Loading video...

Video Failed to Load

Go Home

Не подобався "Мінськ"? Отримали велику війну і капітуляцію ЗЕ 🔥 «У серпні 2014 року у нас не було армії. Проти України пішли десятки тисяч регулярних військових рф. Від Іловайська до Києва — жодного батальйону. Лише дві роти Нацгвардії, які охороняли АЕС. Це була прірва», – згадав Петро Порошенко на...

leusenko1's profile picture

Олег Леусенко

25,804 subscribers

15,636 views • 10 months ago •via X (Twitter)

LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 Comments

No comments available

Comments from the original post will appear here

Related Videos

Зеленський: Дедалі частіше колишні посадовці з різних країн кажуть, що попереджали про цю війну і що вторгнення станеться Вони пам'ятають, що казали і, здебільшого, сильно прикрашають свою історію. Але жоден з них не може сказати, що насправді зробив, що зробив аби запобігти вторгненню. Усі ці історії про одне, лише про одне – перекладання відповідальності на інших. А що ж бачила росія у 2021 році? путін сидів як рівний з президентом Сполучених Штатів у Женеві. І він відчував, що може перекроїти Європу і весь світ. Не було жодних превентивних санкцій проти росії, не було серйозних оборонних пакетів, щоб показати, що ми можемо протистояти рф. Подивіться, наш чудовий хлопець, наш спортсмен Владислав Гераскевич, його дискваліфікували на Олімпіаді просто за намір одягнути шолом з обличчями спортсменів, убитих росією у цій війні. Його дискваліфікували за "намір". Коли у 2021 році ми чітко побачили наміри путіна і попросили превентивні санкції, щоб зупинити вторгнення, нам сказали: "спочатку має бути злочин і лише тоді покарання". Камала Гарріс, я пам'ятаю, казала це. Але з росією не можна залишати жодної лазівки, яку росіяни можуть використати, щоб розпочати війну. Як кажуть у росії: "Спершу вв'яжися в бійку, а там побачимо" Саме так вони роблять усе. Саме так вони починають війни і так ведуть переговори. Не щоб закінчити війну, а щоб уникнути її завершення і просто виграти час.
1:54

Зеленський: Дедалі частіше колишні посадовці з різних країн кажуть, що попереджали про цю війну і що вторгнення станеться Вони пам'ятають, що казали і, здебільшого, сильно прикрашають свою історію. Але жоден з них не може сказати, що насправді зробив, що зробив аби запобігти вторгненню. Усі ці історії про одне, лише про одне – перекладання відповідальності на інших. А що ж бачила росія у 2021 році? путін сидів як рівний з президентом Сполучених Штатів у Женеві. І він відчував, що може перекроїти Європу і весь світ. Не було жодних превентивних санкцій проти росії, не було серйозних оборонних пакетів, щоб показати, що ми можемо протистояти рф. Подивіться, наш чудовий хлопець, наш спортсмен Владислав Гераскевич, його дискваліфікували на Олімпіаді просто за намір одягнути шолом з обличчями спортсменів, убитих росією у цій війні. Його дискваліфікували за "намір". Коли у 2021 році ми чітко побачили наміри путіна і попросили превентивні санкції, щоб зупинити вторгнення, нам сказали: "спочатку має бути злочин і лише тоді покарання". Камала Гарріс, я пам'ятаю, казала це. Але з росією не можна залишати жодної лазівки, яку росіяни можуть використати, щоб розпочати війну. Як кажуть у росії: "Спершу вв'яжися в бійку, а там побачимо" Саме так вони роблять усе. Саме так вони починають війни і так ведуть переговори. Не щоб закінчити війну, а щоб уникнути її завершення і просто виграти час.

Останній Капіталіст

49,784 views • 7 months ago

Сьогодні 11-та річниця героїчного виходу Збройних Сил України з Дебальцевого. Це була найбільша битва російсько-української війни до повномасштабного вторгнення. У тому районі боролися тисячі кращих наших бійців. Ці бої загартували українське військо і підготували до повномасштабної війни. За кілька днів до російського вторгнення, в лютому 2022 року, ми згадували Дебальцеве. Тоді я говорив про єдність навколо віри у нашу свободу, про впевненість у наших силах, готовність боротися за свою землю попри все. Дуже скоро ми це довели на полі бою. Але бої за Дебальцеве - не тільки про відвагу та боротьбу. Це ще й про урок. Урок про те, що поняття миру у війні дуже відносне. Мир без перемоги - це всього лише час, час який або дає шанс, або просто готує наступну війну. Саме зараз цей урок треба засвоїти, і не лише нам. Проте лише в наших руках наше майбутнє. Ми змогли відстояти свободу 11 років тому, вистояли у 2022 і продовжуємо боротися зараз. Нас поєднує і дає сили світла пам'ять про тих, хто поліг на цій війні. Завжди пам'ятаємо. Слава Україні! Слава Героям!
1:40

Сьогодні 11-та річниця героїчного виходу Збройних Сил України з Дебальцевого. Це була найбільша битва російсько-української війни до повномасштабного вторгнення. У тому районі боролися тисячі кращих наших бійців. Ці бої загартували українське військо і підготували до повномасштабної війни. За кілька днів до російського вторгнення, в лютому 2022 року, ми згадували Дебальцеве. Тоді я говорив про єдність навколо віри у нашу свободу, про впевненість у наших силах, готовність боротися за свою землю попри все. Дуже скоро ми це довели на полі бою. Але бої за Дебальцеве - не тільки про відвагу та боротьбу. Це ще й про урок. Урок про те, що поняття миру у війні дуже відносне. Мир без перемоги - це всього лише час, час який або дає шанс, або просто готує наступну війну. Саме зараз цей урок треба засвоїти, і не лише нам. Проте лише в наших руках наше майбутнє. Ми змогли відстояти свободу 11 років тому, вистояли у 2022 і продовжуємо боротися зараз. Нас поєднує і дає сили світла пам'ять про тих, хто поліг на цій війні. Завжди пам'ятаємо. Слава Україні! Слава Героям!

Valerii Zaluzhnyi

40,002 views • 7 months ago

Востаннє у залі Київської міської ради я був 24 і 25 лютого 2022 року. Ми всі пам’ятаємо ті дні. Вулиці столиці були порожні. Не було ні поліції, ні СБУ, ні ТЦК, ні правоохоронців, ні ДБР. Боронити Київ лишилися 72-га бригада. Наші десантники 80-ї і 81-ї бригад. 169-й центр. Сили спеціальних операцій. І підрозділи територіальної оборони — 112-й і 41-й. І разом із ними — тисячі добровольців. У перший день у нашому офісі зібралися дві тисячі людей. На питання, чому вони прийшли, відповідь була дуже проста: казали, що у вас тут можна отримати автомати. І тоді не стояло питання, кому, як і з ким об’єднуватися. Ми тоді всі були єдині. І саме від цієї єдності залежало, чи вистоїть Київ. Але небезпека, яка сьогодні сконцентрувалася над Києвом, не менша, ніж чотири роки тому. Але є величезна проблема: сьогодні нам бракує єдності. Кількість запусків балістичних ракет по Києву не порівнюється з жодним іншим населеним пунктом чи територіальною громадою України. І це атака не проти Банкової чи Хрещатика. Це атака проти України. Вони дуже хотіли, щоб Київ зламався, щоб Київ утік, щоб Київ замерз. Але наші з вами зусилля не дали цього зробити. Саме тому мені бридко сьогодні бачити дискусію, коли Банкова намагається перекинути відповідальність на Кличка, на міську раду, аби самим відійти від повної відповідальності, яку несе держава. І так, ми виступили проти вилучення у місцевого самоврядування коштів податку на доходи фізичних осіб. Якщо сьогодні порахувати, скільки коштів за рахунок ПДФО було вилучено з бюджету Києва, то це 24 мільярди гривень. Але на цьому не зупинилися. Вони поставили нове питання: давайте вилучимо з бюджету міста Києва ще 8 мільярдів гривень. І на запитання — а чому? — жодної притомної відповіді немає. Бо закони про місцеве самоврядування не дають права робити подібні речі. Просто Міндічу дуже потрібні гроші. Бо у них там Чернишов, Алі-Баба і ще багато охочих до ресурсів. Грошей їм не вистачає — тож вирішили збирати їх із Києва. Але чому ми сьогодні тут? До нашої команди звернувся міський голова з проханням підтримати плани столиці на наступний рік. Ми готові підтримати це зробити. Але ми точно братимемо участь у його доопрацюванні, щоб був використаний увесь наш досвід. Досвід компетентних, ефективних, професійних людей. Ми переконані, що система енергетичної децентралізації — це шлях, який має бути започаткований у Києві. І вважаємо, що Міністерство фінансів має випустити спеціальні облігації державної внутрішньої позики на 20 мільярдів гривень із цільовим призначенням — вирішення питання енергозабезпечення міста Києва і підготовки міста до зими. Це не подарунок і не політична подачка. Це відповідальне бюджетне рішення. І сьогодні наше завдання дуже просте — не з’ясовувати стосунки, а зробити так, щоб Київ був готовий до наступної зими. Саме тому ми готові об’єднуватися. Готові долучатися. Готові продемонструвати те, чого ми вимагаємо в парламенті, — коаліцію національної єдності. росіяни думали, що зможуть зламати Київ ракетами. Не змогли. І було б прикро, якби столицю ослабили вже не ракети, а бюрократія і політичні оборудки. Київ — місто, яке пережило імперії. І Київ переживе багато «незламних», «потужних» політичних амбіцій. Бо кияни дуже круті. І місто дуже круте. І представляти Київ — це велика честь. Але це і велика відповідальність.
13:36

