Loading video...

Video Failed to Load

Go Home

«Турборежим» Верховної Ради уже не той 🤷🏻‍♀️ Монобільшість у Раді мала стати інструментом швидких і потрібних змін. Парламент мав працювати без затягувань і блокувань. Спершу так і було: депутати дійсно ухвалювали рішення максимально швидко – і тоді це виглядало як досягнення. Але згодом цей «турборежим» зіграв злий жарт. Самостійність...

bihusinfo's profile picture

Bihus.Info

57,831 subscribers

18,882 views • 11 months ago •via X (Twitter)

News & Politics
LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 Comments

No comments available

Comments from the original post will appear here

Related Videos

Зла не вистачає на цей парламент! Або як на 5 році великої війни депутати дійшли до рішення, яке треба було (і можна було) ухвалити ще у 2022-му! Вчора ВР ухвалила законопроєкт, який стосується пролонгації військового збору. У законопроєкті є норма щодо створення Спецфонду для зарахування коштів з військового збору. Щоб це було не декларативно, але й реально, тепер треба ще вносити зміни у Бюджетний кодекс. А от тепер давайте повернемося на чотири роки назад - у січень 2022. Ще до повномасштабного вторгнення я закликав ВР створити цей спецфонд, щоб кошти з військового збору були захищеною статтею бюджету і використовувалися виключно на потреби військових, а не розмивалися у загальній скарбничці держбюджету. Ось посилання на законопроєкт, який на моє прохання був розроблений групою депутатів ВР та поданий до розгляду парламенту. І передбачав як створення спецфонду, так і внесення змін до Бюджетного кодексу! Щоб довго не розказувати, просто констатую безрадісний фінал - у лютому 2024 року його було знято з розгляду. Дуже добре, що вчора ви проголосували за створення спецфонду. Сподіваюсь, що проголосуєте і зміни до Бюджетного кодексу. Але!!! Під час війни ви гаєте час на те, що могло працювати вже кілька років!!!
3:43

Зла не вистачає на цей парламент! Або як на 5 році великої війни депутати дійшли до рішення, яке треба було (і можна було) ухвалити ще у 2022-му! Вчора ВР ухвалила законопроєкт, який стосується пролонгації військового збору. У законопроєкті є норма щодо створення Спецфонду для зарахування коштів з військового збору. Щоб це було не декларативно, але й реально, тепер треба ще вносити зміни у Бюджетний кодекс. А от тепер давайте повернемося на чотири роки назад - у січень 2022. Ще до повномасштабного вторгнення я закликав ВР створити цей спецфонд, щоб кошти з військового збору були захищеною статтею бюджету і використовувалися виключно на потреби військових, а не розмивалися у загальній скарбничці держбюджету. Ось посилання на законопроєкт, який на моє прохання був розроблений групою депутатів ВР та поданий до розгляду парламенту. І передбачав як створення спецфонду, так і внесення змін до Бюджетного кодексу! Щоб довго не розказувати, просто констатую безрадісний фінал - у лютому 2024 року його було знято з розгляду. Дуже добре, що вчора ви проголосували за створення спецфонду. Сподіваюсь, що проголосуєте і зміни до Бюджетного кодексу. Але!!! Під час війни ви гаєте час на те, що могло працювати вже кілька років!!!

Serhiy Prytula

28,396 views • 4 months ago

Оприлюднені учора аудіозаписи про те, як підозрювані у корупції як вогню бояться НАБУ та САП, не лише знову підіймають тему важливості минулорічних протестів, коли суспільство відстояло незалежність антикор інфраструктури. Для мене це також і питання а чому незалежними не можуть бути інші органи правопорядку? Чому немає прозорих конкурсів до ДБР та Нацполу? Чому досі існує політичний вплив на ці структури? Щоб Україна була сильною, нам потрібне верховенство права. А його не буває без незалежних інституцій. Ми будемо бігати по колу ще довго, якщо все лишати, як є. І так, я за розширення повноважень НАБУ та САП. Боротьба проти корупції це не тільки про те, щоб впіймати хабарника. Це і про усунення системних вразливостей, які сприяють появі схем. Антикорупційні органи мають отримати повноваження надавати надавати іншим органам відповідні рекомендації для мінімізації корупційних ризиків. Так, до слова, було зроблено у Сингапурі. Але хто у нас може це ініціювати? Хто за це проголосує? Поки я бачу лише рух у протилежному напрямку.
0:35

Оприлюднені учора аудіозаписи про те, як підозрювані у корупції як вогню бояться НАБУ та САП, не лише знову підіймають тему важливості минулорічних протестів, коли суспільство відстояло незалежність антикор інфраструктури. Для мене це також і питання а чому незалежними не можуть бути інші органи правопорядку? Чому немає прозорих конкурсів до ДБР та Нацполу? Чому досі існує політичний вплив на ці структури? Щоб Україна була сильною, нам потрібне верховенство права. А його не буває без незалежних інституцій. Ми будемо бігати по колу ще довго, якщо все лишати, як є. І так, я за розширення повноважень НАБУ та САП. Боротьба проти корупції це не тільки про те, щоб впіймати хабарника. Це і про усунення системних вразливостей, які сприяють появі схем. Антикорупційні органи мають отримати повноваження надавати надавати іншим органам відповідні рекомендації для мінімізації корупційних ризиків. Так, до слова, було зроблено у Сингапурі. Але хто у нас може це ініціювати? Хто за це проголосує? Поки я бачу лише рух у протилежному напрямку.

Serhii Sternenko

39,045 views • 5 days ago

Влада вирішила стати на захист Медведчука – це прозвучало публічно від імені представників Зеленського. Мене це не дивує, але цього разу це прозвучало відкрито — і на це варто звернути увагу. А від яких саме «персональних даних» так ревно захищає Офіс президента? Що його звати Віктор Медведчук? Що він народився у Російській Федерації? Що він 1954 року народження? Що він живе у Києві? У січні 2023 року Зеленський позбавив Медведчука громадянства — і я підтримую це історичне рішення. Тоді було чітко сказано: він має громадянство РФ. А вже у листопаді 2024 року вони ухвалюють нове «санкційне нагородження». Знову позбавляють його державних нагород. У лютому 2025 року — знову санкції, але вже щодо «громадянина України». То скажіть, між листопадом 2024-го і лютим 2025-го ви повернули Медведчуку українське громадянство? Саме це і випливає з ваших власних рішень. Офіс президента відповідає: «Народу України це не цікаво». Якраз навпаки — це дуже цікаво. Бо правда одна: Медведчук уже був позбавлений громадянства, нагород і мав статус підсанкційної особи. І єдина мета його появи в указі від 12 лютого — дискредитувати мене. Штучно прив’язати мене до нього. Іншої мети не було. І саме це, Ваша честь, є справжньою причиною застосування санкцій проти мене — дискредитація лідера опозиції, політичне переслідування, незаконні, позасудові спроби усунути мене від політичного процесу.
5:46

Влада вирішила стати на захист Медведчука – це прозвучало публічно від імені представників Зеленського. Мене це не дивує, але цього разу це прозвучало відкрито — і на це варто звернути увагу. А від яких саме «персональних даних» так ревно захищає Офіс президента? Що його звати Віктор Медведчук? Що він народився у Російській Федерації? Що він 1954 року народження? Що він живе у Києві? У січні 2023 року Зеленський позбавив Медведчука громадянства — і я підтримую це історичне рішення. Тоді було чітко сказано: він має громадянство РФ. А вже у листопаді 2024 року вони ухвалюють нове «санкційне нагородження». Знову позбавляють його державних нагород. У лютому 2025 року — знову санкції, але вже щодо «громадянина України». То скажіть, між листопадом 2024-го і лютим 2025-го ви повернули Медведчуку українське громадянство? Саме це і випливає з ваших власних рішень. Офіс президента відповідає: «Народу України це не цікаво». Якраз навпаки — це дуже цікаво. Бо правда одна: Медведчук уже був позбавлений громадянства, нагород і мав статус підсанкційної особи. І єдина мета його появи в указі від 12 лютого — дискредитувати мене. Штучно прив’язати мене до нього. Іншої мети не було. І саме це, Ваша честь, є справжньою причиною застосування санкцій проти мене — дискредитація лідера опозиції, політичне переслідування, незаконні, позасудові спроби усунути мене від політичного процесу.

