Video wird geladen...

Video konnte nicht geladen werden

Beim Laden dieses Videos ist ein Problem aufgetreten. Dies könnte an einem vorübergehenden Netzwerkproblem liegen oder das Video ist möglicherweise nicht verfügbar.

🪖 Солдат не повинен думати, солдат повинен виконувати накази. Так він швидше виживе. Від страху вмирає більше солдатів, ніж від мужності. Тому нам потрібні штурмові війська і командири, які вміють змусити військовослужбовців виконувати свій обов'язок, — Корчинський

Breaking News

52,028 subscribers

29,797 Aufrufe • vor 5 Monaten •via X (Twitter)

Nachrichten & Politik

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 Kommentare

Keine Kommentare verfügbar

Kommentare vom Original-Post werden hier angezeigt

Ähnliche Videos

#Буданов: "Допоки йде війна, питання мобілізації вирішити не можна". Ми усі "бачимо" бусифікацію в Росії, в Ізраїлі, в Ірані,в Пакистані, в Венесуелі, в Камбоджі, в Тайланді... Ніде у світі, пане Буданов Kyrylo Budanov , не проводиться примусова мобілізація, тим більше –– із ганебним полюванням на невинних людей! #Буданов: "Людина, яка живе в Україні, де 12 років йде війна, 4 роки повномасштабна, вважає, що воювати повинен хтось інший — вона правильно поступає чи ні?". Відповідь: ТАК, абсолютно ПРАВИЛЬНО поступає ця людина. НІХТО НІКОМУ НІЧОГО НЕ ПОВИНЕН! Так в #Україна поступає 29 000 000 людей! У війську – один мільйон, решта так і поступають – воює не він, а хтось інший! З другого боку, пане Kyrylo Budanov, це право людини –– не захищатись. Ви ж нікого не штрафуєте і в тюрму не садите, хто не захищає свій магазин чи будинок від грабіжників, правда? В питанні захисту країни –– те ж саме! А ваш ОБОВʼЯЗОК, пане Kyrylo Budanov, як влади –– створити такі умови, щоб достатня кількість людкй мало бажання захищати свою країну. Для цього, в першу чергу, треба щоб люди розуміли, що ця країна –– СВОЯ. А не ВАША. Тепер вона ВАША –– ви отримуєте дивіденти з цієї країни і любди не мають жодного впливу на ВАС. Тому –– вперед! Самі й захищайте! Так вам відповідають українці! А зараз #Україна –– виняток у світі. Виродок у світі!

#Буданов: "Допоки йде війна, питання мобілізації вирішити не можна". Ми усі "бачимо" бусифікацію в Росії, в Ізраїлі, в Ірані,в Пакистані, в Венесуелі, в Камбоджі, в Тайланді... Ніде у світі, пане Буданов Kyrylo Budanov , не проводиться примусова мобілізація, тим більше –– із ганебним полюванням на невинних людей! #Буданов: "Людина, яка живе в Україні, де 12 років йде війна, 4 роки повномасштабна, вважає, що воювати повинен хтось інший — вона правильно поступає чи ні?". Відповідь: ТАК, абсолютно ПРАВИЛЬНО поступає ця людина. НІХТО НІКОМУ НІЧОГО НЕ ПОВИНЕН! Так в #Україна поступає 29 000 000 людей! У війську – один мільйон, решта так і поступають – воює не він, а хтось інший! З другого боку, пане Kyrylo Budanov, це право людини –– не захищатись. Ви ж нікого не штрафуєте і в тюрму не садите, хто не захищає свій магазин чи будинок від грабіжників, правда? В питанні захисту країни –– те ж саме! А ваш ОБОВʼЯЗОК, пане Kyrylo Budanov, як влади –– створити такі умови, щоб достатня кількість людкй мало бажання захищати свою країну. Для цього, в першу чергу, треба щоб люди розуміли, що ця країна –– СВОЯ. А не ВАША. Тепер вона ВАША –– ви отримуєте дивіденти з цієї країни і любди не мають жодного впливу на ВАС. Тому –– вперед! Самі й захищайте! Так вам відповідають українці! А зараз #Україна –– виняток у світі. Виродок у світі!

Wenden

24,553 Aufrufe • vor 6 Monaten

Новини про Руслана, якого попри епілепсію примусово мобілізували. Чим більше ми дізнаємося, тим гірше стає. Виявляється, його через погрози життю примусили підписати "добровільну" згоду на мобілізацію. Згідно закону, якщо в нього менше чотирьох зареєстрованих епілептичних нападів на рік, то він може проходити службу в НЕБОЙОВИХ підрозділах. Але оскільки ВЛК намалювала йому ідеальне здоров'я, його записали навідником. Ще раз - людину, яка може отримати епілептичний напад від спалахів чи гучних звуків, зараз вчать наводити артилерійську зброю. Що може піти не так? В учебці йому вже теж почали погрожувати, бо ці наші відео таки наробили шуму. Звісно, ми не збираємось зупинятися, бо від цього залежить життя та здоров'я не лише самого Руслана, але й тих хто служитиме з ним. Безвідповідальним офіцерам, які гребуть всіх підряд щоб виконати план, байдуже на реальну боєздатність армії. Їм не цікаво, що ця людина фізічно не зможе виконувати обов'язки, які на неї покладають. І коли їм про це кажуть - вони намагаються заткнути всім рота через погрози. Це не можна так лишати. Тому ми продовжимо боротися за Руслана і привертати увагу суспільства до цієї ситуації. Дякую за небайдужість всім, хто поширював наші попередні відео на цю тему, коментував і пропонував допомогу. Джерело: Миколаїв понад усе

Новини про Руслана, якого попри епілепсію примусово мобілізували. Чим більше ми дізнаємося, тим гірше стає. Виявляється, його через погрози життю примусили підписати "добровільну" згоду на мобілізацію. Згідно закону, якщо в нього менше чотирьох зареєстрованих епілептичних нападів на рік, то він може проходити службу в НЕБОЙОВИХ підрозділах. Але оскільки ВЛК намалювала йому ідеальне здоров'я, його записали навідником. Ще раз - людину, яка може отримати епілептичний напад від спалахів чи гучних звуків, зараз вчать наводити артилерійську зброю. Що може піти не так? В учебці йому вже теж почали погрожувати, бо ці наші відео таки наробили шуму. Звісно, ми не збираємось зупинятися, бо від цього залежить життя та здоров'я не лише самого Руслана, але й тих хто служитиме з ним. Безвідповідальним офіцерам, які гребуть всіх підряд щоб виконати план, байдуже на реальну боєздатність армії. Їм не цікаво, що ця людина фізічно не зможе виконувати обов'язки, які на неї покладають. І коли їм про це кажуть - вони намагаються заткнути всім рота через погрози. Це не можна так лишати. Тому ми продовжимо боротися за Руслана і привертати увагу суспільства до цієї ситуації. Дякую за небайдужість всім, хто поширював наші попередні відео на цю тему, коментував і пропонував допомогу. Джерело: Миколаїв понад усе

🇺🇦 Пан Ґік 🎮

33,829 Aufrufe • vor 11 Monaten

Федоров: Дивіться, я шість місяців на хейт по мобілізації не відповідав взагалі для того, щоб не допустити ситуації, яка виникла сьогодні, і до якої, по суті, нас довів Главком, ГШ – не знаю, хто там архітектор цієї історії. Для того, щоб не сказати "це не я" і не уникати якоїсь відповідальності, яка може бути Але кому підпорядковується ТЦК? Сухопутним військам. Кому підпорядковуються Сухопутні війська? Главкому і Генеральний штаб займається, опікується цими питаннями. Є полісі, де потрібно надягати маски, але давайте говорити відверто, якщо ми домовилися говорити сьогодні як з дорослими людьми: маски – тому що немає відповідальності за напади на ТЦК. Інша проблема – є інша відповідь, тобто тут немає чорного і білого сторони Але насправді питання мобілізації неможливо вирішити, якщо не вирішити питання, які я вам показав. Тому що, знаєте, що зараз молоді люди обговорюють? Вони не нові контракти обговорюють, які ми запустили – дворічні, 14-місячні і так далі. Вони обговорюють екс-комбрига 155-ї бригади, який зробив найбільше зло, яке взагалі можна було зробити під час повномасштабної війни. І вони обговорюють штурмові підрозділи, а конкретні ситуації, які там відбулися Тому неможливо вирішити питання мобілізації без нового суспільного договору і без реальних змін у війську. Чому, до речі, Третій штурмовий корпус – найбільший взагалі корпус по всій лінії фронту? Тому що побудовані процеси, тому що є відповідальність за лінію, є смуга відповідальності, тому що всі бригади зібрані всередині Третього корпусу, тому що є чітка вертикаль, тому що є доктрина, тому що є нормальне забезпечення, тому що є лідерство, тому що ти з ким не зустрічаєшся, а там HR-скіл такий у людей, які підбирають, що всі толкові і розбираються в будь-якому питанні Або "Хартія", або інші підрозділи, які показують результат. І там проблем такої немає з мобілізацією. "Хартія" – черга, мінімум 2000 іноземців, які хочуть приїхати зараз в "Хартію". Мінімум 2000 І питання, корінь проблеми насправді в нашому продукті. А що ми продаємо? Ми продаємо брехню, хаос, безвідповідальність, іди туди там не заміновано? Чи що ми продаємо? Тому нам потрібно змінити кардинально наш продукт. Українці це заслужили своєю роботою і своєю службою. І в армії є велика кількість людей, які можуть робити набагато більше речей, якщо їм дати свободу і підтримати їхнє лідерство. І вони не будуть тікати з поля бою І всі ці фейки про те, що Сирський може там тримати фронт, тому що він от такий диктаторсько-авторитарного типу – українці зупинили росіян, тому що прийняли рішення, вони вийшли і зупинили. Українці вміють брати на себе відповідальність. Українцям не потрібна зверху людина з дубинкою, яка буде його пхати на першу лінію 10-15 днів під дронами. Українці самі приймають рішення: йдуть, беруть на себе ризики, самі розуміють, самі сидять в окопі і знають, що вони роблять це заради своєї родини. А не тому, що вони бояться піти в СЗЧ або ще щось, бо вони несуть відповідальність І цим хлопців їм сьогодні потрібна повага, їм потрібні нормальні контракти, їм потрібні терміни служби, їм потрібна можливість переведення, їм потрібні нормальні лідери, які їх слухають, їм потрібна нормальна соціальна підтримка і багато різних речей, які ми повинні впровадити, але будуючи системні рішення

