Video wird geladen...

Video konnte nicht geladen werden

Zur Startseite

Польські геостратеги плачуть над втраченими можливостями Петро Зихович: Ви дуже часто говорили про вісь Стокгольм-Варшава-Анкара. І подивіться, що зараз роблять українці. Купують "Гріпени" у Швеції, чудово домовляються зі Стокгольмом, купують корабель у Туреччини, зміцнюють відносини з Туреччиною на Чорному морі проти росії Бачиш, вони реалізують... У мене таке враження,...

Ostanniy_Cap's profile picture

Останній Капіталіст

19,769 subscribers

25,559 Aufrufe • vor 2 Monaten •via X (Twitter)

Nachrichten & Politik
LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 Kommentare

Keine Kommentare verfügbar

Kommentare vom Original-Post werden hier angezeigt

Ähnliche Videos

Трамп про Україну: Я вважаю, що те, що сталося, насправді вражає Війна, яка мала закінчитися дуже швидко. Не знаю, чи ви знаєте цю історію, але коли все почалося, у путіна були сотні танків, що їхали по шосе Там є шосе, бетонне, дуже хороше шосе, міцне, як скеля, прямо до Києва. І десь на півдорозі, він би дістався туди за три години, рухаючись зі швидкістю 51 миля на годину, що є приблизно максимальною швидкістю для танка І в них була, знаєте, пам'ятаєте ту велику колону танків, так? І в них був якийсь генерал, якого мабуть вже немає з нами Генерал вирішив замість того, щоб одразу вирушити на Київ і закінчити війну в перший же день, не думаю, що хтось взагалі знає цю історію, поїхати через поля, через бруд і багнюку А за кілька днів до того пройшла рекордна злива, і ті танки застрягли в тому багні. І я дав їм Джавеліни, і вони знищили танки. Я дав їх ще до того, як це сталося Але знаєте, є такий вислів, бо кажуть: "О, ти такий добрий до росії". Я не добрий до росії. Я був дуже суворим до росії. Я був дуже суворим до Китаю, суворішим за будь-кого. Ось чому вони мене поважають У мене добрі стосунки з цими людьми, але я дав їм "Джавеліни". "Джавелін" – це протитанкова зброя, і ті танки були знищені. І всі казали: "Що сталося?", бо знаєте, у них є супутники, так, супутникові знімки А танки стояли в ряд і не рухалися кілька днів. А потім вони прийшли, вони вдарили по них... Вони були, вони були фактично заблоковані в сипучих пісках Знаєте, це був бруд, як сипучі піски. Вони не могли рухатися. Якби генерал просто... Це говорить вам про те, чому війна – це завжди ризик Якби цей генерал просто поїхав прямо по бетонній трасі, вони були б у Києві за чотири години, і Україна нічого не змогла б з цим вдіяти Та війна закінчилася б за один день. Це було чотири з половиною роки тому. Тож це була жахлива помилка І ось генерал, який вирішує замість того, щоб їхати прямо по шосе в місто, вони б нічого не могли вдіяти, вони були абсолютно не готові. І не тільки це: коли вони знищили всі ці танки, це додало їм впевненості Знаєте, впевненість – це дуже важливо
2:31

Трамп про Україну: Я вважаю, що те, що сталося, насправді вражає Війна, яка мала закінчитися дуже швидко. Не знаю, чи ви знаєте цю історію, але коли все почалося, у путіна були сотні танків, що їхали по шосе Там є шосе, бетонне, дуже хороше шосе, міцне, як скеля, прямо до Києва. І десь на півдорозі, він би дістався туди за три години, рухаючись зі швидкістю 51 миля на годину, що є приблизно максимальною швидкістю для танка І в них була, знаєте, пам'ятаєте ту велику колону танків, так? І в них був якийсь генерал, якого мабуть вже немає з нами Генерал вирішив замість того, щоб одразу вирушити на Київ і закінчити війну в перший же день, не думаю, що хтось взагалі знає цю історію, поїхати через поля, через бруд і багнюку А за кілька днів до того пройшла рекордна злива, і ті танки застрягли в тому багні. І я дав їм Джавеліни, і вони знищили танки. Я дав їх ще до того, як це сталося Але знаєте, є такий вислів, бо кажуть: "О, ти такий добрий до росії". Я не добрий до росії. Я був дуже суворим до росії. Я був дуже суворим до Китаю, суворішим за будь-кого. Ось чому вони мене поважають У мене добрі стосунки з цими людьми, але я дав їм "Джавеліни". "Джавелін" – це протитанкова зброя, і ті танки були знищені. І всі казали: "Що сталося?", бо знаєте, у них є супутники, так, супутникові знімки А танки стояли в ряд і не рухалися кілька днів. А потім вони прийшли, вони вдарили по них... Вони були, вони були фактично заблоковані в сипучих пісках Знаєте, це був бруд, як сипучі піски. Вони не могли рухатися. Якби генерал просто... Це говорить вам про те, чому війна – це завжди ризик Якби цей генерал просто поїхав прямо по бетонній трасі, вони були б у Києві за чотири години, і Україна нічого не змогла б з цим вдіяти Та війна закінчилася б за один день. Це було чотири з половиною роки тому. Тож це була жахлива помилка І ось генерал, який вирішує замість того, щоб їхати прямо по шосе в місто, вони б нічого не могли вдіяти, вони були абсолютно не готові. І не тільки це: коли вони знищили всі ці танки, це додало їм впевненості Знаєте, впевненість – це дуже важливо

Останній Капіталіст

23,504 Aufrufe • vor 3 Monaten

Помийки Офісу Зеленського почали проти мене дискредитаційну кампанію, в якій ні слова правди. Дякую усім, хто останні 24 год бачили це і писали слова підтримки. 📍Причин є 2: 1. Предметна критика Зеленського і його людей за все, що вони робили останній рік аби знищити антикорупційні розслідування в Україні. 2. Вимога і міжнародна робота моя і команди задля очищення правоохоронних органів - із конкурсами на керівників Нацполу і Генпрокурора 📍Ціна питання: Ми провело міні розслідування і дізнались, що пости, які ви кидали мені з ТГ помийок і сайтів - зливних бачків коштують від 20 тисяч гривень і до десятків тисяч доларів. 📍То про що брешуть? 1️⃣ Про джерело мого доходу не кажуть правду. ПРАВДА: за усе життя я 0 днів працювала на державних посадах за гроші українців, а зуміла робити корисну антикорупційну роботу для країни, не використавши жодної гривні українських платників податків. Офіс знає, що ми завжди працювали в міжнародних проектах, які ми вигравали на міжнародних конкурсах на нашу громадську антикорупційну роботу, і це їх дратує ще більше. По усіх наших проетах ми ще й міжнародні аудити річні проходимо. Влада про такі прозорі гроші може хіба мріяти. 2️⃣ Про те, що я купила собі квартиру під час війни після 2022 року за 2 мільйони. 📍ПРАВДА : я купила однокімнатну квартиру в 2019 році ще на етапі котловану за 29 тисяч доларів. На той час - в еквіваленті 700 тисяч гривень, які збирала років так 10. 2 роки тому її здали нарешті в експлуатацію, я її прийняла у власність. Це засвітилось в реєстрі. Але ідіоти, яких найняли аби писати про мене статті, погано розуміють, що дата приватизації не означає дату купівлі. Як і ціну. Яка 5 року тому на квартири була геть інша. Каюсь, за 10 років можна було і більше зібрати, ніж 29 тисяч доларів. Дохід дозволяв. Враховуючи, що з 2015 по 2019 я взагалі працювала на двох роботах паралельно: юридичним радником в міжнародному проєкті і юристом в медичній практиці. 3️⃣ Про мою маму. Рахують гроші моєї мами і закидають відсутність в неї офіційних доходів, крім пару десятків тисяч гривень за багато років. 📍ПРАВДА: моя мама вже більше 15 років живе і працює в Європі. Останні 10 років - в Лондоні. В 2007 вона, працюючи в Тернополі лікарем за копійки, поїхала на заробітки до Європи, як багато хто тоді їздив, і так і не повернулась. Там всі ці роки мама офіційно працює, багато років тим же лікарем, до речі. Дохід має вищий за мій. І зрозуміло, що теж може купити нерухомість в Україні. І не тільки. За цей їй, до речі, окрема подяка, що протягом років вона інвестує в Україну, як і допомагає постійно нашій арміі. 4️⃣ Є ще багато нісенітниць про звʼязки з рсосією, про батька, який насправді помер в 2013 від раку але вони пишуть, що він живий і живе там, про те що я веду якісь рсосійські соцмережі, які видалені років так 10 тому. Але от звідки фото з моіх студентських років, до яких я вже і сама втратила доступ - відповідь ми чудово знаємо. 📍Про що забули в Офісі? 1. Вони забули, що я працювала над корисними речами для країни саме в міжнародних проєктах за гроші західних платників податків, з яких платила постійно високі податки навпаки в український бюджет. 2. Вони забули, що побачили мої такі детальні доходи лише тому, що мені нічого ховати і це мій особистий вибір аби вони це бачили. 3. Вони забули, що всі роки я подавала декларації самовільно, коли цього від мене не вимагав закон. Бо я так хотіла. 4. Вони забули, що з тих же міркувань також 2 роки тому я ще й стала членом Громадської ради доброчесності, яка шукає недоброчесних на руку суддів. І частина моїх декларацій була подана як членкині цієї ради. 5. Хоча багатьох, знаю, зупиняло те, що треба подавати деклараціію і люди відмовлялись ставати членами Ради. Мене це не зупиняє. Навпаки. ☝🏻Вони не уявляють, як весь цей тиск мотивує мене і команду після усіх атак на нас робити нашу громадську антикорупційну роботу ще заповзятіше
0:59

