Загрузка видео...

Не удалось загрузить видео

На главную

Доземний уклін воїну. Подяка за захист. Українська земля буде вічно пам'ятати своїх Героїв. Вічна шана.

rus_svata15287's profile picture

СВЯТА РУСЬ

7,818 subscribers

28,758 просмотров • 3 дней назад •via X (Twitter)

Новости и политикаОбразованиеЮмор
LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

Комментарии: 27

Фото профиля виноград кишмиш
виноград кишмиш3 дней назад

как по мне, поклоняться всу, которые убивают мирных людей, это бред. так как они неонацисты, вон помню как ВСУ выходили из Селидово и расстреливали мирных женщин, детей, инвалидов и пенсионеров....

Фото профиля Hilda
Hilda3 дней назад

@HSchaerlaeken 💔

Фото профиля Lester Kok
Lester Kok3 дней назад

KARMA is patient but unforgiving! Blood-soaked Putler will get his retribution, all in due course!

Фото профиля Доехал нормально
Доехал нормально3 дней назад

А у нас в России это добровольное дело. Хочешь отдавай почести, не хочешь не отдавай. Ну так Россия не страна рабов. А на Окраине принудительно ставят на колени.

Фото профиля terevanakere
terevanakere2 дней назад

свиньи встали на четвереньки, чтобы после проезда тук-тука приступить к поиску желудей

Фото профиля Federalist
Federalist3 дней назад

Так это всё на насилии основано. Сначала будущего "героя" поймали на улице, избили, , отправили в наручниках на смерть. Потом его труп вернули, и заставили его родное село встать на колени перед "героем". Обычный тоталитарный показной театр ужасного тоталитарного режима.

Фото профиля Jacek #TeamTuska #Trzaskowski2025 🇵🇱 🇺🇦 ❤️
Jacek #TeamTuska #Trzaskowski2025 🇵🇱 🇺🇦 ❤️3 дней назад

Chwała Ukrainie każdego dnia 🇵🇱🇺🇦❤️💪

Фото профиля Кот Баюн
Кот Баюн2 дней назад

в XVI–XVIII веках на землях Галиции и Волыни, находившихся под властью Речи Посполитой, зависимых крестьян (холопов) силой заставляли вставать на колени вдоль дорог, когда везли хоронить польского пана, чтобы продемонстрировать покорность господину и его наследникам

Фото профиля Frank Selleslagh
Frank Selleslagh3 дней назад

This always makes me emotional. I am a freaking man of 60 years old and I get torn apart when seeing these feeds. The Little girls and boys might wonder how their dad is doing. Or even worse, he might already be an internal Hero. 🇺🇦💙💛😢😭

Фото профиля боецскота
боецскота3 дней назад

сльози на очах

Фото профиля Наташа...
Наташа...3 дней назад

Лучше бы он вернулся живой... Негодяи убили его...

Фото профиля Anna
Anna3 дней назад

💔😭🙏🏻🇺🇦💔🔆🙏🏻

Фото профиля RPAJ
RPAJ3 дней назад

Wieczna chwała bohaterowi wspanialej Ukrainy!!!! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦👍💕🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Фото профиля Роман
Роман3 дней назад

Вічна память герою🥲🥲🥲🥲🥲🥲🥲

Фото профиля Rita van der Wal
Rita van der Wal3 дней назад

Вічна пам'ять 🙏

Фото профиля Інна 🇺🇦
Інна 🇺🇦3 дней назад

Вічна пам'ять

Фото профиля ornella🇺🇦🇬🇪🇪🇺
ornella🇺🇦🇬🇪🇪🇺3 дней назад

🙏🙏🙏🙏🇺🇦

Фото профиля Kierowca Bombowca
Kierowca Bombowca2 дней назад

Ukraina będzie pamiętać czy banderland?

Фото профиля Сергео Комо
Сергео Комо2 дней назад

ТЦКшников тоже так хоронят!?

Фото профиля Ricardo Gil
Ricardo Gil3 дней назад

🙏🇧🇷🇺🇦👏

Фото профиля Иван
Иван2 дней назад

И снова на коленях стоят нерабы.....

Фото профиля PombaGira
PombaGira3 дней назад

Do not worry, Mother will take care of them and bring them to God ❤️

Фото профиля Huey
Huey3 дней назад

Amen Hallelujah!!!🇺🇦🇨🇦🇺🇸🙏🏻✝️

Фото профиля Everaldo da Silva Machado
Everaldo da Silva Machado3 дней назад

Slava ukraini

Фото профиля Taliya 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Taliya 🇺🇦🇺🇦🇺🇦3 дней назад

🙏🙏🙏😪

Фото профиля Rino
Rino3 дней назад

Slava Ukraini !!!

Фото профиля Pyza
Pyza3 дней назад

Bądź błogosławiony, Ty któryś bronił domu, matki, żony , dzieci, siostry, przyjaciół, ojczyzny, swojego kawałka ziemi, swojego psa i kota, a na końcu myślałeś o sobie. Nie znałam ani Ciebie, ani tych za których oddałeś życie - ale dziękuję Ci za to. Bo walczyłeś i za mnie.

Похожие видео

Українська земля буде вічно пам'ятати своїх Героїв. Вічна пам'ять Герою. Вічна шана. Завжди в строю.
2:02

Українська земля буде вічно пам'ятати своїх Героїв. Вічна пам'ять Герою. Вічна шана. Завжди в строю.

СВЯТА РУСЬ

14,901 просмотров • 1 месяц назад

Низький доземний уклін від народу України добровольцям Азербайджану, Ічкерії, Грузії, які віддали життя за Україну. Вічна пам'ять героям, вічна шана.
0:31

Низький доземний уклін від народу України добровольцям Азербайджану, Ічкерії, Грузії, які віддали життя за Україну. Вічна пам'ять героям, вічна шана.

СВЯТА РУСЬ

32,266 просмотров • 5 месяцев назад

Місто Львів. Так вчиняють справжні українці проводжаючи Героїв. Вічна пам'ять Героям віддавшим своє життя за свою землю. За свою Україну. Вічна шана.
0:55

Місто Львів. Так вчиняють справжні українці проводжаючи Героїв. Вічна пам'ять Героям віддавшим своє життя за свою землю. За свою Україну. Вічна шана.

СВЯТА РУСЬ

10,426 просмотров • 1 месяц назад

Валерій Чибінеев український снайпер зупинивший колону бронетехніки в Гостомелі, вступивши в нерівний бій з ворогом і загинувщий в нерівному бою. Українці повинні знати своїх героїв, які віддали свое життя за свою землю, за свою Україну. Вічна пам'ять . Вічна слава !
0:26

Валерій Чибінеев український снайпер зупинивший колону бронетехніки в Гостомелі, вступивши в нерівний бій з ворогом і загинувщий в нерівному бою. Українці повинні знати своїх героїв, які віддали свое життя за свою землю, за свою Україну. Вічна пам'ять . Вічна слава !

СВЯТА РУСЬ

19,671 просмотров • 6 месяцев назад

Польський волонтер Матеуш Водзінський за свої гроші особисто придбав для ЗСУ понад 370 потужних автівок і ризикуючи своїм життям завозив автівки у найгарячіші напрямки фронта. Великий уклін тобі Матеуш, подяка і шана від Українського народу.
0:50

Польський волонтер Матеуш Водзінський за свої гроші особисто придбав для ЗСУ понад 370 потужних автівок і ризикуючи своїм життям завозив автівки у найгарячіші напрямки фронта. Великий уклін тобі Матеуш, подяка і шана від Українського народу.