Петро Порошенко

23,772 views • 10 months ago

Хотів би насамперед подякувати небайдужим українцям, які сьогодні вийшли у Маріїнський парк та підтримали голосування в цій залі. Особливо важливо відчувати цю підтримку після такої страшної ночі, коли на Київ летіли нескінченні «Шахеди», Кинджали, Іскандери… 7 загиблих… Виявляється, що путін та російська окупація менш небезпечні, ніж САП та НАБУ. Те, що зробила Верховна Рада 22 липня, — це не просто знищення НАБУ та САП. Це рішення — удар по наших відносинах із партнерами, підрив довіри партнерів до влади. А отже зупинка постачання зброї, надання грошей та впровадження санкцій. До цих наслідків призвели результати вашого голосування. Тоді «Європейська Солідарність» та «Голос» що тільки не робили: і блокували трибуну, і робили перерви. Але слуги через «турборежим» змогли протиснути це рішення… Переконаний, що вони повинні бути за це покарані. Кожен, хто брав участь у цьому. Як керівники парламентських делегацій представлятимуть у структурах Євросоюзу весь парламент і всю нашу державу? Як відповідатиме керівництво парламенту за порушення регламенту та «турборежим»? Сьогодні вранці я повернувся з фронту, з Харківського напрямку. Там вирішується доля держави і доля парламенту зокрема. А тим часом у Верховній Раді корупційні щури намагаються пробити оборону у вигляді антикорупційних органів. І зупиняє їх лише небайдужа громадськість! «ЄС» проголосувала за президентський законопроєкт. Але продовжуємо виступати за перезапуск ДБР, перепризначення голови БЕБ, відновлення трансляцій з парламенту, припинення переслідування опозиції, повернення до свободи та демократії. І найголовніше — повернення до коаліції єдності, бо якби вона існувала — цієї дурні точно не було б!
3:02

Хотів би насамперед подякувати небайдужим українцям, які сьогодні вийшли у Маріїнський парк та підтримали голосування в цій залі. Особливо важливо відчувати цю підтримку після такої страшної ночі, коли на Київ летіли нескінченні «Шахеди», Кинджали, Іскандери… 7 загиблих… Виявляється, що путін та російська окупація менш небезпечні, ніж САП та НАБУ. Те, що зробила Верховна Рада 22 липня, — це не просто знищення НАБУ та САП. Це рішення — удар по наших відносинах із партнерами, підрив довіри партнерів до влади. А отже зупинка постачання зброї, надання грошей та впровадження санкцій. До цих наслідків призвели результати вашого голосування. Тоді «Європейська Солідарність» та «Голос» що тільки не робили: і блокували трибуну, і робили перерви. Але слуги через «турборежим» змогли протиснути це рішення… Переконаний, що вони повинні бути за це покарані. Кожен, хто брав участь у цьому. Як керівники парламентських делегацій представлятимуть у структурах Євросоюзу весь парламент і всю нашу державу? Як відповідатиме керівництво парламенту за порушення регламенту та «турборежим»? Сьогодні вранці я повернувся з фронту, з Харківського напрямку. Там вирішується доля держави і доля парламенту зокрема. А тим часом у Верховній Раді корупційні щури намагаються пробити оборону у вигляді антикорупційних органів. І зупиняє їх лише небайдужа громадськість! «ЄС» проголосувала за президентський законопроєкт. Але продовжуємо виступати за перезапуск ДБР, перепризначення голови БЕБ, відновлення трансляцій з парламенту, припинення переслідування опозиції, повернення до свободи та демократії. І найголовніше — повернення до коаліції єдності, бо якби вона існувала — цієї дурні точно не було б!

Петро Порошенко

13,926 views • 1 year ago

На жаль, обговорення проєкту ухвалення бюджету свідчить про повну неадекватність дій Верховної Ради. Коли всі українці починають свій ранок з deepstate-map, бачачи, що здаються чергові села, ви намагаєтеся протягнути зарплату прокурорів і 400 тисяч гривень зарплати оцієї «фантастичної» позиції, яка на сьогодні принижує державу. Ви забираєте ці гроші в армії, ви забираєте ці гроші у тих, хто в окопах. Ви забираєте ці гроші виплатами прокурорам-«інвалідам», БЕБам, яким ви підвищуєте зарплату на 70%. І не вірте, будь ласка, коли вам кажуть, що це гроші партнерів. Бо запозичення через ОВДП — і є головне фінансування, вони беруть у борг у держави для того, щоб купувати прокурорів, купувати звіти рахункової палати і фінансувати силовиків. Можна скільки завгодно тиснути на місцеві ради, щоб вони голосували за підтримку «плану перемоги», але цей документ свідчить, що це бюджет плану капітуляції. Росія, яка підвищила воєнні видатки на 36%, сьогодні вже всемеро перевищує фінансування Збройних сил України. І вони збираються це робити у 25-му, у 26-му роках. А з цим бюджетом ви тиснете і примушуєте Збройні Сили України бути без боєприпасів, без забезпечення. Я хочу твердо сказати, що мені соромно дивитися в скляні очі окремих депутатів. Це було у 21-му році, коли я з цієї трибуни казав: «Дайте 60 мільярдів Збройним Силам». Це було у 23-му році, коли ми з цієї трибуни казали: «Дайте гроші на фортифікацію, будуючи другу лінію оборони біля Мар'їнки, Авдіївки, Вугледара». Тоді ви казали: «Ні, бо ми наступаємо». Сьогодні, коли ми кажемо, забезпечте Збройні сили пакетом Save Soldier. У кожного воїна має бути не тільки бронежилет кевларовий і шолом, а й те, що зараз потрібно на фронті. FPV, Mavic, РЕБи, засоби протидії технічній розвідці, необхідні запасні частини, які, на жаль, парламент забрав як ПДФО, який мав іти на рахунки бригад. Створіть спеціальний фонд військовим, не підвищуйте податки найманим працівникам, заветуте цей закон і, врешті-решт, будуйте план перемоги.
3:08

На жаль, обговорення проєкту ухвалення бюджету свідчить про повну неадекватність дій Верховної Ради. Коли всі українці починають свій ранок з deepstate-map, бачачи, що здаються чергові села, ви намагаєтеся протягнути зарплату прокурорів і 400 тисяч гривень зарплати оцієї «фантастичної» позиції, яка на сьогодні принижує державу. Ви забираєте ці гроші в армії, ви забираєте ці гроші у тих, хто в окопах. Ви забираєте ці гроші виплатами прокурорам-«інвалідам», БЕБам, яким ви підвищуєте зарплату на 70%. І не вірте, будь ласка, коли вам кажуть, що це гроші партнерів. Бо запозичення через ОВДП — і є головне фінансування, вони беруть у борг у держави для того, щоб купувати прокурорів, купувати звіти рахункової палати і фінансувати силовиків. Можна скільки завгодно тиснути на місцеві ради, щоб вони голосували за підтримку «плану перемоги», але цей документ свідчить, що це бюджет плану капітуляції. Росія, яка підвищила воєнні видатки на 36%, сьогодні вже всемеро перевищує фінансування Збройних сил України. І вони збираються це робити у 25-му, у 26-му роках. А з цим бюджетом ви тиснете і примушуєте Збройні Сили України бути без боєприпасів, без забезпечення. Я хочу твердо сказати, що мені соромно дивитися в скляні очі окремих депутатів. Це було у 21-му році, коли я з цієї трибуни казав: «Дайте 60 мільярдів Збройним Силам». Це було у 23-му році, коли ми з цієї трибуни казали: «Дайте гроші на фортифікацію, будуючи другу лінію оборони біля Мар'їнки, Авдіївки, Вугледара». Тоді ви казали: «Ні, бо ми наступаємо». Сьогодні, коли ми кажемо, забезпечте Збройні сили пакетом Save Soldier. У кожного воїна має бути не тільки бронежилет кевларовий і шолом, а й те, що зараз потрібно на фронті. FPV, Mavic, РЕБи, засоби протидії технічній розвідці, необхідні запасні частини, які, на жаль, парламент забрав як ПДФО, який мав іти на рахунки бригад. Створіть спеціальний фонд військовим, не підвищуйте податки найманим працівникам, заветуте цей закон і, врешті-решт, будуйте план перемоги.

