Загрузка видео...

Не удалось загрузить видео

На главную

Тут депутат партії Зеленського, чоловік нардепки Слуги народу, ряжений холуй Юрій Федоренко Ахіллес, заявив що: «Люди, які не брали участь в боротьбі за державність і живучість власного народу, не мають права брати участь в життєдіяльності держави, за винятком сплати податків. Думаю, всі зрозуміли, що я мав на увазі». Так,...

oleshkomyroslav's profile picture

Myroslav Oleshko

33,550 subscribers

36,164 просмотров • 1 год назад •via X (Twitter)

Новости и политикаЮмор
LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

Комментарии: 0

Нет доступных комментариев

Здесь появятся комментарии из оригинального поста

Похожие видео

Сергій Притула, який заробляє мільйони і ніколи не опиниться на фронті, а піде у Верховну Раду, надав владі рекомендацію, якби він карав «ухилянтів». Притула вважає, що громадяни не мають права виїзжати за кордон і повинні бути покараними. Продовжує в унісон з ОП працювати на розʼєднання українців. Підпишись на мій Х.
0:15

Сергій Притула, який заробляє мільйони і ніколи не опиниться на фронті, а піде у Верховну Раду, надав владі рекомендацію, якби він карав «ухилянтів». Притула вважає, що громадяни не мають права виїзжати за кордон і повинні бути покараними. Продовжує в унісон з ОП працювати на розʼєднання українців. Підпишись на мій Х.

Myroslav Oleshko

56,111 просмотров • 2 лет назад

ахахах павербанки для контролерів це потужно. На що тільки не підеш, щоб не міняти пальчики раз на 40+ годин гри
0:12

ахахах павербанки для контролерів це потужно. На що тільки не підеш, щоб не міняти пальчики раз на 40+ годин гри

Melkin

141,037 просмотров • 1 год назад

Був на прямому ефірі Суспільного, там ще в студії був нардеп від «слуги народу» Олексій Мовчан. Тема втеча корупціонерів та зрадників. Він заслужено отримав від мене все, що заслуговує влада. І знаєте що? В кінці ефіру він стояв і плакав ведучим, що вони «влаштували йому порку» і мене не зупиняли)) Льоша, не принижуйся так, ти той, хто покриває корупцію та тих, хто це курує на топ рівні, тому це нормально, що я тебе деру в ефірі, не переживай ти так… Завтра скину ефір, ну пройшовся там по «слугам», на мій смак заслужено, бо Льоша розповідав, що корупція, це все роздуті фейки про «теорію змови». Дуже доречі боявся бідний, коли в ефірі озвучували прізвища Зеленського, Єрмака та Татарова.
0:10

Був на прямому ефірі Суспільного, там ще в студії був нардеп від «слуги народу» Олексій Мовчан. Тема втеча корупціонерів та зрадників. Він заслужено отримав від мене все, що заслуговує влада. І знаєте що? В кінці ефіру він стояв і плакав ведучим, що вони «влаштували йому порку» і мене не зупиняли)) Льоша, не принижуйся так, ти той, хто покриває корупцію та тих, хто це курує на топ рівні, тому це нормально, що я тебе деру в ефірі, не переживай ти так… Завтра скину ефір, ну пройшовся там по «слугам», на мій смак заслужено, бо Льоша розповідав, що корупція, це все роздуті фейки про «теорію змови». Дуже доречі боявся бідний, коли в ефірі озвучували прізвища Зеленського, Єрмака та Татарова.

Симороз Олег Олександрович

109,161 просмотров • 2 лет назад

В Києві, на масиві Троєщина, відбувається справжній бунт. При спробу викрасти людину, #ТЦК отримали не просто опір, а масовий спротив. Все більше і більше людей виходить на протест. Все це відбувається на фоні масованої повітряної атаки, яку проводить Росія, і, як кажуть пабліки, направлена буде в основному на столицю. Очевидно терпіння людей вже не витримує. Вдень терор Української влади, вночі терор агресора – на пʼятому році війни люди вже не мають терпіння. Регулярне "заспокійливе" від #Зеленський та укрпропаганди все усім остогидло! У заклинання Зеленського, що він хоче миру – викликаю рвотний рефлекс. Всі ми бачимо його дії, і слова вже просто не чують. Так, в Зеленського та його шайки бандитів, які утримують владу в #Україна, є ще чим захищатись – сотні тисяч поліцейських ще не задіювались проти народу. Але його це не врятує. Це – як атомна зброя. Нею можна лише лякати. Сам факт її застосування – визнання поразки. Так і поліція, яку так скурпульозно збирав Зеленський всі роки війни. Її застосування лише розізлить націю. А сама поліція – теж частина нації і їй теж набрид клоун, який не хоче миру, бо боїться суду, втративши владу. Зеленський перебуває в дуже крихкій позиції. В будь-який момент його режим рухне. Але, скоріше за все, знищать його із середини. Десятки людей лише чекають моменту знищити "ненависного диктатора" підхопити владу, яка в Україні дає казкові бариші. Так буває...
0:40