СВЯТА РУСЬ

64,774 просмотров • 1 месяц назад

На шляху до Південноукраїнської АЄС було місто Вознесенськ, взяття, якого відкрило би шлях до захвату цього стратегічного обьекту. Але ЗСУ, ТРО і місцеві мешканці перетворили місто в фортецю. Бої йшли за кожну вулицю. Ворог умився кров'ю. Доземний уклін захисникам і шана.
0:38

На шляху до Південноукраїнської АЄС було місто Вознесенськ, взяття, якого відкрило би шлях до захвату цього стратегічного обьекту. Але ЗСУ, ТРО і місцеві мешканці перетворили місто в фортецю. Бої йшли за кожну вулицю. Ворог умився кров'ю. Доземний уклін захисникам і шана.

СВЯТА РУСЬ

44,128 просмотров • 3 месяцев назад

У боях за Україну 27 червня 2024 року під Часов Яром загинув Пітер Фуше бойовий медик і волонтер з Британії. У Пітера залишилася 15- річна донька Нікола -,, Я люблю тебе і хочу залишитися з тобою, але там в небезпеці діти, яким потрібен захист ". Вічна пам'ять Герою. Вічна шана.
0:50

У боях за Україну 27 червня 2024 року під Часов Яром загинув Пітер Фуше бойовий медик і волонтер з Британії. У Пітера залишилася 15- річна донька Нікола -,, Я люблю тебе і хочу залишитися з тобою, але там в небезпеці діти, яким потрібен захист ". Вічна пам'ять Герою. Вічна шана.

СВЯТА РУСЬ

19,390 просмотров • 3 месяцев назад

Депутатка парламенту Норвегії Сандра Андерсен приїхала у 2022 році в Україну і приедналася до інтернаціонального легіону, як бойова медикіня. Пройшла Киевщину, Миколаевщину, Донбас, Херсонщину. В Україні Сандра знайшла свою долю. Подяка і шана за захист України і щасливої долі.
0:34

Депутатка парламенту Норвегії Сандра Андерсен приїхала у 2022 році в Україну і приедналася до інтернаціонального легіону, як бойова медикіня. Пройшла Киевщину, Миколаевщину, Донбас, Херсонщину. В Україні Сандра знайшла свою долю. Подяка і шана за захист України і щасливої долі.

СВЯТА РУСЬ

17,215 просмотров • 3 месяцев назад

Окупанти прострелили йому обидві ноги, та 10 міс. знущалися. Олексій Ануля воював на Чернігівщині, пережив справжнє пекло у полоні.Коли він повернувся додому його вага була 45 кг. Але завдяки своеї волі кікбоксер став на свої ноги. Шана тобі воїн. Подяка тобі воїн за захист.
0:40

Окупанти прострелили йому обидві ноги, та 10 міс. знущалися. Олексій Ануля воював на Чернігівщині, пережив справжнє пекло у полоні.Коли він повернувся додому його вага була 45 кг. Але завдяки своеї волі кікбоксер став на свої ноги. Шана тобі воїн. Подяка тобі воїн за захист.

СВЯТА РУСЬ

59,069 просмотров • 2 месяцев назад

Відзначив державними нагородами наших воїнів. Це для нас щоразу не просто церемонія, це не формальність. Україна шанує своїх героїв і живе завдяки своїм героям, завдяки вашим рідним, близьким, нашим воїнам. Завдяки своїм людям, які не здались, не побоялися, які б'ються заради нашої держави, б'ються так, як потрібно, щоб у росіян не вийшло. Ви і є наш захист – наші воїни, наші герої, наші люди. Я хочу подякувати кожному й кожній, хто зараз на позиціях, хто в бою, хто в обороні України, нашої незалежної держави, в активних діях на захист України і в інтересах України. Я дякую мамам, татам наших людей за те, що наші люди саме такі – сильні, героїчні, людяні. І шануємо пам’ять усіх героїв нашої держави, які віддали за Україну найдорожче – життя своє.
5:26

Відзначив державними нагородами наших воїнів. Це для нас щоразу не просто церемонія, це не формальність. Україна шанує своїх героїв і живе завдяки своїм героям, завдяки вашим рідним, близьким, нашим воїнам. Завдяки своїм людям, які не здались, не побоялися, які б'ються заради нашої держави, б'ються так, як потрібно, щоб у росіян не вийшло. Ви і є наш захист – наші воїни, наші герої, наші люди. Я хочу подякувати кожному й кожній, хто зараз на позиціях, хто в бою, хто в обороні України, нашої незалежної держави, в активних діях на захист України і в інтересах України. Я дякую мамам, татам наших людей за те, що наші люди саме такі – сильні, героїчні, людяні. І шануємо пам’ять усіх героїв нашої держави, які віддали за Україну найдорожче – життя своє.

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

99,003 просмотров • 7 месяцев назад

Сьогодні ми продовжуємо ініціативу держави, започатковану торік, яка вже стала традицією. І це те найменше, що має робити Україна для своїх героїв, це одне з мільйонів «дякую», які держава має й буде казати своїм найкращим синам і донькам. Сьогодні тут представлені різні види й роди військ, різні історії та долі, але від держави завжди буде однакова повага й шана до кожного з вас, до всіх українських воїнів, до кожного підрозділу Сил безпеки та оборони. Я дякую вам усім! Ваша відвага та сила надихають. Ваш героїзм і самовідданість слугують прикладом. Ваш вибір – вибір на користь свободи, на користь життя, на користь України. Усе це допомогло Україні вистояти. Усе це допоможе Україні перемогти.
4:43

Сьогодні ми продовжуємо ініціативу держави, започатковану торік, яка вже стала традицією. І це те найменше, що має робити Україна для своїх героїв, це одне з мільйонів «дякую», які держава має й буде казати своїм найкращим синам і донькам. Сьогодні тут представлені різні види й роди військ, різні історії та долі, але від держави завжди буде однакова повага й шана до кожного з вас, до всіх українських воїнів, до кожного підрозділу Сил безпеки та оборони. Я дякую вам усім! Ваша відвага та сила надихають. Ваш героїзм і самовідданість слугують прикладом. Ваш вибір – вибір на користь свободи, на користь життя, на користь України. Усе це допомогло Україні вистояти. Усе це допоможе Україні перемогти.

