Я навіть не знала, що Beyoncé торік шось випускала,... коли пісні Біллі лунали звідусіль і зайняли перше місце в спотіфай. А альбомом року обрали ОЦЕ? Мда, ну і хуітаshow more

Я не знала, а кролик з годинником вже поспішав... до мене тоді. 3 роки тому, 28 січня 2023 року, я в останнє бачила брата живого. В нас була лише одна година. За майже рік. 28 січня 2023 року він в останнє обняв мене, посміхнувся і пішов. Назавжди.show more

Вибори будуть тільки тоді коли вони будуть відповідати безпековим... стандартам Вибори не можна тому що важка безпекова ситуація а концерт на 100 к людей можна, і це через 2 дні після загибелі 24 людей в після влучання в будинок. Ну не відміняти ж концертshow more

Був на прямому ефірі Суспільного, там ще в студії... був нардеп від «слуги народу» Олексій Мовчан. Тема втеча корупціонерів та зрадників. Він заслужено отримав від мене все, що заслуговує влада. І знаєте що? В кінці ефіру він стояв і плакав ведучим, що вони «влаштували йому порку» і мене не зупиняли)) Льоша, не принижуйся так, ти той, хто покриває корупцію та тих, хто це курує на топ рівні, тому це нормально, що я тебе деру в ефірі, не переживай ти так… Завтра скину ефір, ну пройшовся там по «слугам», на мій смак заслужено, бо Льоша розповідав, що корупція, це все роздуті фейки про «теорію змови». Дуже доречі боявся бідний, коли в ефірі озвучували прізвища Зеленського, Єрмака та Татарова.show more

Може хтось бачив такого підораса Миколаївського тік-ток блоХера «Кузю»,... він попав якось в армію, та навіть не пройшов БЗВП, списався через «дурочку» як шизофренік. Це чмо робило збори на армію, а гроші мутив собі. Навіть Яніна Соколова зробила випуск з ним. Це чмо виїхало за кордон і почало пиздіти на Україну, а коли скінчилися гроші, воно почало нити що він українець 🤣show more

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні... та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».show more

Помните ось був недавно тренд «а от вмер би... тоді в Бахмуті і не мучився» Ну короче якби я мусила згадувати моменти близькості до смерті то було б дуже обідно згадувать що можна було розʼїбатись об бабку що продавала помідори на перехресті в Царичанке бо Даня її не побачив (бо Даня взагалі ніфіга до лазерної корекції не бачив, кожна поїздка як остання, даже якщо не на Донбас а в Полтаву) Обідно було б померти поблизу ЛБЗ але не героїчно під час пиздячки а тому що танковий бій не причина не митись Надзвичайно обідно було б померти від неякісної хавки на навчаннях, і ще обідніше - від власноруч привезеної хавки замість тої неякісної (розблоковано спогад як військовослужбовці влаштували БУНТ під час навчань під рос кордоном бо їм не привезли хавку, будь ласка повірте мені шо там ніхто не бідував не голодував, але навчання неможливо було продовжувати, тому довелось розпечатати увесь н/з у вигляді гуманітарних французьких паштетів і молитись щоб не було срачки, а ще над нами літали рускі літаки але срачки я боялась більше) В общем як ви поняли у мене не дуже героїчне їбав воював, зате смішне! Стратегічний запас сєчки на любу пʼянку🫡show more

Подивився я цих двох «хороших» росіян Лєбєдєва та Дудя.... Дивитись нікого не закликаю та й немає там на що дивитись. У мене це більше просто професійне, великі перегляди, багато, хто це обговорює, багато чого там направлено саме на українську аудиторію, особливо на тих слабких та не освічених людей, хто досі може дивитись російський контент. Саме тому я маю бути в контексті. Я звісно не витрачав 3 години свого часу, а саме стільки по хронометражу ця діч. Я подивився на х2 найцікавіші для мене моменти, що стосувалося України та міжнародки. Юра Дудь тут проявив свою істинну натуру. Він заявив, що він проти блокування YouTube каналу російському пропагандисту путіна Владіміру Соловйову, який закликав і закликає вбивати українців. Ну і пропагандиста Люєдєва, якого теж викинули з YouTube, він також підтримав. Ну з Лєбєдєвим більш менш хоч всім все зрозуміло, що ця мразь виправдовує терористичні дії росіян і по факту він є просто інформаційним агентом російських спецслужб. Все що стосувалося його висловлювань щодо росіян мене мало хвилювало. По Україні звісно як завжди показово, Лєбєдєв мріє про окупацію нашої Одеси «Хочу летать Аерафлотам Москва-Адєса жрать і дєвкі там красівиє». Ну там він назвав ще заклад, ну і як ви, мабуть чули одеський ресторатор, якого він згадав - послав його за російським кораблем. Прилітай нагодуємо)) Висновок: не існує хороших росіян, вірніше існують, але в пакетах. Такі клоуни як Дудь і решта так званої «російської опозиції» - це все просто шерсть, яка вдає з себе демократичних та цивілізованих осіб, а в результаті у потрібний момент поширює пропаганду російських спецслужб. Не дивитесь це? Молодці! Перевірте, щоб ваші знайомі та родичі не повелись на це!show more