Федоров: Дивіться, я шість місяців на хейт по мобілізації не відповідав взагалі для того, щоб не допустити ситуації, яка виникла сьогодні, і до якої, по суті, нас довів Главком, ГШ – не знаю, хто там архітектор цієї історії. Для того, щоб не сказати "це не я" і не уникати якоїсь відповідальності, яка може бути Але кому підпорядковується ТЦК? Сухопутним військам. Кому підпорядковуються Сухопутні війська? Главкому і Генеральний штаб займається, опікується цими питаннями. Є полісі, де потрібно надягати маски, але давайте говорити відверто, якщо ми домовилися говорити сьогодні як з дорослими людьми: маски – тому що немає відповідальності за напади на ТЦК. Інша проблема – є інша відповідь, тобто тут немає чорного і білого сторони Але насправді питання мобілізації неможливо вирішити, якщо не вирішити питання, які я вам показав. Тому що, знаєте, що зараз молоді люди обговорюють? Вони не нові контракти обговорюють, які ми запустили – дворічні, 14-місячні і так далі. Вони обговорюють екс-комбрига 155-ї бригади, який зробив найбільше зло, яке взагалі можна було зробити під час повномасштабної війни. І вони обговорюють штурмові підрозділи, а конкретні ситуації, які там відбулися Тому неможливо вирішити питання мобілізації без нового суспільного договору і без реальних змін у війську. Чому, до речі, Третій штурмовий корпус – найбільший взагалі корпус по всій лінії фронту? Тому що побудовані процеси, тому що є відповідальність за лінію, є смуга відповідальності, тому що всі бригади зібрані всередині Третього корпусу, тому що є чітка вертикаль, тому що є доктрина, тому що є нормальне забезпечення, тому що є лідерство, тому що ти з ким не зустрічаєшся, а там HR-скіл такий у людей, які підбирають, що всі толкові і розбираються в будь-якому питанні Або "Хартія", або інші підрозділи, які показують результат. І там проблем такої немає з мобілізацією. "Хартія" – черга, мінімум 2000 іноземців, які хочуть приїхати зараз в "Хартію". Мінімум 2000 І питання, корінь проблеми насправді в нашому продукті. А що ми продаємо? Ми продаємо брехню, хаос, безвідповідальність, іди туди там не заміновано? Чи що ми продаємо? Тому нам потрібно змінити кардинально наш продукт. Українці це заслужили своєю роботою і своєю службою. І в армії є велика кількість людей, які можуть робити набагато більше речей, якщо їм дати свободу і підтримати їхнє лідерство. І вони не будуть тікати з поля бою І всі ці фейки про те, що Сирський може там тримати фронт, тому що він от такий диктаторсько-авторитарного типу – українці зупинили росіян, тому що прийняли рішення, вони вийшли і зупинили. Українці вміють брати на себе відповідальність. Українцям не потрібна зверху людина з дубинкою, яка буде його пхати на першу лінію 10-15 днів під дронами. Українці самі приймають рішення: йдуть, беруть на себе ризики, самі розуміють, самі сидять в окопі і знають, що вони роблять це заради своєї родини. А не тому, що вони бояться піти в СЗЧ або ще щось, бо вони несуть відповідальність І цим хлопців їм сьогодні потрібна повага, їм потрібні нормальні контракти, їм потрібні терміни служби, їм потрібна можливість переведення, їм потрібні нормальні лідери, які їх слухають, їм потрібна нормальна соціальна підтримка і багато різних речей, які ми повинні впровадити, але будуючи системні рішення

Останній Капіталіст

24,543 Aufrufe • vor 1 Monat

Україна поборе корупцію, якщо Зеленський дасть на це команду. Не прикриваючи своїх. Все просто. Якшо влада країни цього хоче - то змінює правила. У всьому світі так і не лише з корупцією. 1️⃣ В Україні хороші антикорупційні закони. Лише не завжди виконуються. Тут треба заставляти їх виконувати. 📍На приклад, з конкурсами. Закони є. Але чесні призначення блокуються з Банкової. Так було з БЕБ, так було з САП, так буде з митницею. Межа працює аби заставляти їх виконувати закон. 2️⃣ Але є ще не відремонтована правоохоронна система, яка страждає від корупції. 3️⃣ І тут нові закони нам треба дуже швидко. Межа працює аби такі закони зʼявились. 4️⃣ Є ж законопроекти, які вже можна прийняти за один день і наблизити антикорупційну боротьбу, була б лише воля на це Офісу Президента і ВРУ: 📍13602 - про конкурси для керівництва ДБР, бо саме його Офіс Зеленського використовує аби тиснути на антикорупційних детективів і активістів 📍13699 - про те аби прибрати можливість призначати прокурорів без конкурсу 📍 13382 - про те аби повернути незалежних міжнародних експертів до відбору кандидатів до ВККС. Бо 1 червня сплив строк їх повноважень і їх місця займуть представники нереформованих Ради суддів та Ради адвокатів. Була б лише воля Зеленського справді побороти корупцію - дав би вказівку це все проголосувати за 1 день. Саме таку вказівку він дав в липні, коли знищували незалежність НАБУ

Україна поборе корупцію, якщо Зеленський дасть на це команду. Не прикриваючи своїх. Все просто. Якшо влада країни цього хоче - то змінює правила. У всьому світі так і не лише з корупцією. 1️⃣ В Україні хороші антикорупційні закони. Лише не завжди виконуються. Тут треба заставляти їх виконувати. 📍На приклад, з конкурсами. Закони є. Але чесні призначення блокуються з Банкової. Так було з БЕБ, так було з САП, так буде з митницею. Межа працює аби заставляти їх виконувати закон. 2️⃣ Але є ще не відремонтована правоохоронна система, яка страждає від корупції. 3️⃣ І тут нові закони нам треба дуже швидко. Межа працює аби такі закони зʼявились. 4️⃣ Є ж законопроекти, які вже можна прийняти за один день і наблизити антикорупційну боротьбу, була б лише воля на це Офісу Президента і ВРУ: 📍13602 - про конкурси для керівництва ДБР, бо саме його Офіс Зеленського використовує аби тиснути на антикорупційних детективів і активістів 📍13699 - про те аби прибрати можливість призначати прокурорів без конкурсу 📍 13382 - про те аби повернути незалежних міжнародних експертів до відбору кандидатів до ВККС. Бо 1 червня сплив строк їх повноважень і їх місця займуть представники нереформованих Ради суддів та Ради адвокатів. Була б лише воля Зеленського справді побороти корупцію - дав би вказівку це все проголосувати за 1 день. Саме таку вказівку він дав в липні, коли знищували незалежність НАБУ

Martina Boguslavets

18,097 Aufrufe • vor 11 Monaten

Важливий для мене збір на загін розвідки 12 бригади спецпризначення «Азов». Це ті самі тигри які штурмують, зачищають і йдуть в саме пекло війни. Саме завдяки ним ми проводили надскладні операції на полі бою. Тому я віддав на розіграш мабуть найдорожчий для мене лот, а Yevhen погодився допомогти з цим всим, та додав ще декілька лотів від себе. Значить так, за донат 100 грн ви можете виграти мій ніж. Ніж, який мені подарували в компанії у Серебрянському лісництві, завжди був зі мною. Якось нас перекинули до Нью-Йорка, і там мені особисто розповідали піхотинці, що один з бійців забув узяти з собою саперну лопатку під час наступальних дій. Він опинився в посадці під скидами й викопав собі таким самим ножем шанець(окоп) — і вижив. Після цього багато хто почав собі купувати саме такі ножі. Орієнтовно в грудні 2024 року в мою машину прилетів КАБ, і все спорядження було знищено. Вижив лише цей ніж та азовський пін. Згоріла броня, каска, два автомати, тепловізори тощо. Я віддав ніж хлопцям, які його виготовили, щоб вони ще раз його загартували (бо коли він горів у машині, він пройшов процес відпалу). Так що цей ніж двічі загартований. Я спеціально попросив не полірувати ніж. Потім інші хлопці допомогли зробити нову рукоятку — покрили згорілу епоксидкою (саму рукоятку теж вдалося врятувати). І вже на ній я власноруч вишкрябав свій підпис. Хотілось би лишити його собі, але будь яка річ це х*йня в порівнянні з життям побратимів. Так що буду вдячний за підтримку, репости донати.

Важливий для мене збір на загін розвідки 12 бригади спецпризначення «Азов». Це ті самі тигри які штурмують, зачищають і йдуть в саме пекло війни. Саме завдяки ним ми проводили надскладні операції на полі бою. Тому я віддав на розіграш мабуть найдорожчий для мене лот, а Yevhen погодився допомогти з цим всим, та додав ще декілька лотів від себе. Значить так, за донат 100 грн ви можете виграти мій ніж. Ніж, який мені подарували в компанії у Серебрянському лісництві, завжди був зі мною. Якось нас перекинули до Нью-Йорка, і там мені особисто розповідали піхотинці, що один з бійців забув узяти з собою саперну лопатку під час наступальних дій. Він опинився в посадці під скидами й викопав собі таким самим ножем шанець(окоп) — і вижив. Після цього багато хто почав собі купувати саме такі ножі. Орієнтовно в грудні 2024 року в мою машину прилетів КАБ, і все спорядження було знищено. Вижив лише цей ніж та азовський пін. Згоріла броня, каска, два автомати, тепловізори тощо. Я віддав ніж хлопцям, які його виготовили, щоб вони ще раз його загартували (бо коли він горів у машині, він пройшов процес відпалу). Так що цей ніж двічі загартований. Я спеціально попросив не полірувати ніж. Потім інші хлопці допомогли зробити нову рукоятку — покрили згорілу епоксидкою (саму рукоятку теж вдалося врятувати). І вже на ній я власноруч вишкрябав свій підпис. Хотілось би лишити його собі, але будь яка річ це х*йня в порівнянні з життям побратимів. Так що буду вдячний за підтримку, репости донати.

Bohdan Krotevych

42,862 Aufrufe • vor 1 Jahr

Не вірте, коли вам скажуть, що Верховна Рада зараз дуже напружено працює для розгляду презентації бюджету. Зала порожня, а представників «Європейської Солідарності» зараз на 25% більше, ніж представників «Слуг народу». Тому що все вирішено не в стінах Верховної Ради. У мене нема запитань до пана міністра, бо він робить арифметично-математичні дії, і нічого від нього не залежить. Але все залежить від вас, шановні народні депутати, я з радістю почув, що виявляється, голова комітету проти дорожнього фонду. Респект! Також я сподіваюсь, вона проти корупційного перерозподілу інвестнянь, індустріальних парків та інших спроб присвоїти кошти державного бюджету. Я дуже поспішав з фронту і приїхав лише сьогодні ранку, бо вчора весь день передавав на 30 000 000 гривень FPV-дрони, РЕБи. На фронті їх немає — нуль. А гроші, виявляється, передають тим, хто абсолютно безглуздо розпорядився коштами платників податків, коштами місцевих бюджетів і не забезпечив військо. Нехай далі крадуть?! У мене в руках написана презентація, яку від нас хотіли сховати і не роздали — тут написано 43,2 мільярдів дорожнього фонду. Але це не все, бо тут ще є відсотки за кредитами, які раніше фінансували дорожній фонд. Сьогодні ці кошти вихоплюють із кишень платників податків і далі продовжують фінансувати цей фонд. Військове ПДФО на сьогодні знову перерозподіляють туди, де крадуть! Замість того, щоб виконати наші вимогу зарахувати там, де військові платять на рахунки бригад. Вони швидше, ефективніше і без корупції закуплять на ці гроші все необхідне. Знайдіть мужність і поверніть цей ганебний документ уряду! А йому за економіку — двійка! За політику — двійка! За оборону — двійка! У такому вигляді цей бюджет ухвалювати не можна!