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

96,068 просмотров • 1 год назад

Сьогоднішє свято Покрова Богородиці особливе. Вперше ми відзначаємо його 1 жовтня, так буде і надалі. Вперше також День захисників України відзначаємо 1 жовтня, і вперше – всеукраїнською хвилиною мовчання, на знак глибокої шани нашим полеглим новітнім Героям, які віддали свої життя за волю й незалежність України. Світла і вічна їм пам՚ять. У свято Покрова Пресвятої Богородиці піднесімо сердечні молитви до нашої Небесної Захисниці, щоби Вона покрила нас і цілу Україну від усякого зла чесним Її омофором! Піднесімо наші молитви за кожного захисника і захисницю Батьківщини, за кожну матір новітнього Героя, за усі родини військовослужбовців, їхніх дружин, дітей – за кожного і кожну. Український народ здавна по-особливому шанує Божу Матір, відчуває Її захист і молитовний покров. Понад тисячоліття височіє у центрі нашої столиці Свята Софія, де ми бачимо молитовно піднесені руки Богородиці Оранти, Яка, як Нерушима Стіна, предстоїть у молитві перед Сином Своїм, нашим Спасителем, підносячи прохання про людей, які страждають, про захист потребуючих, про оборону життя і правди. Ми знаємо, що правда – на нашому боці, а тому віримо в перемогу над ворогом. Пресвята Богородице, допомагай нам!
1:30

Сьогоднішє свято Покрова Богородиці особливе. Вперше ми відзначаємо його 1 жовтня, так буде і надалі. Вперше також День захисників України відзначаємо 1 жовтня, і вперше – всеукраїнською хвилиною мовчання, на знак глибокої шани нашим полеглим новітнім Героям, які віддали свої життя за волю й незалежність України. Світла і вічна їм пам՚ять. У свято Покрова Пресвятої Богородиці піднесімо сердечні молитви до нашої Небесної Захисниці, щоби Вона покрила нас і цілу Україну від усякого зла чесним Її омофором! Піднесімо наші молитви за кожного захисника і захисницю Батьківщини, за кожну матір новітнього Героя, за усі родини військовослужбовців, їхніх дружин, дітей – за кожного і кожну. Український народ здавна по-особливому шанує Божу Матір, відчуває Її захист і молитовний покров. Понад тисячоліття височіє у центрі нашої столиці Свята Софія, де ми бачимо молитовно піднесені руки Богородиці Оранти, Яка, як Нерушима Стіна, предстоїть у молитві перед Сином Своїм, нашим Спасителем, підносячи прохання про людей, які страждають, про захист потребуючих, про оборону життя і правди. Ми знаємо, що правда – на нашому боці, а тому віримо в перемогу над ворогом. Пресвята Богородице, допомагай нам!

Митрополит Епіфаній

28,026 просмотров • 3 лет назад

«Тату, я пишаюся тобою і чекаю на тебе!» – сьогодні ці слова українських дітей звучать як найсильніший оберіг. Війна змусила багатьох чоловіків доводити свою любов і відповідальність, захищаючи власних дітей зі зброєю в руках далеко від дому. Хтось сьогодні почує дитячий голос лише у слухавці. Хтось дивитиметься на фото, пропускаючи день народження, шкільне свято чи звичайний сімейний вечір. А хтось, на жаль, уже ніколи не зможе обійняти свого сина чи доньку. У День батька дякую кожному українському татові, який виховує, підтримує, навчає, працює і бореться за майбутнє своїх дітей. Я вдячний моєму батькові за все, що він зробив для мене. Особлива шана батькам, які сьогодні захищають Україну. І вічна пам’ять тим, хто віддав за неї своє життя. Пам’ятаємо також про дітей, у яких війна забрала найдорожче – батька. Наш обов’язок – зробити все, щоб вони знали: подвиг їхніх тат пам’ятає і шанує вся країна. Слава Україні!
1:04

«Тату, я пишаюся тобою і чекаю на тебе!» – сьогодні ці слова українських дітей звучать як найсильніший оберіг. Війна змусила багатьох чоловіків доводити свою любов і відповідальність, захищаючи власних дітей зі зброєю в руках далеко від дому. Хтось сьогодні почує дитячий голос лише у слухавці. Хтось дивитиметься на фото, пропускаючи день народження, шкільне свято чи звичайний сімейний вечір. А хтось, на жаль, уже ніколи не зможе обійняти свого сина чи доньку. У День батька дякую кожному українському татові, який виховує, підтримує, навчає, працює і бореться за майбутнє своїх дітей. Я вдячний моєму батькові за все, що він зробив для мене. Особлива шана батькам, які сьогодні захищають Україну. І вічна пам’ять тим, хто віддав за неї своє життя. Пам’ятаємо також про дітей, у яких війна забрала найдорожче – батька. Наш обов’язок – зробити все, щоб вони знали: подвиг їхніх тат пам’ятає і шанує вся країна. Слава Україні!

Kyrylo Budanov

53,223 просмотров • 3 месяцев назад

Україна – це держава, що відбулася завдяки сміливості своїх людей. Український народ вижив та зберіг власну й сильну ідентичність у доволі складному середовищі. Багато хто би не витримав. Але українці – змогли. Змогли зберегти себе. Змогли пройти через всі випробування історії та викинути чужинців з українського дому. Обовʼязково вистоїмо й зараз. І захистимо незалежність. Захистимо суверенітет. Захистимо нашу землю, наше право жити і самостійно обирати, як жити. Український дім завжди буде на політичній мапі світу, і надзвичайно важливо, щоб у нашому спільному домі кожен український герой мав свій власний дім. Вручив сертифікати на отримання квартир воїнам Сил оборони та безпеки України, яким присвоєно звання «Герой України», та родинам загиблих Героїв. І це найменше, що держава може зробити для того, щоб сказати вам дякую. За те, якими ви є. За те, якими є ваші рідні. За те, що ви всі обрали Україну і свою долю повʼязали з долею України. Слава вам! Слава Україні!
2:53

Україна – це держава, що відбулася завдяки сміливості своїх людей. Український народ вижив та зберіг власну й сильну ідентичність у доволі складному середовищі. Багато хто би не витримав. Але українці – змогли. Змогли зберегти себе. Змогли пройти через всі випробування історії та викинути чужинців з українського дому. Обовʼязково вистоїмо й зараз. І захистимо незалежність. Захистимо суверенітет. Захистимо нашу землю, наше право жити і самостійно обирати, як жити. Український дім завжди буде на політичній мапі світу, і надзвичайно важливо, щоб у нашому спільному домі кожен український герой мав свій власний дім. Вручив сертифікати на отримання квартир воїнам Сил оборони та безпеки України, яким присвоєно звання «Герой України», та родинам загиблих Героїв. І це найменше, що держава може зробити для того, щоб сказати вам дякую. За те, якими ви є. За те, якими є ваші рідні. За те, що ви всі обрали Україну і свою долю повʼязали з долею України. Слава вам! Слава Україні!

Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський

107,921 просмотров • 9 месяцев назад

Здавна українська земля була місцем, де могли панувати лише найсильніші, готові до викликів і стійкі в випробуваннях. Відстоюючи свій дім перед ворожими навалами, постав український народ — вільний, загартований, завжди готовий об'єднатися та прийняти бій. 24.02.2022 росіяни вчергове здійснили спробу підкорити Україну, але фатально помилилися. Звикнувши до населення, що покірно дозволяє тиранові керувати своїм життям, тут вони зустріли націю, готову боротися за свої права у жорстокому двобої. Обманюючи вільний світ пропагандою, агресор натомість побачив глобальну підтримку України — підтримку, що не згасає. Противник мав переважаючі сили, не очікував спротиву і готувався святкувати перемогу. Але "три дні" перетворилися на чотири роки пекла для окупантів, зруйноване сьогодення та втрачене майбутнє. На фронті і в тилу, тримаючи стрій у найтяжчі часи, ми щодня доводимо противнику: Україна існуватиме без ворожих «прапорів», «порядків» і «правди». А наша мета залишатиметься непохитною — Свобода України, захист живих і помста за усіх загиблих. Слава Україні! Героям Слава!
0:47

Здавна українська земля була місцем, де могли панувати лише найсильніші, готові до викликів і стійкі в випробуваннях. Відстоюючи свій дім перед ворожими навалами, постав український народ — вільний, загартований, завжди готовий об'єднатися та прийняти бій. 24.02.2022 росіяни вчергове здійснили спробу підкорити Україну, але фатально помилилися. Звикнувши до населення, що покірно дозволяє тиранові керувати своїм життям, тут вони зустріли націю, готову боротися за свої права у жорстокому двобої. Обманюючи вільний світ пропагандою, агресор натомість побачив глобальну підтримку України — підтримку, що не згасає. Противник мав переважаючі сили, не очікував спротиву і готувався святкувати перемогу. Але "три дні" перетворилися на чотири роки пекла для окупантів, зруйноване сьогодення та втрачене майбутнє. На фронті і в тилу, тримаючи стрій у найтяжчі часи, ми щодня доводимо противнику: Україна існуватиме без ворожих «прапорів», «порядків» і «правди». А наша мета залишатиметься непохитною — Свобода України, захист живих і помста за усіх загиблих. Слава Україні! Героям Слава!

