Video yükleniyor...

Video Yüklenemedi

Ana Sayfaya Dön

Дружини військових запитали депутатів, чому ті самі добровільно не йдуть служити У відповідь, за словами учасниць розмови, вони почули: «Жінки теж служать, ідіть ви». Саме такі слова найбільше обурили людей. Коли родини військових просять не привілеїв, а справедливості, вони очікують почути відповідь, а не перекладання відповідальності.

apravda's profile picture

Актуальна Правда

7,191 subscribers

10,344 görüntüleme • 2 ay önce •via X (Twitter)

LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 Yorum

Yorum bulunmuyor

Orijinal gönderinin yorumları burada görünecek

Benzer Videolar

СЗЧ під час ВЛК: як ламають військових На військового подали в СЗЧ, поки він перебував на лікуванні та проходив ВЛК. За його словами, це не поодинокий випадок. Такі справи — форма тиску, яку застосовують можновладці проти військових українців. Поранення, лікарні, комісії — а у відповідь не підтримка, а папери і звинувачення.
0:55

СЗЧ під час ВЛК: як ламають військових На військового подали в СЗЧ, поки він перебував на лікуванні та проходив ВЛК. За його словами, це не поодинокий випадок. Такі справи — форма тиску, яку застосовують можновладці проти військових українців. Поранення, лікарні, комісії — а у відповідь не підтримка, а папери і звинувачення.

Актуальна Правда

12,719 görüntüleme • 8 ay önce

Арешти громадян з іншою точкою зору в недодержаві продовжуються. Воєнна хунта. У Чернівцях затримали водія автобуса, який заявляв, що військові воюють, бо «самі хочуть воювати, бо дурні, за бандитів воюють Зеленського». Водій маршрутки заявив, що «хто хоче — нехай воює, це їхній вибір, вони дурні», що йому «нас@ати», а в нього «є своя справа». Також він сказав, що «герої — це ті, хто поруч зі своїми сім’ями, а не ті, хто захищає бандитів». Після цього конфлікт загострився: жінки кидали в нього пляшками. Згодом чоловіка затримали поліція та СБУ. На арешт чоловіка, який по закону не порушив жодної статті ККУ - вирушив цілий спецназ мусорів, які сидять в тилу на Західній Україні. Відкрито сфабриковане кримінальне провадження за статтею про хуліганство. Ніколи не бачив, щоб по статті хуліганство за «матюки» затримував спецназ штурмуючи приватну власність. Активісти-ухилянти, які приїхали до його будинку, заявили, що чоловіка вже везуть до ТЦК і відправлять служити до однієї зі штурмових бригад. Чому вони самі туди не йдуть служити - не пояснили.
0:50

Арешти громадян з іншою точкою зору в недодержаві продовжуються. Воєнна хунта. У Чернівцях затримали водія автобуса, який заявляв, що військові воюють, бо «самі хочуть воювати, бо дурні, за бандитів воюють Зеленського». Водій маршрутки заявив, що «хто хоче — нехай воює, це їхній вибір, вони дурні», що йому «нас@ати», а в нього «є своя справа». Також він сказав, що «герої — це ті, хто поруч зі своїми сім’ями, а не ті, хто захищає бандитів». Після цього конфлікт загострився: жінки кидали в нього пляшками. Згодом чоловіка затримали поліція та СБУ. На арешт чоловіка, який по закону не порушив жодної статті ККУ - вирушив цілий спецназ мусорів, які сидять в тилу на Західній Україні. Відкрито сфабриковане кримінальне провадження за статтею про хуліганство. Ніколи не бачив, щоб по статті хуліганство за «матюки» затримував спецназ штурмуючи приватну власність. Активісти-ухилянти, які приїхали до його будинку, заявили, що чоловіка вже везуть до ТЦК і відправлять служити до однієї зі штурмових бригад. Чому вони самі туди не йдуть служити - не пояснили.

Myroslav Oleshko

20,171 görüntüleme • 1 ay önce

⚡ Масовий мітинг у Черкасах: як це відбувалося Сотні людей вийшли на вулиці, атмосфера напружена до межі. Люди відкрито говорять, чому вони тут — і ці слова звучать як вирок системі. Протестувальники заявляють: Вони не довіряють поліції, яка, за їхніми словами, сфальшувала кримінальну справу та звинуватила військового. Того самого, хто захищав країну, а тепер сам став мішенню.
0:40

⚡ Масовий мітинг у Черкасах: як це відбувалося Сотні людей вийшли на вулиці, атмосфера напружена до межі. Люди відкрито говорять, чому вони тут — і ці слова звучать як вирок системі. Протестувальники заявляють: Вони не довіряють поліції, яка, за їхніми словами, сфальшувала кримінальну справу та звинуватила військового. Того самого, хто захищав країну, а тепер сам став мішенню.

Актуальна Правда

47,652 görüntüleme • 8 ay önce

❗️Наших хлопців тупо гнали на смерть Валерій Маркус розповів, як генерал Зубанич «включав командира» і відправляв бійців на заміновані поля, навіть коли задача не була донесена і люди не розуміли, що робити. Маркус прямо сказав: «Я бачу — якщо вони це виконають, вони всі загинуть». Але у штабі відповідали холодно: «Беріть головного сержанта і хай веде». Коли йому сказали, що сержант уже мертвий — почули у відповідь: «Беріть нового». Це все пояснює, чому контрнаступ провалився. Некомпетентність, байдужість, відсутність реальної стратегії. 🤬 Наші воїни віддають життя, а їх кидають, як розмінну монету.
1:02

❗️Наших хлопців тупо гнали на смерть Валерій Маркус розповів, як генерал Зубанич «включав командира» і відправляв бійців на заміновані поля, навіть коли задача не була донесена і люди не розуміли, що робити. Маркус прямо сказав: «Я бачу — якщо вони це виконають, вони всі загинуть». Але у штабі відповідали холодно: «Беріть головного сержанта і хай веде». Коли йому сказали, що сержант уже мертвий — почули у відповідь: «Беріть нового». Це все пояснює, чому контрнаступ провалився. Некомпетентність, байдужість, відсутність реальної стратегії. 🤬 Наші воїни віддають життя, а їх кидають, як розмінну монету.

