Video yükleniyor...

Video Yüklenemedi

Ana Sayfaya Dön

Уперше з моменту розробки ви можете побачити комлпекс «Ай-Петрі», який ми активно постачаємо у військо. І представлений він на найбільшій виставці з безпеки та оборонних технологій у Центральній та Східній Європі MSPO 2026. Два роки ми захищали нашу технологію протидії технічній розвідці супротивника грифом «таємно». Лише зараз ми знайшли...

poroshenko's profile picture

Петро Порошенко

1,171,602 subscribers

16,679 görüntüleme • 4 gün önce •via X (Twitter)

LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

24 Yorum

Наташа Ната profil fotoğrafı
Наташа Ната4 gün önce

Петро Олексійовичу, щира вдячність за те, що допомогаєте Україні в боротьбі з ворогами!

Victory profil fotoğrafı
Victory4 gün önce

найкращий Президент

Слава Богу у мене є ти! profil fotoğrafı
Слава Богу у мене є ти!4 gün önce

Сил Вам і натхнення!!!

Спекотний Кривий Ріг profil fotoğrafı
Спекотний Кривий Ріг4 gün önce

Дякуємо, пане Президент!

Olga Key profil fotoğrafı
Olga Key4 gün önce

Дякую, пане Президент, за Вашу роботу на благо України! Успіхів Вам! Бог у поміч!🙏🇺🇦🙏

IrkaSumka profil fotoğrafı
IrkaSumka4 gün önce

Дякую Вам, пане Президент ❤️

Jesse Pinkman profil fotoğrafı
Jesse Pinkman3 gün önce

Петя, похмелись уже!

Eugeny Majorov🇷🇺 profil fotoğrafı
Eugeny Majorov🇷🇺4 gün önce

Никакой Ай Петя тебе безмозглому идиоту уже не поможет...🤡клоун бля...

ЄС Херсон profil fotoğrafı
ЄС Херсон3 gün önce

Разом до Перемоги, пане Президента! Вітання з фронтового Херсона!

viktor (reserved) profil fotoğrafı
viktor (reserved)3 gün önce

ну і хто з європейців купив твій "суперсучасний" Ай Петрі? Локшину вішати ти добре навчився

Запустивший Берлагу profil fotoğrafı
Запустивший Берлагу3 gün önce

Гетьман Наливайко видно все стенды конкурентов обошёл, везде налили, вмондил🤣👌

Sergii Vln profil fotoğrafı
Sergii Vln4 gün önce

Звільни берег для людей!

Alexander Ruebben, MD, MBA profil fotoğrafı
Alexander Ruebben, MD, MBA4 gün önce

Pls explain to the people that without Swiss and French electronic parts your missels would miss the target by 100 of kilometers

Ewelina profil fotoğrafı
Ewelina4 gün önce

podczas Międzynarodowego Salonu Przemysłu Obronnego w Kielcach. Służby zatrzymały 44-letniego obywatela Ukrainy, który podczas kontroli przed wejściem na teren targów miał przy sobie magazynek wypełniony ostrą amunicją. Przestańcie do nas przyjeżdżać

varцаба profil fotoğrafı
varцаба3 gün önce

А ти як виїхав?

Mах profil fotoğrafı
Mах4 gün önce

Діду, прийми ліки

OutSider profil fotoğrafı
OutSider4 gün önce

Люто кривляется конечно актёр

Maryna Hontaruk profil fotoğrafı
Maryna Hontaruk4 gün önce

👍👍👍🇺🇦

Алексей М profil fotoğrafı
Алексей М4 gün önce

Ай Петя!!!!! Ахахахах 🤡🤡🤡🤡🤡🤡🤡

SMERSH profil fotoğrafı
SMERSH4 gün önce

А почему российское название?🤣

Maksim Golubenko profil fotoğrafı
Maksim Golubenko4 gün önce

💪🏻

Пляцок Банош Васильок profil fotoğrafı
Пляцок Банош Васильок4 gün önce

А чи є якесь підтвердження корисності і працездатності цього комплексу

Norberth profil fotoğrafı
Norberth4 gün önce

In its technical characteristics they should add that it still does not work against shaheed drones🤡

Sobchuchische profil fotoğrafı
Sobchuchische3 gün önce

Дякую, пане Президенте, за Вашу підтримку. Ціную Вашу цілеспрямованість та силу волі до перемоги. Слава Україні!

Benzer Videolar

Це завершальні випробування комплексу «Ай-Петрі» від Генштабу ЗСУ. Майже 50 таких систем уже успішно виконують бойові завдання на фронті. Мета цих випробувань — зрозуміти, наскільки щільно їх потрібно розміщувати, щоб створити невразливий мур проти російських безпілотників. Випробування та бойовий досвід показали, що наш комплекс «Ай-Петрі» здатен ефективно протидіяти російським безпілотникам Zala, Орлан, SuperCam, Ланцет. А також навіть КАБ. Як показує практика бойових дій на Донеччині, коли працює «Ай-Петрі» — багато з них просто падають поcеред поля, не вибухаючи. Тому проєкт, безумовно, потрібно масштабувати й розширювати. Ще нещодавно були смуги, де не було жодного комплексу «Ай-Петрі». Сьогодні лінія оборони, яку захищає наша розробка, сягає тисячі кілометрів. Основна задача — це прикриття підрозділів артилерії та піхоти, захист об’єктів критичної енергетичної інфраструктури, пунктів управління, медичних пунктів. Тому продовжуємо працювати над збільшенням кількості комплексів, і сьогоднішні випробування — це черговий крок до цього. Станом на зараз з бюджету ми не отримали жодної копійки. Але я хочу подякувати всім, хто долучається до нашого проєкту. Для мене сьогодні було підбиття певних підсумків. Комплекси «Ай-Петрі» показали відмінні результати. От що робить об’єднана команда професіоналів. І приємно, що в усіх учасників сьогодні палають очі. Вони мріяли про такі комплекси, а ми робимо все можливе для того, щоб цю мрію наближати.
4:52

Це завершальні випробування комплексу «Ай-Петрі» від Генштабу ЗСУ. Майже 50 таких систем уже успішно виконують бойові завдання на фронті. Мета цих випробувань — зрозуміти, наскільки щільно їх потрібно розміщувати, щоб створити невразливий мур проти російських безпілотників. Випробування та бойовий досвід показали, що наш комплекс «Ай-Петрі» здатен ефективно протидіяти російським безпілотникам Zala, Орлан, SuperCam, Ланцет. А також навіть КАБ. Як показує практика бойових дій на Донеччині, коли працює «Ай-Петрі» — багато з них просто падають поcеред поля, не вибухаючи. Тому проєкт, безумовно, потрібно масштабувати й розширювати. Ще нещодавно були смуги, де не було жодного комплексу «Ай-Петрі». Сьогодні лінія оборони, яку захищає наша розробка, сягає тисячі кілометрів. Основна задача — це прикриття підрозділів артилерії та піхоти, захист об’єктів критичної енергетичної інфраструктури, пунктів управління, медичних пунктів. Тому продовжуємо працювати над збільшенням кількості комплексів, і сьогоднішні випробування — це черговий крок до цього. Станом на зараз з бюджету ми не отримали жодної копійки. Але я хочу подякувати всім, хто долучається до нашого проєкту. Для мене сьогодні було підбиття певних підсумків. Комплекси «Ай-Петрі» показали відмінні результати. От що робить об’єднана команда професіоналів. І приємно, що в усіх учасників сьогодні палають очі. Вони мріяли про такі комплекси, а ми робимо все можливе для того, щоб цю мрію наближати.

Петро Порошенко

32,764 görüntüleme • 1 yıl önce

Після розмов з військовими та інженерами, у нашої команди з’явилася ідея створити комплекс, який виявлятиме російські безпілотники радаром, захоплюватиме завдяки «Ай-Петрі» й знищуватиме бойовим модулем. Дистанційно, технологічно, ефективно. Щоб кілька бійців могли закривати великі ділянки фронту, при цьому не ризикуючи власним життям. Тому ми вперто досліджуємо ринок. Зараз я у Франції на найбільшій в Європі виставці озброєння «Eurosatory», яка відбувається раз на два роки в Парижі. Тут представлені топові новинки мілітарної сфери. Приїхали, щоб знайти найкращі технології й привезти їх в Україну. І ми знайшли. Обговорили перші поставки в Україну за рахунок наших з Мариною грошей комплексу РЛС нового покоління від Леонардо для збільшення дальності роботи «Ай-Петрі». Провели переговори щодо спільного виробництва в Україні новітніх мобільних станцій радіоелектронної розвідки. Також ведемо перемови щодо виробництва нових високошвидкісних зенітних установок, звісно, теж в Україні. Попрацювали дуже плідно, уклали кілька меморандумів із виробниками найновішого, найбільш технологічного озброєння у світі. Бо воювати треба розумом і технологіями.
2:50

Після розмов з військовими та інженерами, у нашої команди з’явилася ідея створити комплекс, який виявлятиме російські безпілотники радаром, захоплюватиме завдяки «Ай-Петрі» й знищуватиме бойовим модулем. Дистанційно, технологічно, ефективно. Щоб кілька бійців могли закривати великі ділянки фронту, при цьому не ризикуючи власним життям. Тому ми вперто досліджуємо ринок. Зараз я у Франції на найбільшій в Європі виставці озброєння «Eurosatory», яка відбувається раз на два роки в Парижі. Тут представлені топові новинки мілітарної сфери. Приїхали, щоб знайти найкращі технології й привезти їх в Україну. І ми знайшли. Обговорили перші поставки в Україну за рахунок наших з Мариною грошей комплексу РЛС нового покоління від Леонардо для збільшення дальності роботи «Ай-Петрі». Провели переговори щодо спільного виробництва в Україні новітніх мобільних станцій радіоелектронної розвідки. Також ведемо перемови щодо виробництва нових високошвидкісних зенітних установок, звісно, теж в Україні. Попрацювали дуже плідно, уклали кілька меморандумів із виробниками найновішого, найбільш технологічного озброєння у світі. Бо воювати треба розумом і технологіями.

