Video wird geladen...

Video konnte nicht geladen werden

Zur Startseite

Українське зерно зруйнувало польський ринок Міністр оборони Польщі Косіняк-Камиш: Ми підкрутили (Україні) гайки. Тобто наші попередники погодилися на повне свавілля Звідси були черги українського зерна, якби ми виставили їх у вагонах, то від Кракова до Варшави, яке в'їхало як "технічне зерно", зруйнувало польський ринок, похитнуло польське сільське господарство на...

Ostanniy_Cap's profile picture

Останній Капіталіст

19,905 subscribers

28,772 Aufrufe • vor 2 Monaten •via X (Twitter)

LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 Kommentare

Keine Kommentare verfügbar

Kommentare vom Original-Post werden hier angezeigt

Ähnliche Videos

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».
1:48

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Myroslav Oleshko

15,785 Aufrufe • vor 4 Monaten

Венс: Мені відомо, що в українських спецслужбах є елементи, які намагаються впливати на американські вибори, на угорські вибори Це саме те, що вони роблять. Це частина витрат на ведення бізнесу в деяких частинах їхньої системи Я намагаюся нагадувати собі, що Україна, як і Сполучені Штати, є дуже складним місцем. Є хороші люди і є погані люди Є люди, які намагаються втручатися в чужі вибори, і є люди, які насправді просто кажуть: "Знаєте що, ми віримо в суверенітет для кожного", і саме це ми підтримуємо Ну, знаєте, наприклад, в українській системі були люди, які вели кампанію з демократами буквально за кілька тижнів до президентських виборів, на яких Дональд Трамп переміг дуже впевнено в листопаді 2024 року Тож я знаю про ці речі, але, знаєте, я не думаю, що Віктор дозволяє цьому впливати на нього. Я не дозволяю цьому впливати на мене Ми тут для того, щоб намагатися вирішити проблеми людей, яких ми представляємо І що б певні елементи в українській системі не думали про мене чи про когось іншого, я дійсно вірю, що це в інтересах України, в інтересах Європи та Угорщини, в інтересах Сполучених Штатів, щоб ця війна закінчилася якомога швидше
1:03

Венс: Мені відомо, що в українських спецслужбах є елементи, які намагаються впливати на американські вибори, на угорські вибори Це саме те, що вони роблять. Це частина витрат на ведення бізнесу в деяких частинах їхньої системи Я намагаюся нагадувати собі, що Україна, як і Сполучені Штати, є дуже складним місцем. Є хороші люди і є погані люди Є люди, які намагаються втручатися в чужі вибори, і є люди, які насправді просто кажуть: "Знаєте що, ми віримо в суверенітет для кожного", і саме це ми підтримуємо Ну, знаєте, наприклад, в українській системі були люди, які вели кампанію з демократами буквально за кілька тижнів до президентських виборів, на яких Дональд Трамп переміг дуже впевнено в листопаді 2024 року Тож я знаю про ці речі, але, знаєте, я не думаю, що Віктор дозволяє цьому впливати на нього. Я не дозволяю цьому впливати на мене Ми тут для того, щоб намагатися вирішити проблеми людей, яких ми представляємо І що б певні елементи в українській системі не думали про мене чи про когось іншого, я дійсно вірю, що це в інтересах України, в інтересах Європи та Угорщини, в інтересах Сполучених Штатів, щоб ця війна закінчилася якомога швидше

Останній Капіталіст

21,124 Aufrufe • vor 5 Monaten

Макрон дуже обережно тролить Трампа і визнає, що Трамп тиснув на Україну, щоб відали Донбас росії Макрон: Усі ті, хто пів року тому казали нам, що Україна розвалиться, що Україна не переживе зиму, що треба поспішити прийняти неприйнятне (віддати Донбас), українці з великою мужністю вкотре довели, що вони помилялися Тепер наша черга будувати тривалий мир, і ми робимо це вже багато років. Це також було в центрі ініціативи, яку ми започаткували у лютому 2024 року. Я хотів, щоб ми відновили зусилля, щоб створити стратегічну невизначеність на боці України. Це ми і зробили у лютому 2025 року, створивши в Парижі коаліцію добровольців у відповідь на ризик того, що Україну покинуть Це ми закріпили у січні 2026 року на саміті в Парижі, де спланували підтримку України, отримавши остаточні гарантії від американців. І сьогодні саме це має дозволити нам обговорювати, домовлятися і, сподіваюся, укласти цей тривалий мир Репортер: Ви спілкувалися з цього приводу з Трампом? Макрон: Я регулярно спілкуюся з Трампом, і п’ять днів тому ми знову говорили телефоном як про Іран, так і про це питання, щоб ще раз наголосити йому, що європейці беруть на себе відповідальність і що тепер потрібен колективний тиск І я вважаю, що можна сказати: пропозиція, яка свого часу могла існувати і яку не робили ні європейці, ні Україна, а яка полягала в тому, щоб залишити росії принаймні весь Донбас – це пропозиція, якої ніколи не існувало для українців чи європейців Це пропозиція, якої сьогодні більше не повинно бути, враховуючи реальність на землі. І це має бути чітко заявлено
1:26

Макрон дуже обережно тролить Трампа і визнає, що Трамп тиснув на Україну, щоб відали Донбас росії Макрон: Усі ті, хто пів року тому казали нам, що Україна розвалиться, що Україна не переживе зиму, що треба поспішити прийняти неприйнятне (віддати Донбас), українці з великою мужністю вкотре довели, що вони помилялися Тепер наша черга будувати тривалий мир, і ми робимо це вже багато років. Це також було в центрі ініціативи, яку ми започаткували у лютому 2024 року. Я хотів, щоб ми відновили зусилля, щоб створити стратегічну невизначеність на боці України. Це ми і зробили у лютому 2025 року, створивши в Парижі коаліцію добровольців у відповідь на ризик того, що Україну покинуть Це ми закріпили у січні 2026 року на саміті в Парижі, де спланували підтримку України, отримавши остаточні гарантії від американців. І сьогодні саме це має дозволити нам обговорювати, домовлятися і, сподіваюся, укласти цей тривалий мир Репортер: Ви спілкувалися з цього приводу з Трампом? Макрон: Я регулярно спілкуюся з Трампом, і п’ять днів тому ми знову говорили телефоном як про Іран, так і про це питання, щоб ще раз наголосити йому, що європейці беруть на себе відповідальність і що тепер потрібен колективний тиск І я вважаю, що можна сказати: пропозиція, яка свого часу могла існувати і яку не робили ні європейці, ні Україна, а яка полягала в тому, щоб залишити росії принаймні весь Донбас – це пропозиція, якої ніколи не існувало для українців чи європейців Це пропозиція, якої сьогодні більше не повинно бути, враховуючи реальність на землі. І це має бути чітко заявлено

