Video yükleniyor...

Video Yüklenemedi

Ana Sayfaya Dön

У Одеській області командування військової частини оформляло чоловіків на службу, в в реальності вони не служили. Таким чином командування вч привласнило 16,7 мільйонів гривень заробітної плати фіктивних військових, а оформлені чоловіки ... Продовження тут

EuroMaydan's profile picture

🇺🇦 ЄвроМайдан 🇪🇺

233,256 subscribers

10,824 görüntüleme • 3 ay önce •via X (Twitter)

LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 Yorum

Yorum bulunmuyor

Orijinal gönderinin yorumları burada görünecek

Benzer Videolar

🌉Якщо ми знесемо Кримський міст — РФ у відповідь може знести всі мости в Києві. Що тоді почнеться? Я живу на лівому березі — я не попаду на правий, в мене немає байдарки. Треба жити в реальності, а не в рожевих окулярах і не хайпом, — Денис Ярославський, офіцер командування штурмових військ ЗСУ
0:29

🌉Якщо ми знесемо Кримський міст — РФ у відповідь може знести всі мости в Києві. Що тоді почнеться? Я живу на лівому березі — я не попаду на правий, в мене немає байдарки. Треба жити в реальності, а не в рожевих окулярах і не хайпом, — Денис Ярославський, офіцер командування штурмових військ ЗСУ

Breaking News

15,803 görüntüleme • 1 ay önce

Я просто не вірю своїм очам 🤯 📍На 4 році повномасштабки людей, одягнених у військову форму без розпізнавальних шевронів, які не можуть пояснити хто вони і чому тут, привели під суд, де судять детектива, який росзідував друга Зеленського Мінідіча. 📍Ці люди не можуть відповісти на питання, чия справа слухається і чому вони тут. Але вони охороняють таблички, де написано щось про державну зраду. 📍ВИМАГАЄМО офіційних пояснень від СБУ і командування Сил оборони: 1️⃣ Хто ці люди, які сьогодні знаходяться під Киівським апеляційним судом і хто був зігнаний під масовку у військовій формі? 2️⃣ В рамках якого відношення і відношення кого саме вони тут знаходяться? 3️⃣ Яка ціль перебування людей у військовій формі на 4 році повномасштабної війни біля картонових табличок на паркані суду? Поможіть аби це побачили ті, кого запитуємо і відреагували якось на цю дічь у ці хвилини в Києві
1:18

Я просто не вірю своїм очам 🤯 📍На 4 році повномасштабки людей, одягнених у військову форму без розпізнавальних шевронів, які не можуть пояснити хто вони і чому тут, привели під суд, де судять детектива, який росзідував друга Зеленського Мінідіча. 📍Ці люди не можуть відповісти на питання, чия справа слухається і чому вони тут. Але вони охороняють таблички, де написано щось про державну зраду. 📍ВИМАГАЄМО офіційних пояснень від СБУ і командування Сил оборони: 1️⃣ Хто ці люди, які сьогодні знаходяться під Киівським апеляційним судом і хто був зігнаний під масовку у військовій формі? 2️⃣ В рамках якого відношення і відношення кого саме вони тут знаходяться? 3️⃣ Яка ціль перебування людей у військовій формі на 4 році повномасштабної війни біля картонових табличок на паркані суду? Поможіть аби це побачили ті, кого запитуємо і відреагували якось на цю дічь у ці хвилини в Києві

Martina Boguslavets

232,671 görüntüleme • 11 ay önce

Продовження пригод народного депутата України колі катлєти у місті Дніпро. На відео можна побачити, що до колі дійшло, що він разом зі своєю «молодою командою» дали в штангу і його нахабство, лживість і підлість в цьому випадку не пролізли. Помічницю євіліну андрієвську, ту що фігурує в базі Миротворця, ніби вітром здуло. Поліцейський Голосіївського райвідділу міста, УВАГА, Києва… так, не почулося, Києва, Писаренко Дмитро, у місті Дніпро на обшуках чомусь, вже не такий дєрзкій. Прикольна схема з боку катлєти, правда? Тіп в футболці кольору олива, який таксує на своїй Камрі 40, жме від грудей мільярд кілограм на Гідропарку і у вільний час їздить з катлєтою качать офіси по Україні, якому імʼя Цубера Костянтин, вже не кидається за свого хазяїна на військових. Хлопці, з одного спецпідрозділу, які поїхали за гроші, а можливо вони до них і не дійшли, стоять і розуміють, що їх використали як контрацептиви, їх же командири, які не побрєзгували віддавати за гроші своїх людей, таким чином підставляючи їх, кому… самому зашквареному і подлому крєтіну України колі тіщенко. Денис Кошельник
4:28

Продовження пригод народного депутата України колі катлєти у місті Дніпро. На відео можна побачити, що до колі дійшло, що він разом зі своєю «молодою командою» дали в штангу і його нахабство, лживість і підлість в цьому випадку не пролізли. Помічницю євіліну андрієвську, ту що фігурує в базі Миротворця, ніби вітром здуло. Поліцейський Голосіївського райвідділу міста, УВАГА, Києва… так, не почулося, Києва, Писаренко Дмитро, у місті Дніпро на обшуках чомусь, вже не такий дєрзкій. Прикольна схема з боку катлєти, правда? Тіп в футболці кольору олива, який таксує на своїй Камрі 40, жме від грудей мільярд кілограм на Гідропарку і у вільний час їздить з катлєтою качать офіси по Україні, якому імʼя Цубера Костянтин, вже не кидається за свого хазяїна на військових. Хлопці, з одного спецпідрозділу, які поїхали за гроші, а можливо вони до них і не дійшли, стоять і розуміють, що їх використали як контрацептиви, їх же командири, які не побрєзгували віддавати за гроші своїх людей, таким чином підставляючи їх, кому… самому зашквареному і подлому крєтіну України колі тіщенко. Денис Кошельник

