Загрузка видео...

Не удалось загрузить видео

На главную

‼️ Просто чергова показова історія про тих, які готові воювати українцями, їх же таврувати «ухилянтами» - але при тому, це аж ніяк не має стосуватись їхніх близьких 🔸 Акт перший: Голова Громадської антикорупційної ради при Міноборони Юрій Гудименко із Демсокира наголошує на необхідності системних обмежень для тих, хто ухиляється...

oleshkomyroslav's profile picture

Myroslav Oleshko

35,338 subscribers

15,661 просмотров • 23 дней назад •via X (Twitter)

LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

Комментарии: 0

Нет доступных комментариев

Здесь появятся комментарии из оригинального поста

Похожие видео

Був на прямому ефірі Суспільного, там ще в студії був нардеп від «слуги народу» Олексій Мовчан. Тема втеча корупціонерів та зрадників. Він заслужено отримав від мене все, що заслуговує влада. І знаєте що? В кінці ефіру він стояв і плакав ведучим, що вони «влаштували йому порку» і мене не зупиняли)) Льоша, не принижуйся так, ти той, хто покриває корупцію та тих, хто це курує на топ рівні, тому це нормально, що я тебе деру в ефірі, не переживай ти так… Завтра скину ефір, ну пройшовся там по «слугам», на мій смак заслужено, бо Льоша розповідав, що корупція, це все роздуті фейки про «теорію змови». Дуже доречі боявся бідний, коли в ефірі озвучували прізвища Зеленського, Єрмака та Татарова.
0:10

Був на прямому ефірі Суспільного, там ще в студії був нардеп від «слуги народу» Олексій Мовчан. Тема втеча корупціонерів та зрадників. Він заслужено отримав від мене все, що заслуговує влада. І знаєте що? В кінці ефіру він стояв і плакав ведучим, що вони «влаштували йому порку» і мене не зупиняли)) Льоша, не принижуйся так, ти той, хто покриває корупцію та тих, хто це курує на топ рівні, тому це нормально, що я тебе деру в ефірі, не переживай ти так… Завтра скину ефір, ну пройшовся там по «слугам», на мій смак заслужено, бо Льоша розповідав, що корупція, це все роздуті фейки про «теорію змови». Дуже доречі боявся бідний, коли в ефірі озвучували прізвища Зеленського, Єрмака та Татарова.

Симороз Олег Олександрович

109,146 просмотров • 2 лет назад

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».
1:48

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Myroslav Oleshko

15,785 просмотров • 3 месяцев назад

Мда Після відео як поліцейські тікають зачувши постріли і фактично на їх очах вбивають людину а вони ніц не роблять міністр МВС і голова Нацполу мали би вже подати у відставку Але не в цій країні і не з цими людьми
0:18

Мда Після відео як поліцейські тікають зачувши постріли і фактично на їх очах вбивають людину а вони ніц не роблять міністр МВС і голова Нацполу мали би вже подати у відставку Але не в цій країні і не з цими людьми

Roland Deschain

63,088 просмотров • 4 месяцев назад

Військові кличуть Яценюка на фронт після заяви, що він готовий воювати, але його не призивають.
0:20

Військові кличуть Яценюка на фронт після заяви, що він готовий воювати, але його не призивають.