Петро Порошенко

59,862 views • 1 year ago

Репортер: Що скажете про те, що путіна запросили на Аляску? Колишній Радник Трампа з національної безпеки Болтон: Ну, дуже мило з боку путіна приїхати до колишньої російської Америки на цей саміт. Це не так погано, як запрошення Трампом талібів до Кемп-Девіда щодо Афганістану, але нагадує про це. Єдине краще місце для путіна, ніж Аляска, було б у москві. Отже, початкова ситуація, гадаю, – це велика перемога путіна. Він лідер-ізгой держави-парії, і його вітатимуть у США. По-друге, маю відчуття, що все швидко схиляється на користь росії. Ех, ми ще не зовсім повернулися до 28 лютого в Овальному кабінеті, коли Трамп сказав Зеленському: «У вас немає козирів». Але зараз росія та США обговорюють умови, які вони представлять Зеленському, і цілком можливо, що у Зеленського тут немає вибору. Капітуляція – це завжди спосіб досягти миру, і здається, коли слухаєш Трампа про прогрес, що навіть без зустрічі путін повернув свою магію з Трампом, і все розчарування та обурення змінилося на розмови про угоду між Трампом і путіним. Мушу сказати, зі стратегічної точки зору та інтересів США, це був не найкращий день.
1:45

Репортер: Що скажете про те, що путіна запросили на Аляску? Колишній Радник Трампа з національної безпеки Болтон: Ну, дуже мило з боку путіна приїхати до колишньої російської Америки на цей саміт. Це не так погано, як запрошення Трампом талібів до Кемп-Девіда щодо Афганістану, але нагадує про це. Єдине краще місце для путіна, ніж Аляска, було б у москві. Отже, початкова ситуація, гадаю, – це велика перемога путіна. Він лідер-ізгой держави-парії, і його вітатимуть у США. По-друге, маю відчуття, що все швидко схиляється на користь росії. Ех, ми ще не зовсім повернулися до 28 лютого в Овальному кабінеті, коли Трамп сказав Зеленському: «У вас немає козирів». Але зараз росія та США обговорюють умови, які вони представлять Зеленському, і цілком можливо, що у Зеленського тут немає вибору. Капітуляція – це завжди спосіб досягти миру, і здається, коли слухаєш Трампа про прогрес, що навіть без зустрічі путін повернув свою магію з Трампом, і все розчарування та обурення змінилося на розмови про угоду між Трампом і путіним. Мушу сказати, зі стратегічної точки зору та інтересів США, це був не найкращий день.

Останній Капіталіст

45,888 views • 1 year ago

Трамп про Україну: Я вважаю, що те, що сталося, насправді вражає Війна, яка мала закінчитися дуже швидко. Не знаю, чи ви знаєте цю історію, але коли все почалося, у путіна були сотні танків, що їхали по шосе Там є шосе, бетонне, дуже хороше шосе, міцне, як скеля, прямо до Києва. І десь на півдорозі, він би дістався туди за три години, рухаючись зі швидкістю 51 миля на годину, що є приблизно максимальною швидкістю для танка І в них була, знаєте, пам'ятаєте ту велику колону танків, так? І в них був якийсь генерал, якого мабуть вже немає з нами Генерал вирішив замість того, щоб одразу вирушити на Київ і закінчити війну в перший же день, не думаю, що хтось взагалі знає цю історію, поїхати через поля, через бруд і багнюку А за кілька днів до того пройшла рекордна злива, і ті танки застрягли в тому багні. І я дав їм Джавеліни, і вони знищили танки. Я дав їх ще до того, як це сталося Але знаєте, є такий вислів, бо кажуть: "О, ти такий добрий до росії". Я не добрий до росії. Я був дуже суворим до росії. Я був дуже суворим до Китаю, суворішим за будь-кого. Ось чому вони мене поважають У мене добрі стосунки з цими людьми, але я дав їм "Джавеліни". "Джавелін" – це протитанкова зброя, і ті танки були знищені. І всі казали: "Що сталося?", бо знаєте, у них є супутники, так, супутникові знімки А танки стояли в ряд і не рухалися кілька днів. А потім вони прийшли, вони вдарили по них... Вони були, вони були фактично заблоковані в сипучих пісках Знаєте, це був бруд, як сипучі піски. Вони не могли рухатися. Якби генерал просто... Це говорить вам про те, чому війна – це завжди ризик Якби цей генерал просто поїхав прямо по бетонній трасі, вони були б у Києві за чотири години, і Україна нічого не змогла б з цим вдіяти Та війна закінчилася б за один день. Це було чотири з половиною роки тому. Тож це була жахлива помилка І ось генерал, який вирішує замість того, щоб їхати прямо по шосе в місто, вони б нічого не могли вдіяти, вони були абсолютно не готові. І не тільки це: коли вони знищили всі ці танки, це додало їм впевненості Знаєте, впевненість – це дуже важливо
2:31

Трамп про Україну: Я вважаю, що те, що сталося, насправді вражає Війна, яка мала закінчитися дуже швидко. Не знаю, чи ви знаєте цю історію, але коли все почалося, у путіна були сотні танків, що їхали по шосе Там є шосе, бетонне, дуже хороше шосе, міцне, як скеля, прямо до Києва. І десь на півдорозі, він би дістався туди за три години, рухаючись зі швидкістю 51 миля на годину, що є приблизно максимальною швидкістю для танка І в них була, знаєте, пам'ятаєте ту велику колону танків, так? І в них був якийсь генерал, якого мабуть вже немає з нами Генерал вирішив замість того, щоб одразу вирушити на Київ і закінчити війну в перший же день, не думаю, що хтось взагалі знає цю історію, поїхати через поля, через бруд і багнюку А за кілька днів до того пройшла рекордна злива, і ті танки застрягли в тому багні. І я дав їм Джавеліни, і вони знищили танки. Я дав їх ще до того, як це сталося Але знаєте, є такий вислів, бо кажуть: "О, ти такий добрий до росії". Я не добрий до росії. Я був дуже суворим до росії. Я був дуже суворим до Китаю, суворішим за будь-кого. Ось чому вони мене поважають У мене добрі стосунки з цими людьми, але я дав їм "Джавеліни". "Джавелін" – це протитанкова зброя, і ті танки були знищені. І всі казали: "Що сталося?", бо знаєте, у них є супутники, так, супутникові знімки А танки стояли в ряд і не рухалися кілька днів. А потім вони прийшли, вони вдарили по них... Вони були, вони були фактично заблоковані в сипучих пісках Знаєте, це був бруд, як сипучі піски. Вони не могли рухатися. Якби генерал просто... Це говорить вам про те, чому війна – це завжди ризик Якби цей генерал просто поїхав прямо по бетонній трасі, вони були б у Києві за чотири години, і Україна нічого не змогла б з цим вдіяти Та війна закінчилася б за один день. Це було чотири з половиною роки тому. Тож це була жахлива помилка І ось генерал, який вирішує замість того, щоб їхати прямо по шосе в місто, вони б нічого не могли вдіяти, вони були абсолютно не готові. І не тільки це: коли вони знищили всі ці танки, це додало їм впевненості Знаєте, впевненість – це дуже важливо

