正在加载视频...

视频加载失败

返回首页

Соліст українського російськомовного гурту "Пошлая Молли" Кіріл Блєдний порадив полякам "вивчити російську і говорити нормальною мовою". Подібні заяви викликали гостру реакцію користувачів в соцмережах, та згодом виконавець пояснив, що його слова були жартом й пародією на "імпєрского руского". Соліст перепросив за недоречний гумор і визнав, що він "не для...

grntmedia's profile picture

ҐРУНТ

142,027 subscribers

199,684 次观看 • 2 年前 •via X (Twitter)

喜剧新闻政治艺术
LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

9 条评论

亀アメ 🐢 Kame-Ame 的头像
亀アメ 🐢 Kame-Ame2 年前

Нє, ну чо ви, жарт дійсно смішний вийшов)) ще ніхто з такого короткого спічу не встигав так швидко обісратися щоб за добу 5 концертів втратити

Крінжолюдик 的头像
Крінжолюдик2 年前

Найважливіше нагадати на самому початку, що це український гурт, український соліст, родом з України. Ця шмата має чисто випадкове відношення до України. Просто за збігом обставин народився в Харкові. В усьому іншому, свідомому прояві (висловлюванні, творчості і тд) він росіянин.

🦈Colin Robinson🦈 的头像
🦈Colin Robinson🦈2 年前

ага жарт.Ну і як що і жарт то коли з серйозним їбалом жартуєш будь готовий що за цей жарт може і прилетіти

Oleh 的头像
Oleh2 年前

Вперше почув, що ця хуйня українська 🤦

🌶️пан Пекельний Татко 的头像
🌶️пан Пекельний Татко2 年前

Завжди був впевнений, що це кацапський гурт. Хоча, з українського, у нього лише паспорт.

V.Solo 的头像
V.Solo2 年前

Теж мені "Лірічєскій гєрой" прям Євгєній Анєгін

Пан Обі-Ван 的头像
Пан Обі-Ван2 年前

Коли ти тупорилий їблан і среш собі ж в кашу

Олександр Журавльов 的头像
Олександр Журавльов2 年前

Ну, він "пожартував", організатори концертів також... Чим він незадоволений? Най буде радий, що не депортували. Поки що не депортували...

Артем Дворжак 的头像
Артем Дворжак2 年前

шо він там у відео польською вибачається? ))

相关视频

Полякова вчора знов робила вигляд, що не розуміє суті невдоволення українців через її активне сприяння вибілюванню "хороших русскіх". До чого там були плачі за тяжкою долею Пугачової і Ґалкіна - хтозна. Але Полякова прямо твердить, що росіянам, які обрали Путіна (нагадаю, при владі він вже 26 років, за нього голосували не раз і не два) і платять податки, достатньо виїхати з Росії, щоб мати чисту совість. І українці не мають права в чомусь таких росіян звинувачувати та демонструвати невдоволення. Ну і само собою, Полякова "не ділить людей на хороших і поганих за національністю" - в сенсі, знов, як і у Верховній Раді, захищає "хороших русскіх". Легко і невимушено прокручує звичну маніпуляцію: як "хороший русскій" в Європі може бути гіршим від українського корупціонера у вишиванці в тій же Європі?! А всі росіяни - теж "люди", їх не можна обвинувачувати, бо українці більш винуваті... Полірнула ці одкровення Оля матюками, ще й натицяла факів крупним планом на камеру. І багато кого з українців навіть переконала, що не можна так з росіянами, що там взагалі більше хороших, не можна ненавидіти всіх - так тільки дурні роблять. Бо росіяни образяться. Полякова чимдалі активніше готує собі ґрунт для повернення на російську сцену.
2:01

Полякова вчора знов робила вигляд, що не розуміє суті невдоволення українців через її активне сприяння вибілюванню "хороших русскіх". До чого там були плачі за тяжкою долею Пугачової і Ґалкіна - хтозна. Але Полякова прямо твердить, що росіянам, які обрали Путіна (нагадаю, при владі він вже 26 років, за нього голосували не раз і не два) і платять податки, достатньо виїхати з Росії, щоб мати чисту совість. І українці не мають права в чомусь таких росіян звинувачувати та демонструвати невдоволення. Ну і само собою, Полякова "не ділить людей на хороших і поганих за національністю" - в сенсі, знов, як і у Верховній Раді, захищає "хороших русскіх". Легко і невимушено прокручує звичну маніпуляцію: як "хороший русскій" в Європі може бути гіршим від українського корупціонера у вишиванці в тій же Європі?! А всі росіяни - теж "люди", їх не можна обвинувачувати, бо українці більш винуваті... Полірнула ці одкровення Оля матюками, ще й натицяла факів крупним планом на камеру. І багато кого з українців навіть переконала, що не можна так з росіянами, що там взагалі більше хороших, не можна ненавидіти всіх - так тільки дурні роблять. Бо росіяни образяться. Полякова чимдалі активніше готує собі ґрунт для повернення на російську сцену.

Alex Golobutsky (Олексій Голобуцький)

18,648 次观看 • 1 个月前

Український блогер Андрій Гаврилів, якому на 5 років заборонили в’їзд до Польщі після скандалу з Морським Оком, знову вибачився — але назвав покарання “безпідставним”. Він каже, що їхав за навігатором, не помітив знак “Рух заборонено” і визнає свою провину. Але наголошує: нічого не вкрав, не пошкодив і нікого не скривдив. У поясненнях блогер також заявив, що поїхав до Польщі нібито за автівками для українських військових. Але в соцмережах звернули увагу на інший контекст його поїздки: у блозі були не лише “автівки для ЗСУ”, а й розваги, відпочинок та американські гірки. І саме це виглядає особливо дивно. Спочатку — понти біля заповідного озера на спорткарі. Потім — “я не помітив знак”. Потім — “я ж за автівками для військових”. Польща може бути союзником України. Але союзників теж треба поважати. Бо коли одні українці щодня тримають репутацію країни, інші поводяться так, ніби правила — для когось іншого. #Польща #Україна #МорськеОко #блогер #новини
1:34

Український блогер Андрій Гаврилів, якому на 5 років заборонили в’їзд до Польщі після скандалу з Морським Оком, знову вибачився — але назвав покарання “безпідставним”. Він каже, що їхав за навігатором, не помітив знак “Рух заборонено” і визнає свою провину. Але наголошує: нічого не вкрав, не пошкодив і нікого не скривдив. У поясненнях блогер також заявив, що поїхав до Польщі нібито за автівками для українських військових. Але в соцмережах звернули увагу на інший контекст його поїздки: у блозі були не лише “автівки для ЗСУ”, а й розваги, відпочинок та американські гірки. І саме це виглядає особливо дивно. Спочатку — понти біля заповідного озера на спорткарі. Потім — “я не помітив знак”. Потім — “я ж за автівками для військових”. Польща може бути союзником України. Але союзників теж треба поважати. Бо коли одні українці щодня тримають репутацію країни, інші поводяться так, ніби правила — для когось іншого. #Польща #Україна #МорськеОко #блогер #новини

nowukraine

17,055 次观看 • 4 个月前

Крістіна Синя сейчас в Херсонская область, Херсон. Мій батько жертва російського «сафарі» . Вчора біля 19 години батько повертався додому і зненацька з будівлі лікарні цілеспрямовано дрон підлітає до нього та робить «скид» . Батько отримує поранення ,дзвонить мені,я викликаю швидку допомогу,батько кличе на допомогу, але у відповідь - тиша . Тиша від людей ,які були поряд і бачили його .Байдужість в дії та в голосі після того як вони підійшли ближче . Вони подивились і пішли ,мовчки,спокійно Охоронець у пологовому ,бачив також ,і також нічого не зробив ,він спостерігав ,мовчки,з будівлі . В медичному закладі не було турнікету ? Працівник в медичному закладі не міг хоча б подзвонить у швидку !? ЦЕ ТРАПИЛОСЬ БІЛЯ ЛІКАРНІ ! Неповага до своїх же ,неповага до військового ,який захищав їх та їх сімʼї .Мені соромно та огидно …я не знаю для чого багато людей українських та іноземних гине .Я не знаю за що страждають їх сім’ї. Не доведи Господь чути як твій батько в біді ,в небезпеці,поруч байдужі люди. Не доведи Господь чути крики та стогін від болю. Не доведи Господь чути благання про допомогу . Російське «сафарі» - це наша реальність . Кожен день протягом року люди гинуть,втрачають дім,роботу,близьку людину ,отримують поранення .Реальність, яка торкнулась і моєї сім’ї. Спочатку під час російської окупації мій батько важко постраждав від російського прикладу автомата ,кацапськими руками . Після того він вивозив в неймовірно екстремальних умовах своїх побратимів ,виїжджав на зустріч зі смертю і виривав з її лап своїх братів . Має серйозну травму ,ходить на милицях, і зараз через лапи російського звіра став жертвою «сафарі». Росія - гній ! Горіти вам всім та вашим сімʼям у пеклі тисячоліттями ! Подяки медикам з «швидкої медичної допомоги» ,подяка лікарям в лікарні і всім причиним в допомозі .Подяка всім службам за хоробрість та службу
18:13

Крістіна Синя сейчас в Херсонская область, Херсон. Мій батько жертва російського «сафарі» . Вчора біля 19 години батько повертався додому і зненацька з будівлі лікарні цілеспрямовано дрон підлітає до нього та робить «скид» . Батько отримує поранення ,дзвонить мені,я викликаю швидку допомогу,батько кличе на допомогу, але у відповідь - тиша . Тиша від людей ,які були поряд і бачили його .Байдужість в дії та в голосі після того як вони підійшли ближче . Вони подивились і пішли ,мовчки,спокійно Охоронець у пологовому ,бачив також ,і також нічого не зробив ,він спостерігав ,мовчки,з будівлі . В медичному закладі не було турнікету ? Працівник в медичному закладі не міг хоча б подзвонить у швидку !? ЦЕ ТРАПИЛОСЬ БІЛЯ ЛІКАРНІ ! Неповага до своїх же ,неповага до військового ,який захищав їх та їх сімʼї .Мені соромно та огидно …я не знаю для чого багато людей українських та іноземних гине .Я не знаю за що страждають їх сім’ї. Не доведи Господь чути як твій батько в біді ,в небезпеці,поруч байдужі люди. Не доведи Господь чути крики та стогін від болю. Не доведи Господь чути благання про допомогу . Російське «сафарі» - це наша реальність . Кожен день протягом року люди гинуть,втрачають дім,роботу,близьку людину ,отримують поранення .Реальність, яка торкнулась і моєї сім’ї. Спочатку під час російської окупації мій батько важко постраждав від російського прикладу автомата ,кацапськими руками . Після того він вивозив в неймовірно екстремальних умовах своїх побратимів ,виїжджав на зустріч зі смертю і виривав з її лап своїх братів . Має серйозну травму ,ходить на милицях, і зараз через лапи російського звіра став жертвою «сафарі». Росія - гній ! Горіти вам всім та вашим сімʼям у пеклі тисячоліттями ! Подяки медикам з «швидкої медичної допомоги» ,подяка лікарям в лікарні і всім причиним в допомозі .Подяка всім службам за хоробрість та службу

