Video wird geladen...

Video konnte nicht geladen werden

Zur Startseite

У родині «Рарогу» — невимовно болюча втрата. Зупинилося серце нашого брата, воїна Василя Комасюка, друга Заката. Він пішов на війну ще у 2015 році, в 18 років став на захист Батьківщини та рідних. Пройшов шлях від медеваку до піхоти, а згодом став неперевершеним пілотом. Постійно розвивався, навчався, здобув освіту...

RAROG24's profile picture

427 окремий полк безпілотних систем РАРОГ

1,237 subscribers

37,179 Aufrufe • vor 11 Monaten •via X (Twitter)

Nachrichten & PolitikBildungKunst
LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 Kommentare

Keine Kommentare verfügbar

Kommentare vom Original-Post werden hier angezeigt

Ähnliche Videos

Український ДОНБАС 💙💛 ніколи не був московитським. Я народився у Донецьку, хрестився, навчався, працював в цьому місті 30 років. Об'їздив Донеччину та Луганщину вздовж і впоперек - від села до села, від міста до міста. І скрізь серед літніх людей чув українську, а "русскими" там ніколи не смерділо. Московитів заселили на Донбас в порожні хати вбитих голодоморами та російськими репресіями і війнами українців.
1:30

Український ДОНБАС 💙💛 ніколи не був московитським. Я народився у Донецьку, хрестився, навчався, працював в цьому місті 30 років. Об'їздив Донеччину та Луганщину вздовж і впоперек - від села до села, від міста до міста. І скрізь серед літніх людей чув українську, а "русскими" там ніколи не смерділо. Московитів заселили на Донбас в порожні хати вбитих голодоморами та російськими репресіями і війнами українців.

Олег Леусенко

20,515 Aufrufe • vor 9 Monaten

Переховуючись від обстрілів у підвалі, 14-річний хлопець створив незвичайний мультфільм, який вразив європейців на міжнародному конкурсі. Матвій Глазунов — двічі переселенець та двічі переможець фестивалю Children Kinofest. А ще він режисер анімаційних фільмів, героїв та декорації до яких робить власноруч! Усе почалося в дитинстві, коли малий Матвійко разом із батьками втікав від обстрілів Авдіївки у 2014-му. Відтак він із родиною оселився в селі під Ізюмом, пішов до школи та захопився майструванням ляльок. А з часом його хобі переросло в створення мультиків: власноруч змайстрованих персонажів хлопець знімав на відео та монтував, а за відеоуроками навчився їх анімувати. У 2021-му він отримав першу нагороду на міжнародному фестивалі. А друга була вже за фільм про російсько-українську війну. Сценарій Матвій писав в укритті під Ізюмом, а зйомки та монтаж проходили в Мукачеві, куди разом із батьками довелося евакуюватися. Саме життя надихнуло Матвія на стрічку «Чорний лютий», і завдяки їй він став відомим на весь світ!
2:28

Переховуючись від обстрілів у підвалі, 14-річний хлопець створив незвичайний мультфільм, який вразив європейців на міжнародному конкурсі. Матвій Глазунов — двічі переселенець та двічі переможець фестивалю Children Kinofest. А ще він режисер анімаційних фільмів, героїв та декорації до яких робить власноруч! Усе почалося в дитинстві, коли малий Матвійко разом із батьками втікав від обстрілів Авдіївки у 2014-му. Відтак він із родиною оселився в селі під Ізюмом, пішов до школи та захопився майструванням ляльок. А з часом його хобі переросло в створення мультиків: власноруч змайстрованих персонажів хлопець знімав на відео та монтував, а за відеоуроками навчився їх анімувати. У 2021-му він отримав першу нагороду на міжнародному фестивалі. А друга була вже за фільм про російсько-українську війну. Сценарій Матвій писав в укритті під Ізюмом, а зйомки та монтаж проходили в Мукачеві, куди разом із батьками довелося евакуюватися. Саме життя надихнуло Матвія на стрічку «Чорний лютий», і завдяки їй він став відомим на весь світ!

