正在加载视频...

视频加载失败

返回首页

ТЦК повинні мати зброю і мати наказ відкривати вогонь за будь-якої спроби нападу чи непокори, тоді не доведеться шукати нападників, достатньо буде просто підібрати їхні тіла, — Корчинський

breakingUAnews's profile picture

Breaking News

52,869 subscribers

15,360 次观看 • 2 个月前 •via X (Twitter)

LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 条评论

暂无评论

原始帖子的评论将显示在这里

相关视频

Сьогодні тут, у Вільнюсі, український бойовий прапор із Бахмута. Бахмут – це одна з найбільш визначальних битв за свободу в Європі, і її саме так будуть згадувати наші діти й онуки. Цей наш бойовий прапор із Бахмута означає, що ніколи знову литовцям не доведеться битися проти російських солдатів ані під Вільнюською телевежею, ані в будь-якому іншому місці вашої столиці вашої країни. Литва завжди буде тільки вашою! Цей наш прапор означає, що ніколи знову не буде депортацій із країн Балтії в Сибір. Ніколи знову не буде поділів Польщі й приниження загарбниками Угорщини. Ніколи знову не буде танків у Празі та «зимових війн» проти свободи Фінляндії. Жодних окупацій у Європі більше не буде! Сьогодні я поїхав в дорогу сюди з вірою в рішення, із вірою в партнерів, із вірою в сильне НАТО. У НАТО, яке не сумнівається, не втрачає часу й не озирається на будь-якого агресора. І я хотів би, щоб ця віра стала впевненістю – впевненістю в рішеннях, на які ми заслуговуємо – всі ми заслуговуємо – і яких очікує кожен наш воїн, кожен наш громадянин, кожна наша мати, кожна наша дитина. І хіба це завелике бажання? НАТО дасть Україні безпеку. Україна зробить Альянс сильнішим. Šlovė Ukrainai, Šlovė Lietuvai!
21:07

Сьогодні тут, у Вільнюсі, український бойовий прапор із Бахмута. Бахмут – це одна з найбільш визначальних битв за свободу в Європі, і її саме так будуть згадувати наші діти й онуки. Цей наш бойовий прапор із Бахмута означає, що ніколи знову литовцям не доведеться битися проти російських солдатів ані під Вільнюською телевежею, ані в будь-якому іншому місці вашої столиці вашої країни. Литва завжди буде тільки вашою! Цей наш прапор означає, що ніколи знову не буде депортацій із країн Балтії в Сибір. Ніколи знову не буде поділів Польщі й приниження загарбниками Угорщини. Ніколи знову не буде танків у Празі та «зимових війн» проти свободи Фінляндії. Жодних окупацій у Європі більше не буде! Сьогодні я поїхав в дорогу сюди з вірою в рішення, із вірою в партнерів, із вірою в сильне НАТО. У НАТО, яке не сумнівається, не втрачає часу й не озирається на будь-якого агресора. І я хотів би, щоб ця віра стала впевненістю – впевненістю в рішеннях, на які ми заслуговуємо – всі ми заслуговуємо – і яких очікує кожен наш воїн, кожен наш громадянин, кожна наша мати, кожна наша дитина. І хіба це завелике бажання? НАТО дасть Україні безпеку. Україна зробить Альянс сильнішим. Šlovė Ukrainai, Šlovė Lietuvai!

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

431,286 次观看 • 3 年前

Мерц: Наразі я маю кілька пропозицій щодо того, як ми можемо крок за кроком наблизити Україну до Європейського Союзу Тому що ми повинні дати людям в Україні, а це все ще 35 мільйонів українців перспективу, що вони є її частиною Україна відчуває себе європейською країною. Вона і є європейською країною. І тому ми повинні залишатися відкритими для нових членів. Європейський Союз не повинен стати ексклюзивним клубом Україна повинна мати європейську перспективу. Ми не повинні втратити Україну на користь росії навіть на рівні почуттів. Натомість ми повинні сказати людям в Україні: "У вас є майбутнє в Європі". Процеси вступу до Європейського Союзу – це процеси, які завжди тривають дуже довго У Зеленського колись була ідея вступити до ЄС 1 січня 2027 року. Це не спрацює. Навіть 1 січня 2028 року не є реалістичним І я також сказав Зеленському: "Будь обережним, не плекай занадто великих надій, які потім знову супроводжуватимуться розчаруванням" Колись Україна підпише угоду про припинення вогню. Колись, сподіваюся, буде мирний договір із росією. Тоді, можливо, частина території України більше не буде українською Якщо він захоче донести це до власного населення і отримати підтримку більшості, а він повинен провести референдум з цього приводу, тоді він повинен одночасно сказати населенню: "Але я відкрив для вас шлях до Європи" І ми маємо дати на це правдиву відповідь. Ми не маємо казати: "Колись ви зможете прийти", натомість ми маємо сказати Україні: Так, є конкретний план дій, поетапні зміни того, як ви можете наблизитися до Європейського Союзу, і це перші кроки, які є правдивими, незворотними і які зрештою приведуть до повноправного членства в ЄС Це займе тривалий час, але ми повинні почати. Будь-який шлях, яким хочеш пройти, починається з першого кроку
2:14

Мерц: Наразі я маю кілька пропозицій щодо того, як ми можемо крок за кроком наблизити Україну до Європейського Союзу Тому що ми повинні дати людям в Україні, а це все ще 35 мільйонів українців перспективу, що вони є її частиною Україна відчуває себе європейською країною. Вона і є європейською країною. І тому ми повинні залишатися відкритими для нових членів. Європейський Союз не повинен стати ексклюзивним клубом Україна повинна мати європейську перспективу. Ми не повинні втратити Україну на користь росії навіть на рівні почуттів. Натомість ми повинні сказати людям в Україні: "У вас є майбутнє в Європі". Процеси вступу до Європейського Союзу – це процеси, які завжди тривають дуже довго У Зеленського колись була ідея вступити до ЄС 1 січня 2027 року. Це не спрацює. Навіть 1 січня 2028 року не є реалістичним І я також сказав Зеленському: "Будь обережним, не плекай занадто великих надій, які потім знову супроводжуватимуться розчаруванням" Колись Україна підпише угоду про припинення вогню. Колись, сподіваюся, буде мирний договір із росією. Тоді, можливо, частина території України більше не буде українською Якщо він захоче донести це до власного населення і отримати підтримку більшості, а він повинен провести референдум з цього приводу, тоді він повинен одночасно сказати населенню: "Але я відкрив для вас шлях до Європи" І ми маємо дати на це правдиву відповідь. Ми не маємо казати: "Колись ви зможете прийти", натомість ми маємо сказати Україні: Так, є конкретний план дій, поетапні зміни того, як ви можете наблизитися до Європейського Союзу, і це перші кроки, які є правдивими, незворотними і які зрештою приведуть до повноправного членства в ЄС Це займе тривалий час, але ми повинні почати. Будь-який шлях, яким хочеш пройти, починається з першого кроку

Останній Капіталіст

17,688 次观看 • 4 个月前

#Зеленський дав відповідь на мирний план президента США Дональда Трампа. 1. Вступ #Україна в #НАТО. 2. Далекобійні ракети США. 3. Мільйонна [чи восьмисоттисячна, не зрозуміло] армія України на зовнішньому утриманні. І тоді Зеленський віддасть корисні копалини #США. По понктах: 1. Україна НЕ вступить в НАТО за будь-яких умов. В першу чергу – через відсутність стабільної демократії, прав людини і верховенства права. Адже це не військовий союз. НАТО – військово–ПОЛІТИЧНИЙ союз. Потрібно також відповідати політичним стандартам. 2. Далекобійні ракети – не дадуть. Чому? Щоб Україна САМА не спровокувала війну з Росією, АБО з іншим сусідом. Те, що це свавільна, ненадійна держава, Україна довела десятиліттями порушеннь домовленостей і нехтування інтересами партнерів. А Курська афера поставила крапку у цьому питання на кілька десятиліть. 3. Мільйонна армія... Вартість утримння цієї армії буде порядка СТО МІЛЬЯРДІВ на рік. Чому зараз, під час війни армія коштує 40 млрд. а під час миру буде 100 млрд.? Не логічно? Логічно. Де проживають зараз військові? Де небудь - в палатках, в окопах, на кинутих квартирах і т.д. В мирний час їм треба буде казарми і вся супутня інфраструктура - їдальні, навчальні, тренувальні, складські, ремонтні..., а ще - школи і дитсадки родинам... І озброїти цю араву чимось треба і техніку треба... Зараз це все дається майже безкоштовно. Це ще велике запитання, чи 100 млрд. буде достатньо... Але, ГОЛОВНЕ – сильна українська армія буде небезпечна для сусідів, які її утримуватимуть – див. п.2... А це – нонсенс! Сильна українська армія може захотіти реваншу з РФ і спровокувати нову війну, яка нікому не потрібна. Підсумок. Зеленському відомо, що для США ці умови – неприйнятні. Зеленський відкинув пропозицію про мир. Зеленський і його ляльководи не зупиняють війну. Вони втягують у неї Європу. В надії втягнути США. При чому, не важливо на чиїй стороні – чи ЄС чи РФ! В будь-якому випадку, Трамп буде в програшній ситуації. Але це вже інша тема.
2:00

