Video wird geladen...

Video konnte nicht geladen werden

Zur Startseite

Коли у мене поганий настрій, я дивлюсь серію 11-метрових Україна-Швейцарія. Сьогодні Шовковському, який у 2006 захищав наші ворота, виповнилось 50 років. А тоді СаШо встановив рекорд, який досі не можуть повторити.

FreelFreel's profile picture

Freel Фріл

25,096 subscribers

111,756 Aufrufe • vor 1 Jahr •via X (Twitter)

Musik
LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

12 Kommentare

Profilbild von Anna Poradovska
Anna Poradovskavor 1 Jahr

О я памʼятаю той вечір. Шева не забив і дідусь сказав «ну все». А я така ну ні, ну все може бути, ну не кажіть такого! В неможливе треба вірити. А СаШо був крашем моїх тінейджерських років ☺️

Profilbild von VaskaZador
VaskaZadorvor 1 Jahr

Вже повторили

Profilbild von Freel Фріл
Freel Фрілvor 1 Jahr

Дійсно, правильно було б сказати "перевершити"

Profilbild von Gan Jing World
Gan Jing Worldvor 2 Jahren

✦ The Fatal Encounter ✦ One year into King Jeong-jo’s reign, a fated day unfolds about one who must live, one who must kill, and one who must protect. 🍿Watch Now

Profilbild von Sashko Kulchytsky
Sashko Kulchytskyvor 1 Jahr

Боже, як же це було прекрасно

Profilbild von Taras Shopa
Taras Shopavor 1 Jahr

Повторити якраз можуть, побити його нереально

Profilbild von Freel Фріл
Freel Фрілvor 1 Jahr

Маю на увазі, що досі цього не зробили. А загалом слушне зауваження, дякую

Profilbild von Мочалов
Мочаловvor 1 Jahr

Дивився її в ресторані Пернік. Замість випускного. Без звуку. Лише для мене вивели на проєктор ☺️ один з кращих спогадів

Profilbild von Roman Horaiskyi
Roman Horaiskyivor 1 Jahr

Бону повторив рекорд СаШо, але це ніяк не применшує досягнення Олександра

Profilbild von Istoryk🇺🇦
Istoryk🇺🇦vor 1 Jahr

Мілевський. Такі були сподівання.

Profilbild von Марія Терещук
Марія Терещукvor 1 Jahr

Коли в мене поганий настрій,то дивлюсь бій Кличко-Повєткін,читаю коментарі і просто регочу 😜 всім раджу)

Profilbild von Freel Фріл
Freel Фрілvor 1 Jahr

Вчора дивився, от клянусь!))

Ähnliche Videos

Три роки тому я стояла тут і співала гімн України. Тоді минув лише один рік повномасштабної війни. Сьогодні -чотири. Я живу в Україні. Я чую вибухи. Я бачу, як ця війна змінює людей навколо мене. І я не можу мовчати. Не має значення, який у тебе паспорт або колір шкіри. Коли ти живеш тут і проживаєш цю війну разом з людьми це стає твоїм болем і твоєю боротьбою. Як сказано в гімні Україна вистояла. І вистоїть. 🇺🇦 І я стоятиму з Україною все життя.
1:48

Три роки тому я стояла тут і співала гімн України. Тоді минув лише один рік повномасштабної війни. Сьогодні -чотири. Я живу в Україні. Я чую вибухи. Я бачу, як ця війна змінює людей навколо мене. І я не можу мовчати. Не має значення, який у тебе паспорт або колір шкіри. Коли ти живеш тут і проживаєш цю війну разом з людьми це стає твоїм болем і твоєю боротьбою. Як сказано в гімні Україна вистояла. І вистоїть. 🇺🇦 І я стоятиму з Україною все життя.

Blaqsauce🇳🇬🇺🇦

92,057 Aufrufe • vor 6 Monaten

9 вересня 2020 року від тяжкого недугу помер ветеран АТО Денис Янтар, який став відомим після словесної перепалки з Зеленським на передовій у жовтні 2019 року, коли Зеленський вимагав від ветеранів скласти зброю та залишити бойові позиції «Послухай, я президент цієї країни. Мені 42-й рік. Я ж не лох якийсь. Я до тебе прийшов і сказав: зброю приберіть. А ти мене не переводь на акції…».
4:20

9 вересня 2020 року від тяжкого недугу помер ветеран АТО Денис Янтар, який став відомим після словесної перепалки з Зеленським на передовій у жовтні 2019 року, коли Зеленський вимагав від ветеранів скласти зброю та залишити бойові позиції «Послухай, я президент цієї країни. Мені 42-й рік. Я ж не лох якийсь. Я до тебе прийшов і сказав: зброю приберіть. А ти мене не переводь на акції…».

Сергій Погребецький

98,930 Aufrufe • vor 2 Tagen

Пам’ятаєте, як наші бабусі зберігали насіння? У ганчір’яних вузличках, з записочками від руки. Вони не поспішали пускати на свої грядки закордонні сорти, а цінували саме ті, які отримали в спадок чи якими поділилася сусідка. Іванна Білоус — хранителька насіння реліквійних сортів у 3-му поколінні. Реліквійними називають ті сорти, які десятки років передаються від покоління до покоління. На який крок пішла, аби захистити унікальні насінинки, коли над Хмельниччиною літали ворожі гвинтокрили, та як будує мережу зберігачів насіння, дивіться у відео ШоТам.
3:16

Пам’ятаєте, як наші бабусі зберігали насіння? У ганчір’яних вузличках, з записочками від руки. Вони не поспішали пускати на свої грядки закордонні сорти, а цінували саме ті, які отримали в спадок чи якими поділилася сусідка. Іванна Білоус — хранителька насіння реліквійних сортів у 3-му поколінні. Реліквійними називають ті сорти, які десятки років передаються від покоління до покоління. На який крок пішла, аби захистити унікальні насінинки, коли над Хмельниччиною літали ворожі гвинтокрили, та як будує мережу зберігачів насіння, дивіться у відео ШоТам.