Актуальна Правда

27,429 görüntüleme • 1 yıl önce

❗️Зеленський заявив: “Рабства в Україні немає. Якщо хтось хоче виїхати за кордон — він має право. Ніхто не заважає”. Ці слова вже викликали хвилю обговорень. Бо для багатьох українців питання свободи пересування сьогодні — одне з найболючіших. І саме тому такі заяви важливі — вони мають бути не просто словами, а реальністю для кожної людини. 📌 А тепер питання до вас: Чи відчуваєте ви, що в Україні справді зберігається свобода вибору? Пишіть у коментарях — суспільство має право говорити про те, що болить.
0:20

❗️Зеленський заявив: “Рабства в Україні немає. Якщо хтось хоче виїхати за кордон — він має право. Ніхто не заважає”. Ці слова вже викликали хвилю обговорень. Бо для багатьох українців питання свободи пересування сьогодні — одне з найболючіших. І саме тому такі заяви важливі — вони мають бути не просто словами, а реальністю для кожної людини. 📌 А тепер питання до вас: Чи відчуваєте ви, що в Україні справді зберігається свобода вибору? Пишіть у коментарях — суспільство має право говорити про те, що болить.

Актуальна Правда

19,564 görüntüleme • 7 ay önce

#Буданов: "Допоки йде війна, питання мобілізації вирішити не можна". Ми усі "бачимо" бусифікацію в Росії, в Ізраїлі, в Ірані,в Пакистані, в Венесуелі, в Камбоджі, в Тайланді... Ніде у світі, пане Буданов Kyrylo Budanov , не проводиться примусова мобілізація, тим більше –– із ганебним полюванням на невинних людей! #Буданов: "Людина, яка живе в Україні, де 12 років йде війна, 4 роки повномасштабна, вважає, що воювати повинен хтось інший — вона правильно поступає чи ні?". Відповідь: ТАК, абсолютно ПРАВИЛЬНО поступає ця людина. НІХТО НІКОМУ НІЧОГО НЕ ПОВИНЕН! Так в #Україна поступає 29 000 000 людей! У війську – один мільйон, решта так і поступають – воює не він, а хтось інший! З другого боку, пане Kyrylo Budanov, це право людини –– не захищатись. Ви ж нікого не штрафуєте і в тюрму не садите, хто не захищає свій магазин чи будинок від грабіжників, правда? В питанні захисту країни –– те ж саме! А ваш ОБОВʼЯЗОК, пане Kyrylo Budanov, як влади –– створити такі умови, щоб достатня кількість людкй мало бажання захищати свою країну. Для цього, в першу чергу, треба щоб люди розуміли, що ця країна –– СВОЯ. А не ВАША. Тепер вона ВАША –– ви отримуєте дивіденти з цієї країни і любди не мають жодного впливу на ВАС. Тому –– вперед! Самі й захищайте! Так вам відповідають українці! А зараз #Україна –– виняток у світі. Виродок у світі!
1:23

#Буданов: "Допоки йде війна, питання мобілізації вирішити не можна". Ми усі "бачимо" бусифікацію в Росії, в Ізраїлі, в Ірані,в Пакистані, в Венесуелі, в Камбоджі, в Тайланді... Ніде у світі, пане Буданов Kyrylo Budanov , не проводиться примусова мобілізація, тим більше –– із ганебним полюванням на невинних людей! #Буданов: "Людина, яка живе в Україні, де 12 років йде війна, 4 роки повномасштабна, вважає, що воювати повинен хтось інший — вона правильно поступає чи ні?". Відповідь: ТАК, абсолютно ПРАВИЛЬНО поступає ця людина. НІХТО НІКОМУ НІЧОГО НЕ ПОВИНЕН! Так в #Україна поступає 29 000 000 людей! У війську – один мільйон, решта так і поступають – воює не він, а хтось інший! З другого боку, пане Kyrylo Budanov, це право людини –– не захищатись. Ви ж нікого не штрафуєте і в тюрму не садите, хто не захищає свій магазин чи будинок від грабіжників, правда? В питанні захисту країни –– те ж саме! А ваш ОБОВʼЯЗОК, пане Kyrylo Budanov, як влади –– створити такі умови, щоб достатня кількість людкй мало бажання захищати свою країну. Для цього, в першу чергу, треба щоб люди розуміли, що ця країна –– СВОЯ. А не ВАША. Тепер вона ВАША –– ви отримуєте дивіденти з цієї країни і любди не мають жодного впливу на ВАС. Тому –– вперед! Самі й захищайте! Так вам відповідають українці! А зараз #Україна –– виняток у світі. Виродок у світі!

