Загрузка видео...

Не удалось загрузить видео

Возникла проблема при загрузке этого видео. Это может быть связано с временными проблемами сети или видео может быть недоступно.

На главную

🚘 У правильного пацана автівка працює на дизелі, щоб позаду був димовий чорний слід, бо цим ми впливаємо на клімат. Ми ж за глобальне потепління. Я вийшов на вулицю — промозгло і холодно, а нам потрібно потеплішання. В Поліссі мають рости ананаси, а не гриби. На Чернігівщині мають бути... show more

Breaking News

50,284 subscribers

24,098 просмотров • 8 месяцев назад •via X (Twitter)

Юмор Новости и политика

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

Комментарии: 0

Нет доступных комментариев

Здесь появятся комментарии из оригинального поста

Похожие видео

Федоров: З першого дня, як прийшли, ми запустили нову систему закупівель, основану на даних Раніше Генеральний штаб писав перелік компаній, у яких потрібно вироби купувати. Ми змінили систему, ми започаткували новий наказ, де ми говоримо, що потрібно обирати серед топ-компаній Топ-10 по рейтингу по е-балах, по Datachain і по замовленням на Brave1 Market – обираються по кожній категорії топ-10, і 80% дронів закуповується серед цих топів, щоб якість дронів покращити на фронті Бо сьогодні настільки багато мотлоху на фронт постачається, що потрібно було попрацювати над якістю. А 20% закуповується через тендери. Це був перший крок, і це змінило якість закупівель Другий крок – ми запустили відкриті тендери. Спершу купили 155-й дальнього калібру, і ми зекономили, уявіть собі... було, здається, п'ять компаній-переможців... ми знизили на кожному снаряді 1000 доларів. Це приклад, як працюють тендери Потім ми запустили тендер на "КримСтрайк", на 150-160 тисяч дронів. Подалося на цей тендер 59 компаній. Це наша конкурентна перевага. Здешевшання буде 20-30%. Ми більше 100 мільйонів доларів зекономили на тендері по артилерії Якщо ми говоримо, що в цьому році бюджет на дрони буде 20+ мільярдів доларів, то 20% економії – це великі гроші, які ми можемо інвестувати в щось інше І зрозуміло, що ми зупинили велику кількість контрактів, які напряму підписувалися з іноземцями українськими компаніями, про які я навіть не знав, коли прийшов А дізнався, знаєте як? Я приїжджаю в країну, кажу: Так, любий міністр, ми не купуємо більше короткий 155-й, не давайте гроші на ремонти "Леопардів", не робіть те, не робіть те... Приїжджаю в Україну, а в мене розривається телефон: Ви нам контракт зламали! У нас вже був давно підписаний рамковий контракт, компанія така, компанія така... будь ласка, скажіть, нехай вони заплатять за контракт, ми виконаємо його І ми поступаємо дуже погано як держава, що ми про це не знали, і що ламаємо бізнес-стратегію компаній. Але з іншого боку, якщо у нас зараз профіцит короткого 155-го на фронті, як я морально можу сказати: Давайте цій компанії дозволимо ще продати державі 155-й"? І тоді доводиться приймати рішення: тільки дальній. Контракти зупиняються, партнери перекладають гроші на дальні контракти

Федоров: З першого дня, як прийшли, ми запустили нову систему закупівель, основану на даних Раніше Генеральний штаб писав перелік компаній, у яких потрібно вироби купувати. Ми змінили систему, ми започаткували новий наказ, де ми говоримо, що потрібно обирати серед топ-компаній Топ-10 по рейтингу по е-балах, по Datachain і по замовленням на Brave1 Market – обираються по кожній категорії топ-10, і 80% дронів закуповується серед цих топів, щоб якість дронів покращити на фронті Бо сьогодні настільки багато мотлоху на фронт постачається, що потрібно було попрацювати над якістю. А 20% закуповується через тендери. Це був перший крок, і це змінило якість закупівель Другий крок – ми запустили відкриті тендери. Спершу купили 155-й дальнього калібру, і ми зекономили, уявіть собі... було, здається, п'ять компаній-переможців... ми знизили на кожному снаряді 1000 доларів. Це приклад, як працюють тендери Потім ми запустили тендер на "КримСтрайк", на 150-160 тисяч дронів. Подалося на цей тендер 59 компаній. Це наша конкурентна перевага. Здешевшання буде 20-30%. Ми більше 100 мільйонів доларів зекономили на тендері по артилерії Якщо ми говоримо, що в цьому році бюджет на дрони буде 20+ мільярдів доларів, то 20% економії – це великі гроші, які ми можемо інвестувати в щось інше І зрозуміло, що ми зупинили велику кількість контрактів, які напряму підписувалися з іноземцями українськими компаніями, про які я навіть не знав, коли прийшов А дізнався, знаєте як? Я приїжджаю в країну, кажу: Так, любий міністр, ми не купуємо більше короткий 155-й, не давайте гроші на ремонти "Леопардів", не робіть те, не робіть те... Приїжджаю в Україну, а в мене розривається телефон: Ви нам контракт зламали! У нас вже був давно підписаний рамковий контракт, компанія така, компанія така... будь ласка, скажіть, нехай вони заплатять за контракт, ми виконаємо його І ми поступаємо дуже погано як держава, що ми про це не знали, і що ламаємо бізнес-стратегію компаній. Але з іншого боку, якщо у нас зараз профіцит короткого 155-го на фронті, як я морально можу сказати: Давайте цій компанії дозволимо ще продати державі 155-й"? І тоді доводиться приймати рішення: тільки дальній. Контракти зупиняються, партнери перекладають гроші на дальні контракти

Останній Капіталіст

14,688 просмотров • 1 месяц назад

Дівчина емоційно про мітинг у Вінниці: “В Україні з’явилися внутрішні окупанти – і ми маємо повстати!” Дівчина заявила, що підтримує такі акції і вважає, що вони мають проходити по всій Україні. “В країні з’явилися внутрішні окупанти, і про це мовчать інші, бо їх залякали. Я шокована, що поліція приїхала не захищати наших хлопців, яких побили та викрали з ТЦК, а навпаки…” Вона закликала українців масово повстати, щоб це побачила Європа і США. Її слова – це крик душі, який неможливо не почути. ⚡ А ти готовий вийти на вулицю і підтримати цю дівчину?

Дівчина емоційно про мітинг у Вінниці: “В Україні з’явилися внутрішні окупанти – і ми маємо повстати!” Дівчина заявила, що підтримує такі акції і вважає, що вони мають проходити по всій Україні. “В країні з’явилися внутрішні окупанти, і про це мовчать інші, бо їх залякали. Я шокована, що поліція приїхала не захищати наших хлопців, яких побили та викрали з ТЦК, а навпаки…” Вона закликала українців масово повстати, щоб це побачила Європа і США. Її слова – це крик душі, який неможливо не почути. ⚡ А ти готовий вийти на вулицю і підтримати цю дівчину?

