Video wird geladen...

Video konnte nicht geladen werden

Zur Startseite

Корумпований нардеп Богдан Торохтій приїжджає з дружиною на Майбаху в автосалон обирати собі новенький Bentley. Поки мільйони українців рахують копійки, хтось стоїть у чергах за гуманітаркою, хтось втрачає дім через російські ракети, а хтось узагалі гине на фронті — ці жирні щури у владі катаються на люксових авто і...

apravda's profile picture

Актуальна Правда

7,075 subscribers

47,035 Aufrufe • vor 1 Jahr •via X (Twitter)

Nachrichten & PolitikComedyFinanzen
LIVE

Anya Rossi• Live Now

Private livecam show

0 Kommentare

Keine Kommentare verfügbar

Kommentare vom Original-Post werden hier angezeigt

Ähnliche Videos

«Я люблю тебя Москва»: у Києві дівчата розкатували під російські пісні Троє молодих киянок роз’їжджали містом, вмикали на повну «Матушка земля» та «Я люблю тебя Москва» і ще й хизувалися цим у соцмережах. Трьом дівчатам вже вручили адмінпротоколи за дрібне хуліганство, а також передали на перевірку в СБУ. Важливий момент: водій авто не підспівував, не провокував — просто їхав і дивився на дорогу. Претензій до нього немає. А от до тих, хто в столиці країни, що воює з Росією, співає «Я люблю тебя Москва» — питань більше ніж достатньо. Бо це вже не «музичний смак». Це — провокація, зневага і плювок у бік тих, хто на фронті.
0:50

«Я люблю тебя Москва»: у Києві дівчата розкатували під російські пісні Троє молодих киянок роз’їжджали містом, вмикали на повну «Матушка земля» та «Я люблю тебя Москва» і ще й хизувалися цим у соцмережах. Трьом дівчатам вже вручили адмінпротоколи за дрібне хуліганство, а також передали на перевірку в СБУ. Важливий момент: водій авто не підспівував, не провокував — просто їхав і дивився на дорогу. Претензій до нього немає. А от до тих, хто в столиці країни, що воює з Росією, співає «Я люблю тебя Москва» — питань більше ніж достатньо. Бо це вже не «музичний смак». Це — провокація, зневага і плювок у бік тих, хто на фронті.

Актуальна Правда

14,137 Aufrufe • vor 8 Monaten

💔 Кожен день — це вибір між життям і виживанням ​Уламок на одеському пляжі. Стрічки новин знову вибухають тисячами коментарів: «Чому не в укритті?», «Чому на вулиці, коли лунає сирена?», «Треба було сидіти в підвалі». Як легко судити тим, хто не живе в цьому затяжному пеклі, де сирени стали фоновим шумом нашого розбитого сьогодення. ​Але подивіться навколо. Скільки людей зараз, прямо цієї хвилини, продовжують працювати під виття сирен? Хтось пече хліб, хтось лікує, хтось продає ліки, хтось просто веде дитину за руку в магазин. Чи може ціле життя, ціла країна зупинитися на роки? Ні, не може. Бо зупинка — це теж смерть, тільки повільна. Люди просто намагаються вхопити бодай крихту нормальності, бодай ковток свіжого повітря на березі моря, щоб не збожеволіти від вічного страху. І де вона, ця абсолютна безпека? Ми всі знаємо страшну правду. Скільки людей загинуло у власних ліжках, дотримуючись правила двох стін? Скільки тіл дістали з-під завалів глибоких підвалів, які мали б стати порятунком, а стали пасткою? Коли летить ракета, залізо і бетон не завжди мають силу захистити. Жодне укриття не дає стовідсоткової гарантії, коли ворог цілить у саме серце твого міста. ​Тому годі шукати винних серед тих, хто потрапив під удар. Жінка на пляжі, водій у трамваї, перехожий на вулиці — вони не винні. Не винні ті, хто втомився боятися і вийшов до моря. ​Винен лише один. Винна росія і путінський режим, який приніс цю криваву вакханалію на нашу землю. Це вони перетворили наші пляжі на мінні поля, наші мирні дні — на лотерею виживання, а наше небо — на джерело смерті. Провина лежить виключно на вбивці, який тримає зброю, а не на людині, яка просто хотіла жити.
1:21

💔 Кожен день — це вибір між життям і виживанням ​Уламок на одеському пляжі. Стрічки новин знову вибухають тисячами коментарів: «Чому не в укритті?», «Чому на вулиці, коли лунає сирена?», «Треба було сидіти в підвалі». Як легко судити тим, хто не живе в цьому затяжному пеклі, де сирени стали фоновим шумом нашого розбитого сьогодення. ​Але подивіться навколо. Скільки людей зараз, прямо цієї хвилини, продовжують працювати під виття сирен? Хтось пече хліб, хтось лікує, хтось продає ліки, хтось просто веде дитину за руку в магазин. Чи може ціле життя, ціла країна зупинитися на роки? Ні, не може. Бо зупинка — це теж смерть, тільки повільна. Люди просто намагаються вхопити бодай крихту нормальності, бодай ковток свіжого повітря на березі моря, щоб не збожеволіти від вічного страху. І де вона, ця абсолютна безпека? Ми всі знаємо страшну правду. Скільки людей загинуло у власних ліжках, дотримуючись правила двох стін? Скільки тіл дістали з-під завалів глибоких підвалів, які мали б стати порятунком, а стали пасткою? Коли летить ракета, залізо і бетон не завжди мають силу захистити. Жодне укриття не дає стовідсоткової гарантії, коли ворог цілить у саме серце твого міста. ​Тому годі шукати винних серед тих, хто потрапив під удар. Жінка на пляжі, водій у трамваї, перехожий на вулиці — вони не винні. Не винні ті, хто втомився боятися і вийшов до моря. ​Винен лише один. Винна росія і путінський режим, який приніс цю криваву вакханалію на нашу землю. Це вони перетворили наші пляжі на мінні поля, наші мирні дні — на лотерею виживання, а наше небо — на джерело смерті. Провина лежить виключно на вбивці, який тримає зброю, а не на людині, яка просто хотіла жити.

тату Аня зубко 🫡 Xena

26,982 Aufrufe • vor 3 Monaten

У мене просто немає слів… як можна так піаритись на протезуванні. Знаю особисто цього військового про якого говорить Президент Зеленський. Забув він дещо уточнити. Наприклад те, що він як і я був вимушений збирати кошти собі на нормальні протези, бо у нас складна парна висока ампутація і по державній програмі ми не отримали функціональних протезів. І в Сполучених Штатах ми були по тій само причині, бо в Україні не було можливості отримати якісне протезування по державній програмі. А цього військового ще й клеймили в Україні, що він ніколи не стане на протези через дуже високу ампутацію, а він стиснув зуби й робив все, щоб довести протилежне і навіть, коли в Штатах відкривались рани він все одно не здавався, тому те, що він ходить, це його характер. Пане Президенте, ми передали через ваш Офіс нашу офіційну позицію щодо провалу державної програми протезування та прохання прийняти кадрові рішення в Міністерстві соціальної політики. Мільярд невикористаних бюджетних гривень за 2024 рік міністеркою Жолнович, в той час, як ми збирали собі на протези. От на це краще дайте відповідь! Розповідати, що хтось почав ходити через твій візит, це просто цинізм. Так, саме цинізм! Бо за цією ходою характер військового, робота хірургів, протезистів та фізичних терапевтів. Бо за такою логікою я, мабуть, теж ходжу через незваний візит голови партії пана Зеленського до мене в палату у військовому госпіталі…
0:32