Wenden

24,553 görüntüleme • 7 ay önce

Зеленський пояснив чому не можна випустити людей з України після таких ракетних обстрілів: «Бо якщо людей не буде в місті, то ракети будуть повністю! Буде Маріуполь в кожному місті. Буде всюди смерть! І це - ваш вибір. Ви можете вийти і сказати - «дивись, сьогодні прилетіла ракета, друга, третя… І нам здається, що це буде і завтра. Нам здається, що це буде післязавтра.» Немає секретів. Я не знаю. Буде завтра або післязавтра. Я знаю тільки одне - ну окєй, давайте всіх зберемо і вивеземо з вами з нашої держави. А що буде тада (тоді)? А хто повинен захищати? Ви вважаєте, що повинні захищати тільки люди з автоматами? Чи у ніх немає жінок і дітей? Чому так? Ні! То у них є і батьки і близькі. То вони - такі самі люди!»
0:50

Зеленський пояснив чому не можна випустити людей з України після таких ракетних обстрілів: «Бо якщо людей не буде в місті, то ракети будуть повністю! Буде Маріуполь в кожному місті. Буде всюди смерть! І це - ваш вибір. Ви можете вийти і сказати - «дивись, сьогодні прилетіла ракета, друга, третя… І нам здається, що це буде і завтра. Нам здається, що це буде післязавтра.» Немає секретів. Я не знаю. Буде завтра або післязавтра. Я знаю тільки одне - ну окєй, давайте всіх зберемо і вивеземо з вами з нашої держави. А що буде тада (тоді)? А хто повинен захищати? Ви вважаєте, що повинні захищати тільки люди з автоматами? Чи у ніх немає жінок і дітей? Чому так? Ні! То у них є і батьки і близькі. То вони - такі самі люди!»

CAPTAIN Serebrianskyi

49,263 görüntüleme • 3 ay önce

У мене є лише одне питання: чому поляки не хочуть говорити про власні злочини, зокрема про те, як на Волині було знищено 20 000 українців? Вони уникають розмови про повну історію — від 1920-х до 1947 року, коли проводилися полонізація, пацифікація, вбивства полонених, концтабори для українців, вбивство дітей та жінок на Волині, переселення й позбавлення майна, а також операція «Вісла». Це тривало майже сорок років. Чому вони викреслили ці 40 років зі своєї історії? Ведуча (Агнешка Гоздира): ​«Останнім часом я спілкувалася з багатьма експертами, і ви робите саме те, що я від них чула, і що я вважаю взагалі непотрібним. Тобто: досить уже цього занурення в чутливість українців, які, мовляв, бачать Бандеру інакше, ніж ми, які мусять те, мусять се... Мусять, воюють, ми це цінуємо, поважаємо. Натомість ми перебуваємо в Польщі й хотіли б, щоб розуміли і нас. Перестаньмо бути такими, знаєте, надмірно емпатичними». ​Гість (С. Цьвік): ​«Звісно, але я розумію, розумію, що далеко не всім сподобається те, що я скажу, бо я не буду говорити те, що дехто хотів би почути, а говоритиму правду. А правда полягає в тому, що ми вважаємо себе кращими за українців. Так, ми вважаємо українців гіршими... через призму геноциду та етнічних чисток на Волині, де Бандери тоді навіть не було...» ​Ведуча: ​«Я не знаю, який висновок із вашої заяви, бо я також не до кінця розумію, про що йдеться, коли ви кажете, що "ми вважаємо себе кращими за українців". У якому сенсі? У якому сенсі ми вважаємо себе кращими?» ​Гість: ​«У тому сенсі, що ми можемо вирішувати за них. Що саме ми можемо...» ​Ведуча: ​«Ні, тому що ми не хочемо вирішувати за них у їхніх інших справах. Ми лише хочемо, щоб у них на пам'ятниках не стояли люди, які найжорстокішим чином винищували поляків. Ось чого ми хочемо. Хіба це забагато?» ​Гість: ​«Вони, мабуть, хотіли б, щоб на наших пам'ятниках не з'являлися...» ​Ведуча: ​«Але історична правда одна...»
1:39

У мене є лише одне питання: чому поляки не хочуть говорити про власні злочини, зокрема про те, як на Волині було знищено 20 000 українців? Вони уникають розмови про повну історію — від 1920-х до 1947 року, коли проводилися полонізація, пацифікація, вбивства полонених, концтабори для українців, вбивство дітей та жінок на Волині, переселення й позбавлення майна, а також операція «Вісла». Це тривало майже сорок років. Чому вони викреслили ці 40 років зі своєї історії? Ведуча (Агнешка Гоздира): ​«Останнім часом я спілкувалася з багатьма експертами, і ви робите саме те, що я від них чула, і що я вважаю взагалі непотрібним. Тобто: досить уже цього занурення в чутливість українців, які, мовляв, бачать Бандеру інакше, ніж ми, які мусять те, мусять се... Мусять, воюють, ми це цінуємо, поважаємо. Натомість ми перебуваємо в Польщі й хотіли б, щоб розуміли і нас. Перестаньмо бути такими, знаєте, надмірно емпатичними». ​Гість (С. Цьвік): ​«Звісно, але я розумію, розумію, що далеко не всім сподобається те, що я скажу, бо я не буду говорити те, що дехто хотів би почути, а говоритиму правду. А правда полягає в тому, що ми вважаємо себе кращими за українців. Так, ми вважаємо українців гіршими... через призму геноциду та етнічних чисток на Волині, де Бандери тоді навіть не було...» ​Ведуча: ​«Я не знаю, який висновок із вашої заяви, бо я також не до кінця розумію, про що йдеться, коли ви кажете, що "ми вважаємо себе кращими за українців". У якому сенсі? У якому сенсі ми вважаємо себе кращими?» ​Гість: ​«У тому сенсі, що ми можемо вирішувати за них. Що саме ми можемо...» ​Ведуча: ​«Ні, тому що ми не хочемо вирішувати за них у їхніх інших справах. Ми лише хочемо, щоб у них на пам'ятниках не стояли люди, які найжорстокішим чином винищували поляків. Ось чого ми хочемо. Хіба це забагато?» ​Гість: ​«Вони, мабуть, хотіли б, щоб на наших пам'ятниках не з'являлися...» ​Ведуча: ​«Але історична правда одна...»

