Загрузка видео...

Не удалось загрузить видео

На главную

🛫 Якби треба було обрати лише одне відео на все життя — ми б обрали це. 🇺🇦 Зліт «Мрії», знятий нами сім років тому дроном. Без музики. Без монтажу. Лише 1 хвилина 22 секунд як 640 тонн здіймаються в небо. Найважчий у світі літак. Символ того, що неможливе —...

ayzin_illya's profile picture

Ілля Айзін

2,466 subscribers

123,760 просмотров • 1 год назад •via X (Twitter)

ПутешествияНаука и технологии
LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

Комментарии: 30

Фото профиля Островок2
Островок21 год назад

2021 рік. День Незалежності. Хрещатик

Фото профиля 美月きらり🌙@シンセカイヒーロー
美月きらり🌙@シンセカイヒーロー1 год назад

I’m Kirari Mizuki🌙✨️ I like astronomy, space, nature, and music ✨️ Thanks for the likes Please follow me👾

Фото профиля Ще тот 🇩🇰🇳🇱🇲🇫
Ще тот 🇩🇰🇳🇱🇲🇫1 год назад

Тобто можно було отак от підняти десь у 2 години ночі її 24 лютого і перегнати до ЄС.

Фото профиля Paradoc 1
Paradoc 11 год назад

Ось це кончене і його виборці знищили Мрію. І мою мрію.

Фото профиля Ґаута́ма
Ґаута́ма1 год назад

Там де Мрія сідає в Ряшеві/Жешові (Польща), виринаючи з ранішнього туману, розрізаючи хмари і показуючи за собою чисте небо набагато гарніше

Фото профиля M.✨🐬
M.✨🐬1 год назад

...і оце відоме вітання пілота з боку на бік ...✈️🥹

Фото профиля Хайнікен
Хайнікен1 год назад

злітало. Поки зеля не дав можливість ухайкдокати

Фото профиля jakaba A.
jakaba A.1 год назад

В українців була Мрія!Прийшов Зе і її знищив!

Фото профиля Я Сашко
Я Сашко1 год назад

У мене теж є фото «Мрії»

Фото профиля ruslan rus
ruslan rus1 год назад

І зегнида відмовився евакуювати

Фото профиля Дрон Кікабідзе
Дрон Кікабідзе1 год назад

@JoN_TM Символ того,що одна позначка в бюлетені неможливе ,яке злетіло,нищить

Фото профиля ТаХочБиЩо
ТаХочБиЩо1 год назад

Гарно привітав крилами… сумно.

Фото профиля Snowie
Snowie1 год назад

@Eisenh0den Для мене досі магія, як літають літаки

Фото профиля oleg57
oleg571 год назад

Цю і не тільки цю "Мрію" ЗЕблазень - так так саме ЗЕблазень "розстріляв" на летовищі в Гостомелі! Признаюсь чесно я коли про це взнав просто плакав!

Фото профиля 🤔
🤔1 год назад

Ну, на відео не 640 тон злітають, а "трошки" менше. 640т це макс маса. Ну і самий важкий літак в світі - такий собі титул, якшо подумати..

Фото профиля Ukrainian woman
Ukrainian woman1 год назад

Бачила мрію на день Незалежності над Хрещатком🇺🇦💪

Фото профиля Ілля Айзін
Ілля Айзін1 год назад

МІЛІТАРНА АКАДЕМІЯ ДРОНАРІУМ

Фото профиля Evgen
Evgen1 год назад

Порошкохудоба сєкта матні дуже підори)))

Фото профиля Olena Golebiewska 🇫🇷🇺🇦🇵🇱
Olena Golebiewska 🇫🇷🇺🇦🇵🇱1 год назад

@Barskaya_EI Мне посчастливилось увидеть её!

Фото профиля Witness
Witness1 год назад

Це минуле. Єдині асоціації, які залишились з Мрією - зевлада що залишила її московитам і заборонила виліт до Німеччини. Та зеленка, що посміхаючись, фотографувалась на фоні уламків Мрії

Фото профиля Gary Cooper 🇺🇦🤝🇰🇵
Gary Cooper 🇺🇦🤝🇰🇵1 год назад

Цей літак був створений та побудовни й ще у СРСР. Україна його просто успадкувала. Незалежна Україна, за майже 35 років, не побудувала нічого крим злиднів, корупції та безнадії.

Фото профиля Shari
Shari1 год назад

@Jane_Rockland Вона красива

Фото профиля dmitri
dmitri 1 год назад

да умел СССР строить самолеты

Фото профиля Ihor
Ihor1 год назад

Як тебе не вистачає!

Фото профиля Учитель 25 труда
Учитель 25 труда1 год назад

Махнув крилами

Фото профиля νι¢тσя ℓєѕησу
νι¢тσя ℓєѕησу1 год назад

Жаль, что хохлам такое теперь не построить. Лет 100 еще

Фото профиля Alexanro
Alexanro1 год назад

А потім дибіли обрали бубочку…

Фото профиля anastasia ✙ 🇺🇦🇩🇪
anastasia ✙ 🇺🇦🇩🇪1 год назад

Beautiful💙💛✈️

Фото профиля Константин
Константин1 год назад

Мрія напевно хороший літак, але він створений в ще союзі в 1988 році в єдиному екземплярі. Оцим єдиним екземпляром створеним в іній країні ми і гордимося🤷 Чесно кажучи трохи смішно.

Фото профиля Olex
Olex1 год назад

Так, моя сестра працювала над цим проектом. Коли запросила на випробування я ледь не поїхав розумом

Похожие видео

Тридцять п’ять років нашій незалежності. Тридцять п’ять років від того моменту, коли був ухвалений Акт проголошення незалежності України. Українці зберегли незалежність своєї держави. І ми обовʼязково захистимо незалежність України. Жодного сумніву у цьому. Україна буде незалежною завжди. Українці не будуть бруківкою під ногами царів та вождів. Українці не будуть розмінною монетою в суперечках столиць. Українці не будуть підкорятися тому, у що не вірять, і точно не полишать своєї мрії – мрії жити, мрії жити незалежно. На честь нашого найбільшого державного свята ми відзначаємо нагородами України тих людей, без яких України не було б, і тих людей, які своєю долею багато в чому визначають, якою Україні бути. Наші воїни, наші цивільні, які робили й роблять все, щоб Україна була на цьому світі, була справді вільною і щоб імʼя України звучало гордо.
16:28

Тридцять п’ять років нашій незалежності. Тридцять п’ять років від того моменту, коли був ухвалений Акт проголошення незалежності України. Українці зберегли незалежність своєї держави. І ми обовʼязково захистимо незалежність України. Жодного сумніву у цьому. Україна буде незалежною завжди. Українці не будуть бруківкою під ногами царів та вождів. Українці не будуть розмінною монетою в суперечках столиць. Українці не будуть підкорятися тому, у що не вірять, і точно не полишать своєї мрії – мрії жити, мрії жити незалежно. На честь нашого найбільшого державного свята ми відзначаємо нагородами України тих людей, без яких України не було б, і тих людей, які своєю долею багато в чому визначають, якою Україні бути. Наші воїни, наші цивільні, які робили й роблять все, щоб Україна була на цьому світі, була справді вільною і щоб імʼя України звучало гордо.