Serhii Rieznik 🟨🟦

161,526 görüntüleme • 2 yıl önce

На 40 мільйонів гривень можна побудувати близько 1500 бліндажів для 15 тисяч військових. Або ж купити розкішний будинок в преміум містечку «Сонячна Долина» біля Києва. Родина Батирсултанових вирішила обрати другий варіант. Хабіб та Лілія Батирсултанови займалися продажем деревини для будівництва фортифікацій. А вже згодом почали скуповувати елітне майно. За дивним збігом обставин, кілька днів тому вони продали один зі своїх елітних будинків під Києвом. Чи не виявилося це спробою приховати куплене й уникнути спецконфіскації? У новому розслідуванні наші журналісти розбиралися у розкраданні на будівництві харківських фортифікацій. Хто причетний до цього та чи понесли вони покарання — у матеріалі
0:46

На 40 мільйонів гривень можна побудувати близько 1500 бліндажів для 15 тисяч військових. Або ж купити розкішний будинок в преміум містечку «Сонячна Долина» біля Києва. Родина Батирсултанових вирішила обрати другий варіант. Хабіб та Лілія Батирсултанови займалися продажем деревини для будівництва фортифікацій. А вже згодом почали скуповувати елітне майно. За дивним збігом обставин, кілька днів тому вони продали один зі своїх елітних будинків під Києвом. Чи не виявилося це спробою приховати куплене й уникнути спецконфіскації? У новому розслідуванні наші журналісти розбиралися у розкраданні на будівництві харківських фортифікацій. Хто причетний до цього та чи понесли вони покарання — у матеріалі

hromadske

45,709 görüntüleme • 10 ay önce

Синєгубов, якого призначив Зеленський головним у Харківської області, так і не відповів за розпил 300 мільйонів на фортифікаціях для оборони Харківщини, який ми викрили рік тому. За рік обійшлися двома цапами - відбувайлами: 📍Харнам Михайло – замголови Синєгубова, відповідальний за будівництво фортифікацій; 📍Яровой Едуард – тво директора Департаменту, який закупляв деревину, де ми знайшли корупцію. Їх звільнили але підозри за корупцію їм так і не вручили. 1. А ще, щоб ви зрозуміли, ми в Межі там знайшли, як більше 300 мільйонів гривень в Харківській обласній адміністрації переводили на фіктивні фірми за дерево для «будівництва» фортифікацій. 2. А ще, Синєгубов - голова адміністрації, на відміну від Проніна, який фігурував в такому ж скандалі на лише на Донеччині цього тижня, в Верховну Раду для пояснень не викликався. 3. А ще, на те аби відбілити Синєгубова на пресконференцію тоді прийшли навіть місцеві правоохоронці. 😤 Зате військовим вже встигли вручити підозру за провал оборони на Харківщині. 😤Тобто винні лише військові, а не призначенці Зеленського і їх підлеглі, які пиляли на фортифікаціях, які ту оборону мали забезпечити? Тепер за усе будуть відповідати лише військові? Як це все вже дістало
0:53

Синєгубов, якого призначив Зеленський головним у Харківської області, так і не відповів за розпил 300 мільйонів на фортифікаціях для оборони Харківщини, який ми викрили рік тому. За рік обійшлися двома цапами - відбувайлами: 📍Харнам Михайло – замголови Синєгубова, відповідальний за будівництво фортифікацій; 📍Яровой Едуард – тво директора Департаменту, який закупляв деревину, де ми знайшли корупцію. Їх звільнили але підозри за корупцію їм так і не вручили. 1. А ще, щоб ви зрозуміли, ми в Межі там знайшли, як більше 300 мільйонів гривень в Харківській обласній адміністрації переводили на фіктивні фірми за дерево для «будівництва» фортифікацій. 2. А ще, Синєгубов - голова адміністрації, на відміну від Проніна, який фігурував в такому ж скандалі на лише на Донеччині цього тижня, в Верховну Раду для пояснень не викликався. 3. А ще, на те аби відбілити Синєгубова на пресконференцію тоді прийшли навіть місцеві правоохоронці. 😤 Зате військовим вже встигли вручити підозру за провал оборони на Харківщині. 😤Тобто винні лише військові, а не призначенці Зеленського і їх підлеглі, які пиляли на фортифікаціях, які ту оборону мали забезпечити? Тепер за усе будуть відповідати лише військові? Як це все вже дістало

Martina Boguslavets

24,794 görüntüleme • 10 ay önce

❗️Жити він хоче... Дмитро Ступка, український актор, який виїхав у США, пояснив, чому не воює: "Я хочу жити". Питання одне: а хлопці, які зараз стоять під снарядами на передку, не хочуть жити? Вони теж хочуть. Але йдуть, бо розуміють — без них не буде ні життя, ні країни. Після війни, каже він, треба вертатися в Україну. Знаєш, Дмитре, тут після війни робити буде багато чого. Але не для тебе. Дуже шкода, що славетне прізвище Ступка отримало таке дивне «продовження»…
0:59

❗️Жити він хоче... Дмитро Ступка, український актор, який виїхав у США, пояснив, чому не воює: "Я хочу жити". Питання одне: а хлопці, які зараз стоять під снарядами на передку, не хочуть жити? Вони теж хочуть. Але йдуть, бо розуміють — без них не буде ні життя, ні країни. Після війни, каже він, треба вертатися в Україну. Знаєш, Дмитре, тут після війни робити буде багато чого. Але не для тебе. Дуже шкода, що славетне прізвище Ступка отримало таке дивне «продовження»…

Актуальна Правда

57,609 görüntüleme • 11 ay önce

Зʼявились повідомлення, що Сирський нібито планує таки дозволити військовим переведення з однієї військової частини до іншої. Про цю проблему багато і писав, і говорили на стрімі, вона нині одна з найактуальніших у війську. Але, здається, Головнокомандувач проблему хоче не вирішити, а просто замилити очі. Пропонується дозволити переведення, але тільки у обрані Генштабом ВЧ, і тільки якщо робоча група вирішить, що можна. Фактично це той самий механізм, який існує і зараз. У невелику кількість бригад перевестись інколи можна, у інші ні. Тож це ті самі яйця, тільки у профіль. Військові пишуть, що простіше вже піти в СЗЧ і повернутися з вимогою дати проходити службу у іншій частині. P. S. Натомість, практикуються примусові переведення, що завдають значної шкоди. З медиків у піхоту, з ППОшників та авіатехніків у піхоту і так далі.
3:25