Petrenko AndryiⒸ (Ukraine)

15,827 görüntüleme • 3 ay önce

Сім років — це достатній час, щоб емоції вляглися. І достатній, щоб чесно відповісти: що за цей час сталося з країною? Сьогодні Україна — це країна, яка не лише воює. Це країна, яка виснажена. Людськи, економічно, інституційно. І перший крок до відновлення — це чесність. Сім років тому ми всі почули знайому обіцянку: що достатньо змінити обличчя — і зміниться система. Чули, що держава — це застосунок, який можна «оновити» за одну ніч. Як виявилося, держава — не смартфон. Ми вистояли. Це величезне досягнення. Але вистояти — не означає перемогти в довгій перспективі. Перед нами інше завдання — перезавантажити країну, яка тримається на межі ресурсів. І це питання не окремої політичної сили. Це питання коаліції відповідальності. Нам потрібно повернути гідність. Ми пройшли через Революцію Гідності і знаємо цьому ціну. Коли закон працює однаково для всіх. Коли держава поважає громадянина. Бо без гідності не існує довіри. А без довіри не існує країни. Україні потрібна відмова від популізму. Популізм — це коли складне пояснюють просто. А потім дуже складно пояснюють, чому нічого не вийшло. Нам потрібна економіка, яка працює на оборону, створює робочі місця і повертає людей. Бо люди повертаються не закликами. Вони повертаються туди, де є сенс жити. І найважливіше — ми маємо говорити про завершення війни. Не як про мрію, а як про план. «Якось воно завершиться» — це не стратегія. Країна має почути план. Бо тільки так із країни, яка вистояла, можна зробити країну, яка перемагає.
7:45

Сім років — це достатній час, щоб емоції вляглися. І достатній, щоб чесно відповісти: що за цей час сталося з країною? Сьогодні Україна — це країна, яка не лише воює. Це країна, яка виснажена. Людськи, економічно, інституційно. І перший крок до відновлення — це чесність. Сім років тому ми всі почули знайому обіцянку: що достатньо змінити обличчя — і зміниться система. Чули, що держава — це застосунок, який можна «оновити» за одну ніч. Як виявилося, держава — не смартфон. Ми вистояли. Це величезне досягнення. Але вистояти — не означає перемогти в довгій перспективі. Перед нами інше завдання — перезавантажити країну, яка тримається на межі ресурсів. І це питання не окремої політичної сили. Це питання коаліції відповідальності. Нам потрібно повернути гідність. Ми пройшли через Революцію Гідності і знаємо цьому ціну. Коли закон працює однаково для всіх. Коли держава поважає громадянина. Бо без гідності не існує довіри. А без довіри не існує країни. Україні потрібна відмова від популізму. Популізм — це коли складне пояснюють просто. А потім дуже складно пояснюють, чому нічого не вийшло. Нам потрібна економіка, яка працює на оборону, створює робочі місця і повертає людей. Бо люди повертаються не закликами. Вони повертаються туди, де є сенс жити. І найважливіше — ми маємо говорити про завершення війни. Не як про мрію, а як про план. «Якось воно завершиться» — це не стратегія. Країна має почути план. Бо тільки так із країни, яка вистояла, можна зробити країну, яка перемагає.

Петро Порошенко

41,148 görüntüleme • 5 ay önce

Послухайте цей діалог між репортером BILD та проросійським політиком від "АдН" Гансом-Томасом Тільшнайдером Репортер: Це... тут написано: "російська армія" Політик АдН: Так, так. Мені її колись подарували Репортер: Хто? Політик АдН: Хтось у Берліні, так Репортер: Чому... чому у вас тут стоїть горнятко російської армії? Політик АдН: Мені його хтось подарував, так. Хтось подарував. Я не хотів його викидати, чому б і ні? Так, а ще в мене тут... Репортер: Але ж це та сама армія, яка нападає на Україну, яка веде гібридну війну в Німеччині Політик АдН: Я не пов’язую з цим нічого особливого. Це просто горнятко, яке мені подарували і яке тут стоїть, поруч з іншими речами Репортер: А що для вас означає російська армія? Якщо ми вже про це заговорили... Політик АдН: Ну, це насправді не наша війна. Це не наша війна. Горнятко просто стоїть. Я не надаю йому великого значення. Його мені колись подарували, я навіть точно не пам'ятаю коли Репортер: А як ви ставитеся до російської армії? Політик АдН: Це не моя справа. Ця війна в Україні – не наша війна Репортер: Але ви їх підтримуєте? Політик АдН: Ні, я, звісно, не солідаризуюся ні з російською армією, ні з українською армією, бо це не наша війна Репортер: Але ж це про щось говорить, чи не так? Якби в мене десь стояло таке горнятко, я б подумав... Політик АдН: Знаєте, я не дуже перевіряю подарунки. Он там позаду в мене ще є матрьошка. Хтось її колись залишив Репортер: А від Бундесверу (німецької армії) у вас нічого немає? Політик АдН: Так звідти мені ніхто нічого не дарував. Але я б теж поставив, у мене з цим немає проблем Репортер: російська армія – вони наші вороги чи ні? Політик АдН: Та облиште ви вже це дурне горнятко. Вони, так би мовити, ні вороги, ні друзі. У держав немає друзів, у держав є інтереси. І воно просто тут стоїть Репортер: А ви вірите, що росія стоїть за нещодавною гібридною атакою в Лейпцигу? Політик АдН: Я цього не знаю. Я не фахівець у таких питаннях Репортер: Добре. І за скільки років це все накопичилося тут, у вашому офісі? Політик АдН: Коли я його відкрив? Треба згадати. Здається, у 2022 році. Можливо, так, у 2022 Репортер: І тут книжки, і все інше... "Книга Гітлера". Ви її читали? Політик АдН: Ні. Я мало що тут читав. Це пожертвувані книги, вони прийшли в коробках, я їх просто розставив. Так само як і це горнятко. Це теж... це було в Берліні, хто ж це був, хто мені його подарував? Репортер: Горнятко з російською символікою Політик АдН: Я вже не пам’ятаю, не пам’ятаю. Але я відставлю його вбік. Добре, досить про це
2:57

