Video yükleniyor...

Video Yüklenemedi

Ana Sayfaya Dön

Орбан продовжує говорити прямо і називати речі своїми іменами. Без лицемірства і притворства. Він собі може це дозволити. Але пропаганда так демонізувала його образ, що не дозволяє людям користуватись здоровим глуздом та бачити цю реальність. "Ситуація зрозуміла. Захід говорить про захист України, але насправді це імперіалістичне захоплення землі, ресурсів...

WendenGall's profile picture

Wenden

4,529 subscribers

16,289 görüntüleme • 11 ay önce •via X (Twitter)

Haberler & Politika
LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 Yorum

Yorum bulunmuyor

Orijinal gönderinin yorumları burada görünecek

Benzer Videolar

Триває вирішальний момент війни. Війни диктатури проти свободи та демократії. А російська агресія проти України — це лише її частина. Про це сказав на заході від Французького інституту міжнародних відносин. За три тижні виповнюється 11 років згубної війни рф проти нас. Бо саме тоді відбулася окупація українських Криму та Донбасу. Проте саме 2022 року розпочалася повномасштабна війна і ключовим фактором у врегулюванні цього конфлікту буде сила. Путін розуміє лише мову сили. Він йде настільки далеко, наскільки ми йому дозволяємо. Він годується війною та не може без неї існувати. Забудьте ілюзію про те, що змусивши Україну піти на жертви, путін зупиниться. Його мета одна — перемогти Україну та Європу. Багато хто після перемоги Трампа очікував, що він завершить війну за 24 години. Зараз цю тезу трохи модернізують — тепер протягом трьох місяців. Я не сумніваюся, що у Трампа є можливість виграти війну і перемогти путіна. Але завдання європейських політиків — це перестати боятися шантажу путіна. Будь ласка, не вірте путіну і не бійтеся путіна! Що необхідно робити зараз? Зміцнювати та розширювати НАТО — перевести економіку на військові рейки, витрачати більше на військові потреби та оборону. І нарешті запросити Україну до Альянсу, бо без України не буде жодної стабільності на континенті. Лише членство України в НАТО дасть гарантію безпеки.
10:46

Триває вирішальний момент війни. Війни диктатури проти свободи та демократії. А російська агресія проти України — це лише її частина. Про це сказав на заході від Французького інституту міжнародних відносин. За три тижні виповнюється 11 років згубної війни рф проти нас. Бо саме тоді відбулася окупація українських Криму та Донбасу. Проте саме 2022 року розпочалася повномасштабна війна і ключовим фактором у врегулюванні цього конфлікту буде сила. Путін розуміє лише мову сили. Він йде настільки далеко, наскільки ми йому дозволяємо. Він годується війною та не може без неї існувати. Забудьте ілюзію про те, що змусивши Україну піти на жертви, путін зупиниться. Його мета одна — перемогти Україну та Європу. Багато хто після перемоги Трампа очікував, що він завершить війну за 24 години. Зараз цю тезу трохи модернізують — тепер протягом трьох місяців. Я не сумніваюся, що у Трампа є можливість виграти війну і перемогти путіна. Але завдання європейських політиків — це перестати боятися шантажу путіна. Будь ласка, не вірте путіну і не бійтеся путіна! Що необхідно робити зараз? Зміцнювати та розширювати НАТО — перевести економіку на військові рейки, витрачати більше на військові потреби та оборону. І нарешті запросити Україну до Альянсу, бо без України не буде жодної стабільності на континенті. Лише членство України в НАТО дасть гарантію безпеки.

Петро Порошенко

32,457 görüntüleme • 1 yıl önce

Єдність — це не коли думають, говорять та голосують однаково. Бо ті, хто так вважають, намагаються повернути Українську Радянську Соціалістичну Республіку. Про це говорив на Київському безпековому форумі, де темою дискусій стало питання єдності. Український народ має обʼєднуватися довкола України, а не довкола ширми, якою влада хоче прикривати різні речі, зокрема, власну корупцію. Базою для обʼєднання має бути те, що стоїть вище за партійні принципи. Це Збройні Сили України, життя та здоровʼя людей, європейська інтеграція та українська мова та віра. Єдність ми продемонстрували у 2014 році, коли після парламентських виборів Премʼєр-міністр та Голова Верховної Ради показали, що таке коаліція національної єдності в парламенті, як треба боронити Україну та йти до Євросоюзу. Але зараз нам бракує коаліції національної єдності. Ми показали усьому світові і 2014, і 2022-го, що саме єдність не просто дала нам надію на перемогу, а й зберегла Україну. Береже і зараз, бо Україна досі в небезпеці.
3:39

Єдність — це не коли думають, говорять та голосують однаково. Бо ті, хто так вважають, намагаються повернути Українську Радянську Соціалістичну Республіку. Про це говорив на Київському безпековому форумі, де темою дискусій стало питання єдності. Український народ має обʼєднуватися довкола України, а не довкола ширми, якою влада хоче прикривати різні речі, зокрема, власну корупцію. Базою для обʼєднання має бути те, що стоїть вище за партійні принципи. Це Збройні Сили України, життя та здоровʼя людей, європейська інтеграція та українська мова та віра. Єдність ми продемонстрували у 2014 році, коли після парламентських виборів Премʼєр-міністр та Голова Верховної Ради показали, що таке коаліція національної єдності в парламенті, як треба боронити Україну та йти до Євросоюзу. Але зараз нам бракує коаліції національної єдності. Ми показали усьому світові і 2014, і 2022-го, що саме єдність не просто дала нам надію на перемогу, а й зберегла Україну. Береже і зараз, бо Україна досі в небезпеці.

Петро Порошенко

16,731 görüntüleme • 9 gün önce

Це - зрадник Євґєній Баліцкій, колись нардеп від Партії регіонів, нині гауляйтер окупованої частини Запорізької області. І він гордо повідомляє про своє ефективне вирішення української проблеми в частині "нових регіонів Росії": він примусово виселяє українців з тимчасово окупованих територій цілими родинами. Бо вони українці і не радіють "СВО", не люблять Путіна. А також "били, і били жорстко" та робили з українцями інші речі, про які навіть Баліцкій не наважується відкрито говорити. -- "Ті, хто так чи інакше не підтримував "СВО", ті, хто ображав прапор, гімн Росії, президента Російської Федерації, – ми таких людей повиселяли цілими родинами. Ми розуміли, що це люди, яких нам не переконати. Нехай їдуть до себе в Бандерштат і там будують свій гей-світ. Когось примусово виселяли, доводили до стрічки, зачитували рішення про його виселення, давали пляшку води та відправляли. Але що робити з жінкою з трьома дітьми, яка має інше переконання, але вона не вважає Росію своєю батьківщиною. Вона не вважає, що те, що відбувається, - правильно. Ну що нам, вбивати її? Я із цими людьми ще вчора Новий рік зустрічав. За одним столом сидів. Ми били, й били жорстко. І, на жаль, доводилося приймати іноді вкрай жорсткі рішення, про які поки що й не розповідатиму". -- Баліцкій, звісно, мразота і покидьок, завжди таким був. Він ніколи не приховував своїх поглядів щодо України (і українські журналісти та телеканали із задоволенням тягнули його в етери з усім цим). Але конкретно щодо цієї ситуації певна раціональність в його заявах є.
0:49