Востаннє у залі Київської міської ради я був 24 і 25 лютого 2022 року. Ми всі пам’ятаємо ті дні. Вулиці столиці були порожні. Не було ні поліції, ні СБУ, ні ТЦК, ні правоохоронців, ні ДБР. Боронити Київ лишилися 72-га бригада. Наші десантники 80-ї і 81-ї бригад. 169-й центр. Сили спеціальних операцій. І підрозділи територіальної оборони — 112-й і 41-й. І разом із ними — тисячі добровольців. У перший день у нашому офісі зібралися дві тисячі людей. На питання, чому вони прийшли, відповідь була дуже проста: казали, що у вас тут можна отримати автомати. І тоді не стояло питання, кому, як і з ким об’єднуватися. Ми тоді всі були єдині. І саме від цієї єдності залежало, чи вистоїть Київ. Але небезпека, яка сьогодні сконцентрувалася над Києвом, не менша, ніж чотири роки тому. Але є величезна проблема: сьогодні нам бракує єдності. Кількість запусків балістичних ракет по Києву не порівнюється з жодним іншим населеним пунктом чи територіальною громадою України. І це атака не проти Банкової чи Хрещатика. Це атака проти України. Вони дуже хотіли, щоб Київ зламався, щоб Київ утік, щоб Київ замерз. Але наші з вами зусилля не дали цього зробити. Саме тому мені бридко сьогодні бачити дискусію, коли Банкова намагається перекинути відповідальність на Кличка, на міську раду, аби самим відійти від повної відповідальності, яку несе держава. І так, ми виступили проти вилучення у місцевого самоврядування коштів податку на доходи фізичних осіб. Якщо сьогодні порахувати, скільки коштів за рахунок ПДФО було вилучено з бюджету Києва, то це 24 мільярди гривень. Але на цьому не зупинилися. Вони поставили нове питання: давайте вилучимо з бюджету міста Києва ще 8 мільярдів гривень. І на запитання — а чому? — жодної притомної відповіді немає. Бо закони про місцеве самоврядування не дають права робити подібні речі. Просто Міндічу дуже потрібні гроші. Бо у них там Чернишов, Алі-Баба і ще багато охочих до ресурсів. Грошей їм не вистачає — тож вирішили збирати їх із Києва. Але чому ми сьогодні тут? До нашої команди звернувся міський голова з проханням підтримати плани столиці на наступний рік. Ми готові підтримати це зробити. Але ми точно братимемо участь у його доопрацюванні, щоб був використаний увесь наш досвід. Досвід компетентних, ефективних, професійних людей. Ми переконані, що система енергетичної децентралізації — це шлях, який має бути започаткований у Києві. І вважаємо, що Міністерство фінансів має випустити спеціальні облігації державної внутрішньої позики на 20 мільярдів гривень із цільовим призначенням — вирішення питання енергозабезпечення міста Києва і підготовки міста до зими. Це не подарунок і не політична подачка. Це відповідальне бюджетне рішення. І сьогодні наше завдання дуже просте — не з’ясовувати стосунки, а зробити так, щоб Київ був готовий до наступної зими. Саме тому ми готові об’єднуватися. Готові долучатися. Готові продемонструвати те, чого ми вимагаємо в парламенті, — коаліцію національної єдності. росіяни думали, що зможуть зламати Київ ракетами. Не змогли. І було б прикро, якби столицю ослабили вже не ракети, а бюрократія і політичні оборудки. Київ — місто, яке пережило імперії. І Київ переживе багато «незламних», «потужних» політичних амбіцій. Бо кияни дуже круті. І місто дуже круте. І представляти Київ — це велика честь. Але це і велика відповідальність.

Петро Порошенко

16,932 views • 6 months ago

«Росія хотіла домовитись за мир і швидко підписати, але ми затягували і були проти миру.» - Арахамія. Кожного разу, коли хтось говорить про те, що війну можна було закінчити ще у 2022 році, вилітають потужники й починають кричати про «капітуляцію». А тепер — пряма мова Арахамії, який особисто брав участь у тих переговорах. Він прямо каже, що Україна була зацікавлена в затягуванні переговорного процесу, тоді як Росія, навпаки, хотіла домовитися про мир. І головна вимога Росії, за його словами, була одна: Україна не вступає до НАТО. В яке нас і так ніхто не бере, про що публічно казав Байден, Трамп і лідери Німеччини. Все. Не капітуляція. Не роззброєння України. Не знищення ЗСУ. Не російський уряд у Києві. Просто — не вступати до НАТО. Народні депутати просто з вказівки Зеленського мали б проголосувати і прибрати з Конституції маразм про «шлях до НАТО», замінивши про нейтралітет. Ну що, вступили вже? Є НАТО? 😏 За те є після відмови від миру 200 000 загиблих солдат, знищена інфраструктура, купа знищених та втрачених вщент міст. І мільярди, мільярди доларів які за ці роки заробили Зеленський, Єрмак, Міндіч, Стерненко, Притула, Мудра, прокурори, ТЦКшники. Подальшу війну, воювати далі і обректи народ на страждання - це вибір держави Україна, Зеленського, партії війни.
0:59

«Росія хотіла домовитись за мир і швидко підписати, але ми затягували і були проти миру.» - Арахамія. Кожного разу, коли хтось говорить про те, що війну можна було закінчити ще у 2022 році, вилітають потужники й починають кричати про «капітуляцію». А тепер — пряма мова Арахамії, який особисто брав участь у тих переговорах. Він прямо каже, що Україна була зацікавлена в затягуванні переговорного процесу, тоді як Росія, навпаки, хотіла домовитися про мир. І головна вимога Росії, за його словами, була одна: Україна не вступає до НАТО. В яке нас і так ніхто не бере, про що публічно казав Байден, Трамп і лідери Німеччини. Все. Не капітуляція. Не роззброєння України. Не знищення ЗСУ. Не російський уряд у Києві. Просто — не вступати до НАТО. Народні депутати просто з вказівки Зеленського мали б проголосувати і прибрати з Конституції маразм про «шлях до НАТО», замінивши про нейтралітет. Ну що, вступили вже? Є НАТО? 😏 За те є після відмови від миру 200 000 загиблих солдат, знищена інфраструктура, купа знищених та втрачених вщент міст. І мільярди, мільярди доларів які за ці роки заробили Зеленський, Єрмак, Міндіч, Стерненко, Притула, Мудра, прокурори, ТЦКшники. Подальшу війну, воювати далі і обректи народ на страждання - це вибір держави Україна, Зеленського, партії війни.

