正在加载视频...

视频加载失败

加载此视频时出现问题。这可能是由于临时网络问题，或视频可能不可用。

Љиљана Смајловић чула за Милоша малу слинару

Мали

1,330 subscribers

17,118 次观看 • 10 个月前 •via X (Twitter)

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 条评论

暂无评论

原始帖子的评论将显示在这里

相关视频

СРПСКО ТРЖИШТЕ АЛКОХОЛА, ВИНА, МЛЕКА, СИРА, МЕСА И МЕДА ЈЕ ПРЕТРПАНО ФАЛСИФИКАТИМА Тврди Иван Смајловић, дипл.инжењер хемијске технологије, кандидат за Нобелову награду за хемију, који је изумео нову ефикасну методу која открива лажне воћне сирупе и састојке у храни и меду.

СРПСКО ТРЖИШТЕ АЛКОХОЛА, ВИНА, МЛЕКА, СИРА, МЕСА И МЕДА ЈЕ ПРЕТРПАНО ФАЛСИФИКАТИМА Тврди Иван Смајловић, дипл.инжењер хемијске технологије, кандидат за Нобелову награду за хемију, који је изумео нову ефикасну методу која открива лажне воћне сирупе и састојке у храни и меду.

Српски Инфо Штаб

21,164 次观看 • 1 年前

Побјегао из Сарајева од "љиљана" авионом у крилу докторке док је његова генерација остала да брани свој народ, своје куће и свој град. Прошле су 34 године и бесрамни Раде Богдановић објашњава нама да требамо навијати за те исте љиљане од којих је побјегао прерушен у жену за БГ

Побјегао из Сарајева од "љиљана" авионом у крилу докторке док је његова генерација остала да брани свој народ, своје куће и свој град. Прошле су 34 године и бесрамни Раде Богдановић објашњава нама да требамо навијати за те исте љиљане од којих је побјегао прерушен у жену за БГ

Јован

30,151 次观看 • 3 个月前

що за грибок? Про що вона?? Грибок у животі? Я просто такого ще не чула 😐

що за грибок? Про що вона?? Грибок у животі? Я просто такого ще не чула 😐

📚 _anastasiia_ 📚

88,202 次观看 • 1 年前

Малу Данијелу упознали смо зимус кад је испричала да није никада јела торту, али да је праве од блата. У игри испред њиховог оронулог кућерка без струје, купатила и основних услова за живот. Масовно сте се одазвали нашем тадашњем позиву да тугу на лицима ових малишана заменимо осмесима. Сада је напокон све ту – играчке, струја, кревети, купатило, КУЋА СЛАТКА КАО ТОРТА и, најважније, ОСМЕСИ! Породица Шаманц напокон је у свом новом дому!

Малу Данијелу упознали смо зимус кад је испричала да није никада јела торту, али да је праве од блата. У игри испред њиховог оронулог кућерка без струје, купатила и основних услова за живот. Масовно сте се одазвали нашем тадашњем позиву да тугу на лицима ових малишана заменимо осмесима. Сада је напокон све ту – играчке, струја, кревети, купатило, КУЋА СЛАТКА КАО ТОРТА и, најважније, ОСМЕСИ! Породица Шаманц напокон је у свом новом дому!

Srbi za Srbe

12,579 次观看 • 1 年前

Російська ракушка не розуміє чому зловтішаються українці. За весь час СВО вона ніколи не чула, як зловтішаються росіяни ударам по Україні. Мабуть вона в комі була весь цей час.

Російська ракушка не розуміє чому зловтішаються українці. За весь час СВО вона ніколи не чула, як зловтішаються росіяни ударам по Україні. Мабуть вона в комі була весь цей час.

Helen Hatress

59,812 次观看 • 2 个月前

После две године припрема, нас тројица успели смо да донесемо 5 златних медаља, 1 сребрну и 1 бронзану за репрезентацију на Светском првенству у каратеу у Пољској и то у више категорија. Српска репрезентација је била изузетно успешна и донела више десетина медаља за нашу земљу. Свима оставили пример другарства и тимског рада. Жао ми је што то нећете моћи да видите у вестима јер карате за разлику од других спортова није погодан за кладионице. Често ћете видети у вестима прилог из друге и треће лиге рукомета али са Светског првенства у каратеу где се појединци припремају годинама нећете. Тако је то у земљи Србији. Без обзира на све то ми смо грб наше земље ових 4 дана обасјали и много пута се чула наша химна. Виктор Станић (јуниори) - 2 златне медаље Саша Дошић (сениори) - злато, сребро и бронза Милош Станић (ветерани) - 2 златне медаље Осс. Хвала свима на подршци на твитеру. #karate #kobudo #temashiwari #srbija #fudokan

После две године припрема, нас тројица успели смо да донесемо 5 златних медаља, 1 сребрну и 1 бронзану за репрезентацију на Светском првенству у каратеу у Пољској и то у више категорија. Српска репрезентација је била изузетно успешна и донела више десетина медаља за нашу земљу. Свима оставили пример другарства и тимског рада. Жао ми је што то нећете моћи да видите у вестима јер карате за разлику од других спортова није погодан за кладионице. Често ћете видети у вестима прилог из друге и треће лиге рукомета али са Светског првенства у каратеу где се појединци припремају годинама нећете. Тако је то у земљи Србији. Без обзира на све то ми смо грб наше земље ових 4 дана обасјали и много пута се чула наша химна. Виктор Станић (јуниори) - 2 златне медаље Саша Дошић (сениори) - злато, сребро и бронза Милош Станић (ветерани) - 2 златне медаље Осс. Хвала свима на подршци на твитеру. #karate #kobudo #temashiwari #srbija #fudokan

Милош Станић

48,248 次观看 • 1 年前

Дніпро. Мовний скандал у гімназії: вчителька вигнала першокласницю з класу після зауваження за викладання російською під час уроку. Жінка, яка зараз служить у ЗСУ, розповіла, що її 6-річна донька попросила вчительку не говорити язиком - а за це малу виставили з класу. У гімназії факт спілкування російською заперечують. Директор повідомив, що під час внутрішнього розслідування підтвердилося лише те, що учениця близько двох хвилин перебувала за межами класу. За це вчительці винесли догану через порушення педагогічної етики. Мама Богданки звернулась до мовного омбудсмена. В гімназії місяць триватиме перевірка.

Дніпро. Мовний скандал у гімназії: вчителька вигнала першокласницю з класу після зауваження за викладання російською під час уроку. Жінка, яка зараз служить у ЗСУ, розповіла, що її 6-річна донька попросила вчительку не говорити язиком - а за це малу виставили з класу. У гімназії факт спілкування російською заперечують. Директор повідомив, що під час внутрішнього розслідування підтвердилося лише те, що учениця близько двох хвилин перебувала за межами класу. За це вчительці винесли догану через порушення педагогічної етики. Мама Богданки звернулась до мовного омбудсмена. В гімназії місяць триватиме перевірка.

Alex Golobutsky (Олексій Голобуцький)

66,552 次观看 • 2 个月前

👀 "Сада је и званично потврђено. Дисциплинска комисија је утврдила да је васпитачица Лидија Штрбац учинила тешку повреду радне дисциплине, тако што је у предшколској установи оставила малу децу саму и закључану и отишла „неким својим послом“. Деца, уплашена и без надзора, изашла су кроз прозор и необезбеђеним коловозом вратила се у патофнама својим кућама. За то је кажњена суспензијом са посла од 3 месеца. У овом тренутку не знамо шта та суспензија тачно значи, односно, да ли прима пуну плату, део плате или ништа од тога. А све од наведеног је могуће. Иначе, закон предвиђа да уколико је ово дело учињено свесним нехатом, намерно или у циљу прибављања себи или другоме противправне имовинске користи, обавезан је престанак радног односа. Међутим, Лидијини партијски другови сматрају да није био тај случај. Додуше, изоставили су њен неуспео покушај подмићивања родитеља да је за то не терети, као и тиме изазван Лидијин вербални и физички напад на јавном месту, што је већ и кривично дело. Понављам њени партијски другови чине све да се „ствар заборави“ и да је сасвим морално и оправдано да и даље буде одборник у Скупштини града Крагујевца. Да и даље активно саучествије у руинирању нашег Крагујевца. Fb Nedeljko Ašanin" - Ana Kolašinac Popović

