Video wird geladen...

Video konnte nicht geladen werden

Zur Startseite

Такого в українській дипломатії ще не було! Після сьогоднішніх свідчень на ТСК ВР екс-посла України на Кіпрі Сергія Ніжинського про "посольську мафію" під дахом міністра закордонних справ Сибіги. Дублюю свою пост місячної давності: Такого в українській дипломатії ще не було! Посол України в Республіці Кіпр Сергій Ніжинський написав заяву...

pogrebeckij's profile picture

Сергій Погребецький

8,810 subscribers

31,595 Aufrufe • vor 2 Monaten •via X (Twitter)

Nachrichten & Politik
LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 Kommentare

Keine Kommentare verfügbar

Kommentare vom Original-Post werden hier angezeigt

Ähnliche Videos

Сьогодні Ейсуке Морі прийшов до Верховної Ради у вишиванці. Для мене це більше, ніж жест — це дуже особистий знак поваги до України й солідарності з нашим народом. Провів зустріч зі Спікером Палати представників Парламенту Японії Ейсуке Морі. Подякував йому за багаторічну титанічну роботу задля розвитку українсько-японських відносин, особисту підтримку та допомогу Японії, загальний обсяг якої вже перевищив 20 млрд доларів США. Ми справді відчуваємо плече Японії. Відчуваємо цю підтримку не лише у словах, а й у конкретних діях. Ейсуке Морі сказав, що здійснив свою мрію — приїхати в Україну. Він висловив велику повагу до мужності й патріотизму українців та запевнив, що Японія робитиме все можливе заради миру в Україні. Окремо говорили про те, що сьогодні має практичне значення: посилення захисту українського неба та притягнення агресора до відповідальності. А далі відбулася справді історична подія — вперше в історії Спікер Палати представників Парламенту Японії виступив у сесійній залі Верховної Ради України. У своєму зверненні Ейсуке Морі згадав, як після землетрусу та аварії на АЕС «Фукусіма» у 2011 році Україна однією з перших прийшла Японії на допомогу. Через 15 років він особисто подякував Українському народові за ту солідарність. Сьогодні Японія відповідає Україні тим самим — підтримкою, допомогою у відбудові та незмінною солідарністю. Україна і Японія — партнери й друзі. І цей візит ще раз це підтверджує.
2:22

Сьогодні Ейсуке Морі прийшов до Верховної Ради у вишиванці. Для мене це більше, ніж жест — це дуже особистий знак поваги до України й солідарності з нашим народом. Провів зустріч зі Спікером Палати представників Парламенту Японії Ейсуке Морі. Подякував йому за багаторічну титанічну роботу задля розвитку українсько-японських відносин, особисту підтримку та допомогу Японії, загальний обсяг якої вже перевищив 20 млрд доларів США. Ми справді відчуваємо плече Японії. Відчуваємо цю підтримку не лише у словах, а й у конкретних діях. Ейсуке Морі сказав, що здійснив свою мрію — приїхати в Україну. Він висловив велику повагу до мужності й патріотизму українців та запевнив, що Японія робитиме все можливе заради миру в Україні. Окремо говорили про те, що сьогодні має практичне значення: посилення захисту українського неба та притягнення агресора до відповідальності. А далі відбулася справді історична подія — вперше в історії Спікер Палати представників Парламенту Японії виступив у сесійній залі Верховної Ради України. У своєму зверненні Ейсуке Морі згадав, як після землетрусу та аварії на АЕС «Фукусіма» у 2011 році Україна однією з перших прийшла Японії на допомогу. Через 15 років він особисто подякував Українському народові за ту солідарність. Сьогодні Японія відповідає Україні тим самим — підтримкою, допомогою у відбудові та незмінною солідарністю. Україна і Японія — партнери й друзі. І цей візит ще раз це підтверджує.

Ruslan Stefanchuk

30,012 Aufrufe • vor 7 Tagen

За останні дні чи не в кожного другого побачив це фото з окупованого Мелітополя з підписом про мобілізованих українців до лав російської армії Але на фото зовсім не нещасні люди, яких окупант примусово мобілізував. На фото — складання присяги новоствореному підрозділу МО РФ «БАРС-Запоріжжя» на контрактній основі. Тобто всі особи, яких ви бачите на цьому фото — це зрадники своєї країни та наймані вбивці, які добровільно вступили до лав окупаційних військ На сторінках багатьох із цих персонажів у соціальних мережах — суцільна пропутінська риторика. В інтерв’ю вони з гордістю читають вірші про захист батьківщини — нової батьківщини, адже свою справжню вони продали за 38 тисяч російських рублів, які МО РФ виплачує за підписання контракту Ніколи не плутайте примусово мобілізованих українців до лав російської армії зі справжніми покидьками та зрадниками, які добровільно підписали контракти. Примусова мобілізація до лав ЗС РФ на окупованих територіях України забрала життя десятків тисяч людей, яких кидали в перших рядах на штурм українських позицій, іноді навіть без належного спорядження. І це задокументований історичний факт. За три хвилі такої мобілізації у 2022 році не пощастило й багатьом звичайним українцям, які з тих чи інших причин не встигли або не змогли залишити окуповані території. Вони не проходили ВЛК, не отримували підготовки, часто навіть не мали місць базування чи якихось військових документів, не знали в якій частині вони тепер служать, адже їх буквально складали під парканами штабелями, а потім, мов свиней, відправляли потягами та уралами на фронт Станом на сьогодні на окупованих територіях України мобілізації немає. Існує лише кілька способів потрапляння українців до лав ЗС РФ: - строкова служба; - служба за контрактом; - служба за контрактом шляхом маніпуляцій і сфабрикованих кримінальних справ Це не означає, що з цих причин і у нас не повинно бути мобілізації, або що умови життя на окупованих територіях кращі. Просто російська влада боїться втрачати рейтинги й використовує інші способи залучення людей до своїх лав. А охочих за 38 тисяч або за 200 тисяч рублів піти на смерть усе ще багато. Це зумовлено великою чисельністю населення та значною часткою справді бідних людей, які загрузли в іпотечних боргах, а інколи навіть у боргах за ящик водяри в сільському магазині Це також не означає, що будь-якої миті на окупованих територіях знову не можуть масово зігнати людей під паркан, як це вже було. Це лише питання часу, пов’язане з чисельною перевагою в кількості населення. Але це не означає, що ми можемо називати справжніх зрадників «простими хлопцями, мобілізованими з вулиці». Усі ці фото — вагома підстава для того, щоб СБУ відкривала кримінальні провадження щодо кожного з них, тільки треба називати це правильно
2:27

За останні дні чи не в кожного другого побачив це фото з окупованого Мелітополя з підписом про мобілізованих українців до лав російської армії Але на фото зовсім не нещасні люди, яких окупант примусово мобілізував. На фото — складання присяги новоствореному підрозділу МО РФ «БАРС-Запоріжжя» на контрактній основі. Тобто всі особи, яких ви бачите на цьому фото — це зрадники своєї країни та наймані вбивці, які добровільно вступили до лав окупаційних військ На сторінках багатьох із цих персонажів у соціальних мережах — суцільна пропутінська риторика. В інтерв’ю вони з гордістю читають вірші про захист батьківщини — нової батьківщини, адже свою справжню вони продали за 38 тисяч російських рублів, які МО РФ виплачує за підписання контракту Ніколи не плутайте примусово мобілізованих українців до лав російської армії зі справжніми покидьками та зрадниками, які добровільно підписали контракти. Примусова мобілізація до лав ЗС РФ на окупованих територіях України забрала життя десятків тисяч людей, яких кидали в перших рядах на штурм українських позицій, іноді навіть без належного спорядження. І це задокументований історичний факт. За три хвилі такої мобілізації у 2022 році не пощастило й багатьом звичайним українцям, які з тих чи інших причин не встигли або не змогли залишити окуповані території. Вони не проходили ВЛК, не отримували підготовки, часто навіть не мали місць базування чи якихось військових документів, не знали в якій частині вони тепер служать, адже їх буквально складали під парканами штабелями, а потім, мов свиней, відправляли потягами та уралами на фронт Станом на сьогодні на окупованих територіях України мобілізації немає. Існує лише кілька способів потрапляння українців до лав ЗС РФ: - строкова служба; - служба за контрактом; - служба за контрактом шляхом маніпуляцій і сфабрикованих кримінальних справ Це не означає, що з цих причин і у нас не повинно бути мобілізації, або що умови життя на окупованих територіях кращі. Просто російська влада боїться втрачати рейтинги й використовує інші способи залучення людей до своїх лав. А охочих за 38 тисяч або за 200 тисяч рублів піти на смерть усе ще багато. Це зумовлено великою чисельністю населення та значною часткою справді бідних людей, які загрузли в іпотечних боргах, а інколи навіть у боргах за ящик водяри в сільському магазині Це також не означає, що будь-якої миті на окупованих територіях знову не можуть масово зігнати людей під паркан, як це вже було. Це лише питання часу, пов’язане з чисельною перевагою в кількості населення. Але це не означає, що ми можемо називати справжніх зрадників «простими хлопцями, мобілізованими з вулиці». Усі ці фото — вагома підстава для того, щоб СБУ відкривала кримінальні провадження щодо кожного з них, тільки треба називати це правильно

східний

41,266 Aufrufe • vor 1 Monat

5 квітня 2019 року кандидати у президенти України Порошенко та комік Зеленський здали аналізи на вміст алкоголю та наркотичних речовин. Кандидати здавали кров у різних медпунктах: Порошенко – в антидопінговому центрі стадіону "Олімпійський" у Києві, Зеленський – у клініці "Євролаб". При цьому, Порошенко здав кров, сечу та волосся, тоді як Зеленський – лише кров. Аналіз у актора приймав медпрацівник Владислав Кирякулов, який сам грав у серіалі "Свати", що продюсується Зеленським. Фельдшер також брав участь у кулінарному шоу "Майстер-шеф". Зараз Кірякулов працює масажистом та лікарем із загальної гігієни у клініці "Євролаб". Результати швидкого тесту аналізів Порошенка показали, що у його організмі відсутні психоактивні речовини, заявив головний лікар Київської міської наркологічної клінічної лікарні "Соціотерапія" Володимир Ярий. Згодом результати аналізів опублікував Зеленський. "У досліджуваній пробі периферичної крові наркотичних речовин не виявлено. Підтверджено повторним дослідженням", - йдеться у довідці. При цьому дату аналізів спочатку було написано з помилкою: було вказано 2 квітня замість 5-го. Пройти лабораторне обстеження учасникам другого туру запропонував Зеленський. У своєму зверненні до Порошенка, в якому він запрошував президента на дебати на стадіон "Олімпійський", він додав, що кандидати мають обов'язково пройти медичну експертизу та "довести народу, що серед них немає ані алкоголіків, ані наркоманів". У відповідь на це представник штабу Порошенка Олег Медведєв сказав, що президент "завтра, о 9 годині ранку чекає на Володимира Зеленського в медичному пункті стадіону "Олімпійський" для здачі всіх необхідних аналізів, у тому числі на предмет вживання алкоголю та наркотиків". Проте вранці наступного дня Зеленський вирушив до клініки "Євролаб", заявивши, що медпункт "Олімпійського" належить до міністерства охорони здоров'я, яке "досить непогано", на думку актора, підтримує Порошенко. У відповідь президент звинуватив його в ухиленні від незалежного обстеження та заявив, що власник лабораторії Андрій Пальчевський "відкрито висловлює симпатії" його опоненту. "Я просто його знаю", - відповів Зеленський. Пальчевський, за даними деяких ЗМІ, має російське громадянство. В ефірах телеканалів "Наш" та "112 канали" він не раз заявляв, що "Зеленський має стати наступним президентом України". Медичний центр «Eurolab» заснований Пальчевським 2004 року. Компанію зареєстровано в житловому будинку в Ілфорді поблизу Лондона, у британських реєстрах за тією ж адресою зареєстровано 25 компаній. Кінцевим бенефеціаром є Пальчевський через компанії, зареєстровані в офшорі. Співвласник клініки — громадянин Росії Олексій Кириллов. У період з лютого 2019 по березень 2020 Пальчевський 6 разів брав участь в ефірі російського державного телеканалу Россия 1 у ток-шоу пропагандистки Ольги Скабєєвої «60 минут». Сам Пальчевський вважає свою участь у програмі виправданою, — за його словами, він робив це, щоб «показати, що в Україні новий президент Зеленський йде на заміну. З яким можна знаходити спільну мову і припинити кровопролиття». На одному з ефірів Пальчевський сказав фразу «Що більше ви будете нас лаяти, то далі ми будем від нашого щасливого дня возз'єднання»
3:58