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

40,690 просмотров • 21 дней назад

Сьогодні 11-та річниця героїчного виходу Збройних Сил України з Дебальцевого. Це була найбільша битва російсько-української війни до повномасштабного вторгнення. У тому районі боролися тисячі кращих наших бійців. Ці бої загартували українське військо і підготували до повномасштабної війни. За кілька днів до російського вторгнення, в лютому 2022 року, ми згадували Дебальцеве. Тоді я говорив про єдність навколо віри у нашу свободу, про впевненість у наших силах, готовність боротися за свою землю попри все. Дуже скоро ми це довели на полі бою. Але бої за Дебальцеве - не тільки про відвагу та боротьбу. Це ще й про урок. Урок про те, що поняття миру у війні дуже відносне. Мир без перемоги - це всього лише час, час який або дає шанс, або просто готує наступну війну. Саме зараз цей урок треба засвоїти, і не лише нам. Проте лише в наших руках наше майбутнє. Ми змогли відстояти свободу 11 років тому, вистояли у 2022 і продовжуємо боротися зараз. Нас поєднує і дає сили світла пам'ять про тих, хто поліг на цій війні. Завжди пам'ятаємо. Слава Україні! Слава Героям!
1:40

Сьогодні 11-та річниця героїчного виходу Збройних Сил України з Дебальцевого. Це була найбільша битва російсько-української війни до повномасштабного вторгнення. У тому районі боролися тисячі кращих наших бійців. Ці бої загартували українське військо і підготували до повномасштабної війни. За кілька днів до російського вторгнення, в лютому 2022 року, ми згадували Дебальцеве. Тоді я говорив про єдність навколо віри у нашу свободу, про впевненість у наших силах, готовність боротися за свою землю попри все. Дуже скоро ми це довели на полі бою. Але бої за Дебальцеве - не тільки про відвагу та боротьбу. Це ще й про урок. Урок про те, що поняття миру у війні дуже відносне. Мир без перемоги - це всього лише час, час який або дає шанс, або просто готує наступну війну. Саме зараз цей урок треба засвоїти, і не лише нам. Проте лише в наших руках наше майбутнє. Ми змогли відстояти свободу 11 років тому, вистояли у 2022 і продовжуємо боротися зараз. Нас поєднує і дає сили світла пам'ять про тих, хто поліг на цій війні. Завжди пам'ятаємо. Слава Україні! Слава Героям!

Valerii Zaluzhnyi

40,002 просмотров • 6 месяцев назад

У мене є лише одне питання: чому поляки не хочуть говорити про власні злочини, зокрема про те, як на Волині було знищено 20 000 українців? Вони уникають розмови про повну історію — від 1920-х до 1947 року, коли проводилися полонізація, пацифікація, вбивства полонених, концтабори для українців, вбивство дітей та жінок на Волині, переселення й позбавлення майна, а також операція «Вісла». Це тривало майже сорок років. Чому вони викреслили ці 40 років зі своєї історії? Ведуча (Агнешка Гоздира): ​«Останнім часом я спілкувалася з багатьма експертами, і ви робите саме те, що я від них чула, і що я вважаю взагалі непотрібним. Тобто: досить уже цього занурення в чутливість українців, які, мовляв, бачать Бандеру інакше, ніж ми, які мусять те, мусять се... Мусять, воюють, ми це цінуємо, поважаємо. Натомість ми перебуваємо в Польщі й хотіли б, щоб розуміли і нас. Перестаньмо бути такими, знаєте, надмірно емпатичними». ​Гість (С. Цьвік): ​«Звісно, але я розумію, розумію, що далеко не всім сподобається те, що я скажу, бо я не буду говорити те, що дехто хотів би почути, а говоритиму правду. А правда полягає в тому, що ми вважаємо себе кращими за українців. Так, ми вважаємо українців гіршими... через призму геноциду та етнічних чисток на Волині, де Бандери тоді навіть не було...» ​Ведуча: ​«Я не знаю, який висновок із вашої заяви, бо я також не до кінця розумію, про що йдеться, коли ви кажете, що "ми вважаємо себе кращими за українців". У якому сенсі? У якому сенсі ми вважаємо себе кращими?» ​Гість: ​«У тому сенсі, що ми можемо вирішувати за них. Що саме ми можемо...» ​Ведуча: ​«Ні, тому що ми не хочемо вирішувати за них у їхніх інших справах. Ми лише хочемо, щоб у них на пам'ятниках не стояли люди, які найжорстокішим чином винищували поляків. Ось чого ми хочемо. Хіба це забагато?» ​Гість: ​«Вони, мабуть, хотіли б, щоб на наших пам'ятниках не з'являлися...» ​Ведуча: ​«Але історична правда одна...»
1:39

У мене є лише одне питання: чому поляки не хочуть говорити про власні злочини, зокрема про те, як на Волині було знищено 20 000 українців? Вони уникають розмови про повну історію — від 1920-х до 1947 року, коли проводилися полонізація, пацифікація, вбивства полонених, концтабори для українців, вбивство дітей та жінок на Волині, переселення й позбавлення майна, а також операція «Вісла». Це тривало майже сорок років. Чому вони викреслили ці 40 років зі своєї історії? Ведуча (Агнешка Гоздира): ​«Останнім часом я спілкувалася з багатьма експертами, і ви робите саме те, що я від них чула, і що я вважаю взагалі непотрібним. Тобто: досить уже цього занурення в чутливість українців, які, мовляв, бачать Бандеру інакше, ніж ми, які мусять те, мусять се... Мусять, воюють, ми це цінуємо, поважаємо. Натомість ми перебуваємо в Польщі й хотіли б, щоб розуміли і нас. Перестаньмо бути такими, знаєте, надмірно емпатичними». ​Гість (С. Цьвік): ​«Звісно, але я розумію, розумію, що далеко не всім сподобається те, що я скажу, бо я не буду говорити те, що дехто хотів би почути, а говоритиму правду. А правда полягає в тому, що ми вважаємо себе кращими за українців. Так, ми вважаємо українців гіршими... через призму геноциду та етнічних чисток на Волині, де Бандери тоді навіть не було...» ​Ведуча: ​«Я не знаю, який висновок із вашої заяви, бо я також не до кінця розумію, про що йдеться, коли ви кажете, що "ми вважаємо себе кращими за українців". У якому сенсі? У якому сенсі ми вважаємо себе кращими?» ​Гість: ​«У тому сенсі, що ми можемо вирішувати за них. Що саме ми можемо...» ​Ведуча: ​«Ні, тому що ми не хочемо вирішувати за них у їхніх інших справах. Ми лише хочемо, щоб у них на пам'ятниках не стояли люди, які найжорстокішим чином винищували поляків. Ось чого ми хочемо. Хіба це забагато?» ​Гість: ​«Вони, мабуть, хотіли б, щоб на наших пам'ятниках не з'являлися...» ​Ведуча: ​«Але історична правда одна...»