Не вірте, коли вам скажуть, що Верховна Рада зараз дуже напружено працює для розгляду презентації бюджету. Зала порожня, а представників «Європейської Солідарності» зараз на 25% більше, ніж представників «Слуг народу». Тому що все вирішено не в стінах Верховної Ради. У мене нема запитань до пана міністра, бо він робить арифметично-математичні дії, і нічого від нього не залежить. Але все залежить від вас, шановні народні депутати, я з радістю почув, що виявляється, голова комітету проти дорожнього фонду. Респект! Також я сподіваюсь, вона проти корупційного перерозподілу інвестнянь, індустріальних парків та інших спроб присвоїти кошти державного бюджету. Я дуже поспішав з фронту і приїхав лише сьогодні ранку, бо вчора весь день передавав на 30 000 000 гривень FPV-дрони, РЕБи. На фронті їх немає — нуль. А гроші, виявляється, передають тим, хто абсолютно безглуздо розпорядився коштами платників податків, коштами місцевих бюджетів і не забезпечив військо. Нехай далі крадуть?! У мене в руках написана презентація, яку від нас хотіли сховати і не роздали — тут написано 43,2 мільярдів дорожнього фонду. Але це не все, бо тут ще є відсотки за кредитами, які раніше фінансували дорожній фонд. Сьогодні ці кошти вихоплюють із кишень платників податків і далі продовжують фінансувати цей фонд. Військове ПДФО на сьогодні знову перерозподіляють туди, де крадуть! Замість того, щоб виконати наші вимогу зарахувати там, де військові платять на рахунки бригад. Вони швидше, ефективніше і без корупції закуплять на ці гроші все необхідне. Знайдіть мужність і поверніть цей ганебний документ уряду! А йому за економіку — двійка! За політику — двійка! За оборону — двійка! У такому вигляді цей бюджет ухвалювати не можна!

Петро Порошенко

52,108 Aufrufe • vor 2 Jahren

Виклики, які стоять перед Україною, потребують здорового, дорослого, професійного, державницького підходу. Посилки з орденами поїхали до Варшави. Всі ми вихлюпнули зрозумілі емоції. А тепер усім треба заспокоїтись. Польща — наш стратегічний сусід, союзник, держава, через яку проходить величезна частина нашої безпеки, логістичний хаб забезпечення зброєю наших Збройних Сил, країна, від якої великою мірою залежить наш вступ до ЄС та НАТО. За часів моєї каденції невипадково вона була нашим головним європейським і євроатлантичним адвокатом. Польща — це країна, яка прийняла понад мільйон українських біженців, і їм потрібні добрі стосунки між нашими народами. Тож українсько-польські відносини — це не майданчик для хайпу, взаємних образ і політичної капіталізації на емоціях. Тому час припинити ескалацію там, де потрібні холодна голова, професійна дипломатія і державницька відповідальність. За умов, коли ключові українські комунікатори на польському напрямку все ще киплять емоціями, виникає просте запитання: хто сьогодні реально займається дипломатією з Польщею? Хто відповідає за політичну комунікацію з польською владою? Хто говорить із польським парламентом, урядом, президентською адміністрацією, місцевими елітами, експертним середовищем, медіа? Хто гасить пожежу? Що взагалі робиться для відновлення довіри? Що буде з українсько-польським стратегічним партнерством? Якою буде атмосфера довкола надзвичайно важливої для нас конференції в Гданську? Ми можемо мати суперечки щодо аграрної політики, перевізників, конкуренції, політики, пам’яті тощо. Але все це треба вирішувати через дипломатію, комунікацію і повагу, а не через бійки в соціальних мережах. І без претензій до історичних підручників один одного — хай ними переймаються вчені, а не політики. Наша спільна історія надто складна, сповнена взаємних кривд і образ, і кращих ліків, ніж «прощаємо і просимо прощення», ще ніхто не прописав. Майбутнє не має бути в заручниках від минулого. Тим більше, шо не минуле — причина цієї кризи у двосторонніх стосунках, а внутрішні проблеми, популізм, гонитва за рейтингами. Україна не має розкоші сваритися з Польщею. Польща не має розкоші сваритися з Україною. Ми воюємо за незалежність та існування української державності. І ми повинні берегти кожного союзника, кожен інструмент, кожну можливість. Росія ж лише аплодуватиме кожному нашому взаємному приниженню, кожному необережному слову, кожному новому скандалу. Пропозиції нашої команди такі. Перше. Припинити публічну ескалацію. Друге. Негайно провести аудит української політики щодо Польщі: хто відповідає, яка стратегія, які канали комунікації, які проблеми, які рішення. Третє. Повернути професійну дипломатію. Не шоу, не образи, не спілкування через ЗМІ, не публічний шантаж, не гру у «хто гостріше і болючіше відповість полякам», а системну роботу з польською державою і польським суспільством. Мій заклик до дипломатів: залиште справу повернення орденів політикам, у вас же — своя важлива місія. Четверте. Відокремити емоції від національного інтересу. Бо національний інтерес України — це сильний союз із Польщею, підтримка України в ЄС і НАТО, спільна безпека та спільне стримування росії. П’яте. Маємо забезпечити обіцяне відкриття всіх переговорних кластерів з Європейським Союзом у липні. Це також залежить і від Варшави, і тут не можна недооцінювати ризики. Час працювати і відновлювати українсько-польське стратегічне партнерство. Не можна допустити розділення України і Молдови в європейській інтеграції. Не раз вже говорив: треба припинити втрачати людей, території і час. Тепер додам: так само важливо нам не втрачати партнерів і союзників.

Виклики, які стоять перед Україною, потребують здорового, дорослого, професійного, державницького підходу. Посилки з орденами поїхали до Варшави. Всі ми вихлюпнули зрозумілі емоції. А тепер усім треба заспокоїтись. Польща — наш стратегічний сусід, союзник, держава, через яку проходить величезна частина нашої безпеки, логістичний хаб забезпечення зброєю наших Збройних Сил, країна, від якої великою мірою залежить наш вступ до ЄС та НАТО. За часів моєї каденції невипадково вона була нашим головним європейським і євроатлантичним адвокатом. Польща — це країна, яка прийняла понад мільйон українських біженців, і їм потрібні добрі стосунки між нашими народами. Тож українсько-польські відносини — це не майданчик для хайпу, взаємних образ і політичної капіталізації на емоціях. Тому час припинити ескалацію там, де потрібні холодна голова, професійна дипломатія і державницька відповідальність. За умов, коли ключові українські комунікатори на польському напрямку все ще киплять емоціями, виникає просте запитання: хто сьогодні реально займається дипломатією з Польщею? Хто відповідає за політичну комунікацію з польською владою? Хто говорить із польським парламентом, урядом, президентською адміністрацією, місцевими елітами, експертним середовищем, медіа? Хто гасить пожежу? Що взагалі робиться для відновлення довіри? Що буде з українсько-польським стратегічним партнерством? Якою буде атмосфера довкола надзвичайно важливої для нас конференції в Гданську? Ми можемо мати суперечки щодо аграрної політики, перевізників, конкуренції, політики, пам’яті тощо. Але все це треба вирішувати через дипломатію, комунікацію і повагу, а не через бійки в соціальних мережах. І без претензій до історичних підручників один одного — хай ними переймаються вчені, а не політики. Наша спільна історія надто складна, сповнена взаємних кривд і образ, і кращих ліків, ніж «прощаємо і просимо прощення», ще ніхто не прописав. Майбутнє не має бути в заручниках від минулого. Тим більше, шо не минуле — причина цієї кризи у двосторонніх стосунках, а внутрішні проблеми, популізм, гонитва за рейтингами. Україна не має розкоші сваритися з Польщею. Польща не має розкоші сваритися з Україною. Ми воюємо за незалежність та існування української державності. І ми повинні берегти кожного союзника, кожен інструмент, кожну можливість. Росія ж лише аплодуватиме кожному нашому взаємному приниженню, кожному необережному слову, кожному новому скандалу. Пропозиції нашої команди такі. Перше. Припинити публічну ескалацію. Друге. Негайно провести аудит української політики щодо Польщі: хто відповідає, яка стратегія, які канали комунікації, які проблеми, які рішення. Третє. Повернути професійну дипломатію. Не шоу, не образи, не спілкування через ЗМІ, не публічний шантаж, не гру у «хто гостріше і болючіше відповість полякам», а системну роботу з польською державою і польським суспільством. Мій заклик до дипломатів: залиште справу повернення орденів політикам, у вас же — своя важлива місія. Четверте. Відокремити емоції від національного інтересу. Бо національний інтерес України — це сильний союз із Польщею, підтримка України в ЄС і НАТО, спільна безпека та спільне стримування росії. П’яте. Маємо забезпечити обіцяне відкриття всіх переговорних кластерів з Європейським Союзом у липні. Це також залежить і від Варшави, і тут не можна недооцінювати ризики. Час працювати і відновлювати українсько-польське стратегічне партнерство. Не можна допустити розділення України і Молдови в європейській інтеграції. Не раз вже говорив: треба припинити втрачати людей, території і час. Тепер додам: так само важливо нам не втрачати партнерів і союзників.

Петро Порошенко

690,826 Aufrufe • vor 2 Monaten

Тоді як ми передаємо Збройним Силам техніку та укріплюємо обороноздатність держави, парламент ухвалює бюджет. І я ще раз наголошу: ухвалює всупереч позиції найбільшої опозиційної партії, яка проголосувала проти, — «Європейської Солідарності». Чому ми голосували проти? Тому що попри наші надзусилля, хоч я і вдячний за те, що завдяки діалогу нам вдалося знайти додатковий мільярд для війська, влада протягнула корупційні виплати депутатам у вигляді так званих «200 тисяч гривень на місяць». Ми будемо ініціювати вилучення цих коштів і спрямування їх до бюджету на оборону. Друга позиція: ми наполягали, щоб дорожнє будівництво було прив’язане виключно до потреб оборони — логістичних маршрутів, евакуаційних шляхів, антидронових укріплень. Але замість цього вони будують дороги на 9 мільярдів гривень — собі, або до своїх курортів. Це погано закінчиться. Також у бюджеті немає індексації для військовослужбовців. Так, нам вдалося записати доручення протягом першого кварталу підвищити ПДФО з 10% до 20%. Але й тут маємо проблему: оборонні та енергетичні закупівлі залишаються наскрізь корумпованими. І реакція влади на Міндічгейт — млява та ганебна. Не звільнили урядовців, причетних до схем. Не звільнили керівництво моніторингу, яке покривало корупцію і брало участь у розкраданнях бюджету під час будівництва фортифікацій на Покровському напрямку. Думають, що вдалося відволікти увагу. Не вдасться. Ми маємо негайно відновити діалог із нашими американськими партнерами — він фактично втрачений. Я дуже очікував, що з Брюсселя українська делегація повернеться з рішенням щодо використання заморожених російських активів. Не втрачаю надії, що це рішення буде. Я чекав наближення нового, 20-го пакета санкцій ЄС. Чекав, що у разі відмови путіна виконувати умови США та Європи, будуть ухвалені додаткові санкції G7 та Євросоюзу. Я очікував додаткову зброю, якої нам критично не вистачає на фронті, включно з далекобійними та протиповітряними системами. Але внаслідок відсутності реакції влади на корупційний скандал ми ризикуємо залишитися навіть без грошей. Тому ми не дозволимо зам’яти цю справу. Тому ми будемо вимагати, щоб переговорна делегація негайно прибула до Верховної Ради. І тому будемо наполягати на діях щодо притягнення до відповідальності всіх причетних — і в енергетиці, і в оборонних закупівлях, і скрізь. Бо те, що НАБУ показало — це лише верхівка айсберга.