#Зеленський дав відповідь на мирний план президента США Дональда Трампа. 1. Вступ #Україна в #НАТО. 2. Далекобійні ракети США. 3. Мільйонна [чи восьмисоттисячна, не зрозуміло] армія України на зовнішньому утриманні. І тоді Зеленський віддасть корисні копалини #США. По понктах: 1. Україна НЕ вступить в НАТО за будь-яких умов. В першу чергу – через відсутність стабільної демократії, прав людини і верховенства права. Адже це не військовий союз. НАТО – військово–ПОЛІТИЧНИЙ союз. Потрібно також відповідати політичним стандартам. 2. Далекобійні ракети – не дадуть. Чому? Щоб Україна САМА не спровокувала війну з Росією, АБО з іншим сусідом. Те, що це свавільна, ненадійна держава, Україна довела десятиліттями порушеннь домовленостей і нехтування інтересами партнерів. А Курська афера поставила крапку у цьому питання на кілька десятиліть. 3. Мільйонна армія... Вартість утримння цієї армії буде порядка СТО МІЛЬЯРДІВ на рік. Чому зараз, під час війни армія коштує 40 млрд. а під час миру буде 100 млрд.? Не логічно? Логічно. Де проживають зараз військові? Де небудь - в палатках, в окопах, на кинутих квартирах і т.д. В мирний час їм треба буде казарми і вся супутня інфраструктура - їдальні, навчальні, тренувальні, складські, ремонтні..., а ще - школи і дитсадки родинам... І озброїти цю араву чимось треба і техніку треба... Зараз це все дається майже безкоштовно. Це ще велике запитання, чи 100 млрд. буде достатньо... Але, ГОЛОВНЕ – сильна українська армія буде небезпечна для сусідів, які її утримуватимуть – див. п.2... А це – нонсенс! Сильна українська армія може захотіти реваншу з РФ і спровокувати нову війну, яка нікому не потрібна. Підсумок. Зеленському відомо, що для США ці умови – неприйнятні. Зеленський відкинув пропозицію про мир. Зеленський і його ляльководи не зупиняють війну. Вони втягують у неї Європу. В надії втягнути США. При чому, не важливо на чиїй стороні – чи ЄС чи РФ! В будь-якому випадку, Трамп буде в програшній ситуації. Але це вже інша тема.

Wenden

60,889 次观看 • 1 年前

⚡️❗️Це треба робити вже сьогодні, – командир "Ахіллесу" закликав українців готуватися до балістичних атак та блекаутів. За його словами, варто вже зараз: ▪️ знати найближчі укриття; ▪️ підготувати запас води; ▪️ подбати про генератор і паливо; ▪️ мати альтернативні джерела тепла та електроенергії. ❄️🔌Федоренко також попередив: зима може бути складною, тому шукати генератор чи інше обладнання при морозах у -20°C буде вже запізно. ▪️ Юрій Федоренко зазначив, що ніколи не можна бути впевненим на 100% у безпеці. Однак можливо здійснити ті заходи, які підвищать її рівень.
1:00

⚡️❗️Це треба робити вже сьогодні, – командир "Ахіллесу" закликав українців готуватися до балістичних атак та блекаутів. За його словами, варто вже зараз: ▪️ знати найближчі укриття; ▪️ підготувати запас води; ▪️ подбати про генератор і паливо; ▪️ мати альтернативні джерела тепла та електроенергії. ❄️🔌Федоренко також попередив: зима може бути складною, тому шукати генератор чи інше обладнання при морозах у -20°C буде вже запізно. ▪️ Юрій Федоренко зазначив, що ніколи не можна бути впевненим на 100% у безпеці. Однак можливо здійснити ті заходи, які підвищать її рівень.

UKRAINE NEWS UP

18,808 次观看 • 1 个月前

Польща не передала Україні літаки МіГ-29, бо Україна не передала технології дронів Ведучий: Чи отримали ми вже від України технології дронів, які вони мали нам надати в обмін на літаки МіГ-29, а мали б надати за вже отриману і отримувану допомогу? Для безпеки Польщі ми повинні їх мати і вже ними користуватися. Питання, що ви відповісте? Заступник міністра оборони Томчик: Пам’ятаймо, ми не передавали Україні МіГів Ведучий: Вони не отримали від нас винищувачів? Томчик: Ні Ведучий: Навіть частинами? Томчик: Ну, ні Ведучий: І не отримають? Томчик: Що стосується тієї партії, про яку ми говорили, то, думаю, у цьому питанні вже міститься вся відповідь Ведучий: Але як же так із цими винищувачами? Ми не дали їм жодних літаків? Томчик: Ми давали їм МіГи, їх передав ще попередній уряд, уряд ПіС (партія "Право і справедливість"), і це питання публічно обговорювалося. Натомість... Ведучий: Теперішній? Томчик: ...у питанні МіГів, про які ми говорили, нинішній уряд не передавав МіГи Україні Ведучий: І не передасть? Томчик: Все міститься в цьому питанні. Тобто ми домовилися з українською стороною про передачу технологій. Якщо це питання буде остаточно узгоджене, то справа завершиться успіхом. Доки цього не станеться, передачі не буде Ведучий: Розумію, пане міністре, ситуація проста: спочатку ви даєте нам технологію дронів, потім ми даємо вам МіГи Томчик: Ні, це так не працює. Просто... Ведучий: А як інакше? Томчик: Триває діалог між Польщею та Україною. Поляки чітко сказали: оскільки ми розбудовуємо власні потужності у сфері дронів, ми хотіли б мати можливість користуватися й українськими напрацюваннями І, звісно, ми передамо техніку Україні, якщо це питання буде остаточно вирішене. У цьому плані нічого не змінилося, але питання ще не закрите
1:24

Польща не передала Україні літаки МіГ-29, бо Україна не передала технології дронів Ведучий: Чи отримали ми вже від України технології дронів, які вони мали нам надати в обмін на літаки МіГ-29, а мали б надати за вже отриману і отримувану допомогу? Для безпеки Польщі ми повинні їх мати і вже ними користуватися. Питання, що ви відповісте? Заступник міністра оборони Томчик: Пам’ятаймо, ми не передавали Україні МіГів Ведучий: Вони не отримали від нас винищувачів? Томчик: Ні Ведучий: Навіть частинами? Томчик: Ну, ні Ведучий: І не отримають? Томчик: Що стосується тієї партії, про яку ми говорили, то, думаю, у цьому питанні вже міститься вся відповідь Ведучий: Але як же так із цими винищувачами? Ми не дали їм жодних літаків? Томчик: Ми давали їм МіГи, їх передав ще попередній уряд, уряд ПіС (партія "Право і справедливість"), і це питання публічно обговорювалося. Натомість... Ведучий: Теперішній? Томчик: ...у питанні МіГів, про які ми говорили, нинішній уряд не передавав МіГи Україні Ведучий: І не передасть? Томчик: Все міститься в цьому питанні. Тобто ми домовилися з українською стороною про передачу технологій. Якщо це питання буде остаточно узгоджене, то справа завершиться успіхом. Доки цього не станеться, передачі не буде Ведучий: Розумію, пане міністре, ситуація проста: спочатку ви даєте нам технологію дронів, потім ми даємо вам МіГи Томчик: Ні, це так не працює. Просто... Ведучий: А як інакше? Томчик: Триває діалог між Польщею та Україною. Поляки чітко сказали: оскільки ми розбудовуємо власні потужності у сфері дронів, ми хотіли б мати можливість користуватися й українськими напрацюваннями І, звісно, ми передамо техніку Україні, якщо це питання буде остаточно вирішене. У цьому плані нічого не змінилося, але питання ще не закрите

