Loading video...

Video Failed to Load

Go Home

«Тату, я пишаюся тобою і чекаю на тебе!» – сьогодні ці слова українських дітей звучать як найсильніший оберіг. Війна змусила багатьох чоловіків доводити свою любов і відповідальність, захищаючи власних дітей зі зброєю в руках далеко від дому. Хтось сьогодні почує дитячий голос лише у слухавці. Хтось дивитиметься на фото,...

Kyrylo_Budanov's profile picture

Kyrylo Budanov

72,505 subscribers

53,223 views • 3 months ago •via X (Twitter)

News & Politics
LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 Comments

No comments available

Comments from the original post will appear here

Related Videos

Сьогодні важливий день – день однієї з наших найбільш сильних емоцій – відчуття, яке буває, коли ти вдома або коли ти впізнаєш своїх і своє. І де б ти у світі не був, у яку б країну ти не приїхав, коли помічаєш український прапор, розумієш, що поруч із тобою, може, і незнайомі тобі особисто люди, але це точно знайомі серця. Саме цей прапор – це відчуття спасіння для людей, яких ми повертаємо з російського полону. Коли вони бачать українські кольори, вони розуміють: зло минуло. Цей прапор – це мета і мрія для багатьох наших людей на тимчасово окупованих територіях України. І вони бережуть цей прапор, вони бережуть його, бо знають: ми свою землю не подаруємо окупанту. Цей прапор символізує найдорожче для сотень тисяч наших воїнів – чоловіків і жінок з усієї нашої України, які захищають не лише той чи інший окремий напрямок, не тільки Вовчанськ чи Добропілля, а всю нашу Україну і, ризикуючи своїм життям, виборюють право на життя для всієї нашої держави. І хай кожен, хто зробив свій власний внесок у таку силу українських кольорів, сьогодні почує ці слова. І ці слова передусім слова вдячності. Це абсолютно заслужено. Хай живе Україна! Хай завжди гордим буде наш синьо-жовтий прапор! З Днем прапора, шановні українці! Слава Україні!
9:29

Сьогодні важливий день – день однієї з наших найбільш сильних емоцій – відчуття, яке буває, коли ти вдома або коли ти впізнаєш своїх і своє. І де б ти у світі не був, у яку б країну ти не приїхав, коли помічаєш український прапор, розумієш, що поруч із тобою, може, і незнайомі тобі особисто люди, але це точно знайомі серця. Саме цей прапор – це відчуття спасіння для людей, яких ми повертаємо з російського полону. Коли вони бачать українські кольори, вони розуміють: зло минуло. Цей прапор – це мета і мрія для багатьох наших людей на тимчасово окупованих територіях України. І вони бережуть цей прапор, вони бережуть його, бо знають: ми свою землю не подаруємо окупанту. Цей прапор символізує найдорожче для сотень тисяч наших воїнів – чоловіків і жінок з усієї нашої України, які захищають не лише той чи інший окремий напрямок, не тільки Вовчанськ чи Добропілля, а всю нашу Україну і, ризикуючи своїм життям, виборюють право на життя для всієї нашої держави. І хай кожен, хто зробив свій власний внесок у таку силу українських кольорів, сьогодні почує ці слова. І ці слова передусім слова вдячності. Це абсолютно заслужено. Хай живе Україна! Хай завжди гордим буде наш синьо-жовтий прапор! З Днем прапора, шановні українці! Слава Україні!

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

130,815 views • 1 year ago

Українці, дослухайте цю історію до кінця Жінка розповіла про таксиста у Львові. Він працює на орендованому авто — не для «кращого життя», а щоб заплатити за орендоване житло. Свого дому в нього більше немає. Він виїхав з окупованого Маріуполя. Втратив усе. Щодня крутить кермо, рахуючи кожну гривню. А потім — дзвінок від сина з фронту. Син воює. Син захищає країну. І саме він каже батькові: «Тату, йди лікуйся… У тебе рак». Уявіть цей момент. Ти втратив дім. Ти рятуєшся працею. Твоя дитина — на війні. І тепер ти мусиш боротися ще й за власне життя. Це не сценарій фільму. Це — звичайна українська реальність. Коли здається, що день поганий — пам’ятай: хтось живе в пеклі вже третій рік. І все одно тримається.
0:49

