Video wird geladen...

Video konnte nicht geladen werden

Beim Laden dieses Videos ist ein Problem aufgetreten. Dies könnte an einem vorübergehenden Netzwerkproblem liegen oder das Video ist möglicherweise nicht verfügbar.

Анатолій Пашинін народився в Україні на Кіровоградщині. Був популярним актором на мокшанських болотах.Коли почалася війна у 2014 році кинув все і пішов захищати свою рідну Україну добровольцем під позивним ,,Дублер". у ЗСУ. Пройшов найгарячіші точки на Донбасі. Шана тобі герой.

СВЯТА РУСЬ

4,585 subscribers

35,252 Aufrufe • vor 2 Monaten •via X (Twitter)

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 Kommentare

Keine Kommentare verfügbar

Kommentare vom Original-Post werden hier angezeigt

Ähnliche Videos

На фронті загинув український поет Максим Кривцов. У 2014 році він пішов добровольцем захищати Україну. Потім працював у Центрі реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС і Veteran Hub. Повернувся на фронт після повномасштабного вторгнення.

На фронті загинув український поет Максим Кривцов. У 2014 році він пішов добровольцем захищати Україну. Потім працював у Центрі реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС і Veteran Hub. Повернувся на фронт після повномасштабного вторгнення.

ҐРУНТ

46,077 Aufrufe • vor 2 Jahren

Пам’ятаєте як у 2014 мусора здавали Україну ворогу? 😡 Ще 9 років тому частина силовиків спокійно здавала міста ворогу, відкривала двері окупантам і просто зникала, коли потрібно було захищати країну. І слід зазначити, що більше 2000 мусорів перейшли на бік ворога і у 2022 році. Саме через таких людей страждають прості українці, які чомусь повинні виправляти зраду службовців в погонах. Тому, якщо під час воєнного стану поліцейський чи прикордонник не на фронті, то він зрадник Батьківщини. ❗ Як ви вважаєте — чи повинні всі силові структури під час війни проходити фронт?

Пам’ятаєте як у 2014 мусора здавали Україну ворогу? 😡 Ще 9 років тому частина силовиків спокійно здавала міста ворогу, відкривала двері окупантам і просто зникала, коли потрібно було захищати країну. І слід зазначити, що більше 2000 мусорів перейшли на бік ворога і у 2022 році. Саме через таких людей страждають прості українці, які чомусь повинні виправляти зраду службовців в погонах. Тому, якщо під час воєнного стану поліцейський чи прикордонник не на фронті, то він зрадник Батьківщини. ❗ Як ви вважаєте — чи повинні всі силові структури під час війни проходити фронт?

Актуальна Правда

14,983 Aufrufe • vor 6 Monaten

Продовжуємо серію відеопоезій до Тижня читання поезії текстом Ігоря Мисяка "Море чекає на нових Колумбів" Спочатку море було для митця чимось далеким і незвіданим. Він уперше побачив його на Донеччині в 21 рік, коли пішов в АТО. А потім воно стало частиною його життя – надихало, давало сили, було місцем для роздумів і творчості. Ігор Мисяк - поет, письменник, учасник Революції Гідності, доброволець, молодший сержант. Він боровся за Україну з 2014 року: пройшов Майдан, після чого потрапив під арешт, був добровольцем батальйону “Азов”, санітаром і рятувальником, автор роману “Завод”, присвяченого загиблому побратиму. З перших днів повномасштабного вторгнення знову став на захист України. Спочатку – в ТРО Києва, згодом – у 28-й ОМБ, де обороняв Одещину, Миколаївщину та Херсонщину. Пізніше приєднався до 57-ї ОМБ, став старшим бойовим медиком і санітарним інструктором, рятуючи поранених на Донецькому напрямку. Загинув 1 квітня 2023 року поблизу села Богданівка.

Продовжуємо серію відеопоезій до Тижня читання поезії текстом Ігоря Мисяка "Море чекає на нових Колумбів" Спочатку море було для митця чимось далеким і незвіданим. Він уперше побачив його на Донеччині в 21 рік, коли пішов в АТО. А потім воно стало частиною його життя – надихало, давало сили, було місцем для роздумів і творчості. Ігор Мисяк - поет, письменник, учасник Революції Гідності, доброволець, молодший сержант. Він боровся за Україну з 2014 року: пройшов Майдан, після чого потрапив під арешт, був добровольцем батальйону “Азов”, санітаром і рятувальником, автор роману “Завод”, присвяченого загиблому побратиму. З перших днів повномасштабного вторгнення знову став на захист України. Спочатку – в ТРО Києва, згодом – у 28-й ОМБ, де обороняв Одещину, Миколаївщину та Херсонщину. Пізніше приєднався до 57-ї ОМБ, став старшим бойовим медиком і санітарним інструктором, рятуючи поранених на Донецькому напрямку. Загинув 1 квітня 2023 року поблизу села Богданівка.