Останній Капіталіст

77,634 次观看 • 3 个月前

🗣 Портников заявив, що зміна головнокомандувача заради протестів може мати небезпечні наслідки "І помітьте, що прізвища всіх тих бойових генералів із оцим баченням світу, армії, фронту, вони не згадуються учасниками протестів з картонками, тому що вони згадують тільки, можливо, тих, хто, на їхню думку, може бути реальним головнокомандувачем з точки зору логіки стосунків з Федоровим. Тобто потрібно, щоб поруч із 35-річним хлопцем, який очолював Міністерство оборони, був 35-річний головком. І це красиво виглядає до моменту, поки ворог не входить у Київ і перетворює учасників протесту на криваве місиво на вулицях української столиці. Тоді стає вже не так цікаво, скільки років головкому. І тоді стає вже не так цікаво, наскільки в нього широка посмішка. Цікаво, в яку саме частину твого тіла потрапить багнет того, хто ходить вулицями Києва і зачищає його від українців. От що стає цікавим і чому потрібно запобігти в найближчі роки російсько-української війни. Це не значить, що хтось із тих людей, про кого зараз говорять як про можливих кандидатів на посаду головнокомандувача Збройних сил України, не може виявитися реальним керівником війська. Може, ми просто про це не знаємо. Це знову буде лотерейне рішення, ухвалене не для того, щоб підвищити ефективність Збройних сил України, а для того, щоб мінімізувати протест на вулицях", — Віталій Портников.
2:15

🗣 Портников заявив, що зміна головнокомандувача заради протестів може мати небезпечні наслідки "І помітьте, що прізвища всіх тих бойових генералів із оцим баченням світу, армії, фронту, вони не згадуються учасниками протестів з картонками, тому що вони згадують тільки, можливо, тих, хто, на їхню думку, може бути реальним головнокомандувачем з точки зору логіки стосунків з Федоровим. Тобто потрібно, щоб поруч із 35-річним хлопцем, який очолював Міністерство оборони, був 35-річний головком. І це красиво виглядає до моменту, поки ворог не входить у Київ і перетворює учасників протесту на криваве місиво на вулицях української столиці. Тоді стає вже не так цікаво, скільки років головкому. І тоді стає вже не так цікаво, наскільки в нього широка посмішка. Цікаво, в яку саме частину твого тіла потрапить багнет того, хто ходить вулицями Києва і зачищає його від українців. От що стає цікавим і чому потрібно запобігти в найближчі роки російсько-української війни. Це не значить, що хтось із тих людей, про кого зараз говорять як про можливих кандидатів на посаду головнокомандувача Збройних сил України, не може виявитися реальним керівником війська. Може, ми просто про це не знаємо. Це знову буде лотерейне рішення, ухвалене не для того, щоб підвищити ефективність Збройних сил України, а для того, щоб мінімізувати протест на вулицях", — Віталій Портников.

Breaking News

31,305 次观看 • 2 个月前

Зараз в соцмережах популярне відео, де війський з одеського ТЦК дає підзатильника якомусь підлітку в помаранчевій футболці. І у багатьох це відео викликає обурення, що от мовляв військовий дає ляща підлітку. Як це так? Це ж всього навсього «дитинка», як так можна?! І одна справа коли цю істерію за «мальчіком» влаштовує проватна, проухилянтська та проросійська публіка, то це ще зрозуміло. Але цій істериці піддались і значна частина проукраїнських громадян. То ж тут треба показати всю картину. Давайте розбиратись. На тому популярному відео, де військовий дає тягла підлітку в помаранчевій футболці показано лише той момент, коли військовий почав проводити освітні заходи. Але не показано що було ДО того. А ДО того цей підліток кидає каміння в авто з українськими військовими, які їдуть містом. І про це нас інформує один з блогерів на імʼя «ЛілТрамп» - який є схоже координатором цього підлітка. Зазначений блогер на імʼя «ЛілТрамп» знаходиться за кордоном і сприяє, звісно ж за гроші, незаконному перетину кордону проросійським громадянам та просто ухилянтам. А також, судячи з відео координує напади на українських військових. Подивіться уважно на відео, на ньому цей «ЛілТрамп» сам відкрито визнає що той «бєдний мальчік» кидає каміння в автобус з ТЦК, що з того все і почалось! І це важливо для розуміння ситуації. Далі більше, цьому мальчіку в помаранчевій футболці хтось за кадром передає гроші, і той «мальчік» довольний і радісний дякує «ЛілТрампу». І взагалі подивіться на слова Мальчіка: «спасібо ЛілТрамп за вознаграждєніє - старался чісто для тєбя». І давайте казати чесно оце: «старался чісто для тєбя» це - шукав конфлікту з тцк щоб записати відео для іпсохі росіян. Думаю і сценарій і винагорода були обговорені до події. Старался виконати завдання поставлене цим «ЛилТрампом». Мальчік в футболці, як видно з цього відео, не є жертвою сваволі поганого військового, а є добровільним помічником у проведення проросійських інформаційно - психологічних операцій з метою розгойдування антимобілізаційних і антидержавних настроїв. З батьками цього Мальчіка відповідну бесіду повинні провести відповідні українські безпекові органи, бо сьогодні він за гроші знімає дискредитуючи українських військових відео, а завтра буде палити автівки українських військових. Буде старатись для «ЛілТрампа» чи когось іншого. І передаю привіт одеським ветеранам, які заставили того військового з тцк вибачатись перед цим мальчіком у футболці і перед його батьками. Передайте їм це відео. Хай подивляться І наостанок, не треба мені розповідати що військовому з тцк чи будь якому іншому треба було викликати поліцію для затримання підлітка який кидає каміння у авто. Коли так будете мені писати, подумайте чи часто ви поліцію викликаєте, коли поряд роблять дичину підлітки? І чи стояли б ви спокійно коли по вашому авто кидає камінь малолітній неадекват?!
2:15

Зараз в соцмережах популярне відео, де війський з одеського ТЦК дає підзатильника якомусь підлітку в помаранчевій футболці. І у багатьох це відео викликає обурення, що от мовляв військовий дає ляща підлітку. Як це так? Це ж всього навсього «дитинка», як так можна?! І одна справа коли цю істерію за «мальчіком» влаштовує проватна, проухилянтська та проросійська публіка, то це ще зрозуміло. Але цій істериці піддались і значна частина проукраїнських громадян. То ж тут треба показати всю картину. Давайте розбиратись. На тому популярному відео, де військовий дає тягла підлітку в помаранчевій футболці показано лише той момент, коли військовий почав проводити освітні заходи. Але не показано що було ДО того. А ДО того цей підліток кидає каміння в авто з українськими військовими, які їдуть містом. І про це нас інформує один з блогерів на імʼя «ЛілТрамп» - який є схоже координатором цього підлітка. Зазначений блогер на імʼя «ЛілТрамп» знаходиться за кордоном і сприяє, звісно ж за гроші, незаконному перетину кордону проросійським громадянам та просто ухилянтам. А також, судячи з відео координує напади на українських військових. Подивіться уважно на відео, на ньому цей «ЛілТрамп» сам відкрито визнає що той «бєдний мальчік» кидає каміння в автобус з ТЦК, що з того все і почалось! І це важливо для розуміння ситуації. Далі більше, цьому мальчіку в помаранчевій футболці хтось за кадром передає гроші, і той «мальчік» довольний і радісний дякує «ЛілТрампу». І взагалі подивіться на слова Мальчіка: «спасібо ЛілТрамп за вознаграждєніє - старался чісто для тєбя». І давайте казати чесно оце: «старался чісто для тєбя» це - шукав конфлікту з тцк щоб записати відео для іпсохі росіян. Думаю і сценарій і винагорода були обговорені до події. Старался виконати завдання поставлене цим «ЛилТрампом». Мальчік в футболці, як видно з цього відео, не є жертвою сваволі поганого військового, а є добровільним помічником у проведення проросійських інформаційно - психологічних операцій з метою розгойдування антимобілізаційних і антидержавних настроїв. З батьками цього Мальчіка відповідну бесіду повинні провести відповідні українські безпекові органи, бо сьогодні він за гроші знімає дискредитуючи українських військових відео, а завтра буде палити автівки українських військових. Буде старатись для «ЛілТрампа» чи когось іншого. І передаю привіт одеським ветеранам, які заставили того військового з тцк вибачатись перед цим мальчіком у футболці і перед його батьками. Передайте їм це відео. Хай подивляться І наостанок, не треба мені розповідати що військовому з тцк чи будь якому іншому треба було викликати поліцію для затримання підлітка який кидає каміння у авто. Коли так будете мені писати, подумайте чи часто ви поліцію викликаєте, коли поряд роблять дичину підлітки? І чи стояли б ви спокійно коли по вашому авто кидає камінь малолітній неадекват?!