hulyneuley

32,806 просмотров • 1 год назад

Подивився я цих двох «хороших» росіян Лєбєдєва та Дудя. Дивитись нікого не закликаю та й немає там на що дивитись. У мене це більше просто професійне, великі перегляди, багато, хто це обговорює, багато чого там направлено саме на українську аудиторію, особливо на тих слабких та не освічених людей, хто досі може дивитись російський контент. Саме тому я маю бути в контексті. Я звісно не витрачав 3 години свого часу, а саме стільки по хронометражу ця діч. Я подивився на х2 найцікавіші для мене моменти, що стосувалося України та міжнародки. Юра Дудь тут проявив свою істинну натуру. Він заявив, що він проти блокування YouTube каналу російському пропагандисту путіна Владіміру Соловйову, який закликав і закликає вбивати українців. Ну і пропагандиста Люєдєва, якого теж викинули з YouTube, він також підтримав. Ну з Лєбєдєвим більш менш хоч всім все зрозуміло, що ця мразь виправдовує терористичні дії росіян і по факту він є просто інформаційним агентом російських спецслужб. Все що стосувалося його висловлювань щодо росіян мене мало хвилювало. По Україні звісно як завжди показово, Лєбєдєв мріє про окупацію нашої Одеси «Хочу летать Аерафлотам Москва-Адєса жрать і дєвкі там красівиє». Ну там він назвав ще заклад, ну і як ви, мабуть чули одеський ресторатор, якого він згадав - послав його за російським кораблем. Прилітай нагодуємо)) Висновок: не існує хороших росіян, вірніше існують, але в пакетах. Такі клоуни як Дудь і решта так званої «російської опозиції» - це все просто шерсть, яка вдає з себе демократичних та цивілізованих осіб, а в результаті у потрібний момент поширює пропаганду російських спецслужб. Не дивитесь це? Молодці! Перевірте, щоб ваші знайомі та родичі не повелись на це!
0:11

Подивився я цих двох «хороших» росіян Лєбєдєва та Дудя. Дивитись нікого не закликаю та й немає там на що дивитись. У мене це більше просто професійне, великі перегляди, багато, хто це обговорює, багато чого там направлено саме на українську аудиторію, особливо на тих слабких та не освічених людей, хто досі може дивитись російський контент. Саме тому я маю бути в контексті. Я звісно не витрачав 3 години свого часу, а саме стільки по хронометражу ця діч. Я подивився на х2 найцікавіші для мене моменти, що стосувалося України та міжнародки. Юра Дудь тут проявив свою істинну натуру. Він заявив, що він проти блокування YouTube каналу російському пропагандисту путіна Владіміру Соловйову, який закликав і закликає вбивати українців. Ну і пропагандиста Люєдєва, якого теж викинули з YouTube, він також підтримав. Ну з Лєбєдєвим більш менш хоч всім все зрозуміло, що ця мразь виправдовує терористичні дії росіян і по факту він є просто інформаційним агентом російських спецслужб. Все що стосувалося його висловлювань щодо росіян мене мало хвилювало. По Україні звісно як завжди показово, Лєбєдєв мріє про окупацію нашої Одеси «Хочу летать Аерафлотам Москва-Адєса жрать і дєвкі там красівиє». Ну там він назвав ще заклад, ну і як ви, мабуть чули одеський ресторатор, якого він згадав - послав його за російським кораблем. Прилітай нагодуємо)) Висновок: не існує хороших росіян, вірніше існують, але в пакетах. Такі клоуни як Дудь і решта так званої «російської опозиції» - це все просто шерсть, яка вдає з себе демократичних та цивілізованих осіб, а в результаті у потрібний момент поширює пропаганду російських спецслужб. Не дивитесь це? Молодці! Перевірте, щоб ваші знайомі та родичі не повелись на це!

Симороз Олег Олександрович

77,942 просмотров • 2 лет назад

В Києві, на масиві Троєщина, відбувається справжній бунт. При спробу викрасти людину, #ТЦК отримали не просто опір, а масовий спротив. Все більше і більше людей виходить на протест. Все це відбувається на фоні масованої повітряної атаки, яку проводить Росія, і, як кажуть пабліки, направлена буде в основному на столицю. Очевидно терпіння людей вже не витримує. Вдень терор Української влади, вночі терор агресора – на пʼятому році війни люди вже не мають терпіння. Регулярне "заспокійливе" від #Зеленський та укрпропаганди все усім остогидло! У заклинання Зеленського, що він хоче миру – викликаю рвотний рефлекс. Всі ми бачимо його дії, і слова вже просто не чують. Так, в Зеленського та його шайки бандитів, які утримують владу в #Україна, є ще чим захищатись – сотні тисяч поліцейських ще не задіювались проти народу. Але його це не врятує. Це – як атомна зброя. Нею можна лише лякати. Сам факт її застосування – визнання поразки. Так і поліція, яку так скурпульозно збирав Зеленський всі роки війни. Її застосування лише розізлить націю. А сама поліція – теж частина нації і їй теж набрид клоун, який не хоче миру, бо боїться суду, втративши владу. Зеленський перебуває в дуже крихкій позиції. В будь-який момент його режим рухне. Але, скоріше за все, знищать його із середини. Десятки людей лише чекають моменту знищити "ненависного диктатора" підхопити владу, яка в Україні дає казкові бариші. Так буває...
0:40