Актуальна Правда

28,318 просмотров • 1 год назад

Що відчуває кожен з вас, коли чує або вимовляє Збройні Сили України? Правильно — гордість. Бо це — найсильніший і найвідоміший у світі український бренд! Гордість — бо пам’ятаємо, як проходила випробування перша українська далекобійна ракета. Потім — ця ракета втопила «Москву». Гордість — бо бачимо, як Збройні Сили стримують навалу, якої боявся або може і зараз боїться весь світ. Партнери давали нам тиждень. Орки — взагалі три дні. А скоро піде третій рік, як ми тримаємося. І маємо перемогти. Гордість — бо знаємо про результати роботи розвідників, десантури, ССО, артилеристів, танкістів, піхоти, пілотів. Всіх. Гордість — коли приїжджаємо на Схід і Південь, бачимо втомлені обличчя воїнів. Чуємо від них, що техніка, яку ми привозимо, рятує життя і додає позитиву військовим. Гордість — коли називаємо друзями і побратимами понад дві тисячі членів нашої команди, які пішли на фронт в перші ж дні війни добровольцями. Біль та горе — бо втратили 74 наших партійців. Більшість з них — це мої та наші близькі люди… Ми відчуваємо біль за кожного із наших загиблих співвітчизників, військових і цивільних. Втрати великі. Але армія наша сильна. І спираючись на нашу беззастережну підтримку, на підтримку всього українського народу, а може і світу, вона переможе. Не дарма у нас День захисника України збігається з Покровою. А тепер, після переходу нашої Церкви з російського на людський календар, День Збройних Сил припадає на Миколая. А може Миколай — на День Збройних Сил. Через Миколая наша команда передала багато «іграшок» військовим: мавіки, фпвішки, бронетехніку, РЕБ, колеса, Посейдони. І водночас — відправила цукерки дітям. Хто виробник — я вам не скажу, рекламувати не буду) Як віруюча людина прошу Миколая Чудотворця молити Бога за нас. Але українці здавна кажуть: «Віра без діл — мертва». І ми не просто віримо у ЗСУ, але усім, чим можемо, їм допомагаємо. Всі разом. Бо ми — українці! Нація, яку знає і якою захоплюється зараз весь світ. Вітаю усіх зі святами!

Що відчуває кожен з вас, коли чує або вимовляє Збройні Сили України? Правильно — гордість. Бо це — найсильніший і найвідоміший у світі український бренд! Гордість — бо пам’ятаємо, як проходила випробування перша українська далекобійна ракета. Потім — ця ракета втопила «Москву». Гордість — бо бачимо, як Збройні Сили стримують навалу, якої боявся або може і зараз боїться весь світ. Партнери давали нам тиждень. Орки — взагалі три дні. А скоро піде третій рік, як ми тримаємося. І маємо перемогти. Гордість — бо знаємо про результати роботи розвідників, десантури, ССО, артилеристів, танкістів, піхоти, пілотів. Всіх. Гордість — коли приїжджаємо на Схід і Південь, бачимо втомлені обличчя воїнів. Чуємо від них, що техніка, яку ми привозимо, рятує життя і додає позитиву військовим. Гордість — коли називаємо друзями і побратимами понад дві тисячі членів нашої команди, які пішли на фронт в перші ж дні війни добровольцями. Біль та горе — бо втратили 74 наших партійців. Більшість з них — це мої та наші близькі люди… Ми відчуваємо біль за кожного із наших загиблих співвітчизників, військових і цивільних. Втрати великі. Але армія наша сильна. І спираючись на нашу беззастережну підтримку, на підтримку всього українського народу, а може і світу, вона переможе. Не дарма у нас День захисника України збігається з Покровою. А тепер, після переходу нашої Церкви з російського на людський календар, День Збройних Сил припадає на Миколая. А може Миколай — на День Збройних Сил. Через Миколая наша команда передала багато «іграшок» військовим: мавіки, фпвішки, бронетехніку, РЕБ, колеса, Посейдони. І водночас — відправила цукерки дітям. Хто виробник — я вам не скажу, рекламувати не буду) Як віруюча людина прошу Миколая Чудотворця молити Бога за нас. Але українці здавна кажуть: «Віра без діл — мертва». І ми не просто віримо у ЗСУ, але усім, чим можемо, їм допомагаємо. Всі разом. Бо ми — українці! Нація, яку знає і якою захоплюється зараз весь світ. Вітаю усіх зі святами!

Петро Порошенко

26,989 просмотров • 2 лет назад

Ми викрили схему, де Киівпастранс відмив 32 мільйони на закупівлі… моторного масла 😳 Якшо можна вкрасти навіть на маслі - вкрадуть. За божевіллям з тиском на НАБУ у кабінетах думали, що у нас не буде часу перевіряти, куди йдуть наші з вами гроші. Але є ж ще ночі 😉 📍1. Ми перевірили договори постачання оливи марок Тексако та Пріста в договорах на понад 83 мільйони, із них 32,6 мільйони (39%) – завищення. 📍2. І це ми порівняли лише з роздрібними цінами. При оптових - завищення буде більше. 📍3. Ми знайшли постачальників і написали щодо актуальності цін, нібито «готуємо пропозицію для державного підприємства на тендер». Ось це ми отримали у відповідь: «Ми працюємо з тими, кому ви питаєте. Ці всі оливи ми поставляємо напряму клієнту». Лише забули додати, що постачають це за вищими цінами на 14-55% у договорах, ніж можна купити на їх сайті вроздріб. ХТО міг наживатися на цьому? На приклад, сімʼя такого собі Руслана Кандибора, директора департаменту транспорту. Сімʼя Кандибора за останні 4 роки обросла майном щонайменше на 20 млн грн: 1️⃣ на тещі – квартира в елітному ЖК Рибальський в центрі Києва за 6,5 мільйонів 🆕 на сину – 2 га землі у хлібному місці під Львовом за 11 мільйонів, де поруч Епіцентр 3️⃣ на сину - електрокросовер за 1 мільйон та колекційний ретро-опель 4️⃣ на себе Кандибор оформив лише Mercedes GLC та мотоцикл Сузукі за втричі занижченою вартістю 5️⃣ а ще у 2023 та 2024 Кандибор дарує 1,8 та 1,9 мільйонів невідомим особам, маючи менший офіційний дохід на двох із дружиною, ніж ці. подарунки ❗️Нам стало відомо, що за домовленістю з Кличком його звільнили пару днів тому за..згодою сторін… 😁 через його недбалість і відповідно руйнування тунелю метро між станціями метро Деміївська та Либідська. Лише ось ніхто до сьогодні не знав усього того, про що зараз пишу. То тепер, сподіваюсь, що в НАБУ відкриють корупційну кримінальну справу. 📍Сьогодні ми надсилаємо ці матеріали в НАБУ та НАЗК – для підозр та конфіскації незаконно набутого майна. Бо ми в Межі проти, коли за злочини і корупцію лише звільняють і залишають все незаконнн майно, як придане. Вимагаємо аби чиновники, які обростають майном без доходів на це, відповіли за усе не звільненням а покаранням по закону

Ми викрили схему, де Киівпастранс відмив 32 мільйони на закупівлі… моторного масла 😳 Якшо можна вкрасти навіть на маслі - вкрадуть. За божевіллям з тиском на НАБУ у кабінетах думали, що у нас не буде часу перевіряти, куди йдуть наші з вами гроші. Але є ж ще ночі 😉 📍1. Ми перевірили договори постачання оливи марок Тексако та Пріста в договорах на понад 83 мільйони, із них 32,6 мільйони (39%) – завищення. 📍2. І це ми порівняли лише з роздрібними цінами. При оптових - завищення буде більше. 📍3. Ми знайшли постачальників і написали щодо актуальності цін, нібито «готуємо пропозицію для державного підприємства на тендер». Ось це ми отримали у відповідь: «Ми працюємо з тими, кому ви питаєте. Ці всі оливи ми поставляємо напряму клієнту». Лише забули додати, що постачають це за вищими цінами на 14-55% у договорах, ніж можна купити на їх сайті вроздріб. ХТО міг наживатися на цьому? На приклад, сімʼя такого собі Руслана Кандибора, директора департаменту транспорту. Сімʼя Кандибора за останні 4 роки обросла майном щонайменше на 20 млн грн: 1️⃣ на тещі – квартира в елітному ЖК Рибальський в центрі Києва за 6,5 мільйонів 🆕 на сину – 2 га землі у хлібному місці під Львовом за 11 мільйонів, де поруч Епіцентр 3️⃣ на сину - електрокросовер за 1 мільйон та колекційний ретро-опель 4️⃣ на себе Кандибор оформив лише Mercedes GLC та мотоцикл Сузукі за втричі занижченою вартістю 5️⃣ а ще у 2023 та 2024 Кандибор дарує 1,8 та 1,9 мільйонів невідомим особам, маючи менший офіційний дохід на двох із дружиною, ніж ці. подарунки ❗️Нам стало відомо, що за домовленістю з Кличком його звільнили пару днів тому за..згодою сторін… 😁 через його недбалість і відповідно руйнування тунелю метро між станціями метро Деміївська та Либідська. Лише ось ніхто до сьогодні не знав усього того, про що зараз пишу. То тепер, сподіваюсь, що в НАБУ відкриють корупційну кримінальну справу. 📍Сьогодні ми надсилаємо ці матеріали в НАБУ та НАЗК – для підозр та конфіскації незаконно набутого майна. Бо ми в Межі проти, коли за злочини і корупцію лише звільняють і залишають все незаконнн майно, як придане. Вимагаємо аби чиновники, які обростають майном без доходів на це, відповіли за усе не звільненням а покаранням по закону