Petrenko AndryiⒸ (Ukraine)

15,827 просмотров • 2 месяцев назад

Сім років — це достатній час, щоб емоції вляглися. І достатній, щоб чесно відповісти: що за цей час сталося з країною? Сьогодні Україна — це країна, яка не лише воює. Це країна, яка виснажена. Людськи, економічно, інституційно. І перший крок до відновлення — це чесність. Сім років тому ми всі почули знайому обіцянку: що достатньо змінити обличчя — і зміниться система. Чули, що держава — це застосунок, який можна «оновити» за одну ніч. Як виявилося, держава — не смартфон. Ми вистояли. Це величезне досягнення. Але вистояти — не означає перемогти в довгій перспективі. Перед нами інше завдання — перезавантажити країну, яка тримається на межі ресурсів. І це питання не окремої політичної сили. Це питання коаліції відповідальності. Нам потрібно повернути гідність. Ми пройшли через Революцію Гідності і знаємо цьому ціну. Коли закон працює однаково для всіх. Коли держава поважає громадянина. Бо без гідності не існує довіри. А без довіри не існує країни. Україні потрібна відмова від популізму. Популізм — це коли складне пояснюють просто. А потім дуже складно пояснюють, чому нічого не вийшло. Нам потрібна економіка, яка працює на оборону, створює робочі місця і повертає людей. Бо люди повертаються не закликами. Вони повертаються туди, де є сенс жити. І найважливіше — ми маємо говорити про завершення війни. Не як про мрію, а як про план. «Якось воно завершиться» — це не стратегія. Країна має почути план. Бо тільки так із країни, яка вистояла, можна зробити країну, яка перемагає.
7:45

Сім років — це достатній час, щоб емоції вляглися. І достатній, щоб чесно відповісти: що за цей час сталося з країною? Сьогодні Україна — це країна, яка не лише воює. Це країна, яка виснажена. Людськи, економічно, інституційно. І перший крок до відновлення — це чесність. Сім років тому ми всі почули знайому обіцянку: що достатньо змінити обличчя — і зміниться система. Чули, що держава — це застосунок, який можна «оновити» за одну ніч. Як виявилося, держава — не смартфон. Ми вистояли. Це величезне досягнення. Але вистояти — не означає перемогти в довгій перспективі. Перед нами інше завдання — перезавантажити країну, яка тримається на межі ресурсів. І це питання не окремої політичної сили. Це питання коаліції відповідальності. Нам потрібно повернути гідність. Ми пройшли через Революцію Гідності і знаємо цьому ціну. Коли закон працює однаково для всіх. Коли держава поважає громадянина. Бо без гідності не існує довіри. А без довіри не існує країни. Україні потрібна відмова від популізму. Популізм — це коли складне пояснюють просто. А потім дуже складно пояснюють, чому нічого не вийшло. Нам потрібна економіка, яка працює на оборону, створює робочі місця і повертає людей. Бо люди повертаються не закликами. Вони повертаються туди, де є сенс жити. І найважливіше — ми маємо говорити про завершення війни. Не як про мрію, а як про план. «Якось воно завершиться» — це не стратегія. Країна має почути план. Бо тільки так із країни, яка вистояла, можна зробити країну, яка перемагає.

Петро Порошенко

41,148 просмотров • 4 месяцев назад

Україна поборе корупцію, якщо Зеленський дасть на це команду. Не прикриваючи своїх. Все просто. Якшо влада країни цього хоче - то змінює правила. У всьому світі так і не лише з корупцією. 1️⃣ В Україні хороші антикорупційні закони. Лише не завжди виконуються. Тут треба заставляти їх виконувати. 📍На приклад, з конкурсами. Закони є. Але чесні призначення блокуються з Банкової. Так було з БЕБ, так було з САП, так буде з митницею. Межа працює аби заставляти їх виконувати закон. 2️⃣ Але є ще не відремонтована правоохоронна система, яка страждає від корупції. 3️⃣ І тут нові закони нам треба дуже швидко. Межа працює аби такі закони зʼявились. 4️⃣ Є ж законопроекти, які вже можна прийняти за один день і наблизити антикорупційну боротьбу, була б лише воля на це Офісу Президента і ВРУ: 📍13602 - про конкурси для керівництва ДБР, бо саме його Офіс Зеленського використовує аби тиснути на антикорупційних детективів і активістів 📍13699 - про те аби прибрати можливість призначати прокурорів без конкурсу 📍 13382 - про те аби повернути незалежних міжнародних експертів до відбору кандидатів до ВККС. Бо 1 червня сплив строк їх повноважень і їх місця займуть представники нереформованих Ради суддів та Ради адвокатів. Була б лише воля Зеленського справді побороти корупцію - дав би вказівку це все проголосувати за 1 день. Саме таку вказівку він дав в липні, коли знищували незалежність НАБУ
0:49

Україна поборе корупцію, якщо Зеленський дасть на це команду. Не прикриваючи своїх. Все просто. Якшо влада країни цього хоче - то змінює правила. У всьому світі так і не лише з корупцією. 1️⃣ В Україні хороші антикорупційні закони. Лише не завжди виконуються. Тут треба заставляти їх виконувати. 📍На приклад, з конкурсами. Закони є. Але чесні призначення блокуються з Банкової. Так було з БЕБ, так було з САП, так буде з митницею. Межа працює аби заставляти їх виконувати закон. 2️⃣ Але є ще не відремонтована правоохоронна система, яка страждає від корупції. 3️⃣ І тут нові закони нам треба дуже швидко. Межа працює аби такі закони зʼявились. 4️⃣ Є ж законопроекти, які вже можна прийняти за один день і наблизити антикорупційну боротьбу, була б лише воля на це Офісу Президента і ВРУ: 📍13602 - про конкурси для керівництва ДБР, бо саме його Офіс Зеленського використовує аби тиснути на антикорупційних детективів і активістів 📍13699 - про те аби прибрати можливість призначати прокурорів без конкурсу 📍 13382 - про те аби повернути незалежних міжнародних експертів до відбору кандидатів до ВККС. Бо 1 червня сплив строк їх повноважень і їх місця займуть представники нереформованих Ради суддів та Ради адвокатів. Була б лише воля Зеленського справді побороти корупцію - дав би вказівку це все проголосувати за 1 день. Саме таку вказівку він дав в липні, коли знищували незалежність НАБУ