5 квітня 2019 року кандидати у президенти України Порошенко та комік Зеленський здали аналізи на вміст алкоголю та наркотичних речовин. Кандидати здавали кров у різних медпунктах: Порошенко – в антидопінговому центрі стадіону "Олімпійський" у Києві, Зеленський – у клініці "Євролаб". При цьому, Порошенко здав кров, сечу та волосся, тоді як Зеленський – лише кров. Аналіз у актора приймав медпрацівник Владислав Кирякулов, який сам грав у серіалі "Свати", що продюсується Зеленським. Фельдшер також брав участь у кулінарному шоу "Майстер-шеф". Зараз Кірякулов працює масажистом та лікарем із загальної гігієни у клініці "Євролаб". Результати швидкого тесту аналізів Порошенка показали, що у його організмі відсутні психоактивні речовини, заявив головний лікар Київської міської наркологічної клінічної лікарні "Соціотерапія" Володимир Ярий. Згодом результати аналізів опублікував Зеленський. "У досліджуваній пробі периферичної крові наркотичних речовин не виявлено. Підтверджено повторним дослідженням", - йдеться у довідці. При цьому дату аналізів спочатку було написано з помилкою: було вказано 2 квітня замість 5-го. Пройти лабораторне обстеження учасникам другого туру запропонував Зеленський. У своєму зверненні до Порошенка, в якому він запрошував президента на дебати на стадіон "Олімпійський", він додав, що кандидати мають обов'язково пройти медичну експертизу та "довести народу, що серед них немає ані алкоголіків, ані наркоманів". У відповідь на це представник штабу Порошенка Олег Медведєв сказав, що президент "завтра, о 9 годині ранку чекає на Володимира Зеленського в медичному пункті стадіону "Олімпійський" для здачі всіх необхідних аналізів, у тому числі на предмет вживання алкоголю та наркотиків". Проте вранці наступного дня Зеленський вирушив до клініки "Євролаб", заявивши, що медпункт "Олімпійського" належить до міністерства охорони здоров'я, яке "досить непогано", на думку актора, підтримує Порошенко. У відповідь президент звинуватив його в ухиленні від незалежного обстеження та заявив, що власник лабораторії Андрій Пальчевський "відкрито висловлює симпатії" його опоненту. "Я просто його знаю", - відповів Зеленський. Пальчевський, за даними деяких ЗМІ, має російське громадянство. В ефірах телеканалів "Наш" та "112 канали" він не раз заявляв, що "Зеленський має стати наступним президентом України". Медичний центр «Eurolab» заснований Пальчевським 2004 року. Компанію зареєстровано в житловому будинку в Ілфорді поблизу Лондона, у британських реєстрах за тією ж адресою зареєстровано 25 компаній. Кінцевим бенефеціаром є Пальчевський через компанії, зареєстровані в офшорі. Співвласник клініки — громадянин Росії Олексій Кириллов. У період з лютого 2019 по березень 2020 Пальчевський 6 разів брав участь в ефірі російського державного телеканалу Россия 1 у ток-шоу пропагандистки Ольги Скабєєвої «60 минут». Сам Пальчевський вважає свою участь у програмі виправданою, — за його словами, він робив це, щоб «показати, що в Україні новий президент Зеленський йде на заміну. З яким можна знаходити спільну мову і припинити кровопролиття». На одному з ефірів Пальчевський сказав фразу «Що більше ви будете нас лаяти, то далі ми будем від нашого щасливого дня возз'єднання»

Сергій Погребецький

31,663 Aufrufe • vor 5 Monaten

Це відео ви не знайдете на українських просторах, бо в свій час в його видалення було вкинуто дуже серйозні ресурси. Це архівний відеозапис. 2005 рік. москва. Молодий Олексій Арестович разом з Дмитром Корчинським та ідеологом «русского міра» Олександром Дугіним розповідають про те, які вони братушки і «як зберегти росію матушку від оранжевої чуми». Це чітко чутно на відео. Спонсор показу провладні корупціонери, які намагаючись дискредитувати нашу команду Народовладдя, додумалися для своєї чергової чорнухи купити Корчинського, помічник якого на камеру зачитав написаний йому текст і звинуватив Юрій Левченко у роботі на ФСБ. Корчинський ніколи не був самостійним вуличним активістом, в різний час він працював на спецслужби України та рф. За моєю інформацією нині Корчинський виконує замовлення голови Офісу президента Андрія Єрмака, який вирішив покарати кривдників його подільниці - голови партії «слуга народу» Олени Шуляк. Він не вперше виконує його замовлення, наприклад в 2022 Корчинський на своїх медіа ресурсах публічно відбілював Єрмака через зокрема серйозні звинувачення в США щодо призначення Татарова заступником керівника Офісу Президента, в Конгресі тоді лунали публічні заяви, що Єрмак має піти у відставку, це публікували американській ЗМІ. Єрмак тоді витратив сотні тисяч доларів щоб перебити цю заяву в українському інфопросторі. На цьому відео я думаю ми побачили дуже багато. Тому я публічно звертаюсь до Служби безпеки України та прошу допитати Олексія Арестовича та Дмитра Корчинського, які очевидно були завербовані росіюєю ще у 2005 році. І вимагаю також допитати голову Офісу Президента Єрмака, у якого довгий час працював Арестович, з яким ділилися конференційною інформацією, яку ворог міг використовувати проти України, а також задайте йому питання, які зв’язки його повʼязують з Корчинським. Прошу поширити.
13:14

Це відео ви не знайдете на українських просторах, бо в свій час в його видалення було вкинуто дуже серйозні ресурси. Це архівний відеозапис. 2005 рік. москва. Молодий Олексій Арестович разом з Дмитром Корчинським та ідеологом «русского міра» Олександром Дугіним розповідають про те, які вони братушки і «як зберегти росію матушку від оранжевої чуми». Це чітко чутно на відео. Спонсор показу провладні корупціонери, які намагаючись дискредитувати нашу команду Народовладдя, додумалися для своєї чергової чорнухи купити Корчинського, помічник якого на камеру зачитав написаний йому текст і звинуватив Юрій Левченко у роботі на ФСБ. Корчинський ніколи не був самостійним вуличним активістом, в різний час він працював на спецслужби України та рф. За моєю інформацією нині Корчинський виконує замовлення голови Офісу президента Андрія Єрмака, який вирішив покарати кривдників його подільниці - голови партії «слуга народу» Олени Шуляк. Він не вперше виконує його замовлення, наприклад в 2022 Корчинський на своїх медіа ресурсах публічно відбілював Єрмака через зокрема серйозні звинувачення в США щодо призначення Татарова заступником керівника Офісу Президента, в Конгресі тоді лунали публічні заяви, що Єрмак має піти у відставку, це публікували американській ЗМІ. Єрмак тоді витратив сотні тисяч доларів щоб перебити цю заяву в українському інфопросторі. На цьому відео я думаю ми побачили дуже багато. Тому я публічно звертаюсь до Служби безпеки України та прошу допитати Олексія Арестовича та Дмитра Корчинського, які очевидно були завербовані росіюєю ще у 2005 році. І вимагаю також допитати голову Офісу Президента Єрмака, у якого довгий час працював Арестович, з яким ділилися конференційною інформацією, яку ворог міг використовувати проти України, а також задайте йому питання, які зв’язки його повʼязують з Корчинським. Прошу поширити.

Симороз Олег Олександрович

249,816 Aufrufe • vor 3 Jahren

23 листопада 2025 року більше ста народних депутатів, представники кожної фракції, поставили свої підписи за відставку уряду, якому сьогодні так аплодує Верховна Рада. Це божевілля. Якщо депутати так плескають, то чому уряд відправляють у відставку? Якщо вони такі хороші, то чого влада не дала їм допрацювати рік? Я дам вам відповідь, бо не згоден із вдячністю уряду за цей «прекрасний рік», що лунає у залі парламенту. Більшість українців з владою живуть ніби в різних країнах. Це уряд «міндічгейту». Уряд віцепремʼєрів, яким має бути пред’явлена підозра та які мають бути на лаві підсудних у той час, коли приходять до Верховної Ради слухати оплески на власну адресу. Уряд, що не здійснив реформу європейської інтеграції. Уряд, який не відкрив 4 із 6 кластерів. Уряд, який чітко декларує відсутність верховенства права в країні. Уряд, який ініціює незаконні, неконституційні, позасудові санкції проти громадян України. Уряд, який увійде в історію як уряд кешбеків і «є-баків». Вони — це уряд популістів, які грабують Збройні Сили України. У цьому разі хочу поставити владі одне запитання. Чому для того, щоб підтримати нашу вимогу про відставку цього уряду, знадобилося 8 місяців? Чого чекали урядовці та Офіс Президента? Хіба з «міндічгейту» не було зрозуміло від самого початку? Хіба це не стало зрозуміло після того, як Верховну Раду примусили проголосувати за атаку на антикорупційну інфраструктуру? Хіба не було це зрозуміло за рішеннями, через які ми увійшли в жорстку конфронтацію з нашими міжнародними партнерами?
2:58

23 листопада 2025 року більше ста народних депутатів, представники кожної фракції, поставили свої підписи за відставку уряду, якому сьогодні так аплодує Верховна Рада. Це божевілля. Якщо депутати так плескають, то чому уряд відправляють у відставку? Якщо вони такі хороші, то чого влада не дала їм допрацювати рік? Я дам вам відповідь, бо не згоден із вдячністю уряду за цей «прекрасний рік», що лунає у залі парламенту. Більшість українців з владою живуть ніби в різних країнах. Це уряд «міндічгейту». Уряд віцепремʼєрів, яким має бути пред’явлена підозра та які мають бути на лаві підсудних у той час, коли приходять до Верховної Ради слухати оплески на власну адресу. Уряд, що не здійснив реформу європейської інтеграції. Уряд, який не відкрив 4 із 6 кластерів. Уряд, який чітко декларує відсутність верховенства права в країні. Уряд, який ініціює незаконні, неконституційні, позасудові санкції проти громадян України. Уряд, який увійде в історію як уряд кешбеків і «є-баків». Вони — це уряд популістів, які грабують Збройні Сили України. У цьому разі хочу поставити владі одне запитання. Чому для того, щоб підтримати нашу вимогу про відставку цього уряду, знадобилося 8 місяців? Чого чекали урядовці та Офіс Президента? Хіба з «міндічгейту» не було зрозуміло від самого початку? Хіба це не стало зрозуміло після того, як Верховну Раду примусили проголосувати за атаку на антикорупційну інфраструктуру? Хіба не було це зрозуміло за рішеннями, через які ми увійшли в жорстку конфронтацію з нашими міжнародними партнерами?

