Video wird geladen...

Video konnte nicht geladen werden

Beim Laden dieses Videos ist ein Problem aufgetreten. Dies könnte an einem vorübergehenden Netzwerkproblem liegen oder das Video ist möglicherweise nicht verfügbar.

🇵🇱4 роки українські біженці жили в польських домівках з польськими родинами. Це виснажило і одних, і других. Є втома від цієї взаємної присутності. Ентузіазм поляків зник, хоча він тривав дуже довго, — експрезидент Польщі Дуда

Breaking News

52,186 subscribers

17,339 Aufrufe • vor 4 Monaten •via X (Twitter)

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 Kommentare

Keine Kommentare verfügbar

Kommentare vom Original-Post werden hier angezeigt

Ähnliche Videos

Українці у Польщі носять прапори УПА, а як би поставились українці, якби поляки вдягали в Україні бейджі з Підсудським? Дещиця: "Для поляків історична пам'ять є дуже важливою і тому треба тут балансувати. Я не погоджуюся з тим, що поляки дуже різко виступають проти наших національних символів, зокрема, червоно-чорного прапора. Але це є символи боротьби нашої за свою свободу. Ми показали зрілість, коли визнали, що в Польщі були свої герої: був свій Пілсудський, був свій Дмовський, який не дуже добре відносився до українців, Пілсудський, який зрадив українців, потім він вибачався, але це вже нічого не означало. Але вони для поляків є герої, і ми це шануємо, і ми не критикуємо, якщо б хтось з поляків заїхав з наклейкою Пілсудського на машині в Україну".

Українці у Польщі носять прапори УПА, а як би поставились українці, якби поляки вдягали в Україні бейджі з Підсудським? Дещиця: "Для поляків історична пам'ять є дуже важливою і тому треба тут балансувати. Я не погоджуюся з тим, що поляки дуже різко виступають проти наших національних символів, зокрема, червоно-чорного прапора. Але це є символи боротьби нашої за свою свободу. Ми показали зрілість, коли визнали, що в Польщі були свої герої: був свій Пілсудський, був свій Дмовський, який не дуже добре відносився до українців, Пілсудський, який зрадив українців, потім він вибачався, але це вже нічого не означало. Але вони для поляків є герої, і ми це шануємо, і ми не критикуємо, якщо б хтось з поляків заїхав з наклейкою Пілсудського на машині в Україну".

5 канал 🇺🇦

15,972 Aufrufe • vor 4 Monaten

🇺🇦🇵🇱Скільки воїнів УПА винні у смерті поляків? 🛑В'ятрович: Дуже часто українські повстанці, які брали участь, піднімали свою зброю для боротьби проти нац*стів, так само брали участь і в боротьбі з польським підпілем. Для них це була одна і та сама боротьба, визвольна боротьба. Те, що в ході цієї боротьби їм доводилося воювати з різними окупантами, такою складною була історія Західної України. Те, що в ході цієї боротьби доходило і до воєнних злочинів, так, про це теж треба говорити, але це треба безпосередньо розслідувати, брати конкретних командирів".

🇺🇦🇵🇱Скільки воїнів УПА винні у смерті поляків? 🛑В'ятрович: Дуже часто українські повстанці, які брали участь, піднімали свою зброю для боротьби проти нац*стів, так само брали участь і в боротьбі з польським підпілем. Для них це була одна і та сама боротьба, визвольна боротьба. Те, що в ході цієї боротьби їм доводилося воювати з різними окупантами, такою складною була історія Західної України. Те, що в ході цієї боротьби доходило і до воєнних злочинів, так, про це теж треба говорити, але це треба безпосередньо розслідувати, брати конкретних командирів".

5 канал 🇺🇦

11,606 Aufrufe • vor 1 Monat

Президент Польщі Навроцький: В інтересах Польщі, щоб Україна та українські воїни якнайкраще давали відсіч "постсоветській" російській федерації, тримали їх якнайдалі від Польщі. Це очевидно. Така стратегія польської держави Нехай мордують там совєтів, які на них напали. І нас, поляків, це взагалі не болить. У цьому вони завжди можуть розраховувати на нашу допомогу. Бо там, де б'ють москаля, там Польща допомагає, навіть якщо не бере безпосередньої участі у цій війні Такий стратегічний інтерес Польщі. Але стратегічним інтересом Польщі є також те, щоб у Варшаві та в Польщі не майоріли бандерівські прапори Можна допомагати і можна вимагати. Можна співпрацювати по-партнерськи, можна розуміти одне одного. Шановні, у принципових питаннях така наша позиція. Ми будемо допомагати, але завжди, завжди кажучи: насамперед Польща, насамперед поляки Не бездумно відправляючи чергові ресурси і все інше без глибших роздумів, без аналізу, на одних дзвінках та усмішках Так, у наших інтересах, щоб вони билися якнайдовше і якнайвправніше Але тут Польща, тут наші інтереси, і все це треба аналізувати і з гідністю, з партнерською відкритістю, з союзницьким розумінням до цього підходити

Президент Польщі Навроцький: В інтересах Польщі, щоб Україна та українські воїни якнайкраще давали відсіч "постсоветській" російській федерації, тримали їх якнайдалі від Польщі. Це очевидно. Така стратегія польської держави Нехай мордують там совєтів, які на них напали. І нас, поляків, це взагалі не болить. У цьому вони завжди можуть розраховувати на нашу допомогу. Бо там, де б'ють москаля, там Польща допомагає, навіть якщо не бере безпосередньої участі у цій війні Такий стратегічний інтерес Польщі. Але стратегічним інтересом Польщі є також те, щоб у Варшаві та в Польщі не майоріли бандерівські прапори Можна допомагати і можна вимагати. Можна співпрацювати по-партнерськи, можна розуміти одне одного. Шановні, у принципових питаннях така наша позиція. Ми будемо допомагати, але завжди, завжди кажучи: насамперед Польща, насамперед поляки Не бездумно відправляючи чергові ресурси і все інше без глибших роздумів, без аналізу, на одних дзвінках та усмішках Так, у наших інтересах, щоб вони билися якнайдовше і якнайвправніше Але тут Польща, тут наші інтереси, і все це треба аналізувати і з гідністю, з партнерською відкритістю, з союзницьким розумінням до цього підходити

Останній Капіталіст

28,180 Aufrufe • vor 25 Tagen

Це - зрадник Євґєній Баліцкій, колись нардеп від Партії регіонів, нині гауляйтер окупованої частини Запорізької області. І він гордо повідомляє про своє ефективне вирішення української проблеми в частині "нових регіонів Росії": він примусово виселяє українців з тимчасово окупованих територій цілими родинами. Бо вони українці і не радіють "СВО", не люблять Путіна. А також "били, і били жорстко" та робили з українцями інші речі, про які навіть Баліцкій не наважується відкрито говорити. -- "Ті, хто так чи інакше не підтримував "СВО", ті, хто ображав прапор, гімн Росії, президента Російської Федерації, – ми таких людей повиселяли цілими родинами. Ми розуміли, що це люди, яких нам не переконати. Нехай їдуть до себе в Бандерштат і там будують свій гей-світ. Когось примусово виселяли, доводили до стрічки, зачитували рішення про його виселення, давали пляшку води та відправляли. Але що робити з жінкою з трьома дітьми, яка має інше переконання, але вона не вважає Росію своєю батьківщиною. Вона не вважає, що те, що відбувається, - правильно. Ну що нам, вбивати її? Я із цими людьми ще вчора Новий рік зустрічав. За одним столом сидів. Ми били, й били жорстко. І, на жаль, доводилося приймати іноді вкрай жорсткі рішення, про які поки що й не розповідатиму". -- Баліцкій, звісно, мразота і покидьок, завжди таким був. Він ніколи не приховував своїх поглядів щодо України (і українські журналісти та телеканали із задоволенням тягнули його в етери з усім цим). Але конкретно щодо цієї ситуації певна раціональність в його заявах є.

Це - зрадник Євґєній Баліцкій, колись нардеп від Партії регіонів, нині гауляйтер окупованої частини Запорізької області. І він гордо повідомляє про своє ефективне вирішення української проблеми в частині "нових регіонів Росії": він примусово виселяє українців з тимчасово окупованих територій цілими родинами. Бо вони українці і не радіють "СВО", не люблять Путіна. А також "били, і били жорстко" та робили з українцями інші речі, про які навіть Баліцкій не наважується відкрито говорити. -- "Ті, хто так чи інакше не підтримував "СВО", ті, хто ображав прапор, гімн Росії, президента Російської Федерації, – ми таких людей повиселяли цілими родинами. Ми розуміли, що це люди, яких нам не переконати. Нехай їдуть до себе в Бандерштат і там будують свій гей-світ. Когось примусово виселяли, доводили до стрічки, зачитували рішення про його виселення, давали пляшку води та відправляли. Але що робити з жінкою з трьома дітьми, яка має інше переконання, але вона не вважає Росію своєю батьківщиною. Вона не вважає, що те, що відбувається, - правильно. Ну що нам, вбивати її? Я із цими людьми ще вчора Новий рік зустрічав. За одним столом сидів. Ми били, й били жорстко. І, на жаль, доводилося приймати іноді вкрай жорсткі рішення, про які поки що й не розповідатиму". -- Баліцкій, звісно, мразота і покидьок, завжди таким був. Він ніколи не приховував своїх поглядів щодо України (і українські журналісти та телеканали із задоволенням тягнули його в етери з усім цим). Але конкретно щодо цієї ситуації певна раціональність в його заявах є.