Vitalii «Donetsk» Ovcharenko 🇺🇦

157,348 次观看 • 1 个月前

Зараз не про хейт, спробую пояснити обстановку, як я її бачу і що з цим робити. Чому жінок часто не хочуть бачити в підрозділах? 1. Стигма раз : жінки емоційні і не управляємі. Тут грає збірний образ усіх жінок, що знав умовний командир: дружина або мама, яка завжди права. А що, як треба буде фізично дисциплінувати? То якось не красіво жінку бити, як тоді нею управляти? 2. Пєтушині бої. Чоловіки в більшій вірогідності почнуть конкурувати за її увагу. А якщо ще й молода, красіва і не заміжня, то всьо, пиздець, коней не зупинити. Бо жінки асоціюються з сексуальним задоволенням. 3. Стигма два : жінка фізично слабка і її треба захищати. Але не тоді, коли медик, хай тягає 300-х наче їх кілограми легші за загальноприйняті кілограми 😁 Наче чоловік не може бути здихляком, якого треба поганяти по фізухі, а от жінкою і займатись нема про що, можна хрест ставити зразу. 4. Стигма три : вони всі тут шукають собі чоловіків, або прийшли за своїми чоловіками і це не ота бойова мотивація, що в бравих козаків. Ну не без того, зустрічала таких жінок, але і зустрічала чоловіків (переважна більшість), які не мають жодної мотивації перебувати у війську. І шо тепер? Давайте всіх розгонимо? Хто воювати буде? Більшість (на мою думку) доброволиць, що йдуть на бойову посаду мають чи не найміцнішу мотивацію рубати ворога. 5. Соціальні ролі. Мужицький мужик войну воює, а ця беззахисна жінка хай дітей ростить. І тільки так, бо так роками виглядали стосунки і ролі, а особливо у кадрових військових старої школи. Тут можна додавати ще пункти, але все це говорить про одне - мати жінку в підрозділі не зручно, не зрозуміло, не обов'язково. Мої висновки: жінки це великий мобілізаційний потенціал. Звісно не перекриє весь дефіцит і на половину, але все ж. Щоб використати цей ресурс, треба адаптуватися і змінювати бачення світу в першу чергу командирам. Є світові приклади, як це зробити успішно. Чого нам не вистачає? Уявіть, що кількість особового складу можна доповнити хоча б на 15%... вже заманливо, правда? Тут не буде про методи залучення жінок у військо, це окрема і важка тема. Поговоримо пізніше.
0:20

Зараз не про хейт, спробую пояснити обстановку, як я її бачу і що з цим робити. Чому жінок часто не хочуть бачити в підрозділах? 1. Стигма раз : жінки емоційні і не управляємі. Тут грає збірний образ усіх жінок, що знав умовний командир: дружина або мама, яка завжди права. А що, як треба буде фізично дисциплінувати? То якось не красіво жінку бити, як тоді нею управляти? 2. Пєтушині бої. Чоловіки в більшій вірогідності почнуть конкурувати за її увагу. А якщо ще й молода, красіва і не заміжня, то всьо, пиздець, коней не зупинити. Бо жінки асоціюються з сексуальним задоволенням. 3. Стигма два : жінка фізично слабка і її треба захищати. Але не тоді, коли медик, хай тягає 300-х наче їх кілограми легші за загальноприйняті кілограми 😁 Наче чоловік не може бути здихляком, якого треба поганяти по фізухі, а от жінкою і займатись нема про що, можна хрест ставити зразу. 4. Стигма три : вони всі тут шукають собі чоловіків, або прийшли за своїми чоловіками і це не ота бойова мотивація, що в бравих козаків. Ну не без того, зустрічала таких жінок, але і зустрічала чоловіків (переважна більшість), які не мають жодної мотивації перебувати у війську. І шо тепер? Давайте всіх розгонимо? Хто воювати буде? Більшість (на мою думку) доброволиць, що йдуть на бойову посаду мають чи не найміцнішу мотивацію рубати ворога. 5. Соціальні ролі. Мужицький мужик войну воює, а ця беззахисна жінка хай дітей ростить. І тільки так, бо так роками виглядали стосунки і ролі, а особливо у кадрових військових старої школи. Тут можна додавати ще пункти, але все це говорить про одне - мати жінку в підрозділі не зручно, не зрозуміло, не обов'язково. Мої висновки: жінки це великий мобілізаційний потенціал. Звісно не перекриє весь дефіцит і на половину, але все ж. Щоб використати цей ресурс, треба адаптуватися і змінювати бачення світу в першу чергу командирам. Є світові приклади, як це зробити успішно. Чого нам не вистачає? Уявіть, що кількість особового складу можна доповнити хоча б на 15%... вже заманливо, правда? Тут не буде про методи залучення жінок у військо, це окрема і важка тема. Поговоримо пізніше.

Калина

30,832 次观看 • 9 个月前

Яскрава демонстрація цивілізаційної прірви між #Україна (і Росія, таке ж саме) та Європою, Америками, Африкою та Азією. Між Диким полем та людськими цивілізаціями. Дорогий готель "Емілі Резорт" вигнав своїх клієнтів лише за критичний матеріал про це "резорт". Замість того, щоб або просто проігнорувати, або принести вибачення і "комплімент" та отримати позитивний відгук натомість. Але традиційна дикість цього народу не дозволяє поступати цивілізовано. В дикунів це вважається крайньою слабкістю. Це не є поодинокий приклад. Аналогічно поступають інші "правильні" українці, які закликають, наприклад, вбивати тих, хто незадоволений роботою ТЦК. Замість того, щоб налагодити роботу цього органу так, щоб не виникало в українців приводу здавати їхні координати ворогу. Або засуджують тих українців, які на хамські вимоги якихось типу військових відповідають "Я вас туди не посилав". Адже справді –– не посилав. Якщо ви доброволець, то посилали ви себе туди самі –– до себе й вимоги з визнання чи якісь грошові ставте. Якщо вас забрали насильно –– до насильників і ставте вимоги! Але українці, справжні, "патріоти" мальовані –– так не поступають! Вони "намалюють" собі якусь заслугу і вимагають поваги, пільг та привілеїв. Різниця, панове, цивілізацій –– неподоланна. І миру тому тут не буде, доки українці не стануть цивілізованими. Нема миру серед дикунів.
4:57

Яскрава демонстрація цивілізаційної прірви між #Україна (і Росія, таке ж саме) та Європою, Америками, Африкою та Азією. Між Диким полем та людськими цивілізаціями. Дорогий готель "Емілі Резорт" вигнав своїх клієнтів лише за критичний матеріал про це "резорт". Замість того, щоб або просто проігнорувати, або принести вибачення і "комплімент" та отримати позитивний відгук натомість. Але традиційна дикість цього народу не дозволяє поступати цивілізовано. В дикунів це вважається крайньою слабкістю. Це не є поодинокий приклад. Аналогічно поступають інші "правильні" українці, які закликають, наприклад, вбивати тих, хто незадоволений роботою ТЦК. Замість того, щоб налагодити роботу цього органу так, щоб не виникало в українців приводу здавати їхні координати ворогу. Або засуджують тих українців, які на хамські вимоги якихось типу військових відповідають "Я вас туди не посилав". Адже справді –– не посилав. Якщо ви доброволець, то посилали ви себе туди самі –– до себе й вимоги з визнання чи якісь грошові ставте. Якщо вас забрали насильно –– до насильників і ставте вимоги! Але українці, справжні, "патріоти" мальовані –– так не поступають! Вони "намалюють" собі якусь заслугу і вимагають поваги, пільг та привілеїв. Різниця, панове, цивілізацій –– неподоланна. І миру тому тут не буде, доки українці не стануть цивілізованими. Нема миру серед дикунів.