Українці, дослухайте цю історію до кінця Жінка розповіла про таксиста у Львові. Він працює на орендованому авто — не для «кращого життя», а щоб заплатити за орендоване житло. Свого дому в нього більше немає. Він виїхав з окупованого Маріуполя. Втратив усе. Щодня крутить кермо, рахуючи кожну гривню. А потім — дзвінок від сина з фронту. Син воює. Син захищає країну. І саме він каже батькові: «Тату, йди лікуйся… У тебе рак». Уявіть цей момент. Ти втратив дім. Ти рятуєшся працею. Твоя дитина — на війні. І тепер ти мусиш боротися ще й за власне життя. Це не сценарій фільму. Це — звичайна українська реальність. Коли здається, що день поганий — пам’ятай: хтось живе в пеклі вже третій рік. І все одно тримається.

Актуальна Правда

20,083 views • 8 months ago

Сьогодні день пам’яті дітей, яких вбила Росія. Офіційною мовою він називається інакше, але мовою правди це звучить саме так. Цей день – про найболючіші епізоди війни, про найбільшу несправедливість і зло, яке чинить Росія, – коли гинуть найнезахищеніші та найбільш невинні. Діти. Зараз це щонайменше 707 українських дітей. І ще тисячі дітей, яких Росія поранила, викрала, тисячі дітей, чия доля досі невідома. Це важливі і жахливі показники, але за ними стоїть дещо більше, ніж тільки цифри російських злочинів. Це дитячі мрії, плани, сподівання, які просто стерли. Це біль кожної матері та кожного батька, які не знають, як далі з цим жити – жити з таким болем. Наші українські діти. Комусь декілька днів, хтось пішов у перший клас, а у когось мав бути випускний. Ось з ким воює хвора держава. Ось кому протистоїть так звана друга армія світу, яка нездатна перемогти на полі бою і самостверджується на дітях. Світла памʼять кожній загиблій дитині. Вічний обов’язок для всіх нас – пам’ятати, захищати наших дітей та зробити все, щоб зло, яке принесла Росія, було покаране.
12:33

Сьогодні день пам’яті дітей, яких вбила Росія. Офіційною мовою він називається інакше, але мовою правди це звучить саме так. Цей день – про найболючіші епізоди війни, про найбільшу несправедливість і зло, яке чинить Росія, – коли гинуть найнезахищеніші та найбільш невинні. Діти. Зараз це щонайменше 707 українських дітей. І ще тисячі дітей, яких Росія поранила, викрала, тисячі дітей, чия доля досі невідома. Це важливі і жахливі показники, але за ними стоїть дещо більше, ніж тільки цифри російських злочинів. Це дитячі мрії, плани, сподівання, які просто стерли. Це біль кожної матері та кожного батька, які не знають, як далі з цим жити – жити з таким болем. Наші українські діти. Комусь декілька днів, хтось пішов у перший клас, а у когось мав бути випускний. Ось з ким воює хвора держава. Ось кому протистоїть так звана друга армія світу, яка нездатна перемогти на полі бою і самостверджується на дітях. Світла памʼять кожній загиблій дитині. Вічний обов’язок для всіх нас – пам’ятати, захищати наших дітей та зробити все, щоб зло, яке принесла Росія, було покаране.