Alex Golobutsky (Олексій Голобуцький)

15,469 Aufrufe • vor 1 Monat

Польським інтернетом з неймовірною швидкістю полилася хвиля ненависті до України, українців, Зеленського Причиною цього стало присвоєння окремому центру спеціальних операцій "Північ" імені Героїв УПА. І очікувано в Польщі згоріли. Звісно, що це очікували. Але це вийшло за межі польських нациків чи електорату ПіС та Конфедерації. Таке невимовна ненависть до українського визвольного руху просякнула все суспільство. Показовою є ситуація з Лехом Валенсою, легендарною особистістю не тільки для Польщі, а й всіх країн пост совка. Валенса зняв значок в кольорах українського прапору через рішення Зеленського уславити УПА. Ця істерія виникла не на пустому місці. Ще з 2010-х в Польщі активно почали мусолити тему "Волинської різні". Правляча партія ПіС пробувала дати полякам новий об'єднавчий символ з минулого. Якщо за часів ПНР це був Катинський розстріл (трагедія яку замовчували комуністи), то зараз це "Волинська різня". Цей наратив дуже лягав на історифіковане польське суспільство. У Польщі ще з ХІХ століття розвивалася думка, що Польща – мученик Європи. Поляки жертви історії. Тобто в уявленні багатьох поляків, вони ніколи не були тими хто пригнічує інших. Волинський міф показував, що є злі українці і добрі поляки, яких вбивали лише за те, що вони поляки. Більш простої спрощеної думки важко собі уявити. І вона чудово лягає в цей "благодатний грунт". От вам і геноцид. Антиукраїнська істерія в Польщі набирає обертів зокрема через розкручування патерну "Волинської різні". "Рольнікі", що викидають зерно з поїздів, забуваючи якою ціною воно було зібране. Побутова ксенофобія до українців. І додайте до цього бажання "панського гонору". Україна недостатньо вдячна Польщі. Україна не бажає вирішувати проблеми. При цьому "волинська істерія" тільки набиратиме обертів. Показовою є ситуація, що після вторгнення Україна є найбільш ворожою до Польщі країною після росії. Ми перегнали традиційного "срібного призера" – Німеччину. Це тільки початок. В Польщі занадто багато сил, які заробляють бали на "Волині". Для польського суспільства занадто перестати дивитися у міфологізоване минуле. Поляки забувають, що історія це не про одних хороших та інших поганих. Вона різнобарвна як і людське життя. Легко винести за дужки совіцьких партизан, керівництво нацистів, польську політику часів 20-30-х (яка мала яскравий асиміляційний, колонізаторський характер) та загалом ставлення українців до зародження Армії Крайової на Волині. Україна та українці, на відміну від поляків, не качають на державному рівні, що полякам можна святкувати чи вшановувати. Хоча полякам слід бути послідовними. Польща вшановує на державному рівні таких людей як Станіслав Басай, Юзефа Бісса, Ромуальда Райса, Зигмунта Сендзеляржа (останній був посмертно нагороджений орденом "Відродження Польщі"). Про етнічні чистки АК та польським підпіллям проти литовців, білорусів, українців. Про те, що в Польщі на державному рівні вшановують ксенофоба, антисеміта та ідеолога польського фашизму Романа Дмовського. І так далі. Якщо Польща так хоче вказувати, кого нам можна шанувати, а кого ні – чому б не почати з себе? А відмазка, що вони боролися і творили незалежну Польщу? То чому українці так само не можуть робити? Лицемірство і бажання поживитися на нашій біді. Не більше не менше. Ми робимо своє діло. Ми боремося. І наші підрозділи мають право носити ім'я героїв. Наших героїв.

Польським інтернетом з неймовірною швидкістю полилася хвиля ненависті до України, українців, Зеленського Причиною цього стало присвоєння окремому центру спеціальних операцій "Північ" імені Героїв УПА. І очікувано в Польщі згоріли. Звісно, що це очікували. Але це вийшло за межі польських нациків чи електорату ПіС та Конфедерації. Таке невимовна ненависть до українського визвольного руху просякнула все суспільство. Показовою є ситуація з Лехом Валенсою, легендарною особистістю не тільки для Польщі, а й всіх країн пост совка. Валенса зняв значок в кольорах українського прапору через рішення Зеленського уславити УПА. Ця істерія виникла не на пустому місці. Ще з 2010-х в Польщі активно почали мусолити тему "Волинської різні". Правляча партія ПіС пробувала дати полякам новий об'єднавчий символ з минулого. Якщо за часів ПНР це був Катинський розстріл (трагедія яку замовчували комуністи), то зараз це "Волинська різня". Цей наратив дуже лягав на історифіковане польське суспільство. У Польщі ще з ХІХ століття розвивалася думка, що Польща – мученик Європи. Поляки жертви історії. Тобто в уявленні багатьох поляків, вони ніколи не були тими хто пригнічує інших. Волинський міф показував, що є злі українці і добрі поляки, яких вбивали лише за те, що вони поляки. Більш простої спрощеної думки важко собі уявити. І вона чудово лягає в цей "благодатний грунт". От вам і геноцид. Антиукраїнська істерія в Польщі набирає обертів зокрема через розкручування патерну "Волинської різні". "Рольнікі", що викидають зерно з поїздів, забуваючи якою ціною воно було зібране. Побутова ксенофобія до українців. І додайте до цього бажання "панського гонору". Україна недостатньо вдячна Польщі. Україна не бажає вирішувати проблеми. При цьому "волинська істерія" тільки набиратиме обертів. Показовою є ситуація, що після вторгнення Україна є найбільш ворожою до Польщі країною після росії. Ми перегнали традиційного "срібного призера" – Німеччину. Це тільки початок. В Польщі занадто багато сил, які заробляють бали на "Волині". Для польського суспільства занадто перестати дивитися у міфологізоване минуле. Поляки забувають, що історія це не про одних хороших та інших поганих. Вона різнобарвна як і людське життя. Легко винести за дужки совіцьких партизан, керівництво нацистів, польську політику часів 20-30-х (яка мала яскравий асиміляційний, колонізаторський характер) та загалом ставлення українців до зародження Армії Крайової на Волині. Україна та українці, на відміну від поляків, не качають на державному рівні, що полякам можна святкувати чи вшановувати. Хоча полякам слід бути послідовними. Польща вшановує на державному рівні таких людей як Станіслав Басай, Юзефа Бісса, Ромуальда Райса, Зигмунта Сендзеляржа (останній був посмертно нагороджений орденом "Відродження Польщі"). Про етнічні чистки АК та польським підпіллям проти литовців, білорусів, українців. Про те, що в Польщі на державному рівні вшановують ксенофоба, антисеміта та ідеолога польського фашизму Романа Дмовського. І так далі. Якщо Польща так хоче вказувати, кого нам можна шанувати, а кого ні – чому б не почати з себе? А відмазка, що вони боролися і творили незалежну Польщу? То чому українці так само не можуть робити? Лицемірство і бажання поживитися на нашій біді. Не більше не менше. Ми робимо своє діло. Ми боремося. І наші підрозділи мають право носити ім'я героїв. Наших героїв.

Останній Капіталіст

65,287 Aufrufe • vor 3 Monaten

😡 Ексміністр Галущенко із банди Міндіча - друга Зеленського має сісти в СІЗО в ту саму камеру, яку він організовував для детектива НАБУ! 📍1. Будучи міністром юстиції Галущенко погодив своєму заму Пікалову завдання від СБУ аби детектива Магамедрасулова посадили в жахливу «камеру з неприємними сусідами» 😳 📍2. Галущенко також планував свалить з України на посаду бажано посла. Бо саме про такі бажання Сигізмунда говорить прокурор. Сигізмунд - це якраз і є ексміністр енергетики Галущенко на плівках. 📍3. Галущенко каже, що 10 мільйонів доларів грошей на заставу не має і буде сидіти в тюрмі. Як думаєте, за скільки днів багаті куми Галущенка внесуть за нього заставу? Які ж цинічні виродки 😡 Дуже чекаю вироку суду аби він сів на роки. Але є один але, яке може все зруйнувати. Скоро вам розкажу за це

😡 Ексміністр Галущенко із банди Міндіча - друга Зеленського має сісти в СІЗО в ту саму камеру, яку він організовував для детектива НАБУ! 📍1. Будучи міністром юстиції Галущенко погодив своєму заму Пікалову завдання від СБУ аби детектива Магамедрасулова посадили в жахливу «камеру з неприємними сусідами» 😳 📍2. Галущенко також планував свалить з України на посаду бажано посла. Бо саме про такі бажання Сигізмунда говорить прокурор. Сигізмунд - це якраз і є ексміністр енергетики Галущенко на плівках. 📍3. Галущенко каже, що 10 мільйонів доларів грошей на заставу не має і буде сидіти в тюрмі. Як думаєте, за скільки днів багаті куми Галущенка внесуть за нього заставу? Які ж цинічні виродки 😡 Дуже чекаю вироку суду аби він сів на роки. Але є один але, яке може все зруйнувати. Скоро вам розкажу за це