Myroslav Oleshko

80,263 views • 16 days ago

Червінський: Андрія Єрмака у 2019-му мені представили як людину, яка "буде формувати кадрову політику СБУ". "Перша наша зустріч з Єрмаком — їх було дві — і вона дала старт, чому я потім став таким критиком влади. Сергій Шумський, це людина, яка товаришувалася з Денисом Єрмаком близько. Він після перемоги Зеленського прийшов до мене і каже, що прийшли люди, яких я гарно знаю, і вони озвучують тези, що вони хочуть змінити Службу безпеки України на краще, побороти в ній корупцію, корупційні схеми, економічні схеми. Запропонували зустріч з Андрієм Єрмаком. На той момент я навіть не знав, хто це такий. Каже, це людина, яка буде формувати — він вже тоді заявив — що він буде формувати кадрову політику СБУ. Я здивувався, мовляв, як це може бути. Ми з ним зустрілися і сказав, що так, нам такі люди цікаві, тому що ми ведемо війну з росіянами, це наші результати. Він підтвердив, що їм це цікаво. Потім відбулася ще одна така зустріч, а вже за 2-3 дні після другої зустрічі до мене підходить цей Сергій і каже, що Романе, мені дуже соромно тобі це казати, я розумію, що, мабуть, я не маю права навіть від цього казати, але мене Денис попросив за ці дві зустрічі по 10 тисяч доларів з тебе, щоб ти заплатив. Розумієте, дисонанс такий. Він каже, що ми боремося з корупцією, але просить грошей. Я відповів, що готовий їх вже посадити до в'язниці".
1:18

Червінський: Андрія Єрмака у 2019-му мені представили як людину, яка "буде формувати кадрову політику СБУ". "Перша наша зустріч з Єрмаком — їх було дві — і вона дала старт, чому я потім став таким критиком влади. Сергій Шумський, це людина, яка товаришувалася з Денисом Єрмаком близько. Він після перемоги Зеленського прийшов до мене і каже, що прийшли люди, яких я гарно знаю, і вони озвучують тези, що вони хочуть змінити Службу безпеки України на краще, побороти в ній корупцію, корупційні схеми, економічні схеми. Запропонували зустріч з Андрієм Єрмаком. На той момент я навіть не знав, хто це такий. Каже, це людина, яка буде формувати — він вже тоді заявив — що він буде формувати кадрову політику СБУ. Я здивувався, мовляв, як це може бути. Ми з ним зустрілися і сказав, що так, нам такі люди цікаві, тому що ми ведемо війну з росіянами, це наші результати. Він підтвердив, що їм це цікаво. Потім відбулася ще одна така зустріч, а вже за 2-3 дні після другої зустрічі до мене підходить цей Сергій і каже, що Романе, мені дуже соромно тобі це казати, я розумію, що, мабуть, я не маю права навіть від цього казати, але мене Денис попросив за ці дві зустрічі по 10 тисяч доларів з тебе, щоб ти заплатив. Розумієте, дисонанс такий. Він каже, що ми боремося з корупцією, але просить грошей. Я відповів, що готовий їх вже посадити до в'язниці".

5 канал 🇺🇦

10,123 views • 4 months ago

Я кардинально не погоджуюся, коли хтось лякає Україну Трампом. Як президент, я працював з адміністрацією Трампа з перших днів його каденції в 2016 році до травня 2019 року. Одне з перших рішень Трампа — передати Україні летальну зброю, яку ми чекали з 2014 року. Джавеліни стали символом цієї підтримки, але це були також контрбатарейні радари, системи РЕБ, військово-морські кораблі «Айлендер». Я особисто зустрічався з ним не лише в Білому домі, а й на Генасамблеї ООН, і кожна така зустріч була конкретною та результативною для нашої країни. Саме адміністрація Трампа активно протидіяла будівництву «Північного потоку-2», впроваджуючи санкції, що зупинили проєкт. Це був важливий удар по енергетичних інтересах Росії. Важливо й те, що Трамп підтримував Мінські угоди, а його спецпредставник Курт Волкер чітко координував дії з ЄС, щоб не допустити ескалації війни. Ба більше — саме з адміністрацією Трампа ми вперше обговорювали поставки систем ППО і ударних вертольотів «Apache». Тоді ж, завдяки його підтримці, ми зробили важливі кроки на шляху до автокефалії Православної Церкви України. Сьогодні проросійські канали намагаються створити ілюзію загрози від можливого повернення Трампа. Але я впевнений, що наші відносини з будь-якою адміністрацією в США ґрунтуватимуться на підтримці нашої держави та боротьбі за свободу.
3:23

Я кардинально не погоджуюся, коли хтось лякає Україну Трампом. Як президент, я працював з адміністрацією Трампа з перших днів його каденції в 2016 році до травня 2019 року. Одне з перших рішень Трампа — передати Україні летальну зброю, яку ми чекали з 2014 року. Джавеліни стали символом цієї підтримки, але це були також контрбатарейні радари, системи РЕБ, військово-морські кораблі «Айлендер». Я особисто зустрічався з ним не лише в Білому домі, а й на Генасамблеї ООН, і кожна така зустріч була конкретною та результативною для нашої країни. Саме адміністрація Трампа активно протидіяла будівництву «Північного потоку-2», впроваджуючи санкції, що зупинили проєкт. Це був важливий удар по енергетичних інтересах Росії. Важливо й те, що Трамп підтримував Мінські угоди, а його спецпредставник Курт Волкер чітко координував дії з ЄС, щоб не допустити ескалації війни. Ба більше — саме з адміністрацією Трампа ми вперше обговорювали поставки систем ППО і ударних вертольотів «Apache». Тоді ж, завдяки його підтримці, ми зробили важливі кроки на шляху до автокефалії Православної Церкви України. Сьогодні проросійські канали намагаються створити ілюзію загрози від можливого повернення Трампа. Але я впевнений, що наші відносини з будь-якою адміністрацією в США ґрунтуватимуться на підтримці нашої держави та боротьбі за свободу.

Петро Порошенко

220,466 views • 1 year ago

14 грудня — крутий день, коли Україні відкрили шлях до членства в ЄС. Буквально щойно мені зателефонувала посол ЄС в Україні Катерина Матернова. Як же бринів її голос. Це Новина, яку ми так чекали… Новина, яка стала можливою завдяки боротьбі найкращих наших воїнів…Тому дякую за неї всьому українському народові і його Збройним силам. Вікно можливостей було дуже вузьким і коротким. Але нам вдалося. Вдалося кожному, хто про це мріяв. І величезна роль у цьому європейських лідерів, які відстоюють Україну як свою державу. Тому я вдячний кожному з них, хто сказав так, і навіть тому, хто вийшов з залу. Але початок переговорів — це не фініш, а продовження важкої роботи. Шлях до членства — це не спринт, а марафон чи точніше «багатоборство», де від кандидата знадобляться всі сили, навички та вміння. Особливо важливо це під час війни. Але, впевнений, ми здужаємо. Шлях до членства — це не про пафосні заяви та обіцянки, а про чисельні системні та ефективні реформи. Тому шлях до членства — це верховенство права, свобода слова і парламентський плюралізм і всі копенгагенські критерії. Шлях до членства — це не про формальні оцінки в звітах, а дієві кроки з розбудови успішної держави, які відчуватимуть українські громадяни. Шлях до членства — це також про діалог з кожною столицею Обʼєднаної Європи. Це не лише про комфортні столиці, а й про некомфортні. Знаю,10 минулих років було непросто.Ця боротьба почалася під час Революції Гідності. Ми долали подібні виклики і під час укладення Угоди про асоціацію, і в часи боротьби за безвіз. Маємо готуватись і пройти всі етапи цього «євроінтеграційного багатоборства» разом, в одній команді, в дусі справжньої єдності та взаємопідтримки. Щиро вважаю, що прийшов час для прагматичного об’єднання зусиль всіх демократичних сил в рамках коаліції та уряду національної єдності на засадах спільної відповідальності та довіри. Також це і потужний сигнал світу — і союзникам, і нашому ворогові (уявляю собі кислу міну путіна) — про міць та рішучість України боротись та Перемогти. Майбутнє України в ЄС і НАТО з нашою Армією, Мовою та Вірою!
3:23