Недописані

13,561 Aufrufe • vor 1 Jahr

Конгресмен Кітінг до Рубіо: Я впевнений, ви знаєте, що Україна, країна, яка на той час мала третій за величиною ядерний арсенал, мирно передала свою ядерну зброю в межах Будапештського меморандуму В обмін на це, вони отримали зобов’язання США захищати Україну, якщо вона коли-небудь опиниться під загрозою США дали своє слово Україні, що вони її захищатимуть Мене вразило у вашому вступному слові, що ви провели нас по всьому світу і згадали 15 різних випадків, де ви втрутилися. 15! Топ-15! І жодного разу ви не згадали Україну, коли говорили про пріоритети ваших досягнень

Конгресмен Кітінг до Рубіо: Я впевнений, ви знаєте, що Україна, країна, яка на той час мала третій за величиною ядерний арсенал, мирно передала свою ядерну зброю в межах Будапештського меморандуму В обмін на це, вони отримали зобов’язання США захищати Україну, якщо вона коли-небудь опиниться під загрозою США дали своє слово Україні, що вони її захищатимуть Мене вразило у вашому вступному слові, що ви провели нас по всьому світу і згадали 15 різних випадків, де ви втрутилися. 15! Топ-15! І жодного разу ви не згадали Україну, коли говорили про пріоритети ваших досягнень

Останній Капіталіст

210,986 Aufrufe • vor 3 Monaten

«Тату, я пишаюся тобою і чекаю на тебе!» – сьогодні ці слова українських дітей звучать як найсильніший оберіг. Війна змусила багатьох чоловіків доводити свою любов і відповідальність, захищаючи власних дітей зі зброєю в руках далеко від дому. Хтось сьогодні почує дитячий голос лише у слухавці. Хтось дивитиметься на фото, пропускаючи день народження, шкільне свято чи звичайний сімейний вечір. А хтось, на жаль, уже ніколи не зможе обійняти свого сина чи доньку. У День батька дякую кожному українському татові, який виховує, підтримує, навчає, працює і бореться за майбутнє своїх дітей. Я вдячний моєму батькові за все, що він зробив для мене. Особлива шана батькам, які сьогодні захищають Україну. І вічна пам’ять тим, хто віддав за неї своє життя. Пам’ятаємо також про дітей, у яких війна забрала найдорожче – батька. Наш обов’язок – зробити все, щоб вони знали: подвиг їхніх тат пам’ятає і шанує вся країна. Слава Україні!

«Тату, я пишаюся тобою і чекаю на тебе!» – сьогодні ці слова українських дітей звучать як найсильніший оберіг. Війна змусила багатьох чоловіків доводити свою любов і відповідальність, захищаючи власних дітей зі зброєю в руках далеко від дому. Хтось сьогодні почує дитячий голос лише у слухавці. Хтось дивитиметься на фото, пропускаючи день народження, шкільне свято чи звичайний сімейний вечір. А хтось, на жаль, уже ніколи не зможе обійняти свого сина чи доньку. У День батька дякую кожному українському татові, який виховує, підтримує, навчає, працює і бореться за майбутнє своїх дітей. Я вдячний моєму батькові за все, що він зробив для мене. Особлива шана батькам, які сьогодні захищають Україну. І вічна пам’ять тим, хто віддав за неї своє життя. Пам’ятаємо також про дітей, у яких війна забрала найдорожче – батька. Наш обов’язок – зробити все, щоб вони знали: подвиг їхніх тат пам’ятає і шанує вся країна. Слава Україні!

Kyrylo Budanov

53,223 Aufrufe • vor 3 Monaten

Колишній польський військовий Мацей із позивним Краков боронить Україну з перших днів широкомасштабного вторгнення. Маючи українське коріння, досвід служби у Війську Польському та роботу медиком в Уганді, він приїхав захищати свободу. Воїн пройшов великий шлях: брав участь у боях на найгарячіших напрямках фронту - від Куп’янська до Бахмута. Сьогодні Краков - боєць 92 окремої штурмової бригади і продовжує боротьбу. Повертатися до цивільного життя Краков не планує(!!!) — після перемоги він залишиться(!!!) в лавах ЗСУ, щоб охороняти кордон або тренувати новобранців. Тільки Подяка та Велика Повага!!! Бережи себе!!!

Колишній польський військовий Мацей із позивним Краков боронить Україну з перших днів широкомасштабного вторгнення. Маючи українське коріння, досвід служби у Війську Польському та роботу медиком в Уганді, він приїхав захищати свободу. Воїн пройшов великий шлях: брав участь у боях на найгарячіших напрямках фронту - від Куп’янська до Бахмута. Сьогодні Краков - боєць 92 окремої штурмової бригади і продовжує боротьбу. Повертатися до цивільного життя Краков не планує(!!!) — після перемоги він залишиться(!!!) в лавах ЗСУ, щоб охороняти кордон або тренувати новобранців. Тільки Подяка та Велика Повага!!! Бережи себе!!!

vitaliyfalcon

10,930 Aufrufe • vor 3 Monaten

🇺🇦💪🏼 Пʼятеро ветеранів на протезах вирушили в похід Карпатами, щоб зібрати 10 мільйонів для побратимів Стартували 3 вересня. Мета – зібрати кошти для своїх побратимів з 30 ОМБр, 95 ОДШБр, 1 танкової в/ч 1815, Луганського та Краматорського прикордонних загонів, а також довести, що попри поранення життя продовжується. Додатково воїни несуть у своїх наплічниках мішки з 10 кг піску. І за кожен зібраний мільйон скидатимуть по кілограму. Зібрані гроші чоловіки збираються передати до фонду Сергія Притули, який закупить та доставить обладнання за запитом п’яти підрозділів. Усі учасники походу - Олександр Швецов, Євген Смага, Олексій Бурлаков, Анатолій Кірда, Денис Шеренговський — колишні військові, які отримали поранення у різні роки російсько-української війни. Олександр Швецов втратив ногу ще на початку вторгнення рф у 2014 році. Він не зміг повернутися на поле бою, але продовжує підтримувати побратимів. Організовує походи для поранених захисників, під час яких навчає їх ходити та ділиться власним досвідом. А також долає благодійні піші маратони, збираючи кошти на потреби війська. Денис Шеренговський був частиною 11-го прикордонного загону та обороняв країну на Донецькому напрямку, де внаслідок артилерійського обстрілу отримав поранення. На момент початку повномасштабної війни Анатолій Кірда працював в Ізраїлі. Майже одразу чоловік розірвав трудовий договір і повернувся в Київ. Анатолій брав участь в обороні Києва й тримав оборону на Ізюмському напрямку. Олексій Бурлаков служив у Луганському прикордонному загоні. Торік у Кремінній він потрапив під ворожий обстріл і втратив праву нижню кінцівку. Євген Смага долучився до лав ЗСУ на початку великої війни. А за пів року, у вересні 2022-го, отримав поранення і втратив ногу. Але чоловік не здався! Сьогодні він займається важкою атлетикою, а також виступає на всеукраїнських змаганнях. Долучитися до збору ветеранів та допомогти їхнім побратимам можна за реквізитами: LigPay: Монобанка:

🇺🇦💪🏼 Пʼятеро ветеранів на протезах вирушили в похід Карпатами, щоб зібрати 10 мільйонів для побратимів Стартували 3 вересня. Мета – зібрати кошти для своїх побратимів з 30 ОМБр, 95 ОДШБр, 1 танкової в/ч 1815, Луганського та Краматорського прикордонних загонів, а також довести, що попри поранення життя продовжується. Додатково воїни несуть у своїх наплічниках мішки з 10 кг піску. І за кожен зібраний мільйон скидатимуть по кілограму. Зібрані гроші чоловіки збираються передати до фонду Сергія Притули, який закупить та доставить обладнання за запитом п’яти підрозділів. Усі учасники походу - Олександр Швецов, Євген Смага, Олексій Бурлаков, Анатолій Кірда, Денис Шеренговський — колишні військові, які отримали поранення у різні роки російсько-української війни. Олександр Швецов втратив ногу ще на початку вторгнення рф у 2014 році. Він не зміг повернутися на поле бою, але продовжує підтримувати побратимів. Організовує походи для поранених захисників, під час яких навчає їх ходити та ділиться власним досвідом. А також долає благодійні піші маратони, збираючи кошти на потреби війська. Денис Шеренговський був частиною 11-го прикордонного загону та обороняв країну на Донецькому напрямку, де внаслідок артилерійського обстрілу отримав поранення. На момент початку повномасштабної війни Анатолій Кірда працював в Ізраїлі. Майже одразу чоловік розірвав трудовий договір і повернувся в Київ. Анатолій брав участь в обороні Києва й тримав оборону на Ізюмському напрямку. Олексій Бурлаков служив у Луганському прикордонному загоні. Торік у Кремінній він потрапив під ворожий обстріл і втратив праву нижню кінцівку. Євген Смага долучився до лав ЗСУ на початку великої війни. А за пів року, у вересні 2022-го, отримав поранення і втратив ногу. Але чоловік не здався! Сьогодні він займається важкою атлетикою, а також виступає на всеукраїнських змаганнях. Долучитися до збору ветеранів та допомогти їхнім побратимам можна за реквізитами: LigPay: Монобанка:

#ШОТАМ

21,454 Aufrufe • vor 3 Jahren

Втеча з концтабору. Важко, але можливо. І, до речі, не лякайтесь рішення #ЄС про, ніби-то, відмову від надання притулку українським чоловікам. Це лише рекомендаційне рішення, кожна країна має свої правила, і далеко не кожна приймає рекомендацію ЄС. Крім того, це стосується спрощеного порядку надання притулку громадянам #Україна, який діє з 2022. Українці можуть отримати притулок на загальних підставах. Різниця в термінах — замість негайної видачі документа, може тривати розгляд кілька тижнів, чи місяць-два. Але в Україну вас не депортують ніяк, якщо ви доведете, що в Україні існує загроза для вашого життя. А вона тут на кожному кроці — вас можуть, наприклад, закатувати в #ТЦК, свідчень ви можете надати цілий вагон. До речі, це рішення ЄС, яке вибив #Зеленський — постріл собі у ногу. Досі ЄС замовчували жахіття, які відбуваються в Україні, в т.ч. в ТЦК та #ЗСУ. Тепер ці факти будуть розглядатись у відкритих судових слуханнях під час розгляду справ про надання притулку, і розповсюджуватись в інформаційному просторі країн ЄС. І в народів країн ЄС буде все більше виникати запитань до своїх урядів — яких страшний і жорстокий режим вони підтримують в Україні.

Втеча з концтабору. Важко, але можливо. І, до речі, не лякайтесь рішення #ЄС про, ніби-то, відмову від надання притулку українським чоловікам. Це лише рекомендаційне рішення, кожна країна має свої правила, і далеко не кожна приймає рекомендацію ЄС. Крім того, це стосується спрощеного порядку надання притулку громадянам #Україна, який діє з 2022. Українці можуть отримати притулок на загальних підставах. Різниця в термінах — замість негайної видачі документа, може тривати розгляд кілька тижнів, чи місяць-два. Але в Україну вас не депортують ніяк, якщо ви доведете, що в Україні існує загроза для вашого життя. А вона тут на кожному кроці — вас можуть, наприклад, закатувати в #ТЦК, свідчень ви можете надати цілий вагон. До речі, це рішення ЄС, яке вибив #Зеленський — постріл собі у ногу. Досі ЄС замовчували жахіття, які відбуваються в Україні, в т.ч. в ТЦК та #ЗСУ. Тепер ці факти будуть розглядатись у відкритих судових слуханнях під час розгляду справ про надання притулку, і розповсюджуватись в інформаційному просторі країн ЄС. І в народів країн ЄС буде все більше виникати запитань до своїх урядів — яких страшний і жорстокий режим вони підтримують в Україні.