Wenden

21,074 次观看 • 1 年前

Федоров: Але є ще одна річ, про яку ми повинні говорити - надія Надія, що завтра буде краще. Надія, що ця країна змінюється. Надія, що після всіх наших жертв ми не повернемося до тієї самої системи, від якої роками намагалися піти. Ми воюємо точно не за країну без надії. Ми воюємо за державу, в якій людина відчуває, що її голос має значення. Українці завжди давали своїй владі величезний кредит довіри, особливо під час війни. Мільйони людей погодилися на неймовірні обмеження, труднощі і жертви, тому що розуміли: країна повинна вистояти. І це величезна відповідальність для будь-якої влади. Бо кредит довіри — це не право робити все без пояснень, це обов'язок бути ще чеснішим із суспільством. Саме тут має існувати простий принцип нового суспільного договору: громадянин довіряє державі — держава говорить із громадянином чесно; громадянин виконує свій обов'язок — держава виконує свій; людина захищає країну — країна захищає людину. Люди не вимагають, щоб держава ніколи не помилялася. Вони розуміють, наскільки складною є ця війна. Вони розуміють, що інколи немає ідеальних рішень, але вони мають право на правду. Саме так відновлюється довіра, а разом із довірою повертається надія. Надія, що після цієї війни Україна стане не просто країною, яка вижила, а країною, яка стала сильнішою, справедливішою і вільнішою. Ми не маємо права дозволити старій системі забрати в українців цю надію. У нас уже є ворог — це росія. росія хоче не просто забрати нашу землю, вона хоче довести, що українська модель свободи не працює. Саме тому Україна повинна довести протилежне: Україна може одночасно воювати і залишатися демократичною
1:55

Федоров: Але є ще одна річ, про яку ми повинні говорити - надія Надія, що завтра буде краще. Надія, що ця країна змінюється. Надія, що після всіх наших жертв ми не повернемося до тієї самої системи, від якої роками намагалися піти. Ми воюємо точно не за країну без надії. Ми воюємо за державу, в якій людина відчуває, що її голос має значення. Українці завжди давали своїй владі величезний кредит довіри, особливо під час війни. Мільйони людей погодилися на неймовірні обмеження, труднощі і жертви, тому що розуміли: країна повинна вистояти. І це величезна відповідальність для будь-якої влади. Бо кредит довіри — це не право робити все без пояснень, це обов'язок бути ще чеснішим із суспільством. Саме тут має існувати простий принцип нового суспільного договору: громадянин довіряє державі — держава говорить із громадянином чесно; громадянин виконує свій обов'язок — держава виконує свій; людина захищає країну — країна захищає людину. Люди не вимагають, щоб держава ніколи не помилялася. Вони розуміють, наскільки складною є ця війна. Вони розуміють, що інколи немає ідеальних рішень, але вони мають право на правду. Саме так відновлюється довіра, а разом із довірою повертається надія. Надія, що після цієї війни Україна стане не просто країною, яка вижила, а країною, яка стала сильнішою, справедливішою і вільнішою. Ми не маємо права дозволити старій системі забрати в українців цю надію. У нас уже є ворог — це росія. росія хоче не просто забрати нашу землю, вона хоче довести, що українська модель свободи не працює. Саме тому Україна повинна довести протилежне: Україна може одночасно воювати і залишатися демократичною

Останній Капіталіст

16,827 次观看 • 1 个月前

Сьогодні всі погляди прикуті до мирних перемовин, проте ми не повинні забувати, що боротьба на полі бою триває. Війна продовжується, а дипломатія не зменшила інтенсивності чи жорстокості боїв. Як не зменшується кількість ударних безпілотників та балістичних ракет, які атакують українські міста, об’єкти критичної та енергетичної інфраструктури. З цього почав свій виступ на позачерговому саміті ЄНП. Беззаперечно, Україна хоче миру. Але мир не може бути ціною капітуляції. Він не може бути побудований на легалізації агресії і не може дати москві право вето на наше європейське майбутнє. Саме тому наші принципи прості та не підлягають обговоренню: суверенітет, територіальна цілісність, національна ідентичність, сильні Збройні Сили як гарантія безпеки, відповідальність за військові та воєнні злочини та непохитний курс на членство в ЄС і НАТО. Будь-що менше — це не мир, а лише пауза перед більшою війною. Наші ключові принципи мають залишатися незмінними: нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи, нічого про НАТО без НАТО. І ще один ключовий принцип — не погоджено нічого, доки не погоджено все. Не слід мати жодних ілюзій: путін не прийме нічого, крім капітуляції. З досвіду 2015 року можу стверджувати, що розпочати потрібно з негайного припинення вогню. Якщо Україна припинить стріляти — не буде України. Але якщо припинить стріляти росія, то настане мир. Зараз ми перебуваємо у найсерйознішій політичній кризі під час війни — кризі довіри. Відновлення довіри має бути нашим найважливішим пріоритетом. Україні потрібна ширша демократична парламентська коаліція та уряд національного порятунку. Такий уряд не послабив би Президента, а навпаки, дозволив би всім нам зосередитися на війні та дипломатії, тоді як інституції відновлять баланс та довіру. Без довіри, верховенства права, справжньої демократії, системи стримувань і противаг та внутрішньої єдності — немає стійкості. А без стійкості немає майбутнього для демократичної європейської України.
6:58

Сьогодні всі погляди прикуті до мирних перемовин, проте ми не повинні забувати, що боротьба на полі бою триває. Війна продовжується, а дипломатія не зменшила інтенсивності чи жорстокості боїв. Як не зменшується кількість ударних безпілотників та балістичних ракет, які атакують українські міста, об’єкти критичної та енергетичної інфраструктури. З цього почав свій виступ на позачерговому саміті ЄНП. Беззаперечно, Україна хоче миру. Але мир не може бути ціною капітуляції. Він не може бути побудований на легалізації агресії і не може дати москві право вето на наше європейське майбутнє. Саме тому наші принципи прості та не підлягають обговоренню: суверенітет, територіальна цілісність, національна ідентичність, сильні Збройні Сили як гарантія безпеки, відповідальність за військові та воєнні злочини та непохитний курс на членство в ЄС і НАТО. Будь-що менше — це не мир, а лише пауза перед більшою війною. Наші ключові принципи мають залишатися незмінними: нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи, нічого про НАТО без НАТО. І ще один ключовий принцип — не погоджено нічого, доки не погоджено все. Не слід мати жодних ілюзій: путін не прийме нічого, крім капітуляції. З досвіду 2015 року можу стверджувати, що розпочати потрібно з негайного припинення вогню. Якщо Україна припинить стріляти — не буде України. Але якщо припинить стріляти росія, то настане мир. Зараз ми перебуваємо у найсерйознішій політичній кризі під час війни — кризі довіри. Відновлення довіри має бути нашим найважливішим пріоритетом. Україні потрібна ширша демократична парламентська коаліція та уряд національного порятунку. Такий уряд не послабив би Президента, а навпаки, дозволив би всім нам зосередитися на війні та дипломатії, тоді як інституції відновлять баланс та довіру. Без довіри, верховенства права, справжньої демократії, системи стримувань і противаг та внутрішньої єдності — немає стійкості. А без стійкості немає майбутнього для демократичної європейської України.

Петро Порошенко

10,341 次观看 • 10 个月前

Виклики, які стоять перед Україною, потребують здорового, дорослого, професійного, державницького підходу. Посилки з орденами поїхали до Варшави. Всі ми вихлюпнули зрозумілі емоції. А тепер усім треба заспокоїтись. Польща — наш стратегічний сусід, союзник, держава, через яку проходить величезна частина нашої безпеки, логістичний хаб забезпечення зброєю наших Збройних Сил, країна, від якої великою мірою залежить наш вступ до ЄС та НАТО. За часів моєї каденції невипадково вона була нашим головним європейським і євроатлантичним адвокатом. Польща — це країна, яка прийняла понад мільйон українських біженців, і їм потрібні добрі стосунки між нашими народами. Тож українсько-польські відносини — це не майданчик для хайпу, взаємних образ і політичної капіталізації на емоціях. Тому час припинити ескалацію там, де потрібні холодна голова, професійна дипломатія і державницька відповідальність. За умов, коли ключові українські комунікатори на польському напрямку все ще киплять емоціями, виникає просте запитання: хто сьогодні реально займається дипломатією з Польщею? Хто відповідає за політичну комунікацію з польською владою? Хто говорить із польським парламентом, урядом, президентською адміністрацією, місцевими елітами, експертним середовищем, медіа? Хто гасить пожежу? Що взагалі робиться для відновлення довіри? Що буде з українсько-польським стратегічним партнерством? Якою буде атмосфера довкола надзвичайно важливої для нас конференції в Гданську? Ми можемо мати суперечки щодо аграрної політики, перевізників, конкуренції, політики, пам’яті тощо. Але все це треба вирішувати через дипломатію, комунікацію і повагу, а не через бійки в соціальних мережах. І без претензій до історичних підручників один одного — хай ними переймаються вчені, а не політики. Наша спільна історія надто складна, сповнена взаємних кривд і образ, і кращих ліків, ніж «прощаємо і просимо прощення», ще ніхто не прописав. Майбутнє не має бути в заручниках від минулого. Тим більше, шо не минуле — причина цієї кризи у двосторонніх стосунках, а внутрішні проблеми, популізм, гонитва за рейтингами. Україна не має розкоші сваритися з Польщею. Польща не має розкоші сваритися з Україною. Ми воюємо за незалежність та існування української державності. І ми повинні берегти кожного союзника, кожен інструмент, кожну можливість. Росія ж лише аплодуватиме кожному нашому взаємному приниженню, кожному необережному слову, кожному новому скандалу. Пропозиції нашої команди такі. Перше. Припинити публічну ескалацію. Друге. Негайно провести аудит української політики щодо Польщі: хто відповідає, яка стратегія, які канали комунікації, які проблеми, які рішення. Третє. Повернути професійну дипломатію. Не шоу, не образи, не спілкування через ЗМІ, не публічний шантаж, не гру у «хто гостріше і болючіше відповість полякам», а системну роботу з польською державою і польським суспільством. Мій заклик до дипломатів: залиште справу повернення орденів політикам, у вас же — своя важлива місія. Четверте. Відокремити емоції від національного інтересу. Бо національний інтерес України — це сильний союз із Польщею, підтримка України в ЄС і НАТО, спільна безпека та спільне стримування росії. П’яте. Маємо забезпечити обіцяне відкриття всіх переговорних кластерів з Європейським Союзом у липні. Це також залежить і від Варшави, і тут не можна недооцінювати ризики. Час працювати і відновлювати українсько-польське стратегічне партнерство. Не можна допустити розділення України і Молдови в європейській інтеграції. Не раз вже говорив: треба припинити втрачати людей, території і час. Тепер додам: так само важливо нам не втрачати партнерів і союзників.
6:07