#ШОТАМ

37,912 Aufrufe • vor 1 Jahr

І ми не маємо права його про**бати!!!! ☝️☝️☝️☝️☝️☝️🤝☝️🤝☝️🤝☝️☝️ Валера Маркус сказав просту, але дуже сильну річ — жити потрібно в Україні. І я з цим повністю згоден. Не десь у Португалії, Німеччині чи Польщі будувати чуже майбутнє, а тут, у своїй країні. Бо Україна має величезний потенціал. І ми не маємо права його про**бати. Особливо ми, ветерани. Бо війна навчила нас головному, брати відповідальність і діяти. Тепер наш фронт у тилу, це відбудова, розвиток, підтримка людей, створення нових сенсів і можливостей. Якщо не ми — то хто? Ніхто крім нас… Україна буде сильною тоді, коли ті, хто її захищав, почнуть її будувати. Працюємо далі. 🇺🇦🤝 #Україна #ветерани #ВалераМаркус #післявійни #відбудова #сильнаУкраїна #ДімВетерана #рівнийрівному #ветеранськаспільнота
0:44

І ми не маємо права його про**бати!!!! ☝️☝️☝️☝️☝️☝️🤝☝️🤝☝️🤝☝️☝️ Валера Маркус сказав просту, але дуже сильну річ — жити потрібно в Україні. І я з цим повністю згоден. Не десь у Португалії, Німеччині чи Польщі будувати чуже майбутнє, а тут, у своїй країні. Бо Україна має величезний потенціал. І ми не маємо права його про**бати. Особливо ми, ветерани. Бо війна навчила нас головному, брати відповідальність і діяти. Тепер наш фронт у тилу, це відбудова, розвиток, підтримка людей, створення нових сенсів і можливостей. Якщо не ми — то хто? Ніхто крім нас… Україна буде сильною тоді, коли ті, хто її захищав, почнуть її будувати. Працюємо далі. 🇺🇦🤝 #Україна #ветерани #ВалераМаркус #післявійни #відбудова #сильнаУкраїна #ДімВетерана #рівнийрівному #ветеранськаспільнота

Космос

59,946 Aufrufe • vor 6 Monaten

Оприлюднені учора аудіозаписи про те, як підозрювані у корупції як вогню бояться НАБУ та САП, не лише знову підіймають тему важливості минулорічних протестів, коли суспільство відстояло незалежність антикор інфраструктури. Для мене це також і питання а чому незалежними не можуть бути інші органи правопорядку? Чому немає прозорих конкурсів до ДБР та Нацполу? Чому досі існує політичний вплив на ці структури? Щоб Україна була сильною, нам потрібне верховенство права. А його не буває без незалежних інституцій. Ми будемо бігати по колу ще довго, якщо все лишати, як є. І так, я за розширення повноважень НАБУ та САП. Боротьба проти корупції це не тільки про те, щоб впіймати хабарника. Це і про усунення системних вразливостей, які сприяють появі схем. Антикорупційні органи мають отримати повноваження надавати надавати іншим органам відповідні рекомендації для мінімізації корупційних ризиків. Так, до слова, було зроблено у Сингапурі. Але хто у нас може це ініціювати? Хто за це проголосує? Поки я бачу лише рух у протилежному напрямку.
0:35

Оприлюднені учора аудіозаписи про те, як підозрювані у корупції як вогню бояться НАБУ та САП, не лише знову підіймають тему важливості минулорічних протестів, коли суспільство відстояло незалежність антикор інфраструктури. Для мене це також і питання а чому незалежними не можуть бути інші органи правопорядку? Чому немає прозорих конкурсів до ДБР та Нацполу? Чому досі існує політичний вплив на ці структури? Щоб Україна була сильною, нам потрібне верховенство права. А його не буває без незалежних інституцій. Ми будемо бігати по колу ще довго, якщо все лишати, як є. І так, я за розширення повноважень НАБУ та САП. Боротьба проти корупції це не тільки про те, щоб впіймати хабарника. Це і про усунення системних вразливостей, які сприяють появі схем. Антикорупційні органи мають отримати повноваження надавати надавати іншим органам відповідні рекомендації для мінімізації корупційних ризиків. Так, до слова, було зроблено у Сингапурі. Але хто у нас може це ініціювати? Хто за це проголосує? Поки я бачу лише рух у протилежному напрямку.

Serhii Sternenko

41,056 Aufrufe • vor 23 Tagen

Сьогодні я не буду говорити ні про помилки, ні про звіт, ні про підготовку до війни. Для цього ще буде час, висновки будуть зроблені. Сьогодні я буду говорити слова подяки. Перш за все, кожному, хто взяв до рук зброю 11 років тому. І дуже дивно, коли у стінах Верховної Ради їм аплодує лише «Європейська Солідарність». Коли ми закликаємо до шани і поваги, маємо пам’ятати кожного, хто загинув у війні з росією, незважаючи на позицію деяких фракцій. Хочу подякувати всім, хто взяв до рук зброю три роки тому і не здриснув з Києва. Вшанувати пам'ять загиблих та вклонитися їхнім матерями, батьками, дружинам, осиротілим дітям. Ми маємо виграти цю війну. Виграти завдяки партнерству наших друзів по всьому світові, зокрема і Європі. Три роки тому перед нами постав ризик втратити державу, але ми обрали спротив, обрали гідність. У цей день я хочу розповісти вам історію героїзму нашого партійця Сергія Іконнікова. Юнак, який мав блискучу англійську та відмінну юридичну освіту. Сергій мріяв бути дипломатом, але обрав боротьбу. Пішов у армію в день, коли загинув інший мій друг Гліб Бабич — відомий поет, який воював у 10-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді ЗСУ. Сергій загинув у свій 25-ий День Народження. Нашу історію написали військові, волонтери, благодійники. Війна триває, попереду в нас складні виклики. Маємо об’єднатися і перемогти. Виграти війну та прославити Україну.
2:52