Тоді як ми передаємо Збройним Силам техніку та укріплюємо обороноздатність держави, парламент ухвалює бюджет. І я ще раз наголошу: ухвалює всупереч позиції найбільшої опозиційної партії, яка проголосувала проти, — «Європейської Солідарності». Чому ми голосували проти? Тому що попри наші надзусилля, хоч я і вдячний за те, що завдяки діалогу нам вдалося знайти додатковий мільярд для війська, влада протягнула корупційні виплати депутатам у вигляді так званих «200 тисяч гривень на місяць». Ми будемо ініціювати вилучення цих коштів і спрямування їх до бюджету на оборону. Друга позиція: ми наполягали, щоб дорожнє будівництво було прив’язане виключно до потреб оборони — логістичних маршрутів, евакуаційних шляхів, антидронових укріплень. Але замість цього вони будують дороги на 9 мільярдів гривень — собі, або до своїх курортів. Це погано закінчиться. Також у бюджеті немає індексації для військовослужбовців. Так, нам вдалося записати доручення протягом першого кварталу підвищити ПДФО з 10% до 20%. Але й тут маємо проблему: оборонні та енергетичні закупівлі залишаються наскрізь корумпованими. І реакція влади на Міндічгейт — млява та ганебна. Не звільнили урядовців, причетних до схем. Не звільнили керівництво моніторингу, яке покривало корупцію і брало участь у розкраданнях бюджету під час будівництва фортифікацій на Покровському напрямку. Думають, що вдалося відволікти увагу. Не вдасться. Ми маємо негайно відновити діалог із нашими американськими партнерами — він фактично втрачений. Я дуже очікував, що з Брюсселя українська делегація повернеться з рішенням щодо використання заморожених російських активів. Не втрачаю надії, що це рішення буде. Я чекав наближення нового, 20-го пакета санкцій ЄС. Чекав, що у разі відмови путіна виконувати умови США та Європи, будуть ухвалені додаткові санкції G7 та Євросоюзу. Я очікував додаткову зброю, якої нам критично не вистачає на фронті, включно з далекобійними та протиповітряними системами. Але внаслідок відсутності реакції влади на корупційний скандал ми ризикуємо залишитися навіть без грошей. Тому ми не дозволимо зам’яти цю справу. Тому ми будемо вимагати, щоб переговорна делегація негайно прибула до Верховної Ради. І тому будемо наполягати на діях щодо притягнення до відповідальності всіх причетних — і в енергетиці, і в оборонних закупівлях, і скрізь. Бо те, що НАБУ показало — це лише верхівка айсберга.

Петро Порошенко

13,659 Aufrufe • vor 9 Monaten

На День Гідності Зеленський обирає порятунок негідного Єрмака, закопуючи свою гідність. 📍1. Хлопці з Банкової вирішили, що вони господарі країни, де бюджет - для будівництва їх маєтків, а не захисту нашої енергосистеми. Забудьте за якийсь там Офіс, його більше немає. Є лише Зеленський. 📍2. Зеленський вирішив, що Уряд - це секретаріат Офісу Президента, канцелярія. А міністри і премʼєрка - його асистенти. Забудьте і за якийсь там Уряд, його більше немає. Є лише Зеленський. 📍3. Зеленський вирішив, що Парламент - це його персональна голосувальня з друкарками. Які швидко напишуть будь які зміни по будь яких відкатах, по яких він лише дасть на це вказівку. Забудьте і за якийсь там Парламент, його більше немає. Є лише Зеленський. 📍4. Зеленський вирішив, що Генпрокуратура - це підписанти підозр тим, хто йому не подобається. Це вони і роблять. Підозру детективу НАБУ підписав Генпрокурор Кравченко особисто. Забудьте і за якусь прокуратуру, її більше немає. Є лише Зеленський. 📍5. Зеленський вирішив, що правоохоронні органи - ДБР, СБУ, Нацпол - це оперативники, які повинні проводити обшуки і пакувати на СІЗО всіх, хто не довподоби Зеленському Забудьте і за них і за їх незалежність. Є лише Зеленський. Тому Офіс, Уряд, Парламент, правоохоронці, прокуратура - всі вони вже втратили гідність, коли покривають усе це. Вони обрали сторону, коли погодились обслуговувати бажання Єрмаків, Міндичів, а не те, на що ми їх уповноважили і яке завдання їм дали. ▪️Бо Парламент наш, а не Зеленського. ▪️Бо Уряд наш, а не Зеленського. ▪️Бо прокуратура і правоохоронні органи наші, а не Зеленського. ❗️Бо всі вони - на служінні в українців, на сервісі у нас за наші податки. Саме так каже Конституція. ❗️Ми не задоволені більше вашим сервісом та обслуговуванням, панове, за наші ж гроші. Єрмак ввів в оману Зеленського, коли забув пояснити, що усі вони - на обслуговуванні українців, найняті нами. Ніяк інакше. ☝🏻З іншого ж боку є Захід, терпіння якого ось ось лусне. Ще є декілька нардепів, незалежних громадських організацій, медіа та журналістів, які не бояться говорити правду. ☝🏻А ще з цього боку також і мільйони, українців, терпіння яких менше, ніж Заходу. Бо, на відміну, від українців, вони не воюють на передовій, не сидять під обстрілами по 10 годин без світла. І в цих умовах в нас залишається власна гідність, цього досить аби зберегти демократію. Ви не побудуєте нам тут другу бєларусь, чуєте, Володимире Зеленський

На День Гідності Зеленський обирає порятунок негідного Єрмака, закопуючи свою гідність. 📍1. Хлопці з Банкової вирішили, що вони господарі країни, де бюджет - для будівництва їх маєтків, а не захисту нашої енергосистеми. Забудьте за якийсь там Офіс, його більше немає. Є лише Зеленський. 📍2. Зеленський вирішив, що Уряд - це секретаріат Офісу Президента, канцелярія. А міністри і премʼєрка - його асистенти. Забудьте і за якийсь там Уряд, його більше немає. Є лише Зеленський. 📍3. Зеленський вирішив, що Парламент - це його персональна голосувальня з друкарками. Які швидко напишуть будь які зміни по будь яких відкатах, по яких він лише дасть на це вказівку. Забудьте і за якийсь там Парламент, його більше немає. Є лише Зеленський. 📍4. Зеленський вирішив, що Генпрокуратура - це підписанти підозр тим, хто йому не подобається. Це вони і роблять. Підозру детективу НАБУ підписав Генпрокурор Кравченко особисто. Забудьте і за якусь прокуратуру, її більше немає. Є лише Зеленський. 📍5. Зеленський вирішив, що правоохоронні органи - ДБР, СБУ, Нацпол - це оперативники, які повинні проводити обшуки і пакувати на СІЗО всіх, хто не довподоби Зеленському Забудьте і за них і за їх незалежність. Є лише Зеленський. Тому Офіс, Уряд, Парламент, правоохоронці, прокуратура - всі вони вже втратили гідність, коли покривають усе це. Вони обрали сторону, коли погодились обслуговувати бажання Єрмаків, Міндичів, а не те, на що ми їх уповноважили і яке завдання їм дали. ▪️Бо Парламент наш, а не Зеленського. ▪️Бо Уряд наш, а не Зеленського. ▪️Бо прокуратура і правоохоронні органи наші, а не Зеленського. ❗️Бо всі вони - на служінні в українців, на сервісі у нас за наші податки. Саме так каже Конституція. ❗️Ми не задоволені більше вашим сервісом та обслуговуванням, панове, за наші ж гроші. Єрмак ввів в оману Зеленського, коли забув пояснити, що усі вони - на обслуговуванні українців, найняті нами. Ніяк інакше. ☝🏻З іншого ж боку є Захід, терпіння якого ось ось лусне. Ще є декілька нардепів, незалежних громадських організацій, медіа та журналістів, які не бояться говорити правду. ☝🏻А ще з цього боку також і мільйони, українців, терпіння яких менше, ніж Заходу. Бо, на відміну, від українців, вони не воюють на передовій, не сидять під обстрілами по 10 годин без світла. І в цих умовах в нас залишається власна гідність, цього досить аби зберегти демократію. Ви не побудуєте нам тут другу бєларусь, чуєте, Володимире Зеленський

Martina Boguslavets

12,766 Aufrufe • vor 9 Monaten

ЗВЕРНЕННЯ ОСОБОВОГО СКЛАДУ 80 БРИГАДИ ДШВ Слава Україні! Пане Верховний Головнокомандувачу ЗСУ - Президенте України, Головнокомандувачу ЗСУ, Командувачу Десантно-штурмових військ! Ми – командири десантно-штурмових батальйонів та дивізіонів 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Ми – воїни, які першими дали бій ворогу на Донбасі 10 років тому. Боронили Донецький та Луганський аеропорти. Ми зупинили ворога у Вознесенську, топили росіян під Білогорівкою. Брали участь в контрнаступі на Харківщині, тримали місто Бахмут та звільнили Кліщіївку. Ми ніколи не давали задню та виконували сумлінно бойові завдання. Але, нажаль, настав час коли ми вимушені вийти в публічну площину. Нашу бригаду очолює професійний військовий, офіцер-десантник, полковник Ішкулов Еміль Шамільович, який пройшов всі командирські ланки – від командира розвідувального взводу до бойової бригади. Він знає, що таке вести людей за собою, в тому числі і в тил ворога. Знає, що таке ворожий полон, він нагороджений численними державними та відомчими нагородами серед яких Народний Герой та орден Богдана Хмельницького трьох ступенів. Це командир, який детально планує всі операції. Адже для нього на першому місці – життя кожного з нас. Це професійний військовий, який розуміє сучасне поле бою та адекватно реагує на виклики російсько-української війни. Ми не розуміємо ЧОМУ командири, які користуються беззаперечним авторитетом серед особового складу, які мають звитяжний бойовий шлях та досвід великої війни – не угодні для вищого керівництва ЗСУ, адже не бояться озвучувати проблемні питання та доповідати реальний стан справ, не займаються замилюванням очей та не кладуть бездумно людей на шляху до чергових погонів та орденів. Вимагаємо залишити на посаді командира 80 окремої десантно-штурмової Галицької бригади – полковника Ішкулова Еміля Шамільовича під керівництвом якого й надалі готові виконувати бойові завдання, звільняти українську землю від російської нечисті. Ми підтримуємо полковника Ішкулова. Слава Десантно-Штурмовим військам! Завжди перші!