Martina Boguslavets

34,941 просмотров • 11 месяцев назад

У мене є лише одне питання: чому поляки не хочуть говорити про власні злочини, зокрема про те, як на Волині було знищено 20 000 українців? Вони уникають розмови про повну історію — від 1920-х до 1947 року, коли проводилися полонізація, пацифікація, вбивства полонених, концтабори для українців, вбивство дітей та жінок на Волині, переселення й позбавлення майна, а також операція «Вісла». Це тривало майже сорок років. Чому вони викреслили ці 40 років зі своєї історії? Ведуча (Агнешка Гоздира): «Останнім часом я спілкувалася з багатьма експертами, і ви робите саме те, що я від них чула, і що я вважаю взагалі непотрібним. Тобто: досить уже цього занурення в чутливість українців, які, мовляв, бачать Бандеру інакше, ніж ми, які мусять те, мусять се... Мусять, воюють, ми це цінуємо, поважаємо. Натомість ми перебуваємо в Польщі й хотіли б, щоб розуміли і нас. Перестаньмо бути такими, знаєте, надмірно емпатичними». Гість (С. Цьвік): «Звісно, але я розумію, розумію, що далеко не всім сподобається те, що я скажу, бо я не буду говорити те, що дехто хотів би почути, а говоритиму правду. А правда полягає в тому, що ми вважаємо себе кращими за українців. Так, ми вважаємо українців гіршими... через призму геноциду та етнічних чисток на Волині, де Бандери тоді навіть не було...» Ведуча: «Я не знаю, який висновок із вашої заяви, бо я також не до кінця розумію, про що йдеться, коли ви кажете, що "ми вважаємо себе кращими за українців". У якому сенсі? У якому сенсі ми вважаємо себе кращими?» Гість: «У тому сенсі, що ми можемо вирішувати за них. Що саме ми можемо...» Ведуча: «Ні, тому що ми не хочемо вирішувати за них у їхніх інших справах. Ми лише хочемо, щоб у них на пам'ятниках не стояли люди, які найжорстокішим чином винищували поляків. Ось чого ми хочемо. Хіба це забагато?» Гість: «Вони, мабуть, хотіли б, щоб на наших пам'ятниках не з'являлися...» Ведуча: «Але історична правда одна...»

У мене є лише одне питання: чому поляки не хочуть говорити про власні злочини, зокрема про те, як на Волині було знищено 20 000 українців? Вони уникають розмови про повну історію — від 1920-х до 1947 року, коли проводилися полонізація, пацифікація, вбивства полонених, концтабори для українців, вбивство дітей та жінок на Волині, переселення й позбавлення майна, а також операція «Вісла». Це тривало майже сорок років. Чому вони викреслили ці 40 років зі своєї історії? Ведуча (Агнешка Гоздира): «Останнім часом я спілкувалася з багатьма експертами, і ви робите саме те, що я від них чула, і що я вважаю взагалі непотрібним. Тобто: досить уже цього занурення в чутливість українців, які, мовляв, бачать Бандеру інакше, ніж ми, які мусять те, мусять се... Мусять, воюють, ми це цінуємо, поважаємо. Натомість ми перебуваємо в Польщі й хотіли б, щоб розуміли і нас. Перестаньмо бути такими, знаєте, надмірно емпатичними». Гість (С. Цьвік): «Звісно, але я розумію, розумію, що далеко не всім сподобається те, що я скажу, бо я не буду говорити те, що дехто хотів би почути, а говоритиму правду. А правда полягає в тому, що ми вважаємо себе кращими за українців. Так, ми вважаємо українців гіршими... через призму геноциду та етнічних чисток на Волині, де Бандери тоді навіть не було...» Ведуча: «Я не знаю, який висновок із вашої заяви, бо я також не до кінця розумію, про що йдеться, коли ви кажете, що "ми вважаємо себе кращими за українців". У якому сенсі? У якому сенсі ми вважаємо себе кращими?» Гість: «У тому сенсі, що ми можемо вирішувати за них. Що саме ми можемо...» Ведуча: «Ні, тому що ми не хочемо вирішувати за них у їхніх інших справах. Ми лише хочемо, щоб у них на пам'ятниках не стояли люди, які найжорстокішим чином винищували поляків. Ось чого ми хочемо. Хіба це забагато?» Гість: «Вони, мабуть, хотіли б, щоб на наших пам'ятниках не з'являлися...» Ведуча: «Але історична правда одна...»

Petrenko AndryiⒸ (Ukraine)

15,827 просмотров • 2 месяцев назад

34 роки тому ми відновили свою Незалежність. За неї боролися десятки поколінь. Тисячу років ми йшли до неї. І того дня, 24 серпня 1991-го, ми отримали шанс. Не всі тоді розуміли, наскільки це важливо. Для когось — вихідний, сцена на Майдані, пісні й вірші. Але саме тоді розпочалася нова історія України. 2004-го був перший іспит. І ми його склали. 2014-го — другий. І тоді вся країна встала разом, щоб відстояти Гідність і Незалежність. А сьогодні ми проходимо третій. І цього разу ніякого перескладання не буде. Ми платимо дуже високу ціну. За право говорити власною мовою. За право жити у власному домі. За право бути собою. Ми вже зробили кроки, які здавалися неможливими. Але найтяжчий шлях ще попереду. І пройти його ми мусимо — за тих, хто не повернувся з бою. Нам потрібно зберегти все, що робило нас сильними: Рішучість Помаранчевої революції. Гідність Майдану. Безстрашність воїнів 2014-го. І Незалежність, яку ми відстояли 24 лютого. Наше завтра будується сьогодні. Його основи — сильна Армія. Рідна Мова. Віра в Господа і в себе. Європейський Союз і НАТО. Мрію, щоб за кілька років ми говорили не про типи ракет і шахедів, що літають над нашим українськими містами. А про цивільні лоукости, які так само як і 2017 року нарешті полетять до Відня на філіжанку кави. Щоб проблеми Європейського Союзу стали й нашими й ми разом вирішували їх. Щоб нарешті в усіх українських хатах, в усіх квартирах пролунало: «Мамо, я вдома». З Днем Незалежності! Слава Україні!