First Corps Azov of the National Guard of Ukraine

16,675 просмотров • 7 месяцев назад

Під час обміну 1000/1000, що відбувся 23-25 травня 2025, Україна передала в РФ своїх громадян. Громадянок. В основному – пенсіонерок чи передпенсійного віку. Подивіться в жорстокі обличчя цих сучасних Мата Харі, підступних вбивць і диверсанток... Огидних шпигунок для екзистенційного ворога! Насправедливіший у всьому світі українські районні суди за документами найефективніших у всьому всесвіті правохоронних органів, засудив цих найнебезпечніших злочинець, в основному, на 8-12 років. За огидні лайки в соцмережах. І неприроднє їхнє бажання спілкуватись із родичами і друзями на тій стороні. От же ж виростила негідниць українська, богом дана, б-дь, земля! .... А "журналіст", який проводив інтервʼю з цими "небезпечними злочинницями", і хотів їх представити "ворогами українського народу", ентузіазм пропав на третьому інтервʼю, а на пʼятому він почав злитись сам на себе. Тому, що зрозумів, що ще кілька зайвих слів, і вся пропагандистька акція піде в інший бік – злочинцями виявляться "правохоронці", які під виглядом "шпіонів" хапають будь-кого, роблячи собі показники, а при можливості потім продають спійманих, міняючи їх на квартири, гроші чи інші цінні речі. Повне відео в коментарях.👇👇👇
3:44

Під час обміну 1000/1000, що відбувся 23-25 травня 2025, Україна передала в РФ своїх громадян. Громадянок. В основному – пенсіонерок чи передпенсійного віку. Подивіться в жорстокі обличчя цих сучасних Мата Харі, підступних вбивць і диверсанток... Огидних шпигунок для екзистенційного ворога! Насправедливіший у всьому світі українські районні суди за документами найефективніших у всьому всесвіті правохоронних органів, засудив цих найнебезпечніших злочинець, в основному, на 8-12 років. За огидні лайки в соцмережах. І неприроднє їхнє бажання спілкуватись із родичами і друзями на тій стороні. От же ж виростила негідниць українська, богом дана, б-дь, земля! .... А "журналіст", який проводив інтервʼю з цими "небезпечними злочинницями", і хотів їх представити "ворогами українського народу", ентузіазм пропав на третьому інтервʼю, а на пʼятому він почав злитись сам на себе. Тому, що зрозумів, що ще кілька зайвих слів, і вся пропагандистька акція піде в інший бік – злочинцями виявляться "правохоронці", які під виглядом "шпіонів" хапають будь-кого, роблячи собі показники, а при можливості потім продають спійманих, міняючи їх на квартири, гроші чи інші цінні речі. Повне відео в коментарях.👇👇👇

Wenden

59,195 просмотров • 1 год назад

Порожній зал Верховної Ради сьогодні продемонстрував справжнє ставлення влади до захисту прав військовослужбовців. Крім опозиційних фракцій — нікого. Скажіть, будь ласка, що спільного між «Програмою дій уряду» і законопроєктом №13266? Обидва документи написані виключно для піару. Вони неефективні з погляду реалізації повноважень і завдань, які перед ними ставлять Верховна Рада і народ України. Якщо президент хоче призначати свого уповноваженого, — це його право. Але призначення військового омбудсмена — це зовсім про інше. Він не може бути залежним від того, хто його призначає. Верховна Рада не може самоусуватися від своїх прямих завдань. Саме парламент має призначати Уповноваженого з прав військовослужбовців і нести за це відповідальність. Крім цього, ми вимагаємо включити до порядку денного й інші важливі питання. Президент США Дональд Трамп уже говорить про необхідність припинення транзиту російської нафти нафтопроводом «Дружба». Не буде санкцій — якщо ви не проголосуєте. Також необхідно реформувати Державне бюро розслідувань і фінансовий моніторинг. Забезпечити реальний захист незалежності антикорупційних органів. Захистити права народних депутатів у сфері парламентської дипломатії.
3:01

Порожній зал Верховної Ради сьогодні продемонстрував справжнє ставлення влади до захисту прав військовослужбовців. Крім опозиційних фракцій — нікого. Скажіть, будь ласка, що спільного між «Програмою дій уряду» і законопроєктом №13266? Обидва документи написані виключно для піару. Вони неефективні з погляду реалізації повноважень і завдань, які перед ними ставлять Верховна Рада і народ України. Якщо президент хоче призначати свого уповноваженого, — це його право. Але призначення військового омбудсмена — це зовсім про інше. Він не може бути залежним від того, хто його призначає. Верховна Рада не може самоусуватися від своїх прямих завдань. Саме парламент має призначати Уповноваженого з прав військовослужбовців і нести за це відповідальність. Крім цього, ми вимагаємо включити до порядку денного й інші важливі питання. Президент США Дональд Трамп уже говорить про необхідність припинення транзиту російської нафти нафтопроводом «Дружба». Не буде санкцій — якщо ви не проголосуєте. Також необхідно реформувати Державне бюро розслідувань і фінансовий моніторинг. Забезпечити реальний захист незалежності антикорупційних органів. Захистити права народних депутатів у сфері парламентської дипломатії.

Петро Порошенко

30,168 просмотров • 1 год назад

Люди, які складають порядок денний, відірвались від життя. Лише сьогодні вранці я повернувся зі Сходу, де 10 бригад отримали від нас те, чого не додає держава. Так от: земля горить по всій довжині фронту — від Купʼянська аж до Херсону. Хочу наголосити, що історія нічого не вчить, навіть коли вона трагічна. Як у серпні 2021 ми волали про збільшення фінансування Збройних сил України, і тоді були такі смішки, так і зараз, коли ми вимагаємо ключове слово — фортифікація. І фортифікація — це не з’їздити відосики познімати на зразковому ВОПі. Фортифікації — це 2000 кілометрів. Це контроль використання грошей. Запитайте в уряду, скільки було введено в експлуатацію відсотків — і це буде менше 10. А в кого вам питати? Уряду немає. Парламент втрачає свою контрольну конституційну функцію і несемо відповідальність за це ми з вами. Питання постановки на голосування комісії щодо фортифікацій підтримали всі, крім слуг. Дайте свого представника і проголосуйте! Друга позиція: московська церква. Це така сама фортифікаційна споруда від впливу фсб росії, як і перше питання. Негайно поставте і проголосуйте. Третя позиція: поверніть гроші бригадам. Збільшіть ПДФО в їхньому розпорядженні! Четверта позиція — поставте наш проект закону про захист бізнес-клімату. Бо єдині, хто утримує нашу армію — це платники податків України. А силовики замість ходити на фронт дуже люблять живитися в офісах українських бізнесменів. І наступне питання: наш рух до Євросоюзу. Ви обіцяли, що переговори розпочнуться в березні 2024 року. Де? Ми маємо негайно поставити на голосування постанову про імплементацію резолюції Європейського Парламенту, зокрема і щодо відряджень депутатів.
3:06