Останній Капіталіст

23,504 views • 2 months ago

Зеленський: Дедалі частіше колишні посадовці з різних країн кажуть, що попереджали про цю війну і що вторгнення станеться Вони пам'ятають, що казали і, здебільшого, сильно прикрашають свою історію. Але жоден з них не може сказати, що насправді зробив, що зробив аби запобігти вторгненню. Усі ці історії про одне, лише про одне – перекладання відповідальності на інших. А що ж бачила росія у 2021 році? путін сидів як рівний з президентом Сполучених Штатів у Женеві. І він відчував, що може перекроїти Європу і весь світ. Не було жодних превентивних санкцій проти росії, не було серйозних оборонних пакетів, щоб показати, що ми можемо протистояти рф. Подивіться, наш чудовий хлопець, наш спортсмен Владислав Гераскевич, його дискваліфікували на Олімпіаді просто за намір одягнути шолом з обличчями спортсменів, убитих росією у цій війні. Його дискваліфікували за "намір". Коли у 2021 році ми чітко побачили наміри путіна і попросили превентивні санкції, щоб зупинити вторгнення, нам сказали: "спочатку має бути злочин і лише тоді покарання". Камала Гарріс, я пам'ятаю, казала це. Але з росією не можна залишати жодної лазівки, яку росіяни можуть використати, щоб розпочати війну. Як кажуть у росії: "Спершу вв'яжися в бійку, а там побачимо" Саме так вони роблять усе. Саме так вони починають війни і так ведуть переговори. Не щоб закінчити війну, а щоб уникнути її завершення і просто виграти час.
1:54

Зеленський: Дедалі частіше колишні посадовці з різних країн кажуть, що попереджали про цю війну і що вторгнення станеться Вони пам'ятають, що казали і, здебільшого, сильно прикрашають свою історію. Але жоден з них не може сказати, що насправді зробив, що зробив аби запобігти вторгненню. Усі ці історії про одне, лише про одне – перекладання відповідальності на інших. А що ж бачила росія у 2021 році? путін сидів як рівний з президентом Сполучених Штатів у Женеві. І він відчував, що може перекроїти Європу і весь світ. Не було жодних превентивних санкцій проти росії, не було серйозних оборонних пакетів, щоб показати, що ми можемо протистояти рф. Подивіться, наш чудовий хлопець, наш спортсмен Владислав Гераскевич, його дискваліфікували на Олімпіаді просто за намір одягнути шолом з обличчями спортсменів, убитих росією у цій війні. Його дискваліфікували за "намір". Коли у 2021 році ми чітко побачили наміри путіна і попросили превентивні санкції, щоб зупинити вторгнення, нам сказали: "спочатку має бути злочин і лише тоді покарання". Камала Гарріс, я пам'ятаю, казала це. Але з росією не можна залишати жодної лазівки, яку росіяни можуть використати, щоб розпочати війну. Як кажуть у росії: "Спершу вв'яжися в бійку, а там побачимо" Саме так вони роблять усе. Саме так вони починають війни і так ведуть переговори. Не щоб закінчити війну, а щоб уникнути її завершення і просто виграти час.

Останній Капіталіст

49,784 views • 6 months ago

Сьогодні Андрій Парубій зібрав на свій останній Майдан тисячі українців… Комендант Майдану. Командир сотень Самооборони. Пам’ятаю, як ми разом у 2013-му стояли на морозному Майдані, і Андрій пригощав усіх гречкою з тушонкою. А коли біля сцени залишалося менше тисячі людей, він підтримував їхній дух і був поруч. Він вірив, що Майдан вистоїть, і його мрія здійснилася. За це росія назвала Андрія ворогом. Бо він був символом Майдану. А згодом став справжнім провідником нації. Як і Степана Бандеру, на жаль, його знайшла російська куля. І це не випадковий збіг. Розбудова української Армії. Прийняття Закону про мову. Квоти на українську музику й кіно, обов’язковий переклад у кінотеатрах. Підтримка української книжки, Книжковий Арсенал, Львівський форум. Його внесок у всі ці націєтворчі справи важко переоцінити. За добу він зібрав Верховну Раду, і ми забезпечили голосування за звернення до Вселенського Патріарха щодо надання Томосу. Тоді ми отримали більше, ніж конституційну більшість. І це голосування вів Андрій Парубій, бо він розумів значення нашої віри. Ми разом проголосували зміни до Конституції в частині обов’язковості руху України до ЄС і НАТО. І за це все його ненавиділа росія. Андрій мріяв, щоб у Києві були проспекти Степана Бандери та Романа Шухевича. Наша київська команда “Європейської Солідарності” втілила це в життя. Андрій мріяв, щоб Армія, Мова і Віра стали основою нашої держави й жили серед українського народу. Ми мусимо зробити так, щоб і ця його мрія здійснилася. Андрій був справжнім другом, вірним бойовим товаришем. Дуже мудрою й вихованою людиною. Андрій, дорогий Володимире Івановичу, був великим сином. Андрій був великим чоловіком і великим батьком, дорога пані Уляно. Андрій був справжнім українцем. Коли росіяни кажуть, що почали війну, щоб «денацифікувати» Україну, вони мали на увазі саме це: убити найкращих синів України, серед яких Андрій Парубій. Сьогодні за Андрієм плаче не тільки Майдан і Львів. За ним плаче вся Україна. Дякую тобі, Андрію…
10:46

Сьогодні Андрій Парубій зібрав на свій останній Майдан тисячі українців… Комендант Майдану. Командир сотень Самооборони. Пам’ятаю, як ми разом у 2013-му стояли на морозному Майдані, і Андрій пригощав усіх гречкою з тушонкою. А коли біля сцени залишалося менше тисячі людей, він підтримував їхній дух і був поруч. Він вірив, що Майдан вистоїть, і його мрія здійснилася. За це росія назвала Андрія ворогом. Бо він був символом Майдану. А згодом став справжнім провідником нації. Як і Степана Бандеру, на жаль, його знайшла російська куля. І це не випадковий збіг. Розбудова української Армії. Прийняття Закону про мову. Квоти на українську музику й кіно, обов’язковий переклад у кінотеатрах. Підтримка української книжки, Книжковий Арсенал, Львівський форум. Його внесок у всі ці націєтворчі справи важко переоцінити. За добу він зібрав Верховну Раду, і ми забезпечили голосування за звернення до Вселенського Патріарха щодо надання Томосу. Тоді ми отримали більше, ніж конституційну більшість. І це голосування вів Андрій Парубій, бо він розумів значення нашої віри. Ми разом проголосували зміни до Конституції в частині обов’язковості руху України до ЄС і НАТО. І за це все його ненавиділа росія. Андрій мріяв, щоб у Києві були проспекти Степана Бандери та Романа Шухевича. Наша київська команда “Європейської Солідарності” втілила це в життя. Андрій мріяв, щоб Армія, Мова і Віра стали основою нашої держави й жили серед українського народу. Ми мусимо зробити так, щоб і ця його мрія здійснилася. Андрій був справжнім другом, вірним бойовим товаришем. Дуже мудрою й вихованою людиною. Андрій, дорогий Володимире Івановичу, був великим сином. Андрій був великим чоловіком і великим батьком, дорога пані Уляно. Андрій був справжнім українцем. Коли росіяни кажуть, що почали війну, щоб «денацифікувати» Україну, вони мали на увазі саме це: убити найкращих синів України, серед яких Андрій Парубій. Сьогодні за Андрієм плаче не тільки Майдан і Львів. За ним плаче вся Україна. Дякую тобі, Андрію…