34 роки тому ми відновили свою Незалежність. За неї боролися десятки поколінь. Тисячу років ми йшли до неї. І того дня, 24 серпня 1991-го, ми отримали шанс. Не всі тоді розуміли, наскільки це важливо. Для когось — вихідний, сцена на Майдані, пісні й вірші. Але саме тоді розпочалася нова історія України. 2004-го був перший іспит. І ми його склали. 2014-го — другий. І тоді вся країна встала разом, щоб відстояти Гідність і Незалежність. А сьогодні ми проходимо третій. І цього разу ніякого перескладання не буде. Ми платимо дуже високу ціну. За право говорити власною мовою. За право жити у власному домі. За право бути собою. Ми вже зробили кроки, які здавалися неможливими. Але найтяжчий шлях ще попереду. І пройти його ми мусимо — за тих, хто не повернувся з бою. Нам потрібно зберегти все, що робило нас сильними: Рішучість Помаранчевої революції. Гідність Майдану. Безстрашність воїнів 2014-го. І Незалежність, яку ми відстояли 24 лютого. Наше завтра будується сьогодні. Його основи — сильна Армія. Рідна Мова. Віра в Господа і в себе. Європейський Союз і НАТО. Мрію, щоб за кілька років ми говорили не про типи ракет і шахедів, що літають над нашим українськими містами. А про цивільні лоукости, які так само як і 2017 року нарешті полетять до Відня на філіжанку кави. Щоб проблеми Європейського Союзу стали й нашими й ми разом вирішували їх. Щоб нарешті в усіх українських хатах, в усіх квартирах пролунало: «Мамо, я вдома». З Днем Незалежності! Слава Україні!

Петро Порошенко

23,761 просмотров • 1 год назад

Сьогодні у Верховній Раді обговорюється не проста угода. Це тест на зрілість влади та її спроможність укладати стратегічні союзи відповідально, прозоро, з повагою до національного інтересу і до партнерів. Мова йде точно не про копалини. Йдеться про довіру — довіру Сполучених Штатів Америки. Держави, яка надає нам зброю, санкції та дипломатичний щит. Вже пʼять місяців, як цю довіру поставлено під загрозу. Недбало, по-дилетантськи, похапцем. Бо перемови провели так, ніби обмінювали не ресурси на безпеку, а суверенітет — на ресурси. Влада це розуміє, тому президента в залі Верховної Ради сьогодні немає. І тому не він подав цю угоду. На ратифікацію винесено документ не з високими державницькими візіями, а продукт пʼяти-шести знаменитих менеджерів, яких ніхто не знає. Та які так і не спромоглися навіть пояснити ні народу України, ні «Європейській Солідарності», що ми взагалі підписали. Не буває стратегічного партнерства без стратегічної поваги. Не буває прозорості, якщо існують таємничі додатки. Додатки та таємниці від парламенту, від народу, що воює, та від суспільства, яке одинадцять років захищає суверенітет. Народ запитує: «Де в угоді слова про безпеку? Коли буде припинення війни? Коли буде мир? Чи хоча б перемир’я?» Хочу нагадати, що останні півроку ми в «Європейській Солідарності» постійно говорили про стратегічну важливість партнерства зі США, без якого не буде ані перемоги, ані миру. Не ми пропонували надра в обмін на безпеку в «плані перемоги» президента Зеленського. І не «ЄС» розганяла антиамериканську істерію, щоб здобути два міфічних відсотки рейтингу. Ми весь час били на сполох і казали, що це дорога до катастрофи. І не треба перекладати з хворої голови на здорову замість вибачитися і залучити всіх, об’єднавши для роботи на український інтерес. Ми — за чесну угоду. Для цього ми пропонуємо: два читання — як того вимагає Регламент. Перше — вже зараз. А друге — після того, як будуть внесені ключові принципи. Або проголосувати їх в нашій заяві до ратифікації зараз: це — посилання на українсько-американську угоду про гарантії безпеки. З Кримською декларацією, яку я ініціював з президентом Трампом. З нормою про спрямування частини прибутків на американську військову допомогу для ЗСУ вже. І, звісно, висновок Конституційного Суду — бо правова чистота ратифікації є умовою її легітимності в очах українців та наших партнерів. Маємо діяти професійно і патріотично. Бо лише так можна повернути довіру. І лише з довірою — виграти в росії.

Сьогодні у Верховній Раді обговорюється не проста угода. Це тест на зрілість влади та її спроможність укладати стратегічні союзи відповідально, прозоро, з повагою до національного інтересу і до партнерів. Мова йде точно не про копалини. Йдеться про довіру — довіру Сполучених Штатів Америки. Держави, яка надає нам зброю, санкції та дипломатичний щит. Вже пʼять місяців, як цю довіру поставлено під загрозу. Недбало, по-дилетантськи, похапцем. Бо перемови провели так, ніби обмінювали не ресурси на безпеку, а суверенітет — на ресурси. Влада це розуміє, тому президента в залі Верховної Ради сьогодні немає. І тому не він подав цю угоду. На ратифікацію винесено документ не з високими державницькими візіями, а продукт пʼяти-шести знаменитих менеджерів, яких ніхто не знає. Та які так і не спромоглися навіть пояснити ні народу України, ні «Європейській Солідарності», що ми взагалі підписали. Не буває стратегічного партнерства без стратегічної поваги. Не буває прозорості, якщо існують таємничі додатки. Додатки та таємниці від парламенту, від народу, що воює, та від суспільства, яке одинадцять років захищає суверенітет. Народ запитує: «Де в угоді слова про безпеку? Коли буде припинення війни? Коли буде мир? Чи хоча б перемир’я?» Хочу нагадати, що останні півроку ми в «Європейській Солідарності» постійно говорили про стратегічну важливість партнерства зі США, без якого не буде ані перемоги, ані миру. Не ми пропонували надра в обмін на безпеку в «плані перемоги» президента Зеленського. І не «ЄС» розганяла антиамериканську істерію, щоб здобути два міфічних відсотки рейтингу. Ми весь час били на сполох і казали, що це дорога до катастрофи. І не треба перекладати з хворої голови на здорову замість вибачитися і залучити всіх, об’єднавши для роботи на український інтерес. Ми — за чесну угоду. Для цього ми пропонуємо: два читання — як того вимагає Регламент. Перше — вже зараз. А друге — після того, як будуть внесені ключові принципи. Або проголосувати їх в нашій заяві до ратифікації зараз: це — посилання на українсько-американську угоду про гарантії безпеки. З Кримською декларацією, яку я ініціював з президентом Трампом. З нормою про спрямування частини прибутків на американську військову допомогу для ЗСУ вже. І, звісно, висновок Конституційного Суду — бо правова чистота ратифікації є умовою її легітимності в очах українців та наших партнерів. Маємо діяти професійно і патріотично. Бо лише так можна повернути довіру. І лише з довірою — виграти в росії.

Петро Порошенко

18,114 просмотров • 1 год назад

На жаль, обговорення проєкту ухвалення бюджету свідчить про повну неадекватність дій Верховної Ради. Коли всі українці починають свій ранок з deepstate-map, бачачи, що здаються чергові села, ви намагаєтеся протягнути зарплату прокурорів і 400 тисяч гривень зарплати оцієї «фантастичної» позиції, яка на сьогодні принижує державу. Ви забираєте ці гроші в армії, ви забираєте ці гроші у тих, хто в окопах. Ви забираєте ці гроші виплатами прокурорам-«інвалідам», БЕБам, яким ви підвищуєте зарплату на 70%. І не вірте, будь ласка, коли вам кажуть, що це гроші партнерів. Бо запозичення через ОВДП — і є головне фінансування, вони беруть у борг у держави для того, щоб купувати прокурорів, купувати звіти рахункової палати і фінансувати силовиків. Можна скільки завгодно тиснути на місцеві ради, щоб вони голосували за підтримку «плану перемоги», але цей документ свідчить, що це бюджет плану капітуляції. Росія, яка підвищила воєнні видатки на 36%, сьогодні вже всемеро перевищує фінансування Збройних сил України. І вони збираються це робити у 25-му, у 26-му роках. А з цим бюджетом ви тиснете і примушуєте Збройні Сили України бути без боєприпасів, без забезпечення. Я хочу твердо сказати, що мені соромно дивитися в скляні очі окремих депутатів. Це було у 21-му році, коли я з цієї трибуни казав: «Дайте 60 мільярдів Збройним Силам». Це було у 23-му році, коли ми з цієї трибуни казали: «Дайте гроші на фортифікацію, будуючи другу лінію оборони біля Мар'їнки, Авдіївки, Вугледара». Тоді ви казали: «Ні, бо ми наступаємо». Сьогодні, коли ми кажемо, забезпечте Збройні сили пакетом Save Soldier. У кожного воїна має бути не тільки бронежилет кевларовий і шолом, а й те, що зараз потрібно на фронті. FPV, Mavic, РЕБи, засоби протидії технічній розвідці, необхідні запасні частини, які, на жаль, парламент забрав як ПДФО, який мав іти на рахунки бригад. Створіть спеціальний фонд військовим, не підвищуйте податки найманим працівникам, заветуте цей закон і, врешті-решт, будуйте план перемоги.