Виклики, які стоять перед Україною, потребують здорового, дорослого, професійного, державницького підходу. Посилки з орденами поїхали до Варшави. Всі ми вихлюпнули зрозумілі емоції. А тепер усім треба заспокоїтись. Польща — наш стратегічний сусід, союзник, держава, через яку проходить величезна частина нашої безпеки, логістичний хаб забезпечення зброєю наших Збройних Сил, країна, від якої великою мірою залежить наш вступ до ЄС та НАТО. За часів моєї каденції невипадково вона була нашим головним європейським і євроатлантичним адвокатом. Польща — це країна, яка прийняла понад мільйон українських біженців, і їм потрібні добрі стосунки між нашими народами. Тож українсько-польські відносини — це не майданчик для хайпу, взаємних образ і політичної капіталізації на емоціях. Тому час припинити ескалацію там, де потрібні холодна голова, професійна дипломатія і державницька відповідальність. За умов, коли ключові українські комунікатори на польському напрямку все ще киплять емоціями, виникає просте запитання: хто сьогодні реально займається дипломатією з Польщею? Хто відповідає за політичну комунікацію з польською владою? Хто говорить із польським парламентом, урядом, президентською адміністрацією, місцевими елітами, експертним середовищем, медіа? Хто гасить пожежу? Що взагалі робиться для відновлення довіри? Що буде з українсько-польським стратегічним партнерством? Якою буде атмосфера довкола надзвичайно важливої для нас конференції в Гданську? Ми можемо мати суперечки щодо аграрної політики, перевізників, конкуренції, політики, пам’яті тощо. Але все це треба вирішувати через дипломатію, комунікацію і повагу, а не через бійки в соціальних мережах. І без претензій до історичних підручників один одного — хай ними переймаються вчені, а не політики. Наша спільна історія надто складна, сповнена взаємних кривд і образ, і кращих ліків, ніж «прощаємо і просимо прощення», ще ніхто не прописав. Майбутнє не має бути в заручниках від минулого. Тим більше, шо не минуле — причина цієї кризи у двосторонніх стосунках, а внутрішні проблеми, популізм, гонитва за рейтингами. Україна не має розкоші сваритися з Польщею. Польща не має розкоші сваритися з Україною. Ми воюємо за незалежність та існування української державності. І ми повинні берегти кожного союзника, кожен інструмент, кожну можливість. Росія ж лише аплодуватиме кожному нашому взаємному приниженню, кожному необережному слову, кожному новому скандалу. Пропозиції нашої команди такі. Перше. Припинити публічну ескалацію. Друге. Негайно провести аудит української політики щодо Польщі: хто відповідає, яка стратегія, які канали комунікації, які проблеми, які рішення. Третє. Повернути професійну дипломатію. Не шоу, не образи, не спілкування через ЗМІ, не публічний шантаж, не гру у «хто гостріше і болючіше відповість полякам», а системну роботу з польською державою і польським суспільством. Мій заклик до дипломатів: залиште справу повернення орденів політикам, у вас же — своя важлива місія. Четверте. Відокремити емоції від національного інтересу. Бо національний інтерес України — це сильний союз із Польщею, підтримка України в ЄС і НАТО, спільна безпека та спільне стримування росії. П’яте. Маємо забезпечити обіцяне відкриття всіх переговорних кластерів з Європейським Союзом у липні. Це також залежить і від Варшави, і тут не можна недооцінювати ризики. Час працювати і відновлювати українсько-польське стратегічне партнерство. Не можна допустити розділення України і Молдови в європейській інтеграції. Не раз вже говорив: треба припинити втрачати людей, території і час. Тепер додам: так само важливо нам не втрачати партнерів і союзників.

Петро Порошенко

691,166 次观看 • 3 个月前

Сьогодні країна живе в абсолютно ненормальному режимі через терор росіян проти цивільних. Повітряні тривоги одна за одною, міста постійно зупиняються, люди годинами не можуть нормально дістатися на роботу чи повернутися додому. І головне питання, яке я сьогодні чую: а що нам робити далі? Як у цьому жити? Це питання не лише із Слов’янська чи Краматорська. Це питання із Києва, Дніпра, Сум, Чернігова, Харкова, Херсона, Запоріжжя. Завтра 1 вересня. Тисячі батьків досі не розуміють, як навчатимуться їхні діти, особливо там, де немає нормальних укриттів. Це вже не просто незручності війни. Це ситуація, яка ризикує стати неконтрольованою. Ми вступили в новий етап війни, який показав глибину кризи державного управління в країні. Давайте чесно скажемо, що робить путін. Він намагається не просто бити по Києву. Він хоче вимкнути Київ. Виснажити постійними тривогами. Паралізувати транспорт. Зупинити підприємства. Розірвати логістику. Змусити людей зрештою сказати: тут неможливо жити. Бо Київ для нього — особлива ціль. Сьогодні недостатньо просто закликати людей потерпіти. Треба нарешті організувати життя столиці і відповідно до тієї війни, яку росія веде сьогодні, а не тієї, до якої ми готувалися вчора. По-перше, місто не може безкінечно зупинятися. Безпека — безумовно понад усе. Але якщо тривоги стають постійними, значить, мають змінюватися і правила роботи міста. Уряд, військові, міська влада, транспортники, бізнес мають сісти за один стіл і дати людям зрозумілий алгоритм. Як усе працюватиме далі? І не треба недооцінювати ціну цього хаосу. Коли годинами стоїть Київ — стоїть величезна частина української економіки. Це мільярди, які не потраплять з бюджету до армії. По-друге, початок навчального року. Де зрозуміле рішення для батьків? Дайте людям правила. Візьміть на себе відповідальність. Для цього і існує держава. По-третє, поверніть Києву 8 мільярдів та ПДФО бойових бригад, бо цього тижня Київ вперше вимушений проводити секвестр бюджету. Скорочувати всі видатки, аби захистити місто. Сьогодні гроші Києву потрібні для укриттів. Нам треба будувати ще один рівень міста — захищений. По-четверте, бізнес. Потрібне страхування воєнних ризиків. Гроші на швидке відновлення після ударів. Нова логістика. Можливість бізнесу вкладати кошти у власний захист, включно з приватними системами ППО. І парламент нарешті має нормально працювати. Треба вести переговори з МВФ, ухвалювати закони, від яких залежить фінансова стабільність країни. По-пʼяте, енергетика. путін вже заявив, що його основною ціллю є енергетика, і саме енергетика Києва, захист якої залишили без фінансування. Тому мала маневрена генерація, когенерація, резервне живлення лікарень, водоканалів, зв'язку мають встановлюватися уже. Коли держава не встигає, українці завжди рятували себе самі. Це наша величезна сила. Тому я звертаюся до ОСББ, підприємців, волонтерів, просто сусідів: перевірте свої укриття. Подумайте про резервне живлення. Про воду. Про літніх людей у вашому будинку, яким під час тривоги нікуди йти і які самі не впораються. Наша команда точно буде поруч. І я хочу подякувати всім, хто сьогодні не дає цьому місту зупинитися. Рятувальникам і пожежникам. Медикам, особливо швидкій. Комунальникам. Водіям. Енергетикам. Підприємцям. Людям, які після чергової безсонної ночі все одно відкривають магазини, аптеки, підприємства. Вчителям. путін хоче, щоб Київ втомився. От цього ми йому точно не подаруємо. Але стійкість — це коли держава організувала життя так, щоб люди могли жити навіть тоді, коли ворог робить усе, аби вони не могли. Києву потрібен план, як жити. З цими вимогами ми завтра йдемо на відкриття нової сесії Верховної Ради. Ми опозиція, але ми готові до співпраці з владою у законодавчому забезпечення усіх необхідних рішень, аж до створення коаліції та уряду національної єдності. Але потрібні швидкі і відповідальні дії влади.
11:35