Martina Boguslavets

18,097 просмотров • 11 месяцев назад

Держдеп США Рубіо: Ейфорія від перемоги у Холодній війні привела нас до небезпечної ілюзії Що ми увійшли в, цитую, "кінець історії". Що кожна нація тепер стане ліберальною демократією. Що зв'язки, створені торгівлею та комерцією, замінять національну ідентичність. Що глобальний порядок, заснований на правилах, надто вживаний термін, замінить національні інтереси. І що ми житимемо у світі без кордонів, де кожен стане громадянином світу. Це була дурна ідея, яка ігнорувала і людську природу, і уроки понад 5 тисяч років записаної людської історії. І це дорого нам обійшлося. У цій ілюзії ми прийняли догматичне бачення вільної торгівлі, навіть коли деякі країни захищали свої економіки і субсидували свої компанії, щоб систематично підривати наші, закриваючи наші заводи. Що призвело до деіндустріалізації великих частин суспільства, переміщення мільйонів робочих місць середнього класу за кордон і передачі контролю над критичними ланцюгами постачання як ворогам, так і конкурентам. Ми дедалі більше передавали наш суверенітет міжнародним інституціям, тоді як багато країн інвестували у величезні соціальні держави ціною втрати здатності себе захищати. І це навіть попри те, що інші країни інвестували у найшвидше військове нарощування в історії людства і не вагалися використовувати жорстку силу для досягнення власних інтересів. Щоб догодити кліматичному культу, ми нав'язали собі енергетичну політику, яка збіднює наш народ, навіть тоді, як наші конкуренти експлуатують нафту, вугілля, природний газ та все інше не лише для живлення своїх економік, а й як важіль впливу проти нас.
1:41

Держдеп США Рубіо: Ейфорія від перемоги у Холодній війні привела нас до небезпечної ілюзії Що ми увійшли в, цитую, "кінець історії". Що кожна нація тепер стане ліберальною демократією. Що зв'язки, створені торгівлею та комерцією, замінять національну ідентичність. Що глобальний порядок, заснований на правилах, надто вживаний термін, замінить національні інтереси. І що ми житимемо у світі без кордонів, де кожен стане громадянином світу. Це була дурна ідея, яка ігнорувала і людську природу, і уроки понад 5 тисяч років записаної людської історії. І це дорого нам обійшлося. У цій ілюзії ми прийняли догматичне бачення вільної торгівлі, навіть коли деякі країни захищали свої економіки і субсидували свої компанії, щоб систематично підривати наші, закриваючи наші заводи. Що призвело до деіндустріалізації великих частин суспільства, переміщення мільйонів робочих місць середнього класу за кордон і передачі контролю над критичними ланцюгами постачання як ворогам, так і конкурентам. Ми дедалі більше передавали наш суверенітет міжнародним інституціям, тоді як багато країн інвестували у величезні соціальні держави ціною втрати здатності себе захищати. І це навіть попри те, що інші країни інвестували у найшвидше військове нарощування в історії людства і не вагалися використовувати жорстку силу для досягнення власних інтересів. Щоб догодити кліматичному культу, ми нав'язали собі енергетичну політику, яка збіднює наш народ, навіть тоді, як наші конкуренти експлуатують нафту, вугілля, природний газ та все інше не лише для живлення своїх економік, а й як важіль впливу проти нас.

Останній Капіталіст

13,287 просмотров • 7 месяцев назад

У лікарнях зараз семеро поранених після удару російського дрону по звичайній маршрутці. У людей опіки, переломи, контузії. Всі отримують потрібну допомогу. На жаль, є загиблі – дев’ятеро людей. Усі деталі перевіряються. За попередньою інформацією, росіяни вбили сімʼю: батько, мати та донька загинули від удару. Мої співчуття рідним та близьким. Усі загиблі – цивільні. І росіяни не могли не розуміти, по якому транспортному засобу завдають цього удару. Це було свідоме вбивство цивільних. Учора, як і в будь-який день цієї війни, була можливість припинити вогонь. Україна давно це пропонує – повне й безумовне припинення вогню для того, щоб зберегти життя. Росія зберігає хіба що можливість для себе вбивати далі. Треба тиснути на Росію, щоб убивства припинились. Без сильніших санкцій, без сильнішого тиску на Росію там не шукатимуть реальної дипломатії. Вчора в Стамбулі всі побачили слабку й непідготовлену російську делегацію без суттєвих повноважень. Це має змінитись. Потрібні реальні кроки для завершення війни. Ми чекаємо від США, Європи та всіх наших партнерів сильних санкцій проти Росії. Дипломатія повинна запрацювати. Я дякую всім у світі, хто дійсно допомагає – не словами, а силою. Мир потрібен.
0:40

У лікарнях зараз семеро поранених після удару російського дрону по звичайній маршрутці. У людей опіки, переломи, контузії. Всі отримують потрібну допомогу. На жаль, є загиблі – дев’ятеро людей. Усі деталі перевіряються. За попередньою інформацією, росіяни вбили сімʼю: батько, мати та донька загинули від удару. Мої співчуття рідним та близьким. Усі загиблі – цивільні. І росіяни не могли не розуміти, по якому транспортному засобу завдають цього удару. Це було свідоме вбивство цивільних. Учора, як і в будь-який день цієї війни, була можливість припинити вогонь. Україна давно це пропонує – повне й безумовне припинення вогню для того, щоб зберегти життя. Росія зберігає хіба що можливість для себе вбивати далі. Треба тиснути на Росію, щоб убивства припинились. Без сильніших санкцій, без сильнішого тиску на Росію там не шукатимуть реальної дипломатії. Вчора в Стамбулі всі побачили слабку й непідготовлену російську делегацію без суттєвих повноважень. Це має змінитись. Потрібні реальні кроки для завершення війни. Ми чекаємо від США, Європи та всіх наших партнерів сильних санкцій проти Росії. Дипломатія повинна запрацювати. Я дякую всім у світі, хто дійсно допомагає – не словами, а силою. Мир потрібен.