На жаль, обговорення проєкту ухвалення бюджету свідчить про повну неадекватність дій Верховної Ради. Коли всі українці починають свій ранок з deepstate-map, бачачи, що здаються чергові села, ви намагаєтеся протягнути зарплату прокурорів і 400 тисяч гривень зарплати оцієї «фантастичної» позиції, яка на сьогодні принижує державу. Ви забираєте ці гроші в армії, ви забираєте ці гроші у тих, хто в окопах. Ви забираєте ці гроші виплатами прокурорам-«інвалідам», БЕБам, яким ви підвищуєте зарплату на 70%. І не вірте, будь ласка, коли вам кажуть, що це гроші партнерів. Бо запозичення через ОВДП — і є головне фінансування, вони беруть у борг у держави для того, щоб купувати прокурорів, купувати звіти рахункової палати і фінансувати силовиків. Можна скільки завгодно тиснути на місцеві ради, щоб вони голосували за підтримку «плану перемоги», але цей документ свідчить, що це бюджет плану капітуляції. Росія, яка підвищила воєнні видатки на 36%, сьогодні вже всемеро перевищує фінансування Збройних сил України. І вони збираються це робити у 25-му, у 26-му роках. А з цим бюджетом ви тиснете і примушуєте Збройні Сили України бути без боєприпасів, без забезпечення. Я хочу твердо сказати, що мені соромно дивитися в скляні очі окремих депутатів. Це було у 21-му році, коли я з цієї трибуни казав: «Дайте 60 мільярдів Збройним Силам». Це було у 23-му році, коли ми з цієї трибуни казали: «Дайте гроші на фортифікацію, будуючи другу лінію оборони біля Мар'їнки, Авдіївки, Вугледара». Тоді ви казали: «Ні, бо ми наступаємо». Сьогодні, коли ми кажемо, забезпечте Збройні сили пакетом Save Soldier. У кожного воїна має бути не тільки бронежилет кевларовий і шолом, а й те, що зараз потрібно на фронті. FPV, Mavic, РЕБи, засоби протидії технічній розвідці, необхідні запасні частини, які, на жаль, парламент забрав як ПДФО, який мав іти на рахунки бригад. Створіть спеціальний фонд військовим, не підвищуйте податки найманим працівникам, заветуте цей закон і, врешті-решт, будуйте план перемоги.

Петро Порошенко

59,862 просмотров • 1 год назад

Якщо на початку війни усі в Європі казали «конфлікт в Україні», згодом — «війна в Україні», потім — «російська агресія проти України», то зараз це «російська агресія проти Європи». Російські безпілотники в повітряному просторі країн Балтії та Польщі допомогли відкрити очі всім європейським націям. Європа більше не має жодних ілюзій. Про це говорили під час Міжнародної безпекової конференції у шведському Вісбі, куди завітав на запрошення, на шляху до Парламентської асамблеї НАТО. Наші головні висновки: не довіряти путіну, не боятись путіна та завжди бути готовими до атак. У 2014 та 2022 ми двічі здивували світ. Нині ніхто не сумнівається в тому, що Україна вистоїть. Але тепер ми маємо разом працювати над тим, щоб вистояла і Україна, і Європа. Ми будемо раді поділитися знаннями, які засвоїли. Існують три нагальні уроки для Європи. Перший: підготовка має бути реальною, а не на папері. Другий: економічна стійкість — це безпека. Європейську економіку слід перевести на військові рейки. Третій: соціальна та політична стійкість є вирішальними. Ми повинні створити потужності для негайного виробництва найсучасніших дронів та виробляти їх зараз для України. А в майбутньому виробляти їх для об’єднаних європейських збройних сил. Разом із тим маємо виробляти ракети далекого радіуса дії, які будуть здатні у відповідь на російську агресію знищити російську енергетичну та нафтопереробну інфраструктуру. Без них росія не зможе вижити. В такій ситуації, я переконаний, Україна та Європа здатні захистити себе, незалежно від влади у Вашингтоні чи москві. Існує термін «позика на реконструкцію». Якщо так і далі триватиме, нічого буде відновлювати. Має бути позика на оборону. Ми не повинні гаяти час, а вже завтра розпочати використання російських заморожених активів. Час грає на путіна. Не на Україну і не на Європу. Суверенна, демократична, європейська Україна — це не лише в наших інтересах. В інтересах усієї Європи мати стабільну безпекову ситуацію на континенті. Тому нам потрібні два блоки гарантій безпеки. По-перше, це оборонна промисловість та спільне виробництво зброї з використанням українського досвіду. Ми не можемо дозволити собі програти битву за технології ні росії, ні Китаю. Ми повинні бути лідерами. По-друге, Європа має бути рішучіша щодо санкцій. Зупинити весь російський експорт нафти можливо, і це наша мета — зупинити здатність путіна фінансувати війну. Найнебезпечніший удар кремля сьогодні — не військовий. Найнебезпечніший — політичний. Мета — розколоти Європу, послабити ЄС, послабити НАТО і привести до влади популістів та ізоляціоністів. Розділіть нас, і ми програємо. Саме тут європейська та трансатлантична єдність є життєво важливою. Наш найбільший щит — це єдність. Наша головна умова — демократія. Якщо ми будемо тримати і щит, і меч у єдності, жоден ворог не зможе зламати Україну та Європу.

Якщо на початку війни усі в Європі казали «конфлікт в Україні», згодом — «війна в Україні», потім — «російська агресія проти України», то зараз це «російська агресія проти Європи». Російські безпілотники в повітряному просторі країн Балтії та Польщі допомогли відкрити очі всім європейським націям. Європа більше не має жодних ілюзій. Про це говорили під час Міжнародної безпекової конференції у шведському Вісбі, куди завітав на запрошення, на шляху до Парламентської асамблеї НАТО. Наші головні висновки: не довіряти путіну, не боятись путіна та завжди бути готовими до атак. У 2014 та 2022 ми двічі здивували світ. Нині ніхто не сумнівається в тому, що Україна вистоїть. Але тепер ми маємо разом працювати над тим, щоб вистояла і Україна, і Європа. Ми будемо раді поділитися знаннями, які засвоїли. Існують три нагальні уроки для Європи. Перший: підготовка має бути реальною, а не на папері. Другий: економічна стійкість — це безпека. Європейську економіку слід перевести на військові рейки. Третій: соціальна та політична стійкість є вирішальними. Ми повинні створити потужності для негайного виробництва найсучасніших дронів та виробляти їх зараз для України. А в майбутньому виробляти їх для об’єднаних європейських збройних сил. Разом із тим маємо виробляти ракети далекого радіуса дії, які будуть здатні у відповідь на російську агресію знищити російську енергетичну та нафтопереробну інфраструктуру. Без них росія не зможе вижити. В такій ситуації, я переконаний, Україна та Європа здатні захистити себе, незалежно від влади у Вашингтоні чи москві. Існує термін «позика на реконструкцію». Якщо так і далі триватиме, нічого буде відновлювати. Має бути позика на оборону. Ми не повинні гаяти час, а вже завтра розпочати використання російських заморожених активів. Час грає на путіна. Не на Україну і не на Європу. Суверенна, демократична, європейська Україна — це не лише в наших інтересах. В інтересах усієї Європи мати стабільну безпекову ситуацію на континенті. Тому нам потрібні два блоки гарантій безпеки. По-перше, це оборонна промисловість та спільне виробництво зброї з використанням українського досвіду. Ми не можемо дозволити собі програти битву за технології ні росії, ні Китаю. Ми повинні бути лідерами. По-друге, Європа має бути рішучіша щодо санкцій. Зупинити весь російський експорт нафти можливо, і це наша мета — зупинити здатність путіна фінансувати війну. Найнебезпечніший удар кремля сьогодні — не військовий. Найнебезпечніший — політичний. Мета — розколоти Європу, послабити ЄС, послабити НАТО і привести до влади популістів та ізоляціоністів. Розділіть нас, і ми програємо. Саме тут європейська та трансатлантична єдність є життєво важливою. Наш найбільший щит — це єдність. Наша головна умова — демократія. Якщо ми будемо тримати і щит, і меч у єдності, жоден ворог не зможе зламати Україну та Європу.