Помийки Офісу Зеленського почали проти мене дискредитаційну кампанію, в якій ні слова правди. Дякую усім, хто останні 24 год бачили це і писали слова підтримки. 📍Причин є 2: 1. Предметна критика Зеленського і його людей за все, що вони робили останній рік аби знищити антикорупційні розслідування в Україні. 2. Вимога і міжнародна робота моя і команди задля очищення правоохоронних органів - із конкурсами на керівників Нацполу і Генпрокурора 📍Ціна питання: Ми провело міні розслідування і дізнались, що пости, які ви кидали мені з ТГ помийок і сайтів - зливних бачків коштують від 20 тисяч гривень і до десятків тисяч доларів. 📍То про що брешуть? 1️⃣ Про джерело мого доходу не кажуть правду. ПРАВДА: за усе життя я 0 днів працювала на державних посадах за гроші українців, а зуміла робити корисну антикорупційну роботу для країни, не використавши жодної гривні українських платників податків. Офіс знає, що ми завжди працювали в міжнародних проектах, які ми вигравали на міжнародних конкурсах на нашу громадську антикорупційну роботу, і це їх дратує ще більше. По усіх наших проетах ми ще й міжнародні аудити річні проходимо. Влада про такі прозорі гроші може хіба мріяти. 2️⃣ Про те, що я купила собі квартиру під час війни після 2022 року за 2 мільйони. 📍ПРАВДА : я купила однокімнатну квартиру в 2019 році ще на етапі котловану за 29 тисяч доларів. На той час - в еквіваленті 700 тисяч гривень, які збирала років так 10. 2 роки тому її здали нарешті в експлуатацію, я її прийняла у власність. Це засвітилось в реєстрі. Але ідіоти, яких найняли аби писати про мене статті, погано розуміють, що дата приватизації не означає дату купівлі. Як і ціну. Яка 5 року тому на квартири була геть інша. Каюсь, за 10 років можна було і більше зібрати, ніж 29 тисяч доларів. Дохід дозволяв. Враховуючи, що з 2015 по 2019 я взагалі працювала на двох роботах паралельно: юридичним радником в міжнародному проєкті і юристом в медичній практиці. 3️⃣ Про мою маму. Рахують гроші моєї мами і закидають відсутність в неї офіційних доходів, крім пару десятків тисяч гривень за багато років. 📍ПРАВДА: моя мама вже більше 15 років живе і працює в Європі. Останні 10 років - в Лондоні. В 2007 вона, працюючи в Тернополі лікарем за копійки, поїхала на заробітки до Європи, як багато хто тоді їздив, і так і не повернулась. Там всі ці роки мама офіційно працює, багато років тим же лікарем, до речі. Дохід має вищий за мій. І зрозуміло, що теж може купити нерухомість в Україні. І не тільки. За цей їй, до речі, окрема подяка, що протягом років вона інвестує в Україну, як і допомагає постійно нашій арміі. 4️⃣ Є ще багато нісенітниць про звʼязки з рсосією, про батька, який насправді помер в 2013 від раку але вони пишуть, що він живий і живе там, про те що я веду якісь рсосійські соцмережі, які видалені років так 10 тому. Але от звідки фото з моіх студентських років, до яких я вже і сама втратила доступ - відповідь ми чудово знаємо. 📍Про що забули в Офісі? 1. Вони забули, що я працювала над корисними речами для країни саме в міжнародних проєктах за гроші західних платників податків, з яких платила постійно високі податки навпаки в український бюджет. 2. Вони забули, що побачили мої такі детальні доходи лише тому, що мені нічого ховати і це мій особистий вибір аби вони це бачили. 3. Вони забули, що всі роки я подавала декларації самовільно, коли цього від мене не вимагав закон. Бо я так хотіла. 4. Вони забули, що з тих же міркувань також 2 роки тому я ще й стала членом Громадської ради доброчесності, яка шукає недоброчесних на руку суддів. І частина моїх декларацій була подана як членкині цієї ради. 5. Хоча багатьох, знаю, зупиняло те, що треба подавати деклараціію і люди відмовлялись ставати членами Ради. Мене це не зупиняє. Навпаки. ☝🏻Вони не уявляють, як весь цей тиск мотивує мене і команду після усіх атак на нас робити нашу громадську антикорупційну роботу ще заповзятіше

Martina Boguslavets

21,904 Aufrufe • vor 11 Monaten

Зараз ми працюємо на Півдні. Саме там, де ви подумали. Саме там, де з'ясовують стосунки коса і камінь. Звісно ці подарунки застосовані нами в цій битві і вони звісно ж загинули в цій боротьбі. Коли екіпаж робить 15-30 вильотів за зміну, рано чи пізно щось іде не так. Там, де лютує РЕБ, кожен день змінюється конфігурація позицій, панує хаос бою, страх і ненависть, палюче сонце, навколо мінні поля, миші гризуть срані кабелі, а уламки знищують все, що лежить на поверхні. Робота, умови і статистика роблять свою справу. Цивільний дрон, як і військовий в бою рано чи пізно гине. Всі, хто має дотичність до справи, про це знають. Наша робота ускладнилася і в ній виросли ставки. Чим далі, тим більше і складніше. Але це не змінює того факту, що ми маємо робити свою роботу всупереч усьому. Незалежно від умов. Раніше ми робили це в холодній сирій траншеї по коліна в багні й видовбували болото з контактів Старлінку. В Бахмуті. Сьогодні в +40 остуджуємо техніку, яка не витримує температуру. На Півдні. Тут ми беремо участь у марафоні, який почали до нас і який імовірно триватиме й після нас. Ми домагаємося своєї частки прогресу. Для цього робиться щодення складна і невдячна робота. В марафоні, який на нашому місці ніхто в світі навіть не наважився б почати. Техніка гине, але це краще, ніж щоб гинули люди. Якщо один дрон допоможе врятувати одне життя, цього вже більш, ніж достатньо. А ми хочемо допомогти більше. Тому нам потрібні нові борти, щоб іти далі вже зараз. Реквізити лишаю тут і далі. А ще незграбно записане відео.
3:31