Петро Порошенко

40,695 views • 11 months ago

Зараз в соцмережах популярне відео, де війський з одеського ТЦК дає підзатильника якомусь підлітку в помаранчевій футболці. І у багатьох це відео викликає обурення, що от мовляв військовий дає ляща підлітку. Як це так? Це ж всього навсього «дитинка», як так можна?! І одна справа коли цю істерію за «мальчіком» влаштовує проватна, проухилянтська та проросійська публіка, то це ще зрозуміло. Але цій істериці піддались і значна частина проукраїнських громадян. То ж тут треба показати всю картину. Давайте розбиратись. На тому популярному відео, де військовий дає тягла підлітку в помаранчевій футболці показано лише той момент, коли військовий почав проводити освітні заходи. Але не показано що було ДО того. А ДО того цей підліток кидає каміння в авто з українськими військовими, які їдуть містом. І про це нас інформує один з блогерів на імʼя «ЛілТрамп» - який є схоже координатором цього підлітка. Зазначений блогер на імʼя «ЛілТрамп» знаходиться за кордоном і сприяє, звісно ж за гроші, незаконному перетину кордону проросійським громадянам та просто ухилянтам. А також, судячи з відео координує напади на українських військових. Подивіться уважно на відео, на ньому цей «ЛілТрамп» сам відкрито визнає що той «бєдний мальчік» кидає каміння в автобус з ТЦК, що з того все і почалось! І це важливо для розуміння ситуації. Далі більше, цьому мальчіку в помаранчевій футболці хтось за кадром передає гроші, і той «мальчік» довольний і радісний дякує «ЛілТрампу». І взагалі подивіться на слова Мальчіка: «спасібо ЛілТрамп за вознаграждєніє - старался чісто для тєбя». І давайте казати чесно оце: «старался чісто для тєбя» це - шукав конфлікту з тцк щоб записати відео для іпсохі росіян. Думаю і сценарій і винагорода були обговорені до події. Старался виконати завдання поставлене цим «ЛилТрампом». Мальчік в футболці, як видно з цього відео, не є жертвою сваволі поганого військового, а є добровільним помічником у проведення проросійських інформаційно - психологічних операцій з метою розгойдування антимобілізаційних і антидержавних настроїв. З батьками цього Мальчіка відповідну бесіду повинні провести відповідні українські безпекові органи, бо сьогодні він за гроші знімає дискредитуючи українських військових відео, а завтра буде палити автівки українських військових. Буде старатись для «ЛілТрампа» чи когось іншого. І передаю привіт одеським ветеранам, які заставили того військового з тцк вибачатись перед цим мальчіком у футболці і перед його батьками. Передайте їм це відео. Хай подивляться І наостанок, не треба мені розповідати що військовому з тцк чи будь якому іншому треба було викликати поліцію для затримання підлітка який кидає каміння у авто. Коли так будете мені писати, подумайте чи часто ви поліцію викликаєте, коли поряд роблять дичину підлітки? І чи стояли б ви спокійно коли по вашому авто кидає камінь малолітній неадекват?!
2:15

Зараз в соцмережах популярне відео, де війський з одеського ТЦК дає підзатильника якомусь підлітку в помаранчевій футболці. І у багатьох це відео викликає обурення, що от мовляв військовий дає ляща підлітку. Як це так? Це ж всього навсього «дитинка», як так можна?! І одна справа коли цю істерію за «мальчіком» влаштовує проватна, проухилянтська та проросійська публіка, то це ще зрозуміло. Але цій істериці піддались і значна частина проукраїнських громадян. То ж тут треба показати всю картину. Давайте розбиратись. На тому популярному відео, де військовий дає тягла підлітку в помаранчевій футболці показано лише той момент, коли військовий почав проводити освітні заходи. Але не показано що було ДО того. А ДО того цей підліток кидає каміння в авто з українськими військовими, які їдуть містом. І про це нас інформує один з блогерів на імʼя «ЛілТрамп» - який є схоже координатором цього підлітка. Зазначений блогер на імʼя «ЛілТрамп» знаходиться за кордоном і сприяє, звісно ж за гроші, незаконному перетину кордону проросійським громадянам та просто ухилянтам. А також, судячи з відео координує напади на українських військових. Подивіться уважно на відео, на ньому цей «ЛілТрамп» сам відкрито визнає що той «бєдний мальчік» кидає каміння в автобус з ТЦК, що з того все і почалось! І це важливо для розуміння ситуації. Далі більше, цьому мальчіку в помаранчевій футболці хтось за кадром передає гроші, і той «мальчік» довольний і радісний дякує «ЛілТрампу». І взагалі подивіться на слова Мальчіка: «спасібо ЛілТрамп за вознаграждєніє - старался чісто для тєбя». І давайте казати чесно оце: «старался чісто для тєбя» це - шукав конфлікту з тцк щоб записати відео для іпсохі росіян. Думаю і сценарій і винагорода були обговорені до події. Старался виконати завдання поставлене цим «ЛилТрампом». Мальчік в футболці, як видно з цього відео, не є жертвою сваволі поганого військового, а є добровільним помічником у проведення проросійських інформаційно - психологічних операцій з метою розгойдування антимобілізаційних і антидержавних настроїв. З батьками цього Мальчіка відповідну бесіду повинні провести відповідні українські безпекові органи, бо сьогодні він за гроші знімає дискредитуючи українських військових відео, а завтра буде палити автівки українських військових. Буде старатись для «ЛілТрампа» чи когось іншого. І передаю привіт одеським ветеранам, які заставили того військового з тцк вибачатись перед цим мальчіком у футболці і перед його батьками. Передайте їм це відео. Хай подивляться І наостанок, не треба мені розповідати що військовому з тцк чи будь якому іншому треба було викликати поліцію для затримання підлітка який кидає каміння у авто. Коли так будете мені писати, подумайте чи часто ви поліцію викликаєте, коли поряд роблять дичину підлітки? І чи стояли б ви спокійно коли по вашому авто кидає камінь малолітній неадекват?!

Vitalii «Donetsk» Ovcharenko 🇺🇦

156,492 views • 7 days ago

Армія. Мова. Віра. ЄС. НАТО. Це вже стало загальнонаціональною ідеєю. Те, що обʼєднує українське суспільство. Сьогодні в Верховна Рада України на порядку денному є питання мови та віри. Щодо мови та культури, то це законопроєкт про статус англійської мови. Ми, безумовно, за те, щоб закріпити статус англійської мови як мови міжнародного спілкування в Україні. Але не дамо пригнічувати та обмежувати українську мову і, в тому числі, український дубляж в кіно. А також закликаю зал Верховної Ради проголосувати за відставку «міністра безкультурʼя і дезінформації», батька української цензури, людину, яка знищила український Культурний фонд, Держкіно. Також, нарешті, зрушено з мертвої точки питання віри і сьогодні голосуємо проект по московській церкві. Звичайно, це є пригнічення парламентаризму, коли вісім місяців не ставиться наш закон, але хоча б так. Сьогодні ми очікуємо від Помісного Собору Православної Церкви України прийняття рішення про ще один крок від москви — святкування Різдва, Великодня за традиційним європейським календарем. Ми наполягаємо і на відновленні електронного декларування. Але мені незрозуміло чому уряд, який веде переговори з Європейським Союзом, не вніс свій, вірогідно, пропрацьований законопроект, а передає право на його створення — монобільшості. Ми і наша команда впровадила та проголосувала електронну декларацію ще у 2015 році – вісім років тому. Просто поверніть це. Так само як і законопроекти про державне управління, корпоративне управління, децентралізацію, незалежність антикорупційних органів. І на сьогоднішній день достатньо було просто це все не скасовувати і не перешкоджати нашому шляху до Європи. Хотів би також наголосити, що ми маємо запросити у Верховну Раду Голову Служби безпеки у зв’язку з втручанням Служби безпеки в діяльність соціальних мереж, дискредитуючи наших партнерів. І звільнити або відсторонити тих, хто перешкоджає Україні. Слава Україні!
3:08

Армія. Мова. Віра. ЄС. НАТО. Це вже стало загальнонаціональною ідеєю. Те, що обʼєднує українське суспільство. Сьогодні в Верховна Рада України на порядку денному є питання мови та віри. Щодо мови та культури, то це законопроєкт про статус англійської мови. Ми, безумовно, за те, щоб закріпити статус англійської мови як мови міжнародного спілкування в Україні. Але не дамо пригнічувати та обмежувати українську мову і, в тому числі, український дубляж в кіно. А також закликаю зал Верховної Ради проголосувати за відставку «міністра безкультурʼя і дезінформації», батька української цензури, людину, яка знищила український Культурний фонд, Держкіно. Також, нарешті, зрушено з мертвої точки питання віри і сьогодні голосуємо проект по московській церкві. Звичайно, це є пригнічення парламентаризму, коли вісім місяців не ставиться наш закон, але хоча б так. Сьогодні ми очікуємо від Помісного Собору Православної Церкви України прийняття рішення про ще один крок від москви — святкування Різдва, Великодня за традиційним європейським календарем. Ми наполягаємо і на відновленні електронного декларування. Але мені незрозуміло чому уряд, який веде переговори з Європейським Союзом, не вніс свій, вірогідно, пропрацьований законопроект, а передає право на його створення — монобільшості. Ми і наша команда впровадила та проголосувала електронну декларацію ще у 2015 році – вісім років тому. Просто поверніть це. Так само як і законопроекти про державне управління, корпоративне управління, децентралізацію, незалежність антикорупційних органів. І на сьогоднішній день достатньо було просто це все не скасовувати і не перешкоджати нашому шляху до Європи. Хотів би також наголосити, що ми маємо запросити у Верховну Раду Голову Служби безпеки у зв’язку з втручанням Служби безпеки в діяльність соціальних мереж, дискредитуючи наших партнерів. І звільнити або відсторонити тих, хто перешкоджає Україні. Слава Україні!