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

64,497 views • 3 months ago

Я – воював, а тепер я раб і жебрак Український військовий розповів про справжнє ставлення держави до тих, хто віддав здоров’я на фронті. Він отримав уже чотири поранення, але замість підтримки його перевели у “позаштат”. Тепер – 20 тисяч гривень на місяць. 👉 Цього не вистачає навіть, щоб утримати сім’ю. 👉 Іронія в тому, що більше за нього сьогодні заробляє перекур на будівництві, офіціант у кафе чи охоронець в АТБ. “Я відчуваю себе рабом і жебраком. А держава, за яку я віддавав життя, повернулася до мене спиною”, – каже боєць.
0:54

Я – воював, а тепер я раб і жебрак Український військовий розповів про справжнє ставлення держави до тих, хто віддав здоров’я на фронті. Він отримав уже чотири поранення, але замість підтримки його перевели у “позаштат”. Тепер – 20 тисяч гривень на місяць. 👉 Цього не вистачає навіть, щоб утримати сім’ю. 👉 Іронія в тому, що більше за нього сьогодні заробляє перекур на будівництві, офіціант у кафе чи охоронець в АТБ. “Я відчуваю себе рабом і жебраком. А держава, за яку я віддавав життя, повернулася до мене спиною”, – каже боєць.

Актуальна Правда

29,968 views • 1 year ago

І про тупі інформаційні технології шахраїв для яких війна - це виключно можливість за рахунок маніпуляції та брехні збільшити свою аудиторію. І про такі речі треба говорити, це не можна замовчувати. Те, що робить шахрай Діма Гордон - це максимального рівня мерзотство. Бо на відміну від минулого, коли він грався з втюхуванням «зціленням Кашпіровського» та пірамідок, зараз він користується почуттями слабких людей, які за три роки повномасштабного вторгнення на жаль, досі вірять у казки таких як Гордон. Гордон до речі, перед самою повномасштабною війною розповідав байку, що піде воювати якщо буде повномасштабне вторгнення)) Коли ця війна забрала стільки людей, залишила сиротами дітей, в багатьох родинах батьки ховають своїх дітей, коли гинуть цілі родини, ця наволоч маніпулює на цьому вигадуючи «сенсацію». Не просто з новини навіть, а «сенсацію» про перебіг війни. І я сподіваюсь всі розуміють наскільки це верх цинізму. І от в цьому контексті я хочу звернутися до лідерів громадської думки, до військових та ветеранів зокрема. Я не знаю як ви й після такого зможете ходити до цієї наволочі. Ну бо ходили ж і не один, і не раз і продовжуєте. От зараз і подивимось у кого є позиція, а хто має принципи рівня Гордона.
0:26

І про тупі інформаційні технології шахраїв для яких війна - це виключно можливість за рахунок маніпуляції та брехні збільшити свою аудиторію. І про такі речі треба говорити, це не можна замовчувати. Те, що робить шахрай Діма Гордон - це максимального рівня мерзотство. Бо на відміну від минулого, коли він грався з втюхуванням «зціленням Кашпіровського» та пірамідок, зараз він користується почуттями слабких людей, які за три роки повномасштабного вторгнення на жаль, досі вірять у казки таких як Гордон. Гордон до речі, перед самою повномасштабною війною розповідав байку, що піде воювати якщо буде повномасштабне вторгнення)) Коли ця війна забрала стільки людей, залишила сиротами дітей, в багатьох родинах батьки ховають своїх дітей, коли гинуть цілі родини, ця наволоч маніпулює на цьому вигадуючи «сенсацію». Не просто з новини навіть, а «сенсацію» про перебіг війни. І я сподіваюсь всі розуміють наскільки це верх цинізму. І от в цьому контексті я хочу звернутися до лідерів громадської думки, до військових та ветеранів зокрема. Я не знаю як ви й після такого зможете ходити до цієї наволочі. Ну бо ходили ж і не один, і не раз і продовжуєте. От зараз і подивимось у кого є позиція, а хто має принципи рівня Гордона.