Петро Порошенко

65,601 görüntüleme • 2 yıl önce

Цей ранок розпочався зі стовпів чорного диму та «летючими тарілками» над москвою. І поки росія терміново шукає способи зберегти паливо для своєї армії і планує імпортувати паливно-мастильні матеріали морем, — на них там уже чекають ракети й морські дрони. Але й на росії палива ще дуже багато, там є чому ще горіти, тому сьогодні ми продовжуємо перемовини з постачальниками зброї на Eurosatory 2026 у Франції, одній із найбільших оборонних виставок світу. Шукаємо нові рішення, які допоможуть російським ВПК, НПЗ та флоту відчути українське тепло. Шукаємо і рішення, які зможуть захистити нас від російських атак. За моєю спиною — американський VAMPIRE із ракетами Thales. Вони летять удвічі швидше за звук, і саме така зброя ефективно нищить «шахеди». І хочу повідомити гарну новину: ми провели чудові переговори з Thales та американською стороною і, можливо, разом з Естонією, Латвією та Литвою інвестуємо у спільне виробництво ракет проти дронів. Окрема гордість — українські виробники на виставці. Майже з кожним із них ми працювали, закуповуючи техніку для ЗСУ. Ще донедавна про них ніхто не чув — а сьогодні це компанії світового рівня з передовими технологіями. Також тут шукаємо рішення і для власних розробок. Хочемо вдосконалити комплекс «Ай-Петрі» і вже є кілька рішень, але без спойлерів — хай буде сюрпризом 😉
1:49

Цей ранок розпочався зі стовпів чорного диму та «летючими тарілками» над москвою. І поки росія терміново шукає способи зберегти паливо для своєї армії і планує імпортувати паливно-мастильні матеріали морем, — на них там уже чекають ракети й морські дрони. Але й на росії палива ще дуже багато, там є чому ще горіти, тому сьогодні ми продовжуємо перемовини з постачальниками зброї на Eurosatory 2026 у Франції, одній із найбільших оборонних виставок світу. Шукаємо нові рішення, які допоможуть російським ВПК, НПЗ та флоту відчути українське тепло. Шукаємо і рішення, які зможуть захистити нас від російських атак. За моєю спиною — американський VAMPIRE із ракетами Thales. Вони летять удвічі швидше за звук, і саме така зброя ефективно нищить «шахеди». І хочу повідомити гарну новину: ми провели чудові переговори з Thales та американською стороною і, можливо, разом з Естонією, Латвією та Литвою інвестуємо у спільне виробництво ракет проти дронів. Окрема гордість — українські виробники на виставці. Майже з кожним із них ми працювали, закуповуючи техніку для ЗСУ. Ще донедавна про них ніхто не чув — а сьогодні це компанії світового рівня з передовими технологіями. Також тут шукаємо рішення і для власних розробок. Хочемо вдосконалити комплекс «Ай-Петрі» і вже є кілька рішень, але без спойлерів — хай буде сюрпризом 😉

Петро Порошенко

10,182 görüntüleme • 2 ay önce

Тисяча днів. Це цифра, яка сьогодні звучить у кожній домівці, у кожному серці. Для когось ці дні — це тисячі вибухів, тисячі сліз, тисячі втрат. Для когось — це тисячі дронів, сотні тисяч кілометрів доріг, мільйони незламних рішень. Для мене — це тисячі подвигів українців, які щодня робили те, чого не робила жодна інша нація. З перших хвилин вторгнення ми діяли разом. Я згадую перші години, коли на Лаврській ми зібрали добровольців, які приходили з одним проханням: «Дайте зброю, ми захищатимемо Київ». Тоді в наших руках не було магічних рішень, але було головне — віра в нашу перемогу. Так і з’явився 206 батальйон. Тоді ж ми почали роздавати зброю та набої. Далі була евакуація з Бучі, Ірпеня, Гостомеля. Тисяча днів — це тисячі людей, яких я зустрів за цей час. Це воїни, які тримають фронт. Волонтери, які забезпечують армію всім: від бронежилетів до дронів. Пересічні українці, які віддають останнє, щоб допомогти іншим. Це блокпости, укріплення, розбиті дороги й нескінченні поїздки. Це обличчя тих, хто отримує довгоочікувану допомогу. Це дрони, вантажівки, пікапи, прально-душові комплекси, Shield’и, екскаватори, комплекси «Ай-Петрі» які ми доставляємо на фронт. Це численні контракти та мільярди гривень. Хоч зараз ми проходимо найважче випробування — війну, але ми тримаємося. Єдність, сміливість, жертовність — це те, що робить нас незламними. Тисяча днів — це наші сльози за Глібом Бабічем, Сергієм Іконніковим, Юрієм Каракаєм, Олегом Барною, Тарасом Жеребецьким… Це наші сльози, але водночас наша гордість. Ми втратили багато. Кожна втрата — це частина душі. Але кожна дія, кожна людина, яка робила неможливе, додає сили й віри. Ці тисяча днів — це не тільки історія про війну. Це історія про народ, який знайшов у собі надзвичайну силу. Про державу, яка вчиться бути сильнішою. І про нас, українців, які довели собі й світу, що ми непереможні. Ми боротимемося далі. Ми працюватимемо більше, стрілятимемо частіше, винаходитимемо нове. Ми захищатимемо кожен метр нашої землі. І разом ми переможемо.
11:00

Тисяча днів. Це цифра, яка сьогодні звучить у кожній домівці, у кожному серці. Для когось ці дні — це тисячі вибухів, тисячі сліз, тисячі втрат. Для когось — це тисячі дронів, сотні тисяч кілометрів доріг, мільйони незламних рішень. Для мене — це тисячі подвигів українців, які щодня робили те, чого не робила жодна інша нація. З перших хвилин вторгнення ми діяли разом. Я згадую перші години, коли на Лаврській ми зібрали добровольців, які приходили з одним проханням: «Дайте зброю, ми захищатимемо Київ». Тоді в наших руках не було магічних рішень, але було головне — віра в нашу перемогу. Так і з’явився 206 батальйон. Тоді ж ми почали роздавати зброю та набої. Далі була евакуація з Бучі, Ірпеня, Гостомеля. Тисяча днів — це тисячі людей, яких я зустрів за цей час. Це воїни, які тримають фронт. Волонтери, які забезпечують армію всім: від бронежилетів до дронів. Пересічні українці, які віддають останнє, щоб допомогти іншим. Це блокпости, укріплення, розбиті дороги й нескінченні поїздки. Це обличчя тих, хто отримує довгоочікувану допомогу. Це дрони, вантажівки, пікапи, прально-душові комплекси, Shield’и, екскаватори, комплекси «Ай-Петрі» які ми доставляємо на фронт. Це численні контракти та мільярди гривень. Хоч зараз ми проходимо найважче випробування — війну, але ми тримаємося. Єдність, сміливість, жертовність — це те, що робить нас незламними. Тисяча днів — це наші сльози за Глібом Бабічем, Сергієм Іконніковим, Юрієм Каракаєм, Олегом Барною, Тарасом Жеребецьким… Це наші сльози, але водночас наша гордість. Ми втратили багато. Кожна втрата — це частина душі. Але кожна дія, кожна людина, яка робила неможливе, додає сили й віри. Ці тисяча днів — це не тільки історія про війну. Це історія про народ, який знайшов у собі надзвичайну силу. Про державу, яка вчиться бути сильнішою. І про нас, українців, які довели собі й світу, що ми непереможні. Ми боротимемося далі. Ми працюватимемо більше, стрілятимемо частіше, винаходитимемо нове. Ми захищатимемо кожен метр нашої землі. І разом ми переможемо.

Петро Порошенко

17,843 görüntüleme • 1 yıl önce

Після таких трагедій, як у Сумах, Кривому Розі, Полтаві, Запоріжжі, які постійно повторюються, ворог хоче вдарити в серце українського народу, залякати. Але ми не маємо права опускати руки. Російський терор посилюється, гинуть діти, цивільні. І однієї підтримки фронту, яку ми зараз робимо, — замало. Треба підтримувати міста, об’єкти критичної інфраструктури. Ми маємо посилити захист загалом. І не повідомленнями у Facebook, а робити все для того, щоб захистити міста. Учора ми з командою передали комплекси ПДТР «Ай-Петрі» громаді Кривого Рогу. Зараз готуємо передати їх і для Сум. Працюємо попри тиск, який чинить влада. Попри усі перешкоди благодійному фонду та після запровадження неконституційних санкцій. І це не про мене чи нашу команду. Це шкодить воїнам на фронті, це шкодить нашим військам. І врешті-решт шкодить Україні. Зараз вноситься чергове продовження воєнного стану. Це вже 15-й раз, коли просять парламент його підтримати. Ми точно знаємо, що його потрібно голосувати! Але чому за місяць до закінчення? Я хочу наголосити, що ми маємо визнати очевидне: влада почала зловживати воєнним станом. Використовує його не тільки для оборони країни, а й для побудови авторитарного режиму. Узурпація влади не може бути сьогодні ціллю. Необмежена влада Офісу над вами, над парламентарями — це принизливо для всієї України. І ми маємо негайно зробити все, щоб об’єднатися. Об’єднатися не довкола Зеленського чи Порошенка, а об’єднатися для того, щоб вбити путіна і перемогти. Об’єднання довкола Збройних Сил. Ми вимагаємо поставити на голосування закон про ПДФО і дати гроші армії. Ми вимагаємо зупинити нафтопровід «Дружба», бо це 20 мільйонів доларів щоденно путіну. А тому хочу поставити запитання до влади: як вам спиться?
3:00