Петро Порошенко

50,705 views • 3 years ago

Люди, які складають порядок денний, відірвались від життя. Лише сьогодні вранці я повернувся зі Сходу, де 10 бригад отримали від нас те, чого не додає держава. Так от: земля горить по всій довжині фронту — від Купʼянська аж до Херсону. Хочу наголосити, що історія нічого не вчить, навіть коли вона трагічна. Як у серпні 2021 ми волали про збільшення фінансування Збройних сил України, і тоді були такі смішки, так і зараз, коли ми вимагаємо ключове слово — фортифікація. І фортифікація — це не з’їздити відосики познімати на зразковому ВОПі. Фортифікації — це 2000 кілометрів. Це контроль використання грошей. Запитайте в уряду, скільки було введено в експлуатацію відсотків — і це буде менше 10. А в кого вам питати? Уряду немає. Парламент втрачає свою контрольну конституційну функцію і несемо відповідальність за це ми з вами. Питання постановки на голосування комісії щодо фортифікацій підтримали всі, крім слуг. Дайте свого представника і проголосуйте! Друга позиція: московська церква. Це така сама фортифікаційна споруда від впливу фсб росії, як і перше питання. Негайно поставте і проголосуйте. Третя позиція: поверніть гроші бригадам. Збільшіть ПДФО в їхньому розпорядженні! Четверта позиція — поставте наш проект закону про захист бізнес-клімату. Бо єдині, хто утримує нашу армію — це платники податків України. А силовики замість ходити на фронт дуже люблять живитися в офісах українських бізнесменів. І наступне питання: наш рух до Євросоюзу. Ви обіцяли, що переговори розпочнуться в березні 2024 року. Де? Ми маємо негайно поставити на голосування постанову про імплементацію резолюції Європейського Парламенту, зокрема і щодо відряджень депутатів.
3:06

Люди, які складають порядок денний, відірвались від життя. Лише сьогодні вранці я повернувся зі Сходу, де 10 бригад отримали від нас те, чого не додає держава. Так от: земля горить по всій довжині фронту — від Купʼянська аж до Херсону. Хочу наголосити, що історія нічого не вчить, навіть коли вона трагічна. Як у серпні 2021 ми волали про збільшення фінансування Збройних сил України, і тоді були такі смішки, так і зараз, коли ми вимагаємо ключове слово — фортифікація. І фортифікація — це не з’їздити відосики познімати на зразковому ВОПі. Фортифікації — це 2000 кілометрів. Це контроль використання грошей. Запитайте в уряду, скільки було введено в експлуатацію відсотків — і це буде менше 10. А в кого вам питати? Уряду немає. Парламент втрачає свою контрольну конституційну функцію і несемо відповідальність за це ми з вами. Питання постановки на голосування комісії щодо фортифікацій підтримали всі, крім слуг. Дайте свого представника і проголосуйте! Друга позиція: московська церква. Це така сама фортифікаційна споруда від впливу фсб росії, як і перше питання. Негайно поставте і проголосуйте. Третя позиція: поверніть гроші бригадам. Збільшіть ПДФО в їхньому розпорядженні! Четверта позиція — поставте наш проект закону про захист бізнес-клімату. Бо єдині, хто утримує нашу армію — це платники податків України. А силовики замість ходити на фронт дуже люблять живитися в офісах українських бізнесменів. І наступне питання: наш рух до Євросоюзу. Ви обіцяли, що переговори розпочнуться в березні 2024 року. Де? Ми маємо негайно поставити на голосування постанову про імплементацію резолюції Європейського Парламенту, зокрема і щодо відряджень депутатів.

Петро Порошенко

54,824 views • 2 years ago

Востаннє у залі Київської міської ради я був 24 і 25 лютого 2022 року. Ми всі пам’ятаємо ті дні. Вулиці столиці були порожні. Не було ні поліції, ні СБУ, ні ТЦК, ні правоохоронців, ні ДБР. Боронити Київ лишилися 72-га бригада. Наші десантники 80-ї і 81-ї бригад. 169-й центр. Сили спеціальних операцій. І підрозділи територіальної оборони — 112-й і 41-й. І разом із ними — тисячі добровольців. У перший день у нашому офісі зібралися дві тисячі людей. На питання, чому вони прийшли, відповідь була дуже проста: казали, що у вас тут можна отримати автомати. І тоді не стояло питання, кому, як і з ким об’єднуватися. Ми тоді всі були єдині. І саме від цієї єдності залежало, чи вистоїть Київ. Але небезпека, яка сьогодні сконцентрувалася над Києвом, не менша, ніж чотири роки тому. Але є величезна проблема: сьогодні нам бракує єдності. Кількість запусків балістичних ракет по Києву не порівнюється з жодним іншим населеним пунктом чи територіальною громадою України. І це атака не проти Банкової чи Хрещатика. Це атака проти України. Вони дуже хотіли, щоб Київ зламався, щоб Київ утік, щоб Київ замерз. Але наші з вами зусилля не дали цього зробити. Саме тому мені бридко сьогодні бачити дискусію, коли Банкова намагається перекинути відповідальність на Кличка, на міську раду, аби самим відійти від повної відповідальності, яку несе держава. І так, ми виступили проти вилучення у місцевого самоврядування коштів податку на доходи фізичних осіб. Якщо сьогодні порахувати, скільки коштів за рахунок ПДФО було вилучено з бюджету Києва, то це 24 мільярди гривень. Але на цьому не зупинилися. Вони поставили нове питання: давайте вилучимо з бюджету міста Києва ще 8 мільярдів гривень. І на запитання — а чому? — жодної притомної відповіді немає. Бо закони про місцеве самоврядування не дають права робити подібні речі. Просто Міндічу дуже потрібні гроші. Бо у них там Чернишов, Алі-Баба і ще багато охочих до ресурсів. Грошей їм не вистачає — тож вирішили збирати їх із Києва. Але чому ми сьогодні тут? До нашої команди звернувся міський голова з проханням підтримати плани столиці на наступний рік. Ми готові підтримати це зробити. Але ми точно братимемо участь у його доопрацюванні, щоб був використаний увесь наш досвід. Досвід компетентних, ефективних, професійних людей. Ми переконані, що система енергетичної децентралізації — це шлях, який має бути започаткований у Києві. І вважаємо, що Міністерство фінансів має випустити спеціальні облігації державної внутрішньої позики на 20 мільярдів гривень із цільовим призначенням — вирішення питання енергозабезпечення міста Києва і підготовки міста до зими. Це не подарунок і не політична подачка. Це відповідальне бюджетне рішення. І сьогодні наше завдання дуже просте — не з’ясовувати стосунки, а зробити так, щоб Київ був готовий до наступної зими. Саме тому ми готові об’єднуватися. Готові долучатися. Готові продемонструвати те, чого ми вимагаємо в парламенті, — коаліцію національної єдності. росіяни думали, що зможуть зламати Київ ракетами. Не змогли. І було б прикро, якби столицю ослабили вже не ракети, а бюрократія і політичні оборудки. Київ — місто, яке пережило імперії. І Київ переживе багато «незламних», «потужних» політичних амбіцій. Бо кияни дуже круті. І місто дуже круте. І представляти Київ — це велика честь. Але це і велика відповідальність.
13:36