жозефина бонапард

36,027 次观看 • 10 个月前

Лінтяй. Блогер. Монах. Бармен. Хортиця. Святоша. Батя. Шустрий. Далі… Кожен із нас має власний список імен. Їх рідко озвучують вголос. Але навіть пошепки вони звучать голосніше за найгучніші гасла. За кожним — маленька історія довжиною в ціле життя. За кожним — не лише сльози і молитви, а й десятки теплих, подекуди неочевидних, але таких важливих історій. Не раз чув, як ті, хто тільки шукає себе у вірі, ставили запитання: чому Ісус пішов на таку жертву? Чому Господь не врятував Свого Сина і дозволив закатувати Його? Чи були сумніви у самого Христа, поки Він ішов на Голгофу? Чи не мав Він бажання кинути Свого хреста, відступити убік, лишити Свою варту і дозволити людству самому відповідати за свої вчинки й рішення? На тринадцятому році війни, думаю, кожен не один десяток разів зважував глибину власної жертви і власної втоми. Кожен замислювався: а чи варті його особисті вчинки такої ціни? Коли світ з’їхав з глузду, а ті, хто мали би бути лідерами, торгують цінностями і життями. І здається, що в абсолютній темряві час завмирає, вимагаючи відповідей. А тоді — у раптовій тиші після важкого бою — раптом чується спів птахів. Або, наче глюк у системі, посеред тіні посадки раптом розцвітає весняна квітка. Над руїною піднімається сонце і оспівує перемогу життя. Тоді посеред сліз оживає любов. Серед слабкості проростають опори. А суворі воїни на мить перетворюються на хлопчаків із веселими очима і азартом у голосі. Це і означає, що Бог говорить до тебе Своєю мовою. Шлях, яким ми йдемо, неймовірно важкий. Для когось, на жаль, він закінчився назавжди, а хтось щойно розпочав свою подорож. Але всі ці дороги сходяться тут — і не просто в молитві та вірі, а в нашій спільній боротьбі за перемогу життя над смертю. Бо життя — сильніше. Бо любов — ніколи не минає. Лего та Іра, Маестро, Кондор, Лєший, Капрал, Боїм, дякую Вам за те, що поділилися своїми історіями. Україна вистоїть. І ми разом із нею. Христос Воскрес!
5:36

Лінтяй. Блогер. Монах. Бармен. Хортиця. Святоша. Батя. Шустрий. Далі… Кожен із нас має власний список імен. Їх рідко озвучують вголос. Але навіть пошепки вони звучать голосніше за найгучніші гасла. За кожним — маленька історія довжиною в ціле життя. За кожним — не лише сльози і молитви, а й десятки теплих, подекуди неочевидних, але таких важливих історій. Не раз чув, як ті, хто тільки шукає себе у вірі, ставили запитання: чому Ісус пішов на таку жертву? Чому Господь не врятував Свого Сина і дозволив закатувати Його? Чи були сумніви у самого Христа, поки Він ішов на Голгофу? Чи не мав Він бажання кинути Свого хреста, відступити убік, лишити Свою варту і дозволити людству самому відповідати за свої вчинки й рішення? На тринадцятому році війни, думаю, кожен не один десяток разів зважував глибину власної жертви і власної втоми. Кожен замислювався: а чи варті його особисті вчинки такої ціни? Коли світ з’їхав з глузду, а ті, хто мали би бути лідерами, торгують цінностями і життями. І здається, що в абсолютній темряві час завмирає, вимагаючи відповідей. А тоді — у раптовій тиші після важкого бою — раптом чується спів птахів. Або, наче глюк у системі, посеред тіні посадки раптом розцвітає весняна квітка. Над руїною піднімається сонце і оспівує перемогу життя. Тоді посеред сліз оживає любов. Серед слабкості проростають опори. А суворі воїни на мить перетворюються на хлопчаків із веселими очима і азартом у голосі. Це і означає, що Бог говорить до тебе Своєю мовою. Шлях, яким ми йдемо, неймовірно важкий. Для когось, на жаль, він закінчився назавжди, а хтось щойно розпочав свою подорож. Але всі ці дороги сходяться тут — і не просто в молитві та вірі, а в нашій спільній боротьбі за перемогу життя над смертю. Бо життя — сильніше. Бо любов — ніколи не минає. Лего та Іра, Маестро, Кондор, Лєший, Капрал, Боїм, дякую Вам за те, що поділилися своїми історіями. Україна вистоїть. І ми разом із нею. Христос Воскрес!

Петро Порошенко

11,238 次观看 • 5 个月前

Спробую відновити, наскільки це можливо, картинку одного епізоду нашої спільної з Веганом роботи. Скоріш за все, це була середина грудня 2023 року, на околицях АКХЗ (див. перше фото). Друге фото – наближення на частину заводу та прилеглої території, де і відбувались події які я опишу далі. "ПКМ" - моя позиція на той момент (там у нас був не тільки ПКМ, але в основному працювали з нього), "Гранатомет" - позиція Вегана з його 40-мм станковим Mk-19. Окремо зазначена точка "Відео" - більш рання позиція з якою у мене зберігся відеозапис (теж додається), який дозволяє оцінити прилеглу місцевість (коли я спрямовую камеру і кажу що "десь там підори" - це і є напрямок на той самий шматок посадки, позначений як "10 русских"). В той самий день мало того, що на дворі були зима і дубак, так ще й цього прекрасного дня ліг особливо густий туман, який нехай і не перетворив погоду на нельотну, але зробив польоти дронів на кілька годин абсолютно безглуздим заняттям через нульову видимість. Росіяни, вже поклавши сотні трупів кількома шарами в одних і тих же місцях, навчились на своїх помилках користуватися погодою і відповідно вирішили на повну використати густий туман - відразу на кількох напрямках висунулося по відділенню піхоти, в тому числі і в секторі, який я посилено моніторив з позиції "ПКМ". Але ось хоч ПКМ у нас і був, але планки Пікаттіні на нього ще не було, і можна було замість точної стрільби по тепловізійному прицілу тільки дуже приблизно навалити по орієнтирах - тобто просто трохи залякати відділення піхоти і змусити їх залягти, але не вбити нікого. Мене це не влаштувало, багато в чому з егоїстичних мотивів - якщо це відділення прорветься на завод і досидить на ньому до ночі, то чергувати вночі буде дуже страшно. З ненульовою ймовірністю хтось із цих циркачів, уже перебуваючи на заводі, пролізе під покровом ночі та туману через рідкий ланцюг СПшек вглиб заводу, заляже там і потім розстріляє когось із нас у спину в найнесподіванішому місці. Для вирішення цієї проблеми я зв'язався з Веганом по рації і запропонував йому попрацювати разом - я з теплаком даю йому коригування на відділення піхоти, яке лізе у повний ріст по посадці і взагалі нічого не боїться, а він їх знищує. Було дві проблеми - від найпершого в ланцюжку росіянина до кута паркану з нашою СПшкою було десятка три метрів, і з огляду на складний рельєф Веган міг би легко влучити і в наших. До того ж кількість 40-мм гранат була дуже обмежена, і промазати означало втратити шанс їх вбити. Так що коли після пари пристрілювальних гранат настав час приймати рішення, чи давати по цій пристрілці повноцінну чергу, я візуалізував еліпс розсіювання, наклав на нього гауссіану і зайнявся іншою ментальною гімнастикою, щоб ну хоч якось на око прикинути ймовірність що черга полетить куди треба. В результаті я вирішив, що ризик виправданий, а в снайперські здібності Вегана я вірю, я дав йому відмашку і він пустив довгу чергу 40-мм HEDP, які практично ідеально лягли вздовж посадки. Частина цих гранат вибухнула в кронах дерев, частина - вже на землі, а одна граната, судячи з усього, взагалі потрапила прямо в підара, враховуючи, що з одного силуета полетіло багато теплих бризок. В результаті звідти змогли втікти лише три російських піхотинця – більш ніж за дві доби мого чергування на цій позиції звідти більше ніхто так і не виповз, і нашій ділянці заводу туманний прорив більше не загрожував. Найсумніше те що відеофіксації не було, тому що дрони не літали, доповідь хоча б по радійці про ворожі втрати я теж не зробив, тому що з самого початку просто бачив що пішли троє, і думав що може бути решта семеро просто залягли і вийдуть з посадки пізніше. Тільки через пару діб, коли і дрони відновили регулярні польоти, я зрозумів, що ці семеро зайвохромосомних самураїв просто померли прямо на місці. За один тільки цей епізод масового геноциду русні за одне натискання гашетки я б йому дав грамоту типу "ніхуя собі ти рекс", бо інших людей які могли б повторити таку ювелірну роботу я не знаю.
0:40

Спробую відновити, наскільки це можливо, картинку одного епізоду нашої спільної з Веганом роботи. Скоріш за все, це була середина грудня 2023 року, на околицях АКХЗ (див. перше фото). Друге фото – наближення на частину заводу та прилеглої території, де і відбувались події які я опишу далі. "ПКМ" - моя позиція на той момент (там у нас був не тільки ПКМ, але в основному працювали з нього), "Гранатомет" - позиція Вегана з його 40-мм станковим Mk-19. Окремо зазначена точка "Відео" - більш рання позиція з якою у мене зберігся відеозапис (теж додається), який дозволяє оцінити прилеглу місцевість (коли я спрямовую камеру і кажу що "десь там підори" - це і є напрямок на той самий шматок посадки, позначений як "10 русских"). В той самий день мало того, що на дворі були зима і дубак, так ще й цього прекрасного дня ліг особливо густий туман, який нехай і не перетворив погоду на нельотну, але зробив польоти дронів на кілька годин абсолютно безглуздим заняттям через нульову видимість. Росіяни, вже поклавши сотні трупів кількома шарами в одних і тих же місцях, навчились на своїх помилках користуватися погодою і відповідно вирішили на повну використати густий туман - відразу на кількох напрямках висунулося по відділенню піхоти, в тому числі і в секторі, який я посилено моніторив з позиції "ПКМ". Але ось хоч ПКМ у нас і був, але планки Пікаттіні на нього ще не було, і можна було замість точної стрільби по тепловізійному прицілу тільки дуже приблизно навалити по орієнтирах - тобто просто трохи залякати відділення піхоти і змусити їх залягти, але не вбити нікого. Мене це не влаштувало, багато в чому з егоїстичних мотивів - якщо це відділення прорветься на завод і досидить на ньому до ночі, то чергувати вночі буде дуже страшно. З ненульовою ймовірністю хтось із цих циркачів, уже перебуваючи на заводі, пролізе під покровом ночі та туману через рідкий ланцюг СПшек вглиб заводу, заляже там і потім розстріляє когось із нас у спину в найнесподіванішому місці. Для вирішення цієї проблеми я зв'язався з Веганом по рації і запропонував йому попрацювати разом - я з теплаком даю йому коригування на відділення піхоти, яке лізе у повний ріст по посадці і взагалі нічого не боїться, а він їх знищує. Було дві проблеми - від найпершого в ланцюжку росіянина до кута паркану з нашою СПшкою було десятка три метрів, і з огляду на складний рельєф Веган міг би легко влучити і в наших. До того ж кількість 40-мм гранат була дуже обмежена, і промазати означало втратити шанс їх вбити. Так що коли після пари пристрілювальних гранат настав час приймати рішення, чи давати по цій пристрілці повноцінну чергу, я візуалізував еліпс розсіювання, наклав на нього гауссіану і зайнявся іншою ментальною гімнастикою, щоб ну хоч якось на око прикинути ймовірність що черга полетить куди треба. В результаті я вирішив, що ризик виправданий, а в снайперські здібності Вегана я вірю, я дав йому відмашку і він пустив довгу чергу 40-мм HEDP, які практично ідеально лягли вздовж посадки. Частина цих гранат вибухнула в кронах дерев, частина - вже на землі, а одна граната, судячи з усього, взагалі потрапила прямо в підара, враховуючи, що з одного силуета полетіло багато теплих бризок. В результаті звідти змогли втікти лише три російських піхотинця – більш ніж за дві доби мого чергування на цій позиції звідти більше ніхто так і не виповз, і нашій ділянці заводу туманний прорив більше не загрожував. Найсумніше те що відеофіксації не було, тому що дрони не літали, доповідь хоча б по радійці про ворожі втрати я теж не зробив, тому що з самого початку просто бачив що пішли троє, і думав що може бути решта семеро просто залягли і вийдуть з посадки пізніше. Тільки через пару діб, коли і дрони відновили регулярні польоти, я зрозумів, що ці семеро зайвохромосомних самураїв просто померли прямо на місці. За один тільки цей епізод масового геноциду русні за одне натискання гашетки я б йому дав грамоту типу "ніхуя собі ти рекс", бо інших людей які могли б повторити таку ювелірну роботу я не знаю.