Симороз Олег Олександрович

76,522 views • 1 year ago

35 років тому Україна стала незалежною. Але незалежність живе не лише в документах, кордонах чи символах. Вона живе в людях. У тих, хто щодня залишається, працює, захищає, рятує, відновлює… І знову обирає незалежність. Сьогодні я хочу сказати вам найважливіше слово: дякую! Дякую воїнам. Тим, хто тримає фронт. Тим, хто втомився, але не відступив. Тим, на чиє коротке повідомлення «я живий», щодня чекають удома. Дякую військовим медикам. Тим, хто йде туди, звідки інші намагаються вийти. Хто під вогнем повертає людині шанс побачити ранок. Дякую волонтерам. Тим, хто вже 12 років прокидається з думкою про фронт. Хто шукає, збирає, купує, везе і при цьому ніколи не запитує, що це змінить. Бо знає: іноді одна машина, один дрон, одна аптечка чи навіть турнікет змінюють усе. Дякую рятувальникам. Тим, хто заходить у вогонь, хто розбирає руїни руками, хто до останнього шукає під завалами людину, дитину, навіть домашню тварину, бо кожне життя є важливим. Дякую енергетикам і комунальникам. Тим, хто після найтемнішої ночі повертає світло. Хто ще до ранку прибирає уламки з вулиць, щоб наші міста прокинулися і знову жили. Дякую аграріям. Тим, хто сіє на землі, яку ще вчора розміновували. Хто збирає хліб під тривогами і годує армію, громаду, Україну. Дякую вчителям. Тим, хто навчає під землею, без світла, іноді без тепла, хто серед війни разом із дітьми, з нашим майбутнім. Дякую лікарям. Тим, хто не запитує, скільки ще витримає, а хто просто входить до наступної палати і робить усе, щоб людина жила. І дякую родинам. Тим, хто чекає, бо це насправді непросто. Хто підтримує, хто вчиться жити з тривогою і все одно знаходить сили любити, працювати, виховувати дітей. На жаль, ми не зможемо назвати кожного і не зможемо подякувати кожному особисто, але ми знаємо головне: країну тримають не абстрактні слова — її тримають люди, такі, як ви. 35 років тому ми проголосували за незалежність, а сьогодні ми, українці, щодня доводимо, що країна має велике майбутнє. Дякую за те, що Україна вистояла! За те, що Україна живе! І за те, що Україна буде, точно буде!
4:02

35 років тому Україна стала незалежною. Але незалежність живе не лише в документах, кордонах чи символах. Вона живе в людях. У тих, хто щодня залишається, працює, захищає, рятує, відновлює… І знову обирає незалежність. Сьогодні я хочу сказати вам найважливіше слово: дякую! Дякую воїнам. Тим, хто тримає фронт. Тим, хто втомився, але не відступив. Тим, на чиє коротке повідомлення «я живий», щодня чекають удома. Дякую військовим медикам. Тим, хто йде туди, звідки інші намагаються вийти. Хто під вогнем повертає людині шанс побачити ранок. Дякую волонтерам. Тим, хто вже 12 років прокидається з думкою про фронт. Хто шукає, збирає, купує, везе і при цьому ніколи не запитує, що це змінить. Бо знає: іноді одна машина, один дрон, одна аптечка чи навіть турнікет змінюють усе. Дякую рятувальникам. Тим, хто заходить у вогонь, хто розбирає руїни руками, хто до останнього шукає під завалами людину, дитину, навіть домашню тварину, бо кожне життя є важливим. Дякую енергетикам і комунальникам. Тим, хто після найтемнішої ночі повертає світло. Хто ще до ранку прибирає уламки з вулиць, щоб наші міста прокинулися і знову жили. Дякую аграріям. Тим, хто сіє на землі, яку ще вчора розміновували. Хто збирає хліб під тривогами і годує армію, громаду, Україну. Дякую вчителям. Тим, хто навчає під землею, без світла, іноді без тепла, хто серед війни разом із дітьми, з нашим майбутнім. Дякую лікарям. Тим, хто не запитує, скільки ще витримає, а хто просто входить до наступної палати і робить усе, щоб людина жила. І дякую родинам. Тим, хто чекає, бо це насправді непросто. Хто підтримує, хто вчиться жити з тривогою і все одно знаходить сили любити, працювати, виховувати дітей. На жаль, ми не зможемо назвати кожного і не зможемо подякувати кожному особисто, але ми знаємо головне: країну тримають не абстрактні слова — її тримають люди, такі, як ви. 35 років тому ми проголосували за незалежність, а сьогодні ми, українці, щодня доводимо, що країна має велике майбутнє. Дякую за те, що Україна вистояла! За те, що Україна живе! І за те, що Україна буде, точно буде!