#ШОТАМ

112,153 Aufrufe • vor 3 Jahren

«Величезною проблемою українців є їхнє враження, що перемирʼя залежить від нас», — говорить журналіст і політичний оглядач Віталій Портников. Він став гостем нашого проєкту «hromadske.дискурси». Що він думає про Трампа і путіна, війну в Україні та перемирʼя — у відео
2:15

«Величезною проблемою українців є їхнє враження, що перемирʼя залежить від нас», — говорить журналіст і політичний оглядач Віталій Портников. Він став гостем нашого проєкту «hromadske.дискурси». Що він думає про Трампа і путіна, війну в Україні та перемирʼя — у відео

hromadske

22,782 Aufrufe • vor 9 Monaten

Помер наш котик. Він був в нашій родині з 2005 і йому мало б виповнитися 20 років. На згадку про нього в мене є шрам на повіку та безліч тепла про найкращого теплого Котика. Він прожив гарне життя кота. До речі, ми називали його Яндекс, і довелося у 2013 перейменувати в Декстера.
0:31

Помер наш котик. Він був в нашій родині з 2005 і йому мало б виповнитися 20 років. На згадку про нього в мене є шрам на повіку та безліч тепла про найкращого теплого Котика. Він прожив гарне життя кота. До речі, ми називали його Яндекс, і довелося у 2013 перейменувати в Декстера.

Салон у Кітті

32,080 Aufrufe • vor 1 Jahr

Коли навколо згущується темрява. Коли втома та роздратування забирають останні сили, а втрати лягають на серце дуже тяжким тягарем. Коли пам’ять можна побачити у рівних рядах давніх козацьких хрестів і почути — у тріпотінні тисяч українських прапорів. Де тоді живе наша Віра в Бога та Україну? На чому тримається? Століттями наші пращури, а тепер і ми несемо крізь важку боротьбу символічні історії, в яких добро завжди здобуває перемогу над злом. Про першу і найяскравішу зорю, що веде до великої мети. Про чортів, які намагаються всюди чинити перешкоди. Про світлих янголів, які змушені з мечами в руках торувати світлу його непростий шлях. Про сміливість і чесність визнати, що шлях буде тяжким і не завжди переможним. І про диво — народження Спасителя. Наша віра живе у листі, написаному дитячою рукою. У спогадах про дім. У піснях та святах. Живе у міцно сплетених руках, в обіймах та веселому сміхові. У поїздках на фронт та підтримці воїнів. У часточках миру посеред руїн. У надії на завтрашній день і на те, що у двобої зі смертю завжди переможе життя. Бо наша Віра, наша Мова та наша Армія — це те, що надихає. Навіть у тяжкі часи є місце для свята! Особливо такого, що додає сил та Віри. Наступного року ми повинні припинити втрачати час, території і головне — людей. Віра є першою передумовою Перемоги, а зневіра — то гріх. Христос ся рождає! Славімо Його!
3:53

Коли навколо згущується темрява. Коли втома та роздратування забирають останні сили, а втрати лягають на серце дуже тяжким тягарем. Коли пам’ять можна побачити у рівних рядах давніх козацьких хрестів і почути — у тріпотінні тисяч українських прапорів. Де тоді живе наша Віра в Бога та Україну? На чому тримається? Століттями наші пращури, а тепер і ми несемо крізь важку боротьбу символічні історії, в яких добро завжди здобуває перемогу над злом. Про першу і найяскравішу зорю, що веде до великої мети. Про чортів, які намагаються всюди чинити перешкоди. Про світлих янголів, які змушені з мечами в руках торувати світлу його непростий шлях. Про сміливість і чесність визнати, що шлях буде тяжким і не завжди переможним. І про диво — народження Спасителя. Наша віра живе у листі, написаному дитячою рукою. У спогадах про дім. У піснях та святах. Живе у міцно сплетених руках, в обіймах та веселому сміхові. У поїздках на фронт та підтримці воїнів. У часточках миру посеред руїн. У надії на завтрашній день і на те, що у двобої зі смертю завжди переможе життя. Бо наша Віра, наша Мова та наша Армія — це те, що надихає. Навіть у тяжкі часи є місце для свята! Особливо такого, що додає сил та Віри. Наступного року ми повинні припинити втрачати час, території і головне — людей. Віра є першою передумовою Перемоги, а зневіра — то гріх. Христос ся рождає! Славімо Його!