14 грудня — крутий день, коли Україні відкрили шлях до членства в ЄС. Буквально щойно мені зателефонувала посол ЄС в Україні Катерина Матернова. Як же бринів її голос. Це Новина, яку ми так чекали… Новина, яка стала можливою завдяки боротьбі найкращих наших воїнів…Тому дякую за неї всьому українському народові і його Збройним силам. Вікно можливостей було дуже вузьким і коротким. Але нам вдалося. Вдалося кожному, хто про це мріяв. І величезна роль у цьому європейських лідерів, які відстоюють Україну як свою державу. Тому я вдячний кожному з них, хто сказав так, і навіть тому, хто вийшов з залу. Але початок переговорів — це не фініш, а продовження важкої роботи. Шлях до членства — це не спринт, а марафон чи точніше «багатоборство», де від кандидата знадобляться всі сили, навички та вміння. Особливо важливо це під час війни. Але, впевнений, ми здужаємо. Шлях до членства — це не про пафосні заяви та обіцянки, а про чисельні системні та ефективні реформи. Тому шлях до членства — це верховенство права, свобода слова і парламентський плюралізм і всі копенгагенські критерії. Шлях до членства — це не про формальні оцінки в звітах, а дієві кроки з розбудови успішної держави, які відчуватимуть українські громадяни. Шлях до членства — це також про діалог з кожною столицею Обʼєднаної Європи. Це не лише про комфортні столиці, а й про некомфортні. Знаю,10 минулих років було непросто.Ця боротьба почалася під час Революції Гідності. Ми долали подібні виклики і під час укладення Угоди про асоціацію, і в часи боротьби за безвіз. Маємо готуватись і пройти всі етапи цього «євроінтеграційного багатоборства» разом, в одній команді, в дусі справжньої єдності та взаємопідтримки. Щиро вважаю, що прийшов час для прагматичного об’єднання зусиль всіх демократичних сил в рамках коаліції та уряду національної єдності на засадах спільної відповідальності та довіри. Також це і потужний сигнал світу — і союзникам, і нашому ворогові (уявляю собі кислу міну путіна) — про міць та рішучість України боротись та Перемогти. Майбутнє України в ЄС і НАТО з нашою Армією, Мовою та Вірою!

Петро Порошенко

55,582 views • 2 years ago

34 роки тому ми відновили свою Незалежність. За неї боролися десятки поколінь. Тисячу років ми йшли до неї. І того дня, 24 серпня 1991-го, ми отримали шанс. Не всі тоді розуміли, наскільки це важливо. Для когось — вихідний, сцена на Майдані, пісні й вірші. Але саме тоді розпочалася нова історія України. 2004-го був перший іспит. І ми його склали. 2014-го — другий. І тоді вся країна встала разом, щоб відстояти Гідність і Незалежність. А сьогодні ми проходимо третій. І цього разу ніякого перескладання не буде. Ми платимо дуже високу ціну. За право говорити власною мовою. За право жити у власному домі. За право бути собою. Ми вже зробили кроки, які здавалися неможливими. Але найтяжчий шлях ще попереду. І пройти його ми мусимо — за тих, хто не повернувся з бою. Нам потрібно зберегти все, що робило нас сильними: Рішучість Помаранчевої революції. Гідність Майдану. Безстрашність воїнів 2014-го. І Незалежність, яку ми відстояли 24 лютого. Наше завтра будується сьогодні. Його основи — сильна Армія. Рідна Мова. Віра в Господа і в себе. Європейський Союз і НАТО. Мрію, щоб за кілька років ми говорили не про типи ракет і шахедів, що літають над нашим українськими містами. А про цивільні лоукости, які так само як і 2017 року нарешті полетять до Відня на філіжанку кави. Щоб проблеми Європейського Союзу стали й нашими й ми разом вирішували їх. Щоб нарешті в усіх українських хатах, в усіх квартирах пролунало: «Мамо, я вдома». З Днем Незалежності! Слава Україні!
3:15

34 роки тому ми відновили свою Незалежність. За неї боролися десятки поколінь. Тисячу років ми йшли до неї. І того дня, 24 серпня 1991-го, ми отримали шанс. Не всі тоді розуміли, наскільки це важливо. Для когось — вихідний, сцена на Майдані, пісні й вірші. Але саме тоді розпочалася нова історія України. 2004-го був перший іспит. І ми його склали. 2014-го — другий. І тоді вся країна встала разом, щоб відстояти Гідність і Незалежність. А сьогодні ми проходимо третій. І цього разу ніякого перескладання не буде. Ми платимо дуже високу ціну. За право говорити власною мовою. За право жити у власному домі. За право бути собою. Ми вже зробили кроки, які здавалися неможливими. Але найтяжчий шлях ще попереду. І пройти його ми мусимо — за тих, хто не повернувся з бою. Нам потрібно зберегти все, що робило нас сильними: Рішучість Помаранчевої революції. Гідність Майдану. Безстрашність воїнів 2014-го. І Незалежність, яку ми відстояли 24 лютого. Наше завтра будується сьогодні. Його основи — сильна Армія. Рідна Мова. Віра в Господа і в себе. Європейський Союз і НАТО. Мрію, щоб за кілька років ми говорили не про типи ракет і шахедів, що літають над нашим українськими містами. А про цивільні лоукости, які так само як і 2017 року нарешті полетять до Відня на філіжанку кави. Щоб проблеми Європейського Союзу стали й нашими й ми разом вирішували їх. Щоб нарешті в усіх українських хатах, в усіх квартирах пролунало: «Мамо, я вдома». З Днем Незалежності! Слава Україні!

Петро Порошенко

23,761 views • 1 year ago

Тисяча днів. Це цифра, яка сьогодні звучить у кожній домівці, у кожному серці. Для когось ці дні — це тисячі вибухів, тисячі сліз, тисячі втрат. Для когось — це тисячі дронів, сотні тисяч кілометрів доріг, мільйони незламних рішень. Для мене — це тисячі подвигів українців, які щодня робили те, чого не робила жодна інша нація. З перших хвилин вторгнення ми діяли разом. Я згадую перші години, коли на Лаврській ми зібрали добровольців, які приходили з одним проханням: «Дайте зброю, ми захищатимемо Київ». Тоді в наших руках не було магічних рішень, але було головне — віра в нашу перемогу. Так і з’явився 206 батальйон. Тоді ж ми почали роздавати зброю та набої. Далі була евакуація з Бучі, Ірпеня, Гостомеля. Тисяча днів — це тисячі людей, яких я зустрів за цей час. Це воїни, які тримають фронт. Волонтери, які забезпечують армію всім: від бронежилетів до дронів. Пересічні українці, які віддають останнє, щоб допомогти іншим. Це блокпости, укріплення, розбиті дороги й нескінченні поїздки. Це обличчя тих, хто отримує довгоочікувану допомогу. Це дрони, вантажівки, пікапи, прально-душові комплекси, Shield’и, екскаватори, комплекси «Ай-Петрі» які ми доставляємо на фронт. Це численні контракти та мільярди гривень. Хоч зараз ми проходимо найважче випробування — війну, але ми тримаємося. Єдність, сміливість, жертовність — це те, що робить нас незламними. Тисяча днів — це наші сльози за Глібом Бабічем, Сергієм Іконніковим, Юрієм Каракаєм, Олегом Барною, Тарасом Жеребецьким… Це наші сльози, але водночас наша гордість. Ми втратили багато. Кожна втрата — це частина душі. Але кожна дія, кожна людина, яка робила неможливе, додає сили й віри. Ці тисяча днів — це не тільки історія про війну. Це історія про народ, який знайшов у собі надзвичайну силу. Про державу, яка вчиться бути сильнішою. І про нас, українців, які довели собі й світу, що ми непереможні. Ми боротимемося далі. Ми працюватимемо більше, стрілятимемо частіше, винаходитимемо нове. Ми захищатимемо кожен метр нашої землі. І разом ми переможемо.
11:00