Wenden

96,346 Aufrufe • vor 1 Monat

Україна зараз переживає найтяжчі часи за всі роки незалежності. У Києві люди мерзнуть. Є випадки смертей від холоду. Попереду — морози до мінус 25 уже на початку наступного тижня. Майже 700 будинків у столиці досі залишаються без води, електроенергії та тепла. За оцінками фахівців, ситуація може ще більше погіршитися у разі нової російської ракетної атаки, на яку, за даними розвідки, ми очікуємо вже вихідними. Київ ризикує перетворитися на зону, непридатну для життя. Безумовно, головний винуватець — путін. Але відповідальність лежить і на владі. На злочинній бездіяльності. На корупції, яка вже доведена незалежними антикорупційними інституціями у справі «Міндічгейт». Саме через це блокувалося виділення коштів на захист критичної енергетичної інфраструктури. У 2014 році морози були такими самими — мінус 20–25. У державній скарбниці тоді був нуль. Плани агресора нічим не відрізнялися: удари по генерації, атаки на ТЕЦ у Щасті та Слов’янську, блокування постачання вугілля. Росія тоді зірвала всі контракти і припинила відвантаження з Кузбасу. Ми ухвалювали рішення. Давали накази закуповувати вугілля на українській території, в українських шахт і виробників за цінами, вдвічі нижчими за альтернативні. Ми захистили країну. І за 11 років дехто про це забув. Сьогодні ж замість реальних дій влада займається спробами політичної розправи і дискредитації лідера опозиції. Цей процес провалився. Ця справа — справжнє кладовище генеральних прокурорів. Луценко назвав її булшитом. Рябошапка — трешем. Обох звільнили за відмову підписувати підозру. Венедіктова «зникла» у відпустці, щоб уникнути відповідальності. Підписував підозру незаконно заступник, якого згодом звільнили і притягнули до кримінальної відповідальності. Потім був Костін — і знову втеча від відповідальності. Сьогодні в суді — ноунейми без аргументів і доказів. Коли 24 лютого прокурори тікали з Києва і палили матеріали справ, хтось мав боронити столицю. А сьогодні ці самі люди фабрикують справи, відволікаючи увагу від корупційних скандалів: «Міндічгейт», «Бакановгейт», «Кісільгейт», конверти для депутатів, мішки з грошима в кабінетах, знищена оборонка і вкрадені кошти, які мали йти на захист держави. Ми живемо у двох різних реальностях. В одній — міндічі, баканови і їхні покровителі крадуть і руйнують країну. В іншій — ми захищаємо Україну, допомагаємо армії, відстоюємо державу і правду. 11 років тому ми врятували країну від холоду. 11 років тому почали будувати армію. 11 років тому підписали Угоду про асоціацію з ЄС і Зону вільної торгівлі. 11 років тому виграли час, який дав змогу Україні вистояти у 2022-му і зламати путінський сценарій знищення нашої держави. Україна вистоїть!

Україна зараз переживає найтяжчі часи за всі роки незалежності. У Києві люди мерзнуть. Є випадки смертей від холоду. Попереду — морози до мінус 25 уже на початку наступного тижня. Майже 700 будинків у столиці досі залишаються без води, електроенергії та тепла. За оцінками фахівців, ситуація може ще більше погіршитися у разі нової російської ракетної атаки, на яку, за даними розвідки, ми очікуємо вже вихідними. Київ ризикує перетворитися на зону, непридатну для життя. Безумовно, головний винуватець — путін. Але відповідальність лежить і на владі. На злочинній бездіяльності. На корупції, яка вже доведена незалежними антикорупційними інституціями у справі «Міндічгейт». Саме через це блокувалося виділення коштів на захист критичної енергетичної інфраструктури. У 2014 році морози були такими самими — мінус 20–25. У державній скарбниці тоді був нуль. Плани агресора нічим не відрізнялися: удари по генерації, атаки на ТЕЦ у Щасті та Слов’янську, блокування постачання вугілля. Росія тоді зірвала всі контракти і припинила відвантаження з Кузбасу. Ми ухвалювали рішення. Давали накази закуповувати вугілля на українській території, в українських шахт і виробників за цінами, вдвічі нижчими за альтернативні. Ми захистили країну. І за 11 років дехто про це забув. Сьогодні ж замість реальних дій влада займається спробами політичної розправи і дискредитації лідера опозиції. Цей процес провалився. Ця справа — справжнє кладовище генеральних прокурорів. Луценко назвав її булшитом. Рябошапка — трешем. Обох звільнили за відмову підписувати підозру. Венедіктова «зникла» у відпустці, щоб уникнути відповідальності. Підписував підозру незаконно заступник, якого згодом звільнили і притягнули до кримінальної відповідальності. Потім був Костін — і знову втеча від відповідальності. Сьогодні в суді — ноунейми без аргументів і доказів. Коли 24 лютого прокурори тікали з Києва і палили матеріали справ, хтось мав боронити столицю. А сьогодні ці самі люди фабрикують справи, відволікаючи увагу від корупційних скандалів: «Міндічгейт», «Бакановгейт», «Кісільгейт», конверти для депутатів, мішки з грошима в кабінетах, знищена оборонка і вкрадені кошти, які мали йти на захист держави. Ми живемо у двох різних реальностях. В одній — міндічі, баканови і їхні покровителі крадуть і руйнують країну. В іншій — ми захищаємо Україну, допомагаємо армії, відстоюємо державу і правду. 11 років тому ми врятували країну від холоду. 11 років тому почали будувати армію. 11 років тому підписали Угоду про асоціацію з ЄС і Зону вільної торгівлі. 11 років тому виграли час, який дав змогу Україні вистояти у 2022-му і зламати путінський сценарій знищення нашої держави. Україна вистоїть!