Зараз ми працюємо на Півдні. Саме там, де ви подумали. Саме там, де з'ясовують стосунки коса і камінь. Звісно ці подарунки застосовані нами в цій битві і вони звісно ж загинули в цій боротьбі. Коли екіпаж робить 15-30 вильотів за зміну, рано чи пізно щось іде не так. Там, де лютує РЕБ, кожен день змінюється конфігурація позицій, панує хаос бою, страх і ненависть, палюче сонце, навколо мінні поля, миші гризуть срані кабелі, а уламки знищують все, що лежить на поверхні. Робота, умови і статистика роблять свою справу. Цивільний дрон, як і військовий в бою рано чи пізно гине. Всі, хто має дотичність до справи, про це знають. Наша робота ускладнилася і в ній виросли ставки. Чим далі, тим більше і складніше. Але це не змінює того факту, що ми маємо робити свою роботу всупереч усьому. Незалежно від умов. Раніше ми робили це в холодній сирій траншеї по коліна в багні й видовбували болото з контактів Старлінку. В Бахмуті. Сьогодні в +40 остуджуємо техніку, яка не витримує температуру. На Півдні. Тут ми беремо участь у марафоні, який почали до нас і який імовірно триватиме й після нас. Ми домагаємося своєї частки прогресу. Для цього робиться щодення складна і невдячна робота. В марафоні, який на нашому місці ніхто в світі навіть не наважився б почати. Техніка гине, але це краще, ніж щоб гинули люди. Якщо один дрон допоможе врятувати одне життя, цього вже більш, ніж достатньо. А ми хочемо допомогти більше. Тому нам потрібні нові борти, щоб іти далі вже зараз. Реквізити лишаю тут і далі. А ще незграбно записане відео.

Сіль 🇺🇦

103,473 Aufrufe • vor 3 Jahren

Прем'єр-міністри Бельгії Вевер: москва чітко дала нам зрозуміти, що якщо її активи будуть конфісковані, Бельгія та я відчуватимемо наслідки вічно Я розумію, що для всіх це здається гарною ідеєю. Є поганий хлопець— путін. У нього багато грошей у Брюсселі, ми беремо їх і даємо хорошому— Україні. Це як поезія про Робін Гуда. Ось що відбувається під час війни: ми заморожуємо активи, нерухомі, суверенні активи. І наприкінці війни, коли є сторона, яка програла, зазвичай за мирним договором вона зобов'язана віддати активи для компенсації переможцям. Але хто в цій залі справді вірить, що росія програє цю війну? Це неможливо! Рано чи пізно ця війна закінчиться, але росія ніколи не програє цю війну. Навіть не бажано, щоб країна з ядерною зброєю програла війну і стала нестабільною, це навіть не в наших інтересах. Отже, це ілюзія, що колись ми повернемо заморожені активи, бо росія програє війну і буде змушена їх віддати. Це повна ілюзія. Це байка, яку ми розповідаємо собі і намагаємося в неї вірити. Всі за європейським столом переконали себе в цій байці. Тож, мовляв, якщо зрештою росія втратить ці гроші, ми можемо вже зараз їх використати і вкрасти у путіна. Він має прийняти це спокійно. Відгуки з москви не свідчать, що вони приймуть це спокійно. Вони дали нам знати, що Бельгія і ви, я особисто, будете це відчувати до самої вічності. Мені здається, вічність - це досить довгий період. Думаю, це російською означає, що вони розглядають можливість відправити нас у вічність. Вони можуть зробити контрконфіскації в росії. Euroclear має шістнадцять мільярдів заморожених активів у росії. Вони їх заберуть. Усі заводи бельгійців у росії, вони їх заберуть. Потім, усі інші європейські країни, які погодились на це рішення, можуть стати вразливими до контрконфіскацій. Суди в росії, вони почнуть нас судити. Можливо, росія переконає інші держави, як Білорусь, Китай, можливо, виконувати рішення російських судів щодо конфіскації західних активів. Ми ж не воюємо з росією, так? Ми навіть не воюємо, тож крадемо гроші ворожої країни, але програємо, і ми не в стані війни з росією, ризикуємо контрзаходами, ризикуємо... у нас є інвестиційний договір з росією, тож ми зазнаємо судових позовів та арбітражів.
3:06

Прем'єр-міністри Бельгії Вевер: москва чітко дала нам зрозуміти, що якщо її активи будуть конфісковані, Бельгія та я відчуватимемо наслідки вічно Я розумію, що для всіх це здається гарною ідеєю. Є поганий хлопець— путін. У нього багато грошей у Брюсселі, ми беремо їх і даємо хорошому— Україні. Це як поезія про Робін Гуда. Ось що відбувається під час війни: ми заморожуємо активи, нерухомі, суверенні активи. І наприкінці війни, коли є сторона, яка програла, зазвичай за мирним договором вона зобов'язана віддати активи для компенсації переможцям. Але хто в цій залі справді вірить, що росія програє цю війну? Це неможливо! Рано чи пізно ця війна закінчиться, але росія ніколи не програє цю війну. Навіть не бажано, щоб країна з ядерною зброєю програла війну і стала нестабільною, це навіть не в наших інтересах. Отже, це ілюзія, що колись ми повернемо заморожені активи, бо росія програє війну і буде змушена їх віддати. Це повна ілюзія. Це байка, яку ми розповідаємо собі і намагаємося в неї вірити. Всі за європейським столом переконали себе в цій байці. Тож, мовляв, якщо зрештою росія втратить ці гроші, ми можемо вже зараз їх використати і вкрасти у путіна. Він має прийняти це спокійно. Відгуки з москви не свідчать, що вони приймуть це спокійно. Вони дали нам знати, що Бельгія і ви, я особисто, будете це відчувати до самої вічності. Мені здається, вічність - це досить довгий період. Думаю, це російською означає, що вони розглядають можливість відправити нас у вічність. Вони можуть зробити контрконфіскації в росії. Euroclear має шістнадцять мільярдів заморожених активів у росії. Вони їх заберуть. Усі заводи бельгійців у росії, вони їх заберуть. Потім, усі інші європейські країни, які погодились на це рішення, можуть стати вразливими до контрконфіскацій. Суди в росії, вони почнуть нас судити. Можливо, росія переконає інші держави, як Білорусь, Китай, можливо, виконувати рішення російських судів щодо конфіскації західних активів. Ми ж не воюємо з росією, так? Ми навіть не воюємо, тож крадемо гроші ворожої країни, але програємо, і ми не в стані війни з росією, ризикуємо контрзаходами, ризикуємо... у нас є інвестиційний договір з росією, тож ми зазнаємо судових позовів та арбітражів.

Останній Капіталіст

166,926 Aufrufe • vor 9 Monaten

34 роки тому ми відновили свою Незалежність. За неї боролися десятки поколінь. Тисячу років ми йшли до неї. І того дня, 24 серпня 1991-го, ми отримали шанс. Не всі тоді розуміли, наскільки це важливо. Для когось — вихідний, сцена на Майдані, пісні й вірші. Але саме тоді розпочалася нова історія України. 2004-го був перший іспит. І ми його склали. 2014-го — другий. І тоді вся країна встала разом, щоб відстояти Гідність і Незалежність. А сьогодні ми проходимо третій. І цього разу ніякого перескладання не буде. Ми платимо дуже високу ціну. За право говорити власною мовою. За право жити у власному домі. За право бути собою. Ми вже зробили кроки, які здавалися неможливими. Але найтяжчий шлях ще попереду. І пройти його ми мусимо — за тих, хто не повернувся з бою. Нам потрібно зберегти все, що робило нас сильними: Рішучість Помаранчевої революції. Гідність Майдану. Безстрашність воїнів 2014-го. І Незалежність, яку ми відстояли 24 лютого. Наше завтра будується сьогодні. Його основи — сильна Армія. Рідна Мова. Віра в Господа і в себе. Європейський Союз і НАТО. Мрію, щоб за кілька років ми говорили не про типи ракет і шахедів, що літають над нашим українськими містами. А про цивільні лоукости, які так само як і 2017 року нарешті полетять до Відня на філіжанку кави. Щоб проблеми Європейського Союзу стали й нашими й ми разом вирішували їх. Щоб нарешті в усіх українських хатах, в усіх квартирах пролунало: «Мамо, я вдома». З Днем Незалежності! Слава Україні!
3:15