У мене просто немає слів… як можна так піаритись на протезуванні. Знаю особисто цього військового про якого говорить Президент Зеленський. Забув він дещо уточнити. Наприклад те, що він як і я був вимушений збирати кошти собі на нормальні протези, бо у нас складна парна висока ампутація і по державній програмі ми не отримали функціональних протезів. І в Сполучених Штатах ми були по тій само причині, бо в Україні не було можливості отримати якісне протезування по державній програмі. А цього військового ще й клеймили в Україні, що він ніколи не стане на протези через дуже високу ампутацію, а він стиснув зуби й робив все, щоб довести протилежне і навіть, коли в Штатах відкривались рани він все одно не здавався, тому те, що він ходить, це його характер. Пане Президенте, ми передали через ваш Офіс нашу офіційну позицію щодо провалу державної програми протезування та прохання прийняти кадрові рішення в Міністерстві соціальної політики. Мільярд невикористаних бюджетних гривень за 2024 рік міністеркою Жолнович, в той час, як ми збирали собі на протези. От на це краще дайте відповідь! Розповідати, що хтось почав ходити через твій візит, це просто цинізм. Так, саме цинізм! Бо за цією ходою характер військового, робота хірургів, протезистів та фізичних терапевтів. Бо за такою логікою я, мабуть, теж ходжу через незваний візит голови партії пана Зеленського до мене в палату у військовому госпіталі…

Симороз Олег Олександрович

120,850 Aufrufe • vor 1 Jahr

Десять тисяч подяк за десять тисяч збитих дронів. Бо це живі військові з полігону, в який не прилетіла ракета, бо хтось перехопив «Орлан»-розвідник ще на ЛБЗ. Це цілий дядько за кермом нашої «Богдани», в яку не прилетів «Ланцет». Це неушкоджений песик з приватного сектору, що живе на дворі, в який не впав «Шахед». Ці 10 000 збиттів у «Дронопаді», які ми сьогодні святкуємо — результат нескінченних чергувань підрозділів, що долучилися до проєкту. В першу чергу це їхнє досягнення, тож ми дякуємо їм за роботу 🤝 Свою частину зробила і наша команда — сотні мільйонів зібраних гривень, тисячі закуплених дронів, десятки тисяч розвезених у військо дрібниць та деталей. В березні цього року мережа АЗК ОККО стали величезною опорою «Дронопаду», задонативши звідтоді понад 270 мільйонів гривень. Без вас, благодійників та партнерів, цих результатів теж не було би. Вдячні вам усім за довіру 🫶 Що далі? На 2026 рік ми поставимо перед собою нову і, можливо, найбільш амбітну в історії Фонду мету, але про це згодом. Згадуємо зараз, що на старті проєкту метою була 1000 збитих БпЛА, та посміхаємось. Шкоди заподіяно!
0:24

Десять тисяч подяк за десять тисяч збитих дронів. Бо це живі військові з полігону, в який не прилетіла ракета, бо хтось перехопив «Орлан»-розвідник ще на ЛБЗ. Це цілий дядько за кермом нашої «Богдани», в яку не прилетів «Ланцет». Це неушкоджений песик з приватного сектору, що живе на дворі, в який не впав «Шахед». Ці 10 000 збиттів у «Дронопаді», які ми сьогодні святкуємо — результат нескінченних чергувань підрозділів, що долучилися до проєкту. В першу чергу це їхнє досягнення, тож ми дякуємо їм за роботу 🤝 Свою частину зробила і наша команда — сотні мільйонів зібраних гривень, тисячі закуплених дронів, десятки тисяч розвезених у військо дрібниць та деталей. В березні цього року мережа АЗК ОККО стали величезною опорою «Дронопаду», задонативши звідтоді понад 270 мільйонів гривень. Без вас, благодійників та партнерів, цих результатів теж не було би. Вдячні вам усім за довіру 🫶 Що далі? На 2026 рік ми поставимо перед собою нову і, можливо, найбільш амбітну в історії Фонду мету, але про це згодом. Згадуємо зараз, що на старті проєкту метою була 1000 збитих БпЛА, та посміхаємось. Шкоди заподіяно!

Повернись живим

20,377 Aufrufe • vor 9 Monaten

Коли ми говоримо про уряд національної єдності, мова йде про довіру та відповідальність. Бо країна у війні не може жити в режимі «хтось вирішив — і всі натиснули кнопки». Україні потрібен уряд, сформований на компетентній основі. Який матиме підтримку значно ширших верств суспільства, ніж вузька партійна база. Це шанс зібрати державу в кулак, прибрати хаос і повернути людям віру, що влада працює на фронт, а не на власні рейтинги. Але є ключова умова, без якої «уряд єдності» перетвориться на декорацію. Потрібна деєрмакізація. Бо сьогодні ми маємо не парламент народу — ми маємо парламент Офісу Президента. Рішення часто ухвалюються не в комітетах, не в залі, не в дискусіях, а в кулуарах і кабінетах. І це вбиває найголовніше — інституції. А без інституцій війна не виграється. Деєрмакізація — це повернення країни з режиму «ручного управління» в режим держави. Ми готові офіційно відмовитися від посад у виконавчій владі, обмежившись контролюючими парламентськими функціями. Не заради крісел — заради того, щоб кожен наступний крок влади проходив через фільтр компетентності та відповідальності, а не через «телефонне право». І це не абстракція. Коли зникає тиск «сірого координатора», починає працювати те, що мало працювати завжди: правоохоронна система, антикорупційні органи, парламентський контроль. Держава оживає. Інституції починають дихати. Єдність — це коли країною керують закони, а не кабінети. Єдність — це коли економіка переводиться на військові рейки, а бюджет працює на фронт. Єдність — це коли народ довіряє, бо бачить справедливість. Ми зобов’язані зробити це. Заради наших воїнів, заради майбутнього, заради України.
4:13

Коли ми говоримо про уряд національної єдності, мова йде про довіру та відповідальність. Бо країна у війні не може жити в режимі «хтось вирішив — і всі натиснули кнопки». Україні потрібен уряд, сформований на компетентній основі. Який матиме підтримку значно ширших верств суспільства, ніж вузька партійна база. Це шанс зібрати державу в кулак, прибрати хаос і повернути людям віру, що влада працює на фронт, а не на власні рейтинги. Але є ключова умова, без якої «уряд єдності» перетвориться на декорацію. Потрібна деєрмакізація. Бо сьогодні ми маємо не парламент народу — ми маємо парламент Офісу Президента. Рішення часто ухвалюються не в комітетах, не в залі, не в дискусіях, а в кулуарах і кабінетах. І це вбиває найголовніше — інституції. А без інституцій війна не виграється. Деєрмакізація — це повернення країни з режиму «ручного управління» в режим держави. Ми готові офіційно відмовитися від посад у виконавчій владі, обмежившись контролюючими парламентськими функціями. Не заради крісел — заради того, щоб кожен наступний крок влади проходив через фільтр компетентності та відповідальності, а не через «телефонне право». І це не абстракція. Коли зникає тиск «сірого координатора», починає працювати те, що мало працювати завжди: правоохоронна система, антикорупційні органи, парламентський контроль. Держава оживає. Інституції починають дихати. Єдність — це коли країною керують закони, а не кабінети. Єдність — це коли економіка переводиться на військові рейки, а бюджет працює на фронт. Єдність — це коли народ довіряє, бо бачить справедливість. Ми зобов’язані зробити це. Заради наших воїнів, заради майбутнього, заради України.