Це - зрадник Євґєній Баліцкій, колись нардеп від Партії регіонів, нині гауляйтер окупованої частини Запорізької області. І він гордо повідомляє про своє ефективне вирішення української проблеми в частині "нових регіонів Росії": він примусово виселяє українців з тимчасово окупованих територій цілими родинами. Бо вони українці і не радіють "СВО", не люблять Путіна. А також "били, і били жорстко" та робили з українцями інші речі, про які навіть Баліцкій не наважується відкрито говорити. -- "Ті, хто так чи інакше не підтримував "СВО", ті, хто ображав прапор, гімн Росії, президента Російської Федерації, – ми таких людей повиселяли цілими родинами. Ми розуміли, що це люди, яких нам не переконати. Нехай їдуть до себе в Бандерштат і там будують свій гей-світ. Когось примусово виселяли, доводили до стрічки, зачитували рішення про його виселення, давали пляшку води та відправляли. Але що робити з жінкою з трьома дітьми, яка має інше переконання, але вона не вважає Росію своєю батьківщиною. Вона не вважає, що те, що відбувається, - правильно. Ну що нам, вбивати її? Я із цими людьми ще вчора Новий рік зустрічав. За одним столом сидів. Ми били, й били жорстко. І, на жаль, доводилося приймати іноді вкрай жорсткі рішення, про які поки що й не розповідатиму". -- Баліцкій, звісно, мразота і покидьок, завжди таким був. Він ніколи не приховував своїх поглядів щодо України (і українські журналісти та телеканали із задоволенням тягнули його в етери з усім цим). Але конкретно щодо цієї ситуації певна раціональність в його заявах є.

Alex Golobutsky (Олексій Голобуцький)

15,469 görüntüleme • 1 ay önce

Сьогодні всі погляди прикуті до мирних перемовин, проте ми не повинні забувати, що боротьба на полі бою триває. Війна продовжується, а дипломатія не зменшила інтенсивності чи жорстокості боїв. Як не зменшується кількість ударних безпілотників та балістичних ракет, які атакують українські міста, об’єкти критичної та енергетичної інфраструктури. З цього почав свій виступ на позачерговому саміті ЄНП. Беззаперечно, Україна хоче миру. Але мир не може бути ціною капітуляції. Він не може бути побудований на легалізації агресії і не може дати москві право вето на наше європейське майбутнє. Саме тому наші принципи прості та не підлягають обговоренню: суверенітет, територіальна цілісність, національна ідентичність, сильні Збройні Сили як гарантія безпеки, відповідальність за військові та воєнні злочини та непохитний курс на членство в ЄС і НАТО. Будь-що менше — це не мир, а лише пауза перед більшою війною. Наші ключові принципи мають залишатися незмінними: нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи, нічого про НАТО без НАТО. І ще один ключовий принцип — не погоджено нічого, доки не погоджено все. Не слід мати жодних ілюзій: путін не прийме нічого, крім капітуляції. З досвіду 2015 року можу стверджувати, що розпочати потрібно з негайного припинення вогню. Якщо Україна припинить стріляти — не буде України. Але якщо припинить стріляти росія, то настане мир. Зараз ми перебуваємо у найсерйознішій політичній кризі під час війни — кризі довіри. Відновлення довіри має бути нашим найважливішим пріоритетом. Україні потрібна ширша демократична парламентська коаліція та уряд національного порятунку. Такий уряд не послабив би Президента, а навпаки, дозволив би всім нам зосередитися на війні та дипломатії, тоді як інституції відновлять баланс та довіру. Без довіри, верховенства права, справжньої демократії, системи стримувань і противаг та внутрішньої єдності — немає стійкості. А без стійкості немає майбутнього для демократичної європейської України.
6:58

Сьогодні всі погляди прикуті до мирних перемовин, проте ми не повинні забувати, що боротьба на полі бою триває. Війна продовжується, а дипломатія не зменшила інтенсивності чи жорстокості боїв. Як не зменшується кількість ударних безпілотників та балістичних ракет, які атакують українські міста, об’єкти критичної та енергетичної інфраструктури. З цього почав свій виступ на позачерговому саміті ЄНП. Беззаперечно, Україна хоче миру. Але мир не може бути ціною капітуляції. Він не може бути побудований на легалізації агресії і не може дати москві право вето на наше європейське майбутнє. Саме тому наші принципи прості та не підлягають обговоренню: суверенітет, територіальна цілісність, національна ідентичність, сильні Збройні Сили як гарантія безпеки, відповідальність за військові та воєнні злочини та непохитний курс на членство в ЄС і НАТО. Будь-що менше — це не мир, а лише пауза перед більшою війною. Наші ключові принципи мають залишатися незмінними: нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи, нічого про НАТО без НАТО. І ще один ключовий принцип — не погоджено нічого, доки не погоджено все. Не слід мати жодних ілюзій: путін не прийме нічого, крім капітуляції. З досвіду 2015 року можу стверджувати, що розпочати потрібно з негайного припинення вогню. Якщо Україна припинить стріляти — не буде України. Але якщо припинить стріляти росія, то настане мир. Зараз ми перебуваємо у найсерйознішій політичній кризі під час війни — кризі довіри. Відновлення довіри має бути нашим найважливішим пріоритетом. Україні потрібна ширша демократична парламентська коаліція та уряд національного порятунку. Такий уряд не послабив би Президента, а навпаки, дозволив би всім нам зосередитися на війні та дипломатії, тоді як інституції відновлять баланс та довіру. Без довіри, верховенства права, справжньої демократії, системи стримувань і противаг та внутрішньої єдності — немає стійкості. А без стійкості немає майбутнього для демократичної європейської України.