Martina Boguslavets

12,531 Aufrufe • vor 6 Monaten

Сьогодні ми маємо підтверджені дані: від 19 до 34 тисяч польських жертв та близько 20 тисяч українських. Організація Об’єднаних Націй визнала на Волині геноцид поляків відповідно до закону який прийняв сейм Польщі, але не визнала звірячих убивств Армії Крайової проти українців. Постійні нападки на українську сторону за шанування Героїв УПА контрастують із тим, як поляки спокійно возвеличують бійців Армії Крайової, яких у Польщі вважають великими героями та виправдовують навіть після їхньої смерті у судах проводичи амністії. Запитайте будь-якого поляка, чи винні бійці Армії Крайової у вбивствах українців — відповідь буде одна: «Ні, це була відплата, а не геноцид українського населення». Проте ми всі розуміємо, що вбивство мирних жінок і дітей не може бути "відплатою" — це була зачистка території від українців. Ще один неприємний момент ці дії продовжувалися з 20-х років по 47-й і підтримувалась на рівні держави Польщі. І скільки було вбито чи закатовано українців ніхто не рахує. Проте ми дуже добре пам'ятаємо, що відбувається в Польщі вже зараз:

Сьогодні ми маємо підтверджені дані: від 19 до 34 тисяч польських жертв та близько 20 тисяч українських. Організація Об’єднаних Націй визнала на Волині геноцид поляків відповідно до закону який прийняв сейм Польщі, але не визнала звірячих убивств Армії Крайової проти українців. Постійні нападки на українську сторону за шанування Героїв УПА контрастують із тим, як поляки спокійно возвеличують бійців Армії Крайової, яких у Польщі вважають великими героями та виправдовують навіть після їхньої смерті у судах проводичи амністії. Запитайте будь-якого поляка, чи винні бійці Армії Крайової у вбивствах українців — відповідь буде одна: «Ні, це була відплата, а не геноцид українського населення». Проте ми всі розуміємо, що вбивство мирних жінок і дітей не може бути "відплатою" — це була зачистка території від українців. Ще один неприємний момент ці дії продовжувалися з 20-х років по 47-й і підтримувалась на рівні держави Польщі. І скільки було вбито чи закатовано українців ніхто не рахує. Проте ми дуже добре пам'ятаємо, що відбувається в Польщі вже зараз:

Petrenko AndryiⒸ (Ukraine)

33,710 Aufrufe • vor 2 Monaten

Польські геостратеги плачуть над втраченими можливостями Петро Зихович: Ви дуже часто говорили про вісь Стокгольм-Варшава-Анкара. І подивіться, що зараз роблять українці. Купують "Гріпени" у Швеції, чудово домовляються зі Стокгольмом, купують корабель у Туреччини, зміцнюють відносини з Туреччиною на Чорному морі проти росії Бачиш, вони реалізують... У мене таке враження, що вони хотіли б замінити Варшаву як сполучну ланку і лідера всієї цієї осі держав від північних країн до Босфору Яцек Бартосяк: І бачиш, маєш відповідь, Петре, ось тобі й відповідь: як вони "хотіли б". Вони її вже замінюють, тому що Польща пасивна і "приварена" до старої фортеці НАТО і Заходу. Не веде жодної такої регіональної політики щодо закупівель, технологій, рішень тощо Ну, Польща пасивна, але очікує, що й далі домінуватиме в усіх ідеях, хоча нічого в цьому напрямку не робить Ось і все. це ти дуже влучно це підмітив, саме так воно і є. А вони, не будучи в Європейському Союзі, щось там роблять при своєму низькому ВВП, десь "стріляють", а ми обговорюємо історію тоді як уся Україна в інтернеті дивиться на палаючу москву та петербург І все, а ми будемо їх "повчати". І щоб було зрозуміло, повторю ще раз, бо зараз скажуть, що я антипольський... Який антипольський? Strategy&Future створено для того, щоб дати амбіції Роки роботи, роки роботи над тим, щоб ми стали суб’єктними. Роки роботи, але ми прикуті за земляним валом нібито суперстійкого НАТО та Америки Нехай вони приймають за нас рішення і нічого більше. І це наслідки такої політики. Ми пропускаємо великий історичний момент, який дав би нам можливість відвернути наслідки Великої Північної війни Ми пропускаємо цей момент. На щастя, я був свідком цієї історії і знаю, що маю в голові та в серці, і які були можливості.

Польські геостратеги плачуть над втраченими можливостями Петро Зихович: Ви дуже часто говорили про вісь Стокгольм-Варшава-Анкара. І подивіться, що зараз роблять українці. Купують "Гріпени" у Швеції, чудово домовляються зі Стокгольмом, купують корабель у Туреччини, зміцнюють відносини з Туреччиною на Чорному морі проти росії Бачиш, вони реалізують... У мене таке враження, що вони хотіли б замінити Варшаву як сполучну ланку і лідера всієї цієї осі держав від північних країн до Босфору Яцек Бартосяк: І бачиш, маєш відповідь, Петре, ось тобі й відповідь: як вони "хотіли б". Вони її вже замінюють, тому що Польща пасивна і "приварена" до старої фортеці НАТО і Заходу. Не веде жодної такої регіональної політики щодо закупівель, технологій, рішень тощо Ну, Польща пасивна, але очікує, що й далі домінуватиме в усіх ідеях, хоча нічого в цьому напрямку не робить Ось і все. це ти дуже влучно це підмітив, саме так воно і є. А вони, не будучи в Європейському Союзі, щось там роблять при своєму низькому ВВП, десь "стріляють", а ми обговорюємо історію тоді як уся Україна в інтернеті дивиться на палаючу москву та петербург І все, а ми будемо їх "повчати". І щоб було зрозуміло, повторю ще раз, бо зараз скажуть, що я антипольський... Який антипольський? Strategy&Future створено для того, щоб дати амбіції Роки роботи, роки роботи над тим, щоб ми стали суб’єктними. Роки роботи, але ми прикуті за земляним валом нібито суперстійкого НАТО та Америки Нехай вони приймають за нас рішення і нічого більше. І це наслідки такої політики. Ми пропускаємо великий історичний момент, який дав би нам можливість відвернути наслідки Великої Північної війни Ми пропускаємо цей момент. На щастя, я був свідком цієї історії і знаю, що маю в голові та в серці, і які були можливості.

Останній Капіталіст

25,559 Aufrufe • vor 1 Monat

І про тупі інформаційні технології шахраїв для яких війна - це виключно можливість за рахунок маніпуляції та брехні збільшити свою аудиторію. І про такі речі треба говорити, це не можна замовчувати. Те, що робить шахрай Діма Гордон - це максимального рівня мерзотство. Бо на відміну від минулого, коли він грався з втюхуванням «зціленням Кашпіровського» та пірамідок, зараз він користується почуттями слабких людей, які за три роки повномасштабного вторгнення на жаль, досі вірять у казки таких як Гордон. Гордон до речі, перед самою повномасштабною війною розповідав байку, що піде воювати якщо буде повномасштабне вторгнення)) Коли ця війна забрала стільки людей, залишила сиротами дітей, в багатьох родинах батьки ховають своїх дітей, коли гинуть цілі родини, ця наволоч маніпулює на цьому вигадуючи «сенсацію». Не просто з новини навіть, а «сенсацію» про перебіг війни. І я сподіваюсь всі розуміють наскільки це верх цинізму. І от в цьому контексті я хочу звернутися до лідерів громадської думки, до військових та ветеранів зокрема. Я не знаю як ви й після такого зможете ходити до цієї наволочі. Ну бо ходили ж і не один, і не раз і продовжуєте. От зараз і подивимось у кого є позиція, а хто має принципи рівня Гордона.

І про тупі інформаційні технології шахраїв для яких війна - це виключно можливість за рахунок маніпуляції та брехні збільшити свою аудиторію. І про такі речі треба говорити, це не можна замовчувати. Те, що робить шахрай Діма Гордон - це максимального рівня мерзотство. Бо на відміну від минулого, коли він грався з втюхуванням «зціленням Кашпіровського» та пірамідок, зараз він користується почуттями слабких людей, які за три роки повномасштабного вторгнення на жаль, досі вірять у казки таких як Гордон. Гордон до речі, перед самою повномасштабною війною розповідав байку, що піде воювати якщо буде повномасштабне вторгнення)) Коли ця війна забрала стільки людей, залишила сиротами дітей, в багатьох родинах батьки ховають своїх дітей, коли гинуть цілі родини, ця наволоч маніпулює на цьому вигадуючи «сенсацію». Не просто з новини навіть, а «сенсацію» про перебіг війни. І я сподіваюсь всі розуміють наскільки це верх цинізму. І от в цьому контексті я хочу звернутися до лідерів громадської думки, до військових та ветеранів зокрема. Я не знаю як ви й після такого зможете ходити до цієї наволочі. Ну бо ходили ж і не один, і не раз і продовжуєте. От зараз і подивимось у кого є позиція, а хто має принципи рівня Гордона.

Симороз Олег Олександрович

76,522 Aufrufe • vor 1 Jahr

🇺🇦🇵🇱Українці частіше їдуть із Польщі далі на Захід або повертаються додому. Але швидко замінити їх на польському ринку праці неможливо, — дипломат Польські роботодавці бачать, що українці добре інтегрувалися в робочі процеси — від магазинів і сервісу до інших сфер, де потрібна щоденна стабільна праця. Замінити їх іншими трудовими мігрантами буде дуже складно, розповів в етері Київ24 польський дипломат Маріуш Машкевич. За його словами, у Польщі справді побільшало працівників з Азії та Африки, але поки це не створює серйозної соціальної проблеми. Машкевич вважає, що тему міграції часто використовують політики, хоча для бізнесу головне — щоб люди працювали легально.