Петро Порошенко

11,949 Aufrufe • vor 1 Jahr

Євген Дикий: "Завершення війни у 2025 році означатиме, що Україна програла, тому нам краще воювати і у наступні роки. Бо в 2025 році нема шансів перемогти.” Так чому така впевненість, що в наступні роки наша ситуація не стане ще гіршою? Євген Дикий випишуть на фронт та всіх врятує? Пропагандист Офісу Президента озвучує тези влади - треба воювати далі, мир нам не потрібен, ви всі маєте втратити свої рідних. Підпишись на мій Твітер і ТГ:
1:24

Євген Дикий: "Завершення війни у 2025 році означатиме, що Україна програла, тому нам краще воювати і у наступні роки. Бо в 2025 році нема шансів перемогти.” Так чому така впевненість, що в наступні роки наша ситуація не стане ще гіршою? Євген Дикий випишуть на фронт та всіх врятує? Пропагандист Офісу Президента озвучує тези влади - треба воювати далі, мир нам не потрібен, ви всі маєте втратити свої рідних. Підпишись на мій Твітер і ТГ:

Myroslav Oleshko

12,700 Aufrufe • vor 1 Jahr

Всі хто сидів у студії в 2008 році і вопив росіянам та погрожував про «бойову націю», тепер сидять з відстрочками та бронею від мобілізації. Всі ті самі рила через 18 років агітують за вічну війну далі. І тоді провокували як могли.
2:22

Всі хто сидів у студії в 2008 році і вопив росіянам та погрожував про «бойову націю», тепер сидять з відстрочками та бронею від мобілізації. Всі ті самі рила через 18 років агітують за вічну війну далі. І тоді провокували як могли.

Myroslav Oleshko

14,180 Aufrufe • vor 7 Monaten

"Мер Маріуполя" Бойченко ссиклива мразота! Якого хуя воно не в ЗСУ на Донбасі а у Швейцарії розповідає про місто яке він кивнув і втік а потім брехав маріупольцям що він у місті боронить його від русні?! Як він виїхав і чому не в ТЦК? Мразь!!! 🤬🤬🤬
1:07

"Мер Маріуполя" Бойченко ссиклива мразота! Якого хуя воно не в ЗСУ на Донбасі а у Швейцарії розповідає про місто яке він кивнув і втік а потім брехав маріупольцям що він у місті боронить його від русні?! Як він виїхав і чому не в ТЦК? Мразь!!! 🤬🤬🤬

〝𝐇𝐄𝐑𝐀𝐓™〞

77,490 Aufrufe • vor 1 Jahr

Київ – місто кортежів 🚘 На початку своєї політичної кар’єри Зеленський багато говорив про те, що хоче позбутися кортежів. Згодом він пояснював, що кортеж таки є, але «маленький – на 2–3 машини». У цьому не було б нічого дивного, адже супровід – нормальна практика для лідерів у багатьох країнах. Однак далеко не всі новообрані лідери публічно декларують обіцянку відмовитися від такої практики. Згодом Київ, в принципі, став містом кортежів. У кортежі свого часу, ще до повномасштабного вторгнення, пересів і Андрій Єрмак, і Денис Шмигаль, і навіть окремі народні депутати. Що ще з його заяв так і не стало реальністю до 2025 року – у новому відео Ангеліни Капітули:
0:52

Київ – місто кортежів 🚘 На початку своєї політичної кар’єри Зеленський багато говорив про те, що хоче позбутися кортежів. Згодом він пояснював, що кортеж таки є, але «маленький – на 2–3 машини». У цьому не було б нічого дивного, адже супровід – нормальна практика для лідерів у багатьох країнах. Однак далеко не всі новообрані лідери публічно декларують обіцянку відмовитися від такої практики. Згодом Київ, в принципі, став містом кортежів. У кортежі свого часу, ще до повномасштабного вторгнення, пересів і Андрій Єрмак, і Денис Шмигаль, і навіть окремі народні депутати. Що ще з його заяв так і не стало реальністю до 2025 року – у новому відео Ангеліни Капітули:

Bihus.Info

26,358 Aufrufe • vor 10 Monaten

Складно такій історії поставити лайк, але це важливо поширювати. У березні 2022-го російський снаряд влучив прямо у квартиру родини в Ірпені. Від цього удару загинули чоловік та син Марини. Ми маємо пам'ятати про цей злочин моZкалів і не давати світу про нього забути!
0:59

Складно такій історії поставити лайк, але це важливо поширювати. У березні 2022-го російський снаряд влучив прямо у квартиру родини в Ірпені. Від цього удару загинули чоловік та син Марини. Ми маємо пам'ятати про цей злочин моZкалів і не давати світу про нього забути!