Петро Порошенко

17,679 Aufrufe • vor 2 Monaten

Сьогодні у Верховній Раді обговорюється не проста угода. Це тест на зрілість влади та її спроможність укладати стратегічні союзи відповідально, прозоро, з повагою до національного інтересу і до партнерів. Мова йде точно не про копалини. Йдеться про довіру — довіру Сполучених Штатів Америки. Держави, яка надає нам зброю, санкції та дипломатичний щит. Вже пʼять місяців, як цю довіру поставлено під загрозу. Недбало, по-дилетантськи, похапцем. Бо перемови провели так, ніби обмінювали не ресурси на безпеку, а суверенітет — на ресурси. Влада це розуміє, тому президента в залі Верховної Ради сьогодні немає. І тому не він подав цю угоду. На ратифікацію винесено документ не з високими державницькими візіями, а продукт пʼяти-шести знаменитих менеджерів, яких ніхто не знає. Та які так і не спромоглися навіть пояснити ні народу України, ні «Європейській Солідарності», що ми взагалі підписали. Не буває стратегічного партнерства без стратегічної поваги. Не буває прозорості, якщо існують таємничі додатки. Додатки та таємниці від парламенту, від народу, що воює, та від суспільства, яке одинадцять років захищає суверенітет. Народ запитує: «Де в угоді слова про безпеку? Коли буде припинення війни? Коли буде мир? Чи хоча б перемир’я?» Хочу нагадати, що останні півроку ми в «Європейській Солідарності» постійно говорили про стратегічну важливість партнерства зі США, без якого не буде ані перемоги, ані миру. Не ми пропонували надра в обмін на безпеку в «плані перемоги» президента Зеленського. І не «ЄС» розганяла антиамериканську істерію, щоб здобути два міфічних відсотки рейтингу. Ми весь час били на сполох і казали, що це дорога до катастрофи. І не треба перекладати з хворої голови на здорову замість вибачитися і залучити всіх, об’єднавши для роботи на український інтерес. Ми — за чесну угоду. Для цього ми пропонуємо: два читання — як того вимагає Регламент. Перше — вже зараз. А друге — після того, як будуть внесені ключові принципи. Або проголосувати їх в нашій заяві до ратифікації зараз: це — посилання на українсько-американську угоду про гарантії безпеки. З Кримською декларацією, яку я ініціював з президентом Трампом. З нормою про спрямування частини прибутків на американську військову допомогу для ЗСУ вже. І, звісно, висновок Конституційного Суду — бо правова чистота ратифікації є умовою її легітимності в очах українців та наших партнерів. Маємо діяти професійно і патріотично. Бо лише так можна повернути довіру. І лише з довірою — виграти в росії.
3:10

Сьогодні у Верховній Раді обговорюється не проста угода. Це тест на зрілість влади та її спроможність укладати стратегічні союзи відповідально, прозоро, з повагою до національного інтересу і до партнерів. Мова йде точно не про копалини. Йдеться про довіру — довіру Сполучених Штатів Америки. Держави, яка надає нам зброю, санкції та дипломатичний щит. Вже пʼять місяців, як цю довіру поставлено під загрозу. Недбало, по-дилетантськи, похапцем. Бо перемови провели так, ніби обмінювали не ресурси на безпеку, а суверенітет — на ресурси. Влада це розуміє, тому президента в залі Верховної Ради сьогодні немає. І тому не він подав цю угоду. На ратифікацію винесено документ не з високими державницькими візіями, а продукт пʼяти-шести знаменитих менеджерів, яких ніхто не знає. Та які так і не спромоглися навіть пояснити ні народу України, ні «Європейській Солідарності», що ми взагалі підписали. Не буває стратегічного партнерства без стратегічної поваги. Не буває прозорості, якщо існують таємничі додатки. Додатки та таємниці від парламенту, від народу, що воює, та від суспільства, яке одинадцять років захищає суверенітет. Народ запитує: «Де в угоді слова про безпеку? Коли буде припинення війни? Коли буде мир? Чи хоча б перемир’я?» Хочу нагадати, що останні півроку ми в «Європейській Солідарності» постійно говорили про стратегічну важливість партнерства зі США, без якого не буде ані перемоги, ані миру. Не ми пропонували надра в обмін на безпеку в «плані перемоги» президента Зеленського. І не «ЄС» розганяла антиамериканську істерію, щоб здобути два міфічних відсотки рейтингу. Ми весь час били на сполох і казали, що це дорога до катастрофи. І не треба перекладати з хворої голови на здорову замість вибачитися і залучити всіх, об’єднавши для роботи на український інтерес. Ми — за чесну угоду. Для цього ми пропонуємо: два читання — як того вимагає Регламент. Перше — вже зараз. А друге — після того, як будуть внесені ключові принципи. Або проголосувати їх в нашій заяві до ратифікації зараз: це — посилання на українсько-американську угоду про гарантії безпеки. З Кримською декларацією, яку я ініціював з президентом Трампом. З нормою про спрямування частини прибутків на американську військову допомогу для ЗСУ вже. І, звісно, висновок Конституційного Суду — бо правова чистота ратифікації є умовою її легітимності в очах українців та наших партнерів. Маємо діяти професійно і патріотично. Бо лише так можна повернути довіру. І лише з довірою — виграти в росії.

Петро Порошенко

18,114 Aufrufe • vor 1 Jahr

Прессекретар Президента Польщі Леськевич: Український національний пантеон – це черговий етап ескалації з боку влади України після рішення про присвоєння одній із військових частин імені героїв УПА Ці дії пана Зеленського свідчать про те, що Кароль Навроцький мав рацію, ставлячи питання таким чином забравши найвищу польську відзнаку Як видно з хвилі критики, що обрушилася на пана президента останніми тижнями чи днями з боку можновладців, самі можновладці зараз визнають правоту пана президента Слухаючи заяви політиків правлячої коаліції, хоча б вчорашню заяву пана міністра Косіняка-Камиша, який каже, що немає МІГів – немає обміну технологіями дронів з Україною – це показує, що жорстке відстоювання польських справ президентом Навроцьким є правильним напрямком Ведучий: Але, але чи це виявилося ефективним? Прессекретар: Ну, це виявилося ефективним Ведучий: Ну ефективне в тому сенсі, що президент України подав законопроєкт, тобто ви самі сказали, що ніби наступний ескалаційний крок відбувся. Якою ж може бути відповідь? Прессекретар: Перш за все, Зеленський припустився помилки, на жаль. Своїми подальшими рішеннями він вписався в наратив певного сценарію, написаного в кремлі З прикрістю це констатую, тому що своїми рішеннями він, на жаль, допомагає російській пропаганді Ці дії спрямовані лише на внутрішню аудиторію, на зміцнення його позицій в армії, у спецслужбах, щоби прикрити корупційний скандал, який зачіпає найвищі ешелони українських еліт Це погані дії, які до нічого доброго в самій Україні в результаті не призведуть
1:59

Прессекретар Президента Польщі Леськевич: Український національний пантеон – це черговий етап ескалації з боку влади України після рішення про присвоєння одній із військових частин імені героїв УПА Ці дії пана Зеленського свідчать про те, що Кароль Навроцький мав рацію, ставлячи питання таким чином забравши найвищу польську відзнаку Як видно з хвилі критики, що обрушилася на пана президента останніми тижнями чи днями з боку можновладців, самі можновладці зараз визнають правоту пана президента Слухаючи заяви політиків правлячої коаліції, хоча б вчорашню заяву пана міністра Косіняка-Камиша, який каже, що немає МІГів – немає обміну технологіями дронів з Україною – це показує, що жорстке відстоювання польських справ президентом Навроцьким є правильним напрямком Ведучий: Але, але чи це виявилося ефективним? Прессекретар: Ну, це виявилося ефективним Ведучий: Ну ефективне в тому сенсі, що президент України подав законопроєкт, тобто ви самі сказали, що ніби наступний ескалаційний крок відбувся. Якою ж може бути відповідь? Прессекретар: Перш за все, Зеленський припустився помилки, на жаль. Своїми подальшими рішеннями він вписався в наратив певного сценарію, написаного в кремлі З прикрістю це констатую, тому що своїми рішеннями він, на жаль, допомагає російській пропаганді Ці дії спрямовані лише на внутрішню аудиторію, на зміцнення його позицій в армії, у спецслужбах, щоби прикрити корупційний скандал, який зачіпає найвищі ешелони українських еліт Це погані дії, які до нічого доброго в самій Україні в результаті не призведуть

Останній Капіталіст

95,132 Aufrufe • vor 2 Monaten

Негайно скликати сесійне засідання Парламенту щоб змусити Уряд публічно відповісти на питання про хід ключових для країни переговорів про припинення вогню та угоду із США. Це обов'язки спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. Зібрати Парламент для ухвалення звернення до Конгресу Сполучених Штатів щодо важливості відновлення двопартійної підтримки України та підготовки проекту Резолюції щодо нового безпекового та фінансового пакета допомоги, бо пакет Байдена вичерпується, і це очевидна проблема для України. Це обов'язки спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. І саме до цього я особисто закликав його у понеділок. Але замість цього Голова ВР Стефанчук вирішив чомусь зіграти роль троля, завдання якого – видати постик в стилі телеграм-каналів і для телеграм-каналів Банкової. Такого принизливого становища у спікера і в парламенту в Україні ще не було, хоч це і не дивно, коли країною керують 5-6 менеджерів з вулиці Банкової. Сьогодні, вочевидь, необхідно прибрати емоції, бо людям уже давно не смішно, і діяти як державні діячі, а не як Стефанчук. Почнемо з брехні: спікер добре знає, що заява про моє відрядження до США була подана ще 20 березня, тобто за два тижні, і всі відповідні документи нами представлені. Нам декілька разів казали писати це в таємний спосіб, нібито через вказівку УДО. Очевидно, що роботу апарату організовано так, щоб протидіяти опозиції. Далі. На всіх міжнародних зустрічах Стефанчуку кажуть про необхідність задіяти можливості для парламентської дипломатії, зокрема і для забезпечення двопартійної підтримки Америки, для чого треба негайно скасувати обмеження для роботи парламентарів за кордоном. Дивно не знати, що Конференції проводяться не лише для доповідей, а насамперед для зустрічей. З ким треба зустрічатися у Флориді, я думаю, пан Стефанчук мав би розуміти, тим більше в умовах очевидних проблем із комунікацією української сторони з новою адміністрацією. Тепер щодо «простого способу взяти відпустку». Напевно, ви забули зазначити, що ця опція доступна лише вашим партнерам з ОПЗЖ, як ми це побачили з журналістських розслідувань, але точно не депутатам з «ЄС». Взагалі сам факт того, що лідер опозиційної фракції має погоджувати свої відрядження з владою, вже є свідченням проблем з демократією в країні. Тому найперше варто було б вибачитися за брехню, припинити виконувати вказівки Офісу та організувати роботу апарату Ради, щоб сприяти роботі депутатів, а не заважати. Також варто було б нарешті ухвалити рішення для скасування незаконної постанови уряду з блокування парламентської дипломатії. Це об’єктивно суперечить інтересам країни, до яких ви так пафосно апелюєте. Варто відійти від ролі швейцара, який відкриває двері для виїзду депутатів, у вас немає і не може бути таких повноважень і функцій відповідно до Конституції. Принагідно просив би вас пояснити, чому і за чиєю вказівкою було скасоване моє попереднє і вже підписане відрядження на Політичну Асамблею Європейської Народної Партії до Брюсселю. Щоб не допустити чергових таких відмазок у майбутньому, подаємо також копії наших планів на міжнародні візити, щодо яких подані відповідні заяви. Сподіваюся, що після того, як ви заблокували мою участь в конференції у Флориді, де планувалася активна робота з членами Конгресу США, ви зможете негайно задіяти ваші контакти зі спікером Джонсоном в рамках оголошеної вами «спікерської коаліції» і забезпечити голосування за нові пакети підтримки України. Якщо говорити про інтереси країни сьогодні — то це політична єдність, демократія, підзвітність і прозорість. І професійний парламент, здатний до ефективної роботи, а не до КВК в стилі НКВД.
6:57

Негайно скликати сесійне засідання Парламенту щоб змусити Уряд публічно відповісти на питання про хід ключових для країни переговорів про припинення вогню та угоду із США. Це обов'язки спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. Зібрати Парламент для ухвалення звернення до Конгресу Сполучених Штатів щодо важливості відновлення двопартійної підтримки України та підготовки проекту Резолюції щодо нового безпекового та фінансового пакета допомоги, бо пакет Байдена вичерпується, і це очевидна проблема для України. Це обов'язки спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. І саме до цього я особисто закликав його у понеділок. Але замість цього Голова ВР Стефанчук вирішив чомусь зіграти роль троля, завдання якого – видати постик в стилі телеграм-каналів і для телеграм-каналів Банкової. Такого принизливого становища у спікера і в парламенту в Україні ще не було, хоч це і не дивно, коли країною керують 5-6 менеджерів з вулиці Банкової. Сьогодні, вочевидь, необхідно прибрати емоції, бо людям уже давно не смішно, і діяти як державні діячі, а не як Стефанчук. Почнемо з брехні: спікер добре знає, що заява про моє відрядження до США була подана ще 20 березня, тобто за два тижні, і всі відповідні документи нами представлені. Нам декілька разів казали писати це в таємний спосіб, нібито через вказівку УДО. Очевидно, що роботу апарату організовано так, щоб протидіяти опозиції. Далі. На всіх міжнародних зустрічах Стефанчуку кажуть про необхідність задіяти можливості для парламентської дипломатії, зокрема і для забезпечення двопартійної підтримки Америки, для чого треба негайно скасувати обмеження для роботи парламентарів за кордоном. Дивно не знати, що Конференції проводяться не лише для доповідей, а насамперед для зустрічей. З ким треба зустрічатися у Флориді, я думаю, пан Стефанчук мав би розуміти, тим більше в умовах очевидних проблем із комунікацією української сторони з новою адміністрацією. Тепер щодо «простого способу взяти відпустку». Напевно, ви забули зазначити, що ця опція доступна лише вашим партнерам з ОПЗЖ, як ми це побачили з журналістських розслідувань, але точно не депутатам з «ЄС». Взагалі сам факт того, що лідер опозиційної фракції має погоджувати свої відрядження з владою, вже є свідченням проблем з демократією в країні. Тому найперше варто було б вибачитися за брехню, припинити виконувати вказівки Офісу та організувати роботу апарату Ради, щоб сприяти роботі депутатів, а не заважати. Також варто було б нарешті ухвалити рішення для скасування незаконної постанови уряду з блокування парламентської дипломатії. Це об’єктивно суперечить інтересам країни, до яких ви так пафосно апелюєте. Варто відійти від ролі швейцара, який відкриває двері для виїзду депутатів, у вас немає і не може бути таких повноважень і функцій відповідно до Конституції. Принагідно просив би вас пояснити, чому і за чиєю вказівкою було скасоване моє попереднє і вже підписане відрядження на Політичну Асамблею Європейської Народної Партії до Брюсселю. Щоб не допустити чергових таких відмазок у майбутньому, подаємо також копії наших планів на міжнародні візити, щодо яких подані відповідні заяви. Сподіваюся, що після того, як ви заблокували мою участь в конференції у Флориді, де планувалася активна робота з членами Конгресу США, ви зможете негайно задіяти ваші контакти зі спікером Джонсоном в рамках оголошеної вами «спікерської коаліції» і забезпечити голосування за нові пакети підтримки України. Якщо говорити про інтереси країни сьогодні — то це політична єдність, демократія, підзвітність і прозорість. І професійний парламент, здатний до ефективної роботи, а не до КВК в стилі НКВД.