34 роки тому ми відновили свою Незалежність. За неї боролися десятки поколінь. Тисячу років ми йшли до неї. І того дня, 24 серпня 1991-го, ми отримали шанс. Не всі тоді розуміли, наскільки це важливо. Для когось — вихідний, сцена на Майдані, пісні й вірші. Але саме тоді розпочалася нова історія України. 2004-го був перший іспит. І ми його склали. 2014-го — другий. І тоді вся країна встала разом, щоб відстояти Гідність і Незалежність. А сьогодні ми проходимо третій. І цього разу ніякого перескладання не буде. Ми платимо дуже високу ціну. За право говорити власною мовою. За право жити у власному домі. За право бути собою. Ми вже зробили кроки, які здавалися неможливими. Але найтяжчий шлях ще попереду. І пройти його ми мусимо — за тих, хто не повернувся з бою. Нам потрібно зберегти все, що робило нас сильними: Рішучість Помаранчевої революції. Гідність Майдану. Безстрашність воїнів 2014-го. І Незалежність, яку ми відстояли 24 лютого. Наше завтра будується сьогодні. Його основи — сильна Армія. Рідна Мова. Віра в Господа і в себе. Європейський Союз і НАТО. Мрію, щоб за кілька років ми говорили не про типи ракет і шахедів, що літають над нашим українськими містами. А про цивільні лоукости, які так само як і 2017 року нарешті полетять до Відня на філіжанку кави. Щоб проблеми Європейського Союзу стали й нашими й ми разом вирішували їх. Щоб нарешті в усіх українських хатах, в усіх квартирах пролунало: «Мамо, я вдома». З Днем Незалежності! Слава Україні!

Петро Порошенко

23,761 Aufrufe • vor 1 Jahr

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».
1:48

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Myroslav Oleshko

15,785 Aufrufe • vor 4 Monaten

Федоров: Дивіться, я шість місяців на хейт по мобілізації не відповідав взагалі для того, щоб не допустити ситуації, яка виникла сьогодні, і до якої, по суті, нас довів Главком, ГШ – не знаю, хто там архітектор цієї історії. Для того, щоб не сказати "це не я" і не уникати якоїсь відповідальності, яка може бути Але кому підпорядковується ТЦК? Сухопутним військам. Кому підпорядковуються Сухопутні війська? Главкому і Генеральний штаб займається, опікується цими питаннями. Є полісі, де потрібно надягати маски, але давайте говорити відверто, якщо ми домовилися говорити сьогодні як з дорослими людьми: маски – тому що немає відповідальності за напади на ТЦК. Інша проблема – є інша відповідь, тобто тут немає чорного і білого сторони Але насправді питання мобілізації неможливо вирішити, якщо не вирішити питання, які я вам показав. Тому що, знаєте, що зараз молоді люди обговорюють? Вони не нові контракти обговорюють, які ми запустили – дворічні, 14-місячні і так далі. Вони обговорюють екс-комбрига 155-ї бригади, який зробив найбільше зло, яке взагалі можна було зробити під час повномасштабної війни. І вони обговорюють штурмові підрозділи, а конкретні ситуації, які там відбулися Тому неможливо вирішити питання мобілізації без нового суспільного договору і без реальних змін у війську. Чому, до речі, Третій штурмовий корпус – найбільший взагалі корпус по всій лінії фронту? Тому що побудовані процеси, тому що є відповідальність за лінію, є смуга відповідальності, тому що всі бригади зібрані всередині Третього корпусу, тому що є чітка вертикаль, тому що є доктрина, тому що є нормальне забезпечення, тому що є лідерство, тому що ти з ким не зустрічаєшся, а там HR-скіл такий у людей, які підбирають, що всі толкові і розбираються в будь-якому питанні Або "Хартія", або інші підрозділи, які показують результат. І там проблем такої немає з мобілізацією. "Хартія" – черга, мінімум 2000 іноземців, які хочуть приїхати зараз в "Хартію". Мінімум 2000 І питання, корінь проблеми насправді в нашому продукті. А що ми продаємо? Ми продаємо брехню, хаос, безвідповідальність, іди туди там не заміновано? Чи що ми продаємо? Тому нам потрібно змінити кардинально наш продукт. Українці це заслужили своєю роботою і своєю службою. І в армії є велика кількість людей, які можуть робити набагато більше речей, якщо їм дати свободу і підтримати їхнє лідерство. І вони не будуть тікати з поля бою І всі ці фейки про те, що Сирський може там тримати фронт, тому що він от такий диктаторсько-авторитарного типу – українці зупинили росіян, тому що прийняли рішення, вони вийшли і зупинили. Українці вміють брати на себе відповідальність. Українцям не потрібна зверху людина з дубинкою, яка буде його пхати на першу лінію 10-15 днів під дронами. Українці самі приймають рішення: йдуть, беруть на себе ризики, самі розуміють, самі сидять в окопі і знають, що вони роблять це заради своєї родини. А не тому, що вони бояться піти в СЗЧ або ще щось, бо вони несуть відповідальність І цим хлопців їм сьогодні потрібна повага, їм потрібні нормальні контракти, їм потрібні терміни служби, їм потрібна можливість переведення, їм потрібні нормальні лідери, які їх слухають, їм потрібна нормальна соціальна підтримка і багато різних речей, які ми повинні впровадити, але будуючи системні рішення
4:18

Федоров: Дивіться, я шість місяців на хейт по мобілізації не відповідав взагалі для того, щоб не допустити ситуації, яка виникла сьогодні, і до якої, по суті, нас довів Главком, ГШ – не знаю, хто там архітектор цієї історії. Для того, щоб не сказати "це не я" і не уникати якоїсь відповідальності, яка може бути Але кому підпорядковується ТЦК? Сухопутним військам. Кому підпорядковуються Сухопутні війська? Главкому і Генеральний штаб займається, опікується цими питаннями. Є полісі, де потрібно надягати маски, але давайте говорити відверто, якщо ми домовилися говорити сьогодні як з дорослими людьми: маски – тому що немає відповідальності за напади на ТЦК. Інша проблема – є інша відповідь, тобто тут немає чорного і білого сторони Але насправді питання мобілізації неможливо вирішити, якщо не вирішити питання, які я вам показав. Тому що, знаєте, що зараз молоді люди обговорюють? Вони не нові контракти обговорюють, які ми запустили – дворічні, 14-місячні і так далі. Вони обговорюють екс-комбрига 155-ї бригади, який зробив найбільше зло, яке взагалі можна було зробити під час повномасштабної війни. І вони обговорюють штурмові підрозділи, а конкретні ситуації, які там відбулися Тому неможливо вирішити питання мобілізації без нового суспільного договору і без реальних змін у війську. Чому, до речі, Третій штурмовий корпус – найбільший взагалі корпус по всій лінії фронту? Тому що побудовані процеси, тому що є відповідальність за лінію, є смуга відповідальності, тому що всі бригади зібрані всередині Третього корпусу, тому що є чітка вертикаль, тому що є доктрина, тому що є нормальне забезпечення, тому що є лідерство, тому що ти з ким не зустрічаєшся, а там HR-скіл такий у людей, які підбирають, що всі толкові і розбираються в будь-якому питанні Або "Хартія", або інші підрозділи, які показують результат. І там проблем такої немає з мобілізацією. "Хартія" – черга, мінімум 2000 іноземців, які хочуть приїхати зараз в "Хартію". Мінімум 2000 І питання, корінь проблеми насправді в нашому продукті. А що ми продаємо? Ми продаємо брехню, хаос, безвідповідальність, іди туди там не заміновано? Чи що ми продаємо? Тому нам потрібно змінити кардинально наш продукт. Українці це заслужили своєю роботою і своєю службою. І в армії є велика кількість людей, які можуть робити набагато більше речей, якщо їм дати свободу і підтримати їхнє лідерство. І вони не будуть тікати з поля бою І всі ці фейки про те, що Сирський може там тримати фронт, тому що він от такий диктаторсько-авторитарного типу – українці зупинили росіян, тому що прийняли рішення, вони вийшли і зупинили. Українці вміють брати на себе відповідальність. Українцям не потрібна зверху людина з дубинкою, яка буде його пхати на першу лінію 10-15 днів під дронами. Українці самі приймають рішення: йдуть, беруть на себе ризики, самі розуміють, самі сидять в окопі і знають, що вони роблять це заради своєї родини. А не тому, що вони бояться піти в СЗЧ або ще щось, бо вони несуть відповідальність І цим хлопців їм сьогодні потрібна повага, їм потрібні нормальні контракти, їм потрібні терміни служби, їм потрібна можливість переведення, їм потрібні нормальні лідери, які їх слухають, їм потрібна нормальна соціальна підтримка і багато різних речей, які ми повинні впровадити, але будуючи системні рішення