Петро Порошенко

13,575 views • 1 month ago

Відзначив державними нагородами наших воїнів. Це для нас щоразу не просто церемонія, це не формальність. Україна шанує своїх героїв і живе завдяки своїм героям, завдяки вашим рідним, близьким, нашим воїнам. Завдяки своїм людям, які не здались, не побоялися, які б'ються заради нашої держави, б'ються так, як потрібно, щоб у росіян не вийшло. Ви і є наш захист – наші воїни, наші герої, наші люди. Я хочу подякувати кожному й кожній, хто зараз на позиціях, хто в бою, хто в обороні України, нашої незалежної держави, в активних діях на захист України і в інтересах України. Я дякую мамам, татам наших людей за те, що наші люди саме такі – сильні, героїчні, людяні. І шануємо пам’ять усіх героїв нашої держави, які віддали за Україну найдорожче – життя своє.
5:26

Відзначив державними нагородами наших воїнів. Це для нас щоразу не просто церемонія, це не формальність. Україна шанує своїх героїв і живе завдяки своїм героям, завдяки вашим рідним, близьким, нашим воїнам. Завдяки своїм людям, які не здались, не побоялися, які б'ються заради нашої держави, б'ються так, як потрібно, щоб у росіян не вийшло. Ви і є наш захист – наші воїни, наші герої, наші люди. Я хочу подякувати кожному й кожній, хто зараз на позиціях, хто в бою, хто в обороні України, нашої незалежної держави, в активних діях на захист України і в інтересах України. Я дякую мамам, татам наших людей за те, що наші люди саме такі – сильні, героїчні, людяні. І шануємо пам’ять усіх героїв нашої держави, які віддали за Україну найдорожче – життя своє.

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

99,003 views • 7 months ago

Більшу частину свого життя я ношу військовий однострій. Але вишиванка для мене – це про пам’ять. Про дім, родину, дитинство, про людей, яких уже немає поруч, але які завжди в наших думках. Сьогодні Всесвітній день вишиванки. Колись це була ініціатива кількох студентів, а тепер День вишиванки став справді світовим. Українські вишиванки одягають у різних країнах, на фронті й у тилу, у великих містах і маленьких селах. У цьому, мабуть, є щось дуже важливе для всіх нас – навіть у найважчі часи пам’ятати, хто ми та звідки. І я вірю, що настане день, коли ми зможемо зняти військові однострої та знов одягнути вишиті сорочки – уже в мирній, вільній і безпечній Україні. З Днем вишиванки! Бережімо своє!
0:40

Більшу частину свого життя я ношу військовий однострій. Але вишиванка для мене – це про пам’ять. Про дім, родину, дитинство, про людей, яких уже немає поруч, але які завжди в наших думках. Сьогодні Всесвітній день вишиванки. Колись це була ініціатива кількох студентів, а тепер День вишиванки став справді світовим. Українські вишиванки одягають у різних країнах, на фронті й у тилу, у великих містах і маленьких селах. У цьому, мабуть, є щось дуже важливе для всіх нас – навіть у найважчі часи пам’ятати, хто ми та звідки. І я вірю, що настане день, коли ми зможемо зняти військові однострої та знов одягнути вишиті сорочки – уже в мирній, вільній і безпечній Україні. З Днем вишиванки! Бережімо своє!

Kyrylo Budanov

468,645 views • 4 months ago

Коли зло насувається – хтось має зустріти його першим. Не тому, що немає страху, а тому, що нам є що захищати і за що боротися. Честь і слава усім, хто у строю. Вічна шана і пам’ять полеглим. З Днем прикордонника України! Перші з честю!🇺🇦
1:03

Коли зло насувається – хтось має зустріти його першим. Не тому, що немає страху, а тому, що нам є що захищати і за що боротися. Честь і слава усім, хто у строю. Вічна шана і пам’ять полеглим. З Днем прикордонника України! Перші з честю!🇺🇦

Державна прикордонна служба України

194,929 views • 5 months ago

День захисників і захисниць України. Цінуємо тих, хто б’ється, і пам‘ятаємо кожного, хто віддав життя за нашу країну. Дякую вам за все. Дякую за Україну.
0:37

День захисників і захисниць України. Цінуємо тих, хто б’ється, і пам‘ятаємо кожного, хто віддав життя за нашу країну. Дякую вам за все. Дякую за Україну.