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

153,116 просмотров • 1 год назад

Сьогодні у Верховній Раді обговорюється не проста угода. Це тест на зрілість влади та її спроможність укладати стратегічні союзи відповідально, прозоро, з повагою до національного інтересу і до партнерів. Мова йде точно не про копалини. Йдеться про довіру — довіру Сполучених Штатів Америки. Держави, яка надає нам зброю, санкції та дипломатичний щит. Вже пʼять місяців, як цю довіру поставлено під загрозу. Недбало, по-дилетантськи, похапцем. Бо перемови провели так, ніби обмінювали не ресурси на безпеку, а суверенітет — на ресурси. Влада це розуміє, тому президента в залі Верховної Ради сьогодні немає. І тому не він подав цю угоду. На ратифікацію винесено документ не з високими державницькими візіями, а продукт пʼяти-шести знаменитих менеджерів, яких ніхто не знає. Та які так і не спромоглися навіть пояснити ні народу України, ні «Європейській Солідарності», що ми взагалі підписали. Не буває стратегічного партнерства без стратегічної поваги. Не буває прозорості, якщо існують таємничі додатки. Додатки та таємниці від парламенту, від народу, що воює, та від суспільства, яке одинадцять років захищає суверенітет. Народ запитує: «Де в угоді слова про безпеку? Коли буде припинення війни? Коли буде мир? Чи хоча б перемир’я?» Хочу нагадати, що останні півроку ми в «Європейській Солідарності» постійно говорили про стратегічну важливість партнерства зі США, без якого не буде ані перемоги, ані миру. Не ми пропонували надра в обмін на безпеку в «плані перемоги» президента Зеленського. І не «ЄС» розганяла антиамериканську істерію, щоб здобути два міфічних відсотки рейтингу. Ми весь час били на сполох і казали, що це дорога до катастрофи. І не треба перекладати з хворої голови на здорову замість вибачитися і залучити всіх, об’єднавши для роботи на український інтерес. Ми — за чесну угоду. Для цього ми пропонуємо: два читання — як того вимагає Регламент. Перше — вже зараз. А друге — після того, як будуть внесені ключові принципи. Або проголосувати їх в нашій заяві до ратифікації зараз: це — посилання на українсько-американську угоду про гарантії безпеки. З Кримською декларацією, яку я ініціював з президентом Трампом. З нормою про спрямування частини прибутків на американську військову допомогу для ЗСУ вже. І, звісно, висновок Конституційного Суду — бо правова чистота ратифікації є умовою її легітимності в очах українців та наших партнерів. Маємо діяти професійно і патріотично. Бо лише так можна повернути довіру. І лише з довірою — виграти в росії.
3:10

Сьогодні у Верховній Раді обговорюється не проста угода. Це тест на зрілість влади та її спроможність укладати стратегічні союзи відповідально, прозоро, з повагою до національного інтересу і до партнерів. Мова йде точно не про копалини. Йдеться про довіру — довіру Сполучених Штатів Америки. Держави, яка надає нам зброю, санкції та дипломатичний щит. Вже пʼять місяців, як цю довіру поставлено під загрозу. Недбало, по-дилетантськи, похапцем. Бо перемови провели так, ніби обмінювали не ресурси на безпеку, а суверенітет — на ресурси. Влада це розуміє, тому президента в залі Верховної Ради сьогодні немає. І тому не він подав цю угоду. На ратифікацію винесено документ не з високими державницькими візіями, а продукт пʼяти-шести знаменитих менеджерів, яких ніхто не знає. Та які так і не спромоглися навіть пояснити ні народу України, ні «Європейській Солідарності», що ми взагалі підписали. Не буває стратегічного партнерства без стратегічної поваги. Не буває прозорості, якщо існують таємничі додатки. Додатки та таємниці від парламенту, від народу, що воює, та від суспільства, яке одинадцять років захищає суверенітет. Народ запитує: «Де в угоді слова про безпеку? Коли буде припинення війни? Коли буде мир? Чи хоча б перемир’я?» Хочу нагадати, що останні півроку ми в «Європейській Солідарності» постійно говорили про стратегічну важливість партнерства зі США, без якого не буде ані перемоги, ані миру. Не ми пропонували надра в обмін на безпеку в «плані перемоги» президента Зеленського. І не «ЄС» розганяла антиамериканську істерію, щоб здобути два міфічних відсотки рейтингу. Ми весь час били на сполох і казали, що це дорога до катастрофи. І не треба перекладати з хворої голови на здорову замість вибачитися і залучити всіх, об’єднавши для роботи на український інтерес. Ми — за чесну угоду. Для цього ми пропонуємо: два читання — як того вимагає Регламент. Перше — вже зараз. А друге — після того, як будуть внесені ключові принципи. Або проголосувати їх в нашій заяві до ратифікації зараз: це — посилання на українсько-американську угоду про гарантії безпеки. З Кримською декларацією, яку я ініціював з президентом Трампом. З нормою про спрямування частини прибутків на американську військову допомогу для ЗСУ вже. І, звісно, висновок Конституційного Суду — бо правова чистота ратифікації є умовою її легітимності в очах українців та наших партнерів. Маємо діяти професійно і патріотично. Бо лише так можна повернути довіру. І лише з довірою — виграти в росії.

Петро Порошенко

18,114 просмотров • 1 год назад

Директор ДБР в агонії і ховає майно брата, бо в агонії Банкова, що через цей скандал реформа ДБР на вимогу ЄС таки неминуча. Ми знаємо план Татарова, як Банкова хоче в обхід вимог ЄС ще на 5 років отримати ручного директора ДБР, як Сухачова: 📍1. Термін повноважень директора ДБР Сухачова збігає вкінці цього року. І має бути обраний новий. 📍2. В Україні немає закону про чесний і прозорий конкурс на директора ДБР. 📍3. Саме такий закон про такий конкурс став вимогою Єврокомісії до нашої влади. 📍4. Але Татаров на Банковій хоче надурити ЄС і зібрати ручну конкурсну комісію в жовтні за старими правилами перед ухваленням нового закону про нові чесні процедури. 📍5. Така ручна комісія без міжнародників у складі має обрати нового ручного Сухачова ще на 5 років. До. 2032 року 🤯 📍6. Ось чому Зеленський обіцяв закон про реформу ДБР до кінця січня цього року, а потім Свириденко сказала, що все відміняється і такий закон буде лише в грудні. Бо в грудні вже проходитиме конкурс за старими правилами і що там буде в новому законі не так вже й важливо. Тепер ви зрозуміли цей план Татарова? Це заблокує нам шлях в ЄС назавжди, бо ЄС побачить, що їх дурять. Так в свій час сталось з Македонією. Молдова зайде, в ми - ні. Ми не маємо права цього допустити! Олег Татаров, ви не заблокуєте нам шлях в ЄС, якби не навчила вас цього школа Януковича
0:56

Директор ДБР в агонії і ховає майно брата, бо в агонії Банкова, що через цей скандал реформа ДБР на вимогу ЄС таки неминуча. Ми знаємо план Татарова, як Банкова хоче в обхід вимог ЄС ще на 5 років отримати ручного директора ДБР, як Сухачова: 📍1. Термін повноважень директора ДБР Сухачова збігає вкінці цього року. І має бути обраний новий. 📍2. В Україні немає закону про чесний і прозорий конкурс на директора ДБР. 📍3. Саме такий закон про такий конкурс став вимогою Єврокомісії до нашої влади. 📍4. Але Татаров на Банковій хоче надурити ЄС і зібрати ручну конкурсну комісію в жовтні за старими правилами перед ухваленням нового закону про нові чесні процедури. 📍5. Така ручна комісія без міжнародників у складі має обрати нового ручного Сухачова ще на 5 років. До. 2032 року 🤯 📍6. Ось чому Зеленський обіцяв закон про реформу ДБР до кінця січня цього року, а потім Свириденко сказала, що все відміняється і такий закон буде лише в грудні. Бо в грудні вже проходитиме конкурс за старими правилами і що там буде в новому законі не так вже й важливо. Тепер ви зрозуміли цей план Татарова? Це заблокує нам шлях в ЄС назавжди, бо ЄС побачить, що їх дурять. Так в свій час сталось з Македонією. Молдова зайде, в ми - ні. Ми не маємо права цього допустити! Олег Татаров, ви не заблокуєте нам шлях в ЄС, якби не навчила вас цього школа Януковича