Останній Капіталіст

24,543 Aufrufe • vor 2 Monaten

У мене є лише одне питання: чому поляки не хочуть говорити про власні злочини, зокрема про те, як на Волині було знищено 20 000 українців? Вони уникають розмови про повну історію — від 1920-х до 1947 року, коли проводилися полонізація, пацифікація, вбивства полонених, концтабори для українців, вбивство дітей та жінок на Волині, переселення й позбавлення майна, а також операція «Вісла». Це тривало майже сорок років. Чому вони викреслили ці 40 років зі своєї історії? Ведуча (Агнешка Гоздира): ​«Останнім часом я спілкувалася з багатьма експертами, і ви робите саме те, що я від них чула, і що я вважаю взагалі непотрібним. Тобто: досить уже цього занурення в чутливість українців, які, мовляв, бачать Бандеру інакше, ніж ми, які мусять те, мусять се... Мусять, воюють, ми це цінуємо, поважаємо. Натомість ми перебуваємо в Польщі й хотіли б, щоб розуміли і нас. Перестаньмо бути такими, знаєте, надмірно емпатичними». ​Гість (С. Цьвік): ​«Звісно, але я розумію, розумію, що далеко не всім сподобається те, що я скажу, бо я не буду говорити те, що дехто хотів би почути, а говоритиму правду. А правда полягає в тому, що ми вважаємо себе кращими за українців. Так, ми вважаємо українців гіршими... через призму геноциду та етнічних чисток на Волині, де Бандери тоді навіть не було...» ​Ведуча: ​«Я не знаю, який висновок із вашої заяви, бо я також не до кінця розумію, про що йдеться, коли ви кажете, що "ми вважаємо себе кращими за українців". У якому сенсі? У якому сенсі ми вважаємо себе кращими?» ​Гість: ​«У тому сенсі, що ми можемо вирішувати за них. Що саме ми можемо...» ​Ведуча: ​«Ні, тому що ми не хочемо вирішувати за них у їхніх інших справах. Ми лише хочемо, щоб у них на пам'ятниках не стояли люди, які найжорстокішим чином винищували поляків. Ось чого ми хочемо. Хіба це забагато?» ​Гість: ​«Вони, мабуть, хотіли б, щоб на наших пам'ятниках не з'являлися...» ​Ведуча: ​«Але історична правда одна...»
1:39

У мене є лише одне питання: чому поляки не хочуть говорити про власні злочини, зокрема про те, як на Волині було знищено 20 000 українців? Вони уникають розмови про повну історію — від 1920-х до 1947 року, коли проводилися полонізація, пацифікація, вбивства полонених, концтабори для українців, вбивство дітей та жінок на Волині, переселення й позбавлення майна, а також операція «Вісла». Це тривало майже сорок років. Чому вони викреслили ці 40 років зі своєї історії? Ведуча (Агнешка Гоздира): ​«Останнім часом я спілкувалася з багатьма експертами, і ви робите саме те, що я від них чула, і що я вважаю взагалі непотрібним. Тобто: досить уже цього занурення в чутливість українців, які, мовляв, бачать Бандеру інакше, ніж ми, які мусять те, мусять се... Мусять, воюють, ми це цінуємо, поважаємо. Натомість ми перебуваємо в Польщі й хотіли б, щоб розуміли і нас. Перестаньмо бути такими, знаєте, надмірно емпатичними». ​Гість (С. Цьвік): ​«Звісно, але я розумію, розумію, що далеко не всім сподобається те, що я скажу, бо я не буду говорити те, що дехто хотів би почути, а говоритиму правду. А правда полягає в тому, що ми вважаємо себе кращими за українців. Так, ми вважаємо українців гіршими... через призму геноциду та етнічних чисток на Волині, де Бандери тоді навіть не було...» ​Ведуча: ​«Я не знаю, який висновок із вашої заяви, бо я також не до кінця розумію, про що йдеться, коли ви кажете, що "ми вважаємо себе кращими за українців". У якому сенсі? У якому сенсі ми вважаємо себе кращими?» ​Гість: ​«У тому сенсі, що ми можемо вирішувати за них. Що саме ми можемо...» ​Ведуча: ​«Ні, тому що ми не хочемо вирішувати за них у їхніх інших справах. Ми лише хочемо, щоб у них на пам'ятниках не стояли люди, які найжорстокішим чином винищували поляків. Ось чого ми хочемо. Хіба це забагато?» ​Гість: ​«Вони, мабуть, хотіли б, щоб на наших пам'ятниках не з'являлися...» ​Ведуча: ​«Але історична правда одна...»

Petrenko AndryiⒸ (Ukraine)

15,827 Aufrufe • vor 2 Monaten

Андрій Єрмак має піти. 📍1. Ми дізнались про Алі-Бабу 5 днів тому, коли я ось тут запитала керівника САП про тиск на нього 📍2. Він відповів, що є такий собі Алі-Баба, який нарізає задачі, хто і як має переслідувати детективів НАБУ і прокурорів САП - спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Тоді особисто для себе я все вирішила. Це як надлом, коли ти сподіваєшся, що гіршого не почуєш, що воно не трапиться. Але це стається. Ще раз: 📍1. Друга людина за впливом в країні на 4 році повномасштабної війни проводить наради з силовиками не про те, як боронити країну, а про те, як чинити тиск на тих, хто боронить її проти корупції і як їх засунути в СІЗО. 📍2. Друга людина в країні звинуватила студентів, в тому, що вони опублікували розмову з ним, коли вони запитували, чому він захищає присутність Олега Татарова в Офісі Президента. Того Татарова, якого МВС Януковича нагороджувало подяками, коли розганяли Майдан 📍3. Друга людина в країні організувала систему, за якої тих, хто викривав корупцію, сажали в СІЗО і звинувачували в рсосійських звʼязках. А тих, хто крав мільйони, покривала прокуратура з ДБР. Я ніколи цього не казала, але мене часто закордоном на Заході в кулуарах питають чиновники і політики різного рівня - чому Зеленський зберігає Єрмака, до якого так багато питань від громадськості. Я завжди пояснювала, що це особисте рішення Президента і не продовжувала далі цю тему. ☝🏻Тепер, Володимире Зеленський, ми точно розуміємо, для чого ви так довго зберігали Єрмака. ☝🏻Але ми не хочемо більше аби правою рукою Президента був той, хто організовує сходки силовиків для політичних переслідувань. Сьогодні рсосія завдала удару по моєму рідному Тернопол. Я дивлюсь на фото звідси із сльозами на очах. І я не розумію, як друга особа могла влаштувати все це за такої біди в країні. ☝🏻Я не жалію, що 4 дні тому задала керівнику САП Клименку це питання. Бо ми усі почули відповідь. Андрій Єрмак має піти
0:59