В Києві, на масиві Троєщина, відбувається справжній бунт. При спробу викрасти людину, #ТЦК отримали не просто опір, а масовий спротив. Все більше і більше людей виходить на протест. Все це відбувається на фоні масованої повітряної атаки, яку проводить Росія, і, як кажуть пабліки, направлена буде в основному на столицю. Очевидно терпіння людей вже не витримує. Вдень терор Української влади, вночі терор агресора – на пʼятому році війни люди вже не мають терпіння. Регулярне "заспокійливе" від #Зеленський та укрпропаганди все усім остогидло! У заклинання Зеленського, що він хоче миру – викликаю рвотний рефлекс. Всі ми бачимо його дії, і слова вже просто не чують. Так, в Зеленського та його шайки бандитів, які утримують владу в #Україна, є ще чим захищатись – сотні тисяч поліцейських ще не задіювались проти народу. Але його це не врятує. Це – як атомна зброя. Нею можна лише лякати. Сам факт її застосування – визнання поразки. Так і поліція, яку так скурпульозно збирав Зеленський всі роки війни. Її застосування лише розізлить націю. А сама поліція – теж частина нації і їй теж набрид клоун, який не хоче миру, бо боїться суду, втративши владу. Зеленський перебуває в дуже крихкій позиції. В будь-який момент його режим рухне. Але, скоріше за все, знищать його із середини. Десятки людей лише чекають моменту знищити "ненависного диктатора" підхопити владу, яка в Україні дає казкові бариші. Так буває...

Wenden

16,698 просмотров • 3 месяцев назад

Мирний план… Зауважте, друзі, одну принципову річ. Скажу, як представник партії миру. Усі представники режиму, «партії війни» або, якщо їм так більше подобається, назвімо їх «патріотами України», які переконані, що заради миру не можна йти на жодні поступки щодо мови, релігії, територій чи інших питань, мають відповісти на дуже просте питання: А який саме їхній план? Не три рядки у Facebook. Не емоційний коментар про «зраду». Не чергове «ми повинні перемогти». Не фотографія у вишиванці. І навіть не розповідь про те, що «Україна вистоїть». Як саме? Яким чином? Якою ціною? Скільки ще років? Скільки ще людей має загинути? Якою буде українська економіка? Що буде з демографією? Що буде з мільйонами українців, які вже виїхали? Що буде, якщо війна триватиме ще три, п’ять або десять років? І Зеленський далі буде при владі, прикриваючись воєнним станом. І головне: чому саме їхній прогноз майбутнього правильний, а наш — неправильний? Вони що, мають машину часу? Вони вже бачили майбутнє? Їм хтось видав гарантію, що їхня стратегія обов’язково приведе Україну до перемоги, процвітання і збереження держави? Ні. Тоді чому вони поводяться так, ніби саме вони володіють абсолютною істиною? Я теж можу помилятися. Але я принаймні готовий публічно аргументувати свою позицію. Готовий говорити про неї відкрито. Готовий приходити на YouTube. На телебачення. На дебати. Готовий сісти навпроти будь-якого представника «партії війни» і протягом двох годин спокійно обговорити, що саме кожен із нас пропонує Україні. І не тільки я. А й багато моїх колег-однодумців. Без криків. Без ярликів. Без «зрадник — патріот». Просто цифри, факти, аргументи і прогнози. І звісно з простим питанням: «ви готові повернути своїх дітей в Київ якщо слідувати вашому плану? Ви готові залучити їх до ЗСУ на фронт?». Це дуже важливо. Бо я бачу, як представники партії війни бажають обирати подальшу війну ризикуючи життями інших, але не своїх. І чомусь ті, хто так упевнено знає, як Україні треба жити і помирати, не дуже хочуть говорити про конкретику. У Facebook вони можуть написати кілька речень. Але коли пропонуєш відкрите публічне обговорення — раптом настає тиша. І це дуже показово. Бо коли ти справді переконаний у своїй правоті, ти не боїшся дискусії. Ти не боїшся поставити свою позицію під сумнів. Ти приходиш і доводиш її. Особливо це стосується тих, хто сьогодні називає будь-які компроміси «зрадою», а будь-яку спробу домовитися про припинення війни — «капітуляцією». Добре. Тоді запропонуйте альтернативу. Якщо не можна поступатися територіями — як повернути їх та якою ціною? Якщо не можна говорити про мову — як зняти це питання та чому на російській розмовляють ваші діти і ви самі поза камерами? Якщо не можна домовлятися — як закінчити війну? І якщо ваша відповідь: «Треба перемогти», то наступне питання абсолютно логічне: Як саме? Тому що «перемога» — це не стратегія. Це бажаний результат. Стратегія — це конкретний шлях, який має до нього привести. І тут я особливо добре пам’ятаю історію з ударами по Wildberries. Представники так званої «партії війни» тоді раділи цим ударам. Я — ні. Я тоді попереджав: не треба радіти кожному удару тільки тому, що він завдає шкоди Росії. Треба думати на кілька кроків уперед і розуміти наслідки. Я говорив, що за кілька місяців ми можемо дуже гірко пошкодувати про подібні рішення. І саме тому я не приймаю аргумент: «Ми ж патріоти, отже, ми апріорі праві». Патріотизм не дає людині надприродної здатності передбачати майбутнє. Можна щиро любити Україну і помилятися. Можна своєю любовʼю до України її задушити та знищити. Можна щиро хотіти перемоги України і своїми рішеннями наближати зовсім інший результат. Історія вже неодноразово показувала нам ціну рішень, ухвалених без аналізу наслідків. Тому сьогодні питання стоїть не між «патріотами» та «непатріотами». Питання стоїть між різними моделями майбутнього України. Одні кажуть: продовжуємо робити те саме.
0:15