Петро Порошенко

10,341 görüntüleme • 9 ay önce

Насправді це дуже цікавий керівник медичної служби — депутатка Аліна Михайлова. Вона не їде до США вивчати досвід американських бойових медиків, евакуацію поранених під вогнем чи нові протоколи допомоги в умовах сучасної війни. Ні. Вона їде на IT-тусовку по темі штучного інтелекту. І тут виникає перше логічне питання: а яким боком керівник медичного підрозділу до ШІ? Навіщо саме їй ця поїздка? Які компетенції вона там набуватиме, які знання привезе назад і як це врятує хоча б одного нашого бійця? Чи, може, це просто красива назва для того, щоб поїхати? Бо далі — місяць відсутності. Кілька днів якихось «занять» з ШІ, а потім просто подорожі Америкою. Фотографії біля океану, усмішки, краєвиди. І все це публікується. Відкрито. Без жодного сорому. А в цей час її підопічні — медики, яких вона формально очолює, — без вихідних, без відпусток, без права на «місяць перезавантаження» борсаються в крові. Медики, яким Аліна Михайлова погрожує відправкою на нуль, на передову - якщо їх щось не влаштовує. Вони не можуть дозволити собі навіть нормально виспатися, не те що океан. Вони тримають лінію життя там, де смерть ходить поряд. А їхня керівниця в цей момент спокійно дозволяє собі те, чого не може дозволити собі жоден з них. І ось тут починаються справжні роздуми. Коли людина обіймає таку посаду під час повномасштабної війни, вона бере на себе не просто формальну відповідальність. Вона бере моральний обов’язок. Обов’язок бути з тими, хто щодня ризикує життям. Обов’язок показувати приклад стійкості, а не приклад того, як можна вийти з гри на місяць і назвати це «розвитком». Це вже не про волонтерство. Волонтерство — це коли ти віддаєш себе. А тут виглядає так, ніби посада стала особистим бізнес-проєктом. Можливістю поєднати «служіння» з приємними поїздками, гарними фото і новими знайомствами в IT-середовищі. І ніхто не питає: а чи етично це? Чи не зраджуєш ти тих, хто вірить, що ти на своєму місці саме зараз? Мені здається, саме в такі моменти стає видно справжню ціну слів «ми з вами», «ми разом», «ми не здамося». Коли твої підлеглі живуть у пеклі, а ти публікуєш захід сонця над Тихим океаном — це вже не просто «відпустка». Це сигнал. Сигнал про те, наскільки глибоко розійшлися реальність війни і реальність тих, хто має керувати в цій війні. І найгірше — що такі історії не поодинокі. Вони повторюються. І щоразу ми робимо вигляд, ніби це нормально. Ніби можна бути керівником у війні й одночасно жити так, ніби війни немає, збираючи гроші в цивільних які не можуть собі подібного дозволити. А медики продовжують працювати. Без права на місяць у США. Без права навіть на тиждень тиші. Медики, яким я повторю: Аліна Михайлова погрожує відправкою на нуль, на передову - якщо їх щось не влаштовує. Може, час уже називати речі своїми іменами?
0:20

Насправді це дуже цікавий керівник медичної служби — депутатка Аліна Михайлова. Вона не їде до США вивчати досвід американських бойових медиків, евакуацію поранених під вогнем чи нові протоколи допомоги в умовах сучасної війни. Ні. Вона їде на IT-тусовку по темі штучного інтелекту. І тут виникає перше логічне питання: а яким боком керівник медичного підрозділу до ШІ? Навіщо саме їй ця поїздка? Які компетенції вона там набуватиме, які знання привезе назад і як це врятує хоча б одного нашого бійця? Чи, може, це просто красива назва для того, щоб поїхати? Бо далі — місяць відсутності. Кілька днів якихось «занять» з ШІ, а потім просто подорожі Америкою. Фотографії біля океану, усмішки, краєвиди. І все це публікується. Відкрито. Без жодного сорому. А в цей час її підопічні — медики, яких вона формально очолює, — без вихідних, без відпусток, без права на «місяць перезавантаження» борсаються в крові. Медики, яким Аліна Михайлова погрожує відправкою на нуль, на передову - якщо їх щось не влаштовує. Вони не можуть дозволити собі навіть нормально виспатися, не те що океан. Вони тримають лінію життя там, де смерть ходить поряд. А їхня керівниця в цей момент спокійно дозволяє собі те, чого не може дозволити собі жоден з них. І ось тут починаються справжні роздуми. Коли людина обіймає таку посаду під час повномасштабної війни, вона бере на себе не просто формальну відповідальність. Вона бере моральний обов’язок. Обов’язок бути з тими, хто щодня ризикує життям. Обов’язок показувати приклад стійкості, а не приклад того, як можна вийти з гри на місяць і назвати це «розвитком». Це вже не про волонтерство. Волонтерство — це коли ти віддаєш себе. А тут виглядає так, ніби посада стала особистим бізнес-проєктом. Можливістю поєднати «служіння» з приємними поїздками, гарними фото і новими знайомствами в IT-середовищі. І ніхто не питає: а чи етично це? Чи не зраджуєш ти тих, хто вірить, що ти на своєму місці саме зараз? Мені здається, саме в такі моменти стає видно справжню ціну слів «ми з вами», «ми разом», «ми не здамося». Коли твої підлеглі живуть у пеклі, а ти публікуєш захід сонця над Тихим океаном — це вже не просто «відпустка». Це сигнал. Сигнал про те, наскільки глибоко розійшлися реальність війни і реальність тих, хто має керувати в цій війні. І найгірше — що такі історії не поодинокі. Вони повторюються. І щоразу ми робимо вигляд, ніби це нормально. Ніби можна бути керівником у війні й одночасно жити так, ніби війни немає, збираючи гроші в цивільних які не можуть собі подібного дозволити. А медики продовжують працювати. Без права на місяць у США. Без права навіть на тиждень тиші. Медики, яким я повторю: Аліна Михайлова погрожує відправкою на нуль, на передову - якщо їх щось не влаштовує. Може, час уже називати речі своїми іменами?

Myroslav Oleshko

24,631 görüntüleme • 4 ay önce

Мерц порівнює вторгнення росії в Україну з анексією Гітлером Австрії та частину Чехословаччини у 1938 році. Політика "умиротворення" не спрацювала: Було б правильніше використати 1938 рік як історичну аналогію. Насправді, це була та картина, яку ми мали б побачити ще у 2014 році. І що найпізніше, з 2022 року ми знаємо, що це агресивна війна росії проти України, проти Європи. І якщо Україна впаде, то він не зупиниться. Так само, як у 1938 році Судетської області було недостатньо. путін не зупиниться. Хто сьогодні ще вірить, що йому цього вже цілком вистачить, то й нехай дуже уважно проаналізує його стратегії, його документи, його промови, його виступи Ні, любі друзі, тут йдеться про фундаментальну зміну кордонів у Європі, відновлення колишнього радянського союзу в його старих межах з масовою загрозою, зокрема військовою, для тих країн, які колись належали до цієї імперії. Тому, на мій погляд, найважливіший пріоритет, який ми зараз маємо виконати у сфері зовнішньої та безпекової політики, по-перше, щоб ми це усвідомили. По-друге, щоб ми продовжували надавати допомогу Україні, щоб ми це не ставили під сумнів, щоб ми пов'язали це з єдністю Європи. Я ще раз долучаю Британію до цих стратегічних напрямків, щоб ми намагалися зберегти НАТО та Західний Альянс, якомога довше, але щоб ми також інвестували у власну обороноздатність, аби знову спрацювало стримування.
1:48

Мерц порівнює вторгнення росії в Україну з анексією Гітлером Австрії та частину Чехословаччини у 1938 році. Політика "умиротворення" не спрацювала: Було б правильніше використати 1938 рік як історичну аналогію. Насправді, це була та картина, яку ми мали б побачити ще у 2014 році. І що найпізніше, з 2022 року ми знаємо, що це агресивна війна росії проти України, проти Європи. І якщо Україна впаде, то він не зупиниться. Так само, як у 1938 році Судетської області було недостатньо. путін не зупиниться. Хто сьогодні ще вірить, що йому цього вже цілком вистачить, то й нехай дуже уважно проаналізує його стратегії, його документи, його промови, його виступи Ні, любі друзі, тут йдеться про фундаментальну зміну кордонів у Європі, відновлення колишнього радянського союзу в його старих межах з масовою загрозою, зокрема військовою, для тих країн, які колись належали до цієї імперії. Тому, на мій погляд, найважливіший пріоритет, який ми зараз маємо виконати у сфері зовнішньої та безпекової політики, по-перше, щоб ми це усвідомили. По-друге, щоб ми продовжували надавати допомогу Україні, щоб ми це не ставили під сумнів, щоб ми пов'язали це з єдністю Європи. Я ще раз долучаю Британію до цих стратегічних напрямків, щоб ми намагалися зберегти НАТО та Західний Альянс, якомога довше, але щоб ми також інвестували у власну обороноздатність, аби знову спрацювало стримування.