ЗВЕРНЕННЯ ОСОБОВОГО СКЛАДУ 80 БРИГАДИ ДШВ Слава Україні! Пане Верховний Головнокомандувачу ЗСУ - Президенте України, Головнокомандувачу ЗСУ, Командувачу Десантно-штурмових військ! Ми – командири десантно-штурмових батальйонів та дивізіонів 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Ми – воїни, які першими дали бій ворогу на Донбасі 10 років тому. Боронили Донецький та Луганський аеропорти. Ми зупинили ворога у Вознесенську, топили росіян під Білогорівкою. Брали участь в контрнаступі на Харківщині, тримали місто Бахмут та звільнили Кліщіївку. Ми ніколи не давали задню та виконували сумлінно бойові завдання. Але, нажаль, настав час коли ми вимушені вийти в публічну площину. Нашу бригаду очолює професійний військовий, офіцер-десантник, полковник Ішкулов Еміль Шамільович, який пройшов всі командирські ланки – від командира розвідувального взводу до бойової бригади. Він знає, що таке вести людей за собою, в тому числі і в тил ворога. Знає, що таке ворожий полон, він нагороджений численними державними та відомчими нагородами серед яких Народний Герой та орден Богдана Хмельницького трьох ступенів. Це командир, який детально планує всі операції. Адже для нього на першому місці – життя кожного з нас. Це професійний військовий, який розуміє сучасне поле бою та адекватно реагує на виклики російсько-української війни. Ми не розуміємо ЧОМУ командири, які користуються беззаперечним авторитетом серед особового складу, які мають звитяжний бойовий шлях та досвід великої війни – не угодні для вищого керівництва ЗСУ, адже не бояться озвучувати проблемні питання та доповідати реальний стан справ, не займаються замилюванням очей та не кладуть бездумно людей на шляху до чергових погонів та орденів. Вимагаємо залишити на посаді командира 80 окремої десантно-штурмової Галицької бригади – полковника Ішкулова Еміля Шамільовича під керівництвом якого й надалі готові виконувати бойові завдання, звільняти українську землю від російської нечисті. Ми підтримуємо полковника Ішкулова. Слава Десантно-Штурмовим військам! Завжди перші!

Serhii Sternenko

483,626 Aufrufe • vor 2 Jahren

Зараз ми працюємо на Півдні. Саме там, де ви подумали. Саме там, де з'ясовують стосунки коса і камінь. Звісно ці подарунки застосовані нами в цій битві і вони звісно ж загинули в цій боротьбі. Коли екіпаж робить 15-30 вильотів за зміну, рано чи пізно щось іде не так. Там, де лютує РЕБ, кожен день змінюється конфігурація позицій, панує хаос бою, страх і ненависть, палюче сонце, навколо мінні поля, миші гризуть срані кабелі, а уламки знищують все, що лежить на поверхні. Робота, умови і статистика роблять свою справу. Цивільний дрон, як і військовий в бою рано чи пізно гине. Всі, хто має дотичність до справи, про це знають. Наша робота ускладнилася і в ній виросли ставки. Чим далі, тим більше і складніше. Але це не змінює того факту, що ми маємо робити свою роботу всупереч усьому. Незалежно від умов. Раніше ми робили це в холодній сирій траншеї по коліна в багні й видовбували болото з контактів Старлінку. В Бахмуті. Сьогодні в +40 остуджуємо техніку, яка не витримує температуру. На Півдні. Тут ми беремо участь у марафоні, який почали до нас і який імовірно триватиме й після нас. Ми домагаємося своєї частки прогресу. Для цього робиться щодення складна і невдячна робота. В марафоні, який на нашому місці ніхто в світі навіть не наважився б почати. Техніка гине, але це краще, ніж щоб гинули люди. Якщо один дрон допоможе врятувати одне життя, цього вже більш, ніж достатньо. А ми хочемо допомогти більше. Тому нам потрібні нові борти, щоб іти далі вже зараз. Реквізити лишаю тут і далі. А ще незграбно записане відео.

Зараз ми працюємо на Півдні. Саме там, де ви подумали. Саме там, де з'ясовують стосунки коса і камінь. Звісно ці подарунки застосовані нами в цій битві і вони звісно ж загинули в цій боротьбі. Коли екіпаж робить 15-30 вильотів за зміну, рано чи пізно щось іде не так. Там, де лютує РЕБ, кожен день змінюється конфігурація позицій, панує хаос бою, страх і ненависть, палюче сонце, навколо мінні поля, миші гризуть срані кабелі, а уламки знищують все, що лежить на поверхні. Робота, умови і статистика роблять свою справу. Цивільний дрон, як і військовий в бою рано чи пізно гине. Всі, хто має дотичність до справи, про це знають. Наша робота ускладнилася і в ній виросли ставки. Чим далі, тим більше і складніше. Але це не змінює того факту, що ми маємо робити свою роботу всупереч усьому. Незалежно від умов. Раніше ми робили це в холодній сирій траншеї по коліна в багні й видовбували болото з контактів Старлінку. В Бахмуті. Сьогодні в +40 остуджуємо техніку, яка не витримує температуру. На Півдні. Тут ми беремо участь у марафоні, який почали до нас і який імовірно триватиме й після нас. Ми домагаємося своєї частки прогресу. Для цього робиться щодення складна і невдячна робота. В марафоні, який на нашому місці ніхто в світі навіть не наважився б почати. Техніка гине, але це краще, ніж щоб гинули люди. Якщо один дрон допоможе врятувати одне життя, цього вже більш, ніж достатньо. А ми хочемо допомогти більше. Тому нам потрібні нові борти, щоб іти далі вже зараз. Реквізити лишаю тут і далі. А ще незграбно записане відео.

Сіль 🇺🇦

103,473 Aufrufe • vor 3 Jahren

Ми вступили в абсолютно нову фазу війни — другу облогу Києва. У 2022 році путін намагався взяти Київ танками, артилерією, оточенням, перекритими дорогами. Він хотів зламати столицю, знищити державне управління та змусити Україну капітулювати. І він зазнав поразки. Сьогодні він намагається досягти тієї самої мети, але іншими засобами. Тепер облога ведеться з повітря: багатогодинні хвилі безпілотників, балістичні ракети, крилаті ракети, безперервні сигнали повітряної тривоги, удари по транспорту, енергетиці, логістиці, цивільній інфраструктурі. Стратегічна мета не змінилася: зробити життя в Києві неможливим, виснажити населення, паралізувати економіку та посіяти хаос. Це також спроба стерти межу між передовою та тилом. Спроба зруйнувати віру людей у те, що держава може їх захистити, і в такий спосіб зламати здатність України до опору. Про це говорив під час свого перебування у Вільнюсі на з’їзді найбільшої партії Литви — «Союзу Вітчизни — Литовських християнських демократів». Як і «Європейська Солідарність», вона є частиною родини Європейської народної партії. Сьогодні результат цієї війни дедалі більше вирішується в небі над усією Україною. Нам потрібен зокрема і сильний голос Литви в Європі для максимальної концентрації ресурсів ППО для України. Patriot, ракети-перехоплювачі, інші системи ППО, засоби боротьби з дронами. Від цього залежить, чи зможе країна функціонувати взагалі, особливо напередодні зими. Українці не повинні гинути щодня в той час, коли остаточне політичне врегулювання може тривати роками. Тому першим практичним завданням для дипломатії має бути повне, всеосяжне, безумовне припинення вогню. Дуже просто: на суші, на морі й насамперед у повітрі. Припинення вогню має бути початком, а не кінцем. А після цього нам потрібні сильна українська армія, потужна оборонна промисловість, достатня ППО, реальні гарантії безпеки, продовження санкцій, членство України в ЄС і незмінна перспектива вступу до НАТО. Мир — це не просто момент, коли росія припиняє стріляти. Мир — це коли росія розуміє, що наступний напад коштуватиме більше, ніж вона здатна заплатити.

Ми вступили в абсолютно нову фазу війни — другу облогу Києва. У 2022 році путін намагався взяти Київ танками, артилерією, оточенням, перекритими дорогами. Він хотів зламати столицю, знищити державне управління та змусити Україну капітулювати. І він зазнав поразки. Сьогодні він намагається досягти тієї самої мети, але іншими засобами. Тепер облога ведеться з повітря: багатогодинні хвилі безпілотників, балістичні ракети, крилаті ракети, безперервні сигнали повітряної тривоги, удари по транспорту, енергетиці, логістиці, цивільній інфраструктурі. Стратегічна мета не змінилася: зробити життя в Києві неможливим, виснажити населення, паралізувати економіку та посіяти хаос. Це також спроба стерти межу між передовою та тилом. Спроба зруйнувати віру людей у те, що держава може їх захистити, і в такий спосіб зламати здатність України до опору. Про це говорив під час свого перебування у Вільнюсі на з’їзді найбільшої партії Литви — «Союзу Вітчизни — Литовських християнських демократів». Як і «Європейська Солідарність», вона є частиною родини Європейської народної партії. Сьогодні результат цієї війни дедалі більше вирішується в небі над усією Україною. Нам потрібен зокрема і сильний голос Литви в Європі для максимальної концентрації ресурсів ППО для України. Patriot, ракети-перехоплювачі, інші системи ППО, засоби боротьби з дронами. Від цього залежить, чи зможе країна функціонувати взагалі, особливо напередодні зими. Українці не повинні гинути щодня в той час, коли остаточне політичне врегулювання може тривати роками. Тому першим практичним завданням для дипломатії має бути повне, всеосяжне, безумовне припинення вогню. Дуже просто: на суші, на морі й насамперед у повітрі. Припинення вогню має бути початком, а не кінцем. А після цього нам потрібні сильна українська армія, потужна оборонна промисловість, достатня ППО, реальні гарантії безпеки, продовження санкцій, членство України в ЄС і незмінна перспектива вступу до НАТО. Мир — це не просто момент, коли росія припиняє стріляти. Мир — це коли росія розуміє, що наступний напад коштуватиме більше, ніж вона здатна заплатити.