Сьогодні країна живе в абсолютно ненормальному режимі через терор росіян проти цивільних. Повітряні тривоги одна за одною, міста постійно зупиняються, люди годинами не можуть нормально дістатися на роботу чи повернутися додому. І головне питання, яке я сьогодні чую: а що нам робити далі? Як у цьому жити? Це питання не лише із Слов’янська чи Краматорська. Це питання із Києва, Дніпра, Сум, Чернігова, Харкова, Херсона, Запоріжжя. Завтра 1 вересня. Тисячі батьків досі не розуміють, як навчатимуться їхні діти, особливо там, де немає нормальних укриттів. Це вже не просто незручності війни. Це ситуація, яка ризикує стати неконтрольованою. Ми вступили в новий етап війни, який показав глибину кризи державного управління в країні. Давайте чесно скажемо, що робить путін. Він намагається не просто бити по Києву. Він хоче вимкнути Київ. Виснажити постійними тривогами. Паралізувати транспорт. Зупинити підприємства. Розірвати логістику. Змусити людей зрештою сказати: тут неможливо жити. Бо Київ для нього — особлива ціль. Сьогодні недостатньо просто закликати людей потерпіти. Треба нарешті організувати життя столиці і відповідно до тієї війни, яку росія веде сьогодні, а не тієї, до якої ми готувалися вчора. По-перше, місто не може безкінечно зупинятися. Безпека — безумовно понад усе. Але якщо тривоги стають постійними, значить, мають змінюватися і правила роботи міста. Уряд, військові, міська влада, транспортники, бізнес мають сісти за один стіл і дати людям зрозумілий алгоритм. Як усе працюватиме далі? І не треба недооцінювати ціну цього хаосу. Коли годинами стоїть Київ — стоїть величезна частина української економіки. Це мільярди, які не потраплять з бюджету до армії. По-друге, початок навчального року. Де зрозуміле рішення для батьків? Дайте людям правила. Візьміть на себе відповідальність. Для цього і існує держава. По-третє, поверніть Києву 8 мільярдів та ПДФО бойових бригад, бо цього тижня Київ вперше вимушений проводити секвестр бюджету. Скорочувати всі видатки, аби захистити місто. Сьогодні гроші Києву потрібні для укриттів. Нам треба будувати ще один рівень міста — захищений. По-четверте, бізнес. Потрібне страхування воєнних ризиків. Гроші на швидке відновлення після ударів. Нова логістика. Можливість бізнесу вкладати кошти у власний захист, включно з приватними системами ППО. І парламент нарешті має нормально працювати. Треба вести переговори з МВФ, ухвалювати закони, від яких залежить фінансова стабільність країни. По-пʼяте, енергетика. путін вже заявив, що його основною ціллю є енергетика, і саме енергетика Києва, захист якої залишили без фінансування. Тому мала маневрена генерація, когенерація, резервне живлення лікарень, водоканалів, зв'язку мають встановлюватися уже. Коли держава не встигає, українці завжди рятували себе самі. Це наша величезна сила. Тому я звертаюся до ОСББ, підприємців, волонтерів, просто сусідів: перевірте свої укриття. Подумайте про резервне живлення. Про воду. Про літніх людей у вашому будинку, яким під час тривоги нікуди йти і які самі не впораються. Наша команда точно буде поруч. І я хочу подякувати всім, хто сьогодні не дає цьому місту зупинитися. Рятувальникам і пожежникам. Медикам, особливо швидкій. Комунальникам. Водіям. Енергетикам. Підприємцям. Людям, які після чергової безсонної ночі все одно відкривають магазини, аптеки, підприємства. Вчителям. путін хоче, щоб Київ втомився. От цього ми йому точно не подаруємо. Але стійкість — це коли держава організувала життя так, щоб люди могли жити навіть тоді, коли ворог робить усе, аби вони не могли. Києву потрібен план, як жити. З цими вимогами ми завтра йдемо на відкриття нової сесії Верховної Ради. Ми опозиція, але ми готові до співпраці з владою у законодавчому забезпечення усіх необхідних рішень, аж до створення коаліції та уряду національної єдності. Але потрібні швидкі і відповідальні дії влади.

Петро Порошенко

32,372 次观看 • 22 天前

Федоров: Дивіться, я шість місяців на хейт по мобілізації не відповідав взагалі для того, щоб не допустити ситуації, яка виникла сьогодні, і до якої, по суті, нас довів Главком, ГШ – не знаю, хто там архітектор цієї історії. Для того, щоб не сказати "це не я" і не уникати якоїсь відповідальності, яка може бути Але кому підпорядковується ТЦК? Сухопутним військам. Кому підпорядковуються Сухопутні війська? Главкому і Генеральний штаб займається, опікується цими питаннями. Є полісі, де потрібно надягати маски, але давайте говорити відверто, якщо ми домовилися говорити сьогодні як з дорослими людьми: маски – тому що немає відповідальності за напади на ТЦК. Інша проблема – є інша відповідь, тобто тут немає чорного і білого сторони Але насправді питання мобілізації неможливо вирішити, якщо не вирішити питання, які я вам показав. Тому що, знаєте, що зараз молоді люди обговорюють? Вони не нові контракти обговорюють, які ми запустили – дворічні, 14-місячні і так далі. Вони обговорюють екс-комбрига 155-ї бригади, який зробив найбільше зло, яке взагалі можна було зробити під час повномасштабної війни. І вони обговорюють штурмові підрозділи, а конкретні ситуації, які там відбулися Тому неможливо вирішити питання мобілізації без нового суспільного договору і без реальних змін у війську. Чому, до речі, Третій штурмовий корпус – найбільший взагалі корпус по всій лінії фронту? Тому що побудовані процеси, тому що є відповідальність за лінію, є смуга відповідальності, тому що всі бригади зібрані всередині Третього корпусу, тому що є чітка вертикаль, тому що є доктрина, тому що є нормальне забезпечення, тому що є лідерство, тому що ти з ким не зустрічаєшся, а там HR-скіл такий у людей, які підбирають, що всі толкові і розбираються в будь-якому питанні Або "Хартія", або інші підрозділи, які показують результат. І там проблем такої немає з мобілізацією. "Хартія" – черга, мінімум 2000 іноземців, які хочуть приїхати зараз в "Хартію". Мінімум 2000 І питання, корінь проблеми насправді в нашому продукті. А що ми продаємо? Ми продаємо брехню, хаос, безвідповідальність, іди туди там не заміновано? Чи що ми продаємо? Тому нам потрібно змінити кардинально наш продукт. Українці це заслужили своєю роботою і своєю службою. І в армії є велика кількість людей, які можуть робити набагато більше речей, якщо їм дати свободу і підтримати їхнє лідерство. І вони не будуть тікати з поля бою І всі ці фейки про те, що Сирський може там тримати фронт, тому що він от такий диктаторсько-авторитарного типу – українці зупинили росіян, тому що прийняли рішення, вони вийшли і зупинили. Українці вміють брати на себе відповідальність. Українцям не потрібна зверху людина з дубинкою, яка буде його пхати на першу лінію 10-15 днів під дронами. Українці самі приймають рішення: йдуть, беруть на себе ризики, самі розуміють, самі сидять в окопі і знають, що вони роблять це заради своєї родини. А не тому, що вони бояться піти в СЗЧ або ще щось, бо вони несуть відповідальність І цим хлопців їм сьогодні потрібна повага, їм потрібні нормальні контракти, їм потрібні терміни служби, їм потрібна можливість переведення, їм потрібні нормальні лідери, які їх слухають, їм потрібна нормальна соціальна підтримка і багато різних речей, які ми повинні впровадити, але будуючи системні рішення
4:18