Петро Порошенко

11,501 Aufrufe • vor 9 Monaten

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».
1:48

Чому українці, повернувшись із Європи, хвалять себе за «кав’ярні та манікюр», але не бачать, що це — ілюзія держави. Я давно спостерігаю за цим феноменом. Українці, які хоч раз їздили в Європу або жили там трохи, повертаються з одним і тим же висновком: «Ми можемо краще!». І далі — список: кав’ярні в Києві крутіші, ніж у Берліні чи Мадриді, ресторани — вогонь, салони краси з манікюром — на рівні, сервіс у приватному бізнесі — взагалі космос. Мовляв, у них там усе сіре, стандартне, а ми додаємо душу, креатив і український колорит. І на цій підставі робиться висновок: та ми взагалі можемо будувати державу краще, ніж ці європейці. Але це — класична помилка масштабу. Ми судимо про державу за вітриною приватного сервісу. За тим, що видно туристу за один вечір на Подолі чи Хрещатику. І не помічаємо головного: держава — це не сума гарних кав’ярень і зручних додатків. Держава — це фундамент, на якому стоїть можливість взагалі жити гідно, ростити дітей, планувати майбутнє і не боятися, що завтра все заберуть через чиюсь примху. Не боятись, що тебе побʼють злочинці у військовій формі, а поліція не те що не допоможе тобі, а навпаки стане на сторону кривдників. Давайте розберемося чесно, без патріотичного самообману. Спочатку про «ми можемо краще в ресторанах». Навіть тут я не погоджуся. В Європі — Michelin, мішленівські зірки, кухня, яка змінює твоє уявлення про їжу. Не просто «смачно і ситно», а вишукано, інноваційно, на рівні мистецтва. В Україні такого рівня haute cuisine просто немає. Немає жодного ресторану з справжньою мішленівською зіркою. Є хороші місця, так. Але це — не те саме. Ми беремо іспанську плитку, китайську чи європейську техніку, додаємо «від себе» і називаємо це проривом. Туристів багато — вони й так прийдуть, їм не треба вигадувати. Ну давайте чесно, все що нас оточує в Києві - це те, що українці побачили в Європі, вкрали концепцію і відкрили в нас. Те саме з салонами краси, сервісами, приватним бізнесом. Так, в Україні можна відкрити крутий манікюрний салон чи кав’ярню. І багато хто відкриває. Молодці. Але це — мікробізнес на рівні «виживання і комфорту». Він не створює державу. Він не будує дороги, не фінансує науку, не захищає кордони, не гарантує, що твої діти отримають освіту світового рівня. Держава — це не сума приватних кав’ярень. Це система, яка дозволяє створювати цінність глибше, ніж чашка лате за 150 гривень. Подивіться на наші маршрутки в яких іржаве дно та не працює кондиціонер - ось яскравий маркер держави. А тепер подивіться, чого ми реально не змогли побудувати. Ми не побудували університети, які входять у світовий топ-100 чи хоча б топ-500. Наші виші — це часто той самий пострадянський конвеєр з корупцією та застарілими програмами. Найкращі уми їдуть. Ми не побудували лікарні, де медицина — на рівні Німеччини чи навіть Польщі. Так, є приватні клініки, але система загалом — це черги, хабарі та «лікування по знайомству». Ми не виробляємо власні автомобілі. Не в сенсі «збираємо з китайських запчастин», як дрони, а реально свої конкурентоспроможні моделі. Ми нічого не виробляємо на рівні, який змушує світ казати: «Це зроблено в Україні, і це круто». Ми — імпортери технологій, плитки, обладнання. Додаємо «душу» — і пишаємося. Агробізнес? Так, зерно і олію вивозимо. IT-аутсорс? Є. Але це не створює той самий «середній клас з майбутнім», про який мріють. Це — сировина та послуги для чужих економік. Сервіс — так, але вони не замінять виробництва та інститутів. Так, європейці теж незадоволені своїм життям і низькими зарплатами. Але то вони просто не жили в Україні, не знають на якому дні дійсно існують інші люди. І ось тут ми підходимо до головного філософського питання: а навіщо взагалі люди хочуть жити в тій чи іншій державі? Не туристи, а мешканці. Не на тиждень, а на все життя. Відповідь не в кількості кав’ярень. Відповідь у тому, що філософи називали «благим життям» ще з часів Аристотеля — eudaimonia. Це не просто «комфорт».

Myroslav Oleshko

15,785 Aufrufe • vor 4 Monaten

Послухайте цей діалог між репортером BILD та проросійським політиком від "АдН" Гансом-Томасом Тільшнайдером Репортер: Це... тут написано: "російська армія" Політик АдН: Так, так. Мені її колись подарували Репортер: Хто? Політик АдН: Хтось у Берліні, так Репортер: Чому... чому у вас тут стоїть горнятко російської армії? Політик АдН: Мені його хтось подарував, так. Хтось подарував. Я не хотів його викидати, чому б і ні? Так, а ще в мене тут... Репортер: Але ж це та сама армія, яка нападає на Україну, яка веде гібридну війну в Німеччині Політик АдН: Я не пов’язую з цим нічого особливого. Це просто горнятко, яке мені подарували і яке тут стоїть, поруч з іншими речами Репортер: А що для вас означає російська армія? Якщо ми вже про це заговорили... Політик АдН: Ну, це насправді не наша війна. Це не наша війна. Горнятко просто стоїть. Я не надаю йому великого значення. Його мені колись подарували, я навіть точно не пам'ятаю коли Репортер: А як ви ставитеся до російської армії? Політик АдН: Це не моя справа. Ця війна в Україні – не наша війна Репортер: Але ви їх підтримуєте? Політик АдН: Ні, я, звісно, не солідаризуюся ні з російською армією, ні з українською армією, бо це не наша війна Репортер: Але ж це про щось говорить, чи не так? Якби в мене десь стояло таке горнятко, я б подумав... Політик АдН: Знаєте, я не дуже перевіряю подарунки. Он там позаду в мене ще є матрьошка. Хтось її колись залишив Репортер: А від Бундесверу (німецької армії) у вас нічого немає? Політик АдН: Так звідти мені ніхто нічого не дарував. Але я б теж поставив, у мене з цим немає проблем Репортер: російська армія – вони наші вороги чи ні? Політик АдН: Та облиште ви вже це дурне горнятко. Вони, так би мовити, ні вороги, ні друзі. У держав немає друзів, у держав є інтереси. І воно просто тут стоїть Репортер: А ви вірите, що росія стоїть за нещодавною гібридною атакою в Лейпцигу? Політик АдН: Я цього не знаю. Я не фахівець у таких питаннях Репортер: Добре. І за скільки років це все накопичилося тут, у вашому офісі? Політик АдН: Коли я його відкрив? Треба згадати. Здається, у 2022 році. Можливо, так, у 2022 Репортер: І тут книжки, і все інше... "Книга Гітлера". Ви її читали? Політик АдН: Ні. Я мало що тут читав. Це пожертвувані книги, вони прийшли в коробках, я їх просто розставив. Так само як і це горнятко. Це теж... це було в Берліні, хто ж це був, хто мені його подарував? Репортер: Горнятко з російською символікою Політик АдН: Я вже не пам’ятаю, не пам’ятаю. Але я відставлю його вбік. Добре, досить про це
2:57