Alex

59,962 次观看 • 1 年前

Сьогодні Андрій Парубій зібрав на свій останній Майдан тисячі українців… Комендант Майдану. Командир сотень Самооборони. Пам’ятаю, як ми разом у 2013-му стояли на морозному Майдані, і Андрій пригощав усіх гречкою з тушонкою. А коли біля сцени залишалося менше тисячі людей, він підтримував їхній дух і був поруч. Він вірив, що Майдан вистоїть, і його мрія здійснилася. За це росія назвала Андрія ворогом. Бо він був символом Майдану. А згодом став справжнім провідником нації. Як і Степана Бандеру, на жаль, його знайшла російська куля. І це не випадковий збіг. Розбудова української Армії. Прийняття Закону про мову. Квоти на українську музику й кіно, обов’язковий переклад у кінотеатрах. Підтримка української книжки, Книжковий Арсенал, Львівський форум. Його внесок у всі ці націєтворчі справи важко переоцінити. За добу він зібрав Верховну Раду, і ми забезпечили голосування за звернення до Вселенського Патріарха щодо надання Томосу. Тоді ми отримали більше, ніж конституційну більшість. І це голосування вів Андрій Парубій, бо він розумів значення нашої віри. Ми разом проголосували зміни до Конституції в частині обов’язковості руху України до ЄС і НАТО. І за це все його ненавиділа росія. Андрій мріяв, щоб у Києві були проспекти Степана Бандери та Романа Шухевича. Наша київська команда “Європейської Солідарності” втілила це в життя. Андрій мріяв, щоб Армія, Мова і Віра стали основою нашої держави й жили серед українського народу. Ми мусимо зробити так, щоб і ця його мрія здійснилася. Андрій був справжнім другом, вірним бойовим товаришем. Дуже мудрою й вихованою людиною. Андрій, дорогий Володимире Івановичу, був великим сином. Андрій був великим чоловіком і великим батьком, дорога пані Уляно. Андрій був справжнім українцем. Коли росіяни кажуть, що почали війну, щоб «денацифікувати» Україну, вони мали на увазі саме це: убити найкращих синів України, серед яких Андрій Парубій. Сьогодні за Андрієм плаче не тільки Майдан і Львів. За ним плаче вся Україна. Дякую тобі, Андрію…
10:46

Сьогодні Андрій Парубій зібрав на свій останній Майдан тисячі українців… Комендант Майдану. Командир сотень Самооборони. Пам’ятаю, як ми разом у 2013-му стояли на морозному Майдані, і Андрій пригощав усіх гречкою з тушонкою. А коли біля сцени залишалося менше тисячі людей, він підтримував їхній дух і був поруч. Він вірив, що Майдан вистоїть, і його мрія здійснилася. За це росія назвала Андрія ворогом. Бо він був символом Майдану. А згодом став справжнім провідником нації. Як і Степана Бандеру, на жаль, його знайшла російська куля. І це не випадковий збіг. Розбудова української Армії. Прийняття Закону про мову. Квоти на українську музику й кіно, обов’язковий переклад у кінотеатрах. Підтримка української книжки, Книжковий Арсенал, Львівський форум. Його внесок у всі ці націєтворчі справи важко переоцінити. За добу він зібрав Верховну Раду, і ми забезпечили голосування за звернення до Вселенського Патріарха щодо надання Томосу. Тоді ми отримали більше, ніж конституційну більшість. І це голосування вів Андрій Парубій, бо він розумів значення нашої віри. Ми разом проголосували зміни до Конституції в частині обов’язковості руху України до ЄС і НАТО. І за це все його ненавиділа росія. Андрій мріяв, щоб у Києві були проспекти Степана Бандери та Романа Шухевича. Наша київська команда “Європейської Солідарності” втілила це в життя. Андрій мріяв, щоб Армія, Мова і Віра стали основою нашої держави й жили серед українського народу. Ми мусимо зробити так, щоб і ця його мрія здійснилася. Андрій був справжнім другом, вірним бойовим товаришем. Дуже мудрою й вихованою людиною. Андрій, дорогий Володимире Івановичу, був великим сином. Андрій був великим чоловіком і великим батьком, дорога пані Уляно. Андрій був справжнім українцем. Коли росіяни кажуть, що почали війну, щоб «денацифікувати» Україну, вони мали на увазі саме це: убити найкращих синів України, серед яких Андрій Парубій. Сьогодні за Андрієм плаче не тільки Майдан і Львів. За ним плаче вся Україна. Дякую тобі, Андрію…

Петро Порошенко

40,695 次观看 • 1 年前

Прошу максимального розголосу, на превеликий жаль, на сьогоднішній день з цією ситуацією інакше просто неможливо. За цю публікацію і мою позицію мене хочуть вбити. Не потрібно це ігнорувати, це стосується абсолютно кожного, переконувати Вас, я не буду але розумна людина це і так розуміє. Ну що ж, через постійні порушення прав курсантів в Національній академії сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного що у Львові, мені та іншим курсантам довелося звернутися зі спільною заявою до Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по захисту прав військовослужбовців, тому що всі звернення та спроби вирішити проблемні питання в стінах академії були марними, ба більше, за спроби говорити про проблеми ми зустрічалися з тиском від свого керівництва, інколи нас навіть просто ігнорували. Частіше всього ці проблемні питання підіймав я, тому ідея звернутися до ТСК ВРУ була моя, і про це дізналося керівництво, через що я отримав упереджене ставлення, жодного іншого прізвища хто поставив підпис у зверненні до ТСК ВРУ вони не знають до сьогоднішнього дня, крім мене звісно. В перший же тиждень після звернення, на мене заводять два службових розслідування (перевірки), одне тягне за собою кримінальне провадження, інші ж догану та сувору догану, ще через два тижні, ще одне кримінальне провадження - всі ці провадження "шиті білими нитками" через що я і не отримав досі жодної підозри. Але 27 квітня мене було відраховано з академії за "недисциплінованість", недисциплінованим я став за півтори місяці. По академії проводилися безліч перевірок, одна з самих важливих - це розслідування головної інспекції Міністерства оборони України, яка закінчилася 9 липня 2024 року, основним для мене є те, що під час мого відрахування було допущено безліч порушень, в тому числі факт кримінального злочину, грубо кажучи підробка документів. Я подав позов до суду але академія цілеспрямовано затягує цей процес бо знає що програє, чому тягнуть? - бо очільнику академії Павлу Ткачуку лишилося служити згідно його контракту менше року, в його планах піти з посади без скандалу але так не вийде! На відео Ви бачите заступника головного інспектора, який підтверджує виявлені порушення та зловживання в академії посадовими особами, самим цікавим є те, що після цього розслідування міністр оборони звільняє саме головного інспектора а не начальника академії. На сьогоднішній день з керівництва академії ніхто не притягнутий до відповідальності, при тому, що результати та рекомендації по притягненню до відповідальності були надіслані міністру оборони, головнокомандувачу ЗСУ та іншим структурним підрозділам. Хто сприяє уникненню відповідальності генералітету? - висновки робіть самі! Більше того, в академії виявлено розкрадання гуманітарної допомоги, розкрадання бюджетних коштів на понад 44млн гривень, побиття та цькування курсантів, приниження жінок за ознакою статі, неналежне харчування, дизентерія в їдальні, неналежне надання медичної допомоги. Прошу розголосу, станьте променем світла у ці темні часи.
1:23

Прошу максимального розголосу, на превеликий жаль, на сьогоднішній день з цією ситуацією інакше просто неможливо. За цю публікацію і мою позицію мене хочуть вбити. Не потрібно це ігнорувати, це стосується абсолютно кожного, переконувати Вас, я не буду але розумна людина це і так розуміє. Ну що ж, через постійні порушення прав курсантів в Національній академії сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного що у Львові, мені та іншим курсантам довелося звернутися зі спільною заявою до Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по захисту прав військовослужбовців, тому що всі звернення та спроби вирішити проблемні питання в стінах академії були марними, ба більше, за спроби говорити про проблеми ми зустрічалися з тиском від свого керівництва, інколи нас навіть просто ігнорували. Частіше всього ці проблемні питання підіймав я, тому ідея звернутися до ТСК ВРУ була моя, і про це дізналося керівництво, через що я отримав упереджене ставлення, жодного іншого прізвища хто поставив підпис у зверненні до ТСК ВРУ вони не знають до сьогоднішнього дня, крім мене звісно. В перший же тиждень після звернення, на мене заводять два службових розслідування (перевірки), одне тягне за собою кримінальне провадження, інші ж догану та сувору догану, ще через два тижні, ще одне кримінальне провадження - всі ці провадження "шиті білими нитками" через що я і не отримав досі жодної підозри. Але 27 квітня мене було відраховано з академії за "недисциплінованість", недисциплінованим я став за півтори місяці. По академії проводилися безліч перевірок, одна з самих важливих - це розслідування головної інспекції Міністерства оборони України, яка закінчилася 9 липня 2024 року, основним для мене є те, що під час мого відрахування було допущено безліч порушень, в тому числі факт кримінального злочину, грубо кажучи підробка документів. Я подав позов до суду але академія цілеспрямовано затягує цей процес бо знає що програє, чому тягнуть? - бо очільнику академії Павлу Ткачуку лишилося служити згідно його контракту менше року, в його планах піти з посади без скандалу але так не вийде! На відео Ви бачите заступника головного інспектора, який підтверджує виявлені порушення та зловживання в академії посадовими особами, самим цікавим є те, що після цього розслідування міністр оборони звільняє саме головного інспектора а не начальника академії. На сьогоднішній день з керівництва академії ніхто не притягнутий до відповідальності, при тому, що результати та рекомендації по притягненню до відповідальності були надіслані міністру оборони, головнокомандувачу ЗСУ та іншим структурним підрозділам. Хто сприяє уникненню відповідальності генералітету? - висновки робіть самі! Більше того, в академії виявлено розкрадання гуманітарної допомоги, розкрадання бюджетних коштів на понад 44млн гривень, побиття та цькування курсантів, приниження жінок за ознакою статі, неналежне харчування, дизентерія в їдальні, неналежне надання медичної допомоги. Прошу розголосу, станьте променем світла у ці темні часи.