Сьогодні я не буду говорити ні про помилки, ні про звіт, ні про підготовку до війни. Для цього ще буде час, висновки будуть зроблені. Сьогодні я буду говорити слова подяки. Перш за все, кожному, хто взяв до рук зброю 11 років тому. І дуже дивно, коли у стінах Верховної Ради їм аплодує лише «Європейська Солідарність». Коли ми закликаємо до шани і поваги, маємо пам’ятати кожного, хто загинув у війні з росією, незважаючи на позицію деяких фракцій. Хочу подякувати всім, хто взяв до рук зброю три роки тому і не здриснув з Києва. Вшанувати пам'ять загиблих та вклонитися їхнім матерями, батьками, дружинам, осиротілим дітям. Ми маємо виграти цю війну. Виграти завдяки партнерству наших друзів по всьому світові, зокрема і Європі. Три роки тому перед нами постав ризик втратити державу, але ми обрали спротив, обрали гідність. У цей день я хочу розповісти вам історію героїзму нашого партійця Сергія Іконнікова. Юнак, який мав блискучу англійську та відмінну юридичну освіту. Сергій мріяв бути дипломатом, але обрав боротьбу. Пішов у армію в день, коли загинув інший мій друг Гліб Бабич — відомий поет, який воював у 10-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді ЗСУ. Сергій загинув у свій 25-ий День Народження. Нашу історію написали військові, волонтери, благодійники. Війна триває, попереду в нас складні виклики. Маємо об’єднатися і перемогти. Виграти війну та прославити Україну.

Петро Порошенко

51,690 Aufrufe • vor 1 Jahr

Я дуже добре пам’ятаю відкритий лист польської інтелектуальної еліти, президентів, депутатів, духовенства до українців у 2016 році. У відповідь на аналогічний лист з української сторони. Тоді всі підвердили формулу «Пробачаємо і просимо пробачення» за кривди, якої колись зазнали обидва наші народи. Де ми звернули не туди? Чому ми зараз опинилися у важкій кризі? Для чого ця ескалація? Ці питання сьогодні ставлять собі багато українців і поляків. І про це я говорила у своєму виступі на парламентській Асамблеї України та Польщі в Гданську. Історична пам'ять наших народів формувалася по-різному. Саме тому окремі постаті й події досі викликають різні оцінки в Україні та Польщі. Але кожна нація має право на встановлення історичної справедливості, вивчення архівів і свідчень, проведення пошукових робіт. #Україна #Польща #Гданськ #URC2026
1:25

Я дуже добре пам’ятаю відкритий лист польської інтелектуальної еліти, президентів, депутатів, духовенства до українців у 2016 році. У відповідь на аналогічний лист з української сторони. Тоді всі підвердили формулу «Пробачаємо і просимо пробачення» за кривди, якої колись зазнали обидва наші народи. Де ми звернули не туди? Чому ми зараз опинилися у важкій кризі? Для чого ця ескалація? Ці питання сьогодні ставлять собі багато українців і поляків. І про це я говорила у своєму виступі на парламентській Асамблеї України та Польщі в Гданську. Історична пам'ять наших народів формувалася по-різному. Саме тому окремі постаті й події досі викликають різні оцінки в Україні та Польщі. Але кожна нація має право на встановлення історичної справедливості, вивчення архівів і свідчень, проведення пошукових робіт. #Україна #Польща #Гданськ #URC2026

Olena Kondratiuk

10,271 Aufrufe • vor 2 Monaten

Послухайте цей діалог між репортером BILD та проросійським політиком від "АдН" Гансом-Томасом Тільшнайдером Репортер: Це... тут написано: "російська армія" Політик АдН: Так, так. Мені її колись подарували Репортер: Хто? Політик АдН: Хтось у Берліні, так Репортер: Чому... чому у вас тут стоїть горнятко російської армії? Політик АдН: Мені його хтось подарував, так. Хтось подарував. Я не хотів його викидати, чому б і ні? Так, а ще в мене тут... Репортер: Але ж це та сама армія, яка нападає на Україну, яка веде гібридну війну в Німеччині Політик АдН: Я не пов’язую з цим нічого особливого. Це просто горнятко, яке мені подарували і яке тут стоїть, поруч з іншими речами Репортер: А що для вас означає російська армія? Якщо ми вже про це заговорили... Політик АдН: Ну, це насправді не наша війна. Це не наша війна. Горнятко просто стоїть. Я не надаю йому великого значення. Його мені колись подарували, я навіть точно не пам'ятаю коли Репортер: А як ви ставитеся до російської армії? Політик АдН: Це не моя справа. Ця війна в Україні – не наша війна Репортер: Але ви їх підтримуєте? Політик АдН: Ні, я, звісно, не солідаризуюся ні з російською армією, ні з українською армією, бо це не наша війна Репортер: Але ж це про щось говорить, чи не так? Якби в мене десь стояло таке горнятко, я б подумав... Політик АдН: Знаєте, я не дуже перевіряю подарунки. Он там позаду в мене ще є матрьошка. Хтось її колись залишив Репортер: А від Бундесверу (німецької армії) у вас нічого немає? Політик АдН: Так звідти мені ніхто нічого не дарував. Але я б теж поставив, у мене з цим немає проблем Репортер: російська армія – вони наші вороги чи ні? Політик АдН: Та облиште ви вже це дурне горнятко. Вони, так би мовити, ні вороги, ні друзі. У держав немає друзів, у держав є інтереси. І воно просто тут стоїть Репортер: А ви вірите, що росія стоїть за нещодавною гібридною атакою в Лейпцигу? Політик АдН: Я цього не знаю. Я не фахівець у таких питаннях Репортер: Добре. І за скільки років це все накопичилося тут, у вашому офісі? Політик АдН: Коли я його відкрив? Треба згадати. Здається, у 2022 році. Можливо, так, у 2022 Репортер: І тут книжки, і все інше... "Книга Гітлера". Ви її читали? Політик АдН: Ні. Я мало що тут читав. Це пожертвувані книги, вони прийшли в коробках, я їх просто розставив. Так само як і це горнятко. Це теж... це було в Берліні, хто ж це був, хто мені його подарував? Репортер: Горнятко з російською символікою Політик АдН: Я вже не пам’ятаю, не пам’ятаю. Але я відставлю його вбік. Добре, досить про це
2:57

