Sensitive content

This media may contain sensitive content.

Loading video...

Video Failed to Load

Go Home

Як ніщо не зупинить наступ весни, так ніщо не зупинить нашу перемогу. Друзі, отримую безліч повідомлень «де пропав». Та все там же, живий здоровий. Прорвемось. Все буде добре. Вірте в #ЗСУ. #StandWithUkraine

57,086 views • 3 years ago •via X (Twitter)

0 Comments

No comments available

Comments from the original post will appear here

Related Videos

В Києві, на масиві Троєщина, відбувається справжній бунт. При спробу викрасти людину, #ТЦК отримали не просто опір, а масовий спротив. Все більше і більше людей виходить на протест. Все це відбувається на фоні масованої повітряної атаки, яку проводить Росія, і, як кажуть пабліки, направлена буде в основному на столицю. Очевидно терпіння людей вже не витримує. Вдень терор Української влади, вночі терор агресора – на пʼятому році війни люди вже не мають терпіння. Регулярне "заспокійливе" від #Зеленський та укрпропаганди все усім остогидло! У заклинання Зеленського, що він хоче миру – викликаю рвотний рефлекс. Всі ми бачимо його дії, і слова вже просто не чують. Так, в Зеленського та його шайки бандитів, які утримують владу в #Україна, є ще чим захищатись – сотні тисяч поліцейських ще не задіювались проти народу. Але його це не врятує. Це – як атомна зброя. Нею можна лише лякати. Сам факт її застосування – визнання поразки. Так і поліція, яку так скурпульозно збирав Зеленський всі роки війни. Її застосування лише розізлить націю. А сама поліція – теж частина нації і їй теж набрид клоун, який не хоче миру, бо боїться суду, втративши владу. Зеленський перебуває в дуже крихкій позиції. В будь-який момент його режим рухне. Але, скоріше за все, знищать його із середини. Десятки людей лише чекають моменту знищити "ненависного диктатора" підхопити владу, яка в Україні дає казкові бариші. Так буває...

Wenden

16,698 views • 3 months ago

Президент Польщі Навроцький: В інтересах Польщі, щоб Україна та українські воїни якнайкраще давали відсіч "постсоветській" російській федерації, тримали їх якнайдалі від Польщі. Це очевидно. Така стратегія польської держави Нехай мордують там совєтів, які на них напали. І нас, поляків, це взагалі не болить. У цьому вони завжди можуть розраховувати на нашу допомогу. Бо там, де б'ють москаля, там Польща допомагає, навіть якщо не бере безпосередньої участі у цій війні Такий стратегічний інтерес Польщі. Але стратегічним інтересом Польщі є також те, щоб у Варшаві та в Польщі не майоріли бандерівські прапори Можна допомагати і можна вимагати. Можна співпрацювати по-партнерськи, можна розуміти одне одного. Шановні, у принципових питаннях така наша позиція. Ми будемо допомагати, але завжди, завжди кажучи: насамперед Польща, насамперед поляки Не бездумно відправляючи чергові ресурси і все інше без глибших роздумів, без аналізу, на одних дзвінках та усмішках Так, у наших інтересах, щоб вони билися якнайдовше і якнайвправніше Але тут Польща, тут наші інтереси, і все це треба аналізувати і з гідністю, з партнерською відкритістю, з союзницьким розумінням до цього підходити

Останній Капіталіст

28,196 views • 1 month ago

ахаахах сын бляди Данило Мокрик як блакитний злодюжка з «12 стільців» був сором'язливий. Вся його сутність протестувала проти ухилянства, але не ухилятися він не міг. Він ухилявся, і йому було соромно. Мокрик дав інтерв’ю, в якому підтвердив усе, що ми про нього писали: ✔️ Якби не було мобілізації, інвалідність він би не оформлював. Він це зробив спеціально, щоб не потрапити до ЗСУ. ✔️ Він зробив інвалідність вже в дорослому віці, в 2024 році після повістки, бо раніше цей статус йому був не потрібний. ✔️Він відчуває за це сором. «Якби всі чинили так, як я, то цілком ймовірно в нас не було би вже країни» (с) Мокрик Каже, нехай публіка сама вирішує, наскільки до Мокрика можна застосувати слово ухилянт. Данило, публіка все давно про тебе знає! А ось те, що ти сам це визнав та соромишся, - це вже прогрес.