👀 "Сада је и званично потврђено. Дисциплинска комисија је утврдила да је васпитачица Лидија Штрбац учинила тешку повреду радне дисциплине, тако што је у предшколској установи оставила малу децу саму и закључану и отишла „неким својим послом“. Деца, уплашена и без надзора, изашла су кроз прозор и необезбеђеним коловозом вратила се у патофнама својим кућама. За то је кажњена суспензијом са посла од 3 месеца. У овом тренутку не знамо шта та суспензија тачно значи, односно, да ли прима пуну плату, део плате или ништа од тога. А све од наведеног је могуће. Иначе, закон предвиђа да уколико је ово дело учињено свесним нехатом, намерно или у циљу прибављања себи или другоме противправне имовинске користи, обавезан је престанак радног односа. Међутим, Лидијини партијски другови сматрају да није био тај случај. Додуше, изоставили су њен неуспео покушај подмићивања родитеља да је за то не терети, као и тиме изазван Лидијин вербални и физички напад на јавном месту, што је већ и кривично дело. Понављам њени партијски другови чине све да се „ствар заборави“ и да је сасвим морално и оправдано да и даље буде одборник у Скупштини града Крагујевца. Да и даље активно саучествије у руинирању нашег Крагујевца. Fb Nedeljko Ašanin" - Ana Kolašinac Popović

Irena Živković

31,144 次观看 • 8 个月前

Молим људе да погледају овај ТВ прилог од пре 12 година (из 2012. године). Сећате се - тада је на власти била коалиција окупљена око Demokratska stranka (ДС), више-мање иста као и све коалиције од 2000. године (ДС-ДСС-Г17 Плус). Најважније из прилога: (1) Јадарит – минерал који садржи литијум, а о коме се прича већ 7 година. (Дакле, од 2005. године!) (2) Захваљујући истражним бушотинама и пројекту, места у околини су почела да оживљавају, а мештани су од бушотина успели да направе профит. Отварање рудника, о чему се размишља, било би добро за лозничку општину. (3) Држава ће тражити да се на нашој територији прерађује руда и производи роба. (АХА! Која држава - они људи који вас данас убеђују да нису за литијум, да су против Рио Тинта, који протестују? Тада су у власти, и активни у политици, као власт, били и Драган Ђилас, и Борко Стефановић, и Срђан Миливојевић, и Мариника Тепић, и Зоран Лутовац, и Милош Јовановић, а држава је очигледно планирала, и рудник, и прераду литијума!) Ратко Ристић каже да је ћутао зато што га "нико ништа није ни питао" и зато што је пројекат био "обавијен велом тајни". А истина је да су о пројекту сви причали на свим медијима и то само и искључиво позитивно. Где су тада били Кокановићи, Петковићи и Ђедовићи да протестују? Где је била Љиљана Браловић? Драгана Ђорђевић? Како и зашто су сви ћутали до 2022. године ако их заиста брине литијум и утицај на животну средину? Једноставно: Немају ови протести и ова хистерија која се ствара никакве везе ни са литијумом ни са животном средином. Овај пројекат би Србији, а понајвише западној Србији, донео новац, радна места, стратешку и лидерску позицију као европског и светског снабдевача стратешке сировине и производа. Донео би Србији политичку снагу и позицију, полуге моћи, о каквима нисмо могли ни да сањамо. Донео би енергетску и економску независност. Има много земаља и обавештајних служби широм света које не желе да виде Србију у таквој позицији. То је разумљиво. Штета је само што су у Србији нашли - неке вољне, неке свакако невољне, али преварене, погрешно информисане или теоретичаре завере - као партнере да им помогну у томе да се Србија спречи да искористи своја богатства за себе. Ми се морамо борити за овај пројекат разговором са људима, укључивањем наших најбољих стручњака, без обзира на њихово политичко опредељење, транспарентношћу и вером у наше људе и ову земљу.

Молим људе да погледају овај ТВ прилог од пре 12 година (из 2012. године). Сећате се - тада је на власти била коалиција окупљена око Demokratska stranka (ДС), више-мање иста као и све коалиције од 2000. године (ДС-ДСС-Г17 Плус). Најважније из прилога: (1) Јадарит – минерал који садржи литијум, а о коме се прича већ 7 година. (Дакле, од 2005. године!) (2) Захваљујући истражним бушотинама и пројекту, места у околини су почела да оживљавају, а мештани су од бушотина успели да направе профит. Отварање рудника, о чему се размишља, било би добро за лозничку општину. (3) Држава ће тражити да се на нашој територији прерађује руда и производи роба. (АХА! Која држава - они људи који вас данас убеђују да нису за литијум, да су против Рио Тинта, који протестују? Тада су у власти, и активни у политици, као власт, били и Драган Ђилас, и Борко Стефановић, и Срђан Миливојевић, и Мариника Тепић, и Зоран Лутовац, и Милош Јовановић, а држава је очигледно планирала, и рудник, и прераду литијума!) Ратко Ристић каже да је ћутао зато што га "нико ништа није ни питао" и зато што је пројекат био "обавијен велом тајни". А истина је да су о пројекту сви причали на свим медијима и то само и искључиво позитивно. Где су тада били Кокановићи, Петковићи и Ђедовићи да протестују? Где је била Љиљана Браловић? Драгана Ђорђевић? Како и зашто су сви ћутали до 2022. године ако их заиста брине литијум и утицај на животну средину? Једноставно: Немају ови протести и ова хистерија која се ствара никакве везе ни са литијумом ни са животном средином. Овај пројекат би Србији, а понајвише западној Србији, донео новац, радна места, стратешку и лидерску позицију као европског и светског снабдевача стратешке сировине и производа. Донео би Србији политичку снагу и позицију, полуге моћи, о каквима нисмо могли ни да сањамо. Донео би енергетску и економску независност. Има много земаља и обавештајних служби широм света које не желе да виде Србију у таквој позицији. То је разумљиво. Штета је само што су у Србији нашли - неке вољне, неке свакако невољне, али преварене, погрешно информисане или теоретичаре завере - као партнере да им помогну у томе да се Србија спречи да искористи своја богатства за себе. Ми се морамо борити за овај пројекат разговором са људима, укључивањем наших најбољих стручњака, без обзира на њихово политичко опредељење, транспарентношћу и вером у наше људе и ову земљу.

Ana Brnabic

50,648 次观看 • 1 年前

17-річна Людмила Оленич з дитинства полюбляла майструвати ящики для своїх інструментів. Ще школяркою вона потрапила на майстер-клас зі зварювання труб в училищі автомобільного транспорту та будівництва — і зрозуміла: це її покликання. Та коли пішла навчатися на сантехнікиню, звідусіль чула: «Це не для тебе, ти ж дівчина». Як Людмила попри насмішки перевершила однолітків і показала свою майстерність за кордоном — дивіться в новому відео ШоТам.

17-річна Людмила Оленич з дитинства полюбляла майструвати ящики для своїх інструментів. Ще школяркою вона потрапила на майстер-клас зі зварювання труб в училищі автомобільного транспорту та будівництва — і зрозуміла: це її покликання. Та коли пішла навчатися на сантехнікиню, звідусіль чула: «Це не для тебе, ти ж дівчина». Як Людмила попри насмішки перевершила однолітків і показала свою майстерність за кордоном — дивіться в новому відео ШоТам.

ШоТам?

16,314 次观看 • 11 个月前

То що, хочете знати, як силовики Татарова - Вигівського відмивають по 5 мільйонів, купуючи під час повномасштабки … наручники? 🤯 Ми знайшли керівника з Нацполу, який це вів, а на його матері і тещі - знайшли купу майна. 📍ХТО? Проводив закупівлю друг Голови Нацполу Вигівського - Дмитро Соколов - керівник Департаменту управління майном усього Нацполу Чому друг? Бо Вигівський таскає Соколова по всій Україні за собою, куди і сам переводиться. Очаків - Миколаїв - Полтава - Киів міське управління - Київ центральний офіс Нацполу. 🤦🏻‍♀️ Вигівський 4 рази тягнув за собою Соколова і підвищував рівно туди, куди підвищували і переводили його самого 📍ЯК ВСІМ ПОКАЗАЛИ? Нацпол офіційно укладає договір з ТОВ “Укроборонекспорт” на постачання 10 тисяч кайданок сумою на 15 мільйонів гривень. В документах: 1. Ціна за 1 штуку – 1489,98 гривень 2. Модель кайданок – БР-М-92. 3. Постачальник– ТОВ “Укроборонекспорт”. 📍ЯК НАСПРАВДІ? 1. Ті ж самі наручники – БР-М-92 2. Той же самий ТОВ “Укроборонекспорт” 3. Той самий період постачання продає управлінням поліції охорони в Чернівецькій та Одеській областях, а також у місті Києві малим оптом лише 100 штук по … 976 грн за штуку, а не за майже 1500 грн, як департаменту Соколова 🤡 Тобто ще раз: малу оптову партіію 100 штук поставляли дешевше на 50 відсотків за одиницю, ніж велику оптову партію у 10 тисяч. Ось на цій різниці і нагріли 5 мільйонів - 5 139 800 гривень, якщо точно. 📍ЯК ЗАМІТАЛИ СЛІДИ? Одразу після зйомок Воєнторг на своєму офіційному сайті піднімає ціни на ідентичні наручники на ті ж 20%, як закупила поліція. Бо так попросили з поліції. Аби їх не підставляти. 📍ЩО ЩЕ ЗНАЙШЛИ? Нитки схеми ведуть до МВС. А на родичах Соколова купа майна і їх любов до соцмережі Аднакласнікі і беркутні. Про все це в повному розслідуванні. Поможіть поширити його: Аби керівники правоохоронних знали, що ми з вами усе бачимо