Петро Порошенко

21,200 Aufrufe • vor 7 Monaten

У липні 2019 року Зеленському зателефонував путін. Розмова стосувалася долі затриманих росіянами українських моряків, а також Володимира Цемаха, ув'язненого в Україні. Червінський: Зеленський дуже хотів забрати наших моряків, які були в 18-му році затримані росіянами в Керченській протоці. 11 липня йому зателефонував путін. Я так розумію, це було пов'язано з тим, що Цемах уже був у нас, і путін дуже цього боявся. Відбулася розмова. Слідчі мені розповіли, що ця розмова стосувалася двох тем. Перша тема була моряків обмін моряками, а друга тема була Цемах. Я так розумію, що путін виставив умову, що віддаєш Цемаха, а ми — моряків. Цемаха був ключовим свідком, і саме він міг довести те, що "Бук", який збив цивільний "Боїнг", вбивши 300 людей, з яких 80 діти, це була російська зброя, яка була на території днр. І тоді ми автоматично доводили, що те, що росія заперечувала, що вона приймає участь в конфлікті на Донбасі, ми показали б на весь світ, що вона там, що це вона все створювала. На наступний день зранку, після цієї розмови 11 липня, мені повідомили, що я звільнений з посади. На мої прохання пояснити чому — мені не пояснили. Уже при новій владі ми привозимо Цемаха, цінного свідка, який оцінив весь світ, і мене звільняють через 10 днів після цього.

У липні 2019 року Зеленському зателефонував путін. Розмова стосувалася долі затриманих росіянами українських моряків, а також Володимира Цемаха, ув'язненого в Україні. Червінський: Зеленський дуже хотів забрати наших моряків, які були в 18-му році затримані росіянами в Керченській протоці. 11 липня йому зателефонував путін. Я так розумію, це було пов'язано з тим, що Цемах уже був у нас, і путін дуже цього боявся. Відбулася розмова. Слідчі мені розповіли, що ця розмова стосувалася двох тем. Перша тема була моряків обмін моряками, а друга тема була Цемах. Я так розумію, що путін виставив умову, що віддаєш Цемаха, а ми — моряків. Цемаха був ключовим свідком, і саме він міг довести те, що "Бук", який збив цивільний "Боїнг", вбивши 300 людей, з яких 80 діти, це була російська зброя, яка була на території днр. І тоді ми автоматично доводили, що те, що росія заперечувала, що вона приймає участь в конфлікті на Донбасі, ми показали б на весь світ, що вона там, що це вона все створювала. На наступний день зранку, після цієї розмови 11 липня, мені повідомили, що я звільнений з посади. На мої прохання пояснити чому — мені не пояснили. Уже при новій владі ми привозимо Цемаха, цінного свідка, який оцінив весь світ, і мене звільняють через 10 днів після цього.

5 канал 🇺🇦

30,892 Aufrufe • vor 4 Monaten

Ми маємо два інструменти тиску на росію — це санкції та зброя. У мене немає великого оптимізму, але в той же час, війну цього року можна і треба закінчити. Продовжуючи роботу на Мюнхенській безпековій конференції, розповів про наші перспективи на перемовинах журналістам польського телеканалу Slawa TV. Спочатку ми повинні забезпечити припинення вогню. Для цього в нас вже є дуже ефективні інструменти, як от санкції для країн, які продовжують купувати російськи енергоносії. Німецький канцлер Фрідріх Мерц і під час свого виступу, і під час нашої з ним зустрічі, наголосив на посилення санкцій, щоб перерізати можливість для путіна фінансувати війну. Друге – це зброя, яка дає можливість Україні відповідати на атаки на цивільну інфраструктуру. Маємо проводити демократичні реформи, забезпечувати вступ України до Євросоюзу. Маємо подбати про безпекові гарантії. Нещодавно оприлюднені дані соціологічного дослідження, де більше 75% українців твердо переконані: якщо зараз на цих умовах будуть підписані мирні угоди, путін дуже швидко знову на нас нападе. І я поділяю думку українців. Під час нашої зустрічі з міністром закордонних справ Польщі, від Радека Сікорського почув, що в 2025 році все фінансування зброї для України здійснювалося за рахунок Європейського Союзу. Для мене це дуже потужний аргумент, щоб Європейський Союз був представлений за столом переговорів. Переговори мають бути не в форматі США-Україна-росія, а обов'язково і за участі ЄС. Нічого про Україну без України. Це — дуже важливо. Але і нічого без Європи про Європу. Не може вирішуватися доля всього континенту без Європейського Союзу. Принагідно хочу привітати міністра оборони Михайла Федорова з гарним початком на «Рамштайні». 38 млрд для постачання зброї від країн ЄС – це важливо. Але хочеться, щоб там були такоє і американська зброя та фінансування. Тоді перемога буде нашим спільним викликом. Переконаний, що це можливо.

