Video wird geladen...

Video konnte nicht geladen werden

Zur Startseite

Центром Кременчука гуляв лелека. Немов в себе вдома, такий впевнений.

31,775 Aufrufe • vor 3 Jahren •via X (Twitter)

9 Kommentare

Profilbild von Притомна українка🇺🇦
Притомна українка🇺🇦vor 3 Jahren

Правильно, він вдома, в Україні.

Profilbild von MartaLviv
MartaLvivvor 3 Jahren

Лелеки вже відлетіли, а цей лишився. Йому потрібна допомога.

Profilbild von vedma
vedmavor 3 Jahren

Це погано.... Лелеки вже відлетіли в Африку, а цей залишився. Без допомоги людей він не виживе.....

Profilbild von SUPERSTARtseva
SUPERSTARtsevavor 3 Jahren

Грицько

Profilbild von Капітошка
Капітошкаvor 3 Jahren

може дитину приніс, а адресою помилився, то шукає, хоче виправити...

Profilbild von COZY
COZYvor 3 Jahren

Приніс комусь немовля, відпочиває)

Profilbild von Орест З
Орест Зvor 3 Jahren

так він і всебе у дома...

Profilbild von Серна Анатолий
Серна Анатолийvor 3 Jahren

Он давно живёт на рынке

Profilbild von Лілія Приходько
Лілія Приходькоvor 3 Jahren

Він вдома. Це ми інопланетяни. Я часто думаю... як так сталося, чому, коли... Бог нас щедро обдарував лісами, полями, озерами, річками, піском, чорноземом, флорою і фауною і віками неспокій. Що ми не цінуємо?

Ähnliche Videos

Патріотка Забужко, цвіт нації, інтелектуалка яка 5 місяців тому казала «цим всім ідіотам, які ховаються від ТЦК», зєбалась з України в Європу через холод. «Я таки втекла з Києва - після того, як зникло опалення (спонсор мого сну минулої ночі - @Видавництво "Віхола", яке прислало мені теплу шапку з помпоном: в ній і довелося спати, бо мерзли вуха)). Бог свідок, я трималась до останнього - але вчора врешті зрозуміла, що план "січень попрацювати вдома" накрився мидницею (тою самою, в якій довелося кипʼятити воду на обігрів бодай кухні). Дорогою "на Захід, на Захід" ('і услід реготався Схід", як писав Є. Маланюк) читала в потязі новини, сварилася з західними журналістами, які просили коментарів до трампових пісділів, і пробувала зрозуміти, звідки в українців такий непропорційний ентузіазм щодо давоського спічу Марка Карні.»

Myroslav Oleshko

17,207 Aufrufe • vor 7 Monaten

Дякую всім за підтримку волонтера з Литви Раймонда Лумбіса, якому без попередження і роз'яснення заборонили в'їзд на три роки в Україну. Лумбіс наразі повернувся додому в Литву (доречі зверніть на флагшток і прапор біля його будинку) Причина по якій Державна міграційна служба України зробила клопотання на ДПСУ про заборону в'їзду на 3 роки - не сплачений штраф ПДР 680 грн .... Бюрократична система нажаль працює так щоб людину попередити про штраф, вона сплатила і проїхала... А відразу штамп у паспорт і заборона в'їзду на 3 роки. Дякую від себе особисто та Раймонда за комунікацію Державна прикордонна служба України Державна міграційна служба України ваші співробітники перед тим як слати такі клопотання про заборону в'їзду, можливо би розбиралися в ситуації, пояснували причини і порядок дій щоб цього уникнути. Тому що як мені повідомили в особисті та коментарях, це вже не перший такий випадок з волонтерами іноземцями. Сподіваюся наступного тижня ця прикра ситуація вирішиться і Раймонд приїде з допомогою в Україну. Дякую вам пане Раймонде за підтримку воїнів Сил оборони. З повагою

Анатолій Штефан (Штірліц)