Після таких трагедій, як у Сумах, Кривому Розі, Полтаві, Запоріжжі, які постійно повторюються, ворог хоче вдарити в серце українського народу, залякати. Але ми не маємо права опускати руки. Російський терор посилюється, гинуть діти, цивільні. І однієї підтримки фронту, яку ми зараз робимо, — замало. Треба підтримувати міста, об’єкти критичної інфраструктури. Ми маємо посилити захист загалом. І не повідомленнями у Facebook, а робити все для того, щоб захистити міста. Учора ми з командою передали комплекси ПДТР «Ай-Петрі» громаді Кривого Рогу. Зараз готуємо передати їх і для Сум. Працюємо попри тиск, який чинить влада. Попри усі перешкоди благодійному фонду та після запровадження неконституційних санкцій. І це не про мене чи нашу команду. Це шкодить воїнам на фронті, це шкодить нашим військам. І врешті-решт шкодить Україні. Зараз вноситься чергове продовження воєнного стану. Це вже 15-й раз, коли просять парламент його підтримати. Ми точно знаємо, що його потрібно голосувати! Але чому за місяць до закінчення? Я хочу наголосити, що ми маємо визнати очевидне: влада почала зловживати воєнним станом. Використовує його не тільки для оборони країни, а й для побудови авторитарного режиму. Узурпація влади не може бути сьогодні ціллю. Необмежена влада Офісу над вами, над парламентарями — це принизливо для всієї України. І ми маємо негайно зробити все, щоб об’єднатися. Об’єднатися не довкола Зеленського чи Порошенка, а об’єднатися для того, щоб вбити путіна і перемогти. Об’єднання довкола Збройних Сил. Ми вимагаємо поставити на голосування закон про ПДФО і дати гроші армії. Ми вимагаємо зупинити нафтопровід «Дружба», бо це 20 мільйонів доларів щоденно путіну. А тому хочу поставити запитання до влади: як вам спиться?

Петро Порошенко

87,955 görüntüleme • 1 yıl önce

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».
1:48

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Myroslav Oleshko

15,785 görüntüleme • 4 ay önce

До запаху воєнного гару, який став звичним для українців за роки повномасштабної війни, додався важкий сморід прогнилої зеленої цвілі. Просто із золотого унітазу співвласника «Кварталу 95» Міндича, про який у суботу написала навіть Financial Times у розгромній статті про масштаби української корупції. Важко недооцінити стрес, який нині переживаємо ми, українці, а також наші друзі та партнери за кордоном. Партнери шоковані, суспільство зневірене. А якої ще реакції чекати від українців, які по 10—15 годин сидять без електрики? Усе це відбувається в умовах посиленого російського наступу, коли ми стоїмо на межі втрати стратегічних позицій на сході та півдні. Ми бачимо глибоку кризу довіри суспільства — до влади, фронту — до тилу, партнерів — до України. І водночас вражаюче неадекватну реакцію чинної влади на ситуацію, яка є найгіршою від початку повномасштабного вторгнення. Вона потребує відповідальних, рішучих і чесних кроків, передусім від влади. Замість притягнення винних до відповідальності їм допомагають тікати за кордон. Санкції проти Міндича ухвалюють у такій редакції, що роблять його фактично недосяжним для українського правосуддя. Замітають сліди замість забезпечити екстрадицію. Замість вибачень і роботи над помилками посилюють брудну дискредитаційну кампанію проти НАБУ, активістів та опозиції, намагаються видати всіх критиків влади за російських агентів. Замість чесної розмови з суспільством посилюють цензуру в телемарафоні та підконтрольних телеграм-каналах, які працюють під тотальним контролем Офісу Президента. Антикризовий план, з яким наша команда виходить у понеділок до парламенту, передбачає таке: національна єдність має перестати бути декларацією і декорацією. Потрібна чесна та відверта розмова за участі Президента, до якого накопичилося надто багато запитань. Одним із ключових кроків до відновлення довіри є гарантії ненападу влади на НАБУ та САП. Тепер зрозуміло, чому Офіс Президента атакував їх влітку, бо знали про записи, пам'ятали про свої слова і намагалися придушити справу ще в зародку. Тепер НАБУ має довести розслідування до кінця, хоч куди б вів корупційний слід. ДБР мають отримати чіткий сигнал не втручатися в роботу НАБУ і припинити тиск, і цей сигнал має надійти саме від Президента. Відставка лише двох міністрів — це профанація. В оприлюднених записах фігурують прізвища щонайменше п’яти урядовців, і це лише те, що відомо нам. А знаємо ми далеко не все. Тож увесь цей корумпований колективний Кабміндіч має піти у відставку в повному складі. Йдеться не про персоналії, а про систему управління. Потрібне не тільки оновлення уряду, а й повернення йому політичної суб’єктності. Як і парламенту. Для цього потрібно повернути Конституцію з того фактичного «архіву», куди її відправила чинна влада. Україна є парламентсько-президентською республікою, і саме на основі цієї норми необхідно сформувати нову, дієздатну коаліцію замість чинного утворення, яке в парламенті існує де-факто як цивільний шлюб «Слуг народу» з недобитками ОПЗЖ. Нова коаліція, що об’єднає всі патріотичні політичні сили, має сформувати уряд національного порятунку з фахівців із бездоганною репутацією. У критичні моменти української історії саме парламент був здатний відігравати вирішальну роль. Можливо, для когось наш аналіз і пропозиції здаються занадто м’якими. Можливо, за інших обставин наші оцінки мали би бути значно гострішими, а влада заслуговує на суворіше покарання, ніж відставка уряду. Але лише через надзвичайно критичну ситуацію на фронті ми сформували пакет пропозицій так, щоб він не спричинив надмірної політичної турбулентності і не створив ризиків дестабілізації, а навпаки запобіг гіршим наслідкам. Ключовими словами нашого плану є довіра, справедливість і відповідальність. Лише з професійними підходами та відновленою довірою ми зможемо забезпечити і фронт, і дипломатію, від яких залежить виживання країни.
9:32

До запаху воєнного гару, який став звичним для українців за роки повномасштабної війни, додався важкий сморід прогнилої зеленої цвілі. Просто із золотого унітазу співвласника «Кварталу 95» Міндича, про який у суботу написала навіть Financial Times у розгромній статті про масштаби української корупції. Важко недооцінити стрес, який нині переживаємо ми, українці, а також наші друзі та партнери за кордоном. Партнери шоковані, суспільство зневірене. А якої ще реакції чекати від українців, які по 10—15 годин сидять без електрики? Усе це відбувається в умовах посиленого російського наступу, коли ми стоїмо на межі втрати стратегічних позицій на сході та півдні. Ми бачимо глибоку кризу довіри суспільства — до влади, фронту — до тилу, партнерів — до України. І водночас вражаюче неадекватну реакцію чинної влади на ситуацію, яка є найгіршою від початку повномасштабного вторгнення. Вона потребує відповідальних, рішучих і чесних кроків, передусім від влади. Замість притягнення винних до відповідальності їм допомагають тікати за кордон. Санкції проти Міндича ухвалюють у такій редакції, що роблять його фактично недосяжним для українського правосуддя. Замітають сліди замість забезпечити екстрадицію. Замість вибачень і роботи над помилками посилюють брудну дискредитаційну кампанію проти НАБУ, активістів та опозиції, намагаються видати всіх критиків влади за російських агентів. Замість чесної розмови з суспільством посилюють цензуру в телемарафоні та підконтрольних телеграм-каналах, які працюють під тотальним контролем Офісу Президента. Антикризовий план, з яким наша команда виходить у понеділок до парламенту, передбачає таке: національна єдність має перестати бути декларацією і декорацією. Потрібна чесна та відверта розмова за участі Президента, до якого накопичилося надто багато запитань. Одним із ключових кроків до відновлення довіри є гарантії ненападу влади на НАБУ та САП. Тепер зрозуміло, чому Офіс Президента атакував їх влітку, бо знали про записи, пам'ятали про свої слова і намагалися придушити справу ще в зародку. Тепер НАБУ має довести розслідування до кінця, хоч куди б вів корупційний слід. ДБР мають отримати чіткий сигнал не втручатися в роботу НАБУ і припинити тиск, і цей сигнал має надійти саме від Президента. Відставка лише двох міністрів — це профанація. В оприлюднених записах фігурують прізвища щонайменше п’яти урядовців, і це лише те, що відомо нам. А знаємо ми далеко не все. Тож увесь цей корумпований колективний Кабміндіч має піти у відставку в повному складі. Йдеться не про персоналії, а про систему управління. Потрібне не тільки оновлення уряду, а й повернення йому політичної суб’єктності. Як і парламенту. Для цього потрібно повернути Конституцію з того фактичного «архіву», куди її відправила чинна влада. Україна є парламентсько-президентською республікою, і саме на основі цієї норми необхідно сформувати нову, дієздатну коаліцію замість чинного утворення, яке в парламенті існує де-факто як цивільний шлюб «Слуг народу» з недобитками ОПЗЖ. Нова коаліція, що об’єднає всі патріотичні політичні сили, має сформувати уряд національного порятунку з фахівців із бездоганною репутацією. У критичні моменти української історії саме парламент був здатний відігравати вирішальну роль. Можливо, для когось наш аналіз і пропозиції здаються занадто м’якими. Можливо, за інших обставин наші оцінки мали би бути значно гострішими, а влада заслуговує на суворіше покарання, ніж відставка уряду. Але лише через надзвичайно критичну ситуацію на фронті ми сформували пакет пропозицій так, щоб він не спричинив надмірної політичної турбулентності і не створив ризиків дестабілізації, а навпаки запобіг гіршим наслідкам. Ключовими словами нашого плану є довіра, справедливість і відповідальність. Лише з професійними підходами та відновленою довірою ми зможемо забезпечити і фронт, і дипломатію, від яких залежить виживання країни.