То що, хочете знати, як силовики Татарова - Вигівського відмивають по 5 мільйонів, купуючи під час повномасштабки … наручники? 🤯 Ми знайшли керівника з Нацполу, який це вів, а на його матері і тещі - знайшли купу майна. 📍ХТО? Проводив закупівлю друг Голови Нацполу Вигівського - Дмитро Соколов - керівник Департаменту управління майном усього Нацполу Чому друг? Бо Вигівський таскає Соколова по всій Україні за собою, куди і сам переводиться. Очаків - Миколаїв - Полтава - Киів міське управління - Київ центральний офіс Нацполу. 🤦🏻‍♀️ Вигівський 4 рази тягнув за собою Соколова і підвищував рівно туди, куди підвищували і переводили його самого 📍ЯК ВСІМ ПОКАЗАЛИ? Нацпол офіційно укладає договір з ТОВ “Укроборонекспорт” на постачання 10 тисяч кайданок сумою на 15 мільйонів гривень. В документах: 1. Ціна за 1 штуку – 1489,98 гривень 2. Модель кайданок – БР-М-92. 3. Постачальник– ТОВ “Укроборонекспорт”. 📍ЯК НАСПРАВДІ? 1. Ті ж самі наручники – БР-М-92 2. Той же самий ТОВ “Укроборонекспорт” 3. Той самий період постачання продає управлінням поліції охорони в Чернівецькій та Одеській областях, а також у місті Києві малим оптом лише 100 штук по … 976 грн за штуку, а не за майже 1500 грн, як департаменту Соколова 🤡 Тобто ще раз: малу оптову партіію 100 штук поставляли дешевше на 50 відсотків за одиницю, ніж велику оптову партію у 10 тисяч. Ось на цій різниці і нагріли 5 мільйонів - 5 139 800 гривень, якщо точно. 📍ЯК ЗАМІТАЛИ СЛІДИ? Одразу після зйомок Воєнторг на своєму офіційному сайті піднімає ціни на ідентичні наручники на ті ж 20%, як закупила поліція. Бо так попросили з поліції. Аби їх не підставляти. 📍ЩО ЩЕ ЗНАЙШЛИ? Нитки схеми ведуть до МВС. А на родичах Соколова купа майна і їх любов до соцмережі Аднакласнікі і беркутні. Про все це в повному розслідуванні. Поможіть поширити його: Аби керівники правоохоронних знали, що ми з вами усе бачимо

Martina Boguslavets

27,217 次观看 • 9 个月前

Зеленський мовчить увесь день. Це і є його відповіддю усім нам про корупцію його друга Міндіча на енергетиці і захисті країни. Що б мало відбутись в цивілізованій країні, якби нас не тримали за бидло, яке проковтне це? 1️⃣ Президент мав би звернутись до українців із завою щодо свого друга по недільних шашликах і дати завдання своїм силовикам вернути Міндіча до України. Як вертали Чернишова і Христенка. Але він ховає його закордоном. 2️⃣ Міністр Галущенко вже сьогодні мав би бути відсторонений з Уряду. Написати заяву про відставку з посади міністра юстиції. Бо саме за його керівництва на посаді міністра енергетики і мутили схему. Але він на посаді. 3️⃣ Міністерка енергетики Гринчук сьогодні мала б бути відсторонена з посади, бо саме вона є правою рукою Міндіча і призначена на посаду за його саме протеже. Але вона на посаді і в брифінгу каже, що нічого не знає і не чула про схеми. Якщо ми проковтнемо це, то всі їх подальші схеми будуть ще більш цинічнішими і вже не в коробці будуть носити по 1,6 мільйони доларів, а уже цілий прицеп з десятками мільйонів. Все, що ми спостерігаємо сьогодні - ганьба країни. Ганьба, яка цинічна по відношенню не лише до мільйонів українців, які сидять зараз без світла але і мільйона тих, хто в окопі 😔 мені соромно перед ними за такий тил

Зеленський мовчить увесь день. Це і є його відповіддю усім нам про корупцію його друга Міндіча на енергетиці і захисті країни. Що б мало відбутись в цивілізованій країні, якби нас не тримали за бидло, яке проковтне це? 1️⃣ Президент мав би звернутись до українців із завою щодо свого друга по недільних шашликах і дати завдання своїм силовикам вернути Міндіча до України. Як вертали Чернишова і Христенка. Але він ховає його закордоном. 2️⃣ Міністр Галущенко вже сьогодні мав би бути відсторонений з Уряду. Написати заяву про відставку з посади міністра юстиції. Бо саме за його керівництва на посаді міністра енергетики і мутили схему. Але він на посаді. 3️⃣ Міністерка енергетики Гринчук сьогодні мала б бути відсторонена з посади, бо саме вона є правою рукою Міндіча і призначена на посаду за його саме протеже. Але вона на посаді і в брифінгу каже, що нічого не знає і не чула про схеми. Якщо ми проковтнемо це, то всі їх подальші схеми будуть ще більш цинічнішими і вже не в коробці будуть носити по 1,6 мільйони доларів, а уже цілий прицеп з десятками мільйонів. Все, що ми спостерігаємо сьогодні - ганьба країни. Ганьба, яка цинічна по відношенню не лише до мільйонів українців, які сидять зараз без світла але і мільйона тих, хто в окопі 😔 мені соромно перед ними за такий тил

Martina Boguslavets

39,890 次观看 • 8 个月前

Слуга нардеп Бужанський погрожує нам і західним партнерам, що Верховна Рада буде блокувати призначення Генпрокурора, якого ми виборемо на відкритому конкурсі. Бо це - увага … «внєшноє управлєніє» 🤦🏻‍♀️ Ідентичну риторику я чула лише від ворога 23 лютого 2022. Наступної ночі ворог на нас напав. 📍1. Бужанський забув, що реформу прокуратури і Генпрокурора за конкурсом вимагає уже від нас офіційно ЄС. 📍2. Бужанський забув, що заява Єврокомісарки Марти Кос з очікуваннями від ЄС до України на 2026 якраз про це. 📍3. Бужанський забув, як правильно відповідати на звернення Слава Україні! 📍4. Бужанський забув, що ми тут усі не ідіоти і добре знаємо, що завданням його роботи в правоохоронному комітеті є захист ручних силовиків і правоохоронців Офіісу Президента від будь якого очищення і перезавантаження. Допоможіть будь ласка нагадати Бужанському, що ми це знаємо

Слуга нардеп Бужанський погрожує нам і західним партнерам, що Верховна Рада буде блокувати призначення Генпрокурора, якого ми виборемо на відкритому конкурсі. Бо це - увага … «внєшноє управлєніє» 🤦🏻‍♀️ Ідентичну риторику я чула лише від ворога 23 лютого 2022. Наступної ночі ворог на нас напав. 📍1. Бужанський забув, що реформу прокуратури і Генпрокурора за конкурсом вимагає уже від нас офіційно ЄС. 📍2. Бужанський забув, що заява Єврокомісарки Марти Кос з очікуваннями від ЄС до України на 2026 якраз про це. 📍3. Бужанський забув, як правильно відповідати на звернення Слава Україні! 📍4. Бужанський забув, що ми тут усі не ідіоти і добре знаємо, що завданням його роботи в правоохоронному комітеті є захист ручних силовиків і правоохоронців Офіісу Президента від будь якого очищення і перезавантаження. Допоможіть будь ласка нагадати Бужанському, що ми це знаємо