Люди, які складають порядок денний, відірвались від життя. Лише сьогодні вранці я повернувся зі Сходу, де 10 бригад отримали від нас те, чого не додає держава. Так от: земля горить по всій довжині фронту — від Купʼянська аж до Херсону. Хочу наголосити, що історія нічого не вчить, навіть коли вона трагічна. Як у серпні 2021 ми волали про збільшення фінансування Збройних сил України, і тоді були такі смішки, так і зараз, коли ми вимагаємо ключове слово — фортифікація. І фортифікація — це не з’їздити відосики познімати на зразковому ВОПі. Фортифікації — це 2000 кілометрів. Це контроль використання грошей. Запитайте в уряду, скільки було введено в експлуатацію відсотків — і це буде менше 10. А в кого вам питати? Уряду немає. Парламент втрачає свою контрольну конституційну функцію і несемо відповідальність за це ми з вами. Питання постановки на голосування комісії щодо фортифікацій підтримали всі, крім слуг. Дайте свого представника і проголосуйте! Друга позиція: московська церква. Це така сама фортифікаційна споруда від впливу фсб росії, як і перше питання. Негайно поставте і проголосуйте. Третя позиція: поверніть гроші бригадам. Збільшіть ПДФО в їхньому розпорядженні! Четверта позиція — поставте наш проект закону про захист бізнес-клімату. Бо єдині, хто утримує нашу армію — це платники податків України. А силовики замість ходити на фронт дуже люблять живитися в офісах українських бізнесменів. І наступне питання: наш рух до Євросоюзу. Ви обіцяли, що переговори розпочнуться в березні 2024 року. Де? Ми маємо негайно поставити на голосування постанову про імплементацію резолюції Європейського Парламенту, зокрема і щодо відряджень депутатів.

Петро Порошенко

54,824 просмотров • 2 лет назад

Тоді як ми передаємо Збройним Силам техніку та укріплюємо обороноздатність держави, парламент ухвалює бюджет. І я ще раз наголошу: ухвалює всупереч позиції найбільшої опозиційної партії, яка проголосувала проти, — «Європейської Солідарності». Чому ми голосували проти? Тому що попри наші надзусилля, хоч я і вдячний за те, що завдяки діалогу нам вдалося знайти додатковий мільярд для війська, влада протягнула корупційні виплати депутатам у вигляді так званих «200 тисяч гривень на місяць». Ми будемо ініціювати вилучення цих коштів і спрямування їх до бюджету на оборону. Друга позиція: ми наполягали, щоб дорожнє будівництво було прив’язане виключно до потреб оборони — логістичних маршрутів, евакуаційних шляхів, антидронових укріплень. Але замість цього вони будують дороги на 9 мільярдів гривень — собі, або до своїх курортів. Це погано закінчиться. Також у бюджеті немає індексації для військовослужбовців. Так, нам вдалося записати доручення протягом першого кварталу підвищити ПДФО з 10% до 20%. Але й тут маємо проблему: оборонні та енергетичні закупівлі залишаються наскрізь корумпованими. І реакція влади на Міндічгейт — млява та ганебна. Не звільнили урядовців, причетних до схем. Не звільнили керівництво моніторингу, яке покривало корупцію і брало участь у розкраданнях бюджету під час будівництва фортифікацій на Покровському напрямку. Думають, що вдалося відволікти увагу. Не вдасться. Ми маємо негайно відновити діалог із нашими американськими партнерами — він фактично втрачений. Я дуже очікував, що з Брюсселя українська делегація повернеться з рішенням щодо використання заморожених російських активів. Не втрачаю надії, що це рішення буде. Я чекав наближення нового, 20-го пакета санкцій ЄС. Чекав, що у разі відмови путіна виконувати умови США та Європи, будуть ухвалені додаткові санкції G7 та Євросоюзу. Я очікував додаткову зброю, якої нам критично не вистачає на фронті, включно з далекобійними та протиповітряними системами. Але внаслідок відсутності реакції влади на корупційний скандал ми ризикуємо залишитися навіть без грошей. Тому ми не дозволимо зам’яти цю справу. Тому ми будемо вимагати, щоб переговорна делегація негайно прибула до Верховної Ради. І тому будемо наполягати на діях щодо притягнення до відповідальності всіх причетних — і в енергетиці, і в оборонних закупівлях, і скрізь. Бо те, що НАБУ показало — це лише верхівка айсберга.
5:17

Тоді як ми передаємо Збройним Силам техніку та укріплюємо обороноздатність держави, парламент ухвалює бюджет. І я ще раз наголошу: ухвалює всупереч позиції найбільшої опозиційної партії, яка проголосувала проти, — «Європейської Солідарності». Чому ми голосували проти? Тому що попри наші надзусилля, хоч я і вдячний за те, що завдяки діалогу нам вдалося знайти додатковий мільярд для війська, влада протягнула корупційні виплати депутатам у вигляді так званих «200 тисяч гривень на місяць». Ми будемо ініціювати вилучення цих коштів і спрямування їх до бюджету на оборону. Друга позиція: ми наполягали, щоб дорожнє будівництво було прив’язане виключно до потреб оборони — логістичних маршрутів, евакуаційних шляхів, антидронових укріплень. Але замість цього вони будують дороги на 9 мільярдів гривень — собі, або до своїх курортів. Це погано закінчиться. Також у бюджеті немає індексації для військовослужбовців. Так, нам вдалося записати доручення протягом першого кварталу підвищити ПДФО з 10% до 20%. Але й тут маємо проблему: оборонні та енергетичні закупівлі залишаються наскрізь корумпованими. І реакція влади на Міндічгейт — млява та ганебна. Не звільнили урядовців, причетних до схем. Не звільнили керівництво моніторингу, яке покривало корупцію і брало участь у розкраданнях бюджету під час будівництва фортифікацій на Покровському напрямку. Думають, що вдалося відволікти увагу. Не вдасться. Ми маємо негайно відновити діалог із нашими американськими партнерами — він фактично втрачений. Я дуже очікував, що з Брюсселя українська делегація повернеться з рішенням щодо використання заморожених російських активів. Не втрачаю надії, що це рішення буде. Я чекав наближення нового, 20-го пакета санкцій ЄС. Чекав, що у разі відмови путіна виконувати умови США та Європи, будуть ухвалені додаткові санкції G7 та Євросоюзу. Я очікував додаткову зброю, якої нам критично не вистачає на фронті, включно з далекобійними та протиповітряними системами. Але внаслідок відсутності реакції влади на корупційний скандал ми ризикуємо залишитися навіть без грошей. Тому ми не дозволимо зам’яти цю справу. Тому ми будемо вимагати, щоб переговорна делегація негайно прибула до Верховної Ради. І тому будемо наполягати на діях щодо притягнення до відповідальності всіх причетних — і в енергетиці, і в оборонних закупівлях, і скрізь. Бо те, що НАБУ показало — це лише верхівка айсберга.