Andriy Yermak

15,039 views • 2 years ago

Майже 70 % українських дітей не мають належного житла й харчування. Це наслідки російської агресії, яка забирає не лише безпеку, але й можливості. Проте держава працює, щоб це виправити. Сьогодні на форумі із впровадження Європейської гарантії для дітей поділилися тим, як Україна вже реалізує цю ініціативу. Зі свого боку розповіла про проєкти, до яких дотична особисто та які реалізує моя Фундація: про шкільне харчування, укриття в школах, Школи Супергероїв у лікарнях, житло для прийомних родин, підтримку ментального здоров’я. Дитинство не чекає. Воно триває зараз та формує майбутнє. І ми сподіваємося на підтримку партнерів, щоб його захистити.
3:14

Майже 70 % українських дітей не мають належного житла й харчування. Це наслідки російської агресії, яка забирає не лише безпеку, але й можливості. Проте держава працює, щоб це виправити. Сьогодні на форумі із впровадження Європейської гарантії для дітей поділилися тим, як Україна вже реалізує цю ініціативу. Зі свого боку розповіла про проєкти, до яких дотична особисто та які реалізує моя Фундація: про шкільне харчування, укриття в школах, Школи Супергероїв у лікарнях, житло для прийомних родин, підтримку ментального здоров’я. Дитинство не чекає. Воно триває зараз та формує майбутнє. І ми сподіваємося на підтримку партнерів, щоб його захистити.

Olena Zelenska / Олена Зеленська

19,643 views • 1 year ago

Не вірте, коли вам скажуть, що Верховна Рада зараз дуже напружено працює для розгляду презентації бюджету. Зала порожня, а представників «Європейської Солідарності» зараз на 25% більше, ніж представників «Слуг народу». Тому що все вирішено не в стінах Верховної Ради. У мене нема запитань до пана міністра, бо він робить арифметично-математичні дії, і нічого від нього не залежить. Але все залежить від вас, шановні народні депутати, я з радістю почув, що виявляється, голова комітету проти дорожнього фонду. Респект! Також я сподіваюсь, вона проти корупційного перерозподілу інвестнянь, індустріальних парків та інших спроб присвоїти кошти державного бюджету. Я дуже поспішав з фронту і приїхав лише сьогодні ранку, бо вчора весь день передавав на 30 000 000 гривень FPV-дрони, РЕБи. На фронті їх немає — нуль. А гроші, виявляється, передають тим, хто абсолютно безглуздо розпорядився коштами платників податків, коштами місцевих бюджетів і не забезпечив військо. Нехай далі крадуть?! У мене в руках написана презентація, яку від нас хотіли сховати і не роздали — тут написано 43,2 мільярдів дорожнього фонду. Але це не все, бо тут ще є відсотки за кредитами, які раніше фінансували дорожній фонд. Сьогодні ці кошти вихоплюють із кишень платників податків і далі продовжують фінансувати цей фонд. Військове ПДФО на сьогодні знову перерозподіляють туди, де крадуть! Замість того, щоб виконати наші вимогу зарахувати там, де військові платять на рахунки бригад. Вони швидше, ефективніше і без корупції закуплять на ці гроші все необхідне. Знайдіть мужність і поверніть цей ганебний документ уряду! А йому за економіку — двійка! За політику — двійка! За оборону — двійка! У такому вигляді цей бюджет ухвалювати не можна!
3:04