Martina Boguslavets

17,478 次观看 • 6 个月前

Зеленський на закритій зустрічі жалівся слугам, що активісти кажуть правду міжнародникам про корупцію в Україні і жаліються на владу. На зустрічах з посольствами і міжнародниками я ніколи не чула аби українські активісти жалілись на владу. А я була на десятках, якщо не на сотні таких за ці роки. 📍На таких зустрічах говорять про конкретні законопроекти, які знищують антикорупційну рефору, яку від нас так просить Захід . Як законопроект 12414 Як законопроект 12439 Як законопроект 11533 Як законопроект 1122&-1 Продовжувати? І це все за останні 2 місяці. 📍На таких зустрічах говорять про стан виконання Україною зобовʼязань щодо прогресу України до вступу в ЄС. 1. Говорять про оновлення розділів 6 Кластерів. 2. Говорять про виконання рекомендацій із звіту Єврокомісії по Пакету розширення за 2024 рік. 3. Говорять про стан протидії корупції в корупції. Не жаліються на владу. А предметно по розділах. 📍Межу ж ось запросили партнери із Німеччини і Данії говорили про 23-24 розділах Кластеру Fundamentals. В них якраз про стан боротьби з корупцією в Україні і правоохоронну реформу. Про те, що так просять українці. Говоритимемо, як європейців можуть ще допомогти аби те, шо просять українці на шляху збереження демократії таки зберегти. 🇺🇦 а ще усі ці зустрічі починаються з єдиного - найперша допомога, яка нам потрібна від них - це допомага нашому війську, все інше - завжди другорядне. Але їх умовою підтримки України є умова збереження в нас демократії і її здобутків

Зеленський на закритій зустрічі жалівся слугам, що активісти кажуть правду міжнародникам про корупцію в Україні і жаліються на владу. На зустрічах з посольствами і міжнародниками я ніколи не чула аби українські активісти жалілись на владу. А я була на десятках, якщо не на сотні таких за ці роки. 📍На таких зустрічах говорять про конкретні законопроекти, які знищують антикорупційну рефору, яку від нас так просить Захід . Як законопроект 12414 Як законопроект 12439 Як законопроект 11533 Як законопроект 1122&-1 Продовжувати? І це все за останні 2 місяці. 📍На таких зустрічах говорять про стан виконання Україною зобовʼязань щодо прогресу України до вступу в ЄС. 1. Говорять про оновлення розділів 6 Кластерів. 2. Говорять про виконання рекомендацій із звіту Єврокомісії по Пакету розширення за 2024 рік. 3. Говорять про стан протидії корупції в корупції. Не жаліються на владу. А предметно по розділах. 📍Межу ж ось запросили партнери із Німеччини і Данії говорили про 23-24 розділах Кластеру Fundamentals. В них якраз про стан боротьби з корупцією в Україні і правоохоронну реформу. Про те, що так просять українці. Говоритимемо, як європейців можуть ще допомогти аби те, шо просять українці на шляху збереження демократії таки зберегти. 🇺🇦 а ще усі ці зустрічі починаються з єдиного - найперша допомога, яка нам потрібна від них - це допомага нашому війську, все інше - завжди другорядне. Але їх умовою підтримки України є умова збереження в нас демократії і її здобутків

Martina Boguslavets

42,468 次观看 • 10 个月前

Сьогодні Україна і Зеленський отримали від ЄС серйозне попередження про корупцію. Заява Марти Кос про те, що Україні тепер треба повертати довіру Європи після того, як Офіс хотів влітку знищити НАБУ - це 1 в 1 те, що я чула в Берліні і в Данії минулого тижня від їх політиків. 📍Марта Кос - це єврокомісарка по розширенню ЄС. Це друге людина в ЄС по важливості для нас. 📍Попередження не такому рівні - це дуже дуже серйозне попередження для влади Зеленського. Як він повинен показати і Марті, і усьому ЄС, що це сприйнято всерйоз? 1️⃣ Зупинити команду своїй Генпрокуратурі і СБУ на знищення НАБУ - САП через сфабриковані справи. 2️⃣ Зупинити команду своїм слугам в Верховній Раді голосувати за всяку дічь, яка блокує антикорупційні розслідування, як 12439. 3️⃣ Звільнити тих, хто вже має підозру в корупції - чи очолює органи, які прославились а антикор. розслідуваннях - Голова Антимонопольного Кириленко, Голови ОДА - Пронін та Синєгубов. Про найпотужнішого менеджера - навіть не буду казати. Мʼяч на вашому полі, пане Зеленський

Сьогодні Україна і Зеленський отримали від ЄС серйозне попередження про корупцію. Заява Марти Кос про те, що Україні тепер треба повертати довіру Європи після того, як Офіс хотів влітку знищити НАБУ - це 1 в 1 те, що я чула в Берліні і в Данії минулого тижня від їх політиків. 📍Марта Кос - це єврокомісарка по розширенню ЄС. Це друге людина в ЄС по важливості для нас. 📍Попередження не такому рівні - це дуже дуже серйозне попередження для влади Зеленського. Як він повинен показати і Марті, і усьому ЄС, що це сприйнято всерйоз? 1️⃣ Зупинити команду своїй Генпрокуратурі і СБУ на знищення НАБУ - САП через сфабриковані справи. 2️⃣ Зупинити команду своїм слугам в Верховній Раді голосувати за всяку дічь, яка блокує антикорупційні розслідування, як 12439. 3️⃣ Звільнити тих, хто вже має підозру в корупції - чи очолює органи, які прославились а антикор. розслідуваннях - Голова Антимонопольного Кириленко, Голови ОДА - Пронін та Синєгубов. Про найпотужнішого менеджера - навіть не буду казати. Мʼяч на вашому полі, пане Зеленський

Martina Boguslavets

29,720 次观看 • 10 个月前

У мене є лише одне питання: чому поляки не хочуть говорити про власні злочини, зокрема про те, як на Волині було знищено 20 000 українців? Вони уникають розмови про повну історію — від 1920-х до 1947 року, коли проводилися полонізація, пацифікація, вбивства полонених, концтабори для українців, вбивство дітей та жінок на Волині, переселення й позбавлення майна, а також операція «Вісла». Це тривало майже сорок років. Чому вони викреслили ці 40 років зі своєї історії? Ведуча (Агнешка Гоздира): «Останнім часом я спілкувалася з багатьма експертами, і ви робите саме те, що я від них чула, і що я вважаю взагалі непотрібним. Тобто: досить уже цього занурення в чутливість українців, які, мовляв, бачать Бандеру інакше, ніж ми, які мусять те, мусять се... Мусять, воюють, ми це цінуємо, поважаємо. Натомість ми перебуваємо в Польщі й хотіли б, щоб розуміли і нас. Перестаньмо бути такими, знаєте, надмірно емпатичними». Гість (С. Цьвік): «Звісно, але я розумію, розумію, що далеко не всім сподобається те, що я скажу, бо я не буду говорити те, що дехто хотів би почути, а говоритиму правду. А правда полягає в тому, що ми вважаємо себе кращими за українців. Так, ми вважаємо українців гіршими... через призму геноциду та етнічних чисток на Волині, де Бандери тоді навіть не було...» Ведуча: «Я не знаю, який висновок із вашої заяви, бо я також не до кінця розумію, про що йдеться, коли ви кажете, що "ми вважаємо себе кращими за українців". У якому сенсі? У якому сенсі ми вважаємо себе кращими?» Гість: «У тому сенсі, що ми можемо вирішувати за них. Що саме ми можемо...» Ведуча: «Ні, тому що ми не хочемо вирішувати за них у їхніх інших справах. Ми лише хочемо, щоб у них на пам'ятниках не стояли люди, які найжорстокішим чином винищували поляків. Ось чого ми хочемо. Хіба це забагато?» Гість: «Вони, мабуть, хотіли б, щоб на наших пам'ятниках не з'являлися...» Ведуча: «Але історична правда одна...»