Андрій Єрмак має піти. 📍1. Ми дізнались про Алі-Бабу 5 днів тому, коли я ось тут запитала керівника САП про тиск на нього 📍2. Він відповів, що є такий собі Алі-Баба, який нарізає задачі, хто і як має переслідувати детективів НАБУ і прокурорів САП - спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Тоді особисто для себе я все вирішила. Це як надлом, коли ти сподіваєшся, що гіршого не почуєш, що воно не трапиться. Але це стається. Ще раз: 📍1. Друга людина за впливом в країні на 4 році повномасштабної війни проводить наради з силовиками не про те, як боронити країну, а про те, як чинити тиск на тих, хто боронить її проти корупції і як їх засунути в СІЗО. 📍2. Друга людина в країні звинуватила студентів, в тому, що вони опублікували розмову з ним, коли вони запитували, чому він захищає присутність Олега Татарова в Офісі Президента. Того Татарова, якого МВС Януковича нагороджувало подяками, коли розганяли Майдан 📍3. Друга людина в країні організувала систему, за якої тих, хто викривав корупцію, сажали в СІЗО і звинувачували в рсосійських звʼязках. А тих, хто крав мільйони, покривала прокуратура з ДБР. Я ніколи цього не казала, але мене часто закордоном на Заході в кулуарах питають чиновники і політики різного рівня - чому Зеленський зберігає Єрмака, до якого так багато питань від громадськості. Я завжди пояснювала, що це особисте рішення Президента і не продовжувала далі цю тему. ☝🏻Тепер, Володимире Зеленський, ми точно розуміємо, для чого ви так довго зберігали Єрмака. ☝🏻Але ми не хочемо більше аби правою рукою Президента був той, хто організовує сходки силовиків для політичних переслідувань. Сьогодні рсосія завдала удару по моєму рідному Тернопол. Я дивлюсь на фото звідси із сльозами на очах. І я не розумію, як друга особа могла влаштувати все це за такої біди в країні. ☝🏻Я не жалію, що 4 дні тому задала керівнику САП Клименку це питання. Бо ми усі почули відповідь. Андрій Єрмак має піти

Martina Boguslavets

23,436 Aufrufe • vor 10 Monaten

Польща не передала Україні літаки МіГ-29, бо Україна не передала технології дронів Ведучий: Чи отримали ми вже від України технології дронів, які вони мали нам надати в обмін на літаки МіГ-29, а мали б надати за вже отриману і отримувану допомогу? Для безпеки Польщі ми повинні їх мати і вже ними користуватися. Питання, що ви відповісте? Заступник міністра оборони Томчик: Пам’ятаймо, ми не передавали Україні МіГів Ведучий: Вони не отримали від нас винищувачів? Томчик: Ні Ведучий: Навіть частинами? Томчик: Ну, ні Ведучий: І не отримають? Томчик: Що стосується тієї партії, про яку ми говорили, то, думаю, у цьому питанні вже міститься вся відповідь Ведучий: Але як же так із цими винищувачами? Ми не дали їм жодних літаків? Томчик: Ми давали їм МіГи, їх передав ще попередній уряд, уряд ПіС (партія "Право і справедливість"), і це питання публічно обговорювалося. Натомість... Ведучий: Теперішній? Томчик: ...у питанні МіГів, про які ми говорили, нинішній уряд не передавав МіГи Україні Ведучий: І не передасть? Томчик: Все міститься в цьому питанні. Тобто ми домовилися з українською стороною про передачу технологій. Якщо це питання буде остаточно узгоджене, то справа завершиться успіхом. Доки цього не станеться, передачі не буде Ведучий: Розумію, пане міністре, ситуація проста: спочатку ви даєте нам технологію дронів, потім ми даємо вам МіГи Томчик: Ні, це так не працює. Просто... Ведучий: А як інакше? Томчик: Триває діалог між Польщею та Україною. Поляки чітко сказали: оскільки ми розбудовуємо власні потужності у сфері дронів, ми хотіли б мати можливість користуватися й українськими напрацюваннями І, звісно, ми передамо техніку Україні, якщо це питання буде остаточно вирішене. У цьому плані нічого не змінилося, але питання ще не закрите
1:24

Польща не передала Україні літаки МіГ-29, бо Україна не передала технології дронів Ведучий: Чи отримали ми вже від України технології дронів, які вони мали нам надати в обмін на літаки МіГ-29, а мали б надати за вже отриману і отримувану допомогу? Для безпеки Польщі ми повинні їх мати і вже ними користуватися. Питання, що ви відповісте? Заступник міністра оборони Томчик: Пам’ятаймо, ми не передавали Україні МіГів Ведучий: Вони не отримали від нас винищувачів? Томчик: Ні Ведучий: Навіть частинами? Томчик: Ну, ні Ведучий: І не отримають? Томчик: Що стосується тієї партії, про яку ми говорили, то, думаю, у цьому питанні вже міститься вся відповідь Ведучий: Але як же так із цими винищувачами? Ми не дали їм жодних літаків? Томчик: Ми давали їм МіГи, їх передав ще попередній уряд, уряд ПіС (партія "Право і справедливість"), і це питання публічно обговорювалося. Натомість... Ведучий: Теперішній? Томчик: ...у питанні МіГів, про які ми говорили, нинішній уряд не передавав МіГи Україні Ведучий: І не передасть? Томчик: Все міститься в цьому питанні. Тобто ми домовилися з українською стороною про передачу технологій. Якщо це питання буде остаточно узгоджене, то справа завершиться успіхом. Доки цього не станеться, передачі не буде Ведучий: Розумію, пане міністре, ситуація проста: спочатку ви даєте нам технологію дронів, потім ми даємо вам МіГи Томчик: Ні, це так не працює. Просто... Ведучий: А як інакше? Томчик: Триває діалог між Польщею та Україною. Поляки чітко сказали: оскільки ми розбудовуємо власні потужності у сфері дронів, ми хотіли б мати можливість користуватися й українськими напрацюваннями І, звісно, ми передамо техніку Україні, якщо це питання буде остаточно вирішене. У цьому плані нічого не змінилося, але питання ще не закрите

Останній Капіталіст

77,634 Aufrufe • vor 3 Monaten

Це один із найважливіших моментів в історії Верховної Ради поточного скликання. Фракція Європейська Солідарність вісім разів голосувала за мобілізацію і воєнний стан, коли вони були подані відповідно до Конституції Верховним Головнокомандувачем Збройних сил України. Але цей законопроєкт є прикладом маніпуляцій, знущання та обману, зокрема, народних депутатів і Верховної Ради. Хочу наголосити, що я особисто був присутній на засіданні погоджувальної ради позавчора. Були досягнуті ключові домовленості. Домовленість перша: буде знайдений компроміс щодо демобілізації та звільнення тих, хто відслужив 36 або 48 місяців. Також були домовленості, що буде знайдений компроміс про ротацію і відпустки не менше 6 місяців. Обговорювали і те, що 50% силовиків підуть на фронт. У нас менше людей, які перебувають у тилу, — у нас менше проблем і, відповідно, вони потребують менше зусиль. В той час, як на фронті ситуація кардинально інша. Нас запевнили, що Збройні сили України та кожен військовослужбовець отримають додатково щонайменше 70 000 грн на фронті і 10 000 грн у тилу. Якщо ви спробуєте хоч щось із цього знайти зараз у законопроєкті, який таємно вночі проголосований, а таблиця вам була роздана лише годину тому, щоб навмисно не встигли прочитати, за що ви голосуєте, то це точно дискредитує Верховну Раду. Ми пропонуємо і зараз зареєстрували законопроєкт, де міститься одна норма: демобілізація через 36 місяців служби і 18 місяців перебування на «передку». Поставите цей законопроєкт перед законопроєктом про мобілізацію в другому читанні, і лише тоді наша фракція проголосує за цей закон. В іншому випадку, ми вимагаємо направити його на повторне друге читання, врахувати все, про що ми домовилися, та захистити армію. Бо в армії на це кажуть: ні дембеля, ні грошей, знову нас намагаються обдурити. Ми не дозволимо цього робити!
3:01

Це один із найважливіших моментів в історії Верховної Ради поточного скликання. Фракція Європейська Солідарність вісім разів голосувала за мобілізацію і воєнний стан, коли вони були подані відповідно до Конституції Верховним Головнокомандувачем Збройних сил України. Але цей законопроєкт є прикладом маніпуляцій, знущання та обману, зокрема, народних депутатів і Верховної Ради. Хочу наголосити, що я особисто був присутній на засіданні погоджувальної ради позавчора. Були досягнуті ключові домовленості. Домовленість перша: буде знайдений компроміс щодо демобілізації та звільнення тих, хто відслужив 36 або 48 місяців. Також були домовленості, що буде знайдений компроміс про ротацію і відпустки не менше 6 місяців. Обговорювали і те, що 50% силовиків підуть на фронт. У нас менше людей, які перебувають у тилу, — у нас менше проблем і, відповідно, вони потребують менше зусиль. В той час, як на фронті ситуація кардинально інша. Нас запевнили, що Збройні сили України та кожен військовослужбовець отримають додатково щонайменше 70 000 грн на фронті і 10 000 грн у тилу. Якщо ви спробуєте хоч щось із цього знайти зараз у законопроєкті, який таємно вночі проголосований, а таблиця вам була роздана лише годину тому, щоб навмисно не встигли прочитати, за що ви голосуєте, то це точно дискредитує Верховну Раду. Ми пропонуємо і зараз зареєстрували законопроєкт, де міститься одна норма: демобілізація через 36 місяців служби і 18 місяців перебування на «передку». Поставите цей законопроєкт перед законопроєктом про мобілізацію в другому читанні, і лише тоді наша фракція проголосує за цей закон. В іншому випадку, ми вимагаємо направити його на повторне друге читання, врахувати все, про що ми домовилися, та захистити армію. Бо в армії на це кажуть: ні дембеля, ні грошей, знову нас намагаються обдурити. Ми не дозволимо цього робити!