Послухайте цей діалог між репортером BILD та проросійським політиком від "АдН" Гансом-Томасом Тільшнайдером Репортер: Це... тут написано: "російська армія" Політик АдН: Так, так. Мені її колись подарували Репортер: Хто? Політик АдН: Хтось у Берліні, так Репортер: Чому... чому у вас тут стоїть горнятко російської армії? Політик АдН: Мені його хтось подарував, так. Хтось подарував. Я не хотів його викидати, чому б і ні? Так, а ще в мене тут... Репортер: Але ж це та сама армія, яка нападає на Україну, яка веде гібридну війну в Німеччині Політик АдН: Я не пов’язую з цим нічого особливого. Це просто горнятко, яке мені подарували і яке тут стоїть, поруч з іншими речами Репортер: А що для вас означає російська армія? Якщо ми вже про це заговорили... Політик АдН: Ну, це насправді не наша війна. Це не наша війна. Горнятко просто стоїть. Я не надаю йому великого значення. Його мені колись подарували, я навіть точно не пам'ятаю коли Репортер: А як ви ставитеся до російської армії? Політик АдН: Це не моя справа. Ця війна в Україні – не наша війна Репортер: Але ви їх підтримуєте? Політик АдН: Ні, я, звісно, не солідаризуюся ні з російською армією, ні з українською армією, бо це не наша війна Репортер: Але ж це про щось говорить, чи не так? Якби в мене десь стояло таке горнятко, я б подумав... Політик АдН: Знаєте, я не дуже перевіряю подарунки. Он там позаду в мене ще є матрьошка. Хтось її колись залишив Репортер: А від Бундесверу (німецької армії) у вас нічого немає? Політик АдН: Так звідти мені ніхто нічого не дарував. Але я б теж поставив, у мене з цим немає проблем Репортер: російська армія – вони наші вороги чи ні? Політик АдН: Та облиште ви вже це дурне горнятко. Вони, так би мовити, ні вороги, ні друзі. У держав немає друзів, у держав є інтереси. І воно просто тут стоїть Репортер: А ви вірите, що росія стоїть за нещодавною гібридною атакою в Лейпцигу? Політик АдН: Я цього не знаю. Я не фахівець у таких питаннях Репортер: Добре. І за скільки років це все накопичилося тут, у вашому офісі? Політик АдН: Коли я його відкрив? Треба згадати. Здається, у 2022 році. Можливо, так, у 2022 Репортер: І тут книжки, і все інше... "Книга Гітлера". Ви її читали? Політик АдН: Ні. Я мало що тут читав. Це пожертвувані книги, вони прийшли в коробках, я їх просто розставив. Так само як і це горнятко. Це теж... це було в Берліні, хто ж це був, хто мені його подарував? Репортер: Горнятко з російською символікою Політик АдН: Я вже не пам’ятаю, не пам’ятаю. Але я відставлю його вбік. Добре, досить про це

Останній Капіталіст

33,824 görüntüleme • 1 ay önce

Сьогодні ми побачили цирк, якому професійно навчилися на Банковій. Над Верховним Судом відверто знущаються. Вони думають, що цим знущаються з нас. А насправді — над українським народом і нашою державою. Бо принцип верховенства права є базовим принципом української Конституції. П’ять місяців представники влади мали для того, щоб надати суду вичерпні докази, які б підтвердили законність застосування проти мене санкцій. Минуло майже пів року — нічого. З нашого боку ми надали документи, усі докази, відправивши їх поштою, як належить за законом. Вони досі лежать у поштовому відділенні, а влада цинічно їх не забирає. Вони можуть так не читати їх рік, затягуючи справу. Сьогодні вони не прийняли ще один доказ — заяву, яку зробила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у присутності президента Зеленського. Але вони назвали це цирком і заявили, що не братимуть це до уваги. Тобто за їхньою логікою, засідання Верховної Ради й слова прем’єр-міністра — це цирк? Тоді які шанси нам залишають для захисту? Єдине, що ми можемо сказати напевно: застосовані санкції є незаконними, позасудовими й неконституційними. Ні Кабінет Міністрів, ні президент, ні Міністерство економіки, ні Держфінмоніторинг не спромоглися надати причини, чому вони були застосовані. Представники влади не знали: чи мали вони підстави застосовувати санкції, чи ні; чи був у них вичерпний перелік документів для застосування санкцій, чи ні. Їхня відповідь суду: що було — те й надали, ми не знаємо. А потім на кожному новому засіданні з’являються все нові й нові документи. Не виключаю, що їх фабрикують, так само як версію указу президента про санкції, яка з’явилася вже після голосування. Суд зафіксував і це — за що передбачена кримінальна відповідальність. Для нашої команди немає нічого важливішого, ніж боротьба за правду, закон і демократію. Не можна допустити, щоб проти громадян України незаконно застосовували санкції. Ми боремося проти тих, хто такими діями перешкоджає нашому руху до Європейського Союзу.
13:21