У мене є лише одне питання: чому поляки не хочуть говорити про власні злочини, зокрема про те, як на Волині було знищено 20 000 українців? Вони уникають розмови про повну історію — від 1920-х до 1947 року, коли проводилися полонізація, пацифікація, вбивства полонених, концтабори для українців, вбивство дітей та жінок на Волині, переселення й позбавлення майна, а також операція «Вісла». Це тривало майже сорок років. Чому вони викреслили ці 40 років зі своєї історії? Ведуча (Агнешка Гоздира): «Останнім часом я спілкувалася з багатьма експертами, і ви робите саме те, що я від них чула, і що я вважаю взагалі непотрібним. Тобто: досить уже цього занурення в чутливість українців, які, мовляв, бачать Бандеру інакше, ніж ми, які мусять те, мусять се... Мусять, воюють, ми це цінуємо, поважаємо. Натомість ми перебуваємо в Польщі й хотіли б, щоб розуміли і нас. Перестаньмо бути такими, знаєте, надмірно емпатичними». Гість (С. Цьвік): «Звісно, але я розумію, розумію, що далеко не всім сподобається те, що я скажу, бо я не буду говорити те, що дехто хотів би почути, а говоритиму правду. А правда полягає в тому, що ми вважаємо себе кращими за українців. Так, ми вважаємо українців гіршими... через призму геноциду та етнічних чисток на Волині, де Бандери тоді навіть не було...» Ведуча: «Я не знаю, який висновок із вашої заяви, бо я також не до кінця розумію, про що йдеться, коли ви кажете, що "ми вважаємо себе кращими за українців". У якому сенсі? У якому сенсі ми вважаємо себе кращими?» Гість: «У тому сенсі, що ми можемо вирішувати за них. Що саме ми можемо...» Ведуча: «Ні, тому що ми не хочемо вирішувати за них у їхніх інших справах. Ми лише хочемо, щоб у них на пам'ятниках не стояли люди, які найжорстокішим чином винищували поляків. Ось чого ми хочемо. Хіба це забагато?» Гість: «Вони, мабуть, хотіли б, щоб на наших пам'ятниках не з'являлися...» Ведуча: «Але історична правда одна...»

Petrenko AndryiⒸ (Ukraine)

15,827 次观看 • 1 个月前

Зеленський НЕ звільняє і тримає Татарова, Генпрокурора Кравченка і Сухачова на їх посадах. Це все, що насправді слід знати про гучні кадрові «зміни». Президент їх не звільняє: ▪️бо вони будуть контролювати і при необхідності далі тиснути на антикорів аби Міндіч 2.0 не повторився, бо Міндіч 1.0 закінчився для Зеленського болючою втратою Єрмака ▪️бо ручні ДБР та Кравченко вже довели свою лояльність Офісу в знищенні НАБУ і САП ▪️бо Кравченко і далі готовий підписувати підозри антикор детективам, як це вже робив ▪️бо Сухачов і далі готовий проводити несанкціоновані обшуки і шити НАбУшникам справи 7 річної давності про ДТП А якщо і цього мало: то ось кого ж насправді Зеленський далі залишає на посадах: 📍Татарова, який: 1. Злив корупційну справу по собі через свій вплив з Офісу, замінивши прокурорів САП по цій справі на прокурорів Офісу Генпрокурора. 2. Називав НАБУ не українською історією, а впливом Заходу. Таку ж риторику я чула від ворога 23 лютого 2022 року. Наступноі ночі ворог на нас напав. 3. В грудні 2013, коли розганяли Майдан, отримував нагороду за свою доблесну роботу від тодішнього міністра МВС Януковича Захарченка. 📍Кравченка, який 1. Генпрокурор, який підписав підозру детективу НАБУ Магамедрасулову, який розслідував корупцію Мінідіча. Через що його і його батька незаконно кинули в СІЗО на 5 місяців. 2. Генпрокурор, який погрожував прийти за кожним особисто, хто вимагає його відставки. 3. Генпрокурор, який дав наказ писати законопроект 12414 про знищення НАБУ. Через що стались картонові акції і і через який ми ледь не втратили довіру усього Заходу. 📍Сухачовв, який 1. Фігурує на плівках Міндіча, як Льоша. 2. Керує ДБР, яке за 2 місяці відсторонили 0 людей з ДБР, коли Бюро теж фігурує на плівках Міндіча. Куди фігуранти ходили рішать в фойє 🤦🏻‍♀️ 3. Має дружину, яка мільйони заробила за попередні пару років з Енергоатому та акціонерного товариства, підконтрольного Міненерго. Варто тут пояснювати, чому розслідування себе на плівках ДБР притормозило? Зеленський знає це все. І все одно всіх 3 він тримає далі на посаді. Володимире Зеленський, то для чого і яких планів ви тримаєте усіх їх 3? Це вся правда, яку хочу аби ви знали про усі ці гучні кадрові «перезавантаження»

Зеленський НЕ звільняє і тримає Татарова, Генпрокурора Кравченка і Сухачова на їх посадах. Це все, що насправді слід знати про гучні кадрові «зміни». Президент їх не звільняє: ▪️бо вони будуть контролювати і при необхідності далі тиснути на антикорів аби Міндіч 2.0 не повторився, бо Міндіч 1.0 закінчився для Зеленського болючою втратою Єрмака ▪️бо ручні ДБР та Кравченко вже довели свою лояльність Офісу в знищенні НАБУ і САП ▪️бо Кравченко і далі готовий підписувати підозри антикор детективам, як це вже робив ▪️бо Сухачов і далі готовий проводити несанкціоновані обшуки і шити НАбУшникам справи 7 річної давності про ДТП А якщо і цього мало: то ось кого ж насправді Зеленський далі залишає на посадах: 📍Татарова, який: 1. Злив корупційну справу по собі через свій вплив з Офісу, замінивши прокурорів САП по цій справі на прокурорів Офісу Генпрокурора. 2. Називав НАБУ не українською історією, а впливом Заходу. Таку ж риторику я чула від ворога 23 лютого 2022 року. Наступноі ночі ворог на нас напав. 3. В грудні 2013, коли розганяли Майдан, отримував нагороду за свою доблесну роботу від тодішнього міністра МВС Януковича Захарченка. 📍Кравченка, який 1. Генпрокурор, який підписав підозру детективу НАБУ Магамедрасулову, який розслідував корупцію Мінідіча. Через що його і його батька незаконно кинули в СІЗО на 5 місяців. 2. Генпрокурор, який погрожував прийти за кожним особисто, хто вимагає його відставки. 3. Генпрокурор, який дав наказ писати законопроект 12414 про знищення НАБУ. Через що стались картонові акції і і через який ми ледь не втратили довіру усього Заходу. 📍Сухачовв, який 1. Фігурує на плівках Міндіча, як Льоша. 2. Керує ДБР, яке за 2 місяці відсторонили 0 людей з ДБР, коли Бюро теж фігурує на плівках Міндіча. Куди фігуранти ходили рішать в фойє 🤦🏻‍♀️ 3. Має дружину, яка мільйони заробила за попередні пару років з Енергоатому та акціонерного товариства, підконтрольного Міненерго. Варто тут пояснювати, чому розслідування себе на плівках ДБР притормозило? Зеленський знає це все. І все одно всіх 3 він тримає далі на посаді. Володимире Зеленський, то для чого і яких планів ви тримаєте усіх їх 3? Це вся правда, яку хочу аби ви знали про усі ці гучні кадрові «перезавантаження»

Martina Boguslavets

11,395 次观看 • 6 个月前

Подивилася половину інтервʼю Мендель Такеру Карлсону Tucker Carlson. Такої кількості нових «замєчатєльних історій» про життя в Україні, опущу розповіді про самого президента, навіть раша тудей не вигадувала ніколи. Про хвилину мовчання, спалення книг і парковку на місці людей з інвалідністю як жарт щодо голосування - не чула ніде. Не вірю, що поява Мендель у проросійського Карлсона з такими наративами - це випадковість. Але примітно ще дещо. Це одна хвороба багатьох українських президентів. Зеленський став переможцем у наборі до команди випадкових людей, шахраїв і просто довбойобів. Так безвідповідально набрати всіх цих випадкових людей з неоднозначною репутацією в команду очільника воюючої країни- це треба вміти. Від Баканова, який призначав очільниками СБУ південних регіонів агентів кремля до Мендель. При чому всі ці призначення були одобрені і підписані Зеленським. Принцип: лояльність, своість- вища за професійні якості, рано чи пізно проявить свою неспроможність. Плюс відсутність елементарної культури. Внутрішньої культури і цінностей в цих людях. Шістки ведуть себе як шістки. В критичних ситуаціях їхня тупість стає злочином. Методи їхньої помсти ниці і жалюгідні. Ситуація наступна. Ти береш в своє оточення підлизунів. Які тобі лицемірно підтакують. Тримаєш їх близько. На скільки можна близько. А потім при першій можливості, якщо ти їх звільниш, вони будуть ницо тобі мстити, підставлять тебе у найнеочікуваніший період, обіллють лайном. Бо вони шістки. Там масштаб мислення тунельний. І, підставляючи тебе, разом з тобою бездумно піддадуть ризику допомогу країні, яка у війні. Твоїй же країні. Зараз буде дуже багато нарізок цього лайна. Всюди. Противник перекладе це всіма мовами. Сподіваюся, що на даному етапі це вже ніяк не вплине на допомогу Україні європейцями. Про США вже нема що говорити. Допомоги там і так нема. Але. Мендель - ти ТП. Кончена і підступна потвора. І так, пане Володимире Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський, це теж наслідок ваших рішень. А тому і ваша відповідальність. Як і всі діяння ваших інших дружків. Ні обіцянок ні пробачень.