Петро Порошенко

20,524 просмотров • 10 месяцев назад

Зеленський у інтервʼю Sky news пояснив відставку Михайла Федорова необхідністю підготовки до важкої зими: «Перш за все, нам довелося підготуватися до дуже важкої зими, і ніхто навіть не може уявити, якою буде зима... У мене була серйозна проблема — не протягом днів чи тижнів, а протягом місяців — у співпраці та взаємодії між начальником ГШ та МО. Є певні питання, які ми маємо вирішувати, і вирішити їх можна лише за умови співпраці міністерства з армією. Однією стороною це вирішити неможливо. Головним викликом є мобілізація. Ми можемо зіткнутися з ще 500 000 російських військових. Нам потрібне нове ставлення до мобілізації та нові заходи. Мені потрібна єдність між цими двома інституціями. Другий момент — протиповітряна оборона. У нас недостатньо протиракетних систем. У мене немає часу на переговори. Послухайте, у мене немає часу спочатку вислухати одну сторону, а потім іншу, бо ці дві сторони мають зустрічатися не щодня, а щогодини, доки наше небо не буде захищене. Мені не потрібно з’ясовувати, хто правий, а хто ні».

Зеленський у інтервʼю Sky news пояснив відставку Михайла Федорова необхідністю підготовки до важкої зими: «Перш за все, нам довелося підготуватися до дуже важкої зими, і ніхто навіть не може уявити, якою буде зима... У мене була серйозна проблема — не протягом днів чи тижнів, а протягом місяців — у співпраці та взаємодії між начальником ГШ та МО. Є певні питання, які ми маємо вирішувати, і вирішити їх можна лише за умови співпраці міністерства з армією. Однією стороною це вирішити неможливо. Головним викликом є мобілізація. Ми можемо зіткнутися з ще 500 000 російських військових. Нам потрібне нове ставлення до мобілізації та нові заходи. Мені потрібна єдність між цими двома інституціями. Другий момент — протиповітряна оборона. У нас недостатньо протиракетних систем. У мене немає часу на переговори. Послухайте, у мене немає часу спочатку вислухати одну сторону, а потім іншу, бо ці дві сторони мають зустрічатися не щодня, а щогодини, доки наше небо не буде захищене. Мені не потрібно з’ясовувати, хто правий, а хто ні».

Serhii Sternenko

436,675 просмотров • 1 месяц назад

Вся країна попередні два дні жила надією на результат саміту НАТО у Вільнюсі. Я не бачу, де знайшли перемогу ті, хто стверджує, що Вільнюс був дуже вдалим для України. На жаль, вчорашній Вільнюс був дуже схожий на Вільнюс 2013 року, коли Україна не підписала Угоду про асоціацію. І я її підписав одразу ж після обрання. А нині не отримала заслуженого запрошення до НАТО, хоча українські Збройні Сили боронять східний фланг НАТО. Не парламент, не президент, не Офіс і не уряд зробили свій внесок. Єдині, хто зробив цей внесок, — це Збройні Сили України. Вони воюють краще за будь-яку іншу країну НАТО. На жаль, і підсумковий документ Вільнюса-23 є ксерокопією Бухареста 2008 року. Заява Сімки нагадує виключно протокол про наміри. Той, хто хоче подивитися, — там слово гарантії відсутнє. Єдине, що там є — це початок консультацій у випадку, якщо буде майбутня війна. Я знаю як ці консультації я проводив у 2014 році і ні в якому разі нам не можна це повторити. Не треба нам слів про відкриті двері. Якщо двері відкриті, дайте нам зайти. Якщо ви нас не пускаєте, це означає двері закриті, і кажіть правду. Але ми маємо подякувати партнерам за зброю, далекобійні ракети, радіоелектронну боротьбу, протиповітряну оборону. Без них було би значно важче. І друге, засмучує сварка, яка розгортається навколо саміту. Одні накидаються на владу. Іншим в усьому крайній Байден. Хто винен — з’ясуємо після війни. А зараз нам треба за рік підготуватися до Вашингтонського саміту, бо це не Байден призначав Татарова, Думу, забезпечував корупцію на 36 мільярдів. А єдине, що є у нас в Сімці — це впровадження реформ: судова реформа, захист демократії, включно з парламентською, повага до прав людини, захист ЗМІ – свободи ЗМІ. Це наша відповідальність.

Вся країна попередні два дні жила надією на результат саміту НАТО у Вільнюсі. Я не бачу, де знайшли перемогу ті, хто стверджує, що Вільнюс був дуже вдалим для України. На жаль, вчорашній Вільнюс був дуже схожий на Вільнюс 2013 року, коли Україна не підписала Угоду про асоціацію. І я її підписав одразу ж після обрання. А нині не отримала заслуженого запрошення до НАТО, хоча українські Збройні Сили боронять східний фланг НАТО. Не парламент, не президент, не Офіс і не уряд зробили свій внесок. Єдині, хто зробив цей внесок, — це Збройні Сили України. Вони воюють краще за будь-яку іншу країну НАТО. На жаль, і підсумковий документ Вільнюса-23 є ксерокопією Бухареста 2008 року. Заява Сімки нагадує виключно протокол про наміри. Той, хто хоче подивитися, — там слово гарантії відсутнє. Єдине, що там є — це початок консультацій у випадку, якщо буде майбутня війна. Я знаю як ці консультації я проводив у 2014 році і ні в якому разі нам не можна це повторити. Не треба нам слів про відкриті двері. Якщо двері відкриті, дайте нам зайти. Якщо ви нас не пускаєте, це означає двері закриті, і кажіть правду. Але ми маємо подякувати партнерам за зброю, далекобійні ракети, радіоелектронну боротьбу, протиповітряну оборону. Без них було би значно важче. І друге, засмучує сварка, яка розгортається навколо саміту. Одні накидаються на владу. Іншим в усьому крайній Байден. Хто винен — з’ясуємо після війни. А зараз нам треба за рік підготуватися до Вашингтонського саміту, бо це не Байден призначав Татарова, Думу, забезпечував корупцію на 36 мільярдів. А єдине, що є у нас в Сімці — це впровадження реформ: судова реформа, захист демократії, включно з парламентською, повага до прав людини, захист ЗМІ – свободи ЗМІ. Це наша відповідальність.