Петро Порошенко

24,341 Aufrufe • vor 8 Tagen

Помийки Офісу Зеленського почали проти мене дискредитаційну кампанію, в якій ні слова правди. Дякую усім, хто останні 24 год бачили це і писали слова підтримки. 📍Причин є 2: 1. Предметна критика Зеленського і його людей за все, що вони робили останній рік аби знищити антикорупційні розслідування в Україні. 2. Вимога і міжнародна робота моя і команди задля очищення правоохоронних органів - із конкурсами на керівників Нацполу і Генпрокурора 📍Ціна питання: Ми провело міні розслідування і дізнались, що пости, які ви кидали мені з ТГ помийок і сайтів - зливних бачків коштують від 20 тисяч гривень і до десятків тисяч доларів. 📍То про що брешуть? 1️⃣ Про джерело мого доходу не кажуть правду. ПРАВДА: за усе життя я 0 днів працювала на державних посадах за гроші українців, а зуміла робити корисну антикорупційну роботу для країни, не використавши жодної гривні українських платників податків. Офіс знає, що ми завжди працювали в міжнародних проектах, які ми вигравали на міжнародних конкурсах на нашу громадську антикорупційну роботу, і це їх дратує ще більше. По усіх наших проетах ми ще й міжнародні аудити річні проходимо. Влада про такі прозорі гроші може хіба мріяти. 2️⃣ Про те, що я купила собі квартиру під час війни після 2022 року за 2 мільйони. 📍ПРАВДА : я купила однокімнатну квартиру в 2019 році ще на етапі котловану за 29 тисяч доларів. На той час - в еквіваленті 700 тисяч гривень, які збирала років так 10. 2 роки тому її здали нарешті в експлуатацію, я її прийняла у власність. Це засвітилось в реєстрі. Але ідіоти, яких найняли аби писати про мене статті, погано розуміють, що дата приватизації не означає дату купівлі. Як і ціну. Яка 5 року тому на квартири була геть інша. Каюсь, за 10 років можна було і більше зібрати, ніж 29 тисяч доларів. Дохід дозволяв. Враховуючи, що з 2015 по 2019 я взагалі працювала на двох роботах паралельно: юридичним радником в міжнародному проєкті і юристом в медичній практиці. 3️⃣ Про мою маму. Рахують гроші моєї мами і закидають відсутність в неї офіційних доходів, крім пару десятків тисяч гривень за багато років. 📍ПРАВДА: моя мама вже більше 15 років живе і працює в Європі. Останні 10 років - в Лондоні. В 2007 вона, працюючи в Тернополі лікарем за копійки, поїхала на заробітки до Європи, як багато хто тоді їздив, і так і не повернулась. Там всі ці роки мама офіційно працює, багато років тим же лікарем, до речі. Дохід має вищий за мій. І зрозуміло, що теж може купити нерухомість в Україні. І не тільки. За цей їй, до речі, окрема подяка, що протягом років вона інвестує в Україну, як і допомагає постійно нашій арміі. 4️⃣ Є ще багато нісенітниць про звʼязки з рсосією, про батька, який насправді помер в 2013 від раку але вони пишуть, що він живий і живе там, про те що я веду якісь рсосійські соцмережі, які видалені років так 10 тому. Але от звідки фото з моіх студентських років, до яких я вже і сама втратила доступ - відповідь ми чудово знаємо. 📍Про що забули в Офісі? 1. Вони забули, що я працювала над корисними речами для країни саме в міжнародних проєктах за гроші західних платників податків, з яких платила постійно високі податки навпаки в український бюджет. 2. Вони забули, що побачили мої такі детальні доходи лише тому, що мені нічого ховати і це мій особистий вибір аби вони це бачили. 3. Вони забули, що всі роки я подавала декларації самовільно, коли цього від мене не вимагав закон. Бо я так хотіла. 4. Вони забули, що з тих же міркувань також 2 роки тому я ще й стала членом Громадської ради доброчесності, яка шукає недоброчесних на руку суддів. І частина моїх декларацій була подана як членкині цієї ради. 5. Хоча багатьох, знаю, зупиняло те, що треба подавати деклараціію і люди відмовлялись ставати членами Ради. Мене це не зупиняє. Навпаки. ☝🏻Вони не уявляють, як весь цей тиск мотивує мене і команду після усіх атак на нас робити нашу громадську антикорупційну роботу ще заповзятіше

Помийки Офісу Зеленського почали проти мене дискредитаційну кампанію, в якій ні слова правди. Дякую усім, хто останні 24 год бачили це і писали слова підтримки. 📍Причин є 2: 1. Предметна критика Зеленського і його людей за все, що вони робили останній рік аби знищити антикорупційні розслідування в Україні. 2. Вимога і міжнародна робота моя і команди задля очищення правоохоронних органів - із конкурсами на керівників Нацполу і Генпрокурора 📍Ціна питання: Ми провело міні розслідування і дізнались, що пости, які ви кидали мені з ТГ помийок і сайтів - зливних бачків коштують від 20 тисяч гривень і до десятків тисяч доларів. 📍То про що брешуть? 1️⃣ Про джерело мого доходу не кажуть правду. ПРАВДА: за усе життя я 0 днів працювала на державних посадах за гроші українців, а зуміла робити корисну антикорупційну роботу для країни, не використавши жодної гривні українських платників податків. Офіс знає, що ми завжди працювали в міжнародних проектах, які ми вигравали на міжнародних конкурсах на нашу громадську антикорупційну роботу, і це їх дратує ще більше. По усіх наших проетах ми ще й міжнародні аудити річні проходимо. Влада про такі прозорі гроші може хіба мріяти. 2️⃣ Про те, що я купила собі квартиру під час війни після 2022 року за 2 мільйони. 📍ПРАВДА : я купила однокімнатну квартиру в 2019 році ще на етапі котловану за 29 тисяч доларів. На той час - в еквіваленті 700 тисяч гривень, які збирала років так 10. 2 роки тому її здали нарешті в експлуатацію, я її прийняла у власність. Це засвітилось в реєстрі. Але ідіоти, яких найняли аби писати про мене статті, погано розуміють, що дата приватизації не означає дату купівлі. Як і ціну. Яка 5 року тому на квартири була геть інша. Каюсь, за 10 років можна було і більше зібрати, ніж 29 тисяч доларів. Дохід дозволяв. Враховуючи, що з 2015 по 2019 я взагалі працювала на двох роботах паралельно: юридичним радником в міжнародному проєкті і юристом в медичній практиці. 3️⃣ Про мою маму. Рахують гроші моєї мами і закидають відсутність в неї офіційних доходів, крім пару десятків тисяч гривень за багато років. 📍ПРАВДА: моя мама вже більше 15 років живе і працює в Європі. Останні 10 років - в Лондоні. В 2007 вона, працюючи в Тернополі лікарем за копійки, поїхала на заробітки до Європи, як багато хто тоді їздив, і так і не повернулась. Там всі ці роки мама офіційно працює, багато років тим же лікарем, до речі. Дохід має вищий за мій. І зрозуміло, що теж може купити нерухомість в Україні. І не тільки. За цей їй, до речі, окрема подяка, що протягом років вона інвестує в Україну, як і допомагає постійно нашій арміі. 4️⃣ Є ще багато нісенітниць про звʼязки з рсосією, про батька, який насправді помер в 2013 від раку але вони пишуть, що він живий і живе там, про те що я веду якісь рсосійські соцмережі, які видалені років так 10 тому. Але от звідки фото з моіх студентських років, до яких я вже і сама втратила доступ - відповідь ми чудово знаємо. 📍Про що забули в Офісі? 1. Вони забули, що я працювала над корисними речами для країни саме в міжнародних проєктах за гроші західних платників податків, з яких платила постійно високі податки навпаки в український бюджет. 2. Вони забули, що побачили мої такі детальні доходи лише тому, що мені нічого ховати і це мій особистий вибір аби вони це бачили. 3. Вони забули, що всі роки я подавала декларації самовільно, коли цього від мене не вимагав закон. Бо я так хотіла. 4. Вони забули, що з тих же міркувань також 2 роки тому я ще й стала членом Громадської ради доброчесності, яка шукає недоброчесних на руку суддів. І частина моїх декларацій була подана як членкині цієї ради. 5. Хоча багатьох, знаю, зупиняло те, що треба подавати деклараціію і люди відмовлялись ставати членами Ради. Мене це не зупиняє. Навпаки. ☝🏻Вони не уявляють, як весь цей тиск мотивує мене і команду після усіх атак на нас робити нашу громадську антикорупційну роботу ще заповзятіше

Martina Boguslavets

21,904 Aufrufe • vor 11 Monaten

Ніч, яку щойно пережила Україна, знову сказала нам те, що ми, на жаль, давно знаємо: путін не хоче миру. Для нього мир — це поразка його імперської манії. Він не прагне припинення вогню і не має наміру добровільно завершувати війну. Він хоче, щоб Україна втомилася, щоб світ відвернувся, щоб страх став сильнішим за гідність, а виснаження — сильнішим за волю. Але війна залежить не лише від бажання диктатора. Війна — це ресурси, час, технології, союзники, економіка, стійкість суспільства і співвідношення сил. І саме тому сьогодні я хочу сказати дуже відповідально: Україна може бути близька до миру як ніколи за останні чотири роки. Йдеться про шанс припинити вогонь — негайно, без умов і всеосяжно. І розпочати переговори за участі Сполучених Штатів і Європи. Найімовірніше, ми говоримо про найближчі кілька місяців, коли збігаються військові, технологічні, економічні й політичні чинники, здатні створити для росії ситуацію, в якій продовження війни ставатиме дедалі дорожчим і небезпечнішим. Насамперед тому, що Збройні Сили України вкотре довели: найсильніша дипломатія починається там, де ворог розуміє ціну агресії. Час дипломатії дронів настав. Водночас маємо бути чесними із собою: перевага у технологіях не буває вічною. Ворог вчиться, адаптується, перебудовує захист, шукає слабкі місця і намагається наздогнати нас там, де сьогодні ми сильніші. Другий чинник — ситуація на фронті, де російська армія, попри весь блеф кремлівської пропаганди, буксує значно більше, ніж москва готова визнати. Третій чинник — міжнародний політичний календар, який не можна ігнорувати, якщо ми хочемо не просто правильно говорити, а реально впливати на рішення союзників. Сполучені Штати входять у період проміжних виборів до Конгресу, і нам треба тверезо розуміти: для американського виборця Україна не буде єдиною темою. Там будуть інфляція, світові ціни на енергоносії, Близький Схід, економіка, міграція, безпека. І якщо ми хочемо, щоб українське питання залишалося у фокусі не як проблема, а як стратегічний пріоритет вільного світу, діяти треба зараз. Якщо говорити мовою, яку розуміє сам путін, — це примус до миру. Тому найближчі місяці мають стати часом максимальної концентрації держави. Посилювати фронт, нарощувати виробництво зброї, масштабувати дрони, РЕБ і далекобійні рішення, зміцнювати економіку воєнного часу, працювати із союзниками не в режимі прохача, а в режимі держави, яка пропонує спільну стратегію безпеки для всієї Європи. І так само важливо — навчитися говорити одне з одним усередині країни. Наша команда готова надати весь свій досвід, усі міжнародні контакти й усі можливості, здобуті за десятиліття роботи в українській політиці, дипломатії та безпековій сфері. Бо історія не завжди відчиняє двері широко. Іноді вона лише на мить залишає шпарину. Але народи, які хочуть жити, мають встигати пройти навіть крізь неї. Я хочу, щоб українці почули головне: мир можливий. путін хоче, щоб ми звикли до темряви. Але Україна вже не раз доводила, що після найтяжчої ночі вона не просто чекає світанку — вона здатна сама вмикати світло і будувати своє майбутнє.