Останній Капіталіст

70,114 Aufrufe • vor 3 Monaten

Прем'єр Угорщини Мадяр: Україна – це країна, що перебуває у стані війни, вона, очевидно, не готова до вступу в ЄС Наша позиція не зміниться. Мандат угорського народу, позиція угорського народу та нинішнього уряду Угорщини цілком зрозумілі Ми можемо прийняти та підтримати процес вступу, заснований на заслугах. Наголошую: на заслугах. Жодних виняткових процедур, жодних прискорених процедур Ми говорили це тисячу разів, і, думаю, вони це розуміють і знають. Попри це, є сили, які намагаються і хочуть чинити тиск на Угорщину Україна – це країна у стані війни, вона, очевидно, не готова до вступу в ЄС, щоб там не намагалися обіцяти Україні європейські лідери чи лідери країн-членів. Як на мене, це неправильно Але дозвольте мені сказати ще дещо. Є шість переговорних кластерів, які потрібно відкрити, щоб розпочати процес переговорів, власне переговорів, аби певна країна-кандидат знала, що і як змінити у своєму законодавстві, що виконати, щоб згодом, через роки, стати членом ЄС, щоб можна було підписати угоду про вступ
1:02

Прем'єр Угорщини Мадяр: Україна – це країна, що перебуває у стані війни, вона, очевидно, не готова до вступу в ЄС Наша позиція не зміниться. Мандат угорського народу, позиція угорського народу та нинішнього уряду Угорщини цілком зрозумілі Ми можемо прийняти та підтримати процес вступу, заснований на заслугах. Наголошую: на заслугах. Жодних виняткових процедур, жодних прискорених процедур Ми говорили це тисячу разів, і, думаю, вони це розуміють і знають. Попри це, є сили, які намагаються і хочуть чинити тиск на Угорщину Україна – це країна у стані війни, вона, очевидно, не готова до вступу в ЄС, щоб там не намагалися обіцяти Україні європейські лідери чи лідери країн-членів. Як на мене, це неправильно Але дозвольте мені сказати ще дещо. Є шість переговорних кластерів, які потрібно відкрити, щоб розпочати процес переговорів, власне переговорів, аби певна країна-кандидат знала, що і як змінити у своєму законодавстві, що виконати, щоб згодом, через роки, стати членом ЄС, щоб можна було підписати угоду про вступ

Останній Капіталіст

11,766 Aufrufe • vor 17 Tagen

Мерц: Наразі я маю кілька пропозицій щодо того, як ми можемо крок за кроком наблизити Україну до Європейського Союзу Тому що ми повинні дати людям в Україні, а це все ще 35 мільйонів українців перспективу, що вони є її частиною Україна відчуває себе європейською країною. Вона і є європейською країною. І тому ми повинні залишатися відкритими для нових членів. Європейський Союз не повинен стати ексклюзивним клубом Україна повинна мати європейську перспективу. Ми не повинні втратити Україну на користь росії навіть на рівні почуттів. Натомість ми повинні сказати людям в Україні: "У вас є майбутнє в Європі". Процеси вступу до Європейського Союзу – це процеси, які завжди тривають дуже довго У Зеленського колись була ідея вступити до ЄС 1 січня 2027 року. Це не спрацює. Навіть 1 січня 2028 року не є реалістичним І я також сказав Зеленському: "Будь обережним, не плекай занадто великих надій, які потім знову супроводжуватимуться розчаруванням" Колись Україна підпише угоду про припинення вогню. Колись, сподіваюся, буде мирний договір із росією. Тоді, можливо, частина території України більше не буде українською Якщо він захоче донести це до власного населення і отримати підтримку більшості, а він повинен провести референдум з цього приводу, тоді він повинен одночасно сказати населенню: "Але я відкрив для вас шлях до Європи" І ми маємо дати на це правдиву відповідь. Ми не маємо казати: "Колись ви зможете прийти", натомість ми маємо сказати Україні: Так, є конкретний план дій, поетапні зміни того, як ви можете наблизитися до Європейського Союзу, і це перші кроки, які є правдивими, незворотними і які зрештою приведуть до повноправного членства в ЄС Це займе тривалий час, але ми повинні почати. Будь-який шлях, яким хочеш пройти, починається з першого кроку
2:14

Мерц: Наразі я маю кілька пропозицій щодо того, як ми можемо крок за кроком наблизити Україну до Європейського Союзу Тому що ми повинні дати людям в Україні, а це все ще 35 мільйонів українців перспективу, що вони є її частиною Україна відчуває себе європейською країною. Вона і є європейською країною. І тому ми повинні залишатися відкритими для нових членів. Європейський Союз не повинен стати ексклюзивним клубом Україна повинна мати європейську перспективу. Ми не повинні втратити Україну на користь росії навіть на рівні почуттів. Натомість ми повинні сказати людям в Україні: "У вас є майбутнє в Європі". Процеси вступу до Європейського Союзу – це процеси, які завжди тривають дуже довго У Зеленського колись була ідея вступити до ЄС 1 січня 2027 року. Це не спрацює. Навіть 1 січня 2028 року не є реалістичним І я також сказав Зеленському: "Будь обережним, не плекай занадто великих надій, які потім знову супроводжуватимуться розчаруванням" Колись Україна підпише угоду про припинення вогню. Колись, сподіваюся, буде мирний договір із росією. Тоді, можливо, частина території України більше не буде українською Якщо він захоче донести це до власного населення і отримати підтримку більшості, а він повинен провести референдум з цього приводу, тоді він повинен одночасно сказати населенню: "Але я відкрив для вас шлях до Європи" І ми маємо дати на це правдиву відповідь. Ми не маємо казати: "Колись ви зможете прийти", натомість ми маємо сказати Україні: Так, є конкретний план дій, поетапні зміни того, як ви можете наблизитися до Європейського Союзу, і це перші кроки, які є правдивими, незворотними і які зрештою приведуть до повноправного членства в ЄС Це займе тривалий час, але ми повинні почати. Будь-який шлях, яким хочеш пройти, починається з першого кроку