Зʼявились повідомлення, що Сирський нібито планує таки дозволити військовим переведення з однієї військової частини до іншої. Про цю проблему багато і писав, і говорили на стрімі, вона нині одна з найактуальніших у війську. Але, здається, Головнокомандувач проблему хоче не вирішити, а просто замилити очі. Пропонується дозволити переведення, але тільки у обрані Генштабом ВЧ, і тільки якщо робоча група вирішить, що можна. Фактично це той самий механізм, який існує і зараз. У невелику кількість бригад перевестись інколи можна, у інші ні. Тож це ті самі яйця, тільки у профіль. Військові пишуть, що простіше вже піти в СЗЧ і повернутися з вимогою дати проходити службу у іншій частині. P. S. Натомість, практикуються примусові переведення, що завдають значної шкоди. З медиків у піхоту, з ППОшників та авіатехніків у піхоту і так далі.

Serhii Sternenko

70,003 görüntüleme • 1 yıl önce

Зараз не про хейт, спробую пояснити обстановку, як я її бачу і що з цим робити. Чому жінок часто не хочуть бачити в підрозділах? 1. Стигма раз : жінки емоційні і не управляємі. Тут грає збірний образ усіх жінок, що знав умовний командир: дружина або мама, яка завжди права. А що, як треба буде фізично дисциплінувати? То якось не красіво жінку бити, як тоді нею управляти? 2. Пєтушині бої. Чоловіки в більшій вірогідності почнуть конкурувати за її увагу. А якщо ще й молода, красіва і не заміжня, то всьо, пиздець, коней не зупинити. Бо жінки асоціюються з сексуальним задоволенням. 3. Стигма два : жінка фізично слабка і її треба захищати. Але не тоді, коли медик, хай тягає 300-х наче їх кілограми легші за загальноприйняті кілограми 😁 Наче чоловік не може бути здихляком, якого треба поганяти по фізухі, а от жінкою і займатись нема про що, можна хрест ставити зразу. 4. Стигма три : вони всі тут шукають собі чоловіків, або прийшли за своїми чоловіками і це не ота бойова мотивація, що в бравих козаків. Ну не без того, зустрічала таких жінок, але і зустрічала чоловіків (переважна більшість), які не мають жодної мотивації перебувати у війську. І шо тепер? Давайте всіх розгонимо? Хто воювати буде? Більшість (на мою думку) доброволиць, що йдуть на бойову посаду мають чи не найміцнішу мотивацію рубати ворога. 5. Соціальні ролі. Мужицький мужик войну воює, а ця беззахисна жінка хай дітей ростить. І тільки так, бо так роками виглядали стосунки і ролі, а особливо у кадрових військових старої школи. Тут можна додавати ще пункти, але все це говорить про одне - мати жінку в підрозділі не зручно, не зрозуміло, не обов'язково. Мої висновки: жінки це великий мобілізаційний потенціал. Звісно не перекриє весь дефіцит і на половину, але все ж. Щоб використати цей ресурс, треба адаптуватися і змінювати бачення світу в першу чергу командирам. Є світові приклади, як це зробити успішно. Чого нам не вистачає? Уявіть, що кількість особового складу можна доповнити хоча б на 15%... вже заманливо, правда? Тут не буде про методи залучення жінок у військо, це окрема і важка тема. Поговоримо пізніше.
0:20

Зараз не про хейт, спробую пояснити обстановку, як я її бачу і що з цим робити. Чому жінок часто не хочуть бачити в підрозділах? 1. Стигма раз : жінки емоційні і не управляємі. Тут грає збірний образ усіх жінок, що знав умовний командир: дружина або мама, яка завжди права. А що, як треба буде фізично дисциплінувати? То якось не красіво жінку бити, як тоді нею управляти? 2. Пєтушині бої. Чоловіки в більшій вірогідності почнуть конкурувати за її увагу. А якщо ще й молода, красіва і не заміжня, то всьо, пиздець, коней не зупинити. Бо жінки асоціюються з сексуальним задоволенням. 3. Стигма два : жінка фізично слабка і її треба захищати. Але не тоді, коли медик, хай тягає 300-х наче їх кілограми легші за загальноприйняті кілограми 😁 Наче чоловік не може бути здихляком, якого треба поганяти по фізухі, а от жінкою і займатись нема про що, можна хрест ставити зразу. 4. Стигма три : вони всі тут шукають собі чоловіків, або прийшли за своїми чоловіками і це не ота бойова мотивація, що в бравих козаків. Ну не без того, зустрічала таких жінок, але і зустрічала чоловіків (переважна більшість), які не мають жодної мотивації перебувати у війську. І шо тепер? Давайте всіх розгонимо? Хто воювати буде? Більшість (на мою думку) доброволиць, що йдуть на бойову посаду мають чи не найміцнішу мотивацію рубати ворога. 5. Соціальні ролі. Мужицький мужик войну воює, а ця беззахисна жінка хай дітей ростить. І тільки так, бо так роками виглядали стосунки і ролі, а особливо у кадрових військових старої школи. Тут можна додавати ще пункти, але все це говорить про одне - мати жінку в підрозділі не зручно, не зрозуміло, не обов'язково. Мої висновки: жінки це великий мобілізаційний потенціал. Звісно не перекриє весь дефіцит і на половину, але все ж. Щоб використати цей ресурс, треба адаптуватися і змінювати бачення світу в першу чергу командирам. Є світові приклади, як це зробити успішно. Чого нам не вистачає? Уявіть, що кількість особового складу можна доповнити хоча б на 15%... вже заманливо, правда? Тут не буде про методи залучення жінок у військо, це окрема і важка тема. Поговоримо пізніше.