Петро Порошенко

81,081 görüntüleme • 10 ay önce

Сьогодні вночі Київ був під ударом балістичних ракет та іранських ударних дронів «Shahed». Це вже третя масована атака за останні три тижні. 4 квітня росіяни вдарили по дитячому майданчику в Кривому Розі, а два тижні тому обстріляли мирне населення міста Суми у Вербну неділю. Серед загиблих і мій близький друг — Юрій Юла. Свій виступ на Міжпарламентській раді Україна — НАТО розпочав зі вшанування пам’яті загиблих від російських ракетних ударів. росія має власну мотивацію, вбиваючи цивільних. Вони хочуть залякати нас, зробити так, щоб українці почали боятися. Але ми не боїмося і не маємо наміру капітулювати. Так само як під час Другої світової війни після нацистських бомбардувань Лондона британці у відповідь об’єдналися проти ворога. По-перше, наш пріоритет — це посилення протиповітряної оборони. Наразі не лише Україна не захищена від російських ракет, а й Європа також. Це означає, що ми повинні разом почати виробляти ракети ППО та балістичні ракети дальньої дії. Нам потрібно збільшити спільне виробництво не в 10, а у 1000 разів. По-друге, ми повинні забезпечити членство України в НАТО. На Бухарестському саміті НАТО у 2008 році нас запевнили, що двері Альянсу для нас відкриті. Якщо вони відкриті, то впустіть нас. Українці не сприймають заяви лідерів деяких країн про те, що настав час переглянути рішення, ухвалені в Бухаресті. Майбутнє України — в НАТО, тому що лише за цієї умови можна зберегти стабільну безпекову ситуацію на континенті. Наше членство в НАТО в інтересах кожного народу, кожної нації, що представлена на Міжпарламентській раді. Тому я пропоную зробити послання парламентарів країн — членів НАТО: Україна має бути запрошена до альянсу на Гаазькому саміті в червні. Саме питання України має бути першочерговим, бо це інвестиція в стабільну безпекову ситуацію на континенті. Але якщо говорити про мир, то в нас є п’ять безкомпромісних пунктів, на які ми ніколи не погодимося: 1. Жодних компромісів щодо територіальної цілісності. 2. Жодних компромісів щодо національного суверенітету та ідентичності. 3. Жодних компромісів щодо нашої обороноздатності. 4. Жодних компромісів щодо санкцій проти росії. 5. Жодних компромісів щодо нашого членства в НАТО. І є ще один пункт, який не стосується наших партнерів: жодних компромісів щодо демократії всередині України. Ми виграли перший етап війни, тому що ми були вільною і демократичною нацією, що боролася проти російського авторитарного режиму путіна. Тому ми не маємо допустити, щоб проти політичних опонентів влада могла запроваджувати незаконні, неконституційні, позасудові та політично вмотивовані санкції. Українці готові до миру, але ми ніколи не повернемося до статусу російської колонії. Перемогти в цій битві ми можемо лише разом. Тільки разом ми зможемо перемогти путіна. І я не сумніваюся, що ми переможемо.
8:35

Сьогодні вночі Київ був під ударом балістичних ракет та іранських ударних дронів «Shahed». Це вже третя масована атака за останні три тижні. 4 квітня росіяни вдарили по дитячому майданчику в Кривому Розі, а два тижні тому обстріляли мирне населення міста Суми у Вербну неділю. Серед загиблих і мій близький друг — Юрій Юла. Свій виступ на Міжпарламентській раді Україна — НАТО розпочав зі вшанування пам’яті загиблих від російських ракетних ударів. росія має власну мотивацію, вбиваючи цивільних. Вони хочуть залякати нас, зробити так, щоб українці почали боятися. Але ми не боїмося і не маємо наміру капітулювати. Так само як під час Другої світової війни після нацистських бомбардувань Лондона британці у відповідь об’єдналися проти ворога. По-перше, наш пріоритет — це посилення протиповітряної оборони. Наразі не лише Україна не захищена від російських ракет, а й Європа також. Це означає, що ми повинні разом почати виробляти ракети ППО та балістичні ракети дальньої дії. Нам потрібно збільшити спільне виробництво не в 10, а у 1000 разів. По-друге, ми повинні забезпечити членство України в НАТО. На Бухарестському саміті НАТО у 2008 році нас запевнили, що двері Альянсу для нас відкриті. Якщо вони відкриті, то впустіть нас. Українці не сприймають заяви лідерів деяких країн про те, що настав час переглянути рішення, ухвалені в Бухаресті. Майбутнє України — в НАТО, тому що лише за цієї умови можна зберегти стабільну безпекову ситуацію на континенті. Наше членство в НАТО в інтересах кожного народу, кожної нації, що представлена на Міжпарламентській раді. Тому я пропоную зробити послання парламентарів країн — членів НАТО: Україна має бути запрошена до альянсу на Гаазькому саміті в червні. Саме питання України має бути першочерговим, бо це інвестиція в стабільну безпекову ситуацію на континенті. Але якщо говорити про мир, то в нас є п’ять безкомпромісних пунктів, на які ми ніколи не погодимося: 1. Жодних компромісів щодо територіальної цілісності. 2. Жодних компромісів щодо національного суверенітету та ідентичності. 3. Жодних компромісів щодо нашої обороноздатності. 4. Жодних компромісів щодо санкцій проти росії. 5. Жодних компромісів щодо нашого членства в НАТО. І є ще один пункт, який не стосується наших партнерів: жодних компромісів щодо демократії всередині України. Ми виграли перший етап війни, тому що ми були вільною і демократичною нацією, що боролася проти російського авторитарного режиму путіна. Тому ми не маємо допустити, щоб проти політичних опонентів влада могла запроваджувати незаконні, неконституційні, позасудові та політично вмотивовані санкції. Українці готові до миру, але ми ніколи не повернемося до статусу російської колонії. Перемогти в цій битві ми можемо лише разом. Тільки разом ми зможемо перемогти путіна. І я не сумніваюся, що ми переможемо.

Петро Порошенко

32,592 görüntüleme • 1 yıl önce

Ніякі погрози чи залякування не зупинять мене у боротьбі проти наволочі, яка грабує лікарні та наживається на поранених. Сьогодні після публікації мною чергового допису про корупцію в комунальній Київській клінічній лікарні швидкої допомоги, я отримав дзвінок на мій номер телефону з прямими погрозами життю наступного змісту «Ало, слухай давай закінчуй там писати про корупцію Кличка та БСП [мається на увазі "Київську клінічну лікарню швидкої допомоги"], бо будемо зовсім по-іншому спілкуватися, переламаємо на*** руки бл***. Я надіюсь ти поняв нас, ну давай, не хворій». Так, вони знають, що я на фронті отримав важке поранення та ампутацію нижніх кінцівок, тому і говорять про «поламаємо руки» зі сподіванням, що я зупинюсь. Так працює логіка цих відбитих корупціонерів. Та я засмучу того, хто досі живе «поняттями» навіяними в банді Рибки. Я не боюся ні тебе, ні ваших жалюгідних методів. Я прекрасно розумію, що ми перейшли багатьом дорогу по БСП і це не тільки мер Кличко та його оточення, а це ще й багато рішал, які наживалися на цій лікарні. Зараз Кличко та його гаманець Палатний активно намагаються використовувати військових та ветеранів у своїх корупційних схемах, втягують змучених війною людей у мерзотні справи. Це їх не врятує, адже я маю довіру від людей та репутацію не лише через статус ветерана. Викрити цього персонажа, якому доручили мене залякувати, було не складно. Це його вибір. Ми маємо всі його дані. Тут, звісно, через політику платформи опублікувати все не можемо, щоб не забанили наші сторінки, але є його фото, ПІБ, дата народження і багато іншого. Загалом він мені не так цікавий, бо це просто шістка. Наша команда Народовладдя готує заяву про вчинення кримінального злочину через погрози моєму життю, яку я направлю до поліції. Щодо самої Лікарні швидкої допомоги. Я опублікую окреме детальне відео. Наразі ми з Патронатними службами Сил оборони України та небайдужими ветеранами, домоглися зняття чорта Віті Дороша, який благословляв побори з важкопоранених військових та решту жесті по відношенню до пацієнтів. Але це тільки початок. Щоб реально щось змінилось треба провести справді прозорий конкурс на нового керівника лікарні із залученням громадськості та власне необхідна стратегія розвитку лікарні, бо в цій багатомільйонній годівниці Кличка навіть укриття для важких пацієнтів не має, закриваються цілі відділення… Так само готуємо по всім цим фактам заяву до правоохоронних органів. Я надам всі дані по БСП, які я встановив в ході перевірки, правоохоронним органам. Про це все я незабаром розповім вам детальніше! А поки хочу подякувати вам за довіру та підтримку! Бо саме завдяки вашій підтримці та небайдужості ми маємо можливість тиснути та змінювати ситуацію. Дякую! Честь маю.
7:44