Олександр ПОПОВИЧ

168,188 次观看 • 2 年前

14 грудня — крутий день, коли Україні відкрили шлях до членства в ЄС. Буквально щойно мені зателефонувала посол ЄС в Україні Катерина Матернова. Як же бринів її голос. Це Новина, яку ми так чекали… Новина, яка стала можливою завдяки боротьбі найкращих наших воїнів…Тому дякую за неї всьому українському народові і його Збройним силам. Вікно можливостей було дуже вузьким і коротким. Але нам вдалося. Вдалося кожному, хто про це мріяв. І величезна роль у цьому європейських лідерів, які відстоюють Україну як свою державу. Тому я вдячний кожному з них, хто сказав так, і навіть тому, хто вийшов з залу. Але початок переговорів — це не фініш, а продовження важкої роботи. Шлях до членства — це не спринт, а марафон чи точніше «багатоборство», де від кандидата знадобляться всі сили, навички та вміння. Особливо важливо це під час війни. Але, впевнений, ми здужаємо. Шлях до членства — це не про пафосні заяви та обіцянки, а про чисельні системні та ефективні реформи. Тому шлях до членства — це верховенство права, свобода слова і парламентський плюралізм і всі копенгагенські критерії. Шлях до членства — це не про формальні оцінки в звітах, а дієві кроки з розбудови успішної держави, які відчуватимуть українські громадяни. Шлях до членства — це також про діалог з кожною столицею Обʼєднаної Європи. Це не лише про комфортні столиці, а й про некомфортні. Знаю,10 минулих років було непросто.Ця боротьба почалася під час Революції Гідності. Ми долали подібні виклики і під час укладення Угоди про асоціацію, і в часи боротьби за безвіз. Маємо готуватись і пройти всі етапи цього «євроінтеграційного багатоборства» разом, в одній команді, в дусі справжньої єдності та взаємопідтримки. Щиро вважаю, що прийшов час для прагматичного об’єднання зусиль всіх демократичних сил в рамках коаліції та уряду національної єдності на засадах спільної відповідальності та довіри. Також це і потужний сигнал світу — і союзникам, і нашому ворогові (уявляю собі кислу міну путіна) — про міць та рішучість України боротись та Перемогти. Майбутнє України в ЄС і НАТО з нашою Армією, Мовою та Вірою!
3:23

14 грудня — крутий день, коли Україні відкрили шлях до членства в ЄС. Буквально щойно мені зателефонувала посол ЄС в Україні Катерина Матернова. Як же бринів її голос. Це Новина, яку ми так чекали… Новина, яка стала можливою завдяки боротьбі найкращих наших воїнів…Тому дякую за неї всьому українському народові і його Збройним силам. Вікно можливостей було дуже вузьким і коротким. Але нам вдалося. Вдалося кожному, хто про це мріяв. І величезна роль у цьому європейських лідерів, які відстоюють Україну як свою державу. Тому я вдячний кожному з них, хто сказав так, і навіть тому, хто вийшов з залу. Але початок переговорів — це не фініш, а продовження важкої роботи. Шлях до членства — це не спринт, а марафон чи точніше «багатоборство», де від кандидата знадобляться всі сили, навички та вміння. Особливо важливо це під час війни. Але, впевнений, ми здужаємо. Шлях до членства — це не про пафосні заяви та обіцянки, а про чисельні системні та ефективні реформи. Тому шлях до членства — це верховенство права, свобода слова і парламентський плюралізм і всі копенгагенські критерії. Шлях до членства — це не про формальні оцінки в звітах, а дієві кроки з розбудови успішної держави, які відчуватимуть українські громадяни. Шлях до членства — це також про діалог з кожною столицею Обʼєднаної Європи. Це не лише про комфортні столиці, а й про некомфортні. Знаю,10 минулих років було непросто.Ця боротьба почалася під час Революції Гідності. Ми долали подібні виклики і під час укладення Угоди про асоціацію, і в часи боротьби за безвіз. Маємо готуватись і пройти всі етапи цього «євроінтеграційного багатоборства» разом, в одній команді, в дусі справжньої єдності та взаємопідтримки. Щиро вважаю, що прийшов час для прагматичного об’єднання зусиль всіх демократичних сил в рамках коаліції та уряду національної єдності на засадах спільної відповідальності та довіри. Також це і потужний сигнал світу — і союзникам, і нашому ворогові (уявляю собі кислу міну путіна) — про міць та рішучість України боротись та Перемогти. Майбутнє України в ЄС і НАТО з нашою Армією, Мовою та Вірою!

Петро Порошенко

55,582 次观看 • 2 年前

Ми живемо в різних Українах. Одна — воює і робить усе, щоб захистити Україну, а друга — знищує політичних опонентів і послаблює державу, перешкоджає руху в Європейський Союз. Цей судовий процес, де ми доводимо незаконність та неконституційність санкцій, триває вже 8 місяців. Представники влади не мають що сказати: ні суду, ні суспільству. Вони мають одну тактику: затягнути час, щоб встигнути сфабрикувати докази. Увесь цей час я не маю змоги повноцінно допомагати війську, фінансувати виробництво та закупівлю техніки для фронту. Представники влади, відповідно до закону, протягом 15 днів мали надати всі докази, які вони мають. Натомість відбувається абсурд, коли суд вводять в оману, спеціально засекречують докази, позбавляючи мене права захисту, а суддів — можливості ухвалити необхідні рішення. Також представники влади заважають нам додати до справи документи Єврокомісії, Європарламенту та Ради Європи, які засвідчують злочини влади. У них ідеться про неприпустимість використання санкцій проти політичних опонентів. На свій захист ми подали висновки органів Європейського Союзу щодо незаконних санкцій проти лідера опозиції, але з подивом почули від Офісу Президента, що це не є доказом. Це може свідчити лише про одне: вони бояться залучати міжнародні документи, які засвідчують злочини української влади. Ми надали суду резолюцію Європарламенту 2025 року, де чорним по білому написано про неприпустимість використання санкцій проти політичних опонентів. Про те, що дії влади перешкоджають інтеграції України в Європейський Союз. Зараз представники влади кажуть, що ми мали подати цей документ 18 липня, хоча Європарламент ухвалив його 8 вересня. Це просто смішно. Принциповим, ключовим, першим кластером для вступу в ЄС є fundamentals — верховенство права. А застосування санкцій проти політичних опонентів є несумісним з демократією і з прагненням українського народу до вступу в ЄС. Ми також надали Меморандум омбудсмена Ради Європи, який належить до органів Ради Європи. Він підтверджує, що під час псевдоголосування РНБО не мало жодної аргументації щодо застосування санкцій. Неодмінною складовою їх застосування проти громадян України є висновок представника України у Раді Європи. Перше: омбудсмен Ради Європи не згодний з цим висновком, про що йдеться в меморандумі. Друге: представник надала цей висновок у день, коли рішення було проголосоване, коли це все було оприлюднене і вже прокоментоване президентом. А вже потім був надісланий висновок. Ми вперше мали можливість ознайомитися з умістом електронного диска, який є доказом представників влади. Він був створений 13 числа, через добу після того, коли були проголосовані санкції. Ми побачили, що там уже виправлений весь злочинний зміст, який був нібито доказом для членів РНБО. Ці аргументації були довезені через добу, тому що їх фальсифікували. Отже РНБО голосували без доказів. Сьогодні вийшла стаття у всесвітньовідомому виданні Politico, де прямо наголошено, що санкції проти політичних опонентів, які застосовує українська влада, є неприйнятними. Ні для демократії, ні для країни, яка претендує на вступ до Європейського Союзу. Обурює, що Мінекономіки надали фактично в попередній робочий день докази, які мали б бути подані 8 місяців тому. Цим вони позбавляють мене можливості захищатися, а суд — ухвалити необхідні рішення. Ці документи в Мінекономіки надійшли від пана Проніна, який обґрунтовано підозрюється в корупції. Йдеться про крадіжку грошей на побудову фортифікаційних споруд на Покровському напрямку. Знову вони намагаються затягнути час та сфабрикувати докази. За необґрунтоване звинувачення, за фальсифікації та брехню, за введення суду в оману і за переслідування опозиції доведеться відповідати. І в решті-решт, хтось має відповісти за перешкоджання вступу України в ЄС.
15:40

Ми живемо в різних Українах. Одна — воює і робить усе, щоб захистити Україну, а друга — знищує політичних опонентів і послаблює державу, перешкоджає руху в Європейський Союз. Цей судовий процес, де ми доводимо незаконність та неконституційність санкцій, триває вже 8 місяців. Представники влади не мають що сказати: ні суду, ні суспільству. Вони мають одну тактику: затягнути час, щоб встигнути сфабрикувати докази. Увесь цей час я не маю змоги повноцінно допомагати війську, фінансувати виробництво та закупівлю техніки для фронту. Представники влади, відповідно до закону, протягом 15 днів мали надати всі докази, які вони мають. Натомість відбувається абсурд, коли суд вводять в оману, спеціально засекречують докази, позбавляючи мене права захисту, а суддів — можливості ухвалити необхідні рішення. Також представники влади заважають нам додати до справи документи Єврокомісії, Європарламенту та Ради Європи, які засвідчують злочини влади. У них ідеться про неприпустимість використання санкцій проти політичних опонентів. На свій захист ми подали висновки органів Європейського Союзу щодо незаконних санкцій проти лідера опозиції, але з подивом почули від Офісу Президента, що це не є доказом. Це може свідчити лише про одне: вони бояться залучати міжнародні документи, які засвідчують злочини української влади. Ми надали суду резолюцію Європарламенту 2025 року, де чорним по білому написано про неприпустимість використання санкцій проти політичних опонентів. Про те, що дії влади перешкоджають інтеграції України в Європейський Союз. Зараз представники влади кажуть, що ми мали подати цей документ 18 липня, хоча Європарламент ухвалив його 8 вересня. Це просто смішно. Принциповим, ключовим, першим кластером для вступу в ЄС є fundamentals — верховенство права. А застосування санкцій проти політичних опонентів є несумісним з демократією і з прагненням українського народу до вступу в ЄС. Ми також надали Меморандум омбудсмена Ради Європи, який належить до органів Ради Європи. Він підтверджує, що під час псевдоголосування РНБО не мало жодної аргументації щодо застосування санкцій. Неодмінною складовою їх застосування проти громадян України є висновок представника України у Раді Європи. Перше: омбудсмен Ради Європи не згодний з цим висновком, про що йдеться в меморандумі. Друге: представник надала цей висновок у день, коли рішення було проголосоване, коли це все було оприлюднене і вже прокоментоване президентом. А вже потім був надісланий висновок. Ми вперше мали можливість ознайомитися з умістом електронного диска, який є доказом представників влади. Він був створений 13 числа, через добу після того, коли були проголосовані санкції. Ми побачили, що там уже виправлений весь злочинний зміст, який був нібито доказом для членів РНБО. Ці аргументації були довезені через добу, тому що їх фальсифікували. Отже РНБО голосували без доказів. Сьогодні вийшла стаття у всесвітньовідомому виданні Politico, де прямо наголошено, що санкції проти політичних опонентів, які застосовує українська влада, є неприйнятними. Ні для демократії, ні для країни, яка претендує на вступ до Європейського Союзу. Обурює, що Мінекономіки надали фактично в попередній робочий день докази, які мали б бути подані 8 місяців тому. Цим вони позбавляють мене можливості захищатися, а суд — ухвалити необхідні рішення. Ці документи в Мінекономіки надійшли від пана Проніна, який обґрунтовано підозрюється в корупції. Йдеться про крадіжку грошей на побудову фортифікаційних споруд на Покровському напрямку. Знову вони намагаються затягнути час та сфабрикувати докази. За необґрунтоване звинувачення, за фальсифікації та брехню, за введення суду в оману і за переслідування опозиції доведеться відповідати. І в решті-решт, хтось має відповісти за перешкоджання вступу України в ЄС.