Не вірте, коли вам скажуть, що Верховна Рада зараз дуже напружено працює для розгляду презентації бюджету. Зала порожня, а представників «Європейської Солідарності» зараз на 25% більше, ніж представників «Слуг народу». Тому що все вирішено не в стінах Верховної Ради. У мене нема запитань до пана міністра, бо він робить арифметично-математичні дії, і нічого від нього не залежить. Але все залежить від вас, шановні народні депутати, я з радістю почув, що виявляється, голова комітету проти дорожнього фонду. Респект! Також я сподіваюсь, вона проти корупційного перерозподілу інвестнянь, індустріальних парків та інших спроб присвоїти кошти державного бюджету. Я дуже поспішав з фронту і приїхав лише сьогодні ранку, бо вчора весь день передавав на 30 000 000 гривень FPV-дрони, РЕБи. На фронті їх немає — нуль. А гроші, виявляється, передають тим, хто абсолютно безглуздо розпорядився коштами платників податків, коштами місцевих бюджетів і не забезпечив військо. Нехай далі крадуть?! У мене в руках написана презентація, яку від нас хотіли сховати і не роздали — тут написано 43,2 мільярдів дорожнього фонду. Але це не все, бо тут ще є відсотки за кредитами, які раніше фінансували дорожній фонд. Сьогодні ці кошти вихоплюють із кишень платників податків і далі продовжують фінансувати цей фонд. Військове ПДФО на сьогодні знову перерозподіляють туди, де крадуть! Замість того, щоб виконати наші вимогу зарахувати там, де військові платять на рахунки бригад. Вони швидше, ефективніше і без корупції закуплять на ці гроші все необхідне. Знайдіть мужність і поверніть цей ганебний документ уряду! А йому за економіку — двійка! За політику — двійка! За оборону — двійка! У такому вигляді цей бюджет ухвалювати не можна!

Петро Порошенко

52,108 views • 2 years ago

Для всього світу — дві тисячі двадцять п’ятий. У нас же — дванадцятий рік війни. Четвертий рік повномасштабного вторгнення. Завдяки українцям. Всім тим, хто в лавах ЗСУ зі зброєю в руках; хто допомагає війську донатами і волонтерством; хто дає в домівки світло і тепло; хто працює і платить податки. Хто попри все вчить дітей, вирощує і пече хліб насущний, береже і примножує хліб духовний — нашу культуру. Ми мріємо, щоб у новорічну ніч відкрилося друге дихання для нас і нашої країни. І підстави для сподівань є. Навіть якщо це вузьке вікно можливостей. Наступного року перемога й мир залежатимуть не лише від військових. Але великою мірою від фаховості наших дипломатів. Від компетентності і професійності тих, хто здатен брати відповідальність за долю країни і людей. І тут ми вже не маємо права на помилки… Попри всі складнощі вірю: настане скоро час і ми знову житимемо в мирі і свободі. «І на оновленій землі, врага не буде супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі». З Новим роком, дорогі українці! Нехай він принесе нам перемогу і мир.
5:40

Для всього світу — дві тисячі двадцять п’ятий. У нас же — дванадцятий рік війни. Четвертий рік повномасштабного вторгнення. Завдяки українцям. Всім тим, хто в лавах ЗСУ зі зброєю в руках; хто допомагає війську донатами і волонтерством; хто дає в домівки світло і тепло; хто працює і платить податки. Хто попри все вчить дітей, вирощує і пече хліб насущний, береже і примножує хліб духовний — нашу культуру. Ми мріємо, щоб у новорічну ніч відкрилося друге дихання для нас і нашої країни. І підстави для сподівань є. Навіть якщо це вузьке вікно можливостей. Наступного року перемога й мир залежатимуть не лише від військових. Але великою мірою від фаховості наших дипломатів. Від компетентності і професійності тих, хто здатен брати відповідальність за долю країни і людей. І тут ми вже не маємо права на помилки… Попри всі складнощі вірю: настане скоро час і ми знову житимемо в мирі і свободі. «І на оновленій землі, врага не буде супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі». З Новим роком, дорогі українці! Нехай він принесе нам перемогу і мир.