Ніякі погрози чи залякування не зупинять мене у боротьбі проти наволочі, яка грабує лікарні та наживається на поранених. Сьогодні після публікації мною чергового допису про корупцію в комунальній Київській клінічній лікарні швидкої допомоги, я отримав дзвінок на мій номер телефону з прямими погрозами життю наступного змісту «Ало, слухай давай закінчуй там писати про корупцію Кличка та БСП [мається на увазі "Київську клінічну лікарню швидкої допомоги"], бо будемо зовсім по-іншому спілкуватися, переламаємо на*** руки бл***. Я надіюсь ти поняв нас, ну давай, не хворій». Так, вони знають, що я на фронті отримав важке поранення та ампутацію нижніх кінцівок, тому і говорять про «поламаємо руки» зі сподіванням, що я зупинюсь. Так працює логіка цих відбитих корупціонерів. Та я засмучу того, хто досі живе «поняттями» навіяними в банді Рибки. Я не боюся ні тебе, ні ваших жалюгідних методів. Я прекрасно розумію, що ми перейшли багатьом дорогу по БСП і це не тільки мер Кличко та його оточення, а це ще й багато рішал, які наживалися на цій лікарні. Зараз Кличко та його гаманець Палатний активно намагаються використовувати військових та ветеранів у своїх корупційних схемах, втягують змучених війною людей у мерзотні справи. Це їх не врятує, адже я маю довіру від людей та репутацію не лише через статус ветерана. Викрити цього персонажа, якому доручили мене залякувати, було не складно. Це його вибір. Ми маємо всі його дані. Тут, звісно, через політику платформи опублікувати все не можемо, щоб не забанили наші сторінки, але є його фото, ПІБ, дата народження і багато іншого. Загалом він мені не так цікавий, бо це просто шістка. Наша команда Народовладдя готує заяву про вчинення кримінального злочину через погрози моєму життю, яку я направлю до поліції. Щодо самої Лікарні швидкої допомоги. Я опублікую окреме детальне відео. Наразі ми з Патронатними службами Сил оборони України та небайдужими ветеранами, домоглися зняття чорта Віті Дороша, який благословляв побори з важкопоранених військових та решту жесті по відношенню до пацієнтів. Але це тільки початок. Щоб реально щось змінилось треба провести справді прозорий конкурс на нового керівника лікарні із залученням громадськості та власне необхідна стратегія розвитку лікарні, бо в цій багатомільйонній годівниці Кличка навіть укриття для важких пацієнтів не має, закриваються цілі відділення… Так само готуємо по всім цим фактам заяву до правоохоронних органів. Я надам всі дані по БСП, які я встановив в ході перевірки, правоохоронним органам. Про це все я незабаром розповім вам детальніше! А поки хочу подякувати вам за довіру та підтримку! Бо саме завдяки вашій підтримці та небайдужості ми маємо можливість тиснути та змінювати ситуацію. Дякую! Честь маю.

Симороз Олег Олександрович

21,946 görüntüleme • 2 ay önce

Цей тиждень може стати одним із вирішальних у питанні війни і миру. 15 серпня, на Алясці говоритимуть про війну росії проти України та можливе припинення вогню. І саме зараз надзвичайно важливо нагадати: ми — не об’єкт торгу, ми — самостійна, суверенна держава, яка заплатила найвищу ціну за своє право бути вільною. Пріоритет команди «Європейської Солідарності» залишається незмінним — перемога України і максимальна підтримка Збройних Сил. Але ми також розуміємо: гармати можуть замовкнути лише тоді, коли починають говорити дипломати. І дипломатія — це ще один фронт, де треба вміти перемагати. По-перше, ми підтримуємо повне й безумовне припинення вогню по наявній лінії зіткнення. Переговори потребують тиші. Якщо ж це неможливо негайно — розглядаємо проміжний, менш бажаний варіант: припинення вогню у повітрі та на морі, але із гарантованим найкоротшим, дуже стислим переходом до режиму повної тиші. По-друге, припинення вогню не може обумовлюватися втратою територій. Україна не торгує своїми землями. Тоді то не «угода про мир», а небезпечний прецедент, якщо хтось пробує силою перекроїти кордони. Наші кордони закріплені Конституцією і є міжнародно визнані. По-третє, принцип «нічого про Україну без України», запроваджений нашою командою — непорушний. Це означає нашу обов’язкову присутність за будь-яким столом переговорів. Ніхто не має права вирішувати нашу долю за нашою спиною, і будь-які рішення, що стосуються українського суверенітету, територіальної цілісності та безпеки, мають ухвалюватися лише за участі України. Так само «нічого про безпеку Європи без Європи». Україна — частина європейської системи безпеки. Доля континенту не може вирішуватися в переговорах між двома державами, якими б впливовими вони не були, без нашого голосу, без голосу наших європейських партнерів. По-четверте, щоб уникнути помилок минулого, українська делегація має бути підсилена найкращими дипломатами й фахівцями, які користуються довірою українського суспільства та наших партнерів. Потрібно зняти штучні обмеження на парламентську дипломатію, щоб у розмові з Конгресом, Адміністрацією США, бізнесом і громадськістю Америки звучав потужний і єдиний український голос. По-п’яте, чим складніші й болючіші рішення, тим більше влада зобов’язана чесно говорити з суспільством. Директиви на переговори мають бути обговорені в парламенті, хоча би з лідерами фракцій, а не ухвалюватися в тиші кабінетів. Єдність народжується не в умовах переслідувань опозиції, журналістів чи активістів, а в умовах довіри та прозорості. Українці мають право знати правду — про ситуацію на фронті, про стан мобілізації, про економіку, оборонне виробництво і міжнародну підтримку. Правду — а не заспокійливі пропагандистські відеороликиєдиного марафону. Тому вкотре закликаю створити коаліцію національної єдності в парламенті. Замість пересування ліжок, сформувати уряд національного порятунку. Він має діяти швидко: перекрити корупційні схеми, припинити мародерство і марнотратство. Спрямувати кожну гривню на фронт і безпосередньо бригадам, в тому числі і кошти ПДФО. Будувати фортифікації на фронті та укриття в тилу. Впроваджувати НАТОвські стандарти захисту життя солдатів. Перевести економіку на воєнні рейки. Ми повинні виконати умови, які відкриють двері до повної фінансової підтримки від партнерів — завершити судову реформу, очистити прокуратуру. Перезавантажити ДБР, назавжди позбавившись «портновщини». Рішення, які прийматимуться найближчим часом, визначатимуть долю не лише України, а й майбутнє всієї системи міжнародної безпеки. Ми готові говорити. Але говорити так, щоб світ почув: Україна не зламається, не продасть свій суверенітет і ніколи не проміняє свободу. І як би не називалося місце зустрічі — Париж, Аляска чи навіть Антарктида — ми там волею народу, який воює, щоб перемогти. Вирішення викликів глобальної стабільності починається з України. Поки триває російська війна проти України, неможливо уявити повернення до глобального миру, безпеки й стабільності.
5:40

Цей тиждень може стати одним із вирішальних у питанні війни і миру. 15 серпня, на Алясці говоритимуть про війну росії проти України та можливе припинення вогню. І саме зараз надзвичайно важливо нагадати: ми — не об’єкт торгу, ми — самостійна, суверенна держава, яка заплатила найвищу ціну за своє право бути вільною. Пріоритет команди «Європейської Солідарності» залишається незмінним — перемога України і максимальна підтримка Збройних Сил. Але ми також розуміємо: гармати можуть замовкнути лише тоді, коли починають говорити дипломати. І дипломатія — це ще один фронт, де треба вміти перемагати. По-перше, ми підтримуємо повне й безумовне припинення вогню по наявній лінії зіткнення. Переговори потребують тиші. Якщо ж це неможливо негайно — розглядаємо проміжний, менш бажаний варіант: припинення вогню у повітрі та на морі, але із гарантованим найкоротшим, дуже стислим переходом до режиму повної тиші. По-друге, припинення вогню не може обумовлюватися втратою територій. Україна не торгує своїми землями. Тоді то не «угода про мир», а небезпечний прецедент, якщо хтось пробує силою перекроїти кордони. Наші кордони закріплені Конституцією і є міжнародно визнані. По-третє, принцип «нічого про Україну без України», запроваджений нашою командою — непорушний. Це означає нашу обов’язкову присутність за будь-яким столом переговорів. Ніхто не має права вирішувати нашу долю за нашою спиною, і будь-які рішення, що стосуються українського суверенітету, територіальної цілісності та безпеки, мають ухвалюватися лише за участі України. Так само «нічого про безпеку Європи без Європи». Україна — частина європейської системи безпеки. Доля континенту не може вирішуватися в переговорах між двома державами, якими б впливовими вони не були, без нашого голосу, без голосу наших європейських партнерів. По-четверте, щоб уникнути помилок минулого, українська делегація має бути підсилена найкращими дипломатами й фахівцями, які користуються довірою українського суспільства та наших партнерів. Потрібно зняти штучні обмеження на парламентську дипломатію, щоб у розмові з Конгресом, Адміністрацією США, бізнесом і громадськістю Америки звучав потужний і єдиний український голос. По-п’яте, чим складніші й болючіші рішення, тим більше влада зобов’язана чесно говорити з суспільством. Директиви на переговори мають бути обговорені в парламенті, хоча би з лідерами фракцій, а не ухвалюватися в тиші кабінетів. Єдність народжується не в умовах переслідувань опозиції, журналістів чи активістів, а в умовах довіри та прозорості. Українці мають право знати правду — про ситуацію на фронті, про стан мобілізації, про економіку, оборонне виробництво і міжнародну підтримку. Правду — а не заспокійливі пропагандистські відеороликиєдиного марафону. Тому вкотре закликаю створити коаліцію національної єдності в парламенті. Замість пересування ліжок, сформувати уряд національного порятунку. Він має діяти швидко: перекрити корупційні схеми, припинити мародерство і марнотратство. Спрямувати кожну гривню на фронт і безпосередньо бригадам, в тому числі і кошти ПДФО. Будувати фортифікації на фронті та укриття в тилу. Впроваджувати НАТОвські стандарти захисту життя солдатів. Перевести економіку на воєнні рейки. Ми повинні виконати умови, які відкриють двері до повної фінансової підтримки від партнерів — завершити судову реформу, очистити прокуратуру. Перезавантажити ДБР, назавжди позбавившись «портновщини». Рішення, які прийматимуться найближчим часом, визначатимуть долю не лише України, а й майбутнє всієї системи міжнародної безпеки. Ми готові говорити. Але говорити так, щоб світ почув: Україна не зламається, не продасть свій суверенітет і ніколи не проміняє свободу. І як би не називалося місце зустрічі — Париж, Аляска чи навіть Антарктида — ми там волею народу, який воює, щоб перемогти. Вирішення викликів глобальної стабільності починається з України. Поки триває російська війна проти України, неможливо уявити повернення до глобального миру, безпеки й стабільності.