Останній Капіталіст

22,321 görüntüleme • 8 ay önce

Раз на тиждень ми як завжди — у наших хлопців та дівчат на фронті. Сьогодні — у степах Донеччини. Всі говорять про зміну Головнокомандувача. Скажу відверто: Валерія Залужного знаю давно, це «Залізний Генерал». Від імені всіх військових та всього українського народу величезна йому вдячність. Також вітаю нового Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Я з ним також з 2014 року воював. Можу сказати, що він досвідчений та компетентний. Бажаю йому та усім Збройним Силам України успіхів. Бо саме навколо них весь народ має зараз обʼєднатися. Владні телеграм-канали почали розповсюджувати фейки, що нібито Порошенко сьогодні вийде на Майдан. І я вирішив, що ми не будемо їх підводити. Сказали, що Порошенко вийде на Майдан, от ми виходимо на Майдан в межах між Покровськом і Кураховим-Авдіївкою. Хто хоче — давайте до нас. Тут дуже круті майдани виходять. У нас сьогодні тільки один ворог — це путін. Ні про що інше ми говорити не можемо! І єдине, як ми маємо протидіяти цьому, — це дати їм всім по зубах. Саме тому ми сьогодні тут, на Сході. Привезли БАГАТО техніки для наших воїнів. 79-ка, 92-а, 46-та, 45-та, 26-та, 41-а, 95-ка, 81-а, 25-ка. Девʼять бригад! Ніхто не залишився без подарунка. В наступному пості опублікуємо фото-звіт) Був радий бачити кожного і кожну! Дякую вам за захист української землі.
1:30

Раз на тиждень ми як завжди — у наших хлопців та дівчат на фронті. Сьогодні — у степах Донеччини. Всі говорять про зміну Головнокомандувача. Скажу відверто: Валерія Залужного знаю давно, це «Залізний Генерал». Від імені всіх військових та всього українського народу величезна йому вдячність. Також вітаю нового Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Я з ним також з 2014 року воював. Можу сказати, що він досвідчений та компетентний. Бажаю йому та усім Збройним Силам України успіхів. Бо саме навколо них весь народ має зараз обʼєднатися. Владні телеграм-канали почали розповсюджувати фейки, що нібито Порошенко сьогодні вийде на Майдан. І я вирішив, що ми не будемо їх підводити. Сказали, що Порошенко вийде на Майдан, от ми виходимо на Майдан в межах між Покровськом і Кураховим-Авдіївкою. Хто хоче — давайте до нас. Тут дуже круті майдани виходять. У нас сьогодні тільки один ворог — це путін. Ні про що інше ми говорити не можемо! І єдине, як ми маємо протидіяти цьому, — це дати їм всім по зубах. Саме тому ми сьогодні тут, на Сході. Привезли БАГАТО техніки для наших воїнів. 79-ка, 92-а, 46-та, 45-та, 26-та, 41-а, 95-ка, 81-а, 25-ка. Девʼять бригад! Ніхто не залишився без подарунка. В наступному пості опублікуємо фото-звіт) Був радий бачити кожного і кожну! Дякую вам за захист української землі.

Петро Порошенко

34,567 görüntüleme • 2 yıl önce

Сьогодні у Верховній Раді обговорюється не проста угода. Це тест на зрілість влади та її спроможність укладати стратегічні союзи відповідально, прозоро, з повагою до національного інтересу і до партнерів. Мова йде точно не про копалини. Йдеться про довіру — довіру Сполучених Штатів Америки. Держави, яка надає нам зброю, санкції та дипломатичний щит. Вже пʼять місяців, як цю довіру поставлено під загрозу. Недбало, по-дилетантськи, похапцем. Бо перемови провели так, ніби обмінювали не ресурси на безпеку, а суверенітет — на ресурси. Влада це розуміє, тому президента в залі Верховної Ради сьогодні немає. І тому не він подав цю угоду. На ратифікацію винесено документ не з високими державницькими візіями, а продукт пʼяти-шести знаменитих менеджерів, яких ніхто не знає. Та які так і не спромоглися навіть пояснити ні народу України, ні «Європейській Солідарності», що ми взагалі підписали. Не буває стратегічного партнерства без стратегічної поваги. Не буває прозорості, якщо існують таємничі додатки. Додатки та таємниці від парламенту, від народу, що воює, та від суспільства, яке одинадцять років захищає суверенітет. Народ запитує: «Де в угоді слова про безпеку? Коли буде припинення війни? Коли буде мир? Чи хоча б перемир’я?» Хочу нагадати, що останні півроку ми в «Європейській Солідарності» постійно говорили про стратегічну важливість партнерства зі США, без якого не буде ані перемоги, ані миру. Не ми пропонували надра в обмін на безпеку в «плані перемоги» президента Зеленського. І не «ЄС» розганяла антиамериканську істерію, щоб здобути два міфічних відсотки рейтингу. Ми весь час били на сполох і казали, що це дорога до катастрофи. І не треба перекладати з хворої голови на здорову замість вибачитися і залучити всіх, об’єднавши для роботи на український інтерес. Ми — за чесну угоду. Для цього ми пропонуємо: два читання — як того вимагає Регламент. Перше — вже зараз. А друге — після того, як будуть внесені ключові принципи. Або проголосувати їх в нашій заяві до ратифікації зараз: це — посилання на українсько-американську угоду про гарантії безпеки. З Кримською декларацією, яку я ініціював з президентом Трампом. З нормою про спрямування частини прибутків на американську військову допомогу для ЗСУ вже. І, звісно, висновок Конституційного Суду — бо правова чистота ратифікації є умовою її легітимності в очах українців та наших партнерів. Маємо діяти професійно і патріотично. Бо лише так можна повернути довіру. І лише з довірою — виграти в росії.
3:10