Петро Порошенко

11,407 次观看 • 1 年前

Зараз в соцмережах популярне відео, де війський з одеського ТЦК дає підзатильника якомусь підлітку в помаранчевій футболці. І у багатьох це відео викликає обурення, що от мовляв військовий дає ляща підлітку. Як це так? Це ж всього навсього «дитинка», як так можна?! І одна справа коли цю істерію за «мальчіком» влаштовує проватна, проухилянтська та проросійська публіка, то це ще зрозуміло. Але цій істериці піддались і значна частина проукраїнських громадян. То ж тут треба показати всю картину. Давайте розбиратись. На тому популярному відео, де військовий дає тягла підлітку в помаранчевій футболці показано лише той момент, коли військовий почав проводити освітні заходи. Але не показано що було ДО того. А ДО того цей підліток кидає каміння в авто з українськими військовими, які їдуть містом. І про це нас інформує один з блогерів на імʼя «ЛілТрамп» - який є схоже координатором цього підлітка. Зазначений блогер на імʼя «ЛілТрамп» знаходиться за кордоном і сприяє, звісно ж за гроші, незаконному перетину кордону проросійським громадянам та просто ухилянтам. А також, судячи з відео координує напади на українських військових. Подивіться уважно на відео, на ньому цей «ЛілТрамп» сам відкрито визнає що той «бєдний мальчік» кидає каміння в автобус з ТЦК, що з того все і почалось! І це важливо для розуміння ситуації. Далі більше, цьому мальчіку в помаранчевій футболці хтось за кадром передає гроші, і той «мальчік» довольний і радісний дякує «ЛілТрампу». І взагалі подивіться на слова Мальчіка: «спасібо ЛілТрамп за вознаграждєніє - старался чісто для тєбя». І давайте казати чесно оце: «старался чісто для тєбя» це - шукав конфлікту з тцк щоб записати відео для іпсохі росіян. Думаю і сценарій і винагорода були обговорені до події. Старался виконати завдання поставлене цим «ЛилТрампом». Мальчік в футболці, як видно з цього відео, не є жертвою сваволі поганого військового, а є добровільним помічником у проведення проросійських інформаційно - психологічних операцій з метою розгойдування антимобілізаційних і антидержавних настроїв. З батьками цього Мальчіка відповідну бесіду повинні провести відповідні українські безпекові органи, бо сьогодні він за гроші знімає дискредитуючи українських військових відео, а завтра буде палити автівки українських військових. Буде старатись для «ЛілТрампа» чи когось іншого. І передаю привіт одеським ветеранам, які заставили того військового з тцк вибачатись перед цим мальчіком у футболці і перед його батьками. Передайте їм це відео. Хай подивляться І наостанок, не треба мені розповідати що військовому з тцк чи будь якому іншому треба було викликати поліцію для затримання підлітка який кидає каміння у авто. Коли так будете мені писати, подумайте чи часто ви поліцію викликаєте, коли поряд роблять дичину підлітки? І чи стояли б ви спокійно коли по вашому авто кидає камінь малолітній неадекват?!
2:15

Зараз в соцмережах популярне відео, де війський з одеського ТЦК дає підзатильника якомусь підлітку в помаранчевій футболці. І у багатьох це відео викликає обурення, що от мовляв військовий дає ляща підлітку. Як це так? Це ж всього навсього «дитинка», як так можна?! І одна справа коли цю істерію за «мальчіком» влаштовує проватна, проухилянтська та проросійська публіка, то це ще зрозуміло. Але цій істериці піддались і значна частина проукраїнських громадян. То ж тут треба показати всю картину. Давайте розбиратись. На тому популярному відео, де військовий дає тягла підлітку в помаранчевій футболці показано лише той момент, коли військовий почав проводити освітні заходи. Але не показано що було ДО того. А ДО того цей підліток кидає каміння в авто з українськими військовими, які їдуть містом. І про це нас інформує один з блогерів на імʼя «ЛілТрамп» - який є схоже координатором цього підлітка. Зазначений блогер на імʼя «ЛілТрамп» знаходиться за кордоном і сприяє, звісно ж за гроші, незаконному перетину кордону проросійським громадянам та просто ухилянтам. А також, судячи з відео координує напади на українських військових. Подивіться уважно на відео, на ньому цей «ЛілТрамп» сам відкрито визнає що той «бєдний мальчік» кидає каміння в автобус з ТЦК, що з того все і почалось! І це важливо для розуміння ситуації. Далі більше, цьому мальчіку в помаранчевій футболці хтось за кадром передає гроші, і той «мальчік» довольний і радісний дякує «ЛілТрампу». І взагалі подивіться на слова Мальчіка: «спасібо ЛілТрамп за вознаграждєніє - старался чісто для тєбя». І давайте казати чесно оце: «старался чісто для тєбя» це - шукав конфлікту з тцк щоб записати відео для іпсохі росіян. Думаю і сценарій і винагорода були обговорені до події. Старался виконати завдання поставлене цим «ЛилТрампом». Мальчік в футболці, як видно з цього відео, не є жертвою сваволі поганого військового, а є добровільним помічником у проведення проросійських інформаційно - психологічних операцій з метою розгойдування антимобілізаційних і антидержавних настроїв. З батьками цього Мальчіка відповідну бесіду повинні провести відповідні українські безпекові органи, бо сьогодні він за гроші знімає дискредитуючи українських військових відео, а завтра буде палити автівки українських військових. Буде старатись для «ЛілТрампа» чи когось іншого. І передаю привіт одеським ветеранам, які заставили того військового з тцк вибачатись перед цим мальчіком у футболці і перед його батьками. Передайте їм це відео. Хай подивляться І наостанок, не треба мені розповідати що військовому з тцк чи будь якому іншому треба було викликати поліцію для затримання підлітка який кидає каміння у авто. Коли так будете мені писати, подумайте чи часто ви поліцію викликаєте, коли поряд роблять дичину підлітки? І чи стояли б ви спокійно коли по вашому авто кидає камінь малолітній неадекват?!

Vitalii «Donetsk» Ovcharenko 🇺🇦

157,446 次观看 • 1 个月前

Звернення до українських та міжнародних ЗМІ Дорогі друзі, сьогодні я хочу попросити вас про допомогу та привернути увагу до ситуації, яка, на мою думку, заслуговує на широкий міжнародний розголос. Йдеться про мого друга Генрі Henry 🦩 🇩🇪🇪🇺🇺🇦 , який протягом багатьох років регулярно проводив акції протесту перед Російським домом у Берліні, відкрито висловлюючи свою підтримку Україні та критикуючи російську політику. Наразі, за його словами, проти нього було подано вже 92 заяви до поліції. Значна частина цих заяв, як він стверджує, пов’язана з конфліктами зі співробітниками Російського дому та містить звинувачення в образах, тілесних ушкодженнях та інших правопорушеннях. Проблема полягає в тому, що велика кількість заяв поступово формує значний обсяг матеріалів у поліцейській справі Генрі. У результаті він побоюється, що його починають сприймати не як громадянина, який реалізує своє право на мирний протест, а як правопорушника. Генрі вважає, що таким чином проти нього може використовуватися система правосуддя та адміністративні механізми. На його думку, це може бути частиною ширшої стратегії залякування та тиску на людей, які відкрито підтримують Україну та виступають проти російської агресії. Особливо тривожним є випадок, який стався з його партнеркою Аннетт. Під час ситуації, пов’язаної із закриттям Російського дому, вона, за її словами, була силоміць відкинута до стіни та отримала травму зап’ястя. За словами Генрі та Аннетт, вони лише хотіли відкрити пляшку шампанського, щоб відзначити закриття установи, і зробити кілька фотографій. Відео та додаткові матеріали щодо цієї ситуації я додаю нижче. Але ця історія важлива не лише через конкретний конфлікт. Вона порушує набагато ширше питання: чи можуть демократичні правові системи використовуватися для тиску на людей, які відкрито підтримують Україну та виступають проти російської агресії? Ми повинні дуже уважно стежити за тим, щоб право на свободу слова та мирний протест залишалося захищеним навіть у складних і конфліктних ситуаціях. Тому я звертаюся до українських журналістів, редакцій та медіа: Будь ласка, зверніть увагу на цю історію. Розслідуйте її. Розкажіть про те, що сталося з Генрі та Аннетт, і, за можливості, поспілкуйтеся з усіма сторонами конфлікту. Я також прошу передати цю інформацію міжнародним медіа. Не можна залишати подібні випадки без уваги. Люди, які підтримують Україну та виступають проти російської агресії, повинні мати можливість робити це без страху перед переслідуванням чи залякуванням. Будь ласка, допоможіть поширити цю історію. Дякую кожному, хто зверне на неї увагу, поширить інформацію або допоможе донести її до журналістів та міжнародних медіа. Ось ще посилання на прес-матеріали німецькою мовою. Якщо буде потрібно, можна скористатися Google Перекладачем. UNITED24 Media UNITED24
3:07