Петро Порошенко

37,682 görüntüleme • 1 yıl önce

Сьогодні реалії міжнародної політики складаються таким чином, що 5–6 хвалених менеджерів Офісу Президента, які замкнули на себе всі процеси, явно не справляються з надсерйозними викликами. Увага насамперед прикута до ситуації довкола угоди про корисні копалини між Україною і США та переговорного процесу загалом. Нагадаю, що ідея угоди з копалинами належить президенту Зеленському, який зробив її четвертим пунктом Плану перемоги, озвученого в парламенті і широко підтриманого місцевими радами за вказівкою Банкової. Через відверто непрофесійні підходи Україна втратила можливість зафіксувати параметри цієї угоди у межах політичного меморандуму, на що погоджувалися партнери. Як наслідок, стан підготовки цього документа, який з’явився у пресі, вже викликає серйозне занепокоєння як загроза, зокрема, державному суверенітету та європейській інтеграції. Але водночас саме від цієї угоди залежать як військова, так і фінансова допомога Україні, і навіть співпраця з МВФ, де США відіграють ключову роль. Тому помилки вузького кола непрофесійних осіб ми повинні негайно виправляти. І антиамериканська істерія, яку розгорнули в країні, точно не є конструктивним шляхом напрацювання дипломатичних рішень. Не важко передбачити, що далі будуть спроби перекласти відповідальність на парламент, який традиційно в усьому винен, військових, які нібито «не так воювали», і партнерів, які нібито «зрадили». Тому маю наголосити: найперше потребує серйозних змін і професійного посилення склад української переговорної делегації, яка несе пряму відповідальність за провал американського треку. Час нарешті це визнати. По-друге, у складні моменти історії український парламент відігравав ключову роль. На жаль, наступні два критичні тижні, коли необхідно діяти, парламент і далі працює в закритому режимі, знову в перерві. Причому на чергові канікули він пішов, так і не отримавши відповідей від уряду про зміст та стан підготовки угоди, яка без перебільшення визначає майбутнє України. Ми ініціюємо звернення Верховної Ради до Конгресу США щодо нової резолюції про двопартійну підтримку України в цих умовах як стратегічного партнера. Така резолюція мала б містити гарантії щодо нових пакетів військової та фінансової допомоги та продовження санкцій проти росії. Голова Верховної Ради запевняв, що має особливі стосунки з Майком Джонсоном, називаючи їх «спікерською коаліцією». Тож саме час все це задіяти. Як і інші форми парламентської дипломатії задля гарантій підтримки. Ще гострішою стала потреба зустрічі президента з лідерами усіх фракцій. Тактика ховати голову в пісок себе вичерпала. Неприпустимо, коли про всі важливі новини з переговорів народ України дізнається із закордонних ЗМІ. А всередині країни всіх продовжують занурювати в теплу ванну пропагандистського марафону. У нас є багато пропозицій для американської сторони, які були б вигідні для обох країн як з економічного, так і з безпекового поглядів. Вони посилили б наше стратегічне партнерство зі США і спрацювали б на безпеку Європи та послаблення росії. Наприклад, участь США у газотранспортній системі України, яка мала б залишитися основною для постачання енергоносіїв для Європи всупереч путінським проектом «Північних потоків». Це мало б запрацювати після досягнення справедливого і всеосяжного миру, але вже було б одним з аргументів для його досягнення. Ми вимагаємо, щоб парламент зібрався на термінове засідання та ухвалив відповідне звернення, а уряд надав усю інформацію про стан угоди.
4:31

Сьогодні реалії міжнародної політики складаються таким чином, що 5–6 хвалених менеджерів Офісу Президента, які замкнули на себе всі процеси, явно не справляються з надсерйозними викликами. Увага насамперед прикута до ситуації довкола угоди про корисні копалини між Україною і США та переговорного процесу загалом. Нагадаю, що ідея угоди з копалинами належить президенту Зеленському, який зробив її четвертим пунктом Плану перемоги, озвученого в парламенті і широко підтриманого місцевими радами за вказівкою Банкової. Через відверто непрофесійні підходи Україна втратила можливість зафіксувати параметри цієї угоди у межах політичного меморандуму, на що погоджувалися партнери. Як наслідок, стан підготовки цього документа, який з’явився у пресі, вже викликає серйозне занепокоєння як загроза, зокрема, державному суверенітету та європейській інтеграції. Але водночас саме від цієї угоди залежать як військова, так і фінансова допомога Україні, і навіть співпраця з МВФ, де США відіграють ключову роль. Тому помилки вузького кола непрофесійних осіб ми повинні негайно виправляти. І антиамериканська істерія, яку розгорнули в країні, точно не є конструктивним шляхом напрацювання дипломатичних рішень. Не важко передбачити, що далі будуть спроби перекласти відповідальність на парламент, який традиційно в усьому винен, військових, які нібито «не так воювали», і партнерів, які нібито «зрадили». Тому маю наголосити: найперше потребує серйозних змін і професійного посилення склад української переговорної делегації, яка несе пряму відповідальність за провал американського треку. Час нарешті це визнати. По-друге, у складні моменти історії український парламент відігравав ключову роль. На жаль, наступні два критичні тижні, коли необхідно діяти, парламент і далі працює в закритому режимі, знову в перерві. Причому на чергові канікули він пішов, так і не отримавши відповідей від уряду про зміст та стан підготовки угоди, яка без перебільшення визначає майбутнє України. Ми ініціюємо звернення Верховної Ради до Конгресу США щодо нової резолюції про двопартійну підтримку України в цих умовах як стратегічного партнера. Така резолюція мала б містити гарантії щодо нових пакетів військової та фінансової допомоги та продовження санкцій проти росії. Голова Верховної Ради запевняв, що має особливі стосунки з Майком Джонсоном, називаючи їх «спікерською коаліцією». Тож саме час все це задіяти. Як і інші форми парламентської дипломатії задля гарантій підтримки. Ще гострішою стала потреба зустрічі президента з лідерами усіх фракцій. Тактика ховати голову в пісок себе вичерпала. Неприпустимо, коли про всі важливі новини з переговорів народ України дізнається із закордонних ЗМІ. А всередині країни всіх продовжують занурювати в теплу ванну пропагандистського марафону. У нас є багато пропозицій для американської сторони, які були б вигідні для обох країн як з економічного, так і з безпекового поглядів. Вони посилили б наше стратегічне партнерство зі США і спрацювали б на безпеку Європи та послаблення росії. Наприклад, участь США у газотранспортній системі України, яка мала б залишитися основною для постачання енергоносіїв для Європи всупереч путінським проектом «Північних потоків». Це мало б запрацювати після досягнення справедливого і всеосяжного миру, але вже було б одним з аргументів для його досягнення. Ми вимагаємо, щоб парламент зібрався на термінове засідання та ухвалив відповідне звернення, а уряд надав усю інформацію про стан угоди.

Петро Порошенко

78,010 görüntüleme • 1 yıl önce

Негайно скликати сесійне засідання Парламенту щоб змусити Уряд публічно відповісти на питання про хід ключових для країни переговорів про припинення вогню та угоду із США. Це обов'язки спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. Зібрати Парламент для ухвалення звернення до Конгресу Сполучених Штатів щодо важливості відновлення двопартійної підтримки України та підготовки проекту Резолюції щодо нового безпекового та фінансового пакета допомоги, бо пакет Байдена вичерпується, і це очевидна проблема для України. Це обов'язки спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. І саме до цього я особисто закликав його у понеділок. Але замість цього Голова ВР Стефанчук вирішив чомусь зіграти роль троля, завдання якого – видати постик в стилі телеграм-каналів і для телеграм-каналів Банкової. Такого принизливого становища у спікера і в парламенту в Україні ще не було, хоч це і не дивно, коли країною керують 5-6 менеджерів з вулиці Банкової. Сьогодні, вочевидь, необхідно прибрати емоції, бо людям уже давно не смішно, і діяти як державні діячі, а не як Стефанчук. Почнемо з брехні: спікер добре знає, що заява про моє відрядження до США була подана ще 20 березня, тобто за два тижні, і всі відповідні документи нами представлені. Нам декілька разів казали писати це в таємний спосіб, нібито через вказівку УДО. Очевидно, що роботу апарату організовано так, щоб протидіяти опозиції. Далі. На всіх міжнародних зустрічах Стефанчуку кажуть про необхідність задіяти можливості для парламентської дипломатії, зокрема і для забезпечення двопартійної підтримки Америки, для чого треба негайно скасувати обмеження для роботи парламентарів за кордоном. Дивно не знати, що Конференції проводяться не лише для доповідей, а насамперед для зустрічей. З ким треба зустрічатися у Флориді, я думаю, пан Стефанчук мав би розуміти, тим більше в умовах очевидних проблем із комунікацією української сторони з новою адміністрацією. Тепер щодо «простого способу взяти відпустку». Напевно, ви забули зазначити, що ця опція доступна лише вашим партнерам з ОПЗЖ, як ми це побачили з журналістських розслідувань, але точно не депутатам з «ЄС». Взагалі сам факт того, що лідер опозиційної фракції має погоджувати свої відрядження з владою, вже є свідченням проблем з демократією в країні. Тому найперше варто було б вибачитися за брехню, припинити виконувати вказівки Офісу та організувати роботу апарату Ради, щоб сприяти роботі депутатів, а не заважати. Також варто було б нарешті ухвалити рішення для скасування незаконної постанови уряду з блокування парламентської дипломатії. Це об’єктивно суперечить інтересам країни, до яких ви так пафосно апелюєте. Варто відійти від ролі швейцара, який відкриває двері для виїзду депутатів, у вас немає і не може бути таких повноважень і функцій відповідно до Конституції. Принагідно просив би вас пояснити, чому і за чиєю вказівкою було скасоване моє попереднє і вже підписане відрядження на Політичну Асамблею Європейської Народної Партії до Брюсселю. Щоб не допустити чергових таких відмазок у майбутньому, подаємо також копії наших планів на міжнародні візити, щодо яких подані відповідні заяви. Сподіваюся, що після того, як ви заблокували мою участь в конференції у Флориді, де планувалася активна робота з членами Конгресу США, ви зможете негайно задіяти ваші контакти зі спікером Джонсоном в рамках оголошеної вами «спікерської коаліції» і забезпечити голосування за нові пакети підтримки України. Якщо говорити про інтереси країни сьогодні — то це політична єдність, демократія, підзвітність і прозорість. І професійний парламент, здатний до ефективної роботи, а не до КВК в стилі НКВД.
6:57