Востаннє у залі Київської міської ради я був 24 і 25 лютого 2022 року. Ми всі пам’ятаємо ті дні. Вулиці столиці були порожні. Не було ні поліції, ні СБУ, ні ТЦК, ні правоохоронців, ні ДБР. Боронити Київ лишилися 72-га бригада. Наші десантники 80-ї і 81-ї бригад. 169-й центр. Сили спеціальних операцій. І підрозділи територіальної оборони — 112-й і 41-й. І разом із ними — тисячі добровольців. У перший день у нашому офісі зібралися дві тисячі людей. На питання, чому вони прийшли, відповідь була дуже проста: казали, що у вас тут можна отримати автомати. І тоді не стояло питання, кому, як і з ким об’єднуватися. Ми тоді всі були єдині. І саме від цієї єдності залежало, чи вистоїть Київ. Але небезпека, яка сьогодні сконцентрувалася над Києвом, не менша, ніж чотири роки тому. Але є величезна проблема: сьогодні нам бракує єдності. Кількість запусків балістичних ракет по Києву не порівнюється з жодним іншим населеним пунктом чи територіальною громадою України. І це атака не проти Банкової чи Хрещатика. Це атака проти України. Вони дуже хотіли, щоб Київ зламався, щоб Київ утік, щоб Київ замерз. Але наші з вами зусилля не дали цього зробити. Саме тому мені бридко сьогодні бачити дискусію, коли Банкова намагається перекинути відповідальність на Кличка, на міську раду, аби самим відійти від повної відповідальності, яку несе держава. І так, ми виступили проти вилучення у місцевого самоврядування коштів податку на доходи фізичних осіб. Якщо сьогодні порахувати, скільки коштів за рахунок ПДФО було вилучено з бюджету Києва, то це 24 мільярди гривень. Але на цьому не зупинилися. Вони поставили нове питання: давайте вилучимо з бюджету міста Києва ще 8 мільярдів гривень. І на запитання — а чому? — жодної притомної відповіді немає. Бо закони про місцеве самоврядування не дають права робити подібні речі. Просто Міндічу дуже потрібні гроші. Бо у них там Чернишов, Алі-Баба і ще багато охочих до ресурсів. Грошей їм не вистачає — тож вирішили збирати їх із Києва. Але чому ми сьогодні тут? До нашої команди звернувся міський голова з проханням підтримати плани столиці на наступний рік. Ми готові підтримати це зробити. Але ми точно братимемо участь у його доопрацюванні, щоб був використаний увесь наш досвід. Досвід компетентних, ефективних, професійних людей. Ми переконані, що система енергетичної децентралізації — це шлях, який має бути започаткований у Києві. І вважаємо, що Міністерство фінансів має випустити спеціальні облігації державної внутрішньої позики на 20 мільярдів гривень із цільовим призначенням — вирішення питання енергозабезпечення міста Києва і підготовки міста до зими. Це не подарунок і не політична подачка. Це відповідальне бюджетне рішення. І сьогодні наше завдання дуже просте — не з’ясовувати стосунки, а зробити так, щоб Київ був готовий до наступної зими. Саме тому ми готові об’єднуватися. Готові долучатися. Готові продемонструвати те, чого ми вимагаємо в парламенті, — коаліцію національної єдності. росіяни думали, що зможуть зламати Київ ракетами. Не змогли. І було б прикро, якби столицю ослабили вже не ракети, а бюрократія і політичні оборудки. Київ — місто, яке пережило імперії. І Київ переживе багато «незламних», «потужних» політичних амбіцій. Бо кияни дуже круті. І місто дуже круте. І представляти Київ — це велика честь. Але це і велика відповідальність.

Петро Порошенко

16,932 views • 5 months ago

1 грудня 2021 року Зеленський пообіцяв запровадити "економічний паспорт українця". "Економічний паспорт дозволить дітям до 16 років накопичити по $10 тис. для дітей, що народились 2019 р. і пізніше ". Депутати "слуги" у Верховній Раді стоячи бурхливо аплодували Зеленському, коли він це обіцяв. "Ура! Дякуємо, Володимире Олександровичу", - закричали діти, які народилися у 2019 році. Володимир Олександрович вніс до Верховної Ради законопроєкт №6394 «Про економічний паспорт українця» 6 грудня 2021 року. Але погана, неслухняна, опозиційна до Президента Верховна Рада цей законопроект не винесла на голосування, тобто взагалі! Тож цей законопроект, як і обіцянка Зеленського, помер не народившись. Де цей паспорт? Де плата за використання надр? І чиїм дітям тепер піде рента за використання українських ресурсів, після підписання угоди з США про надра? Вітаю вас, Зеленський, ви знову збрехали!
0:57

1 грудня 2021 року Зеленський пообіцяв запровадити "економічний паспорт українця". "Економічний паспорт дозволить дітям до 16 років накопичити по $10 тис. для дітей, що народились 2019 р. і пізніше ". Депутати "слуги" у Верховній Раді стоячи бурхливо аплодували Зеленському, коли він це обіцяв. "Ура! Дякуємо, Володимире Олександровичу", - закричали діти, які народилися у 2019 році. Володимир Олександрович вніс до Верховної Ради законопроєкт №6394 «Про економічний паспорт українця» 6 грудня 2021 року. Але погана, неслухняна, опозиційна до Президента Верховна Рада цей законопроект не винесла на голосування, тобто взагалі! Тож цей законопроект, як і обіцянка Зеленського, помер не народившись. Де цей паспорт? Де плата за використання надр? І чиїм дітям тепер піде рента за використання українських ресурсів, після підписання угоди з США про надра? Вітаю вас, Зеленський, ви знову збрехали!

Сергій Погребецький

15,565 views • 8 months ago

Того зимового дня, у розпал Революції Гідності, українці трималися пліч-о-пліч. У них були лише «коктейлі Молотова» і впевненість у тому, що вони чинять правильно. «Беркутівці» отримали наказ розігнати мирну ходу. Вони не шкодували ані сил, ані засобів. У хід ішло все — від сльозогінного газу до бойових куль. Центр столиці перетворився на поле кривавої битви. У ті дні здавалося, що темрява накриває собою все довкола. Авторитаризм наступав, а демократія боролася з останніх сил. Але українці продовжували стояти за власну Гідність і Свободу. Не здалися й не відступили. Ми всі стояли пліч-о-пліч та допомагали пораненим. У той час як Андрій Парубій, комендант Майдану, координував Самооборону в найгарячіші дні протистояння. Це була — щоденна особиста відповідальність за людей, за порядок, за безпеку на площі, що стала серцем країни. Саме ця єдність — і тих, хто стояв на барикадах, і тих, хто організовував оборону — допомогла вистояти. Вже за лічені дні янукович втік із країни, а українці перемогли. З того моменту ми пройшли великий шлях — сьогодні тривають уже інші битви тієї війни. І пам’ять про ті події, про Небесну Сотню та про всіх, хто тоді взяв на себе відповідальність за долю держави, має мотивувати нас не здаватися й тепер.
1:00

Того зимового дня, у розпал Революції Гідності, українці трималися пліч-о-пліч. У них були лише «коктейлі Молотова» і впевненість у тому, що вони чинять правильно. «Беркутівці» отримали наказ розігнати мирну ходу. Вони не шкодували ані сил, ані засобів. У хід ішло все — від сльозогінного газу до бойових куль. Центр столиці перетворився на поле кривавої битви. У ті дні здавалося, що темрява накриває собою все довкола. Авторитаризм наступав, а демократія боролася з останніх сил. Але українці продовжували стояти за власну Гідність і Свободу. Не здалися й не відступили. Ми всі стояли пліч-о-пліч та допомагали пораненим. У той час як Андрій Парубій, комендант Майдану, координував Самооборону в найгарячіші дні протистояння. Це була — щоденна особиста відповідальність за людей, за порядок, за безпеку на площі, що стала серцем країни. Саме ця єдність — і тих, хто стояв на барикадах, і тих, хто організовував оборону — допомогла вистояти. Вже за лічені дні янукович втік із країни, а українці перемогли. З того моменту ми пройшли великий шлях — сьогодні тривають уже інші битви тієї війни. І пам’ять про ті події, про Небесну Сотню та про всіх, хто тоді взяв на себе відповідальність за долю держави, має мотивувати нас не здаватися й тепер.