Останній Капіталіст

17,688 Aufrufe • vor 4 Monaten

У мене є лише одне питання: чому поляки не хочуть говорити про власні злочини, зокрема про те, як на Волині було знищено 20 000 українців? Вони уникають розмови про повну історію — від 1920-х до 1947 року, коли проводилися полонізація, пацифікація, вбивства полонених, концтабори для українців, вбивство дітей та жінок на Волині, переселення й позбавлення майна, а також операція «Вісла». Це тривало майже сорок років. Чому вони викреслили ці 40 років зі своєї історії? Ведуча (Агнешка Гоздира): ​«Останнім часом я спілкувалася з багатьма експертами, і ви робите саме те, що я від них чула, і що я вважаю взагалі непотрібним. Тобто: досить уже цього занурення в чутливість українців, які, мовляв, бачать Бандеру інакше, ніж ми, які мусять те, мусять се... Мусять, воюють, ми це цінуємо, поважаємо. Натомість ми перебуваємо в Польщі й хотіли б, щоб розуміли і нас. Перестаньмо бути такими, знаєте, надмірно емпатичними». ​Гість (С. Цьвік): ​«Звісно, але я розумію, розумію, що далеко не всім сподобається те, що я скажу, бо я не буду говорити те, що дехто хотів би почути, а говоритиму правду. А правда полягає в тому, що ми вважаємо себе кращими за українців. Так, ми вважаємо українців гіршими... через призму геноциду та етнічних чисток на Волині, де Бандери тоді навіть не було...» ​Ведуча: ​«Я не знаю, який висновок із вашої заяви, бо я також не до кінця розумію, про що йдеться, коли ви кажете, що "ми вважаємо себе кращими за українців". У якому сенсі? У якому сенсі ми вважаємо себе кращими?» ​Гість: ​«У тому сенсі, що ми можемо вирішувати за них. Що саме ми можемо...» ​Ведуча: ​«Ні, тому що ми не хочемо вирішувати за них у їхніх інших справах. Ми лише хочемо, щоб у них на пам'ятниках не стояли люди, які найжорстокішим чином винищували поляків. Ось чого ми хочемо. Хіба це забагато?» ​Гість: ​«Вони, мабуть, хотіли б, щоб на наших пам'ятниках не з'являлися...» ​Ведуча: ​«Але історична правда одна...»
1:39

У мене є лише одне питання: чому поляки не хочуть говорити про власні злочини, зокрема про те, як на Волині було знищено 20 000 українців? Вони уникають розмови про повну історію — від 1920-х до 1947 року, коли проводилися полонізація, пацифікація, вбивства полонених, концтабори для українців, вбивство дітей та жінок на Волині, переселення й позбавлення майна, а також операція «Вісла». Це тривало майже сорок років. Чому вони викреслили ці 40 років зі своєї історії? Ведуча (Агнешка Гоздира): ​«Останнім часом я спілкувалася з багатьма експертами, і ви робите саме те, що я від них чула, і що я вважаю взагалі непотрібним. Тобто: досить уже цього занурення в чутливість українців, які, мовляв, бачать Бандеру інакше, ніж ми, які мусять те, мусять се... Мусять, воюють, ми це цінуємо, поважаємо. Натомість ми перебуваємо в Польщі й хотіли б, щоб розуміли і нас. Перестаньмо бути такими, знаєте, надмірно емпатичними». ​Гість (С. Цьвік): ​«Звісно, але я розумію, розумію, що далеко не всім сподобається те, що я скажу, бо я не буду говорити те, що дехто хотів би почути, а говоритиму правду. А правда полягає в тому, що ми вважаємо себе кращими за українців. Так, ми вважаємо українців гіршими... через призму геноциду та етнічних чисток на Волині, де Бандери тоді навіть не було...» ​Ведуча: ​«Я не знаю, який висновок із вашої заяви, бо я також не до кінця розумію, про що йдеться, коли ви кажете, що "ми вважаємо себе кращими за українців". У якому сенсі? У якому сенсі ми вважаємо себе кращими?» ​Гість: ​«У тому сенсі, що ми можемо вирішувати за них. Що саме ми можемо...» ​Ведуча: ​«Ні, тому що ми не хочемо вирішувати за них у їхніх інших справах. Ми лише хочемо, щоб у них на пам'ятниках не стояли люди, які найжорстокішим чином винищували поляків. Ось чого ми хочемо. Хіба це забагато?» ​Гість: ​«Вони, мабуть, хотіли б, щоб на наших пам'ятниках не з'являлися...» ​Ведуча: ​«Але історична правда одна...»

Petrenko AndryiⒸ (Ukraine)

15,827 Aufrufe • vor 2 Monaten

Один відомий блогер, воїн сказав в інтервʼю, що FPV-шки від волонтерів на фронті більше не потрібні. Виявляється, що наша держава ВЖЕ забезпечила все військо. Тож вчора попросив військових та волонтерів відписати, чи доречно витрачати власні кошти на дрони, чи варто їх спрямувати на щось інше. Що ж… Отримав шквал повідомлень та звернень, що FPV-шки від держави можна чекати і два, і три місяці. Ну а те, що вони складаються з «гівна і палок», підтвердив і сам відомий військовий. Тож заяви заявами, а кількість запитів на FPV тільки зростає. Сьогодні тут 3200 дронів, їх насправді, 4000, але це замале приміщення, щоб показати всі, решта лежить в коробках 😅 Тут і нічні, і великі, і маленькі FPV, в кожному є плата ініціації, ну і, звісно, акумулятори до них. Також передаємо тепловізійні мавіки, звичайні мавіки і окопний РЕБ від вже ворожих FPV-шок… А щодо тих бригад, яким дрони вже не потрібні, то знайте, я ніколи не розділяв бригади на «наближені» до керівництва держави чи «ненаближені». І я не маю наміру миритися з тим, що у нас є воїни «двох сортів». Ми стоїмо на боці справедливості. Ми даємо тим, хто потребує найбільше. А за тих, хто їх не потребує, ми без жодної іронії вболіваємо. Маємо об’єднатися і розбити ворога! А далі — вже поговоримо.
3:04