Петро Порошенко

13,659 просмотров • 9 месяцев назад

Ліну Костенко та французького філософа Бернара-Анрі Леві нагородили у Конгресі США медаллю імені митрополита Андрея Шептицького Подаємо відеозвернення Ліни Костенко до учасників зібрання а також текст її промови. Ліна Костенко За Ваше і наше Майбутнє Дорогі друзі й колеги, шановні гості! Насамперед – велика моя подяка Єврейській Конфедерації України, а також Українсько-Єврейській Зустрічі (Ukrainian Jewish Encounter, UJE) за нагороду медаллю Митрополита Андрея Шептицького. Це велика честь. І це несподівана для мене нагорода, що набуває особливого значення в ці трагічні для України і для Ізраїлю часи. Коли і як в моє життя ввійшов єврейський світ? Через емпатію, через співстраждання. Моє дитинство припало на Другу світову війну. Ми жили на Трухановому острові – це була прекрасна частина Києва навпроти пам’ятника Святому Володимиру. Як сьогодні пам’ятаю: берегом Дніпра йде мій маленький друг Йося до школи і співає на весь голос. Війна змусила нас покинути той райський куточок. Острів був фактично знищений під час боїв за Київ. Коли ми знову туди повернулись, на острові було зовсім мало людей, і Йосі не було серед них. І ось тоді ми почули страшну звістку: Йосю розстріляли разом з іншими євреями в Бабиному Яру. До цього в школі діти навіть не замислювались, хто якої національності. Тож розуміння ідентичності Йосі прийшло з разом з його загибеллю. Все життя не можу зрозуміти, як можна розстріляти малого хлопчика, що співає на золотому піску на березі Дніпра. Ще один голос пам’ятаю з дитинства. В нас була вдома платівка з давньою єврейською піснею «Akhtsik Yor», «Вісімдесят років». Я не розуміла слів, але мене вражав сам цей сумний глибокий чоловічий голос на контрасті з легкою світлою мелодією. Після війни тяжке враження справила акція, названа «боротьбою з космополітизмом». Це був 1948-й. Серед моїх друзів були українські єврейські письменники. І я раптом побачила, як навколо них виникає пустка. Їх уникали, з ними не вітались. Їх було оголошено «безродними космополітами», ворогами радянської влади. Я принципово продовжувала з ними спілкуватись, намагаючись подолати той їхній вакуум самотності. Пам’ятаючи безмір самотності, пережитий репресованими українськими письменниками. Тільки що називали їх «буржуазними націоналістами». А потім були шістдесяті, коли я входила в літературу. Кілька коротких років друку, згодом – шістнадцять років заборони. Для нас, що тоді були поколінням шістдесятників, було вкрай важливим єврейське питання, так само, як кримсько-татарське чи польське. Знаючи з свого досвіду, що таке імперське і тоталітарне насилля над народами, ми захищали також ідентичність і цих переслідуваних народів. Тим більше сьогодні боляче бачити, як не лише Росія, а й багато хто на Заході ігнорує права кримсько-татарського народу, депортованого в 1944 році, – народу, для якого Крим є єдиною Батьківщиною. В ті часи я перекладала єврейських поетів. Ще зовсім неможливо було собі уявити, що колись постане незалежна Україна, але цю омріяну вільну Батьківщину ми бачили як європейську державу, де в кожного народу мав бути свій голос і своя форма культурного буття. У цьому зв’язку хочу згадати мого великого друга Івана Дзюбу, якого нам так сьогодні бракує. І який теж свого часу отримав цю почесну медаль. Того Івана Дзюбу, донеччанина, одного з найвизначніших дисидентів 60-х років, який помер 22 лютого 2022 року, буквально напередодні російського вторгнення в Україну, – ніби відмовившись бачити, що станеться з його Донеччиною, з його Україною. Був похований в день початку війни, ніби вбитий війною. Власне, саме Дзюба 29 вересня 1966 року вперше сказав про Бабин Яр як про спільну трагедію і спільну пам’ять євреїв і українців. Сказав це в атмосфері державного антисемітизму, з допомогою якого – після катастрофи Голокосту – радянський режим продовжив переслідування, відмовляючи євреям навіть у праві оплакувати своїх мертвих. І відмовляючи українцям у праві навіть згадувати про катастрофу Голодомору. У вересні цього року в Чикаґо відкриється виставка картин, в яких постають історичні драми євреїв та українців. Автор картин – Йоганан Петровський-Штерн (Yohanan Petrovsky-Shtern), дивовижний приклад єврейсько-українського інтелектуального і мистецького симбіозу – назвав цей цикл своїх робіт «Порівнюючи катастрофи» («Confronting Catastrophes»). Насправді кожна катастрофа – унікальна. Але ми – разом з євреями, з поляками і з трьома балтійськими народами – є народами «кривавих земель», земель між Гітлером і Сталіном, як написав про це Тімоті Снайдер (Timothy Snyder). Це один з основних ключів до нашого порозуміння. Фактично антисемітизм за своїми особливостями дуже подібний до українофобії. Ми два народи, яким упродовж століть в різний спосіб відмовляли в праві на існування. В праві мати власну державу. В праві пам’ятати власні трагедії. Українцям довелося боротися десятки років лише за право визнання Голодомору геноцидом українського народу, хоча Голодомор наводив як приклад геноциду навіть Рафаель Лемкін (Raphael Lemkin), автор концепту «геноцид». І справа ще й досі не завершена. Символічний факт: саме під час цієї війни почалося в Європі широке офіційне визнання Голодомору геноцидом. Іншими словами, ніби потрібен сучасний геноцид, аби в його