Сьогодні у Верховній Раді обговорюється не проста угода. Це тест на зрілість влади та її спроможність укладати стратегічні союзи відповідально, прозоро, з повагою до національного інтересу і до партнерів. Мова йде точно не про копалини. Йдеться про довіру — довіру Сполучених Штатів Америки. Держави, яка надає нам зброю, санкції та дипломатичний щит. Вже пʼять місяців, як цю довіру поставлено під загрозу. Недбало, по-дилетантськи, похапцем. Бо перемови провели так, ніби обмінювали не ресурси на безпеку, а суверенітет — на ресурси. Влада це розуміє, тому президента в залі Верховної Ради сьогодні немає. І тому не він подав цю угоду. На ратифікацію винесено документ не з високими державницькими візіями, а продукт пʼяти-шести знаменитих менеджерів, яких ніхто не знає. Та які так і не спромоглися навіть пояснити ні народу України, ні «Європейській Солідарності», що ми взагалі підписали. Не буває стратегічного партнерства без стратегічної поваги. Не буває прозорості, якщо існують таємничі додатки. Додатки та таємниці від парламенту, від народу, що воює, та від суспільства, яке одинадцять років захищає суверенітет. Народ запитує: «Де в угоді слова про безпеку? Коли буде припинення війни? Коли буде мир? Чи хоча б перемир’я?» Хочу нагадати, що останні півроку ми в «Європейській Солідарності» постійно говорили про стратегічну важливість партнерства зі США, без якого не буде ані перемоги, ані миру. Не ми пропонували надра в обмін на безпеку в «плані перемоги» президента Зеленського. І не «ЄС» розганяла антиамериканську істерію, щоб здобути два міфічних відсотки рейтингу. Ми весь час били на сполох і казали, що це дорога до катастрофи. І не треба перекладати з хворої голови на здорову замість вибачитися і залучити всіх, об’єднавши для роботи на український інтерес. Ми — за чесну угоду. Для цього ми пропонуємо: два читання — як того вимагає Регламент. Перше — вже зараз. А друге — після того, як будуть внесені ключові принципи. Або проголосувати їх в нашій заяві до ратифікації зараз: це — посилання на українсько-американську угоду про гарантії безпеки. З Кримською декларацією, яку я ініціював з президентом Трампом. З нормою про спрямування частини прибутків на американську військову допомогу для ЗСУ вже. І, звісно, висновок Конституційного Суду — бо правова чистота ратифікації є умовою її легітимності в очах українців та наших партнерів. Маємо діяти професійно і патріотично. Бо лише так можна повернути довіру. І лише з довірою — виграти в росії.

Петро Порошенко

18,114 görüntüleme • 1 yıl önce

Так званий «мирний план» із 28 пунктів був не планом миру, а планом повзучої капітуляції. Він спричинив хаос і був мертвий від самого початку. Добре, що ситуація змінилася: підхід президента Трампа став гнучкішим, і в Женеві українська, американська та європейська делегації повністю переробили документ. За моєю інформацією, нова версія значно краща. Щодо поведінки Трампа – ми вже звикли до його різких коливань. Але я вірю, що він прагне справедливого миру і розуміє: без узгодженої позиції республіканців, демократів та європейських союзників цього не досягти. Росія є загрозою не лише для України, а й для США та НАТО. Саме тому важливо діяти спільно; Вашингтон міг би ініціювати консультації за статтею 4 Вашингтонського договору. Що стосується настроїв в Україні. Війна триває майже 12 років – з моменту незаконної окупації Криму і початку російської агресії у 2014 році. Повномасштабне вторгнення триває вже четвертий рік. Люди втомлені. Виснажені. Це нормально. Але ми не зламані. Україна має силу боротися й перемагати. Але нам потрібна сильна, системна, послідовна підтримка вільного світу. У наших союзників є все необхідне, аби допомогти Україні перемогти: зброя, фінанси, ресурси, інструменти тиску на росію та Китай. Не вистачає лише одного – політичної волі. Настрої в Україні схожі на американські гірки – і це зрозуміло. Але я переконаний: ми виграємо цю війну. Для цього нашим союзникам потрібно лише одне – не відвертатися від України. Дякую команді ⁨CBC News⁩ Hillary Johnstone за можливість донести позицію України.
6:24

Так званий «мирний план» із 28 пунктів був не планом миру, а планом повзучої капітуляції. Він спричинив хаос і був мертвий від самого початку. Добре, що ситуація змінилася: підхід президента Трампа став гнучкішим, і в Женеві українська, американська та європейська делегації повністю переробили документ. За моєю інформацією, нова версія значно краща. Щодо поведінки Трампа – ми вже звикли до його різких коливань. Але я вірю, що він прагне справедливого миру і розуміє: без узгодженої позиції республіканців, демократів та європейських союзників цього не досягти. Росія є загрозою не лише для України, а й для США та НАТО. Саме тому важливо діяти спільно; Вашингтон міг би ініціювати консультації за статтею 4 Вашингтонського договору. Що стосується настроїв в Україні. Війна триває майже 12 років – з моменту незаконної окупації Криму і початку російської агресії у 2014 році. Повномасштабне вторгнення триває вже четвертий рік. Люди втомлені. Виснажені. Це нормально. Але ми не зламані. Україна має силу боротися й перемагати. Але нам потрібна сильна, системна, послідовна підтримка вільного світу. У наших союзників є все необхідне, аби допомогти Україні перемогти: зброя, фінанси, ресурси, інструменти тиску на росію та Китай. Не вистачає лише одного – політичної волі. Настрої в Україні схожі на американські гірки – і це зрозуміло. Але я переконаний: ми виграємо цю війну. Для цього нашим союзникам потрібно лише одне – не відвертатися від України. Дякую команді ⁨CBC News⁩ Hillary Johnstone за можливість донести позицію України.

Arseniy Yatsenyuk

15,153 görüntüleme • 9 ay önce

Зараз не про хейт, спробую пояснити обстановку, як я її бачу і що з цим робити. Чому жінок часто не хочуть бачити в підрозділах? 1. Стигма раз : жінки емоційні і не управляємі. Тут грає збірний образ усіх жінок, що знав умовний командир: дружина або мама, яка завжди права. А що, як треба буде фізично дисциплінувати? То якось не красіво жінку бити, як тоді нею управляти? 2. Пєтушині бої. Чоловіки в більшій вірогідності почнуть конкурувати за її увагу. А якщо ще й молода, красіва і не заміжня, то всьо, пиздець, коней не зупинити. Бо жінки асоціюються з сексуальним задоволенням. 3. Стигма два : жінка фізично слабка і її треба захищати. Але не тоді, коли медик, хай тягає 300-х наче їх кілограми легші за загальноприйняті кілограми 😁 Наче чоловік не може бути здихляком, якого треба поганяти по фізухі, а от жінкою і займатись нема про що, можна хрест ставити зразу. 4. Стигма три : вони всі тут шукають собі чоловіків, або прийшли за своїми чоловіками і це не ота бойова мотивація, що в бравих козаків. Ну не без того, зустрічала таких жінок, але і зустрічала чоловіків (переважна більшість), які не мають жодної мотивації перебувати у війську. І шо тепер? Давайте всіх розгонимо? Хто воювати буде? Більшість (на мою думку) доброволиць, що йдуть на бойову посаду мають чи не найміцнішу мотивацію рубати ворога. 5. Соціальні ролі. Мужицький мужик войну воює, а ця беззахисна жінка хай дітей ростить. І тільки так, бо так роками виглядали стосунки і ролі, а особливо у кадрових військових старої школи. Тут можна додавати ще пункти, але все це говорить про одне - мати жінку в підрозділі не зручно, не зрозуміло, не обов'язково. Мої висновки: жінки це великий мобілізаційний потенціал. Звісно не перекриє весь дефіцит і на половину, але все ж. Щоб використати цей ресурс, треба адаптуватися і змінювати бачення світу в першу чергу командирам. Є світові приклади, як це зробити успішно. Чого нам не вистачає? Уявіть, що кількість особового складу можна доповнити хоча б на 15%... вже заманливо, правда? Тут не буде про методи залучення жінок у військо, це окрема і важка тема. Поговоримо пізніше.
0:20