Сьогодні ми побачили цирк, якому професійно навчилися на Банковій. Над Верховним Судом відверто знущаються. Вони думають, що цим знущаються з нас. А насправді — над українським народом і нашою державою. Бо принцип верховенства права є базовим принципом української Конституції. П’ять місяців представники влади мали для того, щоб надати суду вичерпні докази, які б підтвердили законність застосування проти мене санкцій. Минуло майже пів року — нічого. З нашого боку ми надали документи, усі докази, відправивши їх поштою, як належить за законом. Вони досі лежать у поштовому відділенні, а влада цинічно їх не забирає. Вони можуть так не читати їх рік, затягуючи справу. Сьогодні вони не прийняли ще один доказ — заяву, яку зробила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у присутності президента Зеленського. Але вони назвали це цирком і заявили, що не братимуть це до уваги. Тобто за їхньою логікою, засідання Верховної Ради й слова прем’єр-міністра — це цирк? Тоді які шанси нам залишають для захисту? Єдине, що ми можемо сказати напевно: застосовані санкції є незаконними, позасудовими й неконституційними. Ні Кабінет Міністрів, ні президент, ні Міністерство економіки, ні Держфінмоніторинг не спромоглися надати причини, чому вони були застосовані. Представники влади не знали: чи мали вони підстави застосовувати санкції, чи ні; чи був у них вичерпний перелік документів для застосування санкцій, чи ні. Їхня відповідь суду: що було — те й надали, ми не знаємо. А потім на кожному новому засіданні з’являються все нові й нові документи. Не виключаю, що їх фабрикують, так само як версію указу президента про санкції, яка з’явилася вже після голосування. Суд зафіксував і це — за що передбачена кримінальна відповідальність. Для нашої команди немає нічого важливішого, ніж боротьба за правду, закон і демократію. Не можна допустити, щоб проти громадян України незаконно застосовували санкції. Ми боремося проти тих, хто такими діями перешкоджає нашому руху до Європейського Союзу.

Петро Порошенко

22,397 görüntüleme • 1 yıl önce

А в чому вона не права? Українка різко відреагувала на слова про “добро без світла і тепла Українка опублікувала відео-реакцію на пісню Тіни, у якій звучить рядок про те, що «у нас немає світла і тепла, але у нас є добро». Її позиція викликала активне обговорення в соцмережах. Жінка прямо ставить питання: якщо в людей немає базових умов для життя, якщо вони мерзнуть у квартирах, сидять без світла й опалення — чи коректно в такій ситуації говорити про «добро» як про щось, що компенсує реальні проблеми? У відео вона наголошує: коли людина намагається просто вижити, будь-які абстрактні формули звучать відірвано від реальності. Добро, за її словами, не замінює тепло, їжу й безпеку.
0:43

А в чому вона не права? Українка різко відреагувала на слова про “добро без світла і тепла Українка опублікувала відео-реакцію на пісню Тіни, у якій звучить рядок про те, що «у нас немає світла і тепла, але у нас є добро». Її позиція викликала активне обговорення в соцмережах. Жінка прямо ставить питання: якщо в людей немає базових умов для життя, якщо вони мерзнуть у квартирах, сидять без світла й опалення — чи коректно в такій ситуації говорити про «добро» як про щось, що компенсує реальні проблеми? У відео вона наголошує: коли людина намагається просто вижити, будь-які абстрактні формули звучать відірвано від реальності. Добро, за її словами, не замінює тепло, їжу й безпеку.

Актуальна Правда

39,245 görüntüleme • 8 ay önce

💔 Кожен день — це вибір між життям і виживанням ​Уламок на одеському пляжі. Стрічки новин знову вибухають тисячами коментарів: «Чому не в укритті?», «Чому на вулиці, коли лунає сирена?», «Треба було сидіти в підвалі». Як легко судити тим, хто не живе в цьому затяжному пеклі, де сирени стали фоновим шумом нашого розбитого сьогодення. ​Але подивіться навколо. Скільки людей зараз, прямо цієї хвилини, продовжують працювати під виття сирен? Хтось пече хліб, хтось лікує, хтось продає ліки, хтось просто веде дитину за руку в магазин. Чи може ціле життя, ціла країна зупинитися на роки? Ні, не може. Бо зупинка — це теж смерть, тільки повільна. Люди просто намагаються вхопити бодай крихту нормальності, бодай ковток свіжого повітря на березі моря, щоб не збожеволіти від вічного страху. І де вона, ця абсолютна безпека? Ми всі знаємо страшну правду. Скільки людей загинуло у власних ліжках, дотримуючись правила двох стін? Скільки тіл дістали з-під завалів глибоких підвалів, які мали б стати порятунком, а стали пасткою? Коли летить ракета, залізо і бетон не завжди мають силу захистити. Жодне укриття не дає стовідсоткової гарантії, коли ворог цілить у саме серце твого міста. ​Тому годі шукати винних серед тих, хто потрапив під удар. Жінка на пляжі, водій у трамваї, перехожий на вулиці — вони не винні. Не винні ті, хто втомився боятися і вийшов до моря. ​Винен лише один. Винна росія і путінський режим, який приніс цю криваву вакханалію на нашу землю. Це вони перетворили наші пляжі на мінні поля, наші мирні дні — на лотерею виживання, а наше небо — на джерело смерті. Провина лежить виключно на вбивці, який тримає зброю, а не на людині, яка просто хотіла жити.
1:21

💔 Кожен день — це вибір між життям і виживанням ​Уламок на одеському пляжі. Стрічки новин знову вибухають тисячами коментарів: «Чому не в укритті?», «Чому на вулиці, коли лунає сирена?», «Треба було сидіти в підвалі». Як легко судити тим, хто не живе в цьому затяжному пеклі, де сирени стали фоновим шумом нашого розбитого сьогодення. ​Але подивіться навколо. Скільки людей зараз, прямо цієї хвилини, продовжують працювати під виття сирен? Хтось пече хліб, хтось лікує, хтось продає ліки, хтось просто веде дитину за руку в магазин. Чи може ціле життя, ціла країна зупинитися на роки? Ні, не може. Бо зупинка — це теж смерть, тільки повільна. Люди просто намагаються вхопити бодай крихту нормальності, бодай ковток свіжого повітря на березі моря, щоб не збожеволіти від вічного страху. І де вона, ця абсолютна безпека? Ми всі знаємо страшну правду. Скільки людей загинуло у власних ліжках, дотримуючись правила двох стін? Скільки тіл дістали з-під завалів глибоких підвалів, які мали б стати порятунком, а стали пасткою? Коли летить ракета, залізо і бетон не завжди мають силу захистити. Жодне укриття не дає стовідсоткової гарантії, коли ворог цілить у саме серце твого міста. ​Тому годі шукати винних серед тих, хто потрапив під удар. Жінка на пляжі, водій у трамваї, перехожий на вулиці — вони не винні. Не винні ті, хто втомився боятися і вийшов до моря. ​Винен лише один. Винна росія і путінський режим, який приніс цю криваву вакханалію на нашу землю. Це вони перетворили наші пляжі на мінні поля, наші мирні дні — на лотерею виживання, а наше небо — на джерело смерті. Провина лежить виключно на вбивці, який тримає зброю, а не на людині, яка просто хотіла жити.