Петро Порошенко

54,950 Aufrufe • vor 1 Jahr

Прошу максимального розголосу, на превеликий жаль, на сьогоднішній день з цією ситуацією інакше просто неможливо. За цю публікацію і мою позицію мене хочуть вбити. Не потрібно це ігнорувати, це стосується абсолютно кожного, переконувати Вас, я не буду але розумна людина це і так розуміє. Ну що ж, через постійні порушення прав курсантів в Національній академії сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного що у Львові, мені та іншим курсантам довелося звернутися зі спільною заявою до Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по захисту прав військовослужбовців, тому що всі звернення та спроби вирішити проблемні питання в стінах академії були марними, ба більше, за спроби говорити про проблеми ми зустрічалися з тиском від свого керівництва, інколи нас навіть просто ігнорували. Частіше всього ці проблемні питання підіймав я, тому ідея звернутися до ТСК ВРУ була моя, і про це дізналося керівництво, через що я отримав упереджене ставлення, жодного іншого прізвища хто поставив підпис у зверненні до ТСК ВРУ вони не знають до сьогоднішнього дня, крім мене звісно. В перший же тиждень після звернення, на мене заводять два службових розслідування (перевірки), одне тягне за собою кримінальне провадження, інші ж догану та сувору догану, ще через два тижні, ще одне кримінальне провадження - всі ці провадження "шиті білими нитками" через що я і не отримав досі жодної підозри. Але 27 квітня мене було відраховано з академії за "недисциплінованість", недисциплінованим я став за півтори місяці. По академії проводилися безліч перевірок, одна з самих важливих - це розслідування головної інспекції Міністерства оборони України, яка закінчилася 9 липня 2024 року, основним для мене є те, що під час мого відрахування було допущено безліч порушень, в тому числі факт кримінального злочину, грубо кажучи підробка документів. Я подав позов до суду але академія цілеспрямовано затягує цей процес бо знає що програє, чому тягнуть? - бо очільнику академії Павлу Ткачуку лишилося служити згідно його контракту менше року, в його планах піти з посади без скандалу але так не вийде! На відео Ви бачите заступника головного інспектора, який підтверджує виявлені порушення та зловживання в академії посадовими особами, самим цікавим є те, що після цього розслідування міністр оборони звільняє саме головного інспектора а не начальника академії. На сьогоднішній день з керівництва академії ніхто не притягнутий до відповідальності, при тому, що результати та рекомендації по притягненню до відповідальності були надіслані міністру оборони, головнокомандувачу ЗСУ та іншим структурним підрозділам. Хто сприяє уникненню відповідальності генералітету? - висновки робіть самі! Більше того, в академії виявлено розкрадання гуманітарної допомоги, розкрадання бюджетних коштів на понад 44млн гривень, побиття та цькування курсантів, приниження жінок за ознакою статі, неналежне харчування, дизентерія в їдальні, неналежне надання медичної допомоги. Прошу розголосу, станьте променем світла у ці темні часи.
1:23

Прошу максимального розголосу, на превеликий жаль, на сьогоднішній день з цією ситуацією інакше просто неможливо. За цю публікацію і мою позицію мене хочуть вбити. Не потрібно це ігнорувати, це стосується абсолютно кожного, переконувати Вас, я не буду але розумна людина це і так розуміє. Ну що ж, через постійні порушення прав курсантів в Національній академії сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного що у Львові, мені та іншим курсантам довелося звернутися зі спільною заявою до Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по захисту прав військовослужбовців, тому що всі звернення та спроби вирішити проблемні питання в стінах академії були марними, ба більше, за спроби говорити про проблеми ми зустрічалися з тиском від свого керівництва, інколи нас навіть просто ігнорували. Частіше всього ці проблемні питання підіймав я, тому ідея звернутися до ТСК ВРУ була моя, і про це дізналося керівництво, через що я отримав упереджене ставлення, жодного іншого прізвища хто поставив підпис у зверненні до ТСК ВРУ вони не знають до сьогоднішнього дня, крім мене звісно. В перший же тиждень після звернення, на мене заводять два службових розслідування (перевірки), одне тягне за собою кримінальне провадження, інші ж догану та сувору догану, ще через два тижні, ще одне кримінальне провадження - всі ці провадження "шиті білими нитками" через що я і не отримав досі жодної підозри. Але 27 квітня мене було відраховано з академії за "недисциплінованість", недисциплінованим я став за півтори місяці. По академії проводилися безліч перевірок, одна з самих важливих - це розслідування головної інспекції Міністерства оборони України, яка закінчилася 9 липня 2024 року, основним для мене є те, що під час мого відрахування було допущено безліч порушень, в тому числі факт кримінального злочину, грубо кажучи підробка документів. Я подав позов до суду але академія цілеспрямовано затягує цей процес бо знає що програє, чому тягнуть? - бо очільнику академії Павлу Ткачуку лишилося служити згідно його контракту менше року, в його планах піти з посади без скандалу але так не вийде! На відео Ви бачите заступника головного інспектора, який підтверджує виявлені порушення та зловживання в академії посадовими особами, самим цікавим є те, що після цього розслідування міністр оборони звільняє саме головного інспектора а не начальника академії. На сьогоднішній день з керівництва академії ніхто не притягнутий до відповідальності, при тому, що результати та рекомендації по притягненню до відповідальності були надіслані міністру оборони, головнокомандувачу ЗСУ та іншим структурним підрозділам. Хто сприяє уникненню відповідальності генералітету? - висновки робіть самі! Більше того, в академії виявлено розкрадання гуманітарної допомоги, розкрадання бюджетних коштів на понад 44млн гривень, побиття та цькування курсантів, приниження жінок за ознакою статі, неналежне харчування, дизентерія в їдальні, неналежне надання медичної допомоги. Прошу розголосу, станьте променем світла у ці темні часи.

Олександр ПОПОВИЧ

168,188 Aufrufe • vor 2 Jahren

Спробую відновити, наскільки це можливо, картинку одного епізоду нашої спільної з Веганом роботи. Скоріш за все, це була середина грудня 2023 року, на околицях АКХЗ (див. перше фото). Друге фото – наближення на частину заводу та прилеглої території, де і відбувались події які я опишу далі. "ПКМ" - моя позиція на той момент (там у нас був не тільки ПКМ, але в основному працювали з нього), "Гранатомет" - позиція Вегана з його 40-мм станковим Mk-19. Окремо зазначена точка "Відео" - більш рання позиція з якою у мене зберігся відеозапис (теж додається), який дозволяє оцінити прилеглу місцевість (коли я спрямовую камеру і кажу що "десь там підори" - це і є напрямок на той самий шматок посадки, позначений як "10 русских"). В той самий день мало того, що на дворі були зима і дубак, так ще й цього прекрасного дня ліг особливо густий туман, який нехай і не перетворив погоду на нельотну, але зробив польоти дронів на кілька годин абсолютно безглуздим заняттям через нульову видимість. Росіяни, вже поклавши сотні трупів кількома шарами в одних і тих же місцях, навчились на своїх помилках користуватися погодою і відповідно вирішили на повну використати густий туман - відразу на кількох напрямках висунулося по відділенню піхоти, в тому числі і в секторі, який я посилено моніторив з позиції "ПКМ". Але ось хоч ПКМ у нас і був, але планки Пікаттіні на нього ще не було, і можна було замість точної стрільби по тепловізійному прицілу тільки дуже приблизно навалити по орієнтирах - тобто просто трохи залякати відділення піхоти і змусити їх залягти, але не вбити нікого. Мене це не влаштувало, багато в чому з егоїстичних мотивів - якщо це відділення прорветься на завод і досидить на ньому до ночі, то чергувати вночі буде дуже страшно. З ненульовою ймовірністю хтось із цих циркачів, уже перебуваючи на заводі, пролізе під покровом ночі та туману через рідкий ланцюг СПшек вглиб заводу, заляже там і потім розстріляє когось із нас у спину в найнесподіванішому місці. Для вирішення цієї проблеми я зв'язався з Веганом по рації і запропонував йому попрацювати разом - я з теплаком даю йому коригування на відділення піхоти, яке лізе у повний ріст по посадці і взагалі нічого не боїться, а він їх знищує. Було дві проблеми - від найпершого в ланцюжку росіянина до кута паркану з нашою СПшкою було десятка три метрів, і з огляду на складний рельєф Веган міг би легко влучити і в наших. До того ж кількість 40-мм гранат була дуже обмежена, і промазати означало втратити шанс їх вбити. Так що коли після пари пристрілювальних гранат настав час приймати рішення, чи давати по цій пристрілці повноцінну чергу, я візуалізував еліпс розсіювання, наклав на нього гауссіану і зайнявся іншою ментальною гімнастикою, щоб ну хоч якось на око прикинути ймовірність що черга полетить куди треба. В результаті я вирішив, що ризик виправданий, а в снайперські здібності Вегана я вірю, я дав йому відмашку і він пустив довгу чергу 40-мм HEDP, які практично ідеально лягли вздовж посадки. Частина цих гранат вибухнула в кронах дерев, частина - вже на землі, а одна граната, судячи з усього, взагалі потрапила прямо в підара, враховуючи, що з одного силуета полетіло багато теплих бризок. В результаті звідти змогли втікти лише три російських піхотинця – більш ніж за дві доби мого чергування на цій позиції звідти більше ніхто так і не виповз, і нашій ділянці заводу туманний прорив більше не загрожував. Найсумніше те що відеофіксації не було, тому що дрони не літали, доповідь хоча б по радійці про ворожі втрати я теж не зробив, тому що з самого початку просто бачив що пішли троє, і думав що може бути решта семеро просто залягли і вийдуть з посадки пізніше. Тільки через пару діб, коли і дрони відновили регулярні польоти, я зрозумів, що ці семеро зайвохромосомних самураїв просто померли прямо на місці. За один тільки цей епізод масового геноциду русні за одне натискання гашетки я б йому дав грамоту типу "ніхуя собі ти рекс", бо інших людей які могли б повторити таку ювелірну роботу я не знаю.
0:40