Послухайте цей діалог між репортером BILD та проросійським політиком від "АдН" Гансом-Томасом Тільшнайдером Репортер: Це... тут написано: "російська армія" Політик АдН: Так, так. Мені її колись подарували Репортер: Хто? Політик АдН: Хтось у Берліні, так Репортер: Чому... чому у вас тут стоїть горнятко російської армії? Політик АдН: Мені його хтось подарував, так. Хтось подарував. Я не хотів його викидати, чому б і ні? Так, а ще в мене тут... Репортер: Але ж це та сама армія, яка нападає на Україну, яка веде гібридну війну в Німеччині Політик АдН: Я не пов’язую з цим нічого особливого. Це просто горнятко, яке мені подарували і яке тут стоїть, поруч з іншими речами Репортер: А що для вас означає російська армія? Якщо ми вже про це заговорили... Політик АдН: Ну, це насправді не наша війна. Це не наша війна. Горнятко просто стоїть. Я не надаю йому великого значення. Його мені колись подарували, я навіть точно не пам'ятаю коли Репортер: А як ви ставитеся до російської армії? Політик АдН: Це не моя справа. Ця війна в Україні – не наша війна Репортер: Але ви їх підтримуєте? Політик АдН: Ні, я, звісно, не солідаризуюся ні з російською армією, ні з українською армією, бо це не наша війна Репортер: Але ж це про щось говорить, чи не так? Якби в мене десь стояло таке горнятко, я б подумав... Політик АдН: Знаєте, я не дуже перевіряю подарунки. Он там позаду в мене ще є матрьошка. Хтось її колись залишив Репортер: А від Бундесверу (німецької армії) у вас нічого немає? Політик АдН: Так звідти мені ніхто нічого не дарував. Але я б теж поставив, у мене з цим немає проблем Репортер: російська армія – вони наші вороги чи ні? Політик АдН: Та облиште ви вже це дурне горнятко. Вони, так би мовити, ні вороги, ні друзі. У держав немає друзів, у держав є інтереси. І воно просто тут стоїть Репортер: А ви вірите, що росія стоїть за нещодавною гібридною атакою в Лейпцигу? Політик АдН: Я цього не знаю. Я не фахівець у таких питаннях Репортер: Добре. І за скільки років це все накопичилося тут, у вашому офісі? Політик АдН: Коли я його відкрив? Треба згадати. Здається, у 2022 році. Можливо, так, у 2022 Репортер: І тут книжки, і все інше... "Книга Гітлера". Ви її читали? Політик АдН: Ні. Я мало що тут читав. Це пожертвувані книги, вони прийшли в коробках, я їх просто розставив. Так само як і це горнятко. Це теж... це було в Берліні, хто ж це був, хто мені його подарував? Репортер: Горнятко з російською символікою Політик АдН: Я вже не пам’ятаю, не пам’ятаю. Але я відставлю його вбік. Добре, досить про це

Останній Капіталіст

33,824 Aufrufe • vor 28 Tagen

Найпростіший спосіб закрити понад 100-мільярдний борг населення за комуналку – сказати, що його більше немає. Квінтесенція державного управління В інтерв'ю мер Харкова Ігор Терехов заявив: "Треба списати з населення країни борги за комуналку. Давайте 1 раз це зробимо, ніхто нікому не буде винен і будемо всі сплачувати" За даними Держстату, у першому кварталі 2026 року населення України заборгувало за комуналку 101,2 мільярда гривень Частина харківського міського бюджету при цьому роками йшла на безкоштовний проїзд, а платежі постачальникам газу й електрики відкладали на потім ще до повномасштабної війни Тільки за першу половину 2026 року на Харківщині відкрили понад 22 тисячі нових виконавчих проваджень за борги за комуналку. Це 20% усіх таких проваджень по всій країні за той самий період, більше, ніж у будь-якій іншій області Спишіть цей борг один раз, і легше нікому не стане. Газ уже спалили в котельні, воду вже підняли й довели до крана, і постачальник заплатив за видобуток, закупівлю чи очистку ще до того, як хтось у Харкові взагалі відкрив цей кран Списання не повертає ці гроші постачальнику. А постачальник, який оплати не отримав, зі своїми рахунками нікуди не дівається: накопичує вже власний борг перед тим, хто продав газ чи електрику йому У ринковій економіці борг, який людина не може виплатити, реструктурують, і хтось за це реально платить: втрачає актив, посаду чи доступ до майбутнього кредиту, і тільки після цього умови справді змінюються. Оголосити борг закритим, не змінивши нічого в тому, як держава рахує гроші – це просто чергова субсидія, яку не хочуть так називати Навіщо платити зараз, якщо можна почекати на списання? Щоразу, коли держава чи місто скасовують борг населення одним рішенням, вони підтверджують, що чекати вигідніше, ніж платити вчасно Частина цього боргу накопичувалась ще з 2012 року, бо і держава, і частина людей звикли, що можна не платити й розібратися пізніше. Списання міняє цифру на рахунку за секунду, звичку воно не змінює ніяк, і невдовзі накопичиться такий самий борг, тільки з іншою датою Гетманцев обіцяє виборцям пенсію нізвідки. Терехов обіцяє їм борг у нікуди Так, Харків прифронтове місто. Так, потрібно думати над тим, як балансувати необхідність ринкової ефективності та соціальної важливості. Це ж впливає і на оборону східних рубежів держави Проте, де баланс між цим та прямим і тугим популізмом? Нехай харків'яни напишуть, яка у них тепер якість громадського транспорту. До речі, ось ця ідея фікс дуже подобалась одній високопосадовій пані, на ім'я Ю Ми входимо в економічно складний період. Все частіше лунають заклики повернути тарифну політику в ринок. Просто від кожної людини, яка є в галузі і вже навіть МВФ піднімає це питання Це означає лише те, що ми біля критичної. І ми самі її створили. А далі, або ми почнемо зараз формувати нормальну політику адресної допомоги, або... Жити у скляному будиночку "РЕСУРС БЕЗКОШТОВНИЙ" дуже красиво і класно. До одного моменту, коли камінець боргів і дисбалансів руйнує ваш рожевий світ
2:07

Найпростіший спосіб закрити понад 100-мільярдний борг населення за комуналку – сказати, що його більше немає. Квінтесенція державного управління В інтерв'ю мер Харкова Ігор Терехов заявив: "Треба списати з населення країни борги за комуналку. Давайте 1 раз це зробимо, ніхто нікому не буде винен і будемо всі сплачувати" За даними Держстату, у першому кварталі 2026 року населення України заборгувало за комуналку 101,2 мільярда гривень Частина харківського міського бюджету при цьому роками йшла на безкоштовний проїзд, а платежі постачальникам газу й електрики відкладали на потім ще до повномасштабної війни Тільки за першу половину 2026 року на Харківщині відкрили понад 22 тисячі нових виконавчих проваджень за борги за комуналку. Це 20% усіх таких проваджень по всій країні за той самий період, більше, ніж у будь-якій іншій області Спишіть цей борг один раз, і легше нікому не стане. Газ уже спалили в котельні, воду вже підняли й довели до крана, і постачальник заплатив за видобуток, закупівлю чи очистку ще до того, як хтось у Харкові взагалі відкрив цей кран Списання не повертає ці гроші постачальнику. А постачальник, який оплати не отримав, зі своїми рахунками нікуди не дівається: накопичує вже власний борг перед тим, хто продав газ чи електрику йому У ринковій економіці борг, який людина не може виплатити, реструктурують, і хтось за це реально платить: втрачає актив, посаду чи доступ до майбутнього кредиту, і тільки після цього умови справді змінюються. Оголосити борг закритим, не змінивши нічого в тому, як держава рахує гроші – це просто чергова субсидія, яку не хочуть так називати Навіщо платити зараз, якщо можна почекати на списання? Щоразу, коли держава чи місто скасовують борг населення одним рішенням, вони підтверджують, що чекати вигідніше, ніж платити вчасно Частина цього боргу накопичувалась ще з 2012 року, бо і держава, і частина людей звикли, що можна не платити й розібратися пізніше. Списання міняє цифру на рахунку за секунду, звичку воно не змінює ніяк, і невдовзі накопичиться такий самий борг, тільки з іншою датою Гетманцев обіцяє виборцям пенсію нізвідки. Терехов обіцяє їм борг у нікуди Так, Харків прифронтове місто. Так, потрібно думати над тим, як балансувати необхідність ринкової ефективності та соціальної важливості. Це ж впливає і на оборону східних рубежів держави Проте, де баланс між цим та прямим і тугим популізмом? Нехай харків'яни напишуть, яка у них тепер якість громадського транспорту. До речі, ось ця ідея фікс дуже подобалась одній високопосадовій пані, на ім'я Ю Ми входимо в економічно складний період. Все частіше лунають заклики повернути тарифну політику в ринок. Просто від кожної людини, яка є в галузі і вже навіть МВФ піднімає це питання Це означає лише те, що ми біля критичної. І ми самі її створили. А далі, або ми почнемо зараз формувати нормальну політику адресної допомоги, або... Жити у скляному будиночку "РЕСУРС БЕЗКОШТОВНИЙ" дуже красиво і класно. До одного моменту, коли камінець боргів і дисбалансів руйнує ваш рожевий світ