Мирний план… Зауважте, друзі, одну принципову річ. Скажу, як представник партії миру. Усі представники режиму, «партії війни» або, якщо їм так більше подобається, назвімо їх «патріотами України», які переконані, що заради миру не можна йти на жодні поступки щодо мови, релігії, територій чи інших питань, мають відповісти на дуже просте питання: А який саме їхній план? Не три рядки у Facebook. Не емоційний коментар про «зраду». Не чергове «ми повинні перемогти». Не фотографія у вишиванці. І навіть не розповідь про те, що «Україна вистоїть». Як саме? Яким чином? Якою ціною? Скільки ще років? Скільки ще людей має загинути? Якою буде українська економіка? Що буде з демографією? Що буде з мільйонами українців, які вже виїхали? Що буде, якщо війна триватиме ще три, п’ять або десять років? І Зеленський далі буде при владі, прикриваючись воєнним станом. І головне: чому саме їхній прогноз майбутнього правильний, а наш — неправильний? Вони що, мають машину часу? Вони вже бачили майбутнє? Їм хтось видав гарантію, що їхня стратегія обов’язково приведе Україну до перемоги, процвітання і збереження держави? Ні. Тоді чому вони поводяться так, ніби саме вони володіють абсолютною істиною? Я теж можу помилятися. Але я принаймні готовий публічно аргументувати свою позицію. Готовий говорити про неї відкрито. Готовий приходити на YouTube. На телебачення. На дебати. Готовий сісти навпроти будь-якого представника «партії війни» і протягом двох годин спокійно обговорити, що саме кожен із нас пропонує Україні. І не тільки я. А й багато моїх колег-однодумців. Без криків. Без ярликів. Без «зрадник — патріот». Просто цифри, факти, аргументи і прогнози. І звісно з простим питанням: «ви готові повернути своїх дітей в Київ якщо слідувати вашому плану? Ви готові залучити їх до ЗСУ на фронт?». Це дуже важливо. Бо я бачу, як представники партії війни бажають обирати подальшу війну ризикуючи життями інших, але не своїх. І чомусь ті, хто так упевнено знає, як Україні треба жити і помирати, не дуже хочуть говорити про конкретику. У Facebook вони можуть написати кілька речень. Але коли пропонуєш відкрите публічне обговорення — раптом настає тиша. І це дуже показово. Бо коли ти справді переконаний у своїй правоті, ти не боїшся дискусії. Ти не боїшся поставити свою позицію під сумнів. Ти приходиш і доводиш її. Особливо це стосується тих, хто сьогодні називає будь-які компроміси «зрадою», а будь-яку спробу домовитися про припинення війни — «капітуляцією». Добре. Тоді запропонуйте альтернативу. Якщо не можна поступатися територіями — як повернути їх та якою ціною? Якщо не можна говорити про мову — як зняти це питання та чому на російській розмовляють ваші діти і ви самі поза камерами? Якщо не можна домовлятися — як закінчити війну? І якщо ваша відповідь: «Треба перемогти», то наступне питання абсолютно логічне: Як саме? Тому що «перемога» — це не стратегія. Це бажаний результат. Стратегія — це конкретний шлях, який має до нього привести. І тут я особливо добре пам’ятаю історію з ударами по Wildberries. Представники так званої «партії війни» тоді раділи цим ударам. Я — ні. Я тоді попереджав: не треба радіти кожному удару тільки тому, що він завдає шкоди Росії. Треба думати на кілька кроків уперед і розуміти наслідки. Я говорив, що за кілька місяців ми можемо дуже гірко пошкодувати про подібні рішення. І саме тому я не приймаю аргумент: «Ми ж патріоти, отже, ми апріорі праві». Патріотизм не дає людині надприродної здатності передбачати майбутнє. Можна щиро любити Україну і помилятися. Можна своєю любовʼю до України її задушити та знищити. Можна щиро хотіти перемоги України і своїми рішеннями наближати зовсім інший результат. Історія вже неодноразово показувала нам ціну рішень, ухвалених без аналізу наслідків. Тому сьогодні питання стоїть не між «патріотами» та «непатріотами». Питання стоїть між різними моделями майбутнього України. Одні кажуть: продовжуємо робити те саме.