🇺🇦🇵🇱Українці частіше їдуть із Польщі далі на Захід або повертаються додому. Але швидко замінити їх на польському ринку праці неможливо, — дипломат Польські роботодавці бачать, що українці добре інтегрувалися в робочі процеси — від магазинів і сервісу до інших сфер, де потрібна щоденна стабільна праця. Замінити їх іншими трудовими мігрантами буде дуже складно, розповів в етері Київ24 польський дипломат Маріуш Машкевич. За його словами, у Польщі справді побільшало працівників з Азії та Африки, але поки це не створює серйозної соціальної проблеми. Машкевич вважає, що тему міграції часто використовують політики, хоча для бізнесу головне — щоб люди працювали легально.

Kyiv24

10,816 Aufrufe • vor 2 Monaten

Фанатка беркутні, пуйла, пугеоргієвськоі стрічки та висловів, що українці «нікакой нє народ» - це все обличчя оточення Голови Нацполу Вигівського Мова про дружину одного з друзів Вигівського і начальника департаменту управління майном Дмитра Соколова. 📍Так, того Соколова, сімʼя якого збагатилась на 11 мільйонів майна за останні роки. 📍Так, того Соколова, департамент якого нагрів 5 мільйона на закупівлі одних лише кайданок 📍Так, того Соколова, який 20 років дружить з Вигівським і якого останній 4 рази перевір за собою на підвищення без жодних конкурсів. Я не хочу аби начальниками в правоохоронних органах були люди, сімʼя та близькі яких фанатіють від тих, хто є ворогом нашого народу. Як думаєте пройшов би Соколов з такими фанатами в сімʼї конкурс?

Фанатка беркутні, пуйла, пугеоргієвськоі стрічки та висловів, що українці «нікакой нє народ» - це все обличчя оточення Голови Нацполу Вигівського Мова про дружину одного з друзів Вигівського і начальника департаменту управління майном Дмитра Соколова. 📍Так, того Соколова, сімʼя якого збагатилась на 11 мільйонів майна за останні роки. 📍Так, того Соколова, департамент якого нагрів 5 мільйона на закупівлі одних лише кайданок 📍Так, того Соколова, який 20 років дружить з Вигівським і якого останній 4 рази перевір за собою на підвищення без жодних конкурсів. Я не хочу аби начальниками в правоохоронних органах були люди, сімʼя та близькі яких фанатіють від тих, хто є ворогом нашого народу. Як думаєте пройшов би Соколов з такими фанатами в сімʼї конкурс?

Martina Boguslavets

22,887 Aufrufe • vor 10 Monaten

Помийки Офісу Зеленського почали проти мене дискредитаційну кампанію, в якій ні слова правди. Дякую усім, хто останні 24 год бачили це і писали слова підтримки. 📍Причин є 2: 1. Предметна критика Зеленського і його людей за все, що вони робили останній рік аби знищити антикорупційні розслідування в Україні. 2. Вимога і міжнародна робота моя і команди задля очищення правоохоронних органів - із конкурсами на керівників Нацполу і Генпрокурора 📍Ціна питання: Ми провело міні розслідування і дізнались, що пости, які ви кидали мені з ТГ помийок і сайтів - зливних бачків коштують від 20 тисяч гривень і до десятків тисяч доларів. 📍То про що брешуть? 1️⃣ Про джерело мого доходу не кажуть правду. ПРАВДА: за усе життя я 0 днів працювала на державних посадах за гроші українців, а зуміла робити корисну антикорупційну роботу для країни, не використавши жодної гривні українських платників податків. Офіс знає, що ми завжди працювали в міжнародних проектах, які ми вигравали на міжнародних конкурсах на нашу громадську антикорупційну роботу, і це їх дратує ще більше. По усіх наших проетах ми ще й міжнародні аудити річні проходимо. Влада про такі прозорі гроші може хіба мріяти. 2️⃣ Про те, що я купила собі квартиру під час війни після 2022 року за 2 мільйони. 📍ПРАВДА : я купила однокімнатну квартиру в 2019 році ще на етапі котловану за 29 тисяч доларів. На той час - в еквіваленті 700 тисяч гривень, які збирала років так 10. 2 роки тому її здали нарешті в експлуатацію, я її прийняла у власність. Це засвітилось в реєстрі. Але ідіоти, яких найняли аби писати про мене статті, погано розуміють, що дата приватизації не означає дату купівлі. Як і ціну. Яка 5 року тому на квартири була геть інша. Каюсь, за 10 років можна було і більше зібрати, ніж 29 тисяч доларів. Дохід дозволяв. Враховуючи, що з 2015 по 2019 я взагалі працювала на двох роботах паралельно: юридичним радником в міжнародному проєкті і юристом в медичній практиці. 3️⃣ Про мою маму. Рахують гроші моєї мами і закидають відсутність в неї офіційних доходів, крім пару десятків тисяч гривень за багато років. 📍ПРАВДА: моя мама вже більше 15 років живе і працює в Європі. Останні 10 років - в Лондоні. В 2007 вона, працюючи в Тернополі лікарем за копійки, поїхала на заробітки до Європи, як багато хто тоді їздив, і так і не повернулась. Там всі ці роки мама офіційно працює, багато років тим же лікарем, до речі. Дохід має вищий за мій. І зрозуміло, що теж може купити нерухомість в Україні. І не тільки. За цей їй, до речі, окрема подяка, що протягом років вона інвестує в Україну, як і допомагає постійно нашій арміі. 4️⃣ Є ще багато нісенітниць про звʼязки з рсосією, про батька, який насправді помер в 2013 від раку але вони пишуть, що він живий і живе там, про те що я веду якісь рсосійські соцмережі, які видалені років так 10 тому. Але от звідки фото з моіх студентських років, до яких я вже і сама втратила доступ - відповідь ми чудово знаємо. 📍Про що забули в Офісі? 1. Вони забули, що я працювала над корисними речами для країни саме в міжнародних проєктах за гроші західних платників податків, з яких платила постійно високі податки навпаки в український бюджет. 2. Вони забули, що побачили мої такі детальні доходи лише тому, що мені нічого ховати і це мій особистий вибір аби вони це бачили. 3. Вони забули, що всі роки я подавала декларації самовільно, коли цього від мене не вимагав закон. Бо я так хотіла. 4. Вони забули, що з тих же міркувань також 2 роки тому я ще й стала членом Громадської ради доброчесності, яка шукає недоброчесних на руку суддів. І частина моїх декларацій була подана як членкині цієї ради. 5. Хоча багатьох, знаю, зупиняло те, що треба подавати деклараціію і люди відмовлялись ставати членами Ради. Мене це не зупиняє. Навпаки. ☝🏻Вони не уявляють, як весь цей тиск мотивує мене і команду після усіх атак на нас робити нашу громадську антикорупційну роботу ще заповзятіше

Помийки Офісу Зеленського почали проти мене дискредитаційну кампанію, в якій ні слова правди. Дякую усім, хто останні 24 год бачили це і писали слова підтримки. 📍Причин є 2: 1. Предметна критика Зеленського і його людей за все, що вони робили останній рік аби знищити антикорупційні розслідування в Україні. 2. Вимога і міжнародна робота моя і команди задля очищення правоохоронних органів - із конкурсами на керівників Нацполу і Генпрокурора 📍Ціна питання: Ми провело міні розслідування і дізнались, що пости, які ви кидали мені з ТГ помийок і сайтів - зливних бачків коштують від 20 тисяч гривень і до десятків тисяч доларів. 📍То про що брешуть? 1️⃣ Про джерело мого доходу не кажуть правду. ПРАВДА: за усе життя я 0 днів працювала на державних посадах за гроші українців, а зуміла робити корисну антикорупційну роботу для країни, не використавши жодної гривні українських платників податків. Офіс знає, що ми завжди працювали в міжнародних проектах, які ми вигравали на міжнародних конкурсах на нашу громадську антикорупційну роботу, і це їх дратує ще більше. По усіх наших проетах ми ще й міжнародні аудити річні проходимо. Влада про такі прозорі гроші може хіба мріяти. 2️⃣ Про те, що я купила собі квартиру під час війни після 2022 року за 2 мільйони. 📍ПРАВДА : я купила однокімнатну квартиру в 2019 році ще на етапі котловану за 29 тисяч доларів. На той час - в еквіваленті 700 тисяч гривень, які збирала років так 10. 2 роки тому її здали нарешті в експлуатацію, я її прийняла у власність. Це засвітилось в реєстрі. Але ідіоти, яких найняли аби писати про мене статті, погано розуміють, що дата приватизації не означає дату купівлі. Як і ціну. Яка 5 року тому на квартири була геть інша. Каюсь, за 10 років можна було і більше зібрати, ніж 29 тисяч доларів. Дохід дозволяв. Враховуючи, що з 2015 по 2019 я взагалі працювала на двох роботах паралельно: юридичним радником в міжнародному проєкті і юристом в медичній практиці. 3️⃣ Про мою маму. Рахують гроші моєї мами і закидають відсутність в неї офіційних доходів, крім пару десятків тисяч гривень за багато років. 📍ПРАВДА: моя мама вже більше 15 років живе і працює в Європі. Останні 10 років - в Лондоні. В 2007 вона, працюючи в Тернополі лікарем за копійки, поїхала на заробітки до Європи, як багато хто тоді їздив, і так і не повернулась. Там всі ці роки мама офіційно працює, багато років тим же лікарем, до речі. Дохід має вищий за мій. І зрозуміло, що теж може купити нерухомість в Україні. І не тільки. За цей їй, до речі, окрема подяка, що протягом років вона інвестує в Україну, як і допомагає постійно нашій арміі. 4️⃣ Є ще багато нісенітниць про звʼязки з рсосією, про батька, який насправді помер в 2013 від раку але вони пишуть, що він живий і живе там, про те що я веду якісь рсосійські соцмережі, які видалені років так 10 тому. Але от звідки фото з моіх студентських років, до яких я вже і сама втратила доступ - відповідь ми чудово знаємо. 📍Про що забули в Офісі? 1. Вони забули, що я працювала над корисними речами для країни саме в міжнародних проєктах за гроші західних платників податків, з яких платила постійно високі податки навпаки в український бюджет. 2. Вони забули, що побачили мої такі детальні доходи лише тому, що мені нічого ховати і це мій особистий вибір аби вони це бачили. 3. Вони забули, що всі роки я подавала декларації самовільно, коли цього від мене не вимагав закон. Бо я так хотіла. 4. Вони забули, що з тих же міркувань також 2 роки тому я ще й стала членом Громадської ради доброчесності, яка шукає недоброчесних на руку суддів. І частина моїх декларацій була подана як членкині цієї ради. 5. Хоча багатьох, знаю, зупиняло те, що треба подавати деклараціію і люди відмовлялись ставати членами Ради. Мене це не зупиняє. Навпаки. ☝🏻Вони не уявляють, як весь цей тиск мотивує мене і команду після усіх атак на нас робити нашу громадську антикорупційну роботу ще заповзятіше