Останній Капіталіст

12,612 Aufrufe • vor 1 Monat

Спробую відновити, наскільки це можливо, картинку одного епізоду нашої спільної з Веганом роботи. Скоріш за все, це була середина грудня 2023 року, на околицях АКХЗ (див. перше фото). Друге фото – наближення на частину заводу та прилеглої території, де і відбувались події які я опишу далі. "ПКМ" - моя позиція на той момент (там у нас був не тільки ПКМ, але в основному працювали з нього), "Гранатомет" - позиція Вегана з його 40-мм станковим Mk-19. Окремо зазначена точка "Відео" - більш рання позиція з якою у мене зберігся відеозапис (теж додається), який дозволяє оцінити прилеглу місцевість (коли я спрямовую камеру і кажу що "десь там підори" - це і є напрямок на той самий шматок посадки, позначений як "10 русских"). В той самий день мало того, що на дворі були зима і дубак, так ще й цього прекрасного дня ліг особливо густий туман, який нехай і не перетворив погоду на нельотну, але зробив польоти дронів на кілька годин абсолютно безглуздим заняттям через нульову видимість. Росіяни, вже поклавши сотні трупів кількома шарами в одних і тих же місцях, навчились на своїх помилках користуватися погодою і відповідно вирішили на повну використати густий туман - відразу на кількох напрямках висунулося по відділенню піхоти, в тому числі і в секторі, який я посилено моніторив з позиції "ПКМ". Але ось хоч ПКМ у нас і був, але планки Пікаттіні на нього ще не було, і можна було замість точної стрільби по тепловізійному прицілу тільки дуже приблизно навалити по орієнтирах - тобто просто трохи залякати відділення піхоти і змусити їх залягти, але не вбити нікого. Мене це не влаштувало, багато в чому з егоїстичних мотивів - якщо це відділення прорветься на завод і досидить на ньому до ночі, то чергувати вночі буде дуже страшно. З ненульовою ймовірністю хтось із цих циркачів, уже перебуваючи на заводі, пролізе під покровом ночі та туману через рідкий ланцюг СПшек вглиб заводу, заляже там і потім розстріляє когось із нас у спину в найнесподіванішому місці. Для вирішення цієї проблеми я зв'язався з Веганом по рації і запропонував йому попрацювати разом - я з теплаком даю йому коригування на відділення піхоти, яке лізе у повний ріст по посадці і взагалі нічого не боїться, а він їх знищує. Було дві проблеми - від найпершого в ланцюжку росіянина до кута паркану з нашою СПшкою було десятка три метрів, і з огляду на складний рельєф Веган міг би легко влучити і в наших. До того ж кількість 40-мм гранат була дуже обмежена, і промазати означало втратити шанс їх вбити. Так що коли після пари пристрілювальних гранат настав час приймати рішення, чи давати по цій пристрілці повноцінну чергу, я візуалізував еліпс розсіювання, наклав на нього гауссіану і зайнявся іншою ментальною гімнастикою, щоб ну хоч якось на око прикинути ймовірність що черга полетить куди треба. В результаті я вирішив, що ризик виправданий, а в снайперські здібності Вегана я вірю, я дав йому відмашку і він пустив довгу чергу 40-мм HEDP, які практично ідеально лягли вздовж посадки. Частина цих гранат вибухнула в кронах дерев, частина - вже на землі, а одна граната, судячи з усього, взагалі потрапила прямо в підара, враховуючи, що з одного силуета полетіло багато теплих бризок. В результаті звідти змогли втікти лише три російських піхотинця – більш ніж за дві доби мого чергування на цій позиції звідти більше ніхто так і не виповз, і нашій ділянці заводу туманний прорив більше не загрожував. Найсумніше те що відеофіксації не було, тому що дрони не літали, доповідь хоча б по радійці про ворожі втрати я теж не зробив, тому що з самого початку просто бачив що пішли троє, і думав що може бути решта семеро просто залягли і вийдуть з посадки пізніше. Тільки через пару діб, коли і дрони відновили регулярні польоти, я зрозумів, що ці семеро зайвохромосомних самураїв просто померли прямо на місці. За один тільки цей епізод масового геноциду русні за одне натискання гашетки я б йому дав грамоту типу "ніхуя собі ти рекс", бо інших людей які могли б повторити таку ювелірну роботу я не знаю.
0:40

Спробую відновити, наскільки це можливо, картинку одного епізоду нашої спільної з Веганом роботи. Скоріш за все, це була середина грудня 2023 року, на околицях АКХЗ (див. перше фото). Друге фото – наближення на частину заводу та прилеглої території, де і відбувались події які я опишу далі. "ПКМ" - моя позиція на той момент (там у нас був не тільки ПКМ, але в основному працювали з нього), "Гранатомет" - позиція Вегана з його 40-мм станковим Mk-19. Окремо зазначена точка "Відео" - більш рання позиція з якою у мене зберігся відеозапис (теж додається), який дозволяє оцінити прилеглу місцевість (коли я спрямовую камеру і кажу що "десь там підори" - це і є напрямок на той самий шматок посадки, позначений як "10 русских"). В той самий день мало того, що на дворі були зима і дубак, так ще й цього прекрасного дня ліг особливо густий туман, який нехай і не перетворив погоду на нельотну, але зробив польоти дронів на кілька годин абсолютно безглуздим заняттям через нульову видимість. Росіяни, вже поклавши сотні трупів кількома шарами в одних і тих же місцях, навчились на своїх помилках користуватися погодою і відповідно вирішили на повну використати густий туман - відразу на кількох напрямках висунулося по відділенню піхоти, в тому числі і в секторі, який я посилено моніторив з позиції "ПКМ". Але ось хоч ПКМ у нас і був, але планки Пікаттіні на нього ще не було, і можна було замість точної стрільби по тепловізійному прицілу тільки дуже приблизно навалити по орієнтирах - тобто просто трохи залякати відділення піхоти і змусити їх залягти, але не вбити нікого. Мене це не влаштувало, багато в чому з егоїстичних мотивів - якщо це відділення прорветься на завод і досидить на ньому до ночі, то чергувати вночі буде дуже страшно. З ненульовою ймовірністю хтось із цих циркачів, уже перебуваючи на заводі, пролізе під покровом ночі та туману через рідкий ланцюг СПшек вглиб заводу, заляже там і потім розстріляє когось із нас у спину в найнесподіванішому місці. Для вирішення цієї проблеми я зв'язався з Веганом по рації і запропонував йому попрацювати разом - я з теплаком даю йому коригування на відділення піхоти, яке лізе у повний ріст по посадці і взагалі нічого не боїться, а він їх знищує. Було дві проблеми - від найпершого в ланцюжку росіянина до кута паркану з нашою СПшкою було десятка три метрів, і з огляду на складний рельєф Веган міг би легко влучити і в наших. До того ж кількість 40-мм гранат була дуже обмежена, і промазати означало втратити шанс їх вбити. Так що коли після пари пристрілювальних гранат настав час приймати рішення, чи давати по цій пристрілці повноцінну чергу, я візуалізував еліпс розсіювання, наклав на нього гауссіану і зайнявся іншою ментальною гімнастикою, щоб ну хоч якось на око прикинути ймовірність що черга полетить куди треба. В результаті я вирішив, що ризик виправданий, а в снайперські здібності Вегана я вірю, я дав йому відмашку і він пустив довгу чергу 40-мм HEDP, які практично ідеально лягли вздовж посадки. Частина цих гранат вибухнула в кронах дерев, частина - вже на землі, а одна граната, судячи з усього, взагалі потрапила прямо в підара, враховуючи, що з одного силуета полетіло багато теплих бризок. В результаті звідти змогли втікти лише три російських піхотинця – більш ніж за дві доби мого чергування на цій позиції звідти більше ніхто так і не виповз, і нашій ділянці заводу туманний прорив більше не загрожував. Найсумніше те що відеофіксації не було, тому що дрони не літали, доповідь хоча б по радійці про ворожі втрати я теж не зробив, тому що з самого початку просто бачив що пішли троє, і думав що може бути решта семеро просто залягли і вийдуть з посадки пізніше. Тільки через пару діб, коли і дрони відновили регулярні польоти, я зрозумів, що ці семеро зайвохромосомних самураїв просто померли прямо на місці. За один тільки цей епізод масового геноциду русні за одне натискання гашетки я б йому дав грамоту типу "ніхуя собі ти рекс", бо інших людей які могли б повторити таку ювелірну роботу я не знаю.