Karyna Masuga

163,369 Aufrufe • vor 4 Monaten

«Азовець» Данило Мурашкін родом з Маріуполя. Він обороняв рідне місто у 2022 році. Під час боїв отримав поранення та потрапив у полон. Тоді Данилу було 19 років. Він пробув у неволі три з половиною роки. За цей час росіяни утримували його у чотирьох різних тюрмах на окупованих територіях та в РФ. У Таганрозі Данилу відбили праву ногу і не надавали допомоги, а в СІЗО у Кізелі — спалили спину шокером та били до втрати свідомості. Більше про те, що пережив Данило у полоні, дивіться у відео
1:24

«Азовець» Данило Мурашкін родом з Маріуполя. Він обороняв рідне місто у 2022 році. Під час боїв отримав поранення та потрапив у полон. Тоді Данилу було 19 років. Він пробув у неволі три з половиною роки. За цей час росіяни утримували його у чотирьох різних тюрмах на окупованих територіях та в РФ. У Таганрозі Данилу відбили праву ногу і не надавали допомоги, а в СІЗО у Кізелі — спалили спину шокером та били до втрати свідомості. Більше про те, що пережив Данило у полоні, дивіться у відео

Slidstvo

81,113 Aufrufe • vor 10 Monaten

Пишуть мені з 154 ОМБР. Доброволець ЗСУ з 2022 року, пішов у 19 років. Служив спершу в інженерних військах, потім перевели в сапери. У 2024 році під Авдіївкою отримав серйозне захворювання, має статус учасника бойових дій. Після поранення не витримав і пішов в СЗЧ, мусора піймали і відправили знову служити. Тепер відправляють в піхоту на нуль. Військовий відмовляється, командир у званні майора починає погрожувати і бити. Зараз хлопцю 22 роки, комусь іншому пропонують контракт зараз на 2 роки і вільний, інших випускають за кордон, але ті хто став військовим в 2022 році - в рабстві. Чисте рабство, з якого не вийти. І не смійте це якось виправдовувати, на фоні новини про Віталія Козловського, який послужив місяць в тилу і був легко звільнений з ЗСУ. Комусь «Піна Колада», а комусь ризикувати життям в рабстві з якого навіть поранення - не вихід, а тільки смерть. Хлопці вже не витримують. Зеленський, не соромно? Хто з твоїх друзів та рідних мобілізований? Нікого… Припиняй війну або йди з посади, як всім обіцяв, якщо неспроможний.
0:27

Пишуть мені з 154 ОМБР. Доброволець ЗСУ з 2022 року, пішов у 19 років. Служив спершу в інженерних військах, потім перевели в сапери. У 2024 році під Авдіївкою отримав серйозне захворювання, має статус учасника бойових дій. Після поранення не витримав і пішов в СЗЧ, мусора піймали і відправили знову служити. Тепер відправляють в піхоту на нуль. Військовий відмовляється, командир у званні майора починає погрожувати і бити. Зараз хлопцю 22 роки, комусь іншому пропонують контракт зараз на 2 роки і вільний, інших випускають за кордон, але ті хто став військовим в 2022 році - в рабстві. Чисте рабство, з якого не вийти. І не смійте це якось виправдовувати, на фоні новини про Віталія Козловського, який послужив місяць в тилу і був легко звільнений з ЗСУ. Комусь «Піна Колада», а комусь ризикувати життям в рабстві з якого навіть поранення - не вихід, а тільки смерть. Хлопці вже не витримують. Зеленський, не соромно? Хто з твоїх друзів та рідних мобілізований? Нікого… Припиняй війну або йди з посади, як всім обіцяв, якщо неспроможний.