Martina Boguslavets

21,904 Aufrufe • vor 10 Monaten

«По колєням єбані єму!» - українця катують в ТЦК, тримають в полоні вже 2 місяці та вимагають в родини викуп. «Мого батька Коробчука Сергія, 53 роки, викрали в Одесі й насильно утримують вже другий місяць. Зробили підроблені документи, військовий квиток, ВЛК, угоду, підробили підпис (оскільки за своїм військовим квитком він виключений з військового обліку). Постійно відбирають телефон, погрожують. Тепер ще застосовують фізичне насильство. Обґрунтовують це тим, що якщо поліція не реагує, значить все законно. Кажуть, що закони в Україні і всі способи добрі. Він написав 4 заяви до поліції і всі безрезультатно. Я прошу поширити і надати розголосу цьому беззаконню і свавіллю. Документи йому підробили у Болградському ТЦК. Але його катають, вже другий місяць возять по 12 частинах. Його не беруть і не відпускать. Возять як шматок мʼяса, де продадуть. Ми писали заяву у ДБР, Уповноваженому Верховної Ради з Прав людини, Поліції, Мін.Оборони (що поліція не реагує). Наразі жодної відповіді, окрім номера регістрації заяви від УВР. Також є докази, спочатку нам пропонували за 10к$ вирішити питання.» Зеленський, в що ти перетворив Україну? Великий ДНР чи маленька Росія? Підпишись на ТГ канал:

«По колєням єбані єму!» - українця катують в ТЦК, тримають в полоні вже 2 місяці та вимагають в родини викуп. «Мого батька Коробчука Сергія, 53 роки, викрали в Одесі й насильно утримують вже другий місяць. Зробили підроблені документи, військовий квиток, ВЛК, угоду, підробили підпис (оскільки за своїм військовим квитком він виключений з військового обліку). Постійно відбирають телефон, погрожують. Тепер ще застосовують фізичне насильство. Обґрунтовують це тим, що якщо поліція не реагує, значить все законно. Кажуть, що закони в Україні і всі способи добрі. Він написав 4 заяви до поліції і всі безрезультатно. Я прошу поширити і надати розголосу цьому беззаконню і свавіллю. Документи йому підробили у Болградському ТЦК. Але його катають, вже другий місяць возять по 12 частинах. Його не беруть і не відпускать. Возять як шматок мʼяса, де продадуть. Ми писали заяву у ДБР, Уповноваженому Верховної Ради з Прав людини, Поліції, Мін.Оборони (що поліція не реагує). Наразі жодної відповіді, окрім номера регістрації заяви від УВР. Також є докази, спочатку нам пропонували за 10к$ вирішити питання.» Зеленський, в що ти перетворив Україну? Великий ДНР чи маленька Росія? Підпишись на ТГ канал:

Myroslav Oleshko

38,319 Aufrufe • vor 2 Jahren

Президент Польщі Навроцький про зустріч з Зеленським: На цій зустрічі нам не вдалося розв’язати історичні питання Ми й не сподівалися, що вдасться вирішити всі питання Для мене, шановна пані редакторко, дорогі глядачі, питання Української повстанської армії та символів УПА є непідлеглими обговоренню Емоції поляків щодо злочинів, щодо Волинської трагедії є питанням, яке не підлягає обговоренню Але попри те, що це питання для нас, для поляків, таке важливе, і тут ми розраховуємо на розуміння з боку України, що бандерівський прапор також обмежує майбутнє України в Європейському Союзі. Він несе в собі багато поганих символів Ми також повинні брати на себе відповідальність за те, що відбувається через росію. Тож дуже добре, я радий, це була конструктивна, як завжди, зустріч із президентом Зеленським. Добре, що ми зустрілися, ми підтвердили свої позиції Я підтвердив нашу позицію щодо УПА теж, але ми також обговорювали, як ця співпраця має виглядати в майбутньому

Президент Польщі Навроцький про зустріч з Зеленським: На цій зустрічі нам не вдалося розв’язати історичні питання Ми й не сподівалися, що вдасться вирішити всі питання Для мене, шановна пані редакторко, дорогі глядачі, питання Української повстанської армії та символів УПА є непідлеглими обговоренню Емоції поляків щодо злочинів, щодо Волинської трагедії є питанням, яке не підлягає обговоренню Але попри те, що це питання для нас, для поляків, таке важливе, і тут ми розраховуємо на розуміння з боку України, що бандерівський прапор також обмежує майбутнє України в Європейському Союзі. Він несе в собі багато поганих символів Ми також повинні брати на себе відповідальність за те, що відбувається через росію. Тож дуже добре, я радий, це була конструктивна, як завжди, зустріч із президентом Зеленським. Добре, що ми зустрілися, ми підтвердили свої позиції Я підтвердив нашу позицію щодо УПА теж, але ми також обговорювали, як ця співпраця має виглядати в майбутньому

Останній Капіталіст

18,721 Aufrufe • vor 1 Monat

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Myroslav Oleshko

15,785 Aufrufe • vor 4 Monaten

Польські історики вже відкрито заявляють, що цифри, які використовує польська пропаганда, є значно завищеними. І Головне — однією з причин Волинської трагедії був польський націоналізм, про який у Польщі взагалі не згадують: "Замість того, щоб розповідати про минуле, президент Польщі розповідає про історію. Про те, що там дійшло до вбивства, якщо не помиляюся, 29 тисяч поляків і кількох українців. Але він також не говорить... він радикально засуджує український націоналізм, радикально засуджує німецький націоналізм. Польський націоналізм взагалі не згадується як джерело зла, а це ж була одна з причин Волинського злочину, правда? Тому ми також маємо усвідомлювати, що політики, яких підбурює Путін — одні свідомо, інші несвідомо — розповідають нам певну візію минулого, яка не відповідає дійсності. Те минуле було іншим, ніж у цих розповідях. Але дуже добре, що Дональд Туск (я вже закінчую) придумав цю "Стіну пам'яті". Чому? Бо вона дозволить підрахувати реальну кількість жертв. Сьогодні ми чуємо про якісь космічні цифри — 120 тисяч, так? Ну, ніщо на це не вказує. Немає жодних матеріальних підстав наводити таку цифру. Кілька десятків тисяч — це, ймовірно, реалістична оцінка. І тепер, коли ми почнемо це записувати, це буде трохи схоже на історію зі 100 тисяч смертельними жертвами воєнного стану, правда? Коли раптом виявиться, що як не рахуй, а до цієї пропагандистської цифри (я й сам був одним із носіїв цієї пропаганди про 100 тисяч смертельних жертв, перепрошую, сам у це вірив) — що до цієї цифри не вдасться дорахуватися." Показуйте це полякам.

Польські історики вже відкрито заявляють, що цифри, які використовує польська пропаганда, є значно завищеними. І Головне — однією з причин Волинської трагедії був польський націоналізм, про який у Польщі взагалі не згадують: "Замість того, щоб розповідати про минуле, президент Польщі розповідає про історію. Про те, що там дійшло до вбивства, якщо не помиляюся, 29 тисяч поляків і кількох українців. Але він також не говорить... він радикально засуджує український націоналізм, радикально засуджує німецький націоналізм. Польський націоналізм взагалі не згадується як джерело зла, а це ж була одна з причин Волинського злочину, правда? Тому ми також маємо усвідомлювати, що політики, яких підбурює Путін — одні свідомо, інші несвідомо — розповідають нам певну візію минулого, яка не відповідає дійсності. Те минуле було іншим, ніж у цих розповідях. Але дуже добре, що Дональд Туск (я вже закінчую) придумав цю "Стіну пам'яті". Чому? Бо вона дозволить підрахувати реальну кількість жертв. Сьогодні ми чуємо про якісь космічні цифри — 120 тисяч, так? Ну, ніщо на це не вказує. Немає жодних матеріальних підстав наводити таку цифру. Кілька десятків тисяч — це, ймовірно, реалістична оцінка. І тепер, коли ми почнемо це записувати, це буде трохи схоже на історію зі 100 тисяч смертельними жертвами воєнного стану, правда? Коли раптом виявиться, що як не рахуй, а до цієї пропагандистської цифри (я й сам був одним із носіїв цієї пропаганди про 100 тисяч смертельних жертв, перепрошую, сам у це вірив) — що до цієї цифри не вдасться дорахуватися." Показуйте це полякам.