Тисяча днів. Це цифра, яка сьогодні звучить у кожній домівці, у кожному серці. Для когось ці дні — це тисячі вибухів, тисячі сліз, тисячі втрат. Для когось — це тисячі дронів, сотні тисяч кілометрів доріг, мільйони незламних рішень. Для мене — це тисячі подвигів українців, які щодня робили те, чого не робила жодна інша нація. З перших хвилин вторгнення ми діяли разом. Я згадую перші години, коли на Лаврській ми зібрали добровольців, які приходили з одним проханням: «Дайте зброю, ми захищатимемо Київ». Тоді в наших руках не було магічних рішень, але було головне — віра в нашу перемогу. Так і з’явився 206 батальйон. Тоді ж ми почали роздавати зброю та набої. Далі була евакуація з Бучі, Ірпеня, Гостомеля. Тисяча днів — це тисячі людей, яких я зустрів за цей час. Це воїни, які тримають фронт. Волонтери, які забезпечують армію всім: від бронежилетів до дронів. Пересічні українці, які віддають останнє, щоб допомогти іншим. Це блокпости, укріплення, розбиті дороги й нескінченні поїздки. Це обличчя тих, хто отримує довгоочікувану допомогу. Це дрони, вантажівки, пікапи, прально-душові комплекси, Shield’и, екскаватори, комплекси «Ай-Петрі» які ми доставляємо на фронт. Це численні контракти та мільярди гривень. Хоч зараз ми проходимо найважче випробування — війну, але ми тримаємося. Єдність, сміливість, жертовність — це те, що робить нас незламними. Тисяча днів — це наші сльози за Глібом Бабічем, Сергієм Іконніковим, Юрієм Каракаєм, Олегом Барною, Тарасом Жеребецьким… Це наші сльози, але водночас наша гордість. Ми втратили багато. Кожна втрата — це частина душі. Але кожна дія, кожна людина, яка робила неможливе, додає сили й віри. Ці тисяча днів — це не тільки історія про війну. Це історія про народ, який знайшов у собі надзвичайну силу. Про державу, яка вчиться бути сильнішою. І про нас, українців, які довели собі й світу, що ми непереможні. Ми боротимемося далі. Ми працюватимемо більше, стрілятимемо частіше, винаходитимемо нове. Ми захищатимемо кожен метр нашої землі. І разом ми переможемо.

Петро Порошенко

17,843 views • 1 year ago

Люди, які складають порядок денний, відірвались від життя. Лише сьогодні вранці я повернувся зі Сходу, де 10 бригад отримали від нас те, чого не додає держава. Так от: земля горить по всій довжині фронту — від Купʼянська аж до Херсону. Хочу наголосити, що історія нічого не вчить, навіть коли вона трагічна. Як у серпні 2021 ми волали про збільшення фінансування Збройних сил України, і тоді були такі смішки, так і зараз, коли ми вимагаємо ключове слово — фортифікація. І фортифікація — це не з’їздити відосики познімати на зразковому ВОПі. Фортифікації — це 2000 кілометрів. Це контроль використання грошей. Запитайте в уряду, скільки було введено в експлуатацію відсотків — і це буде менше 10. А в кого вам питати? Уряду немає. Парламент втрачає свою контрольну конституційну функцію і несемо відповідальність за це ми з вами. Питання постановки на голосування комісії щодо фортифікацій підтримали всі, крім слуг. Дайте свого представника і проголосуйте! Друга позиція: московська церква. Це така сама фортифікаційна споруда від впливу фсб росії, як і перше питання. Негайно поставте і проголосуйте. Третя позиція: поверніть гроші бригадам. Збільшіть ПДФО в їхньому розпорядженні! Четверта позиція — поставте наш проект закону про захист бізнес-клімату. Бо єдині, хто утримує нашу армію — це платники податків України. А силовики замість ходити на фронт дуже люблять живитися в офісах українських бізнесменів. І наступне питання: наш рух до Євросоюзу. Ви обіцяли, що переговори розпочнуться в березні 2024 року. Де? Ми маємо негайно поставити на голосування постанову про імплементацію резолюції Європейського Парламенту, зокрема і щодо відряджень депутатів.
3:06

Люди, які складають порядок денний, відірвались від життя. Лише сьогодні вранці я повернувся зі Сходу, де 10 бригад отримали від нас те, чого не додає держава. Так от: земля горить по всій довжині фронту — від Купʼянська аж до Херсону. Хочу наголосити, що історія нічого не вчить, навіть коли вона трагічна. Як у серпні 2021 ми волали про збільшення фінансування Збройних сил України, і тоді були такі смішки, так і зараз, коли ми вимагаємо ключове слово — фортифікація. І фортифікація — це не з’їздити відосики познімати на зразковому ВОПі. Фортифікації — це 2000 кілометрів. Це контроль використання грошей. Запитайте в уряду, скільки було введено в експлуатацію відсотків — і це буде менше 10. А в кого вам питати? Уряду немає. Парламент втрачає свою контрольну конституційну функцію і несемо відповідальність за це ми з вами. Питання постановки на голосування комісії щодо фортифікацій підтримали всі, крім слуг. Дайте свого представника і проголосуйте! Друга позиція: московська церква. Це така сама фортифікаційна споруда від впливу фсб росії, як і перше питання. Негайно поставте і проголосуйте. Третя позиція: поверніть гроші бригадам. Збільшіть ПДФО в їхньому розпорядженні! Четверта позиція — поставте наш проект закону про захист бізнес-клімату. Бо єдині, хто утримує нашу армію — це платники податків України. А силовики замість ходити на фронт дуже люблять живитися в офісах українських бізнесменів. І наступне питання: наш рух до Євросоюзу. Ви обіцяли, що переговори розпочнуться в березні 2024 року. Де? Ми маємо негайно поставити на голосування постанову про імплементацію резолюції Європейського Парламенту, зокрема і щодо відряджень депутатів.

Петро Порошенко

54,824 views • 2 years ago

Того зимового дня, у розпал Революції Гідності, українці трималися пліч-о-пліч. У них були лише «коктейлі Молотова» і впевненість у тому, що вони чинять правильно. «Беркутівці» отримали наказ розігнати мирну ходу. Вони не шкодували ані сил, ані засобів. У хід ішло все — від сльозогінного газу до бойових куль. Центр столиці перетворився на поле кривавої битви. У ті дні здавалося, що темрява накриває собою все довкола. Авторитаризм наступав, а демократія боролася з останніх сил. Але українці продовжували стояти за власну Гідність і Свободу. Не здалися й не відступили. Ми всі стояли пліч-о-пліч та допомагали пораненим. У той час як Андрій Парубій, комендант Майдану, координував Самооборону в найгарячіші дні протистояння. Це була — щоденна особиста відповідальність за людей, за порядок, за безпеку на площі, що стала серцем країни. Саме ця єдність — і тих, хто стояв на барикадах, і тих, хто організовував оборону — допомогла вистояти. Вже за лічені дні янукович втік із країни, а українці перемогли. З того моменту ми пройшли великий шлях — сьогодні тривають уже інші битви тієї війни. І пам’ять про ті події, про Небесну Сотню та про всіх, хто тоді взяв на себе відповідальність за долю держави, має мотивувати нас не здаватися й тепер.
1:00

Того зимового дня, у розпал Революції Гідності, українці трималися пліч-о-пліч. У них були лише «коктейлі Молотова» і впевненість у тому, що вони чинять правильно. «Беркутівці» отримали наказ розігнати мирну ходу. Вони не шкодували ані сил, ані засобів. У хід ішло все — від сльозогінного газу до бойових куль. Центр столиці перетворився на поле кривавої битви. У ті дні здавалося, що темрява накриває собою все довкола. Авторитаризм наступав, а демократія боролася з останніх сил. Але українці продовжували стояти за власну Гідність і Свободу. Не здалися й не відступили. Ми всі стояли пліч-о-пліч та допомагали пораненим. У той час як Андрій Парубій, комендант Майдану, координував Самооборону в найгарячіші дні протистояння. Це була — щоденна особиста відповідальність за людей, за порядок, за безпеку на площі, що стала серцем країни. Саме ця єдність — і тих, хто стояв на барикадах, і тих, хто організовував оборону — допомогла вистояти. Вже за лічені дні янукович втік із країни, а українці перемогли. З того моменту ми пройшли великий шлях — сьогодні тривають уже інші битви тієї війни. І пам’ять про ті події, про Небесну Сотню та про всіх, хто тоді взяв на себе відповідальність за долю держави, має мотивувати нас не здаватися й тепер.

