 11 років тому, вистояли у 2022 і продовжуємо боротися зараз. Нас поєднує і дає сили світла пам'ять про тих, хто поліг на цій війні. Завжди пам'ятаємо. Слава Україні! Слава Героям!

Valerii Zaluzhnyi

40,002 views • 7 months ago

Зеленський мовчить увесь день. Це і є його відповіддю усім нам про корупцію його друга Міндіча на енергетиці і захисті країни. Що б мало відбутись в цивілізованій країні, якби нас не тримали за бидло, яке проковтне це? 1️⃣ Президент мав би звернутись до українців із завою щодо свого друга по недільних шашликах і дати завдання своїм силовикам вернути Міндіча до України. Як вертали Чернишова і Христенка. Але він ховає його закордоном. 2️⃣ Міністр Галущенко вже сьогодні мав би бути відсторонений з Уряду. Написати заяву про відставку з посади міністра юстиції. Бо саме за його керівництва на посаді міністра енергетики і мутили схему. Але він на посаді. 3️⃣ Міністерка енергетики Гринчук сьогодні мала б бути відсторонена з посади, бо саме вона є правою рукою Міндіча і призначена на посаду за його саме протеже. Але вона на посаді і в брифінгу каже, що нічого не знає і не чула про схеми. Якщо ми проковтнемо це, то всі їх подальші схеми будуть ще більш цинічнішими і вже не в коробці будуть носити по 1,6 мільйони доларів, а уже цілий прицеп з десятками мільйонів. Все, що ми спостерігаємо сьогодні - ганьба країни. Ганьба, яка цинічна по відношенню не лише до мільйонів українців, які сидять зараз без світла але і мільйона тих, хто в окопі 😔 мені соромно перед ними за такий тил
0:59

Зеленський мовчить увесь день. Це і є його відповіддю усім нам про корупцію його друга Міндіча на енергетиці і захисті країни. Що б мало відбутись в цивілізованій країні, якби нас не тримали за бидло, яке проковтне це? 1️⃣ Президент мав би звернутись до українців із завою щодо свого друга по недільних шашликах і дати завдання своїм силовикам вернути Міндіча до України. Як вертали Чернишова і Христенка. Але він ховає його закордоном. 2️⃣ Міністр Галущенко вже сьогодні мав би бути відсторонений з Уряду. Написати заяву про відставку з посади міністра юстиції. Бо саме за його керівництва на посаді міністра енергетики і мутили схему. Але він на посаді. 3️⃣ Міністерка енергетики Гринчук сьогодні мала б бути відсторонена з посади, бо саме вона є правою рукою Міндіча і призначена на посаду за його саме протеже. Але вона на посаді і в брифінгу каже, що нічого не знає і не чула про схеми. Якщо ми проковтнемо це, то всі їх подальші схеми будуть ще більш цинічнішими і вже не в коробці будуть носити по 1,6 мільйони доларів, а уже цілий прицеп з десятками мільйонів. Все, що ми спостерігаємо сьогодні - ганьба країни. Ганьба, яка цинічна по відношенню не лише до мільйонів українців, які сидять зараз без світла але і мільйона тих, хто в окопі 😔 мені соромно перед ними за такий тил