Myroslav Oleshko

13,228 просмотров • 5 дней назад

Зацініть, як пан в червоній футболці красиво підходить до цього стільця, торкається його так, щоб він потроху почав падати і опустився на підлогу сцени як раз в сильну долю! Тільки пан не знав, що стілець націлений впасти прямо на звукову карту і вирубити все нахуй.
0:15

Зацініть, як пан в червоній футболці красиво підходить до цього стільця, торкається його так, щоб він потроху почав падати і опустився на підлогу сцени як раз в сильну долю! Тільки пан не знав, що стілець націлений впасти прямо на звукову карту і вирубити все нахуй.

Стас Корольов

31,202 просмотров • 1 год назад

Дивлюся й думаю: здаватися, а не бути. Ну поїдь ще у своїх понтових ботинках і штанях — та ще без шолома й перчаток. А потім — бац — і все стало на свої місця. Хороші понти — це передусім знання, функціональність і розуміння. А якщо ставити на перше місце тільки те, як ти виглядаєш, відриваючи це від суті, то можна перетворитися на помаранчевого уїбана🤡
0:12

Дивлюся й думаю: здаватися, а не бути. Ну поїдь ще у своїх понтових ботинках і штанях — та ще без шолома й перчаток. А потім — бац — і все стало на свої місця. Хороші понти — це передусім знання, функціональність і розуміння. А якщо ставити на перше місце тільки те, як ти виглядаєш, відриваючи це від суті, то можна перетворитися на помаранчевого уїбана🤡

Андрій ГАВ 🇺🇦

60,792 просмотров • 11 месяцев назад

"Я б хотів побачити тих людей, які критикують поліцейських, що втекли від голосіївського стрілка — на місці цих поліцейських. Цікаво, як би вони діяли", — секретар Комітету ВР з питань нацбезпеки Костенко Пане Костенко! Прості люди не носять форму національної поліції, не мають табельної зброї, не приймали присягу на вірність народу України та не присягалися "Служити та захищати". Простим людям не платять заробітну плату як співробітникам національної поліції. Прості люди не проходять навчання за діями в подібних ситуаціях. Я вам усе пояснив?
0:18

"Я б хотів побачити тих людей, які критикують поліцейських, що втекли від голосіївського стрілка — на місці цих поліцейських. Цікаво, як би вони діяли", — секретар Комітету ВР з питань нацбезпеки Костенко Пане Костенко! Прості люди не носять форму національної поліції, не мають табельної зброї, не приймали присягу на вірність народу України та не присягалися "Служити та захищати". Простим людям не платять заробітну плату як співробітникам національної поліції. Прості люди не проходять навчання за діями в подібних ситуаціях. Я вам усе пояснив?