Зараз не про хейт, спробую пояснити обстановку, як я її бачу і що з цим робити. Чому жінок часто не хочуть бачити в підрозділах? 1. Стигма раз : жінки емоційні і не управляємі. Тут грає збірний образ усіх жінок, що знав умовний командир: дружина або мама, яка завжди права. А що, як треба буде фізично дисциплінувати? То якось не красіво жінку бити, як тоді нею управляти? 2. Пєтушині бої. Чоловіки в більшій вірогідності почнуть конкурувати за її увагу. А якщо ще й молода, красіва і не заміжня, то всьо, пиздець, коней не зупинити. Бо жінки асоціюються з сексуальним задоволенням. 3. Стигма два : жінка фізично слабка і її треба захищати. Але не тоді, коли медик, хай тягає 300-х наче їх кілограми легші за загальноприйняті кілограми 😁 Наче чоловік не може бути здихляком, якого треба поганяти по фізухі, а от жінкою і займатись нема про що, можна хрест ставити зразу. 4. Стигма три : вони всі тут шукають собі чоловіків, або прийшли за своїми чоловіками і це не ота бойова мотивація, що в бравих козаків. Ну не без того, зустрічала таких жінок, але і зустрічала чоловіків (переважна більшість), які не мають жодної мотивації перебувати у війську. І шо тепер? Давайте всіх розгонимо? Хто воювати буде? Більшість (на мою думку) доброволиць, що йдуть на бойову посаду мають чи не найміцнішу мотивацію рубати ворога. 5. Соціальні ролі. Мужицький мужик войну воює, а ця беззахисна жінка хай дітей ростить. І тільки так, бо так роками виглядали стосунки і ролі, а особливо у кадрових військових старої школи. Тут можна додавати ще пункти, але все це говорить про одне - мати жінку в підрозділі не зручно, не зрозуміло, не обов'язково. Мої висновки: жінки це великий мобілізаційний потенціал. Звісно не перекриє весь дефіцит і на половину, але все ж. Щоб використати цей ресурс, треба адаптуватися і змінювати бачення світу в першу чергу командирам. Є світові приклади, як це зробити успішно. Чого нам не вистачає? Уявіть, що кількість особового складу можна доповнити хоча б на 15%... вже заманливо, правда? Тут не буде про методи залучення жінок у військо, це окрема і важка тема. Поговоримо пізніше.

Калина

30,832 görüntüleme • 9 ay önce

Половина країни не спала після вчорашнього відео з Вашингтону. Ми тримали кулаки за Україну. І зараз у всіх питання: що робити далі? Хтось чекав від мене критики Зеленського. Але ні, критики не буде, бо це не те, чого зараз потребує країна. Я поясню в декількох тезах, стоячи тут, разом з бригадами, які боронять український Південь. Ми сьогодні привезли їм допомогу, яку законтрактували раніше. Бо що б не відбувалося, потрібно продовжувати посилювати українську Армію. Стосунки України і США — це не стосунки лише Зеленського і Трампа. Це — стосунки двох великих народів, які знають, що демократія і свобода — не пусті слова ні для України, ні для США. І ми не можемо дозволити собі розповсюджувати антиамериканські настрої. Найперше, про що ми маємо зараз думати — це Збройні Сили України, які внаслідок тих чи інших дій можуть залишитися без постачання американської зброї. І це ні в якому разі не є критикою президента Зеленського, бо єдине, що зараз потребує Україна — це єдності. Чомусь з інформаційного поля зникає Армія — події на фронті, де є прориви ворога, ситуація із забезпеченням, зникає питання обороноздатності держави. Так не повинно бути. Ми дуже сподіваємося, що у президента Зеленського є «План Б». Віримо, що після зустрічі в Лондоні та Брюсселі, ми вийдемо з декількома важливими меседжами: ☑️ Єдність Європи. Сподіваємося, що Європа надасть нам зброю, фінансування, посилить інвестиції в оборонну промисловість. Допоможе нам повернути за стіл переговорів наших американських партнерів. Потрібно відновлювати двопартійну підтримку США та парламентську дипломатію. Ми не можемо послаблювати нашу міць. ☑️ Єдність всередині країни. Єдність у парламенті та переформатування Уряду в Уряд національної єдності. ☑️ Третє, що ми хочемо почути: коли і як закінчувати війну? Не ховатися за гарантії безпеки. Ми маємо зберегти державу. Ми маємо не допустити капітуляцію. Гарантом безпеки України мають бути ЗСУ. Крапка! Маємо припинити балачки та допомагати Армії.
4:44

Половина країни не спала після вчорашнього відео з Вашингтону. Ми тримали кулаки за Україну. І зараз у всіх питання: що робити далі? Хтось чекав від мене критики Зеленського. Але ні, критики не буде, бо це не те, чого зараз потребує країна. Я поясню в декількох тезах, стоячи тут, разом з бригадами, які боронять український Південь. Ми сьогодні привезли їм допомогу, яку законтрактували раніше. Бо що б не відбувалося, потрібно продовжувати посилювати українську Армію. Стосунки України і США — це не стосунки лише Зеленського і Трампа. Це — стосунки двох великих народів, які знають, що демократія і свобода — не пусті слова ні для України, ні для США. І ми не можемо дозволити собі розповсюджувати антиамериканські настрої. Найперше, про що ми маємо зараз думати — це Збройні Сили України, які внаслідок тих чи інших дій можуть залишитися без постачання американської зброї. І це ні в якому разі не є критикою президента Зеленського, бо єдине, що зараз потребує Україна — це єдності. Чомусь з інформаційного поля зникає Армія — події на фронті, де є прориви ворога, ситуація із забезпеченням, зникає питання обороноздатності держави. Так не повинно бути. Ми дуже сподіваємося, що у президента Зеленського є «План Б». Віримо, що після зустрічі в Лондоні та Брюсселі, ми вийдемо з декількома важливими меседжами: ☑️ Єдність Європи. Сподіваємося, що Європа надасть нам зброю, фінансування, посилить інвестиції в оборонну промисловість. Допоможе нам повернути за стіл переговорів наших американських партнерів. Потрібно відновлювати двопартійну підтримку США та парламентську дипломатію. Ми не можемо послаблювати нашу міць. ☑️ Єдність всередині країни. Єдність у парламенті та переформатування Уряду в Уряд національної єдності. ☑️ Третє, що ми хочемо почути: коли і як закінчувати війну? Не ховатися за гарантії безпеки. Ми маємо зберегти державу. Ми маємо не допустити капітуляцію. Гарантом безпеки України мають бути ЗСУ. Крапка! Маємо припинити балачки та допомагати Армії.