макабричних відсвітах побачити нарешті геноцид у минулому часі. Тому захист пам’яті цих трагедій неминуче стає частиною нашої ідентичності. В цьому плані ми можемо і маємо повчитися у євреїв незламної і послідовної стратегії захисту цієї пам’яті. Ще я хочу згадати про Чорнобиль. В 90-ті роки я понад десять років працювала у складі Історико-культурологічної експедиції, що вивчала спадщину вбитого радіацією українського Полісся. Але Чорнобиль – це також один з давніх центрів хасидизму в Україні. Тут похований Menachem Nаchum (1730-1797), засновник чорнобильської династії цадиків. Тут була чудова велика синагога, перетворена в радянські часи на військкомат. Про цей абсурд нагадує іржава червона зірка на балконі. Місцева мешканка розповіла мені страхітливу історію. Досі там є рів, куди скидали розстріляних євреїв. І серед того апокаліпсису в рову лежала молода єврейська жінка, до якої притулилося двоє її маленьких мертвих синів. Мала на плечах хустку виробництва місцевої фабрики з малюнком хрестиком, чорним по білому, – в ті часи такі хустки через цей малюнок називали «ХХ століття». Я думала про цей моторошний символ – мати з убитими дітьми як емблема ХХ століття, – стоячи в тій пустельній синагозі з розбитими вікнами. Холодна тиша без молитов. Лиш ластівка літала під склепінням, мов маятник часу, креслячи якісь древні таємничі письмена. Моє життя розгорнулося між двома світовими війнами. Другою – і сьогодні, Третьою. Дитиною, 22 червня 1941 року я чула бомбардування німецьких літаків на підступах до Києва. На світанку. Бомбардувальники прилітають на світанку, щоб зупинити людське життя. А 24 лютого 2022 року – так само на світанку – на Київ налетіли російські бомбардувальники. Тоді смерть приходила з Заходу. Тепер смерть прийшла зі Сходу. І саме тоді, коли Україна випросталась, коли Україна кристалізувала свою європейську ідентичність, прийшла ця смерть, щоб не дати цій ідентичності утвердитись. І, власне, Українська держава, як і Ізраїльська держава, перебувають у цьому плані в дуже подібному становищі. Знову і знову їм доводиться боротися за виживання, за право бути, за право вибирати своє майбутнє. Дозвольте мені, користаючись цією неповторною нагодою, подякувати особливій людині, яку Ви нагороджуєте разом зі мною, – Бернару-Анрі Леві (Bernard-Henri Lévy). Ми чули Ваш голос, коли Ви виступили на Майдані 9 лютого 2014 року, назвавши себе українцем. Ми чули Ваш голос, коли Ви вдруге виступили на Майдані, 2 березня того самого року, кажучи: «Європа повинна захищати Україну. Європа повинна стати гарантом кордонів вашої нації та свободи ваших міст». Ви назвали Україну «сторожовою фортецею Європи». Ви також казали, що «наступний за Україною ворог Путіна – це Європа». Проминуло 11 років з часу тих Ваших виступів, і сьогодні ми всі можемо пересвідчитись, наскільки пророчою була Ваша візія. Сьогодні Україна захищає Європу. І Європа захищає Україну. І це є єдина наразі гарантія порятунку демократичної системи. Світ тісний. Тоді на Майдані Вас перекладала паризька журналістка Галя Акерман, наш великий друг. Вона теж, до речі, їздила з нами до Чорнобиля. У Вашому часописі «La Règle du Jeu» 2015 року, присвяченому Майдану, друкувалися мої вірші. І ще – у Вашій особі я хочу подякувати Андре Ґлюксману (André Glucksmann), Вашому другові, якого вже немає з нами, але який від самого початку боротьби України за своє європейське майбутнє ще в 2004 році закликав до солідарності з Україною, вразивши нас своїм пронизливим розумінням ситуації та винятковою пасіонарністю думки. Коли помер видатний філософ – і Ваш учитель – Жак Дерріда (Jacques Derrida), в тому ж таки 2004 році, мені чомусь було так неймовірно сумно. Я написала вірш про розминання всіх з усіма, про неможливість зустрічі в хаосі сучасного світу. Але завдяки великій постаті Митрополита Андрея Шептицького, завдяки Єврейській Конфедерації України та Українсько-Єврейській Зустрічі ми, власне, зустрілись. І навіть якщо це віртуальна зустріч, бо війна не дає мені змоги бути зараз у цій залі, але я все одно разом з Вами – своїми думками і голосом моєї дорогої онуки Ярослави Франчески. І це вищий вимір зустрічі з Вами як глибинного розуміння, глибинної емпатії, глибинної солідарності. Насамкінець згадаю мотто Польського Листопадового повстання 1830-1831 років: «За Вашу і нашу свободу!» Філософія цього мотто: народ може бути по-справжньому вільним, лише якщо оточений там само вільними народами. Драма, яку ми переживаємо сьогодні, змушує нас сказати: «За Ваших і наших мертвих!» Бо це найшляхетніший вимір пам’яті, коли памְ’ятаєш скорботу близького народу. Але також: «За Ваше і наше майбутнє!» – щоб страждання і випробування наших народів у ці роки стало літописом мужності, відповідальності, любові до Свободи. Щоб діти наших народів могли співати на берегах Йордану і Дніпра без страху бути вбитими. Найглибша Вам моя подяка! Київ, 30 квітня 2025 року Медаллю Митрополита Андрея Шептицького відзначають за заслуги у справі зміцнення українсько-єврейського діалогу. Назва нагороди вшановує митрополита Андрея Шептицького – главу Української греко-католицької церкви у 1901–1944 роках. У роки Другої світової війни він рятував єврейське населення Заходу України від нацистських переслідувань, переховуючи людей у монастирях та у власній резиденції.
2:36