тату Аня зубко 🫡 Xena

26,982 görüntüleme • 3 ay önce

Гайдукевич Віталій Віталійович - пропагандист, виправдовування злочинів ТЦК. 📋Співзасновник ГО «Справа громад». • закликав ТЦК використовувати вогнепальну зброю проти мирного цивільного населення. • у 2024 році відмовився коментувати вбивство воєнними злочинцями ТЦК активіста власної організації «Справа громад», хоча дружина активіста благала про допомогу. На архівному фото Гайдукевич разом з дружиною вбитого активіста. • публічне виправдовування злочинів воєнних злочинців ТЦК, засудження цивільного населення за спротив незаконним діям ТЦК. • у 49 років ухиляється від служби в ЗСУ, хоча має лише одну неповнолітню дитину. • ніхто з родини не мобілізований та не служить, включно з 24 річним повнолітнім сином, який вже може підписати контракт з ЗСУ. • Цитата В. Гайдукевича: "Громадяни України і журналісти не розуміють, шо на ТЦК не можна проявляти агресію. Що має робити військовий коли проявляють до нього агресію? ЗАСТОСУВАТИ ТАБЕЛЬНУ ЗБРОЮ. Військовий має повне право застосувати зброю на захист своєму життю. Це замах на військового. Люди які йдуть виконувати місію, вони є БЕЗЗАХИСНИМИ і страждають з боку людей. Люди не тримаються берегів." Цитата Дмитра Гнапа: «Заброньований тиловий пропагандист свідомо не каже, що агресію чинять саме ТЦКшники. Саме вони першими нападають на людей, бʼють їх, викрадають і навіть вбивають. Все, що роблять люди по відношенню до тцкшників - це лише самозахист, оборона, тобто, дії у відповідь на агресію. Втім, цього пропагандиста можна зрозуміти: не буде виправдовувати терор людоловів - його самого побʼють, запхають в бус і відвезуть на підвал ТЦК. А там йому опинитися ой як не хочеться. Ось і вимушений цинічно брехати в теплій студії.» ➡️Підпишись на Базу 111:
1:20

Гайдукевич Віталій Віталійович - пропагандист, виправдовування злочинів ТЦК. 📋Співзасновник ГО «Справа громад». • закликав ТЦК використовувати вогнепальну зброю проти мирного цивільного населення. • у 2024 році відмовився коментувати вбивство воєнними злочинцями ТЦК активіста власної організації «Справа громад», хоча дружина активіста благала про допомогу. На архівному фото Гайдукевич разом з дружиною вбитого активіста. • публічне виправдовування злочинів воєнних злочинців ТЦК, засудження цивільного населення за спротив незаконним діям ТЦК. • у 49 років ухиляється від служби в ЗСУ, хоча має лише одну неповнолітню дитину. • ніхто з родини не мобілізований та не служить, включно з 24 річним повнолітнім сином, який вже може підписати контракт з ЗСУ. • Цитата В. Гайдукевича: "Громадяни України і журналісти не розуміють, шо на ТЦК не можна проявляти агресію. Що має робити військовий коли проявляють до нього агресію? ЗАСТОСУВАТИ ТАБЕЛЬНУ ЗБРОЮ. Військовий має повне право застосувати зброю на захист своєму життю. Це замах на військового. Люди які йдуть виконувати місію, вони є БЕЗЗАХИСНИМИ і страждають з боку людей. Люди не тримаються берегів." Цитата Дмитра Гнапа: «Заброньований тиловий пропагандист свідомо не каже, що агресію чинять саме ТЦКшники. Саме вони першими нападають на людей, бʼють їх, викрадають і навіть вбивають. Все, що роблять люди по відношенню до тцкшників - це лише самозахист, оборона, тобто, дії у відповідь на агресію. Втім, цього пропагандиста можна зрозуміти: не буде виправдовувати терор людоловів - його самого побʼють, запхають в бус і відвезуть на підвал ТЦК. А там йому опинитися ой як не хочеться. Ось і вимушений цинічно брехати в теплій студії.» ➡️Підпишись на Базу 111:

База 111

12,845 görüntüleme • 6 ay önce

Основна причина масового виїзду молоді за кордон – це зневіра цих людей у майбутньому в Україні. Сприяє цьому тотальна відірваність української влади. Ну от власне я мав дискусію з таким представником правлячої парламентської партії «слуга народу» в ефірі Суспільного і це просто жах. Вони постійно вигадують якісь виправдовування своєї антинародної політики й абсолютно не визнаючи реальності. Тотальна несправедливість як вже основа політики «слуг» – ось головна відповідь чому у нас люди зневірені. Ну а те, що нардеп від правлячої партії розповідає, що це молодь просто відпочити поїхала, ну то про це навіть писати не буду, просто відірвані наглухо від народу чорти.
2:07

Основна причина масового виїзду молоді за кордон – це зневіра цих людей у майбутньому в Україні. Сприяє цьому тотальна відірваність української влади. Ну от власне я мав дискусію з таким представником правлячої парламентської партії «слуга народу» в ефірі Суспільного і це просто жах. Вони постійно вигадують якісь виправдовування своєї антинародної політики й абсолютно не визнаючи реальності. Тотальна несправедливість як вже основа політики «слуг» – ось головна відповідь чому у нас люди зневірені. Ну а те, що нардеп від правлячої партії розповідає, що це молодь просто відпочити поїхала, ну то про це навіть писати не буду, просто відірвані наглухо від народу чорти.