Петро Порошенко

20,566 views • 7 months ago

Тоді як ми передаємо Збройним Силам техніку та укріплюємо обороноздатність держави, парламент ухвалює бюджет. І я ще раз наголошу: ухвалює всупереч позиції найбільшої опозиційної партії, яка проголосувала проти, — «Європейської Солідарності». Чому ми голосували проти? Тому що попри наші надзусилля, хоч я і вдячний за те, що завдяки діалогу нам вдалося знайти додатковий мільярд для війська, влада протягнула корупційні виплати депутатам у вигляді так званих «200 тисяч гривень на місяць». Ми будемо ініціювати вилучення цих коштів і спрямування їх до бюджету на оборону. Друга позиція: ми наполягали, щоб дорожнє будівництво було прив’язане виключно до потреб оборони — логістичних маршрутів, евакуаційних шляхів, антидронових укріплень. Але замість цього вони будують дороги на 9 мільярдів гривень — собі, або до своїх курортів. Це погано закінчиться. Також у бюджеті немає індексації для військовослужбовців. Так, нам вдалося записати доручення протягом першого кварталу підвищити ПДФО з 10% до 20%. Але й тут маємо проблему: оборонні та енергетичні закупівлі залишаються наскрізь корумпованими. І реакція влади на Міндічгейт — млява та ганебна. Не звільнили урядовців, причетних до схем. Не звільнили керівництво моніторингу, яке покривало корупцію і брало участь у розкраданнях бюджету під час будівництва фортифікацій на Покровському напрямку. Думають, що вдалося відволікти увагу. Не вдасться. Ми маємо негайно відновити діалог із нашими американськими партнерами — він фактично втрачений. Я дуже очікував, що з Брюсселя українська делегація повернеться з рішенням щодо використання заморожених російських активів. Не втрачаю надії, що це рішення буде. Я чекав наближення нового, 20-го пакета санкцій ЄС. Чекав, що у разі відмови путіна виконувати умови США та Європи, будуть ухвалені додаткові санкції G7 та Євросоюзу. Я очікував додаткову зброю, якої нам критично не вистачає на фронті, включно з далекобійними та протиповітряними системами. Але внаслідок відсутності реакції влади на корупційний скандал ми ризикуємо залишитися навіть без грошей. Тому ми не дозволимо зам’яти цю справу. Тому ми будемо вимагати, щоб переговорна делегація негайно прибула до Верховної Ради. І тому будемо наполягати на діях щодо притягнення до відповідальності всіх причетних — і в енергетиці, і в оборонних закупівлях, і скрізь. Бо те, що НАБУ показало — це лише верхівка айсберга.
5:17

Тоді як ми передаємо Збройним Силам техніку та укріплюємо обороноздатність держави, парламент ухвалює бюджет. І я ще раз наголошу: ухвалює всупереч позиції найбільшої опозиційної партії, яка проголосувала проти, — «Європейської Солідарності». Чому ми голосували проти? Тому що попри наші надзусилля, хоч я і вдячний за те, що завдяки діалогу нам вдалося знайти додатковий мільярд для війська, влада протягнула корупційні виплати депутатам у вигляді так званих «200 тисяч гривень на місяць». Ми будемо ініціювати вилучення цих коштів і спрямування їх до бюджету на оборону. Друга позиція: ми наполягали, щоб дорожнє будівництво було прив’язане виключно до потреб оборони — логістичних маршрутів, евакуаційних шляхів, антидронових укріплень. Але замість цього вони будують дороги на 9 мільярдів гривень — собі, або до своїх курортів. Це погано закінчиться. Також у бюджеті немає індексації для військовослужбовців. Так, нам вдалося записати доручення протягом першого кварталу підвищити ПДФО з 10% до 20%. Але й тут маємо проблему: оборонні та енергетичні закупівлі залишаються наскрізь корумпованими. І реакція влади на Міндічгейт — млява та ганебна. Не звільнили урядовців, причетних до схем. Не звільнили керівництво моніторингу, яке покривало корупцію і брало участь у розкраданнях бюджету під час будівництва фортифікацій на Покровському напрямку. Думають, що вдалося відволікти увагу. Не вдасться. Ми маємо негайно відновити діалог із нашими американськими партнерами — він фактично втрачений. Я дуже очікував, що з Брюсселя українська делегація повернеться з рішенням щодо використання заморожених російських активів. Не втрачаю надії, що це рішення буде. Я чекав наближення нового, 20-го пакета санкцій ЄС. Чекав, що у разі відмови путіна виконувати умови США та Європи, будуть ухвалені додаткові санкції G7 та Євросоюзу. Я очікував додаткову зброю, якої нам критично не вистачає на фронті, включно з далекобійними та протиповітряними системами. Але внаслідок відсутності реакції влади на корупційний скандал ми ризикуємо залишитися навіть без грошей. Тому ми не дозволимо зам’яти цю справу. Тому ми будемо вимагати, щоб переговорна делегація негайно прибула до Верховної Ради. І тому будемо наполягати на діях щодо притягнення до відповідальності всіх причетних — і в енергетиці, і в оборонних закупівлях, і скрізь. Бо те, що НАБУ показало — це лише верхівка айсберга.