Петро Порошенко

221,632 görüntüleme • 1 yıl önce

Справжній мир ніколи не народжується з ілюзій чи слабкості – він є прямим наслідком сили та спротиву. Україна вже довела, що не буде пасивним об'єктом чужих домовленостей. Наше завдання – стати архітекторами процесів, які визначатимуть новий порядок безпеки у Європі та світі. Взяв участь у щорічній нараді керівників закордонних дипломатичних установ України, де обговорили шляхи до миру та лідерства нашої держави. Дипломатія під час війни є безпосереднім продовженням нашої оборони. Тому абсолютно підтримую позицію, що першочерговим завданням для кожної дипломатичної місії України сьогодні залишається пошук необхідних ресурсів для Сил безпеки та оборони. Нам потрібні зброя для фронту та захист тилу, зокрема ракети-перехоплювачі для систем ППО. Сьогодні ми переходимо від прохань про допомогу до мови спільного виробництва, локалізації та взаємних інтересів. Інвестиції в український ОПК – це найефективніший і найдешевший спосіб гарантувати безпеку європейського майбутнього. Водночас маємо чітко дбати про власні інтереси та економіку: Україна повинна будувати спільні підприємства на власній території та експортувати готову продукцію з високою доданою вартістю, а не просто віддавати технології за кордон. Стратегічно важливими для нас залишаються Глобальний Південь і країни Африки, де російська федерація роками торгувала дезінформацією. Наша присутність там має бути системною і базуватися на зерновій дипломатії під українським прапором, безпековій співпраці, торгівлі та освітніх зв'язках. Голосу слабких у сучасному світі не чують. Тільки коли ворог бачить нашу внутрішню єдність і силу на передовій та в переговорах, розмова стає конструктивною. Щиро дякую всьому дипломатичному корпусу за роботу та відстоювання інтересів нашої держави. Працюємо далі. Слава Україні!
0:56

Справжній мир ніколи не народжується з ілюзій чи слабкості – він є прямим наслідком сили та спротиву. Україна вже довела, що не буде пасивним об'єктом чужих домовленостей. Наше завдання – стати архітекторами процесів, які визначатимуть новий порядок безпеки у Європі та світі. Взяв участь у щорічній нараді керівників закордонних дипломатичних установ України, де обговорили шляхи до миру та лідерства нашої держави. Дипломатія під час війни є безпосереднім продовженням нашої оборони. Тому абсолютно підтримую позицію, що першочерговим завданням для кожної дипломатичної місії України сьогодні залишається пошук необхідних ресурсів для Сил безпеки та оборони. Нам потрібні зброя для фронту та захист тилу, зокрема ракети-перехоплювачі для систем ППО. Сьогодні ми переходимо від прохань про допомогу до мови спільного виробництва, локалізації та взаємних інтересів. Інвестиції в український ОПК – це найефективніший і найдешевший спосіб гарантувати безпеку європейського майбутнього. Водночас маємо чітко дбати про власні інтереси та економіку: Україна повинна будувати спільні підприємства на власній території та експортувати готову продукцію з високою доданою вартістю, а не просто віддавати технології за кордон. Стратегічно важливими для нас залишаються Глобальний Південь і країни Африки, де російська федерація роками торгувала дезінформацією. Наша присутність там має бути системною і базуватися на зерновій дипломатії під українським прапором, безпековій співпраці, торгівлі та освітніх зв'язках. Голосу слабких у сучасному світі не чують. Тільки коли ворог бачить нашу внутрішню єдність і силу на передовій та в переговорах, розмова стає конструктивною. Щиро дякую всьому дипломатичному корпусу за роботу та відстоювання інтересів нашої держави. Працюємо далі. Слава Україні!

Kyrylo Budanov

15,215 görüntüleme • 27 gün önce

Прокурор зачитує переписку між Єрмаком та "гадалкою" Веронікою Анікієвич “Вероніка Феншуй” за 24 грудня 2025, яка радить йому виїхати за кордон Вероніка Феншуй: Я сьогодні дуже зла. Тому заздалегідь прошу вибачення за різкість, але, з іншого боку, можливо, моя різкість налаштує вас на іншу хвилю. Усе починається зі слів, які ми говоримо собі та іншим. Ви протягом останніх місяців не ескалюєте, відповідаєте на нападки й побиття, не відповідаєте. Ескалюють вони, ви дозволяєте цьому бути. Ні про яку ескалацію тут не йдеться, якщо ви почнете щось робити, то це не ескалація, а елементарна самооборона, але ви цього не робите. Вас обох кошмарять психологічно, ви мовчите. З кожною новою історією, новим колом ситуація погіршується, але ви мовчите. Що повинно ще статися, щоб ви почали діяти, і він почав діяти? У нього з'їли всіх його людей, він мовчить. Коли вони доїдять вас, почнуть їсти його, запевняю вас. Якщо продовжувати стратегію страуса, то так і буде. Ви готові принести себе в жертву тільки, щоб бути для нього хорошими? Вони не залишать вас і його в спокої. Їм потрібна влада. Якщо ви їх не зупините, то вони її отримають. Питання в тому, що будете робити ви, і де ви будете? Ситуація така, що або ви, або вас. Далі Єрмак у відповідь на це повідомлення пише: "Фіала, Українська правда, Ткач, Мусаєва, Желєзняк, Арахамія, Гончаренко. Я готовий на все. Я на все готовий. Завтра готовий". Вероніка Феншуй відповідає йому: Ви зараз турбуєтеся про папір і про арешт на якийсь відносно короткий час. Це, звісно, неприємно, ніхто з цим не сперечається. Але на зараз у вас є друг, гарант, немає серйозних доказів, після чого у вас з'являється моральне і юридичне право їх знищувати. Але якщо вони отримають владу, то вони тоді будуть діяти більш серйозно, і не буде друга, гаранта і більше повноважень. І найкраще буде, це якщо ви встигнете і зможете виїхати за кордон. Подумайте над цим і над тим, що якби вас зараз повернули на 1-2 місяці назад, то ви напевно б діяли зовсім по-іншому. Ось якщо запускати цю ситуацію, і далі через час буде приблизно так само.
2:01