Петро Порошенко

112,704 Aufrufe • vor 2 Jahren

Мерц порівнює вторгнення росії в Україну з анексією Гітлером Австрії та частину Чехословаччини у 1938 році. Політика "умиротворення" не спрацювала: Було б правильніше використати 1938 рік як історичну аналогію. Насправді, це була та картина, яку ми мали б побачити ще у 2014 році. І що найпізніше, з 2022 року ми знаємо, що це агресивна війна росії проти України, проти Європи. І якщо Україна впаде, то він не зупиниться. Так само, як у 1938 році Судетської області було недостатньо. путін не зупиниться. Хто сьогодні ще вірить, що йому цього вже цілком вистачить, то й нехай дуже уважно проаналізує його стратегії, його документи, його промови, його виступи Ні, любі друзі, тут йдеться про фундаментальну зміну кордонів у Європі, відновлення колишнього радянського союзу в його старих межах з масовою загрозою, зокрема військовою, для тих країн, які колись належали до цієї імперії. Тому, на мій погляд, найважливіший пріоритет, який ми зараз маємо виконати у сфері зовнішньої та безпекової політики, по-перше, щоб ми це усвідомили. По-друге, щоб ми продовжували надавати допомогу Україні, щоб ми це не ставили під сумнів, щоб ми пов'язали це з єдністю Європи. Я ще раз долучаю Британію до цих стратегічних напрямків, щоб ми намагалися зберегти НАТО та Західний Альянс, якомога довше, але щоб ми також інвестували у власну обороноздатність, аби знову спрацювало стримування.
1:48

Мерц порівнює вторгнення росії в Україну з анексією Гітлером Австрії та частину Чехословаччини у 1938 році. Політика "умиротворення" не спрацювала: Було б правильніше використати 1938 рік як історичну аналогію. Насправді, це була та картина, яку ми мали б побачити ще у 2014 році. І що найпізніше, з 2022 року ми знаємо, що це агресивна війна росії проти України, проти Європи. І якщо Україна впаде, то він не зупиниться. Так само, як у 1938 році Судетської області було недостатньо. путін не зупиниться. Хто сьогодні ще вірить, що йому цього вже цілком вистачить, то й нехай дуже уважно проаналізує його стратегії, його документи, його промови, його виступи Ні, любі друзі, тут йдеться про фундаментальну зміну кордонів у Європі, відновлення колишнього радянського союзу в його старих межах з масовою загрозою, зокрема військовою, для тих країн, які колись належали до цієї імперії. Тому, на мій погляд, найважливіший пріоритет, який ми зараз маємо виконати у сфері зовнішньої та безпекової політики, по-перше, щоб ми це усвідомили. По-друге, щоб ми продовжували надавати допомогу Україні, щоб ми це не ставили під сумнів, щоб ми пов'язали це з єдністю Європи. Я ще раз долучаю Британію до цих стратегічних напрямків, щоб ми намагалися зберегти НАТО та Західний Альянс, якомога довше, але щоб ми також інвестували у власну обороноздатність, аби знову спрацювало стримування.

Останній Капіталіст

22,321 Aufrufe • vor 9 Monaten

Майк Помпео та Кіт Келлог зробили вкрай важливі заяви в ефірі Fox News. Вони прямо заявили, що НАТО повністю себе дискредитувало — і потрібно створювати новий альянс країн, які дійсно готові до боротьби. І що до нього треба включити Україну. Чесно кажучи, я б сказав більше: Україна має стати однією з основних країн, навколо яких формуватиметься нова архітектура світової безпеки. Ми єдині з цивілізованого світу, хто має реальний досвід участі і успіху у великій війні. Також останній цвях у кришку "натівської" домовини забив колишній генсек Єнс Столтенберг. У своїх мемуарах він визнав, що за кілька місяців до повномасштабного вторгнення вів переговори з Лавровим щодо створення «буферної зони» з країн Балтії та потенційного відведення сил Альянсу до рубежів 1997 року — саме того, що наполегливо вимагала Москва. Для мене це було очевидно — і я про це писав. Столтенберг сам зізнавався у співпраці з КДБ . А колишніх совєтських агентів не існує. Коли у НАТО є російські агенти на рівні генсека — про що взагалі можна говорити. Пряма мова: Майк Помпео: «Шоне, я думаю, це, ймовірно, правда. І це розбиває мені серце. Протягом десятиліть я вважав НАТО дуже важливим об'єднанням союзників. Я служив в армії в операціях НАТО з 1986 по 1989 рік. Але бачити, як вони такі безпорадні, не здатні переконати власний народ, власну внутрішню аудиторію, що це має значення... я думаю, що доведеться кардинально переосмислити, як саме Сполучені Штати мають переконатися, що ми точно знаємо, хто наші союзники і на що ми можемо на них розраховувати.» Кіт Келлог: «Ну, знаєте, згідно з договором про НАТО це дозволено. З договору можна вийти вже через рік. Достатньо лише оголосити про свій намір. І справа дійшла до того, що НАТО потрібно реорганізувати або переглянути оборонну структуру. Але сьогодні і протягом останнього тижня вони довели, що коли ситуація стає дійсно критичною — можливо, нам потрібне нове НАТО, нова оборонна структура. Я думаю, що скористався б статтею 13. Ми переглянемо наші оборонні союзи, можливо, створимо новий з Японією та Австралією, а також з деякими європейськими країнами, які готові вступити в боротьбу, такими як Німеччина чи Польща — а також навіть Україна, яка також довела, що є хорошим союзником.»
2:09

Майк Помпео та Кіт Келлог зробили вкрай важливі заяви в ефірі Fox News. Вони прямо заявили, що НАТО повністю себе дискредитувало — і потрібно створювати новий альянс країн, які дійсно готові до боротьби. І що до нього треба включити Україну. Чесно кажучи, я б сказав більше: Україна має стати однією з основних країн, навколо яких формуватиметься нова архітектура світової безпеки. Ми єдині з цивілізованого світу, хто має реальний досвід участі і успіху у великій війні. Також останній цвях у кришку "натівської" домовини забив колишній генсек Єнс Столтенберг. У своїх мемуарах він визнав, що за кілька місяців до повномасштабного вторгнення вів переговори з Лавровим щодо створення «буферної зони» з країн Балтії та потенційного відведення сил Альянсу до рубежів 1997 року — саме того, що наполегливо вимагала Москва. Для мене це було очевидно — і я про це писав. Столтенберг сам зізнавався у співпраці з КДБ . А колишніх совєтських агентів не існує. Коли у НАТО є російські агенти на рівні генсека — про що взагалі можна говорити. Пряма мова: Майк Помпео: «Шоне, я думаю, це, ймовірно, правда. І це розбиває мені серце. Протягом десятиліть я вважав НАТО дуже важливим об'єднанням союзників. Я служив в армії в операціях НАТО з 1986 по 1989 рік. Але бачити, як вони такі безпорадні, не здатні переконати власний народ, власну внутрішню аудиторію, що це має значення... я думаю, що доведеться кардинально переосмислити, як саме Сполучені Штати мають переконатися, що ми точно знаємо, хто наші союзники і на що ми можемо на них розраховувати.» Кіт Келлог: «Ну, знаєте, згідно з договором про НАТО це дозволено. З договору можна вийти вже через рік. Достатньо лише оголосити про свій намір. І справа дійшла до того, що НАТО потрібно реорганізувати або переглянути оборонну структуру. Але сьогодні і протягом останнього тижня вони довели, що коли ситуація стає дійсно критичною — можливо, нам потрібне нове НАТО, нова оборонна структура. Я думаю, що скористався б статтею 13. Ми переглянемо наші оборонні союзи, можливо, створимо новий з Японією та Австралією, а також з деякими європейськими країнами, які готові вступити в боротьбу, такими як Німеччина чи Польща — а також навіть Україна, яка також довела, що є хорошим союзником.»