Alex

59,932 Aufrufe • vor 1 Jahr

П’яний майор поліції влетів у авто 30 січня 2026 року село Сваричів, Калуський район. Звичайна дорога — і черговий доказ, що погони не гарантують ані відповідальності, ані тверезого глузду. Майор поліції, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, пішов на небезпечний обгін і виїхав на зустрічну смугу. Наслідки — миттєві й страшні: спочатку удар у припаркований Mercedes Vito, а за кілька секунд — зіткнення з Nissan Primera. 💥 Пасажирка Nissan отримала тяжкі тілесні ушкодження: численні переломи ребер, забій легені. Жінка бореться за здоров’я — через чужу п’яну безвідповідальність. Після аварії поліцейський намагався уникнути відповідальності та переховувався, але його затримали. Навіть через п’ять годин після ДТП в крові водія зафіксували 0,5 проміле алкоголю — і це говорить саме за себе. Поки одні платять здоров’ям і життям, інші — рахують проміле і застави. І знову постає питання: чи рівні всі перед законом, коли за кермом — людина в погонах?
0:22

П’яний майор поліції влетів у авто 30 січня 2026 року село Сваричів, Калуський район. Звичайна дорога — і черговий доказ, що погони не гарантують ані відповідальності, ані тверезого глузду. Майор поліції, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, пішов на небезпечний обгін і виїхав на зустрічну смугу. Наслідки — миттєві й страшні: спочатку удар у припаркований Mercedes Vito, а за кілька секунд — зіткнення з Nissan Primera. 💥 Пасажирка Nissan отримала тяжкі тілесні ушкодження: численні переломи ребер, забій легені. Жінка бореться за здоров’я — через чужу п’яну безвідповідальність. Після аварії поліцейський намагався уникнути відповідальності та переховувався, але його затримали. Навіть через п’ять годин після ДТП в крові водія зафіксували 0,5 проміле алкоголю — і це говорить саме за себе. Поки одні платять здоров’ям і життям, інші — рахують проміле і застави. І знову постає питання: чи рівні всі перед законом, коли за кермом — людина в погонах?

Актуальна Правда

12,745 Aufrufe • vor 7 Monaten

МЗС Угорщини шукають сліди "української мафії" Національна податкова та митна служба наразі проводить розслідування за підозрою у шокуючому злочині, оскільки українці за останні місяці перевезли через Угорщину неймовірну кількість готівки та золота. З січня через Угорщину було перевезено готівкою загалом 900 мільйонів доларів і 420 мільйонів євро, а крім того, через країну переправили 146 кілограмів золотих злитків. У нас є багато серйозних запитань. Перш за все, це величезна сума готівки, і яка необхідність у тому, щоб українці перевозили таку величезну кількість готівки. Якщо дійсно правда, що йдеться про міжбанківські операції, то виникає слушне запитання: чому банки не врегулюють це між собою банківськими переказами? Навіщо потрібно, щоб така велика кількість грошей подорожувала готівкою, до того ж через Угорщину? Особливо ці питання виникають тому, що ці грошові перекази супроводжують люди, які мають чіткі зв'язки з українськими спецслужбами. Ми вимагаємо пояснень, чому українці за останні місяці перевезли через Угорщину таку шалену кількість готівки? На що використовуються ці гроші, чиї це гроші? Ми вимагаємо пояснень і відповіді також на питання, чи ці гроші лише перевозяться через Угорщину транзитом, чи їх час від часу зупиняють, і, можливо, хтось використовує ці гроші тут, в Угорщині, або чи використовують їх в чиїхось інтересах тут, в Угорщині? Цілком справедливо виникає питання, чи не йдеться тут про гроші української воєнної мафії? На ці серйозні запитання ми вимагаємо від української сторони негайних відповідей та пояснень. Доки цього не станеться, угорська влада, звичайно, проводитиме максимально ретельне та глибоке розслідування
1:35

МЗС Угорщини шукають сліди "української мафії" Національна податкова та митна служба наразі проводить розслідування за підозрою у шокуючому злочині, оскільки українці за останні місяці перевезли через Угорщину неймовірну кількість готівки та золота. З січня через Угорщину було перевезено готівкою загалом 900 мільйонів доларів і 420 мільйонів євро, а крім того, через країну переправили 146 кілограмів золотих злитків. У нас є багато серйозних запитань. Перш за все, це величезна сума готівки, і яка необхідність у тому, щоб українці перевозили таку величезну кількість готівки. Якщо дійсно правда, що йдеться про міжбанківські операції, то виникає слушне запитання: чому банки не врегулюють це між собою банківськими переказами? Навіщо потрібно, щоб така велика кількість грошей подорожувала готівкою, до того ж через Угорщину? Особливо ці питання виникають тому, що ці грошові перекази супроводжують люди, які мають чіткі зв'язки з українськими спецслужбами. Ми вимагаємо пояснень, чому українці за останні місяці перевезли через Угорщину таку шалену кількість готівки? На що використовуються ці гроші, чиї це гроші? Ми вимагаємо пояснень і відповіді також на питання, чи ці гроші лише перевозяться через Угорщину транзитом, чи їх час від часу зупиняють, і, можливо, хтось використовує ці гроші тут, в Угорщині, або чи використовують їх в чиїхось інтересах тут, в Угорщині? Цілком справедливо виникає питання, чи не йдеться тут про гроші української воєнної мафії? На ці серйозні запитання ми вимагаємо від української сторони негайних відповідей та пояснень. Доки цього не станеться, угорська влада, звичайно, проводитиме максимально ретельне та глибоке розслідування