Калина

30,774 görüntüleme • 8 ay önce

Тиранія Зеленського: Чоловік заступився за хлопця, якого викрадало та било ТЦК. Викликав поліцію - поліція затримала його, поваливши на землю. Потім відпустили. І через добу у квартиру без рішення суду увірвалось СБУ, побило цього чоловіка і його сина, арештували і вивезли в невідомому напрямку на підвал ТЦК з намаганням мобілізувати (хоча від має відстрочку). Короче, тилові гандони з поліції, ТЦК і СБУ вирішили провчити нахабного кріпака і відправити його в окоп - система, яку збудував Зеленський. Населення залякують, щоб воно не опиралось тиранії. Історія, яку звісно ніхто не помітить, бо це не військового медика. Хоча, Йода ж має тепер заступатись за інших? Довбаний Генштаб розповідає казки, на прикладі Йоди, що це випадковість. Ні, це система! «1. 28 березня 25 року мій батько, перебуваючи на вулиці, став свідком того, як представники ТЦК спільно з поліцією намагалися силоміць завербувати цивільну особу. Батько зупинився та викликав поліцію, щоб зафіксувати цей злочин. Одночасно він повідомив про подію на гарячу лінію СБУ та в інші інстанції. 2. У відповідь приїхав поліцейський екіпаж, який замість розслідування, затримав мого батька без складання будь-якого протоколу. Йому повідомили, що він нібито перебуває в розшуку ТЦК. Його доставили до територіального центру комплектування в місті Ужгород. 3. При затриманні: • Було проігноровано його право на відстрочку від мобілізації, яку він мав на підставі необхідності догляду за літньою матір’ю (79 років) з підтвердженням ЛКК. • Йому не надали медичну допомогу. • Його тримали в кайданках та жорстко з ним поводились. 4. 29 березня в кайданках його намагались передати у військову частину, однак ті відмовились його приймати, визнавши дійсність його документів на відстрочку. Його повернули до ТЦК в Ужгороді, де тримали ще кілька днів, а потім перевели до іншого підрозділу Нацгвардії. 5. Протягом усього цього часу: • Він не підписував жодного документа. • Не проходив ВЛК. • Не отримував нову військову форму. • Не був офіційно оформлений в будь-яку військову частину. Якщо якісь документи і були оформлені, вони є сфальсифікованими. 6. У нього не було чіткого статусу – чи він цивільний, чи військовозобов’язаний. Йому повідомили, що він «може бути вільним» і продовжити оформлення своєї відстрочки. 3 червня – незаконне вторгнення до житла 7. 3 червня до орендованої квартири, де ми мешкаємо, увірвалися невідомі у цивільному, без представлення документів та без рішення суду. Вони: • Ламали двері. • Отримали неофіційне усне «дозволення» від власників житла (без їхньої присутності), збрехавши їм що ми терористи. • Затримали мене й батька без ордера та без законних підстав. • Кілька хвилин катували нас, застосовували силу, кайданки. • Вивели з під’їзду, де вже чекали екіпажі поліції. 8. Батьку почали інкримінувати, що він «самовільно залишив частину в Дніпрі», хоча жодних документів чи доказів його перебування в Дніпрі не існує. 9. Йому запропонували: • або їхати до суду, • або до Нацгвардії, • або до міського відділку поліції. Він погодився їхати до військової частини. Мене ж повезли до міського відділку, де: • вилучили мій телефон, • вимагали пояснень, чому я не відчинив двері, • не представились і втекли, коли я почав вимагати документи. Стан на зараз 10. Наступного дня батько прибув до військової частини, однак: • Йому відмовляють у праві на юридичну допомогу, посилаючись на те, що адвокат у частині лише для військовослужбовців. • Водночас вони інкримінують йому перебування в статусі СЗЧ. • Але жодного документа, який підтверджує його належність до військової частини або участь у кримінальному провадженні, не існує.» 🛑 Цей випадок є серйозним порушенням Конституції України, норм міжнародного права, а також прав людини. Кожен покидьок який приймав в цьому участь буде індентифікований та понесе відповідальність після зміни влади. Підпишись на мій ТГ канал:
1:25

Тиранія Зеленського: Чоловік заступився за хлопця, якого викрадало та било ТЦК. Викликав поліцію - поліція затримала його, поваливши на землю. Потім відпустили. І через добу у квартиру без рішення суду увірвалось СБУ, побило цього чоловіка і його сина, арештували і вивезли в невідомому напрямку на підвал ТЦК з намаганням мобілізувати (хоча від має відстрочку). Короче, тилові гандони з поліції, ТЦК і СБУ вирішили провчити нахабного кріпака і відправити його в окоп - система, яку збудував Зеленський. Населення залякують, щоб воно не опиралось тиранії. Історія, яку звісно ніхто не помітить, бо це не військового медика. Хоча, Йода ж має тепер заступатись за інших? Довбаний Генштаб розповідає казки, на прикладі Йоди, що це випадковість. Ні, це система! «1. 28 березня 25 року мій батько, перебуваючи на вулиці, став свідком того, як представники ТЦК спільно з поліцією намагалися силоміць завербувати цивільну особу. Батько зупинився та викликав поліцію, щоб зафіксувати цей злочин. Одночасно він повідомив про подію на гарячу лінію СБУ та в інші інстанції. 2. У відповідь приїхав поліцейський екіпаж, який замість розслідування, затримав мого батька без складання будь-якого протоколу. Йому повідомили, що він нібито перебуває в розшуку ТЦК. Його доставили до територіального центру комплектування в місті Ужгород. 3. При затриманні: • Було проігноровано його право на відстрочку від мобілізації, яку він мав на підставі необхідності догляду за літньою матір’ю (79 років) з підтвердженням ЛКК. • Йому не надали медичну допомогу. • Його тримали в кайданках та жорстко з ним поводились. 4. 29 березня в кайданках його намагались передати у військову частину, однак ті відмовились його приймати, визнавши дійсність його документів на відстрочку. Його повернули до ТЦК в Ужгороді, де тримали ще кілька днів, а потім перевели до іншого підрозділу Нацгвардії. 5. Протягом усього цього часу: • Він не підписував жодного документа. • Не проходив ВЛК. • Не отримував нову військову форму. • Не був офіційно оформлений в будь-яку військову частину. Якщо якісь документи і були оформлені, вони є сфальсифікованими. 6. У нього не було чіткого статусу – чи він цивільний, чи військовозобов’язаний. Йому повідомили, що він «може бути вільним» і продовжити оформлення своєї відстрочки. 3 червня – незаконне вторгнення до житла 7. 3 червня до орендованої квартири, де ми мешкаємо, увірвалися невідомі у цивільному, без представлення документів та без рішення суду. Вони: • Ламали двері. • Отримали неофіційне усне «дозволення» від власників житла (без їхньої присутності), збрехавши їм що ми терористи. • Затримали мене й батька без ордера та без законних підстав. • Кілька хвилин катували нас, застосовували силу, кайданки. • Вивели з під’їзду, де вже чекали екіпажі поліції. 8. Батьку почали інкримінувати, що він «самовільно залишив частину в Дніпрі», хоча жодних документів чи доказів його перебування в Дніпрі не існує. 9. Йому запропонували: • або їхати до суду, • або до Нацгвардії, • або до міського відділку поліції. Він погодився їхати до військової частини. Мене ж повезли до міського відділку, де: • вилучили мій телефон, • вимагали пояснень, чому я не відчинив двері, • не представились і втекли, коли я почав вимагати документи. Стан на зараз 10. Наступного дня батько прибув до військової частини, однак: • Йому відмовляють у праві на юридичну допомогу, посилаючись на те, що адвокат у частині лише для військовослужбовців. • Водночас вони інкримінують йому перебування в статусі СЗЧ. • Але жодного документа, який підтверджує його належність до військової частини або участь у кримінальному провадженні, не існує.» 🛑 Цей випадок є серйозним порушенням Конституції України, норм міжнародного права, а також прав людини. Кожен покидьок який приймав в цьому участь буде індентифікований та понесе відповідальність після зміни влади. Підпишись на мій ТГ канал:

Myroslav Oleshko

30,878 görüntüleme • 1 yıl önce

Верх ідіотизму в 109-ій гімназії імені Тараса Шевченка у Печерському районі міста Києва. Там директорка школи увімкнула режим совкового коменданта і не пускала учнів початкової школи на навчання через шорти! Директор школи Віталія Іванівна Полякова явно не дружить зі здоровим глуздом, бо дозволяє собі порушувати конституційне право дитини на здобуття освіти, зокрема статтю 53 головного закону України, яка гарантує дитині доступ до освітнього процесу. І якщо ми вже навіть говоримо про діловий одяг, який на мою думку для початкової школи точно не такий важливий як, наприклад для старшої школи, то тут Віталія Іванівна явно має подивитися в дзеркало, бо вона більше схожа на божевільного вахтера, ніж на директора столичної гімназії. Ну і так, питати з дітей за одяг після чергової нічної повітряної тривоги, це дико і тупо не людяно, бо в таких умовах, те, що вони ходять в школу, це вже чудово. Директорка Віталія Полякова називає себе психологом. У 2018 вона стала кандидатом психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії психодіагностики та науково-психологічної інформації, співпрацює з Інститутом психології імені Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України. Тут я сподіваюсь вони здогадаються припинити співпрацю з такою «науковицею». Уявіть, людина, яка називає себе психологом, посилає дитину з молодшої школи до батьків і не пускає в школу через шорти. Я до речі, ношу шорти круглий рік, а тут виявляється, що в школу б мене не пустили… Сподіваюсь Відділ освіти відреагує на цю неадекватну пані, прийме правильне рішення та звільнить її з роботи. Таким людям не варто працювати з дітьми. Авторитет завойовується не на фейс-контролі біля воріт школи.
3:57

Верх ідіотизму в 109-ій гімназії імені Тараса Шевченка у Печерському районі міста Києва. Там директорка школи увімкнула режим совкового коменданта і не пускала учнів початкової школи на навчання через шорти! Директор школи Віталія Іванівна Полякова явно не дружить зі здоровим глуздом, бо дозволяє собі порушувати конституційне право дитини на здобуття освіти, зокрема статтю 53 головного закону України, яка гарантує дитині доступ до освітнього процесу. І якщо ми вже навіть говоримо про діловий одяг, який на мою думку для початкової школи точно не такий важливий як, наприклад для старшої школи, то тут Віталія Іванівна явно має подивитися в дзеркало, бо вона більше схожа на божевільного вахтера, ніж на директора столичної гімназії. Ну і так, питати з дітей за одяг після чергової нічної повітряної тривоги, це дико і тупо не людяно, бо в таких умовах, те, що вони ходять в школу, це вже чудово. Директорка Віталія Полякова називає себе психологом. У 2018 вона стала кандидатом психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії психодіагностики та науково-психологічної інформації, співпрацює з Інститутом психології імені Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України. Тут я сподіваюсь вони здогадаються припинити співпрацю з такою «науковицею». Уявіть, людина, яка називає себе психологом, посилає дитину з молодшої школи до батьків і не пускає в школу через шорти. Я до речі, ношу шорти круглий рік, а тут виявляється, що в школу б мене не пустили… Сподіваюсь Відділ освіти відреагує на цю неадекватну пані, прийме правильне рішення та звільнить її з роботи. Таким людям не варто працювати з дітьми. Авторитет завойовується не на фейс-контролі біля воріт школи.

Симороз Олег Олександрович

299,104 görüntüleme • 11 ay önce

Бюджет — це стратегія розвитку держави, реалізація та імплементація програми дій уряду, що обрахована в цифрах. Що ви маєте намір розвивати, коли уряд уже декілька років не подає до органу, якому він підконтрольний і підзвітний, програму дій? У позиціях поточного року уряд обдурив парламент і не врахував 500 мільярдів гривень на оборону. Бо вони думали, що війна закінчиться в серпні. Бюджет в умовах воєнного стану — це питання війни і миру. Армія — це пріоритет. Представники депутатів мали б бути на засіданні Ради нацбезпеки й оборони, що стосувалося затвердження військової частини державного бюджету. Хто з вас щось про це чув? Безумовно, що наші партнери є нашим пріоритетом. Президент Байден має першим почути від української влади плани перемоги і плани миру. А парламент? А народ? Коли українці заслужать право знати, в який спосіб ми будемо забезпечувати перемогу і мир? Суспільство заслужило на дорослу і чесну розмову замість знеболювального «канабісу» на телемарафоні. Суспільство заслужило чесну розмову. Уявіть собі, що Данія фінансує 18 САУ «Богдана», а Україна фінансує брехливий телемарафон. Фінансує за рахунок коштів, які вона видирає в солдатів, які недоотримують премії, недоотримують FPV-дрони. Лише вчора я завіз 80 нічних «Мавіків», а держава спромоглась на 50 за цілий минулий місяць. Це неприйнятно. Ми маємо повернути цей бюджет і розглядати бюджет Оборони і Перемоги!
3:04