Ми маємо два інструменти тиску на росію — це санкції та зброя. У мене немає великого оптимізму, але в той же час, війну цього року можна і треба закінчити. Продовжуючи роботу на Мюнхенській безпековій конференції, розповів про наші перспективи на перемовинах журналістам польського телеканалу Slawa TV. Спочатку ми повинні забезпечити припинення вогню. Для цього в нас вже є дуже ефективні інструменти, як от санкції для країн, які продовжують купувати російськи енергоносії. Німецький канцлер Фрідріх Мерц і під час свого виступу, і під час нашої з ним зустрічі, наголосив на посилення санкцій, щоб перерізати можливість для путіна фінансувати війну. Друге – це зброя, яка дає можливість Україні відповідати на атаки на цивільну інфраструктуру. Маємо проводити демократичні реформи, забезпечувати вступ України до Євросоюзу. Маємо подбати про безпекові гарантії. Нещодавно оприлюднені дані соціологічного дослідження, де більше 75% українців твердо переконані: якщо зараз на цих умовах будуть підписані мирні угоди, путін дуже швидко знову на нас нападе. І я поділяю думку українців. Під час нашої зустрічі з міністром закордонних справ Польщі, від Радека Сікорського почув, що в 2025 році все фінансування зброї для України здійснювалося за рахунок Європейського Союзу. Для мене це дуже потужний аргумент, щоб Європейський Союз був представлений за столом переговорів. Переговори мають бути не в форматі США-Україна-росія, а обов'язково і за участі ЄС. Нічого про Україну без України. Це — дуже важливо. Але і нічого без Європи про Європу. Не може вирішуватися доля всього континенту без Європейського Союзу. Принагідно хочу привітати міністра оборони Михайла Федорова з гарним початком на «Рамштайні». 38 млрд для постачання зброї від країн ЄС – це важливо. Але хочеться, щоб там були такоє і американська зброя та фінансування. Тоді перемога буде нашим спільним викликом. Переконаний, що це можливо.

Петро Порошенко

17,721 Aufrufe • vor 7 Monaten

Сьогодні Ейсуке Морі прийшов до Верховної Ради у вишиванці. Для мене це більше, ніж жест — це дуже особистий знак поваги до України й солідарності з нашим народом. Провів зустріч зі Спікером Палати представників Парламенту Японії Ейсуке Морі. Подякував йому за багаторічну титанічну роботу задля розвитку українсько-японських відносин, особисту підтримку та допомогу Японії, загальний обсяг якої вже перевищив 20 млрд доларів США. Ми справді відчуваємо плече Японії. Відчуваємо цю підтримку не лише у словах, а й у конкретних діях. Ейсуке Морі сказав, що здійснив свою мрію — приїхати в Україну. Він висловив велику повагу до мужності й патріотизму українців та запевнив, що Японія робитиме все можливе заради миру в Україні. Окремо говорили про те, що сьогодні має практичне значення: посилення захисту українського неба та притягнення агресора до відповідальності. А далі відбулася справді історична подія — вперше в історії Спікер Палати представників Парламенту Японії виступив у сесійній залі Верховної Ради України. У своєму зверненні Ейсуке Морі згадав, як після землетрусу та аварії на АЕС «Фукусіма» у 2011 році Україна однією з перших прийшла Японії на допомогу. Через 15 років він особисто подякував Українському народові за ту солідарність. Сьогодні Японія відповідає Україні тим самим — підтримкою, допомогою у відбудові та незмінною солідарністю. Україна і Японія — партнери й друзі. І цей візит ще раз це підтверджує.

Сьогодні Ейсуке Морі прийшов до Верховної Ради у вишиванці. Для мене це більше, ніж жест — це дуже особистий знак поваги до України й солідарності з нашим народом. Провів зустріч зі Спікером Палати представників Парламенту Японії Ейсуке Морі. Подякував йому за багаторічну титанічну роботу задля розвитку українсько-японських відносин, особисту підтримку та допомогу Японії, загальний обсяг якої вже перевищив 20 млрд доларів США. Ми справді відчуваємо плече Японії. Відчуваємо цю підтримку не лише у словах, а й у конкретних діях. Ейсуке Морі сказав, що здійснив свою мрію — приїхати в Україну. Він висловив велику повагу до мужності й патріотизму українців та запевнив, що Японія робитиме все можливе заради миру в Україні. Окремо говорили про те, що сьогодні має практичне значення: посилення захисту українського неба та притягнення агресора до відповідальності. А далі відбулася справді історична подія — вперше в історії Спікер Палати представників Парламенту Японії виступив у сесійній залі Верховної Ради України. У своєму зверненні Ейсуке Морі згадав, як після землетрусу та аварії на АЕС «Фукусіма» у 2011 році Україна однією з перших прийшла Японії на допомогу. Через 15 років він особисто подякував Українському народові за ту солідарність. Сьогодні Японія відповідає Україні тим самим — підтримкою, допомогою у відбудові та незмінною солідарністю. Україна і Японія — партнери й друзі. І цей візит ще раз це підтверджує.