27,269 Aufrufe • vor 7 Monaten

Верх ідіотизму в 109-ій гімназії імені Тараса Шевченка у Печерському районі міста Києва. Там директорка школи увімкнула режим совкового коменданта і не пускала учнів початкової школи на навчання через шорти! Директор школи Віталія Іванівна Полякова явно не дружить зі здоровим глуздом, бо дозволяє собі порушувати конституційне право дитини на здобуття освіти, зокрема статтю 53 головного закону України, яка гарантує дитині доступ до освітнього процесу. І якщо ми вже навіть говоримо про діловий одяг, який на мою думку для початкової школи точно не такий важливий як, наприклад для старшої школи, то тут Віталія Іванівна явно має подивитися в дзеркало, бо вона більше схожа на божевільного вахтера, ніж на директора столичної гімназії. Ну і так, питати з дітей за одяг після чергової нічної повітряної тривоги, це дико і тупо не людяно, бо в таких умовах, те, що вони ходять в школу, це вже чудово. Директорка Віталія Полякова називає себе психологом. У 2018 вона стала кандидатом психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії психодіагностики та науково-психологічної інформації, співпрацює з Інститутом психології імені Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України. Тут я сподіваюсь вони здогадаються припинити співпрацю з такою «науковицею». Уявіть, людина, яка називає себе психологом, посилає дитину з молодшої школи до батьків і не пускає в школу через шорти. Я до речі, ношу шорти круглий рік, а тут виявляється, що в школу б мене не пустили… Сподіваюсь Відділ освіти відреагує на цю неадекватну пані, прийме правильне рішення та звільнить її з роботи. Таким людям не варто працювати з дітьми. Авторитет завойовується не на фейс-контролі біля воріт школи.

Симороз Олег Олександрович

299,249 Aufrufe • vor 1 Jahr

Поки ми боронимо країну, ми втратили державу. І в мене зовсім нема питань до Міндіча, Татарова, навіть Зеленського. Хто вони такі, я розумів з самого початку. В мене питання до вас, тих, хто дивиться зараз це відео. За винятком невеликої кількості людей, які є волонтерами і витримали цей марафон, і декілька сотень людей, які ще залишили силу донатити на Збройні Сили. Питання до всіх інших. Де ти, мій народе? Той народ, який в 22-му виходив з голими руками проти ворківських танків. Який не боявся нічого. Де ти зараз? Ви боїтеся поліції, ТЦК, поховалися в теплих помешканнях. Ви пропонували їй яйця по 17, браковані міни для ЗСУ, Конституцію на паузі для себе. І ось ми отримали зруйновану державу. Колись в одному з своїх відео про СЗЧ я казав, що у кожного є межа, після якої він прийме рішення йти в СЗЧ. Ось такий час настає для мене. Я не розумію, для кого я і мої хлопці мають залишатися тут. Дати час далі грабувати країну? Чи що? Звісно, я нікуди не піду, але ж думки такі є. А на що надійтесь ви? В моїх постах, в коментах під ними дуже багато сподівань, що військові прийдуть. Шановні друзі, ми знесилині з непровлення. В прямому сенсі цього слова. Мої, хлопці, знаходяться десятками діб на позиції. На відновлення, дві-три доби, і знову на позиції. Ви думаєте, що у нас залишаться сили розгрібати те лайно, яке дозволили створити ви? Чого ви боїтеся? Знайдіть в собі сили хоч розпосюдити цей пост і задуматися, яка доля цій країні.