Подивилася половину інтервʼю Мендель Такеру Карлсону Tucker Carlson. Такої кількості нових «замєчатєльних історій» про життя в Україні, опущу розповіді про самого президента, навіть раша тудей не вигадувала ніколи. Про хвилину мовчання, спалення книг і парковку на місці людей з інвалідністю як жарт щодо голосування - не чула ніде. Не вірю, що поява Мендель у проросійського Карлсона з такими наративами - це випадковість. Але примітно ще дещо. Це одна хвороба багатьох українських президентів. Зеленський став переможцем у наборі до команди випадкових людей, шахраїв і просто довбойобів. Так безвідповідально набрати всіх цих випадкових людей з неоднозначною репутацією в команду очільника воюючої країни- це треба вміти. Від Баканова, який призначав очільниками СБУ південних регіонів агентів кремля до Мендель. При чому всі ці призначення були одобрені і підписані Зеленським. Принцип: лояльність, своість- вища за професійні якості, рано чи пізно проявить свою неспроможність. Плюс відсутність елементарної культури. Внутрішньої культури і цінностей в цих людях. Шістки ведуть себе як шістки. В критичних ситуаціях їхня тупість стає злочином. Методи їхньої помсти ниці і жалюгідні. Ситуація наступна. Ти береш в своє оточення підлизунів. Які тобі лицемірно підтакують. Тримаєш їх близько. На скільки можна близько. А потім при першій можливості, якщо ти їх звільниш, вони будуть ницо тобі мстити, підставлять тебе у найнеочікуваніший період, обіллють лайном. Бо вони шістки. Там масштаб мислення тунельний. І, підставляючи тебе, разом з тобою бездумно піддадуть ризику допомогу країні, яка у війні. Твоїй же країні. Зараз буде дуже багато нарізок цього лайна. Всюди. Противник перекладе це всіма мовами. Сподіваюся, що на даному етапі це вже ніяк не вплине на допомогу Україні європейцями. Про США вже нема що говорити. Допомоги там і так нема. Але. Мендель - ти ТП. Кончена і підступна потвора. І так, пане Володимире Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський, це теж наслідок ваших рішень. А тому і ваша відповідальність. Як і всі діяння ваших інших дружків. Ні обіцянок ні пробачень.