Петро Порошенко

13,659 views • 9 months ago

Спробую відновити, наскільки це можливо, картинку одного епізоду нашої спільної з Веганом роботи. Скоріш за все, це була середина грудня 2023 року, на околицях АКХЗ (див. перше фото). Друге фото – наближення на частину заводу та прилеглої території, де і відбувались події які я опишу далі. "ПКМ" - моя позиція на той момент (там у нас був не тільки ПКМ, але в основному працювали з нього), "Гранатомет" - позиція Вегана з його 40-мм станковим Mk-19. Окремо зазначена точка "Відео" - більш рання позиція з якою у мене зберігся відеозапис (теж додається), який дозволяє оцінити прилеглу місцевість (коли я спрямовую камеру і кажу що "десь там підори" - це і є напрямок на той самий шматок посадки, позначений як "10 русских"). В той самий день мало того, що на дворі були зима і дубак, так ще й цього прекрасного дня ліг особливо густий туман, який нехай і не перетворив погоду на нельотну, але зробив польоти дронів на кілька годин абсолютно безглуздим заняттям через нульову видимість. Росіяни, вже поклавши сотні трупів кількома шарами в одних і тих же місцях, навчились на своїх помилках користуватися погодою і відповідно вирішили на повну використати густий туман - відразу на кількох напрямках висунулося по відділенню піхоти, в тому числі і в секторі, який я посилено моніторив з позиції "ПКМ". Але ось хоч ПКМ у нас і був, але планки Пікаттіні на нього ще не було, і можна було замість точної стрільби по тепловізійному прицілу тільки дуже приблизно навалити по орієнтирах - тобто просто трохи залякати відділення піхоти і змусити їх залягти, але не вбити нікого. Мене це не влаштувало, багато в чому з егоїстичних мотивів - якщо це відділення прорветься на завод і досидить на ньому до ночі, то чергувати вночі буде дуже страшно. З ненульовою ймовірністю хтось із цих циркачів, уже перебуваючи на заводі, пролізе під покровом ночі та туману через рідкий ланцюг СПшек вглиб заводу, заляже там і потім розстріляє когось із нас у спину в найнесподіванішому місці. Для вирішення цієї проблеми я зв'язався з Веганом по рації і запропонував йому попрацювати разом - я з теплаком даю йому коригування на відділення піхоти, яке лізе у повний ріст по посадці і взагалі нічого не боїться, а він їх знищує. Було дві проблеми - від найпершого в ланцюжку росіянина до кута паркану з нашою СПшкою було десятка три метрів, і з огляду на складний рельєф Веган міг би легко влучити і в наших. До того ж кількість 40-мм гранат була дуже обмежена, і промазати означало втратити шанс їх вбити. Так що коли після пари пристрілювальних гранат настав час приймати рішення, чи давати по цій пристрілці повноцінну чергу, я візуалізував еліпс розсіювання, наклав на нього гауссіану і зайнявся іншою ментальною гімнастикою, щоб ну хоч якось на око прикинути ймовірність що черга полетить куди треба. В результаті я вирішив, що ризик виправданий, а в снайперські здібності Вегана я вірю, я дав йому відмашку і він пустив довгу чергу 40-мм HEDP, які практично ідеально лягли вздовж посадки. Частина цих гранат вибухнула в кронах дерев, частина - вже на землі, а одна граната, судячи з усього, взагалі потрапила прямо в підара, враховуючи, що з одного силуета полетіло багато теплих бризок. В результаті звідти змогли втікти лише три російських піхотинця – більш ніж за дві доби мого чергування на цій позиції звідти більше ніхто так і не виповз, і нашій ділянці заводу туманний прорив більше не загрожував. Найсумніше те що відеофіксації не було, тому що дрони не літали, доповідь хоча б по радійці про ворожі втрати я теж не зробив, тому що з самого початку просто бачив що пішли троє, і думав що може бути решта семеро просто залягли і вийдуть з посадки пізніше. Тільки через пару діб, коли і дрони відновили регулярні польоти, я зрозумів, що ці семеро зайвохромосомних самураїв просто померли прямо на місці. За один тільки цей епізод масового геноциду русні за одне натискання гашетки я б йому дав грамоту типу "ніхуя собі ти рекс", бо інших людей які могли б повторити таку ювелірну роботу я не знаю.
0:40

Спробую відновити, наскільки це можливо, картинку одного епізоду нашої спільної з Веганом роботи. Скоріш за все, це була середина грудня 2023 року, на околицях АКХЗ (див. перше фото). Друге фото – наближення на частину заводу та прилеглої території, де і відбувались події які я опишу далі. "ПКМ" - моя позиція на той момент (там у нас був не тільки ПКМ, але в основному працювали з нього), "Гранатомет" - позиція Вегана з його 40-мм станковим Mk-19. Окремо зазначена точка "Відео" - більш рання позиція з якою у мене зберігся відеозапис (теж додається), який дозволяє оцінити прилеглу місцевість (коли я спрямовую камеру і кажу що "десь там підори" - це і є напрямок на той самий шматок посадки, позначений як "10 русских"). В той самий день мало того, що на дворі були зима і дубак, так ще й цього прекрасного дня ліг особливо густий туман, який нехай і не перетворив погоду на нельотну, але зробив польоти дронів на кілька годин абсолютно безглуздим заняттям через нульову видимість. Росіяни, вже поклавши сотні трупів кількома шарами в одних і тих же місцях, навчились на своїх помилках користуватися погодою і відповідно вирішили на повну використати густий туман - відразу на кількох напрямках висунулося по відділенню піхоти, в тому числі і в секторі, який я посилено моніторив з позиції "ПКМ". Але ось хоч ПКМ у нас і був, але планки Пікаттіні на нього ще не було, і можна було замість точної стрільби по тепловізійному прицілу тільки дуже приблизно навалити по орієнтирах - тобто просто трохи залякати відділення піхоти і змусити їх залягти, але не вбити нікого. Мене це не влаштувало, багато в чому з егоїстичних мотивів - якщо це відділення прорветься на завод і досидить на ньому до ночі, то чергувати вночі буде дуже страшно. З ненульовою ймовірністю хтось із цих циркачів, уже перебуваючи на заводі, пролізе під покровом ночі та туману через рідкий ланцюг СПшек вглиб заводу, заляже там і потім розстріляє когось із нас у спину в найнесподіванішому місці. Для вирішення цієї проблеми я зв'язався з Веганом по рації і запропонував йому попрацювати разом - я з теплаком даю йому коригування на відділення піхоти, яке лізе у повний ріст по посадці і взагалі нічого не боїться, а він їх знищує. Було дві проблеми - від найпершого в ланцюжку росіянина до кута паркану з нашою СПшкою було десятка три метрів, і з огляду на складний рельєф Веган міг би легко влучити і в наших. До того ж кількість 40-мм гранат була дуже обмежена, і промазати означало втратити шанс їх вбити. Так що коли після пари пристрілювальних гранат настав час приймати рішення, чи давати по цій пристрілці повноцінну чергу, я візуалізував еліпс розсіювання, наклав на нього гауссіану і зайнявся іншою ментальною гімнастикою, щоб ну хоч якось на око прикинути ймовірність що черга полетить куди треба. В результаті я вирішив, що ризик виправданий, а в снайперські здібності Вегана я вірю, я дав йому відмашку і він пустив довгу чергу 40-мм HEDP, які практично ідеально лягли вздовж посадки. Частина цих гранат вибухнула в кронах дерев, частина - вже на землі, а одна граната, судячи з усього, взагалі потрапила прямо в підара, враховуючи, що з одного силуета полетіло багато теплих бризок. В результаті звідти змогли втікти лише три російських піхотинця – більш ніж за дві доби мого чергування на цій позиції звідти більше ніхто так і не виповз, і нашій ділянці заводу туманний прорив більше не загрожував. Найсумніше те що відеофіксації не було, тому що дрони не літали, доповідь хоча б по радійці про ворожі втрати я теж не зробив, тому що з самого початку просто бачив що пішли троє, і думав що може бути решта семеро просто залягли і вийдуть з посадки пізніше. Тільки через пару діб, коли і дрони відновили регулярні польоти, я зрозумів, що ці семеро зайвохромосомних самураїв просто померли прямо на місці. За один тільки цей епізод масового геноциду русні за одне натискання гашетки я б йому дав грамоту типу "ніхуя собі ти рекс", бо інших людей які могли б повторити таку ювелірну роботу я не знаю.

Alex

46,360 views • 1 year ago

Ми постійно чуємо про «прориви» у міжнародній політиці, але вони чомусь не ведуть до миру. Нам пропонують некомпетентні речі, про які потім забувають, щоб годувати новими обіцянками. Наше інтерв’ю з Вікторією Гатрич для «Чернівці.C4» було різноплановим і глибоким. Але найбільш непростим для мене стало запитання: чи буде перемога? Які мої власні прогнози щодо миру? Увесь цей час «Єдиний марафон» годував українців «солодкою ватою» про каву на набережній Ялти, війну на два-три тижні і що перемога у нас в кишені. Нам презентували «План Перемоги», а потім теж про нього забули. Та і саме слово перемога зникло з вуст більшості політиків. Може тому, що вони самі вже не вірять у перемогу? А може через ситуацію на фронті і в країні? Наші партнери чекали, що на Саміті миру ми пояснимо, як Україна прокладає мир і що є мир в українському розумінні. Але вони не отримали жодного сигналу з нашого боку. Проте влада подала Саміт миру як найбільший прорив української дипломатії з часів здобуття незалежності. Де ж тоді результати цього саміту і де зараз мир? Виявляється, що саміт робився для family photo. Ми уклали 20, чи 30, чи 40, чи 50 дуже важливих безпекових угод. Де ці безпекові угоди зараз? Як тільки їх ухвалили, про них відразу й забули. Зараз ми маємо об’єднати три речі: єдність, допомога ЗСУ та перехід економіки на військові рейки. Влада має перестати боротися з опозицією, затуляти рот журналістам та громадським діячами, перестати розколювати і руйнувати внутрішню єдність. Україна буде сильною лише через внутрішню єдність. І тільки з сильною Україною буде мир. Бо зі слабкою Україною на нас чекає капітуляція. Бюджет країни повинен мати один пріоритет — оборону країни. Не кешбеки, не «Велике крадівництво» чи інший дерибан. Кожна копійка в максимально короткий термін має доходити до воїна у вигляді зброї, ефективного обладнання, натівської програми «Save Soldiers» і решти, що наразі робить наша команда. Також ми маємо кардинально змінити оборонну промисловість та поставити економіку на військові рейки. Тільки так Україна зможе досягнути миру.
6:09