Негайно скликати сесійне засідання Парламенту щоб змусити Уряд публічно відповісти на питання про хід ключових для країни переговорів про припинення вогню та угоду із США. Це обов'язки спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. Зібрати Парламент для ухвалення звернення до Конгресу Сполучених Штатів щодо важливості відновлення двопартійної підтримки України та підготовки проекту Резолюції щодо нового безпекового та фінансового пакета допомоги, бо пакет Байдена вичерпується, і це очевидна проблема для України. Це обов'язки спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. І саме до цього я особисто закликав його у понеділок. Але замість цього Голова ВР Стефанчук вирішив чомусь зіграти роль троля, завдання якого – видати постик в стилі телеграм-каналів і для телеграм-каналів Банкової. Такого принизливого становища у спікера і в парламенту в Україні ще не було, хоч це і не дивно, коли країною керують 5-6 менеджерів з вулиці Банкової. Сьогодні, вочевидь, необхідно прибрати емоції, бо людям уже давно не смішно, і діяти як державні діячі, а не як Стефанчук. Почнемо з брехні: спікер добре знає, що заява про моє відрядження до США була подана ще 20 березня, тобто за два тижні, і всі відповідні документи нами представлені. Нам декілька разів казали писати це в таємний спосіб, нібито через вказівку УДО. Очевидно, що роботу апарату організовано так, щоб протидіяти опозиції. Далі. На всіх міжнародних зустрічах Стефанчуку кажуть про необхідність задіяти можливості для парламентської дипломатії, зокрема і для забезпечення двопартійної підтримки Америки, для чого треба негайно скасувати обмеження для роботи парламентарів за кордоном. Дивно не знати, що Конференції проводяться не лише для доповідей, а насамперед для зустрічей. З ким треба зустрічатися у Флориді, я думаю, пан Стефанчук мав би розуміти, тим більше в умовах очевидних проблем із комунікацією української сторони з новою адміністрацією. Тепер щодо «простого способу взяти відпустку». Напевно, ви забули зазначити, що ця опція доступна лише вашим партнерам з ОПЗЖ, як ми це побачили з журналістських розслідувань, але точно не депутатам з «ЄС». Взагалі сам факт того, що лідер опозиційної фракції має погоджувати свої відрядження з владою, вже є свідченням проблем з демократією в країні. Тому найперше варто було б вибачитися за брехню, припинити виконувати вказівки Офісу та організувати роботу апарату Ради, щоб сприяти роботі депутатів, а не заважати. Також варто було б нарешті ухвалити рішення для скасування незаконної постанови уряду з блокування парламентської дипломатії. Це об’єктивно суперечить інтересам країни, до яких ви так пафосно апелюєте. Варто відійти від ролі швейцара, який відкриває двері для виїзду депутатів, у вас немає і не може бути таких повноважень і функцій відповідно до Конституції. Принагідно просив би вас пояснити, чому і за чиєю вказівкою було скасоване моє попереднє і вже підписане відрядження на Політичну Асамблею Європейської Народної Партії до Брюсселю. Щоб не допустити чергових таких відмазок у майбутньому, подаємо також копії наших планів на міжнародні візити, щодо яких подані відповідні заяви. Сподіваюся, що після того, як ви заблокували мою участь в конференції у Флориді, де планувалася активна робота з членами Конгресу США, ви зможете негайно задіяти ваші контакти зі спікером Джонсоном в рамках оголошеної вами «спікерської коаліції» і забезпечити голосування за нові пакети підтримки України. Якщо говорити про інтереси країни сьогодні — то це політична єдність, демократія, підзвітність і прозорість. І професійний парламент, здатний до ефективної роботи, а не до КВК в стилі НКВД.

Петро Порошенко

54,948 görüntüleme • 1 yıl önce

Ми вирішили максимально скоротити і майже відмовитися від будь-яких виступів під час процесу. Не тому, що нам нічого сказати, а тому, що все вже зрозуміло. Довгих тринадцять місяців уряд, президент, РНБО із залученням Мінекономіки свідомо тягнуть засідання, блокуючи ухвалення обґрунтованого і законного рішення. Обґрунтованого і законного — бо президент не має права ні за Конституцією, ні за Законом про санкції накладати обмеження на громадян України, фізичних осіб, резидентів України. У законі про це чітко зазначено. Я можу лише поспівчувати суддям. Я маю сьогодні визнати: вони перебувають під шаленим тиском. Але вони мають підтримку українського народу, Європейського парламенту, Ради Європи, комісара з прав людини, Європейської комісії, політиків і громадських активістів, які наголошують, що не можна запроваджувати довічні санкції превентивно. Тринадцять місяців продемонстрували: нічогісінько немає. Тринадцять місяців продемонстрували: ні президенту, ні уряду нічого сказати ні суспільству, ні Європі. Після оголошеної на десять хвилин перерви суд пішов більш як на годину, і тепер рішення, ймовірно, відкладуть аж на квітень. Але я дуже сподіваюся, що у суддів вистачить громадянської мужності, принциповості, патріотизму та професіоналізму, щоб нарешті почути вже на 14-й місяць короткого і всім зрозумілого процесу рішення. Бо зараз я є єдина людина у світі, проти якої одночасно запроваджені санкції путіна і санкції Зеленського. Це не є санкції України — це є санкції Зеленського. І оця роздвоєність нарешті буде вирішена. Санкції путіна залишаться. Вирок, який мені виніс російський суд за терористичну і екстремістську діяльність, яка полягає в підтримці Збройних Сил України, залишиться, бо ми не маємо наміру припиняти підтримку. А незаконні, неєвропейські, позаконституційні, позасудові санкції пана Зеленського, особливо враховуючи рішення Європейського суду з прав людини, який напряму забороняє застосування проти громадян України таких санкцій, будуть скасовані. Це знущання над правосуддям. Це знущання над верховенством права. Це знущання над європейськими перспективами. Бо вчора, на жаль, у Брюсселі на засіданні послів ухвалили рішення: Україна зупинила реформи. В Україні парламентська криза. Широка коаліція не створюється. Три місяці не голосується жодна реформа, яку Україна взяла на себе зобов’язання запроваджувати. Отже, на жаль, розмови про членство України в 2027 році в Європейському Союзі залишаються пустим звуком. Розмови про підписання мирної угоди залишаються пустим звуком. Україна продовжує стирати себе. І сьогоднішній тиск на суд у вигляді перенесення очевидного для всіх рішення — з цього ж ряду. Треба зупинятися. Треба створювати демократичну стійкість, яка об’єднає всю країну для того, щоб ми наблизилися до миру, до членства в Європейському Союзі, до членства в НАТО, до того, щоб закінчити весь цей жах. Він уже нікому не цікавий, нікому не смішний і лише дискредитує і українську владу, і, на жаль, українську державу.
7:05