Yanina Sokolova

63,648 次观看 • 2 个月前

Ліну Костенко та французького філософа Бернара-Анрі Леві нагородили у Конгресі США медаллю імені митрополита Андрея Шептицького Подаємо відеозвернення Ліни Костенко до учасників зібрання а також текст її промови. Ліна Костенко За Ваше і наше Майбутнє Дорогі друзі й колеги, шановні гості! Насамперед – велика моя подяка Єврейській Конфедерації України, а також Українсько-Єврейській Зустрічі (Ukrainian Jewish Encounter, UJE) за нагороду медаллю Митрополита Андрея Шептицького. Це велика честь. І це несподівана для мене нагорода, що набуває особливого значення в ці трагічні для України і для Ізраїлю часи. Коли і як в моє життя ввійшов єврейський світ? Через емпатію, через співстраждання. Моє дитинство припало на Другу світову війну. Ми жили на Трухановому острові – це була прекрасна частина Києва навпроти пам’ятника Святому Володимиру. Як сьогодні пам’ятаю: берегом Дніпра йде мій маленький друг Йося до школи і співає на весь голос. Війна змусила нас покинути той райський куточок. Острів був фактично знищений під час боїв за Київ. Коли ми знову туди повернулись, на острові було зовсім мало людей, і Йосі не було серед них. І ось тоді ми почули страшну звістку: Йосю розстріляли разом з іншими євреями в Бабиному Яру. До цього в школі діти навіть не замислювались, хто якої національності. Тож розуміння ідентичності Йосі прийшло з разом з його загибеллю. Все життя не можу зрозуміти, як можна розстріляти малого хлопчика, що співає на золотому піску на березі Дніпра. Ще один голос пам’ятаю з дитинства. В нас була вдома платівка з давньою єврейською піснею «Akhtsik Yor», «Вісімдесят років». Я не розуміла слів, але мене вражав сам цей сумний глибокий чоловічий голос на контрасті з легкою світлою мелодією. Після війни тяжке враження справила акція, названа «боротьбою з космополітизмом». Це був 1948-й. Серед моїх друзів були українські єврейські письменники. І я раптом побачила, як навколо них виникає пустка. Їх уникали, з ними не вітались. Їх було оголошено «безродними космополітами», ворогами радянської влади. Я принципово продовжувала з ними спілкуватись, намагаючись подолати той їхній вакуум самотності. Пам’ятаючи безмір самотності, пережитий репресованими українськими письменниками. Тільки що називали їх «буржуазними націоналістами». А потім були шістдесяті, коли я входила в літературу. Кілька коротких років друку, згодом – шістнадцять років заборони. Для нас, що тоді були поколінням шістдесятників, було вкрай важливим єврейське питання, так само, як кримсько-татарське чи польське. Знаючи з свого досвіду, що таке імперське і тоталітарне насилля над народами, ми захищали також ідентичність і цих переслідуваних народів. Тим більше сьогодні боляче бачити, як не лише Росія, а й багато хто на Заході ігнорує права кримсько-татарського народу, депортованого в 1944 році, – народу, для якого Крим є єдиною Батьківщиною. В ті часи я перекладала єврейських поетів. Ще зовсім неможливо було собі уявити, що колись постане незалежна Україна, але цю омріяну вільну Батьківщину ми бачили як європейську державу, де в кожного народу мав бути свій голос і своя форма культурного буття. У цьому зв’язку хочу згадати мого великого друга Івана Дзюбу, якого нам так сьогодні бракує. І який теж свого часу отримав цю почесну медаль. Того Івана Дзюбу, донеччанина, одного з найвизначніших дисидентів 60-х років, який помер 22 лютого 2022 року, буквально напередодні російського вторгнення в Україну, – ніби відмовившись бачити, що станеться з його Донеччиною, з його Україною. Був похований в день початку війни, ніби вбитий війною. Власне, саме Дзюба 29 вересня 1966 року вперше сказав про Бабин Яр як про спільну трагедію і спільну пам’ять євреїв і українців. Сказав це в атмосфері державного антисемітизму, з допомогою якого – після катастрофи Голокосту – радянський режим продовжив переслідування, відмовляючи євреям навіть у праві оплакувати своїх мертвих. І відмовляючи українцям у праві навіть згадувати про катастрофу Голодомору. У вересні цього року в Чикаґо відкриється виставка картин, в яких постають історичні драми євреїв та українців. Автор картин – Йоганан Петровський-Штерн (Yohanan Petrovsky-Shtern), дивовижний приклад єврейсько-українського інтелектуального і мистецького симбіозу – назвав цей цикл своїх робіт «Порівнюючи катастрофи» («Confronting Catastrophes»). Насправді кожна катастрофа – унікальна. Але ми – разом з євреями, з поляками і з трьома балтійськими народами – є народами «кривавих земель», земель між Гітлером і Сталіном, як написав про це Тімоті Снайдер (Timothy Snyder). Це один з основних ключів до нашого порозуміння. Фактично антисемітизм за своїми особливостями дуже подібний до українофобії. Ми два народи, яким упродовж століть в різний спосіб відмовляли в праві на існування. В праві мати власну державу. В праві пам’ятати власні трагедії. Українцям довелося боротися десятки років лише за право визнання Голодомору геноцидом українського народу, хоча Голодомор наводив як приклад геноциду навіть Рафаель Лемкін (Raphael Lemkin), автор концепту «геноцид». І справа ще й досі не завершена. Символічний факт: саме під час цієї війни почалося в Європі широке офіційне визнання Голодомору геноцидом. Іншими словами, ніби потрібен сучасний геноцид, аби в його макабричних відсвітах побачити нарешті геноцид у минулому часі. Тому захист пам’яті цих трагедій неминуче стає частиною нашої ідентичності. В цьому плані ми можемо і маємо повчитися у євреїв незламної і послідовної стратегії захисту цієї пам’яті. Ще я хочу згадати про Чорнобиль. В 90-ті роки я понад десять років працювала у складі Історико-культурологічної експедиції, що вивчала спадщину вбитого радіацією українського Полісся. Але Чорнобиль – це також один з давніх центрів хасидизму в Україні. Тут похований Menachem Nаchum (1730-1797), засновник чорнобильської династії цадиків. Тут була чудова велика синагога, перетворена в радянські часи на військкомат. Про цей абсурд нагадує іржава червона зірка на балконі. Місцева мешканка розповіла мені страхітливу історію. Досі там є рів, куди скидали розстріляних євреїв. І серед того апокаліпсису в рову лежала молода єврейська жінка, до якої притулилося двоє її маленьких мертвих синів. Мала на плечах хустку виробництва місцевої фабрики з малюнком хрестиком, чорним по білому, – в ті часи такі хустки через цей малюнок називали «ХХ століття». Я думала про цей моторошний символ – мати з убитими дітьми як емблема ХХ століття, – стоячи в тій пустельній синагозі з розбитими вікнами. Холодна тиша без молитов. Лиш ластівка літала під склепінням, мов маятник часу, креслячи якісь древні таємничі письмена. Моє життя розгорнулося між двома світовими війнами. Другою – і сьогодні, Третьою. Дитиною, 22 червня 1941 року я чула бомбардування німецьких літаків на підступах до Києва. На світанку. Бомбардувальники прилітають на світанку, щоб зупинити людське життя. А 24 лютого 2022 року – так само на світанку – на Київ налетіли російські бомбардувальники. Тоді смерть приходила з Заходу. Тепер смерть прийшла зі Сходу. І саме тоді, коли Україна випросталась, коли Україна кристалізувала свою європейську ідентичність, прийшла ця смерть, щоб не дати цій ідентичності утвердитись. І, власне, Українська держава, як і Ізраїльська держава, перебувають у цьому плані в дуже подібному становищі. Знову і знову їм доводиться боротися за виживання, за право бути, за право вибирати своє майбутнє. Дозвольте мені, користаючись цією неповторною нагодою, подякувати особливій людині, яку Ви нагороджуєте разом зі мною, – Бернару-Анрі Леві (Bernard-Henri Lévy). Ми чули Ваш голос, коли Ви виступили на Майдані 9 лютого 2014 року, назвавши себе українцем. Ми чули Ваш голос, коли Ви вдруге виступили на Майдані, 2 березня того самого року, кажучи: «Європа повинна захищати Україну. Європа повинна стати гарантом кордонів вашої нації та свободи ваших міст». Ви назвали Україну «сторожовою фортецею Європи». Ви також казали, що «наступний за Україною ворог Путіна – це Європа». Проминуло 11 років з часу тих Ваших виступів, і сьогодні ми всі можемо пересвідчитись, наскільки пророчою була Ваша візія. Сьогодні Україна захищає Європу. І Європа захищає Україну. І це є єдина наразі гарантія порятунку демократичної системи. Світ тісний. Тоді на Майдані Вас перекладала паризька журналістка Галя Акерман, наш великий друг. Вона теж, до речі, їздила з нами до Чорнобиля. У Вашому часописі «La Règle du Jeu» 2015 року, присвяченому Майдану, друкувалися мої вірші. І ще – у Вашій особі я хочу подякувати Андре Ґлюксману (André Glucksmann), Вашому другові, якого вже немає з нами, але який від самого початку боротьби України за своє європейське майбутнє ще в 2004 році закликав до солідарності з Україною, вразивши нас своїм пронизливим розумінням ситуації та винятковою пасіонарністю думки. Коли помер видатний філософ – і Ваш учитель – Жак Дерріда (Jacques Derrida), в тому ж таки 2004 році, мені чомусь було так неймовірно сумно. Я написала вірш про розминання всіх з усіма, про неможливість зустрічі в хаосі сучасного світу. Але завдяки великій постаті Митрополита Андрея Шептицького, завдяки Єврейській Конфедерації України та Українсько-Єврейській Зустрічі ми, власне, зустрілись. І навіть якщо це віртуальна зустріч, бо війна не дає мені змоги бути зараз у цій залі, але я все одно разом з Вами – своїми думками і голосом моєї дорогої онуки Ярослави Франчески. І це вищий вимір зустрічі з Вами як глибинного розуміння, глибинної емпатії, глибинної солідарності. Насамкінець згадаю мотто Польського Листопадового повстання 1830-1831 років: «За Вашу і нашу свободу!» Філософія цього мотто: народ може бути по-справжньому вільним, лише якщо оточений там само вільними народами. Драма, яку ми переживаємо сьогодні, змушує нас сказати: «За Ваших і наших мертвих!» Бо це найшляхетніший вимір пам’яті, коли памְ’ятаєш скорботу близького народу. Але також: «За Ваше і наше майбутнє!» – щоб страждання і випробування наших народів у ці роки стало літописом мужності, відповідальності, любові до Свободи. Щоб діти наших народів могли співати на берегах Йордану і Дніпра без страху бути вбитими. Найглибша Вам моя подяка! Київ, 30 квітня 2025 року Медаллю Митрополита Андрея Шептицького відзначають за заслуги у справі зміцнення українсько-єврейського діалогу. Назва нагороди вшановує митрополита Андрея Шептицького – главу Української греко-католицької церкви у 1901–1944 роках. У роки Другої світової війни він рятував єврейське населення Заходу України від нацистських переслідувань, переховуючи людей у монастирях та у власній резиденції.