Martina Boguslavets

39,901 views • 10 months ago

Поки ми боронимо країну, ми втратили державу. І в мене зовсім нема питань до Міндіча, Татарова, навіть Зеленського. Хто вони такі, я розумів з самого початку. В мене питання до вас, тих, хто дивиться зараз це відео. За винятком невеликої кількості людей, які є волонтерами і витримали цей марафон, і декілька сотень людей, які ще залишили силу донатити на Збройні Сили. Питання до всіх інших. Де ти, мій народе? Той народ, який в 22-му виходив з голими руками проти ворківських танків. Який не боявся нічого. Де ти зараз? Ви боїтеся поліції, ТЦК, поховалися в теплих помешканнях. Ви пропонували їй яйця по 17, браковані міни для ЗСУ, Конституцію на паузі для себе. І ось ми отримали зруйновану державу. Колись в одному з своїх відео про СЗЧ я казав, що у кожного є межа, після якої він прийме рішення йти в СЗЧ. Ось такий час настає для мене. Я не розумію, для кого я і мої хлопці мають залишатися тут. Дати час далі грабувати країну? Чи що? Звісно, я нікуди не піду, але ж думки такі є. А на що надійтесь ви? В моїх постах, в коментах під ними дуже багато сподівань, що військові прийдуть. Шановні друзі, ми знесилині з непровлення. В прямому сенсі цього слова. Мої, хлопці, знаходяться десятками діб на позиції. На відновлення, дві-три доби, і знову на позиції. Ви думаєте, що у нас залишаться сили розгрібати те лайно, яке дозволили створити ви? Чого ви боїтеся? Знайдіть в собі сили хоч розпосюдити цей пост і задуматися, яка доля цій країні.
2:00

Поки ми боронимо країну, ми втратили державу. І в мене зовсім нема питань до Міндіча, Татарова, навіть Зеленського. Хто вони такі, я розумів з самого початку. В мене питання до вас, тих, хто дивиться зараз це відео. За винятком невеликої кількості людей, які є волонтерами і витримали цей марафон, і декілька сотень людей, які ще залишили силу донатити на Збройні Сили. Питання до всіх інших. Де ти, мій народе? Той народ, який в 22-му виходив з голими руками проти ворківських танків. Який не боявся нічого. Де ти зараз? Ви боїтеся поліції, ТЦК, поховалися в теплих помешканнях. Ви пропонували їй яйця по 17, браковані міни для ЗСУ, Конституцію на паузі для себе. І ось ми отримали зруйновану державу. Колись в одному з своїх відео про СЗЧ я казав, що у кожного є межа, після якої він прийме рішення йти в СЗЧ. Ось такий час настає для мене. Я не розумію, для кого я і мої хлопці мають залишатися тут. Дати час далі грабувати країну? Чи що? Звісно, я нікуди не піду, але ж думки такі є. А на що надійтесь ви? В моїх постах, в коментах під ними дуже багато сподівань, що військові прийдуть. Шановні друзі, ми знесилині з непровлення. В прямому сенсі цього слова. Мої, хлопці, знаходяться десятками діб на позиції. На відновлення, дві-три доби, і знову на позиції. Ви думаєте, що у нас залишаться сили розгрібати те лайно, яке дозволили створити ви? Чого ви боїтеся? Знайдіть в собі сили хоч розпосюдити цей пост і задуматися, яка доля цій країні.

Актуальна Правда

31,928 views • 10 months ago

В Ізраїлі на тлі війни спалах самогубств та ПТСР серед військових. Клінічний психолог Ронен Сіді пояснив, як асиметрична війна зводить солдатів ЦАХАЛ з розуму: "Один аспект цього — це солдат не як жертва, а як злочинець. Тому що у вас є гвинтівка, і ця війна є тим, що ми називаємо асиметричною війною, тобто є армія, яка бореться з терористами, що ховаються серед цивільного населення. Занадто часто солдатам доводиться ухвалювати рішення за лічені секунди, чи стріляти в когось, хто здається терористом, серед жінок та дітей. Багато які з цих рішень є правильними, але деякі з них — ні. Жінки та діти зазнають поранень. Стають випадковими жертвами. Жити з відчуттям, що ти вбив невинних людей, коли тобі 19 років, — це дуже важке почуття. Ти не можеш виправити те, що зробив. І це те, що ми називаємо моральною шкодою".
1:00

В Ізраїлі на тлі війни спалах самогубств та ПТСР серед військових. Клінічний психолог Ронен Сіді пояснив, як асиметрична війна зводить солдатів ЦАХАЛ з розуму: "Один аспект цього — це солдат не як жертва, а як злочинець. Тому що у вас є гвинтівка, і ця війна є тим, що ми називаємо асиметричною війною, тобто є армія, яка бореться з терористами, що ховаються серед цивільного населення. Занадто часто солдатам доводиться ухвалювати рішення за лічені секунди, чи стріляти в когось, хто здається терористом, серед жінок та дітей. Багато які з цих рішень є правильними, але деякі з них — ні. Жінки та діти зазнають поранень. Стають випадковими жертвами. Жити з відчуттям, що ти вбив невинних людей, коли тобі 19 років, — це дуже важке почуття. Ти не можеш виправити те, що зробив. І це те, що ми називаємо моральною шкодою".