Denys Shtilierman

24,175 Aufrufe • vor 5 Monaten

Федоров: З першого дня, як прийшли, ми запустили нову систему закупівель, основану на даних Раніше Генеральний штаб писав перелік компаній, у яких потрібно вироби купувати. Ми змінили систему, ми започаткували новий наказ, де ми говоримо, що потрібно обирати серед топ-компаній Топ-10 по рейтингу по е-балах, по Datachain і по замовленням на Brave1 Market – обираються по кожній категорії топ-10, і 80% дронів закуповується серед цих топів, щоб якість дронів покращити на фронті Бо сьогодні настільки багато мотлоху на фронт постачається, що потрібно було попрацювати над якістю. А 20% закуповується через тендери. Це був перший крок, і це змінило якість закупівель Другий крок – ми запустили відкриті тендери. Спершу купили 155-й дальнього калібру, і ми зекономили, уявіть собі... було, здається, п'ять компаній-переможців... ми знизили на кожному снаряді 1000 доларів. Це приклад, як працюють тендери Потім ми запустили тендер на "КримСтрайк", на 150-160 тисяч дронів. Подалося на цей тендер 59 компаній. Це наша конкурентна перевага. Здешевшання буде 20-30%. Ми більше 100 мільйонів доларів зекономили на тендері по артилерії Якщо ми говоримо, що в цьому році бюджет на дрони буде 20+ мільярдів доларів, то 20% економії – це великі гроші, які ми можемо інвестувати в щось інше І зрозуміло, що ми зупинили велику кількість контрактів, які напряму підписувалися з іноземцями українськими компаніями, про які я навіть не знав, коли прийшов А дізнався, знаєте як? Я приїжджаю в країну, кажу: Так, любий міністр, ми не купуємо більше короткий 155-й, не давайте гроші на ремонти "Леопардів", не робіть те, не робіть те... Приїжджаю в Україну, а в мене розривається телефон: Ви нам контракт зламали! У нас вже був давно підписаний рамковий контракт, компанія така, компанія така... будь ласка, скажіть, нехай вони заплатять за контракт, ми виконаємо його І ми поступаємо дуже погано як держава, що ми про це не знали, і що ламаємо бізнес-стратегію компаній. Але з іншого боку, якщо у нас зараз профіцит короткого 155-го на фронті, як я морально можу сказати: Давайте цій компанії дозволимо ще продати державі 155-й"? І тоді доводиться приймати рішення: тільки дальній. Контракти зупиняються, партнери перекладають гроші на дальні контракти
3:13

Федоров: З першого дня, як прийшли, ми запустили нову систему закупівель, основану на даних Раніше Генеральний штаб писав перелік компаній, у яких потрібно вироби купувати. Ми змінили систему, ми започаткували новий наказ, де ми говоримо, що потрібно обирати серед топ-компаній Топ-10 по рейтингу по е-балах, по Datachain і по замовленням на Brave1 Market – обираються по кожній категорії топ-10, і 80% дронів закуповується серед цих топів, щоб якість дронів покращити на фронті Бо сьогодні настільки багато мотлоху на фронт постачається, що потрібно було попрацювати над якістю. А 20% закуповується через тендери. Це був перший крок, і це змінило якість закупівель Другий крок – ми запустили відкриті тендери. Спершу купили 155-й дальнього калібру, і ми зекономили, уявіть собі... було, здається, п'ять компаній-переможців... ми знизили на кожному снаряді 1000 доларів. Це приклад, як працюють тендери Потім ми запустили тендер на "КримСтрайк", на 150-160 тисяч дронів. Подалося на цей тендер 59 компаній. Це наша конкурентна перевага. Здешевшання буде 20-30%. Ми більше 100 мільйонів доларів зекономили на тендері по артилерії Якщо ми говоримо, що в цьому році бюджет на дрони буде 20+ мільярдів доларів, то 20% економії – це великі гроші, які ми можемо інвестувати в щось інше І зрозуміло, що ми зупинили велику кількість контрактів, які напряму підписувалися з іноземцями українськими компаніями, про які я навіть не знав, коли прийшов А дізнався, знаєте як? Я приїжджаю в країну, кажу: Так, любий міністр, ми не купуємо більше короткий 155-й, не давайте гроші на ремонти "Леопардів", не робіть те, не робіть те... Приїжджаю в Україну, а в мене розривається телефон: Ви нам контракт зламали! У нас вже був давно підписаний рамковий контракт, компанія така, компанія така... будь ласка, скажіть, нехай вони заплатять за контракт, ми виконаємо його І ми поступаємо дуже погано як держава, що ми про це не знали, і що ламаємо бізнес-стратегію компаній. Але з іншого боку, якщо у нас зараз профіцит короткого 155-го на фронті, як я морально можу сказати: Давайте цій компанії дозволимо ще продати державі 155-й"? І тоді доводиться приймати рішення: тільки дальній. Контракти зупиняються, партнери перекладають гроші на дальні контракти

Останній Капіталіст

14,688 Aufrufe • vor 2 Monaten

Мадяр про Україну: Ми завжди чітко заявляли, що в цій ситуації я не говорив двозначно, як Віктор Орбан, одного дня – одне в Будапешті, іншого дня – інше в Брюсселі, а третього дня – ще щось у москві Щоб усі в Угорщині знали, що Україна є жертвою в цій війні Що Україна, згідно з Будапештським меморандумом 1994 року, має повне право і, на мою думку, це навіть прямий обов'язок для будь-якого уряду, зберігати свою територіальну цілісність та суверенітет І ніхто не має права ззовні втручатися в те, на яких умовах хтось укладе договір наприкінці війни Ми сподіваємося, що врешті-решт жодна інша країна не матиме права говорити, щоб ти відмовився від цієї чи тієї території Той, хто таке говорить, сам є справжнім зрадником Батьківщини. Якщо вони таке говорять, а політики партії "Фідес" дійсно таке говорили, тоді я б хотів запитати у них: що саме сталося б, якби росія напала на Угорщину? Тоді від якої угорської області вони б хотіли відмовитися? Ця обурлива, лицемірна промова, негідна наших героїв 56-го року, наших борців за свободу
1:17

Мадяр про Україну: Ми завжди чітко заявляли, що в цій ситуації я не говорив двозначно, як Віктор Орбан, одного дня – одне в Будапешті, іншого дня – інше в Брюсселі, а третього дня – ще щось у москві Щоб усі в Угорщині знали, що Україна є жертвою в цій війні Що Україна, згідно з Будапештським меморандумом 1994 року, має повне право і, на мою думку, це навіть прямий обов'язок для будь-якого уряду, зберігати свою територіальну цілісність та суверенітет І ніхто не має права ззовні втручатися в те, на яких умовах хтось укладе договір наприкінці війни Ми сподіваємося, що врешті-решт жодна інша країна не матиме права говорити, щоб ти відмовився від цієї чи тієї території Той, хто таке говорить, сам є справжнім зрадником Батьківщини. Якщо вони таке говорять, а політики партії "Фідес" дійсно таке говорили, тоді я б хотів запитати у них: що саме сталося б, якби росія напала на Угорщину? Тоді від якої угорської області вони б хотіли відмовитися? Ця обурлива, лицемірна промова, негідна наших героїв 56-го року, наших борців за свободу

Останній Капіталіст

80,822 Aufrufe • vor 5 Monaten