Martina Boguslavets

11,191 просмотров • 2 месяцев назад

Зараз в соцмережах популярне відео, де війський з одеського ТЦК дає підзатильника якомусь підлітку в помаранчевій футболці. І у багатьох це відео викликає обурення, що от мовляв військовий дає ляща підлітку. Як це так? Це ж всього навсього «дитинка», як так можна?! І одна справа коли цю істерію за «мальчіком» влаштовує проватна, проухилянтська та проросійська публіка, то це ще зрозуміло. Але цій істериці піддались і значна частина проукраїнських громадян. То ж тут треба показати всю картину. Давайте розбиратись. На тому популярному відео, де військовий дає тягла підлітку в помаранчевій футболці показано лише той момент, коли військовий почав проводити освітні заходи. Але не показано що було ДО того. А ДО того цей підліток кидає каміння в авто з українськими військовими, які їдуть містом. І про це нас інформує один з блогерів на імʼя «ЛілТрамп» - який є схоже координатором цього підлітка. Зазначений блогер на імʼя «ЛілТрамп» знаходиться за кордоном і сприяє, звісно ж за гроші, незаконному перетину кордону проросійським громадянам та просто ухилянтам. А також, судячи з відео координує напади на українських військових. Подивіться уважно на відео, на ньому цей «ЛілТрамп» сам відкрито визнає що той «бєдний мальчік» кидає каміння в автобус з ТЦК, що з того все і почалось! І це важливо для розуміння ситуації. Далі більше, цьому мальчіку в помаранчевій футболці хтось за кадром передає гроші, і той «мальчік» довольний і радісний дякує «ЛілТрампу». І взагалі подивіться на слова Мальчіка: «спасібо ЛілТрамп за вознаграждєніє - старался чісто для тєбя». І давайте казати чесно оце: «старался чісто для тєбя» це - шукав конфлікту з тцк щоб записати відео для іпсохі росіян. Думаю і сценарій і винагорода були обговорені до події. Старался виконати завдання поставлене цим «ЛилТрампом». Мальчік в футболці, як видно з цього відео, не є жертвою сваволі поганого військового, а є добровільним помічником у проведення проросійських інформаційно - психологічних операцій з метою розгойдування антимобілізаційних і антидержавних настроїв. З батьками цього Мальчіка відповідну бесіду повинні провести відповідні українські безпекові органи, бо сьогодні він за гроші знімає дискредитуючи українських військових відео, а завтра буде палити автівки українських військових. Буде старатись для «ЛілТрампа» чи когось іншого. І передаю привіт одеським ветеранам, які заставили того військового з тцк вибачатись перед цим мальчіком у футболці і перед його батьками. Передайте їм це відео. Хай подивляться І наостанок, не треба мені розповідати що військовому з тцк чи будь якому іншому треба було викликати поліцію для затримання підлітка який кидає каміння у авто. Коли так будете мені писати, подумайте чи часто ви поліцію викликаєте, коли поряд роблять дичину підлітки? І чи стояли б ви спокійно коли по вашому авто кидає камінь малолітній неадекват?!
2:15

Зараз в соцмережах популярне відео, де війський з одеського ТЦК дає підзатильника якомусь підлітку в помаранчевій футболці. І у багатьох це відео викликає обурення, що от мовляв військовий дає ляща підлітку. Як це так? Це ж всього навсього «дитинка», як так можна?! І одна справа коли цю істерію за «мальчіком» влаштовує проватна, проухилянтська та проросійська публіка, то це ще зрозуміло. Але цій істериці піддались і значна частина проукраїнських громадян. То ж тут треба показати всю картину. Давайте розбиратись. На тому популярному відео, де військовий дає тягла підлітку в помаранчевій футболці показано лише той момент, коли військовий почав проводити освітні заходи. Але не показано що було ДО того. А ДО того цей підліток кидає каміння в авто з українськими військовими, які їдуть містом. І про це нас інформує один з блогерів на імʼя «ЛілТрамп» - який є схоже координатором цього підлітка. Зазначений блогер на імʼя «ЛілТрамп» знаходиться за кордоном і сприяє, звісно ж за гроші, незаконному перетину кордону проросійським громадянам та просто ухилянтам. А також, судячи з відео координує напади на українських військових. Подивіться уважно на відео, на ньому цей «ЛілТрамп» сам відкрито визнає що той «бєдний мальчік» кидає каміння в автобус з ТЦК, що з того все і почалось! І це важливо для розуміння ситуації. Далі більше, цьому мальчіку в помаранчевій футболці хтось за кадром передає гроші, і той «мальчік» довольний і радісний дякує «ЛілТрампу». І взагалі подивіться на слова Мальчіка: «спасібо ЛілТрамп за вознаграждєніє - старался чісто для тєбя». І давайте казати чесно оце: «старался чісто для тєбя» це - шукав конфлікту з тцк щоб записати відео для іпсохі росіян. Думаю і сценарій і винагорода були обговорені до події. Старался виконати завдання поставлене цим «ЛилТрампом». Мальчік в футболці, як видно з цього відео, не є жертвою сваволі поганого військового, а є добровільним помічником у проведення проросійських інформаційно - психологічних операцій з метою розгойдування антимобілізаційних і антидержавних настроїв. З батьками цього Мальчіка відповідну бесіду повинні провести відповідні українські безпекові органи, бо сьогодні він за гроші знімає дискредитуючи українських військових відео, а завтра буде палити автівки українських військових. Буде старатись для «ЛілТрампа» чи когось іншого. І передаю привіт одеським ветеранам, які заставили того військового з тцк вибачатись перед цим мальчіком у футболці і перед його батьками. Передайте їм це відео. Хай подивляться І наостанок, не треба мені розповідати що військовому з тцк чи будь якому іншому треба було викликати поліцію для затримання підлітка який кидає каміння у авто. Коли так будете мені писати, подумайте чи часто ви поліцію викликаєте, коли поряд роблять дичину підлітки? І чи стояли б ви спокійно коли по вашому авто кидає камінь малолітній неадекват?!