Послухайте цей діалог між репортером BILD та проросійським політиком від "АдН" Гансом-Томасом Тільшнайдером Репортер: Це... тут написано: "російська армія" Політик АдН: Так, так. Мені її колись подарували Репортер: Хто? Політик АдН: Хтось у Берліні, так Репортер: Чому... чому у вас тут стоїть горнятко російської армії? Політик АдН: Мені його хтось подарував, так. Хтось подарував. Я не хотів його викидати, чому б і ні? Так, а ще в мене тут... Репортер: Але ж це та сама армія, яка нападає на Україну, яка веде гібридну війну в Німеччині Політик АдН: Я не пов’язую з цим нічого особливого. Це просто горнятко, яке мені подарували і яке тут стоїть, поруч з іншими речами Репортер: А що для вас означає російська армія? Якщо ми вже про це заговорили... Політик АдН: Ну, це насправді не наша війна. Це не наша війна. Горнятко просто стоїть. Я не надаю йому великого значення. Його мені колись подарували, я навіть точно не пам'ятаю коли Репортер: А як ви ставитеся до російської армії? Політик АдН: Це не моя справа. Ця війна в Україні – не наша війна Репортер: Але ви їх підтримуєте? Політик АдН: Ні, я, звісно, не солідаризуюся ні з російською армією, ні з українською армією, бо це не наша війна Репортер: Але ж це про щось говорить, чи не так? Якби в мене десь стояло таке горнятко, я б подумав... Політик АдН: Знаєте, я не дуже перевіряю подарунки. Он там позаду в мене ще є матрьошка. Хтось її колись залишив Репортер: А від Бундесверу (німецької армії) у вас нічого немає? Політик АдН: Так звідти мені ніхто нічого не дарував. Але я б теж поставив, у мене з цим немає проблем Репортер: російська армія – вони наші вороги чи ні? Політик АдН: Та облиште ви вже це дурне горнятко. Вони, так би мовити, ні вороги, ні друзі. У держав немає друзів, у держав є інтереси. І воно просто тут стоїть Репортер: А ви вірите, що росія стоїть за нещодавною гібридною атакою в Лейпцигу? Політик АдН: Я цього не знаю. Я не фахівець у таких питаннях Репортер: Добре. І за скільки років це все накопичилося тут, у вашому офісі? Політик АдН: Коли я його відкрив? Треба згадати. Здається, у 2022 році. Можливо, так, у 2022 Репортер: І тут книжки, і все інше... "Книга Гітлера". Ви її читали? Політик АдН: Ні. Я мало що тут читав. Це пожертвувані книги, вони прийшли в коробках, я їх просто розставив. Так само як і це горнятко. Це теж... це було в Берліні, хто ж це був, хто мені його подарував? Репортер: Горнятко з російською символікою Політик АдН: Я вже не пам’ятаю, не пам’ятаю. Але я відставлю його вбік. Добре, досить про це

Останній Капіталіст

33,824 Aufrufe • vor 14 Tagen

Мене відрахували з академії незаконно. Це не моя думка — це підтверджено службовим розслідуванням Головної інспекції Міноборони під керівництвом адмірала Ігоря Воронченка. Але навіть після цього — ніхто не поніс відповідальності. Питання до мене в колишнього керівництва з’явились лише тоді, коли я почав відкрито говорити про реальні проблеми курсантів. Коли ми з побратимами звернулись до тимчасової слідчої комісії Верховної Ради — бо інші шляхи були вичерпані. І саме тоді, як не дивно, почалось моє «планове» відрахування. Мене викинули з академії не за порушення, а за позицію. За правду. Пройшов рік — але ніхто не поспішає це виправити. Навпаки — академія досі судиться зі мною й вимагає понад півмільйона гривень. За що? За те, що я не мовчав? За незаконне відрахування? Ткачука звільнили лише після розголосу, який дійшов до Президента. Але до цього — Міністр оборони та Головнокомандувач просто закривали очі. На злочини. На тиск. На знищення правди. Скільки ще це буде тривати? Скільки ще потрібно відкрити очі, щоб побачити: система карає не винних, система пожирає правду! Якщо хтось, вважає, що ця історія забулася, то ні, цього я не забуду і не пробачу. Дехто розрахував, що я отримаю статус «200» але не збулося дякувати Богу!
0:50