Ми вирішили максимально скоротити і майже відмовитися від будь-яких виступів під час процесу. Не тому, що нам нічого сказати, а тому, що все вже зрозуміло. Довгих тринадцять місяців уряд, президент, РНБО із залученням Мінекономіки свідомо тягнуть засідання, блокуючи ухвалення обґрунтованого і законного рішення. Обґрунтованого і законного — бо президент не має права ні за Конституцією, ні за Законом про санкції накладати обмеження на громадян України, фізичних осіб, резидентів України. У законі про це чітко зазначено. Я можу лише поспівчувати суддям. Я маю сьогодні визнати: вони перебувають під шаленим тиском. Але вони мають підтримку українського народу, Європейського парламенту, Ради Європи, комісара з прав людини, Європейської комісії, політиків і громадських активістів, які наголошують, що не можна запроваджувати довічні санкції превентивно. Тринадцять місяців продемонстрували: нічогісінько немає. Тринадцять місяців продемонстрували: ні президенту, ні уряду нічого сказати ні суспільству, ні Європі. Після оголошеної на десять хвилин перерви суд пішов більш як на годину, і тепер рішення, ймовірно, відкладуть аж на квітень. Але я дуже сподіваюся, що у суддів вистачить громадянської мужності, принциповості, патріотизму та професіоналізму, щоб нарешті почути вже на 14-й місяць короткого і всім зрозумілого процесу рішення. Бо зараз я є єдина людина у світі, проти якої одночасно запроваджені санкції путіна і санкції Зеленського. Це не є санкції України — це є санкції Зеленського. І оця роздвоєність нарешті буде вирішена. Санкції путіна залишаться. Вирок, який мені виніс російський суд за терористичну і екстремістську діяльність, яка полягає в підтримці Збройних Сил України, залишиться, бо ми не маємо наміру припиняти підтримку. А незаконні, неєвропейські, позаконституційні, позасудові санкції пана Зеленського, особливо враховуючи рішення Європейського суду з прав людини, який напряму забороняє застосування проти громадян України таких санкцій, будуть скасовані. Це знущання над правосуддям. Це знущання над верховенством права. Це знущання над європейськими перспективами. Бо вчора, на жаль, у Брюсселі на засіданні послів ухвалили рішення: Україна зупинила реформи. В Україні парламентська криза. Широка коаліція не створюється. Три місяці не голосується жодна реформа, яку Україна взяла на себе зобов’язання запроваджувати. Отже, на жаль, розмови про членство України в 2027 році в Європейському Союзі залишаються пустим звуком. Розмови про підписання мирної угоди залишаються пустим звуком. Україна продовжує стирати себе. І сьогоднішній тиск на суд у вигляді перенесення очевидного для всіх рішення — з цього ж ряду. Треба зупинятися. Треба створювати демократичну стійкість, яка об’єднає всю країну для того, щоб ми наблизилися до миру, до членства в Європейському Союзі, до членства в НАТО, до того, щоб закінчити весь цей жах. Він уже нікому не цікавий, нікому не смішний і лише дискредитує і українську владу, і, на жаль, українську державу.

Петро Порошенко

13,756 görüntüleme • 6 ay önce

Несподіванки не сталося. Як і прогнозував в інтерв’ю німецькому виданню BILD, припинення вогню не відбулося. За одну лише ніч путін укотре довів, що йому не можна вірити. Що угоди з росією не варті паперу, на якому вони написані, — вислів, який приписують ще Бісмарку. Смертоносні російські ракети та ударні дрони чомусь не послухалися наказу свого верховного… Отже, його всупереч усім обіцянкам не було взагалі. Путін ніби винайшов perpetum mobile війни і не має наміру її завершувати… Не дарма вчора, перед розмовою з президентом Трампом, він на зустрічі з олігархами ділився своїми фюрерськими фантазіями про захоплення Одеси. Це така сама маячня, як колись про Київ за три дні. Даремно сподіватися на те, що одна чи кілька розмов зупинять ці три роки, 11 років війни загалом. І століття спроб стерти Україну з мапи світу. Попри оптимістичні заяви учасників, у нас, українців, справедливо немає відчуття, що вчорашня телефонна розмова наблизила нас до миру. Маю сказати, що попереду складні перемови. Для путіна навіть стіл переговорів — це продовження війни в інший спосіб. Проте з того, що відбулося вчора, коли путін де-факто відкинув ідею президента Трампа про повне припинення вогню, всім треба зробити правильні висновки. Або путін приймає пропозицію президента Трампа про повне припинення вогню, або Трамп задіює «план Б», про який він казав. Такий «план Б» критично важливий і має з’явитися на столі. Це — ще суворіші санкції. Міністр фінансів США Скотт Бессент вчора сказав, що Дональд Трамп готовий максимально посилити економічний тиск на росію. Їхній поточний рівень оцінив як 6 із 10, отже, резерви є, і непогані. Росію треба позбавити ресурсів для ведення війни. Від цього світ лише виграє. Також це — постачання Україні тих видів американської зброї, від надання яких Білий дім утримувався досі. Зрештою, нам потрібна нова двопартійна резолюція Конгресу Сполучених Штатів про подальшу різнобічну підтримку України. І я готовий долучитися до лобіювання цієї резолюції. Маю, до речі, запрошення до Вашингтону та Флориди на зустрічі високого рівня. Сподіваюся, що в Офісі вистачить розуму цього разу не блокувати мою поїздку до США так, як щойно він заборонив мені виїхати на політичну асамблею Європейської народної партії, лідируючої політичної сили Європейського Союзу. Очевидно, що попереду на нас очікують важкі драматичні місяці. І антиамериканська істерія з метою перекласти відповідальність нам не допоможе результативно пройти цей час. Україна, як і Європа, повинна бути за столом переговорів і твердо відстояти принцип «нічого про Україну без України». Ми не можемо більше втрачати час, людей і території. Ми зацікавлені в тому, щоби пропозиція президента Трампа про повне припинення вогню реалізувалася. Для нас це можливість нарешті не на папері, а на реальній місцевості звести фортифікації і перетворити степовий простір сходу і півдня на неприступні рови, вали і мінні поля. І в разі, якщо путін порушить припинення вогню, це унеможливить його подальші наступальні дії. Складність і драматичність ситуації вимагає негайної зустрічі Володимира Зеленського з лідерами парламентських фракцій. Парламент не може дізнаватися про нашу переговорну позицію із зарубіжних мас-медіа. Вважаю, така зустріч має відбутися одразу після розмови Зеленського з Трампом. Попри системні антиконституційні кроки влади щодо опозиції для нас, «Європейської Солідарності», завжди на першому місці є інтереси держави. Треба робити все, що в цих складних умовах може посилити Україну. Нав’язуватися ми теж не будемо, але за будь-яких обставин готові до спільної роботи і спільної відповідальності. Ми не дамо путіну жодних надій, що скориставшись руйнацією єдності йому вдасться розхитати ситуацію в країні, спричинити внутрішню дестабілізацію, виграти від порушень демократії Україні. І в цій його гібридній війні не варто підігрувати. Ми вистоїмо як держава в єдності, це очевидний постулат. Гріх не робити висновків з української історії.
6:47

Несподіванки не сталося. Як і прогнозував в інтерв’ю німецькому виданню BILD, припинення вогню не відбулося. За одну лише ніч путін укотре довів, що йому не можна вірити. Що угоди з росією не варті паперу, на якому вони написані, — вислів, який приписують ще Бісмарку. Смертоносні російські ракети та ударні дрони чомусь не послухалися наказу свого верховного… Отже, його всупереч усім обіцянкам не було взагалі. Путін ніби винайшов perpetum mobile війни і не має наміру її завершувати… Не дарма вчора, перед розмовою з президентом Трампом, він на зустрічі з олігархами ділився своїми фюрерськими фантазіями про захоплення Одеси. Це така сама маячня, як колись про Київ за три дні. Даремно сподіватися на те, що одна чи кілька розмов зупинять ці три роки, 11 років війни загалом. І століття спроб стерти Україну з мапи світу. Попри оптимістичні заяви учасників, у нас, українців, справедливо немає відчуття, що вчорашня телефонна розмова наблизила нас до миру. Маю сказати, що попереду складні перемови. Для путіна навіть стіл переговорів — це продовження війни в інший спосіб. Проте з того, що відбулося вчора, коли путін де-факто відкинув ідею президента Трампа про повне припинення вогню, всім треба зробити правильні висновки. Або путін приймає пропозицію президента Трампа про повне припинення вогню, або Трамп задіює «план Б», про який він казав. Такий «план Б» критично важливий і має з’явитися на столі. Це — ще суворіші санкції. Міністр фінансів США Скотт Бессент вчора сказав, що Дональд Трамп готовий максимально посилити економічний тиск на росію. Їхній поточний рівень оцінив як 6 із 10, отже, резерви є, і непогані. Росію треба позбавити ресурсів для ведення війни. Від цього світ лише виграє. Також це — постачання Україні тих видів американської зброї, від надання яких Білий дім утримувався досі. Зрештою, нам потрібна нова двопартійна резолюція Конгресу Сполучених Штатів про подальшу різнобічну підтримку України. І я готовий долучитися до лобіювання цієї резолюції. Маю, до речі, запрошення до Вашингтону та Флориди на зустрічі високого рівня. Сподіваюся, що в Офісі вистачить розуму цього разу не блокувати мою поїздку до США так, як щойно він заборонив мені виїхати на політичну асамблею Європейської народної партії, лідируючої політичної сили Європейського Союзу. Очевидно, що попереду на нас очікують важкі драматичні місяці. І антиамериканська істерія з метою перекласти відповідальність нам не допоможе результативно пройти цей час. Україна, як і Європа, повинна бути за столом переговорів і твердо відстояти принцип «нічого про Україну без України». Ми не можемо більше втрачати час, людей і території. Ми зацікавлені в тому, щоби пропозиція президента Трампа про повне припинення вогню реалізувалася. Для нас це можливість нарешті не на папері, а на реальній місцевості звести фортифікації і перетворити степовий простір сходу і півдня на неприступні рови, вали і мінні поля. І в разі, якщо путін порушить припинення вогню, це унеможливить його подальші наступальні дії. Складність і драматичність ситуації вимагає негайної зустрічі Володимира Зеленського з лідерами парламентських фракцій. Парламент не може дізнаватися про нашу переговорну позицію із зарубіжних мас-медіа. Вважаю, така зустріч має відбутися одразу після розмови Зеленського з Трампом. Попри системні антиконституційні кроки влади щодо опозиції для нас, «Європейської Солідарності», завжди на першому місці є інтереси держави. Треба робити все, що в цих складних умовах може посилити Україну. Нав’язуватися ми теж не будемо, але за будь-яких обставин готові до спільної роботи і спільної відповідальності. Ми не дамо путіну жодних надій, що скориставшись руйнацією єдності йому вдасться розхитати ситуацію в країні, спричинити внутрішню дестабілізацію, виграти від порушень демократії Україні. І в цій його гібридній війні не варто підігрувати. Ми вистоїмо як держава в єдності, це очевидний постулат. Гріх не робити висновків з української історії.

Петро Порошенко

99,773 görüntüleme • 1 yıl önce