Спробую відновити, наскільки це можливо, картинку одного епізоду нашої спільної з Веганом роботи. Скоріш за все, це була середина грудня 2023 року, на околицях АКХЗ (див. перше фото). Друге фото – наближення на частину заводу та прилеглої території, де і відбувались події які я опишу далі. "ПКМ" - моя позиція на той момент (там у нас був не тільки ПКМ, але в основному працювали з нього), "Гранатомет" - позиція Вегана з його 40-мм станковим Mk-19. Окремо зазначена точка "Відео" - більш рання позиція з якою у мене зберігся відеозапис (теж додається), який дозволяє оцінити прилеглу місцевість (коли я спрямовую камеру і кажу що "десь там підори" - це і є напрямок на той самий шматок посадки, позначений як "10 русских"). В той самий день мало того, що на дворі були зима і дубак, так ще й цього прекрасного дня ліг особливо густий туман, який нехай і не перетворив погоду на нельотну, але зробив польоти дронів на кілька годин абсолютно безглуздим заняттям через нульову видимість. Росіяни, вже поклавши сотні трупів кількома шарами в одних і тих же місцях, навчились на своїх помилках користуватися погодою і відповідно вирішили на повну використати густий туман - відразу на кількох напрямках висунулося по відділенню піхоти, в тому числі і в секторі, який я посилено моніторив з позиції "ПКМ". Але ось хоч ПКМ у нас і був, але планки Пікаттіні на нього ще не було, і можна було замість точної стрільби по тепловізійному прицілу тільки дуже приблизно навалити по орієнтирах - тобто просто трохи залякати відділення піхоти і змусити їх залягти, але не вбити нікого. Мене це не влаштувало, багато в чому з егоїстичних мотивів - якщо це відділення прорветься на завод і досидить на ньому до ночі, то чергувати вночі буде дуже страшно. З ненульовою ймовірністю хтось із цих циркачів, уже перебуваючи на заводі, пролізе під покровом ночі та туману через рідкий ланцюг СПшек вглиб заводу, заляже там і потім розстріляє когось із нас у спину в найнесподіванішому місці. Для вирішення цієї проблеми я зв'язався з Веганом по рації і запропонував йому попрацювати разом - я з теплаком даю йому коригування на відділення піхоти, яке лізе у повний ріст по посадці і взагалі нічого не боїться, а він їх знищує. Було дві проблеми - від найпершого в ланцюжку росіянина до кута паркану з нашою СПшкою було десятка три метрів, і з огляду на складний рельєф Веган міг би легко влучити і в наших. До того ж кількість 40-мм гранат була дуже обмежена, і промазати означало втратити шанс їх вбити. Так що коли після пари пристрілювальних гранат настав час приймати рішення, чи давати по цій пристрілці повноцінну чергу, я візуалізував еліпс розсіювання, наклав на нього гауссіану і зайнявся іншою ментальною гімнастикою, щоб ну хоч якось на око прикинути ймовірність що черга полетить куди треба. В результаті я вирішив, що ризик виправданий, а в снайперські здібності Вегана я вірю, я дав йому відмашку і він пустив довгу чергу 40-мм HEDP, які практично ідеально лягли вздовж посадки. Частина цих гранат вибухнула в кронах дерев, частина - вже на землі, а одна граната, судячи з усього, взагалі потрапила прямо в підара, враховуючи, що з одного силуета полетіло багато теплих бризок. В результаті звідти змогли втікти лише три російських піхотинця – більш ніж за дві доби мого чергування на цій позиції звідти більше ніхто так і не виповз, і нашій ділянці заводу туманний прорив більше не загрожував. Найсумніше те що відеофіксації не було, тому що дрони не літали, доповідь хоча б по радійці про ворожі втрати я теж не зробив, тому що з самого початку просто бачив що пішли троє, і думав що може бути решта семеро просто залягли і вийдуть з посадки пізніше. Тільки через пару діб, коли і дрони відновили регулярні польоти, я зрозумів, що ці семеро зайвохромосомних самураїв просто померли прямо на місці. За один тільки цей епізод масового геноциду русні за одне натискання гашетки я б йому дав грамоту типу "ніхуя собі ти рекс", бо інших людей які могли б повторити таку ювелірну роботу я не знаю.

Alex

46,360 Aufrufe • vor 1 Jahr

Сьогодні реалії міжнародної політики складаються таким чином, що 5–6 хвалених менеджерів Офісу Президента, які замкнули на себе всі процеси, явно не справляються з надсерйозними викликами. Увага насамперед прикута до ситуації довкола угоди про корисні копалини між Україною і США та переговорного процесу загалом. Нагадаю, що ідея угоди з копалинами належить президенту Зеленському, який зробив її четвертим пунктом Плану перемоги, озвученого в парламенті і широко підтриманого місцевими радами за вказівкою Банкової. Через відверто непрофесійні підходи Україна втратила можливість зафіксувати параметри цієї угоди у межах політичного меморандуму, на що погоджувалися партнери. Як наслідок, стан підготовки цього документа, який з’явився у пресі, вже викликає серйозне занепокоєння як загроза, зокрема, державному суверенітету та європейській інтеграції. Але водночас саме від цієї угоди залежать як військова, так і фінансова допомога Україні, і навіть співпраця з МВФ, де США відіграють ключову роль. Тому помилки вузького кола непрофесійних осіб ми повинні негайно виправляти. І антиамериканська істерія, яку розгорнули в країні, точно не є конструктивним шляхом напрацювання дипломатичних рішень. Не важко передбачити, що далі будуть спроби перекласти відповідальність на парламент, який традиційно в усьому винен, військових, які нібито «не так воювали», і партнерів, які нібито «зрадили». Тому маю наголосити: найперше потребує серйозних змін і професійного посилення склад української переговорної делегації, яка несе пряму відповідальність за провал американського треку. Час нарешті це визнати. По-друге, у складні моменти історії український парламент відігравав ключову роль. На жаль, наступні два критичні тижні, коли необхідно діяти, парламент і далі працює в закритому режимі, знову в перерві. Причому на чергові канікули він пішов, так і не отримавши відповідей від уряду про зміст та стан підготовки угоди, яка без перебільшення визначає майбутнє України. Ми ініціюємо звернення Верховної Ради до Конгресу США щодо нової резолюції про двопартійну підтримку України в цих умовах як стратегічного партнера. Така резолюція мала б містити гарантії щодо нових пакетів військової та фінансової допомоги та продовження санкцій проти росії. Голова Верховної Ради запевняв, що має особливі стосунки з Майком Джонсоном, називаючи їх «спікерською коаліцією». Тож саме час все це задіяти. Як і інші форми парламентської дипломатії задля гарантій підтримки. Ще гострішою стала потреба зустрічі президента з лідерами усіх фракцій. Тактика ховати голову в пісок себе вичерпала. Неприпустимо, коли про всі важливі новини з переговорів народ України дізнається із закордонних ЗМІ. А всередині країни всіх продовжують занурювати в теплу ванну пропагандистського марафону. У нас є багато пропозицій для американської сторони, які були б вигідні для обох країн як з економічного, так і з безпекового поглядів. Вони посилили б наше стратегічне партнерство зі США і спрацювали б на безпеку Європи та послаблення росії. Наприклад, участь США у газотранспортній системі України, яка мала б залишитися основною для постачання енергоносіїв для Європи всупереч путінським проектом «Північних потоків». Це мало б запрацювати після досягнення справедливого і всеосяжного миру, але вже було б одним з аргументів для його досягнення. Ми вимагаємо, щоб парламент зібрався на термінове засідання та ухвалив відповідне звернення, а уряд надав усю інформацію про стан угоди.
4:31

Сьогодні реалії міжнародної політики складаються таким чином, що 5–6 хвалених менеджерів Офісу Президента, які замкнули на себе всі процеси, явно не справляються з надсерйозними викликами. Увага насамперед прикута до ситуації довкола угоди про корисні копалини між Україною і США та переговорного процесу загалом. Нагадаю, що ідея угоди з копалинами належить президенту Зеленському, який зробив її четвертим пунктом Плану перемоги, озвученого в парламенті і широко підтриманого місцевими радами за вказівкою Банкової. Через відверто непрофесійні підходи Україна втратила можливість зафіксувати параметри цієї угоди у межах політичного меморандуму, на що погоджувалися партнери. Як наслідок, стан підготовки цього документа, який з’явився у пресі, вже викликає серйозне занепокоєння як загроза, зокрема, державному суверенітету та європейській інтеграції. Але водночас саме від цієї угоди залежать як військова, так і фінансова допомога Україні, і навіть співпраця з МВФ, де США відіграють ключову роль. Тому помилки вузького кола непрофесійних осіб ми повинні негайно виправляти. І антиамериканська істерія, яку розгорнули в країні, точно не є конструктивним шляхом напрацювання дипломатичних рішень. Не важко передбачити, що далі будуть спроби перекласти відповідальність на парламент, який традиційно в усьому винен, військових, які нібито «не так воювали», і партнерів, які нібито «зрадили». Тому маю наголосити: найперше потребує серйозних змін і професійного посилення склад української переговорної делегації, яка несе пряму відповідальність за провал американського треку. Час нарешті це визнати. По-друге, у складні моменти історії український парламент відігравав ключову роль. На жаль, наступні два критичні тижні, коли необхідно діяти, парламент і далі працює в закритому режимі, знову в перерві. Причому на чергові канікули він пішов, так і не отримавши відповідей від уряду про зміст та стан підготовки угоди, яка без перебільшення визначає майбутнє України. Ми ініціюємо звернення Верховної Ради до Конгресу США щодо нової резолюції про двопартійну підтримку України в цих умовах як стратегічного партнера. Така резолюція мала б містити гарантії щодо нових пакетів військової та фінансової допомоги та продовження санкцій проти росії. Голова Верховної Ради запевняв, що має особливі стосунки з Майком Джонсоном, називаючи їх «спікерською коаліцією». Тож саме час все це задіяти. Як і інші форми парламентської дипломатії задля гарантій підтримки. Ще гострішою стала потреба зустрічі президента з лідерами усіх фракцій. Тактика ховати голову в пісок себе вичерпала. Неприпустимо, коли про всі важливі новини з переговорів народ України дізнається із закордонних ЗМІ. А всередині країни всіх продовжують занурювати в теплу ванну пропагандистського марафону. У нас є багато пропозицій для американської сторони, які були б вигідні для обох країн як з економічного, так і з безпекового поглядів. Вони посилили б наше стратегічне партнерство зі США і спрацювали б на безпеку Європи та послаблення росії. Наприклад, участь США у газотранспортній системі України, яка мала б залишитися основною для постачання енергоносіїв для Європи всупереч путінським проектом «Північних потоків». Це мало б запрацювати після досягнення справедливого і всеосяжного миру, але вже було б одним з аргументів для його досягнення. Ми вимагаємо, щоб парламент зібрався на термінове засідання та ухвалив відповідне звернення, а уряд надав усю інформацію про стан угоди.

Петро Порошенко

78,010 Aufrufe • vor 1 Jahr

Ми вирішили максимально скоротити і майже відмовитися від будь-яких виступів під час процесу. Не тому, що нам нічого сказати, а тому, що все вже зрозуміло. Довгих тринадцять місяців уряд, президент, РНБО із залученням Мінекономіки свідомо тягнуть засідання, блокуючи ухвалення обґрунтованого і законного рішення. Обґрунтованого і законного — бо президент не має права ні за Конституцією, ні за Законом про санкції накладати обмеження на громадян України, фізичних осіб, резидентів України. У законі про це чітко зазначено. Я можу лише поспівчувати суддям. Я маю сьогодні визнати: вони перебувають під шаленим тиском. Але вони мають підтримку українського народу, Європейського парламенту, Ради Європи, комісара з прав людини, Європейської комісії, політиків і громадських активістів, які наголошують, що не можна запроваджувати довічні санкції превентивно. Тринадцять місяців продемонстрували: нічогісінько немає. Тринадцять місяців продемонстрували: ні президенту, ні уряду нічого сказати ні суспільству, ні Європі. Після оголошеної на десять хвилин перерви суд пішов більш як на годину, і тепер рішення, ймовірно, відкладуть аж на квітень. Але я дуже сподіваюся, що у суддів вистачить громадянської мужності, принциповості, патріотизму та професіоналізму, щоб нарешті почути вже на 14-й місяць короткого і всім зрозумілого процесу рішення. Бо зараз я є єдина людина у світі, проти якої одночасно запроваджені санкції путіна і санкції Зеленського. Це не є санкції України — це є санкції Зеленського. І оця роздвоєність нарешті буде вирішена. Санкції путіна залишаться. Вирок, який мені виніс російський суд за терористичну і екстремістську діяльність, яка полягає в підтримці Збройних Сил України, залишиться, бо ми не маємо наміру припиняти підтримку. А незаконні, неєвропейські, позаконституційні, позасудові санкції пана Зеленського, особливо враховуючи рішення Європейського суду з прав людини, який напряму забороняє застосування проти громадян України таких санкцій, будуть скасовані. Це знущання над правосуддям. Це знущання над верховенством права. Це знущання над європейськими перспективами. Бо вчора, на жаль, у Брюсселі на засіданні послів ухвалили рішення: Україна зупинила реформи. В Україні парламентська криза. Широка коаліція не створюється. Три місяці не голосується жодна реформа, яку Україна взяла на себе зобов’язання запроваджувати. Отже, на жаль, розмови про членство України в 2027 році в Європейському Союзі залишаються пустим звуком. Розмови про підписання мирної угоди залишаються пустим звуком. Україна продовжує стирати себе. І сьогоднішній тиск на суд у вигляді перенесення очевидного для всіх рішення — з цього ж ряду. Треба зупинятися. Треба створювати демократичну стійкість, яка об’єднає всю країну для того, щоб ми наблизилися до миру, до членства в Європейському Союзі, до членства в НАТО, до того, щоб закінчити весь цей жах. Він уже нікому не цікавий, нікому не смішний і лише дискредитує і українську владу, і, на жаль, українську державу.
7:05