Ліну Костенко та французького філософа Бернара-Анрі Леві нагородили у Конгресі США медаллю імені митрополита Андрея Шептицького Подаємо відеозвернення Ліни Костенко до учасників зібрання а також текст її промови. Ліна Костенко За Ваше і наше Майбутнє Дорогі друзі й колеги, шановні гості! Насамперед – велика моя подяка Єврейській Конфедерації України, а також Українсько-Єврейській Зустрічі (Ukrainian Jewish Encounter, UJE) за нагороду медаллю Митрополита Андрея Шептицького. Це велика честь. І це несподівана для мене нагорода, що набуває особливого значення в ці трагічні для України і для Ізраїлю часи. Коли і як в моє життя ввійшов єврейський світ? Через емпатію, через співстраждання. Моє дитинство припало на Другу світову війну. Ми жили на Трухановому острові – це була прекрасна частина Києва навпроти пам’ятника Святому Володимиру. Як сьогодні пам’ятаю: берегом Дніпра йде мій маленький друг Йося до школи і співає на весь голос. Війна змусила нас покинути той райський куточок. Острів був фактично знищений під час боїв за Київ. Коли ми знову туди повернулись, на острові було зовсім мало людей, і Йосі не було серед них. І ось тоді ми почули страшну звістку: Йосю розстріляли разом з іншими євреями в Бабиному Яру. До цього в школі діти навіть не замислювались, хто якої національності. Тож розуміння ідентичності Йосі прийшло з разом з його загибеллю. Все життя не можу зрозуміти, як можна розстріляти малого хлопчика, що співає на золотому піску на березі Дніпра. Ще один голос пам’ятаю з дитинства. В нас була вдома платівка з давньою єврейською піснею «Akhtsik Yor», «Вісімдесят років». Я не розуміла слів, але мене вражав сам цей сумний глибокий чоловічий голос на контрасті з легкою світлою мелодією. Після війни тяжке враження справила акція, названа «боротьбою з космополітизмом». Це був 1948-й. Серед моїх друзів були українські єврейські письменники. І я раптом побачила, як навколо них виникає пустка. Їх уникали, з ними не вітались. Їх було оголошено «безродними космополітами», ворогами радянської влади. Я принципово продовжувала з ними спілкуватись, намагаючись подолати той їхній вакуум самотності. Пам’ятаючи безмір самотності, пережитий репресованими українськими письменниками. Тільки що називали їх «буржуазними націоналістами». А потім були шістдесяті, коли я входила в літературу. Кілька коротких років друку, згодом – шістнадцять років заборони. Для нас, що тоді були поколінням шістдесятників, було вкрай важливим єврейське питання, так само, як кримсько-татарське чи польське. Знаючи з свого досвіду, що таке імперське і тоталітарне насилля над народами, ми захищали також ідентичність і цих переслідуваних народів. Тим більше сьогодні боляче бачити, як не лише Росія, а й багато хто на Заході ігнорує права кримсько-татарського народу, депортованого в 1944 році, – народу, для якого Крим є єдиною Батьківщиною. В ті часи я перекладала єврейських поетів. Ще зовсім неможливо було собі уявити, що колись постане незалежна Україна, але цю омріяну вільну Батьківщину ми бачили як європейську державу, де в кожного народу мав бути свій голос і своя форма культурного буття. У цьому зв’язку хочу згадати мого великого друга Івана Дзюбу, якого нам так сьогодні бракує. І який теж свого часу отримав цю почесну медаль. Того Івана Дзюбу, донеччанина, одного з найвизначніших дисидентів 60-х років, який помер 22 лютого 2022 року, буквально напередодні російського вторгнення в Україну, – ніби відмовившись бачити, що станеться з його Донеччиною, з його Україною. Був похований в день початку війни, ніби вбитий війною. Власне, саме Дзюба 29 вересня 1966 року вперше сказав про Бабин Яр як про спільну трагедію і спільну пам’ять євреїв і українців. Сказав це в атмосфері державного антисемітизму, з допомогою якого – після катастрофи Голокосту – радянський режим продовжив переслідування, відмовляючи євреям навіть у праві оплакувати своїх мертвих. І відмовляючи українцям у праві навіть згадувати про катастрофу Голодомору. У вересні цього року в Чикаґо відкриється виставка картин, в яких постають історичні драми євреїв та українців. Автор картин – Йоганан Петровський-Штерн (Yohanan Petrovsky-Shtern), дивовижний приклад єврейсько-українського інтелектуального і мистецького симбіозу – назвав цей цикл своїх робіт «Порівнюючи катастрофи» («Confronting Catastrophes»). Насправді кожна катастрофа – унікальна. Але ми – разом з євреями, з поляками і з трьома балтійськими народами – є народами «кривавих земель», земель між Гітлером і Сталіном, як написав про це Тімоті Снайдер (Timothy Snyder). Це один з основних ключів до нашого порозуміння. Фактично антисемітизм за своїми особливостями дуже подібний до українофобії. Ми два народи, яким упродовж століть в різний спосіб відмовляли в праві на існування. В праві мати власну державу. В праві пам’ятати власні трагедії. Українцям довелося боротися десятки років лише за право визнання Голодомору геноцидом українського народу, хоча Голодомор наводив як приклад геноциду навіть Рафаель Лемкін (Raphael Lemkin), автор концепту «геноцид». І справа ще й досі не завершена. Символічний факт: саме під час цієї війни почалося в Європі широке офіційне визнання Голодомору геноцидом. Іншими словами, ніби потрібен сучасний геноцид, аби в його макабричних відсвітах побачити нарешті геноцид у минулому часі. Тому захист пам’яті цих трагедій неминуче стає частиною нашої ідентичності. В цьому плані ми можемо і маємо повчитися у євреїв незламної і послідовної стратегії захисту цієї пам’яті. Ще я хочу згадати про Чорнобиль. В 90-ті роки я понад десять років працювала у складі Історико-культурологічної експедиції, що вивчала спадщину вбитого радіацією українського Полісся. Але Чорнобиль – це також один з давніх центрів хасидизму в Україні. Тут похований Menachem Nаchum (1730-1797), засновник чорнобильської династії цадиків. Тут була чудова велика синагога, перетворена в радянські часи на військкомат. Про цей абсурд нагадує іржава червона зірка на балконі. Місцева мешканка розповіла мені страхітливу історію. Досі там є рів, куди скидали розстріляних євреїв. І серед того апокаліпсису в рову лежала молода єврейська жінка, до якої притулилося двоє її маленьких мертвих синів. Мала на плечах хустку виробництва місцевої фабрики з малюнком хрестиком, чорним по білому, – в ті часи такі хустки через цей малюнок називали «ХХ століття». Я думала про цей моторошний символ – мати з убитими дітьми як емблема ХХ століття, – стоячи в тій пустельній синагозі з розбитими вікнами. Холодна тиша без молитов. Лиш ластівка літала під склепінням, мов маятник часу, креслячи якісь древні таємничі письмена. Моє життя розгорнулося між двома світовими війнами. Другою – і сьогодні, Третьою. Дитиною, 22 червня 1941 року я чула бомбардування німецьких літаків на підступах до Києва. На світанку. Бомбардувальники прилітають на світанку, щоб зупинити людське життя. А 24 лютого 2022 року – так само на світанку – на Київ налетіли російські бомбардувальники. Тоді смерть приходила з Заходу. Тепер смерть прийшла зі Сходу. І саме тоді, коли Україна випросталась, коли Україна кристалізувала свою європейську ідентичність, прийшла ця смерть, щоб не дати цій ідентичності утвердитись. І, власне, Українська держава, як і Ізраїльська держава, перебувають у цьому плані в дуже подібному становищі. Знову і знову їм доводиться боротися за виживання, за право бути, за право вибирати своє майбутнє. Дозвольте мені, користаючись цією неповторною нагодою, подякувати особливій людині, яку Ви нагороджуєте разом зі мною, – Бернару-Анрі Леві (Bernard-Henri Lévy). Ми чули Ваш голос, коли Ви виступили на Майдані 9 лютого 2014 року, назвавши себе українцем. Ми чули Ваш голос, коли Ви вдруге виступили на Майдані, 2 березня того самого року, кажучи: «Європа повинна захищати Україну. Європа повинна стати гарантом кордонів вашої нації та свободи ваших міст». Ви назвали Україну «сторожовою фортецею Європи». Ви також казали, що «наступний за Україною ворог Путіна – це Європа». Проминуло 11 років з часу тих Ваших виступів, і сьогодні ми всі можемо пересвідчитись, наскільки пророчою була Ваша візія. Сьогодні Україна захищає Європу. І Європа захищає Україну. І це є єдина наразі гарантія порятунку демократичної системи. Світ тісний. Тоді на Майдані Вас перекладала паризька журналістка Галя Акерман, наш великий друг. Вона теж, до речі, їздила з нами до Чорнобиля. У Вашому часописі «La Règle du Jeu» 2015 року, присвяченому Майдану, друкувалися мої вірші. І ще – у Вашій особі я хочу подякувати Андре Ґлюксману (André Glucksmann), Вашому другові, якого вже немає з нами, але який від самого початку боротьби України за своє європейське майбутнє ще в 2004 році закликав до солідарності з Україною, вразивши нас своїм пронизливим розумінням ситуації та винятковою пасіонарністю думки. Коли помер видатний філософ – і Ваш учитель – Жак Дерріда (Jacques Derrida), в тому ж таки 2004 році, мені чомусь було так неймовірно сумно. Я написала вірш про розминання всіх з усіма, про неможливість зустрічі в хаосі сучасного світу. Але завдяки великій постаті Митрополита Андрея Шептицького, завдяки Єврейській Конфедерації України та Українсько-Єврейській Зустрічі ми, власне, зустрілись. І навіть якщо це віртуальна зустріч, бо війна не дає мені змоги бути зараз у цій залі, але я все одно разом з Вами – своїми думками і голосом моєї дорогої онуки Ярослави Франчески. І це вищий вимір зустрічі з Вами як глибинного розуміння, глибинної емпатії, глибинної солідарності. Насамкінець згадаю мотто Польського Листопадового повстання 1830-1831 років: «За Вашу і нашу свободу!» Філософія цього мотто: народ може бути по-справжньому вільним, лише якщо оточений там само вільними народами. Драма, яку ми переживаємо сьогодні, змушує нас сказати: «За Ваших і наших мертвих!» Бо це найшляхетніший вимір пам’яті, коли памְ’ятаєш скорботу близького народу. Але також: «За Ваше і наше майбутнє!» – щоб страждання і випробування наших народів у ці роки стало літописом мужності, відповідальності, любові до Свободи. Щоб діти наших народів могли співати на берегах Йордану і Дніпра без страху бути вбитими. Найглибша Вам моя подяка! Київ, 30 квітня 2025 року Медаллю Митрополита Андрея Шептицького відзначають за заслуги у справі зміцнення українсько-єврейського діалогу. Назва нагороди вшановує митрополита Андрея Шептицького – главу Української греко-католицької церкви у 1901–1944 роках. У роки Другої світової війни він рятував єврейське населення Заходу України від нацистських переслідувань, переховуючи людей у монастирях та у власній резиденції.

А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА

48,168 просмотров • 1 год назад