Бюджет — це стратегія розвитку держави, реалізація та імплементація програми дій уряду, що обрахована в цифрах. Що ви маєте намір розвивати, коли уряд уже декілька років не подає до органу, якому він підконтрольний і підзвітний, програму дій? У позиціях поточного року уряд обдурив парламент і не врахував 500 мільярдів гривень на оборону. Бо вони думали, що війна закінчиться в серпні. Бюджет в умовах воєнного стану — це питання війни і миру. Армія — це пріоритет. Представники депутатів мали б бути на засіданні Ради нацбезпеки й оборони, що стосувалося затвердження військової частини державного бюджету. Хто з вас щось про це чув? Безумовно, що наші партнери є нашим пріоритетом. Президент Байден має першим почути від української влади плани перемоги і плани миру. А парламент? А народ? Коли українці заслужать право знати, в який спосіб ми будемо забезпечувати перемогу і мир? Суспільство заслужило на дорослу і чесну розмову замість знеболювального «канабісу» на телемарафоні. Суспільство заслужило чесну розмову. Уявіть собі, що Данія фінансує 18 САУ «Богдана», а Україна фінансує брехливий телемарафон. Фінансує за рахунок коштів, які вона видирає в солдатів, які недоотримують премії, недоотримують FPV-дрони. Лише вчора я завіз 80 нічних «Мавіків», а держава спромоглась на 50 за цілий минулий місяць. Це неприйнятно. Ми маємо повернути цей бюджет і розглядати бюджет Оборони і Перемоги!

Петро Порошенко

28,146 görüntüleme • 1 yıl önce

Вимушений реагувати, оскільки зараз масово поширюється неправдива інформація скандального колишнього футболіста київського «Динамо» Олександра Алієва, яка може нашкодити репутації моєї бригади. Олександра Алієва всі ми добре знаємо за низьким рівнем інтелекту та алкоголізмом. В перші дні повномасштабного вторгнення Алієв повідомив, що він добровольцем пішов до лав територіальної оборони Києва. Патрулював вулиці Оболоні й не брав участі в бойових діях. Але це не завадило йому в обхід бригади, напряму через командування Сил територіальної оборони отримати статус УБД… І от зараз Алієв вирішив крінжувати далі, в інтерв’ю Славі Дьоміну він заявив, що служить в 129-му батальйоні 112-ї бригади й він є військовослужбовцем. Мушу спростувати цю наглу брехню. Оскільки, я знаю цей батальйон нашої бригади, це героїчні хлопці, які в боях здобули собі імʼя, у них багато загиблих і я не буду спокійно дивитися як цей алкаш намагається спаплюжити їх імʼя. Олександр Алієв ніколи не проходив службу як військовослужбовець в 129-му батальйоні 112-ї бригади, як власне і в інших наших регулярних підрозділах. Він тусувався у ДФТГ № 35, яке підпорядковане нашій бригаді, але учасники цього формування не мають офіційного статусу військовослужбовців Збройних Сил України на відміну від наших регулярних батальйонів, власне як військові 129-го батальйону. Я думаю не треба пояснювати чим бойова бригада відрізняється від ДФТГ у 2025 році. Командування цього ДФТГ дозволило Алієву спокійно грати в футбольчік, відвідувати VIP-ложу стадіону «Динамо» та бухати в ресторанах, ну короче, усі «тяготи важкої армійської служби» в період воєнного стану. Алієв також брехав як він «потрапляв під кулі на Оболоні» та як він має «їхати визволяти Харківщину». Всі до речі, його фото з Донбасу зроблені в рамках «волонтерських поїздок», де він не мав жодних військових задач. У квітні 2023 року Алієв за рахунок примазування до ДФТГ проігнорував повістку від Оболонського ТЦК, власне він мав бути офіційно мобілізований до регулярних військ, але він підключив звʼязки і звісно нікуди не мобілізувався. Ну а в квітні цього року я думаю ви бачили як патрульна поліція клала цього «воїна» обличчям в асфальт за опір та ознаки алкогольного спʼяніння, до слова Алієв від проходження тесту на стан спʼяніння відмовився, що за українським законодавством автоматично визнає його винним. Ну ви розумієте, це така «служба в батальйоні», бухим на Гєліку… Ну і я б не писав цей допис навіть не дивлячись на відвертий звіздьож як він «льочік у танку горів», але… Але коли дружок трохи повірив у себе і розповідає, що він десь «служить», це вже межа враховуючи, що багато спортивних журналістів у своїх матеріалах ставили його в приклад іншим. І в першу чергу це неповага та приниження тих хлопців з тероборони, які місяцями сидять в окопах та віддають своє життя та здоров’я за таких як цей брехун. А взагалі не вперше чую історії як «елітка» зашарюється в тилових ДФТГ та мутить собі відстрочки від призову. Відкрию секрет пану Алієву, що служба в ресторанах не звільняє від мобілізації, ось така несправедливість… Палкий привіт ТЦК!
0:53