Vitalii «Donetsk» Ovcharenko 🇺🇦

157,285 просмотров • 26 дней назад

Так, шановні! Треба ваша допомога! Треба розголос!!! Бо це тупо пиздець!!! Це відео з українського міста Полтава. Такий собі 26-ти річний місцевий недоблогер Роман Заволока знімає відео як він тяне приколи та посилає нахуй в громадському місці військових, які нині проходять службу в ТЦК. Підходить доречі до них він сам. Ну це в нього таке хобі щоб отримати перегляди, показати що він типу нічого не боїться, ну повийобуватись короче. Щодо першого точно вдалося, щодо другого спробуємо пояснити, що за рахунок військових такі дії шкідливі для здоров’я. Цей хуйлуша на камеру заявив, що він відмовляється від мобілізації, бо «не хоче вбивати людей за гроші», далі ще «краще». До нього підійшли учасники бойових дій, які нині проходять службу в ТЦК, це рядовий особовий склад, навіть не сержанти, прості хлопці. Їм він теж почав розповідати з нецензурною лексикою, що це «їхня війна». Лише за це він має відповідати. Але є ще дещо, що робить цю ситуацію максимально кричущою. І через що ми будемо реагувати максимально жорстко. Справа в тому, що військового, якого образив цей Роман Заволока, звати Олександр Мацько і він учасник бойових дій. Він пішов добровольцем на війну ще у 2014 році. З початку повномасштабного вторгнення був розвідником. Рік тому на Харківському напрямку бронемашина Олександра підірвалася на міні. Він отримав важку контузію і різні травми: опіки та поранення ніг. Весь цей час Олександр проходив реабілітацію й отримав другу групу інвалідності. Після цього його взяли на службу у військкомат. Мені до слово теж 26 років і я теж наїхав на міну, щоправда мені повезло трохи менше. І як ви думаєте я реагую на такі відео розмови з важкопораненим військовим, який попри все повернувся на службу, де цивільним дозволяють з нього знущатися, а поліція такі речі ігнорує? Звертаюсь до небайдужих полтавчан з проханням провести розʼяснювальну бесіду з цим «блогером» та по можливості зробити масаж обличчя. Якщо поліція прокинеться, то звертаю вашу увагу, що тут як мінімум ознаки кримінального правопорушення за ст. 336, 435-1 та 436-2 Кримінального кодексу України! Поширте, бо треба покарати уйобка!
1:09

Так, шановні! Треба ваша допомога! Треба розголос!!! Бо це тупо пиздець!!! Це відео з українського міста Полтава. Такий собі 26-ти річний місцевий недоблогер Роман Заволока знімає відео як він тяне приколи та посилає нахуй в громадському місці військових, які нині проходять службу в ТЦК. Підходить доречі до них він сам. Ну це в нього таке хобі щоб отримати перегляди, показати що він типу нічого не боїться, ну повийобуватись короче. Щодо першого точно вдалося, щодо другого спробуємо пояснити, що за рахунок військових такі дії шкідливі для здоров’я. Цей хуйлуша на камеру заявив, що він відмовляється від мобілізації, бо «не хоче вбивати людей за гроші», далі ще «краще». До нього підійшли учасники бойових дій, які нині проходять службу в ТЦК, це рядовий особовий склад, навіть не сержанти, прості хлопці. Їм він теж почав розповідати з нецензурною лексикою, що це «їхня війна». Лише за це він має відповідати. Але є ще дещо, що робить цю ситуацію максимально кричущою. І через що ми будемо реагувати максимально жорстко. Справа в тому, що військового, якого образив цей Роман Заволока, звати Олександр Мацько і він учасник бойових дій. Він пішов добровольцем на війну ще у 2014 році. З початку повномасштабного вторгнення був розвідником. Рік тому на Харківському напрямку бронемашина Олександра підірвалася на міні. Він отримав важку контузію і різні травми: опіки та поранення ніг. Весь цей час Олександр проходив реабілітацію й отримав другу групу інвалідності. Після цього його взяли на службу у військкомат. Мені до слово теж 26 років і я теж наїхав на міну, щоправда мені повезло трохи менше. І як ви думаєте я реагую на такі відео розмови з важкопораненим військовим, який попри все повернувся на службу, де цивільним дозволяють з нього знущатися, а поліція такі речі ігнорує? Звертаюсь до небайдужих полтавчан з проханням провести розʼяснювальну бесіду з цим «блогером» та по можливості зробити масаж обличчя. Якщо поліція прокинеться, то звертаю вашу увагу, що тут як мінімум ознаки кримінального правопорушення за ст. 336, 435-1 та 436-2 Кримінального кодексу України! Поширте, бо треба покарати уйобка!

Симороз Олег Олександрович

384,528 просмотров • 3 лет назад

Зараз ми працюємо на Півдні. Саме там, де ви подумали. Саме там, де з'ясовують стосунки коса і камінь. Звісно ці подарунки застосовані нами в цій битві і вони звісно ж загинули в цій боротьбі. Коли екіпаж робить 15-30 вильотів за зміну, рано чи пізно щось іде не так. Там, де лютує РЕБ, кожен день змінюється конфігурація позицій, панує хаос бою, страх і ненависть, палюче сонце, навколо мінні поля, миші гризуть срані кабелі, а уламки знищують все, що лежить на поверхні. Робота, умови і статистика роблять свою справу. Цивільний дрон, як і військовий в бою рано чи пізно гине. Всі, хто має дотичність до справи, про це знають. Наша робота ускладнилася і в ній виросли ставки. Чим далі, тим більше і складніше. Але це не змінює того факту, що ми маємо робити свою роботу всупереч усьому. Незалежно від умов. Раніше ми робили це в холодній сирій траншеї по коліна в багні й видовбували болото з контактів Старлінку. В Бахмуті. Сьогодні в +40 остуджуємо техніку, яка не витримує температуру. На Півдні. Тут ми беремо участь у марафоні, який почали до нас і який імовірно триватиме й після нас. Ми домагаємося своєї частки прогресу. Для цього робиться щодення складна і невдячна робота. В марафоні, який на нашому місці ніхто в світі навіть не наважився б почати. Техніка гине, але це краще, ніж щоб гинули люди. Якщо один дрон допоможе врятувати одне життя, цього вже більш, ніж достатньо. А ми хочемо допомогти більше. Тому нам потрібні нові борти, щоб іти далі вже зараз. Реквізити лишаю тут і далі. А ще незграбно записане відео.
3:31

Зараз ми працюємо на Півдні. Саме там, де ви подумали. Саме там, де з'ясовують стосунки коса і камінь. Звісно ці подарунки застосовані нами в цій битві і вони звісно ж загинули в цій боротьбі. Коли екіпаж робить 15-30 вильотів за зміну, рано чи пізно щось іде не так. Там, де лютує РЕБ, кожен день змінюється конфігурація позицій, панує хаос бою, страх і ненависть, палюче сонце, навколо мінні поля, миші гризуть срані кабелі, а уламки знищують все, що лежить на поверхні. Робота, умови і статистика роблять свою справу. Цивільний дрон, як і військовий в бою рано чи пізно гине. Всі, хто має дотичність до справи, про це знають. Наша робота ускладнилася і в ній виросли ставки. Чим далі, тим більше і складніше. Але це не змінює того факту, що ми маємо робити свою роботу всупереч усьому. Незалежно від умов. Раніше ми робили це в холодній сирій траншеї по коліна в багні й видовбували болото з контактів Старлінку. В Бахмуті. Сьогодні в +40 остуджуємо техніку, яка не витримує температуру. На Півдні. Тут ми беремо участь у марафоні, який почали до нас і який імовірно триватиме й після нас. Ми домагаємося своєї частки прогресу. Для цього робиться щодення складна і невдячна робота. В марафоні, який на нашому місці ніхто в світі навіть не наважився б почати. Техніка гине, але це краще, ніж щоб гинули люди. Якщо один дрон допоможе врятувати одне життя, цього вже більш, ніж достатньо. А ми хочемо допомогти більше. Тому нам потрібні нові борти, щоб іти далі вже зараз. Реквізити лишаю тут і далі. А ще незграбно записане відео.