Ліну Костенко та французького філософа Бернара-Анрі Леві нагородили у Конгресі США медаллю імені митрополита Андрея Шептицького Подаємо відеозвернення Ліни Костенко до учасників зібрання а також текст її промови. Ліна Костенко За Ваше і наше Майбутнє Дорогі друзі й колеги, шановні гості! Насамперед – велика моя подяка Єврейській Конфедерації України, а також Українсько-Єврейській Зустрічі (Ukrainian Jewish Encounter, UJE) за нагороду медаллю Митрополита Андрея Шептицького. Це велика честь. І це несподівана для мене нагорода, що набуває особливого значення в ці трагічні для України і для Ізраїлю часи. Коли і як в моє життя ввійшов єврейський світ? Через емпатію, через співстраждання. Моє дитинство припало на Другу світову війну. Ми жили на Трухановому острові – це була прекрасна частина Києва навпроти пам’ятника Святому Володимиру. Як сьогодні пам’ятаю: берегом Дніпра йде мій маленький друг Йося до школи і співає на весь голос. Війна змусила нас покинути той райський куточок. Острів був фактично знищений під час боїв за Київ. Коли ми знову туди повернулись, на острові було зовсім мало людей, і Йосі не було серед них. І ось тоді ми почули страшну звістку: Йосю розстріляли разом з іншими євреями в Бабиному Яру. До цього в школі діти навіть не замислювались, хто якої національності. Тож розуміння ідентичності Йосі прийшло з разом з його загибеллю. Все життя не можу зрозуміти, як можна розстріляти малого хлопчика, що співає на золотому піску на березі Дніпра. Ще один голос пам’ятаю з дитинства. В нас була вдома платівка з давньою єврейською піснею «Akhtsik Yor», «Вісімдесят років». Я не розуміла слів, але мене вражав сам цей сумний глибокий чоловічий голос на контрасті з легкою світлою мелодією. Після війни тяжке враження справила акція, названа «боротьбою з космополітизмом». Це був 1948-й. Серед моїх друзів були українські єврейські письменники. І я раптом побачила, як навколо них виникає пустка. Їх уникали, з ними не вітались. Їх було оголошено «безродними космополітами», ворогами радянської влади. Я принципово продовжувала з ними спілкуватись, намагаючись подолати той їхній вакуум самотності. Пам’ятаючи безмір самотності, пережитий репресованими українськими письменниками. Тільки що називали їх «буржуазними націоналістами». А потім були шістдесяті, коли я входила в літературу. Кілька коротких років друку, згодом – шістнадцять років заборони. Для нас, що тоді були поколінням шістдесятників, було вкрай важливим єврейське питання, так само, як кримсько-татарське чи польське. Знаючи з свого досвіду, що таке імперське і тоталітарне насилля над народами, ми захищали також ідентичність і цих переслідуваних народів. Тим більше сьогодні боляче бачити, як не лише Росія, а й багато хто на Заході ігнорує права кримсько-татарського народу, депортованого в 1944 році, – народу, для якого Крим є єдиною Батьківщиною. В ті часи я перекладала єврейських поетів. Ще зовсім неможливо було собі уявити, що колись постане незалежна Україна, але цю омріяну вільну Батьківщину ми бачили як європейську державу, де в кожного народу мав бути свій голос і своя форма культурного буття. У цьому зв’язку хочу згадати мого великого друга Івана Дзюбу, якого нам так сьогодні бракує. І який теж свого часу отримав цю почесну медаль. Того Івана Дзюбу, донеччанина, одного з найвизначніших дисидентів 60-х років, який помер 22 лютого 2022 року, буквально напередодні російського вторгнення в Україну, – ніби відмовившись бачити, що станеться з його Донеччиною, з його Україною. Був похований в день початку війни, ніби вбитий війною. Власне, саме Дзюба 29 вересня 1966 року вперше сказав про Бабин Яр як про спільну трагедію і спільну пам’ять євреїв і українців. Сказав це в атмосфері державного антисемітизму, з допомогою якого – після катастрофи Голокосту – радянський режим продовжив переслідування, відмовляючи євреям навіть у праві оплакувати своїх мертвих. І відмовляючи українцям у праві навіть згадувати про катастрофу Голодомору. У вересні цього року в Чикаґо відкриється виставка картин, в яких постають історичні драми євреїв та українців. Автор картин – Йоганан Петровський-Штерн (Yohanan Petrovsky-Shtern), дивовижний приклад єврейсько-українського інтелектуального і мистецького симбіозу – назвав цей цикл своїх робіт «Порівнюючи катастрофи» («Confronting Catastrophes»). Насправді кожна катастрофа – унікальна. Але ми – разом з євреями, з поляками і з трьома балтійськими народами – є народами «кривавих земель», земель між Гітлером і Сталіном, як написав про це Тімоті Снайдер (Timothy Snyder). Це один з основних ключів до нашого порозуміння. Фактично антисемітизм за своїми особливостями дуже подібний до українофобії. Ми два народи, яким упродовж століть в різний спосіб відмовляли в праві на існування. В праві мати власну державу. В праві пам’ятати власні трагедії. Українцям довелося боротися десятки років лише за право визнання Голодомору геноцидом українського народу, хоча Голодомор наводив як приклад геноциду навіть Рафаель Лемкін (Raphael Lemkin), автор концепту «геноцид». І справа ще й досі не завершена. Символічний факт: саме під час цієї війни почалося в Європі широке офіційне визнання Голодомору геноцидом. Іншими словами, ніби потрібен сучасний геноцид, аби в його макабричних відсвітах побачити нарешті геноцид у минулому часі. Тому захист пам’яті цих трагедій неминуче стає частиною нашої ідентичності. В цьому плані ми можемо і маємо повчитися у євреїв незламної і послідовної стратегії захисту цієї пам’яті. Ще я хочу згадати про Чорнобиль. В 90-ті роки я понад десять років працювала у складі Історико-культурологічної експедиції, що вивчала спадщину вбитого радіацією українського Полісся. Але Чорнобиль – це також один з давніх центрів хасидизму в Україні. Тут похований Menachem Nаchum (1730-1797), засновник чорнобильської династії цадиків. Тут була чудова велика синагога, перетворена в радянські часи на військкомат. Про цей абсурд нагадує іржава червона зірка на балконі. Місцева мешканка розповіла мені страхітливу історію. Досі там є рів, куди скидали розстріляних євреїв. І серед того апокаліпсису в рову лежала молода єврейська жінка, до якої притулилося двоє її маленьких мертвих синів. Мала на плечах хустку виробництва місцевої фабрики з малюнком хрестиком, чорним по білому, – в ті часи такі хустки через цей малюнок називали «ХХ століття». Я думала про цей моторошний символ – мати з убитими дітьми як емблема ХХ століття, – стоячи в тій пустельній синагозі з розбитими вікнами. Холодна тиша без молитов. Лиш ластівка літала під склепінням, мов маятник часу, креслячи якісь древні таємничі письмена. Моє життя розгорнулося між двома світовими війнами. Другою – і сьогодні, Третьою. Дитиною, 22 червня 1941 року я чула бомбардування німецьких літаків на підступах до Києва. На світанку. Бомбардувальники прилітають на світанку, щоб зупинити людське життя. А 24 лютого 2022 року – так само на світанку – на Київ налетіли російські бомбардувальники. Тоді смерть приходила з Заходу. Тепер смерть прийшла зі Сходу. І саме тоді, коли Україна випросталась, коли Україна кристалізувала свою європейську ідентичність, прийшла ця смерть, щоб не дати цій ідентичності утвердитись. І, власне, Українська держава, як і Ізраїльська держава, перебувають у цьому плані в дуже подібному становищі. Знову і знову їм доводиться боротися за виживання, за право бути, за право вибирати своє майбутнє. Дозвольте мені, користаючись цією неповторною нагодою, подякувати особливій людині, яку Ви нагороджуєте разом зі мною, – Бернару-Анрі Леві (Bernard-Henri Lévy). Ми чули Ваш голос, коли Ви виступили на Майдані 9 лютого 2014 року, назвавши себе українцем. Ми чули Ваш голос, коли Ви вдруге виступили на Майдані, 2 березня того самого року, кажучи: «Європа повинна захищати Україну. Європа повинна стати гарантом кордонів вашої нації та свободи ваших міст». Ви назвали Україну «сторожовою фортецею Європи». Ви також казали, що «наступний за Україною ворог Путіна – це Європа». Проминуло 11 років з часу тих Ваших виступів, і сьогодні ми всі можемо пересвідчитись, наскільки пророчою була Ваша візія. Сьогодні Україна захищає Європу. І Європа захищає Україну. І це є єдина наразі гарантія порятунку демократичної системи. Світ тісний. Тоді на Майдані Вас перекладала паризька журналістка Галя Акерман, наш великий друг. Вона теж, до речі, їздила з нами до Чорнобиля. У Вашому часописі «La Règle du Jeu» 2015 року, присвяченому Майдану, друкувалися мої вірші. І ще – у Вашій особі я хочу подякувати Андре Ґлюксману (André Glucksmann), Вашому другові, якого вже немає з нами, але який від самого початку боротьби України за своє європейське майбутнє ще в 2004 році закликав до солідарності з Україною, вразивши нас своїм пронизливим розумінням ситуації та винятковою пасіонарністю думки. Коли помер видатний філософ – і Ваш учитель – Жак Дерріда (Jacques Derrida), в тому ж таки 2004 році, мені чомусь було так неймовірно сумно. Я написала вірш про розминання всіх з усіма, про неможливість зустрічі в хаосі сучасного світу. Але завдяки великій постаті Митрополита Андрея Шептицького, завдяки Єврейській Конфедерації України та Українсько-Єврейській Зустрічі ми, власне, зустрілись. І навіть якщо це віртуальна зустріч, бо війна не дає мені змоги бути зараз у цій залі, але я все одно разом з Вами – своїми думками і голосом моєї дорогої онуки Ярослави Франчески. І це вищий вимір зустрічі з Вами як глибинного розуміння, глибинної емпатії, глибинної солідарності. Насамкінець згадаю мотто Польського Листопадового повстання 1830-1831 років: «За Вашу і нашу свободу!» Філософія цього мотто: народ може бути по-справжньому вільним, лише якщо оточений там само вільними народами. Драма, яку ми переживаємо сьогодні, змушує нас сказати: «За Ваших і наших мертвих!» Бо це найшляхетніший вимір пам’яті, коли памְ’ятаєш скорботу близького народу. Але також: «За Ваше і наше майбутнє!» – щоб страждання і випробування наших народів у ці роки стало літописом мужності, відповідальності, любові до Свободи. Щоб діти наших народів могли співати на берегах Йордану і Дніпра без страху бути вбитими. Найглибша Вам моя подяка! Київ, 30 квітня 2025 року Медаллю Митрополита Андрея Шептицького відзначають за заслуги у справі зміцнення українсько-єврейського діалогу. Назва нагороди вшановує митрополита Андрея Шептицького – главу Української греко-католицької церкви у 1901–1944 роках. У роки Другої світової війни він рятував єврейське населення Заходу України від нацистських переслідувань, переховуючи людей у монастирях та у власній резиденції.

А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА

48,168 次观看 • 1 年前