5 канал 🇺🇦

26,937 views • 8 months ago

Бюджет — це стратегія розвитку держави, реалізація та імплементація програми дій уряду, що обрахована в цифрах. Що ви маєте намір розвивати, коли уряд уже декілька років не подає до органу, якому він підконтрольний і підзвітний, програму дій? У позиціях поточного року уряд обдурив парламент і не врахував 500 мільярдів гривень на оборону. Бо вони думали, що війна закінчиться в серпні. Бюджет в умовах воєнного стану — це питання війни і миру. Армія — це пріоритет. Представники депутатів мали б бути на засіданні Ради нацбезпеки й оборони, що стосувалося затвердження військової частини державного бюджету. Хто з вас щось про це чув? Безумовно, що наші партнери є нашим пріоритетом. Президент Байден має першим почути від української влади плани перемоги і плани миру. А парламент? А народ? Коли українці заслужать право знати, в який спосіб ми будемо забезпечувати перемогу і мир? Суспільство заслужило на дорослу і чесну розмову замість знеболювального «канабісу» на телемарафоні. Суспільство заслужило чесну розмову. Уявіть собі, що Данія фінансує 18 САУ «Богдана», а Україна фінансує брехливий телемарафон. Фінансує за рахунок коштів, які вона видирає в солдатів, які недоотримують премії, недоотримують FPV-дрони. Лише вчора я завіз 80 нічних «Мавіків», а держава спромоглась на 50 за цілий минулий місяць. Це неприйнятно. Ми маємо повернути цей бюджет і розглядати бюджет Оборони і Перемоги!
3:04

Бюджет — це стратегія розвитку держави, реалізація та імплементація програми дій уряду, що обрахована в цифрах. Що ви маєте намір розвивати, коли уряд уже декілька років не подає до органу, якому він підконтрольний і підзвітний, програму дій? У позиціях поточного року уряд обдурив парламент і не врахував 500 мільярдів гривень на оборону. Бо вони думали, що війна закінчиться в серпні. Бюджет в умовах воєнного стану — це питання війни і миру. Армія — це пріоритет. Представники депутатів мали б бути на засіданні Ради нацбезпеки й оборони, що стосувалося затвердження військової частини державного бюджету. Хто з вас щось про це чув? Безумовно, що наші партнери є нашим пріоритетом. Президент Байден має першим почути від української влади плани перемоги і плани миру. А парламент? А народ? Коли українці заслужать право знати, в який спосіб ми будемо забезпечувати перемогу і мир? Суспільство заслужило на дорослу і чесну розмову замість знеболювального «канабісу» на телемарафоні. Суспільство заслужило чесну розмову. Уявіть собі, що Данія фінансує 18 САУ «Богдана», а Україна фінансує брехливий телемарафон. Фінансує за рахунок коштів, які вона видирає в солдатів, які недоотримують премії, недоотримують FPV-дрони. Лише вчора я завіз 80 нічних «Мавіків», а держава спромоглась на 50 за цілий минулий місяць. Це неприйнятно. Ми маємо повернути цей бюджет і розглядати бюджет Оборони і Перемоги!