Ніч, яку щойно пережила Україна, знову сказала нам те, що ми, на жаль, давно знаємо: путін не хоче миру. Для нього мир — це поразка його імперської манії. Він не прагне припинення вогню і не має наміру добровільно завершувати війну. Він хоче, щоб Україна втомилася, щоб світ відвернувся, щоб страх став сильнішим за гідність, а виснаження — сильнішим за волю. Але війна залежить не лише від бажання диктатора. Війна — це ресурси, час, технології, союзники, економіка, стійкість суспільства і співвідношення сил. І саме тому сьогодні я хочу сказати дуже відповідально: Україна може бути близька до миру як ніколи за останні чотири роки. Йдеться про шанс припинити вогонь — негайно, без умов і всеосяжно. І розпочати переговори за участі Сполучених Штатів і Європи. Найімовірніше, ми говоримо про найближчі кілька місяців, коли збігаються військові, технологічні, економічні й політичні чинники, здатні створити для росії ситуацію, в якій продовження війни ставатиме дедалі дорожчим і небезпечнішим. Насамперед тому, що Збройні Сили України вкотре довели: найсильніша дипломатія починається там, де ворог розуміє ціну агресії. Час дипломатії дронів настав. Водночас маємо бути чесними із собою: перевага у технологіях не буває вічною. Ворог вчиться, адаптується, перебудовує захист, шукає слабкі місця і намагається наздогнати нас там, де сьогодні ми сильніші. Другий чинник — ситуація на фронті, де російська армія, попри весь блеф кремлівської пропаганди, буксує значно більше, ніж москва готова визнати. Третій чинник — міжнародний політичний календар, який не можна ігнорувати, якщо ми хочемо не просто правильно говорити, а реально впливати на рішення союзників. Сполучені Штати входять у період проміжних виборів до Конгресу, і нам треба тверезо розуміти: для американського виборця Україна не буде єдиною темою. Там будуть інфляція, світові ціни на енергоносії, Близький Схід, економіка, міграція, безпека. І якщо ми хочемо, щоб українське питання залишалося у фокусі не як проблема, а як стратегічний пріоритет вільного світу, діяти треба зараз. Якщо говорити мовою, яку розуміє сам путін, — це примус до миру. Тому найближчі місяці мають стати часом максимальної концентрації держави. Посилювати фронт, нарощувати виробництво зброї, масштабувати дрони, РЕБ і далекобійні рішення, зміцнювати економіку воєнного часу, працювати із союзниками не в режимі прохача, а в режимі держави, яка пропонує спільну стратегію безпеки для всієї Європи. І так само важливо — навчитися говорити одне з одним усередині країни. Наша команда готова надати весь свій досвід, усі міжнародні контакти й усі можливості, здобуті за десятиліття роботи в українській політиці, дипломатії та безпековій сфері. Бо історія не завжди відчиняє двері широко. Іноді вона лише на мить залишає шпарину. Але народи, які хочуть жити, мають встигати пройти навіть крізь неї. Я хочу, щоб українці почули головне: мир можливий. путін хоче, щоб ми звикли до темряви. Але Україна вже не раз доводила, що після найтяжчої ночі вона не просто чекає світанку — вона здатна сама вмикати світло і будувати своє майбутнє.

Петро Порошенко

11,038 Aufrufe • vor 3 Monaten

Україна входить у, можливо, найважчу осінь за всі роки Незалежності. І найбільша небезпека цієї осені — не лише те, що робитиме ворог. Найбільша небезпека — зустріти його удари державою, яка неспроможна. Ми входимо в осінь без Міністра оборони, без очільника Служби безпеки, без Міністра закордонних справ. Тому що монобільшість не завершила формування влади — і пішла на місячну перерву. Тому що влада не чує людей на вулиці. На жаль, війна на канікули не пішла. Після російських ударів по складах і торговельній інфраструктурі в окремих містах виникають перебої з постачанням. Логістичний центр — це інфраструктура національної безпеки, а підприємець, який платить зарплату і податки, — людина, яка утримує армію, яка захищає Україну. Хочу сказати уряду дуже просту річ: під час війни бізнесу від держави потрібні не перевіряльники і додаткові перевірки на сплату податків. Йому потрібен захист: Страхування воєнних ризиків. Доступ до фінансування. Захист критичної логістики. Мораторій на безглузді перевірки і силовий тиск силовиків. Підтримка експорту. Механізми швидкого відновлення підприємств після російських атак. Наша команда цей місяць не відпочивала: ми зустрічалися з підприємцями, військовими, виробниками, громадами, експертами. Ми приходимо до парламенту не з черговим списком того, що влада зробила неправильно. Ми приходимо з планом дій — компетентним і ефективним. Восени 2026 року країні потрібен не ще один серіальний сезон з яскравими спецефектами. Країні потрібен план виживання. Перше — захист життя людей. Два роки закон про укриття, який розробила «Європейська Солідарність», навіть не виносили на розгляд Ради. Зараз кожна громада повинна отримати чіткий стандарт стійкості: укриття, резервне живлення, вода, тепло, зв’язок, водовідведення, запаси, альтернативна логістика. Кожна гривня з цих 40 мільярдів, передбачених на плани стійкості, має бути під публічним контролем. Друге — Армія. Ми вимагаємо негайно повернути 40 мільярдів гривень, на які були скорочені закупівлі озброєння. І потрібна нова мотиваційна модель служби: зрозумілі строки, ротації, зростання оплати залежно від тривалості служби, стартовий пакет мобілізованого і реальні сучасні і адекватні соціальні гарантії. Третє — технології. Технологія, яка довела ефективність на фронті, повинна мати прискорений маршрут: випробування — кодифікація — контракт — масштабування. У визначений строк. І в це треба інвестувати частину оборонного бюджету, аби розробити технологічні переваги. Але це можливо без «своїх» виробників. Без штучно створених монополій. Четверте — бізнес і економіка. «Європейська Солідарність» пропонує пакет економічної стійкості: Страхування воєнних ризиків. Доступне фінансування відновлення після атак. Мораторій на силовий тиск і безпідставні перевірки. І без вас важко. Захист логістичних вузлів і критичних складів. Програми підтримки експорту. Аграрний експорт, порівняно з минулим роком, вже впав на 57%. І головне — передбачувані правила. П’яте — зима. Уряд має вже зараз представити парламенту карту енергетичної стійкості країни. Шосте — Європа. Європейська інтеграція — це наш шанс як на відновлення так і на нашу безпеку після війни. Потрібно виконати пакет Качки–Кос: верховенство права, перезавантаження ДБР, Держфінмоніторинг, незалежність і посилення НАБУ та САП. І нарешті — відповідальність уряду. Премʼєр-міністр має щоквартально звітувати про виконання програми у ВР. А уряд і парламентські фракції повинні працювати регулярно. І окремою державною ціллю має стати підготовка країни до можливого припинення вогню. «Європейська Солідарність» готова підтримувати кожне рішення, яке дає більше зброї армії, більше можливостей українському виробнику, більше захисту бізнесу, більше незалежності правосуддю і швидше веде Україну до Європейського Союзу. І ми не дамо голосів за корупцію, нові шлагбауми для підприємців, чиновницьку сваволю чи чергові бюджетні атракціони популізму.

Україна входить у, можливо, найважчу осінь за всі роки Незалежності. І найбільша небезпека цієї осені — не лише те, що робитиме ворог. Найбільша небезпека — зустріти його удари державою, яка неспроможна. Ми входимо в осінь без Міністра оборони, без очільника Служби безпеки, без Міністра закордонних справ. Тому що монобільшість не завершила формування влади — і пішла на місячну перерву. Тому що влада не чує людей на вулиці. На жаль, війна на канікули не пішла. Після російських ударів по складах і торговельній інфраструктурі в окремих містах виникають перебої з постачанням. Логістичний центр — це інфраструктура національної безпеки, а підприємець, який платить зарплату і податки, — людина, яка утримує армію, яка захищає Україну. Хочу сказати уряду дуже просту річ: під час війни бізнесу від держави потрібні не перевіряльники і додаткові перевірки на сплату податків. Йому потрібен захист: Страхування воєнних ризиків. Доступ до фінансування. Захист критичної логістики. Мораторій на безглузді перевірки і силовий тиск силовиків. Підтримка експорту. Механізми швидкого відновлення підприємств після російських атак. Наша команда цей місяць не відпочивала: ми зустрічалися з підприємцями, військовими, виробниками, громадами, експертами. Ми приходимо до парламенту не з черговим списком того, що влада зробила неправильно. Ми приходимо з планом дій — компетентним і ефективним. Восени 2026 року країні потрібен не ще один серіальний сезон з яскравими спецефектами. Країні потрібен план виживання. Перше — захист життя людей. Два роки закон про укриття, який розробила «Європейська Солідарність», навіть не виносили на розгляд Ради. Зараз кожна громада повинна отримати чіткий стандарт стійкості: укриття, резервне живлення, вода, тепло, зв’язок, водовідведення, запаси, альтернативна логістика. Кожна гривня з цих 40 мільярдів, передбачених на плани стійкості, має бути під публічним контролем. Друге — Армія. Ми вимагаємо негайно повернути 40 мільярдів гривень, на які були скорочені закупівлі озброєння. І потрібна нова мотиваційна модель служби: зрозумілі строки, ротації, зростання оплати залежно від тривалості служби, стартовий пакет мобілізованого і реальні сучасні і адекватні соціальні гарантії. Третє — технології. Технологія, яка довела ефективність на фронті, повинна мати прискорений маршрут: випробування — кодифікація — контракт — масштабування. У визначений строк. І в це треба інвестувати частину оборонного бюджету, аби розробити технологічні переваги. Але це можливо без «своїх» виробників. Без штучно створених монополій. Четверте — бізнес і економіка. «Європейська Солідарність» пропонує пакет економічної стійкості: Страхування воєнних ризиків. Доступне фінансування відновлення після атак. Мораторій на силовий тиск і безпідставні перевірки. І без вас важко. Захист логістичних вузлів і критичних складів. Програми підтримки експорту. Аграрний експорт, порівняно з минулим роком, вже впав на 57%. І головне — передбачувані правила. П’яте — зима. Уряд має вже зараз представити парламенту карту енергетичної стійкості країни. Шосте — Європа. Європейська інтеграція — це наш шанс як на відновлення так і на нашу безпеку після війни. Потрібно виконати пакет Качки–Кос: верховенство права, перезавантаження ДБР, Держфінмоніторинг, незалежність і посилення НАБУ та САП. І нарешті — відповідальність уряду. Премʼєр-міністр має щоквартально звітувати про виконання програми у ВР. А уряд і парламентські фракції повинні працювати регулярно. І окремою державною ціллю має стати підготовка країни до можливого припинення вогню. «Європейська Солідарність» готова підтримувати кожне рішення, яке дає більше зброї армії, більше можливостей українському виробнику, більше захисту бізнесу, більше незалежності правосуддю і швидше веде Україну до Європейського Союзу. І ми не дамо голосів за корупцію, нові шлагбауми для підприємців, чиновницьку сваволю чи чергові бюджетні атракціони популізму.