Петро Порошенко

196,641 просмотров • 3 лет назад

На День Гідності Зеленський обирає порятунок негідного Єрмака, закопуючи свою гідність. 📍1. Хлопці з Банкової вирішили, що вони господарі країни, де бюджет - для будівництва їх маєтків, а не захисту нашої енергосистеми. Забудьте за якийсь там Офіс, його більше немає. Є лише Зеленський. 📍2. Зеленський вирішив, що Уряд - це секретаріат Офісу Президента, канцелярія. А міністри і премʼєрка - його асистенти. Забудьте і за якийсь там Уряд, його більше немає. Є лише Зеленський. 📍3. Зеленський вирішив, що Парламент - це його персональна голосувальня з друкарками. Які швидко напишуть будь які зміни по будь яких відкатах, по яких він лише дасть на це вказівку. Забудьте і за якийсь там Парламент, його більше немає. Є лише Зеленський. 📍4. Зеленський вирішив, що Генпрокуратура - це підписанти підозр тим, хто йому не подобається. Це вони і роблять. Підозру детективу НАБУ підписав Генпрокурор Кравченко особисто. Забудьте і за якусь прокуратуру, її більше немає. Є лише Зеленський. 📍5. Зеленський вирішив, що правоохоронні органи - ДБР, СБУ, Нацпол - це оперативники, які повинні проводити обшуки і пакувати на СІЗО всіх, хто не довподоби Зеленському Забудьте і за них і за їх незалежність. Є лише Зеленський. Тому Офіс, Уряд, Парламент, правоохоронці, прокуратура - всі вони вже втратили гідність, коли покривають усе це. Вони обрали сторону, коли погодились обслуговувати бажання Єрмаків, Міндичів, а не те, на що ми їх уповноважили і яке завдання їм дали. ▪️Бо Парламент наш, а не Зеленського. ▪️Бо Уряд наш, а не Зеленського. ▪️Бо прокуратура і правоохоронні органи наші, а не Зеленського. ❗️Бо всі вони - на служінні в українців, на сервісі у нас за наші податки. Саме так каже Конституція. ❗️Ми не задоволені більше вашим сервісом та обслуговуванням, панове, за наші ж гроші. Єрмак ввів в оману Зеленського, коли забув пояснити, що усі вони - на обслуговуванні українців, найняті нами. Ніяк інакше. ☝🏻З іншого ж боку є Захід, терпіння якого ось ось лусне. Ще є декілька нардепів, незалежних громадських організацій, медіа та журналістів, які не бояться говорити правду. ☝🏻А ще з цього боку також і мільйони, українців, терпіння яких менше, ніж Заходу. Бо, на відміну, від українців, вони не воюють на передовій, не сидять під обстрілами по 10 годин без світла. І в цих умовах в нас залишається власна гідність, цього досить аби зберегти демократію. Ви не побудуєте нам тут другу бєларусь, чуєте, Володимире Зеленський

На День Гідності Зеленський обирає порятунок негідного Єрмака, закопуючи свою гідність. 📍1. Хлопці з Банкової вирішили, що вони господарі країни, де бюджет - для будівництва їх маєтків, а не захисту нашої енергосистеми. Забудьте за якийсь там Офіс, його більше немає. Є лише Зеленський. 📍2. Зеленський вирішив, що Уряд - це секретаріат Офісу Президента, канцелярія. А міністри і премʼєрка - його асистенти. Забудьте і за якийсь там Уряд, його більше немає. Є лише Зеленський. 📍3. Зеленський вирішив, що Парламент - це його персональна голосувальня з друкарками. Які швидко напишуть будь які зміни по будь яких відкатах, по яких він лише дасть на це вказівку. Забудьте і за якийсь там Парламент, його більше немає. Є лише Зеленський. 📍4. Зеленський вирішив, що Генпрокуратура - це підписанти підозр тим, хто йому не подобається. Це вони і роблять. Підозру детективу НАБУ підписав Генпрокурор Кравченко особисто. Забудьте і за якусь прокуратуру, її більше немає. Є лише Зеленський. 📍5. Зеленський вирішив, що правоохоронні органи - ДБР, СБУ, Нацпол - це оперативники, які повинні проводити обшуки і пакувати на СІЗО всіх, хто не довподоби Зеленському Забудьте і за них і за їх незалежність. Є лише Зеленський. Тому Офіс, Уряд, Парламент, правоохоронці, прокуратура - всі вони вже втратили гідність, коли покривають усе це. Вони обрали сторону, коли погодились обслуговувати бажання Єрмаків, Міндичів, а не те, на що ми їх уповноважили і яке завдання їм дали. ▪️Бо Парламент наш, а не Зеленського. ▪️Бо Уряд наш, а не Зеленського. ▪️Бо прокуратура і правоохоронні органи наші, а не Зеленського. ❗️Бо всі вони - на служінні в українців, на сервісі у нас за наші податки. Саме так каже Конституція. ❗️Ми не задоволені більше вашим сервісом та обслуговуванням, панове, за наші ж гроші. Єрмак ввів в оману Зеленського, коли забув пояснити, що усі вони - на обслуговуванні українців, найняті нами. Ніяк інакше. ☝🏻З іншого ж боку є Захід, терпіння якого ось ось лусне. Ще є декілька нардепів, незалежних громадських організацій, медіа та журналістів, які не бояться говорити правду. ☝🏻А ще з цього боку також і мільйони, українців, терпіння яких менше, ніж Заходу. Бо, на відміну, від українців, вони не воюють на передовій, не сидять під обстрілами по 10 годин без світла. І в цих умовах в нас залишається власна гідність, цього досить аби зберегти демократію. Ви не побудуєте нам тут другу бєларусь, чуєте, Володимире Зеленський

Martina Boguslavets

12,766 просмотров • 9 месяцев назад

Ми вирішили максимально скоротити і майже відмовитися від будь-яких виступів під час процесу. Не тому, що нам нічого сказати, а тому, що все вже зрозуміло. Довгих тринадцять місяців уряд, президент, РНБО із залученням Мінекономіки свідомо тягнуть засідання, блокуючи ухвалення обґрунтованого і законного рішення. Обґрунтованого і законного — бо президент не має права ні за Конституцією, ні за Законом про санкції накладати обмеження на громадян України, фізичних осіб, резидентів України. У законі про це чітко зазначено. Я можу лише поспівчувати суддям. Я маю сьогодні визнати: вони перебувають під шаленим тиском. Але вони мають підтримку українського народу, Європейського парламенту, Ради Європи, комісара з прав людини, Європейської комісії, політиків і громадських активістів, які наголошують, що не можна запроваджувати довічні санкції превентивно. Тринадцять місяців продемонстрували: нічогісінько немає. Тринадцять місяців продемонстрували: ні президенту, ні уряду нічого сказати ні суспільству, ні Європі. Після оголошеної на десять хвилин перерви суд пішов більш як на годину, і тепер рішення, ймовірно, відкладуть аж на квітень. Але я дуже сподіваюся, що у суддів вистачить громадянської мужності, принциповості, патріотизму та професіоналізму, щоб нарешті почути вже на 14-й місяць короткого і всім зрозумілого процесу рішення. Бо зараз я є єдина людина у світі, проти якої одночасно запроваджені санкції путіна і санкції Зеленського. Це не є санкції України — це є санкції Зеленського. І оця роздвоєність нарешті буде вирішена. Санкції путіна залишаться. Вирок, який мені виніс російський суд за терористичну і екстремістську діяльність, яка полягає в підтримці Збройних Сил України, залишиться, бо ми не маємо наміру припиняти підтримку. А незаконні, неєвропейські, позаконституційні, позасудові санкції пана Зеленського, особливо враховуючи рішення Європейського суду з прав людини, який напряму забороняє застосування проти громадян України таких санкцій, будуть скасовані. Це знущання над правосуддям. Це знущання над верховенством права. Це знущання над європейськими перспективами. Бо вчора, на жаль, у Брюсселі на засіданні послів ухвалили рішення: Україна зупинила реформи. В Україні парламентська криза. Широка коаліція не створюється. Три місяці не голосується жодна реформа, яку Україна взяла на себе зобов’язання запроваджувати. Отже, на жаль, розмови про членство України в 2027 році в Європейському Союзі залишаються пустим звуком. Розмови про підписання мирної угоди залишаються пустим звуком. Україна продовжує стирати себе. І сьогоднішній тиск на суд у вигляді перенесення очевидного для всіх рішення — з цього ж ряду. Треба зупинятися. Треба створювати демократичну стійкість, яка об’єднає всю країну для того, щоб ми наблизилися до миру, до членства в Європейському Союзі, до членства в НАТО, до того, щоб закінчити весь цей жах. Він уже нікому не цікавий, нікому не смішний і лише дискредитує і українську владу, і, на жаль, українську державу.

