Video yükleniyor...

Video Yüklenemedi

Ana Sayfaya Dön

Півтори тонний КАБ кацапи скинули сьогодні на центр міста Словʼянська

15,058 görüntüleme • 4 ay önce •via X (Twitter)

0 Yorum

Yorum bulunmuyor

Orijinal gönderinin yorumları burada görünecek

Benzer Videolar

Уже понад півтори тисячі днів триває повномасштабна війна. Півтори тисячі днів гірких втрат. Півтори тисячі днів відповідальності, що покладені на українського воїна, на кожну родину нашої країни. Але водночас це півтори тисячі днів надії. Надії на перемогу. Надії на мир. Надії на те, що Україна стане частиною Європейського Союзу. Існує дві принципові речі для нашої держави, якими насамперед має зайнятися Верховна Рада. Перше — укріплення, фінансування та підтримка Збройних Сил і наближення миру. Друге — гармонізація законодавства та виконання зобовʼязань для прискорення вступу України в ЄС. Україна набула статусу країни-кандидатки, коли світ побачив жертви Маріуполя та Бучі, а також героїзм української армії. Парламент має скористатися цим вузьким вікном можливостей. Чотири місяці тому українським урядом та Єврокомісією був погоджений так званий план «Качки-Кос». У ньому йдеться про десять кроків, які має зробити парламент. Скільки з них було зроблено за ці місяці? Нуль. Скільки кроків стоїть у порядку денному на сьогодні, на завтра? Нуль. Це відповідальність парламенту. Ми не можемо далі діяти таким чином. «Європейська Солідарність» вимагає поставити на розгляд законопроєкти плану «Качки-Кос». Законопроєкти про заборону месенджера Telegram. Про створення ТСК щодо доріг та інциденту в Черкасах. Законопроєкти, які дають змогу забезпечити верховенство права. Наша фракція голосуватиме за ті законопроекти, в розробці яких ми брали участь. Були зустрічі у нас нарешті з представниками уряду. Голова Верховної Ради був у нас. Ми будемо підтримувати законопроєкти, де враховані наші пропозиції. Повернімо атмосферу 24 лютого 2022 року — створімо коаліцію національної єдності!

Петро Порошенко

11,247 görüntüleme • 4 ay önce

Третя річниця звільнення Херсона. Ніколи не забуду, як херсонці – сміливі, патріотичні, свободолюбиві - із нашими національними прапорами вийшли на зустріч окупантам. Без зброї але із любов’ю до власного міста та своєї країни. Завжди пам’ятатиму, як наші героїчні воїни вигнали ворога та повернули українські прапори на будівлі Херсона. Неймовірну радість і сльози на очах херсонців, які дочекалися повернення України. Заради цього, заради таких людей, заради такої України і варто жити і боротися за наше спільне майбутнє. Сьогодні Президент України працює у Херсоні. Провів нараду з усіма силовими структурами. Головна тема – захист від злочинних атак агресора на херсонців та цивільну інфраструктуру міста. Володимир Зеленський висловив величезну подяку всім, хто береже наш Херсон – працює, аби місто та громади жили та функціонували. Він відзначив нагородами представників різних важливих професій - лікарів, рятувальників, поліцейських, інших захисників міста. І, зокрема, волонтерів. Незважаючи на постійну смертельну небезпеку херсонські волонтери не зупиняються. Вони щодня рятують людей і тварин, вивозять їх у безпечні місця, забезпечують найнеобхіднішим. Один з таких волонтерів Андрій Пєтухов був сьогодні нагороджений президентом. Нагороду отримала також серед інших вчителька Лариса Паладій, яка в надскладних умовах віддає всі свої сили аби налагодити навчання дітей, захистити, забезпечити усім необхідним. Зірку Героя України Президент передав синові фермера, якого знають тепер в усій України. Олександр Гордієнко розмінував сотні гектарів полів, але ворожий дрон обірвав його героїчне життя. Пам’ятаємо його та шануємо всіх, хто дбає про своє місто, громаду, про людей, про Україну.

Andriy Yermak

45,669 görüntüleme • 9 ay önce

На 16-річного Артема з Маріуполя росіяни прицільно скинули снаряд із дрона. Прямо на стадіоні в місті. Окупанти точно бачили, що внизу троє підлітків без зброї, але свідомо намагалися їх убити. Найкращий друг Артема Ілля майже одразу загинув через важке поранення, Артемові ж ампутували ногу. Хлопцеві було дуже важко це прийняти, адже він з дитинства мріяв стати професійним футболістом. Але й на цьому випробування для Артема не закінчилися. Через важкий стан хлопець не міг поїхати з окупованого міста. Його разом із мамою росіяни вивезли до лікарні в Донецьк. І там російські журналісти намагалися змусити хлопця сказати, ніби це українці хотіли його вбити. Два місяці Артем пробув на окупованій Донеччині, доки про нього не дізналася британська волонтерка. Вона допомогла йому з мамою виїхати до Німеччини. А потім хлопець поїхав до Америки на протезування, в цьому допоміг фонд Protez Foundation.

#ШОТАМ

100,980 görüntüleme • 3 yıl önce