Петро Порошенко

38,406 Aufrufe • vor 27 Tagen

Спробую відновити, наскільки це можливо, картинку одного епізоду нашої спільної з Веганом роботи. Скоріш за все, це була середина грудня 2023 року, на околицях АКХЗ (див. перше фото). Друге фото – наближення на частину заводу та прилеглої території, де і відбувались події які я опишу далі. "ПКМ" - моя позиція на той момент (там у нас був не тільки ПКМ, але в основному працювали з нього), "Гранатомет" - позиція Вегана з його 40-мм станковим Mk-19. Окремо зазначена точка "Відео" - більш рання позиція з якою у мене зберігся відеозапис (теж додається), який дозволяє оцінити прилеглу місцевість (коли я спрямовую камеру і кажу що "десь там підори" - це і є напрямок на той самий шматок посадки, позначений як "10 русских"). В той самий день мало того, що на дворі були зима і дубак, так ще й цього прекрасного дня ліг особливо густий туман, який нехай і не перетворив погоду на нельотну, але зробив польоти дронів на кілька годин абсолютно безглуздим заняттям через нульову видимість. Росіяни, вже поклавши сотні трупів кількома шарами в одних і тих же місцях, навчились на своїх помилках користуватися погодою і відповідно вирішили на повну використати густий туман - відразу на кількох напрямках висунулося по відділенню піхоти, в тому числі і в секторі, який я посилено моніторив з позиції "ПКМ". Але ось хоч ПКМ у нас і був, але планки Пікаттіні на нього ще не було, і можна було замість точної стрільби по тепловізійному прицілу тільки дуже приблизно навалити по орієнтирах - тобто просто трохи залякати відділення піхоти і змусити їх залягти, але не вбити нікого. Мене це не влаштувало, багато в чому з егоїстичних мотивів - якщо це відділення прорветься на завод і досидить на ньому до ночі, то чергувати вночі буде дуже страшно. З ненульовою ймовірністю хтось із цих циркачів, уже перебуваючи на заводі, пролізе під покровом ночі та туману через рідкий ланцюг СПшек вглиб заводу, заляже там і потім розстріляє когось із нас у спину в найнесподіванішому місці. Для вирішення цієї проблеми я зв'язався з Веганом по рації і запропонував йому попрацювати разом - я з теплаком даю йому коригування на відділення піхоти, яке лізе у повний ріст по посадці і взагалі нічого не боїться, а він їх знищує. Було дві проблеми - від найпершого в ланцюжку росіянина до кута паркану з нашою СПшкою було десятка три метрів, і з огляду на складний рельєф Веган міг би легко влучити і в наших. До того ж кількість 40-мм гранат була дуже обмежена, і промазати означало втратити шанс їх вбити. Так що коли після пари пристрілювальних гранат настав час приймати рішення, чи давати по цій пристрілці повноцінну чергу, я візуалізував еліпс розсіювання, наклав на нього гауссіану і зайнявся іншою ментальною гімнастикою, щоб ну хоч якось на око прикинути ймовірність що черга полетить куди треба. В результаті я вирішив, що ризик виправданий, а в снайперські здібності Вегана я вірю, я дав йому відмашку і він пустив довгу чергу 40-мм HEDP, які практично ідеально лягли вздовж посадки. Частина цих гранат вибухнула в кронах дерев, частина - вже на землі, а одна граната, судячи з усього, взагалі потрапила прямо в підара, враховуючи, що з одного силуета полетіло багато теплих бризок. В результаті звідти змогли втікти лише три російських піхотинця – більш ніж за дві доби мого чергування на цій позиції звідти більше ніхто так і не виповз, і нашій ділянці заводу туманний прорив більше не загрожував. Найсумніше те що відеофіксації не було, тому що дрони не літали, доповідь хоча б по радійці про ворожі втрати я теж не зробив, тому що з самого початку просто бачив що пішли троє, і думав що може бути решта семеро просто залягли і вийдуть з посадки пізніше. Тільки через пару діб, коли і дрони відновили регулярні польоти, я зрозумів, що ці семеро зайвохромосомних самураїв просто померли прямо на місці. За один тільки цей епізод масового геноциду русні за одне натискання гашетки я б йому дав грамоту типу "ніхуя собі ти рекс", бо інших людей які могли б повторити таку ювелірну роботу я не знаю.

Спробую відновити, наскільки це можливо, картинку одного епізоду нашої спільної з Веганом роботи. Скоріш за все, це була середина грудня 2023 року, на околицях АКХЗ (див. перше фото). Друге фото – наближення на частину заводу та прилеглої території, де і відбувались події які я опишу далі. "ПКМ" - моя позиція на той момент (там у нас був не тільки ПКМ, але в основному працювали з нього), "Гранатомет" - позиція Вегана з його 40-мм станковим Mk-19. Окремо зазначена точка "Відео" - більш рання позиція з якою у мене зберігся відеозапис (теж додається), який дозволяє оцінити прилеглу місцевість (коли я спрямовую камеру і кажу що "десь там підори" - це і є напрямок на той самий шматок посадки, позначений як "10 русских"). В той самий день мало того, що на дворі були зима і дубак, так ще й цього прекрасного дня ліг особливо густий туман, який нехай і не перетворив погоду на нельотну, але зробив польоти дронів на кілька годин абсолютно безглуздим заняттям через нульову видимість. Росіяни, вже поклавши сотні трупів кількома шарами в одних і тих же місцях, навчились на своїх помилках користуватися погодою і відповідно вирішили на повну використати густий туман - відразу на кількох напрямках висунулося по відділенню піхоти, в тому числі і в секторі, який я посилено моніторив з позиції "ПКМ". Але ось хоч ПКМ у нас і був, але планки Пікаттіні на нього ще не було, і можна було замість точної стрільби по тепловізійному прицілу тільки дуже приблизно навалити по орієнтирах - тобто просто трохи залякати відділення піхоти і змусити їх залягти, але не вбити нікого. Мене це не влаштувало, багато в чому з егоїстичних мотивів - якщо це відділення прорветься на завод і досидить на ньому до ночі, то чергувати вночі буде дуже страшно. З ненульовою ймовірністю хтось із цих циркачів, уже перебуваючи на заводі, пролізе під покровом ночі та туману через рідкий ланцюг СПшек вглиб заводу, заляже там і потім розстріляє когось із нас у спину в найнесподіванішому місці. Для вирішення цієї проблеми я зв'язався з Веганом по рації і запропонував йому попрацювати разом - я з теплаком даю йому коригування на відділення піхоти, яке лізе у повний ріст по посадці і взагалі нічого не боїться, а він їх знищує. Було дві проблеми - від найпершого в ланцюжку росіянина до кута паркану з нашою СПшкою було десятка три метрів, і з огляду на складний рельєф Веган міг би легко влучити і в наших. До того ж кількість 40-мм гранат була дуже обмежена, і промазати означало втратити шанс їх вбити. Так що коли після пари пристрілювальних гранат настав час приймати рішення, чи давати по цій пристрілці повноцінну чергу, я візуалізував еліпс розсіювання, наклав на нього гауссіану і зайнявся іншою ментальною гімнастикою, щоб ну хоч якось на око прикинути ймовірність що черга полетить куди треба. В результаті я вирішив, що ризик виправданий, а в снайперські здібності Вегана я вірю, я дав йому відмашку і він пустив довгу чергу 40-мм HEDP, які практично ідеально лягли вздовж посадки. Частина цих гранат вибухнула в кронах дерев, частина - вже на землі, а одна граната, судячи з усього, взагалі потрапила прямо в підара, враховуючи, що з одного силуета полетіло багато теплих бризок. В результаті звідти змогли втікти лише три російських піхотинця – більш ніж за дві доби мого чергування на цій позиції звідти більше ніхто так і не виповз, і нашій ділянці заводу туманний прорив більше не загрожував. Найсумніше те що відеофіксації не було, тому що дрони не літали, доповідь хоча б по радійці про ворожі втрати я теж не зробив, тому що з самого початку просто бачив що пішли троє, і думав що може бути решта семеро просто залягли і вийдуть з посадки пізніше. Тільки через пару діб, коли і дрони відновили регулярні польоти, я зрозумів, що ці семеро зайвохромосомних самураїв просто померли прямо на місці. За один тільки цей епізод масового геноциду русні за одне натискання гашетки я б йому дав грамоту типу "ніхуя собі ти рекс", бо інших людей які могли б повторити таку ювелірну роботу я не знаю.

Alex

46,360 Aufrufe • vor 1 Jahr

Україна сьогодні робить усе, щоб не потрапити у рабство. Ми маємо бути сильними та протистояти злу. Бути сильними — означає бути єдиними. Тобто не дозволити ворогам посіяти сумніви у тих ідеях та цінностях, які ми відстоюємо. У цінностях миру, який має бути таким, щоб агресор навіть не думав про війну. Мав можливість звернутися до присутніх, зокрема українців, на щорічному молитовному сніданку у Вашингтоні. Американці чудово розрізняють добро та зло. Вони бачать, що їхня країна стоїть на боці добра, свободи та миру. Це переконання і є основою непохитного лідерства американців. Переконаний, що саме так бачить своє лідерство і президент Трамп, та вірю, що він продемонструє це, підтримуючи Україну. Зараз весь світ дивиться на Сполучені Штати Америки. Трамп зміг завоювати більше, ніж просто довіру. Він змусив повірити американський народ та людей поза межами США у свої нові підходи. Не може загарбницька війна давати агресору бажане — визнавати за ним захоплені території, людей та ресурси. Він прийде знову, а потім піде далі. «Мир через силу» — ці слова я вперше почув від Трампа. Це правильний шлях, тому що мир через слабкість означає капітуляцію. Щоб цьому запобігти та виграти війну, ми повинні зробити Україну, США і НАТО сильнішими. Ми працюємо над зміцненням міжнародної коаліції єдності та солідарності з Україною. Саме тому я провів насичені дні в Брюсселі, Берліні та Варшаві, а тепер і у Вашингтоні. Ми прагнемо посилити та консолідувати двопартійну підтримку США. Провідна роль США є запорукою нашої безпеки. Зрештою, те, що в інтересах України, те й в інтересах США. Весь Вільний Світ зараз під загрозою, бо ззовні сили тиранії здійснюють збройний напад та терор. А зсередини використовують брехню, хабарництво та корупцію проти стовпів Вільного Світу. Ми повинні разом знайти правильні відповіді на дії ворога, щоб наш світ не був розділений та знищений.

Україна сьогодні робить усе, щоб не потрапити у рабство. Ми маємо бути сильними та протистояти злу. Бути сильними — означає бути єдиними. Тобто не дозволити ворогам посіяти сумніви у тих ідеях та цінностях, які ми відстоюємо. У цінностях миру, який має бути таким, щоб агресор навіть не думав про війну. Мав можливість звернутися до присутніх, зокрема українців, на щорічному молитовному сніданку у Вашингтоні. Американці чудово розрізняють добро та зло. Вони бачать, що їхня країна стоїть на боці добра, свободи та миру. Це переконання і є основою непохитного лідерства американців. Переконаний, що саме так бачить своє лідерство і президент Трамп, та вірю, що він продемонструє це, підтримуючи Україну. Зараз весь світ дивиться на Сполучені Штати Америки. Трамп зміг завоювати більше, ніж просто довіру. Він змусив повірити американський народ та людей поза межами США у свої нові підходи. Не може загарбницька війна давати агресору бажане — визнавати за ним захоплені території, людей та ресурси. Він прийде знову, а потім піде далі. «Мир через силу» — ці слова я вперше почув від Трампа. Це правильний шлях, тому що мир через слабкість означає капітуляцію. Щоб цьому запобігти та виграти війну, ми повинні зробити Україну, США і НАТО сильнішими. Ми працюємо над зміцненням міжнародної коаліції єдності та солідарності з Україною. Саме тому я провів насичені дні в Брюсселі, Берліні та Варшаві, а тепер і у Вашингтоні. Ми прагнемо посилити та консолідувати двопартійну підтримку США. Провідна роль США є запорукою нашої безпеки. Зрештою, те, що в інтересах України, те й в інтересах США. Весь Вільний Світ зараз під загрозою, бо ззовні сили тиранії здійснюють збройний напад та терор. А зсередини використовують брехню, хабарництво та корупцію проти стовпів Вільного Світу. Ми повинні разом знайти правильні відповіді на дії ворога, щоб наш світ не був розділений та знищений.

Петро Порошенко

20,752 Aufrufe • vor 1 Jahr