В Києві, на масиві Троєщина, відбувається справжній бунт. При спробу викрасти людину, #ТЦК отримали не просто опір, а масовий спротив. Все більше і більше людей виходить на протест. Все це відбувається на фоні масованої повітряної атаки, яку проводить Росія, і, як кажуть пабліки, направлена буде в основному на столицю. Очевидно терпіння людей вже не витримує. Вдень терор Української влади, вночі терор агресора – на пʼятому році війни люди вже не мають терпіння. Регулярне "заспокійливе" від #Зеленський та укрпропаганди все усім остогидло! У заклинання Зеленського, що він хоче миру – викликаю рвотний рефлекс. Всі ми бачимо його дії, і слова вже просто не чують. Так, в Зеленського та його шайки бандитів, які утримують владу в #Україна, є ще чим захищатись – сотні тисяч поліцейських ще не задіювались проти народу. Але його це не врятує. Це – як атомна зброя. Нею можна лише лякати. Сам факт її застосування – визнання поразки. Так і поліція, яку так скурпульозно збирав Зеленський всі роки війни. Її застосування лише розізлить націю. А сама поліція – теж частина нації і їй теж набрид клоун, який не хоче миру, бо боїться суду, втративши владу. Зеленський перебуває в дуже крихкій позиції. В будь-який момент його режим рухне. Але, скоріше за все, знищать його із середини. Десятки людей лише чекають моменту знищити "ненависного диктатора" підхопити владу, яка в Україні дає казкові бариші. Так буває...

Wenden

16,633 просмотров • 2 месяцев назад

😡 Валерій ПРОЗАПАС: "Однією з причин звільнення Малюка була його відмова підписувати санкції проти Петра Порошенка", - каже відома журналістка, і одразу додає - "Але зараз про це не будемо". Чому ж "не будемо"? Вже ніби все давно зрозуміло і з "небажанням заканчувати війну", і з "наживанням на крові" та "здачею Маріуполя", і з "плівками" російського сенатора Деркача, і зі "справами" від Баканова і ДБР, і з "Роттердамом+", і з Мінськими угодами (які зупинили вогонь), і з тотальним багаторічним медіакілерством від персонажів типу Дубінського, Пєтрова, Куліка, Кузьміна, які всі тепер під держзрадою - то чому "не будемо"? Більше того, за рік так і не надано жодної підстави для тих "санкцій", може тому Малюк не захотів брати в цьому участь - то чому "не будемо"? Звідки ця омерта від молодих, розумних, патріотичних людей - які буквально відмовляються бачити і говорити про найбільшу з часів більшовиків брехню, яка призвела до страшних наслідків? Справа ж не особисто в Порошенку (той Криголам якось все це витримує) - а от разом з ним "термосами" була запльована Гідність, крихку ефективність держави зламали "pohuy!", а смертельну небезпеку "проєбалі" під сміх "а то пУтін нападьот" - про це теж "не будемо"? Дайте суспільству шанс більше не повторювати цих фатальних помилок - давайте будемо про це говорити, тим більше в День Соборності.
0:17