Петро Порошенко

20,566 views • 6 months ago

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».
1:48

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Myroslav Oleshko

15,785 views • 3 months ago

14 грудня — крутий день, коли Україні відкрили шлях до членства в ЄС. Буквально щойно мені зателефонувала посол ЄС в Україні Катерина Матернова. Як же бринів її голос. Це Новина, яку ми так чекали… Новина, яка стала можливою завдяки боротьбі найкращих наших воїнів…Тому дякую за неї всьому українському народові і його Збройним силам. Вікно можливостей було дуже вузьким і коротким. Але нам вдалося. Вдалося кожному, хто про це мріяв. І величезна роль у цьому європейських лідерів, які відстоюють Україну як свою державу. Тому я вдячний кожному з них, хто сказав так, і навіть тому, хто вийшов з залу. Але початок переговорів — це не фініш, а продовження важкої роботи. Шлях до членства — це не спринт, а марафон чи точніше «багатоборство», де від кандидата знадобляться всі сили, навички та вміння. Особливо важливо це під час війни. Але, впевнений, ми здужаємо. Шлях до членства — це не про пафосні заяви та обіцянки, а про чисельні системні та ефективні реформи. Тому шлях до членства — це верховенство права, свобода слова і парламентський плюралізм і всі копенгагенські критерії. Шлях до членства — це не про формальні оцінки в звітах, а дієві кроки з розбудови успішної держави, які відчуватимуть українські громадяни. Шлях до членства — це також про діалог з кожною столицею Обʼєднаної Європи. Це не лише про комфортні столиці, а й про некомфортні. Знаю,10 минулих років було непросто.Ця боротьба почалася під час Революції Гідності. Ми долали подібні виклики і під час укладення Угоди про асоціацію, і в часи боротьби за безвіз. Маємо готуватись і пройти всі етапи цього «євроінтеграційного багатоборства» разом, в одній команді, в дусі справжньої єдності та взаємопідтримки. Щиро вважаю, що прийшов час для прагматичного об’єднання зусиль всіх демократичних сил в рамках коаліції та уряду національної єдності на засадах спільної відповідальності та довіри. Також це і потужний сигнал світу — і союзникам, і нашому ворогові (уявляю собі кислу міну путіна) — про міць та рішучість України боротись та Перемогти. Майбутнє України в ЄС і НАТО з нашою Армією, Мовою та Вірою!
3:23

14 грудня — крутий день, коли Україні відкрили шлях до членства в ЄС. Буквально щойно мені зателефонувала посол ЄС в Україні Катерина Матернова. Як же бринів її голос. Це Новина, яку ми так чекали… Новина, яка стала можливою завдяки боротьбі найкращих наших воїнів…Тому дякую за неї всьому українському народові і його Збройним силам. Вікно можливостей було дуже вузьким і коротким. Але нам вдалося. Вдалося кожному, хто про це мріяв. І величезна роль у цьому європейських лідерів, які відстоюють Україну як свою державу. Тому я вдячний кожному з них, хто сказав так, і навіть тому, хто вийшов з залу. Але початок переговорів — це не фініш, а продовження важкої роботи. Шлях до членства — це не спринт, а марафон чи точніше «багатоборство», де від кандидата знадобляться всі сили, навички та вміння. Особливо важливо це під час війни. Але, впевнений, ми здужаємо. Шлях до членства — це не про пафосні заяви та обіцянки, а про чисельні системні та ефективні реформи. Тому шлях до членства — це верховенство права, свобода слова і парламентський плюралізм і всі копенгагенські критерії. Шлях до членства — це не про формальні оцінки в звітах, а дієві кроки з розбудови успішної держави, які відчуватимуть українські громадяни. Шлях до членства — це також про діалог з кожною столицею Обʼєднаної Європи. Це не лише про комфортні столиці, а й про некомфортні. Знаю,10 минулих років було непросто.Ця боротьба почалася під час Революції Гідності. Ми долали подібні виклики і під час укладення Угоди про асоціацію, і в часи боротьби за безвіз. Маємо готуватись і пройти всі етапи цього «євроінтеграційного багатоборства» разом, в одній команді, в дусі справжньої єдності та взаємопідтримки. Щиро вважаю, що прийшов час для прагматичного об’єднання зусиль всіх демократичних сил в рамках коаліції та уряду національної єдності на засадах спільної відповідальності та довіри. Також це і потужний сигнал світу — і союзникам, і нашому ворогові (уявляю собі кислу міну путіна) — про міць та рішучість України боротись та Перемогти. Майбутнє України в ЄС і НАТО з нашою Армією, Мовою та Вірою!

Петро Порошенко

55,582 views • 2 years ago

34 роки тому ми відновили свою Незалежність. За неї боролися десятки поколінь. Тисячу років ми йшли до неї. І того дня, 24 серпня 1991-го, ми отримали шанс. Не всі тоді розуміли, наскільки це важливо. Для когось — вихідний, сцена на Майдані, пісні й вірші. Але саме тоді розпочалася нова історія України. 2004-го був перший іспит. І ми його склали. 2014-го — другий. І тоді вся країна встала разом, щоб відстояти Гідність і Незалежність. А сьогодні ми проходимо третій. І цього разу ніякого перескладання не буде. Ми платимо дуже високу ціну. За право говорити власною мовою. За право жити у власному домі. За право бути собою. Ми вже зробили кроки, які здавалися неможливими. Але найтяжчий шлях ще попереду. І пройти його ми мусимо — за тих, хто не повернувся з бою. Нам потрібно зберегти все, що робило нас сильними: Рішучість Помаранчевої революції. Гідність Майдану. Безстрашність воїнів 2014-го. І Незалежність, яку ми відстояли 24 лютого. Наше завтра будується сьогодні. Його основи — сильна Армія. Рідна Мова. Віра в Господа і в себе. Європейський Союз і НАТО. Мрію, щоб за кілька років ми говорили не про типи ракет і шахедів, що літають над нашим українськими містами. А про цивільні лоукости, які так само як і 2017 року нарешті полетять до Відня на філіжанку кави. Щоб проблеми Європейського Союзу стали й нашими й ми разом вирішували їх. Щоб нарешті в усіх українських хатах, в усіх квартирах пролунало: «Мамо, я вдома». З Днем Незалежності! Слава Україні!
3:15

34 роки тому ми відновили свою Незалежність. За неї боролися десятки поколінь. Тисячу років ми йшли до неї. І того дня, 24 серпня 1991-го, ми отримали шанс. Не всі тоді розуміли, наскільки це важливо. Для когось — вихідний, сцена на Майдані, пісні й вірші. Але саме тоді розпочалася нова історія України. 2004-го був перший іспит. І ми його склали. 2014-го — другий. І тоді вся країна встала разом, щоб відстояти Гідність і Незалежність. А сьогодні ми проходимо третій. І цього разу ніякого перескладання не буде. Ми платимо дуже високу ціну. За право говорити власною мовою. За право жити у власному домі. За право бути собою. Ми вже зробили кроки, які здавалися неможливими. Але найтяжчий шлях ще попереду. І пройти його ми мусимо — за тих, хто не повернувся з бою. Нам потрібно зберегти все, що робило нас сильними: Рішучість Помаранчевої революції. Гідність Майдану. Безстрашність воїнів 2014-го. І Незалежність, яку ми відстояли 24 лютого. Наше завтра будується сьогодні. Його основи — сильна Армія. Рідна Мова. Віра в Господа і в себе. Європейський Союз і НАТО. Мрію, щоб за кілька років ми говорили не про типи ракет і шахедів, що літають над нашим українськими містами. А про цивільні лоукости, які так само як і 2017 року нарешті полетять до Відня на філіжанку кави. Щоб проблеми Європейського Союзу стали й нашими й ми разом вирішували їх. Щоб нарешті в усіх українських хатах, в усіх квартирах пролунало: «Мамо, я вдома». З Днем Незалежності! Слава Україні!

Петро Порошенко

23,761 views • 1 year ago