Актуальна Правда

31,924 Aufrufe • vor 10 Monaten

Він називає себе пафосно «девелопер», але в просто народі це жлобозабудовник одна штука. Засновник будівельної компанії «KAN» Ігорюня Ніконов в чергове звинуватив активістів у всіх бідах, він бідненький витрачає час на них, йому чесному класному бізнесмену вони жити не дають. І людина, яка не шарить глибоко у київській тематиці може пожаліти ж цього «девелопера», особливо після таких його байок на широку аудиторію. Тож варто нагадати, хто такий Ігор Ніконов? Ніконов – це давній соратник та тіньовий бізнес-партнер Віталія Кличка по тупому бетонуванню Києва. На посаді першого заступника мера Кличка (так-так, бізнес успіх криється в цьому) він нарішав купу схем з дерибану київської землі. Далі бабло неслося в урядову будівельну інспекцію і він по безпрєдєлу забудоував Київ комерційним житлом без соціальної інфраструктури, без шкіл, без садочків, без транспортної інфраструктури, в супереч функціональному та цільовому призначенню, тупо робив бабло з красивими обгортками у вигляді «комфорт супер-дупер таун», по факту закриті мурашники відірвані від міста. Ось це вся історія успіху. Намутити через Кличка за дві копійки землі та в тупу залити її бетоном і тепер робити хлібало успішного бізнесу, ну-ну. А ті, хто кажуть, що не можна будувати великі житлові обʼєкти без сукупної інфраструктури, без лікарень, без закладів комунальної освіти, не можна знищувати культурну спадщину, то це для Ніколова «погані активісти». Ну база. В принципі типова історія столичного жлобозабудовника, якому все мало і мало.

Симороз Олег Олександрович

30,075 Aufrufe • vor 1 Monat

Слава Україні! До вас звертається речник міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm, старший сержант Михайло Макарук. Напевно, ви всі вже бачили публікації нашої спільноти з інформацією щодо незаконного вторгнення до мого житла та несанкціонованого обшуку, який провели працівники ДБР, з метою залякування мене та моєї родини. Станом на час запису цього відео минуло вже понад 400 годин (ред. - понад 500 годин станом на час публікації 17.04.2025), як працівники ДБР фактично викрали у мене 2 ноутбуки, особистий смартфон і щоб приховати свої дії - вирвали та забрали із собою камери спостереження. І всі ці дні і наша спільнота, і журналісти, і представники інших структур намагались з'ясувати що це було і чому це сталося? Попри значний суспільний резонанс ДБР не відповідає на запити журналістів та у нас є всі підстави вважати, що ці протиправні дії були вчинені на замовлення російських агентів впливу, які в такий спосіб намагаються загальмувати діяльність нашої спільноти. Можливо, метою таких зухвалих дій було також створити додаткову напругу між волонтерами та державними структурами, щоб атомізувати українське суспільство, що, безумовно, вигідно російським спецслужбам. Тому ми публічно звертались до Служби безпеки України і звертаємось ще раз з проханням дослідити цей інцидент, який міг бути спланований проросійськими агентами впливу, які змогли знайти в ДБР недоброчесних працівників, які б реалізували цю зухвалу операцію. Станом на сьогодні моєму адвокату вдалося дізнатись, що 23 квітня в Печерському суді буде розглядатись наспіх зшита "білими нитками" справа по мені. І її буде розглядати суддя Новак Роман Васильович. Я абсолютно впевнений, що ніяких правопорушень не вчиняв і абсолютно впевнений, що дії ДБР є замовним тиском третіх сторін, тому з першого дня наша команда відкрито висвітлює цю ситуацію та відстоює правду. Бо ця ситуація стосується не тільки мене, як громадянина України, вона є симптоматичною. Бо якщо в ДБР наразі працюють люди, які йдуть на перевищення повноважень і дозволяють собі брати такі замовлення у третіх осіб, то абсолютно кожен захисник України може стати об'єктом замовлення російських спецслужб та агентів впливу в такий підступний спосіб. Коли руками державної структури, яка мала б захищати наші права, вчиняються протиправні дії. Тому ми закликаємо всіх людей доброї волі вивести цю ситуацію на світло, бо публічність - це те, чого зараз найбільше бояться "щури", які засіли в ДБР. І саме публічність, увага та суспільний контроль, я маю надію, зможуть принести те світло, що переможе темряву. #Україна #ЗСУ #волонтери

InformNapalm

21,850 Aufrufe • vor 1 Jahr