Video yükleniyor...

Video Yüklenemedi

Ana Sayfaya Dön

Пунктуальність

32,053 görüntüleme • 10 ay önce •via X (Twitter)

0 Yorum

Yorum bulunmuyor

Orijinal gönderinin yorumları burada görünecek

Benzer Videolar

«Тату, я пишаюся тобою і чекаю на тебе!» – сьогодні ці слова українських дітей звучать як найсильніший оберіг. Війна змусила багатьох чоловіків доводити свою любов і відповідальність, захищаючи власних дітей зі зброєю в руках далеко від дому. Хтось сьогодні почує дитячий голос лише у слухавці. Хтось дивитиметься на фото, пропускаючи день народження, шкільне свято чи звичайний сімейний вечір. А хтось, на жаль, уже ніколи не зможе обійняти свого сина чи доньку. У День батька дякую кожному українському татові, який виховує, підтримує, навчає, працює і бореться за майбутнє своїх дітей. Я вдячний моєму батькові за все, що він зробив для мене. Особлива шана батькам, які сьогодні захищають Україну. І вічна пам’ять тим, хто віддав за неї своє життя. Пам’ятаємо також про дітей, у яких війна забрала найдорожче – батька. Наш обов’язок – зробити все, щоб вони знали: подвиг їхніх тат пам’ятає і шанує вся країна. Слава Україні!

Kyrylo Budanov

51,350 görüntüleme • 2 gün önce

Виклики, які стоять перед Україною, потребують здорового, дорослого, професійного, державницького підходу. Посилки з орденами поїхали до Варшави. Всі ми вихлюпнули зрозумілі емоції. А тепер усім треба заспокоїтись. Польща — наш стратегічний сусід, союзник, держава, через яку проходить величезна частина нашої безпеки, логістичний хаб забезпечення зброєю наших Збройних Сил, країна, від якої великою мірою залежить наш вступ до ЄС та НАТО. За часів моєї каденції невипадково вона була нашим головним європейським і євроатлантичним адвокатом. Польща — це країна, яка прийняла понад мільйон українських біженців, і їм потрібні добрі стосунки між нашими народами. Тож українсько-польські відносини — це не майданчик для хайпу, взаємних образ і політичної капіталізації на емоціях. Тому час припинити ескалацію там, де потрібні холодна голова, професійна дипломатія і державницька відповідальність. За умов, коли ключові українські комунікатори на польському напрямку все ще киплять емоціями, виникає просте запитання: хто сьогодні реально займається дипломатією з Польщею? Хто відповідає за політичну комунікацію з польською владою? Хто говорить із польським парламентом, урядом, президентською адміністрацією, місцевими елітами, експертним середовищем, медіа? Хто гасить пожежу? Що взагалі робиться для відновлення довіри? Що буде з українсько-польським стратегічним партнерством? Якою буде атмосфера довкола надзвичайно важливої для нас конференції в Гданську? Ми можемо мати суперечки щодо аграрної політики, перевізників, конкуренції, політики, пам’яті тощо. Але все це треба вирішувати через дипломатію, комунікацію і повагу, а не через бійки в соціальних мережах. І без претензій до історичних підручників один одного — хай ними переймаються вчені, а не політики. Наша спільна історія надто складна, сповнена взаємних кривд і образ, і кращих ліків, ніж «прощаємо і просимо прощення», ще ніхто не прописав. Майбутнє не має бути в заручниках від минулого. Тим більше, шо не минуле — причина цієї кризи у двосторонніх стосунках, а внутрішні проблеми, популізм, гонитва за рейтингами. Україна не має розкоші сваритися з Польщею. Польща не має розкоші сваритися з Україною. Ми воюємо за незалежність та існування української державності. І ми повинні берегти кожного союзника, кожен інструмент, кожну можливість. Росія ж лише аплодуватиме кожному нашому взаємному приниженню, кожному необережному слову, кожному новому скандалу. Пропозиції нашої команди такі. Перше. Припинити публічну ескалацію. Друге. Негайно провести аудит української політики щодо Польщі: хто відповідає, яка стратегія, які канали комунікації, які проблеми, які рішення. Третє. Повернути професійну дипломатію. Не шоу, не образи, не спілкування через ЗМІ, не публічний шантаж, не гру у «хто гостріше і болючіше відповість полякам», а системну роботу з польською державою і польським суспільством. Мій заклик до дипломатів: залиште справу повернення орденів політикам, у вас же — своя важлива місія. Четверте. Відокремити емоції від національного інтересу. Бо національний інтерес України — це сильний союз із Польщею, підтримка України в ЄС і НАТО, спільна безпека та спільне стримування росії. П’яте. Маємо забезпечити обіцяне відкриття всіх переговорних кластерів з Європейським Союзом у липні. Це також залежить і від Варшави, і тут не можна недооцінювати ризики. Час працювати і відновлювати українсько-польське стратегічне партнерство. Не можна допустити розділення України і Молдови в європейській інтеграції. Не раз вже говорив: треба припинити втрачати людей, території і час. Тепер додам: так само важливо нам не втрачати партнерів і союзників.