😡 Валерій ПРОЗАПАС: "Однією з причин звільнення Малюка була його відмова підписувати санкції проти Петра Порошенка", - каже відома журналістка, і одразу додає - "Але зараз про це не будемо". Чому ж "не будемо"? Вже ніби все давно зрозуміло і з "небажанням заканчувати війну", і з "наживанням на крові" та "здачею Маріуполя", і з "плівками" російського сенатора Деркача, і зі "справами" від Баканова і ДБР, і з "Роттердамом+", і з Мінськими угодами (які зупинили вогонь), і з тотальним багаторічним медіакілерством від персонажів типу Дубінського, Пєтрова, Куліка, Кузьміна, які всі тепер під держзрадою - то чому "не будемо"? Більше того, за рік так і не надано жодної підстави для тих "санкцій", може тому Малюк не захотів брати в цьому участь - то чому "не будемо"? Звідки ця омерта від молодих, розумних, патріотичних людей - які буквально відмовляються бачити і говорити про найбільшу з часів більшовиків брехню, яка призвела до страшних наслідків? Справа ж не особисто в Порошенку (той Криголам якось все це витримує) - а от разом з ним "термосами" була запльована Гідність, крихку ефективність держави зламали "pohuy!", а смертельну небезпеку "проєбалі" під сміх "а то пУтін нападьот" - про це теж "не будемо"? Дайте суспільству шанс більше не повторювати цих фатальних помилок - давайте будемо про це говорити, тим більше в День Соборності.

Справа Громад

16,653 просмотров • 7 месяцев назад

Сьогодні починає свою роботу Петербурзький міжнародний економічний форум. Це найбільший і найважливіший захід для Росії, де щороку виступає Путін із промовою про те, як Росія всіх перемагає і стає потужнішою. Цього року на форум приїхав і Родні Мімс Кук-молодший, голова Комісії з образотворчих мистецтв при адміністрації президента США Дональда Трампа. Зокрема, він уже встиг відвідати кіностудію «Ленфільм». Через таких поважних гостей і важливість самого заходу ми не могли його проігнорувати — і терміново вилетіли до Пітера. Але є нюанс)) Ми дуже хотіли влаштувати гостям екскурсію на крейсер «Москва», але, на жаль, привести його не вдалось — тож довелось мінуснути два інші кораблі вже на місці проведення заходу. Сподіваюсь, усі гості ПМЕФ-2026 будуть дихати повною груддю та насолоджуватись краєвидами.
0:08

Сьогодні починає свою роботу Петербурзький міжнародний економічний форум. Це найбільший і найважливіший захід для Росії, де щороку виступає Путін із промовою про те, як Росія всіх перемагає і стає потужнішою. Цього року на форум приїхав і Родні Мімс Кук-молодший, голова Комісії з образотворчих мистецтв при адміністрації президента США Дональда Трампа. Зокрема, він уже встиг відвідати кіностудію «Ленфільм». Через таких поважних гостей і важливість самого заходу ми не могли його проігнорувати — і терміново вилетіли до Пітера. Але є нюанс)) Ми дуже хотіли влаштувати гостям екскурсію на крейсер «Москва», але, на жаль, привести його не вдалось — тож довелось мінуснути два інші кораблі вже на місці проведення заходу. Сподіваюсь, усі гості ПМЕФ-2026 будуть дихати повною груддю та насолоджуватись краєвидами.

Denys Shtilierman

34,406 просмотров • 2 месяцев назад

поки не маю чіткого плану, як саме сепаруватиму пса і мікрошаміля, але наразі Форд за всієї доброти в душі не їбе такий концепт як дитина і я до малих його просто не пускаю. Бо він величезна хуєта з кігтями і зубами, незграбна, задорна і добвойобська. Є мо поради, хто на досвіді?
0:18

поки не маю чіткого плану, як саме сепаруватиму пса і мікрошаміля, але наразі Форд за всієї доброти в душі не їбе такий концепт як дитина і я до малих його просто не пускаю. Бо він величезна хуєта з кігтями і зубами, незграбна, задорна і добвойобська. Є мо поради, хто на досвіді?