Ми вирішили максимально скоротити і майже відмовитися від будь-яких виступів під час процесу. Не тому, що нам нічого сказати, а тому, що все вже зрозуміло. Довгих тринадцять місяців уряд, президент, РНБО із залученням Мінекономіки свідомо тягнуть засідання, блокуючи ухвалення обґрунтованого і законного рішення. Обґрунтованого і законного — бо президент не має права ні за Конституцією, ні за Законом про санкції накладати обмеження на громадян України, фізичних осіб, резидентів України. У законі про це чітко зазначено. Я можу лише поспівчувати суддям. Я маю сьогодні визнати: вони перебувають під шаленим тиском. Але вони мають підтримку українського народу, Європейського парламенту, Ради Європи, комісара з прав людини, Європейської комісії, політиків і громадських активістів, які наголошують, що не можна запроваджувати довічні санкції превентивно. Тринадцять місяців продемонстрували: нічогісінько немає. Тринадцять місяців продемонстрували: ні президенту, ні уряду нічого сказати ні суспільству, ні Європі. Після оголошеної на десять хвилин перерви суд пішов більш як на годину, і тепер рішення, ймовірно, відкладуть аж на квітень. Але я дуже сподіваюся, що у суддів вистачить громадянської мужності, принциповості, патріотизму та професіоналізму, щоб нарешті почути вже на 14-й місяць короткого і всім зрозумілого процесу рішення. Бо зараз я є єдина людина у світі, проти якої одночасно запроваджені санкції путіна і санкції Зеленського. Це не є санкції України — це є санкції Зеленського. І оця роздвоєність нарешті буде вирішена. Санкції путіна залишаться. Вирок, який мені виніс російський суд за терористичну і екстремістську діяльність, яка полягає в підтримці Збройних Сил України, залишиться, бо ми не маємо наміру припиняти підтримку. А незаконні, неєвропейські, позаконституційні, позасудові санкції пана Зеленського, особливо враховуючи рішення Європейського суду з прав людини, який напряму забороняє застосування проти громадян України таких санкцій, будуть скасовані. Це знущання над правосуддям. Це знущання над верховенством права. Це знущання над європейськими перспективами. Бо вчора, на жаль, у Брюсселі на засіданні послів ухвалили рішення: Україна зупинила реформи. В Україні парламентська криза. Широка коаліція не створюється. Три місяці не голосується жодна реформа, яку Україна взяла на себе зобов’язання запроваджувати. Отже, на жаль, розмови про членство України в 2027 році в Європейському Союзі залишаються пустим звуком. Розмови про підписання мирної угоди залишаються пустим звуком. Україна продовжує стирати себе. І сьогоднішній тиск на суд у вигляді перенесення очевидного для всіх рішення — з цього ж ряду. Треба зупинятися. Треба створювати демократичну стійкість, яка об’єднає всю країну для того, щоб ми наблизилися до миру, до членства в Європейському Союзі, до членства в НАТО, до того, щоб закінчити весь цей жах. Він уже нікому не цікавий, нікому не смішний і лише дискредитує і українську владу, і, на жаль, українську державу.

Петро Порошенко

13,756 Aufrufe • vor 6 Monaten

Цілих півтора року влада намагалася викрутити руки суддям Верховного Суду, щоб рішення про скасування незаконних і неконституційних санкцій не було ухвалене. Ми маємо всі докази, знаємо прізвища. І вперше за всю історію санкційних справ двоє з п’яти суддів не погодилися з фінальним рішенням. Вісім тижнів, протягом яких мав тривати розгляд, перетворилися на 17 місяців перенесень, уточнень, хвороб і відпусток. Адвокати Ілля Новіков та Ігор Головань детально розібрали, що саме Верховний Суд написав в обґрунтуванні і хто був джерелом цих позасудових, антиконституційних та незаконних санкцій. Згоден з тими, хто вважає це рішення поразкою влади: вона сховалася за грифом «для службового користування». Хоча ці документи давно у відкритому доступі, що й показали адвокати. Під грифом ховають довідку Держфінмоніторингу за підписом Філіпа Проніна. Бо причин для санкцій не існує: їх запровадили, як сказали в Офісі Президента, «превентивно», тобто ні за що. За місяць до того у виданні, яке пов’язують із портновим, вийшла стаття, що передбачила ці санкції. Пронін майже слово в слово переписав її 12 лютого і одразу сховав документи під грифом ДСК. В окремій думці судді зазначили: ані Держфінмоніторинг, ані Міністерство економіки не провели жодного аналізу, уся робота звелася до копіпасту. Цей кейс не про Порошенка — він про верховенство права для кожного українця. Якщо так легко можна запровадити санкції проти громадян України, то де гарантії, що влада не захоче зняти з виборів інших конкурентів, заблокувати рахунки бізнесу чи обмежити діяльність громадських активістів? Мої адвокати передали повний текст цього ганебного, захованого за грифом ДСК рішення дипломатичним установам, які стежать за процесом. Адвокати вже оскаржили його у Великій Палаті Верховного Суду, а також подали скарги до ЄСПЛ та Комітету ООН з прав людини. Боротьба триває, і ми обов’язково переможемо.
21:49

Цілих півтора року влада намагалася викрутити руки суддям Верховного Суду, щоб рішення про скасування незаконних і неконституційних санкцій не було ухвалене. Ми маємо всі докази, знаємо прізвища. І вперше за всю історію санкційних справ двоє з п’яти суддів не погодилися з фінальним рішенням. Вісім тижнів, протягом яких мав тривати розгляд, перетворилися на 17 місяців перенесень, уточнень, хвороб і відпусток. Адвокати Ілля Новіков та Ігор Головань детально розібрали, що саме Верховний Суд написав в обґрунтуванні і хто був джерелом цих позасудових, антиконституційних та незаконних санкцій. Згоден з тими, хто вважає це рішення поразкою влади: вона сховалася за грифом «для службового користування». Хоча ці документи давно у відкритому доступі, що й показали адвокати. Під грифом ховають довідку Держфінмоніторингу за підписом Філіпа Проніна. Бо причин для санкцій не існує: їх запровадили, як сказали в Офісі Президента, «превентивно», тобто ні за що. За місяць до того у виданні, яке пов’язують із портновим, вийшла стаття, що передбачила ці санкції. Пронін майже слово в слово переписав її 12 лютого і одразу сховав документи під грифом ДСК. В окремій думці судді зазначили: ані Держфінмоніторинг, ані Міністерство економіки не провели жодного аналізу, уся робота звелася до копіпасту. Цей кейс не про Порошенка — він про верховенство права для кожного українця. Якщо так легко можна запровадити санкції проти громадян України, то де гарантії, що влада не захоче зняти з виборів інших конкурентів, заблокувати рахунки бізнесу чи обмежити діяльність громадських активістів? Мої адвокати передали повний текст цього ганебного, захованого за грифом ДСК рішення дипломатичним установам, які стежать за процесом. Адвокати вже оскаржили його у Великій Палаті Верховного Суду, а також подали скарги до ЄСПЛ та Комітету ООН з прав людини. Боротьба триває, і ми обов’язково переможемо.

Петро Порошенко

23,977 Aufrufe • vor 2 Monaten

Як політик, мав би приєднатися до потужного хору критики на адресу Трампа, щоби зняти свою порцію вершків. Але як державник, вважаю за потрібне запропонувати перейти від бурхливих емоцій до розсудливого раціо. Час починати дорослу розмову і робити аналіз ситуації, щоб зрозуміти, як нам подолати кризу у стосунках із Сполученими Штатами. Вони залишаються нашим ключовим елементом порятунку держави, і ми ризикуємо це партнерство втратити. А це, в свою чергу, суттєво ускладнить становище України у війні з росією. І Макрон, і Стармер, і врешті сам Зеленський, визнали, що без Америки виграти не можливо, бо доведеться недоречними рейтингами збивати балістику. Отже, на тлі усього сказаного нам потрібна відповідь на питання, як рятувати ситуацію і що робити. Вражає, як показово і дуже швидко перейшли від стратегії і «плану перемоги» до замірів рейтингів, яке є десятим питанням, що, на превеликий жаль чомусь стало головним. Перше, що треба зробити, припинити спілкування з американцями у форматі стадіону, бо ця перепалка йде не на користь Україні, якими б красномовними не були аргументи. Дискусія з Трампом потребує дипломатичної майстерності, тиші і терпіння, достатніх для того, аби не рефлексувати на кожну його заяву. Я з ним працював три роки, я. Знаю, про що кажу. Вдумайтеся, як філігранно очільники Канади, Мексики, Данії і навіть Панами добилися свого в діалозі з Трампом після його приголомшливих і сенсаційних заяв. Подивіться, як акуратно шукає до нього підходи президент Франції. Всі вони вміють тримати емоції в руках. По-друге, владі слід провести роботу над помилками, розібратися, хто із п'яти-шести «потужних» менеджерів не менш «потужно» провалив розбудову стосунків з новою американською адміністрацією. Хто замість того, щоб навести мости, їх попалив? І тепер проблеми влади в комунікаціях із Вашингтоном стали проблемою всієї країни. Наша команда ще в жовтні-листопаді-грудні і січні попереджала про ці проблеми комунікації української влади з командою Трампа. Нас не лише не почули, а навіть намагалася блокувати парламентські поїздки опозиції. Третє, саме тому слід сформувати коло фахових переговорників як для перемовин із США, так і з Євросоюзом, роль та значення якого очевидно зараз зростають, хоча я не бачу навіть теоретичні можливості, коли Євросоюз при всій повазі зміг би нам повною мірою постачати ті обсяги зброї, якими забезпечила нас Сполучені Штати. Якщо у влади є розрахунки, хай їх покажуть і заспокоять суспільство. По-четверте, треба збільшувати роль міжпарламентської дипломатії, і взагалі роль парламенту. Я готовий їхати до Брюсселю чи Вашингтону, аби рятувати ситуацію. І це мають бути інші депутати, фахові дипломати-важковаговики, авторитетні представники громадянського суспільства. Подивіться, яких мастодонтів повиставляли в переговорні групи американці та росіяни. Попри те, що своїми антиконституційними санкціями Зеленський ставить під загрозу зриву мою програму фінансової приватної підтримки Збройних Сил (мені хочуть незаконно і позасудово заборонити як платежі, таr оборонні закупівлі), за минулий тиждень я побував у двох точках фронту, під Покровськом, і під Курщиною. Вважаю, що назріло питання про негайну зустріч президента та військового керівництва з лідерами парламентських фракцій. Бо ситуація на фронті так само дуже складна, і якщо це помножити на геополітичні проблеми, то вона може розвиватися у вкрай несприятливий спосіб. І, нарешті, про головне. Монополія на владу Офісу над позбавленим субєктності парламентом повністю себе вичерпала. Нам сьогодні потрібні посилення і нова якість внутрішньої єдності. Час слів минув. Замість декларацій, відосиків потрібні дії. Очевидною є необхідність створення коаліції уряду національної єдності з професійним міністрами міністрами, викинувши із співпраці «п’яту колону» кремля партію опзж. Приберіть мову єдиного марафону і почніть чесну розмову з суспільством, бо саме така політика бравади і непрофесіоналізму нас привела до того, де ми зараз є. 1/2
6:36