Волонтери-шахраї, які збирають готівку в Києві, тепер використовують тітушок... та продовжують дурити людей. Сьогодні з небайдужими громадянами ми навідалися до однієї з точок збору готівки шахраїської організації «Врятуй рідну країну», яку очолює Микола Осаула. Нічого хорошого я вам розказати не можу, мене як ветерана переповнюють емоції, бо за ці декілька годин, що ми були на місці, були погрози, насміхання з поранених військових та тітушки. Отже, Київ, вихід зі станції метро «Героїв Дніпра». Молодики по формі клянчать «донати на ЗСУ» готівкою у скриньку. По розмові з ними ми дізналися, що вони НЕ СЛУЖИЛИ і відповідно вони не мають жодного морального права вдягати мультикам. Далі ми дізнаємося, що вони працюють тут за ставку заробітної плати, яку виплачує фонд з грошей, які люди донатять на ЗСУ. Ну і враховуючи, що це готівка, то облікоувати її неможливо, саме тому шахраям так подобаються збори готівки. Далі частина грошей на карман, ну і на ЗСУ трохи, бо треба ж подяки у хлопців клянчити , бо бізнес має працювати. Схема тупа як двері. Далі приїхали рішали та тітушки. Один з них такий собі Карєн Мелькумов, він вирішив навіть мені погрожувати. Дуже цікавий персонаж, вів бізнес в окупованому Криму. Вів діяльність, яка буде дуже цікава СБУ, але про це згодом. Далі приїхали працівники Оболонського районного управління поліції міста Києва. Вони робили все, але не намагалися встановити шахраїв. Далі приїхав рішала, наш старий добрий «Дядя Вітя», потім підтягнувся його родич Коля Осаула, який окрім мурчання є ще директором цього фонду. З ним приїхали тітушки, тут не буду багато писати. Так, це тупе бидло, котре насміхалося з мого поранення та служби, розповідали мені, що форму можуть носити всі, а не тільки військові. Далі включається стадний інстинкт. Тітушня розуміє, що їх втричі більше і вони сильніші за дівчат, які були зі мною. Ну і далі максимальне мразотство, мені немає сенсу навіть це коментувати. Чи здивований я? Ні. Образило? А ви ображаєтесь на підколи ворога? Ну то отож.show more

Зеленський в Давосі, після зустрічі з Трампом веде себе... дуже дивно! Він став жорстко критикувати та, навіть, принижувати Європу: –– Минулого року тут, у Давосі, я закінчив свою промову наступними словами — Європа повинна знати, як захищатися. Пройшов рік, і нічого не змінилося. –– Чому Трамп може зупиняти танкери тіньового флоту, а Європа — не може? –– Хто відповість, якщо Путін нападе на Литву або Польщу? –– Європа надсилає 30 військових до Гренландії. Навіщо це? Який меседж воно несе? Кому? –– Якщо російські бойові кораблі вільно ходять навколо Гренландії — Україна може допомогти. –– Чому Трамп може зупиняти танкери з тіньового флоту і захоплювати нафту, а Європа ні? Знаючи Європейських лідерів-шахраїв, їм цей виступ точно не сподобається. Чи означає це розрив Зеленського з Єврошахраями? Побачимо скоро.show more

Бидло, яке напало на заступницю київського міського голови Ганну... Старостенко - це офіційний представник зеленої влади, призначений Зеленським - Шмигалем голова Деснянської РДА Бахматов. Я висловлюю свою підтримку Ганні. Знаю, як це боляче і який це шок, свого часу пережила напад на виборчій дільниці пʼяного регіонала Мельника, коли викрила фальсифікації голосування. Ці бидлуваті чоловіки дозволяють штовхати жінок, бо ще ніколи це не отримали належної реакції суспільства, нікого не притягли до кримінальної відповідальності, не покарали, та й особливо не засуджували. Бо в нашому суспільстві ще і досі зневага до жінок вважається нормою… Бахматов верещав на заході, що він представник президента. Цікаво, чи буде у сьогоднішньому вечірньому відосику засудження хама… Вимагаємо його негайного звільнення з посади. А від правоохоронних органів - кримінального провадження за фактом нападу на жінку. Готуємо відповідне звернення на Зеленського і Свириденко та поліцію. Ми не дозволимо толерувати сексизм і хамство.show more