Жаба з ГУР

16,213 views • 7 months ago

Міндіч заявив, що "його призначили винним", а більшість звинувачень приписує медіа. Коментувати юридичний бік справи бізнесмен-втікач відмовився, бо "ситуація в нього і так складна". Міндіч: Тобто сьогодні, ну ви ж як людина професійний журналіст розумієте, що відбувається правильно? Тобто, мене призначили винним. І сьогодні воно до мене все, що хочете. Сьогодні, ну мільйон речей до мене просто приписують там де не те, що я не був, а й не знаю. Ткач: Наприклад? Міндіч: Ну якісь, ось усі, які до мене приписують, це все приписані речі. Так само можна приписати і до вас. Ткач: Наприклад, що вам приписують? Міндіч: У будинку, де ви живете, у вас є кількість сусідів, і ви з ними перетинаєтесь щодня. Ну чи раз на тиждень, вірно? Тобто можна сказати, що всі ці люди, пов'язані з вами... Ткач: Тобто Умєров ваш сусід? Міндіч: Ну Мишку, давайте конструктивно поговоримо. Умєров, ну ви ж знаєте, що він не мій сусід. Я кажу, наприклад, що сьогодні можна... До мене сьогодні ліплять все, що хочете. Все, чого не було, і бути не може і взагалі не в'яжеться. Але це сьогодні приписують. І ви навіть. Я не говоритиму факти, щоб зараз не погіршити свою позицію, і так не дуже легку, правильно? Я сьогодні перебуваю в Ізраїлі. Я сьогодні перевіз свою сім'ю і перебуваю під великим тиском. Це не найкращий час для мене. І тому навіщо мені зараз щось намовляти вам?" Відео: "Українська правда"

5 канал 🇺🇦

18,030 views • 9 months ago

Послухайте цей діалог між репортером BILD та проросійським політиком від "АдН" Гансом-Томасом Тільшнайдером Репортер: Це... тут написано: "російська армія" Політик АдН: Так, так. Мені її колись подарували Репортер: Хто? Політик АдН: Хтось у Берліні, так Репортер: Чому... чому у вас тут стоїть горнятко російської армії? Політик АдН: Мені його хтось подарував, так. Хтось подарував. Я не хотів його викидати, чому б і ні? Так, а ще в мене тут... Репортер: Але ж це та сама армія, яка нападає на Україну, яка веде гібридну війну в Німеччині Політик АдН: Я не пов’язую з цим нічого особливого. Це просто горнятко, яке мені подарували і яке тут стоїть, поруч з іншими речами Репортер: А що для вас означає російська армія? Якщо ми вже про це заговорили... Політик АдН: Ну, це насправді не наша війна. Це не наша війна. Горнятко просто стоїть. Я не надаю йому великого значення. Його мені колись подарували, я навіть точно не пам'ятаю коли Репортер: А як ви ставитеся до російської армії? Політик АдН: Це не моя справа. Ця війна в Україні – не наша війна Репортер: Але ви їх підтримуєте? Політик АдН: Ні, я, звісно, не солідаризуюся ні з російською армією, ні з українською армією, бо це не наша війна Репортер: Але ж це про щось говорить, чи не так? Якби в мене десь стояло таке горнятко, я б подумав... Політик АдН: Знаєте, я не дуже перевіряю подарунки. Он там позаду в мене ще є матрьошка. Хтось її колись залишив Репортер: А від Бундесверу (німецької армії) у вас нічого немає? Політик АдН: Так звідти мені ніхто нічого не дарував. Але я б теж поставив, у мене з цим немає проблем Репортер: російська армія – вони наші вороги чи ні? Політик АдН: Та облиште ви вже це дурне горнятко. Вони, так би мовити, ні вороги, ні друзі. У держав немає друзів, у держав є інтереси. І воно просто тут стоїть Репортер: А ви вірите, що росія стоїть за нещодавною гібридною атакою в Лейпцигу? Політик АдН: Я цього не знаю. Я не фахівець у таких питаннях Репортер: Добре. І за скільки років це все накопичилося тут, у вашому офісі? Політик АдН: Коли я його відкрив? Треба згадати. Здається, у 2022 році. Можливо, так, у 2022 Репортер: І тут книжки, і все інше... "Книга Гітлера". Ви її читали? Політик АдН: Ні. Я мало що тут читав. Це пожертвувані книги, вони прийшли в коробках, я їх просто розставив. Так само як і це горнятко. Це теж... це було в Берліні, хто ж це був, хто мені його подарував? Репортер: Горнятко з російською символікою Політик АдН: Я вже не пам’ятаю, не пам’ятаю. Але я відставлю його вбік. Добре, досить про це

Останній Капіталіст

33,824 views • 1 month ago

Офіс Зеленського нам зараз буде впарювати, що санкціі РНБО проти Мінідіча - це перемога. Це ВЕЛИКЕ НІЩО. І це НЕ покарання. Ось чому: 📍 1. Один із фігурантів схеми - сенатор рф, Андрій Деркач, в приміщенні якого все мутили, був …. під персональними санкціями РНБО з 2021 року. Завіса. 🤯 Яких ще аргументів треба? 📍2. Санкційний інструмент доволі слабкий аби його обійти схемами - настільки, шо це взагалі не перешкоджало Деркачу пару років отримувати потоки з України. 📍 3. Міндічу, в якого активи вже і в офшорах, і у відкатах готівкою - санкції РНБО - це неприємно. Не більше. І це не задовольнить запит українців на справедливе покарання. Поки Зеленський не дасть завдання ГУР і СБУ привезете нам Міндіча до України, як це було із ексміністром Чернишовим і нардепом Христенком - доти українці вважатимуть, що їх дурять. І не лише українці, Захід теж. Володимире Зеленський, сподіваюсь, не варто говорити, що якщо ви дасте втекти парі міністрів Галущенко і Гринчук - то ви цим перевершите Януковича чи вже…

Martina Boguslavets

31,584 views • 10 months ago

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Myroslav Oleshko

15,785 views • 5 months ago