Прокурор зачитує переписку між Єрмаком та "гадалкою" Веронікою Анікієвич “Вероніка Феншуй” за 24 грудня 2025, яка радить йому виїхати за кордон Вероніка Феншуй: Я сьогодні дуже зла. Тому заздалегідь прошу вибачення за різкість, але, з іншого боку, можливо, моя різкість налаштує вас на іншу хвилю. Усе починається зі слів, які ми говоримо собі та іншим. Ви протягом останніх місяців не ескалюєте, відповідаєте на нападки й побиття, не відповідаєте. Ескалюють вони, ви дозволяєте цьому бути. Ні про яку ескалацію тут не йдеться, якщо ви почнете щось робити, то це не ескалація, а елементарна самооборона, але ви цього не робите. Вас обох кошмарять психологічно, ви мовчите. З кожною новою історією, новим колом ситуація погіршується, але ви мовчите. Що повинно ще статися, щоб ви почали діяти, і він почав діяти? У нього з'їли всіх його людей, він мовчить. Коли вони доїдять вас, почнуть їсти його, запевняю вас. Якщо продовжувати стратегію страуса, то так і буде. Ви готові принести себе в жертву тільки, щоб бути для нього хорошими? Вони не залишать вас і його в спокої. Їм потрібна влада. Якщо ви їх не зупините, то вони її отримають. Питання в тому, що будете робити ви, і де ви будете? Ситуація така, що або ви, або вас. Далі Єрмак у відповідь на це повідомлення пише: "Фіала, Українська правда, Ткач, Мусаєва, Желєзняк, Арахамія, Гончаренко. Я готовий на все. Я на все готовий. Завтра готовий". Вероніка Феншуй відповідає йому: Ви зараз турбуєтеся про папір і про арешт на якийсь відносно короткий час. Це, звісно, неприємно, ніхто з цим не сперечається. Але на зараз у вас є друг, гарант, немає серйозних доказів, після чого у вас з'являється моральне і юридичне право їх знищувати. Але якщо вони отримають владу, то вони тоді будуть діяти більш серйозно, і не буде друга, гаранта і більше повноважень. І найкраще буде, це якщо ви встигнете і зможете виїхати за кордон. Подумайте над цим і над тим, що якби вас зараз повернули на 1-2 місяці назад, то ви напевно б діяли зовсім по-іншому. Ось якщо запускати цю ситуацію, і далі через час буде приблизно так само.

Останній Капіталіст

14,073 görüntüleme • 3 ay önce

Федоров: Це ізоляція та токсикація тих, хто розвивається. В тебе виходить – красава, відстійник Драпатий, третя догана, до побачення. Вибачте, Драпатий, думаю, вам після цього виступу буде четверта догана Не хотілося б цього зробити, але в нас вже немає виходу про це не говорити Тобто якщо людина в щось дається... Лазер повітряних сил – окей, не будемо два місяці давати тобі підписувати якогось командувача. Не будемо давати розподіл. Давайте проведемо навчання для тебе для того, щоб ти займався бюрократією, а не роботою. І так далі. Тобто це постійна проблема, яка є Неможливо реалізувати жодний системний проєкт, тому що постійно стикаєшся з проблемою "а навіщо?", "а як?", "а давайте продавлювати?". Є багато різних проєктів, про які я говорив під час мого виступу в парламенті Про те, що ми можемо зробити це, нам потрібно закопувати логістику, це зміниться... зміниться ситуація на полі бою. Зараз буде другий фронт в повітрі. Але для цього потрібна організаційна спроможність робити це далі Стирання людського капіталу без аналізу. Насправді ми провели велику роботу, ми побудували вперше таку систему аналізу в режимі реального часу поля бою, втрат. Щоденні почали отримувати звіти по втратах Але рішення кого підтримати, а кого не підтримати, кого посилити, кого не посилити – не приймається на основі даних. Вони приймаються на основі лояльності. І не можна розвивати систему, виходячи з цього пункту
1:37

Федоров: Це ізоляція та токсикація тих, хто розвивається. В тебе виходить – красава, відстійник Драпатий, третя догана, до побачення. Вибачте, Драпатий, думаю, вам після цього виступу буде четверта догана Не хотілося б цього зробити, але в нас вже немає виходу про це не говорити Тобто якщо людина в щось дається... Лазер повітряних сил – окей, не будемо два місяці давати тобі підписувати якогось командувача. Не будемо давати розподіл. Давайте проведемо навчання для тебе для того, щоб ти займався бюрократією, а не роботою. І так далі. Тобто це постійна проблема, яка є Неможливо реалізувати жодний системний проєкт, тому що постійно стикаєшся з проблемою "а навіщо?", "а як?", "а давайте продавлювати?". Є багато різних проєктів, про які я говорив під час мого виступу в парламенті Про те, що ми можемо зробити це, нам потрібно закопувати логістику, це зміниться... зміниться ситуація на полі бою. Зараз буде другий фронт в повітрі. Але для цього потрібна організаційна спроможність робити це далі Стирання людського капіталу без аналізу. Насправді ми провели велику роботу, ми побудували вперше таку систему аналізу в режимі реального часу поля бою, втрат. Щоденні почали отримувати звіти по втратах Але рішення кого підтримати, а кого не підтримати, кого посилити, кого не посилити – не приймається на основі даних. Вони приймаються на основі лояльності. І не можна розвивати систему, виходячи з цього пункту

Останній Капіталіст

25,540 görüntüleme • 1 ay önce

Втеча з концтабору. Важко, але можливо. І, до речі, не лякайтесь рішення #ЄС про, ніби-то, відмову від надання притулку українським чоловікам. Це лише рекомендаційне рішення, кожна країна має свої правила, і далеко не кожна приймає рекомендацію ЄС. Крім того, це стосується спрощеного порядку надання притулку громадянам #Україна, який діє з 2022. Українці можуть отримати притулок на загальних підставах. Різниця в термінах — замість негайної видачі документа, може тривати розгляд кілька тижнів, чи місяць-два. Але в Україну вас не депортують ніяк, якщо ви доведете, що в Україні існує загроза для вашого життя. А вона тут на кожному кроці — вас можуть, наприклад, закатувати в #ТЦК, свідчень ви можете надати цілий вагон. До речі, це рішення ЄС, яке вибив #Зеленський — постріл собі у ногу. Досі ЄС замовчували жахіття, які відбуваються в Україні, в т.ч. в ТЦК та #ЗСУ. Тепер ці факти будуть розглядатись у відкритих судових слуханнях під час розгляду справ про надання притулку, і розповсюджуватись в інформаційному просторі країн ЄС. І в народів країн ЄС буде все більше виникати запитань до своїх урядів — яких страшний і жорстокий режим вони підтримують в Україні.
1:51

Втеча з концтабору. Важко, але можливо. І, до речі, не лякайтесь рішення #ЄС про, ніби-то, відмову від надання притулку українським чоловікам. Це лише рекомендаційне рішення, кожна країна має свої правила, і далеко не кожна приймає рекомендацію ЄС. Крім того, це стосується спрощеного порядку надання притулку громадянам #Україна, який діє з 2022. Українці можуть отримати притулок на загальних підставах. Різниця в термінах — замість негайної видачі документа, може тривати розгляд кілька тижнів, чи місяць-два. Але в Україну вас не депортують ніяк, якщо ви доведете, що в Україні існує загроза для вашого життя. А вона тут на кожному кроці — вас можуть, наприклад, закатувати в #ТЦК, свідчень ви можете надати цілий вагон. До речі, це рішення ЄС, яке вибив #Зеленський — постріл собі у ногу. Досі ЄС замовчували жахіття, які відбуваються в Україні, в т.ч. в ТЦК та #ЗСУ. Тепер ці факти будуть розглядатись у відкритих судових слуханнях під час розгляду справ про надання притулку, і розповсюджуватись в інформаційному просторі країн ЄС. І в народів країн ЄС буде все більше виникати запитань до своїх урядів — яких страшний і жорстокий режим вони підтримують в Україні.

Wenden

95,794 görüntüleme • 19 gün önce