Як політик, мав би приєднатися до потужного хору критики на адресу Трампа, щоби зняти свою порцію вершків. Але як державник, вважаю за потрібне запропонувати перейти від бурхливих емоцій до розсудливого раціо. Час починати дорослу розмову і робити аналіз ситуації, щоб зрозуміти, як нам подолати кризу у стосунках із Сполученими Штатами. Вони залишаються нашим ключовим елементом порятунку держави, і ми ризикуємо це партнерство втратити. А це, в свою чергу, суттєво ускладнить становище України у війні з росією. І Макрон, і Стармер, і врешті сам Зеленський, визнали, що без Америки виграти не можливо, бо доведеться недоречними рейтингами збивати балістику. Отже, на тлі усього сказаного нам потрібна відповідь на питання, як рятувати ситуацію і що робити. Вражає, як показово і дуже швидко перейшли від стратегії і «плану перемоги» до замірів рейтингів, яке є десятим питанням, що, на превеликий жаль чомусь стало головним. Перше, що треба зробити, припинити спілкування з американцями у форматі стадіону, бо ця перепалка йде не на користь Україні, якими б красномовними не були аргументи. Дискусія з Трампом потребує дипломатичної майстерності, тиші і терпіння, достатніх для того, аби не рефлексувати на кожну його заяву. Я з ним працював три роки, я. Знаю, про що кажу. Вдумайтеся, як філігранно очільники Канади, Мексики, Данії і навіть Панами добилися свого в діалозі з Трампом після його приголомшливих і сенсаційних заяв. Подивіться, як акуратно шукає до нього підходи президент Франції. Всі вони вміють тримати емоції в руках. По-друге, владі слід провести роботу над помилками, розібратися, хто із п'яти-шести «потужних» менеджерів не менш «потужно» провалив розбудову стосунків з новою американською адміністрацією. Хто замість того, щоб навести мости, їх попалив? І тепер проблеми влади в комунікаціях із Вашингтоном стали проблемою всієї країни. Наша команда ще в жовтні-листопаді-грудні і січні попереджала про ці проблеми комунікації української влади з командою Трампа. Нас не лише не почули, а навіть намагалася блокувати парламентські поїздки опозиції. Третє, саме тому слід сформувати коло фахових переговорників як для перемовин із США, так і з Євросоюзом, роль та значення якого очевидно зараз зростають, хоча я не бачу навіть теоретичні можливості, коли Євросоюз при всій повазі зміг би нам повною мірою постачати ті обсяги зброї, якими забезпечила нас Сполучені Штати. Якщо у влади є розрахунки, хай їх покажуть і заспокоять суспільство. По-четверте, треба збільшувати роль міжпарламентської дипломатії, і взагалі роль парламенту. Я готовий їхати до Брюсселю чи Вашингтону, аби рятувати ситуацію. І це мають бути інші депутати, фахові дипломати-важковаговики, авторитетні представники громадянського суспільства. Подивіться, яких мастодонтів повиставляли в переговорні групи американці та росіяни. Попри те, що своїми антиконституційними санкціями Зеленський ставить під загрозу зриву мою програму фінансової приватної підтримки Збройних Сил (мені хочуть незаконно і позасудово заборонити як платежі, таr оборонні закупівлі), за минулий тиждень я побував у двох точках фронту, під Покровськом, і під Курщиною. Вважаю, що назріло питання про негайну зустріч президента та військового керівництва з лідерами парламентських фракцій. Бо ситуація на фронті так само дуже складна, і якщо це помножити на геополітичні проблеми, то вона може розвиватися у вкрай несприятливий спосіб. І, нарешті, про головне. Монополія на владу Офісу над позбавленим субєктності парламентом повністю себе вичерпала. Нам сьогодні потрібні посилення і нова якість внутрішньої єдності. Час слів минув. Замість декларацій, відосиків потрібні дії. Очевидною є необхідність створення коаліції уряду національної єдності з професійним міністрами міністрами, викинувши із співпраці «п’яту колону» кремля партію опзж. Приберіть мову єдиного марафону і почніть чесну розмову з суспільством, бо саме така політика бравади і непрофесіоналізму нас привела до того, де ми зараз є. 1/2

Петро Порошенко

747,366 Aufrufe • vor 1 Jahr

Несподіванки не сталося. Як і прогнозував в інтерв’ю німецькому виданню BILD, припинення вогню не відбулося. За одну лише ніч путін укотре довів, що йому не можна вірити. Що угоди з росією не варті паперу, на якому вони написані, — вислів, який приписують ще Бісмарку. Смертоносні російські ракети та ударні дрони чомусь не послухалися наказу свого верховного… Отже, його всупереч усім обіцянкам не було взагалі. Путін ніби винайшов perpetum mobile війни і не має наміру її завершувати… Не дарма вчора, перед розмовою з президентом Трампом, він на зустрічі з олігархами ділився своїми фюрерськими фантазіями про захоплення Одеси. Це така сама маячня, як колись про Київ за три дні. Даремно сподіватися на те, що одна чи кілька розмов зупинять ці три роки, 11 років війни загалом. І століття спроб стерти Україну з мапи світу. Попри оптимістичні заяви учасників, у нас, українців, справедливо немає відчуття, що вчорашня телефонна розмова наблизила нас до миру. Маю сказати, що попереду складні перемови. Для путіна навіть стіл переговорів — це продовження війни в інший спосіб. Проте з того, що відбулося вчора, коли путін де-факто відкинув ідею президента Трампа про повне припинення вогню, всім треба зробити правильні висновки. Або путін приймає пропозицію президента Трампа про повне припинення вогню, або Трамп задіює «план Б», про який він казав. Такий «план Б» критично важливий і має з’явитися на столі. Це — ще суворіші санкції. Міністр фінансів США Скотт Бессент вчора сказав, що Дональд Трамп готовий максимально посилити економічний тиск на росію. Їхній поточний рівень оцінив як 6 із 10, отже, резерви є, і непогані. Росію треба позбавити ресурсів для ведення війни. Від цього світ лише виграє. Також це — постачання Україні тих видів американської зброї, від надання яких Білий дім утримувався досі. Зрештою, нам потрібна нова двопартійна резолюція Конгресу Сполучених Штатів про подальшу різнобічну підтримку України. І я готовий долучитися до лобіювання цієї резолюції. Маю, до речі, запрошення до Вашингтону та Флориди на зустрічі високого рівня. Сподіваюся, що в Офісі вистачить розуму цього разу не блокувати мою поїздку до США так, як щойно він заборонив мені виїхати на політичну асамблею Європейської народної партії, лідируючої політичної сили Європейського Союзу. Очевидно, що попереду на нас очікують важкі драматичні місяці. І антиамериканська істерія з метою перекласти відповідальність нам не допоможе результативно пройти цей час. Україна, як і Європа, повинна бути за столом переговорів і твердо відстояти принцип «нічого про Україну без України». Ми не можемо більше втрачати час, людей і території. Ми зацікавлені в тому, щоби пропозиція президента Трампа про повне припинення вогню реалізувалася. Для нас це можливість нарешті не на папері, а на реальній місцевості звести фортифікації і перетворити степовий простір сходу і півдня на неприступні рови, вали і мінні поля. І в разі, якщо путін порушить припинення вогню, це унеможливить його подальші наступальні дії. Складність і драматичність ситуації вимагає негайної зустрічі Володимира Зеленського з лідерами парламентських фракцій. Парламент не може дізнаватися про нашу переговорну позицію із зарубіжних мас-медіа. Вважаю, така зустріч має відбутися одразу після розмови Зеленського з Трампом. Попри системні антиконституційні кроки влади щодо опозиції для нас, «Європейської Солідарності», завжди на першому місці є інтереси держави. Треба робити все, що в цих складних умовах може посилити Україну. Нав’язуватися ми теж не будемо, але за будь-яких обставин готові до спільної роботи і спільної відповідальності. Ми не дамо путіну жодних надій, що скориставшись руйнацією єдності йому вдасться розхитати ситуацію в країні, спричинити внутрішню дестабілізацію, виграти від порушень демократії Україні. І в цій його гібридній війні не варто підігрувати. Ми вистоїмо як держава в єдності, це очевидний постулат. Гріх не робити висновків з української історії.
6:47

Несподіванки не сталося. Як і прогнозував в інтерв’ю німецькому виданню BILD, припинення вогню не відбулося. За одну лише ніч путін укотре довів, що йому не можна вірити. Що угоди з росією не варті паперу, на якому вони написані, — вислів, який приписують ще Бісмарку. Смертоносні російські ракети та ударні дрони чомусь не послухалися наказу свого верховного… Отже, його всупереч усім обіцянкам не було взагалі. Путін ніби винайшов perpetum mobile війни і не має наміру її завершувати… Не дарма вчора, перед розмовою з президентом Трампом, він на зустрічі з олігархами ділився своїми фюрерськими фантазіями про захоплення Одеси. Це така сама маячня, як колись про Київ за три дні. Даремно сподіватися на те, що одна чи кілька розмов зупинять ці три роки, 11 років війни загалом. І століття спроб стерти Україну з мапи світу. Попри оптимістичні заяви учасників, у нас, українців, справедливо немає відчуття, що вчорашня телефонна розмова наблизила нас до миру. Маю сказати, що попереду складні перемови. Для путіна навіть стіл переговорів — це продовження війни в інший спосіб. Проте з того, що відбулося вчора, коли путін де-факто відкинув ідею президента Трампа про повне припинення вогню, всім треба зробити правильні висновки. Або путін приймає пропозицію президента Трампа про повне припинення вогню, або Трамп задіює «план Б», про який він казав. Такий «план Б» критично важливий і має з’явитися на столі. Це — ще суворіші санкції. Міністр фінансів США Скотт Бессент вчора сказав, що Дональд Трамп готовий максимально посилити економічний тиск на росію. Їхній поточний рівень оцінив як 6 із 10, отже, резерви є, і непогані. Росію треба позбавити ресурсів для ведення війни. Від цього світ лише виграє. Також це — постачання Україні тих видів американської зброї, від надання яких Білий дім утримувався досі. Зрештою, нам потрібна нова двопартійна резолюція Конгресу Сполучених Штатів про подальшу різнобічну підтримку України. І я готовий долучитися до лобіювання цієї резолюції. Маю, до речі, запрошення до Вашингтону та Флориди на зустрічі високого рівня. Сподіваюся, що в Офісі вистачить розуму цього разу не блокувати мою поїздку до США так, як щойно він заборонив мені виїхати на політичну асамблею Європейської народної партії, лідируючої політичної сили Європейського Союзу. Очевидно, що попереду на нас очікують важкі драматичні місяці. І антиамериканська істерія з метою перекласти відповідальність нам не допоможе результативно пройти цей час. Україна, як і Європа, повинна бути за столом переговорів і твердо відстояти принцип «нічого про Україну без України». Ми не можемо більше втрачати час, людей і території. Ми зацікавлені в тому, щоби пропозиція президента Трампа про повне припинення вогню реалізувалася. Для нас це можливість нарешті не на папері, а на реальній місцевості звести фортифікації і перетворити степовий простір сходу і півдня на неприступні рови, вали і мінні поля. І в разі, якщо путін порушить припинення вогню, це унеможливить його подальші наступальні дії. Складність і драматичність ситуації вимагає негайної зустрічі Володимира Зеленського з лідерами парламентських фракцій. Парламент не може дізнаватися про нашу переговорну позицію із зарубіжних мас-медіа. Вважаю, така зустріч має відбутися одразу після розмови Зеленського з Трампом. Попри системні антиконституційні кроки влади щодо опозиції для нас, «Європейської Солідарності», завжди на першому місці є інтереси держави. Треба робити все, що в цих складних умовах може посилити Україну. Нав’язуватися ми теж не будемо, але за будь-яких обставин готові до спільної роботи і спільної відповідальності. Ми не дамо путіну жодних надій, що скориставшись руйнацією єдності йому вдасться розхитати ситуацію в країні, спричинити внутрішню дестабілізацію, виграти від порушень демократії Україні. І в цій його гібридній війні не варто підігрувати. Ми вистоїмо як держава в єдності, це очевидний постулат. Гріх не робити висновків з української історії.