Мене відрахували з академії незаконно. Це не моя думка — це підтверджено службовим розслідуванням Головної інспекції Міноборони під керівництвом адмірала Ігоря Воронченка. Але навіть після цього — ніхто не поніс відповідальності. Питання до мене в колишнього керівництва з’явились лише тоді, коли я почав відкрито говорити про реальні проблеми курсантів. Коли ми з побратимами звернулись до тимчасової слідчої комісії Верховної Ради — бо інші шляхи були вичерпані. І саме тоді, як не дивно, почалось моє «планове» відрахування. Мене викинули з академії не за порушення, а за позицію. За правду. Пройшов рік — але ніхто не поспішає це виправити. Навпаки — академія досі судиться зі мною й вимагає понад півмільйона гривень. За що? За те, що я не мовчав? За незаконне відрахування? Ткачука звільнили лише після розголосу, який дійшов до Президента. Але до цього — Міністр оборони та Головнокомандувач просто закривали очі. На злочини. На тиск. На знищення правди. Скільки ще це буде тривати? Скільки ще потрібно відкрити очі, щоб побачити: система карає не винних, система пожирає правду! Якщо хтось, вважає, що ця історія забулася, то ні, цього я не забуду і не пробачу. Дехто розрахував, що я отримаю статус «200» але не збулося дякувати Богу!

Олександр ПОПОВИЧ

42,598 Aufrufe • vor 1 Jahr

Сьогодні великий історичний день. Дивні діла твої, Господи... Бо влада методично та послідовно блокувала протягом 5 років ухвалення закону про заборону рпц в Україні. Які тільки нісенітниці ми з вами не слухали: і те, що це «технологія Порошенка» щодо розколу суспільства, і телеграм-канали Банкової доповідали, що перепоною є Вашингтон, «який категорично проти цього». Це фейк, який придуманий в москві. І от нарешті — чудодійне зцілення. Ви не уявляєте, наскільки я тішуся, що сьогодні весь зал об’єднано голосує закон про заборону п’ятої колони в Україні. Це перемога всього українського народу, перемога української держави. І врешті-решт, перемога здорового глузду. Армія, мова, віра стали зараз загальнонаціональною ідеєю. Я дякую всім політичним силам та кожному народному депутату, який натиснув кнопку за цей закон. Це питання не церковне, а державотворче. Це питання національної безпеки, бо Кіріл як генерал фсб постійно та щоденно атакує Україну та молиться за знищення нашої держави. Страшно навіть уявити собі, що зараз було б, якби у 2018—2019 роках наші зусилля зі створення православної церкви України й отримання Томосу не увінчалися успіхом. Сьогоднішній день — це не день розколу, а день єднання всього українського народу, і ми нарешті забороняємо рпц юридично. Хоча Вселенський Патріархат ще у 2018 році визнав цю структуру неканонічною. Тепер її місцева структура має 9 місяців для того, щоб визначитись: або вона йде до єдиної православної церкви України, або до ростова та москви. Ми протягуємо руку православним вірянам та патріотичним священникам — на вас чекають у канонічній православній церкві. Сьогодні крок до єднання, який дуже важливий до утвердження національної незалежності.
3:07

Сьогодні великий історичний день. Дивні діла твої, Господи... Бо влада методично та послідовно блокувала протягом 5 років ухвалення закону про заборону рпц в Україні. Які тільки нісенітниці ми з вами не слухали: і те, що це «технологія Порошенка» щодо розколу суспільства, і телеграм-канали Банкової доповідали, що перепоною є Вашингтон, «який категорично проти цього». Це фейк, який придуманий в москві. І от нарешті — чудодійне зцілення. Ви не уявляєте, наскільки я тішуся, що сьогодні весь зал об’єднано голосує закон про заборону п’ятої колони в Україні. Це перемога всього українського народу, перемога української держави. І врешті-решт, перемога здорового глузду. Армія, мова, віра стали зараз загальнонаціональною ідеєю. Я дякую всім політичним силам та кожному народному депутату, який натиснув кнопку за цей закон. Це питання не церковне, а державотворче. Це питання національної безпеки, бо Кіріл як генерал фсб постійно та щоденно атакує Україну та молиться за знищення нашої держави. Страшно навіть уявити собі, що зараз було б, якби у 2018—2019 роках наші зусилля зі створення православної церкви України й отримання Томосу не увінчалися успіхом. Сьогоднішній день — це не день розколу, а день єднання всього українського народу, і ми нарешті забороняємо рпц юридично. Хоча Вселенський Патріархат ще у 2018 році визнав цю структуру неканонічною. Тепер її місцева структура має 9 місяців для того, щоб визначитись: або вона йде до єдиної православної церкви України, або до ростова та москви. Ми протягуємо руку православним вірянам та патріотичним священникам — на вас чекають у канонічній православній церкві. Сьогодні крок до єднання, який дуже важливий до утвердження національної незалежності.