Один відомий блогер, воїн сказав в інтервʼю, що FPV-шки від волонтерів на фронті більше не потрібні. Виявляється, що наша держава ВЖЕ забезпечила все військо. Тож вчора попросив військових та волонтерів відписати, чи доречно витрачати власні кошти на дрони, чи варто їх спрямувати на щось інше. Що ж… Отримав шквал повідомлень та звернень, що FPV-шки від держави можна чекати і два, і три місяці. Ну а те, що вони складаються з «гівна і палок», підтвердив і сам відомий військовий. Тож заяви заявами, а кількість запитів на FPV тільки зростає. Сьогодні тут 3200 дронів, їх насправді, 4000, але це замале приміщення, щоб показати всі, решта лежить в коробках 😅 Тут і нічні, і великі, і маленькі FPV, в кожному є плата ініціації, ну і, звісно, акумулятори до них. Також передаємо тепловізійні мавіки, звичайні мавіки і окопний РЕБ від вже ворожих FPV-шок… А щодо тих бригад, яким дрони вже не потрібні, то знайте, я ніколи не розділяв бригади на «наближені» до керівництва держави чи «ненаближені». І я не маю наміру миритися з тим, що у нас є воїни «двох сортів». Ми стоїмо на боці справедливості. Ми даємо тим, хто потребує найбільше. А за тих, хто їх не потребує, ми без жодної іронії вболіваємо. Маємо об’єднатися і розбити ворога! А далі — вже поговоримо.

Петро Порошенко

166,625 Aufrufe • vor 2 Jahren

Польща не передала Україні літаки МіГ-29, бо Україна не передала технології дронів Ведучий: Чи отримали ми вже від України технології дронів, які вони мали нам надати в обмін на літаки МіГ-29, а мали б надати за вже отриману і отримувану допомогу? Для безпеки Польщі ми повинні їх мати і вже ними користуватися. Питання, що ви відповісте? Заступник міністра оборони Томчик: Пам’ятаймо, ми не передавали Україні МіГів Ведучий: Вони не отримали від нас винищувачів? Томчик: Ні Ведучий: Навіть частинами? Томчик: Ну, ні Ведучий: І не отримають? Томчик: Що стосується тієї партії, про яку ми говорили, то, думаю, у цьому питанні вже міститься вся відповідь Ведучий: Але як же так із цими винищувачами? Ми не дали їм жодних літаків? Томчик: Ми давали їм МіГи, їх передав ще попередній уряд, уряд ПіС (партія "Право і справедливість"), і це питання публічно обговорювалося. Натомість... Ведучий: Теперішній? Томчик: ...у питанні МіГів, про які ми говорили, нинішній уряд не передавав МіГи Україні Ведучий: І не передасть? Томчик: Все міститься в цьому питанні. Тобто ми домовилися з українською стороною про передачу технологій. Якщо це питання буде остаточно узгоджене, то справа завершиться успіхом. Доки цього не станеться, передачі не буде Ведучий: Розумію, пане міністре, ситуація проста: спочатку ви даєте нам технологію дронів, потім ми даємо вам МіГи Томчик: Ні, це так не працює. Просто... Ведучий: А як інакше? Томчик: Триває діалог між Польщею та Україною. Поляки чітко сказали: оскільки ми розбудовуємо власні потужності у сфері дронів, ми хотіли б мати можливість користуватися й українськими напрацюваннями І, звісно, ми передамо техніку Україні, якщо це питання буде остаточно вирішене. У цьому плані нічого не змінилося, але питання ще не закрите
1:24

Польща не передала Україні літаки МіГ-29, бо Україна не передала технології дронів Ведучий: Чи отримали ми вже від України технології дронів, які вони мали нам надати в обмін на літаки МіГ-29, а мали б надати за вже отриману і отримувану допомогу? Для безпеки Польщі ми повинні їх мати і вже ними користуватися. Питання, що ви відповісте? Заступник міністра оборони Томчик: Пам’ятаймо, ми не передавали Україні МіГів Ведучий: Вони не отримали від нас винищувачів? Томчик: Ні Ведучий: Навіть частинами? Томчик: Ну, ні Ведучий: І не отримають? Томчик: Що стосується тієї партії, про яку ми говорили, то, думаю, у цьому питанні вже міститься вся відповідь Ведучий: Але як же так із цими винищувачами? Ми не дали їм жодних літаків? Томчик: Ми давали їм МіГи, їх передав ще попередній уряд, уряд ПіС (партія "Право і справедливість"), і це питання публічно обговорювалося. Натомість... Ведучий: Теперішній? Томчик: ...у питанні МіГів, про які ми говорили, нинішній уряд не передавав МіГи Україні Ведучий: І не передасть? Томчик: Все міститься в цьому питанні. Тобто ми домовилися з українською стороною про передачу технологій. Якщо це питання буде остаточно узгоджене, то справа завершиться успіхом. Доки цього не станеться, передачі не буде Ведучий: Розумію, пане міністре, ситуація проста: спочатку ви даєте нам технологію дронів, потім ми даємо вам МіГи Томчик: Ні, це так не працює. Просто... Ведучий: А як інакше? Томчик: Триває діалог між Польщею та Україною. Поляки чітко сказали: оскільки ми розбудовуємо власні потужності у сфері дронів, ми хотіли б мати можливість користуватися й українськими напрацюваннями І, звісно, ми передамо техніку Україні, якщо це питання буде остаточно вирішене. У цьому плані нічого не змінилося, але питання ще не закрите

Останній Капіталіст

77,634 Aufrufe • vor 3 Monaten

Сім років — це достатній час, щоб емоції вляглися. І достатній, щоб чесно відповісти: що за цей час сталося з країною? Сьогодні Україна — це країна, яка не лише воює. Це країна, яка виснажена. Людськи, економічно, інституційно. І перший крок до відновлення — це чесність. Сім років тому ми всі почули знайому обіцянку: що достатньо змінити обличчя — і зміниться система. Чули, що держава — це застосунок, який можна «оновити» за одну ніч. Як виявилося, держава — не смартфон. Ми вистояли. Це величезне досягнення. Але вистояти — не означає перемогти в довгій перспективі. Перед нами інше завдання — перезавантажити країну, яка тримається на межі ресурсів. І це питання не окремої політичної сили. Це питання коаліції відповідальності. Нам потрібно повернути гідність. Ми пройшли через Революцію Гідності і знаємо цьому ціну. Коли закон працює однаково для всіх. Коли держава поважає громадянина. Бо без гідності не існує довіри. А без довіри не існує країни. Україні потрібна відмова від популізму. Популізм — це коли складне пояснюють просто. А потім дуже складно пояснюють, чому нічого не вийшло. Нам потрібна економіка, яка працює на оборону, створює робочі місця і повертає людей. Бо люди повертаються не закликами. Вони повертаються туди, де є сенс жити. І найважливіше — ми маємо говорити про завершення війни. Не як про мрію, а як про план. «Якось воно завершиться» — це не стратегія. Країна має почути план. Бо тільки так із країни, яка вистояла, можна зробити країну, яка перемагає.
7:45