Ми постійно чуємо про «прориви» у міжнародній політиці, але вони чомусь не ведуть до миру. Нам пропонують некомпетентні речі, про які потім забувають, щоб годувати новими обіцянками. Наше інтерв’ю з Вікторією Гатрич для «Чернівці.C4» було різноплановим і глибоким. Але найбільш непростим для мене стало запитання: чи буде перемога? Які мої власні прогнози щодо миру? Увесь цей час «Єдиний марафон» годував українців «солодкою ватою» про каву на набережній Ялти, війну на два-три тижні і що перемога у нас в кишені. Нам презентували «План Перемоги», а потім теж про нього забули. Та і саме слово перемога зникло з вуст більшості політиків. Може тому, що вони самі вже не вірять у перемогу? А може через ситуацію на фронті і в країні? Наші партнери чекали, що на Саміті миру ми пояснимо, як Україна прокладає мир і що є мир в українському розумінні. Але вони не отримали жодного сигналу з нашого боку. Проте влада подала Саміт миру як найбільший прорив української дипломатії з часів здобуття незалежності. Де ж тоді результати цього саміту і де зараз мир? Виявляється, що саміт робився для family photo. Ми уклали 20, чи 30, чи 40, чи 50 дуже важливих безпекових угод. Де ці безпекові угоди зараз? Як тільки їх ухвалили, про них відразу й забули. Зараз ми маємо об’єднати три речі: єдність, допомога ЗСУ та перехід економіки на військові рейки. Влада має перестати боротися з опозицією, затуляти рот журналістам та громадським діячами, перестати розколювати і руйнувати внутрішню єдність. Україна буде сильною лише через внутрішню єдність. І тільки з сильною Україною буде мир. Бо зі слабкою Україною на нас чекає капітуляція. Бюджет країни повинен мати один пріоритет — оборону країни. Не кешбеки, не «Велике крадівництво» чи інший дерибан. Кожна копійка в максимально короткий термін має доходити до воїна у вигляді зброї, ефективного обладнання, натівської програми «Save Soldiers» і решти, що наразі робить наша команда. Також ми маємо кардинально змінити оборонну промисловість та поставити економіку на військові рейки. Тільки так Україна зможе досягнути миру.

Петро Порошенко

25,307 views • 1 year ago

Майк Помпео та Кіт Келлог зробили вкрай важливі заяви в ефірі Fox News. Вони прямо заявили, що НАТО повністю себе дискредитувало — і потрібно створювати новий альянс країн, які дійсно готові до боротьби. І що до нього треба включити Україну. Чесно кажучи, я б сказав більше: Україна має стати однією з основних країн, навколо яких формуватиметься нова архітектура світової безпеки. Ми єдині з цивілізованого світу, хто має реальний досвід участі і успіху у великій війні. Також останній цвях у кришку "натівської" домовини забив колишній генсек Єнс Столтенберг. У своїх мемуарах він визнав, що за кілька місяців до повномасштабного вторгнення вів переговори з Лавровим щодо створення «буферної зони» з країн Балтії та потенційного відведення сил Альянсу до рубежів 1997 року — саме того, що наполегливо вимагала Москва. Для мене це було очевидно — і я про це писав. Столтенберг сам зізнавався у співпраці з КДБ . А колишніх совєтських агентів не існує. Коли у НАТО є російські агенти на рівні генсека — про що взагалі можна говорити. Пряма мова: Майк Помпео: «Шоне, я думаю, це, ймовірно, правда. І це розбиває мені серце. Протягом десятиліть я вважав НАТО дуже важливим об'єднанням союзників. Я служив в армії в операціях НАТО з 1986 по 1989 рік. Але бачити, як вони такі безпорадні, не здатні переконати власний народ, власну внутрішню аудиторію, що це має значення... я думаю, що доведеться кардинально переосмислити, як саме Сполучені Штати мають переконатися, що ми точно знаємо, хто наші союзники і на що ми можемо на них розраховувати.» Кіт Келлог: «Ну, знаєте, згідно з договором про НАТО це дозволено. З договору можна вийти вже через рік. Достатньо лише оголосити про свій намір. І справа дійшла до того, що НАТО потрібно реорганізувати або переглянути оборонну структуру. Але сьогодні і протягом останнього тижня вони довели, що коли ситуація стає дійсно критичною — можливо, нам потрібне нове НАТО, нова оборонна структура. Я думаю, що скористався б статтею 13. Ми переглянемо наші оборонні союзи, можливо, створимо новий з Японією та Австралією, а також з деякими європейськими країнами, які готові вступити в боротьбу, такими як Німеччина чи Польща — а також навіть Україна, яка також довела, що є хорошим союзником.»
2:09

Майк Помпео та Кіт Келлог зробили вкрай важливі заяви в ефірі Fox News. Вони прямо заявили, що НАТО повністю себе дискредитувало — і потрібно створювати новий альянс країн, які дійсно готові до боротьби. І що до нього треба включити Україну. Чесно кажучи, я б сказав більше: Україна має стати однією з основних країн, навколо яких формуватиметься нова архітектура світової безпеки. Ми єдині з цивілізованого світу, хто має реальний досвід участі і успіху у великій війні. Також останній цвях у кришку "натівської" домовини забив колишній генсек Єнс Столтенберг. У своїх мемуарах він визнав, що за кілька місяців до повномасштабного вторгнення вів переговори з Лавровим щодо створення «буферної зони» з країн Балтії та потенційного відведення сил Альянсу до рубежів 1997 року — саме того, що наполегливо вимагала Москва. Для мене це було очевидно — і я про це писав. Столтенберг сам зізнавався у співпраці з КДБ . А колишніх совєтських агентів не існує. Коли у НАТО є російські агенти на рівні генсека — про що взагалі можна говорити. Пряма мова: Майк Помпео: «Шоне, я думаю, це, ймовірно, правда. І це розбиває мені серце. Протягом десятиліть я вважав НАТО дуже важливим об'єднанням союзників. Я служив в армії в операціях НАТО з 1986 по 1989 рік. Але бачити, як вони такі безпорадні, не здатні переконати власний народ, власну внутрішню аудиторію, що це має значення... я думаю, що доведеться кардинально переосмислити, як саме Сполучені Штати мають переконатися, що ми точно знаємо, хто наші союзники і на що ми можемо на них розраховувати.» Кіт Келлог: «Ну, знаєте, згідно з договором про НАТО це дозволено. З договору можна вийти вже через рік. Достатньо лише оголосити про свій намір. І справа дійшла до того, що НАТО потрібно реорганізувати або переглянути оборонну структуру. Але сьогодні і протягом останнього тижня вони довели, що коли ситуація стає дійсно критичною — можливо, нам потрібне нове НАТО, нова оборонна структура. Я думаю, що скористався б статтею 13. Ми переглянемо наші оборонні союзи, можливо, створимо новий з Японією та Австралією, а також з деякими європейськими країнами, які готові вступити в боротьбу, такими як Німеччина чи Польща — а також навіть Україна, яка також довела, що є хорошим союзником.»

Denys Shtilierman

24,175 views • 5 months ago