Петро Порошенко

29,147 Aufrufe • vor 2 Jahren

У мене є лише одне питання: чому поляки не хочуть говорити про власні злочини, зокрема про те, як на Волині було знищено 20 000 українців? Вони уникають розмови про повну історію — від 1920-х до 1947 року, коли проводилися полонізація, пацифікація, вбивства полонених, концтабори для українців, вбивство дітей та жінок на Волині, переселення й позбавлення майна, а також операція «Вісла». Це тривало майже сорок років. Чому вони викреслили ці 40 років зі своєї історії? Ведуча (Агнешка Гоздира): ​«Останнім часом я спілкувалася з багатьма експертами, і ви робите саме те, що я від них чула, і що я вважаю взагалі непотрібним. Тобто: досить уже цього занурення в чутливість українців, які, мовляв, бачать Бандеру інакше, ніж ми, які мусять те, мусять се... Мусять, воюють, ми це цінуємо, поважаємо. Натомість ми перебуваємо в Польщі й хотіли б, щоб розуміли і нас. Перестаньмо бути такими, знаєте, надмірно емпатичними». ​Гість (С. Цьвік): ​«Звісно, але я розумію, розумію, що далеко не всім сподобається те, що я скажу, бо я не буду говорити те, що дехто хотів би почути, а говоритиму правду. А правда полягає в тому, що ми вважаємо себе кращими за українців. Так, ми вважаємо українців гіршими... через призму геноциду та етнічних чисток на Волині, де Бандери тоді навіть не було...» ​Ведуча: ​«Я не знаю, який висновок із вашої заяви, бо я також не до кінця розумію, про що йдеться, коли ви кажете, що "ми вважаємо себе кращими за українців". У якому сенсі? У якому сенсі ми вважаємо себе кращими?» ​Гість: ​«У тому сенсі, що ми можемо вирішувати за них. Що саме ми можемо...» ​Ведуча: ​«Ні, тому що ми не хочемо вирішувати за них у їхніх інших справах. Ми лише хочемо, щоб у них на пам'ятниках не стояли люди, які найжорстокішим чином винищували поляків. Ось чого ми хочемо. Хіба це забагато?» ​Гість: ​«Вони, мабуть, хотіли б, щоб на наших пам'ятниках не з'являлися...» ​Ведуча: ​«Але історична правда одна...»
1:39

У мене є лише одне питання: чому поляки не хочуть говорити про власні злочини, зокрема про те, як на Волині було знищено 20 000 українців? Вони уникають розмови про повну історію — від 1920-х до 1947 року, коли проводилися полонізація, пацифікація, вбивства полонених, концтабори для українців, вбивство дітей та жінок на Волині, переселення й позбавлення майна, а також операція «Вісла». Це тривало майже сорок років. Чому вони викреслили ці 40 років зі своєї історії? Ведуча (Агнешка Гоздира): ​«Останнім часом я спілкувалася з багатьма експертами, і ви робите саме те, що я від них чула, і що я вважаю взагалі непотрібним. Тобто: досить уже цього занурення в чутливість українців, які, мовляв, бачать Бандеру інакше, ніж ми, які мусять те, мусять се... Мусять, воюють, ми це цінуємо, поважаємо. Натомість ми перебуваємо в Польщі й хотіли б, щоб розуміли і нас. Перестаньмо бути такими, знаєте, надмірно емпатичними». ​Гість (С. Цьвік): ​«Звісно, але я розумію, розумію, що далеко не всім сподобається те, що я скажу, бо я не буду говорити те, що дехто хотів би почути, а говоритиму правду. А правда полягає в тому, що ми вважаємо себе кращими за українців. Так, ми вважаємо українців гіршими... через призму геноциду та етнічних чисток на Волині, де Бандери тоді навіть не було...» ​Ведуча: ​«Я не знаю, який висновок із вашої заяви, бо я також не до кінця розумію, про що йдеться, коли ви кажете, що "ми вважаємо себе кращими за українців". У якому сенсі? У якому сенсі ми вважаємо себе кращими?» ​Гість: ​«У тому сенсі, що ми можемо вирішувати за них. Що саме ми можемо...» ​Ведуча: ​«Ні, тому що ми не хочемо вирішувати за них у їхніх інших справах. Ми лише хочемо, щоб у них на пам'ятниках не стояли люди, які найжорстокішим чином винищували поляків. Ось чого ми хочемо. Хіба це забагато?» ​Гість: ​«Вони, мабуть, хотіли б, щоб на наших пам'ятниках не з'являлися...» ​Ведуча: ​«Але історична правда одна...»

Petrenko AndryiⒸ (Ukraine)

15,827 Aufrufe • vor 2 Monaten

🛑Чи заслуговує Сирський той хейт, який отримує у мережі та на протестах? 🗣️Берлінська: "Про Сирського об'єктивно є багато критики, і частина цієї критики об'єктивно релевантна. Але при цьому я не можу промовчати, що в мене особистий досвід був такий, що він об'єктивно, коли потрібно було збільшити підготовку на FPV, я йому це запропонувала, не було довгих питань, чому це треба, він розумів. Так само, наприклад, НРК (наземні-роботизовані комплекси, - ред.). Я пригадую, що не було історії, де він казав: "ні, нам наземні роботи не потрібні, хай воюють люди". Це неправда. Він підтримував розвиток НРК. І таких прикладів достатньо. Навіть якщо мільйони будуть казати, що Сирський хоче воювати на конях, а Федоров на дронах, це проста, спрощена, така картинка, дуже легко в неї повірити. Я вийшла і також підтримала ці протести, але при цьому я не буду толерувати, коли українських командирів криють матом. Я вважаю, що це неприпустимо, тому що сьогодні криють матом Сирського, завтра будуть крити матом Драпатого, Білецького".
1:20

🛑Чи заслуговує Сирський той хейт, який отримує у мережі та на протестах? 🗣️Берлінська: "Про Сирського об'єктивно є багато критики, і частина цієї критики об'єктивно релевантна. Але при цьому я не можу промовчати, що в мене особистий досвід був такий, що він об'єктивно, коли потрібно було збільшити підготовку на FPV, я йому це запропонувала, не було довгих питань, чому це треба, він розумів. Так само, наприклад, НРК (наземні-роботизовані комплекси, - ред.). Я пригадую, що не було історії, де він казав: "ні, нам наземні роботи не потрібні, хай воюють люди". Це неправда. Він підтримував розвиток НРК. І таких прикладів достатньо. Навіть якщо мільйони будуть казати, що Сирський хоче воювати на конях, а Федоров на дронах, це проста, спрощена, така картинка, дуже легко в неї повірити. Я вийшла і також підтримала ці протести, але при цьому я не буду толерувати, коли українських командирів криють матом. Я вважаю, що це неприпустимо, тому що сьогодні криють матом Сирського, завтра будуть крити матом Драпатого, Білецького".