Федоров: Дивіться, я шість місяців на хейт по мобілізації не відповідав взагалі для того, щоб не допустити ситуації, яка виникла сьогодні, і до якої, по суті, нас довів Главком, ГШ – не знаю, хто там архітектор цієї історії. Для того, щоб не сказати "це не я" і не уникати якоїсь відповідальності, яка може бути Але кому підпорядковується ТЦК? Сухопутним військам. Кому підпорядковуються Сухопутні війська? Главкому і Генеральний штаб займається, опікується цими питаннями. Є полісі, де потрібно надягати маски, але давайте говорити відверто, якщо ми домовилися говорити сьогодні як з дорослими людьми: маски – тому що немає відповідальності за напади на ТЦК. Інша проблема – є інша відповідь, тобто тут немає чорного і білого сторони Але насправді питання мобілізації неможливо вирішити, якщо не вирішити питання, які я вам показав. Тому що, знаєте, що зараз молоді люди обговорюють? Вони не нові контракти обговорюють, які ми запустили – дворічні, 14-місячні і так далі. Вони обговорюють екс-комбрига 155-ї бригади, який зробив найбільше зло, яке взагалі можна було зробити під час повномасштабної війни. І вони обговорюють штурмові підрозділи, а конкретні ситуації, які там відбулися Тому неможливо вирішити питання мобілізації без нового суспільного договору і без реальних змін у війську. Чому, до речі, Третій штурмовий корпус – найбільший взагалі корпус по всій лінії фронту? Тому що побудовані процеси, тому що є відповідальність за лінію, є смуга відповідальності, тому що всі бригади зібрані всередині Третього корпусу, тому що є чітка вертикаль, тому що є доктрина, тому що є нормальне забезпечення, тому що є лідерство, тому що ти з ким не зустрічаєшся, а там HR-скіл такий у людей, які підбирають, що всі толкові і розбираються в будь-якому питанні Або "Хартія", або інші підрозділи, які показують результат. І там проблем такої немає з мобілізацією. "Хартія" – черга, мінімум 2000 іноземців, які хочуть приїхати зараз в "Хартію". Мінімум 2000 І питання, корінь проблеми насправді в нашому продукті. А що ми продаємо? Ми продаємо брехню, хаос, безвідповідальність, іди туди там не заміновано? Чи що ми продаємо? Тому нам потрібно змінити кардинально наш продукт. Українці це заслужили своєю роботою і своєю службою. І в армії є велика кількість людей, які можуть робити набагато більше речей, якщо їм дати свободу і підтримати їхнє лідерство. І вони не будуть тікати з поля бою І всі ці фейки про те, що Сирський може там тримати фронт, тому що він от такий диктаторсько-авторитарного типу – українці зупинили росіян, тому що прийняли рішення, вони вийшли і зупинили. Українці вміють брати на себе відповідальність. Українцям не потрібна зверху людина з дубинкою, яка буде його пхати на першу лінію 10-15 днів під дронами. Українці самі приймають рішення: йдуть, беруть на себе ризики, самі розуміють, самі сидять в окопі і знають, що вони роблять це заради своєї родини. А не тому, що вони бояться піти в СЗЧ або ще щось, бо вони несуть відповідальність І цим хлопців їм сьогодні потрібна повага, їм потрібні нормальні контракти, їм потрібні терміни служби, їм потрібна можливість переведення, їм потрібні нормальні лідери, які їх слухають, їм потрібна нормальна соціальна підтримка і багато різних речей, які ми повинні впровадити, але будуючи системні рішення

Останній Капіталіст

24,543 次观看 • 2 个月前

Звернення до українських та міжнародних ЗМІ Дорогі друзі, сьогодні я хочу попросити вас про допомогу та привернути увагу до ситуації, яка, на мою думку, заслуговує на широкий міжнародний розголос. Йдеться про мого друга Генрі Henry 🦩 🇩🇪🇪🇺🇺🇦 , який протягом багатьох років регулярно проводив акції протесту перед Російським домом у Берліні, відкрито висловлюючи свою підтримку Україні та критикуючи російську політику. Наразі, за його словами, проти нього було подано вже 92 заяви до поліції. Значна частина цих заяв, як він стверджує, пов’язана з конфліктами зі співробітниками Російського дому та містить звинувачення в образах, тілесних ушкодженнях та інших правопорушеннях. Проблема полягає в тому, що велика кількість заяв поступово формує значний обсяг матеріалів у поліцейській справі Генрі. У результаті він побоюється, що його починають сприймати не як громадянина, який реалізує своє право на мирний протест, а як правопорушника. Генрі вважає, що таким чином проти нього може використовуватися система правосуддя та адміністративні механізми. На його думку, це може бути частиною ширшої стратегії залякування та тиску на людей, які відкрито підтримують Україну та виступають проти російської агресії. Особливо тривожним є випадок, який стався з його партнеркою Аннетт. Під час ситуації, пов’язаної із закриттям Російського дому, вона, за її словами, була силоміць відкинута до стіни та отримала травму зап’ястя. За словами Генрі та Аннетт, вони лише хотіли відкрити пляшку шампанського, щоб відзначити закриття установи, і зробити кілька фотографій. Відео та додаткові матеріали щодо цієї ситуації я додаю нижче. Але ця історія важлива не лише через конкретний конфлікт. Вона порушує набагато ширше питання: чи можуть демократичні правові системи використовуватися для тиску на людей, які відкрито підтримують Україну та виступають проти російської агресії? Ми повинні дуже уважно стежити за тим, щоб право на свободу слова та мирний протест залишалося захищеним навіть у складних і конфліктних ситуаціях. Тому я звертаюся до українських журналістів, редакцій та медіа: Будь ласка, зверніть увагу на цю історію. Розслідуйте її. Розкажіть про те, що сталося з Генрі та Аннетт, і, за можливості, поспілкуйтеся з усіма сторонами конфлікту. Я також прошу передати цю інформацію міжнародним медіа. Не можна залишати подібні випадки без уваги. Люди, які підтримують Україну та виступають проти російської агресії, повинні мати можливість робити це без страху перед переслідуванням чи залякуванням. Будь ласка, допоможіть поширити цю історію. Дякую кожному, хто зверне на неї увагу, поширить інформацію або допоможе донести її до журналістів та міжнародних медіа. Ось ще посилання на прес-матеріали німецькою мовою. Якщо буде потрібно, можна скористатися Google Перекладачем. UNITED24 Media UNITED24
3:07

Звернення до українських та міжнародних ЗМІ Дорогі друзі, сьогодні я хочу попросити вас про допомогу та привернути увагу до ситуації, яка, на мою думку, заслуговує на широкий міжнародний розголос. Йдеться про мого друга Генрі Henry 🦩 🇩🇪🇪🇺🇺🇦 , який протягом багатьох років регулярно проводив акції протесту перед Російським домом у Берліні, відкрито висловлюючи свою підтримку Україні та критикуючи російську політику. Наразі, за його словами, проти нього було подано вже 92 заяви до поліції. Значна частина цих заяв, як він стверджує, пов’язана з конфліктами зі співробітниками Російського дому та містить звинувачення в образах, тілесних ушкодженнях та інших правопорушеннях. Проблема полягає в тому, що велика кількість заяв поступово формує значний обсяг матеріалів у поліцейській справі Генрі. У результаті він побоюється, що його починають сприймати не як громадянина, який реалізує своє право на мирний протест, а як правопорушника. Генрі вважає, що таким чином проти нього може використовуватися система правосуддя та адміністративні механізми. На його думку, це може бути частиною ширшої стратегії залякування та тиску на людей, які відкрито підтримують Україну та виступають проти російської агресії. Особливо тривожним є випадок, який стався з його партнеркою Аннетт. Під час ситуації, пов’язаної із закриттям Російського дому, вона, за її словами, була силоміць відкинута до стіни та отримала травму зап’ястя. За словами Генрі та Аннетт, вони лише хотіли відкрити пляшку шампанського, щоб відзначити закриття установи, і зробити кілька фотографій. Відео та додаткові матеріали щодо цієї ситуації я додаю нижче. Але ця історія важлива не лише через конкретний конфлікт. Вона порушує набагато ширше питання: чи можуть демократичні правові системи використовуватися для тиску на людей, які відкрито підтримують Україну та виступають проти російської агресії? Ми повинні дуже уважно стежити за тим, щоб право на свободу слова та мирний протест залишалося захищеним навіть у складних і конфліктних ситуаціях. Тому я звертаюся до українських журналістів, редакцій та медіа: Будь ласка, зверніть увагу на цю історію. Розслідуйте її. Розкажіть про те, що сталося з Генрі та Аннетт, і, за можливості, поспілкуйтеся з усіма сторонами конфлікту. Я також прошу передати цю інформацію міжнародним медіа. Не можна залишати подібні випадки без уваги. Люди, які підтримують Україну та виступають проти російської агресії, повинні мати можливість робити це без страху перед переслідуванням чи залякуванням. Будь ласка, допоможіть поширити цю історію. Дякую кожному, хто зверне на неї увагу, поширить інформацію або допоможе донести її до журналістів та міжнародних медіа. Ось ще посилання на прес-матеріали німецькою мовою. Якщо буде потрібно, можна скористатися Google Перекладачем. UNITED24 Media UNITED24

Berliner Dicker 🐾

26,516 次观看 • 7 天前