Julia Dream

72,104 просмотров • 11 месяцев назад

Він повернувся. Його кроки нерішучі на землі, яку він упізнає, але не наважується прийняти як реальність. Кордон уже позаду, та його тіло ще цього не знає. Тоді він падає навколішки. Він цілує землю. Не як вивчений жест, а як той, хто хапається за життя, торкнувшись небуття. Українська земля холодна, шорстка, жива. Вона ніколи йому не брехала. Вона ніколи його не зраджувала. І вперше за багато місяців — можливо, років — він плаче без страху. Він плаче за тим, що в нього відібрали. Він плаче за ночами без неба. Він плаче за приглушеними криками, за іменами, прошепотілими в темряві, за тими, хто не повернувся. Його тіло несе сліди ув’язнення, але найбільше говорить його погляд. Погляд, у якому жах не зміг убити людяність. Погляд, що бачив, як низько може впасти людина… і все ж обрав залишитися людиною. Перед ним земля мовчить. Вона приймає. Вона розуміє. Бо він протистояв не лише стінам чи кайданам. Він зіткнувся з холодною машиною, з організованою ніччю, з системою, що прагне стерти обличчя, зламати волю, перетворити людей на цифри, на тіні, на мовчання. Темрява не завжди кричить. Іноді вона адмініструє. Вона підписує. Вона зачиняє двері й називає це порядком. Але темрява не перемогла. Бо чоловік, що стоїть навколішки, цілуючи свою землю зі сльозами, сильніший за будь-які ґрати. Бо серце, яке не зламалося, — це поразка для тих, хто хоче все знищити. Бо людяність, навіть поранена, навіть тремтлива, залишається світлом, яке неможливо повністю загасити. Сьогодні з ним має плакати вся земля. Не лише від болю. Але й від поваги. І від обіцянки: ніколи не відвертати погляд, коли тінь вважає, що може панувати без свідків. ❤️
0:15

Він повернувся. Його кроки нерішучі на землі, яку він упізнає, але не наважується прийняти як реальність. Кордон уже позаду, та його тіло ще цього не знає. Тоді він падає навколішки. Він цілує землю. Не як вивчений жест, а як той, хто хапається за життя, торкнувшись небуття. Українська земля холодна, шорстка, жива. Вона ніколи йому не брехала. Вона ніколи його не зраджувала. І вперше за багато місяців — можливо, років — він плаче без страху. Він плаче за тим, що в нього відібрали. Він плаче за ночами без неба. Він плаче за приглушеними криками, за іменами, прошепотілими в темряві, за тими, хто не повернувся. Його тіло несе сліди ув’язнення, але найбільше говорить його погляд. Погляд, у якому жах не зміг убити людяність. Погляд, що бачив, як низько може впасти людина… і все ж обрав залишитися людиною. Перед ним земля мовчить. Вона приймає. Вона розуміє. Бо він протистояв не лише стінам чи кайданам. Він зіткнувся з холодною машиною, з організованою ніччю, з системою, що прагне стерти обличчя, зламати волю, перетворити людей на цифри, на тіні, на мовчання. Темрява не завжди кричить. Іноді вона адмініструє. Вона підписує. Вона зачиняє двері й називає це порядком. Але темрява не перемогла. Бо чоловік, що стоїть навколішки, цілуючи свою землю зі сльозами, сильніший за будь-які ґрати. Бо серце, яке не зламалося, — це поразка для тих, хто хоче все знищити. Бо людяність, навіть поранена, навіть тремтлива, залишається світлом, яке неможливо повністю загасити. Сьогодні з ним має плакати вся земля. Не лише від болю. Але й від поваги. І від обіцянки: ніколи не відвертати погляд, коли тінь вважає, що може панувати без свідків. ❤️

тату Аня зубко 🫡 Xena

52,304 просмотров • 6 месяцев назад

Короткий гайд для тих, хто сьогодні буде весь день пиздіти про те що 1000 гривень від Зеленського це херня. 1. Відкриваєте соцмережі, і починаєте нити що влада мудаки. 2. Паралельно йдете в Дію і залишаєте заявку на 1000 грн. 3. Отримуєте 1000, донатите на Русоріз тут же Всьо
0:11

Короткий гайд для тих, хто сьогодні буде весь день пиздіти про те що 1000 гривень від Зеленського це херня. 1. Відкриваєте соцмережі, і починаєте нити що влада мудаки. 2. Паралельно йдете в Дію і залишаєте заявку на 1000 грн. 3. Отримуєте 1000, донатите на Русоріз тут же Всьо