Останній Капіталіст

12,660 Aufrufe • vor 6 Monaten

🗣 Портников заявив, що зміна головнокомандувача заради протестів може мати небезпечні наслідки "І помітьте, що прізвища всіх тих бойових генералів із оцим баченням світу, армії, фронту, вони не згадуються учасниками протестів з картонками, тому що вони згадують тільки, можливо, тих, хто, на їхню думку, може бути реальним головнокомандувачем з точки зору логіки стосунків з Федоровим. Тобто потрібно, щоб поруч із 35-річним хлопцем, який очолював Міністерство оборони, був 35-річний головком. І це красиво виглядає до моменту, поки ворог не входить у Київ і перетворює учасників протесту на криваве місиво на вулицях української столиці. Тоді стає вже не так цікаво, скільки років головкому. І тоді стає вже не так цікаво, наскільки в нього широка посмішка. Цікаво, в яку саме частину твого тіла потрапить багнет того, хто ходить вулицями Києва і зачищає його від українців. От що стає цікавим і чому потрібно запобігти в найближчі роки російсько-української війни. Це не значить, що хтось із тих людей, про кого зараз говорять як про можливих кандидатів на посаду головнокомандувача Збройних сил України, не може виявитися реальним керівником війська. Може, ми просто про це не знаємо. Це знову буде лотерейне рішення, ухвалене не для того, щоб підвищити ефективність Збройних сил України, а для того, щоб мінімізувати протест на вулицях", — Віталій Портников.
2:15

🗣 Портников заявив, що зміна головнокомандувача заради протестів може мати небезпечні наслідки "І помітьте, що прізвища всіх тих бойових генералів із оцим баченням світу, армії, фронту, вони не згадуються учасниками протестів з картонками, тому що вони згадують тільки, можливо, тих, хто, на їхню думку, може бути реальним головнокомандувачем з точки зору логіки стосунків з Федоровим. Тобто потрібно, щоб поруч із 35-річним хлопцем, який очолював Міністерство оборони, був 35-річний головком. І це красиво виглядає до моменту, поки ворог не входить у Київ і перетворює учасників протесту на криваве місиво на вулицях української столиці. Тоді стає вже не так цікаво, скільки років головкому. І тоді стає вже не так цікаво, наскільки в нього широка посмішка. Цікаво, в яку саме частину твого тіла потрапить багнет того, хто ходить вулицями Києва і зачищає його від українців. От що стає цікавим і чому потрібно запобігти в найближчі роки російсько-української війни. Це не значить, що хтось із тих людей, про кого зараз говорять як про можливих кандидатів на посаду головнокомандувача Збройних сил України, не може виявитися реальним керівником війська. Може, ми просто про це не знаємо. Це знову буде лотерейне рішення, ухвалене не для того, щоб підвищити ефективність Збройних сил України, а для того, щоб мінімізувати протест на вулицях", — Віталій Портников.

Breaking News

31,305 Aufrufe • vor 2 Monaten

Зараз в соцмережах популярне відео, де війський з одеського ТЦК дає підзатильника якомусь підлітку в помаранчевій футболці. І у багатьох це відео викликає обурення, що от мовляв військовий дає ляща підлітку. Як це так? Це ж всього навсього «дитинка», як так можна?! І одна справа коли цю істерію за «мальчіком» влаштовує проватна, проухилянтська та проросійська публіка, то це ще зрозуміло. Але цій істериці піддались і значна частина проукраїнських громадян. То ж тут треба показати всю картину. Давайте розбиратись. На тому популярному відео, де військовий дає тягла підлітку в помаранчевій футболці показано лише той момент, коли військовий почав проводити освітні заходи. Але не показано що було ДО того. А ДО того цей підліток кидає каміння в авто з українськими військовими, які їдуть містом. І про це нас інформує один з блогерів на імʼя «ЛілТрамп» - який є схоже координатором цього підлітка. Зазначений блогер на імʼя «ЛілТрамп» знаходиться за кордоном і сприяє, звісно ж за гроші, незаконному перетину кордону проросійським громадянам та просто ухилянтам. А також, судячи з відео координує напади на українських військових. Подивіться уважно на відео, на ньому цей «ЛілТрамп» сам відкрито визнає що той «бєдний мальчік» кидає каміння в автобус з ТЦК, що з того все і почалось! І це важливо для розуміння ситуації. Далі більше, цьому мальчіку в помаранчевій футболці хтось за кадром передає гроші, і той «мальчік» довольний і радісний дякує «ЛілТрампу». І взагалі подивіться на слова Мальчіка: «спасібо ЛілТрамп за вознаграждєніє - старался чісто для тєбя». І давайте казати чесно оце: «старался чісто для тєбя» це - шукав конфлікту з тцк щоб записати відео для іпсохі росіян. Думаю і сценарій і винагорода були обговорені до події. Старался виконати завдання поставлене цим «ЛилТрампом». Мальчік в футболці, як видно з цього відео, не є жертвою сваволі поганого військового, а є добровільним помічником у проведення проросійських інформаційно - психологічних операцій з метою розгойдування антимобілізаційних і антидержавних настроїв. З батьками цього Мальчіка відповідну бесіду повинні провести відповідні українські безпекові органи, бо сьогодні він за гроші знімає дискредитуючи українських військових відео, а завтра буде палити автівки українських військових. Буде старатись для «ЛілТрампа» чи когось іншого. І передаю привіт одеським ветеранам, які заставили того військового з тцк вибачатись перед цим мальчіком у футболці і перед його батьками. Передайте їм це відео. Хай подивляться І наостанок, не треба мені розповідати що військовому з тцк чи будь якому іншому треба було викликати поліцію для затримання підлітка який кидає каміння у авто. Коли так будете мені писати, подумайте чи часто ви поліцію викликаєте, коли поряд роблять дичину підлітки? І чи стояли б ви спокійно коли по вашому авто кидає камінь малолітній неадекват?!
2:15

Зараз в соцмережах популярне відео, де війський з одеського ТЦК дає підзатильника якомусь підлітку в помаранчевій футболці. І у багатьох це відео викликає обурення, що от мовляв військовий дає ляща підлітку. Як це так? Це ж всього навсього «дитинка», як так можна?! І одна справа коли цю істерію за «мальчіком» влаштовує проватна, проухилянтська та проросійська публіка, то це ще зрозуміло. Але цій істериці піддались і значна частина проукраїнських громадян. То ж тут треба показати всю картину. Давайте розбиратись. На тому популярному відео, де військовий дає тягла підлітку в помаранчевій футболці показано лише той момент, коли військовий почав проводити освітні заходи. Але не показано що було ДО того. А ДО того цей підліток кидає каміння в авто з українськими військовими, які їдуть містом. І про це нас інформує один з блогерів на імʼя «ЛілТрамп» - який є схоже координатором цього підлітка. Зазначений блогер на імʼя «ЛілТрамп» знаходиться за кордоном і сприяє, звісно ж за гроші, незаконному перетину кордону проросійським громадянам та просто ухилянтам. А також, судячи з відео координує напади на українських військових. Подивіться уважно на відео, на ньому цей «ЛілТрамп» сам відкрито визнає що той «бєдний мальчік» кидає каміння в автобус з ТЦК, що з того все і почалось! І це важливо для розуміння ситуації. Далі більше, цьому мальчіку в помаранчевій футболці хтось за кадром передає гроші, і той «мальчік» довольний і радісний дякує «ЛілТрампу». І взагалі подивіться на слова Мальчіка: «спасібо ЛілТрамп за вознаграждєніє - старался чісто для тєбя». І давайте казати чесно оце: «старался чісто для тєбя» це - шукав конфлікту з тцк щоб записати відео для іпсохі росіян. Думаю і сценарій і винагорода були обговорені до події. Старался виконати завдання поставлене цим «ЛилТрампом». Мальчік в футболці, як видно з цього відео, не є жертвою сваволі поганого військового, а є добровільним помічником у проведення проросійських інформаційно - психологічних операцій з метою розгойдування антимобілізаційних і антидержавних настроїв. З батьками цього Мальчіка відповідну бесіду повинні провести відповідні українські безпекові органи, бо сьогодні він за гроші знімає дискредитуючи українських військових відео, а завтра буде палити автівки українських військових. Буде старатись для «ЛілТрампа» чи когось іншого. І передаю привіт одеським ветеранам, які заставили того військового з тцк вибачатись перед цим мальчіком у футболці і перед його батьками. Передайте їм це відео. Хай подивляться І наостанок, не треба мені розповідати що військовому з тцк чи будь якому іншому треба було викликати поліцію для затримання підлітка який кидає каміння у авто. Коли так будете мені писати, подумайте чи часто ви поліцію викликаєте, коли поряд роблять дичину підлітки? І чи стояли б ви спокійно коли по вашому авто кидає камінь малолітній неадекват?!