Сіль 🇺🇦

103,473 просмотров • 3 лет назад

Держави програють війни на полі бою значно рідше, ніж вони програють їх у інститутах, лабораторіях та на виробництві за десять років до їх початку. Коли країна роками недофінансовує інженерну освіту, скорочує дослідження, втрачає виробничі компетенції або звикає покладатися на чужі технології, вона поступово накопичує стратегічний дефіцит. Він стає помітним лише тоді, коли починається війна. Втім, ми маємо вилізти з помиральної ями, зробити правильні висновки з власних минулих помилок і рухатись вперед, а також брати ініціативу в свої руки, не чекаючи зміни державних політик чи фінансування. На днях ми зробили надзвичайно важливе випробування: повністю керований маневровий польот ракети FP-7.X, що ляже в основу майбутнього протибалістичного перехоплювача FREYJA. Наскільки б нереальною та амбіційною не звучала ця мета сьогодні, ми докладаємо всіх можливих та неможливих зусиль, для того, щоб вона стала реальністю якомога швидше і Україна змогла закрити своє небо самотужки. Кожне успішне випробування нової ракети є кроком у бік нашого технологічного суверенітету. Адже наша справжня незалежність визначається, в тому числі, чи здатні ми створювати критичні технології власними силами. Чи здатні приймати стратегічні рішення без залежності від чужих політичних циклів, виробництв або пріоритетів.
0:34

Держави програють війни на полі бою значно рідше, ніж вони програють їх у інститутах, лабораторіях та на виробництві за десять років до їх початку. Коли країна роками недофінансовує інженерну освіту, скорочує дослідження, втрачає виробничі компетенції або звикає покладатися на чужі технології, вона поступово накопичує стратегічний дефіцит. Він стає помітним лише тоді, коли починається війна. Втім, ми маємо вилізти з помиральної ями, зробити правильні висновки з власних минулих помилок і рухатись вперед, а також брати ініціативу в свої руки, не чекаючи зміни державних політик чи фінансування. На днях ми зробили надзвичайно важливе випробування: повністю керований маневровий польот ракети FP-7.X, що ляже в основу майбутнього протибалістичного перехоплювача FREYJA. Наскільки б нереальною та амбіційною не звучала ця мета сьогодні, ми докладаємо всіх можливих та неможливих зусиль, для того, щоб вона стала реальністю якомога швидше і Україна змогла закрити своє небо самотужки. Кожне успішне випробування нової ракети є кроком у бік нашого технологічного суверенітету. Адже наша справжня незалежність визначається, в тому числі, чи здатні ми створювати критичні технології власними силами. Чи здатні приймати стратегічні рішення без залежності від чужих політичних циклів, виробництв або пріоритетів.

terekh

251,233 просмотров • 3 месяцев назад

Так званий «мирний план» із 28 пунктів був не планом миру, а планом повзучої капітуляції. Він спричинив хаос і був мертвий від самого початку. Добре, що ситуація змінилася: підхід президента Трампа став гнучкішим, і в Женеві українська, американська та європейська делегації повністю переробили документ. За моєю інформацією, нова версія значно краща. Щодо поведінки Трампа – ми вже звикли до його різких коливань. Але я вірю, що він прагне справедливого миру і розуміє: без узгодженої позиції республіканців, демократів та європейських союзників цього не досягти. Росія є загрозою не лише для України, а й для США та НАТО. Саме тому важливо діяти спільно; Вашингтон міг би ініціювати консультації за статтею 4 Вашингтонського договору. Що стосується настроїв в Україні. Війна триває майже 12 років – з моменту незаконної окупації Криму і початку російської агресії у 2014 році. Повномасштабне вторгнення триває вже четвертий рік. Люди втомлені. Виснажені. Це нормально. Але ми не зламані. Україна має силу боротися й перемагати. Але нам потрібна сильна, системна, послідовна підтримка вільного світу. У наших союзників є все необхідне, аби допомогти Україні перемогти: зброя, фінанси, ресурси, інструменти тиску на росію та Китай. Не вистачає лише одного – політичної волі. Настрої в Україні схожі на американські гірки – і це зрозуміло. Але я переконаний: ми виграємо цю війну. Для цього нашим союзникам потрібно лише одне – не відвертатися від України. Дякую команді ⁨CBC News⁩ Hillary Johnstone за можливість донести позицію України.
6:24

Так званий «мирний план» із 28 пунктів був не планом миру, а планом повзучої капітуляції. Він спричинив хаос і був мертвий від самого початку. Добре, що ситуація змінилася: підхід президента Трампа став гнучкішим, і в Женеві українська, американська та європейська делегації повністю переробили документ. За моєю інформацією, нова версія значно краща. Щодо поведінки Трампа – ми вже звикли до його різких коливань. Але я вірю, що він прагне справедливого миру і розуміє: без узгодженої позиції республіканців, демократів та європейських союзників цього не досягти. Росія є загрозою не лише для України, а й для США та НАТО. Саме тому важливо діяти спільно; Вашингтон міг би ініціювати консультації за статтею 4 Вашингтонського договору. Що стосується настроїв в Україні. Війна триває майже 12 років – з моменту незаконної окупації Криму і початку російської агресії у 2014 році. Повномасштабне вторгнення триває вже четвертий рік. Люди втомлені. Виснажені. Це нормально. Але ми не зламані. Україна має силу боротися й перемагати. Але нам потрібна сильна, системна, послідовна підтримка вільного світу. У наших союзників є все необхідне, аби допомогти Україні перемогти: зброя, фінанси, ресурси, інструменти тиску на росію та Китай. Не вистачає лише одного – політичної волі. Настрої в Україні схожі на американські гірки – і це зрозуміло. Але я переконаний: ми виграємо цю війну. Для цього нашим союзникам потрібно лише одне – не відвертатися від України. Дякую команді ⁨CBC News⁩ Hillary Johnstone за можливість донести позицію України.

Arseniy Yatsenyuk

15,153 просмотров • 9 месяцев назад