Ruslan Stefanchuk

30,012 Aufrufe • vor 6 Tagen

Ми вирішили максимально скоротити і майже відмовитися від будь-яких виступів під час процесу. Не тому, що нам нічого сказати, а тому, що все вже зрозуміло. Довгих тринадцять місяців уряд, президент, РНБО із залученням Мінекономіки свідомо тягнуть засідання, блокуючи ухвалення обґрунтованого і законного рішення. Обґрунтованого і законного — бо президент не має права ні за Конституцією, ні за Законом про санкції накладати обмеження на громадян України, фізичних осіб, резидентів України. У законі про це чітко зазначено. Я можу лише поспівчувати суддям. Я маю сьогодні визнати: вони перебувають під шаленим тиском. Але вони мають підтримку українського народу, Європейського парламенту, Ради Європи, комісара з прав людини, Європейської комісії, політиків і громадських активістів, які наголошують, що не можна запроваджувати довічні санкції превентивно. Тринадцять місяців продемонстрували: нічогісінько немає. Тринадцять місяців продемонстрували: ні президенту, ні уряду нічого сказати ні суспільству, ні Європі. Після оголошеної на десять хвилин перерви суд пішов більш як на годину, і тепер рішення, ймовірно, відкладуть аж на квітень. Але я дуже сподіваюся, що у суддів вистачить громадянської мужності, принциповості, патріотизму та професіоналізму, щоб нарешті почути вже на 14-й місяць короткого і всім зрозумілого процесу рішення. Бо зараз я є єдина людина у світі, проти якої одночасно запроваджені санкції путіна і санкції Зеленського. Це не є санкції України — це є санкції Зеленського. І оця роздвоєність нарешті буде вирішена. Санкції путіна залишаться. Вирок, який мені виніс російський суд за терористичну і екстремістську діяльність, яка полягає в підтримці Збройних Сил України, залишиться, бо ми не маємо наміру припиняти підтримку. А незаконні, неєвропейські, позаконституційні, позасудові санкції пана Зеленського, особливо враховуючи рішення Європейського суду з прав людини, який напряму забороняє застосування проти громадян України таких санкцій, будуть скасовані. Це знущання над правосуддям. Це знущання над верховенством права. Це знущання над європейськими перспективами. Бо вчора, на жаль, у Брюсселі на засіданні послів ухвалили рішення: Україна зупинила реформи. В Україні парламентська криза. Широка коаліція не створюється. Три місяці не голосується жодна реформа, яку Україна взяла на себе зобов’язання запроваджувати. Отже, на жаль, розмови про членство України в 2027 році в Європейському Союзі залишаються пустим звуком. Розмови про підписання мирної угоди залишаються пустим звуком. Україна продовжує стирати себе. І сьогоднішній тиск на суд у вигляді перенесення очевидного для всіх рішення — з цього ж ряду. Треба зупинятися. Треба створювати демократичну стійкість, яка об’єднає всю країну для того, щоб ми наблизилися до миру, до членства в Європейському Союзі, до членства в НАТО, до того, щоб закінчити весь цей жах. Він уже нікому не цікавий, нікому не смішний і лише дискредитує і українську владу, і, на жаль, українську державу.

Ми вирішили максимально скоротити і майже відмовитися від будь-яких виступів під час процесу. Не тому, що нам нічого сказати, а тому, що все вже зрозуміло. Довгих тринадцять місяців уряд, президент, РНБО із залученням Мінекономіки свідомо тягнуть засідання, блокуючи ухвалення обґрунтованого і законного рішення. Обґрунтованого і законного — бо президент не має права ні за Конституцією, ні за Законом про санкції накладати обмеження на громадян України, фізичних осіб, резидентів України. У законі про це чітко зазначено. Я можу лише поспівчувати суддям. Я маю сьогодні визнати: вони перебувають під шаленим тиском. Але вони мають підтримку українського народу, Європейського парламенту, Ради Європи, комісара з прав людини, Європейської комісії, політиків і громадських активістів, які наголошують, що не можна запроваджувати довічні санкції превентивно. Тринадцять місяців продемонстрували: нічогісінько немає. Тринадцять місяців продемонстрували: ні президенту, ні уряду нічого сказати ні суспільству, ні Європі. Після оголошеної на десять хвилин перерви суд пішов більш як на годину, і тепер рішення, ймовірно, відкладуть аж на квітень. Але я дуже сподіваюся, що у суддів вистачить громадянської мужності, принциповості, патріотизму та професіоналізму, щоб нарешті почути вже на 14-й місяць короткого і всім зрозумілого процесу рішення. Бо зараз я є єдина людина у світі, проти якої одночасно запроваджені санкції путіна і санкції Зеленського. Це не є санкції України — це є санкції Зеленського. І оця роздвоєність нарешті буде вирішена. Санкції путіна залишаться. Вирок, який мені виніс російський суд за терористичну і екстремістську діяльність, яка полягає в підтримці Збройних Сил України, залишиться, бо ми не маємо наміру припиняти підтримку. А незаконні, неєвропейські, позаконституційні, позасудові санкції пана Зеленського, особливо враховуючи рішення Європейського суду з прав людини, який напряму забороняє застосування проти громадян України таких санкцій, будуть скасовані. Це знущання над правосуддям. Це знущання над верховенством права. Це знущання над європейськими перспективами. Бо вчора, на жаль, у Брюсселі на засіданні послів ухвалили рішення: Україна зупинила реформи. В Україні парламентська криза. Широка коаліція не створюється. Три місяці не голосується жодна реформа, яку Україна взяла на себе зобов’язання запроваджувати. Отже, на жаль, розмови про членство України в 2027 році в Європейському Союзі залишаються пустим звуком. Розмови про підписання мирної угоди залишаються пустим звуком. Україна продовжує стирати себе. І сьогоднішній тиск на суд у вигляді перенесення очевидного для всіх рішення — з цього ж ряду. Треба зупинятися. Треба створювати демократичну стійкість, яка об’єднає всю країну для того, щоб ми наблизилися до миру, до членства в Європейському Союзі, до членства в НАТО, до того, щоб закінчити весь цей жах. Він уже нікому не цікавий, нікому не смішний і лише дискредитує і українську владу, і, на жаль, українську державу.