Вимушений реагувати, оскільки зараз масово поширюється неправдива інформація скандального колишнього футболіста київського «Динамо» Олександра Алієва, яка може нашкодити репутації моєї бригади. Олександра Алієва всі ми добре знаємо за низьким рівнем інтелекту та алкоголізмом. В перші дні повномасштабного вторгнення Алієв повідомив, що він добровольцем пішов до лав територіальної оборони Києва. Патрулював вулиці Оболоні й не брав участі в бойових діях. Але це не завадило йому в обхід бригади, напряму через командування Сил територіальної оборони отримати статус УБД… І от зараз Алієв вирішив крінжувати далі, в інтерв’ю Славі Дьоміну він заявив, що служить в 129-му батальйоні 112-ї бригади й він є військовослужбовцем. Мушу спростувати цю наглу брехню. Оскільки, я знаю цей батальйон нашої бригади, це героїчні хлопці, які в боях здобули собі імʼя, у них багато загиблих і я не буду спокійно дивитися як цей алкаш намагається спаплюжити їх імʼя. Олександр Алієв ніколи не проходив службу як військовослужбовець в 129-му батальйоні 112-ї бригади, як власне і в інших наших регулярних підрозділах. Він тусувався у ДФТГ № 35, яке підпорядковане нашій бригаді, але учасники цього формування не мають офіційного статусу військовослужбовців Збройних Сил України на відміну від наших регулярних батальйонів, власне як військові 129-го батальйону. Я думаю не треба пояснювати чим бойова бригада відрізняється від ДФТГ у 2025 році. Командування цього ДФТГ дозволило Алієву спокійно грати в футбольчік, відвідувати VIP-ложу стадіону «Динамо» та бухати в ресторанах, ну короче, усі «тяготи важкої армійської служби» в період воєнного стану. Алієв також брехав як він «потрапляв під кулі на Оболоні» та як він має «їхати визволяти Харківщину». Всі до речі, його фото з Донбасу зроблені в рамках «волонтерських поїздок», де він не мав жодних військових задач. У квітні 2023 року Алієв за рахунок примазування до ДФТГ проігнорував повістку від Оболонського ТЦК, власне він мав бути офіційно мобілізований до регулярних військ, але він підключив звʼязки і звісно нікуди не мобілізувався. Ну а в квітні цього року я думаю ви бачили як патрульна поліція клала цього «воїна» обличчям в асфальт за опір та ознаки алкогольного спʼяніння, до слова Алієв від проходження тесту на стан спʼяніння відмовився, що за українським законодавством автоматично визнає його винним. Ну ви розумієте, це така «служба в батальйоні», бухим на Гєліку… Ну і я б не писав цей допис навіть не дивлячись на відвертий звіздьож як він «льочік у танку горів», але… Але коли дружок трохи повірив у себе і розповідає, що він десь «служить», це вже межа враховуючи, що багато спортивних журналістів у своїх матеріалах ставили його в приклад іншим. І в першу чергу це неповага та приниження тих хлопців з тероборони, які місяцями сидять в окопах та віддають своє життя та здоров’я за таких як цей брехун. А взагалі не вперше чую історії як «елітка» зашарюється в тилових ДФТГ та мутить собі відстрочки від призову. Відкрию секрет пану Алієву, що служба в ресторанах не звільняє від мобілізації, ось така несправедливість… Палкий привіт ТЦК!

Симороз Олег Олександрович

99,664 görüntüleme • 1 yıl önce

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».
1:48

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Myroslav Oleshko

15,785 görüntüleme • 2 ay önce

Один відомий блогер, воїн сказав в інтервʼю, що FPV-шки від волонтерів на фронті більше не потрібні. Виявляється, що наша держава ВЖЕ забезпечила все військо. Тож вчора попросив військових та волонтерів відписати, чи доречно витрачати власні кошти на дрони, чи варто їх спрямувати на щось інше. Що ж… Отримав шквал повідомлень та звернень, що FPV-шки від держави можна чекати і два, і три місяці. Ну а те, що вони складаються з «гівна і палок», підтвердив і сам відомий військовий. Тож заяви заявами, а кількість запитів на FPV тільки зростає. Сьогодні тут 3200 дронів, їх насправді, 4000, але це замале приміщення, щоб показати всі, решта лежить в коробках 😅 Тут і нічні, і великі, і маленькі FPV, в кожному є плата ініціації, ну і, звісно, акумулятори до них. Також передаємо тепловізійні мавіки, звичайні мавіки і окопний РЕБ від вже ворожих FPV-шок… А щодо тих бригад, яким дрони вже не потрібні, то знайте, я ніколи не розділяв бригади на «наближені» до керівництва держави чи «ненаближені». І я не маю наміру миритися з тим, що у нас є воїни «двох сортів». Ми стоїмо на боці справедливості. Ми даємо тим, хто потребує найбільше. А за тих, хто їх не потребує, ми без жодної іронії вболіваємо. Маємо об’єднатися і розбити ворога! А далі — вже поговоримо.
3:04

Один відомий блогер, воїн сказав в інтервʼю, що FPV-шки від волонтерів на фронті більше не потрібні. Виявляється, що наша держава ВЖЕ забезпечила все військо. Тож вчора попросив військових та волонтерів відписати, чи доречно витрачати власні кошти на дрони, чи варто їх спрямувати на щось інше. Що ж… Отримав шквал повідомлень та звернень, що FPV-шки від держави можна чекати і два, і три місяці. Ну а те, що вони складаються з «гівна і палок», підтвердив і сам відомий військовий. Тож заяви заявами, а кількість запитів на FPV тільки зростає. Сьогодні тут 3200 дронів, їх насправді, 4000, але це замале приміщення, щоб показати всі, решта лежить в коробках 😅 Тут і нічні, і великі, і маленькі FPV, в кожному є плата ініціації, ну і, звісно, акумулятори до них. Також передаємо тепловізійні мавіки, звичайні мавіки і окопний РЕБ від вже ворожих FPV-шок… А щодо тих бригад, яким дрони вже не потрібні, то знайте, я ніколи не розділяв бригади на «наближені» до керівництва держави чи «ненаближені». І я не маю наміру миритися з тим, що у нас є воїни «двох сортів». Ми стоїмо на боці справедливості. Ми даємо тим, хто потребує найбільше. А за тих, хто їх не потребує, ми без жодної іронії вболіваємо. Маємо об’єднатися і розбити ворога! А далі — вже поговоримо.