Petrenko AndryiⒸ (Ukraine)

72,396 Aufrufe • vor 1 Monat

Як політик, мав би приєднатися до потужного хору критики на адресу Трампа, щоби зняти свою порцію вершків. Але як державник, вважаю за потрібне запропонувати перейти від бурхливих емоцій до розсудливого раціо. Час починати дорослу розмову і робити аналіз ситуації, щоб зрозуміти, як нам подолати кризу у стосунках із Сполученими Штатами. Вони залишаються нашим ключовим елементом порятунку держави, і ми ризикуємо це партнерство втратити. А це, в свою чергу, суттєво ускладнить становище України у війні з росією. І Макрон, і Стармер, і врешті сам Зеленський, визнали, що без Америки виграти не можливо, бо доведеться недоречними рейтингами збивати балістику. Отже, на тлі усього сказаного нам потрібна відповідь на питання, як рятувати ситуацію і що робити. Вражає, як показово і дуже швидко перейшли від стратегії і «плану перемоги» до замірів рейтингів, яке є десятим питанням, що, на превеликий жаль чомусь стало головним. Перше, що треба зробити, припинити спілкування з американцями у форматі стадіону, бо ця перепалка йде не на користь Україні, якими б красномовними не були аргументи. Дискусія з Трампом потребує дипломатичної майстерності, тиші і терпіння, достатніх для того, аби не рефлексувати на кожну його заяву. Я з ним працював три роки, я. Знаю, про що кажу. Вдумайтеся, як філігранно очільники Канади, Мексики, Данії і навіть Панами добилися свого в діалозі з Трампом після його приголомшливих і сенсаційних заяв. Подивіться, як акуратно шукає до нього підходи президент Франції. Всі вони вміють тримати емоції в руках. По-друге, владі слід провести роботу над помилками, розібратися, хто із п'яти-шести «потужних» менеджерів не менш «потужно» провалив розбудову стосунків з новою американською адміністрацією. Хто замість того, щоб навести мости, їх попалив? І тепер проблеми влади в комунікаціях із Вашингтоном стали проблемою всієї країни. Наша команда ще в жовтні-листопаді-грудні і січні попереджала про ці проблеми комунікації української влади з командою Трампа. Нас не лише не почули, а навіть намагалася блокувати парламентські поїздки опозиції. Третє, саме тому слід сформувати коло фахових переговорників як для перемовин із США, так і з Євросоюзом, роль та значення якого очевидно зараз зростають, хоча я не бачу навіть теоретичні можливості, коли Євросоюз при всій повазі зміг би нам повною мірою постачати ті обсяги зброї, якими забезпечила нас Сполучені Штати. Якщо у влади є розрахунки, хай їх покажуть і заспокоять суспільство. По-четверте, треба збільшувати роль міжпарламентської дипломатії, і взагалі роль парламенту. Я готовий їхати до Брюсселю чи Вашингтону, аби рятувати ситуацію. І це мають бути інші депутати, фахові дипломати-важковаговики, авторитетні представники громадянського суспільства. Подивіться, яких мастодонтів повиставляли в переговорні групи американці та росіяни. Попри те, що своїми антиконституційними санкціями Зеленський ставить під загрозу зриву мою програму фінансової приватної підтримки Збройних Сил (мені хочуть незаконно і позасудово заборонити як платежі, таr оборонні закупівлі), за минулий тиждень я побував у двох точках фронту, під Покровськом, і під Курщиною. Вважаю, що назріло питання про негайну зустріч президента та військового керівництва з лідерами парламентських фракцій. Бо ситуація на фронті так само дуже складна, і якщо це помножити на геополітичні проблеми, то вона може розвиватися у вкрай несприятливий спосіб. І, нарешті, про головне. Монополія на владу Офісу над позбавленим субєктності парламентом повністю себе вичерпала. Нам сьогодні потрібні посилення і нова якість внутрішньої єдності. Час слів минув. Замість декларацій, відосиків потрібні дії. Очевидною є необхідність створення коаліції уряду національної єдності з професійним міністрами міністрами, викинувши із співпраці «п’яту колону» кремля партію опзж. Приберіть мову єдиного марафону і почніть чесну розмову з суспільством, бо саме така політика бравади і непрофесіоналізму нас привела до того, де ми зараз є. 1/2

Як політик, мав би приєднатися до потужного хору критики на адресу Трампа, щоби зняти свою порцію вершків. Але як державник, вважаю за потрібне запропонувати перейти від бурхливих емоцій до розсудливого раціо. Час починати дорослу розмову і робити аналіз ситуації, щоб зрозуміти, як нам подолати кризу у стосунках із Сполученими Штатами. Вони залишаються нашим ключовим елементом порятунку держави, і ми ризикуємо це партнерство втратити. А це, в свою чергу, суттєво ускладнить становище України у війні з росією. І Макрон, і Стармер, і врешті сам Зеленський, визнали, що без Америки виграти не можливо, бо доведеться недоречними рейтингами збивати балістику. Отже, на тлі усього сказаного нам потрібна відповідь на питання, як рятувати ситуацію і що робити. Вражає, як показово і дуже швидко перейшли від стратегії і «плану перемоги» до замірів рейтингів, яке є десятим питанням, що, на превеликий жаль чомусь стало головним. Перше, що треба зробити, припинити спілкування з американцями у форматі стадіону, бо ця перепалка йде не на користь Україні, якими б красномовними не були аргументи. Дискусія з Трампом потребує дипломатичної майстерності, тиші і терпіння, достатніх для того, аби не рефлексувати на кожну його заяву. Я з ним працював три роки, я. Знаю, про що кажу. Вдумайтеся, як філігранно очільники Канади, Мексики, Данії і навіть Панами добилися свого в діалозі з Трампом після його приголомшливих і сенсаційних заяв. Подивіться, як акуратно шукає до нього підходи президент Франції. Всі вони вміють тримати емоції в руках. По-друге, владі слід провести роботу над помилками, розібратися, хто із п'яти-шести «потужних» менеджерів не менш «потужно» провалив розбудову стосунків з новою американською адміністрацією. Хто замість того, щоб навести мости, їх попалив? І тепер проблеми влади в комунікаціях із Вашингтоном стали проблемою всієї країни. Наша команда ще в жовтні-листопаді-грудні і січні попереджала про ці проблеми комунікації української влади з командою Трампа. Нас не лише не почули, а навіть намагалася блокувати парламентські поїздки опозиції. Третє, саме тому слід сформувати коло фахових переговорників як для перемовин із США, так і з Євросоюзом, роль та значення якого очевидно зараз зростають, хоча я не бачу навіть теоретичні можливості, коли Євросоюз при всій повазі зміг би нам повною мірою постачати ті обсяги зброї, якими забезпечила нас Сполучені Штати. Якщо у влади є розрахунки, хай їх покажуть і заспокоять суспільство. По-четверте, треба збільшувати роль міжпарламентської дипломатії, і взагалі роль парламенту. Я готовий їхати до Брюсселю чи Вашингтону, аби рятувати ситуацію. І це мають бути інші депутати, фахові дипломати-важковаговики, авторитетні представники громадянського суспільства. Подивіться, яких мастодонтів повиставляли в переговорні групи американці та росіяни. Попри те, що своїми антиконституційними санкціями Зеленський ставить під загрозу зриву мою програму фінансової приватної підтримки Збройних Сил (мені хочуть незаконно і позасудово заборонити як платежі, таr оборонні закупівлі), за минулий тиждень я побував у двох точках фронту, під Покровськом, і під Курщиною. Вважаю, що назріло питання про негайну зустріч президента та військового керівництва з лідерами парламентських фракцій. Бо ситуація на фронті так само дуже складна, і якщо це помножити на геополітичні проблеми, то вона може розвиватися у вкрай несприятливий спосіб. І, нарешті, про головне. Монополія на владу Офісу над позбавленим субєктності парламентом повністю себе вичерпала. Нам сьогодні потрібні посилення і нова якість внутрішньої єдності. Час слів минув. Замість декларацій, відосиків потрібні дії. Очевидною є необхідність створення коаліції уряду національної єдності з професійним міністрами міністрами, викинувши із співпраці «п’яту колону» кремля партію опзж. Приберіть мову єдиного марафону і почніть чесну розмову з суспільством, бо саме така політика бравади і непрофесіоналізму нас привела до того, де ми зараз є. 1/2