Ми вирішили максимально скоротити і майже відмовитися від будь-яких виступів під час процесу. Не тому, що нам нічого сказати, а тому, що все вже зрозуміло. Довгих тринадцять місяців уряд, президент, РНБО із залученням Мінекономіки свідомо тягнуть засідання, блокуючи ухвалення обґрунтованого і законного рішення. Обґрунтованого і законного — бо президент не має права ні за Конституцією, ні за Законом про санкції накладати обмеження на громадян України, фізичних осіб, резидентів України. У законі про це чітко зазначено. Я можу лише поспівчувати суддям. Я маю сьогодні визнати: вони перебувають під шаленим тиском. Але вони мають підтримку українського народу, Європейського парламенту, Ради Європи, комісара з прав людини, Європейської комісії, політиків і громадських активістів, які наголошують, що не можна запроваджувати довічні санкції превентивно. Тринадцять місяців продемонстрували: нічогісінько немає. Тринадцять місяців продемонстрували: ні президенту, ні уряду нічого сказати ні суспільству, ні Європі. Після оголошеної на десять хвилин перерви суд пішов більш як на годину, і тепер рішення, ймовірно, відкладуть аж на квітень. Але я дуже сподіваюся, що у суддів вистачить громадянської мужності, принциповості, патріотизму та професіоналізму, щоб нарешті почути вже на 14-й місяць короткого і всім зрозумілого процесу рішення. Бо зараз я є єдина людина у світі, проти якої одночасно запроваджені санкції путіна і санкції Зеленського. Це не є санкції України — це є санкції Зеленського. І оця роздвоєність нарешті буде вирішена. Санкції путіна залишаться. Вирок, який мені виніс російський суд за терористичну і екстремістську діяльність, яка полягає в підтримці Збройних Сил України, залишиться, бо ми не маємо наміру припиняти підтримку. А незаконні, неєвропейські, позаконституційні, позасудові санкції пана Зеленського, особливо враховуючи рішення Європейського суду з прав людини, який напряму забороняє застосування проти громадян України таких санкцій, будуть скасовані. Це знущання над правосуддям. Це знущання над верховенством права. Це знущання над європейськими перспективами. Бо вчора, на жаль, у Брюсселі на засіданні послів ухвалили рішення: Україна зупинила реформи. В Україні парламентська криза. Широка коаліція не створюється. Три місяці не голосується жодна реформа, яку Україна взяла на себе зобов’язання запроваджувати. Отже, на жаль, розмови про членство України в 2027 році в Європейському Союзі залишаються пустим звуком. Розмови про підписання мирної угоди залишаються пустим звуком. Україна продовжує стирати себе. І сьогоднішній тиск на суд у вигляді перенесення очевидного для всіх рішення — з цього ж ряду. Треба зупинятися. Треба створювати демократичну стійкість, яка об’єднає всю країну для того, щоб ми наблизилися до миру, до членства в Європейському Союзі, до членства в НАТО, до того, щоб закінчити весь цей жах. Він уже нікому не цікавий, нікому не смішний і лише дискредитує і українську владу, і, на жаль, українську державу.

Петро Порошенко

13,756 просмотров • 5 месяцев назад

Це був шок😳, в який я спершу не вірила, коли ми знайшли правду про Генпрокурора Кравченка. Ми знайшли цілий рсосійський десант в Офісі Генпрокурора. І це все за згодою Зеленського. 📍1. В ті дні, коли ворог забрав в нас Бахмут - батько Генпрокурора Андрій Кравченко в червні 2023 взяв ….. громадянство рсосії 😳 📍2. Ми також знайшли його перетини кордону між так званою «лнр» до воронезької та ростовської областей. Спочатку батько генпрокурора використовував українські номери, а потім і взагалі змінив реєстрацію на рсосійську. На авто ВВ1824ЕХ батько Генпрокурора щонайменше 4 рази проходив автомобільні пункти пропуску “Бугайовка” та “Чертково” з окупованої території до рсосії в наступні дати: 30.06.2023, 27.07.2023, 05.08.2023 05.09.2023. 📍3. І це не все, бо заступниками Кравченко призначив собі людей, сімʼї яких платять мільйони рублів 😳 податків на армію ворога - Віктор Логачов і Максим Крим. 📍4. Ми знайшли батька зама Кравченка Віктора Логачова – Сергія Логачова, який веде прибутковий бізнес на окупованій Луганщині – має там фірму «ВодомІр». Загалом родичі заступника Кравченка Логачова своїм бізнесом заплатили до бюджету рф 1,5 мільйонів рублів на підтримку російської армії. 📍5. Ми також знайшли дружина з рсосійськими документами в усієї сімʼї іншого зама генпрокурора Максима Крима Крим має 😳дружину з рососійськими документами, а також тещу і тестя з рсосійським паспортами. Маю питання до: ▪️СБУ - як вся ця компанія і сам Кравченко пройшли у вас спец перевірку? ▪️Верховна Рада - скільки нам ще чекати на ваші підписи про недовіру Кравченку? ▪️Володимире Зеленський, на що ви чекаєте? Поки паспорт рсосії буде у самого Кравченка?

Це був шок😳, в який я спершу не вірила, коли ми знайшли правду про Генпрокурора Кравченка. Ми знайшли цілий рсосійський десант в Офісі Генпрокурора. І це все за згодою Зеленського. 📍1. В ті дні, коли ворог забрав в нас Бахмут - батько Генпрокурора Андрій Кравченко в червні 2023 взяв ….. громадянство рсосії 😳 📍2. Ми також знайшли його перетини кордону між так званою «лнр» до воронезької та ростовської областей. Спочатку батько генпрокурора використовував українські номери, а потім і взагалі змінив реєстрацію на рсосійську. На авто ВВ1824ЕХ батько Генпрокурора щонайменше 4 рази проходив автомобільні пункти пропуску “Бугайовка” та “Чертково” з окупованої території до рсосії в наступні дати: 30.06.2023, 27.07.2023, 05.08.2023 05.09.2023. 📍3. І це не все, бо заступниками Кравченко призначив собі людей, сімʼї яких платять мільйони рублів 😳 податків на армію ворога - Віктор Логачов і Максим Крим. 📍4. Ми знайшли батька зама Кравченка Віктора Логачова – Сергія Логачова, який веде прибутковий бізнес на окупованій Луганщині – має там фірму «ВодомІр». Загалом родичі заступника Кравченка Логачова своїм бізнесом заплатили до бюджету рф 1,5 мільйонів рублів на підтримку російської армії. 📍5. Ми також знайшли дружина з рсосійськими документами в усієї сімʼї іншого зама генпрокурора Максима Крима Крим має 😳дружину з рососійськими документами, а також тещу і тестя з рсосійським паспортами. Маю питання до: ▪️СБУ - як вся ця компанія і сам Кравченко пройшли у вас спец перевірку? ▪️Верховна Рада - скільки нам ще чекати на ваші підписи про недовіру Кравченку? ▪️Володимире Зеленський, на що ви чекаєте? Поки паспорт рсосії буде у самого Кравченка?

Martina Boguslavets

38,540 просмотров • 6 месяцев назад