Сім років — це достатній час, щоб емоції вляглися. І достатній, щоб чесно відповісти: що за цей час сталося з країною? Сьогодні Україна — це країна, яка не лише воює. Це країна, яка виснажена. Людськи, економічно, інституційно. І перший крок до відновлення — це чесність. Сім років тому ми всі почули знайому обіцянку: що достатньо змінити обличчя — і зміниться система. Чули, що держава — це застосунок, який можна «оновити» за одну ніч. Як виявилося, держава — не смартфон. Ми вистояли. Це величезне досягнення. Але вистояти — не означає перемогти в довгій перспективі. Перед нами інше завдання — перезавантажити країну, яка тримається на межі ресурсів. І це питання не окремої політичної сили. Це питання коаліції відповідальності. Нам потрібно повернути гідність. Ми пройшли через Революцію Гідності і знаємо цьому ціну. Коли закон працює однаково для всіх. Коли держава поважає громадянина. Бо без гідності не існує довіри. А без довіри не існує країни. Україні потрібна відмова від популізму. Популізм — це коли складне пояснюють просто. А потім дуже складно пояснюють, чому нічого не вийшло. Нам потрібна економіка, яка працює на оборону, створює робочі місця і повертає людей. Бо люди повертаються не закликами. Вони повертаються туди, де є сенс жити. І найважливіше — ми маємо говорити про завершення війни. Не як про мрію, а як про план. «Якось воно завершиться» — це не стратегія. Країна має почути план. Бо тільки так із країни, яка вистояла, можна зробити країну, яка перемагає.

Петро Порошенко

41,148 Aufrufe • vor 5 Monaten

Ведучий: Рішення Навроцького, яке є реакцією на це рішення Зеленського, у певний момент і, я кажу це об’єктивно, підвищило напругу Чи не могли президент Навроцький або польська влада зробити щось інше, щоб показати українцям, що ми не приймаємо таких кроків? Колишній прем'єр-міністр Польщі Лешек Міллер: Рішення Навроцького не могло бути іншим, якщо він хотів виступити як польський президент. І не дивуюся цій п’ятій бандерівській колоні, яка є в Польщі Ведучий: Про вас кажуть, що ви є п’ятою російською колоною Лешек Міллер: Ну добре, я в будь-якому разі волію бути російською онучою (ганчіркою\агентурою), ніж бандерівським підгузком, правда? Отже, ця (бандерівська) п’ята колона дуже розгалужена і дуже сильна
0:47

Ведучий: Рішення Навроцького, яке є реакцією на це рішення Зеленського, у певний момент і, я кажу це об’єктивно, підвищило напругу Чи не могли президент Навроцький або польська влада зробити щось інше, щоб показати українцям, що ми не приймаємо таких кроків? Колишній прем'єр-міністр Польщі Лешек Міллер: Рішення Навроцького не могло бути іншим, якщо він хотів виступити як польський президент. І не дивуюся цій п’ятій бандерівській колоні, яка є в Польщі Ведучий: Про вас кажуть, що ви є п’ятою російською колоною Лешек Міллер: Ну добре, я в будь-якому разі волію бути російською онучою (ганчіркою\агентурою), ніж бандерівським підгузком, правда? Отже, ця (бандерівська) п’ята колона дуже розгалужена і дуже сильна

Останній Капіталіст

28,244 Aufrufe • vor 2 Monaten

Українці у Польщі носять прапори УПА, а як би поставились українці, якби поляки вдягали в Україні бейджі з Підсудським? Дещиця: "Для поляків історична пам'ять є дуже важливою і тому треба тут балансувати. Я не погоджуюся з тим, що поляки дуже різко виступають проти наших національних символів, зокрема, червоно-чорного прапора. Але це є символи боротьби нашої за свою свободу. Ми показали зрілість, коли визнали, що в Польщі були свої герої: був свій Пілсудський, був свій Дмовський, який не дуже добре відносився до українців, Пілсудський, який зрадив українців, потім він вибачався, але це вже нічого не означало. Але вони для поляків є герої, і ми це шануємо, і ми не критикуємо, якщо б хтось з поляків заїхав з наклейкою Пілсудського на машині в Україну".
1:18

Українці у Польщі носять прапори УПА, а як би поставились українці, якби поляки вдягали в Україні бейджі з Підсудським? Дещиця: "Для поляків історична пам'ять є дуже важливою і тому треба тут балансувати. Я не погоджуюся з тим, що поляки дуже різко виступають проти наших національних символів, зокрема, червоно-чорного прапора. Але це є символи боротьби нашої за свою свободу. Ми показали зрілість, коли визнали, що в Польщі були свої герої: був свій Пілсудський, був свій Дмовський, який не дуже добре відносився до українців, Пілсудський, який зрадив українців, потім він вибачався, але це вже нічого не означало. Але вони для поляків є герої, і ми це шануємо, і ми не критикуємо, якщо б хтось з поляків заїхав з наклейкою Пілсудського на машині в Україну".

5 канал 🇺🇦

15,972 Aufrufe • vor 4 Monaten

Дух Анкоріджа всьо? Репортер: росія звинувачує США у невиконанні, цитую, "домовленостей", чи то пак "розумінь", яких ми досягли на Алясці Рубіо: На Алясці не було жодної угоди. На Алясці була пропозиція, але угоди там не було. Якби була угода, ми б мали кінець війни Отже, як я вже казав, Трамп готовий, і США залишаються готовими відіграти будь-яку конструктивну роль, яку ми можемо, щоб досягти, знаєте, тривалого завершення цієї війни в Україні, яка була кривавою Тож це виснажливо для Європи, але особливо для України, і дедалі більше для росії. Тому ми готові зробити крок уперед і відіграти конструктивну роль, якщо зможемо допомогти сторонам дійти згоди та покласти край цій війні Це те, що Трамп намагався зробити вже півтора року Але дивіться на Алясці не було жодної угоди. На Алясці була зроблена пропозиція, але це ніколи не було угодою Репортер: З боку росії чи з боку США? Рубіо: Я маю на увазі, це те саме, що ви бачили публічно, так? Тобто росія хоче, щоб усю територію Донецької області передали їм, серед іншого, чого вони вимагають
1:05