Звернення до українських та міжнародних ЗМІ Дорогі друзі, сьогодні я хочу попросити вас про допомогу та привернути увагу до ситуації, яка, на мою думку, заслуговує на широкий міжнародний розголос. Йдеться про мого друга Генрі Henry 🦩 🇩🇪🇪🇺🇺🇦 , який протягом багатьох років регулярно проводив акції протесту перед Російським домом у Берліні, відкрито висловлюючи свою підтримку Україні та критикуючи російську політику. Наразі, за його словами, проти нього було подано вже 92 заяви до поліції. Значна частина цих заяв, як він стверджує, пов’язана з конфліктами зі співробітниками Російського дому та містить звинувачення в образах, тілесних ушкодженнях та інших правопорушеннях. Проблема полягає в тому, що велика кількість заяв поступово формує значний обсяг матеріалів у поліцейській справі Генрі. У результаті він побоюється, що його починають сприймати не як громадянина, який реалізує своє право на мирний протест, а як правопорушника. Генрі вважає, що таким чином проти нього може використовуватися система правосуддя та адміністративні механізми. На його думку, це може бути частиною ширшої стратегії залякування та тиску на людей, які відкрито підтримують Україну та виступають проти російської агресії. Особливо тривожним є випадок, який стався з його партнеркою Аннетт. Під час ситуації, пов’язаної із закриттям Російського дому, вона, за її словами, була силоміць відкинута до стіни та отримала травму зап’ястя. За словами Генрі та Аннетт, вони лише хотіли відкрити пляшку шампанського, щоб відзначити закриття установи, і зробити кілька фотографій. Відео та додаткові матеріали щодо цієї ситуації я додаю нижче. Але ця історія важлива не лише через конкретний конфлікт. Вона порушує набагато ширше питання: чи можуть демократичні правові системи використовуватися для тиску на людей, які відкрито підтримують Україну та виступають проти російської агресії? Ми повинні дуже уважно стежити за тим, щоб право на свободу слова та мирний протест залишалося захищеним навіть у складних і конфліктних ситуаціях. Тому я звертаюся до українських журналістів, редакцій та медіа: Будь ласка, зверніть увагу на цю історію. Розслідуйте її. Розкажіть про те, що сталося з Генрі та Аннетт, і, за можливості, поспілкуйтеся з усіма сторонами конфлікту. Я також прошу передати цю інформацію міжнародним медіа. Не можна залишати подібні випадки без уваги. Люди, які підтримують Україну та виступають проти російської агресії, повинні мати можливість робити це без страху перед переслідуванням чи залякуванням. Будь ласка, допоможіть поширити цю історію. Дякую кожному, хто зверне на неї увагу, поширить інформацію або допоможе донести її до журналістів та міжнародних медіа. Ось ще посилання на прес-матеріали німецькою мовою. Якщо буде потрібно, можна скористатися Google Перекладачем. UNITED24 Media UNITED24

Berliner Dicker 🐾

27,027 次观看 • 20 天前

Прокурор зачитує переписку між Єрмаком та "гадалкою" Веронікою Анікієвич “Вероніка Феншуй” за 24 грудня 2025, яка радить йому виїхати за кордон Вероніка Феншуй: Я сьогодні дуже зла. Тому заздалегідь прошу вибачення за різкість, але, з іншого боку, можливо, моя різкість налаштує вас на іншу хвилю. Усе починається зі слів, які ми говоримо собі та іншим. Ви протягом останніх місяців не ескалюєте, відповідаєте на нападки й побиття, не відповідаєте. Ескалюють вони, ви дозволяєте цьому бути. Ні про яку ескалацію тут не йдеться, якщо ви почнете щось робити, то це не ескалація, а елементарна самооборона, але ви цього не робите. Вас обох кошмарять психологічно, ви мовчите. З кожною новою історією, новим колом ситуація погіршується, але ви мовчите. Що повинно ще статися, щоб ви почали діяти, і він почав діяти? У нього з'їли всіх його людей, він мовчить. Коли вони доїдять вас, почнуть їсти його, запевняю вас. Якщо продовжувати стратегію страуса, то так і буде. Ви готові принести себе в жертву тільки, щоб бути для нього хорошими? Вони не залишать вас і його в спокої. Їм потрібна влада. Якщо ви їх не зупините, то вони її отримають. Питання в тому, що будете робити ви, і де ви будете? Ситуація така, що або ви, або вас. Далі Єрмак у відповідь на це повідомлення пише: "Фіала, Українська правда, Ткач, Мусаєва, Желєзняк, Арахамія, Гончаренко. Я готовий на все. Я на все готовий. Завтра готовий". Вероніка Феншуй відповідає йому: Ви зараз турбуєтеся про папір і про арешт на якийсь відносно короткий час. Це, звісно, неприємно, ніхто з цим не сперечається. Але на зараз у вас є друг, гарант, немає серйозних доказів, після чого у вас з'являється моральне і юридичне право їх знищувати. Але якщо вони отримають владу, то вони тоді будуть діяти більш серйозно, і не буде друга, гаранта і більше повноважень. І найкраще буде, це якщо ви встигнете і зможете виїхати за кордон. Подумайте над цим і над тим, що якби вас зараз повернули на 1-2 місяці назад, то ви напевно б діяли зовсім по-іншому. Ось якщо запускати цю ситуацію, і далі через час буде приблизно так само.
2:01

Прокурор зачитує переписку між Єрмаком та "гадалкою" Веронікою Анікієвич “Вероніка Феншуй” за 24 грудня 2025, яка радить йому виїхати за кордон Вероніка Феншуй: Я сьогодні дуже зла. Тому заздалегідь прошу вибачення за різкість, але, з іншого боку, можливо, моя різкість налаштує вас на іншу хвилю. Усе починається зі слів, які ми говоримо собі та іншим. Ви протягом останніх місяців не ескалюєте, відповідаєте на нападки й побиття, не відповідаєте. Ескалюють вони, ви дозволяєте цьому бути. Ні про яку ескалацію тут не йдеться, якщо ви почнете щось робити, то це не ескалація, а елементарна самооборона, але ви цього не робите. Вас обох кошмарять психологічно, ви мовчите. З кожною новою історією, новим колом ситуація погіршується, але ви мовчите. Що повинно ще статися, щоб ви почали діяти, і він почав діяти? У нього з'їли всіх його людей, він мовчить. Коли вони доїдять вас, почнуть їсти його, запевняю вас. Якщо продовжувати стратегію страуса, то так і буде. Ви готові принести себе в жертву тільки, щоб бути для нього хорошими? Вони не залишать вас і його в спокої. Їм потрібна влада. Якщо ви їх не зупините, то вони її отримають. Питання в тому, що будете робити ви, і де ви будете? Ситуація така, що або ви, або вас. Далі Єрмак у відповідь на це повідомлення пише: "Фіала, Українська правда, Ткач, Мусаєва, Желєзняк, Арахамія, Гончаренко. Я готовий на все. Я на все готовий. Завтра готовий". Вероніка Феншуй відповідає йому: Ви зараз турбуєтеся про папір і про арешт на якийсь відносно короткий час. Це, звісно, неприємно, ніхто з цим не сперечається. Але на зараз у вас є друг, гарант, немає серйозних доказів, після чого у вас з'являється моральне і юридичне право їх знищувати. Але якщо вони отримають владу, то вони тоді будуть діяти більш серйозно, і не буде друга, гаранта і більше повноважень. І найкраще буде, це якщо ви встигнете і зможете виїхати за кордон. Подумайте над цим і над тим, що якби вас зараз повернули на 1-2 місяці назад, то ви напевно б діяли зовсім по-іншому. Ось якщо запускати цю ситуацію, і далі через час буде приблизно так само.

Останній Капіталіст

14,073 次观看 • 4 个月前

Сьогодні вночі Київ був під ударом балістичних ракет та іранських ударних дронів «Shahed». Це вже третя масована атака за останні три тижні. 4 квітня росіяни вдарили по дитячому майданчику в Кривому Розі, а два тижні тому обстріляли мирне населення міста Суми у Вербну неділю. Серед загиблих і мій близький друг — Юрій Юла. Свій виступ на Міжпарламентській раді Україна — НАТО розпочав зі вшанування пам’яті загиблих від російських ракетних ударів. росія має власну мотивацію, вбиваючи цивільних. Вони хочуть залякати нас, зробити так, щоб українці почали боятися. Але ми не боїмося і не маємо наміру капітулювати. Так само як під час Другої світової війни після нацистських бомбардувань Лондона британці у відповідь об’єдналися проти ворога. По-перше, наш пріоритет — це посилення протиповітряної оборони. Наразі не лише Україна не захищена від російських ракет, а й Європа також. Це означає, що ми повинні разом почати виробляти ракети ППО та балістичні ракети дальньої дії. Нам потрібно збільшити спільне виробництво не в 10, а у 1000 разів. По-друге, ми повинні забезпечити членство України в НАТО. На Бухарестському саміті НАТО у 2008 році нас запевнили, що двері Альянсу для нас відкриті. Якщо вони відкриті, то впустіть нас. Українці не сприймають заяви лідерів деяких країн про те, що настав час переглянути рішення, ухвалені в Бухаресті. Майбутнє України — в НАТО, тому що лише за цієї умови можна зберегти стабільну безпекову ситуацію на континенті. Наше членство в НАТО в інтересах кожного народу, кожної нації, що представлена на Міжпарламентській раді. Тому я пропоную зробити послання парламентарів країн — членів НАТО: Україна має бути запрошена до альянсу на Гаазькому саміті в червні. Саме питання України має бути першочерговим, бо це інвестиція в стабільну безпекову ситуацію на континенті. Але якщо говорити про мир, то в нас є п’ять безкомпромісних пунктів, на які ми ніколи не погодимося: 1. Жодних компромісів щодо територіальної цілісності. 2. Жодних компромісів щодо національного суверенітету та ідентичності. 3. Жодних компромісів щодо нашої обороноздатності. 4. Жодних компромісів щодо санкцій проти росії. 5. Жодних компромісів щодо нашого членства в НАТО. І є ще один пункт, який не стосується наших партнерів: жодних компромісів щодо демократії всередині України. Ми виграли перший етап війни, тому що ми були вільною і демократичною нацією, що боролася проти російського авторитарного режиму путіна. Тому ми не маємо допустити, щоб проти політичних опонентів влада могла запроваджувати незаконні, неконституційні, позасудові та політично вмотивовані санкції. Українці готові до миру, але ми ніколи не повернемося до статусу російської колонії. Перемогти в цій битві ми можемо лише разом. Тільки разом ми зможемо перемогти путіна. І я не сумніваюся, що ми переможемо.
8:35

Сьогодні вночі Київ був під ударом балістичних ракет та іранських ударних дронів «Shahed». Це вже третя масована атака за останні три тижні. 4 квітня росіяни вдарили по дитячому майданчику в Кривому Розі, а два тижні тому обстріляли мирне населення міста Суми у Вербну неділю. Серед загиблих і мій близький друг — Юрій Юла. Свій виступ на Міжпарламентській раді Україна — НАТО розпочав зі вшанування пам’яті загиблих від російських ракетних ударів. росія має власну мотивацію, вбиваючи цивільних. Вони хочуть залякати нас, зробити так, щоб українці почали боятися. Але ми не боїмося і не маємо наміру капітулювати. Так само як під час Другої світової війни після нацистських бомбардувань Лондона британці у відповідь об’єдналися проти ворога. По-перше, наш пріоритет — це посилення протиповітряної оборони. Наразі не лише Україна не захищена від російських ракет, а й Європа також. Це означає, що ми повинні разом почати виробляти ракети ППО та балістичні ракети дальньої дії. Нам потрібно збільшити спільне виробництво не в 10, а у 1000 разів. По-друге, ми повинні забезпечити членство України в НАТО. На Бухарестському саміті НАТО у 2008 році нас запевнили, що двері Альянсу для нас відкриті. Якщо вони відкриті, то впустіть нас. Українці не сприймають заяви лідерів деяких країн про те, що настав час переглянути рішення, ухвалені в Бухаресті. Майбутнє України — в НАТО, тому що лише за цієї умови можна зберегти стабільну безпекову ситуацію на континенті. Наше членство в НАТО в інтересах кожного народу, кожної нації, що представлена на Міжпарламентській раді. Тому я пропоную зробити послання парламентарів країн — членів НАТО: Україна має бути запрошена до альянсу на Гаазькому саміті в червні. Саме питання України має бути першочерговим, бо це інвестиція в стабільну безпекову ситуацію на континенті. Але якщо говорити про мир, то в нас є п’ять безкомпромісних пунктів, на які ми ніколи не погодимося: 1. Жодних компромісів щодо територіальної цілісності. 2. Жодних компромісів щодо національного суверенітету та ідентичності. 3. Жодних компромісів щодо нашої обороноздатності. 4. Жодних компромісів щодо санкцій проти росії. 5. Жодних компромісів щодо нашого членства в НАТО. І є ще один пункт, який не стосується наших партнерів: жодних компромісів щодо демократії всередині України. Ми виграли перший етап війни, тому що ми були вільною і демократичною нацією, що боролася проти російського авторитарного режиму путіна. Тому ми не маємо допустити, щоб проти політичних опонентів влада могла запроваджувати незаконні, неконституційні, позасудові та політично вмотивовані санкції. Українці готові до миру, але ми ніколи не повернемося до статусу російської колонії. Перемогти в цій битві ми можемо лише разом. Тільки разом ми зможемо перемогти путіна. І я не сумніваюся, що ми переможемо.