Петро Порошенко

747,358 Aufrufe • vor 1 Jahr

Востаннє у залі Київської міської ради я був 24 і 25 лютого 2022 року. Ми всі пам’ятаємо ті дні. Вулиці столиці були порожні. Не було ні поліції, ні СБУ, ні ТЦК, ні правоохоронців, ні ДБР. Боронити Київ лишилися 72-га бригада. Наші десантники 80-ї і 81-ї бригад. 169-й центр. Сили спеціальних операцій. І підрозділи територіальної оборони — 112-й і 41-й. І разом із ними — тисячі добровольців. У перший день у нашому офісі зібралися дві тисячі людей. На питання, чому вони прийшли, відповідь була дуже проста: казали, що у вас тут можна отримати автомати. І тоді не стояло питання, кому, як і з ким об’єднуватися. Ми тоді всі були єдині. І саме від цієї єдності залежало, чи вистоїть Київ. Але небезпека, яка сьогодні сконцентрувалася над Києвом, не менша, ніж чотири роки тому. Але є величезна проблема: сьогодні нам бракує єдності. Кількість запусків балістичних ракет по Києву не порівнюється з жодним іншим населеним пунктом чи територіальною громадою України. І це атака не проти Банкової чи Хрещатика. Це атака проти України. Вони дуже хотіли, щоб Київ зламався, щоб Київ утік, щоб Київ замерз. Але наші з вами зусилля не дали цього зробити. Саме тому мені бридко сьогодні бачити дискусію, коли Банкова намагається перекинути відповідальність на Кличка, на міську раду, аби самим відійти від повної відповідальності, яку несе держава. І так, ми виступили проти вилучення у місцевого самоврядування коштів податку на доходи фізичних осіб. Якщо сьогодні порахувати, скільки коштів за рахунок ПДФО було вилучено з бюджету Києва, то це 24 мільярди гривень. Але на цьому не зупинилися. Вони поставили нове питання: давайте вилучимо з бюджету міста Києва ще 8 мільярдів гривень. І на запитання — а чому? — жодної притомної відповіді немає. Бо закони про місцеве самоврядування не дають права робити подібні речі. Просто Міндічу дуже потрібні гроші. Бо у них там Чернишов, Алі-Баба і ще багато охочих до ресурсів. Грошей їм не вистачає — тож вирішили збирати їх із Києва. Але чому ми сьогодні тут? До нашої команди звернувся міський голова з проханням підтримати плани столиці на наступний рік. Ми готові підтримати це зробити. Але ми точно братимемо участь у його доопрацюванні, щоб був використаний увесь наш досвід. Досвід компетентних, ефективних, професійних людей. Ми переконані, що система енергетичної децентралізації — це шлях, який має бути започаткований у Києві. І вважаємо, що Міністерство фінансів має випустити спеціальні облігації державної внутрішньої позики на 20 мільярдів гривень із цільовим призначенням — вирішення питання енергозабезпечення міста Києва і підготовки міста до зими. Це не подарунок і не політична подачка. Це відповідальне бюджетне рішення. І сьогодні наше завдання дуже просте — не з’ясовувати стосунки, а зробити так, щоб Київ був готовий до наступної зими. Саме тому ми готові об’єднуватися. Готові долучатися. Готові продемонструвати те, чого ми вимагаємо в парламенті, — коаліцію національної єдності. росіяни думали, що зможуть зламати Київ ракетами. Не змогли. І було б прикро, якби столицю ослабили вже не ракети, а бюрократія і політичні оборудки. Київ — місто, яке пережило імперії. І Київ переживе багато «незламних», «потужних» політичних амбіцій. Бо кияни дуже круті. І місто дуже круте. І представляти Київ — це велика честь. Але це і велика відповідальність.

Востаннє у залі Київської міської ради я був 24 і 25 лютого 2022 року. Ми всі пам’ятаємо ті дні. Вулиці столиці були порожні. Не було ні поліції, ні СБУ, ні ТЦК, ні правоохоронців, ні ДБР. Боронити Київ лишилися 72-га бригада. Наші десантники 80-ї і 81-ї бригад. 169-й центр. Сили спеціальних операцій. І підрозділи територіальної оборони — 112-й і 41-й. І разом із ними — тисячі добровольців. У перший день у нашому офісі зібралися дві тисячі людей. На питання, чому вони прийшли, відповідь була дуже проста: казали, що у вас тут можна отримати автомати. І тоді не стояло питання, кому, як і з ким об’єднуватися. Ми тоді всі були єдині. І саме від цієї єдності залежало, чи вистоїть Київ. Але небезпека, яка сьогодні сконцентрувалася над Києвом, не менша, ніж чотири роки тому. Але є величезна проблема: сьогодні нам бракує єдності. Кількість запусків балістичних ракет по Києву не порівнюється з жодним іншим населеним пунктом чи територіальною громадою України. І це атака не проти Банкової чи Хрещатика. Це атака проти України. Вони дуже хотіли, щоб Київ зламався, щоб Київ утік, щоб Київ замерз. Але наші з вами зусилля не дали цього зробити. Саме тому мені бридко сьогодні бачити дискусію, коли Банкова намагається перекинути відповідальність на Кличка, на міську раду, аби самим відійти від повної відповідальності, яку несе держава. І так, ми виступили проти вилучення у місцевого самоврядування коштів податку на доходи фізичних осіб. Якщо сьогодні порахувати, скільки коштів за рахунок ПДФО було вилучено з бюджету Києва, то це 24 мільярди гривень. Але на цьому не зупинилися. Вони поставили нове питання: давайте вилучимо з бюджету міста Києва ще 8 мільярдів гривень. І на запитання — а чому? — жодної притомної відповіді немає. Бо закони про місцеве самоврядування не дають права робити подібні речі. Просто Міндічу дуже потрібні гроші. Бо у них там Чернишов, Алі-Баба і ще багато охочих до ресурсів. Грошей їм не вистачає — тож вирішили збирати їх із Києва. Але чому ми сьогодні тут? До нашої команди звернувся міський голова з проханням підтримати плани столиці на наступний рік. Ми готові підтримати це зробити. Але ми точно братимемо участь у його доопрацюванні, щоб був використаний увесь наш досвід. Досвід компетентних, ефективних, професійних людей. Ми переконані, що система енергетичної децентралізації — це шлях, який має бути започаткований у Києві. І вважаємо, що Міністерство фінансів має випустити спеціальні облігації державної внутрішньої позики на 20 мільярдів гривень із цільовим призначенням — вирішення питання енергозабезпечення міста Києва і підготовки міста до зими. Це не подарунок і не політична подачка. Це відповідальне бюджетне рішення. І сьогодні наше завдання дуже просте — не з’ясовувати стосунки, а зробити так, щоб Київ був готовий до наступної зими. Саме тому ми готові об’єднуватися. Готові долучатися. Готові продемонструвати те, чого ми вимагаємо в парламенті, — коаліцію національної єдності. росіяни думали, що зможуть зламати Київ ракетами. Не змогли. І було б прикро, якби столицю ослабили вже не ракети, а бюрократія і політичні оборудки. Київ — місто, яке пережило імперії. І Київ переживе багато «незламних», «потужних» політичних амбіцій. Бо кияни дуже круті. І місто дуже круте. І представляти Київ — це велика честь. Але це і велика відповідальність.

Петро Порошенко

16,932 Aufrufe • vor 5 Monaten

Несподіванки не сталося. Як і прогнозував в інтерв’ю німецькому виданню BILD, припинення вогню не відбулося. За одну лише ніч путін укотре довів, що йому не можна вірити. Що угоди з росією не варті паперу, на якому вони написані, — вислів, який приписують ще Бісмарку. Смертоносні російські ракети та ударні дрони чомусь не послухалися наказу свого верховного… Отже, його всупереч усім обіцянкам не було взагалі. Путін ніби винайшов perpetum mobile війни і не має наміру її завершувати… Не дарма вчора, перед розмовою з президентом Трампом, він на зустрічі з олігархами ділився своїми фюрерськими фантазіями про захоплення Одеси. Це така сама маячня, як колись про Київ за три дні. Даремно сподіватися на те, що одна чи кілька розмов зупинять ці три роки, 11 років війни загалом. І століття спроб стерти Україну з мапи світу. Попри оптимістичні заяви учасників, у нас, українців, справедливо немає відчуття, що вчорашня телефонна розмова наблизила нас до миру. Маю сказати, що попереду складні перемови. Для путіна навіть стіл переговорів — це продовження війни в інший спосіб. Проте з того, що відбулося вчора, коли путін де-факто відкинув ідею президента Трампа про повне припинення вогню, всім треба зробити правильні висновки. Або путін приймає пропозицію президента Трампа про повне припинення вогню, або Трамп задіює «план Б», про який він казав. Такий «план Б» критично важливий і має з’явитися на столі. Це — ще суворіші санкції. Міністр фінансів США Скотт Бессент вчора сказав, що Дональд Трамп готовий максимально посилити економічний тиск на росію. Їхній поточний рівень оцінив як 6 із 10, отже, резерви є, і непогані. Росію треба позбавити ресурсів для ведення війни. Від цього світ лише виграє. Також це — постачання Україні тих видів американської зброї, від надання яких Білий дім утримувався досі. Зрештою, нам потрібна нова двопартійна резолюція Конгресу Сполучених Штатів про подальшу різнобічну підтримку України. І я готовий долучитися до лобіювання цієї резолюції. Маю, до речі, запрошення до Вашингтону та Флориди на зустрічі високого рівня. Сподіваюся, що в Офісі вистачить розуму цього разу не блокувати мою поїздку до США так, як щойно він заборонив мені виїхати на політичну асамблею Європейської народної партії, лідируючої політичної сили Європейського Союзу. Очевидно, що попереду на нас очікують важкі драматичні місяці. І антиамериканська істерія з метою перекласти відповідальність нам не допоможе результативно пройти цей час. Україна, як і Європа, повинна бути за столом переговорів і твердо відстояти принцип «нічого про Україну без України». Ми не можемо більше втрачати час, людей і території. Ми зацікавлені в тому, щоби пропозиція президента Трампа про повне припинення вогню реалізувалася. Для нас це можливість нарешті не на папері, а на реальній місцевості звести фортифікації і перетворити степовий простір сходу і півдня на неприступні рови, вали і мінні поля. І в разі, якщо путін порушить припинення вогню, це унеможливить його подальші наступальні дії. Складність і драматичність ситуації вимагає негайної зустрічі Володимира Зеленського з лідерами парламентських фракцій. Парламент не може дізнаватися про нашу переговорну позицію із зарубіжних мас-медіа. Вважаю, така зустріч має відбутися одразу після розмови Зеленського з Трампом. Попри системні антиконституційні кроки влади щодо опозиції для нас, «Європейської Солідарності», завжди на першому місці є інтереси держави. Треба робити все, що в цих складних умовах може посилити Україну. Нав’язуватися ми теж не будемо, але за будь-яких обставин готові до спільної роботи і спільної відповідальності. Ми не дамо путіну жодних надій, що скориставшись руйнацією єдності йому вдасться розхитати ситуацію в країні, спричинити внутрішню дестабілізацію, виграти від порушень демократії Україні. І в цій його гібридній війні не варто підігрувати. Ми вистоїмо як держава в єдності, це очевидний постулат. Гріх не робити висновків з української історії.