Петро Порошенко

166,625 görüntüleme • 2 yıl önce

Поки в країні несеться щось незрозуміле, понад мільйон осіб тримають фронт та небо. Ця нарізка — 182 збиті безпілотники —десь чверть результату «Дронопаду» у червні. 90 військових частин. Сотні екіпажів від Чернігівщини і до Одещини щодня заступають на чергування по перехопленню російських бортів: розвідників, тактичних камікадзе та «Шахедів». Більшість збиттів це камікадзе: 138 «Молній», 30 «Ланцетів» та інші — я це значить, що вони вже летіли на визначені цілі і не досягли їх. Завдяки вашій підтримці та роботі сотень чоловіків та жінок — півтори сотні цілей не було вражено. А це чиїсь живі чоловік, сестра чи син. Долучайтеся до «Дронопаду» — нам є куди масштабуватися! 🔗
3:03

Поки в країні несеться щось незрозуміле, понад мільйон осіб тримають фронт та небо. Ця нарізка — 182 збиті безпілотники —десь чверть результату «Дронопаду» у червні. 90 військових частин. Сотні екіпажів від Чернігівщини і до Одещини щодня заступають на чергування по перехопленню російських бортів: розвідників, тактичних камікадзе та «Шахедів». Більшість збиттів це камікадзе: 138 «Молній», 30 «Ланцетів» та інші — я це значить, що вони вже летіли на визначені цілі і не досягли їх. Завдяки вашій підтримці та роботі сотень чоловіків та жінок — півтори сотні цілей не було вражено. А це чиїсь живі чоловік, сестра чи син. Долучайтеся до «Дронопаду» — нам є куди масштабуватися! 🔗

Т

61,580 görüntüleme • 1 yıl önce

Волонтери-шахраї, які збирають готівку в Києві, тепер використовують тітушок та продовжують дурити людей. Сьогодні з небайдужими громадянами ми навідалися до однієї з точок збору готівки шахраїської організації «Врятуй рідну країну», яку очолює Микола Осаула. Нічого хорошого я вам розказати не можу, мене як ветерана переповнюють емоції, бо за ці декілька годин, що ми були на місці, були погрози, насміхання з поранених військових та тітушки. Отже, Київ, вихід зі станції метро «Героїв Дніпра». Молодики по формі клянчать «донати на ЗСУ» готівкою у скриньку. По розмові з ними ми дізналися, що вони НЕ СЛУЖИЛИ і відповідно вони не мають жодного морального права вдягати мультикам. Далі ми дізнаємося, що вони працюють тут за ставку заробітної плати, яку виплачує фонд з грошей, які люди донатять на ЗСУ. Ну і враховуючи, що це готівка, то облікоувати її неможливо, саме тому шахраям так подобаються збори готівки. Далі частина грошей на карман, ну і на ЗСУ трохи, бо треба ж подяки у хлопців клянчити , бо бізнес має працювати. Схема тупа як двері. Далі приїхали рішали та тітушки. Один з них такий собі Карєн Мелькумов, він вирішив навіть мені погрожувати. Дуже цікавий персонаж, вів бізнес в окупованому Криму. Вів діяльність, яка буде дуже цікава СБУ, але про це згодом. Далі приїхали працівники Оболонського районного управління поліції міста Києва. Вони робили все, але не намагалися встановити шахраїв. Далі приїхав рішала, наш старий добрий «Дядя Вітя», потім підтягнувся його родич Коля Осаула, який окрім мурчання є ще директором цього фонду. З ним приїхали тітушки, тут не буду багато писати. Так, це тупе бидло, котре насміхалося з мого поранення та служби, розповідали мені, що форму можуть носити всі, а не тільки військові. Далі включається стадний інстинкт. Тітушня розуміє, що їх втричі більше і вони сильніші за дівчат, які були зі мною. Ну і далі максимальне мразотство, мені немає сенсу навіть це коментувати. Чи здивований я? Ні. Образило? А ви ображаєтесь на підколи ворога? Ну то отож.
0:15

Sensitive content

Волонтери-шахраї, які збирають готівку в Києві, тепер використовують тітушок та продовжують дурити людей. Сьогодні з небайдужими громадянами ми навідалися до однієї з точок збору готівки шахраїської організації «Врятуй рідну країну», яку очолює Микола Осаула. Нічого хорошого я вам розказати не можу, мене як ветерана переповнюють емоції, бо за ці декілька годин, що ми були на місці, були погрози, насміхання з поранених військових та тітушки. Отже, Київ, вихід зі станції метро «Героїв Дніпра». Молодики по формі клянчать «донати на ЗСУ» готівкою у скриньку. По розмові з ними ми дізналися, що вони НЕ СЛУЖИЛИ і відповідно вони не мають жодного морального права вдягати мультикам. Далі ми дізнаємося, що вони працюють тут за ставку заробітної плати, яку виплачує фонд з грошей, які люди донатять на ЗСУ. Ну і враховуючи, що це готівка, то облікоувати її неможливо, саме тому шахраям так подобаються збори готівки. Далі частина грошей на карман, ну і на ЗСУ трохи, бо треба ж подяки у хлопців клянчити , бо бізнес має працювати. Схема тупа як двері. Далі приїхали рішали та тітушки. Один з них такий собі Карєн Мелькумов, він вирішив навіть мені погрожувати. Дуже цікавий персонаж, вів бізнес в окупованому Криму. Вів діяльність, яка буде дуже цікава СБУ, але про це згодом. Далі приїхали працівники Оболонського районного управління поліції міста Києва. Вони робили все, але не намагалися встановити шахраїв. Далі приїхав рішала, наш старий добрий «Дядя Вітя», потім підтягнувся його родич Коля Осаула, який окрім мурчання є ще директором цього фонду. З ним приїхали тітушки, тут не буду багато писати. Так, це тупе бидло, котре насміхалося з мого поранення та служби, розповідали мені, що форму можуть носити всі, а не тільки військові. Далі включається стадний інстинкт. Тітушня розуміє, що їх втричі більше і вони сильніші за дівчат, які були зі мною. Ну і далі максимальне мразотство, мені немає сенсу навіть це коментувати. Чи здивований я? Ні. Образило? А ви ображаєтесь на підколи ворога? Ну то отож.

Симороз Олег Олександрович

1,337,261 görüntüleme • 2 yıl önce