Петро Порошенко

20,245 views • 1 year ago

«У мене в 29 років було все. Я міг поїхати, куди хотів. А я пішов у військкомат. А хтось досі сидить і думає, що його життя цінніше за моє. Мене це обурює» – командир батальйону 47 бригади «Маґура»
0:45

«У мене в 29 років було все. Я міг поїхати, куди хотів. А я пішов у військкомат. А хтось досі сидить і думає, що його життя цінніше за моє. Мене це обурює» – командир батальйону 47 бригади «Маґура»

Інститут Репутації України

37,630 views • 6 months ago

Сьогодні на Національному молитовному сніданку в одному залі поруч один з одним знаходяться люди різних церков, політичних поглядів, різних професій і національностей. Але саме такі заходи підкреслюють: будь-які розбіжності між нами не мають значення, коли мова йде про головне – правду, мир і про те, як молитва у важкі миті єднає всіх. Це та спільна мова, якою ми не завжди говоримо одне з одним, але якою вміємо говорити з небом про найважливіше. Говоріть про Україну більше, робіть для України більше, відвідуйте українців, коли це можливо. Адже всі ми сьогодні прагнемо не лише миру на нашій землі – ми боремось за безпеку і майбутнє України, Європи, усього світу, де мають панувати не війна і страх, а найкраще в людях: повага, добро, право кожного на життя. Помолімося сьогодні за три важливі речі. За тих, хто в полоні, – щоб дочекалися. За тих, хто в бою, – щоб повернулися. І за мир для України – справедливий і довгий.
11:02

Сьогодні на Національному молитовному сніданку в одному залі поруч один з одним знаходяться люди різних церков, політичних поглядів, різних професій і національностей. Але саме такі заходи підкреслюють: будь-які розбіжності між нами не мають значення, коли мова йде про головне – правду, мир і про те, як молитва у важкі миті єднає всіх. Це та спільна мова, якою ми не завжди говоримо одне з одним, але якою вміємо говорити з небом про найважливіше. Говоріть про Україну більше, робіть для України більше, відвідуйте українців, коли це можливо. Адже всі ми сьогодні прагнемо не лише миру на нашій землі – ми боремось за безпеку і майбутнє України, Європи, усього світу, де мають панувати не війна і страх, а найкраще в людях: повага, добро, право кожного на життя. Помолімося сьогодні за три важливі речі. За тих, хто в полоні, – щоб дочекалися. За тих, хто в бою, – щоб повернулися. І за мир для України – справедливий і довгий.

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

43,176 views • 1 month ago

Президентка Молдови вважає, що Нобелівську премію миру заслуговують українці, які захищають свою країну Ведуча: Чи хотіли б ви виграти Нобелівську премію? Президентка Молдови Майя Санду: Ні. Ведуча: Чому? Майя Санду: Що ж, я, звісно, ціную і вдячна за те, що люди стежать за нашою країною, що вони цінують нашу мужність і стійкість, але є багато людей, номінованих на цю премію. Сьогодні я дивилася на українців, які повернулися додому з полону рф, і це ті люди, які заслуговують на премію миру, люди, які жертвують своїм життям заради миру, тому що вони хочуть повернути мир у свою країну, у свої села, у свої міста і на наш континент. Це ті люди, які найбільше заслуговують на нашу вдячність та визнання.
0:47

Президентка Молдови вважає, що Нобелівську премію миру заслуговують українці, які захищають свою країну Ведуча: Чи хотіли б ви виграти Нобелівську премію? Президентка Молдови Майя Санду: Ні. Ведуча: Чому? Майя Санду: Що ж, я, звісно, ціную і вдячна за те, що люди стежать за нашою країною, що вони цінують нашу мужність і стійкість, але є багато людей, номінованих на цю премію. Сьогодні я дивилася на українців, які повернулися додому з полону рф, і це ті люди, які заслуговують на премію миру, люди, які жертвують своїм життям заради миру, тому що вони хочуть повернути мир у свою країну, у свої села, у свої міста і на наш континент. Це ті люди, які найбільше заслуговують на нашу вдячність та визнання.

Останній Капіталіст

56,699 views • 7 months ago