Несподіванки не сталося. Як і прогнозував в інтерв’ю німецькому виданню BILD, припинення вогню не відбулося. За одну лише ніч путін укотре довів, що йому не можна вірити. Що угоди з росією не варті паперу, на якому вони написані, — вислів, який приписують ще Бісмарку. Смертоносні російські ракети та ударні дрони чомусь не послухалися наказу свого верховного… Отже, його всупереч усім обіцянкам не було взагалі. Путін ніби винайшов perpetum mobile війни і не має наміру її завершувати… Не дарма вчора, перед розмовою з президентом Трампом, він на зустрічі з олігархами ділився своїми фюрерськими фантазіями про захоплення Одеси. Це така сама маячня, як колись про Київ за три дні. Даремно сподіватися на те, що одна чи кілька розмов зупинять ці три роки, 11 років війни загалом. І століття спроб стерти Україну з мапи світу. Попри оптимістичні заяви учасників, у нас, українців, справедливо немає відчуття, що вчорашня телефонна розмова наблизила нас до миру. Маю сказати, що попереду складні перемови. Для путіна навіть стіл переговорів — це продовження війни в інший спосіб. Проте з того, що відбулося вчора, коли путін де-факто відкинув ідею президента Трампа про повне припинення вогню, всім треба зробити правильні висновки. Або путін приймає пропозицію президента Трампа про повне припинення вогню, або Трамп задіює «план Б», про який він казав. Такий «план Б» критично важливий і має з’явитися на столі. Це — ще суворіші санкції. Міністр фінансів США Скотт Бессент вчора сказав, що Дональд Трамп готовий максимально посилити економічний тиск на росію. Їхній поточний рівень оцінив як 6 із 10, отже, резерви є, і непогані. Росію треба позбавити ресурсів для ведення війни. Від цього світ лише виграє. Також це — постачання Україні тих видів американської зброї, від надання яких Білий дім утримувався досі. Зрештою, нам потрібна нова двопартійна резолюція Конгресу Сполучених Штатів про подальшу різнобічну підтримку України. І я готовий долучитися до лобіювання цієї резолюції. Маю, до речі, запрошення до Вашингтону та Флориди на зустрічі високого рівня. Сподіваюся, що в Офісі вистачить розуму цього разу не блокувати мою поїздку до США так, як щойно він заборонив мені виїхати на політичну асамблею Європейської народної партії, лідируючої політичної сили Європейського Союзу. Очевидно, що попереду на нас очікують важкі драматичні місяці. І антиамериканська істерія з метою перекласти відповідальність нам не допоможе результативно пройти цей час. Україна, як і Європа, повинна бути за столом переговорів і твердо відстояти принцип «нічого про Україну без України». Ми не можемо більше втрачати час, людей і території. Ми зацікавлені в тому, щоби пропозиція президента Трампа про повне припинення вогню реалізувалася. Для нас це можливість нарешті не на папері, а на реальній місцевості звести фортифікації і перетворити степовий простір сходу і півдня на неприступні рови, вали і мінні поля. І в разі, якщо путін порушить припинення вогню, це унеможливить його подальші наступальні дії. Складність і драматичність ситуації вимагає негайної зустрічі Володимира Зеленського з лідерами парламентських фракцій. Парламент не може дізнаватися про нашу переговорну позицію із зарубіжних мас-медіа. Вважаю, така зустріч має відбутися одразу після розмови Зеленського з Трампом. Попри системні антиконституційні кроки влади щодо опозиції для нас, «Європейської Солідарності», завжди на першому місці є інтереси держави. Треба робити все, що в цих складних умовах може посилити Україну. Нав’язуватися ми теж не будемо, але за будь-яких обставин готові до спільної роботи і спільної відповідальності. Ми не дамо путіну жодних надій, що скориставшись руйнацією єдності йому вдасться розхитати ситуацію в країні, спричинити внутрішню дестабілізацію, виграти від порушень демократії Україні. І в цій його гібридній війні не варто підігрувати. Ми вистоїмо як держава в єдності, це очевидний постулат. Гріх не робити висновків з української історії.

Петро Порошенко

99,773 Aufrufe • vor 1 Jahr

Україна показала, що може створити реальну небезпеку в Пітері — і це вже вдруге за місяць, якщо згадати парад і «вмовляння Зеленського». Z-воєнкори відреагували на це дуже активно. Вони кричать дослівно: «Це точка неповернення. Нас вважають лохами. А ми — тєрпіли. Про яку економіку ви збираєтеся говорити? Які інвестиції? Народ збідніває. Їсти нічого.» Інший ватник каже, що Кремль «точно буде домовлятися». Але не напряму з Україною, а через когось «авторитетного» — Трампа, Ердогана чи ще когось із НАТО, щоб той сходив від імені РФ випросити «одноденне перемир'я». Він переконаний, що Зеленський «увійшов у смак» зі своїм указом про дозвіл на парад, і тепер за тишу над Пітером заправить щось конкретне — якщо домовляться. А якщо ні — буде новий удар. «Наддержава», яка йшла брати Київ за три дні, в уяві власних пропагандистів тепер змушена через посередників випрошувати один спокійний день, щоб Путін зміг вийти на трибуну власного форуму. Це навіть не приниження. Це повна поразка того образу, який вони чотири роки малювали своєму населенню. І вишенькою на цьому торті стала заява генерального секретаря НАТО Марка Рютте про удари по Росії: «У НАТО не бачать проблем в обстрілі Україною Санкт-Петербурга в день, коли там стартує Петербурзький міжнародний економічний форум.» «Україна зараз досягла таких успіхів, що Путін може організувати парад 9 травня лише завдяки офіційному указу ось цього президента.» Це сказав очільник НАТО — прямо, публічно, з усмішкою. Путін може провести власний парад тільки з дозволу Зеленського. Сильніше принизити «володаря тисячолітньої історії» майже неможливо. Хоча…

Україна показала, що може створити реальну небезпеку в Пітері — і це вже вдруге за місяць, якщо згадати парад і «вмовляння Зеленського». Z-воєнкори відреагували на це дуже активно. Вони кричать дослівно: «Це точка неповернення. Нас вважають лохами. А ми — тєрпіли. Про яку економіку ви збираєтеся говорити? Які інвестиції? Народ збідніває. Їсти нічого.» Інший ватник каже, що Кремль «точно буде домовлятися». Але не напряму з Україною, а через когось «авторитетного» — Трампа, Ердогана чи ще когось із НАТО, щоб той сходив від імені РФ випросити «одноденне перемир'я». Він переконаний, що Зеленський «увійшов у смак» зі своїм указом про дозвіл на парад, і тепер за тишу над Пітером заправить щось конкретне — якщо домовляться. А якщо ні — буде новий удар. «Наддержава», яка йшла брати Київ за три дні, в уяві власних пропагандистів тепер змушена через посередників випрошувати один спокійний день, щоб Путін зміг вийти на трибуну власного форуму. Це навіть не приниження. Це повна поразка того образу, який вони чотири роки малювали своєму населенню. І вишенькою на цьому торті стала заява генерального секретаря НАТО Марка Рютте про удари по Росії: «У НАТО не бачать проблем в обстрілі Україною Санкт-Петербурга в день, коли там стартує Петербурзький міжнародний економічний форум.» «Україна зараз досягла таких успіхів, що Путін може організувати парад 9 травня лише завдяки офіційному указу ось цього президента.» Це сказав очільник НАТО — прямо, публічно, з усмішкою. Путін може провести власний парад тільки з дозволу Зеленського. Сильніше принизити «володаря тисячолітньої історії» майже неможливо. Хоча…

Denys Shtilierman

11,869 Aufrufe • vor 2 Monaten