Дух Анкоріджа всьо? Репортер: росія звинувачує США у невиконанні, цитую, "домовленостей", чи то пак "розумінь", яких ми досягли на Алясці Рубіо: На Алясці не було жодної угоди. На Алясці була пропозиція, але угоди там не було. Якби була угода, ми б мали кінець війни Отже, як я вже казав, Трамп готовий, і США залишаються готовими відіграти будь-яку конструктивну роль, яку ми можемо, щоб досягти, знаєте, тривалого завершення цієї війни в Україні, яка була кривавою Тож це виснажливо для Європи, але особливо для України, і дедалі більше для росії. Тому ми готові зробити крок уперед і відіграти конструктивну роль, якщо зможемо допомогти сторонам дійти згоди та покласти край цій війні Це те, що Трамп намагався зробити вже півтора року Але дивіться на Алясці не було жодної угоди. На Алясці була зроблена пропозиція, але це ніколи не було угодою Репортер: З боку росії чи з боку США? Рубіо: Я маю на увазі, це те саме, що ви бачили публічно, так? Тобто росія хоче, щоб усю територію Донецької області передали їм, серед іншого, чого вони вимагають

Останній Капіталіст

15,884 Aufrufe • vor 2 Monaten

Сьогодні ми маємо підтверджені дані: від 19 до 34 тисяч польських жертв та близько 20 тисяч українських. Організація Об’єднаних Націй визнала на Волині геноцид поляків відповідно до закону який прийняв сейм Польщі, але не визнала звірячих убивств Армії Крайової проти українців. Постійні нападки на українську сторону за шанування Героїв УПА контрастують із тим, як поляки спокійно возвеличують бійців Армії Крайової, яких у Польщі вважають великими героями та виправдовують навіть після їхньої смерті у судах проводичи амністії. Запитайте будь-якого поляка, чи винні бійці Армії Крайової у вбивствах українців — відповідь буде одна: «Ні, це була відплата, а не геноцид українського населення». Проте ми всі розуміємо, що вбивство мирних жінок і дітей не може бути "відплатою" — це була зачистка території від українців. Ще один неприємний момент ці дії продовжувалися з 20-х років по 47-й і підтримувалась на рівні держави Польщі. І скільки було вбито чи закатовано українців ніхто не рахує. Проте ми дуже добре пам'ятаємо, що відбувається в Польщі вже зараз:
0:30

Сьогодні ми маємо підтверджені дані: від 19 до 34 тисяч польських жертв та близько 20 тисяч українських. Організація Об’єднаних Націй визнала на Волині геноцид поляків відповідно до закону який прийняв сейм Польщі, але не визнала звірячих убивств Армії Крайової проти українців. Постійні нападки на українську сторону за шанування Героїв УПА контрастують із тим, як поляки спокійно возвеличують бійців Армії Крайової, яких у Польщі вважають великими героями та виправдовують навіть після їхньої смерті у судах проводичи амністії. Запитайте будь-якого поляка, чи винні бійці Армії Крайової у вбивствах українців — відповідь буде одна: «Ні, це була відплата, а не геноцид українського населення». Проте ми всі розуміємо, що вбивство мирних жінок і дітей не може бути "відплатою" — це була зачистка території від українців. Ще один неприємний момент ці дії продовжувалися з 20-х років по 47-й і підтримувалась на рівні держави Польщі. І скільки було вбито чи закатовано українців ніхто не рахує. Проте ми дуже добре пам'ятаємо, що відбувається в Польщі вже зараз:

Petrenko AndryiⒸ (Ukraine)

33,710 Aufrufe • vor 2 Monaten

Президент Польщі Навроцький про зустріч з Зеленським: На цій зустрічі нам не вдалося розв’язати історичні питання Ми й не сподівалися, що вдасться вирішити всі питання Для мене, шановна пані редакторко, дорогі глядачі, питання Української повстанської армії та символів УПА є непідлеглими обговоренню Емоції поляків щодо злочинів, щодо Волинської трагедії є питанням, яке не підлягає обговоренню Але попри те, що це питання для нас, для поляків, таке важливе, і тут ми розраховуємо на розуміння з боку України, що бандерівський прапор також обмежує майбутнє України в Європейському Союзі. Він несе в собі багато поганих символів Ми також повинні брати на себе відповідальність за те, що відбувається через росію. Тож дуже добре, я радий, це була конструктивна, як завжди, зустріч із президентом Зеленським. Добре, що ми зустрілися, ми підтвердили свої позиції Я підтвердив нашу позицію щодо УПА теж, але ми також обговорювали, як ця співпраця має виглядати в майбутньому
1:10

Президент Польщі Навроцький про зустріч з Зеленським: На цій зустрічі нам не вдалося розв’язати історичні питання Ми й не сподівалися, що вдасться вирішити всі питання Для мене, шановна пані редакторко, дорогі глядачі, питання Української повстанської армії та символів УПА є непідлеглими обговоренню Емоції поляків щодо злочинів, щодо Волинської трагедії є питанням, яке не підлягає обговоренню Але попри те, що це питання для нас, для поляків, таке важливе, і тут ми розраховуємо на розуміння з боку України, що бандерівський прапор також обмежує майбутнє України в Європейському Союзі. Він несе в собі багато поганих символів Ми також повинні брати на себе відповідальність за те, що відбувається через росію. Тож дуже добре, я радий, це була конструктивна, як завжди, зустріч із президентом Зеленським. Добре, що ми зустрілися, ми підтвердили свої позиції Я підтвердив нашу позицію щодо УПА теж, але ми також обговорювали, як ця співпраця має виглядати в майбутньому