Петро Порошенко

28,149 views • 2 years ago

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».
1:48

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Myroslav Oleshko

15,785 views • 4 months ago

У новий 2026 рік ми заходимо із графіками відключень три через шість. Із моніторинговими групами і картою повітряних тривог у швидкому доступі. Із тривожними новинами про рух на фронті і плутаними повідомленнями про домовленості про мир. Наша команда за рік перетягала на фронт геть усе — від дронів, «Цукорків» до важкої техніки і генераторів. Понад сто п’ятдесят поїздок і передач, ще більше зустрічей з нашими воїнами. Ми бачилися з кимось із вас на судах і під час звільнення політичних в’язнів Банкової. Всі разом слідкували за новинами під час унікальної для всього світу операції «Павутина», та із задоволенням рахували знищені русняві літаки, які випускали ракети по мирних містах. Раділи за своїх, коли наші неймовірні пілоти-дронарі маленькою FPVшкою відправили на той світ гелікоптер ворога разом з бурятською командою. Всі разом оплакували нашого загиблого друга і великого українця Андрія Парубія. Всі разом — з обуренням спостерігали як в судовій системі вскривається «спрут Портнова», який отримав квиток на концерт Кобзона десь на Іспанщині. Ми всі — були приємно здивовані, пишалися неймовірно тисячами молодих людей, які вийшли під театр Франка із картонками. Які своєю енергією, вірою, силою правди не допустили остаточної узурпації влади. Найбільш гостросюжетним серіалом року, безперечно, для нас були плівки НАБУ. Викриття корупції в найвищих кабінетах країни. Розчарування, обурення, втрата довіри… Це був важкий рік. Рік, коли ми всі мали маленький шанс, коротке вікно можливостей завдяки дипломатії домогтися швидкого миру для України. Але цей шанс змарновано, і нині вся країна, затамувавши подих, слідкує за перебігом перемовин. Ми всі рахуємо дні. Дні, коли закінчиться відлік втрат — людей, територій. Коли ми не будемо змушені обирати — гідність чи капітуляція. Але я дивлюся в майбутнє із оптимізмом. Бо стільки, скільки ми всі пройшли, пережили і вижили, мабуть, не пережила жодна нація світу. А саме тому будьте впевнені: ми вистоїмо. З Новим Роком! Слава Україні!
5:48

У новий 2026 рік ми заходимо із графіками відключень три через шість. Із моніторинговими групами і картою повітряних тривог у швидкому доступі. Із тривожними новинами про рух на фронті і плутаними повідомленнями про домовленості про мир. Наша команда за рік перетягала на фронт геть усе — від дронів, «Цукорків» до важкої техніки і генераторів. Понад сто п’ятдесят поїздок і передач, ще більше зустрічей з нашими воїнами. Ми бачилися з кимось із вас на судах і під час звільнення політичних в’язнів Банкової. Всі разом слідкували за новинами під час унікальної для всього світу операції «Павутина», та із задоволенням рахували знищені русняві літаки, які випускали ракети по мирних містах. Раділи за своїх, коли наші неймовірні пілоти-дронарі маленькою FPVшкою відправили на той світ гелікоптер ворога разом з бурятською командою. Всі разом оплакували нашого загиблого друга і великого українця Андрія Парубія. Всі разом — з обуренням спостерігали як в судовій системі вскривається «спрут Портнова», який отримав квиток на концерт Кобзона десь на Іспанщині. Ми всі — були приємно здивовані, пишалися неймовірно тисячами молодих людей, які вийшли під театр Франка із картонками. Які своєю енергією, вірою, силою правди не допустили остаточної узурпації влади. Найбільш гостросюжетним серіалом року, безперечно, для нас були плівки НАБУ. Викриття корупції в найвищих кабінетах країни. Розчарування, обурення, втрата довіри… Це був важкий рік. Рік, коли ми всі мали маленький шанс, коротке вікно можливостей завдяки дипломатії домогтися швидкого миру для України. Але цей шанс змарновано, і нині вся країна, затамувавши подих, слідкує за перебігом перемовин. Ми всі рахуємо дні. Дні, коли закінчиться відлік втрат — людей, територій. Коли ми не будемо змушені обирати — гідність чи капітуляція. Але я дивлюся в майбутнє із оптимізмом. Бо стільки, скільки ми всі пройшли, пережили і вижили, мабуть, не пережила жодна нація світу. А саме тому будьте впевнені: ми вистоїмо. З Новим Роком! Слава Україні!

Петро Порошенко

13,700 views • 8 months ago