Петро Порошенко

99,773 Aufrufe • vor 1 Jahr

Польським інтернетом з неймовірною швидкістю полилася хвиля ненависті до України, українців, Зеленського Причиною цього стало присвоєння окремому центру спеціальних операцій "Північ" імені Героїв УПА. І очікувано в Польщі згоріли. Звісно, що це очікували. Але це вийшло за межі польських нациків чи електорату ПіС та Конфедерації. Таке невимовна ненависть до українського визвольного руху просякнула все суспільство. Показовою є ситуація з Лехом Валенсою, легендарною особистістю не тільки для Польщі, а й всіх країн пост совка. Валенса зняв значок в кольорах українського прапору через рішення Зеленського уславити УПА. Ця істерія виникла не на пустому місці. Ще з 2010-х в Польщі активно почали мусолити тему "Волинської різні". Правляча партія ПіС пробувала дати полякам новий об'єднавчий символ з минулого. Якщо за часів ПНР це був Катинський розстріл (трагедія яку замовчували комуністи), то зараз це "Волинська різня". Цей наратив дуже лягав на історифіковане польське суспільство. У Польщі ще з ХІХ століття розвивалася думка, що Польща – мученик Європи. Поляки жертви історії. Тобто в уявленні багатьох поляків, вони ніколи не були тими хто пригнічує інших. Волинський міф показував, що є злі українці і добрі поляки, яких вбивали лише за те, що вони поляки. Більш простої спрощеної думки важко собі уявити. І вона чудово лягає в цей "благодатний грунт". От вам і геноцид. Антиукраїнська істерія в Польщі набирає обертів зокрема через розкручування патерну "Волинської різні". "Рольнікі", що викидають зерно з поїздів, забуваючи якою ціною воно було зібране. Побутова ксенофобія до українців. І додайте до цього бажання "панського гонору". Україна недостатньо вдячна Польщі. Україна не бажає вирішувати проблеми. При цьому "волинська істерія" тільки набиратиме обертів. Показовою є ситуація, що після вторгнення Україна є найбільш ворожою до Польщі країною після росії. Ми перегнали традиційного "срібного призера" – Німеччину. Це тільки початок. В Польщі занадто багато сил, які заробляють бали на "Волині". Для польського суспільства занадто перестати дивитися у міфологізоване минуле. Поляки забувають, що історія це не про одних хороших та інших поганих. Вона різнобарвна як і людське життя. Легко винести за дужки совіцьких партизан, керівництво нацистів, польську політику часів 20-30-х (яка мала яскравий асиміляційний, колонізаторський характер) та загалом ставлення українців до зародження Армії Крайової на Волині. Україна та українці, на відміну від поляків, не качають на державному рівні, що полякам можна святкувати чи вшановувати. Хоча полякам слід бути послідовними. Польща вшановує на державному рівні таких людей як Станіслав Басай, Юзефа Бісса, Ромуальда Райса, Зигмунта Сендзеляржа (останній був посмертно нагороджений орденом "Відродження Польщі"). Про етнічні чистки АК та польським підпіллям проти литовців, білорусів, українців. Про те, що в Польщі на державному рівні вшановують ксенофоба, антисеміта та ідеолога польського фашизму Романа Дмовського. І так далі. Якщо Польща так хоче вказувати, кого нам можна шанувати, а кого ні – чому б не почати з себе? А відмазка, що вони боролися і творили незалежну Польщу? То чому українці так само не можуть робити? Лицемірство і бажання поживитися на нашій біді. Не більше не менше. Ми робимо своє діло. Ми боремося. І наші підрозділи мають право носити ім'я героїв. Наших героїв.
0:33

Польським інтернетом з неймовірною швидкістю полилася хвиля ненависті до України, українців, Зеленського Причиною цього стало присвоєння окремому центру спеціальних операцій "Північ" імені Героїв УПА. І очікувано в Польщі згоріли. Звісно, що це очікували. Але це вийшло за межі польських нациків чи електорату ПіС та Конфедерації. Таке невимовна ненависть до українського визвольного руху просякнула все суспільство. Показовою є ситуація з Лехом Валенсою, легендарною особистістю не тільки для Польщі, а й всіх країн пост совка. Валенса зняв значок в кольорах українського прапору через рішення Зеленського уславити УПА. Ця істерія виникла не на пустому місці. Ще з 2010-х в Польщі активно почали мусолити тему "Волинської різні". Правляча партія ПіС пробувала дати полякам новий об'єднавчий символ з минулого. Якщо за часів ПНР це був Катинський розстріл (трагедія яку замовчували комуністи), то зараз це "Волинська різня". Цей наратив дуже лягав на історифіковане польське суспільство. У Польщі ще з ХІХ століття розвивалася думка, що Польща – мученик Європи. Поляки жертви історії. Тобто в уявленні багатьох поляків, вони ніколи не були тими хто пригнічує інших. Волинський міф показував, що є злі українці і добрі поляки, яких вбивали лише за те, що вони поляки. Більш простої спрощеної думки важко собі уявити. І вона чудово лягає в цей "благодатний грунт". От вам і геноцид. Антиукраїнська істерія в Польщі набирає обертів зокрема через розкручування патерну "Волинської різні". "Рольнікі", що викидають зерно з поїздів, забуваючи якою ціною воно було зібране. Побутова ксенофобія до українців. І додайте до цього бажання "панського гонору". Україна недостатньо вдячна Польщі. Україна не бажає вирішувати проблеми. При цьому "волинська істерія" тільки набиратиме обертів. Показовою є ситуація, що після вторгнення Україна є найбільш ворожою до Польщі країною після росії. Ми перегнали традиційного "срібного призера" – Німеччину. Це тільки початок. В Польщі занадто багато сил, які заробляють бали на "Волині". Для польського суспільства занадто перестати дивитися у міфологізоване минуле. Поляки забувають, що історія це не про одних хороших та інших поганих. Вона різнобарвна як і людське життя. Легко винести за дужки совіцьких партизан, керівництво нацистів, польську політику часів 20-30-х (яка мала яскравий асиміляційний, колонізаторський характер) та загалом ставлення українців до зародження Армії Крайової на Волині. Україна та українці, на відміну від поляків, не качають на державному рівні, що полякам можна святкувати чи вшановувати. Хоча полякам слід бути послідовними. Польща вшановує на державному рівні таких людей як Станіслав Басай, Юзефа Бісса, Ромуальда Райса, Зигмунта Сендзеляржа (останній був посмертно нагороджений орденом "Відродження Польщі"). Про етнічні чистки АК та польським підпіллям проти литовців, білорусів, українців. Про те, що в Польщі на державному рівні вшановують ксенофоба, антисеміта та ідеолога польського фашизму Романа Дмовського. І так далі. Якщо Польща так хоче вказувати, кого нам можна шанувати, а кого ні – чому б не почати з себе? А відмазка, що вони боролися і творили незалежну Польщу? То чому українці так само не можуть робити? Лицемірство і бажання поживитися на нашій біді. Не більше не менше. Ми робимо своє діло. Ми боремося. І наші підрозділи мають право носити ім'я героїв. Наших героїв.

Останній Капіталіст

65,287 Aufrufe • vor 3 Monaten

Звернення до українських та міжнародних ЗМІ Дорогі друзі, сьогодні я хочу попросити вас про допомогу та привернути увагу до ситуації, яка, на мою думку, заслуговує на широкий міжнародний розголос. Йдеться про мого друга Генрі Henry 🦩 🇩🇪🇪🇺🇺🇦 , який протягом багатьох років регулярно проводив акції протесту перед Російським домом у Берліні, відкрито висловлюючи свою підтримку Україні та критикуючи російську політику. Наразі, за його словами, проти нього було подано вже 92 заяви до поліції. Значна частина цих заяв, як він стверджує, пов’язана з конфліктами зі співробітниками Російського дому та містить звинувачення в образах, тілесних ушкодженнях та інших правопорушеннях. Проблема полягає в тому, що велика кількість заяв поступово формує значний обсяг матеріалів у поліцейській справі Генрі. У результаті він побоюється, що його починають сприймати не як громадянина, який реалізує своє право на мирний протест, а як правопорушника. Генрі вважає, що таким чином проти нього може використовуватися система правосуддя та адміністративні механізми. На його думку, це може бути частиною ширшої стратегії залякування та тиску на людей, які відкрито підтримують Україну та виступають проти російської агресії. Особливо тривожним є випадок, який стався з його партнеркою Аннетт. Під час ситуації, пов’язаної із закриттям Російського дому, вона, за її словами, була силоміць відкинута до стіни та отримала травму зап’ястя. За словами Генрі та Аннетт, вони лише хотіли відкрити пляшку шампанського, щоб відзначити закриття установи, і зробити кілька фотографій. Відео та додаткові матеріали щодо цієї ситуації я додаю нижче. Але ця історія важлива не лише через конкретний конфлікт. Вона порушує набагато ширше питання: чи можуть демократичні правові системи використовуватися для тиску на людей, які відкрито підтримують Україну та виступають проти російської агресії? Ми повинні дуже уважно стежити за тим, щоб право на свободу слова та мирний протест залишалося захищеним навіть у складних і конфліктних ситуаціях. Тому я звертаюся до українських журналістів, редакцій та медіа: Будь ласка, зверніть увагу на цю історію. Розслідуйте її. Розкажіть про те, що сталося з Генрі та Аннетт, і, за можливості, поспілкуйтеся з усіма сторонами конфлікту. Я також прошу передати цю інформацію міжнародним медіа. Не можна залишати подібні випадки без уваги. Люди, які підтримують Україну та виступають проти російської агресії, повинні мати можливість робити це без страху перед переслідуванням чи залякуванням. Будь ласка, допоможіть поширити цю історію. Дякую кожному, хто зверне на неї увагу, поширить інформацію або допоможе донести її до журналістів та міжнародних медіа. Ось ще посилання на прес-матеріали німецькою мовою. Якщо буде потрібно, можна скористатися Google Перекладачем. UNITED24 Media UNITED24
3:07

Звернення до українських та міжнародних ЗМІ Дорогі друзі, сьогодні я хочу попросити вас про допомогу та привернути увагу до ситуації, яка, на мою думку, заслуговує на широкий міжнародний розголос. Йдеться про мого друга Генрі Henry 🦩 🇩🇪🇪🇺🇺🇦 , який протягом багатьох років регулярно проводив акції протесту перед Російським домом у Берліні, відкрито висловлюючи свою підтримку Україні та критикуючи російську політику. Наразі, за його словами, проти нього було подано вже 92 заяви до поліції. Значна частина цих заяв, як він стверджує, пов’язана з конфліктами зі співробітниками Російського дому та містить звинувачення в образах, тілесних ушкодженнях та інших правопорушеннях. Проблема полягає в тому, що велика кількість заяв поступово формує значний обсяг матеріалів у поліцейській справі Генрі. У результаті він побоюється, що його починають сприймати не як громадянина, який реалізує своє право на мирний протест, а як правопорушника. Генрі вважає, що таким чином проти нього може використовуватися система правосуддя та адміністративні механізми. На його думку, це може бути частиною ширшої стратегії залякування та тиску на людей, які відкрито підтримують Україну та виступають проти російської агресії. Особливо тривожним є випадок, який стався з його партнеркою Аннетт. Під час ситуації, пов’язаної із закриттям Російського дому, вона, за її словами, була силоміць відкинута до стіни та отримала травму зап’ястя. За словами Генрі та Аннетт, вони лише хотіли відкрити пляшку шампанського, щоб відзначити закриття установи, і зробити кілька фотографій. Відео та додаткові матеріали щодо цієї ситуації я додаю нижче. Але ця історія важлива не лише через конкретний конфлікт. Вона порушує набагато ширше питання: чи можуть демократичні правові системи використовуватися для тиску на людей, які відкрито підтримують Україну та виступають проти російської агресії? Ми повинні дуже уважно стежити за тим, щоб право на свободу слова та мирний протест залишалося захищеним навіть у складних і конфліктних ситуаціях. Тому я звертаюся до українських журналістів, редакцій та медіа: Будь ласка, зверніть увагу на цю історію. Розслідуйте її. Розкажіть про те, що сталося з Генрі та Аннетт, і, за можливості, поспілкуйтеся з усіма сторонами конфлікту. Я також прошу передати цю інформацію міжнародним медіа. Не можна залишати подібні випадки без уваги. Люди, які підтримують Україну та виступають проти російської агресії, повинні мати можливість робити це без страху перед переслідуванням чи залякуванням. Будь ласка, допоможіть поширити цю історію. Дякую кожному, хто зверне на неї увагу, поширить інформацію або допоможе донести її до журналістів та міжнародних медіа. Ось ще посилання на прес-матеріали німецькою мовою. Якщо буде потрібно, можна скористатися Google Перекладачем. UNITED24 Media UNITED24

Berliner Dicker 🐾

26,516 Aufrufe • vor 7 Tagen