Сергій Погребецький

75,075 просмотров • 5 месяцев назад

довбойоби зранку бадьорять краще за каву блять якщо бути уважним, то можна побачити, що я поїхала не на жовтий і навіть не одразу на зелений, але воно все одно вилетіло переді мною
0:14

довбойоби зранку бадьорять краще за каву блять якщо бути уважним, то можна побачити, що я поїхала не на жовтий і навіть не одразу на зелений, але воно все одно вилетіло переді мною

золотко

11,104 просмотров • 7 месяцев назад

В 2019 році Оля Полякова агітувала голосувати за Зеленського, кажучи, що довіряє йому і знає його 20 років. Шкода, що на інтерв’ю вона про це не згадала. Зараз Оля Полякова називає Україну концтабором, у той час як президентом є той самий Зеленський, за якого вона агітувала голосувати. І взагалі не відстрілює, наскільки це болюча тема для багатьох зараз, але явно не для неї. Для Олі кожна позиція — це лише про її комфорт і зручне місце в цьому житті. На цьому все.
0:14

В 2019 році Оля Полякова агітувала голосувати за Зеленського, кажучи, що довіряє йому і знає його 20 років. Шкода, що на інтерв’ю вона про це не згадала. Зараз Оля Полякова називає Україну концтабором, у той час як президентом є той самий Зеленський, за якого вона агітувала голосувати. І взагалі не відстрілює, наскільки це болюча тема для багатьох зараз, але явно не для неї. Для Олі кожна позиція — це лише про її комфорт і зручне місце в цьому житті. На цьому все.

⚡️спарк

18,069 просмотров • 1 месяц назад

Помните ось був недавно тренд «а от вмер би тоді в Бахмуті і не мучився» Ну короче якби я мусила згадувати моменти близькості до смерті то було б дуже обідно згадувать що можна було розʼїбатись об бабку що продавала помідори на перехресті в Царичанке бо Даня її не побачив (бо Даня взагалі ніфіга до лазерної корекції не бачив, кожна поїздка як остання, даже якщо не на Донбас а в Полтаву) Обідно було б померти поблизу ЛБЗ але не героїчно під час пиздячки а тому що танковий бій не причина не митись Надзвичайно обідно було б померти від неякісної хавки на навчаннях, і ще обідніше - від власноруч привезеної хавки замість тої неякісної (розблоковано спогад як військовослужбовці влаштували БУНТ під час навчань під рос кордоном бо їм не привезли хавку, будь ласка повірте мені шо там ніхто не бідував не голодував, але навчання неможливо було продовжувати, тому довелось розпечатати увесь н/з у вигляді гуманітарних французьких паштетів і молитись щоб не було срачки, а ще над нами літали рускі літаки але срачки я боялась більше) В общем як ви поняли у мене не дуже героїчне їбав воював, зате смішне! Стратегічний запас сєчки на любу пʼянку🫡
0:11

Помните ось був недавно тренд «а от вмер би тоді в Бахмуті і не мучився» Ну короче якби я мусила згадувати моменти близькості до смерті то було б дуже обідно згадувать що можна було розʼїбатись об бабку що продавала помідори на перехресті в Царичанке бо Даня її не побачив (бо Даня взагалі ніфіга до лазерної корекції не бачив, кожна поїздка як остання, даже якщо не на Донбас а в Полтаву) Обідно було б померти поблизу ЛБЗ але не героїчно під час пиздячки а тому що танковий бій не причина не митись Надзвичайно обідно було б померти від неякісної хавки на навчаннях, і ще обідніше - від власноруч привезеної хавки замість тої неякісної (розблоковано спогад як військовослужбовці влаштували БУНТ під час навчань під рос кордоном бо їм не привезли хавку, будь ласка повірте мені шо там ніхто не бідував не голодував, але навчання неможливо було продовжувати, тому довелось розпечатати увесь н/з у вигляді гуманітарних французьких паштетів і молитись щоб не було срачки, а ще над нами літали рускі літаки але срачки я боялась більше) В общем як ви поняли у мене не дуже героїчне їбав воював, зате смішне! Стратегічний запас сєчки на любу пʼянку🫡

жаба польова

31,017 просмотров • 11 месяцев назад