Vitalii «Donetsk» Ovcharenko 🇺🇦

157,348 Aufrufe • vor 1 Monat

Олександр Волошин зробив сенсаційну заяву про розкрадання мільйонів доларів зі зборів через ЦПД та СБУ на чолі Зеленського. Він пояснив, чому такі, як Мандзюк, Лачен, Стерненко, Раміна, Лебіга, Гороховський, Руслан Ігорович та сотні інших блогерів і співаків, медійних військових, стенд-ап коміків, артистів, моделей OnlyFans, постійно організовують збори і при цьому не підпадають під мобілізацію, не потрапляють на фронт і сидять в тилу, мають можливість виїзду за кордон. Як я і казав багато разів, саме тому всі ці відомі представники «громадянського суспільства» так сильно бояться закінчення війни та падіння режиму, «грузинського сценарію» тощо - вспливе жорстка правда. За словами Волошина, СБУ та Центр протидії дезінформації Коваленка фактично керують цілою мережею блогерів та артистів. Представники цих структур разом із СБУ зустрічаються з блогерами у ресторанах, де вимагають від них проводити збори та спрямовувати зібрані кошти у потрібному напрямку. Волошин один з небагатьох, хто не погодився на це та виїхав за кордон. Тому влада запустила проти нього, в тому числі через медійних військових інформкомпанію, що єдиний збір, який він провів і гроші з якого перевів по чесному родинам постраждалих діток (бо мав типу на фонди, як закликали всі інші включно з Лаченом і Гороховським) - був ним пограбований. Це вже чистий рекет під прикриттям державних структур Зеленського. 🔹 Як працює афера з блогерами та артистами: 1. Формування “мережі блогерів”: • СБУ + ЦПД (Центр протидії дезінформації при РНБО) відбирають або “приручають” блогерів, які мають аудиторію й довіру. • Ці блогери не мобілізуються (їм роблять “бронь”, або просто закривають очі на те, що вони не йдуть у військо). 2. Збори під прикриттям допомоги армії: • Блогери постійно проводять збори на “потреби ЗСУ”. • Це легітимно виглядає для суспільства: блогер допомагає, армія виграє, глядачі відчувають причетність. • Люди жертвують, бо довіряють особистості, а не державі. 3. Схема “відкату”: • На таких зборах часто зібрані кошти спрямовуються не напряму військовим, а через “узгоджені” канали. • Частина реально йде на техніку чи медицину, але частина — у кишені кураторів (СБУ/ЦПД, чиновників, пов’язаних структур). • Тобто блогер працює як “фасад”: він отримує репутацію патріота, держава — лояльного інфлюенсера, а хтось у системі — гроші. 4. Механізм контролю: • З блогерами проводяться регулярні закриті зустрічі (ресторани, офіси). • Там доносять: які меседжі просувати, на кого нападати, з кого робити “зрадників”. • Якщо блогер не слухається — йому нагадують про мобілізацію, кримінальні справи, податкові перевірки. 5. Вигода для всіх учасників афери: • Влада: має мережу лояльних рупорів, які створюють потрібний інформаційний фон. • СБУ/ЦПД: отримують контроль і фінансову вигоду на мільйони доларів. • Блогери: зберігають свободу, роблять кар’єру, збільшують популярність і заробітки. • Українець: щиро думає, що допомагає армії, але його гроші частково розчиняються в “системі”.
4:41

Олександр Волошин зробив сенсаційну заяву про розкрадання мільйонів доларів зі зборів через ЦПД та СБУ на чолі Зеленського. Він пояснив, чому такі, як Мандзюк, Лачен, Стерненко, Раміна, Лебіга, Гороховський, Руслан Ігорович та сотні інших блогерів і співаків, медійних військових, стенд-ап коміків, артистів, моделей OnlyFans, постійно організовують збори і при цьому не підпадають під мобілізацію, не потрапляють на фронт і сидять в тилу, мають можливість виїзду за кордон. Як я і казав багато разів, саме тому всі ці відомі представники «громадянського суспільства» так сильно бояться закінчення війни та падіння режиму, «грузинського сценарію» тощо - вспливе жорстка правда. За словами Волошина, СБУ та Центр протидії дезінформації Коваленка фактично керують цілою мережею блогерів та артистів. Представники цих структур разом із СБУ зустрічаються з блогерами у ресторанах, де вимагають від них проводити збори та спрямовувати зібрані кошти у потрібному напрямку. Волошин один з небагатьох, хто не погодився на це та виїхав за кордон. Тому влада запустила проти нього, в тому числі через медійних військових інформкомпанію, що єдиний збір, який він провів і гроші з якого перевів по чесному родинам постраждалих діток (бо мав типу на фонди, як закликали всі інші включно з Лаченом і Гороховським) - був ним пограбований. Це вже чистий рекет під прикриттям державних структур Зеленського. 🔹 Як працює афера з блогерами та артистами: 1. Формування “мережі блогерів”: • СБУ + ЦПД (Центр протидії дезінформації при РНБО) відбирають або “приручають” блогерів, які мають аудиторію й довіру. • Ці блогери не мобілізуються (їм роблять “бронь”, або просто закривають очі на те, що вони не йдуть у військо). 2. Збори під прикриттям допомоги армії: • Блогери постійно проводять збори на “потреби ЗСУ”. • Це легітимно виглядає для суспільства: блогер допомагає, армія виграє, глядачі відчувають причетність. • Люди жертвують, бо довіряють особистості, а не державі. 3. Схема “відкату”: • На таких зборах часто зібрані кошти спрямовуються не напряму військовим, а через “узгоджені” канали. • Частина реально йде на техніку чи медицину, але частина — у кишені кураторів (СБУ/ЦПД, чиновників, пов’язаних структур). • Тобто блогер працює як “фасад”: він отримує репутацію патріота, держава — лояльного інфлюенсера, а хтось у системі — гроші. 4. Механізм контролю: • З блогерами проводяться регулярні закриті зустрічі (ресторани, офіси). • Там доносять: які меседжі просувати, на кого нападати, з кого робити “зрадників”. • Якщо блогер не слухається — йому нагадують про мобілізацію, кримінальні справи, податкові перевірки. 5. Вигода для всіх учасників афери: • Влада: має мережу лояльних рупорів, які створюють потрібний інформаційний фон. • СБУ/ЦПД: отримують контроль і фінансову вигоду на мільйони доларів. • Блогери: зберігають свободу, роблять кар’єру, збільшують популярність і заробітки. • Українець: щиро думає, що допомагає армії, але його гроші частково розчиняються в “системі”.

Myroslav Oleshko

62,993 Aufrufe • vor 1 Jahr