Петро Порошенко

32,592 次观看 • 1 年前

Сьогодні реалії міжнародної політики складаються таким чином, що 5–6 хвалених менеджерів Офісу Президента, які замкнули на себе всі процеси, явно не справляються з надсерйозними викликами. Увага насамперед прикута до ситуації довкола угоди про корисні копалини між Україною і США та переговорного процесу загалом. Нагадаю, що ідея угоди з копалинами належить президенту Зеленському, який зробив її четвертим пунктом Плану перемоги, озвученого в парламенті і широко підтриманого місцевими радами за вказівкою Банкової. Через відверто непрофесійні підходи Україна втратила можливість зафіксувати параметри цієї угоди у межах політичного меморандуму, на що погоджувалися партнери. Як наслідок, стан підготовки цього документа, який з’явився у пресі, вже викликає серйозне занепокоєння як загроза, зокрема, державному суверенітету та європейській інтеграції. Але водночас саме від цієї угоди залежать як військова, так і фінансова допомога Україні, і навіть співпраця з МВФ, де США відіграють ключову роль. Тому помилки вузького кола непрофесійних осіб ми повинні негайно виправляти. І антиамериканська істерія, яку розгорнули в країні, точно не є конструктивним шляхом напрацювання дипломатичних рішень. Не важко передбачити, що далі будуть спроби перекласти відповідальність на парламент, який традиційно в усьому винен, військових, які нібито «не так воювали», і партнерів, які нібито «зрадили». Тому маю наголосити: найперше потребує серйозних змін і професійного посилення склад української переговорної делегації, яка несе пряму відповідальність за провал американського треку. Час нарешті це визнати. По-друге, у складні моменти історії український парламент відігравав ключову роль. На жаль, наступні два критичні тижні, коли необхідно діяти, парламент і далі працює в закритому режимі, знову в перерві. Причому на чергові канікули він пішов, так і не отримавши відповідей від уряду про зміст та стан підготовки угоди, яка без перебільшення визначає майбутнє України. Ми ініціюємо звернення Верховної Ради до Конгресу США щодо нової резолюції про двопартійну підтримку України в цих умовах як стратегічного партнера. Така резолюція мала б містити гарантії щодо нових пакетів військової та фінансової допомоги та продовження санкцій проти росії. Голова Верховної Ради запевняв, що має особливі стосунки з Майком Джонсоном, називаючи їх «спікерською коаліцією». Тож саме час все це задіяти. Як і інші форми парламентської дипломатії задля гарантій підтримки. Ще гострішою стала потреба зустрічі президента з лідерами усіх фракцій. Тактика ховати голову в пісок себе вичерпала. Неприпустимо, коли про всі важливі новини з переговорів народ України дізнається із закордонних ЗМІ. А всередині країни всіх продовжують занурювати в теплу ванну пропагандистського марафону. У нас є багато пропозицій для американської сторони, які були б вигідні для обох країн як з економічного, так і з безпекового поглядів. Вони посилили б наше стратегічне партнерство зі США і спрацювали б на безпеку Європи та послаблення росії. Наприклад, участь США у газотранспортній системі України, яка мала б залишитися основною для постачання енергоносіїв для Європи всупереч путінським проектом «Північних потоків». Це мало б запрацювати після досягнення справедливого і всеосяжного миру, але вже було б одним з аргументів для його досягнення. Ми вимагаємо, щоб парламент зібрався на термінове засідання та ухвалив відповідне звернення, а уряд надав усю інформацію про стан угоди.
4:31

Сьогодні реалії міжнародної політики складаються таким чином, що 5–6 хвалених менеджерів Офісу Президента, які замкнули на себе всі процеси, явно не справляються з надсерйозними викликами. Увага насамперед прикута до ситуації довкола угоди про корисні копалини між Україною і США та переговорного процесу загалом. Нагадаю, що ідея угоди з копалинами належить президенту Зеленському, який зробив її четвертим пунктом Плану перемоги, озвученого в парламенті і широко підтриманого місцевими радами за вказівкою Банкової. Через відверто непрофесійні підходи Україна втратила можливість зафіксувати параметри цієї угоди у межах політичного меморандуму, на що погоджувалися партнери. Як наслідок, стан підготовки цього документа, який з’явився у пресі, вже викликає серйозне занепокоєння як загроза, зокрема, державному суверенітету та європейській інтеграції. Але водночас саме від цієї угоди залежать як військова, так і фінансова допомога Україні, і навіть співпраця з МВФ, де США відіграють ключову роль. Тому помилки вузького кола непрофесійних осіб ми повинні негайно виправляти. І антиамериканська істерія, яку розгорнули в країні, точно не є конструктивним шляхом напрацювання дипломатичних рішень. Не важко передбачити, що далі будуть спроби перекласти відповідальність на парламент, який традиційно в усьому винен, військових, які нібито «не так воювали», і партнерів, які нібито «зрадили». Тому маю наголосити: найперше потребує серйозних змін і професійного посилення склад української переговорної делегації, яка несе пряму відповідальність за провал американського треку. Час нарешті це визнати. По-друге, у складні моменти історії український парламент відігравав ключову роль. На жаль, наступні два критичні тижні, коли необхідно діяти, парламент і далі працює в закритому режимі, знову в перерві. Причому на чергові канікули він пішов, так і не отримавши відповідей від уряду про зміст та стан підготовки угоди, яка без перебільшення визначає майбутнє України. Ми ініціюємо звернення Верховної Ради до Конгресу США щодо нової резолюції про двопартійну підтримку України в цих умовах як стратегічного партнера. Така резолюція мала б містити гарантії щодо нових пакетів військової та фінансової допомоги та продовження санкцій проти росії. Голова Верховної Ради запевняв, що має особливі стосунки з Майком Джонсоном, називаючи їх «спікерською коаліцією». Тож саме час все це задіяти. Як і інші форми парламентської дипломатії задля гарантій підтримки. Ще гострішою стала потреба зустрічі президента з лідерами усіх фракцій. Тактика ховати голову в пісок себе вичерпала. Неприпустимо, коли про всі важливі новини з переговорів народ України дізнається із закордонних ЗМІ. А всередині країни всіх продовжують занурювати в теплу ванну пропагандистського марафону. У нас є багато пропозицій для американської сторони, які були б вигідні для обох країн як з економічного, так і з безпекового поглядів. Вони посилили б наше стратегічне партнерство зі США і спрацювали б на безпеку Європи та послаблення росії. Наприклад, участь США у газотранспортній системі України, яка мала б залишитися основною для постачання енергоносіїв для Європи всупереч путінським проектом «Північних потоків». Це мало б запрацювати після досягнення справедливого і всеосяжного миру, але вже було б одним з аргументів для його досягнення. Ми вимагаємо, щоб парламент зібрався на термінове засідання та ухвалив відповідне звернення, а уряд надав усю інформацію про стан угоди.

Петро Порошенко

78,010 次观看 • 1 年前

Як політик, мав би приєднатися до потужного хору критики на адресу Трампа, щоби зняти свою порцію вершків. Але як державник, вважаю за потрібне запропонувати перейти від бурхливих емоцій до розсудливого раціо. Час починати дорослу розмову і робити аналіз ситуації, щоб зрозуміти, як нам подолати кризу у стосунках із Сполученими Штатами. Вони залишаються нашим ключовим елементом порятунку держави, і ми ризикуємо це партнерство втратити. А це, в свою чергу, суттєво ускладнить становище України у війні з росією. І Макрон, і Стармер, і врешті сам Зеленський, визнали, що без Америки виграти не можливо, бо доведеться недоречними рейтингами збивати балістику. Отже, на тлі усього сказаного нам потрібна відповідь на питання, як рятувати ситуацію і що робити. Вражає, як показово і дуже швидко перейшли від стратегії і «плану перемоги» до замірів рейтингів, яке є десятим питанням, що, на превеликий жаль чомусь стало головним. Перше, що треба зробити, припинити спілкування з американцями у форматі стадіону, бо ця перепалка йде не на користь Україні, якими б красномовними не були аргументи. Дискусія з Трампом потребує дипломатичної майстерності, тиші і терпіння, достатніх для того, аби не рефлексувати на кожну його заяву. Я з ним працював три роки, я. Знаю, про що кажу. Вдумайтеся, як філігранно очільники Канади, Мексики, Данії і навіть Панами добилися свого в діалозі з Трампом після його приголомшливих і сенсаційних заяв. Подивіться, як акуратно шукає до нього підходи президент Франції. Всі вони вміють тримати емоції в руках. По-друге, владі слід провести роботу над помилками, розібратися, хто із п'яти-шести «потужних» менеджерів не менш «потужно» провалив розбудову стосунків з новою американською адміністрацією. Хто замість того, щоб навести мости, їх попалив? І тепер проблеми влади в комунікаціях із Вашингтоном стали проблемою всієї країни. Наша команда ще в жовтні-листопаді-грудні і січні попереджала про ці проблеми комунікації української влади з командою Трампа. Нас не лише не почули, а навіть намагалася блокувати парламентські поїздки опозиції. Третє, саме тому слід сформувати коло фахових переговорників як для перемовин із США, так і з Євросоюзом, роль та значення якого очевидно зараз зростають, хоча я не бачу навіть теоретичні можливості, коли Євросоюз при всій повазі зміг би нам повною мірою постачати ті обсяги зброї, якими забезпечила нас Сполучені Штати. Якщо у влади є розрахунки, хай їх покажуть і заспокоять суспільство. По-четверте, треба збільшувати роль міжпарламентської дипломатії, і взагалі роль парламенту. Я готовий їхати до Брюсселю чи Вашингтону, аби рятувати ситуацію. І це мають бути інші депутати, фахові дипломати-важковаговики, авторитетні представники громадянського суспільства. Подивіться, яких мастодонтів повиставляли в переговорні групи американці та росіяни. Попри те, що своїми антиконституційними санкціями Зеленський ставить під загрозу зриву мою програму фінансової приватної підтримки Збройних Сил (мені хочуть незаконно і позасудово заборонити як платежі, таr оборонні закупівлі), за минулий тиждень я побував у двох точках фронту, під Покровськом, і під Курщиною. Вважаю, що назріло питання про негайну зустріч президента та військового керівництва з лідерами парламентських фракцій. Бо ситуація на фронті так само дуже складна, і якщо це помножити на геополітичні проблеми, то вона може розвиватися у вкрай несприятливий спосіб. І, нарешті, про головне. Монополія на владу Офісу над позбавленим субєктності парламентом повністю себе вичерпала. Нам сьогодні потрібні посилення і нова якість внутрішньої єдності. Час слів минув. Замість декларацій, відосиків потрібні дії. Очевидною є необхідність створення коаліції уряду національної єдності з професійним міністрами міністрами, викинувши із співпраці «п’яту колону» кремля партію опзж. Приберіть мову єдиного марафону і почніть чесну розмову з суспільством, бо саме така політика бравади і непрофесіоналізму нас привела до того, де ми зараз є. 1/2
6:36