Видавництво «Блумсбері» презентувало вражаючу обкладинку ілюстрованого видання «Гаррі Поттер... і напівкровний Принц», представляючи дивовижну мистецьку роботу Леві Пінфолда «Ілюстрації Леві Пінфолда зачаровують. Це винятковий митець, який оживив світ Гаррі унікальним і пречудовим способом» — Дж. К. Ролінґ Видавництво «Блумсбері» оприлюднило довгоочікувану обкладинку ілюстрованого видання «Гаррі Поттер і напівкровний Принц», створену неповторним художником Леві Пінфолдом, володарем численних мистецьких нагород. Ефектна сцена з Гаррі Поттером та Албусом Дамблдором, оточених полумʼям з їхніх чарівних паличок, дає змогу зазирнути в те, що очікує нас наприкінці шостої частини серії великих ілюстрованих видань, яка побачить світ у жовтні цього року. Ілюстроване видання шостої книги з серії світового бестселера Дж. К. Ролінґ вийде друком 6 жовтня 2026 року. «Блумсбері» також оприлюднило для соцмереж зворушливий трейлер із цією суперобкладинкою, присвячений одному з найпронизливіших моментів із «Напівкровного Принца». Йдеться про ключову сцену в печері, коли Дамблдор змушений випити зілля з глибокого підземного озера... Дивовижні ілюстрації видання «Гаррі Поттер і напівкровний Принц» приваблять читачів усіх вікових категорій. Леві Пінфолд запрошує до вражаючої подорожі разом із Гаррі під час його шостого навчального року у Гоґвортсі. Від будинку Дурслів на Прівіт-драйв — до верхівки шкільної Астрономічної вежі, художник витворює настільки переконливий світ, що його можна відчути майже на фізичному рівні. З художником і письменником Леві Пінфолдом укладено контракт на ілюстрування шостої та сьомої книг із серії ілюстрованих видань про Гаррі Поттера, тож він таким чином приймає естафету від Джима Кея, який прекрасно проілюстрував перші пʼять книжок. Вишукані мистецькі роботи Пінфолда сприяли його блискучій карʼєрі, на початку якої він отримав нагороду благодійного фонду «Бук траст» як найкращий новий ілюстратор за свою першу книжку «Джанґо», а також престижну медаль Кейт Ґрінвей за «Чорного пса». Його роботи також можна побачити у колекційних гоґвортських виданнях «Гаррі Поттера» та «Чаклунського альманаху». Після того, як у 2015 році вийшло перше ілюстроване видання «Гаррі Поттер і філософський камінь», ця серія стала справжнім світовим видавничим феноменом і була опублікована 38-ма мовами. Кожне видання відзначається найвищим рівнем поліграфії, вишуканим дизайном і першокласними ілюстраціями, що забезпечує книжкам почесне місце на поличках книжкової класики. 6 жовтня 2026 року — в один день з англомовним виданням — в «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ЗІ» вийде друком українське ілюстроване видання «Гаррі Поттер і напівкровний Принц»! Підписуйтесь на сповіщення про наявність, і ви найпершими матимете нагоду замовити довгоочікувану новинку!show more

Що таке ефект меншовартості? Та ось він на відео.... Спостерігав як нещодавно особи з нашої країни, з мʼяко кажучи дуже поганим сприйняття реальності їхали до Бухаресту на концерт російського репчика від «нейтрального» макса коржа. Явище жалюгідне, бо все розганяється під соусом «всєравно ми все адінакавиє, у нас общая музика». Але моє улюблене це те, що дехто реально вірить, що цей переляканий імпотент нібито виступає проти війни в Україні. Це смішно, бо він боїться навіть чути імʼя того, хто вбиває українців. Ну а родзинкою стало те, що цей чорт забирав українські прапори у глядачів перед концертом. Ну і тут вже власне треба говорити, що це не просто «нейтральний» лох, це ворог! Дуже прошу батьків працювати зі своїми дітьми, бо потім у 18 вже пізно, а зі сторони це максимально соромно…show more

Він повернувся. Його кроки нерішучі на землі, яку він... упізнає, але не наважується прийняти як реальність. Кордон уже позаду, та його тіло ще цього не знає. Тоді він падає навколішки. Він цілує землю. Не як вивчений жест, а як той, хто хапається за життя, торкнувшись небуття. Українська земля холодна, шорстка, жива. Вона ніколи йому не брехала. Вона ніколи його не зраджувала. І вперше за багато місяців — можливо, років — він плаче без страху. Він плаче за тим, що в нього відібрали. Він плаче за ночами без неба. Він плаче за приглушеними криками, за іменами, прошепотілими в темряві, за тими, хто не повернувся. Його тіло несе сліди ув’язнення, але найбільше говорить його погляд. Погляд, у якому жах не зміг убити людяність. Погляд, що бачив, як низько може впасти людина… і все ж обрав залишитися людиною. Перед ним земля мовчить. Вона приймає. Вона розуміє. Бо він протистояв не лише стінам чи кайданам. Він зіткнувся з холодною машиною, з організованою ніччю, з системою, що прагне стерти обличчя, зламати волю, перетворити людей на цифри, на тіні, на мовчання. Темрява не завжди кричить. Іноді вона адмініструє. Вона підписує. Вона зачиняє двері й називає це порядком. Але темрява не перемогла. Бо чоловік, що стоїть навколішки, цілуючи свою землю зі сльозами, сильніший за будь-які ґрати. Бо серце, яке не зламалося, — це поразка для тих, хто хоче все знищити. Бо людяність, навіть поранена, навіть тремтлива, залишається світлом, яке неможливо повністю загасити. Сьогодні з ним має плакати вся земля. Не лише від болю. Але й від поваги. І від обіцянки: ніколи не відвертати погляд, коли тінь вважає, що може панувати без свідків. ❤️show more