5 канал 🇺🇦

13,944 Aufrufe • vor 1 Monat

Україна зараз переживає найтяжчі часи за всі роки незалежності. У Києві люди мерзнуть. Є випадки смертей від холоду. Попереду — морози до мінус 25 уже на початку наступного тижня. Майже 700 будинків у столиці досі залишаються без води, електроенергії та тепла. За оцінками фахівців, ситуація може ще більше погіршитися у разі нової російської ракетної атаки, на яку, за даними розвідки, ми очікуємо вже вихідними. Київ ризикує перетворитися на зону, непридатну для життя. Безумовно, головний винуватець — путін. Але відповідальність лежить і на владі. На злочинній бездіяльності. На корупції, яка вже доведена незалежними антикорупційними інституціями у справі «Міндічгейт». Саме через це блокувалося виділення коштів на захист критичної енергетичної інфраструктури. У 2014 році морози були такими самими — мінус 20–25. У державній скарбниці тоді був нуль. Плани агресора нічим не відрізнялися: удари по генерації, атаки на ТЕЦ у Щасті та Слов’янську, блокування постачання вугілля. Росія тоді зірвала всі контракти і припинила відвантаження з Кузбасу. Ми ухвалювали рішення. Давали накази закуповувати вугілля на українській території, в українських шахт і виробників за цінами, вдвічі нижчими за альтернативні. Ми захистили країну. І за 11 років дехто про це забув. Сьогодні ж замість реальних дій влада займається спробами політичної розправи і дискредитації лідера опозиції. Цей процес провалився. Ця справа — справжнє кладовище генеральних прокурорів. Луценко назвав її булшитом. Рябошапка — трешем. Обох звільнили за відмову підписувати підозру. Венедіктова «зникла» у відпустці, щоб уникнути відповідальності. Підписував підозру незаконно заступник, якого згодом звільнили і притягнули до кримінальної відповідальності. Потім був Костін — і знову втеча від відповідальності. Сьогодні в суді — ноунейми без аргументів і доказів. Коли 24 лютого прокурори тікали з Києва і палили матеріали справ, хтось мав боронити столицю. А сьогодні ці самі люди фабрикують справи, відволікаючи увагу від корупційних скандалів: «Міндічгейт», «Бакановгейт», «Кісільгейт», конверти для депутатів, мішки з грошима в кабінетах, знищена оборонка і вкрадені кошти, які мали йти на захист держави. Ми живемо у двох різних реальностях. В одній — міндічі, баканови і їхні покровителі крадуть і руйнують країну. В іншій — ми захищаємо Україну, допомагаємо армії, відстоюємо державу і правду. 11 років тому ми врятували країну від холоду. 11 років тому почали будувати армію. 11 років тому підписали Угоду про асоціацію з ЄС і Зону вільної торгівлі. 11 років тому виграли час, який дав змогу Україні вистояти у 2022-му і зламати путінський сценарій знищення нашої держави. Україна вистоїть!
9:57

Україна зараз переживає найтяжчі часи за всі роки незалежності. У Києві люди мерзнуть. Є випадки смертей від холоду. Попереду — морози до мінус 25 уже на початку наступного тижня. Майже 700 будинків у столиці досі залишаються без води, електроенергії та тепла. За оцінками фахівців, ситуація може ще більше погіршитися у разі нової російської ракетної атаки, на яку, за даними розвідки, ми очікуємо вже вихідними. Київ ризикує перетворитися на зону, непридатну для життя. Безумовно, головний винуватець — путін. Але відповідальність лежить і на владі. На злочинній бездіяльності. На корупції, яка вже доведена незалежними антикорупційними інституціями у справі «Міндічгейт». Саме через це блокувалося виділення коштів на захист критичної енергетичної інфраструктури. У 2014 році морози були такими самими — мінус 20–25. У державній скарбниці тоді був нуль. Плани агресора нічим не відрізнялися: удари по генерації, атаки на ТЕЦ у Щасті та Слов’янську, блокування постачання вугілля. Росія тоді зірвала всі контракти і припинила відвантаження з Кузбасу. Ми ухвалювали рішення. Давали накази закуповувати вугілля на українській території, в українських шахт і виробників за цінами, вдвічі нижчими за альтернативні. Ми захистили країну. І за 11 років дехто про це забув. Сьогодні ж замість реальних дій влада займається спробами політичної розправи і дискредитації лідера опозиції. Цей процес провалився. Ця справа — справжнє кладовище генеральних прокурорів. Луценко назвав її булшитом. Рябошапка — трешем. Обох звільнили за відмову підписувати підозру. Венедіктова «зникла» у відпустці, щоб уникнути відповідальності. Підписував підозру незаконно заступник, якого згодом звільнили і притягнули до кримінальної відповідальності. Потім був Костін — і знову втеча від відповідальності. Сьогодні в суді — ноунейми без аргументів і доказів. Коли 24 лютого прокурори тікали з Києва і палили матеріали справ, хтось мав боронити столицю. А сьогодні ці самі люди фабрикують справи, відволікаючи увагу від корупційних скандалів: «Міндічгейт», «Бакановгейт», «Кісільгейт», конверти для депутатів, мішки з грошима в кабінетах, знищена оборонка і вкрадені кошти, які мали йти на захист держави. Ми живемо у двох різних реальностях. В одній — міндічі, баканови і їхні покровителі крадуть і руйнують країну. В іншій — ми захищаємо Україну, допомагаємо армії, відстоюємо державу і правду. 11 років тому ми врятували країну від холоду. 11 років тому почали будувати армію. 11 років тому підписали Угоду про асоціацію з ЄС і Зону вільної торгівлі. 11 років тому виграли час, який дав змогу Україні вистояти у 2022-му і зламати путінський сценарій знищення нашої держави. Україна вистоїть!