Як політик, мав би приєднатися до потужного хору критики на адресу Трампа, щоби зняти свою порцію вершків. Але як державник, вважаю за потрібне запропонувати перейти від бурхливих емоцій до розсудливого раціо. Час починати дорослу розмову і робити аналіз ситуації, щоб зрозуміти, як нам подолати кризу у стосунках із Сполученими Штатами. Вони залишаються нашим ключовим елементом порятунку держави, і ми ризикуємо це партнерство втратити. А це, в свою чергу, суттєво ускладнить становище України у війні з росією. І Макрон, і Стармер, і врешті сам Зеленський, визнали, що без Америки виграти не можливо, бо доведеться недоречними рейтингами збивати балістику. Отже, на тлі усього сказаного нам потрібна відповідь на питання, як рятувати ситуацію і що робити. Вражає, як показово і дуже швидко перейшли від стратегії і «плану перемоги» до замірів рейтингів, яке є десятим питанням, що, на превеликий жаль чомусь стало головним. Перше, що треба зробити, припинити спілкування з американцями у форматі стадіону, бо ця перепалка йде не на користь Україні, якими б красномовними не були аргументи. Дискусія з Трампом потребує дипломатичної майстерності, тиші і терпіння, достатніх для того, аби не рефлексувати на кожну його заяву. Я з ним працював три роки, я. Знаю, про що кажу. Вдумайтеся, як філігранно очільники Канади, Мексики, Данії і навіть Панами добилися свого в діалозі з Трампом після його приголомшливих і сенсаційних заяв. Подивіться, як акуратно шукає до нього підходи президент Франції. Всі вони вміють тримати емоції в руках. По-друге, владі слід провести роботу над помилками, розібратися, хто із п'яти-шести «потужних» менеджерів не менш «потужно» провалив розбудову стосунків з новою американською адміністрацією. Хто замість того, щоб навести мости, їх попалив? І тепер проблеми влади в комунікаціях із Вашингтоном стали проблемою всієї країни. Наша команда ще в жовтні-листопаді-грудні і січні попереджала про ці проблеми комунікації української влади з командою Трампа. Нас не лише не почули, а навіть намагалася блокувати парламентські поїздки опозиції. Третє, саме тому слід сформувати коло фахових переговорників як для перемовин із США, так і з Євросоюзом, роль та значення якого очевидно зараз зростають, хоча я не бачу навіть теоретичні можливості, коли Євросоюз при всій повазі зміг би нам повною мірою постачати ті обсяги зброї, якими забезпечила нас Сполучені Штати. Якщо у влади є розрахунки, хай їх покажуть і заспокоять суспільство. По-четверте, треба збільшувати роль міжпарламентської дипломатії, і взагалі роль парламенту. Я готовий їхати до Брюсселю чи Вашингтону, аби рятувати ситуацію. І це мають бути інші депутати, фахові дипломати-важковаговики, авторитетні представники громадянського суспільства. Подивіться, яких мастодонтів повиставляли в переговорні групи американці та росіяни. Попри те, що своїми антиконституційними санкціями Зеленський ставить під загрозу зриву мою програму фінансової приватної підтримки Збройних Сил (мені хочуть незаконно і позасудово заборонити як платежі, таr оборонні закупівлі), за минулий тиждень я побував у двох точках фронту, під Покровськом, і під Курщиною. Вважаю, що назріло питання про негайну зустріч президента та військового керівництва з лідерами парламентських фракцій. Бо ситуація на фронті так само дуже складна, і якщо це помножити на геополітичні проблеми, то вона може розвиватися у вкрай несприятливий спосіб. І, нарешті, про головне. Монополія на владу Офісу над позбавленим субєктності парламентом повністю себе вичерпала. Нам сьогодні потрібні посилення і нова якість внутрішньої єдності. Час слів минув. Замість декларацій, відосиків потрібні дії. Очевидною є необхідність створення коаліції уряду національної єдності з професійним міністрами міністрами, викинувши із співпраці «п’яту колону» кремля партію опзж. Приберіть мову єдиного марафону і почніть чесну розмову з суспільством, бо саме така політика бравади і непрофесіоналізму нас привела до того, де ми зараз є. 1/2

Петро Порошенко

747,401 次观看 • 1 年前

Це не стало для мене новиною. Я мав усю інформацію про підготовку цієї провокації, але до останнього вірив, що здоровий глузд переможе. Але переміг нездоровий. Щойно РНБО таки ухвалила антиконституційне, політично мотивоване рішення впровадити проти мене, Петра Порошенка, як проти лідера опозиції та п’ятого Президента санкції з абсолютно незаконними обмеженнями. У цього злочину є багато співучасників: уся команда Зеленського, Кабінет Міністрів, який нагнули на абсурдне подання, члени його РНБО. Але замовник, виконавець і підписант один — особисто Зеленський. Лише уявіть сьогодні замість готуватися до надважливих переговорів з Трампом, з міністром фінансів США, з низкою світових лідерів на Мюнхенській конференції він увесь день займався санкціями проти моєї скромної персони. Він уже «переміг» путіна, зміцнив міжнародну коаліцію, забезпечив армію всім необхідним, здолав корупцію і шукає, куди б ще докласти свої видатні полководські таланти, відкриваючи другий фронт проти держави, починаючи внутрішні політичні чистки. Сьогодні Зеленський завдав колосального удару по внутрішній єдності, якої наша команда неухильно дотримується з лютого 2022 року і яка є нашою головною зброєю в боротьбі з агресором. Уся відповідальність за негативні наслідки лягає безпосередньо на нього. Відповідальність за те, що перші три роки президентства він повністю ігнорував проблеми армії, бо «інакше не буде за що будувати дороги». Відповідальність за те, що протягом п’яти місяців перед вторгненням ігнорував усі розвідувальні дані союзників про неминуче вторгнення, не готувався до війни сам, не готував армію і країну, приховував від народу інформацію, яка стосувалася безпеки всіх і кожного. Відповідальність за корупцію під час війни, корупцію в умовах, коли військовим критично нічим воювати і захищати нашу землю. Корупцію на великій крові. Він шукає, на кого перекласти відповідальність за свої трагічні помилки. Тому розв’язав кампанію звинувачень на адресу західних партнерів. Тому наказав кидати за ґрати бойових командирів. Ну і тут уже без Порошенка — ніяк. Кінець шостого року президентства — час звітувати за себе, а не валити все на попередника. Питань більше ніж достатньо. І не майте сумнівів: український народ усі їх поставить. Що далі? Відповідь — очевидна. Нам треба зберегти державу! Тому Єдність — насамперед навколо Збройних Сил. Завтра я везу чергову партію допомоги. Що мене засмучує найбільше? Це якщо санкції значно ускладнять допомогу мого фонду українській армії, справі, якою наша команда жила всі три роки великої війни. Не хочу говорити сьогодні про гроші. Проте лише дронів ми вже поставили 50 тисяч. А у влади інші пріоритети. Я не здамся в боротьбі за європейську демократичну Україну. Наша команда не здасться, ніхто і ніщо не змусить нас змінити мою позицію. Це помста за те, що ми єдині не боїмося говорити правду і називати речі своїми іменами. 1/2
6:57

Це не стало для мене новиною. Я мав усю інформацію про підготовку цієї провокації, але до останнього вірив, що здоровий глузд переможе. Але переміг нездоровий. Щойно РНБО таки ухвалила антиконституційне, політично мотивоване рішення впровадити проти мене, Петра Порошенка, як проти лідера опозиції та п’ятого Президента санкції з абсолютно незаконними обмеженнями. У цього злочину є багато співучасників: уся команда Зеленського, Кабінет Міністрів, який нагнули на абсурдне подання, члени його РНБО. Але замовник, виконавець і підписант один — особисто Зеленський. Лише уявіть сьогодні замість готуватися до надважливих переговорів з Трампом, з міністром фінансів США, з низкою світових лідерів на Мюнхенській конференції він увесь день займався санкціями проти моєї скромної персони. Він уже «переміг» путіна, зміцнив міжнародну коаліцію, забезпечив армію всім необхідним, здолав корупцію і шукає, куди б ще докласти свої видатні полководські таланти, відкриваючи другий фронт проти держави, починаючи внутрішні політичні чистки. Сьогодні Зеленський завдав колосального удару по внутрішній єдності, якої наша команда неухильно дотримується з лютого 2022 року і яка є нашою головною зброєю в боротьбі з агресором. Уся відповідальність за негативні наслідки лягає безпосередньо на нього. Відповідальність за те, що перші три роки президентства він повністю ігнорував проблеми армії, бо «інакше не буде за що будувати дороги». Відповідальність за те, що протягом п’яти місяців перед вторгненням ігнорував усі розвідувальні дані союзників про неминуче вторгнення, не готувався до війни сам, не готував армію і країну, приховував від народу інформацію, яка стосувалася безпеки всіх і кожного. Відповідальність за корупцію під час війни, корупцію в умовах, коли військовим критично нічим воювати і захищати нашу землю. Корупцію на великій крові. Він шукає, на кого перекласти відповідальність за свої трагічні помилки. Тому розв’язав кампанію звинувачень на адресу західних партнерів. Тому наказав кидати за ґрати бойових командирів. Ну і тут уже без Порошенка — ніяк. Кінець шостого року президентства — час звітувати за себе, а не валити все на попередника. Питань більше ніж достатньо. І не майте сумнівів: український народ усі їх поставить. Що далі? Відповідь — очевидна. Нам треба зберегти державу! Тому Єдність — насамперед навколо Збройних Сил. Завтра я везу чергову партію допомоги. Що мене засмучує найбільше? Це якщо санкції значно ускладнять допомогу мого фонду українській армії, справі, якою наша команда жила всі три роки великої війни. Не хочу говорити сьогодні про гроші. Проте лише дронів ми вже поставили 50 тисяч. А у влади інші пріоритети. Я не здамся в боротьбі за європейську демократичну Україну. Наша команда не здасться, ніхто і ніщо не змусить нас змінити мою позицію. Це помста за те, що ми єдині не боїмося говорити правду і називати речі своїми іменами. 1/2

Петро Порошенко

212,067 次观看 • 1 年前