Myroslav Oleshko

25,283 Aufrufe • vor 10 Monaten

Польща за 30 років начебто пройшла шлях від пострадянського рівня до європейської ліги. Здавалось - ось шлях до економічного дива. Та наразі ми спостерігаємо, що країна все більше впирається в стелю, особливо якщо прибрати фактор українських мігрантів та європейського фінансування. Чому країна почала скочуватися в популізм, і так не отримавши чітких точок росту до вищої ліги? У новому випуску «Шаг за шагом» з Олексієм Геращенком, економістом і викладачем Києво-Могилянської бізнес-школи, розбираємо фактори, які склали польську економічну історію, і дивимось, які шанси є в Україну. І чи є легким шлях до економічного дива? Говоримо про 200 мільярдів євро підтримки від ЄС, про кредити до ВВП - 15% в Україні проти 140% у розвинутих країнах, і про те, чому справжніх інститутів у нас досі мало, а фасаду вистачає.
0:32

Польща за 30 років начебто пройшла шлях від пострадянського рівня до європейської ліги. Здавалось - ось шлях до економічного дива. Та наразі ми спостерігаємо, що країна все більше впирається в стелю, особливо якщо прибрати фактор українських мігрантів та європейського фінансування. Чому країна почала скочуватися в популізм, і так не отримавши чітких точок росту до вищої ліги? У новому випуску «Шаг за шагом» з Олексієм Геращенком, економістом і викладачем Києво-Могилянської бізнес-школи, розбираємо фактори, які склали польську економічну історію, і дивимось, які шанси є в Україну. І чи є легким шлях до економічного дива? Говоримо про 200 мільярдів євро підтримки від ЄС, про кредити до ВВП - 15% в Україні проти 140% у розвинутих країнах, і про те, чому справжніх інститутів у нас досі мало, а фасаду вистачає.

Останній Капіталіст

19,674 Aufrufe • vor 1 Monat

👀 Чоловік тікав від ТЦК у Києві, його загнали на лід і він провалився під кригу, — столичні пабліки Попередньо, його дістали та затримали.
1:14

👀 Чоловік тікав від ТЦК у Києві, його загнали на лід і він провалився під кригу, — столичні пабліки Попередньо, його дістали та затримали.

Breaking News

14,854 Aufrufe • vor 6 Monaten

це Стас. Стасу 33 роки. у вересні 23 року він отримав внаслідок ракетного удару важкі травми мозку, шиї та хребта. близько місяця ми зібрали для Стаса грошей на 2 місяці реабілітації в кращому профільному ребцентрі «Модричі». завдяки вам зараз Стас в ребцентрі, заново вчиться ходити і досягає значного прогресу, не дивлячись на те, що багато лікарів вже ставили на ньому хрест. щоб допомогти у лікуванні та реабілітації Стасу та іншим нашим важкопораненим бійцям, не пожалійте скільки у вас є зайвих гривень і будь ласка кидайте їх на рахунок нашого благодійного фонду:
0:32

це Стас. Стасу 33 роки. у вересні 23 року він отримав внаслідок ракетного удару важкі травми мозку, шиї та хребта. близько місяця ми зібрали для Стаса грошей на 2 місяці реабілітації в кращому профільному ребцентрі «Модричі». завдяки вам зараз Стас в ребцентрі, заново вчиться ходити і досягає значного прогресу, не дивлячись на те, що багато лікарів вже ставили на ньому хрест. щоб допомогти у лікуванні та реабілітації Стасу та іншим нашим важкопораненим бійцям, не пожалійте скільки у вас є зайвих гривень і будь ласка кидайте їх на рахунок нашого благодійного фонду:

пан шаміль

204,866 Aufrufe • vor 1 Jahr

7 січня 2024-го загинув поет та військовослужбовець Максим Кривцов. Він був учасником Революції гідності, у 2014 році пішов добровольцем на фронт. Після початку повномасштабного вторгнення росії знову повернувся на фронт. Більше про життєвий шлях Максима — у відео
0:36

7 січня 2024-го загинув поет та військовослужбовець Максим Кривцов. Він був учасником Революції гідності, у 2014 році пішов добровольцем на фронт. Після початку повномасштабного вторгнення росії знову повернувся на фронт. Більше про життєвий шлях Максима — у відео

hromadske

11,810 Aufrufe • vor 7 Monaten