Vitalii Volochai #StandWithUkraine

196,744 просмотров • 9 месяцев назад

Оце і є – Українська еліта. Вони на публіці, "по тєлєвізору" – чемні й порядні. А насправді – жорстока банда садистів. Всі, всіх політичних таборів, всіх партій. Ось так самі, як цей Кондратюк. Igor Kondratiuk мав би чемно запросити в середину цю дівчину і розібратись. Але – ні, він – обматюкав. Поступив, як злодій – заперечуй до кінця. Та роби собі бізнес, просто не дури нікого – бери гроші відверто, встанови таксу. Так має працювати підприємство – приносити дохід. Але це – не по-українськи. По-українськи – треба обовʼязко на..бати лоха! Інакше пацани не поймуть. Не будьте лохами – не давайте ні копійки цій банді! В т.ч на всілякі збори! Потратть на себе, своїх дітей, сусідів, але не їм!
0:05

Оце і є – Українська еліта. Вони на публіці, "по тєлєвізору" – чемні й порядні. А насправді – жорстока банда садистів. Всі, всіх політичних таборів, всіх партій. Ось так самі, як цей Кондратюк. Igor Kondratiuk мав би чемно запросити в середину цю дівчину і розібратись. Але – ні, він – обматюкав. Поступив, як злодій – заперечуй до кінця. Та роби собі бізнес, просто не дури нікого – бери гроші відверто, встанови таксу. Так має працювати підприємство – приносити дохід. Але це – не по-українськи. По-українськи – треба обовʼязко на..бати лоха! Інакше пацани не поймуть. Не будьте лохами – не давайте ні копійки цій банді! В т.ч на всілякі збори! Потратть на себе, своїх дітей, сусідів, але не їм!

Wenden

12,211 просмотров • 4 месяцев назад

Це моє відео з мого інстаграму. 2 грудня 2013-го року. 12 років тому. Моя боротьба почалася саме тоді, під стінами АП. Я пам'ятаю навіщо я вийшов, я пам'ятаю ті настрої, запахи, обличчя... Я пам'ятаю надію, яка з'явилася на можливість йти нам власним курсом і розвиватися туди, куди ми хочемо. Багатьох, хто тоді був поруч і з ким ми пройшли ту зиму вже немає в живих. Частина отримала за цей час страшні поранення, і я говорю не тільки по фізичні. А якась частина досі стоїть на захисті держави. Стоїть до останнього. Навіть тоді, коли почувала себе кинутими і зрадженими. А таке бувало і не раз. Ми частково або повністю відмовилися від свого нормального життя. Від повноцінного створення сім'ї, побудови цивільних кар'єр, реалізації своїх мрій... Віддали частку своєї свободи, здоров'я, часу, навичок заради служіння і захисту країни та народу. І тепер, коли постає питання в вищих ешелонах влади і командування про підписання ганебного миру на умовах агресора, я не можу повірити, що вся ця боротьба може стати даремною. Що ті люди, які 12 років тому вийшли на площі своїх міст з дерев'яними щитами і в будівельних касках, пройшли увесь цей шлях заради свободи себе і свого народу, зробили це двома. Зараз найважчий момент нашої боротьби і ми повинні вистояти. Ми самі собі не пробачимо, якщо здамося. Ми себе потім зжеремо. Я впевнений, що багато хто розуміє про що я. А наші діти нас проклянуть. Якщо Путін дійсно більше не хоче воювати, як зазначають вестерни - значить треба бити з усієї сили, що є. Можливо зараз - це наш шанс зломити ситуацію на наш бік! Але для цього треба декілька передумов. Причому негайно: 1. Критичні кадрові зміни в апаратах керівництва країни 2. Реформа самої системи влади 3. Армійська реформа Якщо зараз це швидко і рішуче реалізувати - ми вистоїмо. І ми покажемо всьому світу, шо ми не невдахи, яких треба жаліти, бо не змогли зберегти свою країну, культуру і державність, а гідний народ! Народ дуже добрий, гостинний але за своє голову відгризе. Треба вистояти. Треба змінитися. Інакше не буде в нас майбутнього. З Днем Гідності, друзі 🫡
0:14