Останній Капіталіст

18,721 Aufrufe • vor 2 Monaten

Раз на тиждень ми як завжди — у наших хлопців та дівчат на фронті. Сьогодні — у степах Донеччини. Всі говорять про зміну Головнокомандувача. Скажу відверто: Валерія Залужного знаю давно, це «Залізний Генерал». Від імені всіх військових та всього українського народу величезна йому вдячність. Також вітаю нового Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Я з ним також з 2014 року воював. Можу сказати, що він досвідчений та компетентний. Бажаю йому та усім Збройним Силам України успіхів. Бо саме навколо них весь народ має зараз обʼєднатися. Владні телеграм-канали почали розповсюджувати фейки, що нібито Порошенко сьогодні вийде на Майдан. І я вирішив, що ми не будемо їх підводити. Сказали, що Порошенко вийде на Майдан, от ми виходимо на Майдан в межах між Покровськом і Кураховим-Авдіївкою. Хто хоче — давайте до нас. Тут дуже круті майдани виходять. У нас сьогодні тільки один ворог — це путін. Ні про що інше ми говорити не можемо! І єдине, як ми маємо протидіяти цьому, — це дати їм всім по зубах. Саме тому ми сьогодні тут, на Сході. Привезли БАГАТО техніки для наших воїнів. 79-ка, 92-а, 46-та, 45-та, 26-та, 41-а, 95-ка, 81-а, 25-ка. Девʼять бригад! Ніхто не залишився без подарунка. В наступному пості опублікуємо фото-звіт) Був радий бачити кожного і кожну! Дякую вам за захист української землі.
1:30

Раз на тиждень ми як завжди — у наших хлопців та дівчат на фронті. Сьогодні — у степах Донеччини. Всі говорять про зміну Головнокомандувача. Скажу відверто: Валерія Залужного знаю давно, це «Залізний Генерал». Від імені всіх військових та всього українського народу величезна йому вдячність. Також вітаю нового Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Я з ним також з 2014 року воював. Можу сказати, що він досвідчений та компетентний. Бажаю йому та усім Збройним Силам України успіхів. Бо саме навколо них весь народ має зараз обʼєднатися. Владні телеграм-канали почали розповсюджувати фейки, що нібито Порошенко сьогодні вийде на Майдан. І я вирішив, що ми не будемо їх підводити. Сказали, що Порошенко вийде на Майдан, от ми виходимо на Майдан в межах між Покровськом і Кураховим-Авдіївкою. Хто хоче — давайте до нас. Тут дуже круті майдани виходять. У нас сьогодні тільки один ворог — це путін. Ні про що інше ми говорити не можемо! І єдине, як ми маємо протидіяти цьому, — це дати їм всім по зубах. Саме тому ми сьогодні тут, на Сході. Привезли БАГАТО техніки для наших воїнів. 79-ка, 92-а, 46-та, 45-та, 26-та, 41-а, 95-ка, 81-а, 25-ка. Девʼять бригад! Ніхто не залишився без подарунка. В наступному пості опублікуємо фото-звіт) Був радий бачити кожного і кожну! Дякую вам за захист української землі.

Петро Порошенко

34,567 Aufrufe • vor 2 Jahren

Польським інтернетом з неймовірною швидкістю полилася хвиля ненависті до України, українців, Зеленського Причиною цього стало присвоєння окремому центру спеціальних операцій "Північ" імені Героїв УПА. І очікувано в Польщі згоріли. Звісно, що це очікували. Але це вийшло за межі польських нациків чи електорату ПіС та Конфедерації. Таке невимовна ненависть до українського визвольного руху просякнула все суспільство. Показовою є ситуація з Лехом Валенсою, легендарною особистістю не тільки для Польщі, а й всіх країн пост совка. Валенса зняв значок в кольорах українського прапору через рішення Зеленського уславити УПА. Ця істерія виникла не на пустому місці. Ще з 2010-х в Польщі активно почали мусолити тему "Волинської різні". Правляча партія ПіС пробувала дати полякам новий об'єднавчий символ з минулого. Якщо за часів ПНР це був Катинський розстріл (трагедія яку замовчували комуністи), то зараз це "Волинська різня". Цей наратив дуже лягав на історифіковане польське суспільство. У Польщі ще з ХІХ століття розвивалася думка, що Польща – мученик Європи. Поляки жертви історії. Тобто в уявленні багатьох поляків, вони ніколи не були тими хто пригнічує інших. Волинський міф показував, що є злі українці і добрі поляки, яких вбивали лише за те, що вони поляки. Більш простої спрощеної думки важко собі уявити. І вона чудово лягає в цей "благодатний грунт". От вам і геноцид. Антиукраїнська істерія в Польщі набирає обертів зокрема через розкручування патерну "Волинської різні". "Рольнікі", що викидають зерно з поїздів, забуваючи якою ціною воно було зібране. Побутова ксенофобія до українців. І додайте до цього бажання "панського гонору". Україна недостатньо вдячна Польщі. Україна не бажає вирішувати проблеми. При цьому "волинська істерія" тільки набиратиме обертів. Показовою є ситуація, що після вторгнення Україна є найбільш ворожою до Польщі країною після росії. Ми перегнали традиційного "срібного призера" – Німеччину. Це тільки початок. В Польщі занадто багато сил, які заробляють бали на "Волині". Для польського суспільства занадто перестати дивитися у міфологізоване минуле. Поляки забувають, що історія це не про одних хороших та інших поганих. Вона різнобарвна як і людське життя. Легко винести за дужки совіцьких партизан, керівництво нацистів, польську політику часів 20-30-х (яка мала яскравий асиміляційний, колонізаторський характер) та загалом ставлення українців до зародження Армії Крайової на Волині. Україна та українці, на відміну від поляків, не качають на державному рівні, що полякам можна святкувати чи вшановувати. Хоча полякам слід бути послідовними. Польща вшановує на державному рівні таких людей як Станіслав Басай, Юзефа Бісса, Ромуальда Райса, Зигмунта Сендзеляржа (останній був посмертно нагороджений орденом "Відродження Польщі"). Про етнічні чистки АК та польським підпіллям проти литовців, білорусів, українців. Про те, що в Польщі на державному рівні вшановують ксенофоба, антисеміта та ідеолога польського фашизму Романа Дмовського. І так далі. Якщо Польща так хоче вказувати, кого нам можна шанувати, а кого ні – чому б не почати з себе? А відмазка, що вони боролися і творили незалежну Польщу? То чому українці так само не можуть робити? Лицемірство і бажання поживитися на нашій біді. Не більше не менше. Ми робимо своє діло. Ми боремося. І наші підрозділи мають право носити ім'я героїв. Наших героїв.
0:33