Симороз Олег Олександрович

46,016 görüntüleme • 11 ay önce

За останні дні чи не в кожного другого побачив це фото з окупованого Мелітополя з підписом про мобілізованих українців до лав російської армії Але на фото зовсім не нещасні люди, яких окупант примусово мобілізував. На фото — складання присяги новоствореному підрозділу МО РФ «БАРС-Запоріжжя» на контрактній основі. Тобто всі особи, яких ви бачите на цьому фото — це зрадники своєї країни та наймані вбивці, які добровільно вступили до лав окупаційних військ На сторінках багатьох із цих персонажів у соціальних мережах — суцільна пропутінська риторика. В інтерв’ю вони з гордістю читають вірші про захист батьківщини — нової батьківщини, адже свою справжню вони продали за 38 тисяч російських рублів, які МО РФ виплачує за підписання контракту Ніколи не плутайте примусово мобілізованих українців до лав російської армії зі справжніми покидьками та зрадниками, які добровільно підписали контракти. Примусова мобілізація до лав ЗС РФ на окупованих територіях України забрала життя десятків тисяч людей, яких кидали в перших рядах на штурм українських позицій, іноді навіть без належного спорядження. І це задокументований історичний факт. За три хвилі такої мобілізації у 2022 році не пощастило й багатьом звичайним українцям, які з тих чи інших причин не встигли або не змогли залишити окуповані території. Вони не проходили ВЛК, не отримували підготовки, часто навіть не мали місць базування чи якихось військових документів, не знали в якій частині вони тепер служать, адже їх буквально складали під парканами штабелями, а потім, мов свиней, відправляли потягами та уралами на фронт Станом на сьогодні на окупованих територіях України мобілізації немає. Існує лише кілька способів потрапляння українців до лав ЗС РФ: - строкова служба; - служба за контрактом; - служба за контрактом шляхом маніпуляцій і сфабрикованих кримінальних справ Це не означає, що з цих причин і у нас не повинно бути мобілізації, або що умови життя на окупованих територіях кращі. Просто російська влада боїться втрачати рейтинги й використовує інші способи залучення людей до своїх лав. А охочих за 38 тисяч або за 200 тисяч рублів піти на смерть усе ще багато. Це зумовлено великою чисельністю населення та значною часткою справді бідних людей, які загрузли в іпотечних боргах, а інколи навіть у боргах за ящик водяри в сільському магазині Це також не означає, що будь-якої миті на окупованих територіях знову не можуть масово зігнати людей під паркан, як це вже було. Це лише питання часу, пов’язане з чисельною перевагою в кількості населення. Але це не означає, що ми можемо називати справжніх зрадників «простими хлопцями, мобілізованими з вулиці». Усі ці фото — вагома підстава для того, щоб СБУ відкривала кримінальні провадження щодо кожного з них, тільки треба називати це правильно
2:27

За останні дні чи не в кожного другого побачив це фото з окупованого Мелітополя з підписом про мобілізованих українців до лав російської армії Але на фото зовсім не нещасні люди, яких окупант примусово мобілізував. На фото — складання присяги новоствореному підрозділу МО РФ «БАРС-Запоріжжя» на контрактній основі. Тобто всі особи, яких ви бачите на цьому фото — це зрадники своєї країни та наймані вбивці, які добровільно вступили до лав окупаційних військ На сторінках багатьох із цих персонажів у соціальних мережах — суцільна пропутінська риторика. В інтерв’ю вони з гордістю читають вірші про захист батьківщини — нової батьківщини, адже свою справжню вони продали за 38 тисяч російських рублів, які МО РФ виплачує за підписання контракту Ніколи не плутайте примусово мобілізованих українців до лав російської армії зі справжніми покидьками та зрадниками, які добровільно підписали контракти. Примусова мобілізація до лав ЗС РФ на окупованих територіях України забрала життя десятків тисяч людей, яких кидали в перших рядах на штурм українських позицій, іноді навіть без належного спорядження. І це задокументований історичний факт. За три хвилі такої мобілізації у 2022 році не пощастило й багатьом звичайним українцям, які з тих чи інших причин не встигли або не змогли залишити окуповані території. Вони не проходили ВЛК, не отримували підготовки, часто навіть не мали місць базування чи якихось військових документів, не знали в якій частині вони тепер служать, адже їх буквально складали під парканами штабелями, а потім, мов свиней, відправляли потягами та уралами на фронт Станом на сьогодні на окупованих територіях України мобілізації немає. Існує лише кілька способів потрапляння українців до лав ЗС РФ: - строкова служба; - служба за контрактом; - служба за контрактом шляхом маніпуляцій і сфабрикованих кримінальних справ Це не означає, що з цих причин і у нас не повинно бути мобілізації, або що умови життя на окупованих територіях кращі. Просто російська влада боїться втрачати рейтинги й використовує інші способи залучення людей до своїх лав. А охочих за 38 тисяч або за 200 тисяч рублів піти на смерть усе ще багато. Це зумовлено великою чисельністю населення та значною часткою справді бідних людей, які загрузли в іпотечних боргах, а інколи навіть у боргах за ящик водяри в сільському магазині Це також не означає, що будь-якої миті на окупованих територіях знову не можуть масово зігнати людей під паркан, як це вже було. Це лише питання часу, пов’язане з чисельною перевагою в кількості населення. Але це не означає, що ми можемо називати справжніх зрадників «простими хлопцями, мобілізованими з вулиці». Усі ці фото — вагома підстава для того, щоб СБУ відкривала кримінальні провадження щодо кожного з них, тільки треба називати це правильно

східний

41,421 görüntüleme • 2 ay önce