Це моє відео з мого інстаграму. 2 грудня 2013-го року. 12 років тому. Моя боротьба почалася саме тоді, під стінами АП. Я пам'ятаю навіщо я вийшов, я пам'ятаю ті настрої, запахи, обличчя... Я пам'ятаю надію, яка з'явилася на можливість йти нам власним курсом і розвиватися туди, куди ми хочемо. Багатьох, хто тоді був поруч і з ким ми пройшли ту зиму вже немає в живих. Частина отримала за цей час страшні поранення, і я говорю не тільки по фізичні. А якась частина досі стоїть на захисті держави. Стоїть до останнього. Навіть тоді, коли почувала себе кинутими і зрадженими. А таке бувало і не раз. Ми частково або повністю відмовилися від свого нормального життя. Від повноцінного створення сім'ї, побудови цивільних кар'єр, реалізації своїх мрій... Віддали частку своєї свободи, здоров'я, часу, навичок заради служіння і захисту країни та народу. І тепер, коли постає питання в вищих ешелонах влади і командування про підписання ганебного миру на умовах агресора, я не можу повірити, що вся ця боротьба може стати даремною. Що ті люди, які 12 років тому вийшли на площі своїх міст з дерев'яними щитами і в будівельних касках, пройшли увесь цей шлях заради свободи себе і свого народу, зробили це двома. Зараз найважчий момент нашої боротьби і ми повинні вистояти. Ми самі собі не пробачимо, якщо здамося. Ми себе потім зжеремо. Я впевнений, що багато хто розуміє про що я. А наші діти нас проклянуть. Якщо Путін дійсно більше не хоче воювати, як зазначають вестерни - значить треба бити з усієї сили, що є. Можливо зараз - це наш шанс зломити ситуацію на наш бік! Але для цього треба декілька передумов. Причому негайно: 1. Критичні кадрові зміни в апаратах керівництва країни 2. Реформа самої системи влади 3. Армійська реформа Якщо зараз це швидко і рішуче реалізувати - ми вистоїмо. І ми покажемо всьому світу, шо ми не невдахи, яких треба жаліти, бо не змогли зберегти свою країну, культуру і державність, а гідний народ! Народ дуже добрий, гостинний але за своє голову відгризе. Треба вистояти. Треба змінитися. Інакше не буде в нас майбутнього. З Днем Гідності, друзі 🫡

✙Імператор мавіка

55,361 просмотров • 9 месяцев назад

На Чернігівщині ситуація дуже хуйова,і я не розумію чому про це мовчить як місцева влада,так і в загальному наші ЗМІ! Щодня на Чернігівщині знищується вся критична інфраструктура для місцевого населення,яка забезпечує умови нормального життя!Люди сидять без світла і води!
0:18

На Чернігівщині ситуація дуже хуйова,і я не розумію чому про це мовчить як місцева влада,так і в загальному наші ЗМІ! Щодня на Чернігівщині знищується вся критична інфраструктура для місцевого населення,яка забезпечує умови нормального життя!Люди сидять без світла і води!

Генсек НАТО

37,441 просмотров • 10 месяцев назад

В 2019 році Оля Полякова агітувала голосувати за Зеленського, кажучи, що довіряє йому і знає його 20 років. Шкода, що на інтерв’ю вона про це не згадала. Зараз Оля Полякова називає Україну концтабором, у той час як президентом є той самий Зеленський, за якого вона агітувала голосувати. І взагалі не відстрілює, наскільки це болюча тема для багатьох зараз, але явно не для неї. Для Олі кожна позиція — це лише про її комфорт і зручне місце в цьому житті. На цьому все.
0:14

В 2019 році Оля Полякова агітувала голосувати за Зеленського, кажучи, що довіряє йому і знає його 20 років. Шкода, що на інтерв’ю вона про це не згадала. Зараз Оля Полякова називає Україну концтабором, у той час як президентом є той самий Зеленський, за якого вона агітувала голосувати. І взагалі не відстрілює, наскільки це болюча тема для багатьох зараз, але явно не для неї. Для Олі кожна позиція — це лише про її комфорт і зручне місце в цьому житті. На цьому все.

⚡️спарк

18,069 просмотров • 17 дней назад