Петро Порошенко

466,157 görüntüleme • 16 saat önce

Дискримінація України триває. Discrimination against Ukraine continues. Ця Паралімпіада ще до старту була приречена: російським і білоруським спортсменам дозволили змагатися під національними прапорами та символікою без жодної реальної перевірки на «нейтральність». Це відкрило двері для колишніх військових РФ. Голова МПК робив маніпулятивні заяви - про це вже говорилося в попередньому відео. Але й цього виявилося замало для організації, яка явно симпатизує диктатурам. Українська парабіатлоністка Олександра Кононова вийшла на п’єдестал у сережках «Stop War». Напис абсолютно відповідає миротворчій суті Олімпійського та Паралімпійського руху (згадаймо «олімпійське перемир’я» - буквально «stop war»). Проте МПК видав їй офіційне зауваження та попередження. Інший абсурд: родині українського спортсмена заборонили пронести українські прапори на стадіон, хоча російські прапори на трибунах майоріли вільно. Німецькі спортсмени під час нагородження демонстративно відвернулися, не зняли шапки під гімн Росії, трималися на відстані від росіян на фото та відмовилися від спільного селфі. За це МПК розпочав проти них розслідування. Тоді ж російський лижник Голубков публічно присвятив перемогу Путіну та Росії - і жодної реакції. Натомість наша збірна отримала зауваження за український прапор на будівлі проживання. Системний тиск на українців + явна підтримка агресора - це не рівність. Це ганебна підтримка держави-терориста та цькування жертв війни. Саме тому українська збірна бойкотувала церемонії відкриття й закриття Паралімпіади-2026. Національний паралімпійський комітет України вже назвав ці Ігри найгіршими в історії. Останні роки на Олімпіадах і Паралімпіадах складається враження, що це може стати початком кінця нинішніх МОК та МПК. У найближчому майбутньому ми можемо побачити крах цих організацій і появу нових — тих, що справді поважатимуть олімпійські цінності. — This Paralympics was doomed even before it began: Russian and Belarusian athletes were allowed to compete under their national flags and symbols without any real check for “neutrality.” This opened the door for former Russian military personnel. The IPC chairman made manipulative statements - this has already been discussed in the previous video. But even that wasn’t enough for an organization that clearly sympathizes with dictatorships. Ukrainian para-biathlete Oleksandra Kononova stepped onto the podium wearing “Stop War” earrings. The inscription fully aligns with the peacekeeping essence of the Olympic and Paralympic movement (recall the “Olympic truce” - literally “stop war”). Nevertheless, the IPC issued her an official reprimand and warning. Another absurdity: the family of a Ukrainian athlete was prohibited from bringing Ukrainian flags into the stadium, even though Russian flags were waving freely in the stands. German athletes, during the award ceremony, deliberately turned away, did not remove their hats during the Russian anthem, kept their distance from Russians in photos, and refused a joint selfie. For this, the IPC launched an investigation against them. At the same time, Russian skier Golubkov publicly dedicated his victory to Putin and Russia - and there was zero reaction from IPC. In contrast, our team received a reprimand for a Ukrainian flag on the accommodation building. Systemic pressure on Ukrainians + obvious support for the aggressor - this is not equality. This is shameful support for a terrorist state and the bullying of war victims. That is exactly why the Ukrainian team boycotted the opening and closing ceremonies of the 2026 Paralympics. The National Paralympic Committee of Ukraine has already called these Games the worst in history. In recent years at the Olympics and Paralympics, there is a growing impression that this could mark the beginning of the end for the current IOC and IPC. In the near future, we may witness the collapse of these organizations and the emergence of new ones that will truly respect Olympic values.

Vladyslav Heraskevych OLY

40,921 görüntüleme • 3 ay önce