Польським інтернетом з неймовірною швидкістю полилася хвиля ненависті до України, українців, Зеленського Причиною цього стало присвоєння окремому центру спеціальних операцій "Північ" імені Героїв УПА. І очікувано в Польщі згоріли. Звісно, що це очікували. Але це вийшло за межі польських нациків чи електорату ПіС та Конфедерації. Таке невимовна ненависть до українського визвольного руху просякнула все суспільство. Показовою є ситуація з Лехом Валенсою, легендарною особистістю не тільки для Польщі, а й всіх країн пост совка. Валенса зняв значок в кольорах українського прапору через рішення Зеленського уславити УПА. Ця істерія виникла не на пустому місці. Ще з 2010-х в Польщі активно почали мусолити тему "Волинської різні". Правляча партія ПіС пробувала дати полякам новий об'єднавчий символ з минулого. Якщо за часів ПНР це був Катинський розстріл (трагедія яку замовчували комуністи), то зараз це "Волинська різня". Цей наратив дуже лягав на історифіковане польське суспільство. У Польщі ще з ХІХ століття розвивалася думка, що Польща – мученик Європи. Поляки жертви історії. Тобто в уявленні багатьох поляків, вони ніколи не були тими хто пригнічує інших. Волинський міф показував, що є злі українці і добрі поляки, яких вбивали лише за те, що вони поляки. Більш простої спрощеної думки важко собі уявити. І вона чудово лягає в цей "благодатний грунт". От вам і геноцид. Антиукраїнська істерія в Польщі набирає обертів зокрема через розкручування патерну "Волинської різні". "Рольнікі", що викидають зерно з поїздів, забуваючи якою ціною воно було зібране. Побутова ксенофобія до українців. І додайте до цього бажання "панського гонору". Україна недостатньо вдячна Польщі. Україна не бажає вирішувати проблеми. При цьому "волинська істерія" тільки набиратиме обертів. Показовою є ситуація, що після вторгнення Україна є найбільш ворожою до Польщі країною після росії. Ми перегнали традиційного "срібного призера" – Німеччину. Це тільки початок. В Польщі занадто багато сил, які заробляють бали на "Волині". Для польського суспільства занадто перестати дивитися у міфологізоване минуле. Поляки забувають, що історія це не про одних хороших та інших поганих. Вона різнобарвна як і людське життя. Легко винести за дужки совіцьких партизан, керівництво нацистів, польську політику часів 20-30-х (яка мала яскравий асиміляційний, колонізаторський характер) та загалом ставлення українців до зародження Армії Крайової на Волині. Україна та українці, на відміну від поляків, не качають на державному рівні, що полякам можна святкувати чи вшановувати. Хоча полякам слід бути послідовними. Польща вшановує на державному рівні таких людей як Станіслав Басай, Юзефа Бісса, Ромуальда Райса, Зигмунта Сендзеляржа (останній був посмертно нагороджений орденом "Відродження Польщі"). Про етнічні чистки АК та польським підпіллям проти литовців, білорусів, українців. Про те, що в Польщі на державному рівні вшановують ксенофоба, антисеміта та ідеолога польського фашизму Романа Дмовського. І так далі. Якщо Польща так хоче вказувати, кого нам можна шанувати, а кого ні – чому б не почати з себе? А відмазка, що вони боролися і творили незалежну Польщу? То чому українці так само не можуть робити? Лицемірство і бажання поживитися на нашій біді. Не більше не менше. Ми робимо своє діло. Ми боремося. І наші підрозділи мають право носити ім'я героїв. Наших героїв.

Останній Капіталіст

65,287 Aufrufe • vor 3 Monaten

Іспанський стид відчувєш закордоном в відрядженні за наш український хмельницький корупційний стид. Норвезькі газети пишуть про корупцію голови МСЕК Хмельницького і депутатки від слуг Крупи. Чоловіка якої рік тому побачив весь світ на ліжку в доларах…🤦🏻‍♀️ сімʼя збагатилась на 160 мільйонів. 🙏 Ми маємо падати в ноги Норвегії за те, що на фоні отакої навіть ганьби норвежці все одно збільшують нам допомогу на 2026 на мільярд. 🙏 Ми маємо падати в ноги нашим військовим, мільйон яких тримає репутацію України, як найсильнішої нації світу, яка 4 рік стоїть за демократію. ▪️І хоч ми пояснюємо тут в десятках розмов з їх посадовцями, що здобуток Революції Гідності - якраз те, що такі злочини тепер викриваються. ▪️І хоч ми пояснюємо, що, на приклад, за Януковича - ніхто б про такі злочини навіть не знав. ▪️І хоч ми пояснюємо, що завдяки роботі НАБУ справа передана до суду і що антикор органи - це теж є надбанням Революції Гідності. Але … цю вечірню газету все одно прочитали тисячі норвежців ввечері… Сьогодні думаю про це весь день. 📍Будь хто, хто наживається під час війни - краде не лише в наших військових, а краде в репутації країни - на міжнародній арені. 📍Будь ти регіональна Крупа з Хмельницького чи ти аж цілий друг Зеленського Міндіч. Шкода та ж…
0:55

Іспанський стид відчувєш закордоном в відрядженні за наш український хмельницький корупційний стид. Норвезькі газети пишуть про корупцію голови МСЕК Хмельницького і депутатки від слуг Крупи. Чоловіка якої рік тому побачив весь світ на ліжку в доларах…🤦🏻‍♀️ сімʼя збагатилась на 160 мільйонів. 🙏 Ми маємо падати в ноги Норвегії за те, що на фоні отакої навіть ганьби норвежці все одно збільшують нам допомогу на 2026 на мільярд. 🙏 Ми маємо падати в ноги нашим військовим, мільйон яких тримає репутацію України, як найсильнішої нації світу, яка 4 рік стоїть за демократію. ▪️І хоч ми пояснюємо тут в десятках розмов з їх посадовцями, що здобуток Революції Гідності - якраз те, що такі злочини тепер викриваються. ▪️І хоч ми пояснюємо, що, на приклад, за Януковича - ніхто б про такі злочини навіть не знав. ▪️І хоч ми пояснюємо, що завдяки роботі НАБУ справа передана до суду і що антикор органи - це теж є надбанням Революції Гідності. Але … цю вечірню газету все одно прочитали тисячі норвежців ввечері… Сьогодні думаю про це весь день. 📍Будь хто, хто наживається під час війни - краде не лише в наших військових, а краде в репутації країни - на міжнародній арені. 📍Будь ти регіональна Крупа з Хмельницького чи ти аж цілий друг Зеленського Міндіч. Шкода та ж…

Martina Boguslavets

37,008 Aufrufe • vor 10 Monaten