Петро Порошенко

21,200 Aufrufe • vor 7 Monaten

На жаль, обговорення проєкту ухвалення бюджету свідчить про повну неадекватність дій Верховної Ради. Коли всі українці починають свій ранок з deepstate-map, бачачи, що здаються чергові села, ви намагаєтеся протягнути зарплату прокурорів і 400 тисяч гривень зарплати оцієї «фантастичної» позиції, яка на сьогодні принижує державу. Ви забираєте ці гроші в армії, ви забираєте ці гроші у тих, хто в окопах. Ви забираєте ці гроші виплатами прокурорам-«інвалідам», БЕБам, яким ви підвищуєте зарплату на 70%. І не вірте, будь ласка, коли вам кажуть, що це гроші партнерів. Бо запозичення через ОВДП — і є головне фінансування, вони беруть у борг у держави для того, щоб купувати прокурорів, купувати звіти рахункової палати і фінансувати силовиків. Можна скільки завгодно тиснути на місцеві ради, щоб вони голосували за підтримку «плану перемоги», але цей документ свідчить, що це бюджет плану капітуляції. Росія, яка підвищила воєнні видатки на 36%, сьогодні вже всемеро перевищує фінансування Збройних сил України. І вони збираються це робити у 25-му, у 26-му роках. А з цим бюджетом ви тиснете і примушуєте Збройні Сили України бути без боєприпасів, без забезпечення. Я хочу твердо сказати, що мені соромно дивитися в скляні очі окремих депутатів. Це було у 21-му році, коли я з цієї трибуни казав: «Дайте 60 мільярдів Збройним Силам». Це було у 23-му році, коли ми з цієї трибуни казали: «Дайте гроші на фортифікацію, будуючи другу лінію оборони біля Мар'їнки, Авдіївки, Вугледара». Тоді ви казали: «Ні, бо ми наступаємо». Сьогодні, коли ми кажемо, забезпечте Збройні сили пакетом Save Soldier. У кожного воїна має бути не тільки бронежилет кевларовий і шолом, а й те, що зараз потрібно на фронті. FPV, Mavic, РЕБи, засоби протидії технічній розвідці, необхідні запасні частини, які, на жаль, парламент забрав як ПДФО, який мав іти на рахунки бригад. Створіть спеціальний фонд військовим, не підвищуйте податки найманим працівникам, заветуте цей закон і, врешті-решт, будуйте план перемоги.
3:08

На жаль, обговорення проєкту ухвалення бюджету свідчить про повну неадекватність дій Верховної Ради. Коли всі українці починають свій ранок з deepstate-map, бачачи, що здаються чергові села, ви намагаєтеся протягнути зарплату прокурорів і 400 тисяч гривень зарплати оцієї «фантастичної» позиції, яка на сьогодні принижує державу. Ви забираєте ці гроші в армії, ви забираєте ці гроші у тих, хто в окопах. Ви забираєте ці гроші виплатами прокурорам-«інвалідам», БЕБам, яким ви підвищуєте зарплату на 70%. І не вірте, будь ласка, коли вам кажуть, що це гроші партнерів. Бо запозичення через ОВДП — і є головне фінансування, вони беруть у борг у держави для того, щоб купувати прокурорів, купувати звіти рахункової палати і фінансувати силовиків. Можна скільки завгодно тиснути на місцеві ради, щоб вони голосували за підтримку «плану перемоги», але цей документ свідчить, що це бюджет плану капітуляції. Росія, яка підвищила воєнні видатки на 36%, сьогодні вже всемеро перевищує фінансування Збройних сил України. І вони збираються це робити у 25-му, у 26-му роках. А з цим бюджетом ви тиснете і примушуєте Збройні Сили України бути без боєприпасів, без забезпечення. Я хочу твердо сказати, що мені соромно дивитися в скляні очі окремих депутатів. Це було у 21-му році, коли я з цієї трибуни казав: «Дайте 60 мільярдів Збройним Силам». Це було у 23-му році, коли ми з цієї трибуни казали: «Дайте гроші на фортифікацію, будуючи другу лінію оборони біля Мар'їнки, Авдіївки, Вугледара». Тоді ви казали: «Ні, бо ми наступаємо». Сьогодні, коли ми кажемо, забезпечте Збройні сили пакетом Save Soldier. У кожного воїна має бути не тільки бронежилет кевларовий і шолом, а й те, що зараз потрібно на фронті. FPV, Mavic, РЕБи, засоби протидії технічній розвідці, необхідні запасні частини, які, на жаль, парламент забрав як ПДФО, який мав іти на рахунки бригад. Створіть спеціальний фонд військовим, не підвищуйте податки найманим працівникам, заветуте цей закон і, врешті-решт, будуйте план перемоги.

Петро Порошенко

59,862 Aufrufe • vor 1 Jahr