Петро Порошенко

13,756 Aufrufe • vor 6 Monaten

Мерц порівнює вторгнення росії в Україну з анексією Гітлером Австрії та частину Чехословаччини у 1938 році. Політика "умиротворення" не спрацювала: Було б правильніше використати 1938 рік як історичну аналогію. Насправді, це була та картина, яку ми мали б побачити ще у 2014 році. І що найпізніше, з 2022 року ми знаємо, що це агресивна війна росії проти України, проти Європи. І якщо Україна впаде, то він не зупиниться. Так само, як у 1938 році Судетської області було недостатньо. путін не зупиниться. Хто сьогодні ще вірить, що йому цього вже цілком вистачить, то й нехай дуже уважно проаналізує його стратегії, його документи, його промови, його виступи Ні, любі друзі, тут йдеться про фундаментальну зміну кордонів у Європі, відновлення колишнього радянського союзу в його старих межах з масовою загрозою, зокрема військовою, для тих країн, які колись належали до цієї імперії. Тому, на мій погляд, найважливіший пріоритет, який ми зараз маємо виконати у сфері зовнішньої та безпекової політики, по-перше, щоб ми це усвідомили. По-друге, щоб ми продовжували надавати допомогу Україні, щоб ми це не ставили під сумнів, щоб ми пов'язали це з єдністю Європи. Я ще раз долучаю Британію до цих стратегічних напрямків, щоб ми намагалися зберегти НАТО та Західний Альянс, якомога довше, але щоб ми також інвестували у власну обороноздатність, аби знову спрацювало стримування.

Мерц порівнює вторгнення росії в Україну з анексією Гітлером Австрії та частину Чехословаччини у 1938 році. Політика "умиротворення" не спрацювала: Було б правильніше використати 1938 рік як історичну аналогію. Насправді, це була та картина, яку ми мали б побачити ще у 2014 році. І що найпізніше, з 2022 року ми знаємо, що це агресивна війна росії проти України, проти Європи. І якщо Україна впаде, то він не зупиниться. Так само, як у 1938 році Судетської області було недостатньо. путін не зупиниться. Хто сьогодні ще вірить, що йому цього вже цілком вистачить, то й нехай дуже уважно проаналізує його стратегії, його документи, його промови, його виступи Ні, любі друзі, тут йдеться про фундаментальну зміну кордонів у Європі, відновлення колишнього радянського союзу в його старих межах з масовою загрозою, зокрема військовою, для тих країн, які колись належали до цієї імперії. Тому, на мій погляд, найважливіший пріоритет, який ми зараз маємо виконати у сфері зовнішньої та безпекової політики, по-перше, щоб ми це усвідомили. По-друге, щоб ми продовжували надавати допомогу Україні, щоб ми це не ставили під сумнів, щоб ми пов'язали це з єдністю Європи. Я ще раз долучаю Британію до цих стратегічних напрямків, щоб ми намагалися зберегти НАТО та Західний Альянс, якомога довше, але щоб ми також інвестували у власну обороноздатність, аби знову спрацювало стримування.

Останній Капіталіст

22,321 Aufrufe • vor 9 Monaten

Так званий «мирний план» із 28 пунктів був не планом миру, а планом повзучої капітуляції. Він спричинив хаос і був мертвий від самого початку. Добре, що ситуація змінилася: підхід президента Трампа став гнучкішим, і в Женеві українська, американська та європейська делегації повністю переробили документ. За моєю інформацією, нова версія значно краща. Щодо поведінки Трампа – ми вже звикли до його різких коливань. Але я вірю, що він прагне справедливого миру і розуміє: без узгодженої позиції республіканців, демократів та європейських союзників цього не досягти. Росія є загрозою не лише для України, а й для США та НАТО. Саме тому важливо діяти спільно; Вашингтон міг би ініціювати консультації за статтею 4 Вашингтонського договору. Що стосується настроїв в Україні. Війна триває майже 12 років – з моменту незаконної окупації Криму і початку російської агресії у 2014 році. Повномасштабне вторгнення триває вже четвертий рік. Люди втомлені. Виснажені. Це нормально. Але ми не зламані. Україна має силу боротися й перемагати. Але нам потрібна сильна, системна, послідовна підтримка вільного світу. У наших союзників є все необхідне, аби допомогти Україні перемогти: зброя, фінанси, ресурси, інструменти тиску на росію та Китай. Не вистачає лише одного – політичної волі. Настрої в Україні схожі на американські гірки – і це зрозуміло. Але я переконаний: ми виграємо цю війну. Для цього нашим союзникам потрібно лише одне – не відвертатися від України. Дякую команді ⁨CBC News⁩ Hillary Johnstone за можливість донести позицію України.

Так званий «мирний план» із 28 пунктів був не планом миру, а планом повзучої капітуляції. Він спричинив хаос і був мертвий від самого початку. Добре, що ситуація змінилася: підхід президента Трампа став гнучкішим, і в Женеві українська, американська та європейська делегації повністю переробили документ. За моєю інформацією, нова версія значно краща. Щодо поведінки Трампа – ми вже звикли до його різких коливань. Але я вірю, що він прагне справедливого миру і розуміє: без узгодженої позиції республіканців, демократів та європейських союзників цього не досягти. Росія є загрозою не лише для України, а й для США та НАТО. Саме тому важливо діяти спільно; Вашингтон міг би ініціювати консультації за статтею 4 Вашингтонського договору. Що стосується настроїв в Україні. Війна триває майже 12 років – з моменту незаконної окупації Криму і початку російської агресії у 2014 році. Повномасштабне вторгнення триває вже четвертий рік. Люди втомлені. Виснажені. Це нормально. Але ми не зламані. Україна має силу боротися й перемагати. Але нам потрібна сильна, системна, послідовна підтримка вільного світу. У наших союзників є все необхідне, аби допомогти Україні перемогти: зброя, фінанси, ресурси, інструменти тиску на росію та Китай. Не вистачає лише одного – політичної волі. Настрої в Україні схожі на американські гірки – і це зрозуміло. Але я переконаний: ми виграємо цю війну. Для цього нашим союзникам потрібно лише одне – не відвертатися від України. Дякую команді ⁨CBC News⁩ Hillary Johnstone за можливість донести позицію України.

Arseniy Yatsenyuk

15,153 Aufrufe • vor 10 Monaten